Реферат
на тему:
Міжнародна торгівля послугами та тенденції її розвитку
План
Вступ
Сутність та класифікація послуг в міжнародній торгівлі
Способи здійснення міжнародних операцій у сфері послуг
Особливості міжнародних транспортних послуг та міжнародних поїздок
Тенденції сучасної міжнародної торгівлі послугами
Висновок
Додаток
Список літератури
ВСТУП
У загальному виді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах та послугах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари та послуги, що вони не в змозі самі ефективно робити.
Дана робота присвячена традиційній та найбільш розвинутій формі міжнародних економічних зв’язків — зовнішній торгівлі а саме торгівлі послугами. По вартісним масштабам в загальному комплексі світогосподарчих зв’язків зовнішньоторговельний обмін не тільки послугами, а й товарами продовжує зберігати ведучі позиції. При цьому все більш динамічно в останні два десятиріччя розширюється обмін між країнами в науково-технічної сфері, росте торгівля традиційними (транспорт, страхування, туризм тощо) та новими (збір, збереження та передача інформації, довгострокова оренда обладнання, консультаційні послуги тощо) послугами, які складають, в свою чергу, сферу ”невидимої” торгівлі, що швидко розвивається. Ця сфера потребує оновлення торгівельно-політичного інструментарію, тому що митні засоби регулювання стають все менш ефективними, уступаючи місце постійно системі нетарифних бар’єрів.
Мета роботи– дослідити сутність міжнародної торгівлі послугами та її концепції, етапи розвитку міжнародної торгівлі послугами, систему показників розвитку міжнародної торгівлі послугами, розглянути форми міжнародної торгівлі послугами.
Об’єктом роботиє міжнародна торгівля послугами.
Суб’єктом— процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах.
Метод роботи— пошуковий, описовий та порівняльний аналіз.
Сутністьта класифікація послуг в міжнародній торгівлі
Світовий ринок послуг являє собою сферу обміну послуг між країнами. Поряд із світовими товарними ринками він є невід’ємною частиною міжнародних економічних відносин.
Предметом обміну на цьому ринку є послуги. Вони є результатом функціонування найважливіших сфер людської діяльності: науки, техніки, виробництва, керування.
Під послугами розуміють зміну в положенні інституціональної одиниці, що сталося внаслідок дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею.
Послуги і торгівля ними якісно відрізняються від товарів і торгівлі товарами.
Головними характеристиками послуг є те, що їх не можна, на відміну від товарів, побачити і відчути на дотик; вони не піддаються збереженню; торгівля послугами пов’язана з їх виробництвом; експорт послуг означає надання послуги іноземцю, тобто не резиденту, навіть якщо він знаходиться на митній території країни. Однак вищенаведений опис характеристик має обмеження. Деякі послуги можна побачити (наприклад, звіт консультанта на дискеті), деякі з них зберігаються (наприклад, система телефонного автовідповідача).
Різниця між товарами і послугами полягає в тому, як, яким чином уряд надає захист власному виробнику. Якщо виробничі галузі промисловості відгороджуються через встановлення тарифів, кількісних обмежень тощо, то сфера послуг відгороджується головним чином національними нормативами і правилами відносно прямих іноземних інвестицій і участі іноземних постачальників послуг в діяльності національних підприємств.
Захист сфери послуг не можна забезпечити заходами на кордонах через не матеріальний характер послуг, а також тому, що небагато операцій з послугами пов’язані з перетинанням кордонів.
Міжнародні організації систематизують і класифікують послуги, які є предметом міжнародної торгівлі.
Міжнародним валютним фондом розроблений посібник зі складання платіжного балансу, в якому представлений склад послуг, що входять у рахунок поточних операцій. Цим посібником користуються практично всі країни світу.
Класифікація послуг, яка прийнята МВФ, показує платежі між резидентами і нерезидентами і містить 11 секторів:
Транспортні послуги
Пасажирські перевезення (Міжнародні перевезення пасажирів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг);
Вантажні перевезення (Міжнародні перевезення вантажів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг);
Послуги пов’язанні з поїздками
Послуги пов’язанні з діловими поїздками ( Товари і послуги, придбані не резидентами, які подорожують у справах);
Послуги пов’язанні з особистими поїздками ( Товари і послуги, придбані не резидентами, які подорожують вособистими справах);
ІІІ. Послуги зв’язку;
Будівництво;
Страхування;
Фінансові послуги;
Комп’ютерні та інформаційні послуги
Рояльні та ліцензійні платежі;
Інші бізнес-послуги
Посередницькі послуги;
Лізинг;
Інші ділові, професійні та технічні послуги;
Особисті, культурні та рекреаційні послуги
Аудіовізуальні послуги;
Інші послуги;
Урядові послуги
Світовий банк класифікує послуги за укрупненими групуваннями, при цьому до числа послуг включається рух доходу. Послуги поділяються на дві групи:
І група – факторні послуги, до яких відносяться платежі, що виникають у зв’язку з міжнародним рухом факторів виробництва – капіталу, робочої сили.
ІІ група – не факторні послуги, до яких відносяться інші види послуг, не пов’язані з факторами виробництва. (2, с.265).
Світовою організацією торгівлі в Генеральній угоді про торгівлю послугами запропонована класифікація послуг по 12 секторам і 155 під секторам. (див. додаток 1).
Способи здійснення міжнародних операцій у сфері послуг
Різні характеристики послуг впливають на спосіб, яким здійснюються міжнародні операції. Якщо міжнародні операції з товарами передбачають їх фізичне переміщення з однієї країни до іншої, то тільки деякі операції з послугами передбачають рух через закордон. Однак для більшості послуг час і місце споживання не можна відокремити, що вимагає наближення постачальника послуг до споживача.
Послуги на міжнародному рівні надаються із застосуванням чотирьох способів, зокрема:
транскордонне постачання, тобто надання послуг через кордон. Постачальник і споживач послуги не переміщаються через кордон, його перетинає тільки послуга. Прикладами транскордонних операцій можуть бути послуги, що передаються через засоби телекомунікації чи послуги, вкладені в товар, транспортні послуги.
споживання за кордоном, тобто переміщення споживача до країни експортеру.
комерційна присутність, тобто створення комерційної присутності в країні, у якій повинні надаватися послуги.
присутність фізичних осіб, тобто тимчасовий переїзд фізичних осіб до іншої країни заради надання там послуг. [4, c. 204-211].
Загальна кількість послуг, якими торгують останніми двома способами, значно вища від тих, котрими торгують у випадку застосування перших двох. Однак новітні досягнення комунікаційних технологій і розвиток електронної торгівлі створюють дедалі більше можливостей для компанії надавати послуги в режимі транс кордонного переміщення, не створюючи комерційної присутності в країні-імпортера.
Можливі випадки, коли для надання послуги може використовуватися не один спосіб постачання. Наприклад, певна консультаційна послуга може бути надана засобами телекомунікації і безпосередньо присутніми фізичними особами.
Особливості міжнародних транспортних послуг та міжнародних поїздок
Міжнародний транспорт – це послуги всіх видів транспорту з переміщення предмета транспортної операції, що надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни
Спектр транспортних послуг широкий. Послуги класифікуються в залежності від:
виду транспорту: водний, наземний, повітряний, космічний, трубопровідний;
предмета транспортної операції;
транспортної характеристики товару: сухий, насипний, штучний;
періодичності перевезення;
порядку проходження кордону;
виду транспортно-технологічної системи;
виду повідомлення;
географічних районів перевезення [5, c. 387;3, c. 255].
Наразі широко використовуються так звані транспортні кордони, що поєднують на визначених напрямках одразу кілька видів транспорту для перевезення через територію ряду країн з відповідним фінансовим і правовим забезпеченням.
Транспортні послуги розрізняються за наступними категоріями:
пасажирські перевезення;
вантажні перевезення;
послуги з оренду суден, наземного транспорту з командою та оператором;
послуги з лагодження та ремонту транспорту;
маневрові послуги;
послуги щодо спуску на воду, буксирування;
допоміжні послуши.
На обсяги міжнародної торгівлі можуть істотно впливати транспортні витрати. Транспортні витрати бувають на стільки великими, що роблять експорт і імпорт товарів не вигідними. Це призводить до зниження обсягів торгівлі, рівня спеціалізації країни, розмірів виграшу від торгівлі.
Транспортні витрати можуть впливати на територіальний поділ праці. Так, у видобувних галузях транспортні витрати на перевезення готових виробів є вищими, ніж на перевезення сировини, з якої вони виготовлені. Оскільки кінцева продукція цих галузей значно легше і дорожче сировини, переробні підприємства намагаються розташуватися поблизу джерела видобутку сировини. В обробних галузях транспортні витрати на перевезення готової продукції вищі, ніж на перевезення складових частин, з яких вона виготовлена. Тому складні підприємства розташовують поблизу ринків збуту
Головне місце на ринку транспортних послуг посідають морські перевезення, на котрі припадає 80% усього обсягу вантажообігу в світовій торгівлі.
Обсяг міжнародних морських перевезень щорічно зростає. Згідно з прогнозами до 2007 р. очікується їх щорічний приріст на 4,0%. Показником ринку морських перевезень є вантажопідйомність. Так, у 1990 р. цей показник становив 658,4 млн. т. дедвейт. (5, c. 256).
Ринок морських перевезень зростає за рахунок збільшення тоннажу розвинутих країн, на котрі припадає понад 70% всього торгового світового флоту: Греція, Японія, США, Великобританія, Норвегія, Китай, Росія, Німеччина.
Найбільший торгівельний флот у світі – у Японії. Тоннаж країн Східної і Центральної Європи складає 4% загального світового торгівельного тоннажу, країн, що розвиваються – 19,7%.
Ринок морських перевезень регулюється Брюссельською концепцією про уніфікацію деяких правил про коносамент (1924 р.) зі змінами відповідно до Брюссельського протоколу 1968 р., що визначає взаємини учасників договору морського перевезення і правовий статус коносамента, відповідальність морського перевізника за вантаж. Морські перевезення багажу та пасажирів регулюються Африканською концепцією про морські перевезення пасажирів, транспортних засобів і ручної поклажі.
Міжнародні поїздки являють собою товари і набір послуг, що здобуваються мандрівниками за рубежем, якщо вони знаходяться там менше року і важчаються нерезидентами.
Міжнародні поїздки поділяють на:
ділові поїздки;
особисті поїздки.
Найбільш швидко розвиваються ділові поїздки. Їх темпи в двічі перевищують інші види туризму, що пов’язані з інтернаціоналізацією бізнесу. Це торкається як ТНК так і спільних підприємств.
Вартість туристичних послуг постійно збільшується, оскільки сучасні готелі вимагають дуже дорогого устаткування, а створення туристичних центрів – розвитку інфраструктури. Заснованої на новітній інформаційній технології, витрати на яку іноді у 2 рази перевищують безпосередні інвестиції у будівництво.
Приблизно ¾ послуг в області міжнародних поїздок надається розвинутими країнами і ¼ країнами, що розвиваються.
Тенденції сучасної міжнародної торгівлі послугами
Надання послуг є найбільш динамічною статтею зовнішньої торгівлі. Дедалі більше число видів послуг стає ринковим товаром і реєструється на рахунках поточних операцій платіжного балансу країни.
Експорт послуг складає приблизно 1,5 трлн. дол. США або понад 20% всієї світової торгівлі. При цьому торгівля комерційними послугами постійно зростає (табл. 1).
Таблиця 1.
Обсяг міжнародної торгівлі комерційними послугами (млрд. дол… США)
Експорт
Імпорт
Обсяг
Щорічна зміна, %
Обсяг
Щорічна зміна, %
2000
1990-00
1999
2000
2000
1990-00
1999
2000
1435
6
1
6
Світ
1435
6
1
6
312
8
5
10
Північна Америка
241
7
4
13
61
7
0
12
Латинська Америка
72
8
-3
13
646
5
0
0
Західна Європа
615
3
1
1
577
5
1
0
Європейський Союз
571
5
1
1
31
5
10
1
Африка
39
4
-3
9
303
9
4
12
Азія
365
7
6
8
30
18
10
15
Китай
36
24
17
16
68
5
-2
13
Японія
116
3
3
1
Зростання торгівлі послугами обумовлене наступними фактами:
революційно технічні зміни;
підвищення темпів розвитку технологічних програм в галузі телекомунікацій та інформації;
збільшення попиту на фінансові, страхові, банківські послуги.
Близько 75% обсягу послуг експортується розвинутими країнами, 24% — країнами, що розвиваються та країнами з перехідною економікою і 1 % — міжнародними організаціями.
Країни, що розвиваються, на ринку послуг пропонують послуги з тих секторів, у яких є потенціал розвитку експортної торгівлі. Наприклад, фінансові, телекомунікаційні, будівельні, медичні й інші сектори. Велика кількість цих країн великою мірою залежить від імпорту послуг, від лібералізації якого отримують переваги. Їх імпорт послуг постійно зростає, оскільки продуктивність промисловості тісно пов’язана з допустимими і недорогими фінансовими та інформаційними послугами. Підприємства в пошуках іноземних ринків мають витрачати значно, більше, ніж раніше, на маркетингові та наукові дослідження, рекламу тощо.
Технологічний прогрес в галузі комунікацій дає постачальникам, які були раніше прив’язані до національних ринків, можливість діяти на міжнародній арені. Банки і страхові компанії, застосовують факсимільний зв’язок, електрону пошту можуть діяти значно ефективніше. За допомогою сучасних інформаційних технологій архітектори, інженери можуть передавати свої проекти і наглядати за ходом будівництва з тисячокілометрової відстані.
До основних експортерів послуг відносяться: США (18,9% від загального обсягу експорту), Німеччина (6,83%), Франція (6,72%), Великобританія (6,3%), Італія (5,62%), Японія (5,45%), Нідерланди (5,41%).
До основних імпортерів послуг відносяться: США (12,72%), Японія (10,43%), Німеччина (10,32%), Італія (5,42%), Великобританія (5,41%), Нідерланди (3,69%). (5, c. 315).
У структурі світового експорту послуг понад половину його вартісного обсягу припадає на міжнародний транспорт (25,4%) і міжнародні приватні та ділові поїздки (28,8%).
Аналогічне становища спостерігається і в країнах Європейського Союзу наприкінці 90-х років. (7, c. 121).
Спостерігається у порівнянні з початком 90-х років зменшення обсягу імпорту між країнами країнами ЄС, що відображає зміцнення торговельних зв’язків ЄС з іншими країнами. (див. додаток 1).
--PAGE_BREAK--Висновок
Світовий ринок послуг за останні десятиріччя розвивається швидкими темпами. Міжнародна торгівля послугами стала такою ж постійною і прибутковою, як і торгівля промисловими товарами. Можна відмітити зростання потреби в транспортних послугах, туристичних, фінансових та правових послугах…
Ринок послуг розвивається не тільки в країнах ЄС, Північної Америки, Японії, а й в країнах, що розвиваються, та в країнах з перехідною економікою. Дане зростання ринку обумовлено розвитком НТП, повсякчасним розвитком процесів інтеграції та глобалізації економіки світу.
Можна відмітити зростання обсягів торгівлі комерційними послугами країн Латинської Америки, Азії, Китаю та Африки. В той же час розвинені країни також постійно збільшують обсяги міжнародної торгівлі послугами.
На мою думку, міжнародна торгівля послугами є прогресуючим джерелом прибутку країн світу.
Додаток1.
Таблиця 2.
Торгівля послугами в країнах ЄС1
Сектори послуг:
Імпорт
Експорт
Транспортні
28,2
26,0
Туристичні
26,5
25,2
Послуги зв’язку
2,2
1,6
Будівельні
3,5
5,2
Страхові
1,5
3,2
Фінансові
2,6
5,4
Комп’ютерні та інформаційні
1,6
2,0
Роялті та ліцензування
7,0
4,2
Торгівельне судноплавство та інші послуги, пов’язані з торгівлею
5,6
5,5
Операційний лізинг
0,8
0,8
Різноманітні ділові, професійні та технічні послуги
15,3
16,7
Персональні, культурні та рекреаційні
2,4
1,0
Державні
2,4
3,0
Інші не класифіковані послуги
0,4
0,4
Взагалі за всіма видами послуг
100,0
100,0
Частка у загальному обсязі торгівлі
24,4
18,7
Список використаної літератури:
Економічний розвиток і державна політика. Практикум. /За заг. Ред. Розпутенка І. – Київ: К.І.С., 2001 – с.121
Киреев А.П. – Международная экономика: В 2-х ч. – Ч.1. Международная микроэкономика: движения товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. – М.: Междунородные отношения, 1997 – с.263-265;271-273
Международные экономические отношения: Учебник/Под ред. Жукова Е.Ф. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999 – с.255
Система світової торгівлі: Практичний посібник. – Київ: К.І.С., 2002 – с.80;204-211
Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. – М.: ИНФА – М, 2001 – с.256;315;387;389
www.wto.org
Економічний розвиток і державна політика. Практикум. – К.: К.І.С., 2001 – с.121