МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВАМетодичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи студентів з дидактичним забезпеченням з дисципліни „Економіка підприємства” (для студентів 2 курсу всіх форм навчання напряму підготовки 0504-„Туризм”)Харків – ХНАМГ – 2007 Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи студентів з дидактичним забезпеченням з дисципліни „Економіка підприємства” (для студентів 2 курсу всіх форм навчання напряму підготовки 0504-„Туризм”). Укл.: Нохріна Л.А., Александрова С.А., Кравець О.М. –Харків: ХНАМГ, 2007. - 60 с.Укладачі: Л.А. Нохріна, С.А. Александрова, О.М. Кравець. Рецензенти: доцент кафедри Менеджмента ХДУХТ к.екон. наук Ткачова С.С.доцент кафедри Управління проектами ХНАМГ к.екон. наук Г.В. ВисоцькаРекомендовано кафедрою туризму та готельного господарства, протокол № 9 від 16 січня 2007 р.ЗмістВСТУП…………………..……………………………………………….……4 1. Альтернативні витрати……………………..……………………………..5 2. Ринкова система: попит та пропозиція…..………………….......……….7 3. Виробнича програма підприємства……..….……………………..……...9 4. Основні засоби. Амортизація .............................………………………..16 5. Показники використання основних фондів підприємства…………….27 6. Нематеріальні активи………………….......……………………………..32 7. Оборотні кошти…………………………………………………………..36 8. Витрати виробництва…………………………………………...…...…...42 9. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності підприємства.……………………………………..…………..................…...48 10. Ціна продукції підприємства……………...…………....………………51 11. Трудові ресурси підприємства та стимулювання праці робітників………..…..…………………………..…………………..……….52 11.1 Персонал підприємства………...........……………………….………...52 11.2 Продуктивність праці……………….............…………….…………..54 11.3 Оплата праці робітників……………………………...................….…57 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.................................................................................59ВСТУП Програма вивчення нормативної дисципліни „Економіка підприємства” складена відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра з напряму „Туризм” і охоплює всі змістові модулі передбачені стандартом. Основною метою викладання дисципліни „Економіка підприємства” є формування системи спеціальних знань і практичних навичок аналізу показників господарсько-виробничої діяльності підприємства з урахуванням чинників зовнішнього й внутрішнього середовища його функціонування.^ Предметом вивчення дисципліни є економічний механізм функціонування підприємства, формування та використання його ресурсного потенціалу з метою оптимізації економічних результатів діяльності. Основними завданнями вивчення дисципліни „Економіка підприємства” є: окреслити цільові характеристики діяльності підприємства на ринку; сформувати програму виробництва продукції та її реалізації, ресурсне забезпечення виробничої програми; визначити складові ресурсного потенціалу підприємства та знайти шляхи його ефективного використання; - засвоїти поняття: ринкова система: попит та пропозиція, виробнича програма підприємства, основні засоби, амортизація, нематеріальні активи, оборотні кошти, поточні витрати підприємства; собівартість продукції; собівартість видів продукції; склад поточних витрат; вивчення методів та прийомів аналізу; планування витрат підприємства; визначити поняття механізму формування та використання дохідів і прибутків підприємства від різних напрямів його діяльності (виробничої, комерційної, зовнішньоекономічної, фінансової, інвестиційної тощо); оцінити ефективність господарської діяльності та знайти шляхи її підвищення; оцінити конкурентоспроможність підприємства та його продукції. Важливим елементом оволодіння знаннями й навичками у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, який сприяє формуванню практичних навички роботи студентів зі спеціальною літературою, орієнтує їх на інтенсивну роботу, критичне осмислення здобутих знань та глибоке вивчення теоретичного і практичного кола проблем, які вивчаються дисципліною, є самостійна робота студента. Ці методичні вказівки призначені для організації самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни „Економіка підприємства”.Тема 1. Альтернативні витратиАльтернативні витрати – витрати, що відображають цінність кращого з альтернативних варіантів, яким довелося знехтувати при економічному виборі. Альтернативні витрати також характеризуються як цінність втрачених можливостей: витрати одного блага, відображені в іншому, яким прийшлось пожертвувати заради отримання першого блага.Приклад завдань з розв’язанням Подорож із Санкт-Петербурга в Москву займає 8 годин поїздом і 3 години літаком (з урахуванням часу поїздки в аеропорт). Вартість проїзду поїздом 100 грн., літаком 250 грн. У подорож відправляються 3 чоловіки: суб’єкт А, суб’єкт Б і суб’єкт В. Годинна ставка оплати праці суб’єкту А - 20 грн. за годину, суб’єкта Б – 30 грн. за годину та суб’єкта В – 50 грн. за годину. Яким видом транспорту поїдуть ці люди?Розв’язання 100 грн. – це неминучі витрати (який би з наявного транспорт не вибрати, менше затратити не вдасться). Тому додатковими витратами є 250-100=150 грн. Неминучі втрати часу становлять 3 години, додаткові 8-3=5 годин. Предметом аналізу є зіставлення 150 грн. й 5 годин . Суб’єкт А за ці 5 годин може заробити 100 грн., а його альтернативні витрати (100 грн.) менше ніж додаткові витрати на покупку авіаквитків (150 грн.). Отже для нього раціональніше поїхати поїздом. Годинна ставка суб’єкта Б – 30 грн. за годину. У результаті польоту літаком він заощадить 5 годин, за які може заробити 150 грн. Отже економія часу дає можливість повернути витрачену на авіаквитки суму. Тому йому з погляду раціонального поводження однаково, чи їхати поїздом і втратити 5 годин часу або летіти літаком й „відпрацювати” перевитрати ресурсів. Суб’єкт В за 5 годин зможе заробити 250 грн., що значно більше додаткових витрат на авіаквиток. Цей найпростіший випадок дає прекрасний приклад прийняття економічних рішень. Вони приймаються, коли додаткові (граничні) вигоди не менше додаткових витрат.Завдання для самостійного розв’язання1.1 Суб’єкт А заробляє за годину 10 грн. Його мати на пенсії. У магазині за товаром А по 8 грн. за кілограм потрібно стояти 1 годину, за тим самим товаром по 12 грн. черги немає. При якому обсязі покупок раціональне придбання більше дешевого товару А для суб’єкта А? Його матері? 1.2 Суб’єкт А знімає будинок і платить його власнику 10 000 доларів у рік, зберігаючи інші свої кошти в банку, що приносить йому 9 % річних. Будинок коштує 140 000 доларів. Чи представляє він інтерес для потенційного покупця? Чому?1.3 Робінзон і П'ятниця знаходяться на незаселеному острові. Їх основні заняття – збирати кокосові горіхи і ловити рибу. Робінзон може за 1 годину зібрати 10 кокосових горіхів або зловити 2 рибини. П'ятниця може за той же час зловити 10 рибин або зібрати 30 горіхів. Як треба розподіляти обов’язки між Робінзоном і П'ятницею, щоб збір кокосів та ловля риби були ефективними? Скільки риби буде спіймано і скільки кокосів зібрано, якщо Робінзон і П'ятниця працюватимуть по 3 години на день?1.4 Столярна майстерня виробляє столи й стільці. При незмінному обсязі ресурсів можливі наступні співвідношення загального випуску (штук) за рік: Варіанти Столи Стільці А 25 180 Б 30 130 Назвіть альтернативні витрати збільшення виробництва столів, виражені в стільцях ?1.5 Студент навчається в університеті, одержуючи стипендію 120 грн. за місяць. Залишивши навчання, він міг би працювати комерційним агентом, докладаючи рівних зусиль і заробляючи 1000 грн. на місяць. Які альтернативні витрати навчання в університеті?^ Тема 2. Ринкова система: попит та пропозиціяРинок – система відносин, в якій зв'язки покупців і продавців настільки вільні, що ціни на той самий товар мають тенденцію швидко вирівнюватися.Трансакційні витрати – витрати у сфері обміну, пов'язані з передачею прав власності. Вони включають витрати, пов'язані з пошуком інформації, витрати на ведення переговорів, роботи з виміру властивостей товару, витрати по специфікації та захисту прав власності тощо. Закон попиту – зворотна залежність між ціною й розміром попиту (наприклад, при ціні в 60 дол. покупець готовий придбати одиницю блага, в 30 дол. – 3 од., в 20 дол. – 4 од. тощо).На попит впливають не тільки ціни, але й : збільшення (зменшення) дохідів споживачів; зміна смаків і переваг; цінові й дефіцитні очікування; коливання витрат на рекламу; зміна цін товарів-субститутів (заміщуючих один одного) і комплементарних товарів (доповнюючих один одного); ріст (зменшення) кількості покупців тощо.Крива попиту – крива, що відображає, яку кількість економічного блага готові придбати покупці за різними цінами в певний момент часу. Р 6030 201 3 4 Q Рис. 1 - Залежність розміру попиту від ціниЗакон пропозиції – прямий зв'язок між ціною і кількістю пропонованого продукту (наприклад, при ціні 20 дол. виробники згодні продати лише 2 одиниці блага, при ціні 30 дол. – 4 од., 50 дол. – 6 од.).^ Крива пропозиції. – крива, що показує, яку кількість економічного блага готові продати виробники за різними цінами в певний момент часу. Р50 30 20 2 4 6 Q Рис. 2 - Залежність розміру пропозиції від ціниРівноважна ціна – ціна, що врівноважує попит та пропозицію в результаті дії конкурентних сил.Приклад завдань з розв’язанням Попит та пропозиція на обіди в студентській їдальні описуються рівняннями: Qd=2400-100P – обсяг попиту, Qs=1000+250P – обсяг пропозиції, Q – кількість обідів на день, Р – ціна обіду в грн. 1) обчисліть рівноважну ціну й кількість проданих обідів за такою ціною; 2) піклуючись про студентів, адміністрація встановила ціну в 3 грн. за обід. Охарактеризуйте наслідки такого рішенняРозв’язання 1) Знайдемо рівноважну ціну при якій попит дорівнює пропозиції: Qd(Р)= Qs (Р) 2400-100Р=1000+250Р Р=4 грн. Знайдемо рівноважну кількість обідів, підставивши рівноважну ціну в кожну із заданих функцій: Q=2400 – 100Р Q=2400 – 100*4 Q=2000 обідів на день 2) Якщо ціна буде встановлена в 3 грн. за обід, тобто нижче рівноважної, то попит перевищить пропозицію – виникне недостача обідів. Знайдемо кількість обідів, які їдальня зможе запропонувати за такою ціною: Qs(3) =1000+2580*3 Qd(3) =2400 – 100*3 Qs=1750 обідів на день, Qd = 2100 обідів на день.Таким чином, буде продано на 250 обідів менше, ніж за вільною ціною. При цьому дефіцит складе 2100-1750 = 350 обідів на день.Завдання для самостійного розв’язання2.1 Попит та пропозиція на якийсь товар описуються рівняннями: Qd=2500 – 200P – обсяг попиту, Qs=1000+100P – обсяг пропозиції, 1) обчисліть параметри рівноваги на ринку даного товару; 2) держава встановила на даний товар фіксовану ціну в 3 грошові одиниці за одиницю товару. Охарактеризуйте наслідки такого рішення^ Тема 3. Виробнича програма підприємства Виробнича програма – це загальний обсяг продукції з виготовлення та реалізації, прийнятий на певний період, як правило, на рік; тобто це саме та кількість продукції, яку необхідно виготовити в плановому році, щоб забезпечити план продажу (план реалізації) Виробнича програма складається з двох розділів: - плану виробництва продукції в натуральному вираженні; - плану виробництва у вартісному вираженні.Натуральними показниками є: - фізичні (кількість пасажирів, ліжко-доба, м3 води тощо); - умовно-натуральні (з використанням відповідних коефіцієнтів приведення); - нормативно-трудові (людино-години).Вартісними показниками є обсяг товарної, валової, реалізованої, чистої продукції.Товарна продукція – це загальна вартість всіх видів готової продукції, робіт і послуг виробничого характеру, які підготовлені для реалізації. У товарну продукцію не входять роботи та послуги невиробничого характеру. ТП = Ni *Цi+Р де Ni – випуск i-го виду продукції в натуральному вираженні; Цi – оптова ціна одиниці виробу i-го виду продукції; Р – вартість робіт, послуг на сторону.Валова продукція – уся продукція у вартісному вираженні, вироблена підприємством за певний відрізок часу незалежно від ступеня її готовності: ВП = ТП - (Нзвп -Нзвк) - (Ін-Ік), де ТП – товарна продукція; Нзвк,п – вартість залишків незавершеного виробництва на кінець (початок) планового періоду; Іп,к – вартість інструменту для власних потреб на початок (кінець) планового періоду.Реалізована продукція –продукція, за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства або повинні надійти в певний строк. До реалізованої продукції відносяться також готові вироби, запасні частини; напівфабрикати, реалізовані стороннім організаціям; послуги, надані іншим організаціям або своєму капітальному будівництву; реалізована продукція навчальних і допоміжних цехів; товари широкого вжитку: РП = ТП +(Гп – Гк)+(Вп – Вк), де Гп,к – залишки нереалізованої готової продукції на початок (кінець) планового періоду; Вп, к – залишки продукції, термін оплати за яку не настав і продукція перебуває на відповідальному зберіганні в покупця на початок (кінець) періоду.Чиста продукція – вартість товарної продукції за винятком матеріальних витрат і суми амортизаційних відрахувань.Незавершене виробництво —незакінчена в виготовленні продукція, що перебуває на різних стадіях виробничого процесу та підлягає подальшої обробці, збиранню, доведенню або випробуванню на даному підприємстві. Обсяг виробництва продукції: Ові = Опі – Гп + Гк, де Опі – обсяг продажу і-го виду продукції в натуральних одиницях; Гп,к – запаси готової продукції на складі в натуральних одиницях на початок (кінець) планового періоду Запаси готової продукції на початок планового періоду визначають з фактичної величини на кінець звітного періоду. Запаси готової продукції на кінець планового періоду розраховують, виходячи з терміну зберігання продукції на складі й тривалості планового періоду: Гк = (Опі *Сз)/Т Тут Сз – середній строк зберігання і-го виду продукції на складі, днів; Т – тривалість планового періоду, днів.Приклад завдань з розв’язанням1. Обсяг поставок у натуральному вираженні й запаси готової продукції на початок періоду наведені в таблиці. Тривалість планового періоду 360 днів, термін зберігання запасів для виробу А – 10 днів, для виробу Б – 15 днів. Наймену-вання продукції План продажу (реалізації), од. Запаси готової продукції Виробнича програма, од. на початок періоду на кінець періоду Виріб А 1000 10 28 =1000*10/360 1018=1000-10+28 Виріб Б 1500 60 62=1500*15/360 1502=1500-60+62 2. Розрахувати план продажів (реалізації) продукції й виробничої програми у вартісному вираженні за даними таблиці. Наймену-вання продукції План продажу продукції Ціна без ПДВ, грн. ПДВ, грн. 20% Виторг із ПДВ, тис. грн. Запаси готової продукції, од. Виробнича програма На початок періоду На кінець періоду од. тис. грн. 1 2 3 4 5 6 7 8=2-6+7 9=3*8 Виріб А 1000 50 10 60 10 28 1018 50,9 Виріб Б 1500 20 4 36 60 62 1502 30 Усього 96 80,9 Завдання для самостійного розв’язання3.1. У плановому році підприємство має випустити основної продукції для реалізації на 140 тис. грн., крім того заплановані послуги промислового характеру на сторону на 40 тис. грн., виробництво напівфабрикатів на початок року складе 250 тис. грн., з них буде використано за рік у власному виробництві на суму 230 тис. грн. Незавершене виробництво на кінець року збільшиться в порівнянні з початком року на 23 тис. грн. На початок року залишки готової продукції на складі становили 55 тис. грн., на кінець року складуть 45 тис. грн. Визначити обсяг товарної, валової й реалізованої продукції.3.2. Планом підприємства на рік передбачено: Вид продукції Випуск продукції, шт. Оптова ціна підприємства, грн. Готові вироби: А 2 300 380 Б 2 800 300 В 1 200 250 Вартість інших виробів в оптових цінах підприємства склала 740 тис. грн. Крім того, заплановані послуги промислового характеру на сторону в оптових цінах підприємства на суму 130 тис. грн. Визначити обсяг товарної продукції.3.3. Завод у планованому році повинен реалізувати основної продукції на 26 млн. грн.; крім того, заплановані послуги іншим підприємствам на суму 5 млн. грн.; напівфабрикатів буде виготовлено на 210 млн. грн.; з них у виробництві буде спожито на 205 млн. грн. Розмір незавершеного виробництва на кінець року передбачається збільшити в порівнянні з початком року на 75млн. грн. Визначити розмір реалізованої й валової продукції підприємства в плановому році.3.4. У плановому році завод реалізує готових виробів на 340 млн. грн.; послуг стороннім організаціям буде надано на 15 млн. грн.. Незавершене виробництво за рік зменшиться на 2,5 млн. грн.; напівфабрикатів буде виготовлено додатково на 6,5 млн. грн., з них спожито у виробництві на 2,5 млн. грн. Визначити розмір реалізованої продукції в плановому році і її приріст, якщо у звітному вона становила 300 млн. грн.3.5. Визначити обсяг валової, товарної, чистої й реалізованої продукції для двох варіантів за даними таблиці Показник Од. виміру 1 варіант 2 варіант 1. Виробництво продукції в натуральному вираженні: - виріб А - виріб Б - виріб В - виріб Г 2. Відпускна ціна одиниці продукції: - виріб А - виріб Б - виріб В - виріб Г 3. Обсяг напівфабрикатів власного виробництва 4. Послуги виробничого характеру 5. Залишки незавершеного виробництва на - початок року - кінець року 6. Матеріальні й прирівняні до них витрати на виробництво річного обсягу продукції 7. Вартість сировини й матеріалів замовника 8. Залишки нереалізованої продукції на -початок року -кінець року шт.грн.тис. грн.тис. грн.тис.грн. тис.грн.тис.грн.тис.грн. 550 700 600 90010000 12000 8000 16000 2200 30001200 140017200 240800560 600 750 500 100012000 12500 10500 13500 2500 28001800 200019180 350500720 3.6. Основна продукція виробничого підприємства у розрахунковому році повинна скласти 52000 тис. грн., послуги промислового характеру – 4800 тис. грн. Вартість напівфабрикатів складе 5400 тис. грн., з яких 50 % буде використано для власного виробництва. Обсяг незавершеного виробництва на кінець розрахункового періоду збільшиться на 3900 тис. грн. Залишки готової продукції на складі підприємства очікуються в розмірі: на початок розрахункового періоду – 8 200 тис. грн., на кінець цього ж періоду – 3700 тис. грн. Визначити очікуваний об’єм валової, товарної, чистої й реалізованої продукції, якщо вартість матеріальних витрат і сума амортизаційних відрахувань повинні скласти близько 55 % товарного випуску підприємства.Виробнича потужність – це максимально можливий обсяг випуску продукції при заданих організаційно-технічних умовах. Виробнича потужність одиниці устаткування: ВПод= Фд/t =р*Фд Фд – дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування; t – трудомісткість виготовлення (обробки одиниці продукції); р – продуктивність роботи одиниці устаткування. Для розрахунку виробничої потужності виробничої ділянки, цеху застосовують формулу для розрахунку потужності одиниці устаткування, помножену на кількість одиниць устаткуванняПриклад завдань з розв’язанням У виробничому цеху 30 верстатів. На обробку однієї деталі затрачується 0,35 нормо-годин. Режим роботи цеху двозмінний, тривалість зміни 8,2 години. У звітному році робочих днів 242, простої верстатів у поточних ремонтах становлять 3,5 % номінального річного фонду часу їхньої роботи. Коефіцієнт використання виробничих потужностей – 0,91. Визначити виробничу потужність цеху і його виробничу програму (річний обсяг випуску цехом деталей).Розв’язання Номінальний фонд часу роботи одного верстата 8,2*2*242=3 968,8 годин. Дійсний фонд часу роботи одного верстата 3968,8*(1-0,035) = 3 830 годин. Виробнича потужність одного верстата 3830/0,35=10 943 деталей. Виробнича потужність цеха 10 943*30=328 290 деталей. Виробнича програма цеха 328 290*0,91=298 744 деталі.Завдання для самостійного розв’язання3.7.Визначити розмір виробничої потужності цеху й ступінь її використа-ння, якщо відомо, що в цеху працюють 40 верстатів; річний випуск продукції 115 500 виробів; режим роботи – двозмінний; тривалість зміни 8 ч; кількість ро-бочих днів у році 258; регламентовані простої устаткування 4 % режимного фонду часу; норма часу на обробку одного виробу 1,2 години.3.8. Визначити виробничу потужність і фактичний випуск продукції, якщо відомо, що кількість однойменних верстатів у цеху дорівнює 30; норма часу на обробку одиниці продукції 0,6 годин; режим роботи – двозмінний; тривалість зміни 8 годин; регламентовані простої устаткування 3 % режимного фонду часу; коефіцієнт використання виробничої потужності 0,82; число робочих днів у році 255.3.9. На ділянці механічного цеху працюють 28 токарних верстатів. Трудо-місткість обробки однієї деталі – 0,33 нормо-годин. Ділянка працює у двозмін-ному режимі, тривалість зміни – 8 годин. У розрахунковому році неробочих днів 115. Регламентовані простої устаткування склали 3,5 % режимного фонду робо-чого часу. Очікуваний коефіцієнт використання верстатів – 0 88. Визначити виробничу потужність ділянки й річну кількість виготовлених на верстатах деталей.^ Тема 4. Основні засоби, амортизаціяОсновні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Первісна вартість ОФ = Ціна придбання ОФ + Витрати на транспортування ОФ до місця встановлення + Витрати на установку і монтаж. У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі. Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.Амортизація –систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).Вартість основних засобів, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).Ліквідаційна вартість ОФ = Вартість реалізованого металобрухту після закінчення експлуатації ОФ – Витрати на демонтаж ОФСтрок корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг). Для цілей бухгалтерського обліку основні фонди поділяються на окремі групи.Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.До першої групи належать будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їхні частини (квартири та місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.До другої групи відносять автомобільний транспорт та вузли ( запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання, устаткування та приладдя до них.До третьої групи відносять будь-які інші основні фонди, що не входять до груп 1,2,4.До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони й рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів). Згідно із Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп ОФ на початок звітного періоду в такому розмірі: 1 група – 2 %, 2 група – 10 %, 3 група – 6 %, 4 група – 15 %. Амортизація об'єкта основних фондів групи 1 проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта 100 неоподатковуваних мінімумів дохідів громадян (17 грн.). Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля. Амортизація ОФ груп 2,3,4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. Метод амортизації об’єкта основних засобів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання. Існують такі методи амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів): прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного залишку, що зменшується); кумулятивний; виробничий. Розглянемо на прикладі застосування різних методів нарахування амортизації.Приклад завдань з розв’язанням Підприємство придбало виробничого устаткування початковою вартістю 330000 грн. Загальний розрахунковий обсяг виробництва визначений підприємством у розмірі 1600000 од. Ліквідаційна вартість устаткування після його експлуатації за попередньою оцінкою може скласти 10000 грн. Очікуваний термін корисного використання складає 4 роки.Прямолінійний метод нарахування амортизації передбачає рівномірне списання (розподіл) вартості об’єкта основних засобів, що амортизується, протягом строку його експлуатації. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів: ^ Амортизаційні відрахування за рік = Первісна вартість – Ліквідаційна вартість ^ Строк корисного використання Амортизаційні відрахування за рік = (330 000 – 10 000)/ 4 = 80 000 грн. Нарахування амортизації протягом 4 років можна відобразити таким чином: Рік Амортизаційні відрахування Накопичена амортизація Залишкова вартість 330 000 1 80 000 80 000 250 000 2 80 000 160 000 170 000 3 80 000 240 000 90 000 4 80 000 320 000 10 000 Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12: Місячна сума амортизації = 80 000 / 12 = 6 667 грн. Прямолінійний метод нарахування амортизації застосовується для тих об’єктів основних засобів, які протягом всього строку експлуатації виконують приблизно постійний обсяг робіт. Завдяки рівномірності розподілу суми амортизації між обліковими періодами при використанні цього методу забезпечується зіставність собівартості продукції з дохідом від її реалізації. Але даний метод не враховує вплив таких факторів як моральний знос об’єкта, виробничу потужність основних засобів у різні роки експлуатації, збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації об’єкта основних засобів.Виробничий метод нарахування амортизації. За цим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів. ^ Амортизаційні відрахування = Фактичний обсяг продукції (робіт, послуг) х Виробнича ставка амортизації ^ Виробнича ставка амортизації = Первісна вартість – Ліквідаційна вартість ^ Загальний розрахунковий обсяг виробництва Виробнича ставка амортизації = (330 000 – 10 000)/1 600 000 = 0,2 грн./од. Рік Фактичний обсяг виробництва Амортизаційні відрахування Накопичена амортизація Залишкова вартість 330 000 1 390 000 390 000 х 0,2 = 78 000 78 000 252 000 2 490 000 490 000 х 0,2 = 98 000 176 000 154 000 3 420 000 420 000 х 0,2 = 84 000 260 000 70 000 4 300 000 300 000 х 0,2 = 60 000 320 000 10 000 У таблиці наведено розрахунок амортизаційних відрахувань за рік. Для розрахунку суми амортизаційних відрахувань за місяць використовують дані про фактичний обсяг продукції (робіт, послуг) за місяць. Виробничий метод нарахування амортизації доцільно використовувати для основних засобів, знос яких в основному залежить від інтенсивності їх використання, або для основних засобів, які можуть самостійно виконувати визначений обсяг робіт (вантажні автомобілі тощо).Прискорені методи амортизації - суть їх полягає в тому, що на початку експлуатації основних засобів суми нарахованої амортизації значно перевищують амортизаційні суми, нараховані наприкінці строку служби об’єкта. Використовуючи ці методи, виходять із того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові і мають високу продуктивність. Згодом витрати на ремонти збільшуються і наприкінці строку експлуатації об’єкта є набагато вищими, ніж на початку. Це призводить до того, що загальна сума витрат на ремонт і амортизаційні відрахування залишаються практично постійними протягом ряду років. У результаті корисність об’єктів основних засобів залишається однаковою протягом багатьох років. Прискорені методи амортизації доцільно використовувати для об’єктів основних засобів, які швидко морально застарівають, або в міру старіння яких значно збільшуються витрати на їх ремонт та технічне обслуговування (транспортні засоби, комп’ютери).Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. ^ Річна сума амортизації = Залишкова вартість х Річна норма амортизації ^ Річна норма амортизації = [1 – n ( Ліквідаційна вартість ) ] х 100%, Первісна вартість де: n - це кількість років корисного використання об’єкта. Використовуючи дані прикладу, визначаємо: Річна норма амортизації = [ 1- 4 (10 000 / 330 000) ] х 100%= 58,28 %. Розподіл амортизаційних відрахувань на весь період корисного використання об’єкта основних засобів матиме такий вигляд: Рік Розрахунок Амортизаційні відрахування Накопичена амортизація Залишкова вартість 330 000 1 330 000 х 8,28% 192 324 192 324 137 676 2 137 676 х 8,28% 80 238 272 562 57 438 3 57 438 х 58,28% 33 475 306 037 23 963 4 13 963 320 000 10 000 Сума амортизаційних відрахувань за останній рік експлуатації об’єкта визначається як різниця між залишковою вартістю об’єкта на початок останнього року експлуатації та його ліквідаційною вартістю: Амортизаційні відрахування за 4-й рік = 23 963 – 10 000 = 13 963 грн. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12: 1-й повний рік експлуатації = 192 324 / 12 = 16 027 грн. 2-й рік експлуатації = 80 238 / 12 = 6 687 грн. 3-й рік експлуатації = 33 475 / 12 = 2 790 грн. 4-й рік експлуатації = 13 963 / 12 = 1 164 грн. Метод прискореного зменшення залишкової вартості. При використанні методу прискореної амортизації ліквідаційна вартість об’єкта не враховується. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється: ^ Амортизаційні відрахування = Залишкова вартість х Річна норма амортизації х 2 Річна норма амортизації визначається діленням 100% на кількість років корисного використання об’єкта основних засобів. У нашому прикладі річна норма амортизації устаткування складає: 100% / 4 роки = 25%. Розрахунок для кожного року відображається таким чином: Рік Розрахунок Амортизаційні відрахування Накопичена амортизація Залишкова вартість 330 000 1 330 000 х 25% х 2 165 000 165 000 165 000 2 165 000 х 25% х 2 82 500 247 500 82 500 3 82 500 х 25% х 2 41 250 288 750 41 250 4 41 250 330 000 Як видно з таблиці, подвоєна річна норма амортизації завжди застосовувалася до залишкової вартості попереднього року. Сума амортизації зменшується з року в рік. Сума ам