1. Поняття трудового стажу.
2. Види трудового стажу.
3. Порядок обчислення трудового стажу.
4. Порядок встановлення трудового стажу.
5. Порядок підтвердження трудового стажу.
6. Список літератури.
1. Поняття трудовогостажу.
Праця — найважливіша сторона життя будь-якої людини, основа їїіснування і добробуту. Право на працю, а також на інші пов’язані з ним права — на належні умови праці, заробітну плату не нижче від визначеної законом, навідпочинок, на соціальний захист, на страйк закріплені в статтях 43-46Конституції України[1].
Відповідно до Конституції України держава гарантуєвсім непрацездатним громадянам право на соціальний захист, що включає право наматеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів у разі їх повної,часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника з незалежних відних причин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на соціальний захист мають, як правило, особиякі були зайняті суспільно корисною працею. Для визначення права громадян насоціальний захист, розміру їхнього матеріального забезпечення велике значеннямає інститут трудового стажу.
Трудовий стаж — це загальна тривалість як трудової, так ііншої громадської діяльності, з якою законодавство України пов’язує певніправові наслідки та виникнення юридичних фактів[2].
Що стосується терміну трудовий стаж робітників іслужбовців, то законодавець відмовився від термінів«робітник» і«службовець» та замінив їх на термін «працівник», що проведеноЗаконом України [3].
Але в той же час, ці терміни не охоплювали змістурозумової праці тих, хто працює в установах державної влади і управління. Цедержавні службовці, правовий статус яких визначений Законом України «Продержавну службу». Відповідно до ст.1 Закону — державна служба в Україні — цепрофесійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їхапараті щодо практичного виконання завдань і функції держави та одержуютьзаробітну плату за рахунок державних коштів.[4]Для державних службовців Законом встановлено 7 категорій посад і 15 рангіввідповідно до посади, рівня кваліфікації тощо, тобто фактично визначені чини.Тому це — чиновники, і саме такий термін повинен застосовуватись привизначенні праці тієї категорій трудящих.
Усе це свідчить про те, що питання інституту трудовогостажу повинне розглядатись у правовому полі, яке діяло, як за радянських часів,у зв’язку з тим, що цей інститут має юридичне значенні і в цей час привстановленні матеріального забезпечення особи, так в правовому полі сьогодення.
2. Види трудового стажу.
Трудовий стаж має значення для визначення правовогостатусу особи ( пенсіонер, ветеран праці тощо).
За радянських часів трудовий стаж та порядок йогообчислення мав велике значення для пересування по службі, для отриманняжитлової площі або її покращання, був одним із найважливіших важелів підвищеннятрудової дисципліни на підприємствах, в установах, організаціях .
Тобто трудовий стаж можна класифікувати на види, взалежності від його значення для настання правових наслідків:
1. Для призначення пенсій:
1.1. Загальний;
1.2. Спеціальний;
2. Для призначеннядопомоги у зв’язку з утратою працездатності:
2.1. Загальний;
2.2. Безперервний.
3. Для визначеннятерміну відпустки:
3.1. Загальний;
3.2. Спеціальний;
3.3. На одному підприємстві.
4. Для отримання винагородиза загальні результати роботи підприємства:
4.1. На одному підприємстві;
4.2. В галузі.
5. Для пересування послужбі;
6. На отримання пільг.
Демократизація суспільства, перехід до ринковоїекономіки привели в кінцевому результаті до реформи соціального страхування тапенсійного забезпечення на Україні, В цих умовах найважливішим важелемстановиться не безперервний трудовий стаж, а внесок кожного да страхових фондів, як особисто громадян, на протязі їх загальної трудової діяльності, так іроботодавців.
Діюча Конституція України, закони та підзаконнінормативні акти свідчать про втілення в життя нового відношення до поняттятрудовий стаж.
Розглянемо, в чому ж конкретно пов’язане зростаннязначення загального трудового стажу.
Загальний трудовий стаж, що дає право напенсію.
Загальний трудовий стаж — це загальна тривалість як трудової, так ііншої суспільно корисної діяльності особи, з якою законодавство Українипов’язує певні правові наслідки в пенсійному забезпеченні.
Призначення пенсій на Україні здійснюється відповіднодо Закону України «Про пенсійне забезпечення», введеного в діє з 1 січня 1992р.[5] Згідно цього Законупенсії можуть бути трудові ( за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника,за вислугу років) та соціальні.
Таким чином право на трудову пенсію мають особи, якібули зайняті суспільно корисною працею, при дотриманні інших умов їїпризначення.
Значення загального трудового стажу в пенсійномузабезпеченні суттєво зросло, особливо при призначенні пенсій по старості. Відтрудового стажу залежить не тільки право на пенсію, але і її розмір. Наприклад,за кожний повний рік робот понад 25 років для чоловіків пенсія збільшується на1 відсоток його заробітку [6].
До загального стажу роботи, що дає право на пенсію,зараховується будь-яка трудова діяльність. В такий стаж входить робота,виконана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах,організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності тагосподарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах,незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Тобтозараховується як постійна робота, так і тимчасова ( сезонна, з повним абонеповним робочим днем, на час відсутності працівника тощо), а також у окремихосіб по їх обслуговуванню. На рівні з роботою зараховується і діяльність, якамає назву «служба», навчання, час перебування за кордоном.
Спеціальний трудовий стаж, що дає право напенсію.
Поряд із загальним трудовим стажем юридичне значеннямає і стаж роботи в особливих умовах праці або в несприятливих кліматичнихумовах, з підвищеною інтенсивністю тощо. Це так званий спеціальний стаж.
На відмінність від загального стажу, як підсумкової тривалості будь-якої роботи і іншої суспільно корисної діяльності, спеціальний трудовий стаж — цепідсумковий облік виконання тільки певної роботи у відповідних умовах праці. Ізврахуванням спеціального трудового стажу призначаються пенсії по старості напільгових умовах, а також пенсії за вислугу років.
Розглянемо, яка робота включається у спеціальний стаж.
1. Підземна робота, робота ізособливо шкідливими і особливо важкими умовами праці — за Списком № 1 [7].
2. Робота у шкідливих ітяжких умовах праці за Списком № 2 [8]і за результатами атестації робочих місць. Атестація робочих місць за мовамипраці здійснюється власником підприємства або уповноваженим ним органом згідноПорядку [9],встановленого Кабінетом Міністрів України.
3. Робота за Списком [10] текстильних виробництві професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком післядосягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
4. Робота за Списком професійі посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпекуруху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом напенсію за вислугу років;
5. Робота за Списком професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугуроків;
6. Робота за Списком професій і посад плавскладу окремих видів суден морського, річковогофлоту і флоту рибної промисловості, які мають право на пенсію за вислугу роківнезалежно від віку;
Крім того, пенсії за вислугу років призначаються:
1.спортсменам, які мають особливі заслуги перед фізкультурним рухом, - заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу при загальномустажі роботи не менше 20 років і перебуванні у складі збірних командУкраїни не менше 6 років незалежно від віку.
2.артистам театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств іколективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.
3.працівникам експедицій, партій безпосередньо зайнятих на польовихгеологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, географічних, гідрологічних,гідрографічних і розвідувальних роботах;
4.працівникам освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.
Згідно ст. 100 Закону [11] визначено, що особам,які працювали до введення з 1 січня 1992 р. Закону України «Про пенсійнезабезпечення» на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченихраніше діючим законодавством [12],[13],[14],[15], пенсії за вікомпризначаються на таких умовах:
а)особам, які мають на день уведення Закону ( 1.01.92р.) повний стаж на зазначених роботах, що дають право на пенсію на пільговихумовах, пенсії у розмірах, передбачених Законом, призначаються відповідно довимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
Наприклад. Громадянин (1949 року народження)відпрацював на підземних роботах (прохідником, майстром), що давали право напенсію на пільгових умовах згідно Списку № 1 з 10 червня 1979 р. по 1 вересня1991 р., а з 2 вересня 1992 р. він працював на інших роботах, які не даютьправо на пільгову пенсію. Особа звернулась з питання призначення їй пенсії 20грудня 1999 р. У зв’язку з тим, що пільговий стаж складає 12 років 2 місяці20 днів, ця особа має право на вихід на пенсію в 50 років на пільгових умовах.
б) особам, які не мають повного стажу роботи ізшкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії,який передбачений Законом України, знижується пропорційно наявного стажу, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Наприклад. Громадянин (1949 року народження)відпрацював на підземних роботах (прохідником, майстром), що давали право напенсію на пільгових умовах згідно Списку № 1 з 10 червня 1983 р. по 1 вересня1991 р. З 2 вересня 1992 р. він працював на інших роботах, які не дають правона пільгову пенсію. Особа звернулась з питання призначення їй пенсії 20 грудня1999 р. У зв’язку з тим, що пільговий стаж складає 8 років 2 місяці 20 днів,тобто не менш половини стажу роботи в особливо важких умовах, ця особа маєправо на вихід на пенсію із зменшенням віку на 1 рік за кожний повний рік такоїроботи. В нашому випадку в 52 роки на пільгових умовах за Списком № 1.
Безперервний трудовий стаж і тимчасованепрацездатність.
У разі виникнення тимчасової непрацездатностіпрацівника, чинне законодавство України [16]передбачає надання допомоги за рахунок Фонду соціального страхування України [17].
Допомога у разі тимчасової непрацездатності видається:
1. при захворюванні (травмі), яка пов’язана із втратою працездатності;
2. при санаторно-курортномулікуванні;
3. при карантині;
4. по вагітності і пологах;
5. при хворобі члена сім’ї увипадках необхідності догляду за ним;
6. при переведенні на іншуроботу у зв’язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням;
7. при протезуванні зпоміщенням у стаціонар;
Розмір указаної допомоги залежить згідно п. 30Положення [18]від безперервного трудового стажу. Допомога по тимчасовій непрацездатностіобчислюється виходячи із безперервного трудового стажу працівника і надаєтьсяв таких розмірах:
1. 100 відсотків середньоїзаробітної плати працівникам, які мають безперервний трудовий стаж 8 і більшероків;
2. 80 відсотків середньоїзаробітної плати працівникам, які мають безперервний трудовий стаж від 5 до 8років;
3. 60 відсотків % заробіткумають працівники, у яких безперервний трудовий стаж роботи менше 5 років.
Безперервний трудовий стаж при визначенні розмірудопомоги обраховується з дня настання непрацездатності у відповідності зПравилами [19].
Згідно вказаних Правил, при призначенні працівникам допомоги по державному соціальному страхуванню, безперервний трудовий стажвизначається по терміну останньої безперервної роботи на певному підприємстві,в установі, організації. У випадках, передбачених Правилами, в безперервнийстаж зараховується також час попередньої роботи або іншої діяльності.
При переході з однієї роботи на іншу безперервнийтрудовий стаж зберігається за умови, що перерва в роботи не перевищила одногомісяця, якщо інше не встановлено законодавством. При звільненні після 1 вересня1983 р. за власним бажанням без поважних причин безперервний трудовий стажзберігається за умови, що перерва в робот і не перевищує трьох тижнів. Причини,які визнаються поважними при звільненні за власним бажанням, визначаються державнимкомітетом[20].
Безперервний трудовий стаж зберігається, якщоперерва в роботі не перевищила 2 місяці:
1. при поступленні на роботуосіб, які працювала в районах Крайньої Півночі, після звільнення з роботи узв’язку з закінченням строкового трудового договору, внаслідок ліквідаціїпідприємства. установи. організації, скорочення чисельності або штатупрацівників;
2. при поступленні на роботув СРСР після звільнення від роботи в установах, організаціях і на підприємствахСРСР за кордоном або в міжнародних організаціях.
Безперервний трудовий стаж зберігається, якщоперерва в роботі не перевищила трьох місяців:
1. при поступленні на роботуосіб, які вивільнилися із апарату управління у відповідності з рішеннями Уряду,а також при вступі на роботу осіб. які звільнилися із Збройних Сил поскороченню;
2. при поступленні на роботупісля закінчення тимчасової непрацездатності, яка привела до звільнення увідповідності з чинним законодавством з попередньої роботи, а також при вступіна роботу після звільнення у зв’язку з інвалідністю. Трьох місячний строкобчислюється з дня поновлення працездатності;
3. при поступленні на роботупісля звільнення в наслідок виявленої невідповідності працівника за станомздоров’я.
При припиненні трудового договору вагітними жінкамиабо жінками, що мають дітей ( у тому числі усиновлених) віком до півтора років,безперервний трудовий стаж зберігається за умови вступу на роботу до досягненнядитиною віку півтора років.
Починаючі з 10 квітня 1991 р., при припиненнітрудового договору жінками, що мають дітей ( у тому числі усиновлених) віком до14 років або дитину — інваліда до 16 років, безперервний трудовий стажзберігається за умови вступу на роботу до досягнення дитиною віку півтора років[21].
Безперервний трудовий стаж зберігається незалежно відтерміну перерви в роботі:
1.при вступі на роботу після звільнення за власним бажанням у зв’язку зпереведенням чоловіка (дружини) на роботу і іншу місцевість;
2.при вступі на роботу після звільнення за власним бажанням у зв’язку із виходомна пенсію по старості або звільненням пенсіонера по старості з інших підстав,крім перерахованих нижче.
Безперервний трудовий стаж не зберігається при поступленні на роботу після припиненнятрудового договору за наступних підстав:
1. систематичного невиконаннябез поважних причин обов’язків, які покладені трудовим договором або правиламивнутрішнього трудового розпорядку ( п.3 ст. 40 КЗпП);
2. прогулу ( у тому числівідсутності на роботі більше трьох годин підряд на протязі робочого дня) безповажних причин ( п. 4 ст. 40 КЗпП) або появі на роботі в нетверезому стані (п. 7 ст. 40 КЗпП);
3. набрання законної силивироку суду, яки працівника засуджено до позбавлення волі, виправним роботам неза місцем основної роботи або інше покарання, яке виключає можливістьпродовження певної роботи ( п.7 ст. 36 КЗпП);
4. утрати довіри з бокуадміністрації до працівника, кий безпосередньо обслуговує грошові або товарніцінності ( п. 2 ст. 41 КЗпП);
5. вчинення працівником, якийвиконує виховні функції, аморального вчинку, несумісного з продовженням даноїроботи ( п.3 ст.41 КЗпП);
6. вимоги профспілковогооргану (ст. 45 КЗпП);
7. скоєння працівником іншихвинних вчинків, за які законодавство передбачає звільнення з роботи ( п. 1ст.41 КЗпП);
8. повторне звільнення після13 грудня 197 р. за власним бажанням без поважних причин, якщо з дняпопереднього звільнення з тих же підстав не пройшло 12 місяців.
В безперервний трудовий стаж, крім роботи, зараховується:
1. служба у складі ЗбройнихСил і інших формуваннях, створених відповідно до законодавства України, якщоперерва між звільненням зі служби і днем укладанням трудового договору абовступу в навчальний заклад ( у тому числі на підготовче відділення) неперевищив трьох місяців;
2. час виробничої практики напосадах і роботах, де здійснювалася оплата праці в період навчання у вищихнавчальних закладах, перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі,незалежно від терміну перерв, які викликані навчанням;
3. час навчання в училищах ішколах професійно-технічної освіти( технічних, професійно-технічних училищах,морехідних школах, школах ФЗУ тощо), якщо перерва між днем закінченнянавчального закладу й днем поступлення на роботу не перевищила трьох місяців;
4. час вимушеного прогулу принезаконному звільненні з роботи, якщо працівник поновлений на роботі.
Не перериває трудового стажу, але не зараховується внього:
1. час навчання у вищих тасередньо спеціальних навчальних закладах, якщо перерва між днем звільнення зроботи і днем зарахування в навчальний заклад не перевищив строків,встановлених при звільненні Правилами [22]в залежності від підстав звільнення. Якщо за загальним правилом, то цей строкне повинен перевищувати один місяць.
2. час перебування закордоном членів сімей працівників і військовослужбовців, які були направленідля робот в установах, організаціях на підприємствах держави за кордоном або вміжнародних організаціях чи для проходження служби, якщо перерва між днемповернення і днем вступу на роботу не перевищила двох місяців;
3. міжсезонна перерва, якщоробітник на цьому підприємстві пропрацював сезон і уклав договір про роботу внаступному сезоні і повернувся на роботу у встановлений строк. Список [23]сезонних робіт та умовипраці сезонних працівників[24]встановлені законодавством .
Як було зазначено вище та відповідно до проголошеної Декларації про державний суверенітет та закону України «Про економічнусамостійність», починаючи з 1992 р. в Україні почалася економічна реформа, втому числі і стосовно соціального забезпечення громадян України.
Із введенням з 1 січня 1993 р. Закону України «Продержавну допомогу сім’ям з дітьми»[25] вперше законодавець відійшов від безперервного стажу, і застосував поняття «трудовийстаж». Однак, в частині 3 ст. 47 Закону законодавець вказує, що трудовийстаж обчислюється у встановленому порядку. Ця нечіткість у визначенні потребувала негайного тлумачення поняття «трудовий стаж». І тільки пунктом 82Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми[26], було зробленоофіційне тлумачення і визначено, що ця допомога залежить від загального стажу.
Згідно ст. 47 Закону, допомога по тимчасовійнепрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною до 14 років сталазалежить не від безперервного стажу, а від загального трудового стажу.
Приведені непорозуміння у чіткому визначенні понятьтрудового стажу та прийняті нормативні акти привели до колізії, коли тимчасованепрацездатність працівника залежала від його безперервного стажу, а по доглядуза хворою дитиною від загального стажу.
У зв’язку з наведеним, при підписанні Генеральноїтарифної угоди[27]між Кабінетом Міністрів України, Українським союзом підприємців і промисловцівта об’єднаннями профспілок України, Кабінет Міністрів узяв на себе зобов’язання( пункт 7.8.) разом з профспілковими об’єднанням внести до Порядку[28] призначення допомогипо тимчасові непрацездатності зміни, якими буде передбачений відхід відурахування безперервного стажу роботи під час призначення допомоги.
На виконання цієї вимоги профспілок, з 27 квітня 1998р. , дня введення постанови[29]Кабінету Міністрів України, на Україні допомога по тимчасовій непрацездатності при її наданні обчислюється в залежності від загального трудового стажу працівника.
На завершення розв’язування цього питання КабінетМіністрів України ввів з 19 жовтня 1998 р. Правила обчислення трудового стажудля призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності [30].
Стаж, що дає право на відпустку.
Згідно ст. 45 Конституції Україн, кожен, хто працюємає право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневоговідпочинку і оплачуваної щорічної відпустки.
Право на відпустку мають всі особи, які перебувають утрудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно відформ власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють затрудовим договором у фізичної особи.
Стаття 4 Закону України «Про відпустки» [31] передбачає відпустки,які надаються в залежності від терміну роботи. До таких відпусток відносяться:
·щорічні основні відпустки;
·щорічні додаткові відпустки
Стаття 9 Закону передбачає, що до стажу роботи, що даєправо на щорічну основну відпустку, зараховується:
1. час фактичної робот ( втом у числі на умовах неповного робочого дня) протягом робочого року, за якийнадається відпустка;
2. час, коли працівникфактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місцероботи ( посада) та заробітна плата повністю або частково ( у тому числі часоплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням абопереведенням на іншу роботу);
3. час, коли працівникфактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місцероботи ( посада) і йому виплачувалося допомога по державному соціальномустрахуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиноюдо досягнення нею трирічного віку;
4. час, коли працівникфактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місцероботи ( посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з наданнямвласником обов’язкових або наданих у порядку, передбаченому колективнимдоговором відпусток без збереження заробітної плати [32], за винятком відпусткидля догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;
5. час навчання з відривомвід виробництва тривалістю менше 10 місяців не денних відділенняхпрофесійно-технічних закладів освіти;
6. час навчання новимпрофесіям ( спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку із змінами в організаціївиробництва та праці, у тому числі з ліквідації, реорганізації абоперепрофілювання підприємств, скороченням чисельності або штатів працівників;
Додаткові щорічні відпустки поділяються на:
1. додаткові відпустки зароботу зі шкідливим та важкими умовами праці;
2. додаткові відпустки заособливий характер роботи:
2.1. окремим працівникам,робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальнимнавантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічнихумовах та умовах підвищеного ризик для здоров’я;
2.2. працівникам ізненормованим робочим днем.
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки зараховуються:
1. час фактичної роботи зішкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівникзайнятий в цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленоїдля працівників даного виробництва, цеху, професії або посади. Показники ікритерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки,працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’яшкідливих виробничих факторів визначені Міністерством охорони здоров’я таМіністерством праці та соціальної політика України[33].
2. час щорічних основної тадодаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливийхарактер праці;
3. час роботи вагітних жінок,переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу.
Щорічні додаткові відпустки за роботу пов’язану знегативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів надаютьсяпрацівника виробництв, цехів професій і посад, передбачених відповіднимирозділами Списку, затвердженому Кабінетом міністрів України[34].
Трудовий стаж, що дає право на отриманнявинагороди за загальні результати роботи підприємства.
Ми вже звертали увагу на те, що законодавець у всічаси пов’язує трудовий стаж із матеріальними та моральними пільгами, які, якправило, надаються на підприємствах. Це відноситься і до стажу безперервноїроботи на одному підприємстві або в однієї галузі народного господарства.
Так, право на отримання винагороди працівникам зазагальні результати роботи підприємства за рік залежать від загального стажуроботи конкретного працівника на цьому підприємстві. Мінімальний стаж роботидля виплати винагороди береться один рік. Максимальний стаж безперервноїроботи, за межами якого розмір винагороди не збільшується, рекомендовано[35] встановлювати, якправило, п’ять років, а з урахуванням структури системи кадрів за стажем, рівнемтекучості кадрів і необхідності підвищення мір заохочення — до 10 років.
Крім того, чинне законодавство передбачає певні виплати в залежностівід стажу роботи в одній галузі:
1. працівникам органівдержавної виконавчої влади[36];
2. працівникам органіввнутрішніх справ [37];
3. працівникампідприємств енергетики[38];
4. науковим працівникам [39].
Наприклад, службовці органів державної виконавчоївлади залежно від стажу роботи отримують щомісячні надбавки:Стаж роботи
Розмір щомісячної надбавки
(у відсотках до посадового окладу) понад 3 роки 10 понад 5 років 15 понад 10 років 20 понад 15 років 25 понад 20 років 30 понад 25 років 40
Пов’язує чинне законодавство з трудовим стажем іможливість пересування по службі або можливість виконання тієї чи іншої роботи.
1. Довідниккваліфікаційних характеристик професій працівників [40]. Наприклад, напосаду головного бухгалтера може бути призначена особа, яка має стажбухгалтерської або фінансової роботи не менше 3 років.
2. Закон України «Пропрокуратуру» [41].Наприклад, на посаду прокурора області призначаються особи, які мають стажроботи в органах прокуратура або суду не менше 7 років.
3. Конституція України.Наприклад:
· згідно ст. 148 — суддею Конституційного СудуУкраїни може бути громадянин, який на день призначення має стаж роботи за фахомюриста не менше 10 років.
· згідно ст. 127 — на посаду суддя може бутирекомендований громадянин, який має стаж роботи у галузі права не менше 3років.
Не мале значення має загальний трудовий стаж і дляотримання деяких пільг, згідно чинного законодавства України:
1. Ветеранами працівизнаються громадяни, які працювали в народному господарстві і мають трудовийстаж ( 35 років — жінки і 40 років — чоловіки) і вийшли на пенсію. Ці особимають право на пільги, передбачені ст. 7 Закону [42];
2. Працівникам, які маютьстаж роботи на певному підприємстві не менше 20 років, в першу чергу надаютьсяжитлові приміщення, якщо вони потребують цього [43].
3. Порядок обчислення трудовогостажу.
Відповідно до чинного законодавства Українидостажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується:
1. будь-яка інша робота, наякій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або з умов сплатистрахових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також роботав’язнів за умови сплати страхових внесків;
2. творча діяльність членівтворчих спілок, а також інші творчі працівників, — за умови сплати страховихвнесків до Пенсійного фонду України.Причому творча діяльність членів Спілкиписьменників України, Спілки композиторів України, Спілки художників України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів Українидо 1 січня 1999 р. зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страховихвнесків;
3. військова служба таперебування в партизанських загонах і з’єднаннях, служба в органах державноїбезпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби;
4. служба у воєнізованійохороні, органах спеціального зв’язку і в гірничорятувальних частинах,незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального абовійськового звання;
5. навчання у вищих ісередніх спеціальних навчальних закладах, в училищах, на курсах по підготовкикадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі,докторантурі і клінічній ординатурі; Причому, згідно пункту 108 Положення пропорядок призначення і виплати державних пенсій [44], до при призначенніпенсій по старості до 1 січня 1992 р. стаж навчання зараховувався в загальнийтрудовий стаж за умовою, якщо цьому періоду передувала робота в якостіпрацівника або інша служба, яка передбачена пунктом 3;
6. тимчасованепрацездатність, що почалася в період роботи;
7. час догляду за інвалідомI групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, якийза висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;
8. час догляду непрацюючоїматері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною3-річного віку;
9. період проживання дружиниосіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовцівнадстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їхпрацевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Причому, в випадках, передбачених Законом [45] стаж роботи може бутизарахованим до стажу роботи:
1.в потрійному розмірі -
· час перебування у фашистських концтаборах, гетто таінших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей,насильно вивезених з тимчасово окупованої території;
· робота в м. Ленінград в період його блокади в рокиВеликої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року.
· громадянам, необгрунтовано притягнутим докримінальної відповідальності, необгрунтовано репресованим і згодомреабілітованим, час тримання під вартою, в також час перебування на примусовомулікуванні.
2. в подвійному розмірі:
· час перебування в м Ленінград у період його блокади вроки Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року;
· робота і лепрозорних і протичумних закладах, узакладах по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворихна СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальнихзакладів.
Згідно Правил[46]до загального трудового стажу, що дає право на отримання допомоги уразі тимчасової непрацездатності зараховується стаж роботи на умовахтрудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціяхнезалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності абороботи, протягом якої працівник підлягав обов’язковому соціальному страхуванню,незалежно від характеру і тривалості роботи і тривалості перерв. До загальноготрудового стажу зараховуються також:
1. служба у Збройних Силах,Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військ МВС,військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповіднодо законі України, а також в органах внутрішніх справ;
2. час перебування громадянна альтернативній (невійськовій) службі[47];
3. час перебування на службів митних органах;
4. період перепідготовки танавчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах та періододержання допомоги(у тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно доЗакону України «Про зайнятість населення»[48];
5. час догляду одному збатьків за потерпілою дитиною внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягненнянею віку 12 років[49];
6. час відпусток у зв’язку звагітністю і пологами, частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною додосягнення нею трирічного віку і відпустки без збереження заробітної плати подогляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але небільш як до досягнення дитиною шестирічного віку;
7. період, протягом якогобатьки — вихователі були зайняті у дитячому будинку сімейного типу вихованнямдітей сиріт і дітей, позбавлених батьківських прав;
8. час навчання на курсах і ушколах із підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації і перекваліфікації, якщонаправленню на курси чи у школу безпосередньо передувала робота або служба уЗбройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніхвійськ МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях,утворених відповідно до законі України, а також в органах внутрішніх справ;
9. час роботи або виробничоїпрактики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання увищому закладі освіти;
10.часнавчання у професійно-технічному закладі освіти[50];
11.часвимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням наіншу роботу;
12.часвимушеного прогулу особи, взятої під захист;
13.термінперебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягомякого громадянин не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи(посади).
До загального стажу не враховуються:
1. час участі працівника устрайку, що визнаний судом незаконним[51];
2. час навчання у вищомузакладі освіти ( у тому числі на підготовчих відділеннях), в аспірантурі,докторантурі і клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;
3. час роботи засуджених уколонії-поселення і відбування виправних робот без позбавлення волі за місцемроботи, якщо інше не передбачено законом.
Надбавки за вислугу років державним службовцямобчислюються за фактично відпрацьований час виходячи із посадового окладу зурахуванням доплат за ранг і в залежності від стажу державної служби,визначеного відповідно до Порядку [52].
4. Порядоквстановлення трудового стажу.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійнезабезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка[53].
Трудова книжка є основним документом про трудовудіяльність працівника [54].Трудова книжка ведеться на всіх працівників підприємств, установ і організаційусіх форм власності, які пропрацювали на них понад п’ять днів. При влаштуванніна роботу працівники зобов’язані подати трудову книжку, оформлену вустановленому порядку.
Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 5 січня1993 р., у графі 2 трудової книжки записується акуратно кульковою ручкою аборучкою з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору: «05.01.1993р.» Запис завіряється при звільненні печаткою.
Запис при звільненні у трудовій книжці провадиться здодержанням правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запис; у графі 2 — дата звільнення (10.08.99 р.); у графі з — підстава звільнення («Звільнений завласним бажанням ( наприклад) у зв’язку із зарахуванням до вищого навчальногозаклад, ст. 38 КЗпП України»); у графі 4 зазначається, на підставі чоговнесено запис — наказ. розпорядження, його дата і номер.
Днем звільнення вважається останній день роботи, в якитрудова книжка. оформлена згідно чинного законодавства, повинна бути видана наруки працівника. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначенуадресу допускається лише за письмовою згодою працівника.
5. Порядок підтвердженнянаявності трудового стажу
Порядок підтвердження наявного трудового стажу привідсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюєтьсяКабінетом Міністрів України [55].
За відсутності трудової книжки або відповідних записіву ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих замісцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тихвипадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містятьсянеправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудовогостажу приймаються довідки, виписки з наказів, особливі рахунки і відомості провидачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договориі угоди з відмітками про їх виконання та інші документа, що містять відомостіпро періоди роботи.
За відсутності зазначених документів для підтвердженнятрудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьомупідтверджуються періоди роботи лише за той час, за якийє відмітка про сплатучленських внесків.
Для підтвердження військової служби, служби в органахбезпеки приймаються:
·військові квитки;
·довідки військових комісаріатів, військових частин,установ системи Міноборони, Держкомкордону та інший військових формувань;
·довідки архівних та військово-лікувальних установ.
Час перебування в партизанських загонах і з’єднанняхвстановлюється за довідками штабів або архівів ( за місцем їх діяльності ).
Час навчання у навчальних закладах підтверджуєтьсядипломами, посвідченнями. свідоцтвами, а також довідками та іншими документами,що видана на підставі архівних даних і містять відомості про періоди роботи. Завідсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчанняприймаються довідки про тривалість навчання.
Час догляду за інвалідом 1 групи, дитиною — інвалідомдо 16 років, а також пенсіонером, які за медичним висновком потребує сторонньоїдопомоги встановлюється на підставі акту обстеження фактичних обставинздійснення догляду т документів, що засвідчують перебування на інвалідності івік.
Час догляду непрацюючої матері за дитиноювстановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки ізпаспорта ( у разі смерті дитини — свідоцтва про смерть), а також документів проте, що до досягнення 3-річного віку дитиною мати не працювала ( виписка зтрудової книжки, довідки органів управління житловим фондом чи довідки сільської,селищної ради).
Час утримання під вартою, час відбування покарання вмісцях позбавлення волі та час перебування в засланні й на примусових роботахпідтверджується довідками органів внутрішніх справ і зараховується до трудового стажу за наявності документів про реабілітацію ( довідки суду, органівпрокуратури, дізнання та слідства про припинення кримінальної справи чи довідкисуду про винесення виправдувального вироку).
Період проживання дружин осіб офіцерського складу тапрапорщиків, мічманів з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливістьїх працевлаштування, підтверджуються довідками виданими командирами військовихчастин.
Період проживання в м. Ленінград у період його блокадиустановлюється на підставі довідки органу управління житловим фондом, виписки здомової книга або поквартирних списків, прописної картки, довідки про терміневакуації, евакуаційного посвідчення, мобілізаційного розпорядження. Роботи вм. Ленінград встановлюється на загальних підставах.
Для підтвердження часу перебування на окупованійтериторії України або інших держав у період війни приймаються довідкисільських, селищних, міських рад або їхніх виконкомів.
Час перебування у фашистських концтаборах, гетто таінших місцях примусового утриманні в період війни, осіб, у тому числі дітей,примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період війни,підтверджується будь-якими документами того часу, в яких містяться необхіднівідомості.
У разі відсутності таких документів приймаютьсядовідки, видані архівними установами, органами державної безпеки або внутрішніхсправ за місцем прибуття зазначених осіб до України. Крім того вказанівідомості видаються:
1. Службою розшукуНаціонального комітету Товариства красного Хреста України;
2. Міжнародною СлужбоюРозшуку ( Internationaler Suchdienst) за адресою: Bundesrepublik Deuschland,34444 Arolsen, Grose Allee 5 — 9;
3. Государственным архивомпо адресу: 119817, г. Москва, ул. Б. Пироговская, 17 ( для узникомБухенвальда);
4. Центром храненияисторико-документальной коллекции по адресу: 125212, г. Москва, ул.Выборгская, 3. ( для узников других лагерей);
5. Центральномгосударственным архивом МО России по адресу: 142117, Московская обл., г.Подольск, Варшавское шоссе, 74. ( для тех, кто был освобожден Советскимивойсками и после этого принят на военную службу);
6. Военно-медицинским музеемМО России по адресу: 191180, г. Санкт-Петербург, переулок Лазаретный, 2 ( длятех, кто после освобождения Советскими войсками находился на лечении).
За відсутності документів про наявний стаж роботи танеможливості їх одержання у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом,аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, якийдає право на трудову пенсію, встановлюється н підставі показань не менше двохсвідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві,в установі. організації або в одній системі.
Документи, що подаються для підтвердження трудовоїдіяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою.
Якщо ім’я, по батькові та прізвище, які зазначені вдокументі, що підтверджує трудовий стаж, не збігається з ім’ям, по батькові тапрізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежностіцього документа даній особі може бути встановлений у судовому порядку.
У тих випадках, коли в поданому документі про стажроботи указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липнявідповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 числовідповідного місяця.
На завершення розгляду цього питання можна зробитивисновок про важливість інституту трудового стажу для будь-якої особи.
Трудовий стаж підтверджує суспільно корисну діяльністьгромадянина на протязі досить великого і продуктивного проміжку часу йогожиття.
Трудовий стаж дає громадянам можливість повноцінновикористати свої конституційні права і можливості по соціальному захистігромадянина: на пенсійне забезпечення, пересування по службі або отриманняпосади, отримання певних пільг, для вирішення житлових проблем, на допомогу узв’язку із утратою працездатності і в інших випадках, передбачених законодавством,тощо.
Враховуючі значення трудового стажу а також те, що вінобраховується за досить великий проміжок часу, всі суб’єкти, як приймаютьучасть в його оформленні в визначенні, зобов’язані відповідально відноситисьдо цього питання. Чинне законодавство Україна передбачає відповідальність зазбереження трудових книжок, своєчасність і правильність оформленнядокументів, видачу недостовірних документів або даних, свідчень. Цявідповідальність покладена на власників підприємств, керівників установ іорганізацій, а також на громадян, і вона може бути дисциплінарною, матеріальноюабо кримінальною.
Контроль за дотриманням вимог законодавства з питаньобчислення трудового стажу здійснюють державні інспекції праці, працівникиорганів соціального захисту, прокуратура. Громадський контроль здійснюютьпрофспілки.
Список літератури
1. Конституція України. ВВР, 1996.
2. Кодекс законів про працю України.
3. Житловий кодекс України.
4. Тучкова Е.Г., Захарова М.Л. Новое законодательство о социальномобеспечении. -М.- Знание, 1992 .
5. Закон України «Про державну службу» від16.12.93 р. Голос України — №2 від5.01.94 р.
6. Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р. № 1788-ХII. ВВР — 1992 — №3 .
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 11березня 1994 р. № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій,посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільговихумовах». Федерація профспілок України, березень 1994 р., 3-886.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 11березня 1994 р. № 162 .
9. Порядок проведення атестації робочих місць заумовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.92р. № 442.
10.ПостановаКабінету Міністрів України від 12.10.92 р. № 583 «Про затвердження нормативнихактів з питань пенсійного забезпечення». Урядовий кур’єр. № 48 від 30.10.92.
11.Список № 1 производств, цехов, профессий и должностейна подземных работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которыхдает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах,утвержденный постановлением Совета Министров СССР 22 августа 1956 г.№ 1173. Льготное пенсионное обеспечение. Москва, Профиздат, 1976,
12.Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях ив льготных размерах, утвержденный постановлением Совета Министров СССР 22 августа 1956 г.№ 1173. Льготное пенсионное обеспечение. Москва, Профиздат, 1976.
13.Список № 1 производств, работ, профессий, должностей ипоказателей на подземных работах, на работах с особо вредными и особо опаснымиусловиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту ( по старости)нальготных условиях, утвержденный постановлением Кабанетом Министров СССР 26 января 1991 г. № 10. Сборник нормативных актов по пенсионномуобеспечению. Москва, Экономика,1992.
14.Список № 2 производств, работ, профессий, должностей ипоказателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых даетправо на пенсию по возрасту ( по старости)на льготных условиях, утвержденныйпостановлением Кабанетом МинистровСССР 26 января 1991 г. № 10. Сборникнормативных актов по пенсионному обеспечению. Москва, Экономика,1992.
15.Постанова Фонду соціального страхуванняУкраїни від 26.08.99 р. № 11 «Про затвердження інструкції про порядокнадходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхуванняУкраїни». Міністерство юстиції України № 634/3927 від 21.09.99 р.
16.Положение о порядке обеспечения пособиями погосударственному социальному страхованию, утвержденному президиумом ВЦСПС 12ноября 1984 р. Справочник профсоюзного работника. Москва. Профиздат. 1987.
17.Правила исчисления непрерывного трудовогостажа рабочих и служащих при назначении пособий по государственному социальномустрахованию, утвержденные постановлением Совета Министров СССР 13 апреля 1973г. Справочник профсоюзного работника. Москва. Профиздат. 1987.
18.Постановление Верховного Совета СССР «О неотложныхмерах по улучшению положения женщин, охране материнства в детства, укреплениюсемьи». Известия — 1991 — №104.
19.Список сезонних робіт і сезонних галузей,затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.97 р. № 278. Працяі заробітна плата, 1997, № 7.
20.Указ Президиума Верховного Совета СССР от 24.09.74 г.«Об условиях труда рабочих и служащих, занятых на сезонных работах». ВВС СССР,1974, № 40.
21.Положення про порядок призначення та виплатидержавної допомоги сім’ям з дітьми, зареєстровано Міністерством юстиції України19 березня 1993 р. № 10.
22.Генеральна тарифна угода. Праця і заробітнаплата, 1997, № 22, ст.2.
23.Постанова Кабінету Міністрів України від27.04.98 р. № 571 «Про обчислення розміру допомоги по тимчасові непрацездатності».Праця і заробітна плата, 1998, № 10.
24.Правила обчислення трудового стажу дляпризначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 19.10.98 р. № 1658. Праця і заробітнаплата, 1998, № 21.
25.Положення про порядок і умиови виплатищомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів державної виконавчоївлади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.93 р. №108. Урядовий кур’єр, 1993, №183.
26.Наказ Міністра внутрішніх справ України від12.03.94 р. № 132. Урядовий кур’єр, 1999, №223.
27.Постанова Кабінету Міністрів України від30.12.98 р. № 2099 «Про заходи щодо закріплення кадрів в енергетиці».
28.Постанова Кабінету Міністрів України від22.06.99 р. № 1110 «Про виплату надбавки за стаж роботи і науковій сфері».
29.Довідник кваліфікаційних характеристикпрофесій працівників. Видавництво центру продуктивності. Краматорськ, 1998.
30.Закон України «Про основні засади соціальногозахисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні». ГолосУкраїни, 1994, № 18.
31.Положение о порядке назначения и выплатигосударственных пенсий, утвержденное постановлением Совета Министров СССР от 3августа 1972 р… СП СССР, 1972, №17.
32.Закон України «Про альтернативну (невійськову)службу». ВВР, 1992, №15..
33.Закон України «Про професійно-технічну освіту». ВВР, 1998, № 32.
34.Закон України «Про порядок вирішенняколективних трудових спорів (конфліктів)». ВВР, 1998, №34..
35.Порядок обчислення стажу державної служби,затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3.05.94 р. № 383.Урядовий кур’єр, 1994, № 71.
36.Постанова КабінетуМіністрів України від 27.04.93 р. № 131 «Про трудову книжку працівників».
37.Інструкція про порядокведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях.Затверджена Наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. №58.
38.Порядок підтвердженнянаявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжкиабо відповідних записів у ній. Затверджений постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 12.08.93 р. № 637. Урядовий кур’єр, 1993, № 144.