А, зокрема, проблем вдосконалення спеціалізації І комплексного розміщення галузей, раціоналізації виробничо-територіальних зв’язків на основі розвинутого обміну

АНОТАЦІЯМетою дисципліни є вивчення наукових засад і практичних проблем територіальної організації виробництва, зокрема, проблем вдосконалення спеціалізації і комплексного розміщення галузей, раціоналізації виробничо-територіальних зв’язків на основі розвинутого обміну. Пізнання закономірностей розміщення продуктивних сил і комплексоутворення дозволяє розкривати додаткові джерела підвищення продуктивності праці, що має велике значення для прогнозування розвитку економіки України та її регіонів. Продуктивні сили відіграють визначальну роль у поступальному розвитку суспільства, тому наука про їх розміщення займає особливе місце в системі інших навчальних дисциплін. Рівень продуктивних сил, технологічні і техніко-організаційні взаємозв’язки між різними їх елементами формують певну систему відносин суспільного поділу і кооперації праці. З іншого ж боку, ступінь зрілості виробничих відносин, їх відповідність рівню розвитку продуктивних сил забезпечує невпинне зростання останніх. Більшість дисциплін, які передбачені програмою підготовки економістів і фахівців з фінансів та кредиту, ставлять за мету вивчення різних аспектів виробничих відносин. Саме через безпосередній зв’язок продуктивних сил і виробничих відносин навчальна дисципліна пов’язана з цілим рядом інших, зокрема, з такими як менеджмент (відносини організації і управління), маркетинг (відносини розподілу та обміну) тощо.^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ ^ Кількість годин Теми Всього з них лекції семінари Індивід. самостійна робота 1. Предмет і методи курсу, його структура 4 2 - - 2 2. Закономірності та фактори розміщення продуктивних сил 5 2 2 1 - 3. Територіальна організація господарства і економічне районування 4 2 - - 2 4. Населення і трудові ресурси 5 2 2 1 - 5. Природно-ресурсний потенціал 5 2 2 1 - 6. Міжгалузеві територіально-виробничі комплекси в структурі господарства 4 2 - 2 7. Паливно-енергетичний комплекс 5 2 2 1 - 8. Металургійний комплекс 4 2 2 - - 9. Комплекс хімічних і нафтохімічних виробництв 4 2 - - 2 10. Машинобудівний комплекс 7 4 2 1 - 11. Лісовиробничий комплекс 4 2 - - 2 12. Комплекс галузей виробництва непродовольчих товарів широкого вжитку 4 2 - - 2 13. Будівельний комплекс 5 2 2 1 - 14. Агропромисловий комплекс 5 2 2 1 - 15. Транспортний комплекс. Звязок та інформаційна мережа 4 2 - - 2 16. Підприємства та організації невиробничої сфери. Зони відпочинку та туризму 4 2 - - 2 17. Продуктивні сили економічних районів 4 2 - - 2 18. Зовнішньоекономічні звязки і розвиток та розміщення продуктивних сил. 4 2 - - 2 81 38 16 7 20 ^ ЗМІСТ ТЕМ КУРСУТеми і деталізовані плани лекцій, використані джерелаТема 1. Предмет і методи курсу, його структура (2 год.). 1.1. Предмет курсу. Територіальний поділ праці і розміщення продуктивних сил. Місце курсу в системі наукових дисциплін, його звязок з економічною теорією і статистикою, економікою окремих галузей господарства тощо. Значення курсу в професійній підготовці студентів. 1.2. Методи курсу Загальнонаукові методи. Власні методи - балансовий, нормативний, картографічний, оптимізації тощо. 1.3. Структура курсу. Теоретичний розділ курсу. Складові практичного розділу курсу: продуктивні сили регіонів; продуктивні сили господарських комплексів. Використані джерела: 8.2.4; 8.2.7.Тема 2. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил (2 год.). 2.1. Закономірності і принципи розміщення продуктивних сил. Економічні закони суспільного виробництва і закономірності розміщення продуктивних сил, їх об'єктивний характер. Комплексність розміщення продуктивних сил, соціальні спрямованість, економічна доцільність. 2.2. Фактори розміщення продуктивних сил. Економіко-географічний фактор розміщення продуктивних сил, природно-ресурсний, техніко-економічний, соціально-економічний, екологічний. 2.3. Економічне обгрунтування і методи оцінки ефективності розміщення продуктивних сил. Використані джерела.8.2.4; 8.2.5; 8.2.7; 8.3.8.Тема 3. Територіальна організація господарства і економічне районування (2 год.) 3.1. Адміністративно-територіальний поділ України як структур­на основа районування. 3.2. Обєктивний характер формування економічних районів. Соціально-економічні та виробничо-технічні зв'язки регіонів як передумова створення економічних районів. Визначення поняття «економічний район». 3.3. Сучасна мережа економічних районів. Обгрунтування мережі економічних районів і їх найменування. Порівняльна характеристика господарської діяльності економічних районів. Районні господарські комплекси і їх типи. Використані джерела: 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.7; 8.3.2.Тема 4. Населення і трудові ресурси (2 год.) 4.1. Населення і його вплив на розміщення продуктивних сил.Роль населення в територіальній організації господарства. Чисельність населення і сучасні тенденції природного руху. Розміщення і щільність населення по регіонах. Міграція населення та її види. 4.2. Склад населення. Національний склад населення. Міське і сільське населення. Урбанізація. Типи міст. Агломерація населених пунктів. Екологічні проблеми великих міст. 4.3. Трудові ресурси, їх склад і розміщення. Структура і розподіл трудових ресурсів за видами зайнятості, сферами виробництва, галузями господарства. Баланс трудових ресурсів. Трудоресурсна ситуація в країні і регіонах. Забезпечення ефективної зайнятості в умовах ринкової економіки. Використані джерела: 8.1.2; 8.1.7; 8.2.2; 8.2.7; 8.3.10; 8.5.1.Тема 5. Природно-ресурсний потенціал. 5.1. Природно-ресурсний потенціал і його оцінка. Склад природних ресурсів та природних умов, кількісна та якісна їх оцінка. Балансові, промислові, геологічні та природні запаси сировини і палива, забезпеченість ними власних потреб. Природно-ресурсний потенціал економічних районів. 5.2. Ресурсозбереження. Ресурсозбереження - головний напрямок раціонального використання природних ресурсів і економії суспільної праці. Основні напрямки ресурсозбереження і шляхи їх реалізації. 5.3. Екологічні проблеми використання природних ресурсів. Екологічні проблеми відкритого і підземного видобування сировини та палива, народногосподарського використання води та грунтів і шляхи їх вирішення. Використані джерела: 8.1.1; 8.1.4; 8.1.9; 8.1.10; 8.1.11; 8.1.12; 8.1.15; 8.2.1; 8.2.7; 8.2.8; 8.3.1; 8.3.8; 8.3.14; 8.5.1.Тема 6. Міжгалузеві територіально-виробничі комплекси в структурі господарства (2 год.) 6.1. Структура національної економіки. Функціонально-галузева структура національної економіки. Основні сфери і галузі господарства. 6.2. Виробничий і науково-технічний потенціал. Кількісна та якісна характеристика основних виробничих фондів галузей господарства. Структура науково-технічного потенціалу: наука фундаментальна, галузева, заводська. Національна Академія Наук як центр фундаментальних досліджень. Галузеві академії наук. Проблеми розвитку науки в сучасних умовах. 6.3. Міжгалузеві територіально-виробничі комплекси госпо­дар­ства України. Територіально-виробниче комплексоутворення і його значення для удосконалення системи управління господарством. Загальна характеристика провідних міжгалузевих територіально-виробничих комплексів господарства України. Використані джерела: 8.1.6; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.7; 8.3.13; 8.5.1.Тема 7. Паливно-енергетичний комплекс (2 год.). 7.1. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) і його структура. Провідна роль ПЕК в національній економіці. Вплив ПЕК на територіальну організацію господарства. Структура ПЕК. 7.2. Паливна промисловість. Розміщення промисловості вугільної, нафтової, газової, торфяної. Паливний баланс і його оптимізація. 7.3. Електроенергетика. Потужності тепло-, гідро-, атомної енергетики і їх розміщення. Перспективи розвитку енергетики. Розвиток альтернативних видів електроенергетики. Використані джерела: 8.1.11; 8.11.19; 8.2.7; 8.3.9; 8.3.15; 8.3.16; 8.3.17; 8.5.1.Тема 8. Металургійний комплекс (2 год.) 8.1. Металургійний комплекс і його структура. Місце металургійного комплексу в економіці. Структура металургійного комплексу. 8.2.Чорна металургія. Сировинна база чорної металургії. Розміщення гірничо-збагачувальних комбінатів, коксохімічного виробництва, підприємств з виплавки металу та виготовлення прокату і трубної продукції. Проблеми та перспективи розвитку чорної металургії. 8.3. Кольорова металургія.Основні галузі кольорової металургії. Розміщення сировинної бази і підприємств з виплавки металу та виготовлення прокату кольорових металів. Проблеми та перспективи розвитку кольорової металургії. Використані джерела: 8.2.7; 8.3.7; 8.3.12; 8.5.1.Тема 9. Комплекс хімічних і нафтохімічних виробництв (2 год.) 9.1. Гірничо-хімічна промисловість. Сировинна база хімічної промисловості і її розміщення. 9.2. Хімічна промисловість. Розміщення підприємств основної хімії (виробництво мінеральних добрив, кислот тощо). Розміщення хімії органічного синтезу. Проблема і шляхи розвитку хімічної промисловості. 9.3. Нафтохімічна та гумоасбестова промисловість. Розміщення підприємств нафтохімічної та гумоасбестової промисловості, етапи та перспективи їх розвитку. Використані джерела: 8.2.7; 8.3.8; 8.3.12; 8.5.1.Тема 10. Машинобудівний комплекс (4 год.) 10.1. Структура машинобудівного комплексу. Значення машинобудування для економічного розвитку. Галузі машинобудування: машинобудування транспортне, сільськогосподарське і тракторне, будівельно-шляхове і комунальне, по виробництву устаткування для металургійної та хімічної промисловості, енергетичне машинобудування і електротехнічна промисловість, приладобудування і виробництво обчислювальної техніки, верстатобудування, інструментальна промисловість. 10.2. Розміщення і стан розвитку галузей машинобудування. Основні райони і центри машинобудування. Техніко-економічні показники продукції машинобудування (матеріало-, енерго-, трудомісткість тощо). 10.3. Проблеми і перспективи розвитку машинобудівного ком­плексу.Вдосконалення спеціалізації та кооперування в галузях машинобудівного комплексу. Підвищення техніко-економічного рівня і збільшення експорту продукції машинобудування. Використані джерела: 8.1.20; 8.1.21; 8.2.7; 8.3.4; 8.3.12; 8.4.3; 8.5.1.Тема 11. Лісовиробничий комплекс (2 год.) 11.1. Структура лісовиробничого комплексу. Місце лісовиробничого комплексу в господарському комплексу країни. Галузі лісовиробничого комплексу: промисловість лісозаготівельна і лісопильна, деревообробна і меблева, лісохімічна і целюлозно-паперова. 11.2. Розміщення і стан розвитку галузей лісовиробничого комплексу. Економічна оцінка лісових ресурсів. Основні райони лісозаготівель, розташування підприємств деревообробки, меблевої та целюлозно-паперової промисловості. Техніко-економічні показники діяльності підприємств лісовиробничого комплексу. 11.3. Проблеми і перспективи розвитку лісовиробничого комплексу. Вирішення проблеми забезпечення підприємств лісовиробничого комплексу власною сировиною. Переоснащення підприємств, підвищення якості та конкурентноспроможності продукції лісовиробничого комплексу. Використані джерела: 8.1.10; 8.2.7; 8.3.5; 8.5.1.Тема 12. Комплекс галузей з виробництва непродовольчих товарів широкого вжитку 12.1. Структура комплексу галузей виробництва непродовольчих товарів широкого вжитку. Забезпечення населення товарами широкого вжитку - кінцева мета матеріального виробництва. Галузі з виробництва товарів широкого вжитку: промисловість легка (текстильна, швейна, шкіряна, взуттєва тощо), порцеляново-скляна, поліграфічна, медична, місцева, з виробництва побутової техніки. 12.2. Розміщення і стан розвитку галузей з виробництва непродовольчих товарів широкого вжитку. Наближеність до споживача - основна особливість розміщення підприємств з виробництва товарів широкого вжитку. Стан виробництва товарів широкого вжитку в умовах сучасної економічної кризи. 12.3. Проблеми і перспективи розвитку галузей виробництва непродовольчих товарів широкого вжитку. Завдання структурної і організаційної перебудови галузей і підприємств з виробництва товарів широкого вжитку та впровадження сучасної техніки в умовах зростаючої конкуренції з боку зарубіжних товаровиробників. Використані джерела: 8.2.7; 8.4.2; 8.5.1.Тема 13. Будівельний комплекс (2 год.) 13.1. Структура будівельного комплексу.Визначальна роль будівельного комплексу у створенні основних фондів виробничого та невиробничого призначення. Галузі будівельного комплексу: будівництво капітальне (промислове, цивільно-житлове, транспортне, гідротехнічне тощо), виробництво будівельних матеріалів, конструкцій, виробів і деталей. 13.2. Розміщення і стан розвитку будівельного комплексу. Сировинна база будівельного комплексу. Наближеність підприємств та організацій будівельного комплексу до виробничого та цивільного споживача. Зменшення обсягів капітального будівництва та попиту на будівельні матеріали і конструкції в сучасних умовах. 13.3. Проблеми і перспективи будівельного комплексу. Вирішення проблем незавершеного будівництва, спорудження житла, ремонту та реконструкції основних фондів виробничого і невиробничого призначення, покращання якості будівельних матеріалів і виробів - основна передумова підвищення ефективності будівельного комплексу. Використані джерела: 8.1.5; 8.1.7; 8.2.7; 8.5.1.Тема 14. Агропромисловий комплекс. 14.1. Структура агропромислового комплексу. Значення агропромислового комплексу в економічному розвитку країни та забезпеченні потреб населення в продуктах харчування. Структура агропромислового комплексу: сільське господарство (рослинництво, тваринництво); транспортування, заготівля і первинна обробка сільськогосподарської продукції; галузі харчової промисловості (промисловість м'ясна, молочна, рибна, цукрова, борошномельно-крупяна, хлібопекарна тощо); галузі з матеріально-технічного забезпечення сільського господарства. 14.2. Розміщення і стан розвитку агропромислового комплексу. Залежність спеціалізації сільськогосподарського виробництва і, відповідно, розташування переробних підприємств, від природних умов (якість і зволоженість грунту, кліматичні умови тощо). Орієнтація тваринництва і овочівництва на споживача. Недоліки організації матеріально-технічного забезпечення сільського господарства і галузей з переробки її продукції. 14.3. Проблеми і перспективи агропромислового комплексу. Проблеми і перспективи реформування аграрних відносин в Україні. Нові форми колективної співпраці. Розвиток фермерства. Впровадження сучасних інтенсивних технологій в рослинництві і тваринництві. Збільшення виробництва вітчизняної сільгосптехніки. Удосконалення організаційно-економічних форм матеріально-технічного забезпечення сільського господарства. Використані джерела: 8.1.1; 8.1.22; 8.2.7; 8.4.5; 8.5.1.Тема 15. Транспортний комплекс. Зв'язок та інформаційна мережа (2 год.) 15.1. Структура транспортного комплексу. Економіко-географічне положення України і значення транспортного комплексу в її економіці. Структура транспортного комплексу: транспорт наземний (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водний (морський, річковий), повітряний. 15.2. Розміщення і стан розвитку транспортного комплексу. Залежність структури транспортної мережі від економічних і виробничих звязків регіонів та економічних районів. Обсяги вантажних та пасажирських перевезень (за видами транспорту). Техніко-економічні показники окремих видів транспорту. 15.3. Проблеми і перспективи розвитку транспортного комплексу. Підвищення ефективності перевезень за рахунок раціоналізації транспортно-економічних зв'язків і взаємопотоків. Технічне переозброєння транспортного комплексу і впровадження транспортних засобів вітчизняного виробництва. Розширення міжнародних перевезень. 15.4. Зв'язок та інформаційна мережа. Зростання ролі зв’язку та інформаційного обслуговування в умовах науково-технічного і економічного прогресу. Галузі зв'язку: радіозв'язок, телефонний, телеграфний, телебачення, компютерні мережі, поштовий звязок. Значення преси в інформаційному обслуговуванні. Особливості розміщення і застосування засобів зв'язку у виробничій та невиробничій сферах. Відставання у використанні засобів звязку від сучасних вимог.Розвиток технічної бази і впровадження сучасних засобів звязку та прогресивних інформаційних технологій. Розвиток вітчизняного виробництва технічних засобів зв'язку. Використані джерела: 8.1.3; 8.1.14; 8.1.17; 8.1.18; 8.1.20; 8.1.21; 8.2.7; 8.3.6; 8.4.1; 8.4.4; 8.5.1.Тема 16. Підприємства та організації невиробничої сфери. Зони відпочинку та туризму 16.1. Структура невиробничої сфери. Значення невиробничої сфери у відтворювальному процесі. Структура невиробничої сфери: торгівля, побутове обслуговування, освіта, культура, охорона здоров»я, фізкультура і спорт. 16.2. Розміщення і стан розвитку підприємств і організацій невиробничої сфери. Особливості регіонального розміщення підприємств і організацій невиробничої сфери. Концентрація обєктів невиробничої сфери у великих містах. Недостатність державного фінансування невиробничої сфери в сучасних умовах. 16.3. Проблеми і перспективи розвитку невиробничої сфери. Комерціалізація діяльності у невиробничій сфері. Особливості та перспективи запровадження платної освіти та медицини. Заходи з підтримки державою соціально вразливих прошарків населення. 16.4. Місце рекреації в системі умов та засобів відтворення трудових ресурсів. Структура рекреаційного потенціалу: природно-територіальні комплекси, у т.ч. національні і природні парки; культурно-історичні і туристичні комплекси; лікувально-санаторні курорти і курортні зони. Забезпечення збереження і подальшого розвитку зон відпочинку та туризму. Покращання економічних умов життя людей як передумова інтенсивного користування рекреаційними ресурсами. Розвиток національного і міжнародного туризму Використані джерела: 8.1.3; 8.1.8; 8.1.16; 8.2.7; 8.3.1; 8.3.3; 8.5.1. Тема 17. Продуктивні сили економічних районів.17.1. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал економічних районів. 17.2. Місце і спеціалізація економічних районів в системі територіального поділу праці. Економіка району - ланка єдиного господарського комплексу України. Особливості формування територіально-виробничого комплексу району. 17.3. Комплексний соціально-економічний розвиток економічних районів в умовах ринкових відносин. Використані джерела: 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.7; 8.2.8; 8.3.2.Тема 18. Зовнішньоекономічні зв'язки і розвиток та розміщення продуктивних сил. 18.1. Економічна інтеграція і міжнародний поділ праці в сучасних умовах. Вплив міжнародного поділу праці на формування національної структури продуктивних сил. 18.2. Розвиток форм зовнішньоекономічних зв'язків України. Зовнішня торгівля - провідна форма зовнішньоекономічних зв'язків. Обсяги зовнішньої торгівлі, територіальна і товарна структура експорту та імпорту. Перспективи поліпшення структури зовнішньої торгівлі. Здійснення інвестиційних проектів. Розвиток науково-технічного співробітництва. Розвиток співробітництва в сфері охорони навколишнього середовища.18.3. Створення вільних економічних зон як чинник залучення іноземних інвестицій і розвитку продуктивних сил регіону. Використані джерела: 8.2.6; 8.2.7; 8.3.12; 8.3.13; 8.3.14; 8.5.1.