Зміст
Вступ. 2
Розділ І. Теоретична частина. 5
1.1 Загальна характеристика рослинних ресурсів України. 5
1.2 Види рослин занесені до Червоної книги. 7
Розділ ІІ. Практична частина. 10
2.1 Характеристика реліктових видів рослинКам’янець-Подільського ботанічного саду. 10
2.2 Використання знань про реліктові види рослин на урокахбіології 15
Фрагмент уроку з біології за 6 клас. 15
Фрагмент уроку із загальної біології за 11 клас. 17
Фрагмент уроку з біології за 6 клас. 20
Фрагмент уроку з біології за 6 клас. 22
Фрагмент уроку з біології за 6 клас. 24
Висновки. 27
Список використаної літератури. 29
Вступ
Актуальністьдослідження. Охоронна навколишнього середовища і природних багатств – науковапроблема глобального значення. У нашій країні створено всі умови для конкретноїі плодотворної роботи по охороні таких природних багатств як рослини, зокремапам’ятки природи. Такими пам’ятками є реліктові види рослин, що збереглися іпродовжують свій історичний розвиток з минулих епох нашої планети. З питань,пов’язаних з охороною, використанням та відтворенням реліктових видів рослинповинні сприяти громадяни, міністерства, відомства кожної держави дляздійснення відповідних заходів. У різних місцях України збереглися такі окремівіковічні поодинокі рослини-релікти які становлять велику наукову,історико-культурну цінність. На сьогоднішній день вони є актуальним питанням понеобхідності їхньої охорони, збереження, відновлення [1].
У законі України «Пророслинний світ» в статті 25 говориться про те, що охорона рослинного світупередбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової,видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об’єктіврослинного світу, охорон умов їх місце зростання, збереження від знищення,пошкодження, захист від шкідників і хвороб, невиснажливе використання [2].
Разом с усімаботанічними силами науки, ботанічні сади мають забезпечити збереження світовоїбіологічної спадщини. Ось чому дендрарії, декоративні та просвітницькі паркиперетворюються на дуже важливі центри збагачення біорізноманітності тарозширення ареалу таксонів, які слід будь-що зберегти. Усі види, які зникли чимайже зникли мають культивуватися паркознавцями і садівниками усіх країн світу.Я цілком згідна з тими ботаніками, які вважають, що зберегти розмножені в культурірослини рідкісних видів, нехай і не найкращими методами – це значно ліпше, ніжповністю їх втратити.
Необхіднопідкреслити, що збереження видів природної флори сьогодні є одним ізнайважливіших напрямків діяльності ботанічних садів як структур глибококомпетентних і відповідальних за майбутнє рослинного світу. Особливо їм слідподбати, на мою думку, про представників реліктових видів. Разом ізвідповідальними діями заповідників це дасть змогу істотно знизити антропогеннийтиск на їхні природні популяції.
Міжнароднаконвенція про біологічну різноманітність ставить перед ботанічними садамизавдання з розвитку систематики, флористики, моніторингу флори і рослинності натериторіях, що охороняються. А ще передбачає розширення наукових досліджень зрекультивації техногенних ландшафтів, реабілітації та відновлення деградуючихекосистем і видів яким загрожує зникнення. При цьому особлива увага звертаєтьсяна введення в культуру нових видів корисних рослин. Великі надії покладаютьсяна ботанічні сади, дендрарії і парки, які мають прекрасні колекції живихрослин, у пропаганді й популяризації знань про рослинний світ у біосфері,ноосфері, про необхідність збереження і шляхи раціонального використаннярослинних ресурсів.
Отже, вже чіткосформувалося переконання спеціалістів щодо діяльності зі збереженнярізноманітності рослинного світу, як пріоритетного завдання нашого суспільства[3].
У ряді випадківреліктові рослини є композиційною основою при створенні культурних краєвидів,дорогоцінною окрасою курортних зон і часто найціннішою частиною зелених зон,які створюються навколо міст і селищ. Отже, їх виявлення, реєстрація, взяттяпід охорону – важливий державний обов’язок усіх громадян.
Мета роботи –вивчити видовий склад реліктових видів Кам’янець-Подільського ботанічного садута довести необхідність використання знань про них на уроках біології взагальноосвітній школі.
Завданнядосліджень.
Ознайомитись зісторією створення Кам’янець-Подільського ботанічного саду, видовимрізноманіттям рослин.
Розкрити видоверізноманіття та ботанічну характеристику реліктових видів рослинКам’янець-Подільського ботанічного саду.
Розробитифрагменти уроків з біології з використанням особливостей реліктових видів.
Об’єкт дослідження– реліктові види рослин Кам’янець-Подільського ботанічного саду.
Предмет досліджень– дослідження видового різноманіття, морфології, вжитих та необхідних заходівохорони реліктових видів рослин Кам’янець-Подільського ботанічного саду з метоювикористання в навчальному процесі.
Робоча гіпотеза. Необхідністьзнань про реліктові види у навчальному процесі – важлива умова організаціїзмістовної діяльності учнів спрямованої на вирішення завдань ознайомлення учнівз видовим різноманіттям рослин занесених до Червоної книги. Це дозволяєформувати реалістичне уявлення про представників флори через забезпеченнябезпосереднього контакту дітей з ними. Саме в процесі спостережень за розвиткомрослин створюється можливість для формування системних знань. Реліктові видиможуть існувати при наявності відповідних умов – світла, тепла, вологи,поживного ґрунту. Особлива роль реліктових видів рослин у розвитку пізнавальнихінтересів і спостережливості учнів, оскільки тут можна проводити фенологічніспостереження, здійснювати довгострокові спостереження за їх ростом тарозвитком, вивчати вплив різних факторів.
Вчитель має змогуздійснювати екологічне виховання – формувати знання про залежності у природі,причини збіднення флори, необхідність збереження, відновлення і охоронирідкісних, зникаючих і реліктових видів рослин, формує гуманне, дбайливеставлення до природи.
Реліктові видимають важливе лікарське, естетичне значення та інше.
Методи дослідження.
Науковий,аналітичний.
Розділ І. Теоретична частина1.1 Загальна характеристика рослиннихресурсів України
Територія Україниза А.Л. Тахтаджяном, входить до Циркумбулярної, а також частково (Південнийберег Криму) до Середземноморської областей Бореального підцарстваГоларктичного флористичного царства і має характерну для названих регіоніврослинність.
Рослинний світ тайого географія в Україні порівняно вивчені. Ця країна характеризується великоюрізноманітністю флори. З 300-350 тис. видів вищих рослин Земної кулі, наприкладв Україні налічується понад 25 тис., у тому числі водоростей – близько 4,5 тис.,грибів і слизовиків – понад 15 тис., лишайників – більше ніж 1 тис.,мохоподібних – майже 800 і судинних рослин – понад 6,5 тис. видів.
Про багатство івисоку видову насиченість рослинного світу на одиницю площі України свідчатьтакі зіставлення. Природна флора судинних рослин в Україні налічує 4523 видів,на один рік припадає 4,45 видів.
Найбагатшими завидовим складом є родини айстрових, злакових, бобових, трояндових, губоцвітих,хрестоцвітих, гвоздикових. У країні росте близько 80 видів дерев, 280чагарників, 985 однорічних трав’янистих рослин, з вищих рослин 600 видів єендемічними; майже стільки ж рідкісних і зникаючих видів. Понад 150 видіврослин занесено до першого видання Червоної книги України, яку засновано в1976р. і до другого видання потрапило вже понад 400 видів судинних рослин. Особливобагато ендемічних, рідкісних та зникаючих видів є в Кримських горах і Карпатах– майже половина всіх ендемічних і близько 30% усіх рідкісних та зникаючихвидів. Природна рослинність збереглася лише на 20% території України,культивується більше тисячі видів рослин. У процесі виробничої діяльностірослинний світ суттєво змінився, значно скоротилася площа лісів.
Понад 30% площікраїни припадає на масиви, де збереглися природна чи вторинна напівприроднарослинність, серед якої широкий видовий склад лікарських (100 видів),вітамінних (більше 200), жиромасличних (300), медоносних (близько 1000),дубильних і фарбувальних (по 100). Шкідливими в флорі України є близько 600видів бур’янів.
Природнарослинність переважно збереглась в лісах, заповідних територіях на постійнихлуках і пасовищах, схилах балок і ярах.
Понад 100 видівналічують в Україні деревних рослин.
Ліси нашої державивиконують багатопланові народногосподарські функції: вони дають ціннусировинну, мають велике протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче,природоохоронне значення.
Кліматичні умовина території сприяють прискореному приросту деревини (4м3 на 1 га).
У результатібезсистемної рубки і використання зайнятих лісом земель для потреб землеробствашвидко зменшувалися площі лісових масивів на західноукраїнських землях. Причому,змінювався видовий склад лісів – у Карпатах за рахунок зменшення площ бука іялиці розширювалися площі смереки; на Поділлі замість дуба зросли площі граба,берези, осики.
У лісах ростутьшпилькові, твердолистяні і м’яколистяні породи. Переважно хвойні, на якіприпадає близько 54% загального запасу деревини.
До 40% становлятьзагальні запаси деревини – це твердолистяні породи: дуб високостовбурний, дубнизькостовбурний, бук, граб. Дуб переважає на поліссі і в лісостепу, бук – узахідній частині країни і в Криму. М’яколистяні породи – береза, осика, вільхасіра, вільха чорна, липа, тополя та ін. – займають біля 7% загального запасудеревини.
Лісистість урізних частинах і регіонах України нерівномірна. Вона значно вища на заході іпівночі, особливо в Карпатах і Поліссі. З просуванням на південь лісистістьпоступово зменшується. Лісові масиви і лісосмуги часто тут створюютьсябезсистемно; за ними переважно не забезпечується належного догляду.
Україна багататакими лікарськими рослинами, як валеріана, шипшина, фіалка триколірна, шавлій,дурман, кульбаба, материнка звичайна, цмин писків, суниці лісові, живокістлікарський, оман висок, ромашка, брусниця, чорна порічка, чорниця, малина,калина, лаванда, м’ята перцева, горицвіт весняний, меліса, золототисячник,кропива дводомна, чистотіл, звіробій, подорожник великий, толокнянка, споришзвичайний, конвалія та ін. Багато видів дикорослих лікарських рослин ужезанесено до Червоної книги України. Це – цибуля ведмежа, тирлич жовтий, астроганшерстистоквітний та ін. Більшість лікарських рослин росте в природних умовах,деякі – культивуються людиною. [4].
В сільськомугосподарстві України налічуються такі види культурних рослин як: жито, пшениця,ячмінь, овес, кукурудза, просо, рис, сорго, горох посівний, горох кольовий,вика посівна, вика волохата, кормові боби, квасоля звичайна, соя, лютин жовтийі багаторічний, конюшина, люцерна, середела, еспарцет виколистий, капустабілокачанна, редиска, редька, картопля, огірки, гарбузи, помідори, кабачки,перець солодкий та ін. [5]. 1.2 Види рослин занесені до Червоноїкниги
В зв’язку зантропогенною діяльністю людини багато видів рослин зникли, а також перебуваютьна межі зникнення. За даними Жуковського нараховується 500 тис. видів рослин,що потребують охорони. Нині на території нашої країни повинно охоронятися 541вид і підвид рослин та грибів. Розуміння необхідності обліку рідкісних ізникаючих видів організмів зумовило створення Міжнародної Червоної книги. ВУкраїні перше видання Червоної книги вийшло у 1980 році. Червона книга – цедержавний документ. Усі види, занесені до Червоної книги, охороняють івідновлюють різними способами, зокрема створенням різноманітнихприродоохоронних територій: заповідників, національних природних парків,заказників, пам’яток природи тощо.
Існує також зеленакнига, яку вперше в світі розробили фахівці України. До неї заносять рідкісні ітипові для певної місцевості рослинні угрупування, які потребують особливогорежиму їхнього використання. На відміну від Червоної книги, Зелена книгазвертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних угрупувань. У нійпредставлено 126 рідкісних й типових рослинних угрупувань, які потребуютьохорони.
Природоохороннізаходи не обмежуються захистом окремих видів, під захист беруть ціліекосистеми, які включають до складу заповідників, національних парків,заказників, резерватів.
Систематизованідані про рослин, майбутнє яких знаходиться під загрозою, заносять до Червоноїкниги Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МСОП), створенийу 1948 р. Види, включені в неї, поділяються на п’ять категорій:
Зниклі види.
Зникаючі види –знаходяться під серйозною загрозою зникнення; їх врятування неможливе безспеціальних заходів охорони і відтворення (ці види записані на червонихсторінках).
Рідкісні види –знаходяться під прямою загрозою вимирання, але зберігаються в невеликихкількостях або на обмеженій території; є небезпека їх зникнення (білі сторінки).
Види, якізнаходяться під загрозою зникнення – їх чисельність швидко падає (жовтісторінки)
Невизначені види –очевидно, знаходяться під загрозою зникнення, але достовірних даних про стан їхпопуляції немає (сірі сторінки).
Види, щовідновлюються (зелені сторінки) [15].
Тепер в Україніналічується 14 державних заповідників, із них 2 – біосферні і 3 національнихпарки загальною площею 265 тис. га, 1686 – державних заказників, 2671 –пам’ятки природи, 501 – пам’ятка природи садово-паркового мистецтва, 654 –заповідних урвища. Під охорону держави взято 220 тис. га болотних масивів,переважно на Поліссі. В ранзі заповідних територій охороняються понад 200 тис. гаводно-болотних угідь, що мають міжнародне значення. [6]
Для підтримання танормального функціонування екосистем будь якого регіону площа «диких»,первозданних, не порушених діяльністю людини територій має становити не менш як10-12% загальної площі його території. В нашій країні ж цей показник становить2,1%. [7]
Дбайливо требаоберігати насамперед найцінніші лікарські рослини, медоноси, технічні,декоративні, а також рідкісні й цікаві для науки рослини (релікти, ендеміки),віковічні дерева.
Об’єктами охорониє такі лікарські рослини: адоніс весняний, аїр, алтея лікарська, арнікагірська, білодонна, валеріана лікарська, горобина звичайна, горобина домашня,жовтушник сіруватий, звіробій звичайний, калина звичайна, конвалія, мучниця,обліпиха, алан високий, ромашка лікарська, тирлич, тис, хміль, черемха звичайната ін.
Технічнимидикоростучими рослинами, що потребують охорони є: бруслина бородавчаста,рододендрон жовтий, рододендрон східно карпатський, скумпія.
Ендемічні тареліктові видами рослин, які мають охоронятися є: білотка альпійська, роговиккримський або кримський «едельвейс», леонтиця одеська, цимбохазмадніпровська, береза дніпровська, вовчі ягоди Софії, вовчі ягоди гайові,бруслина мала, анемона дібровна, водяний горіх плаваючий, грабельки Бекетові,плакун Софії, гвоздики бузькі, в’яз касовий, тис ягідний, рододендрон жовтий ібагато інших.
Розділ ІІ. Практична частина2.1 Характеристика реліктових видіврослин Кам’янець-Подільського ботанічного саду
Кам’янець-Подільськийботанічний сад у природо-заповідному фонді України становить загальнодержавнезначення, охороняється законом і з 2004 року слугує базою для підготовкифахівців спеціальності садово-паркове господарство Подільського державногоаграрно-технічного університету.
Студентиуніверситету мають можливість на базі саду проходити учбову практику талабораторні заняття по ботаніки, екології, фізіології рослин, кормовиробництва, садівництва.
Загальна площаботанічного саду 17,5 га, а площа закритого ґрунту – біля 1,5 тис м2, кудивходять оранжерея тропічних, субтропічних рослин і теплиці.
Колекційний фондботанічного саду нараховує:
колекцію дерев ікущів, яка представлена 370 видами, сортами і формами;
колекцієютропічних і субтропічних рослин, яка представлена 400 видами;
колекцієюраритетних видів – 45 видів;
колекцієюлікарських і інших рослин – 110 видів;
колекцією одно-,дво- та багаторічних рослин, яка нараховує 200 видів.
Розпочато роботупо створенню плодового саду голландської селекції.
Ботанічний сад єініціатором впровадження в зелене будівництво нових видів декоративних рослин.
З історії Кам’янець-Подільськогоботанічного саду відомо:
в 1925 році булизакладені перші ботанічні ділянки при Інституті Народної освіти;
в 1927 році –видається перший список насіння для обміну з іншими ботанічними садами;
1928 рік –створюється ботанічний кабінет при сільськогосподарському інституті;
1 жовтня 1930 року– Народний комісаріат освіти України виділяє Кам’янець-Подільський ботанічнийсад в окрему науково-дослідну установу. Перший директор і засновник Гаморак Н.Т.,професор.
1931-1933 роки –проводиться велика науково-дослідна робота з фізіології рослин геоботаніки,фітопатології, акліматизації. Організовано такі відділи:
відділ фізіологіїта акліматизації;
систематики тагеоботаніки;
лікарських татехнічних культур;
1932 рік –підпорядкування саду Вінницькому обласному відділу народної освіти;
1944 рік –післявоєнна відбудова ботанічного саду;
1962 рік –розпорядження Міністерства освіти УРСР, постановою виконкому Хмельницькоїоблради ботанічний сад відділено як Кам’янець-Подільський обласний ботанічнийсад Міністерства освіти УРСР;
1963 рік –розпорядженням Ради Міністрів УРСР №1180 від 17.03. 1963 року надано статус «пам’яткаприроди республіканського значення»;
1983 рік –Постановою Ради Міністрів УРСР №311 від 22.07. 1983 року ботанічному саду присвоєностатус «Кам’янець-Подільський державний ботанічний сад»;
1996 рік –рішенням Х сесії Кам’янець-Подільської міської ради ХХІІ скликання №46 від 23.05.1996 року та рішенням виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради№558 від 04.06. 1996 року ботанічний сад з 01.07. 1996 року переданоПодільській державній аграрно-технічній академії зі статусом «пам’яткаприроди загальнодержавного значення»;
за період1996-2000 роки інструктовано 33 види рослин.
Співробітникиботанічного саду спільно з науковцями ПДАТУ проводять роботу по збереженню тавивченню генофонду природної та культурної флори на основі живих колекцій іекспозицій.
Першим директоромКам’янець-Подільського ботанічного саду був професор Гаморак Нестор Теодорович,який являється його засновником. [8]
УКам’янець-Подільському ботанічному саду ростуть на відкритій місцевостіреліктивних рослин як: Гінкго дволопатеве, Тюльпанове дерево, Тис ягідний,Магнолія тубос, Метасеквойя гліптостробусовидна або китайська та ін.
Гінкго дволопатеве(на лат. Ginkgo biloba) належить до відділу голонасіннихрослин, класу Гінкговидні, або Гінкгопсиди, порядку Гінкгові, родини Гінкгові,родом Гінкго і є єдиним, монотипним нині на Землі видом.
У минуломупредставники гінкгових були численними і поширеними по всій північній півкулі. Максимумусвого розвитку гінкгові досягли в Юрі. На сьогоднішній день в природному станілише в важкодоступних гірських районах Східного Китаю (гори Дянь Му-Шань), деутворюють мішані ліси. Гінкго здавна культивується біля древніх буддійськиххрамів та історичних пам’яток і вважається священним деревом. Як древній реліктЗемлі гінкго успішно вирощують з насіння в ботанічних садах та дендропаркахбагатьох країн світу; в Україні – в Криму, в Закарпатті, майже в усій рівниннійчастині.
Гінкго – високі(30-40 м. заввишки) дводолене листопадне довговічне дерево з пірамідальноюкроною, вкорочене і видовженими пагонами. Листки черешкові, з віялоподібною,здебільшого дволопатевою шкірястою пластинкою. Жилкування листків дихотомічне.
Насінні зачаткизібрані по два (їх може бути до 7-15) на загальній ніжці, при їх основі євалик, або комірець. Мікроспорофіли гінкго зібрані в звивисті стробіли, абосережки. Рослина вибаглива до ґрунту, світлолюбна.
Дерева гінкгоздебільшого використовуються з декоративною метою. Насіння та листки гінкгошироко використовуються в медицині і парфумерії, підсмажене чи відварене ядронасіння вживається як харчовий продукт.
Тюльпанове деревоабо Леріодепдрон тюльпановий (на лат. Leniodendron telipipera) належитьдо класу Магноліопсиди, або Дводольні, підкласу Магноліїди, порядку Магнолієквіти,родини Магнолієві, роду Ліріодендрон.
На батьківщині(схід Північної Америки) це дерево першої величини. Часом його величина досягає75 м. при обхваті 10 м… Жодне дерево в східних районах США не може змагатисьпо могутності й граціозності з тюльпановим деревом. Його прямі світлокоріколоноподібні стовбури підносяться на десятки метрів. Листки прості, алелисткові пластинки не цілісні, а лопатеві з виїмкою на верхівці, за формоюсхожі на ліру. Квітки оранжево-жовті, червонуваті великі (до 20 см. діаметром).Плід – багатолистянка. Після дозрівання плоди розкриваються і насінини звисаютьна довгих ниточках – виростах шва.
Тюльпанне деревовироджено в культуру і суспільно інтродуковано в Україні та інших країнах. Можезростати там, де і магнолія. Цвіте в травні-червні.
Магнолія тубос (налат. Magnolia tubos) належить до класу Магноліолиди, абоДводольні, підкласу Магноліїди, порядку Магнолієцвітні, рослини Магнолієві, родуМагнолія.
Магнолія тубос маєпрості листки з черговим листорозміщенням з прос листками. Нормальна довжиналистків 20-40 см… На фоні яскравої зелені добре гармонують великі білі квітимагнолії з простою оцвітиною. Плід – збірна листянка. Цвіте в квітні-травні. Квітимають приємний і дуже сильний запах.
Тис ягідний, абонегній – дерево (на лат. Taxus baccata) належить до класу Хвойні абоПінопсиди, підкласу Хвойні, або Піниди, підряду Тисові, родини Тисові, роду Тис.
Це дерево до 10-15м. заввишки, або найчастіше великий розлогий кущ. Росте в гірських лісахЄвропи, на схід до Карпат включно, а також в горах Криму і Кавказу.
Деревина тисучервона і є чудовим матеріалом для будівельних, столярних, токарних робіт. Зарадицієї цінної деревини, яка досить стійка проти гніття і легко полірується, тисмайже всюди було винищено ще в XVII-XVIII столітті. В Українітис зберігся в лісах Прикарпаття (заповідний тисовий гай в урочищі КняждвірІвано-Франківської області) в Карпатах і гірському Криму. Культивується вботанічних садах і парках як декоративне дерево. Охороняється. Внесений вЧервону книгу України.
Рослина маєалкалоз токсин, тому є отруйною. Нема токсину лише в принасіннику.
Листки у тису чергові,лінійні, матові, з трохи загорнутими краями. На кінцях корогинних, дужередукованих пазушних пагонів розміщенні поодинокі шишки. Вісь пагона вкритадрібними, спірально розташованими лусочками. На верхівці є один насіннийзачаток. Насінина овально-яйцеподібна, 5-8 мм. завдовжки та 4-5 мм. завширшки,з твердою темно-коричневою оболонкою. Насінина оточена м’ясистим келихоподібнимчервоним при насінником-арелюсом.
Метасеквойяглітострибусовидна, або китайська (на лат. Metasequaja glyptostroboides) належитьдо класу Хвойні, або Пінопсиди, підкласу Хвойні, або Пініди, порядкуКєпарісові, родин Таксодієві, роду Метасеквойя.
Метасеквойякитайська – це дерево до 30-35 м. завишки і до двох метрів у діаметрі. Древнійрелікт, що зустрічається у природному стані тільки в Китаї. Листки у цієїрослини дворядні, лінійні, на зиму опадають; опадають навіть пагони. Шишки мажекруглясті, до 2 см. в діаметрі, на довгих ніжках. Метасеквойя вирощується вбагатьох ботанічних садах світу. В Україні успішно росте від Ялти до Києва. В 20років досягає 20 м. заввишки і до 1,5 м. в обхваті стовбура. Шишки з’являютьсяна 6-9 році і дають схоже насіння.
Усі рослини в садубули посаджені протягом 1936-1937 років [4].
Кам’янець-Подільськийботанічний сад відіграє велику роль у збережені і збагачені біоресурсів Поділля.За час його існування інтродуковано майже 150 видів рослин. Такий сад єнауково-дослідною ділянкою та методичною установою, де діють секції дендрологіїфлори й рослинності, квітництва. [10] 2.2 Використання знань про реліктовівиди рослин на уроках біології
На уроках ботанікита морфології рослин реліктові види рослин можна застосовувати як навчальнийматеріал по таких темах: «Вегетативні органи рослин», зокрема прививчені будови листків і їх різноманітності, при вивченні відділуПокритонасінні з тем «Значення покритонасінних рослин у природі й життілюдини», «Характеристика класів і окремих родин», «Сільськогосподарські,лікарські, декоративні рослини». У відділі Голонасінні вивчаються такітеми як: «Різноманітність голонасінних рослин», «Значення уприроді та в житті людини». Такі рослини як гінкго дволопатевий, тисягідний та інші релікти можуть слугувати наочним матеріалом у вивченнірослинного світу.
На уроках екологіїпід час вивчення з розділу біології «Організми і середовище існування»використання реліктових рослин буде дуже доцільним, оскільки на них можнанавести приклади при розгляді «Охорона природи», «Розселеннярослин у природі»… [11]. Фрагмент уроку з біології за 6 клас
Тема: Різноманітністьголонасінних рослин, значення їх у природі та житті людини.
Мета: Ознайомитиучнів з основними представниками видів голонасінних рослин, сформулюватиосновні поняття:
розвинутипізнавальний інтерес до рослин уяву;
виховуватинауковий світогляд, бережливе ставлення до природи.
Обладнання: Гербарніекземпляри різноманітних видів голонасінних рослин, фотографії.
Тип уроку: Засвоєннянових знань.
Хід уроку.
І. Організаціякласу (1 хв)
ІІ. Мотиваціянавчально-пізнавальної діяльності (1 хв)
ІІІ. Повідомленнятеми і мети уроку (1 хв)
IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)
Мікроструктурауроку.
Різноманітністьголонасінних (розповідь)
Значенняголонасінних рослин в житті людини (розповідь-бесіда)
1. За зовнішнімвиглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. Серед них є ті, що представленінезначною кількістю, або навіть одним видом (наприклад гінкго), а також ті, якіє досить численними (наприклад хвойні).
Цікавою рослиною звідділу голонасінних, що збереглися до нашого часу, є гінкго дволопатевий –дерево, яке ботаніки називають «типовим викопним». Цей вид існує ще змезозою, коли він був однією з важливих лісоутворюючих рослин. У природнихумовах гінкго зберігся лише в Китаї, а в культурі поширений по всьому світу. Євін і в Україні, вирощується в ботанічних садах і парках майже в усіх обласнихцентрах. Гінкго – дводомна рослина, сягає 30 м. заввишки. Листки у ньогодовгочерешкові з довголопатевою платинковою і дихотомічним жилкуванням,опадають кожного року восени. Насінина у гінкго має м’ясистий придаток сріблясто-оранжевогокольору, через що в Японії цю рослину називають «сріблястим абрикосом».(мал. .1).
Не менш своєрідноює і вельвічія дивна, яка росте тільки в пустелях на південному заході Африки.
У помірних іхолодних зонах найчастіше голонасінні представлені хвойними, або шишконоснимирослинами. Обидві назви підкреслюють особливості будови цих рослин. До нихналежить сосна, ялина, ялиця, туя, яливець, кедр, кипарис, секвойя, тис тощо. Багатоз них є реліктовими і ендемічними видами. У південній півкулі хвойніпредставлені араунаторіями, подокарнусами, агатисами та ін (мал. .2).
До хвойнихналежать також і кордіїти, які давно вимерли і відігравали велику роль уформуванні кам’яного вугілля.
2. Голонасіннімають надзвичайно важливе значення у природі і житті людини. Вони утворюютьліси, а ліси – це легені нашої планети, оскільки збагачують атмосферу планети,очищують повітря.
Де щевикористовують голонасінних рослин?
Ці рослини єосновним джерелом деревини, яка є не тільки паливом, а й сировиною для багатьохгалузей промисловості. Із деревини хвойних одержують живицю, скіпідар, смоли,бальзами, дубильні речовини, ацетон, гліцерин, ванілін, спирт, терпантин,целофан, пластмаси, штучний шовк, штучну шкіру тощо. Її використовують також убудівництві, суднобудуванні…
Неабияке значеннямають голонасінні в озелененні населених пунктів.
Крім того у різнихнародів вони мають певну символіку [12, 13]
V. Узагальнення і систематизація знань (8 хв).
Усне опитування зазапитаннями:
Чому гінкгоназивають «живим викопним»? Охарактеризуйте його.
Які рослини звідділу голонасінних називають хвойними, або шишконосними? Наведіть приклади.
Яке значенняголонасінних у природі?
Де використовуєлюдина голонасінні?
VІ. Підведення підсумків уроку (3 хв).
VІІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв) Фрагмент уроку із загальної біологіїза 11 клас
Тема: Охоронавидового різноманіття організмів.
Мета: Ознайомитиучнів з видовим різноманіттям організмів, що потребують охорони, сформулюватиосновні поняття і терміни;
навчити учнівсамостійно працювати із літературними джерелами, висловлювати власні думки;
виховуватибережливе ставлення до природних багатств.
Обладнання: Підручники,гербарні зразки рослин, зошити, ручки.
Тип уроку: Комбінованийз елементами лабораторної роботи.
Хід уроку.
І. Організаціякласу (1 хв)
ІІ. Мотиваціянавчально-пізнавальної діяльності (1 хв)
ІІІ. Актуалізаціяопорних знань учнів (5 хв). Усне опитування за запитаннями:
Дайте визначенняекології як науки?
Що розуміють підсловами «охорона природи»?
Як уникнутиглобальної екологічної кризи?
Як екологічнізнання застосовує у своїй практичній діяльності?
IV. Повідомлення теми і мети уроку. (1 хв)
V. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
Розповідь:
1. Які основнінапрямки збереження видового різноманіття організмів?
Ми вже згадували,що збереження і поліпшення стану навколишнього природного середовища неможливебез збереження видового різноманіття організмів, які населяють нашу планету. Дляцього потрібно всебічно вивчити видовий склад різних регіонів Землі, приділяючиособливу увагу тим видам, яким загрожує зникнення. На підставі цих дослідженьрозробляють основи раціонального використання видів, за якою їхні популяціїмогли б відновлювати свою чисельність. З метою збереження видовогорізноманіття, уряди різних країн приєдналися до розробленої МСОП Всесвітньоїстратегії охорони природи. Її теоретичною базою є розуміння того, що кожний видорганізмів є необхідним і унікальним компонентом біосфери.
Важливість охоронибіологічного різноманіття підкреслює і ратифікована урядами різних країн «Конвенціяпро охорону біологічного різноманіття» (1997 р)
Для реалізації цихдокументів розроблено Національну програму збереження біологічного різноманіттяУкраїни на 1998-2015 рр.
З прийняттям цихдокументів розпочато новий етап в охороні довкілля і його мешканців. Згідно зним біологічне різноманіття України слід охороняти, як національне багатство; йогозбереження і раціональне використання є важливою умовою стабільного розвитку країн.
2. Що таке Червонакнига?
Це списокрідкісних і зникаючих видів організмів, що потребують охорони. Одночаснопроводиться робота із складанням так званих Чорних списків видів, які зникли знашої планети, починаючи з 1600 року.
3. Що таке Зеленакнига України?
Книга, до якоїзаносять рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угрупування, якіпотребують особливого режиму їхнього використання.
4. Основні типиприродних територій це: заповідники (природні та біосферні), національніприродні парки, заказники.
VІ. Узагальнення і систематизація знань (13 хв)
Лабораторна робота.
Тема: Вивченняморфологічного критерію виду на прикладі реліктових рослин.
Обладнання іматеріали: Гербарні зразки рослин.
Хід роботи: Розглянутигербарні зразки кількох (2-3) видів рослин. Записати їхні наукові назви іохарактеризувати за особливостями зовнішньої будови (стебло, листки, плоди,насіння, квітки).
VІІ. Підведення підсумків уроку (3 хв)
VІІІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв)
Фрагмент уроку з біології за 6 клас
Тема: Особливостірозвитку рослинного світу. Значення рослин в житті людини.
Мета: Ознайомитиучнів із особливостями розвитку рослинного світу, різними факторами впливу нарослинність;
навчити учнівсамостійно працювати на уроці, висловлювати свої думки;
розвинути увагу,уяву, мислення;
виховуватибережливе ставлення до природи, впевненість в собі і власних знаннях.
Обладнання: Зошити,ручки, лінійки, визначник рослин.
Тип уроку: Екскурсії.
Хід уроку.
І. Організаціякласу (1 хв)
Сьогодні мипродовжимо наше знайомство із Царством рослин і підемо на екскурсію вботанічний сад.
ІІ. Мотиваціянавчально-пізнавальної діяльності (2 хв)
Перш за все вимаєте розписатися по техниці безпеки в журналі та пригадати правила поведінки вприроді.
У ботанічному садузростає велика кількість рослин. Ми маємо вивчити особливості розвиткурослинного світу на прикладі рослин-реліктів, а також їх значення у життілюдини
ІІІ. Повідомленнятеми і мети уроку-екскурсії (1 хв)
IV. Проведення екскурсії (35 хв)
1. Розповідьучителя по досліджувальних об’єктах природи. Ознайомлення з маршрутом.
Це рослини, що єсвідками природи минулого, тобто дійшли до нас з минулих епох і не втратилисвого розвитку. Вони є єдиними і неповторними видами на нашій планеті.
Кількість реліктівобмежена, тому їх треба оберігати і розмножувати.
До реліктовихрослин належать гінкго дволопатеве, магнолія тубос, метасеквойя, тюльпановедерево, тис ягідний та інші.
Будь яка рослина,її не живе і живе оточення нерозривно пов’язане одне з одним і знаходиться впостійні взаємодії.
На кожну рослинудіють фактори неживої природи – абіотичні фактори (світло, тепло, вода,повітря, мінеральні речовини).
У свою чергурослини змінюють навколишнє середовище: повітря, грунт, водний баланс, клімат.
Уся різноманітнадіяльність людини, що може призводити до змін природи, середовища, життярослин, впливає на них як позитивно, так і негативно (антропогенний фактор).
2. Завданняекскурсії:
Найти і визначитикількість особин тюльпанового дерева та виділити з них молоді і дорослі особини.Виявити їх пристосування до навколишнього середовища та абіотичних факторів.
Знайти надосліджувальній ділянці популяції реліктових видів рослин.
Вияснити місцезростання та поширення древніх видів рослин, що наявні в саду [14].
Заповнити таблицюВиди рослин (назва) Число особин кожного виду Ярусність Фаза розвитку Морфологічні особливості (листя, стебла, квітів. .) Розповсюдження плодові насіння
V. Узагальнення і систематизація знань (4 хв).
Поміркуйте, якезначення мають вивчені вами сьогодні рослини в житті людини?
Яка особливістьрозвитку цих рослин?
VІ. Підведення підсумків уроку (1 хв)
Чи взнали висьогодні щось нове, цікаве? Які форми роботи сподобались? Що хотіли б видізнатися на наступний раз?
VІІ. Повідомлення домашнього завдання (1 хв) Фрагмент уроку з біології за 6 клас
Тема: Листок тайого будова. Різноманітність листків.
Мета: Розкритибудову листка, закріпити вміння розрізняти листки за формою листкової пластинкитощо;
розвинути вмінняаналізувати, узагальнювати;
виховатипізнавальну активність, культуру спілкування
Обладнання: Підручники,гербарні зразки, малюнки.
Тип уроку: Засвоєннянових знань.
Хід уроку.
І. Організація класу(1 хв)
ІІ. Мотиваціянавчально-пізнавальної діяльності (1 хв)
ІІІ. Повідомленнятеми і мети уроку (1 хв)
IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)
Мікроструктурауроку:
Листок як органрослин, основні його процеси.
Типилисторозміщення.
Будова листка.
Типи листків та їхформа.
1. Листок – цебічний орган пагона. Листки на пагоні розташовуються таким чином, щобякнайкраще уловлювати світло.
Основні процеси,що відбуваються у листку – це фотосинтез і випаровування. У листку, як і в усіхінших частинах рослин, здійснюється також дихання. Дихання у рослин є зворотнімпроцесом фотосинтезу. Будова листка зумовлюється його функціями.
2. Розрізняютькілька основних типів листкорозміщення: спіральне, або чергове, супротивне ікільчасте, або мутовчасте. При спіральному листкорозміщуванні у вузлах є лишепо одному листку, при супротивному – у кожному вузлі сидять один проти одногодва листки (бузок, клен), а при кільчастому – три або більше (елодея, гінкго,вороняче око) (див. гербарні зразки).
3. Листок складаєтьсяз пластинки, черешка, основи, якою він з’єднується зі стеблом – віссю пагона. Черешокякнайкраще орієнтує розташування пластинки щодо світла, яке основною умовоюфотосинтезу. Пластинка, яка звичайно плоска, безумовно найкраще забезпечуєнеобхідну площу для вловлювання променів світла. На пластинці, в її покривнійтканині, розміщуються продихі, через які у рослин здійснюється газообмін івипаровування. Продихі складаються з двох замикаючих клітин і щілини між ними,яка може час від часу відкриватися або закриватися. Листкові пластинки буваютьгладенькі або вкриті волосками й восковим нальотом.
4. Розрізняютьлистки прості й складні. Прості листки мають тільки одну листкову пластинку,яка може бути щілиною або розчленованою. Цілісні листки мають дуже різноманітніформи, різні типи жилкування і так далі (див мал.)
За способомрозчленування листки поділяють на лопатеві, роздільні і розсічені трійчасті,пальчасті і перисті.
Прості листкиопадають разом із черешком. Якщо черешок не розвивається, листок називаєтьсясидячим.
Складні листкимають спільний черешок, до якого прикріплюються прості листки. У складномулистку кожен простий листок опадає окремо. Серед складних листків буваютьтрійчасті, пальчасті і перисті.
Є такі листки: пальчасто-лопатеві,голчасті (у хвойних), перисто-лопатеві, округлі, серцеподібні, ниркоподібні,лінійні, овальні, ланцетоподібні та інші.
V. Узагальнення і систематизація знань (8 хв).
Робота ізгербарієм.
За гербарнимизразками визначить назви листків за формою і краєм листкової пластинки. Длявизначення використовуємо гербарій таких рослин: гінкго дволопатеве, тисягідний, магнолія тубос, тюльпанове дерево.
VІ. Підведення підсумків уроку (3 хв).
VІІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв) Фрагмент уроку з біології за 6 клас
Тема: Значенняплодів і насіння, пристосування їх до поширення в природі.
Мета: Ознайомитиучнів із поширенням плодів і насіння, навчити основних понять і термінів;
розвинути уяву,пам’ять, творче мислення, пізнавальну активність;
виховати інтересдо живої природи.
Обладнання: Колекціясухих плодів та насіння, малюнки.
Тип уроку: Комбінований.
Хід уроку.
І. Організаціякласу (1 хв)
ІІ. Мотиваціянавчально-пізнавальної діяльності (1 хв)
ІІІ. Актуалізаціяопорних знань учнів (5 хв)
Самостійна робота.
Варіант І.
Що таке насіння?
З чого складаєтьсянасіння?
Варіант ІІ.
Що таке плід?
З чого складаєтьсяплід?
IV. Повідомлення теми і мети уроку (1 хв)
V. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
Мікроструктурауроку:
Значення плодів інасіння.
Способи поширенняплодів і насіння.
1. Поширенняплодів і насіння сприяє розселенню рослин, а розселення рослин – збереженню іпроцвітанню видів. Плоди і насіння можуть поширюватися самостійно, або задопомогою вітру, води, птахів, звірів, людини тощо.
2. Здатністьрослин самостійно поширювати плоди і насіння називається автохорією. Доавтохорних рослин належать жовта акація, люпин, герань і багато інших. У нихпісля достигання плоди розтріскуються і з силою викидають насіння на значнівідстані від рослин.
Поширення плодівнасіння вітром називається анемохорією. Це найпоширеніший спосіб розселеннярослин. У анемохорних рослин плоди і насіння мають відповідні пристосування дорозповсюдження: вони або дуже легкі, або на них розвиваються волоски, летючкитощо. До анемохорних рослин належать верба, метасеквойя, береза, клен,тюльпанове дерево…
Гідрохоріяхарактерна для водно-болотяних рослин, зокрема осок, камишів, глечиків та інших.
Досить часто уприроді зустрічаються і орнітохорія та зоохорнія. Цими способами переважнопоширюється насіння рослин із соковитими плодами (тис ягідний, малина, черешня….).
Нерідко на плодахрозвиваються причепкі або липкі речовини, як у череди, лопуха тощо.
У ХХ сторіччіважливим фактором розселення рослин стала антропохорія. Плоди і насіння долаютьвеличезні відстані разом із транспортом, продуктами, що їх перевозить людина,нерідко з одного континенту на інший.
VІ. Узагальнення і систематизація знань (13 хв).
Розгляньтегербарні зразки плодів тису ягідного і насіння метасеквої, тюльпанового дерева.
Що таке гідрохорія?
Що таке автохорія?
Що таке анемохорія?
Що такеорнітохорія та зоохорія?
Що такеантропохорія?
VІІ. Підведення підсумків уроку (3 хв).
VІІІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв)
Висновки
Рослини – це живіорганізми, які є невід’ємною частиною нашого життя. Вони одні із найважливішихкомпонентів живої природи, що забезпечують нам існування «легені нашоїпланети» джерело харчування та багатьох інших цінностей. Кожен вид рослинє унікальним, неповторним та необхідним на Землі, оскільки складає певнуекосистему. Тому наш обов’язок і завдання – зберегти в природному стані усюрослинність.
В наш час створенобагато заходів по охороні рослинного світу. Існують організації, які займаютьсявідновлення і збереженням в першу чергу тих рослин, що знаходяться на межізникнення і потребують особливої уваги, рідкісні види, ендемічні, реліктові. Всівони входять до сторінок Червоної книги та оберігаються законом від знищення. Заїхню долю несе відповідальність все людство, від дітей до дорослих. Саме черезце, потрібно показати величезне значення рослин. Таку роботу слід виконувати вшколі з учнями, як майбутніми громадянами, що нестимуть відповідальність засвою діяльність до природних багатств, зокрема рослинність.
Виховуватигуманне, бережливе ставлення до навколишнього середовища, формувати усвідомості молоді природоохоронні засади. Навчальний процес повинен сприятицьому. Школа має робити все необхідне для здійснення цієї мети. Їїметодологічною основою є різні форми роботи вчителя-вихователя зі своїмивихованцями.
Реліктові вилирослин є живим прикладом поступового збіднення флори. Адже їх кількістьнезначна, а корисність невичерпна, надзвичайно велика. Ось чому, їм надано такеважливе значення.
Особливо важливимє повернути функцію реліктових видів в біоценозі, створити оптимальні умові дляїх росту і розвитку та перевести їх в категорію відновлених видів.
Сучасні методигенної інженерії, біотехнології дозволяють вирішити цю проблему. Ці та іншіпроблеми стануть предметом наших подальших досліджень.
Список використаної літератури
1. Державний комітет ради міністерств УРСР по охороні природи. Українськетовариство охорони природи. Природа України та її охорона. Політвидав. України.– Київ; 1975. – 292 С.
2. Природоохоронні документи в Україні. Короткий довідник. Кам’янець-Подільский«Абетка-НОВА», 2004. – 72 С.
3. Національна академія наук України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного.Український ботанічний журнал. том 61№3, Київ. – 2004. – 122 С.
4. Заставний Ф. Д.3-36. Географія України: у 2-х книгах. – Львів; Світ,1994. – 472 С. іл…
5. Запорожан З. Є. Основи сільського господарства: Лабораторно-практичнізаняття. – Кам’янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничійвідділ, 2004. – 122 С.
6. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001. – 500 С.
7. Білявський Г.О. та ін. Основи екології; Підручник / Г.О. Білявський, Р.С.Фурдуй, І.Ю. Костіков. – К.; Либідь, 2004. – 408 С.
8. Путеводительпо Каменец-Подольскому ботаническому саду. Каменец-Подольский. 1983. Зак.864. тир.2000.
9. В.Л. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник. Систематика вищихрослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр. 2001. – 456 С.
10. С.І. Ковалечук, М.А. Задорожний. Пам’ятки природиХмельниччини. – Львів: Каменяр. – 1985. – 56 С.
11. Навчально-практичне видання. Міністерство освіти інауки України. Біологія 7-11 класи. Видавничо-торгова фірма «Перун». –Київ, 2002 р. – 96 С.
12. С.С. Морозюк. Біологія: [Підручник з 6 класу длясередніх загальноосвітніх шкіл]. – Київ. Видавництво "Ґенеза", 1996. –160 С.
13. Є.С. Слободянюк, А.П. Ванярх. Биология. Примерноепоурочное планирование с применением интерактивных и аудиовизуальных средствобучения.7-9 классы: — Москва, Школьная Пресса, 2003. – 78 С.
14. Евдокимова Р.М. Внеклассная работа по биологии. –Саратов: Лицей, 2005. – 288 С. – (Библиотечка учителя).
15. Мусієнко Микола Миколайович. Екологія рослин: Підручник.– К.: Либідь, 2006. – 432+8 С.
16. Загальна методика навчання біології: Навч. посібник/ І.В. Мороз, А.В. Степанюк, О.Т. Гончар та ін.; За ред… І.В. Мороза. – К.: Либідь,2006. – 592 С.
17. Мудрак О.В. Екологія. Навчальний посібник для студентіввищих навчальних закладів. – Вінниця: ВАТ «Міська друкарня», 2006. –508 С.
18. Попиш А.Ф., Медвідь В.Г., Гвоздецький О.Г., Козак З.Я.Екологія: теоретичні основи і практикум. Навчальний посібник для студентіввищих навчальних закладів.3-тє видання, стереотипне. Львів: Новий світ – 2000,2006. – 328 С.
19. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теоріята практикум. Навч. посіб. – К.: Лібра, 2006. – 368 С.
20. Джимрей В.С. Екологія та охорона навколишньогоприродного середовища. – Навч. посіб. – 5-те видання., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання»,КОО, 2007. – 432 С.
21. Біологія: Навч. посіб. / А.О. Слюсарєв, О.В. Самсонов,В.М. Мухін та ін., За ред. та пер. з рос.В.О. Мотузного.4-те вид., стер. – К: Вищашк. ., 2003. – 622 С.: іл…
22. Крисаченко В.С. Людина і біосфера: основиекологічної антропології. Підручник. – К.: Заповіт, 1998. – 688 С.
23. Плахтій П.Д., Чаплинський Р.Б. Кобила В.М. Лікарськірослини і продукти бджільництва при серцево-судинних захворюваннях. Навчальнийпосібник. – Кам’янець-Подільський: Друк Мослак М.І., 2004. – 248 С.
24. Брайон О.В. Фізіологія рослин для допитливих. Стежинав зелений світ. Посібник / за ред… К.М. Ситника. – К.: Українськийфітосоціологічний центр., 2003. – 219 С.
25. Красільникова Л.О., Садовниченко Ю.О. Анатоміярослин. Рослинна клітина, тканини, вегетативні органи: Навч. посібник. – Х.: Колорит,2004. – 237 С.: іл…
26. Нечитайло В.А., Баданіна В.А., Грищенко В.В. Культурнірослини України. Навч. посіб. – Київ.: Фітосоціоцентр., 2005. – 351 С.
27. Орлов О.О., Якушенко Д.М. Рослинний покривпроектованого Коростимівського національного природного парку. – Київ: Фітосоціоцентр,2005. – 180 С.
28. Мусієнко М.М. та ін. Екологія: Тлумачний словник. –К.: Либідь, 2004. – 376 С. – Укр. і рос. мовами.