Інтегровані мистецькі курси – крок у майбутнє.Світ дуже швидко змінюється. Сьогодні ми бачимо як оновлюються технології, з шаленою швидкістю змінюється інформаційний простір. За останні десять років докорінна змінилося життя тих, хто має можливість чи необхідність працювати з комп’ютером. Сучасна людина живе у трьох вимірах - мікро світ, макро світ, мега світ (віртуальна реальність). Музиканти, художники, яким ще нещодавно здавалося не потрібно володіти комп’ютером для роботи з фаху, бачать необхідність оволодівати необхідними програмами. Всесвітня Мережа Інтернет дозволяє дистанційно навчатися, спілкуватися з усім світом, обмінюватись швидко інформацією, потрапити у музеї світу, до картинних галерей, залишити свої відгуки сучасним авторам на їх е-mail адреси та багато інших можливостей. Те що нещодавно займало багато часу, чи взагалі було недосяжне можна роботи з допомогою сучасних технологій за лічені хвилини.А чи змінилася сучасна освіта?Так, ми говоримо про освітні інновації, про технологічні підходи до викладання, про демократичний стиль викладання.І чому ж тоді так часто чуємо від вчителів, батьків, що у школі усе змінюється, та тільки на гірше. Що радянська школа була краща, що усі сучасні інноваційні підходи не дають бажаних результатів?Відповідаючи на питання, яке ми поставили вище, треба сказати, що далеко не всі вчителі так вважають, і що є школи, в яких впровадження інновації мають високу результативність. Але це скоріше винятки ніж правила. В чому ми бачимо проблеми сучасної школи. У сучасній школі продовжує домінувати інформативна спрямованість у навчанні. Не кожен вчитель розуміє специфіку сучасного інформаційного простору. Переважна кількість учнів живуть у трьох вимірах – мікро світ, макро світ, мега світ (віртуальна реальність), а більшість вчителів живе у двох вимірах, віртуальна реальність виявляється для вчителя чимось не зрозумілим і навіть хибним. Пояснення цьому є і об’єктивні причини – наприклад, вчитель не має можливості мати комп’ютер, а кількість комп’ютерів, що існує в школі не забезпечує можливість кожного вчителя на ньому працювати. До суб’єктивних причин можна віднести недостатню мотивацію до оволодіння комп’ютерними технологіями. Коли настане розуміння вчителем, що інформацію знайти для учня не є проблема, і що прискорення темпів зміни інформації, технологій унеможливлює мати знання, якими можна користуватися тривалий час, тоді прийде розуміння головних пріоритетів сучасної освіти – не “давати” учням знання, а навчити їх самостійно здобувати знання і вміти їх застосовувати у житті. Існує проблема лінійного (предметного) мислення вчителя. Інтегративність – якість мислення у ХХІ-му столітті. Сучасний вчитель розуміє значення інтегрованих курсів у навчальному процесі, але йому не вистачає практичного досвіду у впровадженні інтегративних підходів. Вчителю заважає вузьке предметне мислення. Існуючі інтегровані курси мають цілу низку проблем у практичному впровадженні. Певні проблеми є у впроваджені інноваційних технологій в загальноосвітній школі. Майже кожна школа намагається впроваджувати новітні технологічні педагогічні здобутки. Але дуже часто аналіз практичного досвіду доводить, що сучасні технології застосовують, використовуючи застарілі підходи. Дуже часто вчитель не розуміє чим відрізняється поняття “технологія” від “методика”. Науково-педагогічні видання теж не дають чіткого визначення цим поняттям. Як наслідок, сучасна школа лише декларує впровадження новітніх технологій, а сутність залишається незмінною. Наприклад, не один рік впроваджується технологія особистісно- орієнтованого навчання, і саме особистісна орієнтація є пріоритетною засадою нового змісту освіти, але викладання у школах дуже часто залишається авторитарним, що унеможливлює втілення основних позицій особистісно-зорієнтованого навчання – розуміння дитини, прийняття дитини, визнання дитини. У мистецькій освіті, ми бачимо вирішення нагальних проблем у впровадженні інтегрованих мистецьких курсів. Інтегровані курси «Мистецтво» та «Художня культура» є базовими навчальними предметами освітньої галузі «Естетична культура». Культуротворча освіта спрямована на розвиток особистості, яка не тільки споживає, а й примножує культурні цінності ( на відмінну від «просвітительської» парадигми, у сучасних умовах її називають традиційною). Примножити культурні цінності здатна творча особистість, формувати яку і допомагають мистецькі предмети. «У сучасній інформаційній культурі художнє естетичне пізнання здійснюється дедалі більше завдяки аудіовізуальним технологіям, а тому воно можливе лише зусиллями всіх видів мистецтва….Ініціативні освітні стратегії відповідають психологічним особливостям цілісного сприймання людиною світу» (Інформаційний збірник МОН України. - №1-2 – 2004 – січень;25) Для вирішення цієї проблеми зроблені перші кроки – створені навчальні програми та посібники інтегрованих курсів «Мистецтво» та «Художня культура» (розроблені співробітниками лабораторії „Естетичного виховання” АПН України під керівництвом Л.М. Масол). Впровадження у шкільну практику комплексу видів мистецтв створює можливості для формування в учнів цілісної картини світу, «розвитку особисто-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприйняття, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчий самореалізації та духовному самовдосконаленню, розвитку сенсорної, емоційної, та інтелектуальної сфер особистості.» Інтеграція в межах художньо-культурологічного дискурсу відбувається навколо універсальних понять, таких як стиль, жанр – “тобто моментів узагальненого бачення, яке концентрує навколо себе всі розрізнені, мозаїчні складові художньої культури”; у “структурно-естетичній єдності світової культури” [Масол Л. М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів / Л.М. Масол, О.В. Гайдамака, Є. В. Бєлкіна та ін. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. – 256 с. ; 11]; в органічному поєднанні мистецтв (синтез мистецтв) у літературно-музичній, театрально–музичній, живописно-музичній формах їх взаємодії, взаємопроникненні та інших проявах. Не дивлячись на те, що інтеграція є природною для мистецьких дисциплін, учителі відчувають складності у впровадженні інтегрованих курсів. На запитання анкети, в якому було запропоновано визначити рівень власної готовності до викладання інтегрованих мистецьких курсів, 43% респондентів визначили його як низький, лише 7% - як високий. Водночас на питання: «Яке Ваше ставлення до впровадження інтегрованого курсу «Мистецтво»?» позитивну відповідь дали 70% реципієнтів, нейтральну -15%, негативну -15%. Ми бачимо суперечність між розумінням необхідності цих курсів і власною підготовкою до їх впровадження, що впливає на мотиваційну готовність до цієї інноваційної діяльності. Вирішення даної проблеми ми бачимо у застосуванні технології науково-методичного супроводу, яка створює умови для “зорганізації” мислення вчителя, його вміння (компетентність) моделювати й проводити інтегровані уроки. Необхідно допомогти виявити групи інтеграторів (за Л. Масол), а саме:духовно-сітоглядний вид інтеграції, що здійснюється на основі тематизму, спільного для всіх видів мистецтв, естетико-мистецтвознавчий вид інтеграції, що здійснюється на основі застосування понять і категорій, споріднених для різних видів мистецтв,комплексний вид інтеграції [2]. Підготовка до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін актуалізує також вміння працювати в команді. Технологія науково-методичного супроводу спрямована на організацію взаємодії між учасниками команди (виявлення інтеграторів, створення схем-моделей уроків, визначення технологій проведення уроків, спрогнозувати кінцевий результат, обговорити музичний та візуальний матеріал, який буде використовуватися під час занять тощо). З метою підготовки вчителя до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін розробляю тренінг для вчителів, що планують викладати чи викладають інтегровані мистецькі курси «Технології інтегрованого викладання мистецьких дисциплін в загальноосвітніх школах» . Зі змістом тренінгу можна познайомитись завітавши на мій блог http://art-integration.blogspot.com. Буду рада вашим коментарям та пропозиціям.