Міністерство науки та освіти України
Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка
Хіміко-біологічний факультет
Кафедра біології
ВИКОРИСТАННЯ ДЕМОНСТРАЦІЙНОГОДОСЛІДУ ЯК ЗАСОБУ ВИВЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РОСЛИИНОГО ОРГАНІЗМУ В РОЗДІЛІ „рОСЛИНИ”
Курсова робота
Чернігів – 2007
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Демонстраційні досліди в шкільномукурсі біології
1.1 Значення демонстраційних дослідів
1.2 Забезпечення матеріалом та обладнанням проведеннядемонстраційних дослідів
РОЗДІЛ 2. Прикладипроведення демонстраційних дослідів на уроках біології з розділу „Рослини”
2.1 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у коренях
2.2 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у листку
2.3 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у насінні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
Наочні методи і загальнийпедагогічний принцип наочності — поняття різні, не тотожні один одному.
Наочні посібники використовуютьсямайже на всіх уроках біології. Проте це не означає, що всі уроки проводятьсянаочними методами. При словесних методах наочність часто є лише ілюстрацією дослів учителя або засобом підсилення образності його розповіді. Так,розповідаючи про рослини, тварин, що їх не можна показати в натурі, про певнібіологічні явища (переліт птахів, піклування про потомство), про науковівідкриття або ознайомлюючи дітей з біографіями вчених тощо, вчитель показуєкартини, таблиці, фото. Та джерелом інформації все ж лишається слово вчителя —його розповідь, його пояснення.
Інша роль відводиться наочнимпосібникам під час проведення уроку наочними методами. Тут саме вони (досліди,живі об'єкти, кінофільми, таблиці) стають джерелом інформації для учнів, а неслово вчителя. Розглядаючи посібники, що демонструються, самостійно чи задопомогою запитань учителя учні обдумують висновки, роблять узагальнення йумовиводи. В цьому особливість використання наочності при наочних методах.
Мета роботи: проаналізувативикористання демонстраційного досліду в шкільному курсі біології при вивченнірозділу „Рослини”.
Завдання роботи полягали втому, щоб:
1) визначитимісце демонстраційного досліду в шкільному курсі біології;
2) охарактеризуватизабезпечення об`єктами та засобами для проведення демонстраційних дослідів;
3) навестиприклади проведення демонстраційних дослідів з розділу „Рослини” в шкільномукурсі біології в 6-му класі.
Розділ 1. Демонстраційні досліди в шкільному курсі біології1.1 Значення демонстраційних дослідів
Мета застосування наочнихметодів — збуджувати й розвивати активність сприйняття і мислення учнів.
Правильно поставленезапитання, а далі й ціла система запитань, привертають увагу учнів до об'єктів ідослідів, що демонструються, змушують їх цілеспрямовано й послідовноспостерігати, порівнювати, робити висновки й узагальнення.
Наочність на уроках біологіїможе бути натуральною (об`єкти природи живі й препаровані) і зображувальною (таблиці,схеми, муляжі, кінофільми).
До наочних методів належитьдемонстрування дослідів, натуральних об'єктів, зображувальних посібників.
Демонстрування натуральнихзасобів унаочнення при викладанні біології має переважне значення, тому що даєживі образні уявлення про рослини і тварин. Чим більше нагромаджено образнихуявлень про органічний світ, тим легше, вдаючись до аналогії, контрастів тощо,ознайомити учнів з такими рослинами й тваринами, які з різних причин неможливопродемонструвати на уроках.
Найбільш доступними живимиоб'єктами є рослини. їх демонструють на уроках ботаніки і загальної біології.Як правило, їх можна заготовити заздалегідь на ділянці, в природі, в живомукуточку і вдома.
Значна частина уроківботаніки проводиться наочними методами. Наприклад, на уроці «Видозміни листків»екологічну пристосованість до зменшення випаровування води листопадом,зменшення площі листкової пластинки опушенням, восковим нальотом тощо учніможуть простежити на живих рослинах: монстері (вологі тропічні ліси Бразілії),камелії (Південний Китай), алое (з пустині Калахарі Південної Африки), кактусах(з пустинь Мексіки), хвої сосни, листках коров'яку та ін.
Живих тварин демонструють науроках зоології, загальної біології й почасти фізіології людини. Найбільшвдалими об'єктами для демонстрування в класі є тварини середнього розміру,переважно птахи й ссавці. їх утримують у клітках, сажках, а для демонструванняпереносять на стіл.
Більш дрібних тварин,наприклад жаб, ящірок, вміщують у скляні банки або склянки, зав'язані марлею, іроздають на столи або показують, ходячи по класу. У пробірках, заткнутих ватою,демонструють ще більш дрібних тварин — комах на різних стадіях розвитку,павуків.
Такі посібники, як чучела таскелети, укріплюють на підставках і певним чином освітлюють; для контрастностіставлять білий або чорний екран. Аналогічно демонструють муляжі й моделі.
Демонстрування дослідів абоїхніх результатів на уроках проводять в усіх класах. Досліди можна проводити урізних варіантах, залежно від обладнання, й доручати різним учням. Учні зарисовуютьпостановку досліду, записують висновки у зошити (наприклад, виділення киснюзеленими рослинами на світлі, виділення вуглекислого газу насінням, щопроростає).
На багатьох уроках ботанікивчитель або учні демонструють заздалегідь проведений дослід, розповідаючи проумови, в яких його ставили, Передусім формулюється запитання, яке має бутирозв'язане за допомогою досліду, і пропонується простежити за дослідом,порівняти досліджувану і контрольну рослини чи декілька варіантів і зробитивисновок.
/>
Рис. 1. Різні прийомидемонстрування досліду, що свідчить про виділення кисню листками
Висновок уточнюється під часопитування учнів. Дослід схематично зображують у зошиті й підписують. Під часдемонстрування дослідів, так само як і живих рослин, таблиць і кінофільму, задопомогою поставленого на початку запитання або кількох запитань учнів змушуютьзосередити увагу на побаченому, активно спостерігати, помічаючи явища абохарактерні ознаки, і робити із своїх спостережень висновки.
/>
Рис. 2. Поєднаннядемонстрування досліду з рисунком на дошці і в зошиті (за С.А. Павловичем)
У викладанні зоології,анатомії, фізіології та гігієни людини класичним прикладом є демонструваннядосліду з жабою. У найпростішому вигляді його виконують у VII класі і більш детально — у VIII класі.
На уроках у VII—VIII класах демонструють тварин іззаздалегідь виробленими в живому куточку умовними рефлексами. Демонстрування,як правило, супроводиться повідомленнями юних натуралістів про те, як вонипроводили ці досліди.
Для демонстрування живихрослин і тварин та їхніх функцій залучають учнів, що вже ставили досліди зазавданням учителя в позаурочний час у куточку живої природи або на шкільнійнауково-дослідній ділянці. їхні повідомлення вчитель включає до викладу новогоматеріалу як факти, із яких роблять висновки (індуктивна побудова уроку) абоякими підтверджують раніш встановлене (дедуктивна побудова уроку).
Демонстрування мікроскопічнихоб'єктів застосовують у процесі викладання всіх біологічних курсів. Якщо вшколі є лише 1—2 мікроскопи, вчитель, користуючись ними, не в змозіорганізувати практичної роботи. У цьому разі учні по черзі підходять домікроскопа й розглядають підготовлений учителем препарат. Потім вониповертаються на свої місця і за вказівкою вчителя самі готують препарати,рисують те, що бачили у мікроскопі, читають за підручником.
Учні й самі виготовляютьмікроскопічні препарати, кращі з яких демонструють для всього класу.Відповідаючи, учні повинні пізнавати ці об'єкти під мікроскопом.
Краще організувати роботуучнів з мікроскопами можна за допомогою інструктивних рисунків препаратів,виготовлених учителем і розміщених поряд із мікроскопом, а також таблиць накласній дошці.
У викладанні біологіївикористовують мікропроектор — прилад для демонстрування на екранімікропрепаратів. Це дає змогу всім учням бачити, що демонструє вчитель. Щобспостерігати гідр під час вивчення на уроці, добре мати їх на стеблах водяноїрослини у склянках. Якщо дістати необхідну кількість гідр неможливо, практичнуроботу замінюють демонструванням. Гідр та кількох дафній вміщують у проекційнукювету й за допомогою епідіаскопа проектують на екран. Весь клас має змогу спостерігати,як гідра щупальцями ловить дафній. Мікро-проектором, який можна виготовитисамому, зручно показувати на екрані інфузорії, а також різні мікроскопічніпрепарати, виділення кисню елодеєю тощо.
Навчити учнів поводитися змікроскопом, особливо коли цих приладів мало,— складний і важкий процес. Томувчителеві слід якомога частіше використовувати мікроскоп і не тільки прививченні нового матеріалу, а й під час обліку знань. Багато хто з учителів нанаступних уроках, опитуючи учнів, пропонує їм самостійно помістити готовийпрепарат під мікроскоп, приготувати препарат.
У розділі «Рослини...» учніздобувають знання про ріст, розвиток і життєві процеси рослинного організму.Характерною особливістю таких уроків з фізіологічним змістом є проведенняекспериментів.
Спостереження — це цілеспрямоване,безпосереднє, чуттєве сприйняття предметів і явищ природи. Експеримент — цевивчення процесів, які протікають в живих організмах у штучно створених умовах.І. П. Павлов писав, що спостереження збирає те, що йому пропонує природа,дослід бере у природи те, що він хоче. І сила біологічного досліду величезна.
На уроках біології зфізіологічним змістом експеримент є методом навчання; при цьому він може бутивикористаний як демонстрування або бути основою лабораторної роботи учнів.
У навчальному процесіексперимент може бути використаний з дослідницькою та ілюстративною метою. Підчас ілюстративного підходу джерелом знань є слово — пояснення вчителя — іпідручник, а експеримент тільки підтверджує висловлені припущення.
Дослідницький підхід удемонстраційному експерименті припускає постановку проблеми (формуваннягіпотези), пошуки шляхів її вирішення (розробка умов експерименту),демонстрування експерименту або його результатів і висновки (розкриття сутіявища, що вивчається). Дослідницький підхід у лабораторному експериментіздійснюється аналогічно, проте учні самі проводять експеримент.
Біологічний експериментнайчастіше є тривалим і не -завжди вкладається за часом у рамки уроку. Щобпідсилити педагогічне значення демонстраційного експерименту і показати йогоцілісність за один урок, можливе використання прийому зближення початку і кінцядосліду, його ходу і кінцевого результату. Кінцеві результати можна показуватина попередньо закладеному досліді.
Під час використання експериментуяк методу пізнання важливо, щоб школярі засвоїли основні правила йогопроведення: експеримент вимагає дотримання сталості всіх умов, окрім однієї,вплив якої на організм досліджується. Варіант із незмінною умовою являє собою«контроль», а варіанти зі зміненою умовою того, що досліджується, є«дослідами». Під час демонстрування результатів експерименту необхіднопоказувати як «контрольні», так і «дослідні» рослини, порівнювати їх.Результати порівняння треба фіксувати у вигляді малюнків, таблиць, графіківтощо. Це дозволить закріпити дані спостережень, визначити причинно-наслідковізв'язки.1.2 Забезпечення матеріалом та обладнанням проведеннядемонстраційних дослідів
Живі організми — це група натуральнихоб'єктів (рослини, тварини, гриби, дроб'янки), що забезпечують найбільшу конкретністьі повноту знань учнів. Частину живих рослин і тварин збирають на пришкільнійнавчально-дослідній земельній ділянці безпосередньо перед заняттями здебільшогодля одноразового використання.
Наприклад, для забезпеченнялабораторних робіт із теми «Різноманітність покритонасінних» (розділ «ЦарствоРослини», 6 клас) на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці доцільновирощувати представників родин, що вивчаються: дикорослі рослини (паслінчорний, редька дика, ромашка аптечна, деревій звичайний) та культурні (жоржини,айстри, картопля, капуста).
Забезпечення занять живимроздатковим і демонстраційним матеріалом істотно полегшується, якщо в школі єкуточок живої природи. Добираючи рослини й тварин до куточка живої природи,слід насамперед ураховувати можливості їх використання на уроках та впозаурочній роботі.
У процесі вивчення розділу«Царство Тварини» (7 клас) можна організувати різноманітні самостійні роботи звикористанням живих тварин. Це сприяє успішнішому засвоєнню учнямианатомо-морфологічних, екологічних і систематичних понять розділу, ефективномуоволодінню школярами вміннями правильно вести спостереження над тваринами,з'ясуванню систематичного положення різних видів тварин.
На розвиток пізнавальноїсамостійності учнів істотно впливає проведення лабораторних робіт ізвикористанням живих тварин (евглени зеленої, інфузорії туфельки, дощовогочерв'яка, трубочника, молюсків тощо). Зазвичай на таких уроках роботі знатуральними об'єктами відводиться більша частина навчального часу, оскількивона виконується па етапі вивчення нового матеріалу й має репродуктивний абопошуковий характер. Для успішного проведення цих уроків слід попередньопідготувати роздатковий матеріал та інструктивні картки, в яких зазначено темулабораторної роботи, мету, обладнання й матеріали, хід роботи, а також завданняабо запитання, що сприяють усвідомленому розумінню школярами об'єктів вивчення.
Натуральні предмети йтехнічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи,кількісного й якісного їх вивчення — це прилади, інструменти, лабораторнеобладнання (приладдя), реактиви, матеріали. Вони необхідні для проведенняспостережень і постановки дослідів, формування практичних умінь і навичок.
У процесі вивчення курсубіології можна використовувати різні прилади:
• механічні (прилад длядемонстрування всмоктування води коренем, прилад для спостереження за розвиткомкореневої системи в рослин, прилад для визначення газообміну в насіння, респіратортощо);
• контрольно-вимірювальні (спірометр,сфігмоманометр, динамометр, фонендоскоп, психрометр, термометр медичний тощо);
• оптичні (лупа, мікроскоп).
Проте багато з цих приладіврідко використовуються в навчально-виховному процесі з біології. Тому наведемоопис усіх приладів, передбачених «Типовим переліком навчально-наочнихпосібники», технічних засобів навчання та обладнання загального призначення |біології для загальноосвітніх навчальних закладів».
Прилад для демонструваннявсмоктування води коренем (ПВВК) застосовується під час вивчення теми «Відділ Покритонасінні.Вегетативні органи» (розділ «Царство Рослини», 6 клас). Цей механічний приладскладається з U-подібної скляної трубки, одне коліно якої широке, інше —вузьке. В широкому коліні розміщується коренева система досліджуваної рослини,яка закріплюється за допомогою корка. Щоб стебло рослини було зручно просуватив корку, в ньому просвердлюють канал. Вузьке коліно призначене для показу змінирівня води в приладі в міру всмоктування її коренем рослини. Щоб позначитипочатковий рівень води, на це коліно надягають гумове кільце.
Прилад для спостереження зарозвитком кореневої системи в росиш (ПРКС) застосовується для проведеннядослідів із розділу «Царство Рослини» (6 клас), зокрема зі з'ясування впливуглибини висіву насіння на розвиток сходів.
Прилад складається зплоскостінної металевої посудини та підставки. Передній бік корпусу посудинизасклений і для затінення закривається металевою засувкою, завдяки чомувдається запобігти відхиленню від скла коренів, що ростуть. У стінках корпусузроблено маленькі отвори, крізь які в ґрунт може проникати повітря й стікатинадлишкова вода після поливання. Внутрішня поздовжня скляна перегородка поділяєпосудину навпіл.
Досліди й спостереження задопомогою цього приладу проводяться учнями в позаурочний час. Результатиобговорюються на уроці. Для організації роботи з приладом доцільновикористовувати спеціальні картки-інструкції, що можуть містити: описконструкції приладу та загальну інструкцію щодо підготовки приладу до роботи;опис етапів проведення дослідів за допомогою даного приладу та оформленнярезультатів роботи.
Наведемо приклади такихкарток-інструкцій.
Картка № 1. Підготовка приладу (ПРКС) дороботи зі спостереження за розвитком кореневої системи в рослин.
1. Висуньте металеву засувкуй скляну стінку з переднього боку приладу.
2. У центр корпусу вставтескляну перегородку так, щоб вона зафіксувалась у верхньому й нижньому пазах.
3. Вставте скляну стінку.
4. Заповніть прилад ґрунтом.Його потрібно насипати шарами й злегка ущільнювати. Верхній шар ґрунту має бутинижчий від краю корпусу при ладу на 1-2 см.
5. Покладіть прилад на стілпереднім, заскленим боком угору.
6. Обережно висуньте склянустінку.
7. На грунт викладіть насінняй грунт навколо нього злегка ущільніть.
8. Вставте скляну стінку йметалеву засувку.
9. Поставте прилад увертикальне положення.
10. Поставте прилад у теплемісце й періодично поливайте грунт водою кімнатної температури, не допускаючипересихання.
Картка № 2. Дослід «Розвиток і будовастрижневої й мичкуватої кореневої систем».
Обладнання: ПРКС, склянка з водою, грунт,насіння дводольної рослини (горох, квасоля тощо), насіння однодольної рослини(пшениця, ячмінь тощо).
1. Ознайомтеся з конструкцієюприладу й почніть підготовку до роботи (див. картку № 1, пп. 1-6).
2. Завглибшки приблизно 2 см від верхнього краю ґрунту в лівій половині приладу розмістіть насіння дводольної рослини, а вправій — однодольної.
3. Завершіть підготовкуприладу до роботи (див. картку № 1, пп. 8-10).
4. Упродовж 20 днів регулярноспостерігайте за проростанням насіння й розвитком кореневих систем у рослин.Дані спостережень записуйте в зошиті. Завершивши спостереження, витягнітьрослини з приладу, відмийте кореневі системи від ґрунту й зробіть гербарій.
5. Підготуйте повідомленняпро постановку досліду та його результати.
Якщо є потрібне обладнання, атакож картки-інструкції, то учні можуть самостійно й цілеспрямовано проводитивідповідні досліди та спостереження.
Лупа — найпростіший оптичний збільшуванийприлад, який використовують для вивчення дрібних організмів або їхніх частинпід чаї проведення самостійних і лабораторних робіт, на екскурсіях у природутощо. Розрізняють лупи шкільні, екскурсійні та препарувальні. Лупи шкільна (збільшуєв 7—10 разів) складається з двоопуклого збільшу вального скла (лінзи),вставленого в оправу з ручкою. Лупа екскурсій на подібна до лупи шкільної, алеїї оправа складається таким чином, що збільшувальне скло ховається в захиснийфутляр. Лупу препарувальну, що дає 10—20-разове збільшення, використовують длярозгляду натуральних об'єктів.
Уперше учні знайомляться злупою під час практичної роботи «Будова лупи й мікроскопа. Правила роботи зізбільшувальними приладами» в темі «Клітинна будова рослин» (розділ «ЦарствоРослини», 6 клас). Для її виконання можна використати таку інструктивну картку:
1. Розгляньте препарувальнулупу, ознайомтеся з її будовою.
2. Поставте лупупрепарувальним столиком від себе завдальшки приблизно 3—5 см від краю столу.Рухати прилад під час роботи не слід.
3. У центр предметногостолика покладіть об'єкт розгляду (якщо це мікропрепарат, то прикріпіть йогозатискачами).
4. Встановіть окуляр надоб'єктом.
5. Дивлячись в окуляр, задопомогою дзеркала спрямуйте світло на об'єкт. Світло має бути рівномірним. Задуже яскравого освітлення користуйтеся зворотною стороною дзеркала.
6. Поворотом гвинта опустітьокуляр майже впритул до об'єкта. Дивлячись в окуляр, плавно повертайтерегулювальний ґвинт на себе, доки зображення не стане чітким.
7. Уважно розгляньте об'єкт.У разі потреби підфокусуйте легким поворотом гвинта в той чи інший бік.
У школах використовуютьсярізні мікроскопи, але найпоширенішою є модель НМ-301. Цей мікроскоп має рухомийпредметний столик і нерухомий тубус; об'єктиви розміщені на револьвернійголовці, яка повертається й дає змогу швидко й легко замінювати їх; частинадеталей (об'єктиви, тримач дзеркала, затискачі для фіксації мікропрепаратів)незнімні. Мікроскоп НМ-301 за різних поєднань об'єктивів та окулярів забезпечує56—300-разове збільшення. З будовою мікроскопа учні вперше знайомляться напрактичній роботі «Будова лупи й мікроскопа. Правила роботи зі збільшувальнимиприладами». Для її виконання можна використати таку інструктивну картку:
1. Переносячи мікроскоп, правоюрукою тримайте штатив (тубусотримач), а лівою — підтримуйте основу.
2. Установлюйте мікроскоппредметним столиком від себе на відстані 2-3 см від краю столу.
3. Відрегулюйте дзеркало так,аби світло добре відбивалося в отвір предметного столика.
4. Щоб не забруднити лінзиокуляра та об'єктива, не торкайтеся пальцями їхньої поверхні. Якщо на нихпотрапив пил, треба обережно протерти їх чистою ватою, намотаною на дерев'янупаличку й злегка змочену в чистому бензині чи ефірі. Самим розбирати об'єктиви неможна.
5. Перед розглядом препаратуспочатку встановіть об'єктив із малим збільшенням.
6. Закінчивши роботу змікроскопом, підніміть тубусотримач (для уникнення випадкового стиканняоб'єктива з препаратом) і накрийте мікроскоп чохлом або покладіть у футляр.
Для ефективного проведеннялабораторних робіт із біології можна використовувати сучасні цифровімікроскопи. Найпростішим серед них є мікроскоп Іntel Pley QX3 (забезпечує 10-, 60-, 200-разовезбільшення). Він дає змогу:
• вивчати досліджуванийоб'єкт не одному учневі, а групі водночас, оскільки інформацію можна виводитина монітор комп'ютера;
• використовувати зображенняоб'єктів як демонстраційні таблиці під час вивчення нового матеріалу або йогозакріплення;
• вивчати об'єкт у динаміці;
• створювати презентаційнівідеоматеріали з теми, що вивчається;
• використовувати зображенняоб'єктів на паперових носіях як роздатковий матеріал для організаціїсамостійної роботи учнів. Застосування цифрового мікроскопа разом ізкомп'ютером дає змогу дістати збільшене зображення біологічного об'єкта(мікропрепарату) на екрані монітора (під час роботи в групі або в класі зневеликою кількістю учнів) або на великому екрані чи РК-панелі (під час роботиз усім класом). Робота з мікроскопом здійснюється за допомогою спеціальноїкомп'ютерної програми. Мікроскоп настроюється з комп'ютера, причому поряд іззображенням об'єкта на екрані розміщені віртуальні кнопки для керуванняреальними параметрами. Програмна підтримка дає змогу вмикати освітлення,змінювати збільшення, здійснювати в ручному режимі захоплення зображеннянерухомого чи рухомого об'єкта.
Крім приладів, унавчально-виховному процесі з біології використовуються:
• інструменти препарувальні (голкипрепарувальні, ножиці з тупи ми кінцями та ножиці з одним гострим кінцем,пінцет анатом / ч ний із насічкою);
• садово-городній інвентар (відерце,лійка, совок вузький для викопування рослин, лопата, граблі, сапка);
• приладдя (штативлабораторний, штатив для пробірок, спиртівка, тримач для пробірок, предметні йпокривні скельця, пробірки мензурки, склянка хімічна, лійка, чашки Петрі, лотікдля роздаткового матеріалу, лотік для мікропрепаратів);
• реактиви й матеріали (йод, сухий спирт, гліцерин, розчинЛюголя. бинт, вата тощо).
Розділ 2. Приклади проведення демонстраційних дослідів науроках біології з розділу „Рослини”2.1 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у коренях
Дослід 1
Тема. Умови, необхідні для росту кореня.
Для досліду беруть дві банкиз вузькими шийками і щільними корками або краниками. В одну поміщають добрерозвинуті корені кукурудзи з невеликим стеблом. На дно цієї банки кладутьвологу марлю. Другу банку залишають порожньою. Обидві банки накривають коркамиабо кришками.
Дослід 2
Тема. Значення повітря для росту коренів(варіант І).
Беруть дві банки. Одну дополовини наповнюють перевареною водою, другу — водопровідною. Замість кришкиможна використати компактний картон. У ньому роблять три отвори. В отворикожної банки встромляють по три проростки квасолі таким чином, щоб коренізнаходились у воді. У банку з перевареною водою наливають тонкий шар олії, щобкисень з повітря не зміг проникнути у воду. Через це корені проростків у першійбанці позбавлено повітря. У другій банці корені проростків використовуютьповітря, яке знаходиться у воді.
Дослід 3
Тема. Значення повітря для росту коренів(варіант II).
У дві однакові банкиналивають розчин мінеральних солей; який приготовано на перевареній воді, утакому самому співвідношенні, як це роблять з водяними культурами (можна братиґрунтову витяжку). У першій банці у корку є два отвори: один для рослини,другий — для скляної трубки, через яку продувають повітря; у другій банцідоступу повітря немає.
Дослід 4
Тема. Значення повітря для утвореннякоренів.
Для досліду беруть дві банкиз щільними кришками. Заповнюють їх наполовину водою. У першу банку наливаютьводопровідну воду, а в другу переварену. У кожну банку поміщають по двіоднакових гілочки традесканції. У банку з перевареною водою наливають тонкийшар олії, щоб у воду не змогло прогіркнути повітря. Через 8 днів у першій банцітрадесканція утворила корені, а в другій — майбутні корені тільки позначились.2.2 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у листку
Дослід 1
Тема. З'ясування значення кисню для диханнялистків.
Нарізають великий листок абоневеликий паросток пеларгонії з кількома листками і вміщують у склянку з водою.Цю склянку встановлюють на скло, а поруч ставлять ще одну з вапняною водою. Всеце накривають ковпаком і ставлять у темну шафу на 4 дні.
Дослід 2
Тема. З'ясування значеннясвітла для утворення крохмалю у листках до уроку «Фотосинтез» (варіант І).
Для досліду використовуютьсялистки пеларгонії і різні фігури Сакса. На листок пеларгонії кріпляться фігуризі світлонепроникаючого паперу, рослину поливають і ставлять у світле місце на2—3 дні. Потім зрізають листок з черенком, занурюють у пробірку з водою,доводять до кипіння. Воду зливають і наповнюють пробірку спиртом. Кип'ятять наслабкому вогні 1—2 хвилини до повного знебарвлення листка. Спирт у пробірцістає зеленим.
Учнів запитують, чому спиртмає такий колір. Потім листок промивають у теплій воді, розправляють на чашціПетрі, діють на нього розчином йоду. Через півхвилини та частина листка, щобула під папером, стане кольоровою.
Дослід 3
Тема. З'ясування значення світла дляутворення крохмалю у листках до 1 уроку «Фотосинтез» (варіант II).
Пеларгонію спочатку тримаютьу темній шафі 2—3 дні. Перед уроком на листку закріплюють фігуру Сакса іставлять для освітлення під лампою Браа на 40—50 хвилин.
У другій частині урокудемонструють дослід у такій послідовності, як написано у попередньому варіанті.При цьому важливо підкреслити, що природне світло можна замінити штучнимосвітленням, що постійно використовується у теплицях, оранжереях, кімнатахтощо.
Дослід 4
Тема. З'ясування значення світла дляфотосинтезу і дихання зелених рослин (варіант І).
У дві банки з широкимишийками вміщують по три однакових гілочки традесканції. На дно наливають водутаким чином, щоб нижня частина стебла була ледь занурена у воду (0,5 см). Обидві банки щільно закривають кришками. Одну банку залишають на світлі, другу ставлять утемну шафу.
Дослід 5
Тема. З'ясування значення світла дляфотосинтезу і дихання зелених рослин (варіант II).
На дно банок, так само, як ів попередньому досліді, наливають шар води (0,5 см) і поміщають у них листкипримули з довгими черешками. Зверху банки закривають кришками, обгортаютьщільним чорним папером і залишають на світлі. Цей дослід може бути закладенийна різну тривалість (4 дні, 2 дні, 2 год. до уроку).
Дослід 6
Тема. З'ясування кількості води, якувипаровують листки, залежно від розмірів листкової пластинки.
Великий листок пеларгоніїпоміщають у колбу, не відрізаючи його від стебла. Колбу закріплюють у штативі йзалишають на світлі. Також закладають дослід з дрібним листком пеларгонії.Краще, якщо листки будуть з однієї рослини.
Можна поставити інші досліди,результати яких дозволять переконати школярів у тому, що кількість води, якувипаровують листки, залежить від розміру листкової пластинки, від кількостіпродихів, які знаходяться на нижній і верхній сторонах листкової пластинки.Відомо, що кількість продихів не однакова.2.3 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у насінні
Дослід 1
У дві банки насипаютьоднакову кількість насіння гороху, зволожують його. Одну банку залишаютьвідкритою, другу закривають щільним корком. Банки ставлять у біологічномукабінеті на шафу при температурі +200С.
Дослід 2
У банку насипають насіння гороху, якевже наклюнулось, закривають корком з двома отворами: в один вставляють лійку, вдругий — газовідвідну трубку, занурену в склянку з вапняною водою.
Дослід 3
У дві банки насипають насіння: в одну —квасолі, В другу — пшениці, зволожують його. Закривають банки корком з отвором,в отвір вставляють термометр. У третю банку (контрольну) насипають сухенасіння, закривають банку корком з отвором(вставляють туди термометр. Банкизнаходяться при температурі +20 °С.
Дослід 4
У пробірку на дротику прикріплюють 3 насіниниквасолі однакових розмірів. Першу — на дно пробірки, другу — на рівні води,третю — на рівні вінця пробірки. Пробірка, наполовину заповнена водою,знаходиться при температурі +20 °С. Протягом тижня проводяться спостереження.
Дослід 5
Закладається з метою визначення запасу поживних речовин дляпроростання насіння і подальшого росту проростків. Для досліду берутьнабубнявіле насіння квасолі, гороху, пшениці тощо. У вологе середовище (можнаміж стінкою і фільтрувальним папером у склянці) при температурі +20 °Споміщають цілу насінину, насінину з однією сім'ядолею, 1/4 насінини.Спостереження ведуть за розвитком зародка і проростка протягом тижня.
Висновки
Використання наочних методів, зокрема, демонстраційнихдослідів, при вивченні шкільного курсу біології сприяє більш повному уявленнюучнів про функціонування та життєдіяльність живих організмів.
При проведенні демонстраційних дослідів в учнів розвиваєтьсязацікавленість до предмету.
Оскільки рослинні організми найбільш доступні вчителюбіології живі об`єкти він має можливість більш часто проводити демонстраційнідосліди при вивченні розділу „Рослини”.
Для забезпечення проведення демонстраційних дослідів обов`язково повинно бутиобладнання (прилади, мікроскопи, лупи) та живі рослини.
В розділі „Рослини” можна проводити досліди декількох видів,а саме: досліди, які з`ясовують фізіологічні процеси у коренях рослин, досліди,які з`ясовують фізіологічні процеси у листку, досліди, які з`ясовуютьфізіологічні процеси у насінні.
Список використаних джерел
1. Біологія. Програма для середньої загальноосвітньоїшколи. — К.: Перун, 2000.
2. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методикавикладання біології. — К.: Вища шк… Головне вид-во, 1980.
3. Журнали “Біологія і хімія в школі”, “Біологія в школі”.– № 1 – 12. — 2000 – 2006 рр.
4. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в среднейшколе. — М.: Просвещение, 1985.
5. Зошити з біології. Для лабораторних і практичних робіт з біології дляучнів 6-11 класів. — К.: Генеза, 2000.
6. Калинова Г. С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. — М.:Просвещение, 19§5.
7. Книга для читання з ботаніки / Упоряд. А. М. Охрименко.— К.: Рад. шк., 1977.
8. Конюшко В.С. Как подготовить урок биологии. — Минск: Нар. освита, 1988.
9. Корнева И.Д., Шубкина Л.С. Хрестоматия по методике преподавания биологии.— М.: Просвещение, 1977.
10. Корчагіна В. О. Біологія: Підруч. для 6-7 кл. середньої шк. — К.: Освіта,1993.
11. Кузнецова В.И. Уроки биологии. — М.: Просвещение, 1991.
12. Максимова В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. — Л.: Просвещение,1973.
13. Максимова В.Н., Груздева Н.В. Межпредметные связи. — М.: Просвещение,1987.
14. Максимова В.Н., Конева Т.Е., Гольнева Д.П. Современный урок биологии. —М.: Просвещение, 1985.
15. Морозюк С.С. Біологія, 6 кл. — Харків: Торсінг, 2000.
16. Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. — М.:Просвещение, 1989.
17. Мягкова О.М., Комісаров Б.Д. Методика навчання загальноїбіології. — К.: Рад. шк., 1982.
18. Поповська Е.М., Яцина Я.П. Методика лабораторних ідемонстраційних дослідів з ботаніки. — К.: Рад. шк., 1965.
19. Пугал НА; Розенштейн А.М. Кабинет биологии. — М.: Просвещение, 1983.
20. Розенштейн А.М. Самостоятельные работы учащихся по ботанике. — М.:Просвещение, 1988.
21. Трайшак Д.І. Кабінет біології. — К.: Рад. шк., 1980.
22. Яковлева Э.В. Уроки біології: Методичний посібник длявчителів біології. — Запоріжжя: Просвіта, 1999.