Звіт 2003 Держуправління екоресурсів в Полтавській області ЗМІСТ 1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ 4 2. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ 9 3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 14 4. ВОДНІ РЕСУРСИ 24 5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ 38 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. 38 5.2.Структура та стан земель. 39 5.3. Охорона земель 40 6. НАДРА 42 7. ВІДХОДИ 44 8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 51 8.1. Екологічна безпека області 51 8.2. Радіоекологічна безпека. 57^ 9. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ 60 10. РОСЛИННИЙ СВІТ 63 11. ТВАРИННИЙ СВІТ 69 12. ТЕРИТОРІЇ І ОБ’ЄКТИ З ОСОБЛИВИМ СТАТУСОМ ОХОРОНИ 72^ 13. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ 84 13.1. Екомережа та біорізноманіття 84 13.2. Характеристика основних екологічних проблем регіону 86 14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 89^ 15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 93 16. ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 105 16.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України 105 16.2. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води 105^ 17. НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ 108 18. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ, ГРОМАДСЬКІ РУХИ 111 19. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 121 20. ВИСНОВКИ 122 Додаток 1 123 Додаток 2 125 ^ 1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. З загальної площі 28,75 тис. км2 (4,6% площі України) 9,5% вкриті лісами, 5,2% займають поверхневі водойми, 77,9% території – сільгоспугіддя, з них рілля – 61,2%. Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.На території області відкрито багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – торф, будівельні матеріали, мінеральні води.Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області.Середня чисельність населення області у 2003 році за даними Полтавського обласного управління статистики становила 1600,9 тис. осіб, з яких 945 тис. мешкають у міських поселеннях, 656 тис. – у сільській місцевості. Щільність населення – 55,7 осіб на 1 км2 значно менша, ніж в середньому по Україні (79,5 осіб/км2). Адміністративно-територіальний поділ області включає 5 міст обласного підпорядкування – Полтава, Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Миргород, 25 сільських районів та 5 районів в містах Полтаві та Кременчуці. Обсяги промислового виробництва проти 2002 року зросли на 9,3% і склали 13,1 млрд. грн. у діючих цінах.У добувній промисловості, питома вага якої в області складає 17,2%, обсяг виробництва за рік збільшився на 13,5%. Видобуто нафти (включаючи газовий конденсат) 985,1 тис. т, що на 14,5% більше, ніж за 2002 рік, газу натурального – 7005,8 млн. куб. м (на 2,5% більше). У машинобудуванні (15,8% загального виробництва) обсяги проти 2002 року зросли на 60%. Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів (15,4% загального виробництва) виробили товарів на 25,1% більше у порівнянні з минулим роком.У виробництві продуктів нафтопереробки (питома вага 40,4%) обсяг виробництва за 2003 рік знизився на 8,8%. На 3,7% менше перероблено нафти, на 9,1% – вироблено топкового мазуту, на 0,4% – дизельного палива, на 1,6% більше – бензину автомобільного. Обсяги виробництва товарів народного споживання збільшились в порівнянні з 2002 роком на 22,7% і становили 2,01 млрд. грн. у діючих цінах.У структурі товарів народного споживання найбільшу питому вагу займають продовольчі товари (69,7%). 20 з 27-ми підприємств області, що звітувались перед обласним управлінням статистики як інноваційно активні, освоювали виробництво нових видів продукції, 15 підприємств впроваджували нові прогресивні технологічні процеси. ^ Таблиця 1.1. Деякі показники економічного розвитку області по роках Показники 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Індекс обсягу промислової продукції у % до попереднього року 88,5 92,2 76,7 97,0 88,1 92,8 104,0 92,2 91,3 132,8 137,7 109,3 Індекс обсягу промислової продукції у % до 1992 року 100 100,0 76,7 74,4 65,5 60,8 63,3 58,3 53,3 65,2 89,8 98,1 Впроваджено нових прогресивних технологічних процесів 286 284 187 120 77 66 36 45 62 70 62 30 з них маловідходних, ресурсозберігаючих і безвідходних 69 40 46 38 27 22 11 15 22 23 19 10 Ступінь зношення основних фондів % 49 37,3 30,8 49,8 47,2 48,2 49,8 50,4 Стан навколишнього природного середовища в області, як і в попередні роки, залишався відносно стабільним.Протягом 2003 року в атмосферне повітря викинуто 148,2 тис.т забруднюючих речовин, що на 5,9 тис.т менше ніж у 2002 році. Щільність викидів склала 5,15 т/км2 і 92,6 кг за рік на 1 мешканця області. Передують міста Кременчук і Полтава, на які припадає відповідно 30,1% та 18,6% обсягів викидів в області. Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря в області є автотранспорт – за рік викинуто 80,2 тис.т забруднюючих речовин, або 54,1% від усіх зареєстрованих викидів. В Полтаві і Миргороді цей відсоток складає 87,4 та 85,3 відповідно.Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів по містах Полтава, Лубни і Миргород. На м. Кременчук припадає 45,8% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами. На обліку в держуправлінні екоресурсів знаходилось близько тисячі виробничих об’єднань, підприємств, організацій та установ, які є забруднювачами атмосферного повітря. Від стаціонарних джерел забруднення, які мали викиди, протягом 2003 р. в атмосферне повітря області потрапило 68,02 тис.т забруднюючих речовин (45,9% від загальних викидів), що на 3,75 тис.т, або на 5,2%, менше, ніж у 2002 році.Щільність викидів від стаціонарних джерел склала 2,4 т/км2 і 42,5 кг за рік на 1 мешканця області. Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що щільність викидів на одного мешканця області вдвічі, а на квадратний кілометр площі – майже втричі менший за середній. При зростанні обсягів виробництва (9,3%) спостерігається зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (5,2%), що свідчить про дієвість виконання природоохоронних заходів. За даними систематичних аналітичних досліджень за станом атмосферного повітря в м. Полтаві встановлено, що загальне фонове забруднення повітря в значній мірі обумовлено наявністю в повітрі 5-ти приоритетних токсичних домішок, а саме: пилу, формальдегіду, бенз(а)пірену, діоксиду азоту та оксиду вуглецю. Із усіх контрольованих інгредієнтів лише забрудненість пилом, як і в минулому році, перевищувала нормативні показники в 1,3 рази. Вміст у повітрі важких металів, зокрема, кадмію, заліза, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку нижчий за граничні вимоги. Результати спостережень за останні 5 років свідчать про тенденцію зниження вмісту в повітрі бенз(а)пірену, фтористого водню, аміаку. Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в Полтаві значно нижчий за середній індекс в Україні. Радіаційний фон не перевищував природного фону на місцевості.В атмосферному повітрі м.Кременчука спостерігався підвищений середній за рік вміст пилу (1,3 ГДК), бензолу (1,4 ГДК), формальдегіду (1,7 ГДК) та бенз(а)пірену (1,3 ГДК). Зафіксовано 1 випадок максимальної концентрації більше 5 ГДК по оксиду вуглецю (9,8 ГДК). В м. Комсомольську середній вміст шкідливих домішок не перевищував середньодобові ГДК крім бенз(а)пірену – 1,21 ГДК. У серпні спостерігалася концентрації більше 5 ГДК по хлористому водню (6,15 ГДК). Виконані протягом року аналітичні дослідження підтвердили відсутність негативних змін у стані річок. Вміст хлоридів, сульфатів, нітратів, нітритів і мінеральний склад не перевищили гранично допустимих концентрацій (ГДК). Спостерігається незначне перевищення концентрацій заліза, аміаку та органічних забруднюючих речовин. Кисневий режим здебільшого задовільний. Влітку, при досить тривалому високому рівні температур, в деяких річках спостерігалося зниження вмісту розчиненого кисню. Протягом 2003 року з поверхневих і підземних джерел області забрано 287,2 млн.м3 води, що на 8,86 млн.м3, більше, ніж у 2002 році. Загальний обсяг використаної в 2003 р. води – 239,4 млн.м3, або 150 м3 за рік на одного мешканця, в тому числі на господарсько-питні потреби – 71,2 млн.м3, або 44,5 м3 на душу населення. У порівнянні з минулим роком – незначне збільшення. Протягом 2003 року скид недостатньо очищених стічних вод (разом з неочищеними) в поверхневі водні об’єкти області становив 11,6 млн.м3, тобто спостерігається незначне збільшення проти попереднього року (на 0,23 млн.м3). Категорія нормативно-очищених стоків зменшилась на 0,57 млн.м3. Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об’єкти, становила 80,0 тис.т (50 кг на одного мешканця області), або на 1,7 тис.т більше, ніж у попередньому. Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що забір води на одного мешканця області майже вдвічі менший, а скид недостатньо очищених стічних вод (разом з неочищеними) – у вісім разів менший за середній.На ряді підприємств Полтави та Кременчука встановлено перевищення ГДК валового вмісту важких металів в ґрунтах промислових майданчиків. Показники стану ґрунтів сільськогосподарського призначення відповідають вимогам ГДК, за винятком фтору на деяких ділянках.В останні роки відбувається зменшення вмісту гумусу в ґрунтах області. Причиною цієї деградації є значна розораність земель, насиченість технічними культурами, особливо соняшником, застосування важкої техніки, недодержання сівозмін, недостатнє внесення мінеральних та органічних добрив.Ліси Полтавщини займають 9,5% території області, половина лісонасаджень – молодняки. Всі ліси відносяться до першої групи, виконують різні захисні функції, мають обмежене експлуатаційне значення та особливий режим господарювання. На 1 січня 2004 року природно-заповідний фонд області налічує 339 територій та об’єктів загальною площею 115344 га, що складає 4 % від загальної площі області. З них 25 загальнодержавного значення: 19 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічна пам’ятка природи, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Однією з найбільш гострих залишається проблема поводження з відходами. За даними обласного управління статистики накопичено промислових відходів I–IV класів небезпеки відповідно 0,572, 0,802, 17,210, 5690,031 тис.т. Найбільша їх кількість зосереджена в містах Комсомольськ, Кременчук, Полтава. Відсутність потужностей по утилізації, знешкодженню та похованню токсичних промислових відходів негативно позначається на стані ґрунтів. Не вирішені проблеми належного зберігання та утилізації побутових відходів. Загалом в 2003 р. налічувалося 954 полігони твердих побутових відходів, з яких незадовільно експлуатувались 74 звалища. Кількість місць видалення відходів – недостатня, питання будівництва полігону промислових відходів в м. Кременчуці залишається невирішеним. ^ 2. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ Згідно з Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим Постановою КМУ № 391 від 30.03.1998 р. із змінами, внесеними Постановами КМУ № 528 від 16.05.01 р., № 717 від 15.05.03 р., моніторинг навколишнього природного середовища в області здійснюють установи та підприємства чотирьох міністерств та чотирьох державних комітетів. Узагальнені дані про систему точок та постів спостереження за навколишнім природним середовищем зведені до табл. 2.1.^ Таблиця 2.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень № ^ Суб‘єкти екологічного моніторингу Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень атмосферне повітря промислові викиди в атмосферу поверхневі води підземні води ґрунти річки та водоймища морські води джерел скидів стічних вод решта джерел скидів стічних вод решта 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 Міністерство охорони навколишнього природного середовища 9 26 125 86 27 2 МНС 3 МОЗ 120 48 45 4 Міністерство аграрної політики 28 32 34 5 Держкомлісгосп 6 Держводгосп 11 7 Держкомзем 8 Держжитлокомунгосп 11 11 24 Суб’єктами моніторингу, підпорядкованими Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, є Державне управління екоресурсів та обласний центр по гідрометеорології. Харківська комплексна геологічна партія КП “Південукргеологія” в наведеній таблиці віднесена до рядка “Міністерство охорони навколишнього природного середовища”.МНС, згідно з Положенням про державну систему моніторингу, здійснює нагляд за зонами радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, яких в Полтавській області немає.Від МОЗ моніторинг довкілля в місцях проживання і відпочинку населення проводить Полтавська обласна СЕС.Міністерство агрополітики представлено Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції “Облдержродючість”.Полтавське регіональне управління водних ресурсів (Держводгосп) спостерігає за станом поверхневих вод.Полтавське обласне управління земельних ресурсів Держкомзему володіє інформацією про структуру земельних угідь, розподіл земельного фонду в розрізі власників і землекористувачів, про рекультивацію порушених земель, та ін., але прив’язка цих даних В таблиці наведені дані про точки спостереження Полтавського обласного державно-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства “Полтававодоканал”, що розташовані в межах мм. Полтави, Карлівки, смт. Опішня та комунального підприємства “Кременчукводоканал” м. Кременчука. Детальніше по контрольованим середовищам.^ Атмосферне повітря.Систематичні спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводяться обласною СЕС та лабораторією Полтавського обласного центру по гідрометеорології. Полтавська обласна СЕС відбирає за рік близько 4000 проб атмосферного повітря на стаціонарних (в мм. Полтава, Кременчук, Комсомольськ) та, більшістю, пересувних постах спостережень.Полтавський обласний ЦГМ має 9 стаціонарних спостережних постів: 4 – в м. Полтаві, 4 – в м. Кременчуці і 1 – в м. Комсомольську. Полтавська і Кременчуцька лабораторії аналізують за рік більше 20 тис. проб повітря. Регулярні спостереження за ступенем забруднення повітря здійснюються по 10 інгредієнтах, крім того, у відібраних фільтрах з аерозолями в лабораторії ЦГО Гідрометслужби (м.Київ) визначається вміст в повітрі 8 важких металів, а в регіональній лабораторії Донецького ЦГМ вміст бенз(а)пірену.^ Промислові викиди в атмосферу.На близько 1000 підприємств області зареєстровано більше 20 тис. стаціонарних джерел промислових викидів в атмосферу. Відділ аналітичного контролю держуправління екоресурсів в змозі за рік зробити не більше 100 контрольних вимірів. Нерегулярність таких вимірів не дозволяє вважати об’єкти, на яких вони проводяться, точками спостереження, хоча контроль за підприємствами, що є найбільшими забруднювачами, ведеться регулярно.^ Поверхневі води суші.Держуправлінням екоресурсів стан поверхневих вод у 2003 році контролювався на 20 річках. Загальна кількість створів 106, відібрано та проаналізовано 242 проби. Детальніша інформація наведена в таблиці 2.1.1.Таблиця 2.1.1 Кількість створів Відібрано проб ^ Кількість створів Відібрано проб р.Дніпро 13 16 р.Сухий Кобелячок 3 3 р. Сула 8 25 р.Хорол 8 18 р.Крива Руда 10 16 р.Говтва 3 7 р.Псел 15 35 р.Сухий Омельник 4 4 р.Удай 4 14 р.Коломак 6 18 р.Суха Лохвиця 2 2 р.Тагамлик 2 6 р.Ворскла 10 29 р.Багачка 2 6 р.Рудька 2 4 р.Кобелячка 2 6 р.Солониця 2 6 р.Сухий Кагамлик 4 10 р.Гнила Оржиця 2 6 р.Орчик 4 11 Разом 106 242 Обласний центр по гідрометеорології контролює стан поверхневих вод на 19 створах.Центр “Облдержродючість” має 28 постів на річках, водосховищах і ставках, де раз на рік відбирає проби і визначає вміст нітратів, пестицидів, радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90) і важких металів (ртуть, свинець, кадмій, мідь, цинк).Лабораторією Полтавського регіонального управління водних ресурсів Держкомітету України по водному господарству виконується тільки лабораторна підготовка води для проведення аналізів з доставкою проб в лабораторію Дніпровського БУВР згідно з затвердженим графіком. Відбір проб проводиться в створах передбачених програмою радіологічного моніторингу по річці Дніпро, якість води за гідрохімічними показниками – в 11 пунктах спостереження на 5 річках в місцях розташування водозаборів.^ Підземні води.Моніторинг підземних вод на території Полтавської області здійснює Харківська КГП КП “Південукргеологія”. Протягом 2003 р. проводилися спостереження за рівнями підземних вод по 86 пунктах, більшість охоплених спостереженнями точок характеризують природний режим ґрунтових вод. ^ Питна вода.Контроль якості питної води ведуть обласна СЕС, виробничі управління обласного державно-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства “Полтававодоканал” та КП “Кременчукводоканал”. Детальну інформацію по гідрохімічному аналізу в розрізі водозаборів, свердловин підприємства водоканалу надсилають до держуправління екоресурсів раз на рік до річного звіту про стан навколишнього природного середовища в області, або по запиту. Грунти.Центр “Облдержродючість” відбирає проби і визначає вміст залишків пестицидів, важких металів (ртуть, свинець, кадмій, мідь, цинк) і радіонуклідів на 34 контрольних ділянках на землях сільськогосподарського призначення.Обласна СЕС контролює стан грунтів в місцях проживання і відпочинку населення. Підсумовуючи, можна відмітити наступне. В області існують більш-менш сталі мережі спостережень суб’єктів моніторингу, хоча щільність цих мереж не є задовільною, існують акредитовані аналітичні лабораторії, інформація про результати спостережень накопичується в комп’ютерних базах або на паперових носіях в залежності від оснащення суб’єкта. Держуправління щомісяця отримує узагальнену інформацію від обласного Центру по гідрометеорології, щоквартально від регіонального управління водних ресурсів; від інших суб’єктів моніторингу – раз на рік до підготовки річного звіту про стан довкілля в області, або по запиту. В держуправлінні екоресурсів використовується комп’ютерна система картографічного забезпечення управління природокористуванням, побудована на платформі ArcView GIS, топографічна основа з мірилом 1 : 200 000. Окремими шарами нанесені дані про джерела викидів (підприємства) забруднюючих речовин в атмосферу, скидів у поверхневі водні об’єкти, найбільші полігони відходів та звалища, точки відбору проб поверхневих вод, пости обласного центру з гідрометеорології, водозабори, хімічно небезпечні об’єкти, території та об’єкти природно-заповідного фонду. Система розроблена УІНСіР та ДНВЦ “Природа” у 2002 році, корегування, поповнення її новою інформацією продовжується спеціалістами держуправління. Технічна оснащеність служб суб’єктів обласної системи моніторингу досить строката і, здебільшого, незадовільна. Відсутня комп’ютерна техніка в районних СЕС, Харківська КГП КП “Південукргеологія” через недостатнє фінансування згортає роботи по відбору проб і втрачає спостережні свердловини через їх несанкціонований демонтаж.Моніторингова інформація децентралізована, що було б нормальним в разі існування інтегруючої інформаційної мережі на основі сучасних комп’ютерних та комунікаційних технологій і уніфікованих форматів представлення даних. В сьогоднішніх реаліях така децентралізація не дає можливості своєчасно отримувати достатню аналітичну моніторингову інформацію по компонентах довкілля на території області.Вади існуючої обласної моніторингової системи є, мабуть, типовими для багатьох регіонів. Серед інших, можна вказати на такі:недостатність ресурсів для розширення мережі точок спостережень і регулярності відбору проб, та практична відсутність сучасних систем автоматизованого збору інформації, що не дає можливості об’єктивно оцінити стан довкілля навіть окремого району області, не ведучи мову про більшу деталізацію;розмаїття в оснащеності суб’єктів моніторингу контрольно-вимірювальними приладами та устаткуванням з різними порогами чутливості, неоднакова кваліфікація фахівців, відсутність єдиних методик при проведенні аналітичних досліджень, що не дозволяє коректно порівнювати та зіставляти результати аналітичних досліджень;недостатня комп’ютеризація процесів обробки результатів спостережень, прогнозування змін стану довкілля, інформаційного обміну між суб’єктами системи моніторингу довкілля, відсутність уніфікованих розробок програмного забезпечення для реалізації цих задач.В цих умовах нагальним стає питання розробки регіональної (обласної) програми моніторингу, яка має визначити основні напрямки дій по створенню дієвої системи моніторингу навколишнього природного середовища та етапи виконання робіт з розрахунками вартості, визначенням джерел фінансування та термінами виконання.Кременчуцьким міськвиконкомом ведуться роботи по створенню інформаційно-аналітичної системи екологічного стану м. Кременчука (назва неофіційна – з початку розробки неодноразово змінювалась). Нажаль, достатньої інформації про створювану систему, крім наданої на рецензію у 2001 р. виконану УкрНДІЕП (м. Харків) роботу “Науково-методичне забезпечення створення регіональної системи комплексного екологічного моніторингу (РС КЕМ)”, держуправління не одержувало. На запит про виконувані у 2003 р. роботи від міськвиконкому отримано відповідь про згортання робіт в зв’язку з відсутністю їх фінансування з обласного фонду охорони навколишнього середовища у 2004 р.^ Таблиця 2.2. Створення регіональних (локальних) систем екологічного моніторингу № з.п. Назва регіональної (локальної) системи моніторингу довкілля Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) ^ Джерела та обсяги фінансування,тис. грн. Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 1 2 3 4 5 ^ Таблиця 2.3. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з.п. Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля Суб‘єкти екологічного моніторингу, залучені до виконання програм ^ Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 1 2 3 4 ^ 3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ Протягом 2003 року в атмосферне повітря викинуто 148,195 тис.т забруднюючих речовин, що на 5,8 тис.т менше ніж у 2002 році. Щільність викидів склала 5,15 т/км2 і 92,6 кг за рік на 1 мешканця області. Передують міста Кременчук і Полтава, на які припадає відповідно 30,1% та 18,6% всіх викидів області.Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря в області є автотранспорт – за рік викинуто 80,179 тис.т забруднюючих речовин, або 54,1% від усіх зареєстрованих викидів. В Полтаві і Миргороді цей відсоток складає 87,4 та 85,4 відповідно.Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів по містах Полтава, Лубни і Миргород. На м. Кременчук припадає 45,8% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами. Від стаціонарних джерел забруднення 742 підприємств, які мали викиди, протягом 2003 р. в атмосферне повітря області потрапило 68,017 тис. тонн забруднюючих речовин (45,9 % від загальних викидів), що на 3,75 тис. тонн, або на 5,2 %, менше, ніж у 2002 році.^ Таблиця 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області 2001 р. 2002 р. 2003 р. Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис.т в т.ч. 156,179 154,088 148,195 від стаціонарних джерел забруднення, тис.т 64,873 71,764 68,017 від автотранспорту, тис.т 91,306 82,324 80,179 Зареєстровано збільшення викидів у 16 районах області та у 2 містах обласного підпорядкування. Це обумовлено нарощуванням обсягів виробництва (цукрові заводи в Кобеляках та Лохвиці, АТ “Соняшник”, ВП “Полтаваобленерго“), та відновленням роботи підприємств, які тимчасово не працювали. Зменшення викидів є наслідком , в першу чергу, зменшенням обсягів виробництва АТ “Укртатнафта” м.Кременчук.У структурі викидів в атмосферу переважали газоподібні та рідкі забруднюючи речовини, частка яких – 90%, твердих – 10 %. В свою чергу, із загального обсягу 61,247 тис.тонн газоподібних та рідких, вуглеводні склали 25,002 тис.тонн, оксид вуглецю – 15,112 тис.тонн, оксиди азоту – 10,239 тис.тонн, сірчистий ангідрид – 5,272 тис. тонн та леткі органічні сполуки (ЛОС) – 5,025 тис.тонн.Найбільший негативний вплив діяльності підприємств спостерігається у м. Кременчуці, де викидається 31,1 тис.т забруднюючих речовин, або 45,8% від усіх викидів стаціонарних джерел області, у тому числі 29,3 тис.т – газоподібних та рідких. Основним забруднювачем повітря в цьому місті залишаються АТ “Укртатнафта” – 25,458 тис.т (82% міських викидів) та філія “Кременчуцька ТЕЦ “ВАТ Полтаваобленерго” – 1,764 тис.т. У м. Комсомольську об’єми викидів забруднюючих речовин становлять 7,1 тис.т (10,5% від усіх викидів стаціонарних джерел області), майже половина з яких – 3,4 тис.т – тверді. Найбільшим забруднювачем атмосфери в цьому місті є ВАТ “Полтавський ГЗК” – 6,7 тис.т (94% міських викидів).Підприємствами обласного центру впродовж 2003 р. викинуто 3,5 тис.т забруднюючих речовин, що на 0,5 тис.т більше ніж у 2002 р. Таблиця 3.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис.т ^ Населені пункти 2002 р. 2003 р. (+/-) 2003 р. до 2002 р. разом в т.ч. разом в т.ч. разом в т.ч. стаціонарні джерела пересувні джерела стаціонарні джерела пересувні джерела стаціонарні джерела пересувні джерела разом в т.ч. разом в т.ч. разом в т.ч. Пил діоксид сірки діоксид азоту оксид вуглецю пил діоксид сірки діоксид азоту оксид вуглецю пил діоксид сірки діоксид азоту оксид вуглецю 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 Полтава 26,723 2,939 0,318 0,055 0,779 1,439 23,784 27,588 3,474 0,349 0,076 0,864 1,661 24,114 0,865 0,535 0,031 0,021 0,085 0,222 0,330 Кременчук 50,563 35,839 1,470 8,615 3,408 2,539 14,724 44,641 31,151 1,810 4,524 3,128 2,187 13,490 -5,922 -4,688 0,340 -4,091 -0,280 -0,352 -1,234 Комсомольськ 11,640 7,184 3,511 0,296 1,490 1,862 4,456 11,732 7,117 3,452 0,295 1,489 1,852 4,615 0,092 -0,067 -0,059 -0,001 -0,001 -0,010 0,159 Лубни 6,480 3,710 0,029 0,005 0,522 0,385 2,770 6,026 3,167 0,033 0,005 0,464 0,458 2,859 -0,454 -0,543 0,004 0,000 -0,058 0,073 0,089 Миргород 2,549 0,313 0,080 0,003 0,067 0,141 2,236 2,208 0,324 0,113 0,002 0,053 0,121 1,884 -0,341 0,011 0,033 -0,001 -0,014 -0,020 -0,352 Разом по області 154,080 71,764 6,618 9,275 10,591 15,685 82,324 148,195 68,017 6,769 5,272 10,239 15,112 80,178 -5,885 -3,747 0,151 -4,003 -0,352 -0,573 -2,146 Протягом 2003 року всього утворено 113,5 тис.т забруднюючих речовин, без очистки викинуто в атмосферу 64,6 тис.т,, на очисні споруди від стаціонарних джерел надійшло 48,9 тис.т забруднюючих речовин, з них 45,5 тис.т (93%) було уловлено. ^ Таблиця 3.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря №п/п Підприємство -забруднювач ^ Відомча приналежність Валовий викид, т Зменшення/ -збільшення/+ ^ Причина зменшення/ збільшення 2002 р. 2003 р. 1 2 3 4 5 6 7 1 АТ “Укртатнафта” м.Кременчук Колективна 30072,470 25458,314 - 4614,156 Зменшення переробки і спалювання палива 2 Кременчуцька ТЕЦ ВАТ “Полтаваобленерго” ВАТ “Полтаваобленерго” 1865,803 1763,7 - 102,103 Наладка котлоагрегатів 3 ВАТ “Полтавський ГЗК” Колективна 6704,924 6703,00 - 1,924 Застосування вибу-хових речовин з нульовим кисневим балансом 4 ГПУ “Полтавагазвидобування” НАК “Нафтогаз Україна” ДК “Укргазвидобування” 3480,172 3475,662 - 4,51 Зменшення об’єму виробництва (не працювали компресори) 5 НГВУ “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта” 3644,321 3504,372 - 139,949 Ліквідація с/г комплексів (ім..Щорса, Качаново, Котельна) 6 ВП “Полтаватеплоенерго” Комітет будівництва, архітектури та житлової Політики 1321,42 1392,04 70,62 Збільшення витрат газу в опалювальний період 7 АТ ”Крюківський вагонобудівний завод “ Міністерство промислової політики 216,146 266,23 50,084 Реконструкція мазутної печі та переведення її на природний газ, збільшення об”єму товарної продукції та об”єму виробництва 8 ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”. Міністерство промислової політики 1120,230 1134,137 13.907 Збільшення об’єму виробництва 9 АТ ”Соняшник” м. Полтава Колективна 455,370 776,224 320,824 Збільшення об’єму переробки сировини та спалювання лушпиння 10 ВАТ “Тепловозоремонтний завод” м.Полтава Укрзалізреммаш 198,763 227,9 29,137 Збільшення годин роботи ливарного виробництва 11 ВАТ “Керамік” м.Полтава Колективна 78,654 84,050 5,396 Збільшення об’єму виробництва 12 ВАТ ”Турбомеханічний завод” м. Полтава Колективна 63,579 62,22 - 1,359 Установка 2-х мехфільтрів, одного електростатичного для уловлювання пилу, двох циклонів та демонтаж вентустановок ^ Таблиця 3.4. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по роках, тис.т Забрудники 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 Пил 25,189 21,066 16,087 14,982 11,621 10,930 10,540 7,000 6,633 6,262 6,619 6,770 Сірчистий ангідрид 44,184 47,650 48,442 31,150 20,636 13,552 19,323 10,273 5,301 5,024 9,275 5,272 Окис вуглецю 25,739 33,366 27,600 22,574 20,414 19,198 14,888 16,819 16,619 15,325 15,686 15,112 Окисли азоту 10,415 14,487 13,077 11,940 10,909 11,504 10,448 9,337 8,371 10,672 10,592 10,239 Вуглеводні (без ЛОС) 61,832 54,729 54,624 34,883 26,308 22,161 23,037 21,272 16,555 16,765 20,844 25,002 ЛОС 11,143 12,786 9,874 8,184 6,399 5,552 5,388 5,028 5,329 4,944 5,097 5,025 Інші газоподібні та рідкі 2,007 1,609 2,083 2,518 3,320 1,326 2,570 3,790 1,591 5,881 3,651 0,597 Протягом 2003року на підприємствах області виконано 44 заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферу, у тому числі :- удосконалення технологічних процесів – 15 (ефект – 666,56 т/рік); - будівництво і введення в дію нових пилогазоочисних установок і споруд – 1 (ефект – 0,035 т/рік); - підвищення ефективності існуючих очисних установок – 15 (ефект – 94,39т/рік);ліквідація джерел забруднення – 2 (ефект –3,42 т/рік);інші – 11 (ефект – 365 т/рік). За рахунок їх виконання зменшена кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 1130,23 тонн. Більша частина цієї маси (410 т/рік) припадає на ВАТ “Полтавський ГЗК” за рахунок застосування вибухових речовин з нульовим балансом , а серед інших можна відмітити:на ВАТ” Цукор-інвест” переведення роботи котельної з мазуту на газове паливо (зниження 231,24 тонн);