ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ТАДІЯЛЬНОСТІ ЛУГАНСЬКОГО ОБЛАСНОГО МЕДИЧНОГО УЧИЛИЩА
1.1 Історіярозвитку Луганського обласного медичного училища
1.2 Особливостідіяльності викладацького колективу ЛМУ
РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИ КОНСТАТУЮЧОГОЕКСПЕРИМЕНТУ З ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ МЕКДИКІВ
2.1 Організаціята методи емпіричного дослідження
2.2 Аналізрезультатів констатуючого експерименту з визначення комунікативних уміньстудентів-медиків
РОЗДІЛ 3. РОБОТА З РОЗВИТКУКОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ
3.1 Процедурасоціально-психологічного тренінгу
3.2 Аналізходу формуючого експерименту
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ФОРМУЮЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Луганськеобласне медичне училище є вищим навчальним закладом І рівня акредитації попідготовці та перепідготовці медичних працівників. Після закінчення училищавипускникам присвоюється кваліфікація «Медична сестра» або «Акушерка».
Застаном на 01 березня 2007 року в училищі працюють 40 чоловік, із яких — 39штатних. У тому складі: 15 чол. Мають вищу кваліфікаційну категорію, 10-1атестаційну категорію, 1 кандидат медичних наук. Всі викладачі мають вищупедагогічну або медичну освіту. Всі вони забезпечують високий рівень підготовкимолодих спеціалістів. Свою майстерність викладачі підвищують на курсахпідвищення кваліфікації.
Належнаматеріальна база сприяє якісній підготовці фахівців. В наявності необхідний медичнійінструментарій, таблиці, муляжі, який використовуються на заняттях. В училищіфункціонують 20 кабінетів, 4 лабораторії, 2 тренажерних кабінети зіспеціальності «Сестринська справа» та «Акушерська справа». У міських лікарняхучилище має 14 навчальних кімнат, де студенти проходять навчально-виробничупрактику. Училище має два комп'ютерні класи, актову та спортивну зали,бібліотеку з читальною залою. Бібліотечний фонд складається з навчальної,наукової, методичної та художньої літератури (28,5 тис. усіх книжних видань). Вучилищі є всі умови не тільки для навчання та науково-дослідницької роботи, алей для відпочинку та загального розвитку студентів. Велика увага приділяєтьсярозвитку національної гордості, любові до рідної мови, звичаїв і традиційукраїнського народу. Активну участь беруть студенти у волонтерському русі,міських та обласних заходах, йде активна співпраця з Товариством ЧервоногоХреста.
Добре відомо, щона даний момент психологія широко представлена в різноманітних програмахпрофесійної освіти. Головним об'єктом професійної діяльності медичногопрацівника середньої ланки є людина. Звідси витікає безпосередня значущістьпсихологічних знань для його професійної діяльності. Діяльність психолога уЛуганському обласному медичному училищі полягає у викладання курсів загальної імедичної психології, а також спецкурсів, пов'язаних з актуальними професійнимитемами, такими як культура професійного спілкування медпрацівника. Томуголовним напрямком викладання психології у Луганському обласному медичномуучилищі є формування професійної психологічної компетентностістудентів-медиків.
Тому проходженняпереддипломної практики на базі Луганського обласного медичного училища єактуальним для дослідження та розвитку комунікативних умінь студентів-медиків.
Об'єктдослідження – спілкуваннята професійна діяльність медика.
Предметдослідження –особливості розвитку комунікативних умінь студентів-медиків засобамисоціально-психологічного тренінгу.
Метапереддипломної практики – оволодіння уміннями танавичками проведення констатуючого експерименту та розробка й реалізаціяпроцедури соціально-психологічного тренінгу в ході формуючого експерименту.
Завданняпереддипломноїпрактики :
1. проаналізуватидіяльність Луганського обласного медичного училища;
2. добірпсиходіагностичних методик дослідження;
3. проведенняконстатуючого експерименту з визначення комунікативних умінь студентів-медиків;
4. розробкапроцедури соціально-психологічного тренінгу з розвитку комунікативних уміньстудентів-медиків;
5. проведенняформуючого експерименту з розвитку комунікативних умінь студентів-медиків тааналіз його результатів.
Методидослідження: психолого-педагогічний експеримент (констатуючий); спостереження;психологічна бесіда; тестування (виявлення рівня спостережливості (опитувальникз виявлення рівня спостережливості), виявлення уміння слухати партнера якспівбесідника (опитувальник УАС), визначення рівня вираженості емпатії(методика діагностики ПУЭК В.В. Бойко), виявлення рівня комунікабельності(опитувальник з виявлення рівня комунікабельності); математичні методи обробкиданих (підрахунок коефіцієнту кореляції Стьюдента).
Практичнезначення переддипломної практики полягає у розробці програми та проведеннісоціально-психологічного тренінгу, а отриманні результати у ході формуючогоексперименту можуть бути використані у різноманітних галузях психології, такихяк медична, педагогічна психологія, психологія спілкування та психологія праці.
РОЗДІЛ1. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЛУГАНСЬКОГО ОБЛАСНОГО МЕДИЧНОГО УЧИЛИЩА
1.1 Історіярозвитку Луганського обласного медичного училища
Луганськемедичне училище — це вищий навчальний заклад І акредитації, що вже більше 25-тироків успішно працює в системі освіти України.
НаказомМіністерства освіти і науки України від 21.09.1977 року за № 538 в містіВорошиловграді була відкрита філія Свердловського медичного училища попідготовці медичних працівників для міста та області. Наказом МОЗ України від12.08.1982 року за № 440 філія реорганізована в самостійне медичне училище.
З1990 року у зв'язку з перейменуванням м. Ворошиловграда в Луганськ — училищестає Луганським медичним училищем.
Узв'язку зі переходом училища до об'єктів спільної власності територіальнихгромад сіл, селищ, міст Луганської області, які знаходяться на балансіЛуганської обласної ради, за рішенням двадцять другої сесії від 23 грудня 2005року за №22/36 училище перейменоване в Луганське обласне медичне училище.
З1977 року розпочато прийом студентів за спеціальністю «Сестринська справа» зденною формою навчання.
У1981 році було відкрито вечірнє відділення за спеціальностю «Сестринськасправа», але з реформою охорони здоров'я було закрито у 1999 році (наказМіністерства охорони здоров'я від 19.02.2001 р. № 8.02-31/201). На відділеннібуло підготовлено майже 1518 фахівців.
З1984 року відкрито прийом за спеціальністю «Акушерська справа», з 1992 рокувідкрито відділення післядипломної освіти для медичних і фармацевтичнихпрацівників.
Змоменту відкриття училища було розташовано в одному корпусі. З 1981 р. філіїбуло передано додатково ще навчальний корпус. Були обладнані навчальні кімнатина лікувальних базах.
Насьогодні училище має два навчальні корпуси з 20 навчальними кабінетами, знеобхідним методичним забезпеченням (медичним інструментарієм, таблицями,муляжами, які використовуються на заняттях), 4 лабораторіями, 2 тренажернимизалами, комп'ютерним класом, актовим та спортивним залами, бібліотекою(бібліотечний фонд — 30403 примірників, з них 87,7% україномовних видань, 27періодичних видань) і читальною залою. Практичне навчання відбувається налікувальних базах 14 лікувально-профілактичних установ м. Луганська та у 13навчальних кімнатах цих баз. Структурні підрозділи ЛМУ наведені у Додатку А.
Вучилищі ефективно здійснюється реформа вищої освіти. Удосконалення її зміступередбачає перехід до багатоступневої підготовки фахівців. В ЛМУ цябагатоступеневість знайшла відображення у функціонуванні медичного ліцею(довузівська підготовка), денного відділення (за двома спеціальностями) тафакультету післядипломної освіти. Останнім часом створенонавчально-науково-виробничий Комплекс з Луганським державним медичнимуніверситетом.
Училищеготує молодших спеціалістів за спеціальностями «Акушерська справа» та«Сестринська справа». Щороку тут навчається близько 420 студентів,факультет ПДО надає допомогу у підвищенні кваліфікації близько 3000 молодшимспеціалістам та фармацевтичним працівникам, медичний ліцей готує до подальшогонавчання понад 150 осіб.
Зароки існування училище підготувало більш 5,5 тис. молодших спеціалістів, якіплідно працюють у лікувальних, лікувально-профілактичних закладах міста таобласті.
1.2 Особливостідіяльності викладацького колективу ЛМУ
Протягомроків в училищі склався високопрофесійний творчий колектив викладачів. Насьогодні — це 40 викладачів, з них: 1 К.М.Н., 15 мають вищу атестаційнукатегорію, 10 першу, 2 — другу, 12 викладачі-початківці.
Середвикладачів ЛМУ:
- магістрдержавного управління,
- магіструправління навчальним закладом,
- 5магістрів педагогіки вищої школи,
- здобувачступеня кандидата психологічних наук,
- здобувачступеня кандидата педагогічних наук,
- 2 керівникиобласних методичних об'єднань вищих навчальних
закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації Луганської області, які
працюють у складі Ради директорів;
- викладач-методист.
Рядвикладачів училища мають почесне звання — Відмінник освіти України, нагородженіпочесними грамотами Міністерства освіти і науки
України,Управління охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації,Головного управління освіти і науки Луганської обласної державноїадміністрації, грамотами обласної Ради директорів ВНЗ І — II рівнів акредитації.
Зачас існування педагогічний колектив набув значного досвіду по впровадженню унавчально-виховний процес новітніх технологій навчання й виховання, повпровадженню педагогіки толерантності, по збагаченню й оновленню змістунавчання, принципів, методів та прийомів навчання, по створенню максимальносприятливих умов для навчання й роботи в училищі.
Основнінапрямки діяльності :
- впровадженняновітніх педагогічних технологій;
- впровадженняпедагогіки толерантності;
- використанняактивних методів навчання;
- посиленняпрофесійно-практичної підготовки майбутніх фахівців в умовах реформуванняохорони здоров'я;
- шляхомрозширення ділових зв'язків із лікувально-профілактичними закладами по впровадженнюв практику сестринського процесу та сімейної медицини;
- створенняоптимальних умов для науково-дослідницької та проблемно-пошукової роботистудентів та викладачів;
- організаціясамостійної роботи студентів, тощо.
Викладацькийколектив ЛМУ працює у складі 6 циклових комісій: природничо-наукових дисциплін;професійної та практичної підготовки з хірургічних дисциплін; професійної тапрактичної підготовки з терапії та основ сестринської справи; гуманітарної тасоціально-економічних дисциплін; професійної та практичної підготовки закушерсько-педіатричних дисциплін; кураторів.
Заостанні роки зросла роль науково-методичної та пошукової роботи, викладачів.Так, у 2001 році кількість друкованих робіт — 20, в 2002 році -68, у 2003році-63.
Ведучівикладачі ЛМУ беруть участь у роботі Міжнародних, Всеукраїнських та обласнихнауково-практичних конференціях.
Задосягнуті успіхи в роботі училище у 2001 році було нагороджено дипломом ІУміжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта України — третєтисячоліття» за активне впровадження в навчально-виховний процес новихтехнологій навчання.
Назамовлення Міністерства охорони здоров'я України викладачами ЛМУ була створенапрограма по догляду за хворими з хворобами вуха, горла, носа та програма зфізичного виховання; практикум з оториноларингології; посібник з фізичноговиховання.
Викладачамиучилища були надруковані методичні рекомендації Методика організації роботистудентського наукового товариства у вищих навчальних закладах І — ІУ рівнівакредитації", «Методичні рекомендації до роботи кураторів та рядброшур і рекомендацій з різних дисциплін.
Луганськемедичне училище є координаційним центром з пропаганди здорового способу життясеред студентської та учнівської молоді м. Луганська.
Педагогічнийколектив виступив ініціатором впровадження проекту Дослідження міжнародногогуманітарного права.
Основнимипринципами, якими керується педагогічний колектив є:
- демократизаціявузівського навчання, розвиток взаємовідносин викладачів і студентів на засадахтолерантності;
- системністьвузівської підготовки;
- гуманізаціямедичної освіти;
- індивідуалізаціянавчально-виховного процесу, особистісне орієнтоване навчання;
- оптимізаціянавчально-виховного процесу, тощо.
Самоорганізаціянавчальної діяльності студентів, удосконалення їх творчої, пошукової, науково-дослідницькоїроботи знайшло своє відображення у діяльності студентського науковоготовариства (СНТ), яке діє в училищі протягом останніх двох років, спираючись напринципи рівності партнерів, співпраці викладача й студента. Науково-дослідницькаробота зі студентами здійснюється у таких формах:
- гуртковаробота, яка вміщує аналіз наукової літератури, періодичних видань, монографій;проведення досліджень на базі лікарень, музеїв, в студентському колективі;вивчення документів; зустрічі з працівниками правоохоронних органів, медицини,психологами тощо;
- тижні зпредметів;
- студентськінауково-практичні конференції;
- олімпіадиз предметів, тощо.
Замету у виховній роботі колектив педагогів узяв собі виховання гуманізму,загальнолюдських моральних і духовних цінностей; успадкування духовних надбаньукраїнського народу, інтеріоризацію їх у свідомість молодого покоління;формування рис активного громадянина України; виховання особистості, яка вмієприйняти рішення, особистості, готової до активної творчої професійної тасоціальної діяльності, формування й розвиток відчуття єдності з людством вцілому.
Вучилищі є всі умови не тільки для навчання та науково-дослідницької роботи, алей для відпочинку та загального розвитку студентів. Працюють гуртки заінтересами. Активну участь беруть студенти у волонтерському русі, міських та обласнихзаходах, йде активна співпраця з Товариством Червоного Хреста. Активну участьберуть студенти училища у міських, обласних конкурсах та КВК.
Педагогічнийколектив училища рішуче настроєний на здійснення задач, що постали передсистемою медичної освіти, на подолання труднощів, які можуть виникати на цьомушляху.
РОЗДІЛ2. РЕЗУЛЬТАТИ КОНСТАТУЮЧОГО ЕСПЕРИМЕНТУ З ВИЗНАЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬСТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ
2.1Організація та методи емпіричного дослідження
Придослідженні комунікативних умінь були обрані 2 групи студенті-медиківЛуганського обласного медичного училища другого року навчання за спеціальністю«Сестринська справа», віком від 18 до 42 років.
Першагрупа — № 21 складається з 13 осіб, з них 9 дівчат і 4 хлопця, віком від 18 до 21років, з них:
18-річних– 23,1% (3 особи), з них 2 дівчини та 1 хлопець, 19-річних – 53,8% (7 осіб), зних 5 дівчат та 2 хлопця, 20-річних – 15,4% (2 особи), всі дівчата, 21-річних –7,7% (1 особа), хлопець.
Другагрупа – група № 23, складається з 17 осіб (лише дівчата) віком від 18 до 42років, з них:
18-річних– 35,3% (6 осіб), 19-річних – 41,2% (7 осіб), 22-річних – 5,9% (1 особа),24-річних – 5,9% (1 особа), 31-річних – 5,9% (1 особа), 42-річних – 5,9% (1особа).
Якщо людинасвідомо ухвалила рішення працювати у сфері медицини, це автоматично має наувазі роботу з людьми. Люди (пацієнти) в цій професії об'єкт дослідження ідопомоги. Часто, захворювання мають не органічну, а психосоматичну. Івеличезної праці коштує знайти такий контакт з пацієнтом, щоб зрозуміти природузахворювання, людини в цілому, і при цьому обом сторонам було б комфортно. Цесприяло б більш плідній взаємодії і, як наслідок, – одужанню.
Отже, у кожногомедпрацівника повинна бути розвинена комунікативна компетенція.
Комунікативна компетенціярозглядається як сукупність комунікативних здібностей, умінь і знань,адекватних комунікативним задачам і достатніх для їх вирішення .
Для ефективноїкомунікації медпрацівник повинен мати:
— достатньовисокий рівень спостережливості для того, щоб визначити психічні і особистіособливості пацієнта, його реакцію на хворобу і відповідно побудувати тактикуспілкування з ним;
— володітинавичками пасивного й активного слухання та навичками емпатії для того, щобоптимально провести бесіду з хворим з метою отримання максимальної інформації,встановлення довірчих відносин і збільшення ефективності призначеноголікування;
— володітизагальними комунікативними навичками (уміння встановити контакт, правильновикористовувати засоби комунікації, уміння задавати питання і оцінювативідповіді, уміння створити образ людини, якій можна довіряти).
Для визначеннякомунікативної компетенції студента-медика середньої ланки були підібранінаступні методики.
Опитувальник звиявлення рівня спостережливості, який складається з 15 питань. До кожногопитання пропонується 3 варіанти відповіді: а), б) або в). Респондент повиненвибрати відповідний варіант відповіді. Після проведення опиту результатизвіряються з таблицею і підраховується кількість очок. Питання опитувальника, бланквідповідей, ключ і трактування результатів наведені у Додатку Б.
Опитувальник УАСдля визначення уміння слухати партнера складається з 25 варіантів ситуацій.Випробовуваний повинен прочитати варіанти ситуацій і поставити знак «+» увідповідній його думці колонці. Вичерпавши всі пункти опитувальника, требапідвести підсумок, для цього необхідно підрахувати кількість відміченихреспондентом ситуацій. Звірившись з «ключем», треба визначите, до якої групивідноситься результат випробовуваного. Варіанти ситуацій, бланк відповідей,ключ і трактування результатів наведені у Додатку В.
Дослідженнявираженості емпатії студентів-медиків буловизначено за допомогою методики діагностики ПУЕК («перешкод» у встановленніемоційних контактів) В.В. Бойко. Методика містить 25 висновків, з якимиреспонденту на бланку відповідей слід погоджуватись або ні. Після проведенняметодики результати порівнюються з ключем методики та інтерпретуються. Варіантивисновків, бланк відповідей, ключ та інтерпретація наведені у Додатку Г.
Опитувальник звиявлення рівня комунікабельності містить 16 питань, на які слід відповідати«так», «іноді», «ні». Після проведення опиту відповіді оцінюються,підсумовується загальна кількість очок і по класифікатору визначається до якоїкатегорії людей відноситися респондент. Питання опитувальника, шкала оцінюваннята класифікатор наведені у Додатку Ґ.
2.2 Аналізрезультатів констатуючого експерименту з визначення комунікативних уміньстудентів-медиків
Згідно зопитувальника з виявлення рівня спостережливості були отримані наступнірезультати в групі № 21:
150-100 очокнабрало 15,4% опитуваних (2 особи), обидва хлопці, одному з яких 18 років, аіншому 21;
99-75 очокнабрало 69,2% опитуваних (9 осіб), з яких два 19-річних хлопця та 7 дівчат:18-річних – 1 особа, 19-річних – 4 особи, 20-річних – 2 особи;
74-45 очокнабрало 15,4% опитаних (2 особи), обидві дівчини, одній з яких 18 років, аіншій 19;
менше 45 очокніхто не набрав.
Наочно результатинаведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Аналізрезультатів визначення рівня спостережливості групи № 21 150-100 очок 99-75 очок 74-45 очок менше 45 1. дівчата 0% 53,8% 15,4% 0% 2. юнаки 15,4% 15,4% 0% 0% 3. 18-і 7,7% 7,7% 7,7% 0% 4. 19-і 0% 30,8% 7,7% 0% 5. 20-і 0% 15,4% 0% 0% 6. 21-і 7,7% 0% 0% 0%
У групі № 23:
150-100 очокнабрало 41,2% респондентів (7 осіб), з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 4особи та 24-річних – 1 особа;
99-75 очокнабрало 52,9% респондентів (9 осіб), з них 18-річних – 4 особи, 19-річних – 2особи, 22-річних – 1 особа, 31-річних – 1 особа, 42-річних – 1 особа;
74-45 очокнабрало 5,9% респондентів (1 особа), 19-річна дівчина;
менше 45 очокніхто не набрав.
Наочно результатинаведені у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Аналізрезультатів визначення рівня спостережливості групи № 23 150-100 очок 99-75 очок 74-45 очок менше 45оч. 1. 18-і 11,8% 23,5% 0% 0% 2. 19-і 23,5% 11,8% 5,9% 0% 3. 22-і 0% 5,9% 0% 0% 4. 24-і 5,9% 0% 0% 0% 5. 31-і 0% 5,9% 0% 0% 6. 42-і 0% 5,9% 0% 0%
Бланки відповідейреспондентів опитувальника з визначення рівня спостережливості наведені уДодатку Д.Згідно з опитувальника УАС були отримані наступні результати в групі№ 21:
1 група – 0%опитуваних (0 осіб);
2 група – 53,8%(7 осіб), з них 6 дівчат: 18-річних – 2 особи, 19-річних 3 особи, 20-річних – 1особа, та один 21-річний юнак;
3 група – 46,2%опитаних (6 осіб), з них 3 дівчини: 19-річних – 2 особи, 20-річних – 1 особа,та 3 хлопця: 18-річних – 1 особа, 19-річних – 2 особи;
4 група – 0%опитаних (0осіб).
Наочно результатинаведені у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 Аналізрезультатів опитувальника УАС групи № 21 1 група 2 група 3 група 4 група 1. дівчата 0% 46,1% 23,1% 0% 2. юнаки 0% 7,7% 23,1% 0% 3. 18-і 0% 15,4% 7,7% 0% 4. 19-і 0% 23,1% 30,8% 0% 5. 20-і 0% 7,7% 7,7% 0% 6. 21-і 0% 7,7% 0% 0%
Згідно зопитувальника УАС були отримані наступні результати в групі № 23:
1 група – 0 % (0осіб);
2 група – 41,2%(7 осіб), з них 19-річних – 5 осіб, 31-річних – 1 осіб, 42-річних – 1 особа;
3 група – 52,9%(9 осіб), з них 18-річних – 5 осіб, 19-річних – 2 осіб, 22-річних – 1 особа,24-річна – 1 особа;
4 група – 5,9% (1особа), 18-річна дівчина.
Наочно результатинаведені у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 Аналізрезультатів опитувальника УАС групи № 23 1 група 2 група 3 група 4 група 1. 18-і 0% 0% 29,4% 5,9% 2. 19-і 0% 29,4% 11,8% 0% 3. 22-і 0% 0% 5,9% 0% 4. 24-і 0% 0% 5,9% 0% 5. 31-і 0% 5,9% 0% 0% 6. 42-і 0% 5,9% 0% 0%
Бланки відповідейвипробуваних опитувальника УАС наведені у Додатку Е.
Згідно з методикидіагностики ПУЕК В.В. Бойко були отримані наступні результати в групі № 21:
0-2 бала ненабрав ніхто;
не більше 5 балівнабрало 15,4% респондентів (2 особи), з них один 18-річний хлопець та одна18-річна дівчина;
6-8 балів набрало15,4% респондентів (2 особи), з них один 19-річний юнак та 19-річна дівчина;
9-12 балівнабрало 38,5% респондентів (5 осіб), з них один 19-річний хлопець та 4 дівчини:18-річних – 1 особа, 19-річних – 1 особа, 20-річних – 2 особи;
13 балів і більшенабрало 31% респондентів (4 особи), з яких один 21-річний юнак та три 19-річнідівчини.
Наочно результатинаведені у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Аналізрезультатів методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко групи № 21 0-2 бала не більше 5 балів 6-8 балів 9-12 балів 13 балів і більше 1. дівчата 0% 7,7% 7,7% 30,8% 23,1% 2. юнаки 0% 7,7% 7,7% 7,7% 7,7% 3. 18-і 0% 15,4% 0% 7,7% 0% 4. 19-і 0% 0% 15,4% 15,4% 23,1% 5. 20-і 0% 0% 0% 15,4% 0% 6. 21-і 0% 0% 0% 0% 7,7%
Згідно з методикидіагностики ПУЕК В.В. Бойко були отримані наступні результати в групі № 23:
0-2 бала ненабрав ніхто;
не більше 5 балівнабрало 17,6% опитуваних (3 особи), з них 18-річних 1 особа, 22-річних – 1особа, 24-річних – 1 особа;
6-8 балів набрало29,4% опитуваних (5 осіб), з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 2 особи,42-річних – 1 особа;
9-12 балівнабрало 47,1% опитуваних (8 осіб), з них 18-річних – 3 особи, 19-річних – 4особи, 31-річна – 1 особа;
13 балів і більшенабрало 5,9% опитуваних (1 особа), 19-річна дівчина.
Наочно результатинаведені у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Аналізрезультатів методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко групи № 23 0-2 бала не більше 5 балів 6-8 балів 9-12 балів 13 балів і більше 1. 18-і 0% 5,9% 11,8% 17,6% 0% 2. 19-і 0% 0% 11,8% 23,5% 5,9% 3. 22-і 0% 5,9% 0% 0% 0% 4. 24-і 0% 5,9% 0% 0% 0% 5. 31-і 0% 0% 0% 5,9% 0% 6. 42-і 0% 0% 5,9% 0% 0%
Згідно зопитувальника з виявлення рівня комунікабельності були отримані наступнірезультати в групі № 21:
30-32 очок ніхто не набрав;
25-29 очок ніхтоне набрав;
19-24 очокнабрали 15,4% опитаних (2 особи), з яких один юнак 19 років та 19-річнадівчина;
14-18 очокнабрали 38,5% опитаних (5 осіб), всі дівчата, з них 18-річних – 2 особи,19-річних – 2 особи, 20-річних – 1 особа;
9-13 очок набрали23,1% опитаних (3 особи), з них дві дівчини 19 років та 21-річний хлопець;
4-8 очок набрали23,1% опитаних (3 особи), з них два юнака 18 та 19 років та 20-річна дівчина;
3 очка і менше ненабрав ніхто.
Наочно результатинаведені у таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Аналіз результатіввиявлення рівня комунікабельності групи № 21 30-32 очок 25-29 очок 19-24 очок 14-18 очок 13-9 очок 4-8 очок 3 очка і менше 1.дівчата 0% 0% 7,7% 38,5% 15,4% 7,7% 0% 2.юнаки 0% 0% 7,7% 0% 7,7% 15,4% 0% 3.18-і 0% 0% 0% 15,4% 0% 7,7% 0% 4.19-і 0% 0% 15,4% 15,4% 15,4% 7,7% 0% 5.20-і 0% 0% 0% 7,7% 0% 7,7% 0% 6.21-і 0% 0% 0% 0% 7% 0% 0%
Згідно з опитувальниказ виявлення рівня комунікабельності були отримані наступні результати в групі №23:
30-32 очок ніхтоне набрав;
25-29 очок ніхтоне набрав;
19-24 очокнабрало 11,8% респондентів (2 особи), обидві 19-річні дівчини;
14-18 очокнабрало 35,3% респондентів (6 осіб), з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 2особи, 31-річна – 1 особа, 42-річна – 1 особа;
9-13 очок набрало29,4% респондентів (5 осіб), з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 2 особи,24-річних – 1 особа;
4-8 очок набрало17,6% респондентів (3 особи), з них 18-річних – 2 особи, 22-річна – 1 особа;
3 очка і менше нанабрав ніхто.
Наочно результатинаведені у таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Аналізрезультатів виявлення рівня комунікабельності групи №23 30-32 очок 25-29 очок 19-24 очок 14-18 очок 13-9 очок 4-8 очок 3 очка і менше 1. 18-і 0% 0% 0% 11,8% 11,8% 11,8% 0% 2. 19-і 0% 0% 11,8% 11,8% 11,8% 0% 0% 3. 22-і 0% 0% 0% 0% 0% 5,9% 0% 4. 24-і 0% 0% 0% 0% 5,9% 0% 0% 5. 31-і 0% 0% 0% 5,9% 0% 0% 0% 6. 42-і 0% 0% 0% 5,9% 0% 0% 0%
Відповідівипробовуваних були цілком щирі.
РОЗДІЛ 3. РОБОТАЗ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ
3.1 Процедурасоціально-психологічного тренінгу
У якостіпсихокорекціонного заходу була розроблена програма соціально-психологічноготренінгу з розвитку комунікативної компетенції студентів-медиків.
Мета тренінгу:підвищення комунікативної компетенції студентів-медиків.
Завданнятренінгу:
1. розширення можливостейвстановлення контакту у різноманітних ситуаціях спілкування;
2. розвиток спостережливості;
3. навчання навичкам ефективногослухання;
4. вдосконалення навиків емпатії та рефлексії;
5. розширення діапазоні творчихздібностей;
6. розвиток загальноїпсихологічної культури.
Психокорекційнийзахід складається з чотирьох тренінгових занять по 2,5 години кожне.
Кожне заняттяскладається з 3 етапів:
1. розминка – підготовка та„розігрів” учасників групи для ефективної роботи, який допомагає знайомствуучасників, їх розкриттю, створенню в групі позитивної атмосфери;
2. основний етап – інформація овміннях та навичках, які будуть розвиватися протягом заняття та вправи, в томучислі і психогімнастичні, ролеві ігри, які спрямовані на формування, розвитокта вдосконалення даних якостей. На цьому етапі вправи та ролеві ігризакінчуються обговоренням;
3. заключний етап — підведенняпідсумків та завершення тренінгу (вислови учасників, щодо свого стану післязаняття, осмислення проробленої роботи, побажання та пропозиції тренеру таучасникам тренінгу). Резюме ведучого. Прощання.
3.2 Аналіз ходуформуючого експерименту
Учасникиформуючого експерименту були розділені на 2 тренінгові групи по 15 осіб кожна:перша група складалася з 11 дівчат та 4 юнаків, друга – з 15 дівчат. Першезаняття в обох групах тренер розпочав з того, що проінформував учасників щодопринципів та правил роботи в групі.
Такими груповимиправилами є:
1. правилорівноцінності: немає розподілу по віку, статусу, тощо – в тренінговій групі усірівні;
2. правилоактивності – від активності кожного виграють усі;
3. правилощирості – кожний говорить те, що думає, а не те, що від нього очікують;
4. обговорюєтьсятільки те, що відбувається „тут і тепер”;
5. правилоконфіденційності – інформація, яку обговорюють в групі та яка має відношення доособистих життєвих історій учасників тренінгу, не виноситься за межі круга;
6. правилоконструктивного зворотного зв'язку – казати про поведінку, а не проособистість.
Керівник такожнаголосив на звертанні одного до одного на „ти” й по імені, щоб забезпечитиспілкування на рівні „людина-людина” та сприйманні себе й інших такими, якимивони є.
Учасники обохтренінгових груп прослухали ці правила, погодились та разом прийняли їх.
Спочатку процесгрупового навчання в обох групах розвивався не досить інтенсивно, зумовленийпідвищеною тривожністю та емоційним напруженням, які пов'язані з страхомреально побачити свої проблеми у спілкуванні та відкрито досліджувати своїстрахи.
На першомузанятті члени обох тренінгових груп поводилися стримано, відмовлялися відвертовисловлювати свої почуття та думки, були схильні досліджувати проблеми інших, ане власні, а також протягом першого заняття ініціатива в групі належалатренерові.
Але в групі, якаскладалася тільки з дівчат процес „розморожування” був помітних вже післяпершої години заняття, вони прийняли зручну позу та розслабилися, у групістворилася атмосфера довіри, емоційної близькості, хоча і спостерігався проявзалежності деяких членів групи від інших. Побачивши це, тренер розсадив цихчленів та намагався стимулювати здатність самостійно робити висновки, та ці спробине були успішними.
При виконанніпсихогімнастичних вправ дівчата були активними та проявляли творчість у їхвиконанні. Їх дуже зацікавила інтерпретація тренера після психогімнастичноївправи „Настрій”: вони слухали дуже уважно та задавали питання, щодоінтерпретації тих чи інших елементів пози співбесідника. Але при виконаннірольової гри „Розтиснути кулаки” дві дівчини відмовилися грати, сказавши щовони не знають про що говорити. Тренер спробував запропонувати декілька тем длярозмови, вони прийняли їх, але їм не вдалося вмовити співбесідника „розтиснутикулаки” та заговорити.
Та, незважаючи наце, про початок інтеграції у цій групі свідчить такі вислови наприкінці заняттядеяких учасників: „Мене зацікавили висновки про мою поведінку”, „я би хотіла розширитисвій арсенал навичків ефективної взаємодії”, „я вважаю, що досвід, який янабуду після закінчення занять стане мені у нагоді, коли я закінчу навчання тапіду на роботу”.
У другій групінавчання ускладнилося тим, що хлопці виразили недоброзичливу поведінку своїмиколючими жартами, демонстрацією нудьги та бурхливим реагуванням на зворотнийзв'язок. Ведучій запропонував укласти контракт з ними, щодо відтягування в часіреакції на почуті неприємні висловлювання. Але це допомогло лише спокійно та запланом завершити перше заняття: решту заняття після „укладання контракту”хлопці нудьгували та виконували вправи неохоче.
При виконаннівправи „Вгадай хто” учасникам групи майже не вдалося вгадати авторів записок, апри виконанні вправи „Усі ми особливі” учасники почали жартувати, щодозовнішності партнера і ця вправа перетворилася на гру. Наприкінці заняттяучасники не змогли пригадати цілі, з якими прийшли на заняття, але зауважили,що було весело при виконанні психогімнастичних вправ.
На другомузанятті в першій групі при виконання вправи «Сліпе слухання» одна з дівчат незмогла декілька разів правильно викласти фігуру з сірників, яку їй намагаласяпояснити друга учасниця, проявивши неповне слухання, та звинуватила у всьомуїї. Тренер пояснив, що зміни в поведінці відбуватимуться швидше, якщо коженбуде брати відповідальність щодо них на себе, а не звинувачуватиме інших увласних труднощах спілкування.
При виконаннірольових ігр „Диступ” та „Суперечка при свідках” з'явилася конфронтація міжчленами групи, але вона відбувалася без приниження гідності особистостіучасників навчання та сприйнялася, як спроба дослідити поведінку людини, а неспробувати її скривдити чи покритикувати.
Наприкінцізаняття тренер запропонував проаналізувати власну поведінку та поведінку іншихпри виконанні цих вправ. У висловах учасників спостерігалася впевненість уможливості власних змін, турбота та увага у висловах, щодо інших учасників,уникаючи категорій „добре-погано”.
На друге заняттячлени другої групи, а саме 2 юнака запізнилися, тим самим продовжуючивиказувати свою недоброзичливу поведінку. При виконанні рольових ігр „Диступ” тежз'явилася конфронтація, але ворожа. Мотивом цієї конфронтації виступало бажаннядомінувати. Керівник спробував блокувати цю конфронтацію, передусім прикладомвласної поведінки, безумовним позитивним, чуйним та поважним ставленням доособистості кожного учасника тренінгу. Але при виконанні вправи Суперечка присвідках встановився взаємний зв'язок між членами трійок тому, що коженконтролер повинен був співвідносити дії одного члена з реакцією іншого таконтролювати цей процес. У членів трійок з'явилися спільні турботи, якізміцнили зв'язок між учасниками. Тому наприкінці другого заняття члени груписпілкувалися відкрито, а заняття закінчилося у активній, динамічній формі.
На третьомузанятті у першій групі виникли проблеми при виконанні вправи «Карусель».Виявилося, що дівчатам набагато легше встановити контакт зі знайомою людиною.При спробі встановити контакт з незнайомцем вони розгублювалися та гальмувалихід вправу. Після цього тренер познайомив їх з прийомами звертання та ще разповторив вправу. У другий раз встановлення контактів з незнайомцями відбувалисяжвавіше, але все ж таки не так активно, як зі знайомими людьми.
На третьомузанятті у другій групі почав з'являтися зворотний зв'язок, який був здійснен напізнавально-чуттєвому рівні, а не рівні оцінних суджень. Цьому сприяли вправи„Так” та „Мауглі”. Члени групи так захопилися процесом пізнання емоційногостану партнера, що самі не помітили як почали співпереживати одне одному,турбуватися.
Дуже активно й згумором виконали вправу „Передача по колу”, але жоден не вгадав який предметпередав йому партнер і тільки після третього повтору вони більш-менш впоралисьіз завданням.
По закінченнюзаняття декілька членів з обох груп висловились про те, що тепер кращерозуміють деякі ситуації з свого реального життя, тому що тепер розуміютьемоційний стан тих людей, з якими були пов'язані ці ситуації.
На четвертому,останньому, занятті у першій групі відчувався високий рівень згуртованостічленів групи, переважала атмосфера емоційної близькості та теплоти. Дівчата показалинепогані результати при виконанні вправи „Вербальне привітання” та творчуактивність при виконанні вправи Знаменитості та ролевої гри Леопольд, хочаучасниця – миша і не вгадала, хто був Леопольдом. Питання довіри стало дужегострим вибором для неї і вона віддала перевагу більш емоційно близький для неїлюдини. А загалом ця група покращила свою комунікативну компетенцію завдяки цимзаняття.
Друга група дужеактивно та творчо виконала вправу «Знаменитості» та рольову гру «Леопольд», авправу „Передати одним словом” виконали дуже голосно та з гумором. Наприкінцізаняття учасникам було запропоновано розповісти, як кожен з них почував себеупродовж тренінгу, що кожному дали ці заняття, чи намітились зміни в поведінці,чи розвинулись ті чи інші якості, а іншим висловити своє ставлення до змістурозповіді кожного. Обговорювання пройшло чесно і відкрито. Навіть юнаки, які вперші 2 заняття відкрито виказували свою недоброзичливу поведінку, при підводіпідсумків пожалкували з приводу швидкого закінчення занять. Тренер в свою чергузавершив тренінг висловивши до кожного своє побажання у формах: «Тобі слідсерйозно замислитись над...», «Сподіваюся, що ти обміркуєш для себе таке...».
РОЗДІЛ 4.РЕЗУЛЬТАТИ ФОРМУЮЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Аналізрезультатів розвитку спостережливості у студентів-медиків наведений у таблиці4.1.
Таблиця 4.1
Аналізрезультатів розвитку спостережливості Змінна 1 Змінна 2 Середнє 91,63333 96,16667 Дисперсія 202,0333 153,523 Нагляди 30 30 Кореляція Стьюдента -4,37183
Згіднорезультатів таблиці 4.1. коефіцієнт кореляції Стьюдента нижче табличного. Цесвідчить про те, що експеримент з розвитку спостережливості не вдався.
Аналізрезультатів навчання навичкам ефективного слухання студентів-медиків наведенийу таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Аналізрезультатів навчання навичкам ефективного слухання Змінна 1 Змінна 2 Середнє 9,533333 9,033333 Дисперсія 13,08506 10,03333 Нагляди 30 30 Кореляція Стьюдента 3,18061
Згіднорезультатів таблиці 4.2. коефіцієнт кореляції Стьюдента вище табличного. Цесвідчить про те, що експеримент з навчання навичкам ефективного слуханнястудентів-медиків є валідним.
Аналізрезультатів вдосконалення навиків емпатії студентів-медиків наведений у таблиці 4.3.
Таблиця 4.3
Аналізрезультатів вдосконалення навиків емпатії Змінна 1 Змінна 2 Середнє 9,033333 8,166667 Дисперсія 9,412644 6,833333 Нагляди 30 30 Кореляція Стьюдента 3,969741
Згіднорезультатів таблиці 4.3. коефіцієнт кореляції Стьюдента вище табличного. Цесвідчить про те, що експеримент з вдосконалення навиків емпатії устудентів-медиків є валідним.
Аналізрезультатів володіння загальними комунікативними навичками студентів-медиківнаведений у таблиці 4.4.
Таблиця4.4
Аналізрезультатів оволодіння загальними комунікативними навичками Змінна 1 Змінна 2 Середнє 13,3 12,86667 Дисперсія 22,97586 19,15402 Нагляди 30 30 Кореляція Стьюдента 1,141539
Згіднорезультатів таблиці 4.4. коефіцієнт кореляції Стьюдента рівноцінен табличному.Це свідчить про те, що експеримент з оволодіння загальними комунікативниминавичками студентами-медиками не вдався.
ВИСНОВКИ
Протягомпереддипломної практики вивчалися проблеми спілкування та розвитку комунікативнихумінь в професійній діяльності медика активними методами психологічного впливу.В ході дослідження були отримані наступні результати:
1.Проаналізованодіяльність Луганського обласного медичного училища. Луганське обласне медичнеучилище є вищим навчальним закладом І рівня акредитації по підготовці таперепідготовці медичних працівників. Після закінчення училища випускникамприсвоюється кваліфікація «Медична сестра» або «Акушерка». За станом на 01березня 2007 року в училищі працюють 40 чоловік, із яких — 39 штатних. У томускладі: 15 чол. Мають вищу кваліфікаційну категорію, 10-1 атестаційнукатегорію, 1 кандидат медичних наук. Всі викладачі мають вищу педагогічну абомедичну освіту. Всі вони забезпечують високий рівень підготовки молодихспеціалістів. Свою майстерність викладачі підвищують на курсах підвищеннякваліфікації.
2. Підібраніпсиходіагностичні методики дослідження.Для визначення комунікативноїкомпетенції студента-медика середньої ланки були підібрані наступні методики:
1. опитувальник з виявленнярівня спостережливості;
2. опитувальник УАС длявизначення уміння слухати партнера;
3. методики діагностики ПУЕК(«перешкод» у встановленні емоційних контактів) В.В. Бойко для дослідженнявираженості емпатії студентів-медиків;
4. опитувальник з виявленнярівня комунікабельності.
3. Проведенийконстатуючий експеримент з визначення комунікативних умінь студентів-медиків. Придослідженні комунікативних умінь були обрані 2 групи студенті-медиківЛуганського обласного медичного училища другого року навчання за спеціальністю«Сестринська справа», віком від 18 до 42 років, з них 87% дівчат (26 осіб)віком від 18 до 42 років та 13,3% хлопців віком від 18 до 21 року. Згідно з опитувальниказ виявлення рівня спостережливості були отримані наступні результати: 30%респондентів (9 осіб) мають високий рівень спостережливості та здатні не тількиз точністю оцінити іншу людину, а й проаналізувати і самих себе, свої вчинки;60% респондентів мають достатньо розвинену спостережливість, але все таки приоцінці інших їх іноді підводить упередженість та 10% респондентів не дужецікавить те, що ховається за зовнішністю, манерою поведінки інших, хоча вспілкуванні у них не виникає скільки-небудь психологічних проблем. Згідно зопитувальника УАС 46,7% (14 осіб) опитаним властиві деякі недоліки успілкуванні з партнером. Вони критично відноситеся до висловів, ще їм бракуєдеяких достоїнств управлінця та фахівця, що вміє вести конструктивну дискусію;50% (15 осіб) випробуваних хороші співбесідники, але іноді відмовляють партнерув повному розумінні та 3,3% респондентів (1 особа) відмінний співбесідник: вонавміє слухати, її стиль спілкування може стати прикладом для оточуючих.
Згіднорезультатів методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко 16,7% опитаних (5 осіб) емоціїзвичайно не заважають спілкуватися з партнерами; у 23,3% (7 осіб) респондентівє деякі емоційні проблеми в повсякденному спілкуванні; у 43,3% випробуваних (13осіб) емоції «на кожен день» в деякій мірі ускладнюють взаємодії з партнерамита 16,7% опитаних (5 осіб) емоції явно заважають встановлювати контакти злюдьми.
Проаналізувавширезультати опитувальника з визначення рівна комунікабельності, виявилося, що13,3% опитаних (4 особи) до певної міри товариські і в незнайомих обстановкахвідчувають себе цілком упевнено. Та все ж з новими людьми сходяться з оглядкою, в суперечках і диспутах беретеучасть неохоче; 36,7% респондентів (11 осіб) мають нормальну комунікабельність.Вони допитливі, охоче слухають цікавого співбесідника, достатньо терплячі в спілкуванніз іншими, відстоюють свою точку зору без запальності, в той же час не люблятьгаласливих компаній; 30% випробуваних (9 осіб) вельми товариські (деколи,мабуть, навіть понад міру). Цікаві, балакучі, полюбляють висловлюватися зрізних питань, що, буває, викликає роздратування оточуючих. Та їм бракуєпосидючості, терпіння і відваги при зіткненні з серйозними проблемами та у 20 %опитаних (6 осіб) товариськість б'є ключем, вони завжди в курсі всіх справ.Полюбляєте брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати уних головний біль і навіть нудьгу. Беруться за будь-яку справу, хоча далеко незавжди можуть успішно довести її до кінця.
4. Розробленапроцедури соціально-психологічного тренінгу з розвитку комунікативних уміньстудентів-медиків.
Мета тренінгу: підвищеннякомунікативної компетенції студентів-медиків.
Завданнятренінгу:
1. розширення можливостейвстановлення контакту у різноманітних ситуаціях спілкування;
2. розвиток спостережливості;
3. навчання навичкам ефективногослухання;
4. вдосконалення навиків емпатії та рефлексії;
5. розширення діапазоні творчихздібностей;
6. розвиток загальноїпсихологічної культури.
Психокорекційнийзахід складається з чотирьох тренінгових занять по 2,5 години кожне.
5.Проведений формуючий експеримент з розвитку комунікативних уміньстудентів-медиків та проаналізовані його результати. Згідно аналізу результатівформуючого експерименту за допомогою коефіцієнта кореляції Стьюдента можнасказати, що експеримент з розвитку спостережливості та оволодіння загальнимикомунікативними навичками студентами-медиками не вдався, а експеримент знавчання навичкам ефективного слухання та з вдосконалення навиків емпатії євалідним.
Метапереддипломної практики досягнута та всі завдання розв'язані.
СПИСОК ВИКОРАСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ:
1. Андреева Г.М.Место межличностного восприятия в системе перцептивных процессов и особенностиего содержания // Межличностное восприятие в группе. — № 5. — 1998. – С.175-178.
2. Биркенбил В.К.Язык интонации, мимики, жестов. — СПб.: Питер, 1997. – 324 с.
3. БогомоловаН.Н., Петровская Л.А. Социально-психологический тренинг предпосылки развитияобщения учителя с мучениками Психолого педагогические проблемы взаимодействия учителясучащимися. – 1980. — № 3. – С. 65-76.
4. Бодалев А.А.Личность и общение. М.: Просвещение, 1983. – 305 с.
5. Бороздина Г.В.Психология делового общения. — М.: Деловая книга, 1998. – 480 с.
6. Волкова А.И.Психология общения / А.И. Волкова. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 446 с.
7. ГоловахаЗ.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К.: Изд. Полит.Лит. Украины, 1989. –288 с.
8. ДжидарьянИ.А. Психология общения и развития личности // Психология формирования иразвития личности. – 1981. — № 4. – С. 45-47.
9. ЕмельяновЮ.Н. Активное социально-психологическое обучение. – Л.: Мрія, 1985. – 204 с.
10. Еремеева Н.А. 100 игр и упражненийдля бизнес-тренингов / Наталия Еремеева. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. – 128 с.
11. Карнеги Д. Как приобрести друзей иоказывать влияние на людей. – К.: Наукова думка, 1990. – 222 с.
12. Клюев Е.В. Речевая коммуникация. — М.:ПРИОР, 1998. – 231 с.
13. Кнапп М.Л. Невербальные коммуникации.– Минск: Нолидж, 1978. – 305 с.
14. Конечный Р.К., Боухал М.В. Психологияв медицине. – М.: Провещение, 1983. – 294 с.
15. Конецкая В.П. Социология коммуникации.- М.: МУБУ, 1997. — 164 с.
16. Краткий психологический словарь / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Политиздат, 1993. – 352 с.
17. Леонтьев А.А. Психологияобщения. – М.: Тарту, 1970. – 220 с.
18. Лобанов А.А Основыпрофессионально-педагогического общения. – СПб.: Питер, 2000. – 289 с.
19. Ломов Б.Ф. Общение и социальнаярегуляция поведения индивида // Психологические проблемы социальной регуляцииповедения. — 1976. — №3. – С. 18-22.
20. Лопатин П.В., Карташова О.В.Биоэтика. – М.: МГУ, 2005. – 317 с.
21. Лунь Г.Ш. Педагогические основы формированиякультуры общения студентов в системе среднего профессионального образования (напримере металлургического техникума): Автореф. дис.… канд. пед. наук. –Комсомольск-на-Амуре, 2004. – С. 17.
22. Общение и оптимизация совместнойдеятельности / Под ред. Андреевой Г.М., Яноушека Я.К. — М.: МГУ, 1987. – 291 с.
23. Солопова В.Ю. Формирование коммуникативнойкультуры молодых преподавателей вуза // Культурологический подход в теории ипрактике педагогического образования / Под ред. И.Ф. Исаева. — Белгород, 1999.– С. 24.
24. Парыгин Б.Д. Основысоциально-психологической теории. – М.: Мысль, 1971. – 351 с.
25. Психология и этика делового общения /Под редакцией Лавриненко В.Н. М.: Наука, 2000. – 264 с.
26. Рубинштейн С.Л. Теоретические вопросыпсихологии и проблема личности // Психология личности. — № 7. — 1982. – С.45-50.
27. Руденский Е.В. Социальная психология: Курс лекций. – Новосибирск: Хэлтон, 1997. – 270 с.
28. Сабуров А.С. Психология: Курс лекций.– К.: Лекс, 1996. – 208 с.
29. Петровская Л.А. Компетентность вобщении. — М.: Просвещение, 1990. – 407 с.
30. Суховершина Ю.В., Тихомирова Е.П.,Скоромная Ю.Е. Тренинг коммуникативной компетенции. – М.: Академический Проект,Трикста, 2006. 112 с.
31. Третьяченко В.В., Вереіна Л.В., Скляр П.П.Психологія ділового спілкування. Навч. посіб. – Луганськ: Вид-во „Глобус”,2005. – 268 с. – Рос.мовою.
32. Яценко Т.С. Психологічніоснови групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 264 с.
33. Яценко Т.С. Теорія і практикагрупової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: Навч. посіб. –К.: Вища школа, 2004. – 676
34. Этика идеонтология: Учебник для медсестёр / Под. ред. Юсупова К.Д. – СПб: Питер, 1999.– 214 с.