Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів

ДИПЛОМНАРОБОТА

Впровадженняміжпредметних зв’язків при підготовцітрактористів-машиністів

Зміст
Вступ
Розділ 1.    Теоретичні основи реалізаціїміжпредметних зв’язків у навчанні фахових технічних дисциплін
1.1.    Роль міжпредметних зв’язків у навчальномупроцесі професійної школи
1.2.    Методологічні вимоги до здійсненняміжпредметних зв’язків
1.3.    Сутність поняття “міжпредметні зв’язки” та їхфункції
Розділ 2.    Розробка методики впровадженняміжпредметних зв’язків при підготовці трактористів — машиністів
2.1.    Аналіз програми підготовки трактористів –машиністів щодо посилення міжпредметних зв’язків
2.2.    Міжпредметні зв’язки при виконанні різнихвидів робіт при підготовці трактористів-машиністів
2.3.    Міжпредметні зв’язки курсу “Трактори та автомобілі”із забезпечуючими його природничими дисциплінами
2.4.    Методика реалізації міжпредметних зв’язків припідготовці трактористів-машиністів
Розділ 3.    Перевірка ефективності методики посиленняміжпредметних зв’язків та їх впливу на якість підготовки тракториста-машиніста
3.1.    Практична реалізація міжпредметних зв'язківпри вивченні курсу «Трактори та автомобілі»
3.2.    Методика впровадження міжпредметних зв’язківпри підготовці трактористів-машиністів
3.3.    Перевірка ефективності розробленої методики таобробка її результатів
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Додаток А лист-завдання
Додаток Б план-конспект уроку

ВСТУП
Професійно-технічнийнапрямок освіти є важливою ланкою в системі професійної підготовки кадрів, яківирішують основні завдання аграрного сектору економіки в умовах створення вУкраїні ринкових відносин. Організація трудової діяльності спеціаліста вимагаєсьогодні творчого вирішення складних виробничо-технічних завдань, ініціативномислячих та освічених робітників. Держава сприяє удосконаленню професійноїпідготовки робітників. Це відображено в багатьох нормативних актах, щорегулюють відносини в галузі професійно-технічної освіти. Так, в Державнійнаціональній програмі “Освіта” („Україна XXI століття”) передбачено створенняїх виробничої кваліфікації на рівні науково-технічних досягнень. Серед шляхівреформування професійної освіти провідне місце відведено удосконаленнюнавчально-виховного процесу в закладах професійної освіти на основівпровадження нових педагогічних технологій. В Законі України „Пропрофесійно-технічну освіту” механізм міжпредметних зв’язків є одним із важливихскладових навчального плану-документу, що визначає плановий рівень кваліфікаціївипускника професійно-технічного училища. Тому для вирішення цього комплексу завдань,які ставляться перед професійною школою, значної ваги набувають міжпредметні зв’язки,що реалізуються в циклі фахових дисциплін [2, 20].
Дидактична теоріяміжпредметних зв’язків знайшла широке відображення у публікаціях багатьохнауковців, в яких визначено види міжпредметних зв’язків, їх функції, місце усучасній школі, засоби їх реалізації тощо.
Проте важливо нетільки знати науку, але і володіти педагогічною майстерністю її викладання.Добре вже відомо і дані дослідження показують, що школярі, учні ПТУ і студентипедагогічних вищих навчальних закладів і віддають перевагу такому вчителю, а увузі — педагогу, які дають науку в її розвитку, показують її проблеми,знайомлять з методикою дослідження, залучають тих учнів, що мають устремліннядо активного пошуку, звуть до творчості [8]. Але проблема використанняміжпредметних зв’язків фахових дисциплін підготовки тракториста — машиніста унауково-методичній літературі висвітлена ще недостатньо. Тому темоюданої роботи обрано: “Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовцітрактористів-машиністів”.
Основноюметоюдослідження є пошук ефективних шляхів підвищення фахової підготовки тракториста-машиністачерез посилення міжпредметних зв’язків.
Об’єктомдослідження увипускній роботі є процес фахової підготовки тракториста-машиніста в системіпрофесійно-технічної освіти.
Предметомдослідження виступаєпідвищення ефективності фахової підготовки учнів через посилення міжпредметнихзв’язків дисциплін, що забезпечують цю підготовку.
Враховуючи тему,мету, об’єкт, предмет роботи були поставлені наступнізадачі роботи:
1. Визначитидидактичні шляхи посилення міжпредметних зв’язків дисциплін навчального планупідготовки тракториста-машиніста.
2. Розробитиметодику використання міжпредметних зв’язків дисциплін
3. Реалізуватирозроблену методику у навчальному процесі підготовки тракториста-машиніста.
4. Розробитивідповідні методичні рекомендації, що до організації такого навчання, якедозволить за рахунок реалізації глибоких міжпредметних зв’язків дисципліннавчального плану підвищити ефективність фахової підготовкитрактористів-машиністів.
Для виконання поставлених у роботі завдань буливикористані наступні методи досліджень: аналіз літературних джерел,спостереження за навчальним процесом, вивчення досвіду роботи викладачів тамайстрів виробничого навчання, аналіз та синтез методичних наробок з питання,що вивчається.
Практичнезначення роботи полягає у розробці методичних рекомендацій що до організації навчаннятрактористів-машиністів, яке дозволить підвищити якість їх підготовки зарахунок реалізації глибоких міжпредметних зв’язків дисциплін навчального плану.
Апробація роботипроведена на базі ПТНЗ №6 при проходженні виробничоїпрактики, заслуховувалась на кафедрі професійного навчання та на щорічнійстудентській конференції.
РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи реалізаціїміжпредметних зв’язків у навчанні фахових технічних дисциплін підготовкитрактористів-машиністів
 
 1.1 Роль міжпредметнихзв’язків у навчальному процесі професійної школи
 
В наш часрозвиток науки та техніки привело до корінних змін у взаємозв’язку науки тавиробництва, наука стає безпосередньою виробничою силою. Знання різних галузейне являються тепер ізольованими, вони стають найбільш дієвими при зв’язку міжнауками.
Зв’язок міжучбовими предметами являється відображенням зв’язку між відповідними науками,кожна з яких в своїй галузі вивчає єдиний об’єктивно існуючий матеріальнийсвіт. В цьому випадку здійснення зв’язків між навчальними предметами відіграєдуже важливу роль в гармонічному розвитку учнів, в створенні в них цілісного,наукового, діалектико-матеріалістичного світогляду [4].
Необхідністьміжпредметних зв’язків обговорюється дидактичними принципами навчання. Такпринцип міцності засвоєння знань дозволяє стверджувати, що формування вмінь інавичок буде краще відбуватися при умові добре діючих міжпредметних зв’язків.
В процесіреалізації міжпредметних зв’язків в учнів розширяється загальний політехнічнийкругозір, розвивається логічне мислення, активізується увага, ростезацікавленість до вивчаємих предметів.
Міжпредметнізв’язки з основами наук дозволяють розкрити природньо-наукові основи знаряддяпраці і основних операцій, а також організаційно-економічні принципи ісуспільну значущість трудової діяльності; вони поглиблюють вивчаємі теми,конкретизують, роблять більш дієвими знання учнів; формують свідоме творчевідношення до технічних знань.
Без міжпредметнихзв’язків неможливо вирішити сучасні завдання реформи професійної школи, якавимагає об’єднання загального і професійного навчання, зміцнення зв’язку навчанняз виробничою працею. Міжпредметні зв’язки, як і будь-який принцип навчання, маєвластивість всезагальності, реалізується в кожному навчальному предметі.Необхідність і доцільність міжпредметних зв’язків підтверджується передовимпедагогічним досвідом вчителів і багаточисельними загальнопедагогічними іметодичними дослідженнями [12].
Сучасніпрофесійні програми професійно-технічного училища в значній мірі відображаютьсистемний науковий підхід до вивчення об’єктів, предметів, процесів і явищприроди, суспільства, виробництва. Але існуючий предметний принцип розподілузнань не дозволяє повністю реалізувати системний підхід у навчанні, непорушуючи (не розмиваючи) границі утворених навчальних предметів. Тому тимбільш важливий принцип міжпредметних зв’язків, що дозволяє всесторонньорозкрити багатоаспектні об’єкти навчального пізнання і комплексні проблемисучасності [17].
 Навчання усучасній професійній школі реалізується як цілісний навчально-виховний процес,що має загальну структуру і функції, які відображають взаємодію викладання інавчання. Міжпредметні зв’язки сприяють реалізації всіх функцій навчання:освітньої, розвиваючої і виховної. Ці функції здійснюються у взаємозв’язку івзаємно доповнюють один одного. Єдність функцій є результат цілеспрямованогопроцесу навчання як навчально-виховної системи.
 Міжпредметнізв’язки як самостійний принцип визначають цільову спрямованість всіхкомпонентів процесу навчання (його завдання, змісту, форм, методів, засобів,результатів) на вирішення завдань формування системи знань про природу,суспільство і працю, світогляд спеціаліста.
 Таким чиномміжпредметні зв’язки в погодженій колективній, груповій чи індивідуальнійроботі педагогів стають принципом конструювання дидактичної системи. Така системаможе мати локальний характер, обмежуючись межами однієї навчальної теми,охоплювати декілька навчальних тем, пов’язаних загальними для ряду предметівпровідними ідеями, об’єднувати групу навчальних курсів, що вирішують комплекснуміжпредметну проблему.
 Збагаченнянавчальної і трудової діяльності учнів на основі міжпредметних зв’язківвідбувається особливо інтенсивно, коли вчителі здійснюють різноманітні види цихзв’язків в комплексі [36].
1.2 Методологічні вимоги до здійсненняміжпредметних зв’язків
Підґрунтямміжпредметних зв'язків є взаємозв'язок загального, політехнічного іпрофесійного утворення. Ця єдність досягається шляхом посилення міжпредметнихзв'язків у предметах природно-математичного циклу, формування політехнічнихзнань на базі загальнонаукових, зв'язку навчання з продуктивною працею. Виникаєтенденція створення інтегрованих курсів — «Основи техніки», «Основивиробництва». Іншим ведучим напрямком здійснення міжпредметних зв'язків єфілософський синтез знань. Питання впливу міжпредметних зв'язків на світоглядособистості досліджується педагогами Румунії, Угорщини, Польщі, Болгарії,Чехії. Польські вчені ставлять, наприклад, питання про розрив між традиційнимвикладом основ науки і сучасних темпів її розвитку. Він виступає заміждисциплінарний характер навчання, підкреслюючи роль філософії й історіїнауки у вищій інтеграції програм. В. Шевчук (ПНР) розглядає світогляд якрезультат планової інтеграції знань. На його думку, надія на те, що інтеграціявідбудеться в розумі учня сама по собі, є помилкової з дидактичної і з виховноїточок зору. Тому при вивченні кожного предмета нові складові частини знаньповинні знаходити місце в більш складних ієрархічно побудованих системах.Підкреслюється значення зв'язків між предметами в досягненні цілей загальноїосвіти і розглядаються, як один з актуальних принципів конструюваннядидактичної системи і як умова ефективного здійснення навчання і виховання всучасній школі. Таким чином, у педагогіці помітні тенденції різнобічноговивчення ролі міжпредметних зв'язків у навчанні, що підтверджує комплексністьданої проблеми [70].
Аналіз розвиткуідеї міжпредметних зв'язків у педагогіці нашої країни й інших країн дозволяєвиділити обумовлені методологією вихідні вимоги до їх здійснення:
1)   міжпредметні зв'язки повиннібути спрямовані на досягнення всебічного розвитку особистості учня в умовахстійкої системи предметного навчання і сприяти посиленню взаємозв'язкуутворення, розвитку і виховання;
2)   між предметні зв'язкинеобхідно включати в навчання у всіх типах шкіл і на всіх ступінях навчання,підкоряючи їх принципам науковості, систематичності навчання і його зв'язку зпрацею;
3) необхідна координаціянавчальних програм на основі інтеграції, комплексування предметних знаньвідповідно до ведучого загальнонауковими ідеями [21, 24, 34].
Пошук форм іметодів інтеграції навчальних предметів у прагматичних цілях — один з ведучихнапрямків досліджень дидактів. У «Міжнародному центрі педагогічнихдосліджень» у м. Севру (Франція) створена спеціальна дослідницька група порозвитку міждисциплінарних зв'язків. Рішення питання нею зводиться, як правило,до побудови інтегрованих курсів («Соціально-економічні науки»,«Гуманітарні науки»), що включають «надійні» знання,потрібні учню, щоб усвідомлено здійснювати свої права й обов'язки людини ігромадянина. Курс природно-математичних наук містить розроблені групоювикладачів (фізики, біології, математики) ряд комплексних тим — «Електрозварювання», «Метали», «Фотоапарат» і ін.Інститут педагогіки природознавства (ФРН) розробляє інтегрований курс,побудований з окремих міждисциплінарних «блоків»: («Рухорганізмів і машин», «Плавлення в природі і техніку» і т.п. ),послідовність яких визначається вчителем. У зв'язку з випадковим наборомкомплексних тим і добором навчального матеріалу самим вчителем інтеграціянерідко здійснюється без спадкоємних зв'язків з раніше вивченими предметами,ґрунтується на другорядних поняттях, навчальний матеріал групується навколоприкладних проблем, що зважуються шляхом дослідження. При цьому, як правило,ігноруються філософські і світоглядні питання. Інтеграція знань з позиційпрагматизму приводить до зниження науковості і систематичності навчання [46,47].
Прагматичномупідходу протистоїть когнітивний напрямок, що висуває в навчанні задачу розвиткуінтелектуальних сил дитини. Цей напрямок виражений у теорії Дж. Брунера, щовиступає проти методу «центральної теми» і «методупроектів» в об'єднанні різнопредметних знань. Він захищає ідеюспіралевидних програми. У ній утвориться ієрархія понять одного і суміжнихпредметів на основі «ведучих структур», навколо яких необхідносконцентрувати навчальний матеріал і які можуть замінити засвоєння основ наук увсім їхньому різноманітті. Таке навчання веде до однобічному інтелектуалізму івідповідає неопозитивіській концепції «наукової школи», для якоїхарактерне віддалення теорії від практики, школи від життя [3].
Міжпредметнізв'язки дозволяють будувати пізнавальну діяльність учнів на основізагальнонаукових ідей і методів. Вони формують загальні здібності учитися ірозкривають загальні принципи побудови науки (Е.Н.Кабанова-Меллер).Міжпредметні зв'язки служать джерелом конструювання змісту утворення по окремихнавчальних предметах (Б.П.Єсипов). Загальні структурні елементи навчальнихпредметів створюють об'єктивні основи комплексного здійснення міжпредметнихзв'язків у навчанні:
1)    наукові об'єкти вивчення,факти;
2)    поняття, закони, теорії;
3)    світоглядні ідеї;
4)    історичні проблеми і шляхинауки;
5)    методологічні основи і методинауки;
6)    узагальнені способи пізнання;
7)    специфічні уміння і навички;
8)    мова науки;
9)    виховні аспекти знань [47,54].
 До цим виділенимраніше елементам навчального предмета необхідно додати політехнічні і прикладнізнання, що значно посилені в нових програмах і підручниках.
Сучасна дидактикавиходить із принципу цілісного відображення науки в змісті навчання: як системизнань, як діяльності, у єдності теорії і методу, і як системи її відносин зіншими формами суспільної свідомості і практики. Наука – це і результатпізнання, і діяльність по придбанню нових знань, навчальний предмет – цеєдність знань, методів і відносин, що формуються в учнів у процесі вивченнявизначеної науки, галузі людської діяльності. Розгляд навчального предмета наабстрактному рівні у виді узагальненої моделі знань, як би«вийнятим», ізольованим від діяльності і процесу навчання, дозволяєвичленувати в ньому склад знань: про об'єкт, способи діяльності, про цінності.Підставою даних видів знань служать наступні функції інформації (її види) упроцесі сприйняття людиною:
1)      епістемична,що розкриває сутність об'єкта, наукові знання про нього з метою показатисуб'єкту, що є даний об'єкт;
2)      інструментальна,що показує, які установлені знання про об'єкт, способи пізнання;
3)      мотиваційоно-оціночна, що розкриває ціннісну сутність знань про об'єкт ізпозицій суспільства, світогляду вченого, потреб людини, у результаті чогосуб'єкт довідається, навіщо необхідно вивчати даний об'єкт. Кожен елементінформаційної структури навчального предмета, як показують дослідженняпроблеми, може бути об'єктивною основою міжпредметних зв'язків у змістінавчання. У свою чергу, відбиваючи міжнаукові ідеї, вони є і джерелом побудовизмістовної структури навчального матеріалу, вносячи в нього «міжнауковікомпоненти» [55, 56].
Отже, міжпредметні зв'язки – це особливо значимий у сучасних умовах наукової інтеграціїфактор формування змісту і структури, навчального предмета, а сама структуранавчального предмета служить одним з об'єктивних джерел різноманіття їхніхвидів і функцій.
У традиційномурозподілі наук на гуманітарні, природні, технічні відбиті об'єктно-предметнівідносини між ними. Такий поділ закріплений у циклах навчальних предметів, щозгруповані по спільності об'єктів вивчення – суспільство, природа, праця. Прицьому виникають внутріциклові і міжциклові зв'язки, що систематизують знання йуміння учнів навколо загальних об'єктів пізнання.
Об'єктно-предметналінія міжпредметних зв'язків у предметній системі навчання предметів пізнання.Представлення про синтетичний, учбово-пізнавальний характер діяльності учнявиникло в процесі переходу дослідників від вивчення зовнішньої, існуючоїнезалежно від учня як суб'єкта діяльності, сторони навчання (його змісту,методів, форм організації) до вивчення внутрішніх, змістовно-операційних імотиваційних процесів. При цьому дослідники виходять з положенняЛ.С.Виготського про те, що психічні новотвори складаються в якісних змінах і вособистості й у діяльності дитини. У рішенні питання про морфологічну структурунавчальної діяльності як дидактичній основі міжпредметних зв'язків важливоспиратися на положення про єдність свідомості і діяльності і відповідностіспособів дій змісту знань учнів. Багатство змісту навчального предмета, йогоскладна структура обумовлюють і багатогранність навчальної діяльності. Базиснікомпоненти навчальної діяльності, як показує аналіз, визначаються пізнавальним,практичним і ціннісно-орієнтаційним її характером, зв'язаним із засвоєннямвідповідних видів знань, представлених в інформаційній структурі навчальногопредмета [71].
Пізнавальнадіяльність націлена на перетворення образів (понять, теорій, законів) об'єктівреального світу, що раніше склалися у свідомості учня, що досягається в процесізасвоєння нових знань і способів їхнього одержання. Оперування знаннями прицьому відбувається у внутрішньому плані, і пізнавальна діяльність учня носитьтеоретичний характер. Міжпредметні зв'язки по лінії пізнавальної діяльностіукладені в рішенні на уроках по різних навчальних предметах однотипнихпізнавальних задач, націлених на засвоєння аналогічних по своїй структурі знань(теорій, законів, понять і ін.). Пізнавальні уміння, що здобуваються учнями,під впливом міжпредметних зв'язків стають узагальненими, загальнопредметними іміжпредметними.
Практичнадіяльність учнів – це вивчення і перетворення реальних об'єктів шляхомзастосування наукових знань з метою одержання нових фактів, емпіричних чивисновків упредметнених продуктів діяльності. Практична діяльність учнівреалізується в конкретних формах: трудова, фізична, конструктивно-технічна,розрахунково-вимірювальна, обчислювальна, експериментальна, образотворча,мовна. Здійснюючи практичну діяльність, учні засвоюють правила дій, алгоритмиоперацій і відповідні уміння і навички. «Ціннісно-орієнтаційна» – цеоцінна діяльність учнів. Вона відбувається в процесі засвоєння цінніснихаспектів знань, світоглядних ідей, зв'язків між наукою й ідеологією, що служатьорієнтирами в навчальній діяльності учнів при навчанні всім навчальнимпредметам. Навчальна діяльність також має специфічні прийоми навчальної роботи,формує уміння самостійної роботи з книгою, необхідні для самоосвіти, а такожстворює джерела міжпредметних зв'язків по лінії загальнонавчальних умінь –організаційно-пізнавальних, бібліографічних і інших [63, 67].
У процесінавчальної діяльності учні можуть робити пізнавальні, практичні, дії, щовідповідають ціннісній орієнтації приватних цілей засвоєння системи предметнихзнань. «Зсув мотиву на мету» И.С.Кон розглядав як основний механізмвиникнення нового виду діяльності суб'єкта. Виникнення у відповідних мотивів,що учаться, потреб обумовлює їхнє включення в пізнавальну, практичну, “ціннісно-орієнтаційну" діяльність. Реалізація міжпредметних зв'язків ставить задачу вивченнядіяльності учнів по засвоєнню цих зв'язків. Виникає новий компонент навчальноїдіяльності — «міжпредметний» (див. додаток Б) [35]. Міжпредметнізв'язки по видах діяльності учнів висвітлені в ряді досліджень. Їх аналіздозволяє укласти, що в основі виділення видів діяльності як основ міжпредметнихзв'язків лежать загальні для споріднених наук методи (спостереження,експеримент) і специфічні для окремих предметних областей способи дій, що підвпливом переносу на суміжні дисципліни трансформуються в узагальнені умінняучнів. Наприклад, розпізнавати хімічні речовини по їхній будівлі і властивостям– у хімії; класифікувати рослини і тварин по систематичних групах – у біології;розрізняти типи і види механізмів і машин – у техніку і т.п. Приведені прикладипредметних умінь включають загальні дії, обумовлені пізнавальною метою –розпізнати, розрізнити, диференціювати. Ці загальні дії створюють базу дляміжпредметного переносу і генералізації умінь у загальнопредметні. У суміжнихпредметах, що вивчають загальні об'єкти, формуються «групові» уміння,що спираються на загальні методи пізнання явищ громадського життя, мистецтва,техніки, природи, мови. Морфологічний поділ умінь відповідно до змісту знань івідповідними їм видами діяльності (пізнавальні, практичні, оцінні, навчальні)перетинається з їхнім функціональним поділом на репродуктивні, пошукові, творчіі міжпредметні, що відбивають різний рівень сформованості вмінь учнів у процесіучбово-пізнавальної діяльності [84].
Дослідження в областіформування вмінь учнів на основі міжпредметних зв'язків знайшли взаємодіюзагальних, особливих і одиничних компонентів дій в умінні різного рівняузагальненості. Міжпредметність умінь (і знань) – це їхня функціональна якість,що здобувається в процесі переносу й узагальнення способів дій з різнихнавчальних предметів. Міжпредметність як якість знань і умінь відбиває їхнійгенезис, походження в процесі наукової інтеграції, породження нових знань іметодів на стику різних наук. Міжпредметні уміння – це здатність учнявстановлювати і засвоювати зв'язку в процесі переносу й узагальнення знань іумінь із суміжних предметів. Таким чином, навчальний предмет і навчальнадіяльність є дидактичними основами визначення міжпредметних зв'язків саме тому,що вони як системні об'єкти процесу навчання являють собою єдність загального йособливого. Спільність структурних компонентів навчальних предметів інавчальної діяльності служить джерелом межпредметных зв'язків у процесінавчання. Порівняння основних видів знань у структурі навчального предмета й уструктурі навчальної діяльності учнів виявляє їхню визначену аналогію. Томуміжпредметні зв'язки в навчанні можуть здійснюватися в наступних основнихнапрямках:
1)    формування необхідних длястановлення світогляду учня систем понять з опорою на наукові факти, теорії,закони, ідеї, загальні для суміжних наукових областей;
2)    формування загальних длясуміжних предметів умінь, і в першу чергу елементарних, на яких базуються більшскладні методи засвоєння ідейних зв'язків між предметами (користатисязагальними системами одиниць і математичних дій на уроках математики, фізики,хімії; підбирати фізичні приклади математичних залежностей і т.п. );
3)    формування на базіузагальнених знань і умінь вірного оцінного відношення до предметних знань, учому особливе значення мають міжциклові зв'язки і світоглядні навчальніпроблеми;
4) формуванняполітехнічних знань і трудових умінь, що вимагають комплексного застосуваннязнань основ наук на практиці [78].
 
1.3 Сутністьпоняття “міжпредметні зв’язки” та їх функції
Освітні функціїміжпредметних зв'язків. Удосконалювання змісту утворення в школі спирається накомплексне використання в навчанні міжпредметних зв'язків. Це є одним ізкритеріїв добору і координації навчального матеріалу в програмах суміжнихпредметів. Взаємне узгодження й інтеграція видів знань і умінь, що відбиті внових програмах, стало можливим завдяки численним дослідженням конкретнихвзаємозв'язків між предметами усередині циклів. Відповідний аналіз по предметахприродничонаукового циклу проведений у багатьох дослідженнях: фізика-хімія;фізика-біологія; біологія-хімія; фізика-математика; хімія-математика.Вивчаються складні взаємозв'язки груп предметів, що формують природничонауковуі політехнічну систему знань. Виявляються загальні наукові основи сучасноговиробництва, відображення яких повинне знайти місце в загальній системіміжпредметних зв'язків. У центрі уваги більшості дослідників коштує аналізрозвитку загальних природничонаукових понять, законів, теорій. Різний ступіньузагальненості наукових понять (спеціальні, фізико-хімічні, фізико-математичні,біохімічні, фізико-хіміко-біологічні, політехнічні, власне методологічні)втілюється в різних рівнях зв'язків: внутрішньокурсові, внутрішньо предметні,внутрішньоциклові, межциклові. Освітні функції міжпредметних зв'язківприродничонаукових і гуманітарних предметів націлені на формування цілісноїсистеми знань учня про природу і суспільство, єдиної наукової картини світу[18, 24].
Виховні функціїміжпредметних зв'язків. Аналіз досліджень показав, що підвищення освітньогорівня навчання за допомогою міжпредметних зв'язків підсилює його функції, щовиховують. Очевидно, що інтегрування і координація змісту навчальних предметівзакладають міцний фундамент наукового світорозуміння. Широкі філософськіузагальнення — матеріальна єдність і пізнаванність світу, закони розвитку івзаємозв'язок явищ природи і суспільства — ґрунтуються на фундаментальнихзаконах природознавства й суспільствознавство. Тому формуваннядіалектико-матеріалістичного світогляду базується на здійсненні особливоважливих зв'язків між циклами предметів [17]. Розвиток методологічних понять(закон, явище, процес, гіпотеза, модель), що створюють системність знанні учня,можливо лише на основі широких міжпредметних зв'язків.
Міжпредметнізв'язки розглядаються як один зі шляхів розвиваючого навчання, що веде доформування якісно нових утворень у навчальній діяльності школярів –міжпредметних понять і міжпредметних умінь.
Розвиваючіфункції міжпредметних зв'язків впливають на розвиток самостійності,пізнавальної активності й інтересів учнів. Аналіз розвиваючих функцій зв'язанийз вивченням діяльності. Серед загальних (міжпредметних) видів діяльностірозглядаються мовна, вимірювально-розрахункова, творча й ін. Цей напрямокодержав розвиток у дослідженнях, предметом яких виступили узагальнені уміння,що характеризують визначені види діяльності, загальні для ряду предметів.Виявлено продуктивну роль узагальненої орієнтованої основи дій при формуваннітакого виду діяльності, як рішення просторово-проекційних задач, загальних дляуроків геометрії, креслення, географії. Розкрито можливості формуваннякомплексу умінь творчої діяльності при здійсненні міжпредметних зв'язків. Длябагатьох досліджень по проблемі міжпредметних зв'язків виявляється типовимзастосування пошукових методів навчання, проблемно-пізнавальних задач,елементів дослідження. Це природно, оскільки такі методи забезпечують необхіднідля формування системи знань і пізнавальних умінь психолого-педагогічні умови — їхній перенос і узагальнення в навчальній діяльності учня, розвиток йогорозумової активності [34].
Дослідженнявиходять зі спільності понять (складу знань), видів діяльності й умінь (мовних,розумових, образотворчих і ін.) у різних навчальних предметах. Це створюєоб'єктивну основу для здійснення різнобічних міжпредметних зв'язків у єдностіїхніх освітніх, розвиваючих і функцій, що виховують.
Усвідомленнявчителями й учнями значимості міжпредметних зв'язків. Студент педагогічноговузу повинний підготуватися до реалізації в школі міжпредметних зв'язків у всіхїхніх багатопланових функціях, знати їхній зміст і шляхи досягнення.
Зв’язокміжпредметних зв'язків з принципами навчання:
1) міжпредметнізв'язки як один зі способів здійснення кожного з принципів навчання;
2) міжпредметнізв'язки як самостійний принцип побудови дидактичних систем локального характерув предметній системі навчання [26, 29].
Міжпредметнізв'язки — це складний компонент, що вимагає дотримання принципів науковості,систематичності, свідомості. Використання міжпредметних зв'язків забезпечує,наприклад, найбільш повну реалізацію принципу науковості в предметній системінавчання по наступним аспектах: 1) створення представлень про цілісні одиницінаукового знання (про системи понять і закони в середніх класах і про теорії ікомплексні проблеми — у старших);
 2) розкриттясучасних тенденцій розвитку науки, що виникають під впливом процесів інтеграції(соціалізації, гуманізації, теоретизации, математизації й ін.);
2)   формування в учнівпредставлення про науку як системі знань і як системі методів;
3)   більш повне розкриття історіїнауки і її практичного застосування;
5) більш яскравевисвітлення соціальної цінності гуманітарних і природничонаукових знань [38].
Міжпредметнізв'язки підсилюють взаємодія всіх дидактичних принципів у реальному процесінавчання. Функціонуючи як самостійний принцип, вони можуть визначати цільовуспрямованість всіх інших принципів, підкоряючи їх рішенню головної задачі — формуванню наукового світогляду, цілісної системи знань про природу і суспільство.І тоді наочність, систематичність, індивідуальний підхід, колективність,зв'язок із практикою, активізація навчання стають засобами реалізаціїміжпредметних зв'язків у побудованій на їх основі дидактичній системі.
Саме в ролісамостійного принципу ідея міжпредметних зв'язків виконує свою організуючуроль: впливає на побудову програм, структуру навчального матеріалу,підручників, на добір методів і форм навчання. У задачах навчання необхідновідбивати застосування, розвиток, закріплення й узагальнення знань і умінь,отриманих учнями при вивченні інших предметів. У змісті навчального матеріалуважливо виділити питання, вивчення яких вимагає опори на раніше засвоєні (зінших предметів) знання, а також питання, що одержать розвиток у наступному навчанніновим дисциплінам. Необхідно в кожній навчальній темі відокремити спеціальнідля предмета і більш широкі, загальні для ряду предметів, поняття, розвитокяких здійснюється за допомогою міжпредметних зв'язків. Велике виховне значеннямає визначення світоглядних висновків, що можуть бути зроблені на основіміжпредметних в'язків. У методи навчання міжпредметні зв'язки вносять постійнийелемент застосування знань, отриманих в інших курсах. Це активізує мисленняучнів, спонукує їх до аналізу, синтезу й узагальненню знань, що відносяться дорізних наук. Принцип міжпредметних зв'язків націлює на формулювання проблеми,питань, завдань для учнів, що орієнтують на застосування і синтез знань і уміньз різних предметів. Систематичне використання міжпредметних зв'язків створюєможливості широко користатися дидактичними матеріалами і засобами наочності(підручниками, таблицями, приладами, картами, діафільмами, кінофільмами), щовідносяться до одного навчального предмета, при вивченні інших дисциплін. Ворганізації навчання виникає потреба в комплексних формах — узагальнюючихуроках, семінарах, екскурсіях, конференціях, що мають міжпредметний зміст. Такіформи зв'язані з колективним рішенням міжпредметних навчальних проблем усполученні з індивідуальними завданнями, що відповідають пізнавальним інтересамучнів. Міжпредметні зв'язки вимагають координації діяльності вчителів, вивченнянавчальних програм по родинних предметах, взаїмовідвідування уроків.
Таким чином,міжпредметні зв'язки усебічно впливають на процес навчання — від постановкизадач до його організації і результатів. Їм властиві методологічні, формуючі(освітні, розвиваючі, що виховують) і конструктивні (системоутворюючі) функціїв предметній системі навчання. Поліфункціональність міжпредметних зв'язківвизначає неоднозначність їхнього понятійного трактування. Найбільш повнареалізація можливостей міжпредметних зв'язків, прояв усіх їхніх функцій уєдності досягаються, коли міжпредметні зв'язки функціонують у процесі навчанняяк самостійний принцип побудови локальних дидактичних систем [46, 47].
Виділено ілексичний аспект міжпредметних зв'язків (А.А.Дейкина), що здобуває усе великузначимість у міру розвитку самих взаємозв'язків навчальних предметів, оскількипід впливом інтеграції наук невпинно росте запас нових слів, термінів, їхніхнових значеннєвих значень.
Таким чином,вибудовуючи модель класифікації міжпредметних зв'язків, необхідно спиратися натри системних підстави: інформаційна структура навчального предмета,морфологічна структура навчальної діяльності, організаційно-методичні елементипроцесу навчання. Розгляд міжпредметних зв'язків з позицій цілісності процесунавчання показує, що вони функціонують на рівні трьох взаємозалежних типів: 1)змістовно-інформаційних, 2) операційно-діяльнісних, 3) організаційно-методичних[56].

РОЗДІЛ 2Розробка методики впровадженняміжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів
 
2.1 Аналізпрограми підготовкитрактористів-машиністів щодо посилення міжпредметних зв’язків
 
Мета навчанняучнів в середніх професійно-технічних училищах передбачає вирішення такихосновних завдань:
-              підготовкасвідомих, високоосвічених кваліфікованих робітників, що досконально володіютьпрофесійною майстерністю, глибокими і міцними знаннями наукових основвиробництва, сучасним техніко-економічним мисленням, комп’ютерною грамотністю,здібних як до фізичної, так і до розумової праці, до активної діяльності всільському господарстві, здібних успішно засвоювати нову техніку та технологіюта застосовувати її на практиці;
-              вихованняактивних громадян, господарів своєї землі, творчим ставленням до праці,високими моральними якостями, дисциплінованістю і організованістю, культурою[8].
Важливе значенняв навчально-виховному процесі в сьогоднішніх умовах набуває людський(психологічний) фактор, високий рівень свідомості учнів щодо засвоєння фаховихзнань. Тому в процесі викладання спеціальних предметів і виробничого навчаннявикладачі і майстри виробничого навчання повинні розвивати в учнів технічне іекономічне мислення, формувати навики продуктивної праці, планування тасамоконтролю.   
 Викладення навчальногоматеріалу необхідно будувати на основі знань загальноосвітніх предметів:природничо-математичного циклу – при розкритті учням наукових основ сільськогосподарськоїтехніки і технології: із суспільно-політичних предметів – при поясненні учнямконкретних проявів економічних, суспільних, виробничих відносин на виробництві,в бригаді, цеху тощо.
 Основнимдокументом щодо організації навчально-виховного процесу в середніхпрофесійно-технічних училищах є навчальний план. У збірнику навчальних планів іпрограм подану кваліфікаційну характеристику, навчальні плани, тематичні планиі програми виробничого навчання, тематичні плани і програми предметів “Основиагрономії”, “Організація і технологія виробництва механізованих робіт”,“Трактори і автомобілі”, “Сільськогосподарські машини”, “Система технічногообслуговування і ремонту машин”, “Охорона праці і основи безпеки руху”,“Правила дорожнього руху”, “Основи керування автомобілем і безпеки руху”;список літератури і засобів навчання [65].
 Тематичні планивиробничого і теоретичного навчання складені з метою встановлення взаємозв’язкунавчального матеріалу за змістом і строкам навчання для всіх відділень середніхпрофтехучилищ.
 Програми, яківключені у збірник, є єдиними для всіх відділень середніх профтехучилищ, дляяких передбачена підготовка працівників з відповідної професії. У зв’язку з цимнумерація і зміст тем в програмах є загальною. Особливості вивчення окремих темна різних відділеннях розриваються безпосередньо в поясненнях до конкретнихтем.
 Основною задачеювивчення спеціальних дисциплін є формування в учнів системи глибоких і міцнихзнань основ сучасної техніки і технології виробництва, організації праці вобсязі, необхідному для міцного оволодіння професією і подальшого росту їхтворчого відношення до праці і активної життєвої позиції.
 Змістнавчального матеріалу програм забезпечує отримання учнями знань, якіперевищують рівень кваліфікації, визначений кваліфікаційною характеристикою.
Навчальний планта програми призначені для підготовки трактористів-машиністівсільськогосподарського виробництва категорії “А” у професійно технічнихучилищах. Термін навчання – 3 роки. Програма містить пояснювальну записку,кваліфікаційну характеристику, навчальний та тематичний плани, програмитеоретичного та виробничого навчання.
Кваліфікаційнахарактеристика тракториста містить вимоги до знань, умінь і навичок, якимиповинен володіти тракторист-машиніст категорії “А” згідно з кваліфікаційноюхарактеристикою професії “Тракторист-машиніст сільськогосподарськоговиробництва” (категорії А; В; С; Д; Е; Ф;), затвердженої Мінагропромом України5.ХІ.1997 р.
Кваліфікаційнівимоги. Повна або базова загальнасередня освіта. Професійно-технічна аграрна освіта. Успішне складання екзаменівна право користування машинами категорії А [81].
          Ученьповинен уміти:
-         самостійновиконувати технологічні регулювання робочих органів сільськогосподарських машинта пристроїв до них;
-         читатимашинобудівні креслення, схеми; користуватися інструкціями з експлуатаціїмашин;
-         виконуватипід наглядом майстра з технічного обслуговування і ремонту тракторів цієїкатегорії та сільськогосподарських машин;
-         оформлятипервинні документи з обліку робіт на машинно-тракторних агрегатах;
-         контролювативитрати пально-мастильних матеріалів на виконувану роботу;
-  самостійно виконуватисільськогосподарські роботи на гусеничних тракторах та колісних тракторах включнота на сільськогосподарських машинах;
-  комплектуватимашинно-тракторні агрегати;
-         виконуватинавантажувально-транспортні, транспортні та стаціонарні роботи на тракторах здодержанням правил дорожнього руху та правил перевезення вантажів;
-         виконуватитехнічне обслуговування тракторів та сільськогосподарських машин;
-         визначатита усувати несправності тракторів, причіпних і навісних знарядь та іншихсільськогосподарських машин, що з ними агрегатуються;
-         раціональновикористовувати пально-мастильні та інші експлуатаційні матеріали,електроенергію і запасні частини;
-         готуватитрактори та сільськогосподарські машин до зберігання;
-         виконуватироботи з додержанням вимог охорони праці та охорони навколишнього середовища.
Учень повинен знати
-         правила,способи та особливості виконання сільськогосподарських робітмашинно-тракторними агрегатами відповідно до вимог агротехніки;
-         будову,принцип дії, експлуатаційне регулювання гусеничних тракторів класу до 30 кНвключно, колісних тракторів класу до 20 кН включно, технологічні регулюваннясільськогосподарських машин, що агрегатуються з тракторами цієї категорії;
-         вимоги докомплектування машинно-тракторних агрегатів для виконання механізованих робіт;
-         ознаки тапричини основних несправностей тракторів і сільськогосподарських машин таспособи їх усунення;
-         системутехнічного обслуговування та ремонту тракторів і сільськогосподарських машин;
-         особливостіобслуговування машин при застосуванні хімічних засобів захисту рослин;
-         правиладорожнього руху і правила перевезення вантажів;
-         правилазберігання та способи захисту від корозії тракторів і сільськогосподарськихмашин;
-         основиорганізації оплати праці та економічних відносин у сільськогосподарськомувиробництві;
-         правилаохорони праці під час експлуатації та обслуговування тракторів ісільськогосподарських машин цієї категорії;
-         основнівимоги законодавства з питань охорони навколишнього середовища під часвиконання механізованих робіт4
-         основнівідомості про призначення і властивості металів та їх сплавів, неметалевихматеріалів, що застосовуються при виготовленні та ремонті деталей машин;
-         основнівластивості пально-мастильних металів;
-         способи іправила виконання слюсарних робіт;
-         зміст іправила оформлення первинних документів щодо обліку роботи машин (обліковоголиста тракториста-машиніста, шляхового листа і т.ін.);
-         нормивиробітку і витрати пально-мастильних матеріалів на виконання основнихмеханізованих робіт;
-         шляхизниження собівартості виконуваних робіт.
Рекомендуєтьсявивчати трактори і сільськогосподарські машини, які використовуються уконкретному регіоні.
Кількість годин,відведених на вивчення окремих тем програм, послідовність їх вивченнявизначається з урахуванням, того що контингент учнів формується з числавипускників 9 класу шкіл області чи района.
Програмоюпередбачено індивідуальне керування тракторами поза сіткою годин. Вправи зкерування тракторами слід відпрацьовувати, починаючи з другого тижнянавчального процесу. Їх слід виконувати на спеціально обладнаному трактородроміу дні, передбачені розкладом для теоретичних занять під керівництвом майстравиробничого навчання.
Виробничапрактика проводиться у господарствах, з яких направлені слухачі на навчання,після закінчення теоретичного і першого етапу виробничого навчання таіндивідуальних занять з керування тракторами.
Програмавиробничої практики складається майстром виробничого навчання згідно зкваліфікаційною характеристикою та обсягом механізованих сільськогосподарськихробіт, що припадають на період виробничої практики.
Перед виїздом навиробничу практику проводиться перевірка знань, умінь та навичок учнів. Особам,які отримали позитивні оцінки, видаються тимчасові свідоцтва, що дають правосамостійно під керівництвом досвідченого тракториста працювати намашинно-тракторних агрегатах протягом всього періоду виробничої практики.
Учні, які неотримали позитивних оцінок при перевірці знань і навичок, тимчасові свідоцтване отримують і виробничу практику проходять у господарствах, у досвідченихтрактористів [8, 10, 38].
Завершуєтьсявиробнича практика виконанням кваліфікаційної (пробної) роботи, підібраної зчисла робіт, вказаних у кваліфікаційній характеристиці “Повинен уміти”.
Особам, якіпройшли навчання за навчальним планом і програмою, та успішно склаликваліфікаційний іспит, присвоюється кваліфікація тракториста-машиністакатегорії “А” і видаються свідоцтва, що є підставою для складання випускногоіспиту комісії інспекції Держтехнагляду Мінагропрому України і отриманняпосвідчення на право керування тракторами.
У процесівикладання спеціальних дисциплін і виробничого навчання викладачі та майстриповинні посилити їх між предметну спрямованість і розвивати в учнів технічне іекономічне мислення, формувати навички якісної праці, планування ісамоконтролю. Особливу увагу треба приділити навчанню учнів найбільш ефективнимприйомам організації праці, спрямувати учнів на підвищення якості їхпрофесійної підготовки за рахунок посилення міжпредметних зв’язків міждисциплінами, що вивчаються.
Викладаннянавчального матеріалу потрібно будувати на міцному фундаменті знаньзагальноосвітніх предметів: природничо-математичного циклу – при розкриттіучням природничо-наукових основ техніки і технології, що вивчаються припідготовці трактористів-машиністів; по суспільним дисциплінам – при поясненніучням конкретних економічних, суспільних, виробничих відносин у нових ринковихвідносинах.
Зусиллявикладачів і майстрів виробничого навчання повинні бути спрямовані назабезпечення учнів високою професійною майстерністю, виховання зібраності,свідомості і організованості, сучасного економічного мислення, здібностіпланування та самоконтролю.
При вивченні темпо організації праці, технології виробництва і технічного обслуговуванняобладнання викладачі та майстри виробничого навчання повинні навчати учнівнайбільш ефективним прийомам організації праці, використанню новітніхінформаційних технологій, досягнень новаторів. Показувати учням зв’язоквивчаємих дисциплін з вже відомими їм предметами загальноосвітнього циклу [34,36].
Підготовкатрактористів-машиністів у ПТЗО відбувається на базі неповної середньої школипротягом трьох років, після цього учні одержують кваліфікацію ІІІ класу і 2розряд слюсаря-ремонтника.
Випускникисередньої школи можуть отримати цю кваліфікацію за 12 місяців.
Кращі учні, щопроходили 3-річний курс навчання і показали відмінні знання і вміння можутьотримати кваліфікацію тракториста-машиніста широкого профілю ІІ класу.
Програмипідготовки трактористів-машиністів широкого профілю є єдиними для всіхвідділень ПТНЗ, що готують цихспеціалістів.
Кількість годин,послідовність їх вивчення можуть здійснюватись у разі необхідності методичноюкомісією училища.
Основнимзавданням вивчення спеціальних предметів є формування в учнів системи глибокихі міцних знань основ сучасної техніки і технології виробництва, організаціїпраці у певних сільськогосподарських структурах, подальшого зростання творчоговідношення до праці і активної життєвої позиції, в чому допоможуть їмміжпредметні зв’язки.
Зміст навчальногоматеріалу програм забезпечує одержання учнями знань, що перевищують рівенькваліфікації і визначених кваліфікаційною характеристикою, завдяки використаннютісних міжпредметних зв’язків дисциплін.
При вивченніпредмету “Організація і технологія проведення механізованих робіт” основнаувага приділяється вивченню інтенсивних технологій виробництва сільгоспкультур.
По предмету“Трактори та автомобілі” вивчаються трактори, які багато років служили іпродовжують служить у багатьох господарствах ДТ-75 М, МТЗ-80(82), К-701М, Т-150 та їх модифікації [65].
При вивченні предмету“Сільгоспмашини” основну увагу потрібно приділити техніці, що використовуєтьсяу зоні розміщення училища.
При вивченнізернозбиральних машин в якості базових моделей треба використовувати відомімарки “Дон”, “Славутич”, “Джон Дір” та ін.
Для вивченнябудови машини використовується така послідовність, що ґрунтується наміжпредметних зв’язках предметів:
1)        задачі ісутність технологічного процесу конкретної машини (фізичні та хімічні явища);
2)        робочіоргани машини для реалізації певного технологічного процесу (фізичні процеси);
3)        розміщенняі кріплення робочих органів (креслення і читання робочих і складальнихкреслень);
4)        принциповісхеми будови пристрою і для окремих робочих органів і машини в цілому(креслення: схематичні зображення);
5)        технологічнерегулювання;
6)        можливітехнологічні і технічні несправності, їх ознаки і методи виявлення; способиусунення несправностей та причини, що їх викликали;
7)        правилатехнічного обслуговування і умови довготривалої і безпечної роботи машини;
8)        економічніта екологічні характеристики машини і технологічного процесу (економіка,екологія);
9) вимогибезпечної праці (ергономіка) [66, 68].
Послідовністьможе бути іншою, але учні повинні отримати повні і глибокі знання навчальногоматеріалу і уяснити сутність технологічного процесу конкретної машини і функціїтехніки, що вивчається у зв’язку з іншими дисциплінами.
На теоретичнихзаняттях повинні використовуватись деталі, складальні одиниці, прилади іагрегати. Вивчення їх роботи потрібно супроводжувати показом діючих моделей іагрегатів. При необхідності треба використовувати схеми, плакати, слайди,кінофільми, комп’ютерні програми.
В процесінавчання доцільно залучати учнів до самостійної роботи: з науково-технічною ідовідниковою літературою, практикувати проведення занять і семінарів,розширювати перелік робіт розрахункового характеру з використанням комп’ютернихпрограм, що буде сприяти поглибленню їх міжпредметних знань.
Лабораторно-практичнізаняття з предметів “Трактори і автомобілі”, “Сільгоспмашини”, “Системитехнічного обслуговування і ремонту машин” проводяться у спеціально обладнанихлабораторіях, де є комплекти тракторів, автомобілів, сільгоспмашин татехнологічного обладнання, а також складальні одиниці в кількості достатній дляорганізації трьох робочих місць.
При організації іпроведенні лабораторних робіт по предметам “Трактори і автомобілі”,“Сільгоспмашини” треба виконувати певну послідовність виконання завдань:
1.   повне або часткове розбираннямашин чи складальної одиниці;
2.   вивчення взаємодії деталей,умови роботи частин і складальних одиниць машин, їх мащення та охолодження;
3.   вивчення технологічних іексплуатаційних регулювань;
4.   вивчення змісту технічногообслуговування, що забезпечує нормальну роботу складальних одиниць в процесіексплуатації;
5.   вивчення можливихнесправностей та засобів їх усунення;
6.   складання складових часин імашин в цілому.
Лабораторно-практичнізаняття з предмету “Організація і технологія виконання механізованих робіт”проводяться в навчальному господарстві викладачем разом з декількома майстрами.При навчанні потрібно використовувати міжпредметні зв’язки, сучасну техніку іновітні технології, досвід відомих механізаторів [68, 75].
Заняття зпредмету “Система технічного обслуговування і ремонту машин” проводять в пунктітехнічного обслуговування по ланцюговій системі під керівництвом викладача імайстрів виробничого навчання.
Таким чином,програмою передбачено 5 етапів виробничого навчання: у лабораторних, навчальнихмайстернях, на учбовому полігоні, в учбовому господарстві і на виробництві, якібудуть сприяти кращому взаємозв’язку дисциплін теоретичного навчання зпрактичним.
2.2 Міжпредметнізв’язки при виконанні різних видів робіт при підготовці трактористів-машиністів
При підготовцітрактористів-машиністів у ПТУ передбачено програмою такі види робіт: слюсарні;установка техніки на зберігання; ремонтні; індивідуального водіння тракторів,автомобілів, комбайнів; підготовка машинотракторних агрегатів до роботи.
Слюсарні роботивиконуються у слюсарній майстерні училища під керівництвом майстра виробничогонавчання. Слюсарні роботи передбачають виготовлення слюсарно-монтажногоінструменту, запасних деталей до машини, пристосувань для розбирання таскладання тракторів і сільгоспмашин, ремонту обладнання і машин, виготовленнярозрізів, макетів, моделей машин та т.ін. На всі ці роботи повинна бутирозроблена інструкційно-технологічна документація. Для виконання цих робіт учніповинні вміти читати креслення: робочі, складальні, знати технічні вимоги дотих чи інших деталей і виробів. У цьому їм допоможе тісний зв’язок з кресленням[75, 76].
При виготовленніінструментів учні повинні знати, які матеріали використовуються длявиготовлення тих чи інших інструментів, їх властивості, тому без знань основвиробництва (технології конструкційних матеріалів) буде важко при виконанніцього виду робіт.
Виготовленнямакетів моделей передбачає знання учнями цих понять, способів їх виготовлення іматеріалів, які будуть використані в процесі моделювання чи макетування. Уцьому їм допоможуть знання основ моделювання, процесу конструювання виробів.
Становленнятехніки на зберігання. Ці завдання виконуються в учбовому господарстві і пунктітехнічного обслуговування машини під керівництвом майстрів виробничогонавчання.
Заняття по темі“Діагностування технічного стану тракторів та автомобілів”. Слід проводити вучилищі при наявності відповідної учбово-методичної бази або на базівідповідних підприємств. При виконанні даної роботи треба враховувати чинники,які впливають на стан і зберігання автотракторного парку. Для цього учнямпотрібно знати, як впливають природні явища (дощ, сніг, вітер, сонце, тепло,холод) на метали. Тобто тут є широке поле для міжпредметних зв’язків ізфізикою, хімією, технологією конструкційних матеріалів, екологією, ергономікою.
Ремонтні роботивиконуються в ремонтній майстерні училища або с/г підприємства під керівництвоммайстрів виробничого навчання. При ремонті, який передбачає виготовлення,заміну деталей, мащення вузлів та деталей, налагодження механізмів і заміну їхчастин. Без вміння читати креслення виготовити деталі буде важко, тому і тутможна показати значення вміння учнів читати креслення: робочі і складальні. Водіння тракторів, автомобілів ікомбайнів виконується на спеціальних трактородромах та автодромах індивідуальнопід керівництвом майстра виробничого навчання. Для цього учні повинні знати правиладорожнього руху, вміти читати умовні позначення на дорожніх знаках [66, 72]. При проведенні занять майстервиробничого навчання особливо приділяє увагу вимогам безпечної роботи іпожежній безпеці, раціональній організації робочих місць, де показує значеннявимог ергономіки до робочого місця. Виховує в учнів культуру праці, бережливеставлення до техніки, технологічного обладнання, інструментам, дисципліну.
Все це пов’язаноз предметами “Гігієна праці, виробнича санітарія і профілактика травматизму”,“Охорона оточуючого середовища”.
Таблиця 2.1. –Теоретичне навчання.№ Дисципліни необхідні для підготовки тракториста-машиніста Міжпредметні зв’язки Професійно-технічний цикл 1. Основи агрономії Географія (грунт, зрошення, обробка грунтів), біологія (захист рослин, рослинництво, обробка рослин), хімія (добрива, хімічна обробка рослин) 2. Організація і технологія виконання механізованих робіт Фізика (фізичні явища), хімія (реакція згорання), креслення (складальні креслення, читання креслень) 3. Трактори і автомобілі Фізика (фізичні явища), хімія (реакція згорання), креслення (складальні креслення, читання) 4. Сільгоспмашини Хімія (добрива), креслення (читання креслень) 5. Система технічного обслуговування і ремонту машин Креслення (робочі, складальні креслення, читання і виконання), слюсарна, токарна справа 6. Охорона праці Ергономіка (психофізіологічні вимоги до інструментів знарядь праці) 7. Основи керування автомобілем і безпека руху Комп’ютерні програми 8. Правила дорожнього руху Комп’ютерні програми 9. Електротехніка Фізика (розділ “Електрика”) 10. Автоматизація виробництва на основі ЕОМ Інформатика, “програма Auto CAD” 11. Технічне креслення Креслення (читання креслень) 12. Основи економічних знань Основи економіки (бізнес-плани) Виробниче навчання 1. Навчання в учбових майстернях Трудове навчання; профільне навчання: слюсар, ремонтник. 2. Трактори Фізика, хімія 3. Сільськогосподарські машини Агрономія № Дисципліни необхідні для підготовки тракториста-машиніста Міжпредметні зв’язки Професійно-технічний цикл 4. Слюсарно-ремонтна справа Трудове навчання; профільне навчання: слюсар, ремонтник; креслення (читання складальних і робочих креслень) 5. Система технічного обслуговування сільгосптехніки Деталі машин, ергономіка, вплив оточуючого середовища та конкретних умов на роботу і зберігання техніки 6. Креслення Основи проекційного креслення, види, розрізи, перерізи, складальні креслення, виготовлення деталей за кресленням і складних виробів 7. Охорона праці Ергономіка 8. Основи ринкової економіки Економіка
Таким чином, впроцесі виробничого навчання, при виконанні учнями певного виду робіт умайстрів і викладачів є великі можливості показу учнів міжпредметних зв’язківїх праці з різноманітними природничо-математичними знаннями.(таблиця 2.1.)
2.3 Міжпредметнізв’язки курсу “Трактори та автомобілі” із забезпечуючими його природничимидисциплінами
Дієвим засобом підвищення якості навчання танеобхідною умовою підготування сучасного фахівця являються міжпредметнізв’язки, які слід розуміти як відношення зв’язку між навчальними дисциплінами,які визначають зміст одних дисциплін змістом знань з інших.
 В педагогічнихзакладах зміст навчальних курсів спеціального (технічного) циклу реалізуєтьсяза допомогою лекцій, лабораторних та практичних робіт, екскурсій, виробничоїпрактики і самостійної роботи. Кожна форма організації навчанняхарактеризується різним регламентом спільної діяльності викладача та учнів,співвідношенням індивідуального та колективного навчання, ступінню активності ісамостійності учнів в навчальній діяльності, засобами керування нею зі сторонивикладача, вирішальними цілями і задачами. Тому здійснення взаємозв’язку моженабувати конкретних особливостей.
 Розглянемопланування міжпредметних зв’язків курсу “Трактори та автомобілі” іззабезпечуючими його дисциплінами “Фізика”, “Креслення”, “Хімія”.
 Як відомо, коженнавчальний предмет циклу виконує свою функцію в формуванні системи знань зіспеціальності і вміщує відповідні їй компоненти наукових знань про загальніоб’єкти вивчення. Для даної теми дисципліни таким об’єктом єкривошипно-шатунний механізм двигуна внутрішнього згоряння, який складається зтаких основних частин: циліндрів з головками, поршнів з кільцями і поршневимипальцями, шатунів, колінчастого вала з підшипниками і маховиком і картера.
 В курсі “Хімії”знання про ці об’єкти виражаються науковими факторами, поняттями,закономірностями про матерію та її рух молекул, речовина і її застосування,будова атома, будова твердого тіла, валентні зв’язки, фізичні та хімічнівластивості кремнію та германію, способи їх отримання та застосування в деталяхкривошипно-шатунного механізму: в курсі “Креслення” – про вимоги до зображенняцих деталей на кресленні згідно ГОСТам (розміри, способи зображення умовнихзнаків тощо): в курсі “Фізика” – сила тертя, силове та теплове навантаження,відцентрова сила та сила інерції. У темі “Кривошипно-шатунний механізм”вивчаються такі об’єкти: конструктивні схеми циліндрів, поршнева група,поршневі компресійні кільця, поршневі пальці і способи їх кріплення, шатуннагрупа, колінчасті вали, вкладиші корінних підшипників колінчастих валів, тахарактеристика кривошипно-шатунних механізмів в різних двигунах [61, 63].
 Міжпредметнізв’язки на практиці здійснюються за допомогою індивідуальних завдань восновному на репродуктивному рівні. При їх виконанні учні здійснюють попереднізв’язки раніше вивчених забезпечуючих навчальних курсів, які з’єднуються вєдину цілісну систему знань про виробництво (промисловому підприємстві):встановлюють взаємозв’язки усіх сторін виробництва (технічної, технологічної,економічної, соціальної): виявляють загальне та спеціальне в їх змісті:засвоюють вміння проектувати технологічний процес обробки деталі, складатитехнічні задачі та трудові завдання: вивчають прийоми аналізу виробництва,спостереження та заохочення виробничо-технічного матеріалу для ілюстраціїтехнічних положень.
 В процесівиконання курсових та дипломних робіт можливе здійснення тільки попередніхзв’язків. Для цього слід застосовувати комплексні завдання. Наприклад, взавданні до дипломної роботи на тему “Ремонт блоку і деталейкривошипно-шатунного механізму” входять такі питання :
 - які основнідефекти бувають у блоці циліндрів?
 - при якихдефектах блок циліндрів вибраковують? Як усувають тріщини і відновлюютьспрацьовані різьбові отвори?
 - як і на якихверстатах розточують отвори під корінні підшипники та під опори розподільноговалу?
 - навестиприклади основних дефектів циліндрів і гільз циліндрів, а також способивідновлення їх під ремонтний розмір.
 - назватиосновні дефекти шатунів, способи виявлення і усунення їх.
 - назватиосновні дефекти колінчастого вала. При яких дефектах колінчасті валивибраковуються?
 - як контролюютьбиття колінних шийок колінчастих валів, посадочного місця під шестерню іторцеве биття фланця кріплення маховика?
 - назватиосновні дефекти колінних і шатунних вкладишів та способи розточування їх.
 - які основнідефекти маховика, способи виявлення й усунення їх [80, 82, 83]
 Всіаспекти даної дипломної роботи пропонують залучення знань з головних курсівнавчального плану. Наприклад, розрахунки кутових прискорень колеса автомобіля імаховика, їх моментів інерції, а також маси маховика потребує застосуваннязнань з курсу “Теоретична механіка”. Розрахунки вала маховика, муфти, яказ’єднує вал з карданним валом або вторинним валом коробки передач, підшипниківвала маховика, шпонок під маховик та муфту, з’єднувальних болтів спираються назнання з курсів “Опір матеріалів”, “Деталі машин”. Вибір заготовок для валумаховика, визначення хімічних і фізико-механічних властивостей матеріалу вала,припуски на обробку, складання варіанту технологічного процесу виготовлення(визначення паспортних даних оброблюваних верстатів, послідовність виготовленнядеталей по операціям, визначення розмірів різців, режимів, машинного часу дляпереходу) потребують застосування знань з курсу “Різання матеріалів, верстатита інструменти” та “Технологія машинобудування”. Виготовлення в майстерняхрозроблених і розрахованих збірних одиниць та механізмів основується на знанняхта вмінні виконувати трудові прийоми обробки матеріалів [66].
 Так як в наш часнаука не стоїть на місці, технологія теж вдосконалюється, тому в сучаснихпідприємствах потрібні кваліфіковані спеціалісти, які досконало володіютьнауково-інформаційними технологіями. Доктор філософських наук Віктор Андрущенкопрацює над цією проблемою і вважає, що в навчальних закладах на перше місцетреба ставити стратегічне завдання інформатизації педагогічної освіти. Обсягзнань щороку подвоюється. Тому важливо не лише озброїти учня певною сумоюзнань, а й створити таке навчальне середовище, щоб він сам міг їх здобувати,поповнювати та оновлювати. Як це реалізувати? Безперечно, за допомогоюнауково-інформаційних технологій. Але ця актуальна проблема потребуєвідповідної техніки, підготовки кадрів та створення нового програмногозабезпечення.
Дієвим засобомпідвищення якості навчання та необхідною умовою підготування сучасного фахівцяявляються міжпредметні зв’язки, які слід розуміти як відношення зв’язку міжнавчальними дисциплінами, які визначають зміст одних дисциплін змістом знань зінших.
 В педагогічнихзакладах зміст навчальних курсів спеціального (технічного) циклу реалізуєтьсяза допомогою лекцій, лабораторних та практичних робіт, екскурсій, виробничоїпрактики і самостійної роботи. Кожна форма організації навчанняхарактеризується різним регламентом спільної діяльності викладача та учнів,співвідношенням індивідуального та колективного навчання, ступінню активності ісамостійності учнів в навчальній діяльності, засобами керування нею зі сторонивикладача, вирішальними цілями і задачами. Тому здійснення взаємозв’язку моженабувати конкретних особливостей.
 Розглянемопланування міжпредметних зв’язків курсу “Трактори та автомобілі” іззабезпечуючими його дисциплінами “Фізика”, “Креслення”, “Хімія” [25].
 Як відомо, коженнавчальний предмет циклу виконує свою функцію в формуванні системи знань зіспеціальності і вміщує відповідні їй компоненти наукових знань про загальніоб’єкти вивчення. Для даної теми дисципліни таким об’єктом єкривошипно-шатунний механізм двигуна внутрішнього згоряння, який складається зтаких основних частин: циліндрів з головками, поршнів з кільцями і поршневимипальцями, шатунів, колінчастого вала з підшипниками і маховиком і картера.
 В курсі “Хімії”знання про ці об’єкти виражаються науковими факторами, поняттями,закономірностями про матерію та її рух молекул, речовина і її застосування,будова атома, будова твердого тіла, валентні зв’язки, фізичні та хімічнівластивості кремнію та германію, способи їх отримання та застосування в деталяхкривошипно-шатунного механізму: в курсі “Креслення” – про вимоги до зображенняцих деталей на кресленні згідно ГОСТам (розміри, способи зображення умовнихзнаків тощо): в курсі “Фізика” – сила тертя, силове та теплове навантаження,відцентрова сила та сила інерції. У темі “Кривошипно-шатунний механізм”вивчаються такі об’єкти: конструктивні схеми циліндрів, поршнева група,поршневі компресійні кільця, поршневі пальці і способи їх кріплення, шатуннагрупа, колінчасті вали, вкладиші корінних підшипників колінчастих валів, тахарактеристика кривошипно-шатунних механізмів в різних двигунах.
 Міжпредметні зв’язкина практиці ми здійснювали за допомогою індивідуальних завдань в основному нарепродуктивному рівні. При їх виконанні учні здійснювали попередні зв’язкираніше вивчених забезпечуючих навчальні курси, які з’єднуються в єдину ціліснусистему знань про виробництво (промисловому підприємстві): встановлюютьвзаємозв’язки усіх сторін виробництва (технічної, технологічної, економічної,соціальної): виявляють загальне та спеціальне в їх змісті: засвоюють вмінняпроектувати технологічний процес обробки деталі, складати технічні задачі татрудові завдання: вивчають прийоми аналізу виробництва, спостереження тазаохочення виробничо-технічного матеріалу для ілюстрації технічних положень.
 В процесівиконання курсових та дипломних робіт можливе здійснення тільки попередніхзв’язків. Для цього слід застосовувати комплексні завдання. Наприклад, взавданні до дипломної роботи на тему “Ремонт блоку і деталейкривошипно-шатунного механізму” рекомендувалось висвітлити такі питання :
 - які основнідефекти бувають у блоці циліндрів?
 - при якихдефектах блок циліндрів вибраковують? Як усувають тріщини і відновлюютьспрацьовані різьбові отвори?
 - як і на якихверстатах розточують отвори під корінні підшипники та під опори розподільноговалу?
 - навестиприклади основних дефектів циліндрів і гільз циліндрів, а також способивідновлення їх під ремонтний розмір.
 - назватиосновні дефекти шатунів, способи виявлення і усунення їх.
 - назватиосновні дефекти колінчастого вала. При яких дефектах колінчасті валивибраковуються?
 - як контролюютьбиття колінних шийок колінчастих валів, посадочного місця під шестерню іторцеве биття фланця кріплення маховика?
 - назватиосновні дефекти колінних і шатунних вкладишів та способи розточування їх.
 - які основнідефекти маховика, способи виявлення й усунення їх?
 Всі аспектиданої роботи пропонують залучення знань учням з основних курсів навчальногоплану. Наприклад, розрахунки кутових прискорень колеса автомобіля і маховика,їх моментів інерції, а також маси маховика потребує застосування знань з курсу“Теоретична механіка”. Розрахунки вала маховика, муфти, яка з’єднує вал зкарданним валом або вторинним валом коробки передач, підшипників вала маховика,шпонок під маховик та муфту, з’єднувальних болтів спираються на знання з курсів“Опір матеріалів”, “Деталі машин”. Вибір заготовок для валу маховика,визначення хімічних і фізико-механічних властивостей матеріалу вала, припускина обробку, складання варіанту технологічного процесу виготовлення (визначенняпаспортних даних оброблюваних верстатів, послідовність виготовлення деталей поопераціям, визначення розмірів різців, режимів, машинного часу для переходу)потребують застосування знань з курсу “Різання матеріалів, верстати таінструменти” та “Технологія машинобудування”. Виготовлення в майстерняхрозроблених і розрахованих складальних одиниць та механізмів ґрунтується назнаннях та вміннях виконувати трудові прийоми обробки матеріалів.
 Так як в наш часнаука не стоїть на місці, технологія теж вдосконалюється, тому в сучаснихпідприємствах потрібні кваліфіковані спеціалісти, які досконало володіютьнауково-інформаційними технологіями. Доктор філософських наук Віктор Андрущенкопрацює над цією проблемою і вважає, що в навчальних закладах на перше місцетреба ставити стратегічне завдання інформатизації педагогічної освіти. Обсягзнань щороку подвоюється. Тому важливо не лише озброїти учня певною сумоюзнань, а й створити таке навчальне середовище, щоб він сам міг їх здобувати,поповнювати та оновлювати. Як це реалізувати? Безперечно, за допомогоюнауково-інформаційних технологій. Але ця актуальна проблема потребуєвідповідної техніки, підготовки кадрів та створення нового програмногозабезпечення.
Істотна роль удосягненні цих задач належить системі професійно-технічного утворення якосновній формі підготовки кваліфікованих робочих кадрів. Удосконалюваннясистеми професійно-технічного утворення здійснюється на основі ведучогопринципу з'єднання навчання з продуктивною працею учнів, спрямованого навсебічний розвиток особистості майбутнього робітника високої кваліфікації. Цейведучий принцип організації навчально-виховного процесу в єдиному типіпрофесійно-технічних навчальних закладів – середнім профтехучилищі (ПТНЗ) — узначній мірі визначає специфіку реалізації міжпредметних зв'язків. Зміст, засобиі форми здійснення міжпредметних зв'язків у школі і профтехучилищі мають багатозагального; однак є й особливості, що обумовлені більш складним навчальнимпланом ПТНЗ, наявністю теоретичного і виробничого навчання, загальноосвітньогоі професійно-технічного циклів предметів (див.рис.2.1.), а також многопрофільністюПТНЗ, підготовкою робітників по декількох професіях [25, 81].
 Принцип зв'язку навчання з продуктивною працею учнів реалізується, усвою чергу, через принципи міждисциплінарністі і професійної спрямованостітеоретичного навчання.
Викладачзагальноосвітніх і спеціальних дисциплін повинний добре орієнтуватися вскладній структурі навчальних предметів середнього профтехучилища, знатиособливості майбутньої професії учнів, навчальної групи, базового підприємства,основний зміст виробничого навчання. Це необхідно для забезпечення правильноїпрофорієнтації учнів, професійної спрямованості загальноосвітньої підготовки іполітехнізації професійної підготовки. Принцип політехнізму в значній мірі забезпечуєтьсязв'язками предметів загальноосвітнього циклу з загальнотехнічними іспецдисциплінами. Усебічні зв'язки між предметами одного циклу і різних циклів(міжциклові зв'язки див. рис.2.1.) розвивають технічне мислення учнів, щонеобхідно для їхньої підготовки до створення й експлуатації/> />
Рисунок 2.1. Основніцикли навчальних предметів у середніх профтехучилищах внутрішньоциклові зв'язкипредметів нової складної техніки.
Міжпредметнізв'язки — це засіб підвищення наукового рівня і політехнічної спрямованостітеоретичного і виробничого навчання середніх профтехучилищ.
Особливе значенняв реалізації міжпредметних зв'язків у профтехучилище має наявність предметаспецтехнології, що поєднує загальноосвітні і професійні знання учнів.«Технологія,- відзначав К. Маркс,- розкриває активне відношення людини доприроди, безпосередній процес виробництва його життя, а разом з тим і йогосуспільними умовами життя і духовних представлень, що виникають з них,».Технологія розкриває взаємодію науки, техніки і виробництва. Зміст предметівзагальнотехнічного і професійного циклів, і особливо спецтехнології,ґрунтується на комплексі розділів різних наук. Тому міжпредметні зв'язки в цихнавчальних предметах можуть бути названі комплексними. Формою реалізаціїкомплексних міжпредметних зв'язків є проведені по програмі виробничого навчаннякомплексні практичні роботи, що вимагають умінь використовувати сучасніматеріали, засоби механізації й автоматизації, дотримувати правила технікибезпеки, санітарії і гігієни, з'єднувати знання й уміння по суміжних професіях.Сам виробничий процес жадає від робочого комплексу загальноосвітніх,загальнотехнічних і професійних знань і умінь. Стосовно виробничого навчання профтехучилищ,що учаться, можуть бути виділені дві групи міжпредметних зв'язків: 1)навчальний матеріал загальноосвітніх і загальнотехнічних дисциплін,безпосередньо зв'язаний з виробничим навчанням, і 2) навчальний матеріал цихдисциплін, опосредковано, через спецтехнологію, зв'язаний з виробничимнавчанням. Усередині кожної групи міжпредметних зв'язків можлива їхнякласифікація по раніше виділених критеріях 3): змістовно-інформаційні,операційно-діяльнісні, організаційно-методичні [71, 74].
Системаміжпредметних зв'язків у змісті утворення профтехучилища визначеного профілювизначається особливостями професійної підготовки робітників, включаючиробітників широкого профілю. Конструювання такої системи складає найважливішузадачу методичної роботи інженерно-педагогічного колективу училища, щовтілюється в створенні зведено-тематичного плану. Для реалізації міжпредметнихзв'язків необхідно виділити опорні поняття в кожнім навчальному предметі(відповідно наукові, загальнотехнічні, професійні), установити їхнього зв'язкуз виробничим навчанням, додати поняттям політехнічну функцію і розробитиметодичні засоби здійснення зв'язків не тільки в змісті, але й у навчальнійдіяльності учнів.
Активізуютьучбово-пізнавальну діяльність задачі виробничого змісту. Так, у темі курсу“Трактори та автомобілі” при підготовці трактористів-машиністів можливе рішеннячи уроках у домашніх завданнях таких задач:
1.        Механізмита пристрої системи мащення.
2.        Діяприводу масляних шестерінчастих насосів одне та двохсекційних.
Перевірці йоцінці знань учнів відразу по декількох предметам допомагають комплексні контрольніроботи, наприклад, по кресленню, електротехніці, електрорадіо-матеріалам ірадіотехніці:
1.       Якзображується діод?
2.       На якомуелементі спадання напруги прямо що пропорційно притікає струму?
3.       Для якихрадіоелементів використовується алюмінієва фольга?
4.       Намалюйтесхему підсилювача і поясніть принцип його роботи [61, 75].
Керівництвометодичною роботою викладачів і майстрів виробничого навчання по реалізаціїскладної структури міжпредметних зв'язків здійснюють заступник директорапрофтехучилища по учбово-виробничій роботі і завуч. Вони спільно складаютькомплексний перспективний-тематичний план роботи інженерно-педагогічногоколективу середнього профтехучилища по здійсненню міжпредметних зв'язків. Вінможе включати наступні пункти:
— складання зведено-тематичногоплану теоретичного і виробничого навчання з міжпредметними зв'язками;
— вивчення вплані самоосвіти викладачами навчальних програм по виробничому навчанню, амайстрами виробничого навчання — по загальноосвітніх і загально технічних дисциплінах;
тематичне іпоурочне планування міжпредметних зв'язків, комплексних екскурсій, комплекснихконтрольних робіт і т.п. ;
проведення педраді семінарів викладачів і майстрів виробничого навчання по вузлових питанняхтеорії і методики реалізації міжпредметних зв'язків;
— читання лекцій по комплекснихнауково-виробничих проблемах;
-          організаціяобміну досвідом (взаємовідвідування та аналіз відкритих уроків і позакласнихзаходів з міжпредметними зв'язками, підготовка методичних розробок дляпедагогічного кабінету училища) і ін.[22].
 
2.4. Методикареалізації міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів
 
Дослідженняпроблеми міжпредметних зв’язків в історичному аспекті показує, що її розвитокпройшов на сьогоднішнійдень ряд етапів. Визначення етапів розвитку будьякого явища дозволяє поглянути на нього цілісно та побачити ті аспекти, якідосліджувалися. Відомо, що етапи розвитку явищ можуть визначатися за різнимипідставами. Такими можуть бути історичні факти, логіка розвитку теорії чи понять,логіка розвитку теорій в певних наукових школах тощо. За логікою розвитку можнавизначити наступні етапи становлення проблеми міжпредметних зв’язків.
 До першого етапуслід віднести вказівки видатних педагогів-класиків спочатку про необхідністьвідображення цілісності природи у змісті навчального матеріалу (Я.А.Коменський, І.Г. Песталоцці), про цілісність сприйняття світу (Г. Сковорода)про узагальнене пізнання як метод знаходження істини (Д. Локк), потім пронеобхідність формування світобачення на основі об’єднання навчальних предметівчи оперування в науках спільними поняттями та виключення дублювань в пізнаннітощо. В їх працях проблема міжпредметних зв’язків ще тільки ставилася [13].
Більш конкретна розробка проблеми міжпредметнихзв’язків почалася на основі теоретичних обґрунтувань К.Д. Ушинського. Педагогискладали методичні рекомендації по забезпеченню системності в навчанні.
Далі розвитокпроблеми міжпредметних зв’язків припадає на період перших років радянськоївлади. Запроваджуються комплексні програми Гуса, які передбачали вивчення трьохвеликих колон знань – “Природи”, “Суспільства” та “Праці”. Але масовекомплексування в програмах відкидало навчальні предмети. Проблема міжпредметнихзв’язків була занадто піднесена і не сприяла формуванню в учнів глибоких знань.
Наступний етап у розвитку проблеми починається знауково-технічною революцією, яка вимагала від освітян посиленого зв’язку школижиттям, здійснення політехнічної освіти (П.Р.Атутов, О.Ф.Федорова). В цей часз’являється і сам термін “міжпредметні зв’язки”. Засновується новий напрямокдослідження проблеми – встановлення зв’язків між загальноосвітніми таспеціальними предметами в професійно-технічній освіті (С.Я.Батишев,П.Н.Новиков). Розробляються дидактичні аспекти міжпредметних зв’язків (Б.Г.Ананьєв, І.Т.Огородніков, М.А.Данілов, Б.П.Єсипов) та психологічні основиформування знань на основі між системних асоціацій (Ю.А.Самарін) [1].
 Далі розвиток проблеми міжпредметних зв’язківпов’язується з необхідністю застосування інтеграції та координації в навчанні.
 Наступний етап розвитку проблеми (тепер уже на рівнітеорії) міжпредметних зв’язків характеризується зверненням науковців до новогоаспекту їх застосування – вищої педагогічної освіти (В.К.Кирилов, А.І.Єрьомкін,В.В.Тешенко та ін.). Міжпредметні зв’язки розглядаються дослідниками якдидактичний еквівалент міжнаукових зв’язків. На думку вчених, такий підхід єзасобом інтеграції всього знання про людину, яким повинен володіти вчитель.Разом з цими дослідженнями з’являються розробки проблеми для удосконаленнянавчальної програмної документації для ПТУ (Л.В.Савельєва).
 Останній етап розвитку проблеми міжпредметнихзв’язків обумовлений бурхливим інформаційним сплеском –інформаційно-комп’ютерною революцією. Нова наука – інформаціологія, (виникла востанні десятиліття) відкриває людству необмежені можливості прориву у новеінформаційне суспільство. Вона започаткувала новий методологічний підхід –інформаційний.
 Основою реалізації міжпредметних зв’язків в циклітехнічних дисциплін, а точніше тракторів та автомобілів, є загальні длявивчення навчальними курсами технічні об’єкти (деталі, збірні одиниці, машини імеханізми), і явища та процеси, які в них відбуваються. [11].
 Між навчальнимидисциплінами досліджуваного циклу всі розглянуті умови мають місце. Тому можнавважати, що зв’язки між ними існують. Визначимо їх зв’язок за допомогоюдидактичних засобів:
2)        уснепояснення – вчитель здійснює зв’язок між навчальними дисциплінами в процесіусної розповіді;
3)        друкованінавчальні посібники :
-              методичніпосібники;
-              методичнірекомендації до проведення лабораторних і практичних робіт;
 - навчальна література, яказастосовується для більш глибокого вивчення тем;
 3) графічні засоби:
-              схеми;
-              графіки навчальних планів;
-               блок-схеми проектуванняскладальних одиниць;
4) міжпредметніпитання, задачі та завдання.
Використання цихдидактичних засобів дає найбільший ефект у випадку комплексного їх застосуваннята ретельного підбору відповідно цілей, що вирішуються на кожному конкретномузанятті.
Згідно логіціформування знань про трактори та автомобілі міжпредметні зв’язки слідздійснювати в чотири етапи. На першому етапі необхідно актуалізувати опорнізнання, тобто учні повинні згадати вивчені навчальні матеріали, вибратинеобхідні знання для здійснення зв’язків опорних знань, відтворити їх усно абографічно.
На другому етапі слід підготувати знання учнямитракторів та автомобілів до прийому опорних. Для цього в новому наочномуматеріалі необхідно виділити ті компоненти знань, які будуть базуватися на опорних[6, 7].
 Реалізація першого і другого етапів дозволяєпідготувати знання учнів до здійснення їх переносу з однієї дисципліни в іншу.В результаті цього виникає дидактична задача (наочна проблема) на взаємозв’язокактуалізованих знань. На третьому етапі необхідно сформулювати цю задачу. Начетвертому етапі поставлена задача повинна бути вирішена.
 Для прикладу:відсутність літератури з матеріалознавства для підготовки трактористів-машиністівсприяла написанню міні-підручника. Теоретична підготовка має не тільки озброїтиучня знаннями, а й навчати його самостійно працювати з літературою прийматирішення, технічно й технологічно мислити, використовувати знання на практиці.
 Матеріалміні-підручника відповідає навчальному плану та “Програмі підготовкитракториста-машиніста”. У підручнику описано види, властивості, хімічний складта марки металів і сплавів, що використовуються в деталях, вузлах, агрегатах,механізмах автомобілів, які широко експлуатуються в Україні. Викладено такожоснови термічної і хіміко-термічної обробки металів.
 Підручникскладається з чотирьох розділів, кожний з яких містить від 5 до 10 тем,відображених опорними конспектами, довідковими таблицями, у яких наводятьсямеханічні, технологічні та експлуатаційні властивості чавунів, конструкційнихвуглецевих та легованих сталей, кольорових металів та сплавів, пластмас,лакофарбувальних, гумових, клейових, мастильних, ущільнюючих та ізоляційнихматеріалів, хімічний склад, приклади використання в автомобільній таавтомобілеремонтній галузях виробництва.
У період педагогічноїпрактики було      відвідано уроки досвідчених вчителів і проаналізовано зпозицій комплексної реалізації з міжпредметних зв'язків. Було проведеноспівбесіди з вчителями на предмет використання ними міжпредметних зв'язків наїх предметах.
Розробленотаблиці по реалізації з міжпредметних зв'язків на предметі “Трактори”. Складено розгорнутий план уроку(див.додаток Д ).
Дослідженняпроблеми міжпредметних зв’язків в історичному аспекті показує, що її розвитокпройшов на сьогоднішнійдень ряд етапів. Визначення етапів розвитку будьякого явища дозволяє поглянути на нього цілісно та побачити ті аспекти, якідосліджувалися. Відомо, що етапи розвитку явищ можуть визначатися за різнимипідставами. Такими можуть бути історичні факти, логіка розвитку теорії чипонять, логіка розвитку теорій в певних наукових школах тощо [5].
 Зв’язокміж учбовими предметами є відображенням зв’язку між відповідними науками, кожназ яких в своїй галузі вивчає єдиний об’єктивно існуючий матеріальний світ. Вцьому випадку здійснення зв’язків між навчальними предметами відіграє дужеважливу роль в гармонічному розвитку учнів, в створенні в них цілісного,наукового, діалектико-матеріалістичного світогляду.
Розкриваючи тему,викладач звертає увагу учнів на використання того або іншого матеріалу, йогомаркування; пропонує учням самостійно підібрати матеріали для виготовленнядеталей автомобілів з теми, розглянутої на уроці, керуючись призначення цієїдеталі [62].
Таким чином ми з’єднуємо двідисципліни – трактори та автомобілі та матеріалознавство. Міжпредметні зв’язкипо лінії пізнавальної діяльності заключаються в рішенні з різних учбовихпредметів, націлених на освоєння аналогічних по своїй структурі знань.Придбанні учнями пізнавальні вміння під впливом міжпредметних зв’язків стаютьзагальнопредметними та міжпредметними.
 Ведуче місце вміжпредметних зв’язках викладання предмету “Трактори та автомобілі” з основаминаук належить фізиці та хімії.
 Важливу роль вуспішному вивченні приладів та роботи механізмів та систем трактора іавтомобіля відіграє реалізація зв’язків теоретичного навчання з предмету“Трактори та автомобілі” із загальноосвітніми предметами.
 Однією знайважливіших умов успішної реалізації зв’язку предмета “Трактори таавтомобілі” із загальноосвітніми предметами є знання викладачем змісту та часувивчення розділів природничо-математичних предметів, а також методів реалізаціїміжпредметних зв’язків.
 При роботі з плакатами, малюнками, кресленнями тасхемами з тракторів і автомобілів ми виявили, що учні використовують знання зкреслення – поняття про ескіз, робоче креслення деталей, збірне креслення,призначення перерізів та розрізів на кресленні, умовне зображення різьби, атакож вміння читати та виконувати ескізи [60].
 При реалізації міжпредметних зв’язківзагальноосвітніх предметів вивчаються після проходження відповідних темпредмету “Трактори та автомобілі”. Наприклад, наступний зв’язок здійснюєтьсяміж темою хімії “Природні джерела вуглецю” (2-й курс) і темою предмету“Трактори та автомобілі” “Системи живлення двигунів” (1-й курс). Щоб учнісвідомо засвоїли загальні відомості про дизельне паливо, викладач може короткопознайомити їх з процесами отримання горючо-мастильних матеріалів із нафти.Після цього викладач звертає увагу учнів на те, що детально це питання вонививчають на уроках з органічної хімії на 2-му курсі. Однак такий послідовнийзв’язок між загальноосвітніми предметами та предметом “Трактори та автомобілі”дає можливість викладачам загальноосвітніх предметів краще використовуватипрактичний досвід учнів, що вони набули на уроках з трактору та автомобілю.
 В процесі теоретичного навчання з предмету “Тракторита автомобілі” викладач повинен постійно здійснювати міжпредметні зв’язки нетільки з фізикою, хімією, математикою, кресленням, а й з економічною географієюта іншими загальноосвітніми та спеціальними предметами, також і розділамивиробничого навчання [62].
Таким чином, міжпредметні зв'язки сприяють усебічної реалізації принципів науковості і зв'язкинавчання з працею в предметній системі загальноосвітньої і професійної школи.Систематичні міжпредметні зв'язки в предметах природничонаукового,суспільно-гуманітарного і професійно-трудового циклів відкривають перспективніможливості удосконалювання навчально-виховного процесу на основі планомірноїреалізації принципів політехнізму і професійної спрямованості навчання. Опорана знання й уміння з різних навчальних предметів у продуктивній праці учнів упромисловому і сільськогосподарському виробництві — найважливіша умова їхньоїпідготовки до самостійної праці, що вимагає в сучасних умовах рішеннякомплексних задач підвищення його ефективності і якості.
 В процесіреалізації міжпредметних зв’язків в учнів розширяється загальний політехнічнийкругозір, розвивається логічне мислення, активізується увага, ростезацікавленість до вивчаємих предметів.
 Розглянувшитеоретичні основи реалізації міжпредметних зв’язків у професійному навчанні вмежах професійно-технічного училища, ми можемо зробити наступні висновки:
— механізмміжпредметних зв’язків є одним із важливих складових навчального плану якдокументу, що визначає рівень кваліфікації випускника професійно-технічногоучилища;
 - міжпредметнізв’язки при систематичному і цілеспрямованому впровадженні сприяютьудосконаленню всього процесу професійного навчання, тобто виступають яксучасний дидактичний принцип;
 - основнимифункціями міжпредметних зв’язків
 є освітня,розвиваюча, виховна та координаційна.
 Проаналізувавшидосвід та практику застосування міжпредметних зв’язків на заняттях зпрофесійного навчання ми прийшли до висновку, що основними шляхами реалізаціїцього принципу є: — необхідність удосконалення організаційної ікоординаційної роботи по налагодженню зв’язків між навчальними предметами тациклами (професійно-технічного та загальноосвітнього); — систематичнийпідхід при застосуванні зв’язків на теоретичних та практичних заняттях звикористанням активних методів навчання;
 - розробка методичнихрекомендацій, інструкцій, завдань, які орієнтують учнів професійно-технічногоучилища на здійснення міжпредметних зв’язків; - удосконалення методикивикладання, підвищення мотивації педагогічної діяльності викладачів таусвідомлення ними мети та завдань зв’язків між дисциплінами.
РОЗДІЛ 3Перевірка ефективності методики посилення міжпредметнихзв’язків та їх впливу на якість підготовки тракториста-машиніста
3.1 Практичнареалізація міжпредметних зв'язків при вивченні курсу “Трактори та автомобілі”
Важливуроль в успішному вивченні пристрою і роботи механізмів і систем трактора йавтомобіля відіграє реалізація зв'язків теоретичного навчання по предметі«Трактори й автомобілі» із загальноосвітніми предметами.
Ведучемісце в міжпредметних зв'язках викладання цього предмета з основами наукналежить фізиці і хімії. Без використання знань по зазначених предметах неможна розкрити принципи пристрою і дії агрегатів, механізмів і систем тракторай автомобіля.
Однієюз найважливіших умов успішної реалізації зв'язку предмета «Трактори йавтомобілі» із загальноосвітніми предметами є знання викладачем змісту і часувивчення основних розділів природно-математичних предметів, а також методівреалізації міжпредметних зв'язків.
Прицьому викладач по тракторам та автомобілям повинний спиратися на знання учнівпо загальноосвітніх предметах, придбаними під час навчання не тільки в ПТЗО,але й у дев’ятирічній школі.
Так,відповідно до програми по фізиці учні ПТНЗ одержують відомості про будовуречовини, вивчають рух і сили, тиск рідин і газів (гідро — і аеростатика),роботу і потужність, енергію; теплові явища й електрику; механіку.
Назаняттях з неорганічної хімії учні вивчають речовини (наприклад, кисень,кислоти, соли), їхній склад, будову, перетворення одних речовин в інші, ведучіхімічні теорії, знайомляться з основами хімічного виробництва, застосуваннямхімії в народному господарстві, оволодівають уміннями спостерігати і пояснюватихімічні явища, звертатися з речовинами і виконувати хімічні реакції.
Змістнавчального матеріалу по фізиці і хімії, який необхідно використовувати прививченні, трактора й автомобіля на теоретичних уроках, показане в додатку .
Аналізтаблиці показує, що фізика і хімія дають великі можливості для здійсненнязв'язку з ними теоретичного навчання по предмету “Трактори й автомобілі”.
Вивченняпо фізиці законів Паскаля, Архімеда, Ньютона, Ома, Джоуля-Ленца й інших,формування на уроках фізики понять: тертя, інерція, тиск, внутрішня енергія,швидкість і т.п., знання учнями механічних, теплових, електричних і другихфізичних явищ створює базу для вивчення трактора й автомобіля на науковійоснові.
Уміннятримати в порядку робоче місце, правильно користуватися інструментами іприладами, обертатися з кислотами, лугами, солями і їхніми розчинами, виконуватиправила безпеки праці (чому учні навчилися при виконанні лабораторних робіт зфізики і хімії) використовуються учнями при виконанні робіт з роздатковимматеріалом по тракторам й автомобілям.
Прироботі з плакатами, малюнками, кресленнями і схемами по тракторам й автомобілямучні використовують знання по кресленню — поняття про ескіз, робоче кресленнядеталей, складальному кресленні, призначенні перетинів і розрізів накресленнях, умовному зображенні різьблення, а також уміння — читати івиконувати ескізи, креслення нескладних деталей і нескладні схеми.
Виконуючивиміри й обчислення на уроках по тракторам та автомобілям, учні спираються назнання й уміння по математиці. Наприклад, при визначенні робочого обсягуциліндра двигуна внутрішнього згоряння учні використовують знання з курсуматематики при обчисленні довжини окружності, площі кругу, обсягу циліндра, атакож уміння користуватися логарифмічною лінійкою (див. таблицю 3.1.).
Однієюз ефективних умов для успішної реалізації зв'язку теоретичного навчанняпредмету «Трактори й автомобілі» із загальноосвітніми предметами є узгодженняза часом вивчення взаємозалежних тим. У залежності від цього узгодження зв'язкуміж предметом «Трактори й автомобілі» і загальноосвітніми предметами можутьбути попередні (випереджальні) і наступні (перспективні).
Припопередній зв'язку вивчення тим загальноосвітніх предметів випереджаєвідповідні теми предмета «Трактори й автомобілі». Так, що передує зв'язокмається між розділом фізики «Електродинаміка» (1 курс) і розділом предмета«Трактори й автомобілі. Електроустаткування тракторів, автомобілів ікомбайнів». Завдяки такому зв'язку створюються необхідні умови для використаннязнань учнів по фізиці на теоретичних уроках по тракторам та автомобілям,поліпшується приступність і систематичність змісту досліджуваного матеріалу,учні свідомо сприймають і засвоюють пристрій, дія і несправності джерел іспоживачів електричного струму.
Принаступному зв'язку теми загальноосвітніх предметів вивчаються після проходженнявідповідних тим предмета «Трактори й автомобілі». Наприклад, наступний зв'язокздійснюється між темою хімії «Природні джерела вуглеводнів» (2 курс) і темоюпредмета «Трактори й автомобілі» «Системи живлення двигунів» (1 курс). Щоб учнізасвоїли загальні відомості про дизельне паливо, викладач може короткопознайомити їх із процесами одержання пально-мастильних матеріалів з нафти.Після цього викладач звертає стягування учнів на те, що докладно це питаннявони вивчають на уроках органічної хімії на 2 курсі. Однак такий наступнийзв'язок між загальноосвітніми предметами і предметом «Трактори й автомобілі»дає можливість викладачам загальноосвітніх предметів краще використовуватипрактичний досвід учнів, придбаний ними на уроках по тракторам та автомобілям[77].
Взаємозалежневикладання предмета «Трактори й автомобілі» і загальноосвітніх предметіввідіграє важливу роль у засвоєнні учнями наукових понять. Так, з поняттям протертя учні знайомляться на уроках фізики ще у школі. На уроках по тракторам таавтомобілям, вивчаючи теми «Кривошипно-шатунний механізм. Блок-картер і голівкациліндрів», «Системи змащення двигунів», «Зчеплення, коробка передач іроздавальні коробки»,- учні неодноразово закріплюють і поглиблюють це поняття,знайомлячи зі способами його зменшення і збільшення в техніку, зокрема втракторі й автомобілі, а також з видами тертя: сухим, напівсухим, рідинним,граничним.
Такепоетапне ознайомлення учнів з тертям на уроках фізики, по тракторі і.автомобілю сприяє формуванню в них міцного поняття про тертя.
Зметою поліпшення умов для реалізації зв'язків теоретичного навчання по предметі«Трактори й автомобілі» з загальноосвітніми дисциплінами,лабораторно-практичними заняттями і виробничим навчанням необхідно систематичнопроводити наступні організаційно-методичні заходи:
1.  Розгляд на педагогічнихрадах, засіданнях методичних комісій і семінарах питань про реалізаціюміжпредметних зв'язків.
2.  Систематичне вивченнявикладачами змісту загальноосвітнього, лабораторно-практичного і виробничогонавчання учнів шляхом аналізу програм, учбово-методичних посібників івідвідування уроків.
3.Вивчення, узагальнення і упровадження викладачами передового педагогічногодосвіду про реалізацію міжпредметних зв'язків шляхом взаємовідвідування уроків,проведення відкритих уроків, вивчення літератури, прослуховування лекцій,виступів з доповідями по даній проблемі і т.п.
4.Систематична і цілеспрямована робота з поліпшення підбору і вихованнявикладачів, поліпшенню їхнього якісного складу, рівня їхпсихолого-педагогічних, загальнонаукових, спеціальних знань й методичноїмайстерності (одержання педагогічного утворення на вечірніх і заочнихвідділеннях педагогічних і заочних відділеннях педагогічних вузів іінженерно-педагогічних факультетів технічних вузів, курсах, у процесісамоосвіти і т.п.) [24].
Дляреалізації міжпредметних зв'язків теоретичного навчання по предмету «Трактори йавтомобілі» із загальноосвітніми, загальнотехнічними, спеціальними предметами ірозділами виробничого навчання можна використовувати наступні методи ідидактичні прийоми:
— бесіду для виявлення знань учнів, необхідних для вивчення трактора йавтомобіля;
— повторення учнями відповідного навчального матеріалу по предметахзагальноосвітнього і професійно-технічного циклів перед вивченням визначеноїтеми по предмету «Трактори й автомобілі»;
— демонстрацію наочних приладдя й устаткування з кабінетів фізики, хімії натеоретичних уроках по тракторам та автомобілям;
— постійне підкреслення ролі знань по предметах загальноосвітнього тапрофесійно-технічного циклів в успішному вивченні трактора й автомобіля;
— порівняння вивчених на уроках фізики двигуна внутрішнього згоряння з тракторнимі автомобільним двигунами, електромагнітного реле з реле-регулятором,електродвигуна з електричним стартером і т. п:
Упроцесі теоретичного навчання по предмету «Трактори та автомобілі» викладачповинний постійно здійснювати міжпредметні зв'язки не тільки з фізикою, хімією,математикою, кресленням, але і з економічною географією та другими спеціальнимипредметами. А також розділами виробничого навчання (див.таблицю 3.1.) [31].
Прироботі з плакатами, малюнками, кресленнями і схемами по тракторам й автомобілямучні використовують знання по кресленню — поняття про ескіз, робоче кресленнядеталей, складальному кресленні, призначенні перетинів і розрізів накресленнях, умовному зображенні різьблення, а також уміння — читати івиконувати ескізи, креслення нескладних деталей і нескладні схеми. Виконуючи виміри й обчислення науроках по тракторам та автомобілям, учні спираються на знання й уміння поматематиці. Наприклад, при визначенні робочого обсягу циліндра двигунавнутрішнього згоряння учні використовують знання з курсу математики приобчисленні довжини окружності, площі кругу, обсягу циліндра, а також уміннякористуватися логарифмічною лінійкою [32].Таблиця 3.1.  Матеріал по фізиці і хімії,використаний на теоретичних уроках по предмету “Трактори та автомобілі".Теми предмету  Знання По фізиці По хімії Вступ. Класифікація і загальний пристрій тракторів і автомобілів Роль фізики в розвитку техніки, сила, одиниця сили, сила ваги, маса тіла, швидкість руху, одиниця швидкості, вимір фізичних величин. Одиниці виміру довжини і часу, поняття про систему одиниць (1 курс) Роль хімії у розвитку техніки ( 1 курс) Ознайомлення з органами керування і пуском тракторів та автомобілів Прості механізми, застосування важелів у техніку й у побуті, рівність роботи при використанні простих механізмів, «золоте правило» механіки (1 курс.) Основи роботи двигуна внутрішнього згоряння
Температура тіла, одиниця температури, термометр, механічний рух, одиниці довжини, рівномірний і нерівномірний рух, інерція, взаємодія тіл, маса тіла, одиниці маси, тиск, одиниці тиску, тиск у природі і техніці,
 тиск газу, закон Паскаля чи атмосферний тиск, одиниці атмосферного тиску, механічна робота, потужність, одиниці потужності, плече сили, коефіцієнт корисної дії механізму, енергія, потенційна і кінетична енергія (1 курс)
Перетворення механічної енергії у внутрішню енергію; способи зміни внутрішньої енергії тіла, енергія палива, теплота згоряння палива, закон збереження і перетворення енергій у механічних і теплових процесах, робота газу і пари при розширенні, двигун внутрішнього згоряння, КПД теплового двигуна (1 курс).
Обертаючий момент, правило моментів, потужність, одиниці потужності, коефіцієнт корисної дії (9 кл.).
Температура, газові закони, закони Бойля-Маріотта, Гей-Люссака, Шарля, робота в термодинаміці, теплові двигуни, максимальне значення ККД теплових двигунів (1 курс) Речовини, хімічні явища, хімічна реакція, молекули й атоми, кисень, окислювання, полум'я, повітря, склад повітря, горіння в повітрі речовин, умови виникнення і припинення горіння Горіння вуглецю (1 курс) Кривошипно-шатунний механізм. Блок-картер і голівка циліндрів. Розподільний механізм
Сила тертя, підшипники ковзання і кочення, інерція (VI кл.).
Механічний рух, поступальний рух тіл, траєкторія руху тіла, вектор переміщення крапки тіла, що рухається, дії над векторами і проекціями, прямолінійний рівномірний рух, графічне представлення руху, прискорення, рівномірний рух, переміщення, швидкість і прискорення при криволінійному русі, рух по окружності, кут повороту, радіан, кутова і лінійна швидкість при рівномірному русі по окружності, прискорення при рівномірному русі тіла по окружності, інерція, перший закон Ньютона, інертність тіл, маса тіл, сила, другий закон Ньютона (1 курс) Метали і неметали (1 курс.) Системи охолодження двигуна Температура             тіла (1 курс). Теплопровідність, конвекція, конденсація пари, кипіння (1 курс.) Взаємодія води з натрієм, кальцієм, залізом і ін., розчинність речовин у воді (1 курс.). Лужні метали, твердість води і способи її усунення (1 курс) Системи змащення двигунів
Сила тертя, тертя ковзання, тертя катання, явище змочування, манометри (1 курс.).
Сухе тертя, закон збереження імпульсу, реактивний                рух (1 курс.) Взаємодія кислот з металами (1 курс.) Системи живлення двигунів. Регулятори швидкості. Сполучені посудини, атмосферний тиск, поршневий рідинний насос, закон Архімеда, плавлення тіл, сила пружності, інерція. Закон Бернуллі (1 курс.) Хімічні властивості кисню, умови виникнення і припинення горіння, залежність розчинності газів від температури і тиску (1 курс.). Сіра, її взаємодія з металами, воднем, киснем (1 курс.). Основні види палива; способи спалювання твердого, рідкого і газоподібного палива, вугільна кислота (1 курс) Пускові пристрої
Температура тіла, тертя, способи збільшення тертя (1 курс.)
Прискорення при рівномірному русі тіла по окружності, сила пружності (9 кл.) Зчеплення, коробка передач і роздавальні коробки
Тертя ковзання, способи збільшення сили тертя (1 курс.).
 Плече сили, «золоте правило» механіки. Обертаючий момент (1 курс) Ходова частина, підвіски і колеса Центр ваги, стійкість рівноваги тіл (1 курс.) Застосування чавуна і стали (1 курс) Рульове керування. Гальмові системи. Гідравлічна начіпна система і робоче устаткування Закон                    Паскаля (1 курс.). Способи збільшення і зменшення тертя (1 курс) Основні відомості по електротехніці Провідники і непровідники електрики, електричний струм, джерела струму, акумулятори, електричний ланцюг і її складові частини, напрямок, робота і потужність електричного струму, коротке замикання, запобіжники, електромагнітна індукція (1, 2 курси) Акумуляторні батареї
Акумулятори, електричний струм у електролітах, дія електричного струму, одиниці сили струму і напруги, вольтметр, опір провідників (2 курс)
Щільність речовини, одиниці щільності Знаки хімічних елементів, хімічні формули і рівняння, водень, хімічні властивості водню, вибух суміші водню з повітрям, кислоти, склад кислот; загальні властивості кислот (2 курс.). Сірчана кислота, хімічні властивості розведеної і концентрованої сірчаної кислоти, її значення в народному господарстві (2курс). Електроліти і неелектроліти, електролітична дисоціація кислот, лужів і солей, хімічні властивості кислот у світлі теорії електролітичної дисоціації (1 курс) Генератори. Реле-регулятори
Джерела струму, електричний струм у металах, закон Ома для ділянки ланцюга, електромагнітне реле, явище електромагнітної індукції, генератор електричного струму (2курс)
«Конденсатори, ємність плоского конденсатора, з'єднання конденсаторів, різні типи конденсаторів, електричний струм у напівпровідниках, напівпровідниковий діод, індукційні струми в масивних провідниках, самоіндукція (1 курс).
Перемінний електричний струм, генерування електричної енергії, генератор перемінного струму (2 курс) Батарейне запалювання. Система запалювання від магнето Електричний струм у газах, несамостійний і самостійний розряди, трансформатор (1 і 2 курси) Стартер. Звуковий сигнал. Контрольно-вимірювальні прилади. Допоміжні електродвигуни
Сила, що діє на провідник зі струмом у магнітному полі, обертання рамки зі струмом у магнітному полі, електродвигун, застосування електродвигунів.
Залежність опору від температури (1 курс) Система висвітлення і світлова сигналізації на тракторах, автомобілях і комбайнах Нагрівання провідників електричним струмом, закон Джоуля-Ленца, лампа накалювання, електричні нагрівальні прилади (2курс.) Схеми електроустаткування тракторів, автомобілів і комбайнів Електричний ланцюг та його складові частини (2курс.)
Однієюз ефективних умов для успішної реалізації зв'язку теоретичного навчанняпредмету «Трактори й автомобілі» із загальноосвітніми предметами є узгодженняза часом вивчення взаємозалежних тем. У залежності від цього узгодження зв'язкуміж предметом «Трактори й автомобілі» і загальноосвітніми предметами можутьбути попередні (випереджальні) і наступні (перспективні).
Припопередній зв'язку вивчення тим загальноосвітніх предметів випереджаєвідповідні теми предмета «Трактори й автомобілі». Так, що передує зв'язокмається між розділом фізики «Електродинаміка» (1 курс) і розділом предмета«Трактори й автомобілі. Електроустаткування тракторів, автомобілів ікомбайнів». Завдяки такому зв'язку створюються необхідні умови для використаннязнань учнів по фізиці на теоретичних уроках по тракторам та автомобілям,поліпшується приступність і систематичність змісту досліджуваного матеріалу,учні свідомо сприймають і засвоюють пристрій, дія і несправності джерел іспоживачів електричного струму [42].
Принаступному зв'язку теми загальноосвітніх предметів вивчаються після проходженнявідповідних тим предмета «Трактори й автомобілі». Наприклад, наступний зв'язокздійснюється між темою хімії «Природні джерела вуглеводнів» (2 курс) і темоюпредмета «Трактори й автомобілі» «Системи живлення двигунів» (1 курс). Щоб учнізасвоїли загальні відомості про дизельне паливо, викладач може короткопознайомити їх із процесами одержання пально-мастильних матеріалів з нафти.Після цього викладач звертає стягування учнів на те, що докладно це питаннявони вивчають на уроках органічної хімії на 2 курсі. Однак такий наступнийзв'язок між загальноосвітніми предметами і предметом «Трактори й автомобілі»дає можливість викладачам загальноосвітніх предметів краще використовуватипрактичний досвід учнів, придбаний ними на уроках по тракторам та автомобілям[45].
Взаємозалежневикладання предмета «Трактори й автомобілі» і загальноосвітніх предметіввідіграє важливу роль у засвоєнні учнями наукових понять. Так, з поняттям протертя учні знайомляться на уроках фізики. На уроках по тракторам таавтомобілям, вивчаючи теми «Кривошипно-шатунний механізм. Блок-картер і голівкациліндрів», «Системи змащення двигунів», «Зчеплення, коробка передач іроздавальні коробки»,- учні неодноразово закріплюють і поглиблюють це поняття,знайомлячи зі способами його зменшення і збільшення в техніку, зокрема втракторі й автомобілі, а також з видами тертя: сухим, напівсухим, рідинним,граничним [44].
Такепоетапне ознайомлення учнів з тертям на уроках фізики, при вивченні тракторів іавтомобілів сприяє формуванню в них міцного поняття про тертя.
Зметою поліпшення умов для реалізації зв'язків теоретичного навчання по предметі«Трактори й автомобілі» з загальноосвітніми дисциплінами,лабораторно-практичними заняттями і виробничим навчанням необхідно систематичнопроводити наступні організаційно-методичні заходи:
3.  Розгляд на педагогічнихрадах, засіданнях методичних комісій і семінарах питань про реалізаціюміжпредметних зв'язків.
4.  Систематичне вивченнявикладачами змісту загальноосвітнього, лабораторно-практичного і виробничогонавчання учнів шляхом аналізу програм, учбово-методичних посібників івідвідування уроків.
3.Вивчення, узагальнення і упровадження викладачами передового педагогічногодосвіду про реалізацію міжпредметних зв'язків шляхом взаємовідвідування уроків,проведення відкритих уроків, вивчення літератури, прослуховування лекцій,виступів з доповідями по даній проблемі і т.п.
4.Систематична і цілеспрямована робота з поліпшення підбора і вихованнявикладачів, поліпшенню їхнього якісного складу, рівня їх ідейно-політичних,психолого-педагогічних, загальнонаукових, спеціальних знань й методичноїмайстерності (одержання педагогічного утворення на вечірніх і заочнихвідділеннях педагогічних і заочних відділеннях педагогічних вузів іінженерно-педагогічних факультетів технічних вузів, курсах, у процесісамоосвіти і т.п.) [51].
Дляреалізації міжпредметних зв'язків теоретичного навчання по предмету «Трактори йавтомобілі» із загальноосвітніми, загальнотехнічними, спеціальними предметами ірозділами виробничого навчання можна використовувати наступні методи ідидактичні прийоми:
— бесіду для виявлення знань учнів, необхідних для вивчення трактора йавтомобіля;
— повторення учнями відповідного навчального матеріалу по предметахзагальноосвітнього і професійно-технічного циклів перед вивченням визначеноїтеми по предмету «Трактори й автомобілі»;
— демонстрацію наочних приладдя й устаткування з кабінетів фізики, хімії натеоретичних уроках по тракторам та автомобілям.
Післякожного уроку бажано зробити його аналіз на полях чи наприкінці плану урокувідзначити, що не ввійшло з запланованого, що потрібно врахувати, скорегуватипри проведенні цього уроку в іншій групі в поточному чи майбутньому навчальномуроці [57].
Удодатку Д подано зразковий план одного комбінованого уроку.
Реалізаціяміжпредметних зв'язків збагачує методи навчання, вносячи нові прийоми і формиузагальнення знань.
Основним засобомактивізації діяльності учнів при цьому служать між предметні пізнавальнізадачі, їхнє ускладнення в системі уроків навчальної теми курсу. Рішення такихзадач приводить до успіху за умови їхнього систематичного використання вчителямирізних предметів у сполученні з іншими методичними засобами реалізаціїміжпредметних зв'язків. На основі узагальнення передового досвіду такі засобиможна умовно розділити на двох груп: звичайні, характерні для навчання вцілому, але орієнтовані на встановлення міжпредметних зв'язків, і нові,специфічні для міжпредметних зв'язків і значно збагачують систему методівнавчання [49].
До першої групивідносяться домашні завдання по інших предметах, включення навчальногоматеріалу іншого предмета у виклад учителя, бесіда на відтворення знань зіншого предмета, застосування наочних приладдя, приладів, фрагментів діафільміві кінофільмів по інших предметах, постановка проблемних питань, рішеннякількісних і пізнавальних задач, кросвордів міжпредметного змісту, повідомленняучнів на уроках по матеріалі іншого предмета й ін.
До другого — робота з підручниками декількох предметів на уроці, виготовлення і використаннякомплексних наочних приладдя, що узагальнюють навчальний матеріал декількохпредметів, виконання самостійних і контрольних робіт, що розробляються йоцінюються вчителями ряду предметів; комплексні завдання, міжпредметні тексти, групові,диференційовані по предметах і інтересам завдання; записи, що систематизують, уміжпредметних зошитах і ін.
Діяльність поздійсненню міжпредметних зв'язків представляє для учнів значні труднощі. Томутакі завдання повинні бути доступними. У цьому відношенні корисні попереднідомашні завдання по підручниках інших предметів, робота на повторення зпідручниками декількох предметів на уроках, використання абстрактноїсхематичної наочності. Для узагальнення міжпредметних зв'язків і забезпеченняїхньої приступності особливе значення мають комплексні наочні приладдя(узагальнюючі таблиці, схеми, діаграми, плакати, карти, діафільми й ін.), щодозволяють образно сприймати, бачити модель сукупності знань, що розкриває течи інше міжпредметне питання [62].
Різноманіттяметодичних прийомів здійснення міжпредметних зв'язків приносить значний ефект,коли вони використовуються в розвитку, відповідно до ускладненняучбово-пізнавальних задач у системі уроків. Так, у курсі можливо послідовнерішення учбово-пізнавальної задачі: розкрити промислове застосування звикористанням знань з інших предметів. З цією метою необхідно провести серіюузагальнюючих міжпредметних уроків, у яких наростає самостійність учнів позастосуванню знань з інших предметів: „“, „Види палива і їхнєвикористання в промисловості і побуті“, „промисловість“,»", що узагальнює урок по темі. На першому уроці вчитель в усномувикладі нагадує знання з курсів фізики й поглиблені питання про промисловезастосування автотранспортних засобів, показує учням зразок переносу знань зінших предметів. На другому уроці в процесі бесіди учні самостійно роблятьвисновки про те, які знання з курсів фізики, необхідно використовувати прививченні видів палива і їхнього промислового значення. До третього уроку учнемможна задати питання на повторення матеріалу з курсів фізики, природознавства іхімії. На четвертому уроці багато учні самі можуть виступити з повідомленнями,підготовленими по підручниках ряду предметів і додатковій літературі. Нап'ятому — доцільно запропонувати самостійну роботу, задача якої розкритизв'язок між властивостями з'єднань елементів головної підгрупи ІV групи і їхнімзастосуванням, використовуючи знання по хімії, фізиці, природознавству,географії, біології. Міжпредметні зв'язки навіть у своїх елементарних,найпростіших формах вносять у діяльність елементи пошуку, що учиться. Питанняпро прийоми їх реалізації на уроках — один з аспектів загальної проблемиудосконалювання методів навчання в сучасній школі [23, 27, 28].
 
3.2. Методика впровадженняміжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів
 Для здійсненняміжпредметних зв’язків на практичних заняттях необхідно в умови задач включатиконкретні чисельні данні про параметри та характеристики технічних об’єктів,які будуть вивчатись в наступних дисциплінах, а також використовуватиміжпредметні питання та завдання. Міжпредметні зв’язки можуть бути здійсненні восновному на репродуктивному рівні [64].
 Прикладом можебути зв’язок фізики з курсом “Трактори та автомобілі” Деталікривошипно-шатунного механізму під час роботи двигуна піддається як силовим,так і тепловим навантаженням.
 Силовенавантаження складається з тиску газів, сил інерції частин, які здійснюютьзворотно-поступальний або обертальний рух, сил тертя і корисного опору,навантаження від пружних коливань [73].
 Максимальна силатиску газів на поршень карбюраторного двигуна становить 12...13 кН.
 Поршень дизеляпіддається тиску газів ( 45...100 кН ). Сила тиску газів на поршень
 Pr= /> 
( p – тиск газів( Па) на одиницю площі ) залежить як від інтенсивності виділення газів упроцесі згорання, так і від площі днища поршня, яка сприймає тиск газів.
 Сила інерціїчастин, що здійснюють зворотно-поступальний рух, залежить від маси цих частин(m ) і від їх прискорення (j):
 Pj= — mj j .
Максимальнавеличина сили Pj в сучасних двигунах внутрішнього згорання знаходиться в межах2,5...15 кН.
 Відцентрова силаінерції обертових мас
Рc = mоб/>r
знаходиться впрямій залежності від обертової маси (mоб), радіуса кривошипа ( r )і квадрата частоти обертального колінчатого вала
().
 Відцентровасила Рс у автомобільних і тракторних двигунах досягає значення 3...9кН”.
 Ще однимприкладом може служити зв’язок креслення з курсом “Трактори та автомобілі”.Креслення використовується при конструюванні кривошипно-шатунного механізму,завдяки кресленню ми можемо пояснити на папері принцип роботи механізму.
 А також важливимє вивчення курсу “Опори матеріалів” для того, щоб учні знали та розуміливластивості металів з якими працюють. Наприклад, під час роботи двигунаколінчастий вал сприймає тиск газів, інерційні сили мас, що рухаютьсязворотно-поступально, відцентрові сили обертових мас, реакції опор, сили опорумеханізмів, що приводяться в дію. Колінчастий вал зазнає вигину і скручування.Він повинен бути міцним, жорстким, стійким проти спрацювання (особливо шийки),статично і динамічно зрівноваженим, обтічним і несхильним до резонанснихзгинальних і крутильних коливань [79]. Колінчасті вали виготовляють звуглецевих або легованих сталей, а інколи і з високоякісного чавуна.
 Для здійсненняміжпредметних зв’язків на лабораторних заняттях необхідно включити в інструкціїдо лабораторних робіт відомості, питання на відтворення знань, практичнихзавдань на їх конкретизацію або ілюстрацію, завдання на висновки та заключення,узагальнення, порівняння і т. п. Зв’язок здійснювати в основному нарепродуктивному рівні.
 Продемонструємояк здійснюється попередній зв’язок курсу “Трактори та автомобілі” з курсом“Деталі машин”. Так, для лабораторної роботи з теми “Кривошипно-шатунниймеханізм” основними являються знання про поршневі кільця, підшипники ковзаннята колінчастий вал з курсу “Деталі машин”. На початку заняття учні повинніактуалізувати опорні знання з допомогою, наприклад, таких, питань:
1.         Яквизначається момент сили тертя поршневих кілець?
2.         Якпозначаються підшипники ковзання?
3.         Для чоговони призначені?
4.         З якихматеріалів виготовляють деталі поршневих груп?
Потім длявідтворення нових знань можна використовувати питання :
1.         Якабудова вивчаємого кривошипно-шатунного механізму?
2.         Якоготипу будова?
3.         Якоготипу підшипники використовуються для кривошипно-шатунного механізму?
4.         З якихматеріалів виготовляють деталі кривошипно-шатунного механізму?
Після цього учнямнеобхідно запропонувати наступні завдання :
 а) графічні –скласти кінематичну схему вивчаємого кривошипно-шатунного механізму;
 б)вимірювально-розрахункові – виміряти основні параметри кривошипно-шатунногомеханізму та визначити сили тертя його поверхні;
 в) на висновки –пояснити роботу кривошипно-шатунного механізму.
 Правильністьвиконання завдань слід проконтролювати при захисті лабораторних робіт або назаняттях [41].
 На лабораторномузанятті можна практикувати також роботи з комплексних міжпредметним тем. Так,навчальною програмою курсу “Фізика” передбачені полегшені лабораторнівипробування дизельних та карбюраторних двигунів, а навчальною програмою курсу“Трактори та автомобілі” – зняття основних характеристик двигунів. Цілі цихлабораторних робіт близькі. Крім того, лабораторна роботу із забезпе- чуючогокурсу “Фізика” є опорною для лабораторної роботи курсу “Трактори таавтомобілі”. Проміжок часу між вивченням цих тем незначний, їх можна привестидо одного часу. За об’єднання даних лабораторних робіт говорить і той факт, щов автомобільних лабораторіях технічних закладів відсутні стенди для обкаткидвигунів, на яких знімають характеристики. А в лабораторіях фізики та тепловихмашин є необхідні для спрощених випробувань дизель-електростанцій такарбюраторні електростанції “ШЕС – 4”. Тому спільний дослід двигунавнутрішнього згорання може бути комплексним завданням до загальної лабораторноїроботи. Такі лабораторні роботи повинні містити дві цілі (в нашому прикладіодну з курсу “Фізика”, іншу з курсу “Трактори та автомобілі”). Звіт з такоїлабораторної роботи повинні оцінювати викладачі двох курсів [43].
 Схема здійсненнязв’язку при виконанні комплексних завдань така сама, що і при здійсненнізв’язку на простих лабораторних роботах.
 Саме завдякитаким предметам, як фізика, хімія, креслення, опори матеріалів та ін., учнямнабагато зрозуміліша робота кривошипно-шатунного механізму. Таким чином, стаєзрозумілим що навчальний матеріал тісно взаємопов’язаний: це і опора на знанняз інших предметів при поясненні нового матеріалу, і забезпечення наступностіокремих дисциплін, і зближення споріднених предметів, і розвиток загальних дляряду предметів наукових ідей і пізнавальних умінь.
 Сучаснітехнології навчання – оновлення освітнього процесу в профтехучилищі, цюпроблему вивчає Олег Гаврилюк, директор Хмельницького вищого професійногоучилища. Він вважає, що заклади профтехосвіти випускають нині некваліфікованихспеціалістів: схема роботи системи професійної освіти дуже повільно реагує назміни сьогодення.
 Вже ніхто неможе гарантувати ані проведення практики, ані працевлаштування після одержаннядиплому. І все ж профтехучилища продовжують масовий випуск молодих робітників,часто дублюючи одне одного щодо фахової спрямованості майбутніх спеціалістів,не враховуючи потреб і перспектив розвитку регіонів. Це призводить до того, щомолодь розчаровується не тільки у своїй професії і доцільності освіти взагалі,а й втрачає сенс життя [85].
 Кого ж в ідеаліповинні готувати заклади професійно-технічної освіти? Робітників новоїгенерації, новаторів, інтелектуальну робітничу еліту. Тих, хто впливатиме на життядержави у найближчий час і у віддаленому майбутньому. Але для того, щоб нашівипускники могли створювати нове, їм замало тільки знань і розуму. Для цьогопотрібна здорова амбітність, підприємливість, самостійність, здатністьвирішувати складні, непередбачувані ситуації і завдання. Цих якостей неможливонавчити лише за підручниками або на заняттях навіть найкращих педагогів.Головне – нова, мобільна схема існування навчального закладу, побудована насвободі вибору напрямів своєї діяльності і на вільному виборі молодою людиноюсвого майбутнього [9].
 Тому показникреальної роботи навчального закладу – це миттєва реакція на попит ринку праці,мобілізація внутрішніх резервів і заповнення місць, що з’явились,кваліфікованими фахівцями.
 Час визначити:робітник, який має універсальну професійну підготовку, вміє зорієнтуватися наринку праці, без матеріальних і психічних втрат адаптуватися до нового місцяроботи, нового обладнання, технологій – такий робітник конкурентноспроможний,тому без роботи не залишиться.
 Слід особливовідзначити успіх у цій справі викладачів гуманітарних дисциплін. На урокахісторії, основ економічних знань, філософії учні самостійно шукають відповідіна запитання, які їх зацікавили, готують реферати, повідомлення. Частообговорення рефератів перетворюється в дискусію. Так формується здатність додіалогу, вміння аргументовано відстоювати свою позицію, досягати консенсусу. Аце надзвичайно важливо в наш суперечливий час.
 Викладачі фізикиі математики пропонують учням для самостійного розв’язання нестандартні, творчізадачі, які потребують винахідливості, кмітливості. Завдання маютьдиференційований характер, що дає змогу здійснювати індивідуальний підхід,надати можливість кожному учневі відчути радість відкриття задоволення відсвоєї праці, впевненість у своїх силах.
 Ці форми іприйоми навчання не є абсолютно новими в освітянській практиці. Не нова іпроблема, що стала предметом наукових пошуків – “Удосконалення міжпредметнихзв’язків як важливого чинника формування інтересу до професії”.
 Підготовкакваліфікованих робітників широкого профілю та інтегрованих професій – цереакція на вимоги сучасного виробництва. Включення профілюючихприродничо-наукових і професійно-технічних компонентів простежується увикладанні основ фізики і електротехніки, математики і основ інформатики [15].
 Майстривиробничого навчання тісно співпрацюють з викладачами загальнотехнічних,спеціальних дисциплін. Це дає змогу переконати учнів, що лише за наявностіміцної технічної бази сучасний робітник може опанувати нові технології, знайтигідне місце на ринку праці [14].
 Є безліч шляхіввзаємозбагачення, заохочення людей до відкритості, співпраці, удосконалення.Головне пам’ятати: поява новацій у різних напрямках діяльності училищногоколективу є свідченням його професійного зростання, інтелектуалізації таоновлення освітнього процесу [16].
3.3 Перевіркаефективності розробленої методики та обробка її результатів
 
Для визначенняефективності посилення між предметних зв’язків при підготовці трактористівмашиністів автором було проведено дослідження у ПТНЗ № 6, де ведетьсяпідготовка таких фахівців. Під час проходження виробничо-педагогічної практики велосяспостереження за методикою використання між предметних зв’язків викладачами дисципліни“Трактори та автомобілі”. Дані спостереження показують, що не завжди викладачівикористовують такий дидактичний принцип як між предметні зв’язки у викладанніфахових дисциплін при підготовці трактористів – машиністів.
Проводячи своїуроки з фахових дисциплін під час практики ми надавали велике значеннявикористанню між предметних зв’язків із загальноосвітніми предметами, щосприяло активізації навчальної діяльності учнів при вивченні ними тракторів таавтомобілів. У учнів з’явилась зацікавленість предметом, вони з інтересом пригадувалинавчальний матеріал з таких дисциплін як фізика, математика, хімія та ін.Наведені у додатку Б відомості про взаємозв’язок дисципліни “Трактори та автомобілі”дозволили залучити викладачів та майстрів виробничого навчання училища допосилення використання між предметних зв’язків як під час теоретичного навчаннятак і під час практики [28, 52].
Розглянемометодику підготовки і проведення уроку з опорою на між предметні зв'язки. Дотакого уроку пред'являються всі загальні вимоги. Він повинний мати ідейнуспрямованість у сполученні з науковістю і приступністю, забезпечувати зв'язокнавчання з життям, теорії з практикою, активізувати пізнавальну діяльністьучнів. Методика уроку з опорою на міжпредметні зв'язки припускає широкевикористання навчальної техніки, проблемних задач, роботи з книгою, наочності,групових (бригадних) форм навчання; необхідний також зв'язок уроку злекційно-семінарськими заняттями, з позакласною роботою. В основі вимог дозмісту і методики уроку, матеріал якого розкривається на основі міжпредметнихзв'язків, лежить принцип комплексності, що зобов'язує вчителя забезпечити:
 - комплекснупостановку задач уроку (освітніх, розвиваючих, виховних);
 - вивченняоб'єктів, питань, понять у їхніх взаємозв'язках із програмами суміжнихпредметів;
 - використанняучбово-методичного комплексу уроку, включаючи підручники й устаткування поінших предметах;
 - формування задопомогою комплексних завдань сукупності навчальних і пізнавальних умінь, утому числі умінь учнів використовувати знання з інших предметів;
 - комплекснуреалізацію міжпредметних зв'язків, різноманіття їхніх видів;
 - комплексністьрезультатів уроку, збільшення знань і умінь, розвиток мотивів і якостейособистості учня.
Підготовкавикладача до уроку, побудованому на матеріалі міжпредметних знань, починаєтьсяз вивчення програм по суміжних предметах і визначення взаємозв'язків навчальнихтим. Така робота може бути виконана викладачем як складова частина його планупо самоосвіті. Важливо спланувати разом із заступником директора понавчально-виховній роботі у виді сіткового графіка загальну схему взаємозв'язкунавчальних тем предметів природничонаукового й окремо суспільно-гуманітарногоциклів. Крім сіткового планування, доцільно курсове і перспективне-тематичнепланування по предмету. Це дозволяє викладачу вчасно вивчити навчальнийматеріал суміжних предметів, підготувати підручники і наочні приладдя з іншихкурсів, запропонувати учням домашні завдання на повторення опорних знань повзаємозалежних предметах, одержати необхідні консультації ввикладачів-предметників. Розробка методики самого заняття припускає виділенняголовного на уроці й опорних знань із суміжних курсів, необхідних для засвоєнняголовного навчального матеріалу, усунення дублювання і зайвого перевантаженняучнів, використання випереджальних диференціальних методів здійснення переходудо загального професійного навчання молоді [34, 36, 39].
Розглянутіприклади підходів до вирішення проблеми використання між предметних зв’язків припідготовці трактористів –машиністів дозволяють зробити наступні висновки:
1. У методичнійлітературі приділяється велика увага виявленню між предметних зв’язків при підготовціучнів до певної діяльності.
2. Наявні спробив цьому напрямку в переважній більшості недосконалі, що різко знижує їхефективність. Подолання цього недоліку зв’язано з пошуком шляхів підвищеннятеоретичного рівня науково-методичних досліджень розглянутих педагогічних явищ.
Прийоми навчальноїроботи – це способи якими вона виконується, якими зважуються навчальні задачі;кожен прийом складається з декількох дій, що можуть бути виражені в їхньомупереліку (у виді інструкції, правила чи рекомендації).
Задача прийомів — визначити і дати загальний напрямок діяльності учнів при вирішенні ними різнихтехнічних задач.
Тому вважаєтьсядоцільним виділити в прийомах навчальної роботи невелику кількість дій, з якихвони складаються (не більш 4-5).
Ефективністьформування прийомів в учнів визначається двома факторами.
По-перше, знаннямскладу прийому (здатність учня своїми словами розповісти, з яких дій вінскладається).
По-друге,переносом прийому (здатність учня використовувати прийом в нових умовах, тобтопри рішенні нових задач).
Звідси висновок:визначення раціонального прийому навчальної роботи залежить не тільки відправильного виявлення складу і порядку складових його дій, але і від значимостікритеріїв, покладених в основу їхнього добору.
Значення прийомівнавчальної роботи для оптимізації процесу навчання важко переоцінити, тому щооволодіння учнями правильними прийомами, є однією з найважливіших умовраціональної діяльності.
Аналіз підходів до розробки прийомівнавчальної роботи, початої в методиці, свідчить про неясність, помилковихкроках і непродуктивних спробах рішення питання. Найважливіший напрямок роботи,що сприяє розвиваючому навчанню, було зв’язано з необхідністю виділити в кожнімнавчальнім предметі основні прийоми навчальної роботи учнів. При цьому для нихповинні бути виділені різні прийоми. Разом з тим навіть близькі по своїйспрямованості прийоми повинні розрізняться по складовим їхніх дій складності,рівню узагальненості і способам їхнього введення [19].
У процесі цієїроботи кожному виділеному прикладу треба дати назву в поняттях учнюпедагогічних термінах і чітко показати склад дій, з яких ці прийомискладаються.
Подальші зусилляметодистів повинні бути спрямовані на пошуки ефективних шляхів впровадження міжпредметних зв’язків навчальної роботи в учнів і визначення умов, що сприяютьїхньому використанню (переносу) у нових умовах, предметах.
Однією з основнихумов, що сприяють успішному здійсненню зв’язку навчання з життям, є підбор івведення в навчальну практику як один з дидактичних засобів навчання — міжпредметних зв’язків При цьому підбір суб’єктів для практичних робіт учніввиробляється не тільки на основі вимог окремих розділів, але і з урахуваннямпізнавальної цінності цих об’єктів.
Специфіка міжпредметнихзв’язків у навчанні трактористів-машиністів виявляється найбільш повною ввивченні конструктивних елементів машин, споруджень, різних предметівнавколишнього життя, у підготовці учнів до розуміння форми і конструкціїпредметів. Відібрані об’єкти робіт повинні дозволити учителю викладати науковусистему знань по дисципліні, яка диктується логікою самого предмета, міжпредметними зв’язками, маючи на увазі, що успіху навчання сприяють тільки таківиробничі й інші матеріали, добір яких у визначеній системі забезпечуюрозширення кругозору учнів. Навколишнє життя і виробництво дозволяютьвикористовувати деталі, інструмент і пристосування, а також технічні вузли,прилади і механізми.
На початкуекспериментальної роботи потрібно ввести учнів у коло технічних понять з різнихобластей техніки, що дозволить на конкретних технічних прикладах розкрити рольі значення креслення як мови техніки. Ця специфічна особливість предметаорганічно зв’язана з вимогами навчання в ПТНЗ, тому що найбільш повне пізнанняоснов і значення графічної грамоти здійснюється тільки в сполученні із широкимвикористанням її в галузі техніки і виробництва, різнобічним показомзастосування креслень у різних галузях промисловості, а саме: транспортнебудування, верстатобудування і сільського господарства, а також з ознайомленнямучнів з технологічними відомостями про процеси виготовлення деталей.
Важлива частинаекспериментального навчання полягала в тому, що навчання з посиленимвикористанням між предметних зв’язків у світлі задач вимагало визначення новихїх типів. Відправним моментом для створення яких повинно служити вивчення вимогвиробництва, практичних потреб життя і техніки [19].
Особливої увагипри ньому вимагала розробка вправ по розвитку аналітичних здібностей учнів,уміння аналізувати наявні знання і пов’язувати їх з іншими дисциплінами, щовивчаються і будуть спрямовані на розвиток технічного мислення учнів.
Така постановканавчального процесу, побудованого на базі широкої між предметної інтеграціїоснов наук в техніку, обернена обличчям до різних її галузей, була важливоюумовою навчання, сприяла підготовці учнів до практичної діяльності.Використання між предметних зв’язків на заняттях при підготовцітрактористів-машиністів істотно впливає на загальну систему їх підготовки .
Не менш важливо іте, що така постановка викладання тракторів та автомобілів, відповідаючизапитам і прагненням учнів до пізнання технологічних процесів і різних технічних відомостей, підвищує їхнійінтерес до предмета, робить його в очах учнів більш потрібним іцілеспрямованим.
Зв’язок творчихміжпредметних задач, які давались для розв’язування учням, з технікою сприяєрозвитку творчої активності учнів, сприяє побудові їхньої навчальної діяльностітак, щоб вона виховувала кмітливість, самостійність, пізнавальну діяльність,здатність до раціонального виконання роботи. У цьому закладені великіможливості для подальшого удосконалення процесу навчання. Також потрібносполучити процес впровадження між предметних зв’язків з вихованням творчихякостей особистості учнів.
У навчальнудіяльність учнів включають довідковий матеріал, розрахунки, елементиконструювання, задачі, що вимагають зіставлення, аналізу. Пошуку кращогорішення, завдання, що вимагають для їхнього рішення залучення знань з іншихобластей, переосмислювання знань і опори на особистий досвід, придбаний упроцесі праці. З вище сказаного було виділено елементи навчання, у ході якихучнів виявляються творчі здібності [10].
Перший з такихелементів — введення навчальних завдань, зміст, а також пізнавальну цінність ізначення яких повинні визначатися на основі аналітичного вивчення працітрактористів – машиністів та їх практичної діяльності. Розробка і введення впрактику навчальної роботи таких завдань допомогла просунути на нову більшвисоку ступінь вирішення проблеми здійснення тісного зв’язку навчання з життям,працею і практикою, дозволяючи ближче підійти до більш повної реалізаціїполітехнічного принципу навчання.
Другий такийелемент — посилена увага до формування і розвитку творчих здібностей учнів, щовимагала пошуку шляхів збагачення навчального процесу різноманітними і суворовідібраними сполученнями різних видів навчальної діяльності учнів у процесірішення пізнавальних задач, що сприяють вихованню якостей і умінь, що єкомпонентами творчої діяльності.
Таким чином,можна цілком перелічити усі вимоги до посилення міжпредметних зв’язків увикладання фахових дисциплін у системі ПТНЗ:
1) Здійснення тісного зв’язкунавчання з життям, із працею. Особливо важливі в цілому відношенні зусилля,спрямовані на підбір і введення в навчальну практику підготовки трактористів – машиністівміж предметних зв’язків як один з дидактичних засобів навчання різних, реальнихпредметів, технічних деталей і виробів, а також виробничих креслень.Використання їх важливе для поліпшення постановки викладання і підготовкифахівців. При цьому увагу варто направити на систему добору і розташуванняконкретного технічного матеріалу в залежності від виробничого оточення і видівпідготовки.
2) Прагнення до широкоговикористання міжпредметних зв’язків у навчанні. Великі можливостіудосконалювання підготовки трактористів – машиністів закладені у вивченні, творчійпереробці і використанні всього гарного здобутку по використанню і підсиленнюміжпредметних зв’язків, що є в досвіді роботи викладачів і майстрів ПТНЗ.
3) Формування і розвиток уучнів раціональних прийомів роботи, і виховання елементів загальної трудовоїкультури.
4) Визначення і включення впроцес навчання нових видів пізнавальних задач, що містять міжпредметні зв’язкиі сприяють розвитку творчих здібностей учнів. Пізнавальна діяльність при розв’язкутаких задач пов’язана зі значною активізацією розумової діяльності учнів. Уцьому криються великі можливості зазначених задач для розвитку творчихздібностей учнів, а також їхньої готовності до практичної діяльності.
Важливі такожпошуки й інші шляхи розвитку технічного мислення і творчих здібностей учнів,зокрема збагачення навчального процесу дидактично обґрунтованими сполученнямитрадиційних і нових типів завдань, що містять міжпредметні зв’язки з метоюпідвищення ефективності підготовки трактористів-машиністів.
5) Розробка змісту, форм іметодів здійснення політехнічного навчання. Велику цінність для політехнічноїпідготовки учнів мають екскурсії, які виконуються за спеціальним планом узв’язку з досліджуваним програмовим матеріалом, перегляд кінофільмів,виготовлення динамічних і інших навчальних посібників у процесі підготовки.
Розгляд тавпровадження усіх перерахованих вимог показує, що в галузі пошуків і розробкишляхів подальшого посилення міжпредметних зв’язків виконується для удосконаленнянавчального процесу по підготовці трактористів-машиністів у системі ПТНЗ.
Контрольний зріззнань та вмінь, який буввиконаний під час проведення експерименту, що успішність знань в експериментальному класіпідвищилась з 83% до 95%, а якість з 35% до 57%, в контрольному класі ціпоказники слідуючі: успішність – з 79% до 85%, а якість з 39% до 51%.
Кількісніпоказники вміння виконувати ремонтні роботи в слюсарних майстернях в контрольномуі експериментальному класах занесені в слідуючу таблицю: Правильно виконані ремонтні роботи. Неправильно виконані ремонтні роботи. Експериментальний клас. 14 1 Контрольний клас. 5 10 Загальна кількість учнів ПТНЗ.
 
 30
 
Приведенірезультати педагогічного експерименту свідчать про певний вплив розробленоїметодики навчання.
Вірогідністьзробленого висновку підтверджується математично. Методи математичноїстатистики, використані нами при обробці отриманих результатів, враховують 5%рівень значимості в педагогічних дослідженнях. Критерій " "(хі-квадрат), найбільш точно відповідав нашому формуючому експерименту.Оскільки в експерименті була поставлена мета — формування вмінь та навичоквірно виконувати ремонтні роботи високого рівня, то відповідно до цього мивиділили дві взаємовиключні категорії С — число учнів, які вірно виконаликонтрольні практичні роботи по збиранню двигунів внутрішнього сгорання і числоучнів, які виконали ці контрольні практичні роботи невірно. У даному випадкузначення статистики критерію Т для двох незалежних вибірок розраховується занаступною формулою:
Т = /> [18, с.98.]
де: n1+n2 — загальне число учнів контрольних та експериментальних класів, які виконуваликонтрольні практичні роботи;
011+012 = n1 — число учнів експериментальнихкласів, які виконуали
практичну роботупо збиранню ДВС;
021+022 = n2 — число учнів контрольних класів,які виконували практичну роботу;
011 — число учнівекспериментальних класів, які виконали практичні роботи вірно;
012 — число учнівекспериментальних класів, які виконали практичні роботи невірно;
 021 — числоучнів контрольних класів, які виконали практичні роботи вірно;
 022 — числоучнів контрольних класів, які виконали практичні роботи невірно.
 Оскільки вматематичній статистиці відомо правило ухвалення рішення: нульова гіпотеза Н0 (уданому дослідженні — експериментальні і контрольні групи не розрізняються запідсумками практичних робіт) не відхиляється, якщо значення статистики, якаспостерігається, критерію Тспост. менше критичного значення статистики критеріюТкритич. (Тспост. Ткритич. В другому випадкуприймається альтернативна гіпотеза НІ (у даному дослідженні — розходження міжекспериментальними і контрольними групами статистично значиме).
У нашому експерименті:
N =30, n1 = 15, n2 = 15, 011 = 14, 012 = 1,
 021 = 5, 022 =10.
Тспост. =/>» 11,626
Оскільки в нашомувипадку рівень значимості a = 0,05, число категорій С = 2, ступінь волі u = С – 1 = 1, то табличнекритичне значення статистики критерію Ткритич.= 3,841. [18. с.130.]
Це означає, щорівні виконання контрольних робіт у контрольних і експериментальних класахрізні і це розходження визначається впливом невипадкових факторів, а тієюметодикою яка застосована нами в дослідженні. Проводимо слідуючий експеримент якийґрунтується на базі попереднього. В навчальному експерименті приймали участьучні А і Б класів одного потоку. Які за рівнем знань, вмінь та навичок зтрудового навчання за результатами передуючої контрольної роботи, тестів булиприблизно однакові, а саме успішність А класі – 85 %, якість 33%; в Б класі –успішність 80%, якість 34%. Рівень практичних вмінь оцінювався нами за двомавзаємовиключними категоріями – вірно, невірно. Так, як цей експериментпроводився на протязі викладення теми: “Ремонт двигуна внутрішнього сгорання”,то перевірялись тільки знання, вміння при збиранні газорозподільного механізму. Нас цікавив кінцевий результат такогонавчання, де був використаний порівняльно-політехнічний метод. На протязівикладення теми: “ Ремонт двигуна внутрішнього сгорання ”, в експериментальномукласі вчитель засновує такий феномен, як “Перенос”, який являється основноюскладовою порівняльно-політехнічного методу навчання і відіграє пряму функцію уміж предметному зв’язку. В контрольних класах цей метод не застосовувався. Контрольний зріз знань та вмінь звищевказаної теми показав, що успішність знань в експериментальному класіпідвищилась з 85% до 93 %, а якість з 33% до 53%, в контрольному класі ціпоказники слідуючи успішність – з 80% до 83%, якість з 34% до 40%.
Кількісніпоказники вміння збирати газорозподільний механізм в контрольному іекспериментальному класах занесені в слідуючи таблицю: Вірно виконана операція Невірно виконаня операція Експериментальний клас 13 3 Контрольний клас 6 10 Загальна кількість учнів 32
Приведенірезультати педагогічного експерименту свідчать про певний вплив розробленоїметодики навчання, щопоказано на графіку:Графік проведеного експерименту на ІІ курсі
До проведенняексперименту.
/>
Після проведення експерименту.
/>
Графікпроведення експерименту на ІІІ курсі
 
До проведенняексперименту
/>
Після проведенняексперименту.
/>
Вірогідністьзробленого висновку підтверджується математично.
Розрахунки ведемоза такими ж математичними розрахунками як і в попередньому експерименті.
В даному експерименті:
N = 32, n1=16, n2=16, О11=13, О12=3, О21=6, О22=10.
Тспост.=/>6,348
Оскільки в нашомувипадку рівень значимості a = 0,05, число категорій С = 2, ступінь волі n= С –1 = 1, то табличнекритичне значення статистики критерію Т критич. = 3,841. [18, c.130]
Проведення іматематична обробка результатів вищезазначених експериментів показали, щозастосування на уроках по ремонту тракторів та автомобілів розробленої методикита порівняльно-політехнічного методу навчання підвищує рівень знань, вмінь танавичок з вивчаємого предмету. А математична обробка результатів експериментудає можливість:
-          визначитиумови для усунення недоліків у процесі формування знань, вмінь та навичок поремонту тракторів і автомобілів.
-          розкритиможливості удосконалення процесу формування знань, вмінь та навичок по ремонтутракторів і автомобілів.
-          Встановитизакономірності має тенденції розвитку знань, вмінь та навичок по ремонтутракторів та автомобілів.ВИСНОВКИ Вирішення майбутнімиспеціалістами складних виробничих та технічних завдань вимагає глибокої фаховоїпідготовки, що обумовлює необхідність удосконалення всього навчального процесупрофесійно- технічного училища. Зазначеному аспекту приділена значна увага внизці нормативних документах в галузі освіти та в працях багатьохвчених-педагогів. Разом з цим, в професійній підготовці існує ряд проблем,однією з яких є посилення реалізації міжпредметних зв’язків у процесі фаховоїпідготовки трактористів — машиністів. В даній роботі зроблена спроба вирішенняокремого аспекту цієї проблеми – посилення міжпредметних зв’язків на заняттяхпрофесійного навчання при фаховій підготовці трактористів – машиністів у ПТНЗ. Розглянувши теоретичніоснови реалізації міжпредметних зв’язків у професійному навчанні в межахпрофесійно-технічного училища, можемо зробити наступні висновки:  - механізм міжпредметнихзв’язків є одним із важливих складових навчального плану як документу, щовизначає рівень кваліфікації випускника професійно-технічного училища; - міжпредметні зв’язки присистематичному і цілеспрямованому впровадженні сприяють удосконаленню всьогопроцесу професійної підготовки трактористів — машиністів у ПТНЗ, тобто виступаютьяк сучасний дидактичний принцип; - основними функціямиміжпредметних зв’язків є освітня, розвиваюча, виховна та координаційна. Проаналізувавши досвід тапрактику застосування міжпредметних зв’язків на заняттях з професійногонавчання приходимо до висновку, що основними шляхами посилення реалізації цьогопринципу є :— необхідністьудосконалення організаційної і координаційної роботи по налагодженню зв’язківміж навчальними предметами та циклами (професійно-технічного тазагальноосвітнього); — систематичний підхід при застосуванні зв’язків натеоретичних та практичних заняттях з використанням активних методів навчання; - розробка методичнихрекомендацій, інструкцій, завдань, які орієнтують учнів професійно-технічногоучилища на використання міжпредметних зв’язків; - удосконалення методикивикладання, підвищення мотивації педагогічної діяльності викладачів таусвідомлення ними мети та завдань по посиленню зв’язків між дисциплінами. 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.    Ананьев Б.Г. Очерки психологии. — Л., 1945 — 130 с.
2.    Андрущенко В. Освіта – XXI століття // Ріднашкола. – 2004. — № 2. – С.3-5.
3.    Атутов П.Р., Бабкин Н.И., Васильев Ю.К. Связьтрудового обучения с основами наук. – М.: Просвещение, 1983. – 128с.
4.    Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения(Общедидактический аспект). – М.: Педагогіка, 1977. – 132с.
5.    Бабанский Ю.К. Оптимизацияучебно-воспитательного процесса. — М.: Просвещение, 1982 — 192 с.
6.    Бабанский Ю.К. Проблемы повышенияэффективности педагогических исследований (дидактический аспект). — М.:Педагогика, 1982 — 192 с.
7.    Барашков И.В., Чепурный В.Д. Организациятехнического обслуживания и текущено ремонта автомобилей в автотранспортныхпредприятиях.- М.: МАДИ, 1980.- 110 с.
8.    Батышев С.Я.Актуальные проблемы подготовки рабочих высокой квалификации. – М.: Педагогика,1979.-176 с.
9.    Беспалько В.П. Слагаемые педагогическойтехнологии.- М.: Педагогика, 1989 — 192 с.
10.  Бондарь В.И., Красовский М.Ю. Проблемы выявления,обобщения и использования передового педагогического опыта. /Сов. педагогика.-1979.- № 8.- С. 82-88.
11.  Борц А.Д., Закин Я.Х., Иванов Ю.В. Диагностикатехнического состояния автомобиля.- М.: Транспорт, 1979.- 158 с.
12.  Васильев Ю.К. Политехническая подготовка учителейсредней школы. – М.: Педагогика, 1976. – 176с.
13.  Верхола А.П. Оптимизация процесса обучения в вузе. — К.: Вища школа, — 1979, — 176 с.
14.  Возрастные и индивидуальные особенности образногомышления учащихся: Под ред. И.С.Якиманской. — М.: Педагогика, 1989 — 124 с.
15.  Вопросы психологии способностей./Сб.ст.под ред.В.А.Кру-тецкого.- Педагогика, М., 1973.
16.  Выготский Л.С. Развитие высших психологических функций- М.: Изд. АПН РСФСР, 1960 — 500 с.
17.  Гаврилюк О. Сучасні технології навчання – оновленняосвітнього процесу в профтехучилищі // Рідна шк. – 2000. № 12. – С.32-36.
18.  Гершунский Б.С. Педагогическая прогностика:методология, теория, практика. — К. 1986.
19.  Гільбух Ю.З., Дробноход М.І. Інноваційний експерименту школі: на допомогу початкуючому дослідникові. — К., 1994 — 90 с.
20.  Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXIстоліття”) //Освіта. — № 44-46. – 1993. – С.7.
21.  Дидактика средней школы. Некоторые проблемысовременной дидактики / под ред.М.А.Данилова и М.Н.Скаткина. – М.: Просвещение,1975.-266 с.
22.  Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологическиепроблемы готовности к деятельности. — Минск: Издательство Белорусскогоуниверситета, 1976 — 176 с.
23.  Елканов С.Б. Профессиональное самовоспитание учителя:Книга для учителя. М., Просвещение, 1986 — 143 с.
24.  Еремкин А. И. Система межпредметных связей в высшейшколе (Аспект подготовки учителя). – Харьков: Вища школа, изд-во Харьк. гос.ун-та, 1984. – 154с.
25.  Жаров М.С. Методика теоретического обучения попредмету “Тракторы и автомобили”:Метод.пособие для ПТУ. – М.: Высшая школа, 1982. – 280 с.
26.  Загвязинский В.Н. Педагогическое творчество учителя — М.: Педагогика, 1987 — 160 с.
27.  Загвязинский В.Н. Учитель как исследователь. — М.:Знание, 1980.
28.  Зверев И.Д., Максимова В.Н. Межпредметные связи всовременной школе. – М.: Педагогика, 1981. – 160с.
29.  Ильина Т.А. Актуальные проблемы дидактики высшей школы// Новое в теории и практике обучения. — М., 1979. — Вып. 4 — С.3-39.
30.  Кабанова- Меллер Е.Н. Роль образа в решении задач //Вопросы психологии. — 1970.- № 5 — С. 122-130.
31.  Калашников С.М. Методические рекомендации поприменению учебно-наглядных пособий при изучении курса «Устройство автомобилей».– М., 1976.- 232 с.
32.  Карпов Г.В., Романин В.А. Технические средстваобучения. – М.: Просвещение, 1979.-213 с.
33.  Карташов В.П., Мальцев В.М. Организация техническогообслуживания и ремонта автомобилей. М.: Транспорт, 1979.- 215 с.
34.  Кондратюк А.П. Межпредметные связи как проблемакомплексного подхода к обучению в педвузе // Высшее и среднее педагогическоеобразование. – Киев: Вища шк., 1980. – С.3-11.
35.  Кон И.С. Психология старшекласника. – М.: Просвещение,1982. – С.5-6.
36.  Корошов В.И. Межпредметные связи в учебном процессесредних профтехучилищ. – Минск, 1978. – 82с.
37.  Кричевский М.Е. Применение полимерных материалов приремонте сельскохозяйственной техники.- М.: Колос, 1967.- 184 с.
38.  Крюкова Д.Ф. Психолого-педагогічні передумовиорганізації політехнічного навчання / Педагогіка і психологія: Вісник АкадеміїПеднаук України, — 1995,- № 1,- С. 93.
39.  Кудрявцев Т.В. Психология технического мышления. — М.:Педагогика, 1975. — 304 с.
40.  Кузнецов Е.С. Техническое обслуживание и надежностьавтомобилей.- М.: Транспорт, 1972.- 223 с.
41.  Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогическойдеятельности. — Л., 1971. – 210 с.
42.  Кузнецов Е.С. Теоретические основы техническойэксплуатации автомобилей. Учебное пособие. Ч. I.- М.:МАДИ, 1979, 111 с.; ч. II: М.: МАДИ, 1982.- 123 с.
43.  Левинсон Б.В., Гернер В.С. Пособие по диагностированиютехнического состояния автомобилей.- Киев.: Техника, 1974.- 83 с.
44.  Либерман А.Р. и др. Ремонт производственногооборудования ремонтных предприятий в сельском хозяйстве.- К.: БТИ ГОСНИТИ,1965.-154 с.
45.   Люлька В.С.Використання професійних проб з метоюформування професійної спрямованості учнів 8-9 класів на сільськогосподарськіпрофесії у процесі навчально — трудової діяльності.-/Вісник Чернігівськогодержавного педагогічного університету ім.Т.Г. Шевченка, Вип.12, серія:Пед.науки. -Чернігів, 2002.- 108 с.
46.  Максимова В.Н. Межпредметные связи в процессеобучения. – М.: Просвещение, 1988. – 192с.
47.  Максимова В.Н. Межпредметные связи и совершенствованиепроцеса обучения: Книга для учителя. – М.: просвещение, 1984. – 144с.
48.  Малышев Г.А., Езерский А.Н. Применение пластмасс приремонте автомобилей.- М.: Транспорт, 1966.-123 с.
49.  Марченко Е.К. Машины для обучения. Теоретическиеосновы прменения и методы логического проектирования. – М.: Высшая школа,1974.-245 с.
50.  Мирошников Л.В., Болжин А.П., Пал В.И.Диагностирование технического состояния автомобилей на автотранспортныхпредприятиях. М.: Транспорт, 1977.- 263 с.
51.  Мишин В.К. Программированные задания для закрепления иконтроля знаний по устройству автомобиля. – М.: ДОСААФ, 1978.-84 с.
52.  Мякишев Г.Я., Буховцев Б.Б. Физика. Учебник для 10класса средней школы. – К.: Радянська школа. – 303с.
53.  Напольский Г.М., Кривенко Е.И., Фролов Ю.Н.Техническая експлуатация легковых автомобилей. -М.: Транспорт, 1975.- 214 с.
54.  Никольский Л.Н. Межпредметные связи на базе блок-схем// Весник высшей школы. – 1982. – Вып. 6. – С.26-28.
55.  Новиков П.Н. Межпредметные связи как средствореализации принципов профессионально-технического образования. Методическиерекомендации. – М., 1977. – 36с.
56.  Основы профессиональной педагогики. Профпедагогика /Под ред. С.Я.Батышева и С.А.Шапоринского. – М.: Высшая школа, 1977.-342 с.
57.  Передовий педагогічний досвід: теорія і методика / Підред. Л.Л.Момот. — К.: Рад. школа, 1990.
58.  Петров С.А., Бисноватый С.И. Ремонт сельскохозяйственныхмашин.- М.: Колос, 1972.-246 с.
59.  Петров Ю.Н. и др. Основы ремонта машин. -М.: Колос,1972.-342 с.
60.  Погорелый И.П. Автоматизация обкатки и испытаниятракторных двигателей после ремонта.- К.: БТИ ГОСНИТИ, 1965.-215 с.
61.  Погорелый И.П. Электрические стенды ГОСНИТИ дляобкатки и испытания двигателей в ремонтных предприятиях.- М.: БТИ ГОСНИТИ,1969.-145 с.
62.  Пунский В.О. Нужен ли принцип системности вдидактике?- // Советская педагогика.- 1974.- № 2.- С. 59-61.
63.  Розенберг Н.М. Межпредметные связи в средних профтехучили-щах // Межпредметные связи в учебно-познавательной работе среднегопрофтехучилища / Под ред. Е.С. Дубинчук и Н.М. Розенберг. – К.: Вища школа,1976. – С.25-42.
64.  Рудык Д.Ф. Профессионально педагогическаянаправленность процеса изучения общетехнических дисциплин. – Киев: Мин-во ВССОУССР, 1980. – 48с.
65.  Сборник учебных планов и програм для подготовкиквалифицированных рабочих в средних професионально-технических училищах. — Москва: Всесоюзный научно-методический центр професионально-технического обучениямолодежи, 1987. — М.: Просвещение – 248с.
66.  Смалюк І.І. Окремі аспекти вивчення розділу “Будоваавтомобілів в курсі автосправи. — /Вісник Чернігівського державногопедагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, Вип.12, серія: Пед.науки. -Чернігів,2002.- 108 с.
67.  Сорокин Н.А. Межпредметные связи в профессиональнойподготовке учителя // Советская педагогика. – 1983. — № 9. – С.73-78.
68.  Стеблев Н.М. Методика обучения устройству автомобиля.– М.: Высшая школа, 1977.- 264с.
69.  Степанов В.А., Бабусенко С.М. Современные способыремонта машин. М.: Колос, 1972.-364 с.
70.  Стешенко В.В. Етапи розвитку проблеми міжпредметнихзв’язків. – Збірник наукових праць: Актуальні проблеми інженерної підготовкиспеціалістів у вищих навчальних закладах інжен.-пед. профілю. – Харків: УІПА2001. – С.125-127.
71.  Стешенко В.В. Теоретические основы реализациимежпредметных связей в учебном процессе. – Славянск, Изд-во СГПИ, 1995. – 118с.
72.  Техническая эксплуатация автомобилей. Учебник длявузов/ Под ред. Г.В.Крамаренко.- М.: Транспорт, 1972,- 439 с.
73.  Технология авторемонтного производства. Под редакциейК.Т.Кошкина.- М.: Транспорт, 1969.-234 с.
74.  Торубара О.М. До питання про класифікацію міжпредметних зв’язків.- / Вісник Чернігівського державного педагогічногоуніверситету ім.Т.Г. Шевченка, Вип.12, серія: Пед.науки. -Чернігів, 2002.- 108
75.  Тыква К.Д. Программированные материалы по предмету«Тракторы» (Общие сведения о тракторах. Двигатель). – М.: Высшая школа,1976.-106 с.
76.  Тюнников Ю.С. О политехической направленностипроизводственной практики // Школа и производство. – 1977. — № 2. – С.71-73.
77.  Фастовцев Г.Ф., Ляско В.И., Чепелевский В.И.Организация технического обслуживания и ремонта легковых автомобилей,принадлежащих гражданам. Учебник для техникумов.- М.: Транспорт, 1978.- 232 с.
78.  Федорова В.Н., Кирюшкин Д.М. Межпредметные связи. –М., 1972. –102 с.
79.  Фетищенко В.Ф., Янцур Н.С. Роль машиноведения вподготовке студентов к руководству техническим творчеством // Школа ипроизводство. – 1980. — № 7. – С.57-58.
80.  Чепурный В.Д. Текущий ремонт автомобилей. — М.: МАДИ,1978. -144 с.
81.  Чернишов А.П. Деякі аспекти підготовки спеціалістівавтосправи.-/ Вісник Чернігівськогодержавного педагогічного університету ім.Т.Г. Шевченка, Вип.12, серія:Пед.науки. -Чернігів, 2002.- 108 с.
82.  Шадричев В.А. Ремонт автомобилей. М.: Высшая школа,1970.
83.  Шемякин А.Д. Пособие по программированному обучениюустройству тракторов. – М.: Высшая школа, 1974.- 148 с.
84.  Шульга О.М. Відображення проблеми формуванняпроблеми пізнавальної активності у психолого-педагогічній літературі.-/ ВісникЧернігівського державного педагогічного університету ім.Т.Г. Шевченка, Вип.12,серія: Пед.науки. -Чернігів, 2002.- 108 с.
85.  Щербаков А.И. О подготовке студентов и учителей кисследованию педагогических явлений и процессов. // Психология труда и личностиучителя: Сб. науч. труд. Вып. 2/ Под ред. А.И. Щербакова. — Л.: Изд-во ЛГУ, — 1977. — С. 124-131.

Додаток А
 
Розробкаплану-конспекту заняття на тему «Батарейна системазапалювання».
Тема уроку: Батарейна система запалювання.
Мета уроку: 1.Формуватив учнів знання з призначення, будови та роботибатарейної системи запалювання.
2. Виховувати в учнів дисциплінованість, бережливість,уважність під час вивчення теми «Батарейна система запалювання».
3. Розвивати в учнів технічні здібності, мислення, об'єм уваги, довготривалу пам'ять,творчі здібності при вивченні теми«Батарейна система запалювання».
Тип уроку: Комбінований.
Методи: Розповідь, пояснення, демонстрація,бесіда, робота з підручником.
Обладнання уроку:Стенд «Електрична схема батарейної та електронної систем запалювання», плакат«Будова переривника-розподільника», плакат «Будова котушки та свічок запалювання», підручник«Сельскохозяйственны тракторы и автомобили» М.ГельманМ.В.Москвин. Москва:1983. – 326с.
Час уроку: 2х45 хвилин.
ХІД УРОКУ
1. Організаційний момент. ( 3 хв )
— Привітанняз учнями.
— Перевірка присутності учнів (перекличка).
— Призначення чергових.
2. Актуалізація опорнихзнань. ( 10 хв)
— Повідомляюучням тему уроку.
— Для відновлення в учнів деяких фізичнихпонять, які покращатьсприймання нового матеріалу ставлю перед учнями ряд питань:
1.Які ви знаєтеспособи запалювання горючої суміші в циліндрах двигуна (Запалювання віделектричного іскрового розряду та запалюваннявід стиснення робочої суміші).
2.Що таке провідник, що таке ізолятор?( Провідник-це матеріал, який володіє низьким питомим опором ідобре проводить електричний струм, ізолятор-це матеріалзворотній провіднику, опір якого лежитьв межах від 0,5 до нескінченності).
3.Що таке електричний струм, які основні електричні величини ви знаєте? (Електричнийструм -це направлений рух заряджених частинок-електронів: основнимиелектричними величинами є: напруга, струм, опір).
4.В яких одиницях виміряються: напруга, струм, опір.(Напруга — в вольтах, силаструму — в амперах, опір- в омах).
5.Як залежить опір від зміни температури? (3 ростом температури опір провідника зростає).
6.Намалюйтесхему простого кола з джерелом струму, споживачем, вимикачем, конденсатором, тапокажіть його роботу. (Електричне коло — цеконтур, в якому в певному порядку) з'єднані джерелоструму, керуючі елементи та споживачі.
3. Мотивація учбової діяльності. (5 хв.)
— Розповідаю, створюю проблемнуситуацію. Одногоразу, їдучи до дому автомобілем ВАЗ-2103,раптом погіршиласьробота двигуна (знизилась його потужність, відчувалисьперебої в роботі,а в вихлопнійтрубі — хлопки).Що могло стати причиною такого погіршенняроботи двигуна?
-Вислуховую варіанти відповідей учнів. Пропричину, через яку погіршиласьробота двигуна, та багато іншого ви дізнаєтесь прослухавши матеріалсьогоднішньоїтеми.
4. Викладання нового матеріалу. (30 хв)
— Задиктовуюучням тему та план уроку. Тема: «Батарейна система запалювання»
 План.
1.Призначення та загальнабудова системи батарейного запалювання.
2.Котушка запалювання.
3.Переривник-розподільник.
4.Свічкизапалювання.
5.Робота батарейної системи запалювання. Коло низької напруги. Коло високоїнапруги.
— Розповідаю про призначення системи. Система батарейного запалювання призначена для створення електричнихіскрових розрядівта своєчасного запалювання стиснутої робочої суміші в циліндрах двигуна, (даю під запис). Ставлю виготовлений стенд на стіл перед учнями, по якому розповідаю загальну будову.
Система батарейного запалюванняскладається з джерелструму низької напруги — акумуляторної батареї і генератора постійногоструму, котушки запалювання, переривника,вимикача запалювання, розподільника струму високоїнапруги, свічок запалювання, додатковогорезистора, проводів низької та високоїнапруги.(Даю під запис).
— Розповідаюпро котушку запалювання та демонструю на стенді.
Котушказапалювання — це трансформатор, в якому струмнизької напруги перетворюється в імпульсний струм високоїнапруги. (Даю під запис).
— Вішаюна дошку плакат «Котушка і свічки запалювання», та по ньому розповідаюбудову котушки.
Котушка запалювання складаєтьсяз металевого корпусу циліндричної форми, з одного боку циліндрзакритий карболітовою кришкою, на якій розміщені клеми виводівобмоток. В середині корпусурозміщений сердечник, набраний із пластин електротехнічної сталі. Поверх сердечника на каркасі намотані первинната вторинна обмотки мідним з лаковою ізоляцією проводом.Пустити котушки заповнені трансформаторниммаслом. Корпус котушки герметизований.
— Розповідаю про котушку запалювання та демонструю навиготовленому стенді
Схематично напринциповій схемікотушка показується так (див. на рис. ).
-          Зарисовуюпозначення котушки на дошці.
-          Даюможливість зарисувати схему учням.
— Пояснюю рисунок котушки.
Вивід «12 В»-підсинюєтьсядо джерела струму. І -первинна обмоткакотушки.
II -вторинна обмотка котушки.
(Даю під запис).
— Запитую учнів, чи все зрозуміло.
— Розповідаю про переривник-розподільник.
Переривник-розподільник призначений для своєчасного розмиканняпервинного кола та розподілення імпульсів високої напругипо свічкам запалюванняв відповідності до роботи двигуна. (Даю підзапис).
— Вішаюперед учнями плакат по якому розповідаю і показую.
Складаєтьсяпереривник-розподільник із корпусу, кришки, вакуумного і центробіжного регуляторів,октан-коректора. (Показую). В середині корпусу розміщені: кулачковий вал, рухома іне рухома пластини переривника, на яких знаходяться рухомий і не рухомий контакти. (Показую на плакаті). Збокуна корпусі переривника-розподільника кріпитьсяконденсатор івиведена клема, через яку рухомий контакт підключається докотушки запалювання.
Робочимичастинами переривника є вольфрамові контакти:нерухомий — припаяний до тримача і таким чиномз'єднаний з «масою», і рухомий, який знаходиться на ричажку та ізольований від маси. (Показую на виготовленому стенді). Ричажокприклепаний до текстолітової подушки, яка надіта на вісь(показую) і пластинчатоюпружиною прижимається до кулачка( показую).Коди виступ кулачка набігає на подушку, ричажок повертається наосі ірозмикає контакти, коли збігає з кулачка, контакти замикаються пружиною (показую). Числовиступів кулачкадорівнює числу циліндрів двигуна.
— Розповідаю та демонструю за допомогою схеми на стенді.
На хвостовиккулачка надітий ізафіксований лискою, в єдино можливомуположенні, пластмасовийротор розподільника (показую). До його струморозносної пластини пружиною прижимається вугільний стержень (резистор) (показую) з'єднаний зцентральним електродом. При обертанні ротора пластина проходить біля бокових електродів зневеликим зазором, який легко пробивається високою напругою. (Показую). В гнізда кришки вставляються проводависокої напруги. (Показую). Один з проводівз'єднує центральнийелектрод з виводом вторинної обмотки котушкизапалювання, а іншібокові, і зсвічками запалювання. (Показую).
— Запитую чи все зрозуміло. Якщо є питання відповідаю на них.
— Четвертий пункт планузалишаю учням на самостійну роботу.
— Розповідаю наступний пункт плану.
Робота батарейноїсистеми запалювання. Коло низької напруги(первинне коло). Коло високої напруги(вторинне коло).
— Розповідаю і показую повиготовленому стенду.
В схемі батарейноїсистеми запалювання розрізняють два кола. Водному, при роботі проходить імпульсний струм низької напруги(в первинному) (показую), необхідний для наведення е.р.с. у вториннійобмотці котушки запалювання, а в другій проходить імпульснийструм високої напруги (показую), якийзабезпечує іскровірозряди в свічках запалювання.
— Пояснюю роботу системи і показую навиготовленому стенді.
При замкнутихконтактах переривника в первинному колі проходить струм: "-"- батареї — вимикач запалювання –первинна обмотка котушки запалювання — замкнутіконтакти переривника
— «маса» — "-" батареї.(Показую),(даю під запис).
Струм, проходячипо первиннійобмотці, створює навколо неї магнітне поле,силові лінії якого замикаються черезсердечник і кільцевиймагнітопровід.
— Зарисовуюна дошці малюнок іпропоную учням перенести його собі в зошити.
— Пояснюю малюнок.
— Продовжую розповідати з допомогою виготовленого стенду.
Роботапереривника і розподільникаузгоджена так, що в момент розмикання контактівструморозносна пластина ротора знаходиться напроти одного з електродів кришки розподільника.(Показую). Тому під дією наведеної увторинній обмотціе.р.с., досягаючої 20000...25000 В, в колівисокої напруги тече імпульснийструм: вторинна обмотка котушки — провід високої напруги- центральний електрод розподільника — струморозносна пластина ротора — боковийелектрод розподільника – провід високої напруги- іскровий зазор свічки- «маса» — "-"і "+" батареї — вимикач — первинна обмотка — вториннаобмотка. (Показую на схемі стенду і даю під запис).
— Розповідаю та демонструю на виготовленому стенді.
За один обертвада розподільника іскроутвореннявідбудеться у всіхциліндрах, а звідсивін обертається ізшвидкістю в два рази меншою швидкості колінчатого вала.(Демонструю на стенді).
— Продовжуюрозповідь.
Електрорушійна сила самоіндукції в первиннійобмотці досягає 200...300В, що викликає іскрінняв момент розмикання контактів та їх обгорання. (Демонструю на стенді). Крім цього струм самоіндукції сповільнюєзникнення магнітного поля в котушцізапалювання, що зменшує напругу в колівторинної обмотки, а значить і інтенсивність іскровогорозряду в свічці.Щоб зменшити шкідливий вплив струму самоіндукції, паралельноконтактам переривника підключають конденсатор.(Показую). Демонструю роботу системи з конденсатором ібез нього на виготовленому стенді.
— Розповідаю роботу конденсатора в системі.
На початку розмиканняконтактів струм самоіндукції іде на зарядкуконденсатора, завдяки цьому зменшується іскріння міжконтактами, а при наступному розрядіконденсатора на первинну обмотку, в нійстворюється струм, направлений проти струму самоіндукції, щоприскорює зникнення магнітного поля в котушцізапалювання. (Показую на стенді). Завдякиконденсатору, напруга в колі вторинної обмоткикотушки досягає 20000...25000 В. При пробої конденсатора повному, або частковому, роботасистеми припиняється повністю, або буде супроводжуватисьперебоями. Пригадайте випадок про який я розповідаввам на початку заняття. Тоді, ми виявили частковий пробійконденсатора. Замінивши його, ми усунули неполадки в системі,після чого аж змогли рухатись далі.
— Рисую на дошці спрощену схему батарейноїсистеми запалювання. Пропоную учням зарисувати собів зошити.
-          Даюпід запис назви елементів схеми та наступне:
Напругавторинного кола системи
запалювання — 20000...25000В. Оптимальний зазор міжконтактами переривника — 0,4-0,6 мм. Оптимальний зазор між електродами свічокзапалювання — 0,6-0,9 мм. Ємність конденсаторав межах 0,22-0,33 мкФ.
 5. Самостійна робота. ( 20 хв )
— Даю учням на самостійне опрацюваннячетвертий пункт плану «Свічкизапалювання».
— Роздаю учням підручники: «Сельскохозяйственныетракторы и автомобили».
— На сторінці 280законспектуйте у зошити § 60 “Искровые свечи зажигания”
— При конспектуванні зверніть увагу на призначення, будову та роботу.
— Зарисуйте у зошитах рис. 128, а також позначте назви елементів свічки.
6. Закріпленняматеріалу. ( 15 хв )
— Для закріплення матеріалукористуюсь методом опитування. Питання 1. Якепризначення батарейної системи запалювання.
По стендурозказати будову системи.
Питання 2. Поясніть роль переривника в системі запалювання. Питання 3. Поясніть роль котушки запалюванняв системі. З якимиелементами вона зв'язана, показати на стенді.Питання 4. Яке призначення свічок запалювання.Питання 5. Яке призначення конденсатора. Де він розміщений всистемі, показатина стенді.
Питання 6. Розкажіть роботу системи запалюванняпо стенду.
7. Підведенняпідсумківуроку. ( 5 хв)
— Аналізуюроботу та активність учнів на занятті.
— Виставляю оцінки та коментую їх.
8. Видача домашнього завдання. ( 2 хв )
— Запишіть завдання додому.
Вдома вивчитипараграфи § 60, §61 по підручнику «Сельскохозяйственныетракторы и автомобили», сторінки280-284. На наступному занятті буду проводитиопитування.