--PAGE_BREAK--ЗАКОН УКРАЇНИ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» [6] регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців.
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
– державний реєстратор – посадова особа, яка відповідно до цього Закону здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Єдиний державний реєстр) – автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
– реєстраційна картка – документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру;
– реєстраційна справа – папка організаційно-облікового типу з документами або комп'ютерними файлами для постійного зберігання, що подаються державному реєстратору відповідно до закону;
– свідоцтво про державну реєстрацію – документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи – підприємця;
спеціалізований друкований засіб масової інформації – видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру;
– фонди соціального страхування – Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Дія Закону [6] поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців включає, зокрема:
– перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;
перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;
– внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу – підприємця до Єдиного державного реєстру;
– оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця.
Державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці:
– проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
– проводить резервування найменувань юридичних осіб;
– передає органам державної статистики (далі – органи статистики), державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб;
– формує, веде та забезпечує зберігання реєстраційних справ;
здійснює оформлення та видачу свідоцтв про державну реєстрацію, а також їх заміну;
– оформлює та видає виписки, довідки з Єдиного державного реєстру;
проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб – підприємців;
– проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами – підприємцями;
– звертається до суду із заявою про зміну мети установи у встановленому законом порядку.
Вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору:
1. Документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються рекомендованим листом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою.
2. Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці повинен бути нотаріально посвідчений.
3. Установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.
4. У разі, коли законом встановлено вимоги щодо реєстрації установчих документів, такі документи подаються з відміткою про їх реєстрацію в органі, визначеному законом.
5. Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.
Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.
6. Документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.
7. Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.
У бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зазначаються:
– найменування юридичної особи;
– ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
– місцезнаходження юридичної особи;
– місце проведення державної реєстрації;
– дата проведення державної реєстрації;
– прізвище та ініціали державного реєстратора.
Свідоцтво про державну реєстрацію підписується державним реєстратором та засвідчується його печаткою.
продолжение
--PAGE_BREAK--Реєстрація юридичної особи:
1. Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.
2. Засновник (засновники) юридичної особи має право зарезервувати найменування юридичної особи строком на два місяці, а для відкритих акціонерних товариств – строком на дев'ять місяців.
3. Засновник (засновники) юридичної особи повинен вказати у заяві про резервування найменування юридичної особи повне найменування юридичної особи, під яким він (вони) мають намір її зареєструвати.
4. Для резервування найменування юридичної особи засновник (засновники) юридичної особи або уповноважена ним (ними) особа повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:
– заяву встановленого зразка про резервування найменування юридичної особи;
– документ, що підтверджує внесення плати за проведення резервування найменування юридичної особи.
5. Резервування найменування юридичної особи здійснюється протягом трьох робочих днів з дати надходження документів, які встановлені у частині четвертій цієї статті.
6. У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі найменування юридичної особи тотожного тому, яке зазначено в заяві про резервування найменування юридичної особи, державний реєстратор протягом строку, встановленого в частині десятій цієї статті, вносить до Єдиного державного реєстру запис про резервування найменування юридичної особи і видає (надсилає рекомендованим листом) засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі довідку з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи, яка дійсна протягом строку резервування.
7. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про резервування найменування юридичної особи є датою резервування найменування юридичної особи.
8. За проведення резервування найменування юридичної особи справляється плата в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Документи, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи:
1. Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
– заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
– копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
– два примірники установчих документів;
– документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
2. У разі, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи.
3. У випадках, що передбачені законом, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання.
4. У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.
5. Документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.
Дата надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
6. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.
7. За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.
8. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
9. Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
10. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи повинно бути оформлено і видано (надіслано рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи. Разом із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи засновнику або уповноваженій ним особі видається (надсилається рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.
11. Порядок передачі державному реєстратору ідентифікаційних кодів Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для внесення їх до реєстраційної картки визначається спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері статистики.
12. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.
13. Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування є надходження до цих органів повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки.
2.2 Взяття на податковий облік юридичних осіб
Інструкція про порядок обліку платників податків (далі – Інструкція) [19] розроблена відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» [2] та інших актів, положень чинного законодавства України і має на меті використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби.
Облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів.
Узяття на облік платників податків органами державної податкової служби здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що провадяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються органами державної податкової служби. Цей принцип може бути реалізований одним із способів:
а) через «єдині реєстраційні офіси», утворені у виконавчих комітетах міських рад міст обласного значення або в районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, де працюють державні реєстратори та в яких виділено робочі місця для працівників підрозділів з обліку платників податків органів державної податкової служби. Робота працівника органу державної податкової служби у такому офісі полягає в отриманні від державного реєстратора відомостей про зареєстрованих юридичних та фізичних осіб – підприємців, а також видачі в установлені години прийому платникам податків довідок про взяття їх на облік в органі державної податкової служби, що здійснюється одночасно з видачею державними реєстраторами таким особам свідоцтв про їх державну реєстрацію;
б) шляхом обміну документами, відомостями між державними реєстраторами та органами державної податкової служби та/або згідно з нормативними актами щодо порядку взаємодії державних реєстраторів та органів державної податкової служби з питань надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Єдиний державний реєстр).
Узяття на облік як платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ).
Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки.
Узяття юридичної особи на облік органами державної податкової служби здійснюється також на підставі відповідного повідомлення державного реєстратора про судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Про отримання повідомлення від державного реєстратора підрозділом з обліку платників податків органу державної податкової служби щодо кожної юридичної особи (відокремленого підрозділу) робиться запис у журналі обліку платників податків – юридичних осіб за ф. №2-ОПП (додаток 2). Отримані від державного реєстратора відомості обробляються засобами відповідного програмного забезпечення згідно з регламентом такої обробки та вносяться до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб.
На бажання платника податків – юридичної особи (у тому числі тієї, стосовно якої не надійшли відомості від державного реєстратора) узяття його на облік може бути здійснене органом державної податкової служби на підставі документів, визначених у пункті 4.9 цього розділу.
У цьому разі за даними Єдиного державного реєстру та/або через відповідного державного реєстратора підрозділ з обліку платників податків органу державної податкової служби зобов'язаний установити, що така юридична особа включена до Єдиного державного реєстру та не припинена.
Для взяття на облік платник податків – юридична особа подає до органу державної податкової служби:
– заяву за ф. №1-ОПП;
– копію свідоцтва (документа) про державну реєстрацію (легалізацію);
– копію документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ.
Одночасно з поданням заяви платником податків – юридичною особою пред'являються оригінали перелічених документів.
Дані із заяв про взяття на облік платників податків заносяться до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб та фіксуються у журналі за ф. №2-ОПП.
З моменту взяття на облік платник податків уважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.
Узяття на облік платника податків органом державної податкової служби провадиться протягом двох робочих днів після надходження відомостей від державного реєстратора чи заяви від платника податків та здійснюється датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора чи заяви платника податків у журналі обліку платників податків – юридичних осіб за ф. №2-ОПП.
Після взяття платника податків на облік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за ф. №4-ОПП. Залежно від способу взаємодії органу державної податкової служби та державного реєстратора або категорії платника податків така довідка:
а) видається платнику податків працівником органу державної податкової служби в «єдиному реєстраційному офісі» одночасно з отриманням таким платником свідоцтва про державну реєстрацію;
б) не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік платника податків передається органом державної податкової служби державному реєстратору для видачі її суб'єкту господарської діяльності одночасно з видачею свідоцтва про державну реєстрацію;
в) не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік платника податків направляється органом державної податкової служби платнику податків поштою з повідомленням про вручення.
Спосіб видачі довідки за підпунктом «в» цього пункту застосовується для платників податків, взятих на облік за їх заявами, та інших платників податків тільки в разі неможливості застосування способів за підпунктами «а» або «б» цього пункту, а спосіб за підпунктом «б» – за неможливості застосування способу за підпунктом «а».
У разі повернення до органу податкової служби рекомендованого листа з довідкою про взяття на облік платника податків за ф. №4-ОПП з відміткою «адресата не знайдено» орган державної податкової служби діє відповідно до розділу 11 цієї Інструкції.
Про видачу довідки за ф. №4-ОПП робиться запис у журналі реєстрації довідок про взяття на облік платників податків за ф. №14-ОПП. Довідка про взяття на облік не потребує додаткової реєстрації у загальному відділі чи канцелярії органу державної податкової служби.
Довідка про взяття на облік платника податків за ф. №4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби.
Платник податків зобов'язаний подати особисто або надіслати поштою (з повідомленням про вручення) на адресу органу державної податкової служби, у якому він перебуває на обліку, повідомлення про відкриття/закриття рахунків у банках, які повинні зберігатися в особовій справі платника.
Порядок подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків в фінансових установах затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 01.08.2001 №306 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.10.2001 за №923/6114.
Підрозділи з обліку платників податків – юридичних осіб вносять інформацію про відкриття/закриття рахунків платників податків до районного рівня Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб.
Підрозділи обліку платників податків після взяття на облік платника податків формують його облікову справу (реєстраційну частину) з переліків документів, визначених цією Інструкцією, яка зберігається до ліквідації платника податків або зняття його з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому, тобто у випадку зміни місцезнаходження платника податків (зі зміною адміністративного району), у підрозділі обліку юридичних осіб.
Підрозділ, який веде облік платників податків, не пізніше наступного дня після взяття платника податків на облік друкує та передає списки платників податків, узятих на облік, до підрозділів з питань оподаткування юридичних осіб для подальшого контролю за поданням ними податкової звітності. Підрозділи з питань оподаткування формують облікову справу (звітну частину) на кожного платника.
Реєстр платників податку на додану вартість (далі – Реєстр) [17] – це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про осіб, які, згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон) [5] та Указом Президента України від 7 серпня 1998 року №857 «Про деякі зміни в оподаткуванні» (далі – Указ), зобов'язані здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Особи, які, згідно з чинним законодавством, не є платниками податку на додану вартість, та особи, які здійснюють імпорт товарів і сплачують податок на додану вартість при ввезенні цих товарів, але не підпадають під визначення платників податку, не повинні проходити реєстрацію та отримувати індивідуальний податковий номер.
При включенні до Реєстру будь-якої особи, діяльність якої підлягає оподаткуванню, їй присвоюється індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (далі – індивідуальний податковий номер).
Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту виключення його з Реєстру в зв'язку із вибуттям зі складу платників податку на додану вартість.
Індивідуальний податковий номер становить:
– для юридичних осіб – 12-розрядний числовий код, структура якого така: 7 знаків включають перші 7 знаків ідентифікаційного коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ) без контрольного числа, 8-й та 9-й знаки – код області за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 10-й та 11-й знаки – код адміністративного району за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 12-й знак – контрольний розряд, алгоритм формування якого встановлює центральний орган державної податкової служби України;
Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов'язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які пов'язані з розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.
Створення й ведення Реєстру здійснюється центральним органом державної податкової служби України.
Для реєстрації особи як платника податку на додану вартість, потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року №80 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за №172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року №552) (далі – Інструкція).
Юридичні особи реєструються в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, а фізичні особи – за своїм місцем проживання.
При реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку – юридичних осіб або Реєстру фізичних осіб – платників податків (засновники, місцезнаходження, види діяльності, підпорядкованість, форма власності, організаційно-правова форма).
Орган державної податкової служби в 10-денний термін видає (надсилає поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) Свідоцтво, яке виготовлене на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки, або письмову відмову у видачі Свідоцтва у випадку подання недостовірних даних. Заява та корінець Свідоцтва зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків у підрозділі з обліку платників податків. Згідно з відомостями, вказаними в розділі 9 реєстраційної заяви, наданої суб'єктом підприємницької діяльності для реєстрації платником податку на додану вартість, орган державної податкової служби у Свідоцтві зазначає дату, на яку досягнуто обсягів, належних до такої реєстрації.
2.3 Особливості процесу документального оформлення
Послуги нотаріальної контори. Необхідно нотаріально завірити:
1. В статуті та установчому договорі (по 3 примірники, які необхідно подати в реєстраційний відділ) – підписи фізичних осіб. Підписи здійснюються громадянами-засновниками БЕЗПОСЕРЕДНЬО в нотаріальній конторі в присутності нотаріуса. Для цього необхідно мати паспорти. Установчі документи повинні бути підписані засновниками, або особами, які ними уповноважені. Всі сторінки установчих документів повинні бути пронумеровані та прошиті. Підпис представника юридичної особи засвідчується печаткою цієї юридичної особи.
Примітка: досвід показує, що для подальшої підприємницької діяльності необхідно мати 6–8 нотаріально завірених копій статуту та установчого договору.
2. Завірити заповнену банківську картку у 2-х примірниках із зразками
ПІДПИСІВ,
3. При необхідності завіряється копія реєстраційного свідоцтва засновника – юридичної особи.
Загальний порядок виготовлення печаток та штампів.
Необхідно звернутися до органу дозвільної системи, територіального відділу або управління внутрішніх справ для одержання дозволу на виготовлення печаток та штампів. При цьому необхідно наступні документи
1. Заяву.
2. Два примірники зразків печаток та штампів, на яких повинен обов’язково зазначатись ідентифікаційний номер юридичної чи фізичної особи – підприємця.
3. Документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на виготовлення печаток і штампів.
4. Оригінал та нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію.
5. Ксерокопію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду
6. В разі замовлення печатки з логотипом товарного знаку (емблеми) фірми, додається нотаріально завірена копія Статуту, в якому оговорена наявність емблеми і її короткий опис.
Протягом п'яти робочих днів з дня одержання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати дозвіл на виготовлення печаток і штампів або письмову відмову із зазначенням причин, які обумовлюються законодавством України.
Виготовлення печатки та штампів здійснюється за наявністю дозволу у штемпельмо-гравірувальній майстерні.
продолжение
--PAGE_BREAK--Порядок відкриття поточних рахунків в банківських установах у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання []:
1. Відкриття йому поточного рахунку здійснюється в такому порядку.
Особи (особа), які (яка) від імені юридичної особи відкривають поточний рахунок, мають:
– пред'явити паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи – резиденти додатково пред'являють документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;
– подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку), визначені в Інструкції.
На підставі зазначених вище документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком.
Між банком і клієнтом укладається в письмовій формі договір банківського рахунку.
2. Для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:
– заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи. Якщо в штатному розписі немає посади головного бухгалтера або іншої особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник;
– копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію.
– копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
– картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.
Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:
– копію документа, що підтверджуєреєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
– копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.
3. Бізнес-план створення товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс»
3.1 Реєстраційна документація ТОВ «Браво Гласс»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс» (надалі — Товариство), створене відповідно до чинного законодавства України, зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.09.2002 року, про що зроблено запис 18.09.2002 року в журналі обліку реєстрації за №34275, ідентифікаційний код 32161113 (Додаток А).
Засновниками Товариства є: громадяни України:
– АВРАМЕНКО Вячеслав Валентинович, 20.10.1967 р.н., ідентифікаційний номер 2476404556, паспорт СО 049655, виданий Шевченківським РУГУ МВС України в м. Києві 19.01.1999 року, що мешкає за адресою Україна, м. Київ, вул. П. Орлика, буд. 22/2, кв. 23.
– СУЛЕЙМАНОВА Олександра Юріївна, 30.08.1978 р.н., ідентифікаційний номер 2873105646, паспорт СН 622417, виданий Мінським РУГУ МВС України в м. Києві 18.11.1997 року, що мешкає за адресою: Україна, м. Київ, вул. Гер. Дніпра, буд. 30, кв. 53.
Повне найменування Товариства українською мовою – Товариство з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс». Місцезнаходження Товариства: Україна, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 5-а.
Статутний фонд /капітал/ Товариства складається з грошових внесків Засновників і становить 16 500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) гривень.
Одним із видів діяльності ТОВ «Браво Гласс» на сучасному етапі розвитку є реорганізація виробництва пресервів на базі бувшого ЗАТ «Бахмацька рибна база».
3.2 Конкурентний аналіз галузі пресервної переробки риби в Україні та місце ТОВ «Браво Гласс» на ринку
3.2.1 Оцінка рушійних сил розвитку виробництва пресервів для ТОВ «Браво Гласс» та загальна характеристика виробництва пресервів в рибопереробній галузі
Пресерви – це солоний продукт з риби, інших водних живих ресурсів з додаванням консервантів чи антисептиків, розфасований у герметизовану тару, що підлягає зберіганню при температурі від 0° C до мінус 15° C [1] та випускається згідно технічних умов – ГОСТ 3945–78, ГОСТ 7453–86, ГОСТ 9862–90, ДСТУ 20546–85, ДСТУ 20056–97, ТУУ 15.2.2572.2541:002–2002.
ЗгідноЗакону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» [12], введеного в дію у 2003 році – переробку продуктів лову мають право здійснювати суб'єкти господарювання за наявності у них дозволу на цей вид діяльності, який видається органами державної санітарно-епідеміологічної служби та державною службою ветеринарної медицини.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють рибоконсервне та пресервне виробництво, підлягають обліку в центральному органі виконавчої влади у сфері рибного господарства. Облік суб'єктів господарювання засвідчується номером, який присвоюється їм для маркування продукції власного виробництва. Переробку продуктів лову можуть здійснювати тільки суб'єкти господарювання, виробництво яких пройшло атестацію на виконання цих робіт.
Під час переробки продуктів лову повинні забезпечуватися:
– ведення обліку надходження продуктів лову, а також обліку виготовленої з них продукції;
– проведення постійного контролю якості та безпеки продуктів лову, що надходять на переробку, а також супутніх матеріалів та харчової продукції з них відповідно до статті 7 Закону [12];
– реалізація виготовленої харчової продукції та використання продуктів лову для переробки лише за наявності документального підтвердження їх якості та безпеки;
Контроль якості продуктів лову, харчової продукції з них та супутніх матеріалів здійснює виробнича лабораторія, яка підлягає акредитації.
Згідно з «Порядком обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють консервне та пресервне виробництво з риби та інших водних живих ресурсів (далі – суб'єкти господарювання)» [15], для здійснення підприємницької діяльності в області переробки рибної продукції необхідно здійснити ліцензування та сертифікацію виробництва:
1. Облік суб'єктів господарювання засвідчується номером, який присвоюється їм для маркування продукції власного виробництва (далі – номер).
2. Облік проводиться з метою ведення Переліку суб'єктів господарювання, які здійснюють консервне та пресервне виробництво з риби та інших водних живих ресурсів (далі – Перелік), та створення бази даних щодо їх виробництва.
3. Обліку підлягають суб'єкти господарювання, що мають дозвіл на цей вид діяльності:
– атестат виробництва – офіційне підтвердження органом з сертифікації наявності необхідних та достатніх умов, які забезпечують дотримання встановлених нормативно-правовими актами та нормативними документами вимог до конкретного переробного виробництва [16];
– дозвіл територіальної установи державної санітарно-епідеміологічної служби на виробництво консервів та пресервів з риби та інших водних живих ресурсів, виданий на підставі позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи з узгодженим асортиментом продукції;
– дозвіл територіальної державної установи ветеринарної медицини на виробництво консервів та пресервів з риби та інших водних живих ресурсів на підставі його відповідності ветеринарним вимогам;
– атестат акредитації виробничої лабораторії на право проведення вимірювань з галуззю акредитації – для консервних виробництв. Для пресервних виробництв можливо подання копії атестата акредитації іншої вимірювальної лабораторії на право проведення вимірювань з галуззю акредитації та копії договору з такою лабораторією на проведення таких вимірювань.
Реалізація пресервів здійснюється при наявності в товаросупровідних документах наступних свідоцтв:
– ветеринарного свідоцтва;
– свідоцтва виробника про якість;
– сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката (для імпортованої продукції);
– маркування згідно з вимогами Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» [13].
Типовий склад інгредієнтів в пресервах з оселедця:
- філе оселедця (шматочки) – 70% від ваги нетто;
- суміш спецій;
- олія;
- сіль;
- дозрівач;
- консервант Е-211.
Харчова цінність продукту (в 100 г.):
- білків – 14 г.;
- жирів – 27 г.;
- енергетична цінність – 298 Ккал /100 г.
Строк зберігання:
- при розфасовці в пластикові банки з кришкою – 90 днів (3 місяці);
- при розфасовці в скляну тару –90 днів (3 місяці);
- при герметичній розфасовці в алюмінієві банки – 240 днів (8 місяців);
На рис. 3.1, 3.2 наведені деякі типові види розфасовок та заливок пресервів з оселедця.
Оселедець філе «Матьє» у винному соусі 350г (Плеяди)
Оселедець філе в банкетній заливці 170г (Плеяди)
Оселедець по-ісландські в біловинному соусі, 125г. (Раптика)
Оселедець по-ісландські в гірчичному соусі «Діжон», 125г (Раптика)
Рис. 3.1 Типові види розфасовки та асортиментів заливки пресервів з оселедця
Оселедець в майонезі з ананасами 170г АРКОМ
Оселедець філе «Матьє» в винному соусі 170 г. Арком
продолжение
--PAGE_BREAK--
Рис. 3.2 Типові види розфасовки та асортиментів заливки пресервів з оселедця з салатними наповнювачами
Основними рушійними силами для розвитку виробництва пресервів для ТОВ «Браво Гласс», яке створюється на базі реорганізації ЗАТ «Бахмацька рибна база» є:
- 20-річний досвід роботи в рибообробній промисловості;
- наявність технологічного специфічного виробництва по первинній обробці рибної сировини;
- наявність кваліфікованого персоналу та технологій;
- високий попит на готову рибну продукцію у вигляді пресервів;
- поява спеціалізованих супермаркетів з холодильниками, в яких
продукція зберігається на протязі 3-х місячного терміну, та зростаючих
заявок від них на постачання продукції;
3.2.2 Оцінка сил конкуренції в галузі виробництва пресервів для ТОВ «Браво Гласс»
Аналіз ринкового становища ТОВ «Браво Гласс» (реорганізованаЗАТ «Бахмацька рибна база») має велике значення, оскільки підприємство працює на специфічному ринку, з високим рівнем конкуренції і високою місткістю. Для виявлення інтенсивності конкуренції на ринку рибних пресервів скористаємось моделлю п’яти сил конкуренції М. Портера, до яких відносяться: суперництво між продавцями всередині галузі; фірми, що пропонують товари-замінники (субститути); можливість появи нових конкурентів всередині галузі; здатність постачальників диктувати свої умови; здатність споживачів диктувати свої умови.
Характеристика окремих сил складена на основі експертних оцінок і наведена в таблиці 3.1. Як бачимо, використання методу М. Портера показує, що в цілому становище підприємства на ринку досить нестабільне. Найбільший ризик цьому становищу можуть надати підвищення цін постачальниками сировини та поява нових конкурентів [27].
Таблиця 3.1. Характеристика окремих сил для ЗАТ «Бахмацька рибна база»
Загальна стратегічна модель Портера для нестабільного становища підприємства на конкурентному ринку розглядає дві основні концепції планування маркетингу й альтернативи, властиві кожній з них: вибір цільового ринку (у рамках усієї галузі чи окремих сегментів) і стратегічна перевагу (унікальність чи ціна).
Поєднуючи ці дві концепції, модель Портера ідентифікує наступні базові стратегії:
- перевага по витратах,
- диференціація,
- концентрація.
Використовуючи стратегію переваги по витратах, фірма орієнтується на широкий ринок і робить товари у великій кількості. За допомогою масового виробництва вона може мінімізувати питомі витрати і пропонувати низькі ціни. Це дозволяє мати більш високу частку прибутку в порівнянні з конкурентами, краще реагувати на ріст собівартості і залучати споживачів, що орієнтуються на рівень цін.
Використовуючи стратегію диференціації, фірма націлюється на великий ринок, пропонуючи товар, що розглядається як «виділений». Компанія випускає привабливий для багатьох товар, що проте «виділяється» споживачами як унікальний у силу його дизайну, характеристик, приступності, надійності і т.д. У результаті ціна не грає настільки важливої ролі, і споживачі здобувають достатню лояльність до товарної марки.
У рамках стратегії концентрації компанія виділяє специфічний сегмент ринку через низькі ціни чи унікальну пропозицію. Вона може контролювати витрати за допомогою концентрації зусиль на декількох ключових товарах, призначених для специфічних споживачів, створенні особливої репутації при обслуговуванні ринку, що може бути незадоволений конкурентами.
Відповідно до моделі Портера залежність між часткою на ринку і прибутковістю носить U – образний характер, як показано на рис. 3.3. Фірма з невеликою часткою ринку може процвітати за допомогою розробки чітко сконцентрованої стратегії. Компанія, що має велику частку ринку, може процвітати в результаті переваги по загальних витратах чи диференційованій стратегії. Однак компанія може «зав'язнути в середині», якщо вона не має у своєму розпорядженні ефективної й унікальної продукції чи переваг по загальних витратах. На відміну від матриці «Бостон консалтинг груп» і програми PIMS відповідно до моделі Портера невелика фірма може мати прибуток, концентруючи на якій-небудь одній конкурентній «ніші», навіть якщо її загальна частка на ринку буде незначною. Фірмі не обов'язково бути великою, щоб мати гарні показники.
Рис. 3.3 Зв’язок долі на ринку та доходу фірми в загальній стратегічній моделі Портера
На рис. 3.4 наведені результати статистичної обробки даних маркетингових спостережень ринку реалізації пресервів виробників України (табл. 3.2). Як показують результати, наведені на рис. 3.4 – максимальна конкурентна ціна реалізації баночок пресервів для ЗАТ «Бахмацька рибна база» для ваги нетто 180 г. становить 4,15 – 4,20 грн. за 1 банку (без ПДВ) при торговій націнці рознічного продавця 10%
Таблиця 3.2. Основні цінові та асортиментні види пресервів на ринку України
продолжение
--PAGE_BREAK--
3.2.3 Аналіз найближчих конкурентів
Найближчими основними конкурентами на ринку пресервів з оселедця у Київській області для ТОВ «Браво Гласс» є:
А) ТОВ «Плеяди», м. Боярка, провулок Сосновий 2, Тел. (04498) 42–800,
46–801, 46–820,pleyady@mail.ru
Випускає номенклатурний ряд – 55 видів пресервів з оселедця в коробках від 170г до відер 5–10 кг
Компанія «Плеяди» успішно працює на ринку рибних і морепродуктов з 1998 року і займає лідируючі позиції в цій галузі. З кожним роком компанія «Плеяди» удосконалює технології виробництва і якість продукції, орієнтуючись на бажання споживачів. У 2000 році ТМ «Плеяди» стала лауреатом усеукраїнського конкурсу «Бренд року», у 2004 р. – усеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів України», у 2005 р. одержала диплом «За кращий стенд» на виставці «ПродЭкспо-Украина».
ТОВ «Плеяди» випускає готові рибні делікатеси з максимумом збережених корисних речовин.
Асортимент продукції, що випускається, понад 300 найменувань: риба холодного і гарячого копчення, солона, в'ялена, пресерви з оселедця, скумбрії, лососевих, салати з морської капусти, різні делікатеси у вакуумному упакуванні. Серед клієнтів нашого підприємства більш 1000 організацій оптової і роздрібної торгівлі.
Особливістю копчених морських делікатесів ТМ «Плеяди» є класична технологія гарячого димового копчення – їх обробляють димом, використовуючи деревину вільхи. Такий підхід додає дарункам моря незвичайний смак і дозволяє зберегти весь комплекс необхідних організму речовин, що містяться в море продуктах: легко засвоюваний білок, незамінні амінокислоти, вітаміни, мікроелементи.
Крім класичних видів пресервів ТОВ «Плеяди» пропонує: ніжні шматочки скумбрії, горбуші й оселедці в сполученні з підібраними спеціями, солодким перцем, кукурудзою, горошком, грибами й ананасами. А щоб не втратитися в такому достатку асортименту, компанія «Плеяди» постійно проводить дегустації своєї продукції в супермаркетах. Ви маєте можливість познайомитися з новими видами продукції й оцінити її якість. У 2004 році компанія «Плеяди» випустила нову асортиментну лінію пресервів оселедця торгової марки «Арком», а в квітні 2005 року торгову марку «Рибний день». Це новий неповторний смак риби, підійде як для сімейного обіду, так і для святкового застілля. Легка і корисна їжа з великою кількістю вітамінів!
Оселедець філе «Матьє» в олії з духмяними травами 330г (Плеяди)
Оселедець філе «Матьє» в олії зі спеціями 330г (Плеяди)
Рис. 3.5 Загальний вид продукції основних конкурентів на ринку пресервів
б) ТОВ «С.О.В. Гавань», Адрес: 03151 Украина, г. Киев, ул. Молодогвардейская 32, Тел./факс: (+38044) 246–26–86, 241–12–87 E-mail: marketing@sovgavan.com
Випускає номенклатурний ряд – 23 видів пресервів з оселедця в упаковці від 150 г. до 300 г.
3.2.4 Визначення провідних факторів успіху в галузі виробництва пресервів
Попит на пресерви в останній час зростає, та як споживач купує товар, готовий до споживання, на відміну від рибних продуктів, які потребують додаткових затрат часу на переробку та приготування.
Провідними факторами успіху в галузі виробництва та реалізації пресервів є наступні:
а) Сертифікація виробництвата отримання індивідуального номера виробника, який свідчить на наклейці про якість технологічного процесу, наявність лабораторії контролю за якістю вхідної сировини та вихідної продукції.
б) Асортиментна стратегія
Асортиментна стратегія основується на випуску 4-х типів пресервів в невеликих прозорих пластикових упаковках – 180 г. та 320 г., що дозволяє споживачу роздивитися зовнішній вид шматочків оселедця, а яскрава наклейка є одночасно ї інформацією для споживача і рекламою (як, наприклад, «помексіканські», що збуджує у споживача вкусові мрії про гостру заливку з неопробованим смаком). Наявність однакового товару, розфасованого у різні за вагою банки, дозволить споживачу зробити «пробну покупку» банки вагою 180 г. (за 5,50 грн.), я якщо пресерви стануть до смаку, то споживач буде покупати більш «економну» банку вагою 330 г. (за 7,90 грн.).
в) Цінова політика
Цінова політика буде формуватися на основі:
- невеликих знижок відносно цін конкурентів на початковому етапі планомірного захвату частки ринку споживача;
- збереження встановленої норми виробничої доходності бізнесу в 25%, що
дозволить оперувати витратами реалізації для досягнення загальної рентабельності підприємства не нижче 10 –15%;
г) Стратегія продвинення продукції
В якості стратегії продвинення продукції на ринку доцільною є стратегія «проштовхування», яка передбачає об’єднання всіх зусиль на продвинення товарів по каналах розподілу:
- розробка бренд-марки пресервів ТОВ «Браво Гласс» на основі сертифікації виробництва;
- проведення рекламної компанії «Наша якість – це офіційний державний номер сертифікації № ___» та розробки фірмової наклейки і фірмової розфасовки;
- оптимізація поставок продукції у мережу власних магазинів та особливо на ринок м. Києва на основі наявності складів на холодокомбінаті №3;
- заключення прямих договорів з мережами універсамів м. Києва про пряму поставку продукції на постійній основі та впровадження «полок продукції ТОВ «Браво Гласс»;
В даний момент розвиток виробництва пресервів йде в наступних напрямках:
1) Розширення асортиментного ряду традиційних пресервів з оселедця з різноманітними заливками та добавками;
2) Освоєння технології пресервів з більш дорогих порід риби (скумбрія, ставрида, лососеві);
3) Освоєння технологій герметизації пресервів в алюмінієві банки з ключем відкриття з підвищенням строку використання з 3-х місяців до 8-ми місяців;
Основними проблема розвитку виробництва є:
- 100% залежність виробників від імпорту рибної сировини, оскільки в Україні відсутній риболовний флот при наявності морських портів і виходів в Атлантику та інші світові океани.
- практично 90% ручний труд при обробці риби, що стримує підвищення обсягів виробництва.
3.3 Бізнес-план розвитку ТОВ «Браво-Гласс»
Поточний фінансово-економічний стан ЗАТ «Бахмацька рибна база», яке організується в ТОВ «Браво-Гласс», характеризується за результатами 2002–2004 років наступним чином:
– за рахунок високого зношення основних фондів та морального застаріння технології переробки риби підприємство почало втрачати ринки збуту та витіснятися конкурентами;
– збитковість діяльності привела до припинення банківського кредитування діяльності, що не дозволяє провести оновлення основних засобів та зміну технології переробки риби на сучасну;
- підприємство поки що знаходиться в стійкому діапазоні параметрів ліквідності та фінансової стійкості, хоча рентабельність виробничої діяльності стрімко падає, а витрати на збут є неоправдано високими.
– ліцензійно-атестаційні вимоги держави, основані на Законі України 2003 року до рибопереробних виробництв, значно скорочують можливості бартерних та готівкових схем реалізації продукції, оскільки реалізувати продукцію рознічному торгівцю без сертифіката становиться неможливим;
Основними стратегічними напрямками відновлення рентабельності підприємства та розширення обсягів виробництва і реалізації є наступні:
- структурна перебудова виробництва з переорієнтацією на випуск пресервів з оселедця у різноманітних видах консервуючих заливок та видах розфасовки;
- пошук стратегічного інвестора для фінансування структурної перебудови виробництва;
- розробка бренд-марки пресервів ТОВ «Браво Гласс» на основі сертифікації виробництва та проведення рекламної компанії «Наша якість – це офіційний державний номер сертифікації № ___» та розробки фірмової наклейки і фірмової розфасовки;
- збільшення поставки продукції на ринок м. Києва на основі наявності складів на холодокомбінаті №3;
- заключення договорів з мережами універсамів м. Києва про пряму поставку продукції на постійній основі;
- участь підприємства у тендерах на поставку рибної продукції у мережі ресторанів та кафе, закладів харчування армії, санаторіїв, дитячих садків тощо.
Попит на пресерви в останній час зростає, та як споживач купує товар, готовий до споживання, на відміну від рибних продуктів, які потребують додаткових затрат часу на переробку та приготування.
Асортиментна стратегія
Асортиментна стратегія основується на випуску 4-х типів пресервів в невеликих прозрачних пластикових упаковках – 180 г. та 320 г., що дозволяє споживачу роздивитися зовнішній вид шматочків оселедця, а яскрава наклейка є одночасно ї інформацією для споживача і рекламою (як, наприклад, «по-мексіканські», що збуджує у споживача вкусові мрії про гостру заливку з неопробованим смаком). Наявність однакового товару, розфасованого у різні за вагою банки, дозволить споживачу зробити «пробну покупку» банки вагою 180 г. (за 5,50 грн.), я якщо пресерви стануть до смаку, то споживач буде покупати більш «економну» банку вагою 330 г. (за 7,90 грн.).
Цінова політика
Цінова політика буде формуватися на основі:
- невеликих знижок відносно цін конкурентів на початковому етапі планомірного захвату частки ринку споживача;
- збереження встановленої норми виробничої доходності бізнесу в 25%, що дозволить оперувати витратами реалізації для досягнення загальної рентабельності підприємства не нижче 10 –15%;
Стратегія продвинення продукції
В якості стратегії продвинення продукції на ринку доцільною є стратегія «проштовхування», яка передбачає об’єднання всіх зусиль на продвинення товарів по каналах розподілу:
- розробка бренд-марки пресервів ТОВ «Браво Гласс» на основі сертифікації виробництва;
- проведення рекламної компанії «Наша якість – це офіційний державний номер сертифікації № ___» та розробки фірмової наклейки і фірмової розфасовки;
- оптимізація поставок продукції у мережу власних магазинів та особливо на ринок м. Києва на основі наявності складів на холодокомбінаті №3;
- заключення прямих договорів з мережами універсамів м. Києва про пряму поставку продукції на постійній основі та впровадження «полок продукції ТОВ «Браво Гласс»;
Фінансовий план оснований на наступних планових потоках коштів:
1. Інвестор надає фінансову допомогу 200 тис. грн. на зворотній основі на 2 роки під 10% річних;
2. Надана фінансова допомога використовується в наступних напрямках:
- придбання обладнання для випуску пресервів на рівні виробничої програми 100 тис. баночок на рік (20 тис. грн.);
- придбання додаткового автотранспорту (30 тис. грн.);
- придбання обладнання лабораторії та проведення атестації виробництва для отримання сертифікату підприємства по випуску пресервів (80 тис. грн.);
- підвищення рівня оборотного капіталу (70 тис. грн.);
3. Річна програма випуску пресервів розраховується на 100 тис. баночок по 180 гр. при виробничій собівартості 3,17 грн. за баночку та ціні реалізації (без ПДВ) – 4,20 грн. за баночку
4. Підвищення цін на сировину та реалізацію на наступні роки планується на рівні 30% за рік;
А). Виробничий план
Виробничий план прогнозується на рівні 100 тис. банок пресервів на рік.
Виробнича собівартість виготовлення 1 банки пресервів (180 г.) по рецептурі планується як (калькуляція без ПДВ):
1. Сировина (шматочки оселедця – 70% -125 г.) – 1,50 грн.
2. Масло рослинне (30 г.) – 0,22 грн.
3. Этикетка – 0,30 грн.
4. Банка пластикова з кришкою – 0,45 грн.
5. Специи (25 г.) – 0,30 грн.
6. Заробітна плата – 0,30 грн.
7. Технологічні витрати – 0,10 грн.
==============================
Разом виробнича собівартість – 3,17 грн./банка
Оцінка вартості сировини (шматочки оселедця) проведена для ринкової ціни 1 кг замороженого оселедця (з ПДВ) – 12,4 грн./кг та проценті витрат переробки з замороженого оселедця в сировину для пресервів – 14%(відходи).
Зростання ціни на сировину планується до 30% на рік.
Для організації виробництва необхідно додаткове придбання наступних основних засобів:
- електрокотел для варки та обладнання для розфасовки спецій вартістю 6,5 тис. грн.;
- ізотермо-автомобіль для доставки продукції в мережу універсамів
Чернігівської області та м. Києва вартістю 30,0 тис. грн.
Для атестації виробництва необхідно модернізоване обладнання лабораторії та оновлення промислово-санітарних установок на ділянці первинної обробки мороженого оселедця вартістю 80,0 тис. грн.
Додаткових виробничих цехів не потребується. Ліцензія на переробку риби на підприємстві є.
Б). Організаційний план
Для виробництва пресервів на прогнозному рівні програми – 100 тис. баночок (по 180 гр.) на рік необхідно додатково прийняти на дільниця обробки та фасування оселедця – 8 робітників.
Для оптимізації поставок пресервів у точки рознічної торгівлі необхідно ввести в штатний розклад 2 посади менеджерів по плануванню збуту з комп’ютерними програмами обліку та прогнозування кривих збуту та резерву в кожній торговій точці.
В функції менеджерів необхідно впровадити планування та керування оптимізацією доставки пресервів у торгові точки транспортом підприємства на строк прогнозу до 5 днів.
В). Фінансовий план
Фінансовий план оснований на наступних планових потоках коштів:
5. Інвестор надає фінансову допомогу 200 тис. грн. на зворотній основі на 2 роки під 10% річних;
6. Надана фінансова допомога використовується в наступних напрямках:
- придбання обладнання для випуску пресервів на рівні виробничої програми 100 тис. баночок на рік (20 тис. грн.);
- придбання додаткового автотранспорту (30 тис. грн.);
- придбання обладнання лабораторії та проведення атестації виробництва для отримання сертифікату підприємства по випуску пресервів (80 тис. грн.);
- підвищення рівня оборотного капіталу (70 тис. грн.);
7. Річна програма випуску пресервів розраховується на 100 тис. баночок по 180 гр. при виробничій собівартості 3,17 грн. за баночку та ціні реалізації (без ПДВ) – 4,20 грн. за баночку
Підвищення цін на сировину та реалізацію на наступні роки планується на рівні 30% за рік.
Висновки
На етапі прийняття рішення про створення нового підприємства перед засновниками нового підприємства постають важливі питання пошуку привабливої підприємницької ідеї, пошуку партнерів для ведення спільного бізнесу, а також обґрунтування підприємницької ідеї.
Обґрунтувати підприємницьку ідею можна за допомогою бізнес-плану, який передбачає системний виклад концепції майбутнього бізнесу та детальну характеристику ринкових, виробничих, організаційних та фінансових аспектів підприємницької діяльності. Бізнес-план можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї. Добре розроблений та обґрунтований бізнес-план е важливим підґрунтям так званої бізнес-пропозиції, що використовується в процесі переговорів з партнерами, та залучення надійних інвесторів і кредиторів.
Основою організації фірми є наявність мінімального законодавчо встановленого рівня початкового статутного капіталу для можливих видів діяльності (станом на 01.01.2007 року):
- 0 грн. – для неприбуткових фінансових організацій – кредитних
спілок та недержавних пенсійних фондів;
- 40 000 грн. – для виробничо-комерційних фірм у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та деяких фінансових установ у вигляді ТОВ (ломбардів, інвестиційних фондів, лізингових компаній, факторингових компаній);
- 500 000 гр. – для виробничо-комерційних фірм у вигляді акціонерних товариств та деяких фінансових установ у вигляді акціонерних товариств (ломбарди, інвестиційні фонди, лізингові компанії, факторингові компанії);
- 1 млн. євро (6,4 млн. грн.) – для товариств – небанківських виробничо-фінансових установ з частковими банківськими ліцензіями;
- 1 – 1,5 млн. євро (9, 6 млн. грн.) – для страхових організацій;
- 3 – 5 млн. євро (32 млн. грн.) – для комерційних банків;
Робота команди засновників фірми (підприємства, установи) має основні етапи:
- підготовча робота по установчому договору, в якому обґрунтовуються напрямки роботи фірми та необхідна сума початкового капіталу;
- обґрунтовується структура початкового капіталу (основні та нематеріальні засоби, оборотний капітал) та шляхи формування початкового капіталу;
- заключення установчого договору та відкриття накопичувального рахунку для зосередження коштів статутного фонду (емісія акцій чи внесення дольових внесків);
- реєстрація емісії акцій в Державній комісії по цінним паперам та проведення підписки, попередня часткова сплата статутного фонду на накопичувальний рахунок чи передача в статутний фонд основних та нематеріальних засобів засновників(відчуження);
- організація та проведення установчих зборів товариства, прийняття статуту, вибори керівних органів засновників, ревізійної комісії засновників, виконавчої дирекції товариства;
Далі починає діяти виконавча дирекція товариства:
- реєстрація статуту в органах державної виконавчої влади;
- реєстрація створеної фірми в органах державної виконавчої влади – державний реєстратор Єдиного державного реєстру;
- реєстрація в органах державної статистики, податковій адміністрації, Пенсійному фонді, фондах соціального страхування;
- відкриття за довідкою податкової адміністрації розрахункових рахунків в банках та перерахування коштів з накопичувального рахунку;
- оформлення печаток та штампів фірми з реєстрацією в органах МВС;
- заключення договорів, прийом персоналу, початок виробничої діяльності;
Виконавча дирекція на протязі між загальними зборами учасників товариства вирішує нагальні питання діяльності товариства з наглядовою Радою товариства.
Робота команди засновників на розвиток створеної фірми продовжується на щорічних загальних зборах товариства:
- аналіз результатів роботи ревізійної комісії по оцінці діяльності виконавчої дирекції товариства;
- для 1-го року – закінчення фактичної сплати внесків статутного фонду;
- підвищення (зниження) статутного фонду та приймання (вихід) учасників товариства з перерозподілом долів участі в статутному фонді;
– розподіл чистого прибутку, формування дивідендної політики, привабливої для нових інвесторів та учасників товариства.
Список використаної літератури
1. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 9 січня 2007 року №549-V
продолжение
--PAGE_BREAK--