ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 14
Повість „Перехресні стежки” Проблемавибору життєвої позиції. Обов'язок і відповідальність Євгена Рафаловича. Рольінтелігенції в житті нації
франко повість рафалович
ХІД ЗАНЯТТЯ
1.Організаційний момент
1.1Привітання студентів
1.2Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.
2.Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття (план заняття)
3.Мотивація навчання наводяться дані, спрямовані на формування позитивноїмотивації, пізнавального інтересу до теми, що вивчається
Очікувані результатизаняття
Після вивчення цієї темиучні зможуть:
¨ Дати глибокийаналіз образу Євгена Рафаловича як одного з представників українськоїінтелігенції.
¨ Виявити ірозкрити його визначальні риси.
¨ Навчитисяпроникати у внутрішній світ людини; виявляти болісні суперечності у людськійдуші.
¨ Удосконалювативміння виділяти головне, встановлювати логічні зв’язки між основними думками.
¨ Дати відповідь назапитання: який він, герой свого часу? Виховувати в собі громадянські йпатріотичні почуття.
4.Актуалізація опорних знань короткий план змісту матеріалу
¨ ЧомуФранко назвав свою повість „Перехресні стежки”? Як розумієте назву твору?
¨ Якимидвома лініями розгортаються події у повісті? Представте це схематично.
¨ Назвітьосновні конфлікти твору.
¨ Чомулітературознавець М.Гуняк розрізняє поняття центрального і головного героя? (Центральним,на його думку, є Євген Рафалович, а головним – народні маси).
¨ Хтореальний прототип героя твору?
¨ Вороги йспільники Рафаловича. Хто вони?
¨ Визначтетему, проблему й ідею повісті.
¨ Як вирозумієте поняття долі?
¨ Комуналежить вислів „герой нашого часу”? Якого значення набули ці слова в наш час?
Словничок-довідничок
Раціональний – розумовий, доцільний.
Колізія зіткнення протилежних сил,гострі суперечності.
Афект – короткочасне бурхливепереживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова радість).
Феномен – виняткове, незвичайнеявище.
Флер – покрив таємничості.
Рефрен – те, що багаторазовоповторюється.
Аналітизм – глибокий аналіз,розчленування цілого на складові частини.
Галюцинації – неправдиві сприймання,обмани чуттів.
Конфлікт – зіткнення протилежнихінтересів.
Об’єкт – матеріальний предмет пізнання іпрактичного впливу з боку людини.
Суб’єкт – особа, що має певні права.
Експозиція – частина твору, дерозкриваються умови формування персонажів і ті риси характеру, що склалися доконфлікту.
Зав’язка – перше зіткнення протидіючих сил.
Розвиток дії – ті зміни у відносинах міжперсонажами та в їхньому житті, які наступають унаслідок розвитку конфліктупісля зав’язки твору.
Кульмінація – момент найвищогопіднесення.
Розв’язка – показ наслідків, до яких привелорозв’язання покладених в основутвору конфліктів.
Епілог – розповідь про долюосновних персонажів.
5. Коментарвідповідей та робіт студентів
6. Робота зтекстом. Практична робота.
Проблемнепитання: ЄвгенРафалович – герой свого часу?
Все, що мав у життівін віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, істраждав,
І трудився для неї...
І.Я. Франко
Лінія духу перекреслюєлінію плоті
Євгенія Угринчук
Деколи потрібноплатити дорого, щоб іти своїм шляхом...
Яцек Вейрох
Вступне слововчителя
Шлях до себе – це шляхдо національного, громадського. Через перехрестя зовнішні та внутрішні… Уцьому істинний вибір індивідуального буття. Подолавши ці перехрестя, людинадоходить до своєї ідентичності, до врівноважених зв’язків зі світом і з самимсобою. Навіть кинувши виклик світові й собі ж...
¨ Дитинствоі юність героя. Кохання.
¨ Зовнішністьта риси характеру Євгена Рафаловича.
¨ СвітосприйняттяРафаловича. Професійні здібності.
¨ ЄвгенРафалович. Громадські обов’язки.Власне “Я ”.
Загальнезавдання для всіх груп: Скласти вступну частину літературної статті до твору“Перехресні стежки”, використовуючи зразки літературно-критичних статей,поданих учителем.
Осмилення йаналіз інформації (бесіда)
¨ Якажиттєва мета Євгенія Рафаловича? Хто і що заважає здійснити її?
¨ Як уповісті показано зародження почуття Євгенія до Регіни?
¨ Чинамагається Рафалович воскресити свою любов?
¨ Чомуісторія любові у „Перехресних стежках” завершується трагічно? Чи можна сказати,що герої твору відмовляються від „краденого щастя”?
¨ Внутрішніконфлікти героя твору. Чим вони зумовлені?
¨ Якігромадські цілі адвоката Рафаловича? У чому сенс його життя і боротьби?
¨ Якоїдумки ви про людину, яка керується принципом: “Яке ти маєш право бути вільним,коли твій народ у неволі…”?
¨ Хто жвін, Євген Рафалович? Чи досягає своєї мети?
Метод«Мікрофон»
¨ Чисправдилися ваші очікування?
¨ Який зепіграфів вам найбільше сподобався? Прокоментуйте.
¨ Чи можнаназвати Євгена Рафаловича героєм свого часу?
¨ А якийвін, герой нашого часу?
Самооцінюваннярезультатів уроку
Листокоцінювання
Критерії
Бали 1. Я глибоко зрозумів (ла) твір 2. Я вмію визначати потрібну інформацію, робити логічні висновки 3. Я вмію підбирати аргументи і чітко висловлювати їх 4. Я активно працював (ла) у групі
Критеріїоцінювання: 1бал – задовільно, 2 бали – добре, 3 бали – відмінно.
Опорна схема
„Перехресністежки” – соціально-психологічна повість
1. Жанр
2. Центральне питання
3. Проблематика
Соціально-психологічна повість (проблеми суспільного життя зображені через психологію, думки, вчинки, прагнення персонажів)
Хто вкаже тобі дорогу, хто підведе тебе, мій бідний народе?
Безправність, темнота селянства. Недосконалість суду. Проблема обов’язку інтелігенції перед народом. Людина і суспільство.
Проблема морального вибору, добра і зла, людяності й жорстокості. Проблема кохання
/>
Кохання... ? Служіння народові
Вибір
Каламутне озеро
обивательськогожиття ? Служіння народові
(стати«своїм»)
Ідея:Людина завжди має вибір – прийняти лицемірну мораль чиборотися з несправедливістю, вибрати тихе, спокійне життя з коханою жінкою чидопомагати безправному народові...
Євген Рафаловичяк «сонце» роману. Франко добре знав той різновид європейського роману, вцентрі якого був герой. Його ознаки сформулював Оноре де Бальзак: « сучаснийроман має згрупувати багато образів згідно з їх значенням, підкорити їх сонцюсвоєї системи, герою чи інтризі». Таким «сонцем роману» є образ інтелігентаЄвгенія Рафаловича, прототипом якого був знайомий автора Євген Олесницький —адвокат із Стрия. Художньо повнокровний образ національно свідомого інтелігентабув новаторським в українській літературі. Ми-тець використовує різноманітнізасоби творення характеру: змалювання дитинства і юності героя, портрет, самохарактеристикуі взаємохарактеристику іншими героями, відтворення психологічних передчуттівперсонажа, його спогадів, внутрішнього мовлення. У житті Євгеній дотримуєтьсяправила: зберігати рівновагу духу, стоїчно переносити випробування долі. З цієюметою розповідач переплітає особистісне і громадянське в життєвій драміЄвгенія. Письменник віднайшов влучний прийом: піддати героя етичній перевірці,випробуванню небезпекою. У цих вимірах кристалізується характер народногоінтелігента як духовного провідника нації.
Франко вважавсімейне щастя не винятком, а нормою людського життя. Щасливим є закоханеподружжя, вільне від обману, хтивості та інших себелюбних бажань. Десять роківтому Євгеній і Реґіна були щасливими, проте доля жорстоко розлучила їх. У душіРафаловича це кохання було світлим променем, що зігрівав його у життєвихнегараздах. Євген, дізнавшись про гірке заміжжя Реґіни, мав намір покинутигромадську працю задля коханої, але, вчинивши так, все одно б не знайшов щастя.Воно приходить тільки через духовну єдність з народом — носієм високої моралі.Герой міркує про працю задля блага простолюду як про найсвятіший обов'язок:«Вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом свого народу, він повинен своєюпрацею відплатити йому».
Франко змальовуєРафаловича в його суспільних зв'язках. Адвокат перейнятий духовним відродженнямнароду, дбаючи водночас про свідому економічну й політичну діяльність, в якійубачав шлях до здобуття Україною незалежності. Розповідач милується мужністю,незламним духом і стійкістю героя. Він наділяє його високою принциповістю(відмовляється від можливості придбати маєток, бо дорожить своєю честю передселянами), оптимізмом, життєлюбством, « святою вірою в народ, у непропащу силурідної нації і кращу будущину».
Образ Реґіни. Усистемі жіночих образів романіста Реґіна завершує тип « фатальної жінки», долядо якої немилосердна. У цьому образі прозвучала тема зневаженої, скривдженої,горем посіченої людської душі. З цією метою романіст використав такі способизображення героїні: психологічний портрет, характеристика оповідача івзаємохарактеристики персонажів, застосування внутрішнього мовлення як засобупсихологічного аналізу багатого внутрішнього світу, відтворення логіки вчинківі помислів жінки, здатної на самопожертву в ім'я пробудження народу, глибокарелігійність і шляхетність душі, поєднання в характері пасивності й активності.
Міжпредметніпаралелі. Образ Реґіни вписується в галерею ч?' персонажів європейського роману,в якому змальовано пригнобогидне явище антигуманного світу: «Життя» І Гі деМопассана, «Анна Кареніна» Льва Толстого. У річищі = традицій Оноре де Бальзакаукраїнський прозаїк зображує «сцени приватного життя». У «Шлюбному контракті»
Бальзака шлюб убуржуазному суспільстві змальовується як І укладання угоди, комерційнаоперація. Історія шлюбу з Стальського і Твардовської — український варіант цієїтеми.
Франко відтворивмораль і систему поглядів галицького суспільства, зокрема й на жінку. В романіантилюдяний шлюб героїні найнещасливіший. Конфлікт між чоловіком і жінкоюнепримиренний, вирішити його неможливо: рід не може продовжитись. Це грубепанування чоловічого права, заснованого на насильстві до дружини, повністюзалежної від чоловіка-деспота.
Майстерновідтворено внутрішній світ Реґіни, досліджено психіку особи в найпотаємнішихпорухах, її боротьбу з самою собою і жорстоким світом. Всезнаючий розповідачнемовби поселяється в душу персонажа, дивиться очима героїні на світ, і немовпроступає приховане підсвідоме людини.
Так психологічноправдиво змальовується образ Реґіни, для якої кохання до Рафаловича було єдинимсвітлом у житті. Дівчина — однолюб і здатна на велике взаємне почуття. Протеплемінницю-сироту Анеля Армашевська видала заміж за нелюба. Тоді Реґіна виявилабезхарактерність, не змагалася за своє щастя. Пасивною вона була упродовждесяти років заміжжя, терпляче зносячи знущання, поки знову доля не звела її зРафаловичем. Під час святкування ювілею сімейного життя Реґіна вперше протестуєпроти свого становища: вона одягла « залежану шлюбну сукню», заявивши Євгенові,що це — символ її «найбільшого нещастя». У душі жінки від зустрічі з Євгеномнародився протест, ожила мрія про справжні світлі й добрі людські стосунки.
Франко одухотворюєобраз Реґіни. Молячись, вона благає Божу Матір допомогти, щоб образ Реґіни ставдля Євгена « найвищим, найкращим, чим тілько може бути жінка для мужа! Щоб явела його до всього, що високе і чесне!» Жінка уподібнюється біблійномуобразові Магдалини, що повірила Месії, який врятував її душу. Реґіна готова насамопожертву в ім'я коханого і його праці, тому пропонує Рафаловичу своїкоштовності для народної справи. В образі Реґіни Франко відбив свій ідеал жінки— сподвижниці, ідейного однодумця, подруги, сестри в боротьбі за народне щастя.Та в романі оборонець пригноблених не зміг врятувати жінку: на очах у читачіврозігрується не міф, а жорстока реальність, де діє своя логіка.
У галереї образівєвреїв нетрадиційною є постать найспритнішого лихваря Вагмана. Усе власницьке уВагмана — глибоко типове і соціально зумовлене, проте персонаж наділенийіндивідуальними рисами і світорозумінням. Він роздумує над роллю євреїв уГаличині. За Вагманом, вони «звичайно асимілюються не з тими, хто ближче, а зтими, хто дужчий». Вагман проголошує програму співпраці євреїв не з панівною(польською), а з поневоленою нацією. Він бачить історичну потребу « будуватиміст і до руського берега», вважаючи, що українська нація побудує свою державу.А тому й закликає співвітчизників допомогти пригнобленим українцям уже тепер.
Отже, у романі«Перехресні стежки» постає герой-мислитель, який аналізує й осягає світзовнішній і внутрішній, вирішує серйозні соціально-національні, етичні,філософські проблеми буття. Євген Рафалович — національно свідомий герой. Йогоінтелектуальний потенціал розкривається в дії і роздумах. Митець поетизуєвольові риси характеру, моральну стійкість людини в її щоденному єдиноборстві ззагальною відсталістю. Оскільки «Перехресні стежки» вирізняються інтелектуальнимзмістом, це визначає жанрову своєрідність твору як філософсько-психологічногороману.
9. Коментарвиконання практичної роботи
10. Підсумокзаняття
Поміркуйте.
1. Чому Франкаможна назвати Бальзаком галицького життя?
2. Якіфеміністичні питання порушено в романі «Перехресні стежки»?
3. В чомувиявляється психологічна майстерність Франка у показі образу Реґіни? Який ідеалжінки втілено в образі Реґіни?
4. З'ясуйтесимволічну назву роману «Перехресні стежки». З якою метою прозаїк застосувавприйом зустрічі на перехресних стежках людей різних соціальних станів,національностей, життєвих інтересів?
5. За допомогоюяких художніх засобів змальовуються чиновники і представники влади в повіті?
6. У чому полягаєнаціональна проблематика твору?
7. Як згрупованов романі персонажів?
8. З'ясуйтесвоєрідність сюжету і композиції роману.
9. Хто бувпрототипом головного героя? Як розуміє свій обов'язок Рафалович? Яку мету вжитті обрав Євгеній? Як моделюється багатогранний образ Рафаловича?
Хочу завершити цейурок словами Євгенії Угринчук: “Найбільше щастя – мислити і творити, любити іжертвувати...” (творче завдання)
Узагальнюємовивчене.
Порівняльнатаблиця ознак реалізму та натуралізму
Реалізм НатуралізмКартина світу
Зображеннятипового характеру, що діє в типових обставинах. Значущість життєвогоматеріалу. Панорамність у змалюванні дійсності. Дотримання принципу історизму. Зображеннявиняткового, одиничного, фактографічна точність у відтворенні світу.Віддзеркалення «шматка життя» у світлі досвіду і знання. Змалюваннявнутрішнього стану людини через зовнішні ознаки.
Художні завдання Критикасуспільного зла. Оцінка зображених людей і подій, узагальнення істотних риспобуту, моралі, історичної доби, співчуття особі. Психологізм, розкриття«діалектики душі». Наявність розповідача-усезнавця. Змалюванняпо-науковому об'єктивної і правдивої картини світу.
Повнаоб'єктивність митця, відсутність оцінок навіть при зображенні низьких сторінлюдської природи. Розповідач виступає спостерігачем.
Концепція людини Соціальназумовленість характеру, відтворення особи в розвитку, зображення влади обставиннад людиною. Багатогранність особи. Гуманістичний пафос. Відсутністьідеалізації людини, змалювання усіх сфер її життя і стихійних виявів.Перебільшений акцент на біологічній природі людини. Домінування середовища надхарактером.
11. Домашнєзавдання Дослідити і мотивувати з психологічної точки зору вчинки Стальського,Твардовської-Стальської, Вагмана.
Література:
1. Франко І. Зібрання творів у50-ти т. – Т. 16. – С. 7.
2. Франко І. Твори в 20-ти т. –Т. 1. – С. 17.
3. Франко І. Статті і матеріали.– Зб. 5. – Львів, 1956. – С. 126.
4. Іван Франко. Документи іматеріали 1856 – 1965. – К., 1966. – С. 149.
5. Іван Франко у спогадахсучасників. – Львів. – 1956. – С. 394. Пархоменко М. Н. “Драматургия ИванаФранко”. – М.: 1957.
6. Басс І. І. “Іван Франко.Біографія”. – К.: 1966.
7. Худош Л. С. “Вивченнятворчості І. Франко в школі”. – К.: 1962.
8. Жук Н. Й. “Проза І. Франка”.– К.: 1977.
9. Курс історії українськоїлітературної мови. – К.: 1958.