--PAGE_BREAK--галев; галев (1.21)
де nк р – число ниток крайки, пробраних в одне галево.
При рядовій проборці число галев на одній ремізці:
галев; , галев (1.22)
де Г΄ф – число галев для фонових ниток на одній ремізці;
Кф – число ремізок для ниток фону. Приймаємо Кф=4.
Число галев на одній кромочній ремізці:
; (1.23)
де Ккр – число ремізок для кромкових ниток.
Розподіл галев по ремізкам представлено в табл. 5
Таблиця 5 Розподіл галев по ремізкам
Перевірка щільності галев на найбільш навантаженій ремізці:
(1.24)
де Г΄max – число галев на найбільш навантаженій ремізці;
Врем – ширина ремізки, см
Ширина ремізки зазвичай перевищує ширину берда на 2 см, тому
Врем = Вз + 2, см (1.25)
Врем = 180 + 2 = 182 см
5,15=Ргал≤Рг.доп=12
Розрахунок зроблений вірно.
Розрахунок ламельного пристрою
Щільність ламелей на кожній рейці:
(1.26)
де Вл – ширина ламельного пристрою;
Кл – число ламельних рейок на ткацькому верстаті.
Вл = Врем + 2, см (1.27)
Вл = 182 + 2 = 184см
10,272 = Рл≤Рл.доп = 8-10
розрахунок зроблений вірно
Розрахунок маси ниток основи і утоку в 100 пог.м. сурової тканини
Маса тканини складається з маси основних та утокових ниток.
Маса основних ниток в 100 пог. м сурової тканини
(1.28)
де Мо –маса м’яких основних ниток в 100 пог.м сурової тканини
μо- втрати маси ниток при фарбуванні і відбілюванні.
(1.29)
де bо – відсоток витяжки в процесах підготовки пряжі до ткацтва, %.
Оскільки пряжа однониткова bо = 1,5 %.
, кг
Оскільки використовується процес шліхтування, масу основних ниток з урахуванням величини залишкового приклею
(1.30)
де Пзал – величина залишкового приклею, %.
Пзал = 2/3∙Піст (1.31)
де Піст – величина істинного приклею, %.
Для тканин полотняного переплетення Піст розраховується заформулою
(1.32)
де Кп р – коефіцієнт проборки (для 2 ниток – 1);
Ро, Ру – відповідно число ниток основи і утоку на 1 см тканини, нит/см;
Кт – коефіцієнт, що залежить від технологічних умов виготовлення тканини (для бавовняних тканин із крученої пряжі – 1);
Кс – коефіцієнт враховуючий систему прядіння (кардна 1,25).
Приймаємо Піст = 4%
Оскільки вибрана шліхта
(1.33)
Розрахунок норми витрат утокової пряжі на 100 пог. м. сурової тканини без відходів
Для безчовникового ткацького верстата із закладними кромками
(1.34)
Загальна норма витрат ниток основи та утоку на 100 пог. м. сурової тканини
; кг(1.35)
Поверхнева щільність тканини
(1.36)
де М΄ – маса основи з урахуванням приклею, кг;
Вс – ширина сурової тканини, м
Перевірка проведеного розрахунку
(1.37)
Розрахунок зроблено вірно, так як перевірка дала незначну похибку в розрахунках.
2. Вибір та обгрунтування технологічного плану ткацтва
Фарбована основна і утокова пряжа на бобінах м’якої мотки надходить у склад сировини де зберігається у ящиках – піддонах до моменту її використання. Пряжа під час зберігання на складі стабілізується і набуває необхідної вологості, що покращує іі властивості.
Перемотування основи і утоку здійснюється на мотальних машинах М-150-2. метою перемотування являється створення необхідного пакування, яке б забезпечило ефективне проведення наступного процесу снування, а також очищення пряжі від пуху і домішок, ліквідація пороків.
Наступним етапом підготовки пряжі до тканиноформування є процес снування. Снування здійснюється на машина СП – 180. Метою снування являється навивання на одне пакування певного числа ниток основи встановленої розрахунком довжини.
Вибір шпулярника, Ш-616-2 обумовлений видом снування – партіонне приривне, при якому значно вищий швидкісний режим, оскільки радіус змотуваних паковок відносно-однаковий.
Наступний етап – процес шліхтування, який необхідний для формування ткацького навою та надання ниткам необхідних фізичних властивостей для більш високої якості. Шліхта надає ниткам необхідної міцності та гладкості, що сприяє меншому стиранню в процесі ткацтва. Процес шліхтування виконується на машині ШБ-11/180.
Пробирання ниток в зйомні органи ткацького верстата виконуються при зміні зношених ремізок, галев та берд. Пробирання основ проводиться на проборних верстатах ПСМ-230. Особливості використання верстату є те, що він обладнаний механічною подачею і його може обслужити одна людина.
На вузлов’язальних машинах нитки основи, доробленої на ткацькому верстаті: зв’язують з нитками знов встановлюваної основи. Механічні зв’язування застосовують, якщо немає необхідності в ручному пробиранні. Процес вузлов`язання виконується на пересувній вузлов’язальній машині УП-5. Особливість даної машини є те, що вона забезпечує надійну якість вузлів.
Процес ткацтва виконується на безчовниковому ткацькому верстаті СТБ-2-180
Знята з верстату тканина надходить приймально-конструктивної дільниці ткацької фабрики. Тут визначають сорт тканини та виявляють пороки зовнішнього вигляду, а також проводиться облік кількості виготовленої тканини.
На рис.2 зображено схему технологічного плану ткацтва
3. Обгрунтування вибору обладнання та його розміщення
Обґрунтування вибору обладнання
При виборі технологічного обладнання необхідно враховувати:
— асортимент тканини
— особливості вибраного технологічного процесу вироблення тканини
— вид поковок які надходять в ткацьке виробництво
— розмір виробничих приміщень, розмір станків, колон
Перемотування пряжі
При підготовці до виготовлення тканини арт.4784 перемотування ниток основи і утоку здійснюється на мотальній машині М – 150 – 2.
Процес перемотування неповинен погіршувати фізичні властивості пряжі, натяг пряжі повинен бути рівномірним, забезпечуючи постійність умов перемотування.
Мотальна машина М – 150 – 2 призначена для перемотування ниток з прядильних початків і бобін на конічні бобіни хрестового намотування. На машині встановлений мотальний барабанчик з канавками змінного шагу. Машина двостороння на 100 барабанчиків.
Для поліпшення структури намотування машина обладнана механізмом сфероутворювання і механізмом електроперервача. Для створення необхідного натягу ниток використовується двозонний шайбовий натяжний прилад. Для вирівнювання натягу ниток при перемотуванні на великих швидкостях застосовано балоногасник.
Технічна характеристика мотальної машини представлена у таблиці 6.
Таблиця 6 Технічна характеристика мотальної машини М – 150 – 2
Снування пряжі
В процесі снування не повинні погіршуватися фізико – механічні властивості пряжі, і забезпечувати задану довжину снування.
Підготовка снувальних валиків відбувається на машині СП-180. На машинах СП нитки з бобіни проходять через рядок, огинають мірний валик та намотуються на снувальний валик. Для ущільнення та забезпечення правильної форми намотки до поверхні пряжі на снувальному валику притискається укатуючий валик. Вибір машини проведений з урахуванням лінійної щільності основи.
На цій машині передача руху снувальному валику відбувається за допомогою електродвигуна постійного струму. Такий привід забезпечує постійну швидкість снування 700-800м/хв. незалежно від діаметру намотки. Технічна характеристика машини СП- 180 представлена в табл. 7.
Таблиця 7 Технічна характеристика машини СП-180
Найбільш вдосконаленим є шпулярник Ш-616-2. На ньому 616 робочихбобін та 616 запасних. Він обладнаний комбінованим бобінотримачем для конічних та циліндричних бобін. Вказаний шпулярник використовується для переробки ниток середніх та малих лінійних щільностей. Технологічна характеристика шпулярника Ш-616-2 представлена в табл. 8
Таблиця 8 Технічна характеристика шпулярників Ш-616-2 для партіонних снувальних машин
продолжение
--PAGE_BREAK--
Шліхтування пряжі
При шліхтуванні основи використовуємо шліхтувальну машину типу ШБ-11/180. Це багатооборотні шліхтувальні машини шириною 1800мм з 11 сушильними барабанами. Робоча поверхня барабанів вкрита плівкою з тефлонів, яка володіє адгизионними властивостями. Робоча поверхність сушильних барабанів має різну температуру, яка змінюється за законом параболи: перший та останній мають мінімальну температуру, середній максимальну. Зі снувальних валів під певним натягом основа змотується першим тянульним валом та надходить в шліхтувальну ванну.
Основа занурюється в шліхтувальну ванну за допомогою занурюючого ролика. Для віджиму шліхти встановлені дві пари віджимних валів.
Підігрів шліхти та підтримання її температури в ванні виконують за допомогою насиченого пару, вологи від випарювання шліхти над ванною, розміщений витяжний зонт з шибером.
Для регулювання рівня шліхти в ванні встановлений автоматичний електричний регулятор рівня. Випускна частина машини складається із зигзагоподібного рядка, випускного валу, механізму установки ткацького навою та механізму зйому навою. Технічна характеристика машини ШБ-11/180 представлена в табл. 9.
Таблиця 9 Технічна характеристика шліхтувальної машини ШБ-11/180
Пробирання та прив’язування основ
Для пробирання основної пряжі обираємо механізований проборний верстат ПСМ-230, 230-заправна ширина. Призначений для пробирання ниток основи в ламелі, ремізи та бердо. Перевага даного верстату заключається в тому, що він обладнаний приладом автоматичної подачі ниток основи в процесі пробирання, таким чином його обслуговує одна проборщиця.
Пробираємо 15% основи.Технічна характеристика проборного верстату ПСМ-230 представлена в табл.10
Таблиця 10 Технічна характеристика проборного верстату ПСМ-230
Прив’язування основи проводять спеціальними вузлов’язальними машинами, де кінці ниток допрацьованої основи з’єднують з кінцями ниток знову підготовленої основи.
Для здійснення процесу прив’язування застосовують вузлов’язальну машину типу УП-5. Машина складається з трьох основних частин: вузлов’язальної каретки зйомного типу, теліжки для перевезення вузлов’язальної каретки, передвижник зажимів. Вузлов’язальна машина УП-5 дозволяє зв’язувати нитки з низьким коефіцієнтом тертя, має механізм, який перемикає машину на зв’язування ниток одним із двох типів вузлів — «двухпетельним» чи «вісімкою». Механізм забезпечує високу якість зв’язування вузлів, вони не розпускаються при протисненні крізь прилад ткацького верстату. Прив’язуємо 85% основи.Технічна характеристика вузлов’язальної машини УП-5 представлена в табл. 1
Таблиця 11 Технічна характеристика вузлов’язальної машини УП-5
Ткацтво
Виготовлення тканини відбувається на ткацькому верстат СТБ-2-180. Верстат має багатокольоровий механізм зміни утоку та оснащений кулачковим зівоутворюючим механізмом.
Технічна характеристика верстата представлена в табл. 12.
Таблиця 12 Технологічна характеристика верстату СТБ-180
Приймально-контрольний відділ
В приймально контрольному відділі використовуємо машину Б-180. Призначену для розбраковки та виміру довжини сурових тканин. Машина має механізм реверсивного ходу, а також фотонаглядач. При роботі машини, тканина з рулону в «книжку» вкладається самоукладчиком який має хід 600 мм. Максимальна погрішність виміру +0,3%. Технічна характеристика машини представлена в таблиці 13.
Таблиця 13 Технічна характеристика браковочно-облікової машини Б-180
Розміщення ткацьких верстатів
Без човникові ткацькі верстати розміщені трійками по парах. Така розстановка дозволяє найбільш ефективно використовувати площу цеха.
На листі нанесена сітка колон з кроком 1200×1800 мм який передбачений будівельними нормами.
Відстань між грудницями двох станків прийнято рівною 600 мм. Між скалами 1200 мм. Відстань між стінкою та верстатом 4000мм. Ширина станка 3800 мм, а глибина -1875 мм.
Центральний прохід знаходиться між п’ятою та четвертою парами ткацьких верстатів і складає 4000 мм.
Ткацький цех містить 216 ткацьких верстатів, ця кількість не перевищує заданого діапазону 200-250 ткацьких верстатів.
4. Вибір та розрахунок параметрів по переходам ткацького виробництва
Технологічні параметри перемотування
Лінійна швидкість перемотування пряжі, яка пройшла процес фарбування у пакуваннях, знижується на 10-20%, тому приймаємо лінійну швидкість перемотування рівною 800 м ⁄ хв.
Vпер=600 м ⁄ хв.
Натяг нитки при перемотуванні:
, сН (4.1)
, сН
, сН
де Ор — відносне розривне навантаження, сН/текс
ап — коефіцієнт який залежить від волокнистого складу нитки, для бавовняної пряжі цей коефіцієнт дорівнює 0,07 [ 3 ]
Розводка контрольно-очисної щілини
Розводка контрольно-очисної щілини залежить від лінійної щільності (діаметру) ниток.
Діаметр ниток:
, мм (4.2)
, мм
Розводка контрольно-очисної щілини ощо = 2, lощу = 2
Об’ємну щільність перемотування, витяжку, та обривність ниток приймаємо з довідкової літератури [2]
Об’ємна щільність намотки γп = 0,42, г⁄см3
Витяжка ниток Bc=0,2 %
Обривність ниток rп= 3 об/млн.м
Пороки перемотування
Пороки, які виникають в процесі перемотування представлені втаблиці 14
Таблиця 14 Пороки перемотування та причини їх виникнення
Технологічні параметри снування
Партіонне снування розраховується для різнокольорових основ з метою визначення числа ниток на снувальних валиках.
Лінійна швидкість снування
Бавовняну пряжу рекомендовано снувати з швидкістю 600-1000 м/хв., але для фарбованої пряжі швидкість зменшується на 5 %.
Приймаємо
м/хв.
Натяг нитки при снуванні:
, сН (4.3)
де ас — коефіцієнт який залежить від волокнистого складу нитки. для бавовняної пряжі цей коефіцієнт дорівнює 0.06
сН
Число ниток на снувальному валику
Для визначення числа ниток на снувальному валику враховується ємність шпулярника, попередньо визначається число снувальних валиків в партії :
; (4.1)
де Нш — ємність шпулярник
Приймаєм,.
, ниток; , ниток (4.2)
де К’с — прийняте число снувальних валиків в партії
Приймаємо, манір по основі:
1. жовтих – 50 ниток
2. зелений – 50 ниток
Всього: 100 ниток
Визначення рапорту кольору:
ниток; , ниток (4.3)
де — число ниток першого кольору;
— число ниток другого кольору.
Число рапортів кольору:
; (4.4)
Приймаємо число рапорту .
Число ниток в додатковому рапорті:
ниток (4.5)
, ниток
Кількість ниток кожного кольору:
ниток (4.6)
, ниток
Число снувальних валиків для кожного кольору:
(4.7)
Приймаємо число снувальних валиків рівним 3.
Число ниток на кожному валику:
ниток (4.8)
, ниток
, ниток
Розподілення ниток на снувальних валиках представлені в таблиці 15
Таблиця 15 Розподілення ниток на снувальних валиках
Снувальна партія
1. Манір ⁄ 589 жовтих + 3 коричневих=592 нитки
2. Манір ⁄ 589 жовтих + 3 коричневих=592 нитки
3. Манір ⁄ 588 жовтих + 4 коричневих=592 нитки
4. Манір ⁄ 592 коричневих=592 нитки
5. Манір ⁄ 616 коричневих =616 нитки
6. Манір ⁄ 616 коричневих =616 нитки
Об’ємну щільність намотки, витяжку, та обривність ниток приймаємо з довідкової літератури
Об’ємна щільність намотки γc=0,50 г/см3
Витяжка ниток Bc=0,1 %
Обривність ниток rc=1,5об/млн… м
Пороки снування
Пороки які виникають в процесі снування представлені в таблиці 16.
Таблиця 16 Пороки снування та причини їх виникнення
Технологічні параметри шліхтування
Швидкість шліхтування. Залежить від випарної здатності сушильного апарату шліхтувальної машини, лінійної щільності, числа ниток в основі і ступеня віджимання шліхти.
продолжение
--PAGE_BREAK-- м/хв. (4.9)
де Qшл — випаровуюча властивість машини, береться з довідкової літератури [1 ];
а — ступінь віджиму шліхти, приймають 1.
м/хв.
Величина істиного приклею
Величину істинного приклею беремо з технологічного розрахунку тканиниПіст=4%
Побудова рецепта шліхти
Концентрація шліхти для проектування тканини
(4.10)
де Се — концентрація шліхти для тканини еталона (4,8 %);
К1 — поправний коефіцієнт який враховує лінійну щільність ниток основи.
; (4.11)
К2 – коефіцієнт, який враховує вид клеючої речовини (для ПВС 0,6).
%
кількість клеючої речовини на 1000 л. води:
кг; кг (4.12)
де Спр — концентрація шліхти для проектованої тканини;
W – вологість клеєвої речовини ( для ПВС – 5%).
кількість клеючої речовини на 1 т. мякої пряжи
кг; кг (4.13)
Натяг ниток при шліхтуванні
Н (4.14)
Н
Тиск в жалі валів
Тиск в жалі валів впливає на величину істинного приклею та фізико — механічних властивостей пряжі
Н (4.15)
де q — питомий тиск (2 кг/см2);
В — ширина контактної полоски в жалі, В=1,8 ;
Спр — концентрація шліхти, %.
Н
Об’ємну щільність, витяжку та обривність ниток приймаємо з довідкової літератури
об’ємна щільність γш=0,52 г/см3
витяжка ниток Вш=1 %
обривність ниток гш=0,8 обр/млн… м
Вологість від шліхтованої основи
Цей параметр повинен завжди мати оптимальну величину:
для бавовняної пряжі -10%
Пороки шліхтування
Пороки які виникають в процесі шліхтування представлені в таблиці 14
Таблиця14 Пороки шліхтування
Технологічні параметри пробирання та прив’язування.
Швидкість пробирання та прив’язування приймається згідно технічної характеристики прийнятого обладнання.
Залежно від виду і лінійної щильності ниток основи на вузлов’язалиних машинах з голковим відбором застосовують голки різних розмірів і номерів. Номер відбиваючої голки визначається з довідкової літератури [2] за шириною п’яточки яка розраховується за формулою :
; (4.16)
Приймаємо № 14
Пороки пробирання
Пороки пробирання та їх причини представлені в табл. 15
Таблиця 15 Пороки пробирання та їх причини
Пороки прив’язування та причини і способи їх усування представлені втабл. 16
Таблиця 16 Пороки прив’язування та причини і способи їх усування
Технологічні параметри ткацтва
Швидкість ткацького верстата
Згідно даних технічної характеристики верстата число оборотів головного вала приймаємо швидкість верстата Vгв=240 хв-1
Натяг ниток основи
Самим комплексним показником структури тканини, що визначає напруженість процесу формування тканин, є коефіцієнт об’ємного наповнення тканини
(4.19)
В- товщина тканини, мм
, мм (4.20)
, мм
Тканина середньої напруженості.
Натяг однієї нитки у фазі прибою визначається за формулою:
, сН/нитку (4.21)
Заправний натяг ниток основи Кз в розрахунку на одну нитку (сН/нитку)
, сН/нитку (4.22)
Величина прибійної смужки
(4.23)
С – коефіцієнт, який враховує пружні особливості пряжі з різних волокон, С=1
Величина заступа
Наявність недоліків існуючого способу прибою утоку примушує формувати тканину з заступом
; мм (4.24)
Параметри конструктивно-заправленої лінії ткацького верстата
Положення верхньої поверхності переднього прутка ламельного прибору по висоті відносно нейтральної лінії зіву hл, мм
; мм (4.25)
Спер — коефіцієнт який враховує переплетення тканини, полотно Спер=0,7.
Положення ламельного прибору по глибині верстата визначає відстань від переднього підтримуючого прутка до першої від опушки тканини ремізки l2, мм
мм (4.26)
l1 — відстань від опушки тканини до першої ремізки, мм l1=136
A – коефіцієнт, який враховує особливості ткацького верстата А=1
мм
Кут розкриття передньої частини зіву 2α визначає чистоту зіву та ймовірність обриву нитки основи прокламування утоку, тому потрібно приймати величину 2α орієнтуючись на діапазон його зміни по даному розкриття зіву — αmin=9◦
; (4.27)
де Б — коефіцієнт враховуючий особливості зівоутворення нитки з різних видів волокон пряжі, для бавовни Б=1,15.
На Рис.4.6. зображено схему конструктивно-заправної лінії верстату.
Рис. 4.6. Параметри зіву
Пороки ткацтва
Пороки тканини приведені в табл. 17
Таблиця 17 Пороки ткацтва
5. Розрахунок максимальних розмірів паковок
Розрахунок лінійної щільності ниток з урахуванням витяжки по переходам ткацького виробництва
Лінійна щільність ниток основи на бобіні ММ – 150 – 2, текс
, текс; , текс (5.1)
Лінійна щільність ниток основи на бобіні М – 150 – 2, текс
, текс; , текс (5.2)
Лінійна щільність ниток основи на снувальному валику:
, текс; , текс (5.3)
Лінійна щільність ниток утоку на бобіні:
, текс; , текс (5.4)
Розрахунок довжини, маси та об’єму пряжі на паковках
Після вибору та обґрунтування технологічного процесу та обладнаня для виготовлення тканини необхідно розрахувати паковки та спряг ому довжину нитки на них по переходам технологічного процесу.
Розміри паковок повині бути максимальними та економічно цілеспрямованими.
Вихідні дані для розрахунку об’єму маси та довжини ниток на паковці є розміри паковки прийняті з технологічної характеристики машини.
Мотальна бобіна з машини ММ – 150 – 2 .
Мотальна бобіна представлена на рис. 5.1. і числові позначення в табл.18
Таблиця 18
Рис.5.1.Мотальна бобіна
Об’єм пряжі на валу:
(5.5)
, см3
Маса пряжі на бобіні:
,; , м (5.6)
Довжина пряжі на бобіні
Основа
; , м (5.7)
Уток
; , м (5.8)
Мотальна бобіна з машини М– 150 – 2 .
Мотальна бобіна представлена на рис. 5.2. і числові значення в табл..19
Таблиця 19
Рис.5.2. Мотальна бобіна
Об’єм пряжі на бобіні, см3
(5.9)
Маса пряжі на бобіні розраховується за формулою (5.6):
продолжение
--PAGE_BREAK--, г
Довжина пряжі на бобіні розраховується за формулами (5.7), (5.8):
, м
, м
Снувальний валик .
Снувальний валик машини представлений на рис.5.3 і показники в табл.20
Таблиця 20
Рис.5.3 Снувальний валик
Об’єм пряжі на валу:
, см3 (5.10)
, см3
Маса ниток на снувальному валику:
, кг (5.11)
, кг
Довжина ниток на снувальному валу, м
, м (5.12)
, м
Ткацький навій
Ткацький навій однонавійного верстата СТБ зображений на рис. 5.4. Числові дані показників в табл.21
Таблиця 21
Рис. 5.4 Ткацький навій
Об’єм пряжі розраховується за формулою (5.10):
см3
Маса шліхтованої основи:
, кг (5.13)
, кг
Маса м`якої пряжі на навої:
, кг (5.14)
кг
Довжина ниток на навої:
, м (5.15)
, м
6. Розрахунок довжини відходів ниток
Перемотування ниток. Довжина відходів ниток при перемотуванні на бобіни:
, м (6.1)
де — довжина нитки, яка необхідна для оправлення вхідного пакування перед установкою на мотальну машину, ,5 м; — довжина нитки, що видаляється при зв’язуванні кінців у момент зміни вхідного пакування або ліквідації обриву м; — довжина нитки з вхідного пакування, необхідна для ліквідації обриву, включаючи втрати при зльотах м; — середня довжина нитки, що залишається на недопрацьованому вхідному пакуванні м; — число обривів, що доводиться на одне вхідне пакування.
Норми відходів при перемотуванні взяті з довідкової літератури [3].
Число обривів розраховують виходячи з розрахунку обривів на 1 млн.м одиночної нитки за формулою:
, обр; (6.2)
де — число обривів нитки на 1 млн.м.
Число обривів прийняте з довідкової літератури [3].
, обр; (6.3)
Снування ниток
Довжина відходів ниток при перервному партіонному способі снування:
, м (6.4)
l- довжина кінців нитки видалених при ліквідації обриву, м;
l1 — довжина кінців нитки з бобіни, яка йде на зв’язування з видаленням слабкого місця, l1=0.75 м;
l2 — середня довжина нитки на снувальному валу включаючи розшук кінця нитки при змотуванні її на валу, l2=6 м;
l3 — довжина ниток, які залишаються на патроні та йдуть у відходи, крім начинків, l3=3 м
— число обривів на одному снувальному валу.
(6.5)
де ro — число обривів ниток на 1 млн. м., ro=1,5 обр.
м
Шліхтування ниток
Довжина технологічних відходів ниток в процесі шліхтування;
, м (6.6)
l1 — довжина м`яких кінців, відрізаних при з’єднані ниток зі всіх снувальних валиків в одне полотно, м. Для бобіні l1=2.5 м
l2 — середня довжина м`яких кінців, які залишилися на снувальних валах після доробітки партії в результаті нерівномірної витяжки пряжі на окремих снувальних валах, розміщених на стойці, приймається 0,2% довжини на снувальному валу. l2=42,2 м
l3 — довжина клеючих кінців, які включають кінці затрачені на звязувані начала і кінця партії, м. l3=26 м
Kc — число снувальних валів в партії (мінус одиниця, так як на одному зі снувальних валиків партії пряжа буде дороблена до кінця)
м
Пробирання та прив’язування ниток
Довжина відходів при пробиранні:
, м; , м (6.7)
де — довжина, кінців, що зрізуються, необхідних для паралелізації ниток на навої перед пробиранням.
Довжина відходів при прив’язуванні:
; (6.8)
де l1 – довжина зрізаємих кінців;
l2 – довжина кінців, які зрізаються разом з ремізним приладом.
Норми відходів ниток прийняті з довідкової літератури [3].
Ткацтво
Відходи по основі в ткацтві:
, м; , м (6.9)
де l1, l2 — довжина кінців ниток основи відповідно які залишаються на основі при доробці основи [3].
Відходи ниток утоку на ткацькому верстаті
Довжина відходів утоку:
, м (6.10)
де l1, l2 — довжина кінців ниток основи відповідно на заправку бобіни та її виправлення при ліквідації обриву l1=5 м l2=3 м ;
l3 — довжина кінців ниток утоку відповідно що залишаються на бобіні при доробці та відрізаних від тканини з ткацького верстата, l3=30 м ;
— число обривів нитки утоку, які приходяться на бобіну.
(6.11)
rу — число обривів ниток утоку на 1м;
Впр — довжина прокладуючої уточної нитки, см;
Lб — довжина ниток відповідно утоку на бобіні, м
l3 — довжина кінців ниток утоку, які залишаються на бобіні при її до робітці
Для бавовняної пряжі довжина кінців ниток утоку, які залишаються на бобіні, при до робітці на верстатах СТБ l3=30 м
Впр=Вз+Вкр, м(6.12)
Впр=180+0,6=180,6,
м
7. Розрахунок спрягомої довжини ниток
Спрягомість пакувань – відповідність між довжинами ниток на вхідній та вихідній паковках по переходам ткацького виробництва .
Спрягома довжина ниток на пакувань забезпечує задану довжину шматка сурової тканини, сприяє зменшенню угарів в ткацькому виробництві та найбільш повному використанню об’єму пакувань. Спрягому довжину ниток на пакуваннях розраховують виходячи зі встановленої довжини шматка сурової тканини.
Розрахунок спрягомої довжини та маси ниток на ткацькому навої
Довжина основи для виготовлення куска сурової тканини:
; (7.1)
деlс.к. — довжина куска сурової тканини, яка рівна 60 м згідно з поверхневою щільністю[3].
Тканину знімають рулонами. Довжина основи в рулоні:
lo.p = 3. lo.к, м; lo.p = 3. 65,431 = 196,292, м (7.2)
Кількість рулонів основи в одному навої:
, шт.; (7.3)
Приймаємо К=10 шт.
Спрягома довжина основи на навої:
(7.4)
, м
Маса ниток на навої з урахуванням спрягомої довжини м’якої основи:
, кг (7.5)
, кг
Маса шліхтованих ниток на навої з урахуванням спрягомої довжини:
, кг (7.6)
, кг
Розрахунок спрягомої довжини та маси ниток на снувальному валу
Кількість ткацьких навоїв із партії снувальних валиків:
(7.7)
де Lс.тк — спряжена довжина основи на навої, м.
, шт
Приймаємо найменшим числом Кн=12 шт.
Спрягома довжина на снувальному валику:
, м(7.8)
, м
Маса ниток на снувальному валу з урахуванням спрягомої довжини:
, кг(7.9)
, кг
Розрахунок спрягомої довжини та маса ниток на бобіні
Кількість снувальних валиків із ставки бобін:
, шт; (7.10)
Приймаємо Ксв=3.
Спрягома довжина нитки на бобіні розраховується за формулою:
, м (7.11)
де lH — довжина начинка.
, м
Маса ниток на бобіні з урахуванням спрягомої довжини:
, кг (7.12)
, кг
8. Розрахунок відносних відходів ниток
Мета розрахунку – визначення довжини втрат ниток, яких не уникнути, в технологічних процесах виготовлення тканини до спряжених довжин. Все це необхідно для складання балансу сировини та розрахунку спряженості обладнання. Відносні відходи в процесі перемотування ниток:
, % (8.1)
Перемотування утоку розраховується за формулою (8.1):
Відносні відходи в процесі снування:
,% (8.2)
, %
Визначення відходів в процесі шліхтування:
, % (8.3)
, %
Визначення відходів процесі пробирання :
, %, (8.4)
— частина пробраних основ. Приймаємо 0,2 .
%
Відходи при прив’язуванні основ на вузлов’язальних машинах :
, %, (8.5)
де — частина основ, що прив’язуються. Приймаємо 0,15 .
%
Загальні відходи пряжі в проборному відділі :
, %, (8.6)
, %
Відходи по основі в ткацтві, для однонавійних верстатів СТБ:
, %; % (8.7)
Загальна кількість відходів по основі :
,% (8.8)
%
Відходи ниток утоку
Відносні відходи по утоку в ткацтві для безчовникових верстатів
продолжение
--PAGE_BREAK--