Контрольна робота
з дисципліни Методика викладання менеджменту
Прізвище, ім’я, побатькові студента
Шаль ЕдуардАльбертович
Прізвище та ініціаливикладача
Новальська Надія Іванівна
Київ 2010
Зміст
Організація, методика здійснення підсумкового контролювивчення менеджменту
Організація та методика відбору інформації про навчальнийпредмет
Складіть план семінарського заняття з теми „Соціальнавідповідальність і етика управління”. Структура має складатися с такихкомпонентів: тема, мета, обладнання, план, опис процесу заняття, список літератури
Рекомендована література для підготовки до семінару
Організація, методика здійснення підсумкового контролювивчення менеджменту
Метою вивчення курсу менеджменту є придбання студентамитеоретичних і практичних знань і навичок в області менеджменту (керування підприємством).Програмою навчання передбачене вивчення цілей, задач, основних принципів, методіві функцій керування; управлінських рішень і їхньої оцінки; методів розрахунку ефективностій аналізу фінансової звітності підприємства. У процесі навчання особлива увага приділяєтьсяроботі менеджера, як необхідній умові оперативного й ефективного рішення поставленихзадач у сучасних умовах.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінкирезультатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремихйого завершених етапах. Він включає (семестровий контроль та державну атестаціюстудента).
Вищий навчальний заклад може використовувати модульнута інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частинилекційних та практичних занять з менеджменту і їх результати враховувати при виставленніпідсумкової оцінки.
Семестровий контроль проводиться у формах семестровогоекзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисциплінив обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановленінавчальним планом.
Семестровий екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичногоматеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольнийзахід.
Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентомнавчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконанихіндивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційованийзалік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачаєобов'язкову присутність студентів.
Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентомнавчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видівробіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік плануєтьсяпри відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутністьстудентів.
Забороняється змінювати форми підсумкового контролюабо вводити підсумковий контроль, не передбачений робочим навчальним планом.
Студент вважається допущеним до семестрового контролюз конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційного залікуабо заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестрз цієї навчальної дисципліни.
Підсумковий контроль вивчення менеджменту будездійснюватися у вигляді екзамену. Екзамен складається студентами в період екзаменаційноїсесії, передбаченої навчальним планом в обсязі навчального матеріалу. Вищий навчальнийзаклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання екзамену. Екзаменпроводиться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентівне пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення екзаменуз менеджменту визначається вищим навчальним закладом. Розклад сесії складаєтьсядеканатом, погоджується з навчальним відділом і затверджується першим проректором.Перед екзаменом проводиться консультація.
Результати складання екзамену оцінюються за чотирибальноюшкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”), і вносяться в екзаменаційнувідомість, залікову книжку, навчальну картку студента.
Студенти, які не з'явились на екзамен без поважнихпричин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
Форма проведення семестрового контролю: усно звикористанням білетів. Форма проведення семестрового контролю і перелік питань доводятьсядо студентів викладачем менеджменту на початку семестру.
З метою забезпечення об’єктивної оцінки знань інавичок студента методику проведення екзамену з менеджменту розробляє кафедра. Всіметодичні вказівки розглядаються на засіданнях вченої ради факультету та затверджуютьсядеканом відповідної спеціальності. Результати екзамену розглядаються на засіданнікафедри. Студент вважається допущеним до екзамену з менеджменту, якщо він виконавусі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.
Допускається дострокова здача екзамену. Декан факультетуможе дозволити студенту складати екзамен в індивідуальні терміни (в разі захворювання,за рішенням викладача та з інших поважних причин). У цьому випадку студенту видається“Заліково-екзаменаційний лист”. Порядок допуску до індивідуального екзамену встановлюєдекан.
Незадовільна оцінка, яку студент отримав з менеджментупід час сесії перескладається за розкладом перескладання екзаменів (заліків), затвердженимдеканом. Повторне перескладання екзамену допускається не більше двох разів: першеперескладання викладачеві, друге — комісії, яка створюється деканом факультету.Забороняється повторний прийом екзамену без виданої деканатом заліково-екзаменаційнійвідомості (листа). Якщо студент не з’явився на повторний екзамен, викладач вноситьу заліково-екзаменаційну відомість запис «не з’явився». Декан виявляєпричину відсутності студента. Якщо студент не з’явився на повторний екзамен безповажних причин, декан ставить йому оцінку «незадовільно».
За рішенням декана допускається перескладання екзаменув індивідуальні терміни, (у разі захворювання, у зв’язку з переведенням на індивідуальнийплан навчання та з інших поважних причин). У цьому випадку студенту видається заліково-екзаменаційнийлист. Якщо студент не ліквідував академічну заборгованість з менеджменту до початкунаступного семестру, він відраховується з навчального закладу за невиконання навчальногоплану.
Результати складання екзамену з менеджменту вносятьсядо заліково-екзаменаційної відомості (листа), залікової книжки і навчальної карткистудента.
Заліково-екзаменаційні відомості підлягають облікув “Журналі реєстрації заліково-екзаменаційних відомостей і заліково-екзаменаційнихлистків" (форма Ф-21), які ведуться в деканатах факультетів. Номер відомостівідповідає порядковому номеру запису у журналі Ф-21. Заліково-екзаменаційні відомостівидаються деканатами на кафедри до початку сесії.
Список студентів, які внесені до відомості, підписуєдекан факультету або його заступник. Приймати екзамен у студентів, які не внесенідо відомості або мають помітку “не допущений”, а також приймати екзамен в терміни,не встановлені затвердженим розкладом, забороняється (за виключенням випадків, колидекан дозволив дострокову здачу екзамену).
Знання студентів оцінюються і вносяться у заліково-екзаменаційнувідомість так: «відмінно», «добре», «задовільно»,«незадовільно». Оцінку екзаменатор скріплює своїм підписом у рядку навпротипрізвища студента, який складає екзамен. Навпроти прізвищ студентів, які не з’явилисьна екзамен, екзаменатор проставляє «не з’явився». У випадку, коли студентне допущений кафедрою, навпроти його прізвища екзаменатор проставляє «не допущенийкаф.». Викладач повинен здати в деканат повністю оформлену екзаменаційну відомість.Виправлення у заліково-екзаменаційній відомості підтверджується підписом викладача.Заліково-екзаменаційна відомість повертається в деканат на пізніше 09.00 наступногопісля складання екзамену дня.
Не допускається внесення викладачем доповнень узаліково-екзаменаційну відомість.
Заліково-екзаменаційний лист (форма Ф-18) призначенийдля підсумкового обліку результатів контролю знань студентів, яким дозволено індивідуальнескладання (перескладання) підсумкового екзамену. Заліково-екзаменаційні листи підлягаютьобліку в “Журналі реєстрації заліково-екзаменаційних відомостей і заліково-екзаменаційнихлистків" (форма Ф-21). Номер складається з останніх двох цифр календарногороку та (через крапку) порядкового номера запису у журналі реєстрації. Заліково-екзаменаційнийлист видається на три дні викладачу кафедри або студенту і повертається в деканатвикладачем кафедри не пізніше наступного дня після складання екзамену. До заліково-екзаменаційноївідомості вносяться всі оцінки, включаючи «незадовільно».
Заліково-екзаменаційний лист підшивається (підклеюється)до основної відомості групи з даного екзамену (заліку).
Екзаменаційні білети складаються викладачем, якийчитав лекції з менеджменту і включають три питання: два теоретичних і одне практичне.
Питання екзаменаційних білетів повинні охоплювативесь матеріал передбачений програмою курсу менеджменту:
1. Підприємництво Законодавчі акти, що регулюють підприємницькудіяльність в Україні.
2. Види власності.
3. Організаційно-правові форми створення підприємства.
4. Документи, необхідні для створення підприємства.
5. Менеджмент Основи менеджменту. Сутність і зміст менеджменту.
6. Еволюція теорії менеджменту.
7. Школи. Підходи.
8. Менеджмент і підприємницьке середовище. Внутрішнє ізовнішнє середовище фірми.
9. Класифікація фірм і правове регулювання їхньої діяльності.
10. Основи управлінської етики і соціальної відповідальності.
11. Культура управлінської діяльності. Етика бізнесу і діловогоспілкування.
12. Техніка й етика ведення ділових переговорів.
13. Функції керування. Визначення функцій керування.
14. Функції виробничо-господарської діяльності і менеджментпідприємства.
15. Сполучні процеси.
16. Комунікації як основа сполучних процесів.
17. Прийняття рішень. Моделі і методи.
18. Планування. Стратегічне планування Основні види і формивнутріфірмового планування.
19. Ринкова орієнтованість сучасних підприємницьких структур.
20. Основні види організаційних структур. Внутріфірмовапобудова організації. Мотивація.
21. Організація контролю й обліку і їхнє функціонуванняв економічному механізмі менеджменту.
22. Загальні принципи внутріфірмового керування.
23. Менеджмент у маркетингу.
24. Фінансовий менеджмент підприємства.
25. Керування виробництвом.
26. Системи керування розвитку виробництвом.
27. Розробка і реалізація політики фірми.
28. Створення операційної системи.
29. Функціонування операційної системи.
30. Кадрова політика фірми.
31. Методи і форми стимулювання праці.
32. Влада, лідерство і стилі керівництва.
33. Групова динаміка.
34. Влада й особистий вплив керівника.
35. Стилі керівництва і їхня ефективність у різних ситуаціях.
36. Ситуаційний фактор.
37. Керування конфліктами, змінами і стресами.
38. Порівняльний аналіз систем керування в різних країнах.
39. Системи підготовки і перепідготовки менеджерів в іншихкраїнах.
40. Нормативи і документи, що визначають форми і порядокведення бухгалтерського обліку.
41. Безготівкові і наявні форми розрахунків.
42. Формування фінансових результатів діяльності підприємства.
43. Аналіз звітної документації.
44. Види і ставки податків підприємства відповідно до законодавстваУкраїни.
45. Види зовнішньоторговельних операцій.
46. Основні аспекти митного законодавства.Організація та методика відбору інформації про навчальнийпредмет
Основними джерелами інформації в навчальному процесізалишаються підручник, навчальні посібники, монографії, наукові статті як в друкованому,так і в електронному вигляді. Для успішного вивчення навчальної дисципліни необхідноопрацювати матеріал підручника, інших рекомендованих джерел.
Розрізняють два методи відбора інформації про навчальнийпредмет: швидкий (для поверхневого ознайомлення) та повільний (для глибокого вивчення).Перший з них дозволяє швидко підібрати необхідні джерела, другий метод полягає впоглибленому аналізу підручників, монографій, посібників, статей та інших джерелі сприяє формуванню уявлень про цінність викладеної інформації.
Перед тим як приступити до читання будь-якої книги,потрібно ознайомитися з нею. Як правило, у назві та рубрикації автор намагаєтьсярозкрити зміст, тому необхідно в першу чергу розглянути зміст і аналіз вести відповіднодо розділів, підрозділів, глав, параграфів тощо. Доцільно зробити короткий оглядтексту для встановлення цінності викладеного в книзі матеріалу.
Якщо в процесі аналізу зустрічаються незнайомітерміни, поняття, визначення, доцільно звертатися до словників, довідників, енциклопедій.Уміння працювати з довідковою літературою — ознака відповідного рівня культури розумовоїпраці. Необхідно звертати увагу на рисунки, графіки, таблиці, що зустрічаються вкнигах. Графічний матеріал для фахівців, які вміють читати схеми і графіки, несесуттєву інформацію про навчальний предмет.
До прочитаного необхідно відноситися критично,зіставляючи його з думками інших авторів, шукати пояснення власних труднощів і сумнівівв інших джерелах. Зміст книги краще та глибше розуміється, якщо читання ведетьсяз олівцем або ручкою в руках, якщо здійснюються замітки, робляться виписки та конспекти.Читання з одночасним записом допомагає концентрувати увагу, з’ясувати головне, кращейого запам’ятати.
Форми запису можуть бути різноманітними. Недопустиморобити позначки в самій книжці, краще використовувати закладки, на яких записуютьсторінки й абзаци. Виписки з підручника доцільно заносити до конспекту. Виписки,зроблені на окремих аркушах, вклеюють до конспекту. При конспектуванні книги є можливістьповернутися до прочитаного (і не один раз), продумати його, писати не поспішаючи,робити менше скорочень. Конспект може бути різного ступеня деталізації в залежностівід значення джерела, складності його засвоєння. Деякі таблиці, графіки, схеми доцільнокопіювати. Цитати повинні бути дослівними зі вказанням вихідних даних книги. Конспекткниги, тези, план — є елементами вторинної обробки інформації, повинні бути акуратними,чіткими, зрозумілими. При роботі з науковими статтями, доцільно виписки по кожнійз них вести на окремих картках.
Інформацію й знання сьогодні можна черпати не лишез друкованих матеріалів, але й також використовуючи електронні носії інформації:бази даних, CD-ROMи, DVD і, звичайно, WWW — World Wide Web. Проте електронні носіїінформації не замінять ні друкованих матеріалів, ані бібліотек, вони є розширеннямй доповненням їх можливостей і викликані потребами сьогодення.
Процес конспектування джерела в електронній форміі спрощується, і, одночасно, ускладнюється.
Причини спрощення:
текст вже існує у файловій структурі, тому можливітакі режими роботи як копіювання, вирізання, вставки об’єктів тощо;
результат діяльності теж отримано у вигляді файлу.
Причина ускладнення:
пошук інформації за ключовими словами та різнимипошуковими системами.
На сучасному етапі розвитку інформаційних технологійвсе більшої популярності і ефективності набуває процес пошуку інформації про навчальнийпредмет в Інтернеті.
Інтернет є новим носієм інформації з новими можливостями,а також новими питаннями й відповідями в галузі інформації, зокрема:
Þ Інтернет пропонує інформацію та комунікацію незалежновід часу й місця.
Þ Інтернетом активно користуються як засобом інформаціїта комунікації.
Þ Користуватися Інтернетом дуже просто — через e-mail,FTP, Browser чи створення Web-сторінок.
Þ В WWW інформація зручно поєднана завдяки гіпертексту(лінкам).
Þ Інтернет поєднує різні форми публікацій і таким чиномможе одночасно впливати на різні органи відчуття. В мережі Інтернет є текст, статичній рухливі зображення — аж до анімацій (так звані Flash), відео й, звичайно, звук,тобто музика й розмовна мова.
Þ Інтернет живе в більш швидкому темпі, аніж інші носіїінформації.
У силу величезного числа документів, а за деякимиоцінками число Web-сторінок досягло 2,1 млрд., проблема пошуку потрібної інформаціїв Інтернету здобуває велику гостроту.
Для пошуку інформації в Інтернеті найчастіше використовуютьсятри типи пошукових систем:
· каталоги (www.stars.ru,www.atrus.ru,www.list.ru і ін.);
· індекси (www.altavista.com,www.aport.ru,www.yandex.ru і ін.);
· рейтингові системи (www.rambler.ru і ін.).
Широко використовуються метапошукові системи, щодозволяють за допомогою одного запиту звернутися відразу до декількох засобів пошукуй одержати список WWW-документів відразу з декількох джерел (http://www.search.com/,http://www.poiski. by.ru/,http://www.rinet.ru: 8080/buki/і ін.).
Результати пошуку характеризуються: повнотою, точністюі швидкістю одержання. Відповідність документа, отриманого по запиту тому, що хотіводержати користувач, називається релевантністю.
При організації пошуку інформації в Інтернеті рекомендуєтьсявикористовувати кілька різних пошукових систем, перед початком пошуку сформулюватизапит на пошук, у якому повинно бути чітко відбито, що ви хочете знайти (задаєтьсяслово чи словосполучення, у яке закладений основний зміст запиту).
Процес пошуку в багатьох пошукових системах маєприблизно наступний алгоритм:
1) виконується перехід на початкову сторінку пошуковоїсистеми, на якій знаходяться поля для формування запиту чи кнопка для виконанняпочатку пошуку;
2) уточнюється область пошуку (наука, мистецтво, медицина,новини і т.д.);
3) уводиться запит на пошук відповідно до правил, прийнятихв обраній системі пошуку. Можливе уточнення параметрів запиту;
4) натискається кнопка для початку пошуку;
5) після появи на екрані результатів пошуку виконуєтьсяперегляд інформації і збереження найбільш важливих для користувача даних на диску.
Правила завдання простих запитів на пошук в Інтернеті:
1) усі запити пишуться з маленької букви, крім імен власних(Москва, Волга, Петя, Маша…). Використовують підстановчі символи (символ * заміняєбудь-яка кількість символів до кінця слова).
2) не рекомендується писати довгі запити. У запиті використовуютьсловоформи, тобто слова без приставок, суфіксів, закінчень. Не використовують взапиті слова коротше 4-х символів.
3) наприкінці запиту крапка не ставиться. Для буквальногопошуку фрази використовують лапки.
4) якщо знайдено мало варіантів, необхідно змінити запиті задати слово, близьке за змістом (синонім). Якщо знайдено занадто багато варіантів,використовують опцію «шукати в знайденому» чи конкретизують запит.
5) якщо по запиту нічого не знайдено, то перевіряють граматичніпомилки.
Для підвищення ефективності пошуку використовуютьсязасоби розширеного пошуку: оператор «И» чи "+" — одночаснийпошук усіх слів, з'єднаних оператором; оператор «ЧИ» — пошук по кожномузі слів; логічні дужки — керування порядком дії логічних операторів (приклад: ЛомоносовЧИ (Михайло И Васильович)); оператор «НЕ» — виключення ключового слова(приклад: ссавці НЕ хижаки); пошук із указівкою відстані (приклад: СЛ5 (оптика лінза)- слова оптика і лінза повинні бути розташовані в тексті не далі чим на 5 слів),а також засобу спеціального пошуку: пошук по датах; пошук по заголовках і фрагментамзаголовків web-документів.
підсумковий контроль менеджмент
Повне представлення про синтаксис мови запитівпри використанні засобів розширеного пошуку можна одержати в розділі Допомога насайтах пошукових служб.Складіть план семінарського заняття з теми „Соціальнавідповідальність і етика управління”. Структура має складатися с таких компонентів:тема, мета, обладнання, план, опис процесу заняття, список літератури
Семінарські заняття є ефективною формою організаціїнавчальних занять, з якими органічно поєднуються лекції.
Семінар (від лат. “seminarium" — “розсадник”,переносно — “школа”) — це особлива форма навчальних практичних занять, яка полягаєу самостійному вивченні студентами за завданнями викладача окремих питань і темлекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів,доповідей, повідомлень тощо.
Найпростіша форма семінару, побудована на основіевристичної бесіди (студенти дають відповіді на запитання, що мають проблемний характері вимагають творчого, продуктивного мислення, як-от: “Чому.?", “Як Ви вважаєте.?",“Чим можна пояснити.? ”);
Дискусія (від лат. розгляд, дослідження) є вищимрівнем евристичної бесіди; найбільш поширеними і ефективними є: “круглий стіл”,форум, дебати, симпозіум (базуються на обміні думками між усіма учасниками, що привчаєстудентів самостійно мислити, сприяє розвитку аналітичних навичок, розвиває здатністьдо виваженої аргументації, обстоювання власної точки зору, адекватно оцінювати себета поважати думки інших).
Семінар з теми „Соціальна відповідальність і етикауправління” планується провести шляхом розгляду питань у вигляді невеликих доповідейстудентів та подальшого обговорення учасниками семінару.
Тема: Соціальнавідповідальність і етика управління.
Мета: — Проаналізуватиучасть менеджерів у різних соціальних заходах, форми соціальної допомоги. Визначитисоціальну відповідальність що до реалізації допомоги середовищу, запобіганню конфліктнимситуаціям між організацією і суспільством, у якому вона функціонує.
Встановити етичні принципи, що визначають правильнеповодження і його відмінність від неправильного; етичні норми, тобто систему загальнихцінностей і правил, дотримання яких організація жадає від своїх співробітників.Проаналізувати етику в бізнесі і її співвідношення з одного боку, з такими економічнимипоказниками організації, як доходи, витрати виробництва і реалізації, прибуток,а з іншого боку — соціальною відповідальністю, тобто зобов'язаннями до інших людейяк у внутрішнім середовищі організації, так і в суспільстві в цілому.
Обладнання: Таблиці, плакати, картки — завдання, додатковіматеріали.
Теми доповідей:
1. Основи етики сучасного бізнесу.
2. Бізнес і безробіття.
3. Бізнес і проблеми екології.
4. Бізнес і споживачі.
5. Соціальна відповідальність: “за" і “проти”.
Питання для обговорення:
1. Розкрийте суть понять «соціальна відповідальність»,«етика», «етика керування».
2. Зіставте дві основні точки зору на соціальну відповідальність.
3. Покажіть розходження між юридичною і соціальною відповідальністю.
4. Приведіть на Ваш погляд вагомі аргументи за і протисоціальної відповідальності.
5. Непрямі і прямі соціальні дії.
6. Опишіть взаємозв'язок між цінностями і соціальною відповідальністю.
7. Етичні норми бізнесу.
8. Охарактеризуйте роль колективів у сфері етичних відносин.
9. Покажіть як цінності, що сповідує керівниками вищогорангу, впливають на цінності підлеглих.
10. Опишіть, як принципи етики відносяться до відомих Вамдіям керівників і рядових працівників.
11. Запропонуєте способи, якими організація може підвищитипоказники етичності поводження своїх працівників.
Хід заняття:
І. Організаційна частина (2 — 3 хв.)
- привітання викладача зі студентами;
- виявлення відсутніх;
- перевірка підготовленості групи до заняття.
ІІ. Мотивація та стимулювання навчальної діяльностістудентів (до 5 хв.)
- Повідомлення теми, мети та завдань завдань.
- Мотивація вивчення теми (бесіда, що передбачає з’ясуваннязначущості теми „Соціальна відповідальність і етика управління” і її професійнуспрямованість).
- Повідомлення плану заняття (заслуховування доповідей;обговорення теми згідно запропонованим запитанням).
ІІІ. Обговорення навчальних питань семінару (70-75хв.)
Поетапне обговорення, сприймання, розуміння, закріпленняі застосування студентами вивченої навчальної інформації. Розгляд основних питаньсемінару у вигляді невеликих доповідей студентів та подальшого обговорення учасникамисемінару.
ІV. Підбиття підсумків заняття (до 5 хв.)
- Коротке повідомлення про виконання запланованої мети,завдань заняття (аналіз того, що було розглянуто).
- Мотивація діяльності групи і окремих студентів, оцінюванняїхньої роботи.
V. Повідомлення домашнього завдання (2-3 хв.).
Рекомендована література для підготовкидо семінару
1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ.; Общ.ред. и вступ. ст. Л.И. Евенко. — М.: Дело, 1993.
2. К. Боуви, М. Мескон и др., “Современный бизнес”, ст.135-175.
3. Ховард. К, Коротков.Э. Принципы менеджмента: управление в системе цивилизованногопредпринимательства. Учебное пособие. — М.: ИНФРА — М, 1996.
4. Планкетт Л., Хейл Т. Выработка и принятие управленческих решений: опережающееуправление. — М.: Экономика, 1984.
5. Вершигора Е.Е. Менеджмент: Учеб пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:ИНФРА-М, 2003. — с.163-167.
6. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. Підручник.- К.: Либідь, 1998. — 560 с.
7. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. посіб. — К.: — Вид-воКНЕУ, 1998. — 280 с.
8. Балабанов В.С., Кирилов В.Н. Методика преподавания економических дисциплин.Основы лекторского мастерства. — М.: Анкил, 2000. — 96 с.
9. Балягіна І.А. Богород М.А. Ковальчук Г.О. Методика викладання єкономіки:навч. — поб. Для самост. Вивчення дисціплини. — К.: Вид-во КНЕУ, 2003. — 102 с.
10.Основы менеджмента. Полное руководство по кейс-технологиям/ А.Г. Панфилова, Л.А. Громова, И.А. Богачек, В.А. Абрамчук; Под ред. проф. В.П.Соломина. — СПб.: Питер, 2004. — 240 с.
11. Ситуаційна методиканавчання: теорія і практика. — К.: Центр іновацій та розвитку, 2001. — 256 с.