Зміст
Реферат
Введення
1. Аналіз учбової документації
1.1 Загальнахарактеристика
1.2 Аналізучбового плану
1.3 Аналізучбової дисципліни і її ролі в підготовці фахівця
1.4 Межпредметнізв’язки
1.5 Розробкафрагменту поурочно-тематичного плану
1.6 Розробкапереліку комплексно-методичного забезпечення за обраною темою
1.7 Характеристикаучбово-матеріальної бази, яка повинна бути залучена при вивченні теми
2.Організація і методика уроку обраної теми
3. Наочнізасоби у викладанні та методика їх використання
Висновок
Списоквикористаних джерел
Реферат
У даній курсовій роботі є 3 таблиці.
У курсовій роботі були охарактеризовані учбовідокументи, дана характеристика дисципліни «Виробниче навчання», розробленийперелік комплексно-методичного забезпечення для вибраної теми, складенийпоурочно-тематичний план, план-конспект уроку, вивчена теоретична частина: «Наочні засоби у викладанні таметодика їх використання.».
Документи: КВАЛІФІКАЦІЙНАХАРАКТЕРИСТИКА, УЧБОВИЙ ПЛАН, ЗВЕДЕНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН, УЧБОВА ПРОГРАМА
Вступ
Професійно-технічна освіта єскладовою частиною системи утворення України. Професійно-технічна освіта – це комплекспедагогічних і управлінських заходів, направлених на забезпечення оволодіннягромадянами знаннями, уміннями і навичками у вибраній ними області професійноїдіяльності, розвиток компетентності і професіоналізму, виховання загальної іпрофесійної культури.
Професійно-технічне навчанняскладова частина професійно-технічної освіти. Воно передбачає формування угромадян професійних умінь і навиків, необхідних для виконання певноїдіяльності, і може здійснюватися в професійно-технічних учбових закладах.
Педагогічною діяльністю впрофесійно-технічних учбових закладах можуть займатися особи, які маютьвідповідну професійну освіту і професіонально-педагогічну підготовку, моральніякості і фізичний стан яких дає можливість виконувати обов'язки педагогічногопрацівника.
Вимоги до педагогічнихпрацівників визначаються кваліфікаційною характеристикою, але уміння розроблятипорядок організації і методику проведення учбових занять — одне з основнихпрофесійних умінь.
Метою даної курсової роботає: на основі аналізу початкових умов (учбових документів, матеріально-технічноїбази і дидактичного забезпечення дисципліни) розробити порядок організації іметодики вибраної теми.
Об'єкт дослідження:професійне навчання учнів ПТЗО.
Для досягнення заданої метинеобхідно виконати наступні задачі:
— виявити роль і місцеучбової дисципліни: «виробниче навчання» в учбових документах при підготовціфахівців в ПТО;
— визначити міжпредметнізв'язки (виявити, які дисципліни і теми з них є забезпечуючими для вивченнятеми: «Локальна мережа»; виявити, які дисципліни і теми з них забезпечує тема: «Локальнамережа»);
— скласти поурочно-тематичнийплан вивчення теми: «Локальна мережа»;
— розробити комплексно-методичнезабезпечення для теми: «Локальнамережа»;
— виконати аналізучбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернута для вивчення теми: «Локальнамережа»;
— розробити порядокорганізації і методику теми Локальна мережа»;
— дати рекомендації поудосконаленню розробки уроку.
1. Аналіз учбовоїдокументації
1.1 Загальна характеристика професії
Зміст освіти визначається наступними нормативнимидокументами: кваліфікаційною характеристикою, учбовий план, учбова програма,зведено-тематичний план.
Кваліфікаційна характеристика– це державний документ, на основі якого складаються учбові плани і програмипрофесійних учбових закладів. У ній відображені вимоги виробництва до зміступраці працівників даної професії і даного рівня кваліфікації. Складається зрозділів:
1) характеристика робіт якіповинен виконувати працівник;
2) перелік знань працівника;
3) перелік умінь працівника;
Вихідні дані:
Спеціальність: Обслуговуванняінтелектуально-інтегрованих систем.
Кваліфікація: молодшийфахівець.
Освітньо-кваліфікаційнийрівень: бакалавр.
Термін навчання: 3 роки.
Далі розглянемо основніхарактеристики професії:
Елементи предмету діяльності, види діяльності, сферадіяльності.
Місце використання робітника: програміст.
Існуючі тарифно-кваліфікаційні характеристики містятьопис тільки основних, що найбільше часто зустрічаються робіт, що відносяться доданої професії і до відповідного розряду складності. В основному вонипризначені для тарифікації робіт зі ступенів їхньої складності, тарифікаціїробітників і присвоєння їм відповідних кваліфікаційних розрядів з урахуваннямскладності виконуваних робіт, встановлення однакових вимог при оплаті праціробітників відповідно до рівня їхньої кваліфікації.
1.2 Аналіз учбового плану
Навчальний план — це державний навчальний документ, уякому встановлюється:
1.Термін навчання: 3 роки.
2.Тривалість навчального року і його структура
3.Повний перелік предметів
4.Розподіл предметів по роках навчання (послідовністьвивчення предметів)
5.Час на вивчення кожного предмета в цілому і понавчальних предметах
6.Перелік предметів, виконуваних на заліки й іспити
7.Режим навчальної роботи (у ПТУ — час на теоретичнізаняття і практичне навчання)
8.Час на факультативи і консультації
Навчальний план розробляється по визначених професіяхза участю представників навчального закладу і затверджується міністерством освітиУкраїни.
Навчальні плани бувають:
1.Типовими, тобто однаковими для даної професії
2.Експериментальними — для нових спеціальностей інових навчальних закладів.
Важливий принцип складання навчальних планів — ценаступність змісту утворення.
Тепер виконаємо аналіз основних розділів навчальногоплану стосовно до вихідних даних.
Термін навчання: 3 роки.
Тривалість навчального року і його структура:навчальний рік триває 11 місяців.
У таблиці 1.1 представлені зведені дані по бюджетічасу (у тижнях).
Таблиця 1.1 — Зведені дані бюджетові часу (у тижнях).Курси Теоретичне навчання
Виробниче
навчання Виробнича практика
Передвипускна
практика Державна атестація Тиждень на святкові дні Канікули Всього I 38 8 2 1 11 52 II 36 36 2 2 1 11 52 III 23 23 16 1 1 2 43
Повний перелік предметів (додаток1)
Розподіл предметів по роках навчання (послідовністьвивчення предметів) — (додаток 1).
У професійно-технічних навчальних закладах виділяютьтри цикли дисциплін:
-професійно-технічний;
-загальтехнічний;
-загальноосвітній.
У технікумах виділяють наступні цикли:
-загальноосвітній;
-цикл гуманітарної і соціально-економічної підготовки;
-цикл природно-наукової підготовки;
-цикл професійної і практичної підготовки
У навчальному плані підготовки оператора комп’ютерногонабору виділено наступні цикли дисциплін і час на їхнє вивчення:
-професійно-технічний — 1240;
-загальноосвітній — 3030.
Основною характеристикою відведення години дляоцінювання рівня професійної підготовки в ПТЗО з відношення години, щовідводиться на теоретичне навчання і до години, що відводиться на виробниченавчання.
/>0/540=0
/> — час, що відводиться на теоретичненавчання;
/> - час, що відводиться на виробниченавчання.
Цей показник пропонується називати показникомiнтелектуалоємностi професійної підготовки.
Також вводиться показник загальноосвітньої бази професійноїпiдготовки, що враховує відношення кiлькостi учбових годин, що відводяться навивчення загальноосвітнього та професійно-технічного циклу.
/>3030/1240=2,44
/> - час, що відводиться для вивчення загальноосвітньогоциклу;
/> - час, що відводиться на вивчення професійно-технічногоциклу.
1.3 Аналіз учбової дисципліни і їїролі в підготовці фахівця
Дисципліна: Виробниче навчання.Час на вивчення 540 годин.
Перелік основних розділівдисципліни приведені у додатку 1
Для подальшого дослідження обираємотему: «Локальна мережа».
Кількість годин на вивченняданої теми 6 годин.
Дана тема має важливе значеннядля фахівця з професії: «Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні».
Зокрема для формуваннянаступних умінь:
1. Створювати локальну мережуміж робочими комп’ютерами;
2. Працювати з пристроями длястворення ефективних мереж;
3. Налагоджувати локальнумережу та розподіляти комп’ютери робочої групи.
4. Використовувати ефективні методи поєднаннякомп’ютерів між собою і т.д.
1.4 Міжпредметні зв'язки
Сукупність функцій міжпредментних зв'язківреалізується в процесі навчання тоді, коли вчитель здійснює все різноманіттяїхніх видів. Розрізняють зв'язку внутріциклові (зв'язку інформатикою,операційними системами, комп'ютерними мережами) і міжциклові (зв'язкувиробничим навчанням, математикою, основи економіки).
Види міжпредметних зв'язків поділяються на групи,виходячи з основних компонентів процесу навчання (змісту, методів, форморганізації): змістовно-інформаційні й організаційно-методичні.
Міжпредметних зв'язку на рівні фактів (фактичні) — цевстановлення подібності фактів, використання загальних фактів, досліджуваних укурсах фізики, хімії, біології, і їхній усебічний розгляд з метою узагальненнязнань про окремі явища, процеси й об'єкти природи. Так, у навчанні біології іхімії вчителя можуть використовувати дані про хімічний склад людського тіла.
Понятійні міжпредметні зв'язку — це розширення іпоглиблення ознак предметних понять, і формування понять, загальних дляродинних предметів (загальпредметних).
До загальпредметних понять у курсахприродничонаукового циклу відносяться поняття теорії будівлі речовин — тіло,речовина, склад, молекула, будівля, властивість, а також загальні поняття — явище, процес, енергія й ін.
Ряд загальбіологічних понять відбиває такі складніпроцеси живої природи, що неможливо розкрити навіть на першому етапі їхньоговведення без залучення фізико-хімічних понять. Типовим прикладом служить теоріябудівлі речовини, що являє собою фундаментальний зв'язок фізики і хімії, а їїнаслідки використовуються для пояснення біологічних функцій неорганічних іорганічних речовин, їхньої ролі в житті живих організмів.
Далі розглянемо дисципліни іпитання, які забезпечують вивчення даної теми (табл.1.2).
Таблиця 1.2 – Перелікосновних дисципліни і питання, які забезпечують вивчення теми: «Локальна мережа».Дисципліна Питання Інформатика
Що таке система?
Які види систем бувають? Виробниче навчання
Методи поєднання двох комп’ютерів?
Що таке мережна карта?
Для чого використовується світч? Електротехніка з основами промислової електроніки
З чого складається комп’ютер?
Існуючі методи поєднання?
1.5 Розробка фрагментівпоурочно-тематичного плану
Підготовка до вивчення чергової теми учбової програмипочинається, перш за все, з того, що викладач визначає місце даної теми вучбовому процесі по предмету, зміст, а також кількість відведеного на неїгодинника. Різною буде підготовка до вивчення теми ознайомлювального абоввідного характеру і теми, в якій вивчаються вузлові, основоположні питанняпредмету. Підготовка до теми, особливо великою за об'ємом, — складна і багатограннаробота, що вимагає педагогічної майстерності. Тому, розкриваючи змістпідготовки до вивчення теми тут матимемо на увазі значну по кількостігодинника, складну за змістом і важливу по значущості тему програми.
До вивчення теми викладачпочинає готуватися ще на етапі підготовки до викладання курсу в цілому.Аналізуючи програму, він продумує місце кожної теми в змісті предмету, їїзв'язок з попередніми і подальшими темами. У ряді випадків у досвідченихвикладачів виникає необхідність (з урахуванням власного досвіду, змін увивченні тим програми виробничого навчання або інших предметів) перестановкитеми, деякого зменшення або збільшення часу, відведеного на неї. Такі зміни врозумних межах вносити в програми дозволяється, що передбачене в пояснювальнихзаписках до них. Зміни послідовності і термінів вивчення тим виробляються зарішенням відповідних методичних комісій при неодмінній умові, що програмибудуть виконані повністю, учні одержать міцні знання і навики і не порушитьсязв'язок між виробничим і теоретичним навчанням.
У таблиці 1.4 представленийпоурочно-тематичний план вивчення дисципліни: «Виробниче навчання».
Тема: «Локальна мережа».
Кількість годин на предмет – 540.
Таблиця 1.4 – Поурочно-тематичнийплан вивчення дисципліни: «Виробниче навчання».№ уроку Тема і короткий зміст матеріалу Мета уроку Методична характеристика та особливості проведення уроку Види контролю Учбово-матеріал. оснащення Урок №1
Загальні поняття про мережі:
1. Основні поняття і принципи роботи.
2.Характеристики глобальної мережі.
3.Характеристика локальної мережі.
Вивчити основні принципи і методи роботи комп’ютерних мереж.
Виховати сумлінність, дисципліну. Розвити пам'ять, мислення, активність, посидючість
Урок повідомлення нового матеріалу:
1.Організаційний момент
2. Мотивація
3.Повідомлення нового матеріалу
4. Видача д/з Вхідний контроль Дошка, проектор Урок №2
Операційні системи Windows.
1. Основи роботи з Windows
2. Робота з мереженою картою.
3.Створення нового підключення
Вивчити основні методи роботи Windows з мережею.
Виховати дисципліну.
Розвити уважність, мислення, зосередженість
Комбінований урок:
1. Організаційний момент
2. Актуалізація, мотивація.
3. Повідомлення нових знань
4. Лабораторна робота
5.Видача д/з Фронтальне опитування Кабінет ЕОМ, картки по варіантного опитування, проектор Урок №3
Загальні зведення про світч
1.Основні поняття і принципи роботи
2.Характеристики програми пристроїв
3.Створення підключення до світчу.
Вивчити принципи роботи світча, загальні можливості світча.
Розвити ощадливе відношення до приладів.
Урок повідомлення нового матеріалу:
1.Організаційний момент
2. Мотивація
3.Повідомлення нового матеріалу
4. Видача д/з Вхідний контроль Дошка, проектор Урок №4
Робота зі світчем:
1. Підключення світча до мережі.
2.Команди і налаштування роботи мережі
Вивчити, засоби поєднання комп’ютерів за допомогою світча
Формувати мислення, пізнавальну активність
Комбінований урок:
1. Організаційний момент
2. Актуалізація, мотивація.
3. Повідомлення нових знань
4. Лабораторна робота
5.Видача д/з Фронтальний опрос Проектор, дошка, учбові пособия, світч. Урок №5
Створення повноцінної локальної мережі:
1. Поєднання декількох комп’ютерів за допомогю світча
2. Налаштування роботи комп’ютерів робочої групи
3. Налаштування серверу у локальній мережі
Навчитися створювати та налагоджувати локальну мережу між декількома комп’ютерами.
Виховати сумлінність, дисципліну, відповідальність.
Розвити пам'ять, мислення, активність, посидючість
Комбінований урок:
1. Організаційний момент
2. Мотивація
3. повідомлення нового матеріалу.
4. Видача д/з Вхідний контроль Проектор, дошка, світч, комп’ютери.
1.6 Розробка перелікукомплексно-методичного забезпечення за обраною темою
Перелік комплексно методичного забезпечення длявивчення теми: «Локальна мережа».
Підручники:
— Р. А. Cтєфанов, П. А. ШилькинРобота з Комп’ютером. Навчальний посібник. – Спб.: Пітер, 2005. 256с.
Книга містить матеріал,необхідний для вивчення і освоєння загальних принципів роботи з компьютером.Велика увага надана основам роботи з комп’ютером сучасному користувачеві.
— С. Шишкін Ефективна роботав мережі. – М.:ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 330с.
Книга є практичнимкерівництвом по роботі з комп’ютерною мережею яка складається від двохкомп’ютерів до мережі Інтернет.
Особливість книги — розширений підхід до поняття ефективності. Вона не обмежується прийомамипродуктивної роботи з мережею, а й має ниску прикладів, та рекомендацій зорганізування мережі.
— Гробов В. П. Мережі длячайників. – М.: Еком, 2005. – 384с.
Книга є найкращим зпідручників для користувачів, які хочуть стати більш розвинутими з поглядуадміністраторів. Ця книга є самовчителем. Одна із особливостей цієї книги втому, що вона написана зрозумілою мовою для середньостатистичного користувача,має багато прикладів. Також автор книги допомагає користувачу самому вибратимережений кабель, застосувати особливу методику поєднання комп’ютерів.
Навчальні посібники:
Методичні рекомендації довиконання практичних (лабораторних)
робіт по темі: «Локальнамережа».
План-конспект уроку по темі:«Локальна мережа».
Конспект уроку повідомленнянових знань по темі: «Локальна мережа».
Поурочно-тематичний план потемі: «Локальна мережа».
Активний роздавальнийматеріал по темі: «Локальна мережа».
1.7 Характеристикаучбово-матеріальної бази, яка повинна бути залучена для вивчення теми
Учбово-виробничі(матеріальні) бази є головними і першочерговими дидактичними складовимипрофесіонально-практичного навчання. Без їх функціонування професійно-технічнихучбових закладів неможливо.
Як учбово-виробничі базиможуть виступати:
* учбово-виробничі майстерні;
* учбові ділянки і окреміучбові цехи безпосередньо на виробництві;
* учбові полігони;
* учбові господарства і ін.
Якнайбільше поширеними єучбово-виробничі майстерні.
Планування і оснащенняробочих місць учнів.
Вони повинні відповідати:
• умовам для нормальногорозміщення і роботи устаткування;
• вимогам безпеки праці,санітарії і гігієни;
• вимогам виробничої естетики.
Зовнішнє оформленняучбово-виробничих майстерень повинне відповідати естетичним і технічнимвимогам, правилам техніки безпеки і протипожежним правилам.
У додатку 2 представленіучбово-матеріальні бази по даній темі.
У першому розділі курсовоїроботи був виконаний аналіз початкових умов:
— аналіз учбового плану;
— аналіз учбової дисципліни іїї ролі в підготовці молодшого фахівця;
— складання фрагментапоурочно-тематичного плану.
На основі аналізу поурочно-тематичногоплану для подальшої розробки обираємо тему: «Локальна мережа».
2. Організація і методика проведенняуроку обраної теми
План – конспект уроку.
Спеціальність: Оператор комп’ютерного набору.
Дисципліна: Виробниче навчання.
Тема уроку: Локальна мережа.
Цілі:
- дидактичні
Ø навчитися налаштовувати комп’ютердо роботи у мережі;
Ø взнати способи з’єднаннякомп’ютерів;
Ø навчитися з’єднувати комп’ютери у мережу задопомогою світча;
- виховні
Ø виховання самостійності;
Ø розвиток дисциплінованості;
Ø розвиток професійно важливихякостей;
Ø розвиток пам’яті, мислення,активності, посидючості;
- розвиваючі
Ø розвинути та сформувати мислення,пам'ять, увагу, зосередженість, посидючість, спостережливість, уміння слухати;
Ø розвинути професійні та пізнавальніінтереси.
Тип уроку: урок повідомлення нових знань.
Метод навчання: розповідь, роз’яснення.
Матеріально технічна база:
1. Комп’ютер, мультимедійний проектор, світч(хаб).
2. Методичні вказівки до виконання робіт,мультимедійна презентація на тему «Комп’ютерні мережі» (Додаток 3).
Література:
1. Р. А. Cтєфанов, П. А.Шилькин Робота з Комп’ютером. Навчальний посібник. – Спб.: Пітер, 2005. 256с.
2. С. ШишкінЕфективна робота в мережі. – М.: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 330с.
3. Гробов В. П. Мережі для чайників. – М.: Еком, 2005.– 384с.
План
1. Основнівідомості про комп’ютерні мережі.
2. Приладидля поєднання комп’ютерів у мережу.
3. Основні правила поєднання комп’ютерів.
Структура уроку.
1. Організаційний момент:7 хвилин.
1. Привітання.
2. Перевірка складу групи (перекличка).
3. Перевірка підготовки учнів до заняття (перевірканаявності конспекту).
2. Актуалізація знань: відповідіна питання.3 хвил.
Питання для контролю знань:
1. Що такекомп’ютерна мережа і яке її призначення?
2. Які типикомп’ютерних мереж існують?
3. Для чоговикористовують комп’ютерні мережі?
4. З якихелементів складається локальна мережа між комп’ютерами у аудиторії?
5. Яке меню требавикористовувати для налаштування комп’ютера у мережі?
6. Що таке хаб?Для чого його використовують?
7. Що такемережна маршрутизатор? Для чого його використовують?
8. Якправильно з’єднувати комп’ютери між собою?
3. Мотивація: темацього заняття вам необхідна для того, щоб технологію створення локальної мережі,актуалізувати і засвоїти, а також для подальшого вивчення таких тем: створення серверу,підключення локальної до мережі Інтернет. 3 хвил.
4. Повідомлення нових знань, демонстраціямультимедійної презентації: 30 хвил.
1. Основнівідомості про комп’ютерні мережі
Комп'ютерна мережа (обчислювальна мережа, мережа передачі даних) )- система зв'язку двох або більше комп'ютерів і комп'ютерного устаткування(сервери, принтери, факси, маршрутизатори і інше устаткування). Для передачіінформації можуть бути використані різноманітні фізичні явища, як правило —різні види електричних сигналів або електромагнітного вилучення.
Лока́льна обчислювана мережа (ЛОМ, LAN) — комп'ютерна мережа, щопокриває зазвичай відносно невелику територію або невелику групу будівель (дом,офіс, фірму, інститут). Також існують локальні мережі, вузли яких рознесенігеографічно на відстань більше 12500 км. (космічні станції і орбітальніцентри). Не дивлячись на таку відстань, подібні мережі відносять до локальних.
Найчастіше локальні мережіпобудовані на технологіях Ethernet або Wifi. Слід зазначити, що ранішевикористовувалися протоколи Frame Relay, Tokenring, які на сьогоднішній деньзустрічаються все рідше, їх можна побачити лише в спеціалізованих лабораторіях,учбових закладах і службах.
У локальних мережах заснованих на протоколі IP можутьвикористовуватися спеціальні адреси, призначені IANA (стандарти RFC1918 и RFC1597):
· 10.0.0.0—10.255.255.255;
· 172.16.0.0—172.31.255.255;
· 192.168.0.0—192.168.255.255.
Такі адреси називають локальнимиабо сірими, ці адреси не маршрутизуються в Інтернет. Необхідністьвикористовувати такі адреси виникла через те, що коли розроблявся протокол IPне передбачалося настільки широкого його поширення, і поступово адрес стало нехапати. Як варіант був придуманий протокол IPv6. Проте, він доки не став популярнимі стали використовувати локальні адреси. У різних LAN адреси, що неперетинаються, можуть повторюватися, і це не є проблемою, оскільки доступ вінші мережі відбувається із застосуванням технологій, що підміняють абоприховують адресу внутрішнього вузла мережі за її межами, — NAT або proxy даютьможливість підключити ЛВС до Глобальної мережі (WAN). Для забезпечення зв'язкулокальних мереж з глобальними застосовуються маршрутизатори (в ролі шлюзів і файрволів).
Конфлікт адрес — це поширена ситуація в локальніймережі, при якій в одній IP підмережі виявляються два або більш за комп'ютери зоднаковими адресами IP. Для запобігання таким ситуаціям, а також для полегшенняроботи мережевих адміністраторів застосовується протокол DHCP за допомогоюякого можна автоматично призначати адреси комп'ютерам.
2. Приладидля поєднання комп’ютерів у мережу
Комп'ютери можутьз'єднуватися між собою, використовуючи різні середовища доступу: мідніпровідники (вита пара), оптичні провідники та через радіоканал (бездротові технології).Дротяні зв'язки встановлюються через Ethernet, бездротові — через wi-fi, bluetooth,GPRS і іншихзасобів.
Нижче описані елементи,використовувані для створення мереж Ethernet.
Кабель Ethernet. Абипідключити пристрій до мережі Ethernet, необхідна стандартна вита пара Rj-45,інколи звана сполучним кабелем. На малюнках показаний роз'єм Ethernet Rj-45 вдвох проекціях, а також порт Ethernet комп'ютера із значком Ethernet над ним.
/>/>
Концентратор Ethernet. Цей прилад має декілька портівEthernet. Аби створити мережу, потрібно за допомогою кабелю Ethernet підключитикожен пристрій до концентратору.
/>
· Кабель з перехреснимипроводниками. Це особливий вигляд кабелю Ethernet, який використовується дляпрямого з'єднання двох пристроїв без концентратора.
· Маршрутизатор.Цей пристрій направляє трафік в мережі користувача. На вигляд маршрутизаторчасто нагадує концентратор, показаний на малюнку вище. Цей пристрій особливийкорисно в домашніх мережах, оскільки дозволяє двом або декільком комп'ютерамвикористовувати загальне підключення до Інтернету.
3. Основні правилапоєднання комп’ютерів
Встав Т-коннектор в мережевуплату і надінь з одного боку кабель. Якщо підключатиметься ще один комп'ютер,то його кабель ти вставиш з іншого боку. Якщо вже когось підключати, то діркутреба замкнути термінатором (проста заглушка). Запам'ятай, жодних порожніхдірок в BNC-коннекторе не повинно бути, інакше мережа не працюватиме.
Один з термінаторов в твоїймережі має бути заземлений. Запам'ятай, «лише один» і«повинен». Для цього є спеціальні термінатори з ланцюжком. До цьоголанцюжка ти і приробиш заземлення. Якщо ти цього не зробиш, то при працюючіймережі не можна буде стосуватися BNC-коннектора, інакше тебе вдарить струмом…Електричним розрядом від незаземленої мережі убити не можна, тому що він дужемаленький. Але заземлити все ж бажано.
Обтиск витої пари
Якщо ти вирішив працювати знею, то ця частина для тебе буде простіше у фізичному сенсі. RJ 45. Спершупростий зчищаєш верхній шар ізоляції. А далі закладаєш його в роз'єм іобжимаєш. Для обтиску є спецінструмент, який також можна купити. Такі роз'ємипотрібно вішати з обох боків кабелю. Один вставляєш в комп’ютер, а інший в хаб.
Якщо ти хочеш з'єднати міжсобою лише два комп'ютери, то можна обійтися без використання хаба. В цьомувипадку при обтиску тобі доведеться поміняти місцями жили 1-2 і 3-6. Тепертакий кабель личить для з'єднання комп’ютер — комп’ютер без посадки в хаб.
Налаштування протоколів
Я думаю, що з драйверамипроблем не буде, тому відразу переходимо до налаштування протоколів. Для цьогоувійди до «Панелі управління» і клацни мишкою в «Мережу».
За умовчанням у тебевстановлені ось такі компоненти:
* Клієнт для мереж M$
* Драйвер мережевої карти
* Протокол Tcp/ip
Спершу змінимо спосіб входу всистему. Для цього вибери у випадному списку «Звичайний вхід вWindows». Це потрібно, аби M$ не діставав введенням пароля призавантаженні.
Давай набудуємо Tcp/ip дляшвидшої роботи. Увійди до його властивостей і на закладці «IP-адрес»вибери «Вказати IP-адрес явним чином». Якщо варто «ОтриматиIP-адрес автоматично», то при завантаженні комп'ютера вікна обнюхуватимутьмережу у пошуках вільної адреси. У цьому нічого страшного не немає, алезавантаження йтиме в два рази довше. Тому ми задамо адресу уручну.
У полі IP-адрес потрібноввести будь-яка адреса у форматі Ххх.Ххх.Ххх.Ххх. Бажано, аби він виглядав як192.168.ххх.ххх. Якщо ти підключений або збираєшся підключитися до інету, тотвоя IP-адрес має бути унікальною і не конфліктувати з адресами що вже існуютьв мережі. Для цього виділений простір, починаючи з 192.168. Такі адреси не маршрутизуєміі не конфліктуватимуть з iNet-ом. Хоча в кватирках вирішена проблемаконфліктів, але все таки бажано дотримуватися цього правила. Отже, ти можешпризначити комп'ютерам адреси приблизно такі: 192.168.1.1, 192.168.1.2,192.168.1.3 і так далі
Маску підмережі можнавиставити в 255.255.255.0. Що вона означає? Вона показує, скільки бітів вадресі відноситься до адреси мережі, а, скільки до адреси комп'ютера в ціймережі. У моєму випадку до адреси мережі відносяться перші три байти, тобто192.168.1, а до адреси комп'ютера відноситься остання цифра. З такою маскоюзможе працювати мережа з 255 комп'ютерів.
Після всіх цих налаштуваньможна сміливо жати «ОК» і перезавантажувати тачку.
Тепер я розповім проналаштування IPX. Цей протокол може знадобитися для старих ігор. За умовчаннямвін не встановлений, тому потрібно натиснути «Додати» і знайти врозділі «Microsoft» рядок «Ipx/spx — сумісний протокол». У йоговластивостях, на закладці «Додатково», потрібно виставити:
Макс. число каналів = числокомп'ютерів в мережі + 1
Макс. число підключень =число комп'ютерів в мережі + 1
Маршрутизація джерела = Кешна 16 записів
Мережева адреса = Будь-якеунікальне для мережі число без рисок, крапок і будь-яких інших карлючок.
Більше нічого міняти нетреба. Просто тисни «ОК» і знову перенавантажуй комп'ютер.
Мережа готова. Головне їїдостоїнство — всі комп'ютери можуть подорожувати по мережі через однез'єднання. Для цього на комп, який підключений до Інтернету, потрібно поставитиproxy сервер. У цьому нічого страшного не немає. Збирай валізи і вали сюди:www.winproxy.cz/. Тут ти можеш викачати останню версію Winproxy. Цясофтина працює як на NT подібних машинах, так і на 9х.
Видача домашнього завдання: розібратися з основнимипринципами роботи локальної мережі. 2 хвил.
3. Наочні засоби у викладанні та методика їх використання
Використаннянаочних засобів, для створення у школярів образних вистав, але і для формуванняпонять, для розуміння відвернутих зв'язків і залежностей — одне з найважливішихположень дидактики, заснованої на методології діалектичного матеріалізму.Відчуття і поняття — різні рівні єдиного процесу пізнання.
Ще Я. А.Коменський висунув «золоте правило»: «все, що. можна, надаватидля сприйняття відчуттям...». Вимога, аби знання черпалися учнями, перш завсе з власних спостережень, зіграло велику роль у вченні. Проте обмеженістьсенсуалістічеськой філософії, на яку спирався Коменський, не дозволила йомурозкрити принцип наочності вчення з необхідною повнотою і різносторонністю.
Принцип наочностібув значно збагачений в працях Р. Песталоцци. Він вважав, що органи чуття саміпо собі доставляють нам безладні відомості про навколишній світ. Вчення повиннезнищити безладність в спостереженнях, розмежувати предмети, а однорідні іблизькі знову з'єднати, тобто сформувати в учнів поняття.
У педагогічнійсистемі К. Д. Ушинського використання наочність у вченні органічно пов'язано звикладанням рідної мови. Ушинський вважав, що кращим засобом добитисясамостійності дітей в процесі розвитку дару слова, служить наочність.Необхідно, аби предмет безпосередньо сприймався дитям і аби під керівництвомвчителя "… ощущенія дитяти перетворювалися на поняття, з понятьскладалася думка, і думка вдягалася в слово".
У сучаснійдидактиці поняття наочності відноситься до різних видів сприйняття (зрітельним,слуховим, дотиковим і ін.). Жоден з видів наочних посібників не володієабсолютними перевагами перед іншим. При вивченні природи, наприклад, найбільшезначення мають натуральні об'єкти і зображення, близькі до натури, а на урокахграматики — умовні зображення стосунків між словами за допомогою стрілок, дуг,за допомогою виділення частин слова різними кольорами. Незрідка виникаєнеобхідність використовувати різні види наочних засобів при ознайомленні зодними і тими ж питаннями. Наприклад, в курсі історії доцільно розглядатипредмети, що збереглися від епохи, що вивчалася, макети і картини, щозмальовують відповідні явища, історичні карти, дивитися кінофільми і так далі
Дуже поважновикористовувати наочні засоби цілеспрямовано, не захаращувати уроки великоюкількістю наочних посібників, бо це заважає таким, що вчиться зосередитися іобдумати найбільш істотні питання. Таке вживання наочності у вченні неприносить користі, а швидше шкодить і засвоєнню знань, і розвитку школярів.
Коли в учнів єнеобхідні образні вистави, слід використовувати їх для формування понять, длярозвитку відвернутого мислення учнів. Це правило відноситься не лише досередніх і старших, але і до початкових класів. Спираючись на сприйняттямолодшими школярами безлічі і стосунків між ними, треба вже в 1-м класіпоступово переходити до узагальнення наочних стосунків, добиваючись їхрозуміння у відвернутому плані. Так, виконавши множення і ділення наквадратиках або кружечках в межах двох десятків, слід перейти до з'ясуваннязв'язку між множенням і діленням, взаємно зворотних стосунків між цимиарифметичними діями.
При іншій форміпоєднання, що різко відрізняється від тільки що описаною, відомості пропредмети і процеси учні отримують із словесних повідомлень вчителя, а наочнізасоби служать для підтвердження або конкретизації словесних повідомлень. Вцьому випадку, на уроці, присвяченому тій же темі (сірчана кислота), вчительсам розповідає про її фізичні властивості і показує ці властивості.
Перша із згаданихформ поєднання є ефективнішою не лише для засвоєння знань, але і для розвиткуспостережливості школярів. Перевага першої форми позначається особливо різкотоді, коли має бути здійснений тонкий аналіз об'єкту, наприклад, при вивченнівнутрішньої будови аркуша. Оскільки вживання іншої форми поєднання вимагаєменше часу, можна удаватися до неї, коли виробляється порівняно«грубий» аналіз об'єктів.
Знання вчителем форм поєднання слова і засобівнаочності, їх варіантів і порівняльної ефективності дає можливість творчозастосовувати наочні засоби згідно поставленому дидактичному завданню,особливостям учбового матеріалу і іншим конкретним умовам.
Наочні навчальніпосібники — площинні і об'ємні зображення предметів і явищ, створювані дляцілей вчення, виробничі і природні об'єкти в їх природному або препарованомувигляді. Вживання Наочних навчальних посібників сприяє формуванню вматеріалістичних вистав, учнів, і понять, виробленню у них умінь і навиків.Наочні навчальні посібники використовуються в школі на різних етапах учбовогопроцесу: при поясненні вчителем нового матеріалу, при закріпленні що йоговчаться, під час повторення вивченого матеріалу і при перевірці вчителем знань учнів,а також в позакласній, кружкової роботі. Наочні навчальні посібники повиннівідповідати вмісту програм і підручників, методам і прийомам вчення, віковимособливостям учнів, а також задовольняти певним науковим, естетичним,санітарно-гігієнічним, технічним і економічним вимогам. Наочні навчальніпосібники дуже всілякі по своєму призначенню, вмісту, способам зображення,матеріалам і технології виготовлення, по методах і прийомах використання. Їхприйнято ділити на 2 основних групи: натуральні наочні навчальні посібники, щоскладаються з природних або виробничих об'єктів, і образотворчі наочнінавчальні посібники, що змальовують предмети і явища засобами мистецтва(живопис, графіки, скульптури) і техніки.
По способахзображення розрізняють: образні наочні навчальні посібники, що показуютьпредмети і явища в реальному, образному вигляді (моделі, макети, муляжі,картини, ілюстративні таблиці і ін.), і схематичні умовні наочні навчальніпосібники, передавальні в предметі або явищі лише найголовніше, основніше, увідомій логічній обробці і з використанням умовних графічних знаків, умовногорозфарбовування і символіки (карти, схеми, діаграми і ін.).
Наочні навчальні посібникибагато в чому залежать від правильного їх зберігання. Друкарські наочніпосібники (картини, таблиці і ін.) треба зберігати в розгорнутому вигляді вневисоких шафах з широкими висувними ящиками. Їх доцільно наклеювати на тканину,картон або обкантовувати по краях. Настінні географічні, історичні карти, якідрукуються зазвичай на 2, — 4- (6 листах, як правило, наклеюють на полотно, доверхнього краю прикріплюють круглі палиці. На них карти згортаються івстановлюються в спец. підставки. Моделі, макети і діорами, що виготовляються зкартону, дерева і металу, зберігаються у великих коробках або фанерних ящиках зкришками. Натуральні наочні посібники (гербарії, сухі і вологі препарати,энтомологические колекції, чучела і скелети), а також муляжі і анатомічнімоделі треба містити в сухому приміщенні, не піддавати дії сонячних променів,оберігати від вицвітання і деформації.
Тому їх поміщають в картоннікоробки з кришками, що щільно закриваються, і зберігають в шафах з глухимидверцями. Для оберігання сухих препаратів, ентомологічних колекцій, чучел ігербаріїв від грибків і від комах-шкідників слід застосовувати, особливо вперіод літніх канікул, нафталін, парадихлор-бензол і ін.
Класифікація наочних посібників
Дидактичний принцип наочності єтаким, що веде у вченні, але його, як і в пізнанні, слід розуміти ширше, ніжможливість зорового сприйняття.
Поняття наочностівимагає в процесі вчення спеціального використання в учбових цілях не лишерізних предметів і явищ або ж їх зображень, як це тлумачилося до останньогочасу, але і моделей, символів, у тому числі знакових, таких, що відображають вумовній формі істотні властивості явищ, що вивчаються.
Особливу рольнаочність грає у вченні дітей молодшого шкільного віку, оскільки відповідаєособливостям їх сприйняття і засвоєння знань. Впливаючи на органи чуття(зрітельниє, слухові і т. д.), засоби наочності забезпечують різностороннє,повне формування якого-небудь образу, поняття і тим самим сприяють міцнішомузасвоєнню знань, розумінню зв'язку наукових знань з життям.
Наочність сприяєвиробленню в учнів емоційно-оцінного відношення до знань, що повідомляються.Проводячи самостійні досліди, учні можуть переконатися в істинності знань, щонабувають, в реальності тих явищ і процесів, про які, їм розповідає вчитель. Аупевненість в істинності отриманих відомостей, переконаність в знаннях роблятьїх усвідомленою, міцною. Засоби наочності підвищують інтерес до знань, роблятьлегшим процес їх засвоєння, підтримують увагу дитяти.
B залежності віддидактичних функцій розрізняються наступні види наочності.
Природнанаочність (рослини, тварини, корисні копалини); її функція — знайомство учнів зреальними об'єктами природи.
Експериментальнанаочність (явища випару, танення льоду); функція — знайомство з явищами іпроцесами в ході дослідів, спостережень.
Картинна ікартинно-динамічна наочність (картини, малюнки, фотографії, діапозитиви, кіно);функція — познайомити з якимись фактами, предметами, явищами через їхвідображення.
Об'ємна наочність(макети, муляжі, геометричні фігури); функція — знайомство з тими предметами,де об'ємне, а не площинне зображення грає роль в сприйнятті.
Звукова наочність(грамзаписи, магнітофонні записи, радіо); функція — відтворення звуковихобразів.
Символічна іграфічна наочність (креслення, схеми, карти, таблиці); функція — розвитокабстрактного мислення, знайомство з умовно-узагальненим, символічним відображеннямреального світу.
Змішана наочність- учбовий звуковий кінофільм; функція — відтворення якнайповнішого живоговідображення дійсності.
Перш ніжвідібрати для уроку той «або інший вигляд наочності, необхідно продуматимісце його вживання залежно від його дидактичних можливостей. При цьому слідмати на увазі, в першу чергу, цілі і завдання конкретного уроку і відбиратитакі наочні посібники, які чітко виражають найбільш істотні сторони явища, щовивчається на уроці, і дозволяють учневі вичленяти і групувати ті істотніознаки, які лежать в основі формованої на даному уроці вистави або поняття.
Від учбовихзавдань залежить і вибір однієї з форм поєднання наочності і розповіді вчителя.У одних випадках джерелом знання виступає наочний посібник, а пояснення вчителявиконує функцію керівництва сприйняттям учнів. Наочні посібники можуть служитиопорою для усвідомлення зв'язків між фактами, явищами, недоступнихбезпосередньому спостереженню, а слово вчителя спонукало до спостереження інаправляє дітей на, осмислення, тлумачення зроблених спостережень.
При узагальненні,повторенні вивченого, як правило, джерелом знання про факти, явища або їхзв'язки виступає бесіда вчителя, а наочність виконує функцію підтвердження,ілюстрації, конкретизації словесного повідомлення або служить відправнимпунктом повідомлення, що містить відомості про явища і зв'язки, недоступнібезпосередньому сприйняттю.
Засоби наочностіможуть виступати в ролі джерела знань при організації самостійної роботитворчого, дослідницького характеру. В цьому випадку вчитель визначає завдання,направляє діяльність учнів.
Засоби наочностіможуть служити зоровою опорою при опиті учнів: використовуючи, наприклад, вмісткадрів діафільма, учні переказують уривок літературного твору.
Кількість засобівнавчання, вживаних на одному уроці, визначається конкретними освітніми,виховними і розвиваючими цілями уроку. Сповна можливі випадки, коли вчительвважає достатнім використовувати на уроці лише підручник, не удаючись до іншихзасобів вчення. В той же час у ряді випадків необхідне комплексне вживаннярізних видів наочності.
У початковихкласах формуються не лише представлення учнів про об'єкти, що вивчаються, але іпоняття. Досягненню кожним з цих завдань сприяє використання різних видівнаочності. Це вимога комплексного підходу до використання засобів вченняпов'язана із специфікою їх функцій.
При формуваннівистав основне місце відводиться образній наочності. Найбільш простий,поширений і традиційний її вигляд — друкарські картини і ілюстративні таблиці,як демонстраційні, так і роздавальні.
Картина як засібвчення відома з XIX століття. У учбово-виховному процесі (на уроці і впозакласній роботі) застосовується у вигляді настінних демонстраційних картинвеликого формату; у вигляді ілюстративного матеріалу індивідуального ігрупового користування в альбомах сюжетних картинок; у стрічках ілюстрацій(листівок, вирізок) до епідіаскопа; у вигляді малюнків в підручниках. Картиниможуть бути спеціально створені до окремих тем учбової програми, репродукціїхудожніх полотен відомих майстрів також можуть служити корисним навчальнимпосібником.
Картини володіютьоднією особливістю, яка пояснює їх систематичне вживання в школі: художникзмальовує основні ознаки предметів і явищ в більш концентрірованном вигляді,ніж це зустрічається в житті. Винесення основного на передній план забезпечуєможливість чіткого відділення головного від другорядного. Образотворчі засобисприяють яскравому, образному, повному сприйняттю картини, стимулюють мову учня.
На уроках картинивикористовуються для вирішення різних учбових завдань: вони можуть бутиджерелом нових знань, матеріалом для узагальнення, ілюстрацією розповідівчителя або учня, засобом мотивації.
Достоїнстваучбових картин — їх велика інформаційна ємкість, що досягається художністю зображенняоб'єкту, що вивчається, відсутність неістотних деталей, що можуть відвернутиувага, статичність дітей. Крупне зображення дозволяє тривало фіксувати увагуучнів на явищі, що вивчається, направляти його на істотне, головне.Використовуючи учбові картини, вчитель знайомить школярів також і з прийомамироботи, які потім знайдуть місце при самостійній діяльності учнів зроздавальним матеріалом не лише друкарського, але і наочного характеру, тобтоза допомогою картин формує загальноучбові уміння. У педагогічному плані істотноі те, що картини як своєрідні художні твори надають на учнях сильну емоційнудію, тим самим, підсилюючи сприйняття учбового матеріалу. В той же час робота зкартинами є своєрідною базою для розуміння живопису, що важливе у виховному ірозвиваючому планах.
Таблицірозрізняються за призначенням і оформленню. Основу одних з них складаютьхудожньо виконані зображення об'єктів, що вивчаються, або відповідніфотознімки, об'єднані загальною темою (таблиці із зображеннями тварин, рослин:»Гриби", «Береза і ялина», «Птиці» і т. п.).
Інші таблиці єпоєднанням цифрового, текстового або графічного матеріалу з одним абодекількома малюнками або без їх. До них відносяться, наприклад, таблиці повченню грамоті, по російській мові, для складання і вирішення завдань, доуроків позакласного читання. Одні таблиці використовуються як ілюстрації припоясненні нового матеріалу, інші — як джерело додаткової інформації дляуточнення, розширення знань учнів, як матеріал для організації тренувальнихвправ.
Особливе місцезаймають довідкові і інструктивні таблиці: «Правильно біси івимірюй», «Правильно сиди при письмі», «Правила дорожньогоруху» і так далі Вони призначені для тривалого користування.
До статичноїілюстративної наочності відносяться ілюстрації підручника. Зараз прикольорового виконання підручників, за наявності в них фотографій багатоілюстрацій можуть виконувати не менш важливі повчальні функції, чим наочнідемонстраційні посібники. Так, наприклад, в підручниках російської мови багатомалюнків. Вони дозволяють організувати всіляку роботу. У одних випадках малюнкиє простою ілюстрацією до тексту: наприклад, малюнки до уроків по темі«Позначення м'якості приголосних явними буквами» (телята, ягнята,котенята, щенята), малюнок до вправи «Зима» і тому подібне В іншихвипадках малюнки підказують дітям, які слова потрібно написати. Наприклад,завдання «Допишіть пропозиція (Дівчатка рвуть… На озерішумлять...)» учні можуть виконати по-різному, тобто дописати будь-яке ізслів (в даному випадку — квіти, вітки, траву і хлопці, очерети, качки). Малюнкиж (тут — конвалії, очерети) направлять думку дитяти в потрібне русло — пропозиція буде доповнена словами з певною орфограмою (ши).
Нарешті, помалюнках в підручнику учні складають відповіді на питання, пропозиції іневеликі розповіді.
Окрім ілюстрацій,в підручниках російської мови поміщені схеми-таблиці закінчень іменників іприкметників, змін дієслова і так далі По ним організовується спостереження затим або іншим мовним явищем, вони можуть служити і для узагальнення, і дляпорівняння, і для довідок при виконанні самостійної роботи і при самоперевірці.
Аналогічніфункції малюнків в підручниках математики і природознавства. Значною мірою вониє ілюстраціями до тексту (завдання, статті), але певна їх частина, особливо вприродознавстві, є учбовий матеріал, що супроводжується практичними завданнями(скласти по малюнку завдання, виконати роботу за визначенням сторін горізонта іт. д.). Малюнки в підручниках по читанню частіше грають ілюстративну роль.
Натуральні об'єкти.До них відносяться живі рослини, об'єкти неживої природи (зразки кориснихкопалини). Натуральні об'єкти дають можливість забезпечити точне уявлення провеличину, форму, об'єм даного предмету. Природні об'єкти доступні сприйняттю нелише зором, але і за допомогою інших органів чуття: дотики, нюх. Спостереженняза живими об'єктами в їх місці існування допомагає встановити особливості їхжиття. Використання натуральних наочних посібників забезпечує здобуття вірних іповних вистав і понять про рослини, що вивчаються, і тварин. Натуральні об'єктизастосовуються як демонстраційний і роздавальний матеріал.
Проте слідсказати, що не завжди школа по тих або інших причинах може мати в своємурозпорядженні живі рослини і тварин. Тому для учбових цілей створюютьсяспеціальні натуральні наочні посібники у вигляді гербаріїв, колекцій,роздавального природного матеріалу, муляжів, макетів, препаратів і ін.
Препарати.Препаратами прийнято вважати всі природні об'єкти, що піддавалися консервації іпрепаруванню для учбових цілей (сухі і вологі зоологічні препарати, гербарії іт. д.). Препарати використовуються на уроках природознавства і читання як якдемонстраційний при фронтальній роботі, так і роздавального матеріалу дляорганізації самостійної діяльності учнів.
Колекції. Цезбори однорідних предметів, об'єднаних родовою ознакою. У початкових класахвикористовуються колекції корисних копалини, тканин, насіння, грунтів і такдалі Колекції використовуються, як правило, на уроках природознавства, праціпри вивченні відповідних тим як джерело знань і при організації самостійноїроботи дослідницького характеру.
Моделі, макети,муляжі — це тривимірні зображення предмету (його частини або групи предметів) взменшеному або збільшеному вигляді. У початковій школі використовуються глобус,компас і деякі технічні моделі — годинний циферблат, термометр і так даліМоделі використовуються як демонстраційні посібники при поясненні учбовогоматеріалу і перевірці знань учнів. На уроках праці, наприклад, — як зразки привиконанні завдань, як основа для технічних модифікацій (модель машини іззаміною кузова).
Як демонстраційніпосібники на уроках природознавства і образотворчого мистецтва застосовуютьсямуляжі плодів овочів і фруктів, а також самостійно виготовлені на уроках працімакети ландшафту.
Розглянуті вищезасоби вчення прийнято було відносити до демонстраційних, оскільки вонивиступали переважно в ролі ілюстрацій до пояснення (розповіді) вчителя. Протевимога життя — готувати школярів до самостійної праці — привело до істотногозбільшення долі самостійної діяльності учнів і відповідно змінило, розширилофункції всіх засобів вчення, включаючи демонстраційні. У сучасній школі ікартини, і таблиці, і колекції незрідка виступають як матеріал для самостійногоіндивідуального спостереження, як засіб організації самостійної пізнавальноїучбової діяльності учня.
Роздавальніматеріали, призначені для індивідуального користування, широко застосовуються вучбовому процесі. До них відносяться рахункові палички, моделі натуральнихоб'єктів (монети, геометричні фігури), вживані на уроках математики, розрізнаазбука і склади до уроків вчення грамоті, гербарниє листи дикорослих ікультурних рослин, зразки корисних (для природознавства) копалини, зразкиготових виробів і картки інструкцій для уроків праці, індивідуальні моделі зприродного матеріалу (листя, вітки, квіти, гриби і ін.) до уроківобразотворчого мистецтва. Методика вживання їх розкрита у відповідних главах.
До посібниківіндивідуального користування відносяться і диференційовані завдання по російськіймові і математиці, умовно названі дидактичними матеріалами (набори карток, щомістять завдання різної трудності, зброшуровані або у вигляді, що розрізає).Дидактичні матеріали по російській мові і математиці застосовуються на всіхетапах вчення: при підготовці до пояснення нового, при засвоєнні нового, призакріпленні і поглибленні знань і навиків, при перевірці засвоєння
учбовогоматеріалу. Досить вільна структура дидактичних матеріалів дозволяє створювати зних варіанти, відповідні учбовим цілям конкретного уроку. За допомогоюдидактичних матеріалів вчителеві легко організувати диференційовані заняття,заняття із слабовстигаючими підручниками.
Значне місцесеред учбово-наочних посібників займають екранні, звукові, екранно-звукові(аудіовізуальні) засоби. Використовуючи екранні і звукові посібники, слідпам'ятати, що вони не є якимись універсальними засобами, а володіють лишепевними специфічними можливостями. При цьому слід підкреслити, що кожен з видівтехнічних засобів (фільм, діафільм, діапозитив, транспаранти до кодоскопу) маєсвою специфіку.
Сьогодні урозпорядженні вчителя початкових класів понад 400 діафільмів, мало чим меншесерій діапозитивів, близько 100 учбових фільмів і кінофрагментів по всіхучбових предметах, серії грамзаписів до уроків читання, до уроків музики, доуроків фізичної культури, серії транспарантів до уроків природознавства іматематики для графопроєктора.
Учбові кінофільмиі кінофрагменти. Учбові фільми для початкових класів розраховані на часдемонстрації від 10 мін (одна частина) до 20 мін (дві частини).
У зв'язку зшироким впровадженням в учбовий процес кінофрагментів істотно змінилися функціїучбових фільмів. Вони служать в першу чергу для систематизації і узагальненнязнань. Можуть застосовуватися фільми і безпосередньо при вивченні нових тимпрограм. В цьому випадку доцільне використання фільмів, які освітлюють окреміпитання теми і містять фактичний матеріал, корисний для формування вистав.Такий фільм даватиме необхідний учбовий матеріал для побудови бесіди і розповідівчителя.
Учбовий фільмможе демонструватися на початку, середині і в кінці уроку залежно від метивключення його в урок, дидактичного призначення. Готуючись до уроку звикористанням учбового кінофільму, вчитель обов'язково переглядає його ізнайомиться з монтажним аркушем, що дозволяє продумати мета і місце даногозасобу вчення в уроці, питання і завдання по фільму до учнів. Перед будь-якимпереглядом необхідно сформулювати таким, що вчиться меті демонстрації, датипитання, завдання, що робить сприйняття фільму цілеспрямованим. Їх кількість впочаткових класах має бути невелика, аби учні змогли утримати їх в пам'яті.Демонстрація фільму є органічною частиною уроку і поєднується з іншими методаминавчання, самостійною роботою учнів.
Учбові діафільми.Діафільм — статичне зображення на плівці, об'єднане єдиною сюжетною лінією і щоу зв'язку з цим має певну послідовність подачі матеріалу теми.
Для початковийкласів особливо великий значення має образотворчий ряд діафільм. Він можеполягати з, документальний матеріалу (фотографії, документ) і бути мальованим.
На документальнийматеріалі будуються головний образом діафільми нарисовий характер, а намальованому — сюжетного.
По побудовідіафільми можуть бути цілісними і фрагментарними.
Як правило, зрительнийряд діафільм супроводиться підписами — субтитр, але багато вчителі з повноюпідставою не читають підкадрові написи в класі, замінюючи їх бесідою з учнями.Частина діафільм до уроків російський мова відрізняється тим, що в кадривключений титр-завдання, орієнтуючий вчитися на виконання конкретний дія(допиши, відповідай на питання, склади пропозицію), і кадр для самоперевірка,де дані зразки правильний результат.
У теперішній часдо діяти фонду учбовий діафільм, випустити студія «діафільм», входятьдіафільми до уроків російський мова, читання, природознавство, математика,трудовий вчення; для проведення позакласний робота.
Діафільми можутьбути використані на весь етапах процес вчення. Робота з діафільмом передбачаєкерівництво вчитель, вона складається зазвичай з:
1.пояснення метаі значення завдання (мотивація);
2.демонстраціїдіафільму з коментуванням кожного кадру, при цьому увага учнів фіксується надеталях зображення;
3.повторнийперегляду діафільм.
4.Окремий етапиможуть замінюватися іншими у зв'язку із специфікою учбовий предмет: на урокахчитання і розвиток мова особливий увага приділяється колективний переказу зметою допомогти дітям знайти словесний еквівалент зображенню, словарний іграматичний робота, обговорення кращий розповідь, складання план (так вводятьсяв загальний схему новий етапи); на уроках природознавства можуть бути замістькоментування відповіді на питання, розповідь учень, виконання практичнийробота; на уроках математика переважний місце має виконання практичний завдання(обчислити, визначити форму, кількість сторона, кутів у фігури, сам фігуру,даний в кадр,).
Для успішнийдіяльності з використанням учбовий діафільмів (екран посібників) в учнівнеобхідно сформувати загальноучбовий навики і уміння сприймати учбовийінформація з екран, розшифровувати і переробляти її.
Вчення прийомробота слід починати на самий простий за змістом кадрах діафільм. Для цьогоспочатку потрібно навчити дитяти бачити зображення в кадрі. Уважно, некваплячись, діти розглядають малюнок, прагнучи не упустити жоден деталі. Такийдетальний розгляд допоможе зрозуміти вміст кадр і відповісти на самий простийпитання: що (хто) змальоване в кадрі? Що робить дійовий особу? Де відбуваєтьсядія? Як можна оцінити цей дію, вчинок? На цих або подібний він питання по черзівідповідають різний учні.
Далі один зучень, спираючись на короткий запис питання (Хто? Що робить? Де?), трипропозиціями розкриває вміст кадр. Доповнюючи друг друга, учні роблять короткийопис який-небудь крупний деталь кадр — так опрацьовується загальний план ікрупний деталь. Після прочитування вчитель знайомить дітей з різний видамизавдання діафільм, вправляє їх в поясненні сенс і хід виконання завдання.
У малокомплектнийшколі, де виконувати різний учбовий завдання по кадрах діафільм припаде таким,що вчиться весь три класів, знайомити з прийомами виконання завдань доцільновідразу всіх учнів на загальному етапі уроку. В умовах, коли учнів значнучастину учбового часу працюють самостійно, просто необхідно, аби кожен ученьпід керівництвом вчителя вправлявся в названих прийомах роботи з діафільмом,тобто кожен повинен відповісти на одне з питань, розповісти вміст одного кадру,описати одну деталь, роз'яснити суть завдання і порядок його виконання. Лишетака попередня підготовка дозволить успішно організувати надалі самостійнудіяльність учнів за допомогою учбових діафільмів.
Вся самостійна іколективна робота учнів по екранних посібниках обов'язково завершується роботоюз вчителем, в процесі якої перевіряються результати діяльності дітей іпідводяться необхідні підсумки і виводи.
Учбовідіапозитиви. Діапозитиви — фотографічне позитивне зображення на плівці, щопоміщається в спеціальну картонну або пластмасову рамку. Вони випускаютьсясеріями до 30 штук в кожній.
Діапозитививідрізняються від діафільмів організацією матеріалу. Якщо в діафільмі кадризв'язані сюжетною лінією або за іншою ознакою, то в серії діапозитивів системарозташування матеріалу, запропонована автором, може і не використовуватися.Вчитель демонструє кадри в тій послідовності, яка найбільш доцільна привибраній їм методиці викладу матеріалу.
Серіїдіапозитивів створені до всіх учбових предметів початкової школи, і значначастина їх призначена для позакласної роботи. Традиційно вчителі початковихкласів використовували як ілюстрації до своєї розповіді (ввідному слову або долітературних текстів) серії діапозитивів на уроках читання, рідше — російськоїмови. В даний час створені і широко використовуються серії діапозитивів доуроків математики, зокрема за геометричним матеріалом; до уроків трудовоговчення; природознавства, наприклад серії діапозитивів «Часи роки»,«Тваринні в різні пори року», «Рослини в різні часи року»,«Вода в природі», «Ліс».
Для початковоїшколи створена серія діапозитивів по образотворчому мистецтву, яка складаєтьсяз розділів, передбачених програмою. Демонструючи їх, вчитель може з врахуваннямвіку учнів розкрити основну ідею твору і зупинити увагу хлопців на тому, якимиобразотворчими засобами художникові удалося це виразити.
Діапозитиви, як ідіафільми, при поясненні вчителі виконують головним чином ілюстративну функцію,допомагаючи таким, що вчиться сприймати учбовий матеріал, оскільки створюютьповніше уявлення про подію або явище. Але функції цих статичних посібників, щовиучують, не обмежуються, звичайно, лише ілюстрацією розповіді вчителя. Вониможуть служити матеріалом і для перевірки знань учнів, і для проведення усних іписьмових вигадувань.
Транспаранти докодоскопу. На уроках часто використовується гра-фопроєктор (кодоскоп) — прилад,призначений для демонстрації великоформатних транспарантів, виконаних напрозорій плівці. Транспаранти можна показувати як поодинці, так і серією. Зарахунок послідовного накладення одного транспаранта на іншій створюється ілюзіяруху і розвитку. Статичні зображення набувають певної динаміки. Графопроєктордопомагає вчителеві піднести учбовий матеріал поетапно, логічними частинами. Цесприяє кращому розумінню, засвоєнню матеріалу, увага школярів концентруєтся нанайголовнішій.
Вчителізастосовують на уроках математики і російської мови саморобні транспаранти. Наплівку фломастером наносяться дані завдань, приклади, слова з пропущенимиорфограмами, завдання і приклади по словотворенню, зразки виконаних робіт дляперевірки і самоперевірки.
Використаннятранспарантів до графопроєктору в учбово-виховному процесі сприяє формуванню вучнів уміння аналізувати, порівнювати, зіставляти і синтезувати.
На розробленому уроці можна використовуватирізноманітні наочні засоби навчання в підготовці учнів для ліпшого засвоєннятеми(дидактичні, кольорові, великі, рухомі ).
Висновок
У процесі, виконання курсовоїроботи нами була досягнута поставлена мета і досягнуті наступні задачі:
— виявлені роль і місцеучбової дисципліни: «Виробниче навчання» в учбових документах при підготовціфахівців в ПТЗО;
— визначені міжпредметнізв'язки (виявити, які дисципліни і теми з них є забезпечуючими для вивченнятеми: «Локальна мережа»; виявити, які дисципліни і теми з них забезпечує тема:«Локальна мережа»);
— складенийпоурочно-тематичний план вивчення теми: «Локальна мережа»;
— розробленийкомплексно-методичне забезпечення для теми: «Локальна мережа»;
— виконаний аналізучбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернута для вивчення теми: «Локальнамережа»;
— розроблений порядокорганізації і методику теми «Локальна мережа»;
— дані рекомендації поудосконаленню розробки уроку.
Список використаних джерел
1. ФіногєєваТ.Є., Чиж О.Н. «Досвід використання ігрових методів навчання з метою формуваннятворчої самостійності студентів педагогічних ВНЗ» // «Освіта Донбасу»:науково-методичне видання, № 2 (121), 2007. Журнал внесено до переліку науковихфахових видань України (педагогічні науки, постанова президії ВАК України від14.11.2001 року № 2-05/9). – Луганськ: «Альма-матер», С. 79-82.
2.ПодласыйИ.П. Педагогика. 2кн. – М.: 1999.
3.Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-техническогообразования. – Минск: Высш. Шк., 1977. – 239с.
4.Харламов И.Ф. Педагогика. – М.: Высшая школа, 1990 – 576с.
5.Маленко А.Т. Задачи по профессиональной педагогике. – М.: Высш. шк., 1987 –168с.
6.Кащев В.Д., Ковальчук А.В. Горное дело. II-е изд., перераб. и доп. М.: Недра,1979г.
7.Шекурдин В.К., Несмотреев В.И., Федоренко В.И. Горное дело: Учебник для техникумов.– М.: Недра, 1987. – 440с.
8.Килячков А.П., Брайцев А.В Горное дело: Учебник для техникумов. – М.: Недра, 1989.– 422с.
9.Килячков А.П. Технология горного производства. – М.: Недра, 1985. – 400с.
10.Дмитриев А., Усманов Б., Шелейкова О.Н. Социальные инновации: сущность, практика,осуществление.- М, 1992.