31.10.2011-23.11.2011 ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 21.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ПОЛІТИЧНИЙ ТУМАН ЩОДО ПАРАФУВАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС ПОСИЛЮЄТЬСЯ 21.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ 31.3. ЕКОНОМІКА 51.4. ЕНЕРГЕТИКА 71.5. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 81.6. СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО 91.7. БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА 101.8. ГУМАНІТАРНА СФЕРА 101.9. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС 11УКРАїна - нато 172.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: РНП – 2011: ВИКОНАННЯ ЇЇ ЗАВДАНЬ СПРЯМОВУЄТЬСЯ РАДШЕ НА ПРОЦЕС, А НЕ НА КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ 172.2. ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 192.3. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯ 223.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: УГОДА ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ З СНД ЯК ПЕРШИЙ КРОК ДО ВХОДЖЕННЯ В ЄВРАЗІЙСЬКИЙ СОЮЗ 273.1.2. ПРЕЗИДЕНТ 283.1.3. ВИКОНАВЧА ВЛАДА 323.1.4. ПАРЛАМЕНТ 353.1.5. ОПОЗИЦІЯ 413.1.6. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 423.2.1. РОСІЯ 513.2.2. США ТА КАНАДА 523.2.3. КРАЇНИ ЄВРОПИ 563.2.4. ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ 63 ^ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ПОЛІТИЧНИЙ ТУМАН ЩОДО ПАРАФУВАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС ПОСИЛЮЄТЬСЯ Сьогодні українське суспільство (причому, не лише його політична верхівка, а й чи не кожен пересічний громадян) зі значною зацікавленістю та великими надіями стежать за перебігом підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та «коливаннями» позицій обох сторін, викликаних реальними перспективами парафування цього документу на Саміті Україна – ЄС 19 грудня 2011 року, бажаннями офіційного Києва й невідповідності їм намірів європейської сторони. Тож, хоча в результаті голосування у рамках Комітету у закордонних справах Європейського парламенту 14 листопада 2011 року й було схвалено проект Рекомендацій ЄП Раді ЄС, Європейській Комісії та Європейській службі зовнішньої діяльності щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, 100-відсоткової гарантії того, що документ справді буде парафовано, немає, адже невирішеними залишаються питання демократизації внутрішньосуспільних засад українського соціуму та чи не основна мета вітчизняних високопосадовців – питання включення положення про перспективу членства України в ЄС до тексту майбутньої Угоди. Саме це останнє формулювання й потребуватиме рішення на політичному рівні, ставши (якщо Україні пощастить) головним здобутком майбутнього Саміту. Усі інші положення Угоди, включно з питаннями безвізового режиму та можливості створення ЗВТ України з ЄС, уже, нібито, було остаточно погоджено під час 21-го раунду переговорів між Україною та ЄС щодо Угоди про асоціацію 11 листопада 2011 року, що відкрило шлях для започаткування відповідних технічних процедур з підготовки Угоди про асоціацію Україна – ЄС до укладення. Хоча, й саме укладення цієї Угоди (поки що потенційне) є виключно технічним за своєю суттю, адже навіть у разі парафування документа під час Саміту Україна – ЄС 19 грудня він повинен буде пройти тривалу процедуру ратифікації у європейських парламентах (а, як ми знаємо, така «нормативно-правова» тяганина проходить інколи не так-то й швидко навіть по відношенню до внутрішніх документів ЄС: варто тут згадати, хоча б, складнощі голосування в Ірландії, Нідерландах чи Чехії), й аж потім перед Україною відкриється тривалий шлях виконання поставлених в Угоді завдань. А це – небагато-немало 10-15 років. Крім того, невідомо, як поводитимуться ті країни, в яких підтримка українських прагнень (і, зокрема, європерспектива Києва) не надто потужна. Та ж сама Франція чи Німеччина, Італія чи, навіть, Греція ніколи не були й, наряд чи, стануть такими відвертими «адвокатами» України в Європі, як, наприклад, Польща чи інші східноєвропейські держави. Низка депутатів Європарламенту пропонують висловити занепокоєння ситуацією із правами людини та верховенством права в Україні, переслідуванням політичної опозиції, тиском на засоби масової інформації. А найбільша в Європарламенті фракція Європейської народної партії навіть виступає за відкладення підписання Угоди про асоціацію через справу засудженої екс-прем’єрки Юлії Тимошенко, підкреслюючи, що отримані європейськими парламентаріями обіцянки від Президента Віктора Януковича про те, що в Україні існує прозоре судочинство та країна впевнено рухається у напрямі досягнення європейських стандартів у всіх сферах суспільного життя, не підтверджуються діями. Та, усвідомлюючи, що через політичну й економічну кризу у самому Євросоюзі Україна не має шансів у найближчій перспективі приєднатися до ЄС, український гарант не надто переймається такою ситуацією, а тому й не зважає на втручання Брюсселя у внутрішні справи нашої держави. Можливо, аби зберегти власні повноваження і вплив, Віктор Янукович і погодиться на такий хід подій, адже наразі уже говорить про те, що Україна ще не досягла тих критеріїв, які їй пред’являються, а тому, можливо, доведеться зробити «паузу», як це вже було у питанні євроінтеграції України. За його словами, це можна зробити і зараз, адже процес євроінтеграції загалом для України не буде припинено, оскільки у країні продовжуються реформи. Тобто, Президент де-факто погоджується на варіант розвитку «Білорусь-light», ігноруючи можливі зовнішньополітичні й економічні наслідки такої політики для України. І тут, знову ж таки, має втрутитися Євросоюз: єдине, чим тут можна зарадити, – зробити чітку заяву з критикою авторитарних дій української влади, у якій також вказати, що парафування Угоди про асоціацію залежатиме від того, наскільки українська влада виконуватиме рекомендації міжнародної спільноти стосовно дотримання демократичних стандартів. Однак, такі критичні сигнали вже не раз лунали щодо реформи судової та виборчої систем, зміцнення демократії та фундаментальних свобод, неупередженого та незалежного судочинства та верховенства права. На жаль, почуті вони були лише частково. Та що й казати, коли Президент навіть відмовився прийняти Делегацію Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи, яка протягом кількох днів на початку листопада 2011 року зустрічалася з посадовцями і представниками політичних сил, звернувши їхню увагу на переслідування політичних опонентів влади та невиконання зобов’язань України перед Радою Європи (яка, до речі, має спільні з ЄС цінності). Певно, за умов, коли українські чиновники відмовляються забезпечити принципову для ЄС можливість колишнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко та інших лідерів опозиції повноцінно брати участь у політичному процесі як зараз, так і під час наступних виборів в Україні, говорити щось конкретне про зміст та обов’язковість підписання Угоди про асоціацію з ЄС 19 грудня не можна. Тому завершення переговорів про введення безвізового режиму й визначення конкретних етапів реалізації цього процесу залишається під сумнівом. Адже і нормативно-правовий аспект його здійснення, і подальші кроки щодо введення біометричних паспортів, системи зв’язку в режимі реального часу між правоохоронними, прикордонними, митними та іншими структурами, які задіяні в контролі за переміщенням людей між країнами ЄС і України, – нічого не означатимуть без наявності Угоди. Так само, як і обіцяні Євросоюзом 180 мільйонів євро щороку на реформування конкретних галузей: отримати їх Україна зможе лише після того, як доведе серйозність своїх намірів утілювати такі реформи в життя. І навіть розширення української участі в операції Європейського Союзу з протидії піратству «Аталанта» тут не допоможе, бо ж направити до складу багатонаціональних сил літак АН-26 Україна зможе й не маючи перспективи членства, адже у такому ж режимі достатньо активно співпрацює зараз з НАТО. Тож виходить, що єдиний вихід – діяти відповідно до букви закону та європейських принципів. Вірніше, принципів, схвалених в усьому світі. А просто сподіватися на щось, не підкріплюючи обіцянки діями, – безЄВРОперспективно.^ 1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ УНІАН08.11.2011 У МЗС підтверджують, що саміт Україна-ЄС відбудеться 19 грудня У Міністерстві закордонних справ України підтверджують, що саміт Україна-ЄС відбудеться 19 грудня в Києві. Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив на брифінгу речник МЗС України Олександр ДИКУСАРОВ. «Ми отримали ноту від ЄС, якою підтверджується 19 грудня цього року, як дата проведення 15 саміту Україна-ЄС в Києві»,- сказав він. За словами О.ДИКУСАРОВА, головним здобутком самміту має стати офіційне оголошення про завершення переговорів щодо угоди про асоціацію. Він зазначив, що делегації України та ЄС наразі продовжують роботу з узгодження ключових питань переговорного процесу, які ще залишаються невирішеними. «Виходимо з того, що ця робота буде завершена найближчим часом з тим, щоб під час саміту Україна-ЄС сторони оголосили про завершення переговорів щодо угоди про асоціацію», - додав він.Сайт МЗС України^ 11.11.2011 11 листопада 2011 р. у Брюсселі відбувся 21-й раунд переговорів між Україною та ЄС щодо Угоди про асоціацію у форматі пленарного засідання Делегацію України очолив Заступник Міністра закордонних справ України П.А.Клімкін, Делегацію ЄС – Управляючий директор з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої діяльності М.Лайчак. За підсумками раунду сторони врегулювали усі питання переговорного процесу за винятком формулювань, що потребуватимуть рішення на політичному рівні. Зокрема, йдеться про положення щодо європейських прагнень та європейської перспективи України в тексті Угоди. Таким чином, 21-й раунд став останнім у переговорному процесі на рівні делегацій України та ЄС, який тривав з березня 2007 року. Це відкриває шлях для започаткування відповідних технічних процедур з підготовки Угоди про асоціацію Україна-ЄС до укладення.УНІАН^ 17.11.2011 У Страсбурзі рекомендують парафувати Угоду з Україною до кінця року Комітет Європарламенту із закордонних справ рекомендує якнайшвидше завершити усі процедури, пов’язані з Угодою про асоціацію з Україною. Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у прийнятому сьогодні на засіданні комітету проекті рекомендацій Раді ЄС, Єврокомісії та Європейській службі зовнішніх дій. У проекті, зокрема, рекомендується парафувати Угоду про асоціацію з Україною бажано до кінця цього року. Також відзначається право України на європейську перспективу, однак наголошується на необхідності дотримання демократичних стандартів, зокрема, верховенства права, прав та свобод людини. Депутати висловилися за те, щоб закликати Президента та уряд України забезпечити можливість для колишнього прем’єр-міністра Юлії ТИМОШЕНКО та інших лідерів опозиції повноцінно брати участь у політичному процесі як зараз, так і під час наступних виборів в Україні. Крім того, комітет висловився за надання допомоги Україні у реформуванні судової системи відповідно до європейських стандартів з метою уникнення вибіркового використання правосуддя і гарантування незалежної, чесної та прозорої судової процедури. Серед поправок міститься пропозиція ряду депутатів із групи народних партій про забезпечення механізмів, які б давали можливість тимчасово припиняти дію Угоди про асоціацію у випадку порушення основних фундаментальних цінностей. Також комітет висловився за надання допомоги українській владі у процесі реформування Конституції та виборчого законодавства відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Депутати висловилися за підтримку необхідних реформ, щоб забезпечити пріоритетність антикорупційної політики для української влади. Окремим пунктом проекту рекомендацій депутати висловилися за надання технічної допомоги Україні в енергетичному секторі, а також за надання допомоги українській владі у переговорах з Росією щодо постачання газу з тим, щоб гарантувати, що торгівля газом України з Росією відповідала європейським торговельним стандартам та цінам. Депутати також висловилися за необхідність активно працювати над запровадженням безвізового режиму, ніж очікувати його встановлення у довгостроковій перспективі. Проект рекомендацій буде винесений на голосування Європарламенту на одній із найближчих сесій.УНІАН^ 22.11.2011 ЄС: Успіх саміту напряму залежатиме від ситуації з Тимошенко Успіх грудневого саміту Україна-ЄС напряму залежатиме від вирішення в Україні ситуації з екс-прем’єр-міністром Юлією ТИМОШЕНКО. Як передає кореспондент УНІАН, про це заявила Президент Литви Далі ГРІБАУСКАЙТЕ на спільній прес-конференції з Президентом України Віктором ЯНУКОВИЧЕМ сьогодні у Києві. Д.ГРІБАУСКАЙТЕ підкреслила, що Європа була шокована тими рішеннями, які були прийняті під час судового процесу над лідером опозиції Юлією ТИМОШЕНКО. «У Європі переважав погляд, що ТИМОШЕНКО та її колеги стали жертвами процесу політичної нейтралізації», - сказала Президент Литви. При цьому Д.ГРІБАУСКАЙТЕ зауважила, що зараз говорить від імені ЄС: «Це і є тією промовою і новиною, яку мене просили і уповноважували донести до вас від імені Європейського Союзу». Д.ГРІБАУСКАЙТЕ підкреслила, що Європа вважає, що Україна ще не знайшла рішення політичних проблем, особливо щодо прийняття поправок до Кримінального кодексу. Тому Європа просить Україну забезпечити справедливий розгляд апеляційних позовів щодо справи Ю.ТИМОШЕНКО, сказала вона. «І через те успіх і проведення самого саміту, запланованого на грудень місяць, залежатиме від того, як Україна зможе показати свою спроможність надалі жити в самому дусі асоціації», - сказала Д.ГРІБАУСКАЙТЕ. При цьому вона підкреслила, що Литва розуміє, наскільки це складне питання і готова допомагати Україні. Як повідомляв УНІАН, Печерський райсуд Києва 11 жовтня засудив Ю.ТИМОШЕНКО до 7 років позбавлення волі за перевищення повноважень під час підписання газових контрактів з Росією в 2009 році. За рішенням суду, вона не зможе обіймати державні посади впродовж трьох років після відбування покарання. Апеляційний суд Києва 13 грудня розпочне розгляд скарги екс-прем’єра на вирок Печерського райсуду.УНІАН^ 23.11.2011 Янукович у день проведення саміту з ЄС зібрався в Москву Президент Віктор Янукович 19 грудня відвідає Москву для участі в засіданні Міждержавної ради ЄврАзЕС. Про це повідомило джерело в секретаріаті ЄврАзЕС. «Президент України Віктор Янукович візьме участь в 32-му засіданні Міждержавної ради Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС), яке відбудеться 19 грудня в Москві», - повідомило джерело в середу. Як відомо, Україна не є членом цього співтовариства, але має статус спостерігача в ньому. Крім того, розглядалася можливість участі Януковича в неформальному саміті глав держав СНД 20 грудня в Москві. Нагадаємо, саме на 19 грудня у Києві заплановано проведення саміту Україна-ЄС, де, попередньо, намічено парафування Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Напередодні, 22 листопада, президент Литви Даля Грібаускайте від імені ЄС нагадала Україні, що успіх і проведення саміту у грудні «залежатиме від того, як Україна зможе показати свою спроможність надалі жити в самому дусі асоціації». У вдповідь президент Янукович не виключив, що євроінтеграція України може бути «поставлена на паузу». 1.3. ЕКОНОМІКА Європейський простір01.11.2011 Гроші на вітер? Європейці втомилися фінансувати ефемерні українські реформи З 2012 року ЄС фінансуватиме в Україні не окремі проекти, а перераховуватиме гроші безпосередньо в український бюджет для проведення конкретних реформ. Експерти впевнені: результату від цього буде обмаль. Громадянське суспільство, демократичні цінності, реформи, наближення законодавства до європейських норм. Це ті ключові пункти, які містить чи не кожен проект, що фінансується Євросоюзом в Україні. Надавати гроші Україні на втілення в життя тих самих демократичних цінностей ЄС почав ще у дев’яностих роках минулого століття. За цей час європейці профінансували в Україні різноманітних проектів на понад 3 мільярди євро, однак результативність і ефективність цих фінансових вливань викликає сумнів. ЄС змінює форму фінансової допомоги для України Від самого початку Євросоюз давав гроші на конкретні різноманітні проекти в Україні, потім, починаючи з 2007 року, єврочиновники усвідомили, що ефект від такої фінансової допомоги виходить "точковий", тож вирішили підтримувати цілі сектори. Кожного року Євросоюз вибирав в Україні 2-3 глобальні сектори, куди спрямовували фінанси. Здебільшого це були проекти у сфері енергоефективності, управління кордонами тощо. "Але наступного року форма допомоги зміниться. Тепер ми працюватимемо за принципом "Більше за більше, менше за менше!",- розповів в інтерв’ю Deutsche Welle прес-аташе представництва Єврсоюзу в Україні Давід Стулік. За його словами, ЄС хоче, аби тепер країна сама була більш зацікавлена в реформах. Щороку Євросоюз виділятиме Україні до 180 мільйонів євро. Гроші надходитимуть безпосередньо в бюджет на реформування конкретних галузей. Втім, отримати їх Україна зможе лише після того, як доведе серйозність своїх намірів втілювати ці реформи. "У нас є проекти, які були реалізовані: експерти розробили певні рекомендації, допомогли написати відповідні законопроекти, але нічого так і не втілено в життя",- наголошує Давід Стулік. Серед низки так і невтілених проектів представник Євросоюзу називає виборчий кодекс України, антикорупційне законодавство, закон про державні закупівлі. "До висновків наших експертів начебто Україна і прислухається, начебто вносяться зміни в закони, але вони ж не виконуються",- констатує Стулік. Самі винні Цьому не дивується директор Міжнародного центру перспективних досліджень Віра Нанівська. За її словами, європейці надто дипломатично і м’яко вимагають в українців досягнення конкретних результатів тих проектів, які самі фінансують. "Для себе європейські країни ввели жорсткий контроль за витратами всіх коштів і результативністю зробленого. До нас вони цього не застосовують, бо постійно триває торгівля членством України в ЄС",- прокоментувала Віра Нанівська. На її переконання, Євросоюз надає Україні фінансову допомогу як благочинні пожертвування, не особливо розраховуючи на результат. А благочинність, за словами експерта, Україну ні до чого не зобов’язує. Тож і виходить, що гроші європейці свідомо викидають на вітер. "Якби Україна мала таку програму реформ за європейські гроші, як свого часу Польща чи Болгарія, то і в нас зміни були б реальні",- наголошує директор Міжнародного центру перспективних досліджень. Вона вважає, що та фінансова допомога, яку нині надає Україні Євросоюз, не допомагає країні реформуватися, а, навпаки, шкодить. Натомість в українському представництві Євросоюзу вважають, що позитив таки є. Найуспішнішим проектом, який вдалося реалізувати в Україні, там називають створення Єдиного реєстру виборців, який допомогли українцям розробити європейські експерти. Нині цей реєстр успішно використовується в Україні. Але аналітики наголошують, що це радше виключення з правил, адже українські чиновники не вміють перетворити політичні рішення на адміністративні, і жодні проекти їх цьому не вчать.Європейський простір^ 08.11.2011 Євросоюз взявся за «географію» українського вина Євросоюз здійснює проект з підтримки української виноробної галузі. Європейські експерти допоможуть виноробам захищати свою продукцію за «географічними індикаторами». Нині експерти ЄС вивчають законодавчу базу, статистику та історію виноробної галузі України. Традиційно в країні виноробством займаються південні області, де під виноградники відведено від 1 до 5 відсотків сільськогосподарських угідь. Ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів, однак експортувати українське вино до європейських країн українським виноробам важко, бо у ЄС вся продукція брендована, всі географічні назви захищені. «Проект допоможе підготувати в Україні власну систему «географічних індикаторів» і торгувати саме такою ексклюзивною продукцією», - сказала в інтерв’ю Deutsche Welle координатор з питань комунікацій представництва Євросоюзу в Україні Біанка Боймлер. За її словами, на першому етапі експерти ЄС проведуть для українських виноробів низку тренінгів та семінарів щодо юридичного захисту географічних назв їхньої продукції, а пізніше проконсультують як просувати українське вино на європейський ринок. Вино пасе задніх Попри те, що з кожним роком споживання вина в Україні зростає, але українці за цим показником все ще сильно відстають від жителів провідних виноробних країн. За даними Українського бюро винограду і вина, минулого року українці спожили цього напою майже 8 літрів на людину. Ще в 2009 році цей показник становив 6,6 літра, а в 2008 - 6 літрів вина на людину. При тому, що французи щороку споживають більше 50 літрів вина.УНІАН^ 12.11.2011 Азаров заявив, що з ЄС вирішили все, крім вступу Україна і Європейський Союз зняли всі спірні питання з приводу Угоди про зону вільної торгівлі та асоціацію ЄС, крім одного. Про це написав прем'єр Микола Азаров на своїй сторінці в мережі Facebook. "Сьогодні (у п'ятницю) в Брюсселі завершилися переговори на рівні експертів про укладення Угоди про зону вільної торгівлі та асоціацію ЄС. Практично всі спірні питання зняті, і компромісний варіант угоди підготовлений", - зазначив він. "Залишилася в Угоді про асоціацію одна позиція, яка вимагає вироблення або компромісного варіанту, або прийняття політичного рішення", - розповів Азаров. "Наша делегація наполягає на тому, щоб в Угоді про асоціацію з ЄС була зафіксована перспектива членства в ЄС для України. ЄС пропонує інші формулювання", - уточнив прем'єр. "Проте ми виходимо з того, що Угода про асоціацію з ЄС - це історично важливий документ, він приймається і буде розрахований на тривалий проміжок часу, може бути на 10-15 років", - заявив він. "По суті, цей документ вимагає проведення Україною дуже великої роботи з модернізації економіки, соціальної сфери, реформування правоохоронної системи, судової системи. Тобто, іншими словами, після закінчення певного часу Україна повинна відповідати певним стандартам, прийнятим в країнах ЄС", - зазначив прем'єр. При цьому Азаров уточнив, що "виникає питання: якщо країна, розташована в центрі Європи, відповідає всім стандартам ЄС, то на якій підставі вона позбавлена європейської перспективи? Це наші доводи". "Ми розраховуємо на те, що наші партнери з розумінням поставляться до нашої позиції", - підсумував прем'єр.http://ukranews.com^ 15.11.2011 Профільний комітет Європарламенту схвалив асоціацію з Україною ЄС готує асоціацію з Україною. Фото із сайту euroatlantica.info Профільний комітет Європарламенту схвалив рекомендації Єврокомісії та Ради ЄС в економічній частині угоди про асоціацію з Україною. Про це в понеділок, 14 листопада, після закінчення засідання комітету з питань міжнародної торгівлі повідомив доповідач Павло Залевський (група ЄНП, Польща), передає "Інтерфакс-Україна". "Мої пропозиції підтримали в комітеті, і основний висновок рекомендацій полягає в тому, що за допомогою інтеграції української економіки з європейською позитивний ефект буде для обох сторін", - означив суть пропозицій європейський депутат. Залевський вважає, що прийняття таких рекомендацій не запізнилося в часі в світлі того, що переговори України і ЄС як щодо зони вільної торгівлі, так і щодо уУгоди про асоціацію вже завершені, не враховуючи політичного питання про перспективу членства, що залишилося. "Це важливо для Європейського парламенту, який завжди хоче представити свою позицію. Крім того, це - відповідальність парламенту ратифікувати глибоку і всеохопнузону вільної торгівлі. І тому важливо сказати Європейській комісії і Раді ЄС, яка думка парламенту з цього питання", - пояснив європейський політик. З його слів, комітет з питань міжнародної торгівлі вважає важливим поставити мету почати попередню імплементацію всієїУгоди про асоціацію. "Ми не хочемо розділяти ці дві частини: політичну і економічну, ми хочемо, щоб вони були парафовані. Це наш політичний меседж", - сказав Залевський. Зокрема, рекомендації містять пропозиції підтримати завершення переговорів щодо ЗВТ до кінця цього року, заклик до проведення реформ в Україні, які допоможуть модернізувати інфраструктуру країни, визнати, що укладення угоди про асоціацію надасть "подвійний засіб для зміцнення верховенства права в Україні для інвесторів" , поглибить європейські принципи законів та демократії. 11 листопада прем'єр Микола Азаров заявив, що завершилися переговори щодо угоди про асоціацію з ЄС на рівні експертів. З його слів, всі спірні питання зняті, проте залишалася одна розбіжність, оскільки Україна наполягала, щоб було зафіксовано перспективу членства в ЄС для України. Раніше у прийнятій 27 жовтня резолюції Європарламент визнав, що надання Україні перспективи членства в ЄС відповідає інтересам України та Євросоюзу. Водночас, за даними ЗМІ, Україна відмовилася від перспективи членства.Урядовий порталУрядовий портал^ 18.11.2011 Міністр фінансів обговорив з делегацією Єврокомісії план дій щодо надання Україні макрофінансової допомоги ЄС 18 листопада відбулась зустріч Міністра фінансів України Федора Ярошенко із делегацією Європейської Комісії на чолі з паном Петером Бексом, Директором Директорату з міжнародних економічних та фінансових відносин, глобального управління Генерального Директорату з фінансових питань Європейської комісії. Метою зустрічі було обговорення подальшого плану дій щодо надання Україні макрофінансової допомоги ЄС. Також під час зустрічі учасниками були розглянуті актуальні питання щодо узгодження проекту Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом. 1.4. ЕНЕРГЕТИКА УНІАН01.11.2011 Україна прагне приєднатися до європейських ядерних досліджень Україна очікує до кінця цього року підписання угоди щодо надання асоційованого членства у Європейській організації ядерних досліджень (Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire – CERN або ЦЕРН). Про це УНІАН повідомили у прес-службі Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України. У Держінформнауки нагадали, що 20 жовтня уряд схвалив розпорядження про підписання угоди між Кабінетом міністрів та ЦЕРН стосовно надання Україні статусу асоційованого члена та уповноважив підписати документ голову Держінформнауки Володимира СЕМИНОЖЕНКА. “Набуття Україною статусу держави - асоційованого члена ЦЕРН створить правові підстави для максимальної участі українських наукових установ у програмах ЦЕРН, сприятиме комплексному розвитку грід-технологій в Україні та удосконаленню підготовки молодих вчених в області теоретичної і прикладної фізики”, - йдеться у повідомленні Держінформнауки. Як повідомлялося, у березні 2011 року у м. Женева була укладена декларація Кабінету міністрів України та ЦЕРН, якою започатковано спільну робочу групу з науково-технічного співробітництва та підписана спільна заява про намір стосовно можливої української заявки про набуття статусу держави асоційованого члена ЦЕРН. *** ЦЕРН є провідною європейською міжурядовою організацією з вивчення фізики високих енергій. Українські науковці добре відомі в цій організації завдяки їхній успішній участі над проектом Великого адронного колайдера. Також ЦЕРН є одним із центрів розвитку нової грід-технології, здатної зберігати та оперативно опрацьовувати великі обсяги даних, які з`являються після запуску Великого адронного колайдера.Європейський простір^ 17.11.2011 Європарламенту рекомендують допомогти Україні з газом Комітет з питань закордонних справ Європейського парламенту рекомендує Європарламенту висловитися за надання технічної допомоги для покращення енергетичного сектора України. Також комітет рекомендує Європарламенту надати допомогу в переговорах з Росією за умовами поставок газу відповідно до європейських стандартів, повідомляє "Інтерфакс-Україна". Такі положення містяться в проголосованих у четвер в рамках засідання комітету з питань закордонних справ Європарламенту рекомендаціях Європейської комісії, Раді ЄС щодо переговорів з Україною щодо угоди про асоціацію. Цей текст буде основою для резолюції Європарламенту, яка буде проголосована на пленарній сесії на початку грудня. "Надати необхідну технічну допомогу в енергетичній сфері для того, щоб допомогти Україні істотно поліпшити і модернізувати свої енергомережі і енергетичну ефективність, і гарантувати, щоб українська влада повністю поважала цілі, закладені у програмі підвищення енергоефективності на період 2010-2015 і продовжували імплементувати інноваційні рішення, щоб вирішити свої енергетичні потреби", - йдеться в положенні проголосованого документа. Крім того, рекомендується висловитися за надання допомоги українській владі у переговорах з питань поставок газу з Росії, щоб гарантувати, що "торгівля газом між Україною і Росією відповідала європейським стандартам торгівлі та ціни".^ 1.5. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Європейський простір07.11.2011 Країни ЄС та їхні сусіди координуватимуть міграційну політику Європейський Союз та його сусіди, зокрема Україна, спільно боротимуться з нелегальною міграцією. Вже через два місяці розпочнеться реалізація низки проектів, спрямованих проти цього явища. У п’ятницю в польському місті Познань радилися представники міністерств, відповідальних за міграційну політику в країнах-членах Європейського Союзу та сусідніх із ЄС державах. Це вже друга конференція міністрів з питань міграції, присвячена так званому Празькому процесові. Проблема нелегальної міграції – одна з найгостріших, із якими впродовж останніх років намагається боротися Європейський Союз. Проте без ефективної співпраці зі своїми східними та південними сусідами ЄС не зуміє її подолати. На цьому наголошували учасники Другої конференції міністрів, що розпочала черговий етап так званого Празького процесу. Конференція відбулася в рамках програми головування Польщі в Раді ЄС. Познанську конференцію організувало польське Міністерство внутрішніх справ та адміністрації. Артур Козьолек із цього міністерства нагадує, що Празький процес – це європейська політична ініціатива, яка кілька років тому виникла у Празі. Учасники Празького процесу – це держави ЄС, а також країни Південної Європи та СНД, які вирішили співпрацювати у сфері міграційної політики. «Мета цього проекту, – зазначив Козьолек, – ознайомлення з імміграційною ситуацією в державах східного сусідства та підготовка переліку питань для майбутніх угод про так звані імміграційні партнерства між державами Європейського Союзу та державами східного сусідства». Дотепер у рамках реалізації Празького процесу його учасники обмінювалися інформацією про специфіку міграційних процесів у різних державах. Внаслідок цього вдалося створити детальну карту так званих міграційних шляхів у Східній та Південно-Східній Європі. Тепер країни, що приєдналися до празької ініціативи, хочуть перевести спільні ідеї в практичну площину. Міграція може бути позитивним явищем. Якщо легальна Міністри, учасники конференції в Познані, ухвалили програму дій на 2012-2016 роки, спрямовану на покращення співпраці в сфері міграційної політики. «Починаючи від січня 2012 року, тобто через два місяці, вже не під час польського головування в ЄС, а під час наступного головування, розпочнеться реалізація низки багатосторонніх проектів, – каже Артур Козьолек. – Партнерами країн ЄС будуть держави СНД, Західних Балкан та Центральної Азії. У цих проектах ітиметься про запобігання та подолання нелегальної міграції та про організацію повернень мігрантів. Крім того, у цих проектах ітиметься про реадмісію, тобто про видалення осіб, які нелегально прибувають на територію якоїсь країни, а також про реінтеграцію мігрантів, які повертаються додому». Представник польського Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, наголосив, що в рамках Празького процесу Євросоюз пропагуватиме легальну міграцію. За його словами, саме такий легальний рух мігрантів позитивно впливає як на розвиток окремих осіб, так і цілих суспільств.Європейський простір^ 09.11.2011 МЗС: Україна завершує перший етап роботи щодо безвізового режиму з ЄС Україна в цьому році завершує перший етап роботи з досягнення безвізового режиму з країнами Європейського Союзу. Про це заявив учора в Донецьку на прес-конференції міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. «Найголовніше, що ми знаємо і маємо план дій, щоб досягти безвізового режиму з країнами Європейського Союзу. Що це означає? Це означає, що ми погодили цілу низку законодавчих актів, які необхідно прийняти для того, щоб можна було створити нову основу для вирішення, в тому числі, тактичних питань. І ми в цьому році завершуємо цей перший етап законодавчої роботи», - сказав міністр, додавши, що це стосується фактичних питань захисту персональних даних, яких до півтора десятка, і т. д. Другим етапом К. Грищенко назвав «створення інфраструктури, необхідної для технічного забезпечення прозорості цього процесу і для того, щоб уникнути можливості будь-яких зловживань». «Це біометричні паспорти, це система зв'язку в режимі реального часу між правоохоронними, прикордонними, митними та іншими структурами, які задіяні в контролі за переміщенням людей між країнами ЄС і України», - сказав міністр. Він підкреслив, що «цей етап розпочнеться фактично з кінця цього року і залежить від наявності як ресурсів, так і ефективної роботи всіх цих структур разом для досягнення мети». «Ми вважаємо, що повністю зможемо протягом одного-двох років виконати більшість поставлених завдань. Це в рамках реального і можливого», - запевнив К. Грищенко. У той же час він зазначив, що в даному питанні існує третій елемент, пов'язаний з політичними процесами, що відбуваються в деяких європейських країнах. «Є третій елемент, який виходить за рамки самого плану. Це політичні процеси в самих європейських країнах, де існує в деяких з них, я вважаю, нераціональна боязнь у зв'язку з міграційними процесами», - пояснив міністр, але констатував, що серед українців, що виїжджають до Європи, з кожним роком все менше тих, хто порушує візовий режим, і відмовляють в отриманні дозволу на в'їзд буквально кільком відсоткам громадян України, про що свідчить статистика. «Нам доведеться проводити серйозну роботу, щоб показати те, що є факт. А фактом є тільки те, що кількість відмов зменшується щороку. І є статистика того, скільки людей не порушують візовий режим. Практично у нас зводиться до кількох відсотків число тих, хто дозволяє собі ці порушення, в результаті чого ми маємо такі відмови», - сказав К. Грищенко. Міністр підкреслив, що результати спостереження за тим, для яких цілей українці використовують візи, свідчать, що для отримання безвізового режиму «немає ніяких політичних і не повинно бути і психологічних причин, щоб найближчим часом, всього через кілька років, ми не вийшли на цей результат». Уточнюючи, чи впливають якось на введення безвізового режиму політичні процеси, що відбуваються в Україні, К. Грищенко відповів: «Ми не відчуваємо ніякого особливого впливу. Оскільки, в принципі, з самого початку було розуміння того, що головне - це забезпечити мобільність для громадян України так само, як вона забезпечена для громадян Європейського Союзу, якщо вони хочуть подорожувати в нашу державу. Це проголошено усіма і стосується всіх рядових і нерядових громадян». Нагадаємо, раніше К. Грищенко