--PAGE_BREAK--РОЗДІЛ 2. Фінансові результати діяльності ВАТ «Житомирпиво» та їх вплив на ринкові позиції підприємства
2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Житомирпиво»
Відкрите акціонерне товариство «Житомирпиво» зареєстроване від 11.10.94 р. Одним із предметів діяльності даного підприємства є виробництво товарів народного споживання, а саме – пива, яке є підакцизним товаром. Згідно статуту метою діяльності Товариства є отримання прибутку та сприяння розвитку пивоваріння України.
Статутний фонд ВАТ «Житомирпиво»складає 1064,8 тис. грн. Його розподілено на 27856 простих іменних акцій. Товариство, згідно статуту, має право збільшувати чи зменшувати розмір статутного фонду. Рішення про зміну статутного фонду приймається вищим органом товариства в розмірі більше, ніж одна третина голосів, Правлінням товариства – в розмірі не менше, ніж одна третина голосів.
Вищим органом ВАТ «Житомирпиво»є загальні збори акціонерів, Управління товариством здійснюється вищим органом товариства, Правлінням товариства, ревізійною комісією, спостережною Радою. Голові правління ВАТ «Житомирпиво» безпосередньо підпорядковується заступник голови з маркетингу і комерційних питань, головний інженер, головний економіст, головний бухгалтер. Діяльність апарату управління ВАТ регламентують наступні організаційно-правові документи: статут, колективний договір між адміністрацією та профспілковим комітетом, посадові інструкції.
В статуті вказані загальні положення, місцезнаходження, юридичний статус, мета та предмет діяльності підприємства, засновники та акціонери товариства, майно і статутний фонд, порядок розподілу прибутку та покриття збитків. Також в статуті вказані органи управління та контролю товариства, їх права, компетенції та порядок скликання. До таких органів належать: Загальні збори, Правління, Спостережна Рада, ревізійна комісія.
Колективний договір є нормативним актом, на підставі якого здійснюється регулювання всіх соціально-економічних, виробничих і трудових відносин. У посадових інструкціях регламентуються завдання та обов‘язки, права та відповідальність працівника.
Стиль керівництва ВАТ «Житомирпиво» демократичний. Це дозволяє підлеглим приймати участь в прийнятті рішень, він характеризується розподілом влади, участю трудящих в управлінні. Акціонери приймають участь в загальних зборах акціонерів товариства, на яких відбувається затвердження річного балансу, річного звіту, порядку розподілу прибутку.
Управління підприємством ґрунтується на демократичних засадах, тому всі найважливіші питання, пов‘язані з виробництвом, вирішуються на зборах, засіданнях чи нарадах. Загальні збори акціонерів можуть бути черговими і позачерговими. Чергові загальні збори збирає Правління товариства не рідше одного разу на рік, та не пізніше, ніж через шість місяців після закінчення фінансового року товариства. Позачергові загальні збори збираються Правлінням товариства разі неплатоспроможності, для вирішення термінових питань, за письмовою вимогою Ревізійної комісії, Спостережної ради, у випадку якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства.
Про проведення Загальних зборів акціонери повідомляються персонально. На загальних зборах ведеться протокол, який містить питання порядку денного, прийнятті рішення, результати голосування. Протокол підписується Головою та секретарем Загальних зборів і вноситься до Книги протоколів Загальних зборів. Правління товариства збирається за необхідністю, але не рідше одного разу на квартал. Засідання правління товариства скликається головою Правління або будь-якими двома членами правління. Рішення Правління товариства оформлюються протоколом, який підписує Голова та секретар Правління. Протоколи вносяться до Книги протоколів Правління товариства.
ВАТ «Житомирпиво»знаходиться за адресою: місто Житомир, вулиця Млинова, 26.
Згідно з статутом підприємства асортиментний склад продукції становить 4 сорти пива: світле, жигулівське, темне, екстра. Пиво по якості відповідає необхідним технічним вимогам і світовим стандартам, що підтверджує якісне посвідчення на кожен сорт пива.
Предметом діяльності підприємства є виробництво пива, згідно статуту. Проте, окрім пивоваріння підприємство виробляє також солодку та мінеральну води, квас. В таблиці 2.1 наведені показники зміни структури товарної продукції за період 2004-2006 рр.
Таблиця 2.1 Структура товарної продукції підприємства
Назва продукції 2004 р. 2005 р. 2006 р. Відхилення 2006 р. до 2004 р. тис. грн % тис. грн % тис. грн % тис. грн %
Пиво
Квас
Вода солодка та мінеральна
Транспортні послуги
Всього
1743,0
286,1
270,1
125,0
2424,2
71,9
11,8
11,1
5,2
100
1639,8
260,3
243,1
113,4
2256,6
72,6
11,5
10,8
5,1
100
3192,9
578,7
386,5
253,8
4411,9
72,3
13,2
8,8
5,7
100
1449,9
292,6
116,4
128,8
1987,7
0,4
1,4
-2,3
0,5
-
Виходячи з даних таблиці можна зробити висновок, що ВАТ «Житомирпиво»спеціалізується на виробництві пива оскільки в структурі товарної продукції підприємства на його долю в 2004 р. припадало 71,9 % продукції, а в 2006 р. – 72,3 % від усієї виручки, одержаної від реалізації продукції. Цей показник набрав тенденцію до зростання за рахунок зростання попиту у населення, що є позитивним фактором для збільшення прибутковості підприємства. На виробництво мінеральної та солодкої води в 2004 році припадало 11,1 %, а в 2006 р. – 8,8 %. Зменшення цього показника відбулося на 2,3% або 116,4 тис.грн. Найменшу частку в структурі товарної продукції підприємства займає інша продукція, товари та послуги: 5,25 % та 5,7 % в 2004 та 2006 рр. відповідно. Отже, найбільший дохід підприємство отримує від виробництва пива, на якому і спеціалізується. На його долю припадає в середньому 70 % в структурі товарної продукції підприємства.
З кожним роком підприємство збільшує цей показник, що в свою чергу збільшує прибутковість підприємства. Це є позитивним показником результативності підприємства.
Для ефективного функціонування будь-якого підприємства воно повинно мати в наявності достатню кількість ресурсів: матеріальних, виробничих, трудових. Стосовно забезпечення ВАТ матеріальними ресурсами слід відмітити, що на підприємстві є преси для пресування хмелю, дроблення солоду, фільтри. Нажаль, ця техніка дуже застаріла і потребує оновлення і модернізації.
Проведемо оцінку ефективності використання основних виробничих фондів ВАТ «Житомирпиво»(табл. 2.2). З даних таблиці видно, що за період з 2004 – 2006 рр. сума основних фондів збільшилася на 655 тис. грн. Сума зносу в 2004 році становила 1829,7 тис. грн., а в 2006 р. – 2520,8 тис. грн. Значення зміни цього показника становить 691,1 тис.грн. Ступінь зносу основних виробничих фондів в 2004 році становив 38,7 %, а в 2006 році – 46,8 %, що говорить про застарілість використовуваної на підприємстві техніки і необхідність її модернізації.
Отже, виходячи з даних таблиці 2 необхідно відмітити, що наявна на підприємстві техніка дуже застаріла, про що говорить високий ступінь зносу основних фондів, і потребує негайного оновлення, оскільки значення цього показника з кожним роком зростає.
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується фондовіддачею, фондоємкістю продукції та нормою прибутку. Фондовіддача – вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів. Аналізуючи дані таблиці 2, можна зробити висновок, що за період 2004 – 2006 рр. значення цього показника зросло на 0,47 грн. з 0,52 грн. до 1,29 грн.
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.2Ефективність використання основних виробничих фондівВАТ «Житомирпиво»
Показники
Од. вим.
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна +
Сума ОФ
Сума зносу
Ступінь зносу
Фондовіддача
Припадає прибутку на 1 грн ВФ
Фондоємкість
Коефіцієнт обороту ОФ
Період обороту ОФ
Коефіцієнт обертання оборотних засобів
Середня тривалість 1 обороту оборотних засобів
Вартість реалізованої продукції на 1грн середньорічного залишку оборотних засобів
Норма прибутку
тис. грн
тис. грн
%
грн.
грн.
грн.
років
років
років
днів
грн.
%
4726,8
1829,7
38,7
0,52
0,06
1,21
0,6
12,6
1,5
174
2,06
4,9
5553,3
2177,5
39,2
0,67
0,0012
1,49
0,4
14,1
1,03
209
1,72
0,09
5381,8
2520,8
46,8
1,29
0,32
0,77
0,87
14,8
0,97
248
1,45
17,1
655
691,1
8,1
0,47
0,26
-0,44
0,27
2,2
-0,54
74
— 0,61
12,2
Показник фондоємкості характеризує середньорічну вартість основних виробничих фондів з розрахунку на 1 грн. валової продукції. За період з 2004 по 2006 рр. цей показник зменшився на 0,44 грн. Показник норми прибутку у 2004 році становив 4,9 %, а в 2006 р. – 17,1 %, що свідчить про підвищення ефективності використання основних і оборотних засобів. Підвищити ефективність їх використання можна за рахунок збільшення активної частини основних фондів і раціонального використання оборотних фондів, що дасть змогу при менших затратах збільшити кількість виробленої продукції.
Трудові ресурси – незамінна складова будь-якого виробничого процесу, управління будь-яким підприємством. Проведемо аналіз показників продуктивності праці та фонду оплати праці в ВАТ «Житомирпиво»(табл. 2.3).
Аналізуючи показники продуктивності праці та фонд оплати праці на ВАТ «Житомирпиво»(табл. 2.3) можна зробити висновок про зростання забезпеченості підприємства трудовими ресурсами за період 2004 – 2006 рр. на 25 чоловік. Через збільшення кількості працюючих зріс фонд оплати праці з 151 тис. грн. до 327,4 тис. грн. відповідно в 2004 та 2006 роках.
Таблиця 2.3
Показники продуктивності праці та фонд оплати праці на ВАТ «Житомирпиво»
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
Кількість працівників, чол.
Фонд оплати праці, тис. грн.
Середньорічна заробітна плата, грн.
Рівень продуктивності праці:
- вироблено ВП в порівняльних цінах на 1 середньорічного працівника, тис. грн.
- вироблено ВП в порівняльних цінах на 1 люд-год, тис. грн.
78
151,0
161,3
31,07
0,18
84
204,9
203,7
26,8
0,17
103
327,4
264,8
42,8
0,32
25
176,4
103,5
11,73
0,14
Велике значення при аналізі трудових ресурсів є розрахунок показників продуктивності праці. З даних таблиці видно, що за період 2004 – 2006 рр. зросли показники продуктивності праці, отже підвищилася ефективність використання робочої сили на підприємстві. Вартість валової продукції, виробленої на 1 середньорічного працівника зросла на 11,73 тис. грн. за три роки, що підтверджує зростання продуктивності праці працівників. Збільшилося також значення показника вартості валової продукції, виробленої на 1 люд-год з 0,18 тис. грн. до 0,32 тис. грн. Зростання значень цих показників має позитивне значення для діяльності підприємства оскільки вцілому впливає на зростання його прибутковості.
Проведемо аналіз забезпеченості підприємства основними виробничими фондами. Дані для проведення аналізу наведені в таблиці 2.4.
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.4Забезпеченість ВАТ «Житомирпиво»основними засобами за період 2004 – 2006 рр.
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
Середньорічна вартість ОВФ, тис.грн.
Припадає ОВФ на 1 працівника, тис.грн.
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн.
Припадає оборотних засобів на 1 працівника, тис.грн.
Співвідношення оборотних засобів з основними, %
2938,2
37,6
1172,1
15,0
39,8
3363,0
40,0
1311,5
15,6
38,9
3414,5
33,1
3045,8
29,6
89,2
476,3
-4,5
1873,7
14,6
49,4
Аналізуючи дані таблиці 4, необхідно відмітити, що за період 2004 – 2006 рр. зросла вартість ОВФ на 476,3 тис. грн. Проте зменшився показник забезпеченості працюючих основними фондами, оскільки зріс показник їх забезпеченості оборотними засобами на 14,6 тис. грн. Показник співвідношення оборотних засобів з основними зріс на 49,4 % протягом трьох останніх років, що має позитивне значення для підприємства, оскільки це говорить про зростання частки капіталу, який постійно перебуває в обороті і приносить прибуток. Зростання частки оборотного капіталу в структурі забезпеченості підприємства основними засобами відіграє важливу роль для діяльності ВАТ «Житомирпиво»так як це дозволяє підприємству збільшувати обсяг виробленої продукції і таким чином збільшувати прибутковість.
Наступним кроком в аналізі функціонування ВАТ «Житомирпиво»є аналіз результатів від реалізації продукції.
Таблиця 2.5Результати від реалізації продукції ВАТ «Житомирпиво»
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
Виручка від реалізації, тис. грн.
Собівартість, тис. грн.
Прибуток, тис. грн.
Рентабельність, %
1775,9
1573,9
202
12,8
1352,3
1348,2
4,1
0,3
2971,5
1866,5
1105
59,2
1195,6
292,6
903
46,4
Вивчивши і оцінивши дані таблиці 2.5, необхідно відмітити, що за період 2004 – 2006 рр. виручка від реалізації продукції на ВАТ збільшилася на 1195,6 тис. грн., прибутковість підприємства зросла на 903 тис. грн. за рахунок зростання обсягів виробництва продукції через збільшення попиту на неї, хоча в 2005 році була дуже низькою і становила всього 4,1 тис. грн. Рентабельність підприємства в 2004 році становила 12,8 %, а в 2006 р. – 59,2 %. Зростання значень цих показників має позитивне значення для діяльності підприємства в цілому, так як сприяє досягненню його мети – максимізація прибутку.
Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Проведемо аналіз співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами) – показники рентабельності підприємства.
За даними таблиці 2.6 рівень показників ефективності діяльності є різним. Зокрема відбулося погіршення багатьох з них. Значно скоротилися показники рентабельності звичайної діяльності (з 11,1 в 2004 р. до – 2,1 в 2006 р.), чиста рентабельність продажу продукції (на 6,5 %). Зниження показників рентабельності свідчить про наявні резерви у використанні основних засобів, запасів, трудових ресурсів у господарській діяльності підприємства, тобто факторів інтенсифікації виробництва та діяльності в цілому.
Таблиця 2.6Показники ефективності діяльностіВАТ «Житомирпиво»
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
Рентабельність продукції, %
Рентабельність операційної діяльності, %
Рентабельність звичайної діяльності, %
Коефіцієнт покриття виробничих витрат
Рентабельність підприємства, %
Рентабельність власного капіталу, %
Рентабельність залученого капіталу, %
Рентабельність необоротних активів, %
Рентабельність оборотних активів, %
Коефіцієнт покриття активів
Коефіцієнт окупності активів
Коефіцієнт покриття власного капіталу
Коефіцієнт окупності власного капіталу
Валова рентабельність продажу продукції, %
Чиста рентабельність продажу продукції, %
Рентабельність доходу від операційної діяльності, %
12,8
11,1
11,1
112,8
5,3
11,8
12,3
8,9
15,6
60,5
165
118,3
84,5
11,4
8,7
9,9
0,3
1,09
1,09
100,3
0,11
0,96
0,5
0,5
1,2
30,8
324
85,6
116,8
0,3
0,3
1,1
59,2
17,03
— 2,1
159,2
-1,2
-4,4
-1,6
-1,9
-3,1
52,7
210
194,5
51,4
37,2
2,2
14,5
46,4
5,93
-
46,4
-
-
-
-
-
— 7,8
45
46,2
— 33,1
25,8
-6,5
4,6
Разом з тим, поряд з негативними тенденціями, відбулося покращання показників рентабельності, а саме – продукції (на 46,4 %), операційної діяльності (на 5,93 %), валової рентабельності продажу (25,8 %), рентабельності доходу від операційної діяльності (4,6 %). Позитивною можна вважати також динаміку показника покриття виробничих витрат. Таку тенденцію можна пояснити зростанням обсягу виробництва, цін і незначним підвищенням собівартості продукції. На підприємстві протягом періоду, що аналізується відбулися зміни в технологічному процесі або асортименті випуску продукції, що певним чином вплинуло на її собівартість, вимагало здійснення додаткових витрат на збут, інших операційних витрат. Покращити значення показників рентабельності на ВАТ «Житомирпиво»можна за рахунок розробки ефективних заходів маркетингової політики, удосконалення асортиментної політики, перегляду політики ціноутворення, продажу або списання непотрібних основних виробничих запасів, зниження запасів сировини, матеріалів.
Проведемо аналіз ефективності управління виробництва. Загально прийнято, що ефективність управління виробництва перш за все передбачає ефективність виробництва. Тому показники, що характеризують ефективність виробництва можна вважати показниками ефективності управління. Дані для проведення даного аналізу наведені в таблиці 2.7 «Показники ефективності управління виробництвом ВАТ „Житомирпиво“.
З даних таблиці 7 видно, що за період 2004 – 2006 рр. зріс показник вартості виробленої валової продукції на 1 грн. ВФ на 0,41 тис. грн., на 1 середньорічного працівника – на 10,2 тис. грн., що говорить про зростання обсягів виробленої продукції. Збільшився показник валового доходу на 1 середньорічного працівника на 11,8 тис. грн., що є підтвердженням зростання прибутковості підприємства.
Збільшилося значення показника питомої ваги заробітної плати працівників управління в загальному фонді заробітної плати на 5,3 % за аналізований період, що підтверджує факт піклування апарату управління про своїх працівників.
Таблиця 2.7Показники ефективності управління виробництвом ВАТ „Житомирпиво“
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
I Загальні результативні показники
1. Вироблено ВП на:
- 1 грн. ВП, тис. грн.
- 1 середньорічного працівника, тис. грн.
2. ВД на:
- 1 грн. ВФ, тис. грн.
- 1 середньорічного працівника, тис. грн.
3. Прибуток на:
- 1 грн. ВФ, тис. грн.
- 1 середньорічного працівника, тис. грн.
4. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
5. Фондовіддача, коп. на 1 грн.
6. Рівень рентабельності, %
II показники економічності апарату управління
1. Питома вага затрат на управління в собівартості ВП, %
2. Питома вага витрат на оплату праці апарату управління в собівартості ВП, %
3. Питома вага зарплати працівників управління в загальному фонді оплати праці, %
4. Відношення чисельності працівників апарату управління до загальної кількості працівників, %
5. Кількість працівників на 1 працівника апарату управління, чол.
III Показники результативності управління
1. Виробництво ВП на:
- 1 грн. управлінських витрат, грн.
- на 1 працівника апарату управління, тис. грн.
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн.
2. ЧД на:
- 1 працівника апарату управління, тис. грн.
- 1 грн. заробітної плати працівника апарату управління, тис. грн.
- 1 грн. затрат на управління
0,89
33,6
0,82
31,0
0,07
2,5
4573,9
82
12,8
2,1
1,8
19,7
35,8
2,8
78,9
93,7
33,6
7,2
6,8
6,07
0,72
29,0
0,67
26,9
0,001
0,05
1348,2
67
0,3
3,6
3,3
22
35,7
2,8
50,0
80,8
29,0
0,14
0,09
0,08
1,3
43,8
1,29
42,8
0,32
10,7
1866,5
129
59,2
4,6
4,4
25
31,1
3,2
52,6
141,0
43,8
34,5
13,5
12,9
0,41
10,2
0,47
11,8
0,25
8,2
292,6
47
46,4
2,5
2,6
5,3
-4,7
0,4
-26,3
47,3
10,2
27,3
6,7
6,83
Для подальшого успішного функціонування ВАТ „Житомирпиво“необхідно раціоналізувати управління виробництвом. Доцільно ввести інженерну та диспетчерську служби. Функціонування добре організованої диспетчерської служби забезпечує найбільш продуктивне використання господарських ресурсів і з найменшими затратами праці і коштів. Кожен рік потрібно удосконалювати інформаційну систему і документаційне забезпечення управління. Поєднання цих заходів допоможе подальшому покращенню ресурсів господарської діяльності.
Наступним кроком у фінансовому аналізі є аналіз рентабельності виробництва продукції, розрахунок якої наведений в таблиці 2.8.
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.8Показники рентабельності виробництва продукції у ВАТ «Житомирпиво»
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
Валовий прибуток, тис. грн.
Вартість реалізованої продукції, тис. грн.
Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.
Середньорічні залишки оборотних коштів, тис. грн.
Середньорічна вартість виробничих фондів, тис. грн.
Коефіцієнт фондомісткості продукції
Коефіцієнт закріплення оборотних коштів
Прибуток на 1 грн. реалізованої продукції, коп.
Норма прибутку, %
202
2424,2
2938,2
1172,1
4110,3
1,2
0,5
8
4,9
4,1
2256,6
3363,0
1311,5
4674,5
1,5
0,6
0,18
0,09
1105
4411,9
3414,5
3045,8
6460,3
0,8
0,7
25
17,1
903
1987,7
476,3
1873,7
2350
-0,4
0,2
17
12,2
Отже, в цілому можна зробити висновок, що ВАТ «Житомирпиво»є рентабельним підприємством про що говорять щорічні зростання значень показників валового прибутку і норми прибутку (на 903 тис. грн. і 12,2 % відповідно).
2.2 Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Житомирпиво»
Зовнішньоекономічну діяльність ВАТ «Житомирпиво»розпочало в 1999 році. Так як підприємство спеціалізується на виробництві пива, йому потрібен хміль, який ВАТ почало закуповувати в Чехії та Угорщині, оскільки його якість набагато краща від вітчизняного, а при оптових поставках продукції постійним споживачам надаються знижки, в результаті чого ціни на імпортовану сировину нижчі, в порівнянні з вітчизняними цінами на аналогічну продукцію.
При здійсненні зовнішньоекономічної діяльностіВАТ «Житомирпиво» з Чеською фірмою «Mercador» та Угорською фірмою "UPJ" використовує DAF базисну умову поставки. Згідно з цією умовою продавець доставляє товар у визначений пункт на кордоні до вступу на митну територію України.
Для повної характеристики роботи підприємства в галузі імпорту його обсяги за звітній рік порівнюються з обсягами попереднього. Метою такого дослідження є вивчення кількісних та якісних змін. Це необхідно для встановлення змін, що відбулися у товарній структурі імпорту. Проведемо аналіз обсягу та структури імпорту на ВАТ «Житомирпиво»(табл. 2.9).
З даних таблиці видно, що обсяг імпорту збільшився на 159000 грн. Звертає на себе увагу значне збільшення поставок з Чехії. Це обумовлено застосуванням певних пільг щодо оподаткування імпорту з Чехії. Такий режим зовнішньої торгівлі вигідний підприємству, оскільки в значній мірі зменшуються витрати діяльності, а отже, збільшується прибуток.
Таблиця 2.9Обсяг та структура імпорту підприємства
Країни
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміни (+)
тис. грн
%
тис.грн
%
тис.грн
%
тис.грн
%
Чехія
Угорщина
Разом
195
24
219
89,1
10,9
100
207
32
239
86,6
13,4
100
252
54
306
82,3
17,7
100
57
30
159
-6,8
6,8
-
При проведенні аналізу імпортних операцій підприємства оцінюють виконання плану поставок по імпорту в розрізі основних країн постачальників. На ВАТ всі зобов‘язання по імпортним контрактам були виконанні вчасно і в повній сумі. Стабільність при виконанні підприємством своїх контрактних зобов‘язань за договорами планових поставок свідчить про високу ефективність роботи маркетингової і фінансової служб.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України на даний час в Україні діє ставка ввізного мита на хміль в розмірі 50 %, але не менше 2 євро за 1 кгхмелю (01.07.99 № 1178). Ставка ввізного мита вводиться з метою впорядкування імпорту хмелепродукції та забезпечення виконання вимог закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції». В 2006 році ВАТ імпортувало 23 т хмелю. Митна вартість товару становила 252000 грн, враховуючи 11 тис. грн за 1 т хмелю. Ввізне мито розраховується як добуток митної вартості і ставки ввізного мита.
ВМ = 252000 * 0,5 = 126000 грн
Отже, сума ввізного мита становила 126000 грн. При імпорті підприємство також сплачує митні збори – це плата за виконання митними органами своїх повноважень, а також за надання послуг у сфері митної справи. Величина митних зборів залежить від митної вартості товару. Так як митна вартість хмелю становить 252000 грн, що є більше 1000 $, то ставка митних зборів сплачується в розмірі 0,2 % від митної вартості товару.
МЗ = МВ * 0,2 %
МЗ = 252000 * 0,002 = 504 грн
Отже, сума митних зборів, сплачена підприємством при імпорті хмелю становила 504 грн.
Товари, що імпортуються в Україні також обкладаються податком на додану вартість. Основою для нарахування ПДВ є митна вартість товару з урахуванням фактично сплачених сум ввізного мита, митних зборів.
ПДВ = 0,20 * (МВ + МЗ + ВМ)
ПДВ = 0,20 * (252000 + 504 + 126000) = 75700,8 грн
Вартість за якою імпортований товар ставиться на баланс підприємства називається балансовою вартістю товару. Вона дорівнює митній вартості товару з урахуванням фактично сплачених сум митного збору, ввізного мита і податку на додану вартість.
БВ = МВ + МЗ + ВМ + ПДВ
БВ = 252000 + 504 + 126000 + 75700,8 = 454204,8 грн
Сплата всіх митних платежів і податків здійснюється в національній валюті. Отже, вартість імпортованого товару, яка записується на баланс ВАТ «Житомирпиво»становила 454204,8 грн. За аналогічною схемою проведемо розрахунок суми митних зборів та платежів при імпорті хмелю з Угорщини.
Таблиця 2.10Сплата митних платежів та зборів при імпорті хмелю
Показники
Чехія, грн
Угорщина, грн
Митна вартість
Ввізне мито
Митні збори
ПДВ
Балансова вартість
На нац. ринку
252000
126000
504
75700,8
454204,8
460000
54000
27000
108
16221,6
97329,6
99876
З даних таблиці 2.10 видно, що навіть імпортуючи товари з Чехії та Угорщини і сплачуючи ввізне мито, митні збори та податок на додану вартість, підприємство сплачує меншу суму, ніж воно закупило б таку саму кількість хмелю на національному ринку. Підприємству вигідніше імпортувати хміль з Чехії, ніж з Угорщини, оскільки має сталі і налагоджені зв‘язки з фірмою "Mercador" і при кожній наступній партії замовлення отримує знижку.
Отже, на основі проведеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Житомирпиво»можна зробити висновок, що набута стратегія ведення зовнішньоекономічної діяльності є ефективною про що говорять щорічні темпи зростання обсягів імпорту (з 219 тис. грн в 2004 р. до 306 тис. грн в 2006 р.) і стабільність виконання підприємством своїх контрактних зобов‘язань. Підприємству вигідно імпортувати хміль з Чехії, ніж закуповувати його в власній країні, оскільки імпортуючи воно несе менші затрати, навіть сплативши митні збори, ввізне мито і податок на додану вартість, і разом з цим отримує хміль вищої якості, що дає можливість виробляти пиво кращого ґатунку.
2.3 Оцінка показників фінансового стану ВАТ «Житомирпиво»
В активі балансу підприємства в загальному грошовому вираженні показані стан і розміщення засобів підприємства, а в пасиві – джерела їх утворення. Вартість активів (майна) характеризується загальною сумою всіх активів, які знаходяться на балансі підприємства. Розмір і склад активів залежить від обсягів і організації підприємницької діяльності та ефективності їх використання. Розмір цього показника характеризує можливості підприємства здійснювати підприємницьку діяльність. Активи підприємства подаються в балансі за окремими класифікаційними групами: необоротні та оборотні, запаси, дебіторська заборгованість та грошові кошти.
Зобов‘язання підприємства – теперішня заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій, від погашення якої очікується вибуття ресурсів із підприємства, які втілюють у собі майбутні економічні вигоди.
Власний капітал – залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх його зобов‘язань. Проведемо аналіз структури та динаміки майна і джерел його утворення ВАТ «Житомирпиво»(таблиця 2.11). Аналізуючи структуру балансу, тобто майна і джерел його утворення, можна зробити висновок, що збільшилася валюта балансу на 2349,9 тис. грн. Це зумовлено зміною в структурі майна і джерел його утворення. Так, збільшилися вартість необоротних активів підприємства на 476,3 тис. грн., оборотних активів – 1873,7 тис. грн. за період 2004 – 2006 рр. Щодо змін в структурі активів, то зменшилася питома вага необоротних активів на 18,5 % і відповідно збільшилася питома вага оборотних активів на 18,6 %, що є позитивною ознакою «нормального» балансу підприємства так як це підтверджує зростання суми коштів в обігу. Що стосується джерел утворення господарських засобів, то збільшилася сума власного капіталу на 104 тис. грн., проте разом з цим збільшилася сума зобов‘язань підприємства на 2453,9 тис. грн. за період що аналізується, що говорить про зростання заборгованості підприємства.
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.11Структура та динаміка майна підприємства і джерел його утворення Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Відхилення 2006р.до2004р тис.грн % тис.грн % тис.грн % тис.грн % Актив:
Необоротні активи
Оборотні активи
Витрати майбутніх періодів
Разом
Пасив:
Власний капітал, цільове фінансуван.
Зобов‘язання
Разом
2938,2
1172,1
0,1
4110,4
1577,2
2533,2
4110,4
71,4
28,5
0,1
100
38,4
61,6
100
3363
1311,5
0,1
4675
1582,1
3092,9
467,5
71,9
28,05
0,1
100
33,8
66,2
100
3414,5
3045,8
-
6460,3
1473,2
4987,1
6460,3
52,9
47,1
-
100
22,8
77,2
100
476,3
1873,7
-
2349,9
104
2453,9
2349,9
-18,5
18,6
-
-
-15,6
15,6
-
В процесі функціонування підприємства, величина активів та їх структура постійно змінюється. У зв‘язку з цим у процесі аналізу активів підприємства в першу чергу слід вивчити зміни в їх складі, структурі і оцінити їх, оскільки фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та раціональності вкладення фінансових ресурсів в активи. Від того, які кошти (власні чи залучені) вкладені в необоротні і оборотні засоби, скільки їх знаходиться в сфері виробництва і у сфері обігу, в грошовій і матеріальній формах, наскільки оптимальне їх співвідношення, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, а отже і фінансовий стан підприємства. Проведемо аналіз структури активів ВАТ «Житомирпиво»(табл. 2.12).
Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та раціональності вкладення фінансових ресурсів в активи. Від того, які кошти вкладені в необоротні і оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і обігу, наскільки оптимальне їх співвідношення, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, а, отже і фінансовий стан підприємства.
Таблиця 2.12Аналіз структури активів підприємства
Види активів
2004 р.
2005р.
2006р.
Зміна (+)
тис.грн
%
тис.грн
%
тис.грн
%
тис.грн
%
1. Основні засоби
- залишкова вартість
- первісна вартість
- знос
Інші необор. активи
Всього за розділом 1
2897,1
4726,8
1829,7
41,1
2938,2
70,4
-
-
0,9
71,4
3250,8
5553,3
2177,5
112,2
336,3
69,5
-
-
2,4
71,9
2861,0
5381,8
2520,8
553,5
3414,5
44,3
-
-
8,6
52,9
-36,1
655
691,1
512,4
476,3
26,1
-
-
7,7
-18,5
2. Оборотні активи
Запаси
- виробничі запаси
- незаверш. вир-во
- готова продукція
Дебіторська заборгов. за товари:
- чиста реалізована вартість
- первісна вартість
Дебіторська заборгов. за розрах.:
- з бюджетом
- із внутрішніх розрахунків
Інша дебіторська заборгованість
Грошові кошти та їх еквіваленти в:
- національній валюті
Інші оборотні активи
Всього за розділом 2
530,1
116,3
-
159,1
159,1
1,4
-
2,2
7,7
355,3
1172,1
12,9
2,8
-
3,9
3,9
0,03
-
0,05
0,2
8,6
28,5
414,8
449,6
6,2
121,7
121,7
10,4
10,7
280,0
17,1
1
1311,5
8,9
9,6
0,1
2,6
2,6
0,2
0,2
6,0
0,4
0,07
28,05
1731,0
35,7
3,1
523,6
523,6
0,7
18,4
731,2
2,1
-
3045,8
26,8
0,6
0,05
8,1
8,1
0,01
0,3
11,3
0,03
-
47,1
1200,9
-80,6
-
364,5
364,5
-0,7
-
729
-5,6
-
1873,7
13,9
-2,2
-
4,2
4,2
-0,02
-
11,25
-0,17
-
18,6
3.Витрати майбутніх періодів
Баланс
0,1
4110,4
0,02
100
0,1
4675,0
0,02
100
-
6460,3
-
100
-
2349,9
-
-
За даними таблиці 2.12 на ВАТ загальна вартість майна зросла на 2349,9 тис. грн. Такий приріст майна відбувся за рахунок збільшення вартості необоротних активів (476,3 тис. грн) і оборотних активів (1873,7 тис. грн) відповідно.
Виробничі основні засоби складають найбільшу частку в необоротних активах (70,4 % в 2004 р. і 44,3 % в 2006 р.), що свідчить про орієнтацію на створення матеріальних умов для розширення основної діяльності підприємства. Відсутність довгострокових фінансових вкладень є негативним явищем і свідчить про те, що підприємство не має інвестиційної діяльності.
За період 2004 – 2006 рр. відбулося збільшення оборотних активів підприємства на 1873,7 тис. грн, тобто на 18,6 %. Це обумовлено передусім збільшенням виробничих запасів на 1200,9 тис. грн або 13,9 % та збільшенням дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 364,5 тис. грн або 4,2 %. Частка грошових коштів у складі оборотних активів є незначною і відбувається тенденція до її зменшення, що є негативним явищем для зміцнення фінансового стану підприємства. Отже, збільшення частки оборотних активів у структурі активів ВАТ «Житомирпиво»свідчить про формування більш мобільної структури активів, яка сприяє прискоренню оборотності коштів підприємства.
Проведемо аналіз структури пасивів ВАТ «Житомирпиво». З даних таблиці 2.13 видно, що відбулося зменшення власного капіталу за період 2004 – 2006 рр. на 104 тис.грн, тобто на 15,6 %. Якщо детально розглянути структуру власного капіталу, то найбільшу питому вагу займає статутний капітал: 25,9 % і 15,6 % в 2004 та 2006 рр. відповідно. Спостерігається зменшення питомої ваги статутного капіталу в структурі власного капіталу підприємства, проте разом з цим спостерігається збільшення долі нерозподіленого прибутку на 50,2 тис. грн.
У поточних зобов‘язаннях підприємства найбільшу питому вагу займають короткострокові кредити банків (41 % в 2006 р.). Збільшилася кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 1532,3 тис. грн або 22,2 %.
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.13Аналіз структури пасивів ВАТ «Житомирпиво»
Види джерел
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
тис. грн
%
тис. грн
%
тис. грн
%
тис. грн
%
1. Власний капітал
Статутний капітал
Додатковий капітал
Інший додатковий капітал
Нерозподілений прибуток
Неоплачений капітал
Всього за розділом 1
1064,8
7,0
288,8
62,4
154,2
1577,2
25,9
0,2
7,0
1,5
3,7
38,4
1064,8
7,0
288,8
221,5
-
1582,1
22,8
0,1
6,2
4,7
-
33,8
1009,8
7,0
343,8
112,6
-
1473,2
15,6
0,1
5,3
1,7
-
22,8
-55
-
55
50,2
-
-104
-10,3
-0,1
-1,7
0,2
-
-15,6
2.Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків
Всього за розділом 2
3.Поточні зобов‘язання
Короткострокові кредити банків
Векселі видані
Кредиторська заборгованість за товари, послуги
Поточні зобов‘язання за розрахунками:
- з бюджетом
- з позабюджетних платежів
- зі страхування
- з оплати праці
Інші поточні зобов‘язання
Всього за розділом 3
2334,8
2334,8
-
-
174,3
6,3
3,5
5,3
8,1
0,9
198,4
56,8
56,8
-
-
4,2
0,2
0,09
0,1
0,2
0,02
4,8
485,6
485,6
1685,4
750,3
131,2
22,1
2,6
3,0
12,4
0,3
2607,3
10,4
10,4
36,1
16,0
2,8
0,5
0,06
0,06
0,3
0,007
55,8
-
-
2649,2
-
1706,6
9,8
0,3
11,2
20,2
589,8
4987,1
-
-
41,0
-
26,4
0,2
0,005
0,2
0,3
9,1
77,2
-
-
-
-
1532,3
3,5
-2,2
5,9
12,1
588,9
4788,7
-
-
-
-
22,2
-
-0,08
0,1
0,1
9,08
72,4
Баланс
4110,4
100
4675,0
100
6460,3
100
2349,9
-
Простежується збільшення поточних зобов‘язань за розрахунки з бюджетом на 3,5 тис. грн за період 2004 – 2006 рр. В структурі поточних зобов‘язань частка поточних зобов‘язань з оплати праці в 2004 р. становила 0,2 %, а в 2006 р. – 0,3 %. Вцілому сума поточних зобов‘язань зросла на 4788,7 тис. грн, що є негативним явищем діяльності підприємства, оскільки збільшився розмір заборгованості підприємства з бюджетом, з працівниками.
Від погашення поточної заборгованості очікується вибуття ресурсів із підприємства, що негативно вплине на фінансовий стан ВАТ «Житомирпиво». Разом з цим частка власного капіталу за період, що аналізується зменшилася на 104 тис. грн, що говорить про зростання заборгованості від зовнішніх джерел.
Отже, на ВАТ «Житомирпиво»склалася несприятлива фінансова ситуація, оскільки зменшується власний капітал підприємства і збільшується його заборгованість перед банками, державою, працівниками, що призводить до погіршення фінансового стану підприємства. Для ліквідації такої несприятливої ситуації підприємству необхідно перш за все погасити заборгованість або її частину, шляхом розширення діяльності підприємства, зменшення накопичення надлишкових або мало використовуваних запасів, недіючого обладнання, матеріалів або їх повна ліквідація.
Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є грошові потоки у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто вони мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати в погашення заборгованості. Оцінка надійності коефіцієнтів ліквідності здійснюється в процесі вивчення питомої ваги оборотних активів та їх окремих видів в складі майна підприємства. Частка оборотних активів в активах визначається шляхом ділення оборотних активів на валюту балансу і показує їх питому вагу в майні підприємства. Проаналізуємо зміни в структурі і обсязі робочого капіталу ВАТ «Житомирпиво»(табл. 2.14).
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.14Зміни в структурі і обсязі робочого капіталуВАТ «Житомирпиво», тис.грн
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
Оборотні активи:
- запаси
- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
- дебіторська заборгованість за розрахунками
- грошові кошти та їх еквіваленти
- інші оборотні активи
Оборотні активи, разом
Поточні зобов‘язання:
- короткострокові кредити банків
- векселі видані
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
- поточні зобов‘язання за розрахунками
- інші зобов‘язання
Поточні зобов‘язання, разом
646,4
159,1
1,4
7,7
355,3
1172,1
-
-
174,3
23,2
0,9
198,4
870,7
121,7
10,4
17,1
1
1311,5
1685,4
750,3
131,2
40,1
0,3
2607,3
1769,8
523,6
0,7
2,1
-
3045,8
2649,2
-
1706,6
41,5
589,9
4987,1
1123,4
364,5
-0,7
-5,6
-
1873,7
-
-
1532,3
18,3
588,9
4788,7
З даних таблиці 2.14 видно, що сума оборотних активів в 2004 р. становила 1172,1 тис. грн, а в 2006 р. – 3045,8 тис. грн. Сума поточних зобов‘язань в 2006 р. дорівнювала 4987,1 тис. грн. Перевищення суми поточних зобов‘язань над сумою оборотних активів говорить про неплатоспроможність ВАТ «Житомирпиво», що має негативне значення для діяльності підприємства.
Проведемо аналіз показників оцінки ліквідності ВАТ «Житомирпиво». Коефіцієнт покриття показує скільки гривень оборотних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов‘язань. З даних таблиці 13 видно, що в ВАТ «Житомирпиво»коефіцієнт покриття в 2004 році має дуже високе значення (8,9), оскільки на підприємстві була невелика сума заборгованості, а в 2006 році цей показник дуже низький (0,6), що говорить про неможливість підприємства погасити зобов‘язання, оскільки на кожну гривню поточних зобов‘язань припадає лише 60 копійок (в 2006 р.). Значення коефіцієнта швидкої ліквідності в 2004 році становило 0,03, а в 2006 р. – 0,0004, що є меншим за нормативне (>1) і свідчить про те, що за рахунок грошових коштів за період, що аналізується (2004 – 2006 рр.), може бути погашено лише 3 % поточних зобов‘язань в 2004 році та 0,04 % в 2006 р.
Таблиця 2.15Показники ліквідності ВАТ «Житомирпиво»
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
Коефіцієнт покриття
Коефіцієнт швидкої ліквідності
Коефіцієнт проміжної ліквідності
Частка оборотних засобів в активах, %
Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів), тис. грн
8,9
0,03
0,8
28,5
973,8
0,5
0,006
0,2
28,1
-1295,7
0,6
0,0004
0,3
47,1
-1941,3
— 8,3
— 0,0296
-0,5
18,6
-
З даних таблиці видно, що значення коефіцієнта швидкої ліквідності погіршилося за період 2004 – 2006 рр., що є негативним явищем для платоспроможності ВАТ. Коефіцієнт проміжної ліквідності говорить, що в 2004 р. 80 %, а в 2006 р. – 30 % поточних зобов‘язань могло бути погашено за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості. Значення цього коефіцієнта є низьким і говорить про те, що підприємство не в змозі повністю погасити борги.
Отже, з даних таблиці 13 можна зробити висновок про те, що ВАТ «Житомирпиво»не є ліквідним про що говорять коефіцієнт покриття (0,6 в 2006 р.), коефіцієнт швидкої ліквідності (0,0004), коефіцієнт проміжної ліквідності (0,3). Значення цих коефіцієнтів є дуже низькими і не відповідають встановленим нормам. Про неплатоспроможність підприємства говорить показник робочого капіталу (- 1941,3 тис. грн в 2006 р.). Значення цього показника показує, що на ВАТ поточні зобов‘язання перевищують суму оборотних активів. Низькі значення показників ліквідності мають негативне значення для діяльності ВАТ «Житомирпиво»оскільки роблять його неплатоспроможним і фінансово нестійким. Покращення фінансового стану неплатоспроможного підприємства можна досягти шляхом раціонального використання наявних ресурсів і вдосконалення системи управління.
На даному етапі для подолання неплатоспроможності ВАТ необхідно вжити таких заходів:
- збільшити власний капітал, насамперед отриманням прибутку (зменшенням збитків), збільшенням статутного капіталу;
- зменшити величину необоротних активів, особливо шляхом переведення частини необоротних активів в оборотні.
Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отримуваний прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.
Фінансова стійкість – платоспроможність підприємства в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова стійкість відображає збалансованість власних та залучених коштів, засобів та джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення темпів нагромадження власних засобів, співвідношення довгострокових і поточних зобов‘язань, достатності забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами. Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку показників, наведених в таблиці 2.16.
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.16Показники оцінки фінансової стійкості ВАТ «Житомирпиво»
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
1.Коефіцієнт автономії
2.Коефіцієнт фінансової залежності
3.Маневреність робочого капіталу
4.Коефіцієнт маневреності робочого капіталу
5.Коефіцієнт фінансової стійкості
6.Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу
7.Коефіцієнт стійкості фінансування
8.Коефіцієнт концентрації залученого капіталу
9.Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів
10.Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів
11. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами
12. Коефіцієнт довгострокових зобов‘язань
13. Коефіцієнт поточних зобов‘язань
0,4
2,6
0,5
0,6
0,6
1,6
0,9
0,6
0,8
0,6
-1,1
0,9
0,08
0,3
2,9
— 0,6
— 0,8
0,5
1,9
0,4
0,7
0,1
0,2
-1,3
0,2
0,8
0,2
4,3
— 0,8
— 1,3
0,3
3,4
0,2
0,8
-
-
— 0,6
-
1
— 0,2
1,7
-
-
— 0,3
1,8
-0,7
0,2
-
-
0,5
-
0,92
Проведемо аналіз показників оцінки фінансової стійкості ВАТ «Житомирпиво»і на їх основі зробимо висновок про спроможність підприємства здійснювати господарську діяльність, про незалежність від зовнішніх джерел фінансування.
Аналізуючи дані таблиці 2.16, можна зробити висновок, що в цілому на ВАТ «Житомирпиво»склалася несприятлива фінансова ситуація, так як значення показників, якими характеризується фінансова стійкість підприємства дуже низькі і не відповідають встановленим нормам. Значення коефіцієнту автономії 0,4 та 0,2 відповідно в 2004 та 2006 рр. говорить про те, що питома вага власного капіталу в загальній сумі балансу становить 40 % та 20 %. Це є негативним показником діяльності ВАТ оскільки свідчить про залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Протягом періоду, що аналізується відбулося зростання коефіцієнта фінансової залежності на 1,7 (з 2,6 в 2004 р. до 4,3 в 2006 р.). Зростання значення цього показника показує, що на 1 грн власних коштів підприємства припадало в 2004 р. 260 грн, а в 2006 р. – 430 грн загальної вартості майна ВАТ. Зміна значення цього коефіцієнта має негативний характер, оскільки говорить про фінансову залежність підприємства від кредиторів.
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємством, показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність. Значення цього показника в 2006 р. становило –1,3, що говорить про зменшення частки власного капіталу і як наслідок – низький ступінь мобільності використання власних коштів.
Зростання значення коефіцієнта співвідношення залученого і власного капіталу свідчить про збільшення залежності ВАТ від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Так, в 2004 році на 1 грн власного капіталу припадало 1,6 грн залученого, що на 1,8 грн менше, ніж в 2006 році. Зменшилося значення коефіцієнта структури фінансування необоротних активів протягом періоду, що аналізується, що свідчить про зменшення рівня фінансування необоротних активів за рахунок довгострокових джерел, як наслідок – зменшення інвестиційної активності підприємства. Спостерігається зменшення значення коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів (0,6 в 2004 р., 0,2 в 2006 р.), що характеризує і ще раз підтверджує зменшення інвестиційної активності ВАТ.
Отже, підводячи підсумок аналізу фінансової стійкості ВАТ «Житомирпиво»можна зробити висновок, що підприємство є фінансово нестійким і залежним від зовнішніх джерел фінансування. В 2006 році ВАТ лише на 20 % фінансувалося за рахунок власного капіталу. Рівень фінансової залежності з кожним роком зростає (2,6 в 2004 р. та 4,3 в 2006 р.), що говорить про пряму залежність ВАТ від зовнішніх інвесторів. Фінансова стійкість може бути відновлена шляхом поповнення джерел формування запасів (збільшення кредитів, позик), оптимізації їх структури, обґрунтованого зниження рівня запасів.
Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту засобів підприємства. Критеріями ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів підприємства, стійкість економічного зростання. Показники ділової активності дозволяють оцінити ефективність використання власних засобів підприємством і виражаються в оцінці оборотності активів підприємства. Проведемо аналіз показників ділової активності ВАТ «Житомирпиво».
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.17Показники ділової активності ВАТ «Житомирпиво»
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
Ділова активність підприємства
Коефіцієнт обертання оборотних засобів
Середній строк обороту оборотних засобів, днів
Фондовіддача необоротних активів
1,0
1,5
174
0,52
1,1
1,03
209
0,67
1,4
0,97
248
1,29
0,4
— 0,54
74
0,47
Аналізуючи дані таблиці 2.17 видно, що за період 2004 – 2006 рр. зменшилося значення коефіцієнта обертання оборотних засобів з 1,5 до 0,97 відповідно. Цей показник характеризує кількість оборотів за період, що аналізується. Зменшення значення цього коефіцієнта свідчить про зменшення ефективності використання оборотних засобів, що є негативною стратегією ВАТ «Житомирпиво».
Про погіршення фінансового стану підприємства і як наслідок – ділової активності говорить також середній строк обороту оборотних засобів, значення якого зросло на 74 дні (з 174 до 248 в 2004 та 2006 рр. відповідно). Збільшення цього показника має негативне явище для діяльності підприємства, оскільки стримується кругообіг продукції, що впливає на зменшення обсягу реалізації і як наслідок – зменшення прибутку. Зменшення швидкості обороту відображає зниження економічного потенціалу підприємства, оскільки стримує можливість вивільнення частини оборотних коштів для власних потреб.
Причинами занадто тривалого терміну обороту активів є: недостача грошових коштів для здійснення діяльності, тривалий термін реалізації готової продукції, повільний оборот дебіторської заборгованості. Для прискорення обертання коштів, для збільшення швидкості кругообігу ВАТ «Житомирпиво»необхідно пришвидшити термін реалізації готової продукції, скоротити термін обороту дебіторської заборгованості, зменшити частку запасів сировини в складі матеріальних запасів. Важливим заходом є також модернізація техніки, що призведе до зменшення тривалості технологічного процесу виробництва пива. Лише при врахуванні всіх вище вказаних заходів ВАТ зможе підвищити швидкість кругообігу підприємства, результатом чого є зростання його ділової активності.
Провівши аналіз фінансового стану ВАТ «Житомирпиво»можна зробити висновок, що на підприємстві склалася несприятлива фінансова ситуація про що говорять показники ліквідності та платоспроможності, фінансової стійкості і ділової активності підприємства. Зменшення значення коефіцієнта покриття на 8,3 протягом періоду, що аналізується (2004 – 2006 рр.) говорить про неможливість підприємства погасити зобов‘язання, оскільки на кожну гривню поточних зобов‘язань припадало в 2006 році лише 60 копійок. Простежується також зменшення значення коефіцієнта швидкої ліквідності (0,03 в 2004 р. та 0,0004 в 2006 р.), що свідчить про те, що за рахунок грошових коштів в 2004 році було погашено лише 3 % поточних зобов‘язань, а в 2006 році – 0,04 %. Про неплатоспроможність ВАТ говорить показник робочого капіталу (-1941,3 тис. грн в 2006 р.), що є доказом перевищення суми поточних зобов‘язань над сумою оборотних активів.
За період 2004 – 2006 рр. зменшилося значення коефіцієнту автономії підприємства 0,4 та 0,2 відповідно в 2004 та 2006 роках, що свідчить про те що питома вага власного капіталу в загальній сумі балансу становить 40 % та 20 %.Це є негативним показником діяльності ВАТ оскільки свідчить про залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Доказом погіршення фінансового стану і як наслідок – ділової активності є середній строк обороту оборотних засобів, значення якого зросло на 74 дні (з 174 до 248 в 2004 та 2006 рр.). Збільшення цього показника має негативне значення для діяльності підприємства, оскільки стримується кругообіг продукції, що впливає на зменшення обсягу реалізації і як наслідок – зменшення прибутку. Зменшення швидкості обороту відображає зменшення економічного потенціалу підприємства, оскільки стримує можливість вивільнення частини оборотних засобів для власних потреб.
На даному етапі для подолання неплатоспроможності і покращення показників фінансової стійкості ВАТ «Житомирпиво»необхідно вжити таких заходів:
§ збільшити власний капітал, насамперед отриманням прибутку (зменшенням збитків), збільшенням статутного капіталу
§ зменшити величину необоротних активів, особливо шляхом переведення частини необоротних активів в оборотні
§ поповнити джерела формування запасів, оптимізація їх структури, обґрунтувати зниження рівня запасів
Лише при раціональному використанні наявних ресурсів і вдосконаленні системи управління можна досягти позитивних зрушень і покращити фінансовий стан ВАТ «Житомирпиво».
РОЗДІЛ 3. Оцінка та шляхи підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
3.1 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Житомирпиво»
Згідно із законом України «Про підприємства в Україні» можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності надається підприємствам усіх форм власності, які самостійно обирають напрями, цілі діяльності та контрагентів. Відповідно до чинного законодавства зовнішньоекономічні зв`язки здійснюються на підставі господарських договорів про торгівлю, спеціалізацію та кооперування у виробництві, науково-технічну співпрацю, протоколів про встановлення прямих виробничих і науково-технічних зв`язків.
Підприємство, що вирішило розпочати зовнішньоекономічну діяльність (надалі – ЗЕД), повинно точно з`ясувати для себе її переваги та недоліки. Перевагами ЗЕД є:
- значне розширення ринків збуту власної готової продукції і ринків сировинних ресурсів;
- можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій;
- накопичення грошових коштів в іноземній валюті та страхування таким чином фінансових ресурсів підприємства від знецінення національної валюти внаслідок інфляції;
- значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.
Недоліками ЗЕД є:
- конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками аналогічної продукції;
- міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн;
- значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних і транспортних катастроф у зв`язку із збільшенням відстані транспортних перевезень;
- невиконання іноземним партнером своїх зобов`язань у зв`язку з політичними змінами в його країні.
У зв`язку з цим зовнішньоекономічна діяльність підприємств стає одним із специфічних об`єктів економічного аналізу.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності розглядається у системі комплексного економічного аналізу діяльності підприємств в цілому, а сфера зовнішньоекономічної співпраці досліджується за моделями тематичного аналізу. Зокрема, відокремлюються такі напрями тематичного аналізу як комерційний, валютний, фінансовий, транспортний, розрахунків. Тематичний аналіз застосовується при вивченні особливо актуальних питань, серед яких: ефективність реалізації різних видів продукції на певному ринку або одного виду продукції на різних ринках.
На мікрорівні економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності дозволяє вивчати три групи проблем: стан і розвиток світового господарства й економіки будь-якої країни; економіко-правове становище зовнішньоекономічної діяльності, конкурентна сфера; сегментація світового ринку та пріоритетні напрями активізації на ньому.
Особливостями аналізу ЗЕД на сучасному етапі функціонування підприємств України є: розширення його часового горизонту (підсилення оперативного аналізу виконання контрактів; проведення трендового аналізу для підвищення обґрунтованості прогнозних оцінок у перспективному аналізі ЗЕД); аналітична оцінка результатів ЗЕД повинна поширюватися на всіх учасників ринку, у тому числі й вітчизняних виробників. Така оцінка потребує удосконалення системи показників і їх диференціації; факторний аналіз узагальнюючих показників ЗЕД та оцінка їх впливу на основні показники діяльності підприємства (дохід, витрати, прибуток, рентабельність). Така оцінка сприяє визначенню внеску служби ЗЕД у загальні результати діяльності підприємства.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності оперує різними економічними показниками: кількісними та якісними. Кількісні показники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій: вартість експорту чи імпорту продукції за окремими угодами, товарними групами, країнами; обсяг виконання робіт і послуг. Якісні показники характеризують раціональність використання коштів, залучених в експортно-імпортні операції, фінансові результати діяльності, швидкість обороту засобів у зовнішньоторговельних операціях, їх ефективність, віддачу оборотних засобів при експортних та імпортних операціях, забезпеченість банківських кредитів.
Результати зовнішньоекономічної діяльності залежать від дії ряду внутрішніх і зовнішніх факторів. До зовнішніх факторів відносять: стан економічного та політичного середовища в країнах, стан міжнародних угод і співпраці. Внутрішні фактори пов‘язані з виробництвом конкуренто-спроможної продукції, популярністю підприємства на світовому ринку, рекламним забезпеченням.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності спрямований на вивчення мотивації і наслідків фінансових змін, її впливу на стан економіки підприємства у цілому. Завдання аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств:
- аналіз досягнутих кількісних і вартісних рівнів експорту та імпорту товарів та послуг;
- оцінка ступеня та якості виконання зобов‘язань за зовнішньоекономічними операціями;
- оцінка раціональності використання коштів при здійсненні зовнішньоекономічних зв‘язків;
- характеристика фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності;
- оцінка фінансового стану підприємства-контрагента.
Об‘єктами аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства можуть виступати: зобов‘язання за зовнішньоекономічними операціями; кількісні та вартісні показники рівнів зовнішньоекономічних операцій; резерви підвищення фінансових результатів за зовнішніми операціями.
Етапи аналізу зовнішньоекономічної діяльності:
1) аналіз обсягів, динаміки та структури зовнішньоекономічних операцій;
2) аналіз рівня виконання зобов‘язань за експортними та імпортними операціями;
3) аналіз ефективності зовнішньоекономічних операцій.
Основними джерелами даних для аналізу зовнішньоекономічної діяльності є первинні документи, облікові регістри, дані рахунків бухгалтерського обліку, фінансова, статистична та податкова звітність.
Первинні документи – договори на поставку продукції, вантажно-митна декларація, товаросупровідні документи: транспортні накладні, виписки банку. Облікові регістри – Журнали 1-7 та відомості до них у розрізі зовнішньоекономічної діяльності. Дані рахунків бухгалтерського обліку – рахунки 1-9 класів у розрізі зовнішньоекономічних операцій. Фінансова звітність – баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.
Податкова звітність – декларація про валютні цінності, що знаходяться за межами України, розрахунок бюджетного відшкодування, декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.
Статистична звітність – звіт про основні показники діяльності підприємства, звіт про експорт (імпорт) товарів, звіт про експорт (імпорт) послуг, звіт підприємства про інвестиції в Україну, звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу.
Інші джерела – бізнес-план, фінансовий план, управлінська (внутрішня) звітність, матеріали маркетингових досліджень, матеріали ревізій або аудиторських перевірок, результати попередніх аналітичних досліджень.
Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного обліку. Прогнозний аналіз зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень.
Важливе значення при виході на зовнішній ринок підприємство повинно приділяти базисним умовам поставки товару, оскільки це впливає на суму понесених витрат і в кінцевому результаті на вартість поставленого товару. Базисними умовами називаються спеціальні умови контракту, які визначають обов‘язки продавця і покупця по доставці товару. Вони встановлюють момент переходу зобов‘язань по доставці з продавця на покупця, а також розподіляють між ними усі види витрат по доставці. Для спрощення процедури укладання контракту міжнародна торговельна палата розробила міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (правила ІНКОТЕРМС). Сьогодні існує 13 видів базисних умов, які були визначені правилами ІНКОТЕРМС 2000 року. Існує 4 групи базисних умов поставок: C, D, E, F.
Група Е має одну базисну умову поставки, вона називається EXW. Ця умова передбачає, що продавець зобов‘язаний надати товар покупцю на своєму складі або підприємстві упакованим згідно умов контракту. Всі витрати по доставці до місця призначення несе покупець.
Група F має три базисні умови: франко-перевізник FCA, франко-вздовж борту судна FAS, франко-борт судна FOB. За F-умовами продавець зобов‘язаний доставити товар перевізнику, якого йому вкаже покупець. Покупець сам здійснює пошук перевізника і укладає з ним договір перевезення після повідомлення від продавця про готовність товару до відвантаження. FCA, як правило, використовується при сухопутних чи повітряних перевезеннях і передбачає поставку продавцем товару на залізничну станцію, в аеропорт чи автотранспортному перевізнику. FAS і FOB використовуються при морських чи річкових перевезеннях. При умові FAS продавець має розмістити товар на пристані біля судна у визначеному порту відвантаження. При умові FOB продавець додатково оплачує завантаження товару на борт судна.
Група С має чотири базисні умови поставки: вартість і фрахт CFR; вартість, страхування і фрахт CIF; доставка, оплачена до CPT; доставка і страхування, оплачені до CIP. У відповідності з С-умовами, продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевезення до вказаного пункту і повідомляє покупця про факт відправлення і можливий час прибуття товару. CFR і CIF використовуються при морських і річкових перевезеннях, а CPT і CIP – при сухопутних і повітряних. При умові CFR і CPT продавець оплачує лише доставку, а при умові CIF і CIP – доставку і страхування.
Група D має п‘ять базисних умов поставок: доставка до кордону DAF, доставлено на борту судна DES, доставлено на пристань DEQ, доставлено без сплати мита DDU, доставлено із сплатою мита DDP. При умові DAF продавець поставляє товар у визначений пункт на кордоні. Це може бути будь-який кордон, але до вступу на митну територію України. Умови DES і DEQ передбачають поставку продавцем товару у порт призначення. При умові DES товар передається покупцю не розвантаженим з борту судна, а при DEQ продавець оплачує його розвантаження. Умови DDU і DDP передбачають поставку товару за рахунок продавця на склад або підприємство покупця. Найбільш розповсюдженими в міжнародній торгівлі є умова FOB і умова CIF. Як правило ціна FOB є базисною експортною ціною, а ціна CIF – базисною імпортною ціною.
Інкотермс – офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, полегшують ведення міжнародної торгівлі. Посилання на Інкотермс – 2000 в договорі купівлі – продажу чітко визначає відповідні обов‘язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Інкотермс – 2000 враховують поширення зон, вільних від митних зборів, зростання використання електронного зв‘язку в ділових угодах і зміни в практиці перевезень, що відбуваються останнім часом. Інкотермс – 2000 пропонують більш простий і чіткий виклад визначень 13 термінів, з яких усі зазнали оновлення. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов‘язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.
З урахуванням періодичного внесення змін до Інкотермс, необхідно забезпечити, щоб у кожному випадку, коли сторони мають намір інкорпорувати правила Інкотермс у свій договір купівлі-продажу, завжди робилося чітке посилання на чинну у даний час версію Інкотермс. Відсутність посилання на поточну редакцію може потім призвести до спорів щодо того, чи мають сторони інкорпорувати цю саму або ж більш ранню версію Інкотермс до складу їх договору.
Для більш повної характеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Метою такого дослідження є встановлення змін, які відбулися в товарній структурі експорту, у розвитку нових видів експорту, його географічній направленості. Дані про експорт за роки, які вивчаються, групуються за країнами, товарами та видами укладених контрактів. З цією метою складаються аналітичні таблиці, наводяться суми експорту (імпорту) по країнах, питома вага цих сум у % до загального підсумку та визначаються відхилення абсолютні і в пунктах структури.
Аналіз динаміки експортних (імпортних) операцій здійснюється в декілька етапів:
§ вивчається динаміка загального обсягу операцій;
§ вивчається динаміка операцій у географічному розрізі та в розрізі окремих постачальників;
§ вивчається динаміка операцій у розрізі основних видів експортної продукції.
Принципами, що зумовлюють застосування вітчизняними підприємствами імпортних основних і оборотних засобів є:
§ відсутність виробництва необхідних матеріалів (комплектуючих виробів) в Україні або недостатність обсягів їх виробництва;
§ невідповідність якісних параметрів вітчизняної сировини або матеріалів технічним вимогам;
§ нижчі ціни на імпортну сировину та матеріали в порівнянні з вітчизняними цінами на аналогічні виробничі запаси;
§ необхідність застосування імпортних матеріалів і комплектуючих виробів, що передбачена контрактом.
Перші три з перерахованих причин мають об‘єктивну природу, а останній притаманний суб‘єктивний характер, який може призвести до втрати підприємством значної частки самостійності у прийнятті управлінських рішень. Разом з цим застосування імпортних матеріалів за умовами контракту не можна розглядати лише як негативне явище. Існує ряд операцій, що передбачають застосування лише імпортної сировини, крім того, за браком альтернативних постачальників сировини та матеріалів, ризик припинення виробництва є дуже високим.
Наявність альтернативних постачальників потребує проведення порівняльних розрахунків вартості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, мита, податків з метою прийняття ефективних управлінських рішень.
Доцільним є також проведення аналізу якості імпортної сировини, матеріалів і комплектуючих виробів. Джерелами для здійснення такого аналізу є вантажно-митні декларації – у разі виявлення кількісної недостачі сировини, матеріалів, товарів; акти, складені в присутності представника торгово-промислової палати, — якщо поставлено неякісні або зіпсовані ТМЦ.
Основним показником при здійсненні аналізу якості імпортної сировини є сума рекламацій, виставлених українським підприємством і задоволених іноземним постачальником. Якщо за результатами аналізу виявлено постачальників, яким виставлено значну кількість або на значну суму рекламацій, то доцільно розпочинати переговори щодо поставок з альтернативними постачальниками.
Контракт купівлі-продажу є основним комерційним документом, що визначає права та обов‘язки учасників зовнішньоторговельної операції. Укладаючи контракти купівлі-продажу товарів, підприємство бере на себе зобов‘язання стосовно своєчасності постачання товарів, відповідності товарів умовам якості та кількості, вказаних в укладеному контракті. Аналіз рівня виконання зобов‘язань за експортними та імпортними контрактами доцільно проводити в трьох розрізах: за строками поставок товарів; за якістю товарів; за кількістю і номенклатурою товарів.
Недотримання термінів експортних поставок спричиняє, як правило, певні обмеження і штрафні санкції. Тому причини, що призвели до порушення термінів поставок, необхідно докладно вивчати і аналізувати. Аналіз дотримання термінів експортних угод проводять як у кількісній, так і у якісній оцінці. За кількісний показник беруть питому вагу прострочених або невиконаних експортних угод у їх загальному обсязі, за якісний – суму сплачених санкцій за порушення термінів виконання угод і питому вагу сплачених штрафних санкцій у загальній вартості контракту.
Якщо протягом звітного року мали місце значні порушення термінів експортних поставок, то додатково необхідно проаналізувати суми пред‘явлених і сплачених штрафних санкцій, а також їх вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Результати налізу, своєчасно доведені до виконавців, повинні запобігати таким випадкам у майбутньому завдяки вжиттю застережних заходів (відмова від співпраці з найбільш прискіпливими замовниками). Оцінка рівня виконання зобов‘язань є важливою умовою нормальної діяльності підприємства.
Якщо підприємство постачає товари заниженої якості, то іноземний покупець висуває претензії до якості. Вони, як правило, задовольняються, що приносить збитки та підриває конкурентні позиції підприємства як експортера. У якості узагальнюючого критерію оцінки роботи підприємства по якості товарів можна використовувати показник відсоткового відношення суми задоволених рекламацій до вартості поставлених товарів. Крім цього вивчаються і самі рекламації.
Якість товарів, які експортує підприємство визначає конкурентоспроможність товарів, і підприємства в цілому на зовнішніх ринках. Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх здатність витримати порівняння з аналогічними товарами та послугами інших виробників і реалізовуватися відповідно за цінами не нижчими за середні ринкові.
Рівень конкурентоспроможності товарів і послуг визначається сукупністю різних техніко-економічних факторів: якість і собівартість, форми та методи торгівлі, ціни, умови та строки поставки і транспортування, відповідність вимогам моди та умовам місцевого ринку, види та форми розрахунків і платежів х покупцями, престиж виробника і продавця, престиж товару (товарний знак), ефективність реклами.
Найскладнішим вважається встановлення конкурентоспроможності машин і обладнання. Основний фактор їх конкурентоспроможності – якість, яка визначається багатьма складовими, набір яких складніший і різноманітніший, ніж у товарів інших категорій. У поняття якість машин та обладнання входять продуктивність та універсальність, стандартизація і уніфікація моделей. При цьому продуктивність моделей – не завжди головний фактор; іноді перевага надається низько продуктивному обладнанню, але більш дешевшому та універсальному, простому, безпечному та зручному у використанні. Важливою характеристикою якості машин і обладнання є їх технічна новизна та патентна чистота. Велике значення також мають надійність і тривалість роботи, строк експлуатації до першого капітального ремонту, рівень технічного обслуговування та забезпечення запасними частинами. Рівень конкурентоспроможності машин та обладнання залежить від їх відповідності специфічним вимогам місцевого ринку (пристосованість для роботи в умовах тропічного або полярного клімату, для роботи на місцевій сировині, врахування традицій, звичаїв і смаків місцевого населення). До важливих компонентів конкурентоспроможності машин та обладнання відносять якість оздоблення, пофарбування та інші естетичні властивості відповідно до вимог ергономіки.
Аналіз конкурентоспроможності товарів, що експортуються зовнішньоторговою фірмою, повинен супроводжуватися з її боку розробкою відповідних рекомендацій постачальникам – вітчизняним виробникам товарів, спрямованих на підвищення рівня конкурентоспроможності.
Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах передусім організувати їх облік, що забезпечить отримання необхідної достовірної інформації про продаж (купівлю) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов‘язані з реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.
3.2. Розширення напрямів зовнішньоекономічної діяльності підприємства як шлях збільшення прибутковості підприємства
В січні-червні 2007 р. в Україні було вироблено 150,4 млн дал пиво, що на 19,6% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За оцінкою компанії «Укрпиво», експорт пива в 22 країни світу за чотири місяці поточного року склав 9,546 млн дал, що показує зростання даного показника на 18,4%. В той же час, імпорт пива з 9 країн в січні-квітні 2007 р. зменшився на 14,4%, — до 258,6 тис. дал. Зниження пов'язане з насиченням ринку власною продукцією.
Об'єм виробництво пива в 2007 р. компанія прогнозує на рівні 300-303 млн дал. Об'єм ринку споживання складе 270-272 млн дал. Зокрема, показник споживання пива на душу населення складатиме 58 лв рік.
Як повідомлялося, найбільшим в Україні експортером пива є ЗАТ «Оболонь». За підсумками 6 місяців 2007 р. завод збільшив зовнішні постачання пива на 9,7%, що склало 75,9% в загальному експорті українського пива. Виросла вага компанії і на внутрішньому ринку. Частка компанії «Оболонь» склала 31%. За 6 місяців 2007 р. завод випустив 54,1 млн дав пиво, що на 25,7% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2006 р.
Рис. 3.1. Обсяг ринку пива в Україні за 2000-2007 рр. та прогноз на 2010 р.
У 2008 році виробники прогнозують збільшення експортних поставок ще на 10%. Зокрема, все ті самі 10%, заплановані Оболонню. Про важливість експортного напряму кажуть і в Сарматі. «На сьогодні основні території в експортному каналі збуту — Росія, Молдова та Грузія. За даними дослідної агенції АС Nielson, у 2006 році в деяких областях Росії ринкова частка „Сармату“ сягала 1,5-2%».
Частка імпортного пива останніми роками залишається стабільною і становить близько 1,5%. За даними Держкомстату, торішній пивний імпорт становив $20,3 млн. Левова частка цієї суми припала на пиво «Балтика», вироблене ВВН. Нинішнього року спостерігається зменшення обсягів імпорту, пояснюючи це тим, що з 2006 року «Балтика» виробляється в Україні. До речі, якщо в 2006 році продаж «Балтики» в Україні становив 2,87 млн дал, то цього року у ВВН планують продати вже близько 4 млн дал. Відсутність позитивної динаміки імпорту експерти пояснюють зростаючою з кожним роком лояльністю споживачів до українського пива.
За рахунок імпортованого хмелю підприємство в змозі виробляти пиво високої якості і постійно працювати над її покращенням для підвищення конкурентноздатності пива на внутрішньому, а згодом і на зовнішньому ринках. Лише при умові відповідності пива міжнародним стандартам воно в змозі завоювати прихильність споживачів за межами України. Досягнення цієї мети — виходу на зовнішній ринок зі своїм товаром повинно відбуватися поетапно.
Перш за все необхідно вибрати найбільш ефективний метод виходу на зовнішній ринок, оцінити всі наявні методи і виділити найбільш привабливий з них. Важливим моментом є обрання країни і проникнення на її ринок. Після того як фірма прийняла рішення вступити на міжнародний ринок зі своєю продукцією, їй необхідно вибрати для цього відповідний спосіб, під яким розуміють формально встановлений порядок організації і ведення міжнародної маркетингової діяльності. Вибір стратегії вступу на зовнішній ринок, як правило досить значно впливає на ступінь ефективності подальшого функціонування підприємства за кордоном. Серед основних способів вступу необхідно виділити прямий та непрямий експорт, ліцензування, створення спільних підприємств і пряме інвестування в нові виробничі потужності або в придбання існуючих потужностей.
Однією з основних причин вступу ВАТ «Житомирпиво»на міжнародний ринок є прагнення збільшити об‘єми збуту і прибутку при необмежених можливостях розширення діяльності на зовнішніх ринках.
При виході на зовнішній ринок із своєю продукцію ВАТ «Житомирпиво»підстерігає багато небезпек. При прийнятті рішення при виході на зовнішній ринок необхідно перш за все проконсультуватися з кваліфікованими спеціалістами з інших фірм, розглядати підприємство як довгостроковий проект і бути готовому до того, щоб впершу чергу побудувати надійну базу, необхідно основуватись на аналізі привабливості ринку і можливостей компанії, першочергово сконцентрувати зусилля на одній – двох географічних зонах, і тільки закріпившись на них, розширюватися далі.
Необхідно постійно приділяти увагу експортним ринкам шляхом довгострокового підходу до ведення експортного бізнесу, широко використовувати пропозицію про спеціальні знижки, програми стимулювання збуту, спеціальні умови кредитування і рекламні кампанії, необхідно постійно модифікувати товар з метою забезпечення його повної відповідності вимогам покупців і вимогам експортних ринків.
Отже, на даному етапі важливим завданням є зростання конкурентноздатності пива ВАТ «Житомирпиво». Перш за все необхідно шляхом покращити якість пива, а саме – смакових властивостей, подовження терміну зберігання. Важливе значення має розширення асортименту пива, що дозволить завоювати більшу кількість споживачів і в кінцевому результаті – захопити значний сегмент ринку. Вище вказані заходи допоможуть покращити конкурентноздатність пива ВАТ «Житомирпиво».
Запорукою успіху зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Житомирпиво»є активізація заходів служби маркетингу, а саме – дослідження наявних ринків збуту, що включає методику ознайомлення з товарами та товарним асортиментом, дослідження кількості споживачів і покупців. В залежності від вимог нового ринку необхідно зробити висновок про стандартизацію або адаптацію власного товару. Для покращання зовнішньоекономічної діяльності важливе значення має широке використання пропозицій про спеціальні знижки, системи стимулювання збуту, рекламні кампанії, які є запорукою просування товару на ринку і зростання попиту на нього.
На сьогодні для ВАТ «Житомирпиво» перспективним є вихід на зовнішні ринки пива Молдови та Білорусії. Планувати вихід на ці ринки слід з новою маркою світлого пива "Pils". Проведемо розрахунок ефективності реалізації 300 тис. пляшок світлого пива в Молдову. Приведемо результати розрахунків у вигляді таблиці 3.1.
Таблиця 3.1Розрахунок на перспективну експорту пива марки "Pils"
Показники
2008 р.
2009 р.
1. Контрактна ціна, євро
0,37
0,35
2. Кількість експортованої продукції, тис. пляшок
300
450
3. Курс євро
6,8
6,8
4. Контрактна вартість, тис. грн.
754,8
1071
5. Повні витрати на експорт товару, тис. грн.
606,1
858,9
6. Прибуток до оподаткування, тис. грн.
148,7
212,1
7.Податок на прибуток, тис. грн.
29,74
42,42
8. Чистий прибуток, тис.грн.
118,96
169,68
Аналізуючи таблицю 3.1 можна з впевненістю сказати, що навіть не зважаючи на низьку експортну ціну пива ВАТ «Житомирпиво» отримає 118,96 і 169,68 тис. грн. прибутку від експорту пива в 2008 і 2009 рр. відповідно.
Отже, для того, щоб успішно вийти на міжнародний ринок пива ВАТ «Житомирпиво»повинно дотримуватись наступних заходів:
- забезпечення відповідності якості пива стандартам і потребам ринку;
- необхідно постійно проводити контроль над якістю пива;
- вивчення окремих сегментів ринку;
- ознайомлення і дослідження товарів конкурентів, вивчення їх цін;
- перед початком експортної діяльності необхідно розробити точний план проведення міжнародних маркетингових досліджень;
- необхідно розглядати підприємство як довгостроковий проект і виконати необхідні для експорту фінансові вимоги, таким чином побудувавши надійну базу;
- потрібно добре оцінити особисті і професійні якості кожного співпрацівника, що працює з клієнтами;
- необхідно основуватись на аналізі привабливості ринку і можливостей ВАТ, першочергово сконцентрувати зусилля на одній – двох географічних зонах, і тільки закріпившись на них розширюватися далі;
- постійно налагоджувати партнерські відносини зі всіма партнерами, широко використовувати пропозицію про спеціальні знижки, програми стимулювання збуту.
Отже, лише при застосуванні всіх вище вказаних заходів ВАТ «Житомирпиво»матиме змогу вийти на зовнішній ринок із своїм товаром, а саме – пивом і збільшити обсяг реалізації виробленої продукції і в кінцевому результаті – збільшити прибуток – досягнути своєї поставленої мети.
3.3 Шляхи покращання фінансових результатів діяльності ВАТ «Житомирпиво»
Максимізація прибутку та мінімізація збитку – одна з цілей діяльності будь-якого підприємства. Тому особлива увага в ході аналізу фінансових результатів приділяється резервам зростання прибутку і, відповідно, зменшення збитку.
Резервами зростання прибутку є кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності. Основними джерелами резервів збільшення прибутку є: збільшення обсягу реалізації продукції; зниження собівартості продукції; підвищення ціни реалізації при підвищенні якості продукції, продажу на більш вигідних ринках збуту.
Резерви збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції – це можливості їх зростання за рахунок покращення використання ресурсів підприємства. Внутрішньовиробничі резерви збільшення обсягу виробництва ВАТ «Житомирпиво»:
Ø приріст випуску продукції в результаті створення додаткових робочих місць;
Ø ліквідація втрат робочого часу працівників і обладнання;
Ø підвищення продуктивності праці працівників і обладнання;
Ø покращення структури кадрів, зростання кваліфікації;
Ø покращання структури основних засобів;
Ø зниження норм витрачання матеріалу;
Ø впровадження прогресивних видів сировини та матеріалів.
Важливе значення для зростання обсягів реалізації продукції має оновлення асортименту – це процес заміни застарілих зразків продукції на сучасніші та технічно досконаліші або випуск принципово нової продукції.
Основні джерела резервів зниження собівартості продукції і як наслідок зростання прибутковості підприємства і зміцнення його фінансового стану є:
§ зменшення витрат на виробництво продукції за рахунок зниження матеріаломісткості продукції: впровадження нових, більш економних видів конструкцій; застосування ресурсозберігаючої техніки та технології, маловідходних технологій, використання прогресивних видів матеріалів, усунення втрат при переробці, зберіганні і транспортуванні матеріалів, посиленню контролю за зберіганням матеріалів, ліквідації браку і втрат матеріалів; вторинного використання матеріальних ресурсів (утилізація відходів, їх регенерація, відновлення збір, заготівля і використання відходів). Зниження матеріальних витрат за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів;
§ підвищення продуктивності праці, зниження витрат на оплату праці за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів;
§ більш ефективного використання виробничого устаткування, зниження витрат на утримання основних засобів за рахунок реалізації та ліквідації непотрібних основних засобів і таких, що не використовуються.
продолжение
--PAGE_BREAK--Підприємство має також можливість збільшити прибуток за рахунок зміни ринків продукції. У цьому важлива роль належить маркетинговій службі підприємства. Моніторинг ринків збуту продукції дає змогу виявити незадоволені потреби споживачів, коригувати цінову політику з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.
Необхідно значну увагу приділяти аналізу фінансових результатів від надзвичайних подій, тобто чітко розрізняти де було справжнє стихійне лихо (пожежа, аварія), а де звичайна недбалість, безгосподарність. Збитки від цих подій є резервами зростання прибутку. Заходи щодо уникнення негативних тенденцій господарської діяльності ВАТ «Житомирпиво» мають включати в себе:
§ розробку ефективних заходів маркетингової політики (пошук нових ринків, вивчення ринків конкурентів, вихід на новий ринок);
§ удосконалення асортиментної політики;
§ перегляд політики ціноутворення;
§ продаж або списання непотрібних основних виробничих запасів;
§ зниження дебіторської заборгованості;
§ зниження запасів сировини, матеріалів, палива;
§ контроль поточних активів і зобов‘язань;
§ удосконалення кредитної політики у розрізі контролю за дебіторською заборгованістю.
Покращання фінансового стану ВАТ «Житомирпиво»можна досягти шляхом раціонального використання наявних ресурсів і вдосконалення системи управління. Перші результати покращання фінансового стану підприємства пов‘язані з досягненням рівня беззбитковості, коли обсяг продаж дозволяє покрити витрати на виробництво та реалізацію продукції без отримання прибутку.
Відновлення платоспроможності ВАТ може бути досягнуто за рахунок збільшення забезпеченості власними засобами, що можна досягти шляхом: збільшення власного капіталу (досягається отримання прибутку (зменшенням збитків, збільшенням статутного капіталу); зменшення величини необоротних активів, особливо шляхом переведення частини необоротних активів в оборотні, оскільки в цьому випадку буде збільшуватися також і коефіцієнт покриття.
Фінансова стійкість ВАТ «Житомирпиво»може бути відновлена шляхом поповнення джерел формування запасів (збільшення кредитів, позик), оптимізації їх структури, обґрунтованого зниження рівня запасів.
Причинами занадто тривалого терміну обороту активів ВАТ є: недостача грошових коштів для здійснення господарської діяльності, тривалий термін реалізації готової продукції, повільний оборот дебіторської заборгованості. Скорочення тривалості обороту можна досягти за рахунок вдосконалення технології виробництва, що призведе до зменшення терміну протікання технологічного процесу.
Для підвищення швидкості кругообігу підприємства необхідно також вжити заходів щодо скорочення часу реалізації продукції, результатом чого буде збільшення суми прибутку без додаткового залучення фінансових ресурсів, що в свою чергу призведе до покращення показника фінансової стійкості і фінансової незалежності підприємства від зовнішніх інвесторів. Лише при застосуванні всіх вище вказаних заходів ВАТ «Житомирпиво»зможе покращити фінансову стійкість підприємства, що в цілому вплине на його платоспроможність і ділову активність і призведе до покращання фінансового стану підприємства.
РОЗДІЛ 4. Охорона праці на ВАТ «Житомирпиво»
4.1 Нормативне забезпечення охорони праці підприємств
У країнах світу, залежно від економічного розвитку та політичного стану, існують закони та нормативні документи, які повністю або частково захищають людину від небезпечних та шкідливих умов праці, забезпечують охорону її здоров‘я. Соціальна та законодавчо захищена людина зацікавлена в своїй праці, цінує свою роботу, яка дає їй змогу пристойно існувати, утримувати сім‘ю, годувати й виховувати своїх дітей. Умови праці та економічні фактори впливають на продуктивність та якість праці. Отже, охорона праці є категорія економічна. У конституційній державі всі закони та підзаконні акти повинні будуватися і відповідати основному закону держави – Конституції. Конституція України прийнята ВРУ в 1996 р. В ній декларуються права та свободи громадян України.
Законодавча база охорони праці України намічає ряд законів, основними з яких є Закон України «Про охорону праці» та Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать закони України: «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», «Про охорону здоров‘я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про використання ядерної енергії й радіаційну безпеку», «Про дорожній рух», «Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Їх доповнюють державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти – це стандартні інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов‘язкових для виконання усіма установами і працівниками України.
Закон «Про охорону праці», прийнятий ВРУ 14 жовтня 1992 року, був переглянутий та затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 року. Складається з преамбули та 9 розділів. У розділі I«Загальні положення» наводяться визначення понять: «охорона праці», «роботодавець», «працівник» та окреслюється дія цього закону, який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб. У статті 3 йдеться про те, що при укладанні міжнародних договорів, на обов‘язковість яких надала згоду ВРУ, в яких встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору. Основними принципами державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя та здоров‘я людини перед будь – якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров‘ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних та здорових умов праці, шляхом соціального контролю та ін.
У розділі II«Гарантії прав громадян на охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов‘язаний інформувати працівника про умови праці, виплачувати компенсацію за шкідливі умови праці чи в разі смерті; забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань; відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові на виробництві; письмово, не пізніше як за 2 місяці, інформувати працівника про зміни виробничих умов або пільг, забезпечувати спецодягом, засобами індивідуального захисту; зафіксовано право працівника відмовитись від виконання робіт, якщо це загрожує його здоров‘ю та життю та ін. У законні є статті про охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
У розділі III«Організація охорони праці» йдеться про те, що роботодавець обов‘язково створює органи управління охороною праці на підприємстві. В розділі наведені обов‘язки працівників, адже саме вони несуть безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. У статті 15 йдеться про створення на підприємстві служб охорони праці при кількості працюючих 50 і більше осіб, при меншій чисельності – очолює службу охорони праці сумісник або сторонній спеціаліст на договірних засадах. Служба охорони праці підпорядковується роботодавцю. Ліквідація служби охорони праці можлива лише у разі ліквідації підприємства. Для допомоги служби охорони праці на підприємстві, згідно з Типовим положенням, може бути створена комісія з питань охорони праці. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці та правил надання першої медичної допомоги.
У статті 19 говориться, що фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Для підприємств, незалежно від форми власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять 0,5 % від суми реалізованої продукції. Для підприємств, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів, на охорону праці передбачаються витрати не менше 0,2 % від фонду оплати праці.
У розділі IV«Стимулювання охорони праці» йдеться про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством.
Розділ V– «Нормативно – правові акти з охорони праці». До них належать правила, норми, регламенти, положення, стандарти та інші документи, обов‘язкові для виконання. Вони переглядаються за необхідністю, але не рідше одного разу на десять років.
Розділ VI– «Державне управління охороною праці» – визначає органи державного управління охороною праці та їх компетенцію – Кабінет Міністрів; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади; влада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпеки життєдіяльності населення, яку очолює віце – прем‘єр – міністр України.
Розділ VII– «Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці». Державний нагляд здійснюють: спеціально уповноважений державний орган із питань радіаційної безпеки – Державний комітет України із ядерної та радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки – Управління пожежної охорони МНС України, Санітарно – епідеміологічна служба МОЗ України.
Розділ VIII– «Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці». За порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф, максимальний розмір якого становить 5 % місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів нараховуються до Державного бюджету.
РозділIX– «Прикінцеві положення». Закон набирає чинності з дня його опублікування, а частина четверта статті 19 – з першого січня 2003 р.
Одним із головних документів, який передбачає чітке використання службових обов‘язків працівниками, є Кодекс законів про працю України (КЗпП), він трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні й регулює трудові відносини всіх працівників. Кодекс законів спрямований на охорону трудових прав працюючих. У главі I«Загальні положення» викладені основні трудові права та обов‘язки працівників, особливості міжнародних угод та договорів з питань трудового законодавства, також додаткові пільги, які можуть бути їм надані.
Глава IIмістить закон про колективний договір. В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актів з охорони праці – ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обов‘язкові для виконання та дотримання усіма підприємствами та установами.
Одним із документів, який регулює відносини у сфері охорони праці є колективний договір, який укладається у відповідності із законами України «Про охорону праці», «Про колективні договори та угоди». Колективний договір – найважливіший документ у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власниками і працівниками з першочергових соціальних питань.
Колективний договір укладається на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Умови колективного договору є обов‘язковими до виконання для працівників, які уклали договір.
Умови колективних договорів або угод, що погіршують, порівняно з законодавством, становище працівників, не є дійсними і забороняється включати їх до договорів і угод. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компентенцій.
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов‘язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин:
- зміни в організації виробництва і праці;
- забезпечення продуктивної зайнятості;
- нормування і оплати праці, встановлення форми, системи розмірів оплати зарплати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок);
- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
- участь трудового колективу в формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства;
- режим роботи тривалого робочого дня і відпочинку;
- умов охорони праці;
- забезпечення життєво – побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
- умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційного співвідношення в оплаті праці.
Положення колективного поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того чи є вони членами профспілки і є обов‘язковими як для власника підприємства так і для працівників підприємства. Укладанню колективного договору повинні передувати колективні переговори, які розпочинаються за три місяці до закінчення строку дій попереднього договору. Цьому підготовчому періоду відповідає вивчення пропозицій працівників, аналіз результатів атестацій робочих місць, стану виробничого травматизму, професійної та виробничої обумовленої захворюваності, розробку найбільш активних заходів щодо поліпшення безпеки і умов праці у виробничих підрозділах підприємства, проведення відповідних спеціальних економічних розрахунків, визначення обсягів робіт, порядку їх фінансування. Визначаючи загальні принципи формування двох сторонніх зобов‘язань з охорони праці, вони не повинні суперечити законам та іншим нормативним актам України.
Працівниками передбачається: надання додаткових відрахувань за несприятливі умови праці, додаткового спецодягу, обладнання додаткових санітарно – побутових приміщень, встановлення додатково оплачених перерв санітарного призначення або скорочення тривалості робочого часу.
4.2Аналіз стану охорони праці ВАТ «Житомирпиво»
Управління завжди здійснюється для досягнення відповідної мети. Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки, збереження здоров‘я та працездатності людини в процесі праці. Ця мета досягається виконанням відповідних функцій управління, тобто комплексом взаємопов‘язаних видів, що здійснюються суб‘єктами управління цілеспрямовано на об‘єкт управління.
Управління охорони праці на підприємстві – це сукупність дій службових осіб, здійснюваних на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці на всіх робочих місцях для його поліпшення або підтримки на певному рівні відповідно до заданих вимог. Управління охороною праці здійснюється реалізацією наступних функцій:
1. прогнозування та планування заходів щодо забезпечення безпеки праці;
2. створення організаційної структури;
3. кількісна оцінка рівня безпеки праці;
4. збір та оформлення вихідної інформації про стан умов та безпеки праці;
5. розробка та формування переліку управлінських впливів;
6. стимулювання роботи щодо безпеки праці.
Відповідальність за здійснення управління охороною праці в галузі та підрозділах покладається на їх керівників в межах їх посадової компетенції. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства й прирівнюється до основних виробничо – технічних служб. Зобразимо схематично структуру системи управління охороною праці ВАТ «Житомирпиво»(ДодатокА).
На ВАТ «Житомирпиво»виділена посада інженера по охороні праці, який безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства. В його обов‘язки входить забезпечення виконання правових організаційно – технічних, санітарно – гігієнічних, соціально – економічних, лікувально – профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.
Інженер по охороні праці:
- опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;
- здійснює оперативно – методичне керівництво роботою з охорони праці;
- складає разом з структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці;
- проводить для працівників увідний інструктаж з питань охорони праці;
- бере участь у розслідування нещасних випадків та аварій, що виникли на підприємстві;
- розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці;
- готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці;
- контролює всі процеси, пов‘язані з охороною праці.
На ВАТ «Житомирпиво»усі працівники при прийнятті на роботу і процесі роботи проходять інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з типовим положенням, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Одним з документів, який регулює відносини у сфері охорони праці є колективний договір між адміністрацією та профспілковим комітетом ВАТ, схваленим загальними зборами трудового колективу. У колективному договорі сторони передбачають забезпечення працівника соціальних гарантій у галузі охорони праці, комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці.
В організації охорони праці на продолжение
--PAGE_BREAK--ВАТ «Житомирпиво»беруть участь керівник підприємства, його заступник, головні спеціалісти, керівники виробничих підрозділів. Основним завданням організації охорони праці є створення здорових, безпечних умов праці. Така організація базується на принципах теорії управління, основними з яких є: системність, оптимальність, динамічність, наступність та стандартизація.
Директор ВАТ «Житомирпиво» забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби, призначає посадових осіб; розробляє за участю сторін колективного договору та реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів, підвищує рівень охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки, техніки, засобів механізації, вимоги економіки, позитивний досвід з охорони праці; забезпечує належне утримання будівель, споруд, виробничого обладнання; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного обладнання, атестацію робочих місць; розробляє та затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють в межах ВАТ; здійснює контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження зі станками; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим у разі виникнення аварій.
Фінансування та економічне стимулювання охорони праці розглядається як одна з найважливіших частин управління охороною праці. Фінансування заходів з охорони праці проводиться у відповідності з такими нормативними документами: Закон України «Про охорону праці» (2002 р.), Положення про державні, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємств, Інструкція про порядок перерахунку, обліку та витрачання коштів державного, галузевого, регіонального фондів охорони праці та фондів охорони праці підприємств.
Кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню. У ВАТ «Житомирпиво»працівникам видається спеціальний одяг (халати), взуття, мило. До працівників підприємства застосовуються будь – які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці. Обсяг матеріального заохочення диференціюється залежно від ролі службової особи та міри її впливу на безпеку праці.
Механічні та фізичні фактори переважно викликають травми, теплові, хімічні, біологічні та психофізіологічні у більшості випадків зумовлюють захворювання. Отже, аналіз виробничого травматизму є важливим показником стану охорони праці на підприємстві. Згідно з «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженим Постановою КМУ травми поділяють на легкі, важкі та зі смертельним наслідком. За результатами розслідування на облік беруться нещасні випадки, які сталися:
- під час виконання трудових обов‘язків ( у тому числі під час відряджень), а також дій в інтересах підприємства без доручення власника;
- на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;
- протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту перед початком або після закінчення роботи;
- під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, яка надала його згідно з договором, а також на власному транспорті, який використовується в інтересах виробництва;
- під час аварій, їх ліквідації на виробничих об‘єктах;
- на транспортному засобі, стоянці, порту, на території вахтового селища з працівниками, які перебували на змінному відпочинку;
- у робочий час при прямуванні пішки, на громадському, власному транспортному засобі, або який належить підприємству чи сторонній організації, з працівником, робота якого пов‘язана з переміщенням між об‘єктами обслуговування;
- під час прямування пішки або на транспортному засобі до місця роботи чи назад за разовим завдання власника або уповноваженого ним органу без оформлення посвідчення або відрядження.
Метою аналізу виробничого травматизму є розробка заходів щодо попередження нещасних випадків. Для цього необхідно систематично аналізувати і виявляти причини, що їх зумовлюють. Проведемо аналіз витрат планових (фактичних) на охорону праці на ВАТ «Житомирпиво»(табл. 4.1).
Аналізуючи дані таблиці 18 можна зробити висновок, що на ВАТ щорічно виділяють 0,5 % від суми реалізованої продукції (1573,9 тис.грн, 1348,2 тис. грн. і 1866,5 тис. грн. в 2004 – 2006 рр. відповідно) на покращання умов охорони праці. Так в 2004 р. сума витрат на охорону праці становила 7869,5 грн., а в 2006 р. – 9332 грн.
Таблиця 4.1Аналіз витрат на охорону праці на ВАТ «Житомирпиво»
Вид витрат
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміни (+)
план
факт
план
факт
план
факт
план
факт
— лікувально – профілактичне харчування
- спецодяг
- медогляди
- витрати на оздоровлення працівників
Всього, грн
- на 1 працівника, грн
2323,3
1016
1350
3180,2
7869,5
100,9
2300
1600
1500
3344
8744
112,1
1923
1000
1250
2568
6741
80,25
2000
1110
1300
2555
6965
82,9
2570
1350
1560
3852
9332
90,6
2600
1400
1670
3730
9400
91,3
246,7
334
210
671,8
1463
-10,3
300
300
170
386
656
-20,8
Зростання значення цього показника за три роки зросло на 1463 грн, що є позитивним зрушенням діяльності підприємства, що говорить про покращення умов і безпеки праці працівників, оскільки зросли витрати на лікувально – профілактичне харчування, спецодяг ( на 334 грн), медогляди (210 грн), витрати на оздоровлення працівників.
Зростання витрат на вище вказані заходи говорить про піклування підприємства про своїх працівників, що в кінцевому результаті призводить до зменшення рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності.
Проведемо аналіз побутового травматизму та загальної захворюваності за період 2004 – 2006 рр. на ВАТ «Житомирпиво»(табл. 4.2), що дасть можливість оцінити кількість виробничого травматизму, травм в побуті і рівень загальної захворюваності на підприємстві.
Таблиця 4.2Аналіз побутового травматизму та загальної захворюваності наВАТ «Житомирпиво»
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
Зміна (+)
Середньооблікова чисельність працівників, чол.
Виробничі травми, кількість
Травми в побуті:
- кількість випадків
- на 1 працівника
Всього захворювань:
- кількість захворювань
- на 1 працівника
Кількість днів непрацездатності:
- всього
- на 1 працівника
78
25
0,31
284
3,64
1988
25
84
20
0,23
276
3,28
1932
23
103
18
0,17
271
2,63
1897
18,4
-21
-
-7
-0,14
-13
-1,01
-91
-6,6
Отже, з даних таблиці 19 видно, що за період 2004 – 2006 рр. на ВАТ «Житомирпиво»не було жодної виробничої травми, що говорить про створення безпечних умов праці на підприємстві. Кількість днів непрацездатності за цей період зменшилася на 91 день, зменшився також показник рівня захворюваності, що є результатом турботи інженера з охорони праці про підвищення рівня витрат на оздоровлення працівників, медогляди, лікувально – профілактичне харчування.
4.3 Висновки і пропозиції
Вивчивши і проаналізувавши стан охорони праці на ВАТ «Житомирпиво»можна зробити висновок про те, що на підприємстві щорічно здійснюють і впроваджують заходи щодо покращення загального рівня охорони праці. Доказом цього є постійне проведення інструктажів раз в три місяці, а в разі нещасного випадку проводиться позаплановий інструктаж, в якому акцентується увага на причинах нещасного випадку, можливих шляхах його попередження, а також на загальних правилах техніки безпеки на виробництві. На ВАТ досить значна увага приділяється проведенню інструктажів та заходів щодо попередження нещасних випадків, результатом чого є відсутність нещасних випадків протягом 2004 – 2006 рр. Щорічно працівники проходять медогляд в результаті якого медкомісія дає оцінку здоров‘я працівників та вносить пропозиції щодо підвищення існуючого рівня охорони праці. Крім того видається також спецодяг і спецхарчування. Витрати на охорону праці становлять 0,5 % від суми реалізованої продукції, їх значення щороку зростають, що має позитивне значення для підтримання рівня охорони праці і його покращення.
Основні заходи, які приведуть до поліпшення стану охорони праці на ВАТ «Житомирпиво»:
1. обов‘язково підтримувати запланований та зарегламентований в колективному договорі фонд охорони праці в розмірі 0,5 % від суми реалізованої продукції;
2. удосконалити засоби захисту працівників при різних шкідливих виробничих умовах;
3. більш ретельно провести роботу з поточного ремонту;
4. спрямувати частину коштів на санаторно – курортне лікування;
5. постійно підвищувати культуру охорони праці.
Вище наведені пропозиції призведуть до покращення рівня охорони праці на ВАТ «Житомирпиво».
Висновки і пропозиції
Підсумовуючи зроблені розрахунки і проведений аналіз фінансового стану і фінансових результатів здійснення зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Житомирпиво»можна зробити висновок, що фінансовий стан підприємства незадовільний і бажає негайного покращення. Про нездоровий фінансовий стан ВАТ говорить коефіцієнт покриття, який дорівнював в 2006 р. 0,6, що підтверджує неплатоспроможність підприємства погасити поточні зобов‘язання перед інвесторами. Підприємство лише на 20 % в 2006 р. здійснювало фінансову діяльність за рахунок власних коштів, що говорить про слабку фінансову стійкість підприємства. Зниження ділової активності ВАТ підтверджує зменшення коефіцієнту обертання оборотних засобів за період 2004 – 2006 рр. на 0,6, що є доказом зменшення ефективності використання оборотних активів.
Отже, в цілому фінансова ситуація, яка склалася на ВАТ «Житомирпиво»є не лише не заохочуючою, а навіть приголомшливою, що підтверджує зменшення значень показників ліквідності і платоспроможності, фінансової стійкості і ділової активності.
Для підвищення ефективності ведення господарської діяльності підприємства, для зміцнення його фінансового стану необхідно: збільшити забезпеченість підприємства власними засобами, чого можна досягти за рахунок збільшення суми прибутку або збільшення статутного капіталу; зменшити величину необоротних активів підприємства, особливо шляхом переведення частини необоротних активів в оборотні, оскільки в цьому випадку буде збільшуватися і коефіцієнт покриття; прискорити швидкість обертання коштів (для збільшення кругообігу на підприємстві) шляхом модернізації і оновлення застарілої техніки, наслідком чого є зменшення тривалості виробничого циклу, що призведе до підвищення кількості кругооборотів і як результат — зростання ділової активності підприємства через збільшення суми оборотних активів і погашення поточної заборгованості перед інвесторами.
Проаналізувавши і оцінивши фінансові результати здійснення зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Житомирпиво»необхідно відмітити переваги, які отримало підприємство з початком імпорту хмелю. Навіть імпортуючи хміль з Чехії та Угорщини і сплачуючи ввізне мито, митні збори та податок на додану вартість, підприємство сплачує меншу суму, ніж воно закупило б таку саму кількість хмелю на національному ринку. Підприємству вигідніше імпортувати хміль з Чехії, ніж з Угорщини, оскільки має сталі і налагоджені зв‘язки з фірмою "Mercador" і при кожній наступній партії замовлення отримує знижку.
Отже, на основі проведеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Житомирпиво»можна зробити висновок, що набута стратегія ведення зовнішньоекономічної діяльності є ефективною про що говорять щорічні темпи зростання обсягів імпорту (з 219 тис. грн в 2004 р. до 306 тис. грн в 2006 р.) і стабільність виконання підприємством своїх контрактних зобов‘язань. Підприємству вигідно імпортувати хміль з Чехії, ніж закуповувати його в власній країні, оскільки імпортуючи воно несе менші затрати, навіть сплативши митні збори, ввізне мито і податок на додану вартість, і разом з цим отримує хміль вищої якості, що дає можливість виробляти пиво кращого ґатунку.
Разом з цим ведення зовнішньоекономічної діяльності дає велику перспективи підприємству для виходу на зовнішній ринок із своїм товаром, а саме – пивом. За рахунок імпортованого хмелю підприємство в змозі виробляти пиво високої якості і постійно працювати над її покращенням для підвищення його конкурентноздатності.
Отже, для того, щоб успішно вийти на міжнародний ринок пива ВАТ «Житомирпиво»повинно дотримуватись наступних заходів: забезпечення відповідності якості пива стандартам і потребам ринку; необхідно постійно проводити контроль над якістю пива; вивчення окремих сегментів ринку; ознайомлення і дослідження товарів конкурентів, вивчення їх цін; перед початком експортної діяльності необхідно розробити точний план проведення міжнародних маркетингових досліджень; необхідно розглядати підприємство як довгостроковий проект і виконати необхідні для експорту фінансові вимоги, таким чином побудувавши надійну базу; потрібно добре оцінити особисті і професійні якості кожного співпрацівника, що працює з клієнтами; необхідно основуватись на аналізі привабливості ринку і можливостей ВАТ, першочергово сконцентрувати зусилля на одній – двох географічних зонах, і тільки закріпившись на них розширюватися далі; постійно налагоджувати партнерські відносини зі всіма партнерами, широко використовувати пропозицію про спеціальні знижки, програми стимулювання збуту.
Отже, на даному етапі важливим завданням є зростання конкурентноздатності пива ВАТ «Житомирпиво». Перш за все необхідно шляхом покращити якість пива, а саме – смакових властивостей, подовження терміну зберігання. Важливе значення має розширення асортименту пива, що дозволить завоювати більшу кількість споживачів і в кінцевому результаті – захопити значний сегмент ринку. Вище вказані заходи допоможуть покращити конкурентноздатність пива ВАТ «Житомирпиво».
Запорукою успіху зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Житомирпиво»є активізація заходів служби маркетингу, а саме – дослідження наявних ринків збуту, що включає методику ознайомлення з товарами та товарним асортиментом, дослідження кількості споживачів і покупців. В залежності від вимог нового ринку необхідно зробити висновок про стандартизацію або адаптацію власного товару. Для покращання зовнішньоекономічної діяльності важливе значення має широке використання пропозицій про спеціальні знижки, системи стимулювання збуту, рекламні кампанії, які є запорукою просування товару на ринку і зростання попиту на нього.
Отже, лише при застосуванні всіх вище вказаних заходів ВАТ «Житомирпиво»матиме змогу вийти на зовнішній ринок із своїм товаром, а саме – пивом і збільшити обсяг реалізації виробленої продукції і в кінцевому результаті – збільшити прибуток – досягнути своєї поставленої мети.
Список використаної літератури
1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України//Відомості Верховної Ради.-1991.-№29
2. Закон України «Про підприємства в Україні» — К., «Відомості Верховної ради» від 27 березня 1991, №24.-с.611-629.
3. продолжение
--PAGE_BREAK--