Життя і педагогічна діяльність. Великий вітчизняний педагог, один зосновоположників педагогічної науки і народної школи в Росії КостянтинДмитрович Ушинський (1824—1870) народився в м. Тулі. Його батько багато роківперебував на військовій службі, брав участь у Вітчизняній війні 1812 року,вийшовши у відставку і здобувши дворянське звання за багаторічну службу вармії, працював службовцем у різних установах Тули, Полтави. Олонця, Вологди,Петербурга та повітовим суддею в м. Новгороді-Сіверському Чернігівськоїгубернії. Мати його була родичкою Капністів. Дитячі роки Ушинський провів у м. Новгороді-Сіверському, де вчився в гімназії, потім закінчивюридичний факультет Московського університету і був залишений там на два рокидля підготовки до професорської діяльності. У 1846 році він був призначенийвиконуючим обов'язки професора юридичних наук Ярославського юридичного ліцею,звідки був звільнений як «неблагонадійний» і довгиіі час не міг знайти роботи.У 1849—1854 рр. він працював дрібним службовцем у Міністерстві внутрішніхсправ, але ця робота його не задовольняла ні матеріально, ні морально. Деякезадоволення давало йому в цей період співробітництво в журналах «Современник»,«Библиотека для чтения», в яких він публікував реферати статей та переклади зіноземних мов.
У 1854 році УШИНСЬКИЙ діставпосаду викладача російської мови та інспектора кчасіз v Гатчннськомусирітському інституті, де широко проявились його організаторські й педагогічніздібносгі.
у 1857—1858 рр. в «Журнале для воспитаїїня» Ушіїнський опублікувавстатті: «Про користь педагогічної літератури», «Три елементи школи», «Пронародність у суспільному вихованні» (1858), «Шкільна реформа в ПівиічніііАмериці» та \н. У 1859 році ного було призначено інспектором класівСмольного інституту шляхетних дівчат, де він працював до 1802 року,, будучиводночас і редактором «Журиала Мпнистсрствз народного просвещения», в якому 1860—1862 рр. опублікував статті: «Праця в її психічному івиховному значенні» (1860), «Недільні школи», «Питання про народні школи»,«Рідне слово» (1861), «Проект учительської семінарії». У Смольному інститутівін намагався ліквідувати занадто суворий режим для вихованців та поліпшити їхнавчання й виховання.
Разом з Ушинським в Смольному інституті працювали відомі російськіпедагоги В. І. Водочозов, Д. Д. Семенов, Л. М. -Модзалевськиіі, М 1.Ссмевський та іп. У 1862 році Ушіїнськиіі змушений був залишити роботу вСмольному інституті: начальниця інстигуту і законовчитель звинуватили його в «політичнійіісб,іагоналіііності/>. Несправедливе ставлення з боку начальства підірвалой без того поганий стан його здоров'я. Він тяжко захворів, але їхати лікуватисяза кордон в нього не було коштів. Побоюючись громадського осуду за поганеставлення до Уніннського, Міністерство освіти відрядило ного за кордон длявивчення досвіду жіночої освіти, а насправді це «відрядження» було замаскованимполітичним засланням. За кор доном уііііиіськиизустрівся і подружився з М. І. Пироговим, який дявав йому порали в лікуванні.Там пін пробув п'я-ііі років. Лікуючись, баї ато працював, вивчав досвіджіночої освіти в ряді країн, досліджував стан початковою навчання. написав своїпедагогічні твори: «Педаюгічна подорож до Швейцарії-» (1862), «Рідне слово»,два томи книіи «Людина як предмет виховання» та іи Перебуваючії за кордоном,Уніннськии дуже сумував за Росією. він писав-«Страшно стає, як подумаю, щочерез рік чи два мої зв'язки з Росією порву-чі, си і залишусь я десь у Женеві,як острівець, що заіубився серед океану».
У 1867 році Ушіїнськиіі повернувся в Росію, але був вже зовсім хвориіі.Проте навіть і в такому стані він багато працював: закінчував деякі свої твори,збирав матеріал для нових, зустрічався з учителями, давав їм поради. Вінзбирався ііранговаги професором педагогіки Новоросійського (Одеською)університету, куди його запрошували, але ця мрія не здійснилася. Номер К Д.Ущинський у 1870 році в Одесі, де він тяжко захворів но дорозі в Крим налікування. Поховано його в Києві на території Вплубицького монастиря.
Після Великої Жовтневої соціалістичноі революції в нашій країні зробленобагаю для того, щоб увічнити пам'ять великого вітчизняної о не-дйіоіа- широковідзначаються його ювілеї, видано великим тиражем йою твори в одинадцяти"-омах, ного ім'я присвоєно Ярославському і Одеському педагогічнимінститутам, встановлено студентські стипендії його імені, кращих представниківгародиої освіти і педагогічної науки нагороджують медалями К. Д. Ушинсьхого.
У розвитку сгюго світогляду Ушписький пройшов складний шлях: він бувдобре обізнаний з різними філософськими системами, сприймав їх критично,намагався створити свою точку зору, але так і залишився на шляху від ідеалізмудо матеріалізму, хоч у багатьох питаннях дуже близько підходив доматеріалістичних позицій, виступав на захист матеріалістичної філософії. Упитаннях розвитку природознавства він стояв на позиціях дарвінізму, в теоріїпізнання і психології додержувався фізіологічних основ, у питаннях соціологіївважав, що розум є рушійною сплою суспільного розвитку.
Виходячи з позицій матеріалістичного сенсуалізму, Ушии-ськнй твердив, щоєдиним критерієм для речі є сама річ, а не наше поняття про неї. У багатьохсвоїх творах він виступав проти ідеалістичних основ педагогіки і психологіїКанта, Геїеля, Гербарта, Спенсера; негативно ставився до вульгарногоматеріалізму Фогта, Молсшопа, Бюхпсра. Він визнавав матерію, яі, таку, що існуєоб'єктивно, а також її рух. Шукаючи нових ніляхіп розвитку філософії,покладаючп великі надії на розвиток науки і 1СХПІКИ, він писав: «Сила людини—їїпарові машини, іиви;'-кість її—паровози і пароплави, а крила вже ростуїь улюдини і розгорнуться іоді, коли вона навчиться вільно керувати аеростатом».
У розвитку своїх соціально-політичних поглядів Ушинський не став на рсволюційно-демократичні позиції.Так, наприклад. у с-іатті «Праця в її психічному і виховному значенні» вінпоказав гуиеречпосгі в іодішиьому суспільстві (конкуренція в промисловості,сксилуаіація людини людиною, перетворення робії-иіікіп промпслопосіі папридаток до машин), але через клас(ж\ обмеженість свою світогляду ис прийшов довисновку про необхідність класової боротьби, революційного перетвореннясуспільства Засуджуючії залишки кріпосництва, Ушинський разом з тим не піднявсявище буржуазного демократизму, він вважав, що дальший розвиток Росії можевідбуватися мирним шляхом, без революції. Ідеалістичні погляди особливопроявилися в перший період його життя в ставленні до релігії та в ідеалізаціїпатріархального селянства (християнську релігію він вважав основою моралі й виховання)Пізніше, особливо в останні роки свого життя, Ушинський, залишаючись релігійноюлюдиною, виступав проти втручання церкви та духовенства в світське життя ішкільні справи, він писав' «Усяка фактична наука — іншої науки ми й не знаємо —стоїть поза всякою релігією, бо спирається на факти, а не на вірування». Устатті «Загальний погляд на виникнення наших народних шкіл» (1870) вінконстатував той факт, що ідея церковної школи не знайшла підтримки в наооді, щосамі селяни виступали проти того, щоб у школах працювали попи. Релігійнісгьлюдей, на його думку, повинна проявлятися в їх гуманності, у взаємній повазі ідружбі.
Педагогічна наука і мистецтво виховання. Велика заслуга Ушинськогополягає в тому, що науку про навчання та виховання—педагогіку—він розглядав утісному взаємозв'язку з такими науками, як філософія, історія, психологія,анатомія і фізіологія людини та ін., а також з педагогічною практикою.Педагогічна наука може розвиватись тільки тоді, вказував Ушинський, коли воназбагачуватиметься передовим педагогічним досвідом.
Він вимагав єдності педагогічної теорії і практики, взаємногоїхзбагачення, оскільки~в педагогічній справі немає нічого гіршого, як відрившколи від життя, теорії від практики і практики від теорії. Щоб правильнонавчати і виховувати людей, треба знати історію людства та історію виховання(історію педагогіки), всебічно знати їх самих, їх природу, задатки і психіку.Тільки при додержанні таких умов педагогіка буде наукою, а вихователіоволодіють мистецтвом виховання. «Якщо педагогіка,— писав Ушинський,— хочевиховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна насамперед знати, їїтакож у всіх відношеннях».
Велика заслуга Ушинського полягає в тому, що педагогіку він розглядав утісному зв'язку з психологією, часто підводив психологічні основи у розв'язанніпедагогічних проблем Це мало особливо велике значення, оскільки за тих часівпанували ідеї метафізичної та емпіричної психології.
У розвитку педагогіки і психології велике значення мала праця Ушинського«Людина як предмет виховання», в якій докладно розглянуто багато важливихпитань: розвиток почуттів,… спринмания, пам'яті, уваги, уявлення, мислення,емоцій, мови тощо Виступаючи протії представників буржуазної психології 1педагогіки (Гербарта, Бенеке та ін), які однобічно, абстрактно, з метафізичнихпозицій трактували психіку людини, він, навпаки, психічне життя людини, зокремадитини, розглядав у русі, в зв'язку з розвитком суспільства.
Як педагог і психолог Ушинський великого значення надавав розвиткуактивності дітей у процесі навчання та виховання, вказував на методи і способипсихічного їх розвитку: правильний режим життя, виховання волі та інтересів,набування трудових навичок, умінь і звичок, подолання труднощів тощо Високооцінюючи значення трудового народу в історії суспільства, він вважав, що йвиховання підростаючого покоління повинно відбуватися в його Інтересах зобов'язковим врахуванням специфічних особливостей кожного народу. Тільки зсукупності практики і теорії виховання в різних народів може створитисьзагальнолюдська педагогічна система виховання, яй наука і мистецтво.
Ушинський зазначав, що всяка практична діяльність, спрямована назадоволення духовних потреб людини, є великим мистецтвом, а педагогіка як наукає вищим, мистецтвом, оскільки вона задовольняє найбільшу з потреб людини ілюдства в цілому — їх прагнення до вдосконалення.
Велика заслуга Ушинського полягає в тому, що він розглядав педагогіку якнауку і мистецтво у зв'язку з досягненнями вітчизняної матеріалістичноїфілософії та інших наук про природу людини, про фізичне, розумове і моральне їївдосконалення.
Ідеянародності виховання. Однією з найважливіших соціальних іпедагогічних проблем Ушинський вважав ідею народності виховання, яку вінтрактував досить широко. Термін «народність» він розумів, як історію того чи,іншого.народу, його ісгорианий розвиток, географічні й природні умови/в якихживе народ, економічні, соціальні, культурні, національні та інші особливостінародів Спільною особливістю всіх народів Ушинський вважав виховання людей Устатті «Про народність у суспільному вихованні» він дав високу оцінку всімнародам Ро сії, народність вважав основою виховання підростаючого покоління вдусі патріотизму, любові до батьківщини та свого народу.
Народність виховання в Ушинського не має нічого спільного з поняттямнародності як прояву великоросійського шовінізму, патріархальності йрелігійності; у нього це важливий засіб всебічного вивчення історії своєїбатьківщини, засіб патріотичного виховання підростаючого покоління.
У виховуванні патріотичних почуттів дітей і молоді велике значення, надумку Ушинського, мають традиції з історії боротьби російського народу протийого зовнішніх ворогів у період Вітчизняної війни 1812 року, Кримської війни1853—1856 рр. та ін. Але треба, зауважував він, щоб ці традиції послідовновикористовувалися в процесі виховання і повсякденному житті, а не тоді тільки,коли батьківщині загрожує небезпека.
Ідея народності виховання в Ушннського свідчить про його боротьбу зарозвиток російської національної педагогіки і школи, а також про критичневикористання позитивного досвіду зарубіжної педагогіки. Розвиток освіти івиховання на основі народності повинен сприяти підготовці патріотів Росії, якіб сумлінно виконували свої громадські обов'язки і поважали інші народи.
Народ, на його думку, є джерелом усіх багатств матеріальної і духовноїкультури, а тому треба вивчати історію, географію,
економіку, мову, літературу, мистецтво та інші науки. Народна.творчість(поезія, пісні, музика, образотворче мистецтво та ін.)— джерело культури народу.Однією з ознак народності є і мова, ' найкращий виразник духовно'} Культурикожного народу. У своїй статті «Рідне слово» Ушинський у барвистих і хвилюючихтонах писав про значення рідної мови: «Мова народу — кращий, що ніколи не в'янеі вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починаєтьсядалеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся йогобатьківщина; в ній втілюється творчою силою народного духу в думку, в картину ізвук, небо вітчизни, Її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори,долини, її ліси й ріки, її бурі і грози — весь той глибокий, повний думки йпочуття, голос рідної природи, який лунає так гучно в любові людини до її інодісуворої батьківщини, який відбивається так виразно в рідній пісні, в ріднихмелодіях, в устах народних поетів. Проте в світлих, прозорих глибинах народноїмови відбивається не тільки природа рідної країни, але й уся історія духовногожиття народу. Покоління народу проходять одне за одним, але результати життякожного покоління залишаються в мові—в спадщину потомкам. У скарбницю рідногослова складає одне покоління за другим плоди глибоких сердечних рухів, плодиісторичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитоїрадості,— одним словом, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігаєв народному слові. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, щоз'єднує віджилі, живущі та майбутні покоління народу в одне велике, історичноживе ціле. Вона не тільки виявляє собою життєвість народу, але є якраз саме цежиття. Коли зникає. народна мова,— народу нема більше» '.
Висока оцінка Ушинським рідної, зокрема російської, мови і його боротьбаза створення шкіл, де б навчання проводилося рідною мовою народів Росії, малане тільки велике педагогічо-методичне значення, але й політичне. Його виступи вцьому питанні були використані прогресивними силами Росії для боротьби протирусифікаторської політики царського уряду щодо народів, які жили на окраїнахРосії.
' «Хрестоматія з історії пітчизняноіпедагогіки». К., «Радянська школа'», 1961, с. 282.
Моральневиховання. Моральне виховання УїлинськиГі розглядав якскладову частину гармонійного розвитку людини, як важливий засіб патріотичноговиховання та підготовки людини до життя. Для Росії XIX ст., зазначав він,питання морального виховання дітей і молоді мали особливо велике значення, павіі ь більше за фізичне і розумове, оскільки в ньому було найбільше хиб іздійснювалося воно не в інтересах народу.
Моральне виховання людей треба починати з.малих років і здійснюватипостійно і систематично. Мета його — розвивати в дітей кращі риси і почуття:патріотизм і гуманізм, любов до праці і дисциплінованість, чесність іправдивість, почуття обов'язку і відповідальності, власної гідності Ігромадського обов'язку, скромність, твердість волі і характеру та ін.Найважливішим завданням морального'виховання дітей і молоді, на його думку, маєбути виховання у них палкої любові до батьківщини і народу.
З почуттям огиди ставився Ушинський до таких негативних людських рис, як псевдопатріотизм,кар'єризм, егоїзм, деспотизм, лицемірство, лінощі, прагнення до наживи та ін.Розглядаючи завдання і засоби морального виховання учнів, він гостро критикувавтакий «засіб» дисциплінування, як залякування і фізичні покарання, водночас вказувавна необхідність посилити вимоги до них щодо дисципліни і поведінки, алезастосовувати при цьому правильні педагогічні методи.
Основними методами і способами морального виховання дітей і молодіУшинський вважав переконання, запобігання неправильній поведінці, педагогічнийтакт… учителя та заохочення і покарання, але не тілесні, особистий прикладучителя, а також батьків "і старших, правильний режим, навчання тощо.Але.най-кращим засобом морального виховання, на його думку, є фізична праця, задопомогою якої формуються кращі моральні якості дітей і молоді, але з умовоюправильного поєднування її з працею розумовою.
У своїй статті «Праця в її психічному і виховному значенні» Ушинськийвказував на велике значення фізичної праці не тільки у вихованні дітей тамолоді, а й у розвитку суспільства взагалі. «Виховання, якщо воно бажає щастялюдині,— писав Ушинський,— повинно виховувати її не для щастя, а готувати дотрудового життя». Виховне значення фізичної праці, в тому числі і дляморального виховання дітей, він розумів конкретно, виходячи з практики завданьшколи і сім'ї: самообслуговування дома і в школі, допомога батькам погосподарству, праця в саду і на городі, допомога вчителям у виготовленнінаочного приладдя і т. ін. Привчаючи дітей до праці, слід виховувати у нихуміння доляти труднощі, водночас стежити за тим, щоб діти не перевтомлювались,діставали насолоду від фізичної праці.
Праця людини, писав Ушинський, також необхідна для її душевного здоров'я,як чисте повітря для її фізичного здоров'я.
Без праці людина не може йти вперед, не може і залишатися па одномумісці, вона буде йти назад: «Праця — не гра і не забава; вона завжди серйозна іважка».
У питаннях морального виховання людей, зокрема в процесі їх фізичноїпраці, Ушинський допускав і помилки, Особливо в перший період своєїпедагогічної діяльності: деякі ' питання моралі й етики розглядав з точки зорурелігійності та ідеалізації патріархальних відносин; вірив у можливістьперевиховання і морального вдосконалення людей-в процесі їх трудової діяльності,не змінюючії при цьому суспільного ладу. \1 Педагогічно-дидактичніпринципи. К. Д. Ушинський був видатним педагогом-методистом, який висловивбагато цінних думок про організацію навчання та виховання учнів у школі. Щобправильно навчати дітей, розвивати їх розумові здібності, говорив він, требадобре знати їх індивідуальні та психологічні особливості, загальнопедагогічні ідидактичні принципи навчання. У навчанні треба передбачати: зміст і дозуваннянавчального матеріалу, посильність його для учнів, послідовність ісистематичність вивчення, розвиток свідомості, діяльності й активності учнів,міцність засвоєння знань, виховуюче навчання та ін. Усі ціпедагогічно-дидактичні принципи навчання детально розроблено в його творах.
Велику увагу приділяв Ушинський розвитку пам'яті у дітей у процесінавчання, радив всіляко розвивати два види пам'яті — пасивну • (мимовільну) іактивну (довільну), а для цього слід частіше повторювати навчальний матеріал,уникати механічного «заучування напам'ять», тобто зубріння. Головну увагунеобхідно приділяти розвитку активного виду пам'яті, що має велике значення врозумовому розвитку і практичному житті. Навчальний матеріал длязапам'ятовування треба підбирати відповідно до віку учнів, використовуючи прицьому всі попередні їхні знання, набуті ще в дошкільному віці. Перевантажуватиучнів заняттями не можна, особливо в молодших класах: перевтома учнів у процесінавчання — шкідлива; але навчання не може бути й розвагою. Для засвоюваннязнань велике значення має наочність. Ушинський підкреслював, що діти,, мислятьформами, фарбами, звуками, відчуттями, отже, корисно вдаватися до всіх наочнихзасобів навчання з тим, щоб органи чуттів дітей брали безпосередню участь усприйманні навчального матеріалу.
Ушинський писав: «Ви навчаєте дитину яким-небудь п'яти невідомим їйсловам і бачите, що вона мучиться над ними довго і даремно, але зв'яжіть змалюнками двадцять таких слів і — дитина засвоїть їх швидко». Надаючи великогозначення розповідям педагога по малюнках, він водночас застерігав, що їх требапроводити так, щоб дрібниці в цих малюнках не затемнювали головного, щоброзповіді і малюнки були цікавими для учніи, легко запам'ятовувались. Предметомтаких розповідей може бути все, що доступне розумінню учнів. Уміле використаннянаочності на уроці допомагає учням краще пізнати навколишній світ—природу іжіптя людей. Проте Ушииський виступав проти надмірного захоплення наочністю внавчанні, не переоцінював її значення, радив розумно і в міру користуватисьнею.
Прикладом умілого використання наочності в навчанні можуть бути йогокнижки для дітей — «Родное слово» і «Детский мир».
Заслуга Ушинського полягає в тому, що дидактичні принципи навчання вінрозглядав у тісному зв'язку з формами та методами навчання. Будучипредставником класно-урочної системи навчання, він велику увагу приділяврозробці методики роботи вчителя на уроці, радив запроваджувати різноманітні,найефективніші методи і способи навчання: пояснення нового матеріалу,повторення пройденого, вправи, письмові і графічні роботи учнів, індивідуальніі фронтальні заняття учнів, проведення обліку знань учнів тощо.
Кожний урок, на думку Ушинського, повинен мати. освітнє і виховнезначення. Щоб привчити учнів до самостійної роботи і виховати в них інтерес донавчання, треба багато працювати з учнями, допомагати їм у навчанні, розвиватимислення, виховувати працездатність. Аналізуючи дві теорії освіти, що існувалив той час — «формальну» (розвиток пам'яті, уваги, мислення, мови) і«матеріальну» (вивчення матеріалу навчальних предметів), він.виступав зарозумне поєднання в процесі навчання обох теорій освіти, надаючи великогозначення як визначенню змісту навчання, іак і розвитку в учнів мислення,пам'яті, уваги і мови.
Критикуючи класичний напрям середньої освіти, засилля в них грецької талатинської мов, Ушинський відстоював реальний напрям середньої школи (реальнігімназії). Через те великого значення він надавав вивченню таких навчальнихпредметів, як рідна мова і література, нова іноземна мова, історія, географія,природознавство, математика та ін. В його книзі «Детский мир» подано дужецікавий матеріал з природознавства.
Велика заслуга Ушинського в розробці питань вивчення рідної мови,завдання якого полягає в ТОМу, щоб розвинути в дітях ту природжену здібність,яку називають даром-.слова; навчити їх свідомо володіти цінностями рідної мовиі граматики (пізнання логіки мови). Для ефективного засвоювання учнями рідноїмови треба розвивати у них дар слова за допомогою усних і письмових вправ,поступово їх ускладнюючи. У вивченні учнями мови він радив використовуватикращі зразки народної творчості (билини, пісні, казки, прислів'я, загадки таін.), а також кращі твори письменників (Пушкіна, Крилова, Лєрмонтова, Кольцова,Шевченка та ін.). Мова вчителя повинна бути зразковою для учнів, граматичноправильною і милозвучною. Для учнів молодших класів велике значення маютькнижки для читання, зразком яких була ного книга «Родное слово».
При вивченні граматики рідної мови, зауважував Ушинський, не повинно бутикрайностей — надмірного захоплення або недооцінки її; потрібна певна, чіткасистема, а головне—свідоме вивчення граматичних правил літературної мови, вмілезастосування усних і письмових вправ. Ушинський високо цінив проведення бесід зучнями як важливий засіб розвитку їх мови і мислення. У навчанні грамоти(читанню) учнів він відстоював звуковий (аналітично-синтетичний) метод, за якимподав перші уроки письма і читання в своїй книжці «Родное слово»
Елементи природознавства, географії та історії в початкових класах, надумку Ушннського, треба вивчати в процесі пояснювального читання на уроках.Надаючи великого значення вивченню іноземних мов, Учіинський радив починатививчати їх тільки тоді, «коли рідна мова пустила глибоке коріння в духовнуприроду дитини». Для вивчення рідної та іноземної мов велике значення маєхудожня література, але її треба вміло підбирати, відповідно до віку таінтересів учнів.
Фізичне виховання. У педагогічних поглядах Ушинського знайшли своєвідображення і питання фізичного виховання дітей, яке розглядалось як складовачастина їх гармонійного розвитку. Організм людини, вказував він, це єдине ціле,що розвивається в процесі її повсякденної трудової діяльності і під впливомоточення, в якому вона перебуває (природа, сім'я, суспільство). Тому требастворювати такі умови життя, праці і навчання дітей, які сприяли б їх фізичномурозвиткові, починаючи з раннього віку: нормальне харчування і сон, відповіднийрежим дома і в школі; фізична праця на свіжому повітрі; медичний нагляд;гімнастичні вправи та ігри; створення гігієнічних умов життя і праці;використання природних факторів (повітря, вода) та ін.
Релнке значення у фізичному вихованні дітей має, на ного думку, вивченняприродознавства, зокрема анатомії і фізіології людини. У своїй книзі «Детскнймир» (розділ «Про людину») Ушннськнй дуже цікаво розповів про будову організмулюдний, на цікавих прикладах показав роль її фізичного загартування. У третьомутомі «Педаюгічної антропології» (розділ «Загальні зауваження про фізичневиховання») він зробив спробу обгрунтувати мету, зміст та форми фізичноговиховання дітейі, виходячи • з основ анагоміі і фізіології людини, медицини,санітарії і гігієни, приділивши велику увагу зміцненню нервової системи учнівта вихованню у них волі різними засобами фізичного загартовування.
Навчальні книги. Серед педагогічних творів Ушинського почесне місцезаймають його навчальні книги для учнів початкової школи «Родное слово» і«Детский мир», які витримали багато видань і широко використовувалися в Росіїта інших слов'янських країнах (у Болгарії, Чехословаччині, Польщі), а такожбули зразком для створення книжок для дітей іиш;і\ народів Росії (Т. Г.Лубенцем на Україні, Я. С. Гогебашпілі в Грузії та ін.). Книжка «Родное.,слово» Ушииського написана для учнів І—III класів початкової школи: для першогокласу--письмова і друкована азбука, малюнки, тексти для читання; для другогокласу — матеріал для читання, поданий за такими рої-ділами: в школі і дома,свійські тварини, сад і город, на вулигі і на дорозі, пори року (весна, літо,осінь, зима); для третьою класу—практична граматика і хрестоматійні тексти. Допсп частин книжки Ушинський написав «Руков.одство для обучечня по «Родномуслову».
У книжці «Родное слово» подано цікаві тексти для читання (оповідання,вірші, пісні, байки, казки, приказки, загадки), а також маленькі уривки зтворів Пушкіна, Тютчева, ГІлсіцсєпа, Крилова, Жуковського, Кольцова, Майкова,Нікітіиа, Огарьопл, Аксакова, Пекрасова та інших письменників. Сам Ушіпіськпйнаписав багато маленьких оповідань виховного значення. Книжка і добре художньоілюстрована,
Незважаючи на перешкоди, що їх чинило Міністерство народної освіти врозповсюдженні книги «Родное слово», поча була дуже популярною, перша частинаїї перевидавалася 150 разів. У період політичної реакції 70—80-х років XIX сі.ця мінжка була заборонена царським урядом. Знову її почали пп-давати тільки напочатку XX ст., але Міністерство народної освіти сгежнло, щоб цією книжкою недуже захоплювались учні і вчителі, всіляко обмежувало її розповсюдження.
Друга книжка Ушннського для дітей «Детский мир» скпадається з двохчастин. У першій матеріал розподілений за такими розділами: перше ознайомленняз дитячим світом (діти в гаю, діти в школі, друзі і вчитель, що робиться вкласі, пори року, про людину); відомості про природу (тварини, птахи, риби,рослини, ірунт, мінерали, метали, речовини, погода, природні явища);ознайомлення з батьківщиною (столиця, губернії і повіти, міста і села,господарство, історичні події).
Друга частина книжки має такі розділи: відомості про природу, з історіїта географії Росії, перші уроки логіки. У цій частині книги подано значноширший і складніший матеріал, ніж у першій.
Після кожної частини книжки вміщено байки, оповідання, вірші, статті зприродознавства, історії та географії. Ця книжкл також багато ілюстрована. Вобох її частинах є мегодичш' етапі і матеріали для вчителів, в яких багатометодично-дидактичних порад.
Незважаючи на велику цінність книжок-підручників Ушпи-ського «Родноеслово» і «Детский мир», в них були й недоліки:
деякий матеріал мав релігійне спрямування, висвітлювався з ідеалістичнихпозицій, не мав чіткого класово-політичного характеру. Книжка Ушинського«Детский мир» витримала 70 видань, вона, як і «Родное слово», мала великепоширення в Росії; перевидавалася і в інших країнах. В наш час в читанках дляпочаткової школи вміщено ряд оповідань з підручників Ушинського.
Про вчителя і його підготовку. Передова громадськість Росіїназивала Ушинського вчителем російських учителів. Такої назви і пошани вінзаслужив своєю педагогічною діяльністю і своїми педагогічними творами. Вінвисоко цінив роль і значення вчителя в суспільстві, у вихованні дітей і молоді,був глибоко переконаний, що в освіті, навчанні і вихованні учнів педагогвідіграє головну роль, що «особа вихователя означає все в справі вихованням.Через те Ушинський ставив до вчителя і великі вимоги
Справжній учитель повинен любити педагогічну професію, бути добреобізнаним з науковими основами психології і педагогіки, досконало знати свійпредмет, володіти методикою навчання та виховання учнів.
Ушинський був незадоволений системою і практикою підго-іовки вчителів уцарській Росії, дбав про її поліпшення, особливо вчителів початкових шкіл. Усвоїй статті «Проект учигель-ської семінарії» (1861) він накреслив цікавий ізмістовний план створення в Росії вчительських семінарій у невеликих містах інавіть селах, вважаючи, що туди треба приймати насамперед молодь — вихідців ізселян, які добре знають сільське життя і охоче готуватимуться до роботи всільських школах.
У своєму проекті вчительських семінарій Ушинський передбачив вивченнятаких навчальних предметів: російська мова і література, історія, географія,природознавство, арифметика, креслення, малювання, каліграфія, співи, ручнапраця, психологія, педагогіка, методика початкового навчання. Для| проходженняпедагогічної практики семінаристами при кожній учительській семінарії має бутисвоя зразкова початкова школа, а в разі потреби педагогічну практикусемінаристи зможуть проходити і в інших школах.
Після закінчення семінарії випускники її повинні пройти річне педагогічнестажування, і тільки після цього їм присвоюється звання вчителя. Випускникисемінарії — стажисти повинні підтри-муваїи зв'язки із своїми викладачами, зякими могли б радитися в деяких педагогічних питаннях.
Учительські семінарії, на думку Ушинського, повинні стати педагогічнимицентрами в тій місцевості, для якої вони готують учителів. В них требастворювати вищі педагогічні курси для осіб, які мають вищу освіту і хочугьпрацювати вчителями, але яким бракує педагогічної підгоговки.
Для підготовки вчителів середньої школи і викладачів педагогіки вучительських семінаріях Ушннський радив відкривати педагогічні факультети приуніверситетах.
Для підвищення педагогічної і методичної кваліфікації вчителів, на йогодумку, велике значення мають учительські з'їзди та курси, які він радиввлаштовувати під час літніх шкільних кл нікул; він сам брав участь у роботітаких з'їздів, наприклад, у м. Сімферополі.
Значення К. Д. Уніппського в розвитку педагогіки і школи народів Росії
Ушинський був великим вітчизняним педагогом, фундатором народної школи вРосії, учителем російських учителів, великим другом дітей, автором чудовихкнижок-підручників для учпіч і педагогічних творів для вчителів, реформаторомсистеми підготовки нових учителів. Під його благотворним впливом активнопрацювало багато його послідовників, а саме: І. М. Ульяноп, І. Я. Яковлєв, В. ЯСтоюнін, М. Ф. Бунаков, М О Корф, Д. І. Тихомиров, В. І. Водовозов, Д. Д.Семенов, В. П. Остро-горський, П. П. Вахтеров, Т. Г. Лубенець, X. Д Алчевська,Я. С. Гогебашвілі і а ін. Він мав великий вплив на розвиток освіти, школи іпедагогічної думки народів Росії (України, Білорусії, Грузії, Вірменії,Азербайджану, Казахстану, Чувашії та ін.), а також зарубіжних слов'янськихкраїн (Болгарії, Польщі, Чехословяччнни).
Л. М. Модзалевський, один з послідовників К. Д. Ушинського, так писав пронього: «К. Д. Ушинський — це наш справді народний педагог, так само якЛомоносов—наш народний учений, Суворов — наш народний полководець, Пушкін — нашнародний поет, Глінка — наш народний композитор».
Він був не тільки видатним російським педагогом, а й основоположникомнародної школи в Росії. Високу оцінку педагогічної діяльності Ушикського далиН. К. Крупська, М. І. Калінін, А. С. Макаренко.
Пам'ять про К. Д. Ушинського зберігається в серцях усіх народівРадянського Союзу, його педагогічна спадщина відіграла і відіграє велику роль урозвитку сучасної радянської школи і педагогічної науки. Виконуючи вказівки В.І. Леніна про критичне і творче використання науки і культури минулого, радянськашкола, вчительство і педагогічна наука з успіхом використовують усе те цінне,що є в педагогічній спадщині К. Д. Ушіннського.