Історія рідного краю5 клас(вступ до історії Полтавщини)Методичний посібник для вчителя Схвалено на засіданні методоб’єднання вчителів історії Полтавського районуПосібник підготували члени творчої групи учителів історії Полтавського району:Драч Н. В., методист РМК, вчитель Тростянецької ЗОШГаль С. О., вчитель Розсошенської гімназіїЖук В. М., вчитель Рунівщанської ЗОШКикоть Т. О., вчитель Терешківської ЗОШКолеснікова Л. А., вчитель Бричківської ЗОШМанохіна І. А., вчитель Розсошенської гімназіїМотузенко В. М., вчитель Вацівської ЗОШ Пантюхова Т. М., вчитель Божківського НВКПисанко О. І., вчитель Мар’ївської ЗОШРецензенти: Міщенко І. О., методист відділу гуманітарних дисциплін ПОІПОПП ім. М. В. Остроградського, учитель-методист;Павленко В. І., кандидат педагогічних наук, начальник відділу освіти Полтавської державної районної адміністріціїІсторія рідного краю. 5 клас(Вступ до історії Полтавщини)Методичний посібник для вчителяМетодичний посібник для вчителя з рідного краю є складовою навчального комплекту до курсу «Історія рідного краю (вступ до історії Полтавщини)». Посібник покликаний надати методичну і практичну допомогу під час підготовки і проведення уроків з курсу «Історія рідного краю». Підготовлений відповідно до чинної навчальної програми. Слово до колег В контексті національного і культурного відродження України особливої актуальності набуває вивчення історії рідного краю, залучення учнів до пізнання велико історико-культурної спадщини, зростання національної свідомості громадян, піднесення їх духовності. Знання історії рідного краю духовно збагачує кожну особу, виховує патріотизм, вчить цінувати свій та інші народи. Історія рідного краю – це скарбниця досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом, що є нетлінним в сфері матеріальної та духовної культури; це і гіркі помилки минулого, знання і аналіз яких дасть можливість уникнути їх у майбутньому; це той своєрідний місточок, який зв’язує покоління минулі з сучасними і прийдешніми. З великою вдячністю і шаною сприймаємо напрацювання всіх полтавських краєзнавців – дослідників минулого Полтавщини, – якими користувалися вчителі під час проведення окремих уроків з історії нашого краю в курсі історії України та під час позакласної роботи. Значно розширилися можливості з вивчення минулого нашої малої батьківщини із запровадженням курсу «Історія Полтавщини», розробленого завдяки титанічній праці його автора – заслуженого вчителя України О. А. Білоуська. Творча група вчителів історії Полтавського району, використавши кращий досвід з цього питання, розробила курс «Історія рідного краю (вступ до історії Полтавщини)» для 5 класу. До складу навчального комплекту курсу належать навчальні посібники: підручник «Історія рідного краю (вступ до історії Полтавщини)», «Зошит для учня з історії рідного краю» та даний методичний посібник для вчителя. Зрозуміло, що це пропозиції: вчитель має змогу обирати найоптимальніший варіант, узгоджуючи рекомендовані форми зі своїм індивідуальним методичним стилем, особливостями класу, виділеними годинами, місцевим краєзнавчим матеріалом. У посібнику не представлено уроки узагальнення та тематичного оцінювання. Для проведення цих уроків радимо скористатися відповідними завданнями підручника та зошита для учня, використати місцевий матеріал. Резервні години можна використати для проведення екскурсій, для більш детального вивчення окремих тем чи місцевого матеріалу, уроків-вистав, концертів, виставок, звітів, конкурсів. Запрошуємо до співпраці всіх небайдужих!^ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа)ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ (ВСТУП ДО ІСТОРІЇ ПОЛТАВЩИНИ) 5 КЛАСКурс «Історія рідного краю (вступ до історії Полтавщини)», як і курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів.Г о л о в н о ю м е т о ю курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України, всесвітньої історії, історії Полтавщини, прищеплення інтересу до історії, вивчення знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та історію Полтавщини як складову світової історії та історії України, викликати захоплення минулим рідного краю, гордість за славних земляків.З м і с т к у р с у ґ р у н т у є т ь с я н а т а к и х з а с а д а х: забезпечення формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією; забезпечення розвитку загально дидактичних та спеціальних умінь, важливих для навчання історії; використання матеріалу з історії Полтавщини у поєднанні з історією України через ознайомлення з найяскравішими сторінками історії рідного краю та її найвизначнішими діячами; збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу; послідовне втілення загальнолюдських цінностей; врахування вікових особливостей.^ Програма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Історичні знання п’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, адаптованою історичною картою та стрічкою часу. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів ^ Вступ (1 год) Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія Полтавщини – складова історії України та всесвітньої історії. Користуватися підручником (орієнтуватися в його структурі, користуватися методичним апаратом тощо); застосовувати поняття «історія», «історія Полтавщини». ^ Тема 1. Знайомство з історією рідного краю(7 год, з них 1 – узагальнення, 1 – тематичне оцінювання) Скільки років Полтаві. Відлік часу в історії. Історичні джерела. Історична карта.Пам’ятки археології Полтавщ. Археологія. Речові джерела.Скарби Полтавщини. Кургани. Археологічні розкопки. Скіфські пам’ятки.Загадкові знаки. Геральдика в історії. Герби нашого краю.Історія заселення краю. Імена та назви. Легенди про походження топонімів.Узагальнення. Тематичне оцінювання. Розрізняти умовні позначки на історичній карті.Знаходити на карті відповідь на запитання вчителя.Креслити лінію часу та позначати на ній запропоновані дати.Співвідносити рік зі століттям.Пояснювати, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часи, значення гербів, назв. Свідомо читати адаптований історичний текст, знаходити в ньому історичну інформацію.Розрізняти художньо-образний та науково-популярний історичний текст.Знаходити в тексті відповіді на запитання. ^ Тема 2. Полтавщина в княжій Русі-Україні(7-8* год, з них 1 – узагальнення, 1 – тематичне оцінювання) Полтавщина у складі Київської Русі. Літописи.Духовна культура. Язичництво. Запровадження християнства.Нашестя монгольських завойовників. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з завойовниками.У складі Литви та Польщі. Люблінська унія та її наслідки.Культурне й церковне життя на Полтавщині в період середньовіччя.Історія мого міста (села). (Резерв*).Узагальнення. Тематичне оцінювання. Знаходити на карті місця найвизначніших подій.Визначати тривалість подій, віддаленість від сьогодення.Називати найвизначніші події та найвидатніших діячів. За текстом розповідати про історичного діяча, історичну подію. Вибірково переказувати художній текст. Вибираючи історичну інформацію.Складати простий план тексту підручника.Виокремлювати в тексті головне і другорядне.Оцінювати інформацію історичних джерел. ^ Тема 3. Полтавщина козацька( 7-8* год, з них 1 – узагальнення, 1 – тематичне оцінювання) Козацькі війни проти Польщі. Наслідки Люблінської унії. Гноблення українського народу.Хмельниччина. Б. Хмельницький та Українська козацька держава.Дівчина з легенди Маруся Чурай – голос і душа пісенної України.Полтавська битва. І. Мазепа. 300-річчя Полтавської битви. Культура та побут козацької Полтавщини. Пам’ятки культури та побуту. Визначні представники культури. Г. Сковорода.Історія мого міста (села). (Резерв*).Узагальнення.Тематичне оцінювання. Складати елементарні хронологічні задачі.Наводити приклади найвідоміших культурних пам’яток.Розповідати (на вибір) про пам’ятки козацької доби. Докладно переказувати текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на питання. За текстом складати план перебігу подій.Складати словник історизмів, витлумачувати їх з опорою на текст.Порівнювати (за запропонованими учителем лініями порівняння) історичні факти і події. ^ Тема 4. Полтавщина у 19-20 столітті(7-8* год, з них 1 – узагальнення) Полтавщина у складі Російської імперії. І. П. Котляревський – видатний земляк.Полтавщина на межі століть. Полтавщина у складі Радянської України. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932 – 1933 рр.Утворення Полтавської області.Полтавщина в полум’ї війни. Окупація. Партизанський та підпільний рух. Визволення Полтавщини. Відбудова. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни.Історія мого міста (села). (Резерв*).Узагальнення. Показувати на карті певну територію.Ставити запитання до історичної карти.Переказувати адаптований історичний текст за планом, вживаючи історизми.Встановлювати хронологічну послідовність 2-3 історичних подій.Вибирати з переліку пов’язані події (факти).Складати запитання про історичні події та постаті.^ Ділитися враженнями щодо історичних подій та постатей.Давати повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника).Наводити приклади участі родичів у важливих подіях 20 ст. ^ Тема 5. Полтавщина сучасна(2 год, з них 1 – тематичне оцінювання з тем 4, 5) Полтавщина сучасна. Полтавщина в незалежній Україні. Досягнення економіки, культури, спорту.Тематичне оцінювання. Показувати на карті територію області, району.Встановлювати хронологічну послідовність подій прийняття документів.Складати розповідь на основі розповідей родичів про їхній внесок у будівництво заможної демократичної України.^ Наводити приклади найвизначніших досягнень Полтавщини зі сфери науки, спорту, культури. Підсумкове узагальнення. Резерв*.(1-4* год) * - 3 резервні години можуть бути використані в кінці навчального року або протягом року для проведення екскурсій, для більш детального вивчення окремих тем чи місцевого матеріалу, уроків-вистав, концертів, виставок, звітів, конкурсів. ^ Вступний урок можна провести як урок екскурсію до місцевих пам’яток історії та культури, урок у бібліотеці – ознайомлення з краєзнавчою літературою, підручником, зошитом для учня, завданнями курсу.Тема. Скільки років ПолтавіМета: дати початкове уявлення про історичні джерела та їхні види; ознайомити учнів з часом виникнення м. Полтави; розпочати формування первинних умінь роботи з картинами, ілюстраціями, складати короткі повідомлення; розвивати вміння аналізувати вивчений матеріал, формувати естетичні уявлення учнів і почуття гордості за культурні досягнення земляків, за славне минуле свого народу.^ Основні терміни та поняття: історичні джерела, джерела речові, писемні, усні.Обладнання: підручник, набір плакатів, фотографій або слайдів із зображенням архітектурних пам’яток.^ Тип уроку: урок-подорож.Структура уроку: І. Організаційний момент (2 хв) ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (5 хв) ІІІ. Вивчення нового матеріалу (29 хв) Історичні джерела. Час виникнення міста. Яка вона Полтава? ІV. Закріплення нових знань учнів (6 хв) V. Домашнє завдання (3 хв)Хід уроку І. Організаційний момент Учитель вітається та знайомить учнів з вимогами щодо початку уроку історії рідного краю.ІІ. Актуалізація опорних знань учнів Пригадайте значення слів «сьогодення» і «минуле». Як називають людей, які досліджують історію? Наведіть приклади того, що належить до здобутків української культури. Звідки, на вашу думку, історики дізнаються про життя в далекому минулому?ІІІ. Вивчення нового матеріалу Матеріал розглядається у формі уявної подорожі до м. Полтави, щоб дізнатися, скільки їй років та чим вона славна.Історичні джерела За час свого існування на нашій планеті людство залишило чимало «слідів» своєї діяльності. Історики старанно відшукують їх, вивчають і намагаються якнайвірогідніше відтворити життя людей у минулому. Ці «сліди» людської життєдіяльності називають історичними джерелами. Учитель записує термін на дошці. Далі він розкриває його значення (історичні джерела – усе, що створене в процесі діяльності людини, що дозволяє вивчати минуле людського суспільства) і привертає увагу учнів до схеми (Види історичних джерел).^ Виникнення міста Досить часто можна почути висловлювання: «У нього сьогодні урочиста дата», «Дата його народження». Що означає слово «дата»? це точний час будь-якої події. (Учитель привертає увагу учнів до стінного календаря) Дата включає день, місяць і рік певної події. ─ Назвіть дату і місце свого народження. Дата вашого народження, продовжує учитель, – це історичний факт, який належить до минулого. Будь-який історичний факт відбувся в певному місці або у просторі. Дата вашого народження – це початок вашої історії. День, місяць і рік вашого народження – це час, а місце вашого народження – це простір. Тож давайте ознайомимось з датою народження міста Полтави. Розповідь учителя про способи встановлення віку міст за речовими та писемними джерелами.^ Яка вона Полтава? Демонстрація зразків пам’яток Полтави, їх коротка характеристика. На закінчення уявної екскурсії учні виконують роботу в зошиті. Враження від екскурсії з’ясовуються шляхом бесіди за запитаннями. Робота з підручником. Читання тексту з коментарем вчителя.ІV. Закріплення нових знань учнів Запитання:Наведіть приклади речових історичних джерел.^ Які джерела з’явилися раніше – писемні чи усні? Поясніть, чому.Чому для того, щоб вивчити минуле, необхідно поєднувати інформацію з різних джерел?^ Визначте, до яких видів історичних джерел належать представлені предмети. (Учитель демонструє учням підготовлені зразки історичних джерел)Скільки років м. Полтава?^ Коли воно виникло?Які архітектурні споруди ви запам’ятали?Кого з видатних діячів Полтавщини ви вже знали?V. Домашнє завдання Скласти розповідь-подорож «Вулицями м. Полтави».Тема. Пам’ятки археології ПолтавщиниМета. Поглибити знання учнів про найдавніший період людства на теренах Полтавщини; дати учням уявлення про найдавніших людей Полтавщини; розвивати в учнів творчу уяву, образне мислення, вміння працювати з хронологією, відтворювати життя первісних людей; виховувати любов до історії рідного краю.^ Основні поняття: археологічні пам’ятки.Навчально – методичне забезпечення: підручник.Тип уроку: формування вмінь і навичок.Структура уроку: І. Організаційний момент. ІІ. Вивчення нового матеріалу. ІІ. 1. Археологічні пам’ятки. ІІ. 2. За доби кам’яного віку. ІІ. 3. Людина і мамонт. ІІ. 4. Гінцівська стоянка. ІІІ. Закріплення нових знань учнів. ІV. Підсумки уроку.Хід урокуІ. Організаційний моментІІ. Вивчення нового матеріалу.^ 1. Археологічні пам’ятки. Учитель розкриває учням поняття архітектурні пам’ятки. Археологія завжди викликає великий інтерес в учнів, його можна посилити, якщо принести в клас вироби давніх людей з кременю або зразки посуду, а надто, якщо ці речові пам’ятки стосуються історії рідного краю. Учні завжди готові розповісти про відомі їм випадки знахідок стародавніх речей.^ 2. За доби кам’яного віку. Доцільно організувати бесіду після зачитування учням повідомлення про знахідку на території колишнього глиняного Щемилівського кар’єру. Запитання: Про що дізнались археологи після дослідження стійбища первісної людини? Чим займались первісні люди? Які винаходи були здійсненні нашими предками? Якими знаряддями праці вони користувались?^ 3. Людина і мамонт. Читання та обговорення вірша «Людина і мамонт». 1. Що сприяло успішному полюванню на мамонтів? 2. Чи було це легкою справою?^ 4. Гінцівська стоянка.Робота з підручником. Опрацьовують і виписують у робочий зошит. 1.Як побудовано житло? 2. Що розміщено в центрі стоянки? 3.Навіщо біля стоянки зібрані кістки? 4. Що було головним у житті людини? 5. Чому люди вижили в період різкого похолодання?ІІІ. Закріплення нових знань учнів.ІV. Підсумки уроку. Учитель проводить підсумок уроку та відзначає особливо активних учнів, які брали участь в обговоренні багатьох питань.Тема. Скарби ПолтавщиниМета: Знайомити учнів з досягненнями культури українського народу, на конкретних прикладах навчального матеріалу розкривати характерні риси українського народу через аналіз його культури, працювати з історичною термінологією, виховувати почуття патріотизму, гордості за культурні досягнення свого народу, розвивати потяг до знаньОбладнання: Настінна карта, ілюстрації, документи, виставка літератури з археології Полтавщини, пам’ятка «Ознаки держави»^ Повторення вивченого: попередня тема ( з застосуванням роботи в парах, інноваційних методів навчання, елементів гри)Вивчення нового матеріалу:План: Залізний вік на території Полтавщини Кіммерійці Скіфи Сармати Більське городище Перещепинський скарб Слово вчителя: Про початок залізного віку на Полтавщині. Кіммерійці – початківці в оволодінні залізоробною та сталеливарною технікою, їх роль у поширенні заліза в Європі. Зброя кіммерійців, спорядження верхового коня. Скіфи на території Полтавщини. Робота з свідченнями: аналіз, держава в скіфів. Робота з пам’яткою «Ознаки держави». Скіфське суспільство Більське городище – робота з книгами виставки з археології Полтавщини, ознайомлення з археологами Полтавщини – дослідниками в т. ч. і Більського городища – давнє місто Гелон Робота з картою Робота з термінами Перещепинський скарб Відповіді на логічні запитанняПідсумок уроку, домашнє завдання: Написати твір на теми за вибором: «Життя скіфів», «Давнє місто Гелон», «Археологія Полтавщини» Скласти кросворд з даної теми з ключовим словом: археологіяТема. Загадкові знакиМета: поглиблювати початкові знання та уявлення учнів про історичні джерела, формувати уявлення про розмаїття історичних джерел та про науки, пов’язані з історією (геральдика), їхню роль у відтворенні минувшини; сприяти залученню до активного словника учнів таких історичних термінів, як герб, геральдика тощо; удосконалювати вміння працювати з історичним текстом; виховувати шанобливе ставлення та почуття гордості за національні символиТип уроку: засвоєння нових знань.Хід урокуІ. Актуалізація опорних знань учнів. Для актуалізації пізнавальної діяльності учнів і швидкого налаштовування їх на роботу доречно провести гру «Пароль»: пропонується назвати по одному важливому слову, що відповідало б змісту попередніх уроків, - своєрідний пароль, який дає змогу сісти й почати працювати ( слова не повинні повторюватися; учнів називають слова ланцюжком)ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Обговорення проблемного питання : Як ви гадаєте, чи є повним відтворення минулого за речовими пам’ятками ?ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.IV. Опрацювання нового матеріалу Знаки-символи. Як розшифрувати зображення гербів.(опрацювання тексту підручника поєднуємо з роботою в зошиті)V.Підсумки . Гра «Чиста дошка» Учитель звертає увагу дітей на дошку з підготовленими заздалегідь запитаннями: Що таке герб? Що таке геральдика? Який елемент на гербі Полтавської області символізує могутність? Жовтий колір на гербі Полтавської області символізує…Тема. Історія заселення краюМета: Знайомити учнів з історією заселення краю та його особливостями, характеризувати господарське життя, соціальну структуру суспільства, показати спроби збереження незалежності, висвітлити походження географічних назв краю, вчити працювати з картою, розвивати в учнів вміння аналізувати і узагальнювати історичні події та явища, визначати їх суть, причини, значення; виховувати готовність захищати БатьківщинуОбладнання: Настінна карта, дидактичні матеріали, ілюстрації важливих подій, свідчення жителів сіл про голодомор та події Великої Вітчизняної війни, документальні дані І варіантПовторення вивченого: попередня тема (з застосуванням роботи в парах, інноваційних методів навчання, елементів гри)Вивчення нового матеріалу:План: Заселення краю в найдавніші часи. Походження географічних назв Іноземні поневолювачі та боротьба з ними Утворення Полтавської губернії Боротьба за незалежність Голодомор Полтавщина в складі незалежної України 7.Наше сьогодення Слово вчителя: Про заселення полтавського краю з найдавніших часів та походження географічних назв. Робота з картою Робота з термінами (вивчення племен, які в різні часи населяли Полтавщину) Монголо – татари в нашому краї Вікторина: козацтво, Полтавщина в період національно – визвольної війни з Польщею + робота з картою Утворення Полтавської губернії Події 1917 – 1920 рр. Полтавщина в складі СРСР (в т.ч. в роки війни) Голодомор – аналіз свідчень, перегляд фрагментів фактів «Розсекречена правда» (про 3 голоди на Україні) Полтавщина в наш час – робота в парах (за заздалегідь підготовленими картками з місцевим матеріалом^ Підсумок уроку, домашнє завдання: родовід, «родинне дерево», сімейні переказиІІ варіант Проведення уроку на матеріалах шкільного краєзнавчого музеюТема. Полтавщина у складі Київської РусіМета: показати становлення Київської держави, познайомити учнів з оборонними спорудами Х-ХІІІ ст. на руському прикордонні, давати характеристику історичного діяча, виховувати повагу до історичного минулого краю.^ Основні терміни та поняття: Посульська лінія оборони, «змійові вали».Навчально-методичне забезпечення: підручник.Тип уроку: засвоєння нових знань. Структура уроку: І.Організаційний момент (2хв.). ІІ. Актуалізація опорних знань учнів ІІІ. Вивчення нового матеріалу ІІІ.1. Києво-Руська держава в кінці Х- на початку ХІ ст. ІІІ.2. Посульська лінія оборони. ІІІ.3. Поділ Сіверянщини між трьома центрами князівської влади. ІІІ.4. Боротьба з кочівниками ІV. Закріплення нових знань учнів V. Підсумки урокуХід урокуІ. Організаційний моментІІ. Актуалізація опорних знань Вступне слово вчителя. Бесіда за запитаннями. Коли виникла Києво-Руська держава? Поясніть її назву. Назвіть київських князів династії Рюриковичів. За яких з них держава досягла розквіту? Чому Володимир велику увагу приділяв будівництву оборонних ліній? ІІІ. Вивчення нового матеріалу ІІІ.1. Києво-Руська держава наприкінці Х- на початку ХІ ст. Розповідь учителя. Могутня держава склалась за правління Володимира і Ярослава. Охоплювала держава Київщину, Чернігівщину і Переяславщину. Сусідство з неспокійним кочовим світом робило життя на Полтавщині пульсуючим. Це змусило Володимира займатись будівництвом оборонних споруд – «змійових валів». Робота з підручником, бесіда за питаннями: 1.Які великі центри існували на Лівобережжі за часів Володимира? (Чернігів та Переяславль). 2.До чого прагнув Володимир, заселяючи Посулля ? (створення буферної зони між Києвом і степовиками). ІІІ.2. Посульська лінія оборони. Робота з картою. Завдання, знайдіть на карті а) місто-гавань Воїнь Кременчуцького району б) городище Сніпорід(с. Маківці Лубенського району) в) замок в ур. Сампсоніїв острів біля с. Сенча Лохвицького району г) посад міста Синець біля Сенчі ІІІ.3. Поділ Сіверянщини між трьома центрами князівської влади. Розповідь учителя. Щоб закріпити єдиновладдя, Володимир поділив державу на землі, де посадив намісниками своїх синів. Це призвело до протистояння між братами ІІІ.4. Боротьба з кочівниками З південного сходу до Київської Русі підходило Дике поле, населене кочівниками. Розпочиналось буквально за ворітьми Києва. Кочівники, спочатку печеніги, здійснювали систематичні набіги на руські землі. 1036 року вони були розбиті. Новим ворогом стали половці. Боротьба з ними зайняла досить багато часу. 1184 року половці зазнали нищівної поразки на р. Оріль. ^ V. Підсумки урокуТема.ДуховнакультураМета: розкрити суть язичництва як світоглядної системи, звернути увагу на складність цих вірувань, на незвичайно багатий духовний світ слов'ян; розвивати навички роботи з текстом підручника, уміння складати схеми; виховувати повагу до духовної культури свого народу, замислитися над сенсом власного життя.^ Основні поняття: язичництво, віра, боги, релігія, міф, ідол, святилища. Обладнання: підручник, таблиця « Пантеон слов’янських богів», малюнки богів.^ Тип уроку: вивчення нового матеріалу.Структура уроку: I. Організаційний момент (2 хв). II. Актуалізація опорних знань (4 хв). Вивчення нового матеріалу (30 хв). IV. Закріплення. (5 хв). V. Підсумки уроку (2 хв). VI. Домашнє завдання (2 хв).Хід уроку. Організаційний момент. Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.І І. Актуалізація опорних знань. 1. Що ви запам’ятали про релігійні уявлення слов’ян ? 2. Висловіть припущення про те, які питання мають розглядатися в ході вивчення духовної культури.І І І. Вивчення нового матеріалу. 1. Язичництво. 2. Надприродні істоти. 3. Місця поклоніння. 1. Розповідь вчителя, за схемою « Риси язичництва». Учні працюють в зошитах, оформляючи схему. Робота з поняттями: язичництво, віра, боги, релігія, міф, ідол. Обожнювання природи міфи, обряди вшанування предків ^ Риси язичництва зв'язок людини з космосом гармонія славлення радості душі і тіла життя прагнення до найкращого2. Робота з підручником та таблицею « Пантеон слов’янських богів».Завдання: ☺ після опрацювання, скласти загадку про духів та фантастичних істот; ☺ розповісти про кого з богів ви вже чули, довідались більше, які з них існують в народі до цього часу; 3. Розповідь вчителя.І V. Закріплення. - Повторення понять: гра «Я почну, а ти закінчи». Вчитель починає говорити, а учень закінчує. Наприклад: Релігія – віра ……, надприродна всемогутня істота………. . - Яких слов’янських богів ви запам’ятали ? ^ V. Підсумки уроку. Підсумком є висновок про виконання завдання, поставленого на початку уроку.VI. Домашнє завдання. Відповідний параграф підручника; Підготувати повідомлення про одне з язичницьких свят, яке збереглось до цього часу.Тема. Нашестя монгольських завойовниківМета. Показати, якої шкоди для Полтавщини завдала навала монголо – татарських орд; підкреслити, що однією з найважливіших причин поразки руських військ була відсутність єдності дій князів; виробляти в учнів вміння працювати з історичними джерелами, аналізувати їх; виховувати почуття поваги до рідного краю, до захисників рідної землі і готовність самому стати на її захист.^ Основні поняття: кочовий спосіб життя, орда.Навчально – методичне забезпечення: підручник.Тип уроку: формування вмінь і навичок.Структура уроку: І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. ІІІ. 1. Монголи. ІІІ. 2. Битва на Калці. ІІІ. 3. Розгром 1240 р. ІІІ. 4. Під владою Золотої Орди. ІV. Закріплення нових знань учнів. V. Підсумки уроку.Хід урокуІ. Організаційний моментІІ. Актуалізація опорних знань учнів. У першій третині XІІІ ст. Полтавщина теж стала жертвою агресії нового ворога зі сходу, відомого під іменем монголів. Завоювання Русі відбулося несподівано швидко. Хан Батий організував грандіозний похід на захід і Південна Русь стала проміжною ланкою в ньому. Середньому Подніпров’ю монголи відводили роль тилу, який мав бути надійно забезпечений.ІІІ. Вивчення нового матеріалу ІІІ.1. Монголи. Читання та обговорення вірша «Монголи» Робота з ілюстраціями. Репродуктивна бесіда за питаннями. 1. Якими був спосіб життя та заняття монголів? 2. Порівняйте озброєння руського дружинника та монгольського воїнів. Зробіть висновки. Учитель розповідає, що внаслідок згуртуванню скотарських племен, котрі кочували просторами Сходу, утворилася монгольська держава на чолі якої став великий хан Чингісхан. Він прагнув створити неосяжну світову державу.Робота з підручником Опрацювати текст і виписати в робочий зошит: 1.Основні причини монгольського вторгнення на Русь. 2.Головна мета завоювань Чингісхана. ІІІ. 2.Битва на Калці. 31 травня 1223 р. відбулася битва між об’єднаними русько- половецькими дружинами і монгольським військом на р. Калці в Приазов’ї. Русько-половецьке військо було менш численнішим за монгольське. Руські князі діяли порізно, більше думали про зведення особистих рахунків, ніж про перемогу над спільним ворогом. Битва трагічно і з великими втратами була програна руськими і половецькими військами. Робота в групах. Назвіть кілька причин поразки об’єднаних русько-половецьких військ на р. Калка. ІІІ. 3. Розгром 1240 р. Розповідь учителя. У 1239 році завойовники рушили на Переяславль. Шлях Батия до столиці Переяславського князівства проліг дещо північніше Лтави. У Парасоцькому лісі під Диканькою збереглися рештки спаленого монголами невеликого городища – сторожі на Ворсклі.^ Учитель зачитує уривок з Галицько – Волинського літопису( свідчення 3) :«…і взяв він ( Батий) город Переяславль списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михайла сокрушив, і начиння церковне незчисленне срібне й золоте, і дороге каміння узяв. І єпископа, преподобного Симеона, вони убили». Запитання. Про яку подію повідомляє літопис? (Взяття монголами Переяслава). Коли вона відбулася? (3 березня 1239р.). Як Батий повівся з населенням міста, священником і скарбами церкви? (Мешканці Переяслава на чолі з єпископом Симеоном перебиті, скарби захоплені).Учитель узагальнює відповіді учнів, наголошуючи на спустошливому характері монгольських нападів. А наприкінці листопада 1240 р. майже вся багаточисленна армія хана Батия підійшла до Києва і оточила місто. Робота з текстами літопису ІІІ. 4.Під владою Золотої Орди. Робота з підручником. Слово « орда» пояснює вчитель. Воно має кілька значень: а) ставка хана, ханський намет; б) монголо – татарська держава ( Золота Орда); в) монголо – татарське військо; г) у наш час так називають дикий, свавільний натовп. ІV. Закріплення нових знань учнів. Самостійна робота. Тестування Учням пропонується дати ствердну або заперечну відповідь на висловлювання вчителя. 1.Битва на р. Калці відбулася в 1226 р. ( Ні, в 1223 р.) 2.Монголи – це осідлі племена( Ні, це кочові племена) 3.Князі, що потрапили в полон до монголів, відкупилися.( Ні, їх стратили) 4.Хан Батий – онук Чингісхана.( Так).^ V. Підсумки уроку.Заключне слово вчителя. Прийнявши на себе удар завойовників, наші предки, відстоюючи свою незалежність, затримали нашестя монгольської орди у Західну Європу. Тема. У складі Литви та ПольщіМета: охарактеризувати особливості перебування полтавських земель у складі Литви та Польщі та політику правителів цих держав, розвивати навички оцінювання ролі історичних діячів, уміння працювати з історичною картою, висловлювати власну думку, виховувати почуття гідності та поваги до історії рідного краю.^ Основні терміни та поняття: Битва народів, уніяНавчально-методичне забезпечення: підручник.Тип уроку: засвоєння нових знань. Структура уроку: І.Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. ІІІ.1. Перехід території Переяславщини під владу Великого Князівства Литовського. ІІІ.2. Доба Вітовта. Ворсклинська битва 1399 р. ІІІ.3. Влада Речі Посполитої. ІІІ. 4.Вишневеччина. Селітряна держава. ІV. Закріплення нових знань учнів V. Підсумки урокуІ. Організаційний моментІІ. Актуалізація опорних знань Вступне тестування (учням пропонується дати ствердну або заперечну відповідь) Головна мета Чингізхана – встановлення панування в степовій частині Євразії? (так ) Битва на р. Калка відбулася в 1226 р.? (ні. В 1223 р.). Князі, що потрапили в полон до монголів, відкупилися? ( ні, їх стратили) Завойовники знищили Голтов на Пслі, Новосанжарське городище, посад літописної Лтави? (так) 5. Хан Батий – онук Чингісхана? (так) 6. Переяслав не був взятий штурмом 3 березня 1239 року? (навпаки, був взятий) У1240 р. через Полтавщину пройшов смерч західноєвропейського походу Батия?(так) У Поворсклі сліди монгольських погромів майже відсутні? (так)ІІІ. Вивчення нового матеріалу ІІІ.1. Перехід території Переяславщини під владу Великого Князівства Литовського Розповідь учителя. Після ослаблення Галицько-Волинської держави українські землі поступово переходять під владу Литовського князівства. Це відбувається досить мирно. Для литовців і українців спільним ворогом була Золота Орда, тому руські полки разом з литовськими виступали проти монголо-татар. Литовські князі дотримувались порядків, встановлених на руських землях. Для нашого краю монгольський період фактично закінчився в 1362 р., коли Київська земля разом з більшою частиною Переяславщини увійшла до складу Великого Князівства Литовського. Робота з підручником, завдання виписати в зошит принцип, якого дотримувались литовські князі при приєднанні руських земель,