Державний вищий навчальний заклад
«Університет менеджменту освіти»
Контрольна робота
з курсу «Системи освітніх технологій»
на тему
«Технології навчання як дослідження»
Студент
Кравченко Олександр Олександрович
Київ 2010
Зміст
Вступ
1. Цілі і задачідослідницької діяльності в сучасній освіті
2. Навчальнедослідження і наукове дослідження
3. Розходженнядослідницької і проектної діяльності
4. Розрізнення творчихробіт учнів в області природних і гуманітарних наук
Висновки
Список використанихджерел
Вступ
Головний зміст дослідження у сфері освіти — те, що воно єнавчальним. Це означає, що його головною метою є розвиток особистості, а неодержання об'єктивне нового результату, як у «великій» науці.
Якщо в науці головною метою є виробництво нових знань, то в освітіціль дослідницької діяльності — у придбанні учнем функціональної навичкидослідження як універсального способу освоєння дійсності, розвитку здатності додослідницького типу мислення, активізації особистісної позиції учня восвітньому процесі на основі придбання суб'єктивно нових знань (тобтосамостійно одержуваних знань, що є новими і особистісно значимими дляконкретного учня).
В існуючій практиці нерідкі ситуації неадекватного концептуальногооформлення існуючих успішних зразків освітньої діяльності. У методиках і формахкласно-урочної системи серед учителів більш-менш вироблені загальніпредставлення про такі поняття, як рівнева диференціація, корекційно-розвиваюченавчання і т.д.
У відношенні методик, пов'язаних з організацією індивідуальноїроботи з дітьми в основному за рамками базисного навчального плану, існує цілийспектр різних, часом взаємовиключних думок. Особливо часто плутають проектну ідослідницьку діяльність. Нерідко в публікаціях ці типи діяльностей так і йдуть— через союз «і», що створює в читачів відчуття їхньої тотожності,нерозрізненості друг від друга. Тим часом, вони принципово розрізняються.
1. Цілі і задачі дослідницької діяльності в сучасній освіті
У сучасних умовах, коли актуальне питання про зниження навчальногонавантаження дітей, значення терміна «дослідницька діяльність учнів» здобуваєтрохи інше значення. У ньому зменшується частка профорієнтаційного компоненту,факторів наукової новизни досліджень і зростає зміст, пов'язаний з розуміннямдослідницької діяльності як інструмента підвищення якості освіти.
У навчальних планах окремих профілів у рамках часу, якийвиділяється на елективні курси, курси за вибором, повинні бути передбаченігодини на навчальні практики, проекти, дослідницьку діяльність. Метою даноговиду діяльності є орієнтація на індивідуалізацію навчання і соціалізацію учня,на підготовку до усвідомленого і відповідального вибору сфери майбутньоїпрофесії.
Дослідницька діяльність в освіті використовується з метою залучитиучнів до конкретики науки як професійної діяльності. Однак потрібно розумітитермін “дослідження” ширше, як один з універсальних способів пізнаннядійсності, що сприяє розвитку і буттю особистості в сучасному динамічномусвіті. У цьому випадку воно виступає як навчальна практика, що використовуєдосвід, напрацьований наукою в сфері організації дослідження в конкретнихпредметних областях.
Важливе розведення понять дослідницька діяльність (яканайчастіше розуміється з погляду здійснення певного роду послідовних операцій)і дослідницька позиція. Зовсім не обов'язково, що в тривалій,багатоскладовій, формалізованій процедурі організації дослідницької діяльностірозвивається саме дослідницька позиція. Освоєння визначеного алгоритму і нормдіяльності не завжди сприяє перебудові світогляду і погляду на світ. На нашпогляд, значимий розвиток саме дослідницької позиції, на основі якої учень будевирішувати проблемні ситуації і вибудовувати свій шлях.
Якщо ми визначаємо основною задачею школи — включення дитини вактивний процес пізнання світу, себе і себе у світі, то саме самостійність іактивність пізнання з боку учня виступають ключовими показниками успішностіосвіти. Для розвитку такої самостійності учня в процесі пізнання важливоюпроблемою стає, з одного боку, питання про мотивацію школярів допізнавальної діяльності, а з іншого боку — особливості позиції вчителястосовно учня і процесу навчання. Це досить успішно вирішується привикористанні в освітній практиці учбово-дослідницької діяльності.
Саме педагог задає форми й умови дослідницької діяльності, завдякияким в учня формується внутрішня мотивація підходити до будь-якій виникаючоїперед ним проблемі (як наукового, так і життєвого плану) з дослідницької,творчої позиції. З цього випливає, що одна з найбільш істотних задач —вирішення питання про способи формування внутрішньої мотивації, тобтоінтеріорізації зовнішньої необхідності пошуку невідомого у внутрішню потребу.
При цьому вчителю приходиться знаходити баланс між дотриманнямнаукової традиції (навчити школярів культурної традиції дослідження) іновизною, неординарністю і життєвістю постановки питання. Рішення такої задачістворює творчу проблему для самого вчителя. Найважливіше для вчителя — це непрокласти і відробити «працюючий» шлях у своїй педагогічній діяльності ізафіксувати його, а постійно розхитувати і відкидати наробітки, інакше почнегубитися власний інтерес до дослідницької діяльності. Внутрішня мотивація йінтерес до проблеми дослідження в самого педагога — основа успіху реалізаціїдослідницької діяльності учнів.
Значимо для вчителя самому навчитися:
1) створювати середовище, щопровокує учня до самовизначення і самоврядування в ухваленні рішення;
2) вибудовувати спілкування зучнями, у якому буде займати значиме місце;
3) провокувати появу питань ібажання знайти відповіді;
4) вибудовувати довірчівідносини з учнями на основі взаємної відповідальності;
5) враховувати інтереси імотивації дитини;
6) давати учню право вприйнятті значимих рішень;
7) розвивати в самого себепристрасть до творчості.
2. Навчальнедослідження і наукове дослідження
У типовій освітній ситуації, що, як правило, визначає характернавчального процесу, реалізується стандартна позиційна схема «учитель» —«учень». Перший транслює знання, другий їх засвоює; усе це відбувається врамках відпрацьованої класно-визначеної системи. При розвитку дослідницькоїдіяльності ці позиції зіштовхуються з реаліями: немає готових еталонів знання,що настільки звичні для класної дошки: явища, побачені в живій природі, чистомеханічно не вписуються в готові схеми, а вимагають самостійного аналізу вкожній конкретній ситуації. Це ініціює початок еволюції від об'єкт-суб'єктноїпарадигми освітньої діяльності до ситуації спільного збагнення навколишньоїдійсності, вираженням якого є пара «колега-колега». Друга складова —«наставник-молодший товариш» припускає ситуацію передачі навичок практичноїдіяльності, пов'язаних з освоєнням дійсності від учителя, що володіє ними, доучня.
У дослідженні відбувається не пасивне сприйняття зведень, аактивна взаємодія. Вчитель і учень повинні бути партнерами.
При побудові організації дослідження, у рамках освітнього процесунайбільш важливими стають наступні моменти:
· вибір теми дослідження, насправдіцікавої для учня і співпадаючої з колом інтересів вчителя;
· гарне усвідомлення учнемсуті проблеми;
· взаємовідповідальність івзаємодопомога вчителя й учня.
Важливо, щоб у процесі організації дослідницької діяльності учнівзберігалася ситуація предзаданної невідомості (як для учня, так і для вчителя),завдяки чому зовсім по особливому починає вибудовуватися вся система взаємодіїучасників освітнього процесу.
Часто в публікаціях плутають проектну і дослідницьку діяльність.Нерідко ці типи діяльностей пишуть через союз «і», що створює в читачіввідчуття їхньої тотожності, нерозрізненості друг від друга. Тим часом, вонипринципово розрізняються: по способах організації, розумовим навичкам учнів, якіможна розвивати з їхнім використанням, цінностям, що завдяки їм «вирощуються» удітях.
Зафіксуємо основні поняття концепції розвитку дослідницької іпроектної діяльності учнів.
Дослідницька діяльність учнів — діяльність учнів, зв'язана з рішенням учнями творчої,дослідницької задачі з заздалегідь невідомим рішенням (на відміну відпрактикуму, що існують для ілюстрації тих чи інших законів природи) і якапередбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковійсфері, нормована, виходячи з прийнятих традицій: постановка проблеми, вивченнятеорії, присвяченій даній проблематиці, підбор методик дослідження і практичнеоволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, науковийкоментар, власні висновки. Будь-яке дослідження, неважливо у якій областіприродних чи гуманітарних наук воно виконується, має подібну структуру. Такийланцюжок є невід'ємною приналежністю дослідницької діяльності, нормою їїпроведення.
Проектна діяльність учнів — спільна учбово-пізнавальна, творча чи ігрова діяльність учнів, щомає за мету погоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягненнязагального результату діяльності. Неодмінною умовою проектної діяльності єнаявність заздалегідь вироблених представлень про кінцевий продукт діяльності,етапів проектування: вироблення концепції, визначення цілей і задач проекту,доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану, програм іорганізація діяльності по реалізації проекту, включаючи його осмислення ірефлексію результатів діяльності.
Проектно-дослідницька діяльність — діяльність по проектуванню власного дослідження, що припускаєвиділення цілей і задач, виділення принципів добору методик, планування ходудослідження, визначення очікуваних результатів, оцінка реалізуємості дослідження,визначення необхідних ресурсів. Є організаційною рамкою дослідження.
3. Розходження дослідницької і проектної діяльності
Головним результатом дослідницької діяльності є інтелектуальнийпродукт, що встановлює ту чи іншу істину в результаті процедури дослідження іпредставлений у стандартному виді. При цьому проектна організація процесудослідження є засобом встановлення істини, способом найбільш ефективногопросування пізнання. Необхідно підкреслити самоцінність досягнення істини вдослідженні. Часто в умовах дитячих конкурсів і конференцій можна зустрітивимоги практичної значимості, застосовності результатів дослідження,характеристику соціального ефекту дослідження. Така діяльність, хоча частоназивається організаторами дослідницької, переслідує інші кінцеві цілі (самі пособі не менш значимі) — соціалізацію, напрацьовування соціальної практикизасобами дослідницької діяльності. У цьому випадку дослідження (так само як іінші види діяльності — конструювання, організація) є засобом досягненняпроектного задуму, а сам він (проектний задум) і його реалізація є головнимзмістом і цінністю здійснюваної діяльності. Керівник дитячої дослідницькоїроботи повинний добре розуміти, який граничний зміст має діяльність, яку вінорганізує з учнями і до якого типу вона відноситься.
При організації освітнього процесу істотної є постановка задачіосвоєння учнями різних типів діяльності (зокрема, дослідницької і проектної),що є ключовою умовою розвитку універсальних компетенції і навичок.
Реалізація дослідницьких задач у школі. Не менш важливі обмеження накладають на тематику, характер іоб'єкт досліджень вимоги вікової психології. Для підліткового віку характерніще невисокий загальний освітній рівень, несформованість світогляду, нерозвиненістьздатності до самостійного аналізу, слабка концентрація уваги. Надмірний обсягроботи і її спеціалізація, що приводять до відходу у вузьку предметну область,можуть нанести шкоду загальному утворенню і розвитку, що є, безумовно, головноюзадачею в цьому віці. Тому далеко не кожна дослідницька задача, привнесена знауки, придатна для реалізації в освітніх установах. Такі задачі повиннізадовольняти визначеним вимогам, виходячи з який, можливо установити загальніпринципи проектування дослідницьких задач учнів у різних областях знань.
Класифікація задач по складності. Серед вимог, які ставляться до задач, є такі, як обмеженістьобсягу експериментального матеріалу, математичного апарату обробки даних,обмеженість міжпредметного аналізу. По ступені складності аналізуекспериментальних даних можна поділити задачі на задачі практикуму, власнедослідницькі і наукові.
Задачі практикуму служать для ілюстрації якого-небудь явища. У цьому випадкузмінюється який-небудь параметр (наприклад, температура) і досліджуєтьсязв'язане з цим зміна, наприклад, обсягу. Результат стабільний і не вимагаєаналізу.
Дослідницькі задачі являють собою клас задач, які можна застосовувати в освітніхустановах. У них досліджувана величина залежить від декількох нескладнихфакторів (наприклад, забруднення місцевості в залежності від відстані до трубизаводу і метеорологічних умов). Вплив факторів на величину, яка досліджується,являє собою прекрасний об'єкт для аналізу, посильного учням.
У наукових задачах присутня багато факторів, вплив яких на досліджувані величинипрослідити досить складно. Аналіз таких задач вимагає широкого кругозору інаукової інтуїції і не застосовується в освітньому процесі.
Оформлення результатів дослідження увиді інтелектуального продукту.Представлення дослідження, особливо в сучасності, має вирішальне значення увсій роботі. Наявність стандартів представлення є характерним атрибутомдослідницької діяльності і виражені досить жорстко у відмінність, наприклад,від діяльності в сфері мистецтва. Таких стандартів у науці декілька: тези,наукова стаття, усна доповідь, дисертація, монографія, популярна стаття. Укожнім зі стандартів визначений характер мови, обсяг, структура. Припредставленні керівник і учень повинні із самого початку визначитися з тимжанром, у якому вони працюють, і строго слідувати його вимогам. Найбільшпопулярними на сучасних юнацьких конференціях є жанри тез, статті, доповіді.При цьому в цих формах можуть бути представлені і не тільки дослідницькіроботи, а, наприклад, ї реферати чи описові роботи.
4. Розрізнення творчихробіт учнів в області природних і гуманітарних наук
Аналіз робіт, які представляються на конференціях і конкурсахдозволяє виділити наступні їхні типи:
Проблемно-реферативні — творчі роботи, написані на основі декількох літературних джерел,що припускають зіставлення даних різних джерел і на основі цього власнетрактування поставленої проблеми.
Експериментальні — творчі роботи, написані на основі виконання експерименту,описаного в науці і який має відомий результат. Носять скоріше ілюстративнийхарактер, припускають самостійне трактування особливостей результату взалежності від зміни вихідних умов.
Натуралістичні й описові — творчі роботи, спрямовані на спостереження і якісний описякого-небудь явища. Можуть мати елемент наукової новизни. Відмінною рисою євідсутність коректної методики дослідження. Однієї з різновидів натуралістичнихробіт є роботи суспільно-екологічної спрямованості. Роботи, виконані в цьомужанрі, часто грішать відсутністю проробленого дослідницького підходу.
Дослідницькі — творчі роботи, виконані за допомогою коректної з науковогопогляду методики, що мають отриманий за допомогою цієї методики власнийекспериментальний матеріал, на підставі якого робляться аналіз і висновки прохарактер досліджуваного явища. Особливістю таких робіт є необумовленістьрезультату, що можуть дати дослідження.
При будуванні освітнього процесу на основі ідеї розвиткудослідницької діяльності учнів розумно враховувати наступні позиції:
1) реалізовувати обов'язкову базову освіту по всіх предметах звиконанням рекомендованої сітки годин, що дасть можливість учням у будь-якиймомент змінити предметний інтерес у реалізації учбово-дослідницької діяльності;
2) використовувати організаційні і змістовні можливості інтеграціїпрограм загального і додаткового утворення на основі учбово-дослідницькоїдіяльності;
3) включити в навчальний план блоки різних предметів, на основіяких буде розвиватися учбово-дослідницька діяльність, як у рамках шкільногокомпонента, так і в рамках блоку додаткової освіти;
4) вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію для кожного учняза рахунок великої кількості курсів на вибір, використання елективних курсів, аособливо виконання індивідуальних дослідницьких робіт;
5) використовувати можливості літньої оздоровчої кампанії дляпроведення учбово-дослідницьких експедицій, що дає учнем можливість визначитинапрямок поглиблення своєї освіти на найближчий навчальний рік, полегшує вибірпредметної області і теми дослідницької роботи, необхідних елективних курсів;
6) реалізовувати дослідницький підхід на всіх етапах освітньогопроцесу (базовий і шкільний компонент основної освіти, додаткова освіта) длярозвитку дослідницької позиції до світу, іншим, самому собі; а також розвиватиздатності: шукати й аналізувати будь-яку інформацію, що надходить, зіставлятиматеріал, отриманий при вивченні різних предметів і з різних джерел, виявлятипроблемні питання, що вимагають додаткового осмисленні самостійно знаходитиможливі шляхи рішення в проблемних ситуаціях.
Висновки
Дослідницька діяльність учнів — діяльність учнів, зв'язана зрішенням учнями творчої, дослідницької задачі з заздалегідь невідомим рішенням(на відміну від практикуму, що існують для ілюстрації тих чи інших законів природи)і яка передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження внауковій сфері, нормована, виходячи з прийнятих традицій: постановка проблеми,вивчення теорії, присвяченій даній проблематиці, підбор методик дослідження іпрактичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення,науковий коментар, власні висновки. Будь-яке дослідження, неважливо у якійобласті природних чи гуманітарних наук воно виконується, має подібну структуру.Такий ланцюжок є невід'ємною приналежністю дослідницької діяльності, нормою їїпроведення.
Дослідницька діяльність у своїй організації ґрунтується напринципах проектування, де дослідницький проект — рушійна форма побудовиміжособистісної взаємодії дослідника і наукового керівника, у ході якоговідбувається трансляція культурних цінностей наукового співтовариства. Освіта,таким чином, стає продуктивною, тому що в результаті є реальний вихід узакінченій і оформленій дослідницькій роботі.
Продукт у цьому випадку має скоріше не матеріальну, а інтелектуальнуй особистісну цінність, стає значимим для самого творця даного продукту (учня).Крім того, дослідницький проект стає не тільки формою, засобом і принципоморганізації культурної взаємодії, але і мотивом цієї діяльності.
Важливо, щоб система виконання дослідницьких проектів базуваласяне тільки на оцінці зовнішнього результату (підсумкової роботи), але івнутрішнього — розвитку дослідницької позиції, універсальних умінь.
Список використанихджерел
1. Анализ и классификация педагогических технологий в СССР изарубежных странах / Авт.: С.Т. Игнатьев, В.А. Мелехин.- Л., 1991.
2. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения. — М., 1995.
3. Боголюбов В.И. Педагогическая технология: эволюция понятия// Сов.педагогика. — 1991.- № 9.
4. Бухвалов В.А. Методики и технологии образования. — Рига, 1994.
5. Глоссарий терминов по технологии образования. — Париж, ЮНЕСКО,1986.
6. Освітні технології: Навч… метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З.Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. — К.: А.С.К., 2001.— 256 с.
7. Падалка О.С., Нісемчук А. М., Смолюк І. О., Шпак О. Г. Педагогічнітехнології: Навч. посіб. для вузів; Укр. пед. Ун-т ім. М. П. Драгоманова. — К.:Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 1995. — 254 с.
8. Перспективні освітні технології: Наук… метод. посіб. / За ред. Г.С. Сазоненка. — К.: ГОПАК, 2000. — 560 с.
9. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учеб.пособие. — М.: Нар. образование, 1998. — 256 с.
10. Файн Т.А. Исследовательский подход в обучении //Практикаадминистративной работы в школе. – 2003. — № 6. – С. 14-23.
11. Щуркова Н.Е. Педагогическая технология как учебная дисциплина //Педагогика. — 1993.- № 2.
12. Янушкевич Ф. Технология обучения в системе высшего образования. — М., 1986.