ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСАХВолкогон Ю.Г. Донецький національний університет економіки і торгівліімені Михайла Туган-БарановськогоІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ У ПОДАТКОВОМУ МЕНЕДЖМЕНТІОднією із стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства є використання Інтернет – технологій для вдосконалення відносин між державою і громадянами. Для реалізації зазначеного в Україні впроваджується електронна інформаційна система «Електронний Уряд», метою якої є розвиток демократії задля досягнення європейських стандартів якості надання електронних державних послуг, відкритості та прозорості влади для громадян, суспільних інституцій, бізнесу. Виходячи з того, що електронне урядування є невід’ємною складовою проведення економічної реформи в Україні, державна податкова служба у рамках Програми модернізації податкової служби цілеспрямовано впроваджує сучасні інформаційні системи в роботу органів ДПС, які дозволять здійснити автоматизацію процесів адміністрування податків та запровадити нові форми обслуговування платників. Створення сучасного інформаційно-аналітичного ресурсу податкової служби, результатом якого має стати масштабне розширення спектру послуг для платників податків, підвищення рівня дотримання ними норм податкового законодавства, а відтак – зростання податкової свідомості громадян потребує розробки та запровадження адаптованих для потреб платників інформаційних систем та мереж. Серед них – інтегрована автоматизована інформаційна система «Податковий блок», система «Електронна картка», єдиний веб-портал органів ДПС України, сервісні центри з обслуговування платників податків. Інформаційна система «Податковий блок» складається з чотирьох сегментів операційної діяльності податкової служби: реєстрації платників податків, обробки податкової звітності та платежів, обліку платежів, податкового аудиту у вигляді модернізованих процедур (форм), програмного забезпечення, посадових інструкцій, навчання. Підсистема «Реєстрація платників податків» має забезпечити спрощення процедури реєстрації платників податків на базі електронного обміну інформацією з іншими органами державної виконавчої влади для отримання повних та точних даних про суб’єктів оподаткування (платників податків) та об’єктів оподаткування, що надасть можливість посилити податковий контроль. Підсистема «Обробка податкової звітності та платежів» (за умови використання технології сканування) має забезпечити оперативність та точність введення та обробки даних податкової звітності у режимі реального часу (он-лайн). Такий спосіб подання податкової звітності унеможливлює допущення помилок платником податків і усуває необхідність повторного контакту з працівниками органів ДПС. Крім того, подаючи податкову звітність в режимі он-лайн, платник податків отримує й низку інших переваг. По-перше, має змогу переглянути інформацію щодо стану його розрахунків з бюджетом. По-друге, здійснити сплату податків, зборів (обов’язкових платежів). Також у платника з’явиться можливість подати до органу ДПС документи: скарги, листи, заяви, зокрема, на реєстрацію платником окремих видів податків, на отримання довідок, оригіналів документів тощо. У частині обліку платежів передбачено впровадження ефективної системи сплати податків – Єдиного рахунку. Усі свої грошові зобов’язання платники сплачуватимуть на один рахунок. Ця система надасть можливість платнику податків одним платіжним дорученням сплатити грошові зобов’язання по всіх податках та зборах, які є обов’язковими до сплати, та стовідсотково унеможливить помилки при перерахуванні коштів. Крім цього, податкова матиме реальну картину про стан розрахунків платників податків з бюджетом, а саме – стане неможливою ситуація, коли у одного платника податків одночасно по одному податку обліковується переплата, а по іншому – податковий борг. Підсистема «Податковий аудит» надасть нові можливості для податкового контролю, зокрема, виявлення платників, які мінімізують свої податкові зобов’язання. Для ефективного функціонування цієї підсистеми створено ризико-орієнтовану систему адміністрування податків, завдяки якій буде зменшено втручання органів державної податкової служби у підприємницьку діяльність сумлінних платників податків (зокрема, їх буде позбавлено виїзних перевірок), а сконцентровано увагу на злісних порушниках податкового законодавства. Створення ризико-орієнтованої системи адміністрування податків дозволить зменшити можливість суб’єктивного ставлення працівників органів державної податкової служби до платників податків, збільшити рівень дотримання норм законодавства та призведе до підвищення рівня податкової дисципліни. Передбачається, що запровадження в Україні електронних карток як уніфікованого платіжного засобу із багатоступеневим захистом від зчитування, підробки та вірогідності кримінальних афер буде зручним у використанні на всій території України. Це надасть можливість створити вигідні умови для платників податків щодо виконання ними податкових зобов’язань на добровільних засадах: дистанційно, з індивідуальними сервісами та за кваліфікованою допомогою фахівців центрального рівня. Зокрема, платнику податків за допомогою персонального комп’ютера в режимі он-лайн з використанням електронно-цифрового підпису можливим буде проведення таких операцій з власним персональним Електронним кабінетом, як отримання консультацій, подання реєстраційних даних, подання звітності в електронному виді, отримання послуг та інформації про стан розрахунків з бюджетом за особистим рахунком. На сьогодні Департаментом розвитку та модернізації державної податкової служби розробляється Концепція застосування терміналів для самообслуговування платників податків. Застосування терміналів зведе до мінімуму контакти податківців з платниками податків та надасть рівноправний доступ до інформаційних ресурсів органів ДПС України. При цьому електронна картка дозволить забезпечити несуперечливість даних та належний рівень захисту податкової інформації на всіх етапах її життєвого циклу, а також здійснювати сплату податків з поточних банківських рахунків платників податків. Одним із пріоритетів діяльності сучасної податкової служби є налагодження ефективних партнерських взаємовідносин з платниками податків. Перетворення податкової служби з фіскального органу у сервісну державну службу – орієнтовану на клієнта – націлює податківців працювати на задоволення саме клієнта, а не власних потреб. Формою такої співпраці є створення семи сервісних центрів з обслуговування платників, які розпочали свою діяльність протягом червня – вересня 2011 року. Функціонування центрів дозволить покращити не тільки якість послуг, що надаються, але й зменшити час, який сьогодні платники податків витрачають на здачу звітності. Основними завданнями центрів є впровадження стандартизованих та прозорих форм і методів обслуговування платників, забезпечення оперативності у видачі дозвільних документів, покращення ефективності адміністрування податків і зборів, удосконалення процесу приймання звітності від суб’єктів господарювання, а також забезпечення швидкого доступу платника до інформації. Таким чином, використання Інтернет – технології у податковому менеджменті дозволить використовувати весь комплекс послуг по управлінню податками та зборами – реєстрації, наданню адміністративних послуг по видачі довідок та вхідної кореспонденції – буде зосереджено в одному місці. Отже, використання Інтернет – технологій в органах ДПС надасть можливість створити нові, більш зручні, умови для платників щодо використання ними податкових зобов’язань на добровільних засадах, дистанційно, з індивідуальними сервісами та за кваліфікованою допомогою фахівців центрального рівня.^ Долматова Г.Є., к.е.н., доцентЛук’яненко Д.І., магістрантДонецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського^ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИЕфективна робота будь-якої підприємницької або державної структури в сучасних умовах неможлива без достатнього інформаційного забезпечення. Сучасні процеси активного впровадження пенсійної реформи в Україні посилюють значення інформаційної складової для органів Пенсійного фонду України (далі – ПФУ). Це пояснюється тим, що робота ПФУ не може бути раціонально організована без формування чіткої законодавчої бази, використання статистичних даних тощо. Дослідженням проблем пенсійного страхування в Україні та його інформаційного забезпечення займались такі вчені, як Загородній А.Г., Омелянович Л.О., Пилипенко Л.М. та ін. Слід відмітити, що більшість існуючих наукових напрацювань стосуються розгляду сутності пенсійного забезпечення та пошуку напрямів його удосконалення. У той же час, вважаємо, що питанням підвищення інформатизації та автоматизації діяльності органів ПФУ приділяється незначна увага, що зумовлює актуальність напряму дослідження. Метою дослідження є якісна оцінка сучасної системи інформаційного забезпечення діяльності органів ПФУ. Насамперед, слід визначити сутність категорії «інформаційне забезпечення діяльності органів ПФУ». Відмітимо, що аналіз літератури засвідчив відсутність трактування даного поняття, однак, адаптуючи визначення «системи інформаційного забезпечення» (далі – СІЗ) до використання у роботі ПФУ, можна сформулювати його так. Під СІЗ діяльності органів ПФУ слід розуміти багатоаспектну структуру, яка включає в себе сукупність інформаційних даних із внутрішніх та зовнішніх джерел, комп’ютерне забезпечення та автоматизовані процеси обробки та отримання даних, інформаційну службу (відділ), які в цілому створюють умови інформаційної підтримки всіх фінансових та інших рішень. На основі наданого трактування доцільно визначити структуру СІЗ діяльності органів ПФУ. Пропонуємо виділити такі складові (рис. 1). Рисунок 1 – Складові СІЗ діяльності ПФУДоцільно докладно розглянути визначені складові. Інформаційний відділ в управліннях Пенсійного фонду України може бути представлений службою інформатизації, комп’ютерного та інформаційного забезпечення, консультаційним центром тощо. До функцій даного відділу мають бути віднесені забезпечення своєчасного надходження інформації із зовнішніх джерел, формування вихідних даних для оприлюднення, організація зворотного зв’язку з платниками єдиного соціального внеску та ін. У свою чергу, до системи джерел зовнішнього забезпечення слід відносити нормативно-правове забезпечення, фінансову та іншу державну статистику, результати соціальних опитувань тощо. Ключовим тут виступає правове забезпечення, оскільки ПФУ є державним органом. Основними законами, які регулюють діяльність ПФУ є ЗУ «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ЗУ «Про пенсійне забезпечення», Постанови КМУ та ін. Зазначимо, що нормативне забезпечення є повним, регулює всі напрямки пенсійного страхування, однак все ж існують певні недоліки законодавства, які передбачається усунути у ході реалізації процесів реформування. До внутрішньої інформації можна віднести насамперед звітність, яка формується органами ПФУ, планові та прогнозні показники бюджету ПФУ. Дана інформація відображає стан роботи ПФУ, дозволяє вносити відповідні корективи щодо удосконалення організації системи пенсійного забезпечення. Основним завданням ПФУ є управління бюджетом. Повний облік доходів та видатків ПФУ можливий лише за наявності єдиної автоматизованої інформаційної системи. На даний момент автоматизації підлягає звітність страхувальників. Для підготовки та подання звітності в електронному вигляді до ПФУ розроблено таке програмне забезпечення: програмний комплекс «АРМ Звіт страхувальника», програмний комплекс «БЕСТ-ЗВІТ ПЛЮС», система формування й подання звітності в електронній формі «е-Форма» [1]. Доцільно розробити єдину автоматизовану систему обліку страхувальників та їх внесків, удосконалити програми розрахунку пенсійних виплат (за віком, втратою годувальника, ін.). На сучасному етапі рівень автоматизації органів ПФУ залишається низьким [2]. Високий динамізм зовнішнього середовища та технологічний рівень країни зумовлює обов’язковість посилення інформаційної складової у діяльність органів ПФУ. Таким чином, можна відмітити, що в цілому СІЗ діяльності органів ПФУ сформована на достатньому рівні, однак існують певні прогалини. Ключовим напрямом удосконалення роботи ПФУ має стати розробка нових програмних продуктів, які дозволять автоматизувати більшість операцій.Література: 1. Режим доступу: http://www.pfu.gov.ua 2. Загородній А. Г. Проблеми та шляхи вдосконалення пенсійної системи України / А. Г. Загородній, Л. М. Пилипенко // Фінанси України. – 2010. – № 6. – С. 15–24. Кононенко А.Ф., к.е.н., доцентМелентьєва О.В., аспірантДонецький національний університет економіки і торгівліімені Михайла Туган-Барановського^ ПЕРЕВАГИ ПОДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІСьогодні складно уявити життя без сучасних інформаційних технологій. Комп’ютер, Інтернет, мобільний зв’язок є неодмінними атрибутами суспільства і завдяки їм можна вирішувати різноманітні питання в режимі реального часу, не звертаючи уваги на відстань. Завдяки їм комфортними стають не лише звичайні речі, а й наш побут, покращуються умови роботи. Йдеться мова про можливість подання податкових звітів до органів податкової служби України в електронному вигляді. Концепцією реформування податкової системи України одним із головних напрямів поліпшення адміністрування податків було визначено запровадження податкової звітності в електронному вигляді. Запровадження податкової звітності вважається важливим кроком, який ще більше сприяє налагодженню прозорих партнерських стосунків між податківцями та платниками податків.[6] Метою цієї статті є визначення переваг подання податкової звітності в електронному вигляді платниками податків до органів податкової служби України. Роботи зі створення системи подання, приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності в електронному вигляді були проведені чітко у відповідності до норм таких законодавчих актів України: Податкового кодексу України № 2755-VІ від 2 грудня 2010 року; Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг»; Закону України від 22 травня 2003 року № 852-ІV «Про електронний цифровий підпис»; Указу Президента України від 10 квітня 2006 року №300/2006 «Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності»; Указу Президента України від 28 грудня 2006 року №1154/2006 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року «Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість». Беззаперечними перевагами електронної звітності є економія часу та відсутність черг, можливість відправки з будь-якого місця та зменшення кількості помилок при створенні звітів, цілодобова інформаційна та технічна підтримка. Натомість недоліками такого методу поки що залишаються його недосконалість та брак консультаційної підтримки. Власне задля усунення цих недоліків у державних установах, зокрема в податковій адміністрації, постійно проводяться практичні семінари. До речі, на сьогодні п’ять державних установ приймають звіти в електронному вигляді – це Державна податкова адміністрація, Пенсійний фонд України, Статуправління, Державна служба зайнятості та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.[7] Принцип дії електронної звітності розглянемо на прикладі Державної податкової адміністрації: після формування бухгалтером звіту у форматі *.xml та накладання на нього електронного підпису цей звіт через електронну пошту потрапляє до Центру обробки інформації ДПА, звідки бухгалтеру надходить перша електронна квитанція, яка підтверджує відповідність надісланого звіту встановленому формату. Після цього звіт скеровується до районної податкової інспекції, звідки бухгалтер отримує вже другу квитанцію, яка містить реєстраційний номер звіту. Отже, мінімальним комплектом для подання звітності в такий спосіб є програмне забезпечення для формування звітів, електронно-цифровий підпис та договір з приймаючою стороною (податковою інспекцією, Пенсійним фондом тощо). Наведемо перелік найпоширеніших Акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК): АЦСК «УСЦ» www.ukrcc.com, АЦСК «Мастеркей» www.masterkey.com.ua, АЦСК «ІВК» www.ivk.org.ua та АЦСК «ДЦЗ». Інший варіант електронної звітності передбачає використання платного спецоператора зв’язку, який крім того, що бере на себе обов’язок надсилати звіти в державні установи та підтверджуючі квитанції бухгалтерам, надає можливість формування звітів у веб-режимі. Вважаємо, що податкова інспекція має всі можливості забезпечити максимально комфортні умови, щодо надання платниками податків звітності в електронному вигляді. Всі послуги, які надаються податковою інспекцією, на відміну від комерційних структур, які займаються програмним забезпеченням, є безкоштовними і витрати на ці послуги на початковій стадії поки що компенсує держава. Щоб розпочати подавати податкову звітність в електронному вигляді, платнику податків необхідно завітати до податкової інспекції за місцем реєстрації та укласти відповідний договір про визнання електронних документів, а також отримати безкоштовне програмне забезпечення для подальшого формування податкової звітності в електронному вигляді. Зазначимо, що звітність, надіслана до податкового органу електронною поштою через мережу Інтернет із застосуванням посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису, не потребує дублювання на паперових носіях. Така система передачі електронних звітів значно прискорює здачу звітності та забезпечує отримання відповідних квитанцій про підтвердження дати та часу подання звіту, надає можливість оперативно отримати інформацію про стадію проходження електронного звіту та гарантує, що звіт буде своєчасно доставлений в інспекцію.[3] Крім того, не треба витрачати час в чергах у податкових інспекціях, гарантується автоматична перевірка підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та описок, суттєво скорочується термін проведення перевірки, щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податку. Згідно з вимогами Податкового кодексу, платники податків, що належать до великих і середніх підприємств, повинні подавати податкові декларації до органів державної податкової служби в електронній формі. Належність платників податків до великих та середніх підприємств визначається п. 7 ст. 63 Господарського кодексу.[1] Подання звітності в електронному вигляді має багато переваг як для платників податків, так і для працівників органів ДПС. На наш погляд переваги подання звітності в електронному вигляді очевидні: економія робочого часу платників податків, а також їхніх коштів на придбання бланків звітних документів (немає необхідності відвідувати податкову інспекцію, купувати бланки звітності); звітність, надіслана до податкового органу електронною поштою через мережу Інтернет із застосуванням посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання; уникнення витрачання часу у чергах до податкового інспектора або «вікна» прийому звітності при поданні звітності, оскільки достатньо її лише сформувати в електронному вигляді за допомогою спеціальних програм та передати через мережу Інтернет до податкового органу; гарантія автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та описок; суттєве скорочення термінів проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податку; можливість оперативного оновлення форматів подання документів в електронному вигляді по телекомунікаційним каналам зв’язку (у разі зміни форм податкових декларацій, інших документів, які є підставою для нарахування і сплати податків, або при введенні нових форм декларацій платник податків автоматично отримує можливість оновлення версій форматів); можливість отримання платником податків інформації щодо стану розрахунків стосовно сплати податків та заборгованості перед бюджетом; конфіденційність інформації; оперативність обробки отриманої інформації у податковому органі. Таким чином, перехід на електронну систему звітності дає також багато нових можливостей самому бухгалтеру. Це і автоматичний розрахунок підсумкових або розрахункових рядків звітності, який зводить до мінімуму арифметичні помилки, і своєчасне оновлення програмного забезпечення при введенні нових звітних форм. Але найголовніше – подавати звітність до податкової інспекції можна, не виходячи зі свого офісу. Література: Податковий кодекс України № 2755-VІ від 2 грудня 2010 року. Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг». Закону України від 22 травня 2003 року № 852-ІV «Про електронний цифровий підпис». Указу Президента України від 10 квітня 2006 року №300/2006 «Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності». Указу Президента України від 28 грудня 2006 року №1154/2006 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року «Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість». Концепція реформування податкової системи України // Розпорядження КМУ від 19 лютого 2007 р. N 56-р. http://dpa.lg.ua/inf/konzep.htm Офіційний веб-сайт Державної податкової служби України http://zakon.rada.gov.uaЛук’яненко К.С., аспірантДонецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського^ ОЦІНКА РІВНЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ В УКРАЇНІНа сучасному етапі рівень інформатизації податкової служби України нижчий порівняно із західними країнами. Однак і від створення самої податкової системи України пройшло не багато часу, але за який проведено значний обсяг робіт з автоматизації функцій всіх рівнів податкових органів. Створені і успішно функціонують різні програмні комплекси для контролю за платниками податків. Крім цього, впроваджені і експлуатуються в мережевому режимі система зв'язку між всіма рівнями структури органів ДПАУ. Проблемами дослідження інформатизації та автоматизації структур ДПАУ займались такі науковці, як Блонська В.І., Гавро О.В., Кондратюк М.І., Миськів Б.Т., Папаїка О.О. та ін. У роботах вітчизняних науковців докладно розглядаються теоретичні основи формування системи інформаційного забезпечення діяльності податкових органів, однак проблеми оцінки рівня інформатизації та автоматизації залишаються невирішеними. Метою дослідження є оцінка рівня автоматизації податкової інспекції. Слід сказати, що ключовим у реалізації процесів автоматизації роботи органів ДПАУ стало впровадження інформаційної системи «АІС-Податки», яка за недовготривалий час свого існування зазнала багатьох змін. Зазначимо, що сьогодні «АІС-Податки» нараховує понад 80 автоматизованих робочих місць (АРМ). За їх допомогою на основі даних обліку платників податків ведеться вся робота з обліку і контролю частини надходжень до бюджету, яка стосується податкових органів [2]. До пакетів прикладних програм органів ДПАУ можна віднеси такі: АРМ «Кадри» (формування штатних розписів підрозділів), АРМ «Заробітна плата» (нарахування заробітної плати різним категоріям співробітників), АРМ «Діловод» (ведення обліку вхідної та вихідної кореспонденції, повна інформація по зареєстрованих документах, автоматична нумерація зареєстрованих документів), АРМ «Касові апарати» (реєстрація касових апаратів суб'єкта підприємницької діяльності), АРМ «Аудит» (реєстрація результатів перевірок і визначення сум доплат, пені по кожному платнику і виду платежу), АІС «Бест-Звіт for ORACLE» (автоматизована реєстрація і введення звітів платників, які надходять в інспекцію в електронному вигляді), АРМ «Облік платників податків - юридичних осіб» (забезпечення обробки і обліку інформації про платників, що зареєструвались у податкових інспекціях районного рівня, у відповідному реєстрі) та ін. Таким чином, значна кількість АРМ, що функціонують в системі державної податкової служби України, призначена саме для фахівців ДПІ районного рівня, де створюється фундаментальна основа загального інформаційного середовища «Державні доходи» [1]. Виходячи з вище викладеного, необхідно зазначити, що пакети прикладних програм функціонування ДПІ поділяються на програмне забезпечення щодо роботи з платниками податків (АІС «Діловод», «Касові апарати», «Аудит», «Бест-Звіт for ORACLE») та програмне забезпечення, що стосується роботи власне працівників податкової інспекції (АІС «Кадри», «Заробітна плата»). Пропонуємо розрахувати коефіцієнти програмного забезпечення для ДПІ за наступними формулами: 1. Коефіцієнт програмного забезпечення щодо роботи з платниками податків: КПЗ(ПП)= ПЗПП / ППП, (1), де ПЗПП – програмне забезпечення щодо роботи з платниками податків; ППП – загальна кількість пакетів прикладних програм. 2. Коефіцієнт програмного забезпечення щодо внутрішнього функціонування податкової інспекції: КПЗ(ПІ)= ПЗПІ / ППП, (2), де ПЗПІ – програмне забезпечення щодо внутрішнього функціонування ДПІ. Розрахунок доцільно провести на прикладі районної інспекції – ДПІ Калінінського району м. Донецька (табл. 1).Таблиця1 Розрахунок коефіцієнтів програмного забезпечення ДПІ Калінінського району м. Донецька станом на 01.01.2011 року № з/п Назва коефіцієнту програмного забезпечення (КПЗ) Розрахунок КПЗ 1 Коефіцієнт програмного забезпечення щодо роботи з платниками податків КПЗ(ПП)= 7/10=0,7 2 Коефіцієнт програмного забезпечення щодо внутрішнього функціонування податкової інспекції КПЗ(ПІ)= 3/10=0,3 Аналізуючи таблицю, можна зробити висновок, що основна частина пакетів прикладних програм функціонування ДПІ Калінінського району м.Донецька відноситься до програмного забезпечення щодо роботи з платниками податків (КПЗ(ПП)=0,7); програмне забезпечення, що стосується роботи самих працівників податкової інспекції, показало значення КПЗ(ПІ)=0,3. Автоматизація ДПІ здійснюється відповідно до функцій, які виконуються на даному рівні: облік і реєстрація платників податків; прийом податкової звітності і нарахування платежів; контроль у розрізі платників за правильністю, своєчасністю і повнотою сплати податків; формування звітності; економічний аналіз діяльності ДПІ і стану району, який вона обслуговує, тощо. Отже, запропоновані коефіцієнти оцінки рівня автоматизації ДПІ дозволяють оцінити напрямки, які потребують додаткового впровадження інформаційних технологій. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку заходів щодо підвищення рівня автоматизації роботи структур ДПАУ.Література: 1. Автоматизація роботи в органах державної податкової служби: підручник / О.В. Гавро, М.І. Кондратюк, Б.Т. Миськів / за ред. В.М. Росоловського, С.П. Ріппи. – Ірпінь : Академія ДПС України, 2002. – 401 с. 2. Блонська В.І. Використання сучасних інформаційних технологій у державному податковому менеджменті // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.3. – С. 265-271.Прокопенко Р.В., к.э.н.,Дзюба Б.П.Институт экономики промышленности НАН Украины^ КОНЦЕПТУАЛЬНЫЙ ПОДХОД К ИНФОРМАЦИОННОМУ ОБЕСПЕЧЕНИЮ НАЛОГОВОГО ПЛАНИРОВАНИЯ НА ПРЕДПРИЯТИИВ условиях современной экономической системы существенная часть транзакционных издержек предприятий, связанных с ведением бизнеса, приходится на налоговое администрирование. Это связано с большим количество налогов и сборов, а также со сложностью методологии взимания налоговых и прочих приравненных к ним платежей. Поэтому, особую важность приобретает эффективность налоговой политики предприятия, которая способна нивелировать рестрикционную составляющую налоговой системы. В частности, необходима разработка научно обоснованной и практически целесообразной системы налогового менеджмента. Одним из главных элементов такой системы является информационное обеспечение налогового планирования. Информационное обеспечение налогового планирования на предприятии является связующим элементом между различными стадиями и комплексами общеэкономического планирования предприятия, как тактического, так и стратегического. Информационное обеспечение налогового планирования непосредственно связано с реализацией управленческих функций предприятия, в частности, с маркетингом, финансами, кадровой политикой, сбытом и снабжением, производственными процессами. Также информационное обеспечение налогового планирования представляет собой один из базовых инструментов оценки эффективности функционирования предприятия, так как определение показателей эффективности не имеет смысла без учета налоговых последствий. Поэтому информационное обеспечение налогового планирования является непременным инструментов в комплексе управленческого менеджмента предприятия при принятии [1, 2]. В системе информационного обеспечения налогового планирования, представленной на рис. 1. Основными элементами является информационное обеспечение оперативного и стратегического планирования. Необходимость выделения оперативного и стратегического налогового планирования обусловлена существенной разницей в осуществляемых при этом бизнес-процессах, что в свою очередь, требует различных инструментов обработки информации. Так, основными элементами информационного обеспечения оперативного налогового планирования являются инструменты, которые обеспечивают проверку достоверности используемых при планировании данных, что позволяет формировать три вида прогнозов – оптимистические, пессимистические и наиболее реальные. В соответствии с этими прогнозами строятся планы и определяются мероприятия для обеспечения выполнения этих планов для различных вариантов развития ситуации. Также, ввиду того, что на этапе оперативного налогового планирования велика вероятность возникновения коллизий между различными подразделениями, связанными с выполнением планов, необходимы инструменты, обеспечивающие согласование оперативных налоговых планов. Рисунок 1 – Схема информационного обеспечения налогового планирования на предприятии При информационном обеспечении стратегического налогового планирования большое значение имеет правильное определение целей функционирования предприятия, соответственно и целей планирования. Также необходимо обеспечение возможностей контроля выполнения планов и, в случае необходимости, коррекции их в соответствии с изменившейся ситуацией. Предложенное информационное обеспечение налогового планирования на предприятии, представляющее собой комплекс взаимосвязанных инструментов, обеспечивающих все этапы налогового планирования, позволяет повысить эффективность функционирования украинских предприятий.Литература: Мельник Д.Ю. Налоговый менеджмент / Д.Ю.Мельник – М.: Финансы и статистика, 2000. – 352 с. Фомина О.А. Зарубежный опыт налогового планирования / Фомина О.А. // Налоговый вестник, № 5, 1997. – с. 82.Соловйова Ю.М., аспірантДонецький національний університет економіки і торгівліімені Михайла Туган-Барановського^ БЮДЖЕТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИНа сучасному етапі інноваційного розвитку країни важливе місце займає бюджетна політика, яка сприяє ефективному розвитку системи державних фінансів і якісному зростанню національної економіки. Особливості сучасних тенденцій в економіці України засвідчують загострення бюджетних проблем, які знаходяться під кутом зору вітчизняних і зарубіжних вчених, таких як: Богдан Т., Кирилюк О., Макаренко Є., Макогон В., Письменний В., Федосов В., Ярошенко Ф. та ін. В умовах розвитку бюджетного потенціалу створення ефективної і обґрунтованої системи оцінки планування і реалізації бюджетних програм безпосередньо залежить від використання сучасних інформаційних технологій і статистичної обробки даних (див. табл. 1). Таблиця 1 – Зведений бюджет України за 1995-2012 рр., [1], [2], [4] Роки Доходи, млрд, грн. Видатки, млрд. грн. Дефіцит (-)/ профіцит (+) 1995 20,7 24,3 -3,6 1996 30,2 34,2 -4,0 1997 28,1 34,3 -6,2 1998 28,9 31,2 -2,3 1999 32,9 34,8 -1,9 2000 49,1 48,1 1,0 2001 54,9 55,5 -0,6 2002 61,9 60,3 1,6 2003 75,3 75,8 -0,5 2004 91,5 102,5 -11,0 2005 134,2 142,0 -7,8 2006 171,8 175,5 -3,7 2007 219,9 227,6 -7,7 2008 297,9 312,0 -14,1 2009 288,9 307,3 -18,4 Украинские банки предпочитают отечественные разработки [Текст]: Украинская инвестиционная газета.-2004 - №23 Компания "СИТРОНИКС Информационные Технологии", [Електронный ресурс] - Режим доступа: ^ Зеленська Т.О.Науковий керівник: Шершньова Г.В.Донецький національний університет економіки і торгівліімені Михайла Туган-Барановського^ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ В ДІЯЛЬНОСТІ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ Усі процеси життєдіяльності суспільства відбувалися за допомогою інформації, яка є формою зв’язку між об’єктом, що передає повідомлення, і тим, який прийматиме його. Інформація повинна відображати реальний світ, процеси, явища, використовувати при цьому зрозумілу користувачеві мову, бути своєчасною, корисною та необхідною йому. В якості користувача може бути будь-хто. Пенсійний фонд України (ПФУ) не є винятком. На сьогодні відбувається дуже активне впровадження інформаційних систем та технологій у діяльності даної державної установи. Метою даної роботи є дослідження основних тенденцій та особливостей звітування в електронній формі в ПФУ на сучасному етапі, виокремлення основних переваг використання Центральної бази одержувачів пенсій та визначення доцільності її існування в Україні. З 2007 року офіційно була встановлена нова форма звітності до ПФУ - електронна. На сьогодні можна стверджувати, що використання нових технологій тільки позитивно впливає на діяльність Фонду. Основною причиною введення електронних звітів була необхідність знизити матеріальні витрати на їх підготовку, здачу, обробку, зберігання й систематизацію даних, а також зменшити можливість появи помилок при підготовці й обробці звітів. У результаті використання спеціальних програм, робота з документами стала простішою. При дотриманні технології страхувальники зменшують час на підготовку й здачу звітності, а також зменшуються витрати на дорогу й паперові носії. Отже, підприємства отримують економію коштів.