НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯКафедра управління проектамиПЕРЕЛІК ТЕСТОВИХ ПИТАНЬ із сучасних ПРОБЛЕМ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ І РОЗВИТКОМ СУСПІЛЬСТВА ТА МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ, ВІДПОВІДНО ДО ПРОГРАМИ ВСТУПНИХ ЕКЗАМЕНІВ НА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ» У 2011 РОЦІОдеса - 2011ЗМІСТВступІ. Умови вступу на спеціальність «Управління проектами»II. Програма вступних екзаменів та перелік тестових питань ІІI. Методичні матеріали, відповідно до програми вступних екзаменів у 2011 роціІІІ.1. Управління підприємницькою діяльністюТема 1. Економічна теоріяТема 2. МікроекономікаТема 3. Економічна політика ІІІ.2. Сучасні проблеми розвитку суспільстваТема 1. Державно-управлінські та політико-правові питанняТема 2. Соціально-політичні питанняВСТУПМенеджмент проектів застосовується у всьому світі як інструмент, що дозволяє підвищити ефективність бізнесу, забезпечити його стійкість, зростання, конкурентоспроможність – тобто все те, що має назву «успіх». Виклики часу й вимоги сучасного бізнесу віддзеркалюються й на практиці управління проектами, але разом з тим нові можливості, що пропонує сучасний менеджмент проектів, відомі поки що тільки обмеженому колу фахівців. Як змінилися методи управління проектами у таких загальновизнаних сферах як будівництво й інформаційні технології? Як застосовувати управління проектами в паливній енергетиці, на транспорті, в державному управлінні? Які методології є ключовими для управління проектами в цих індустріях? Чому управління проектами сьогодні не слід відокремлювати від інших управлінських контурів — управління процесами, продуктами, стратегічного управління? Відповіді на ці та інші запитання, ґрунтуючись на узагальненому досвіді кілька десятків проектів, дадуть визнані спеціалісти й професіональні викладачі кафедри управління проектами Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України.^ Характеристика спеціальності «Управління проектами» та особливості програми підготовки: - основними змістовними модулями магістерської програми є: формування проектної команди, розробка організаційних проектних структур, динамічне лідерство та психологічні аспекти в управління проектами; фінансовий, стратегічний та інвестиційний менеджмент в управлінні проектами; планування проектної діяльності, проектній та комерційний аналіз та оцінка ризиків проектів; інформаційні технології в управлінні проектами; прийняття проектних рішень, управління закупівлями і поставками, фінансова звітність у проектах, патентування та ліцензування тощо; - навчальний процес забезпечують фахові викладачі-практики, які мають великий досвід в розробці й впровадженні методології управління проектами на підприємствах України, професійну міжнародну сертифікацію, сучасні знання та навички тренерів з управління проектами; - використання у навчальному процесі сучасних методик викладання: розв’язування реальних практичних ситуацій, робота в командах по вирішенню проблем й прийняттю рішень з управління проектами, використання ділових ігор для розробки проектів, програм та портфелів проектів; - виконання завдань реальних діючих підприємств на території України та участь у міжнародних проектах, підготовка магістерських дипломних проектів для конкретних підприємств; - викладання за допомогою сучасних технічних засобів, мультимедійних презентацій у спеціалізованих аудиторіях на базі міжнародних професійних стандартів (PMI та IPMA), надання слухачам електронних підручників, презентацій, методичних матеріалів, навчально-методичних посібників; - використання технологій проектного офісу, сучасних інформаційних технологій в управлінні проектами на базі програмних комплексів «Project expert» та «Microsoft Project»; - підготовка та допомога у складанні сертифікаційного екзамену (IPMA) – міжнародного професійного сертифікату з управління проектами;^ Кваліфікаційна характеристика – керівник проектів і програм:- управління проектами – це ефективне використання сучасних засобів та технологій управління (насамперед, інформаційних) в процесах планування проекту, координації учасників при його виконанні, контролю, з метою вчасного завершення проекту та отримання запланованих результатів; - керівник проекту – одна з перших осіб на підприємстві, яка здійснює керівництво роботою проектних команд в процесі реалізації проекту. Він організує та планує роботу команди; контролює своєчасне й якісне її виконання; визначає тип, склад і структуру проектів; координує роботу стосовно змін у проектах; визначає ризики проекту та стратегії його реалізації;- магістр з управління проектами – може займати штатні посади директора програми, директора проекту, а також виконувати функції професійного менеджера проекту та практикуючого менеджера проекту на посадах, затверджених Мінпраці України. Слухачі магістратури «Управління проектами» навчаються за програмами, які відповідають Галузевому стандарту вищої освіти України та освітньо-професійній підготовки магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.000003 – Управління проектами, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України. Конкурентні знання – стабільність, успішність, процвітання!І. Умови вступу на спеціальність «Управління проектами»Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління При Президентові України здійснює прийом студентів та слухачів за спеціальністю^ 8.000003 «Управління проектами» з наданням кваліфікації «керівник проектів і програм». Прийом до інституту здійснюється відповідно до ліцензії серія АВ № 420532 від 01 жовтня 2008 р. щодо надання освітніх послуг навчальним закладам, пов’язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до бакалавра, спеціаліста, магістра, та сертифікату про акредитацію серія НД-ІV № 167211 від 01 жовтня 2008 р.Навчання в Одеському регіональному інституті державного управління здійснюється за договорами між інститутом та фізичними або юридичними особами на умовах, що в них визначені.^ Місія магістерської програми – забезпечити якісну професійну підготовку фахівців-магістрів у галузі управління проектами на основі стандартів освіти та міжнародних професійних стандартів.^ Форми навчання: денна – 1,5 роки заочна – 2,5 роки Прийом документів здійснюватиметься: на денну та заочну форми навчання з ^ 18 квітня по 26 липня 2011 року На навчання приймаються на договірній основі особи, які мають базову вищу освіту. Вступники спеціальності «Управління проектами» проходять конкурсний відбір за результатами: комп’ютерного тестування з іноземної мови (англійська, німецька, французька – за вибором вступника) для вступників на основі базової вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр; тестування із сучасних проблем управління підприємницькою діяльністю та розвитком суспільства. Найкращі студенти та слухачі факультету проходять практику та стажування в найвідоміших установах і підприємствах України.Вступники подають наступні документи:Заяву, в якій вказують обрану спеціальність та форму навчання.Копію диплома про базову вищу освіту з додатком, засвідчену нотаріально.Особовий листок з обліку кадрів (для тих, хто має трудову книжку).Автобіографію.Медичну довідку за формою 0-86-о (оригінал або завірену копію).Шість (6) фотокарток розміром 3х4 см.Копію трудової книжки (кожна сторінка засвідчена у встановленому порядку).Копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.Копію паспорту (1-4 сторінки, сторінка зі штампом реєстрації), або свідоцтва про народження для осіб, які за віком не мають паспорта.Копію військового квитка чи посвідчення про приписку до призовної дільниці.Два поштових конверти з марками (із заповненою зворотною адресою).Абітурієнт особисто пред’являє оригінали атестату, диплому з додатком паспорт, військовий квиток чи посвідчення про приписку до призовної дільниці, та документи, що дають право на пільгиЗараховані складають договір про навчання. Для отримання організаційно-методичної допомоги у підготовці до вступу в Інститут та інформації щодо заходів вступної кампанії 2011 року (графіки проведення консультацій, вступних іспитів, тощо), Ви можете заповнити попередню заяву за формою, що розміщена на сайті інституту (www.oridu.odessa.ua) в розділі «Прийом до інституту» ^ Приймальна комісія працює за адресою: Одеса, вул. Генуезька, 22, каб. 218, 219. Тел. (048) 741-48-84, (0482) 63-86-55 Кафедра управління проектами:каб. 313, 314. Тел. (048) 729-76-69Понеділок-п’ятниця з 9.00 до 17.00; субота з 10.00 до 15.00 (під час роботи приймальної комісії)ІІ. Програма вступних екзаменівта перелік тестових питаньУправління підприємницькою діяльністю1. Економічні потреби та інтереси як рушійні сили розвитку суспільного виробництв.2. Характер дії економічних законів і механізми їх використання.^ 3. Економічна система суспільства та її основні структурні елементи.4. Економічний зміст власності, її форми та історичні види.5. Загальні засади економічного розвитку.6. Товарне виробництво, гроші і витрати виробництва.^ 7. Економічне зростання і соціально-економічний прогрес.Список рекомендованих джерел 1. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. / В.Г.Бодров. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 102 c. 2. Дзюбик С.Д. Сучасна економічна теорія і проблеми її застосування: Навч. посіб. / С.Д.Дзюбик. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 168 с. 3. Дзюбик С.Д., Ривак О.С. Основи економічної теорії: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 481 с. 4. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: Б.Д.Гаврилишин, С.В.Мочерний (відп. ред.), О.А.Устенко (заст. відп. ред.) та ін. - К.: ВЦ "Академія", 2001-2003. 5. Івашов М.Ф. Актуальні питання економічної теорії та практики її застосування в державному управлінні: Навч. посіб. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - 56 с. 6. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н.Климко; Кол. авт.: Г.Н.Климко, Л.О.Каніщенко, В.М.Пригода, В.Г.Бодров та ін. - 5-те вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2004. - 616 c.^ 1. Економічні потреби та інтереси як рушійні сили розвитку суспільного виробництва 1. Головна ознака, що характеризує потреби в економічному сенсі, - це: а) різноманітність; б) неподільність; в) безмежність. 2. Обмеженість ресурсів означає, що: а) у суспільства вони є у такій кількості, що їх не вистачає для виробництва необхідних товарів і послуг; б) ресурсів вистачає лише на виробництво предметів споживання; в) за їх допомогою неможливо забезпечити одночасне і повне задоволення всіх наявних потреб. 3. Виробничі економічні потреби - це: а) потреби у споживчих товарах; б) потреби у засобах дозвілля та відпочинку; в) потреби у робочій силі та засобах виробництва, виробничих технологіях. 4. Речовина природи є економічним благом, якщо: а) може бути спожита без процесу виробництва; б) є доступною для споживання; в) процесу його споживання передує процес переробки, тобто вплив людини. 5. Із збільшенням кількості одиниць блага, які є у розпорядженні споживача, загальна корисність цього блага: а) зменшується; б) залишається незмінною; в) збільшується.^ 2. Характер дії економічних законів і механізми їх використання 1. Закон попиту за всіх інших рівних умов встановлює: а) прямий зв’язок між кількістю і ціною товару, що може бути куплений споживачами; б) прямий зв’язок між ціною та якістю товару; в) зворотний зв’язок між ціною і кількістю товару, що може бути куплений споживачами. 2. Закон пропозиції за інших рівних обставин встановлює: а) зворотний зв’язок між ціною і кількістю товару, що пропонується для продажу; б) прямий зв’язок між ціною та якістю товару; в) прямий зв’язок між ціною і кількістю товару, що пропонується для продажу. 3. Економічні закони відображають: а) взаємодію сил природи; б) відношення людей до сил природи; в) істотні, стійкі, такі, що повторюються, внутрішні причинно-наслідкові зв’язки та залежності реальних економічних явищ і процесів. 5. Закони природи вічні, а закони економічні закони - історичні: а) так; б) ні. 6. Закони природи нейтральні до людських бажань і мотивів поведінки, а економічні закони діють через людей, які мають певну мету й певні матеріальні інтереси: а) так; б) ні. 7. Закони природи є об’єктивними, а економічні закони - суб’єктивними: а) так; б) ні. 8. Закони природи є абсолютними, тоді як економічні закони діють як певні тенденції а) так; б) ні. 9. Економічні закони, як і закони природи, можуть мати формалізоване вираження: а) так; б) ні.^ 3. Економічна система суспільства та її основні структурні елементи 1. Економічна система - це: а) сукупність приватних виробників товарів і послуг; б) сукупність продуктивних сил суспільства; в) сфера функціонування продуктивних сил і виробничих відносин, взаємодія яких характеризує сукупність організаційних форм та видів господарської діяльності. 2. Вихідною ознакою для класифікації сучасних моделей економічної системи є: а) продуктивність праці; б) рівень життя населення; в) форми власності на засоби виробництва. 3. Змішана економіка - це: а) економічна система, в якій матеріальні ресурси перебувають у державній власності, а основним регулятором економіки є ринковій механізм; б) економічна система, в якій матеріальні ресурси перебувають у приватній власності, а основним регулятором економіки є директивний план; в) економічна система, в якій співіснують приватна та державна власність і яка спирається на ринковий механізм і державне регулювання. 4. Які з наведених ознак не є характеристиками ринкової економіки: а) конкуренція; б) свобода підприємницького вибору; в) централізоване директивне планування. 6. Продуктивні сили суспільства - це: а) робоча сили і виробничі відносини; б) засоби виробництва; в) робоча сила і засоби виробництва. 7. Засоби виробництва - це: а) весь капітал, що використовується у виробництві; б) трудові ресурси і капітал; в) засоби і предмети праці.^ 4. Економічний зміст власності, її форми та історичні види 1. Власність в економічному розумінні - це: а) відношення людини до речі; б) сама річ; в) відносини між людьми з приводу речей. 2. Економічна форма реалізації прав власності - це: а) виключно продаж об’єкта власності; б) передача об’єкта власності у спадок; в) економічні відносини, що забезпечують власнику отримання доходу від об’єкта власності. 3. Якщо виробництво здійснюється в інтересах окремого індивідуума, то це: а) колективна власність і колективне привласнення; б) суспільна власність і суспільне привласнення; в) приватна власність і приватне привласнення. 4. Приватна власність - це форма закріплення за окремим індивідуумом прав: а) володіння певним майном; б) користування і розпорядженням певним майном; в) володіння, користування і розпорядження певним майном. 5. Ринкова система господарювання базується на: а) державній власності на засоби виробництва; б) колективні власності на засоби виробництва на засоби виробництва; в) приватній власності на засоби виробництва. 6. Приватизація - це процес передачі (продажу) державного майна в колективну або приватну власність: а) так; б) ні.^ 5. Загальні засади економічного розвитку 1. Фундаментальна економічна суперечність суспільного розвитку - це: а) суперечність між матеріальними потребами суспільства й економічною політикою держави; б) суперечність між рівнем економічного розвитку країни й інтелектуальним рівнем нації; в) суперечність між безмежними матеріальними потребами людей і обмеженими економічними ресурсами. 2. Обмеженість ресурсів в економічному розумінні означає: а) ресурсів вистачає лише на виробництво предметів споживання; б) ресурсів вистачає лише на виробництво засобів виробництва; в) неможливість одночасного і повного задоволення всіх наявних потреб суспільства. 3. Економіка є ефективною, якщо в ній досягнуті: а) повна зайнятість трудових ресурсів; б) повне використання природних ресурсів; в) повне використання виробничих ресурсів. 4. Початковою фазою економічного циклу є депресія: а) так; б) ні. 5. Що розуміють під ефективністю економіки: а) темпи економічного зростання в країні; б) зростання курсу національної валюти; в) співвідношення між результатами і витратами виробництва товарів і послуг у країні. 6. Якщо працівник втратив роботу у зв’язку зі скороченням обсягу виробництва, то виникає безробіття: а) природне; б) структурне; в) циклічне.^ 6. Товарне виробництво, гроші і витрати виробництва 1.Товар - це: а) благо, яке не є продуктом праці, але корисне для людини; б) річ, яка має споживчу вартість або корисність; в) продукт праці, який виробляють для обміну чи продажу. 2. Гроші - це: а) предмет домовленості між людьми; б) умовність, яка не має власної вартості; в) товар, який виконує особливу функцію загального еквівалента. 3. Змінні витрати виробництва - це: а) альтернативні витрати виробництва; б) витрати, які мають місце поза залежністю від зміни обсягу виробництва; в) витрати, які змінюються залежно від зміни обсягу виробництва. 4. Яка з наведених ознак характерна лише для товарного виробництва: а) суспільний поділ праці; б) універсалізація праці; в) економічна відокремленість виробників і розвиток обміну. 5. Яку функцію виконують кредитні гроші: а) засобу обігу; б) засобу нагромадження; в) засобу платежу. 6. Які з перерахованих благ мають абсолютну ліквідність: а) акції; б) нерухомість; в) гроші.^ 7. Економічне зростання і соціально-економічний прогрес 1. Економічне зростання вимірюється: а) приростом грошової маси; б) зниженням загального рівня цін; в) приростом реального валового внутрішнього продукту. 2. Головними чинниками економічного зростання в розвинутих країнах є: а) збільшення обсягу робочого часу; б) збільшення обсягу використання матеріальних ресурсів; в) технологічні зміни у виробництві. 3. Економічний розвиток характеризує якісні зміни в економіці: а) так; б) ні. 4. Економічне зростання та економічний розвиток є тотожними процесами: а) так; б) ні. 5. Економічне зростання вимірюється: а) приростом грошової маси; б) зниженням загального рівня цін; в) приростом реального ВВП. 6. Найбільш суттєвим фактором економічного зростання у розвинутих країнах світу нині є: а) збільшення обсягу основного капіталу; б) збільшення чисельності зайнятого у виробництві населення; в) позитивні технологічні зміни у виробництві товарів і послуг. 7. Економічне зростання забезпечує безпосередню залежність між збільшенням кількості товарів і послуг і збереженням навколишнього середовища: а) так; б) ні.^ 1. Предмет і теоретичні засади мікроекономіки.2. Попит і пропозиція.3. Ринкова рівновага.4. Теорія виробництва.5. Теорія ринкових структур.6. Загальна рівновага і ефективність: економічна теорія добробутуСписок рекомендованих джерел 1. Блауг Марк. Економічна теорія в ретроспективі / Пер. з англ. І.Дзюб. - К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001. 2. Макконнелл К.Р, Брю С.Л. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика. Ч. 2. Мікроекономіка. - Л.: Просвіта,1999. 3. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл. освіти / За ред. С.М. Будаговської. - К.: Основи,1998. 4. Піндайк Р., Рубінфельд Д. Мікроекономіка. -К.: Основи, 1997. 5. Cемюельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. - К.: Основи, 1998.^ 1. Предмет і теоретичні засади мікроекономіки 1. Що з переліченого нижче є предметом вивчення курсу "Мікроекономіка": а) взаємовідносини людини та природи; б) економічні явища, які відображають функціонування економіки як єдиного цілого; в) прийняття рішень та поведінку окремих економічних одиниць. 2. Який з перелічених нижче ресурсів є нематеріальним: а) земельні ресурси; б) інформаційні ресурси; в) підприємницький хист. 3. Що з переліченого нижче не є відображенням сутності економічної моделі: а) ідеальний тип економічної політики; б) інструмент для формування стратегій економічного розвитку; в) пояснення, як функціонує економіка у цілому та окремі її сегменти. 4. Що з переліченого нижче вивчається в курсі "Мікроекономіка": а) динаміка ВВП; б) економічний стан конкретного підприємства; в) загальний рівень цін на товари та послуги. 5. Що з переліченого нижче вивчає позитивна економічна теорія: а) наявна економічна ситуація; б) перспективи економічного розвитку; в) позитивні та негативні тенденції суспільного розвитку. 6. Що з переліченого нижче належить до чинників економічного зростання в умовах дії закону зменшення продуктивності факторів виробництва: а) залучення додаткових ресурсів призведе до їх подорожчання; б) необхідно забезпечити раціональне використання наявних ресурсів та ефективне використання усе зростаючої кількості додаткових ресурсів; в) приріст додаткових ресурсів не збільшить, а зменшить загальний обсяг виробництва.^ 2. Попит і пропозиція 1. Що з переліченого нижче не належить до факторів, що визначають рівень попиту: а) доходи споживача; б) ціна товару чи послуги; в) очікування виробника. 2. Що з переліченого нижче визначає попит на ресурси: а) державна політика; б) ціни даного та взаємодоповнюючих ресурсів; в) ціни на товари конкурентів. 3. Що з переліченого нижче розкриває зміст поняття "пропозиція": а) бажання та здатність людей стати споживачами товарів (послуг); б) бажання та здатність продавців заповнити ринок різними товарами та послугами; в) сукупність благ, пропонованих на ринку. 4. Що з переліченого нижче належить до факторів, що визначають рівень пропозиції: а) державне регулювання та конкуренція на ринку; б) очікування зміни ціни на продукцію та ресурси; в) усі попередні відповіді правильні. 5. Що з переліченого нижче розкриває зміст поняття "ринкова рівновага": а) така ситуація, коли доходи споживачів відповідають розміру пропозиції відповідного ринку; б) такий стан ринку, коли обсяги попиту збігаються з обсягами пропозиції; в) такий стан ринку, коли споживачі можуть максимально задовольняти свої потреби. 6. Про яке з перелічених нижче понять йде мова, якщо воно відображає "бажання та здатність економічних суб’єктів стати споживачами товарів і послуг": а) попит; б) пропозиція; в) споживання. 7. Що з переліченого нижче визначає рівень пропозиції: а) вмотивованість працівників; б) ринкова кон’юнктура; в) технологія виробництва.^ 3. Ринкова рівновага 1. Який з перелічених нижче видів безробіття найбільшою мірою сприяє фіаско ринку: а) інституційне; б) фрикційне; в) циклічне. 2. Що з переліченого нижче відповідає сутності поняття "корисність товару": а) задоволення, яке отримують споживачі від користування товаром; б) споживчі властивості товару; в) поєднання ціни та якості. 3. Що з переліченого нижче є відображенням "ефекту доходу": а) знижка за дисконтною карткою; б) гроші, отримані студентом від батьків; в) підвищення розміру заробітної плати. 4. Що відповідає сутності поняття "ефект": а) результат, наслідок виробництва; б) різниця між виручкою і собівартістю виробництва продукції; в) свідчення того, наскільки ефективно ведеться виробництво. 5. Якому із перелічених нижче типу економічних систем притаманна проблема того, "що, як і для кого виробляти": а) будь-яка економічна система; б) командно-адміністративна економіка; в) ринкова економіка. 6. За яких із перелічених нижче умов проблема "як виробляти" не існує: а) в інформаційному суспільстві; б) якщо економіка не відчуває дії закону зменшення доходності факторів виробництва; в) якщо кількість виробничих ресурсів жорстко зафіксовано і "прив’язано" до конкретних товарів.^ 4. Теорія виробництва 1. На яку з перелічених нижче проблем спрямоване вирішення питання "що, як і для кого виробляти": а) визначення параметрів та структури виробництва; б) максимізація зайнятості; в) стимулювання економічного зростання. 2. Що з переліченого нижче відіграє вирішальну роль під час вирішення проблеми "як виробляти" в умовах ринкової економіки: а) динаміка та обсяги попиту на кінцевий продукт; б) прагнення виробників мінімізувати виробничі витрати та максимізувати прибутковість; в) рівень спеціалізації виробництва. 3. Що з переліченого нижче відіграє вирішальну роль під час вирішення проблеми "що виробляти" в умовах ринкової економіки: а) вибір між виробництвом засобів виробництва та предметів споживання; б) розвиток ринку досконалої конкуренції; в) ступінь та засоби державного регулювання виробничої сфери. 4. Що з переліченого нижче відіграє вирішальну роль під час вирішення проблеми "для кого виробляти" в умовах ринкової економіки: а) рівень конкуренції на внутрішньому ринку; б) рівень платоспроможного попиту і особистих переваг різних покупців; в) споживачі відмовляються купувати менш привабливі для них товари. 5. Про який із перелічених нижче показників йде мова, якщо той відображає "величину, на яку змінюється сукупних дохід у результаті збільшення кількості реалізованої продукції на одиницю": а) граничний дохід; б) граничний прибуток; в) прибуток. 6. У чому полягає економічна роль уряду: а) встановлення рівноваги між попитом і пропозицією; б) дієве втручання у функціонування ринку із спрямованням його діяльності на досягнення максимального рівня ефективності товарообміну; в) наповнення державного бюджету. 7. Що з переліченого нижче є наслідком "ефективності під час розподілу": а) ситуація, за якої неможливо шляхом перерозподілу наявної кількості благ задовольнити потреби однією людини, не завдавши шкоди задоволенню потреб іншої людини; б) ситуація, коли розподіл суспільного продукту здійснюється відповідно до власності на засоби виробництва; в) ситуація, коли усі індивіди отримали однакову кількість суспільного продукту.^ 5. Теорія ринкових структур 1. Що з переліченого нижче зазвичай не відбувається на олігопольному ринку: а) максимальне використання виробничих потужностей; б) обмеження обсягів виробництва; в) фіксування цін. 2. Що з переліченого нижче є умовою максимізації прибутку: а) збільшення граничної вартості; б) зменшення граничних витрат; в) збільшення різниці між доходами і видатками. 3. Цінова дискримінація - це: а) підвищення цін на товар більш високої якості; б) реалізація різним покупцям однієї й тієї самої продукції за різними цінами; в) різниця в оплаті праці за національністю або за статтю. 4. Що з переліченого нижче належить до переваг цінового механізму: а) забезпечення ефективного розподілу ресурсів; б) надання свободи вибору усім економічним суб’єктам; в) сприяння стабільному розвитку економіки. 5. До якого з переліченого нижче видів монополій належить "Укртелеком": а) відкрита; б) закрита; в) природна. 6. Який із перелічених нижче засобів захисту зазвичай застосовують закриті монополії: а) авторське право, патенти, ліцензії; б) виробництво унікальної продукції; в) економія на масштабах виробництва. 7. Що з переліченого нижче розкриває зміст поняття "цінова війна": а) встановлення цін на рівні вищому, ніж у конкурентів; б) встановлення цін на рівні нижчому, ніж у конкурентів; в) почергове зниження ціни конкурентами з метою заволодіння олігопольним ринком, яке призводить до встановлення ціни рівноваги.^ 6. Загальна рівновага і ефективність: економічна теорія добробуту 1. Економічна теорія добробуту: а) дає спосіб вирішення задачі, визначаючи, у якій точці кривої виробничих можливостей хоче перебувати суспільство; б) дає спосіб вирішення задачі, визначаючи, у якій точці кривої можливих корисностей хоче перебувати суспільство; в) дає можливість оцінити соціальну бажаність різних економічних станів. 2. При аналізі загальної рівноваги, коли попит на насіння соняшнику змінюється, економіст досліджує вплив цієї зміни: а) тільки на ринку насіння соняшнику; б) на всіх ринках, де насіння соняшнику є змінником, доповнювачем або ресурсом; в) на ринку олії. 3. Ринки неефективні, якщо: а) відсутні зовнішні ефекти; б) відсутня конкуренція; в) доходи розподіляються несправедливо. 4. Аналіз часткової рівноваги на ринку нафти відрізняється від аналізу загальної рівноваги в економіці тим, що: а) не треба розглядати вплив зміни ціни на нафту на стан всіх інших суміжних ринків; б) потрібно брати до уваги вплив здешевлення нафти на стан рівноваги на ринку пального; в) ці два види аналізу нічим не відрізняються один від одного. 5. Економічна теорія добробуту: а) ґрунтується на нормативних аспектах економічної теорії; б) є складовою позитивної економічної теорії; в) базується на припущеннях інституціональної економіки. 6. Передумовою аналізу загальної рівноваги є: а) припущення щодо відсутності змін цін на ресурси; б) припущення щодо досконалої конкуренції на всіх ринках; в) припущення щодо послідовної економічної політики уряду. 7. Умови ефективності розміщення ресурсів: а) еквівалентні умовам ефективності в споживанні товарів/послуг; б) виконуються, якщо неможливий перерозподіл ресурсів, що збільшує обсяги виробництва якогось товару/послуги без одночасного зменшення обсягів виробництва якогось іншого товару/послуги; в) використовуються для формування соціальної політики. ^ 1. Роль та функції держави в сучасних економічних системах.2. Сутність державного регулювання економіки.3. Система органів державного регулювання економіки.4. Методи та форми державного регулювання економіки.Список рекомендованих джерел 1. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 104 с. 2. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 392 с. 3. Гаман М.В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - 217 с. 4. Державне регулювання економіки: Підруч. для студ. екон. спец. вузів / І.Р.Михасюк, А.Ф.Мельник, М.І.Крупка, З.М.Залога; За ред. І.Р.Михасюка. - 2-ге вид., випр. і допов. - К.: Атіка; Ельга-Н, 2002. - 592 с. 5. Дзюбик С.Д. Сучасна економічна теорія і проблеми її застосування: Навч. посіб. / С.Д. Дзюбик. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 168 с. 6. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: Б.Д.Гаврилишин, С.В.Мочерний (відп. ред.), О.А.Устенко (заст. відп. ред.) та ін. - К.: ВЦ "Академія", 2001-2003.^ 1. Роль та функції держави в сучасних економічних системах 1. Економічна функція держави полягає у: а) забезпеченні територіальної цілісності країни; б) забезпеченні прав і свобод людини і громадянина; в) створенні передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суб’єктів господарювання. 2. Серед основних завдань державного регулювання в сучасній ринковій економіці є: а) повна заміна ринкового механізму регулювання; б) послаблення конкуренції; в) контроль за рівнем зайнятості та інфляції. 3. До функцій держави в ринковій економіці не відносяться: а) законотворча діяльність; б) підтримка конкурентного середовища; в) тотальний контроль за встановленням цін на продукцію приватного сектору. 4. Якщо економічні проблеми розвитку країни вирішуються частково ринком, а частково - урядом, то економіка країни є: а) адміністративно-командною; б) ринковою; в) змішаною. 5. Мінімальна функція держави в сучасній ринковій економіці - це: а) повна заміна ринкових регуляторів економіки державними; б) забезпечення тотального державного контролю над ринковими процесами та відносинами; в) створення правової бази, захист конкуренції, усунення (мінімізація) негативних екстерналій, розподіл і перерозподіл доходів, виробництво суспільних товарів і послуг. 6. Економічний лібералізм - це: а) система регулювання економіки, в якій держава відіграє домінуючу роль; б) жорстко централізоване, тотальне планове управління соціально-економічним розвитком країни; в) система регулювання економіки, в якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму. 7. Державний сектор економіки - це: а) державні фінансові ресурси, необхідні державі для виконання нею відповідних функцій; б) підприємства, які є економічною базою для здійснення державою підприємницької діяльності; в) комплекс господарських об’єктів, які повністю або частково перебувають у власності держави та використовуються нею для виконання економічних, соціальних та політичних функцій.^ 2. Сутність державного регулювання економіки 1. Об’єктами державного регулювання в умовах ринкової економіки є: а) профспілки і союзи підприємців; б) центральні і місцеві органи влади; в) галузі, сфери економіки. 2. Об’єктом державного регулювання економіки виступає: а) система органів виконавчої влади; б) сукупність наддержавних органів та інституцій; в) сукупність економічних процесів, відносин, явищ. 3. Основні цілі державного регулювання ринкової економіки - це забезпечення: а) тотального державного контролю над ринковими процесами; б) повної заміни ринкових регуляторів економічних процесів; в) макроекономічної стабільності і ефективності, конкурентоспроможності національної економіки. 4. Принцип мінімальної достатності в державному регулюванні економіки означає, що держава: а) використовує обмежений арсенал засобів впливу (правові та економічні методи); б) зосереджує зусилля на розв’язанні стратегічних економічних проблем; в) виконує тільки ті функції, які ринок виконати не може або виконує погано. 5. Дерегуляція економіки - це: а