--PAGE_BREAK--Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 186 сторінках друкованого тексту, у тому числі 14 таблиць і 20 рисунків, які наведені на 16 сторінках. Список використаних джерел із 140 найменувань приведений на 12 сторінках і 13 додатків на 28 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. “Теоретичні основи діяльності малого підприємництва та його вплив на розвиток національної економіки” присвячено дослідженню теоретичних підходів та етапів розвитку малого підприємництва в загальній структурі національної економіки, здійснено аналіз світового досвіду розвитку малого бізнесу та можливостей його адаптації до умов України та її регіонів з урахуванням особливостей розвитку вітчизняного малого підприємництва.
Дослідження досвіду провідних країн світу та сучасних тенденцій економічного прогресу показало, що підприємництво є одним з найважливіших факторів розвитку національної економіки з ринковим механізмом господарювання. Аналіз досліджень ряду вчених надав можливість стверджувати, що вивчання такого складного та багатовимірного явища, як підприємництво, потребує міждисциплінарного синтезу дисциплін – економіки, соціології, правознавства, культурології, управління, психології та ін. Проведений аналіз різних підходів до розуміння підприємництва дозволив надати його визначення з урахуванням ролі підприємництва в загальній структурі національної економіки. Отже, підприємницька діяльність – це самостійна, систематична, на власний ризик і під власну майнову відповідальність господарська діяльність окремих індивідів чи їх груп з виробництва та реалізації товарів та надання послуг, що здійснюється задля отримання максимального прибутку та найефективнішого вдоволення потреб національного господарства, а також з метою самовираження та підвищення суспільного статусу підприємців шляхом продукування та впровадження новаторських ідей, новітніх технологій, нової техніки та сучасних управлінських рішень в сфері управління національною економікою.
Аналіз світового досвіду показав, що активізація підприємництва є суттєвим фактором успішного розвитку ринкових відносин і стабільності національної економіки. Тому практично в усіх країнах світу держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності й підтримці найбільш доцільних та ефективних її напрямів, насамперед малого бізнесу. Підсумком аналізу досвіду діяльності малого підприємництва та напрямів його використання в Україні, стало твердження про необхідність підвищення ролі державного та регіонального регулювання в розвитку малого бізнесу, сприяння впровадженню інноваційних технологій в підприємницьку сферу. Дослідження особливостей розвитку вітчизняного малого бізнесу показало, що державній підтримці підприємництва в Україні на рівні регіонів перешкоджають макроекономічні умови: недосконалість системи оподаткування; нестабільність бюджетного фінансування державних і регіональних програм підтримки малого підприємництва; нерозвиненість механізмів фінансово-кредитної підтримки і страхування ризиків малих підприємств; відсутність механізмів самофінансування (кредитні союзи, товариства взаємного страхування тощо); обмеження доступу малих підприємств до виробничих потужностей і майна реструктуризованих підприємств; відсутність надійної соціальної захищеності і безпеки підприємців; організаційні проблеми взаємодії малого бізнесу з ринком і з державними структурами; адміністративні бар'єри на шляху розвитку малого підприємництва. Систематизація вище перелічених чинників і умов розвитку малого підприємництва, дозволила визначити базові напрямки розвитку та підтримки даного сектора (економічні, соціокультурні, інноваційні).
В роботі доведено, що для успішного розвитку малого бізнесу в Україні необхідно враховувати історичні реалії його становлення та функціонування в національній економіці, а також особливості кожного окремого регіону. Така необхідність зумовлена тим, що Україна є сукупністю дуже неоднорідних територій, кожна з яких має неповторні, притаманні тільки їй риси та характеристики. Тому розвиток малого підприємництва та розробка відповідних державних програм його регулювання потребує регіонального підходу до оцінки функціонування цієї сфери і має базуватися на використанні таких методологічних прийомів, як галузевий та факторний аналіз, використання інтегрованих показників розвитку малого бізнесу на окремих територіях (у регіонах, районах), вивчання впливу підприємницької діяльності на економічну, соціальну, наукову сфери. Для формування та становлення державної системи підтримки підприємницької діяльності набуває великого значення вивчення та адаптація світового досвіду в цій галузі, де малий бізнес є провідною сферою ринкової економіки. Так, позитивним для України є досвід американської дворівневої моделі регулювання підприємницької діяльності; іспанської системи надання широкої адміністративної та господарської автономії в галузі малого підприємництва місцевим органам влади; фінської моделі сприяння інноваційному підприємництву; системи фінансування впровадження новітніх технологій в малому бізнесі Японії; використання аналізу бізнесового потенціалу регіонів країни та поділення їх на “більш” та “менш” пріоритетні за прикладом Туреччини; впровадження російської системи моніторингу стану малого бізнесу в кожному окремому регіоні країни. Велике значення в українській практиці сприяння розвитку малого підприємництва може мати створення спеціальних інститутів – інноваційних центрів та центрів розвитку підприємництва (передачі технологій, бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, технологічних парків), що забезпечуватимуть підтримку підприємництва та стимулюватимуть використання інноваційних технологій в їх діяльності. Провідне завдання державної та регіональної політики України полягає в адаптації світової практики регулювання малого підприємництва до сучасних умов українського ринку, адже від всебічної підтримки малого бізнесу з боку державних органів залежить докорінна ринкова трансформація економіки України та формування постіндустріального суспільства.
У розділі 2. “Аналіз територіальних особливостей розвитку малого бізнесу в Україні” розглянуто стан малого бізнесу в Україні, наведена оцінка стану малого бізнесу Донецького регіону, що є складовою національного господарства країни, визначена роль малого бізнесу в інноваційному розвиткові національної економіки.
Загальний економічний аналіз сучасного стану малих підприємств в Україні дозволив зробити низку висновків, що поділено на два блоки. Перший блок стосується процесу розвитку та зростання малого бізнесу в Україні. За період з 1999-2006 роки спостерігалося активне зростання кількості малих підприємств, які в основній масі відносилися до сфери бізнесу і мали в основі підприємницьку діяльність. Їх функціонування повністю підпорядковано ринковим законам і закономірностям. Здійснюється процес активного залучення населення регіону до сфери малого бізнесу, що сприятливо впливає на його економічний стан та сприяє подоланню проблеми безробіття. Динамічно розвивається інфраструктура малого бізнесу: з’являються нові фірми по наданню консультаційних послуг малому підприємництву; банківські установи, які виділяють фінансові кошти для розвитку бізнесу; фірми-постачальники, перевізники, посередники, що стають постійними партнерами для малого підприємства. Зростають основні економічні показники підприємницької діяльності: збільшується питома вага малого бізнесу в реалізації продукції, робіт та послуг в регіоні; зростає кількість основних та обігових коштів малих фірм; збільшуються інвестиції в малий бізнес, що дозволяє здійснювати технічне переобладнання малих підприємств.
Другий блок висновків характеризує негативні сторони в економічному розвитку малого підприємництва. Разом із зростанням кількості малих підприємств збільшується розрив між кількістю зареєстрованих та дійсно діючих підприємств в регіоні, що являє собою процес дробіння підприємств на більш малі з метою переходу на спрощену систему оподаткування. Це, в свою чергу, стримує процес приросту капіталу – головного показника економічного зростання в ринковій економіці. Розвиток малого бізнесу відбувається нерівномірно на території регіону. Найбільша кількість підприємств та найефективніші показники діяльності малого бізнесу спостерігаються у великих промислових містах, в той час як у невеликих селищах та містах відбувається банкрутство малих підприємств та зменшення їх кількості. Така ситуація зумовлює нерівномірний розвиток регіону, спричиняє відтік робочої сили з периферійних населених пунктів до центральних. Спостерігається переважна орієнтація суб’єктів малого підприємництва на швидкоприбуткові види економічної діяльності, тоді як зовсім відсутній інтерес до довгострокових інвестицій у виробництво продукції з використанням інноваційних технологій, що гальмує інноваційний розвиток регіональної економіки. Несприятливим є інвестиційний клімат, що проявляється в таких проблемах для розвитку малого бізнесу, як висока конкуренція з боку великих вітчизняних та зарубіжних виробників, труднощі з реалізацією продукції, нестача коштів, високі податки. Все це призводить до збільшення витрат малих підприємств та негативних фінансових результатів їх діяльності. Недосконалість податкової системи, велика кількість і розмір податків та обов’язкових зборів призводить до штучного заниження малими підприємствами своїх оборотів та прибутку з метою переходу на спрощену систему оподаткування. Таким чином, прибуток малого підприємництва, як одне з джерел поповнення місцевих бюджетів, втрачає своє значення, а результатом цього є той факт, що в бюджеті практично відсутні кошти на фінансування програм розвитку підприємницької діяльності як на обласному, так і на місцевому рівнях. Відсутні дійові механізми підтримки малого бізнесу з боку державних та регіональних органів влади.
Основними даними, що розглядаються Донецьким обласним управлінням статистики, і аналізуючи які можна говорити про соціальні процеси, є рівень зайнятості населення в даній сфері і оплата праці робітників. Проте у статистиці практично відсутня низка таких показників, як: зростання числа зайнятих та їх соціальна забезпеченість і захищеність; масштаби розширення послуг, що надаються в соціальній сфері; наявність елементів зовнішніх соціальних ефектів тощо. У сфері малих підприємств запропоновано розглядати зовнішні і внутрішні соціальні ефекти (рис.1), які характеризують специфіку взаємодії в малих соціальних групах.
Рис. 1. Соціальні ефекти малого бізнесу
Отже, можна говорити про соціальну ефективність малих підприємств з погляду внутрішнього соціального середовища, а також зовнішніх, суспільних ефектів. Вони тісно зв'язані і взаємообумовлені, але найбільший інтерес мають суспільні ефекти як найактуальніші для реальних соціальних процесів. В підсумку зазначено, що сьогодні сфера малого бізнесу потребує активного розвитку, а це є можливим лише при зростанні ролі державних органів влади в даному процесі. Так, зусилля органів влади мають бути націленими на фінансування розвитку малих підприємств, надання фінансової допомоги передусім підприємствам, що використовують інноваційні технології, підприємцям периферійних, невеликих містечок та селищ; вдосконалення податкової системи шляхом введення диференційованої (шости- та десятирозрядної) системи сплати податків у залежності від торгового обороту та отриманого прибутку; надання консультаційних та освітніх послуг малим підприємствам; спрощення системи отримання дозвільної документації та ліцензій на винаходи, впровадження прозорих схем надання державної допомоги у реалізації інноваційних проектів та ін. Ці заходи повинні бути втілені у державній програмі розвитку малого підприємництва, яка б передбачала перехід від екстенсивних важелів реформування економіки до інтенсивних, що стимулюють приватну ініціативу, підприємництво та інновації.
У розділі 3. “Розробка методичних підходів до досліджень та оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки” на прикладному рівні досліджено і сформульовано підходи до розробки методів фінансової оцінки малого бізнесу, можливості застосування кластерного аналізу в обробці анкетних опитувань при оцінці малого бізнесу, надані рекомендацій з використання комбінованих методів його оцінки з урахуванням видів діяльності та сформульовані показники оцінки впливу малого бізнесу на економічний, інноваційний та соціально-культурний розвиток держави.
В роботі визначені головні завдання, що формують основні напрями державного регулювання розвитку малого бізнесу. Доведена доцільність використання трьох основних методів оцінки малого бізнесу: метод дисконтованих грошових потоків, метод капіталізації доходів, порівняльний підхід. Доцільність розгляду такої оцінки пояснюється тим, що всі державні й регіональні програми оцінки й розвитку малого бізнесу ґрунтуються, як правило, на макроекономічних показниках, а розглянуті методики дозволяють оперувати економічними показниками навіть на рівні суб'єктів малого бізнесу; у методиках оцінки малого бізнесу відсутня диференціація за територіальною і виробничою ознаками регіонів — обрані методики дозволяють усунути цю ваду; доступність математичного апарату для оцінки малого бізнесу за обраними методиками дозволяє виконувати процедуру оцінки на рівні не тільки регіональному, але і окремого суб'єкту малого бізнесу.
З метою оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки запропоновано відійти від стандартної обробки анкет, використавши аналітичну платформу “Аналітичні технології”, в якій поєднано комбінований математико-статистичний апарат кластерного аналізу, парціальну обробку, дерево рішень, багатошарову нейронну мережу, карти Кохонена. Застосування аналітичної платформи дозволить: визначити оптимальний набір показників для оцінки малого бізнесу; виробити систему рекомендацій для малих підприємств у світлі інноваційних технологій; надавати органам влади будь-якого рівня аналітичні огляди з рекомендаціями на підтримку малого бізнесу; інтегрувати результати обстеження в регіональні й державні програми розвитку малого бізнесу; створити ефективну систему моніторингу впливу малого бізнесу на економіко-соціальну політику регіонів і держави для прийняття ефективних управлінських рішень.
Доведено, що вибір методу оцінки малого бізнесу повинен ґрунтуватися на порівнянності оцінки різними методами з експертними оцінками. Запропоновано укрупнену блок-схему алгоритму вибору методу оцінки малого бізнесу, що припускає його комплексну оцінку на основі трьохрозрахункового методу та результатів анкетування, отриманих за допомогою кластерного аналізу. Доведено, що не слід ігнорувати жодний з наведених методів, а на підставі порівняльної оцінки малого бізнесу за трьома методами з експертною оцінкою визначити найбільш прийнятний. Важливим є також питання про принципи створення експертних груп (тобто оцінювачів), які б кваліфіковано дали оцінку малого бізнесу. Доведено, що експертна група оцінювачів повинна складатися з 26-32 експертів, які мають розробити шкалу експертних оцінок і алгоритм їх зв'язку: часткову (або відсоткову); рейтингову; вартісну; натуральну; індикаторну. Умовно розділено види діяльності малого бізнесу на дві групи: види діяльності, що представляють виробничу та невиробничу сфери. Це обумовлено наявністю інформаційної бази й спрощеною системою обліку й звітності, які не дозволяють одержати всю необхідну інформацію для оцінки малого бізнесу за допомогою того або іншого методу. Після відповідних розрахунків здійснюється вибір методу оцінки малого бізнесу. Перевага віддається тому методу, коефіцієнт оцінки якого дорівнює k>=0,8 (рівень довіри 80%). Після розрахунку коефіцієнта оцінки як відношення результату за кожним варіантом до експертної оцінки визначається K=min (k1,k2,k3,k4,k5). Далі виконується перевірка умови K>=0,8. Якщо відповідь позитивна, то обирається відповідний метод оцінки малого бізнесу. При негативній відповіді визначається K=min max (k1,k2,k3,k4,k5).
продолжение
--PAGE_BREAK--