--PAGE_BREAK--1928 рік – створюється ботанічний кабінет при сільськогосподарському інституті;
1 жовтня 1930 року – Народний комісаріат освіти України виділяє Кам’янець-Подільський ботанічний сад в окрему науково-дослідну установу. Перший директор і засновник Гаморак Н.Т., професор.
1931-1933 роки – проводиться велика науково-дослідна робота з фізіології рослин геоботаніки, фітопатології, акліматизації. Організовано такі відділи:
відділ фізіології та акліматизації;
систематики та геоботаніки;
лікарських та технічних культур;
1932 рік – підпорядкування саду Вінницькому обласному відділу народної освіти;
1944 рік – післявоєнна відбудова ботанічного саду;
1962 рік – розпорядження Міністерства освіти УРСР, постановою виконкому Хмельницької облради ботанічний сад відділено як Кам’янець-Подільський обласний ботанічний сад Міністерства освіти УРСР;
1963 рік – розпорядженням Ради Міністрів УРСР №1180 від 17.03. 1963 року надано статус «пам’ятка природи республіканського значення»;
1983 рік – Постановою Ради Міністрів УРСР №311 від 22.07. 1983 року ботанічному саду присвоєно статус «Кам’янець-Подільський державний ботанічний сад»;
1996 рік – рішенням Х сесії Кам’янець-Подільської міської ради ХХІІ скликання №46 від 23.05. 1996 року та рішенням виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради №558 від 04.06. 1996 року ботанічний сад з 01.07. 1996 року передано Подільській державній аграрно-технічній академії зі статусом «пам’ятка природи загальнодержавного значення»;
за період 1996-2000 роки інструктовано 33 види рослин.
Співробітники ботанічного саду спільно з науковцями ПДАТУ проводять роботу по збереженню та вивченню генофонду природної та культурної флори на основі живих колекцій і експозицій.
Першим директором Кам’янець-Подільського ботанічного саду був професор Гаморак Нестор Теодорович, який являється його засновником. [8]
У Кам’янець-Подільському ботанічному саду ростуть на відкритій місцевості реліктивних рослин як: Гінкго дволопатеве, Тюльпанове дерево, Тис ягідний, Магнолія тубос, Метасеквойя гліптостробусовидна або китайська та ін.
Гінкго дволопатеве (на лат. Ginkgo biloba) належить до відділу голонасінних рослин, класу Гінкговидні, або Гінкгопсиди, порядку Гінкгові, родини Гінкгові, родом Гінкго і є єдиним, монотипним нині на Землі видом.
У минулому представники гінкгових були численними і поширеними по всій північній півкулі. Максимуму свого розвитку гінкгові досягли в Юрі. На сьогоднішній день в природному стані лише в важкодоступних гірських районах Східного Китаю (гори Дянь Му-Шань), де утворюють мішані ліси. Гінкго здавна культивується біля древніх буддійських храмів та історичних пам’яток і вважається священним деревом. Як древній релікт Землі гінкго успішно вирощують з насіння в ботанічних садах та дендропарках багатьох країн світу; в Україні – в Криму, в Закарпатті, майже в усій рівнинній частині.
Гінкго – високі (30-40 м. заввишки) дводолене листопадне довговічне дерево з пірамідальною кроною, вкорочене і видовженими пагонами. Листки черешкові, з віялоподібною, здебільшого дволопатевою шкірястою пластинкою. Жилкування листків дихотомічне.
Насінні зачатки зібрані по два (їх може бути до 7-15) на загальній ніжці, при їх основі є валик, або комірець. Мікроспорофіли гінкго зібрані в звивисті стробіли, або сережки. Рослина вибаглива до ґрунту, світлолюбна.
Дерева гінкго здебільшого використовуються з декоративною метою. Насіння та листки гінкго широко використовуються в медицині і парфумерії, підсмажене чи відварене ядро насіння вживається як харчовий продукт.
Тюльпанове дерево або Леріодепдрон тюльпановий (на лат. Leniodendron telipipera) належить до класу Магноліопсиди, або Дводольні, підкласу Магноліїди, порядку Магнолієквіти, родини Магнолієві, роду Ліріодендрон.
На батьківщині (схід Північної Америки) це дерево першої величини. Часом його величина досягає 75 м. при обхваті 10 м… Жодне дерево в східних районах США не може змагатись по могутності й граціозності з тюльпановим деревом. Його прямі світлокорі колоноподібні стовбури підносяться на десятки метрів. Листки прості, але листкові пластинки не цілісні, а лопатеві з виїмкою на верхівці, за формою схожі на ліру. Квітки оранжево-жовті, червонуваті великі (до 20 см. діаметром). Плід – багатолистянка. Після дозрівання плоди розкриваються і насінини звисають на довгих ниточках – виростах шва.
Тюльпанне дерево вироджено в культуру і суспільно інтродуковано в Україні та інших країнах. Може зростати там, де і магнолія. Цвіте в травні-червні.
Магнолія тубос (на лат. Magnolia tubos) належить до класу Магноліолиди, або Дводольні, підкласу Магноліїди, порядку Магнолієцвітні, рослини Магнолієві, роду Магнолія.
Магнолія тубос має прості листки з черговим листорозміщенням з прос листками. Нормальна довжина листків 20-40 см… На фоні яскравої зелені добре гармонують великі білі квіти магнолії з простою оцвітиною. Плід – збірна листянка. Цвіте в квітні-травні. Квіти мають приємний і дуже сильний запах.
Тис ягідний, або негній – дерево (на лат. Taxus baccata) належить до класу Хвойні або Пінопсиди, підкласу Хвойні, або Піниди, підряду Тисові, родини Тисові, роду Тис.
Це дерево до 10-15 м. заввишки, або найчастіше великий розлогий кущ. Росте в гірських лісах Європи, на схід до Карпат включно, а також в горах Криму і Кавказу.
Деревина тису червона і є чудовим матеріалом для будівельних, столярних, токарних робіт. Заради цієї цінної деревини, яка досить стійка проти гніття і легко полірується, тис майже всюди було винищено ще в XVII-XVIII столітті. В Україні тис зберігся в лісах Прикарпаття (заповідний тисовий гай в урочищі Княждвір Івано-Франківської області) в Карпатах і гірському Криму. Культивується в ботанічних садах і парках як декоративне дерево. Охороняється. Внесений в Червону книгу України.
Рослина має алкалоз токсин, тому є отруйною. Нема токсину лише в принасіннику.
Листки у тису чергові, лінійні, матові, з трохи загорнутими краями. На кінцях корогинних, дуже редукованих пазушних пагонів розміщенні поодинокі шишки. Вісь пагона вкрита дрібними, спірально розташованими лусочками. На верхівці є один насінний зачаток. Насінина овально-яйцеподібна, 5-8 мм. завдовжки та 4-5 мм. завширшки, з твердою темно-коричневою оболонкою. Насінина оточена м’ясистим келихоподібним червоним при насінником-арелюсом.
Метасеквойя глітострибусовидна, або китайська (на лат. Metasequaja glyptostroboides) належить до класу Хвойні, або Пінопсиди, підкласу Хвойні, або Пініди, порядку Кєпарісові, родин Таксодієві, роду Метасеквойя.
Метасеквойя китайська – це дерево до 30-35 м. завишки і до двох метрів у діаметрі. Древній релікт, що зустрічається у природному стані тільки в Китаї. Листки у цієї рослини дворядні, лінійні, на зиму опадають; опадають навіть пагони. Шишки маже круглясті, до 2 см. в діаметрі, на довгих ніжках. Метасеквойя вирощується в багатьох ботанічних садах світу. В Україні успішно росте від Ялти до Києва. В 20 років досягає 20 м. заввишки і до 1,5 м. в обхваті стовбура. Шишки з’являються на 6-9 році і дають схоже насіння.
Усі рослини в саду були посаджені протягом 1936-1937 років [4].
Кам’янець-Подільський ботанічний сад відіграє велику роль у збережені і збагачені біоресурсів Поділля. За час його існування інтродуковано майже 150 видів рослин. Такий сад є науково-дослідною ділянкою та методичною установою, де діють секції дендрології флори й рослинності, квітництва. [10]
2.2 Використання знань про реліктові види рослин на уроках біології На уроках ботаніки та морфології рослин реліктові види рослин можна застосовувати як навчальний матеріал по таких темах: «Вегетативні органи рослин», зокрема при вивчені будови листків і їх різноманітності, при вивченні відділу Покритонасінні з тем «Значення покритонасінних рослин у природі й житті людини», «Характеристика класів і окремих родин», «Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини». У відділі Голонасінні вивчаються такі теми як: «Різноманітність голонасінних рослин», «Значення у природі та в житті людини». Такі рослини як гінкго дволопатевий, тис ягідний та інші релікти можуть слугувати наочним матеріалом у вивченні рослинного світу.
На уроках екології під час вивчення з розділу біології «Організми і середовище існування» використання реліктових рослин буде дуже доцільним, оскільки на них можна навести приклади при розгляді «Охорона природи», «Розселення рослин у природі»… [11].
Фрагмент уроку з біології за 6 клас Тема: Різноманітність голонасінних рослин, значення їх у природі та житті людини.
Мета: Ознайомити учнів з основними представниками видів голонасінних рослин, сформулювати основні поняття:
розвинути пізнавальний інтерес до рослин уяву;
виховувати науковий світогляд, бережливе ставлення до природи.
Обладнання: Гербарні екземпляри різноманітних видів голонасінних рослин, фотографії.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
Хід уроку.
І. Організація класу (1 хв)
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (1 хв)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку (1 хв)
IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)
Мікроструктура уроку.
Різноманітність голонасінних (розповідь)
Значення голонасінних рослин в житті людини (розповідь-бесіда)
1. За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. Серед них є ті, що представлені незначною кількістю, або навіть одним видом (наприклад гінкго), а також ті, які є досить численними (наприклад хвойні).
Цікавою рослиною з відділу голонасінних, що збереглися до нашого часу, є гінкго дволопатевий – дерево, яке ботаніки називають «типовим викопним». Цей вид існує ще з мезозою, коли він був однією з важливих лісоутворюючих рослин. У природних умовах гінкго зберігся лише в Китаї, а в культурі поширений по всьому світу. Є він і в Україні, вирощується в ботанічних садах і парках майже в усіх обласних центрах. Гінкго – дводомна рослина, сягає 30 м. заввишки. Листки у нього довгочерешкові з довголопатевою платинковою і дихотомічним жилкуванням, опадають кожного року восени. Насінина у гінкго має м’ясистий придаток сріблясто-оранжевого кольору, через що в Японії цю рослину називають «сріблястим абрикосом». (мал. .1).
Не менш своєрідною є і вельвічія дивна, яка росте тільки в пустелях на південному заході Африки.
У помірних і холодних зонах найчастіше голонасінні представлені хвойними, або шишконосними рослинами. Обидві назви підкреслюють особливості будови цих рослин. До них належить сосна, ялина, ялиця, туя, яливець, кедр, кипарис, секвойя, тис тощо. Багато з них є реліктовими і ендемічними видами. У південній півкулі хвойні представлені араунаторіями, подокарнусами, агатисами та ін (мал. .2).
До хвойних належать також і кордіїти, які давно вимерли і відігравали велику роль у формуванні кам’яного вугілля.
2. Голонасінні мають надзвичайно важливе значення у природі і житті людини. Вони утворюють ліси, а ліси – це легені нашої планети, оскільки збагачують атмосферу планети, очищують повітря.
Де ще використовують голонасінних рослин?
Ці рослини є основним джерелом деревини, яка є не тільки паливом, а й сировиною для багатьох галузей промисловості. Із деревини хвойних одержують живицю, скіпідар, смоли, бальзами, дубильні речовини, ацетон, гліцерин, ванілін, спирт, терпантин, целофан, пластмаси, штучний шовк, штучну шкіру тощо. Її використовують також у будівництві, суднобудуванні…
Неабияке значення мають голонасінні в озелененні населених пунктів.
Крім того у різних народів вони мають певну символіку [12, 13]
V. Узагальнення і систематизація знань (8 хв).
Усне опитування за запитаннями:
Чому гінкго називають «живим викопним»? Охарактеризуйте його.
Які рослини з відділу голонасінних називають хвойними, або шишконосними? Наведіть приклади.
Яке значення голонасінних у природі?
Де використовує людина голонасінні?
VІ. Підведення підсумків уроку (3 хв).
VІІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв)
Фрагмент уроку із загальної біології за 11 клас Тема: Охорона видового різноманіття організмів.
Мета: Ознайомити учнів з видовим різноманіттям організмів, що потребують охорони, сформулювати основні поняття і терміни;
навчити учнів самостійно працювати із літературними джерелами, висловлювати власні думки;
виховувати бережливе ставлення до природних багатств.
Обладнання: Підручники, гербарні зразки рослин, зошити, ручки.
Тип уроку: Комбінований з елементами лабораторної роботи.
Хід уроку.
І. Організація класу (1 хв)
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (1 хв)
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів (5 хв). Усне опитування за запитаннями:
Дайте визначення екології як науки?
Що розуміють під словами «охорона природи»?
Як уникнути глобальної екологічної кризи?
Як екологічні знання застосовує у своїй практичній діяльності?
IV. Повідомлення теми і мети уроку. (1 хв)
V. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
Розповідь:
1. Які основні напрямки збереження видового різноманіття організмів?
Ми вже згадували, що збереження і поліпшення стану навколишнього природного середовища неможливе без збереження видового різноманіття організмів, які населяють нашу планету. Для цього потрібно всебічно вивчити видовий склад різних регіонів Землі, приділяючи особливу увагу тим видам, яким загрожує зникнення. На підставі цих досліджень розробляють основи раціонального використання видів, за якою їхні популяції могли б відновлювати свою чисельність. З метою збереження видового різноманіття, уряди різних країн приєдналися до розробленої МСОП Всесвітньої стратегії охорони природи. Її теоретичною базою є розуміння того, що кожний вид організмів є необхідним і унікальним компонентом біосфери.
Важливість охорони біологічного різноманіття підкреслює і ратифікована урядами різних країн «Конвенція про охорону біологічного різноманіття» (1997 р)
Для реалізації цих документів розроблено Національну програму збереження біологічного різноманіття України на 1998-2015 рр.
З прийняттям цих документів розпочато новий етап в охороні довкілля і його мешканців. Згідно з ним біологічне різноманіття України слід охороняти, як національне багатство; його збереження і раціональне використання є важливою умовою стабільного розвитку країн.
2. Що таке Червона книга?
Це список рідкісних і зникаючих видів організмів, що потребують охорони. Одночасно проводиться робота із складанням так званих Чорних списків видів, які зникли з нашої планети, починаючи з 1600 року.
3. Що таке Зелена книга України?
Книга, до якої заносять рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угрупування, які потребують особливого режиму їхнього використання.
4. Основні типи природних територій це: заповідники (природні та біосферні), національні природні парки, заказники.
VІ. Узагальнення і систематизація знань (13 хв)
Лабораторна робота.
Тема: Вивчення морфологічного критерію виду на прикладі реліктових рослин.
Обладнання і матеріали: Гербарні зразки рослин.
Хід роботи: Розглянути гербарні зразки кількох (2-3) видів рослин. Записати їхні наукові назви і охарактеризувати за особливостями зовнішньої будови (стебло, листки, плоди, насіння, квітки).
VІІ. Підведення підсумків уроку (3 хв)
VІІІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв)
Фрагмент уроку з біології за 6 клас Тема: Особливості розвитку рослинного світу. Значення рослин в житті людини.
Мета: Ознайомити учнів із особливостями розвитку рослинного світу, різними факторами впливу на рослинність;
навчити учнів самостійно працювати на уроці, висловлювати свої думки;
розвинути увагу, уяву, мислення;
виховувати бережливе ставлення до природи, впевненість в собі і власних знаннях.
Обладнання: Зошити, ручки, лінійки, визначник рослин.
Тип уроку: Екскурсії.
Хід уроку.
І. Організація класу (1 хв)
Сьогодні ми продовжимо наше знайомство із Царством рослин і підемо на екскурсію в ботанічний сад.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (2 хв)
Перш за все ви маєте розписатися по техниці безпеки в журналі та пригадати правила поведінки в природі.
У ботанічному саду зростає велика кількість рослин. Ми маємо вивчити особливості розвитку рослинного світу на прикладі рослин-реліктів, а також їх значення у житті людини
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку-екскурсії (1 хв)
IV. Проведення екскурсії (35 хв)
1. Розповідь учителя по досліджувальних об’єктах природи. Ознайомлення з маршрутом.
продолжение
--PAGE_BREAK--