Реферат з теми:
Особистісно-орієнтованіпедагогічні технології
Вступ
Забезпеченняорганізації виховної та навчальної роботи на засадах співробітництва учнів,колективістських взаємозв’язків – важлива умова формування особистостігромадянина нашої держави. Педагогічна доцільність і продуктивність активногоспілкування між учасниками навчального процесу була доведена ще Сократом.Твердження про необхідність такої роботи знаходимо у педагогічній спадщині І.Г.Песталоцци, П.П. Блонського, С.Т. Шацького, Т.О. Пінкевича та інших зарубіжнихвчених. Як зазначають відомі педагоги В. Оконь, Ч. Куписевич, Е. Дрефенштедт,Е. Рауш, Е. Страчар, З. Фабіан та відомі вчені із країн близького зарубіжжя йвітчизняні педагоги Ю.К. Бабанський, В.В. Давидов, В.І. Загвязинський, Л.В. Занков,В.В. Котов, О.В. Киричук, І.М. Казанцев, Х.Й. Лійметс, Б.І. Первін, М.М. Скаткін,основною характеристикою навчального процесу, зокрема роботи безпосередньо науроці, на сучасному етапі є його індивідуалістична спрямованість. Зокрема, М.М.Скаткін підкреслює, що класно-урочна система „…в основному організуєіндивідуальну пізнавальну діяльність учнів і в ній зовсім немає місця длядійсно колективної роботи, коли у всіх учнів одна спільна мета і один працює навсіх й всі – на одного… Найкращий засіб виховання колективізму – активна участьу колективній діяльності. А основна діяльність учнів – учбова – майжепозбавлена елементів справжнього колективізму” [1, с.61]. Вочевидь, причиноюцього є, у першу чергу, суперечність, яка ще не знайшла розв’язання у практиціроботи вчителя початкової і середньої школи, суперечність між індивідуальнимспособом засвоєння знань і колективним способом навчання. У зв’язку з цим упроцесі засвоєння матеріалу учні відірвані один від одного. Натомість завданнямвиховання людини є формування громадянина як активного члена суспільства.
Разом з тим,незважаючи на існуючу суперечність, яка визначає характер учбової діяльностішколярів, в теорії та практиці навчання зроблені спроби її усунення. Унавчальному процесі вводиться так звана „колективна робота” (Х.Й. Лійметс, В.В.Котов, І.М. Чередов, І.Б. Первін, М.С. Дежнікова). Хоча слід зазначити, що знак„дорівнює”, який ставлять між цим поняттям та фронтальною роботою, єнеправомірним, оскільки в їх основі лежить різна за своїм характером дидактичнавзаємодія.
Метою роботи є обґрунтування можливостейщодо забезпечення особистісного спрямування процесу навчання в умовахколективної учбової діяльності школярів.
1. Новітнітехнології. Суть вивчення для початкової школи
Доцільністьвведення колективної учбової діяльності у старших класах доведена тривалимиекспериментальними дослідженнями, проведеними групою вчених Тартуськогоуніверситету під керівництвом Х.Й. Лійметса та названими вище авторами.
Для початкової школихарактерним є введення в урок окремих елементів колективних форм учбовоїдіяльності учнів. Цілісне дослідження на матеріалі окремих навчальних предметів(трудове навчання, російська мова, образотворче мистецтво), проведено переважноу країнах близького зарубіжжя авторами Т.М. Кружиліною, І.Н. Турро, Г.І. Цукерман.Психологічним підґрунтям для використання колективної дидактичної взаємодії міжучнями є теорія Л.С. Виготського про закономірності розвитку вищих психічнихфункцій людини, яку продовжили і поглибили П.Я. Гальперін, А.Р. Лурія, О.В. Запорожець,В.В. Репкін, О.М. Леонтьєв, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін. Сутність її полягає втому, що у процесі засвоєння досвіду людства дитина спочатку інтериоризує,тобто переводить сприйняте з рівня зовнішнього (слово, зоровий образ, тощо) увнутрішній, формуючи поняття про нього, потім екстериоризує сприйняте – назовніпроявляє через різні за характером дії те, як вона засвоїла нове. Процесиінтериоризації – екстериоризації, як відзначає О.М. Леонтьєв, органічно поєднаніміж собою і часто їх важко відокремити. Дослідження сучасних психологів,зокрема Д.Б. Ельконіна та В.В. Давидова, доводять доцільність використанняпоряд із традиційними індивідуальними різновидами (індивідуальною,індивідуально-груповою та індивідуально-фронтальною) колективних форм учбовоїдіяльності.
Разом з тим, їхнаявність у процесі пізнання молодших школярів є об’єктивною. Організаціядіяльності учнів на уроці, незаперечно, повинна їм підпорядковуватися. Цепроявляється перш за все у тому, що засвоєння нового відбувається у взаємодіїтого, хто пізнає, з чимось або з кимсь (спілкування). Для молодших школярівпізнання відбувається, як правило, у процесі спілкування із вчителем. Але, яксвідчать дослідження, проведені лабораторією Л.І. Айдарової у середній школі№91 м. Москви (безпосередньо їх проводила Г.А. Цукерман), воно не менш, а частоі більш ефективне, якщо відбувається в умовах безпосереднього спілкування міжучнями на уроці. Як зазначає Г.А. Цукерман, "… Діти, які навчаютьсяколективно-розподіленим способом, краще володіють змістом навчального предмету,ніж діти, які вивчають той самий зміст у процесі фронтальної роботи" [12,с.45]; "… діти, які засвоюють навчальний матеріал у формі спільноїроботи, вдвічі краще вміють оцінювати свої можливості і рівень знань, ніж діти,які засвоюють той самий матеріал у формі фронтальної роботи" [12, с.46].
Про можливостіоптимального сполучення і використання колективних та індивідуальних формучбової діяльності у початковій школі свідчать результати експериментальногодослідження, яке проводиться нашою експериментальною групою ще з 1978 року.Мета його — виявлення умов оптимального сполучення форм учбової діяльностімолодших школярів у навчальному процесі. Дослідницька діяльність проводитьсянами на базі початкових класів м. Харкова та області і м. Тернополя.
Про можливостівикористання колективних форм учбової діяльності свідчать результатианкетування вчителів початкових класів: усі без винятку вчителі вважають заможливе використання колективної роботи учнів у навчальному процесі. Разом зтим, як суттєві фактори, що не дозволяють втілити такі можливості у практичнійдіяльності, називають недостатню сформованість у учнів окремих навичокнавчальної роботи (94% опитаних), низьку дисциплінованість школярів в умовахдемократичного спілкування (75%), недостатню матеріальну базу кабінетів і школита деякі інші (68%).
Натомість у самихучнів існує велика потреба у спілкуванні, яке забезпечує колективна учбовадіяльність. Про це свідчать дані анкетного опитування, наведені у таблиці: