--PAGE_BREAK--1.2 Основні завдання управління рухом основних фондів торгівельного підприємства
При розробці політики управління рухом основних фондів необхідно формувати відтворювальні процеси на підприємстві так, щоб досягти при цьому економічного ефекту.
Розвиток основних фондів повинен плануватися з орієнтацією на вирішення основних завдань, що постають перед підприємством у процесі його функціонування. Основними такими завданнями є підвищення рівня обслуговування покупців, скорочення витрат їхнього часу на придбання товарів, забезпечення зростання товарообороту підприємства, а також рівня рентабельності його діяльності, покращення умов зберігання товарів та забезпечення раціонального товароруху, збільшення прибутковості власного капіталу підприємства.
В першу чергу для розробки політики управління рухом основних фондів необхідно забезпечити організацію обліку і створення інформаційної бази для прийняття рішень щодо управління фондами. Інформація повинна містити точні дані, щодо величини та вартості основних фондів, їх динаміки та структури, їх впливу на рівень витрат обігу. необхідна інформація для аналізу міститься у:
- балансі підприємства (форма №1);
- звіті про фінансові результати та їх використання (форма №2);
- звіті про фінансово-майновий стан підприємства (форма №3);
- спеціальних книга, інвентарних списках;
- звіті про затрати на виробництво продукції, робіт та послуг (форма №5);
- звіті про наявність холодильного, торгового, механічного, підйомно-транспортного і іншого обладнання (форма №2торг).
На основі інформаційної бази проводиться глибокий аналіз основних фондів, розраховуються показники їх відтворення і ефективності використання. Це дуже важливий момент, адже на основі зробленого аналізу формується система стратегічних цілей підприємства.
В залежності від стадії життєвого циклу підприємства і особливостей економічного середовища, в якому воно функціонує, стратегічними цілями можуть бути такі [25]:
- створення умов для розвитку товарообороту, підвищення виробничого потенціалу підприємства;
- підвищення доходності;
- підвищення рівня інфляційної захищеності майна;
- підвищення ступеня матеріалізації капіталу;
- підвищення рівня торгового обслуговування;
- заміна зношених основних фондів і т.д.
Управління рухом основних фондів являє собою частину загальної економічної стратегії підприємства і переслідує основну мету: забезпечити відтворення основних фондів та їх ефективне використання на підприємстві.
Основними завданнями управління рухом основних фондів є [24]:
1. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів на торговельному підприємстві.
2. Визначення розміру потреби в прирості основних засобів.
3. Обґрунтування ремонтної політики підприємства.
4. Вибір форми задоволення потреби в прирості основних фондів.
5. Раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства.
Аналіз стану та ефективності використання проводиться в цілях вивчення динаміки загального їх обсягу і стану, ступені їх придатності, інтенсивності оновлення та ефективності використання і поділяється на етапи:
І етап – аналіз обсягів та динаміки основних фондів.
На цьому етапі аналізу визначається загальний обсяг основних фондів торговельного підприємства у вартісному вимірі та вивчається динаміка обсягу основних фондів порівняно з попередніми періодами.
ІІ етап – аналіз стану та складу основних фондів.
Цей етап аналізу характеризується питомою вагою різних груп основних фондів в загальному обсязі основних фондів, що дозволяє оцінити співвідношення різних видів основних фондів, надати характеристику змінам в їх складі.
ІІІ етап – аналіз ступеню зносу основних фондів.
В процесі оцінки ступеню зносу використовуються такі загальні показники[23]:
1. Коефіцієнт зносуосновних фондів, який визначається як відношення суми зносу основних фондів до первинної або відтворювальної вартості. Цей коефіцієнт характеризує ступінь зносу основних фондів та відшкодування витрат на формування основних фондів.
2.
Коефіцієнт придатностіхарактеризує можливість подальшого використання, ступінь невідшкодування витрат на формування основних фондів і обчислюється по формулі:
де ОФ зал. – залишкова вартість основних фондів;
ОФ перв. – первинна вартість основних фондів.
ІV етап – аналіз інтенсивності відновлення основних фондів.
В процесі проведення даного аналізу ми використовуємо такі показники[23]:
3. Коефіцієнт оновлення основних фондів:
де Ф введ. – вартість введених основних фондів за період;
ОФ кін. – вартість основних фондів на кінець аналітичного періоду.
Цей коефіцієнт показує питому вагу введених основних фондів в їх загальному наявному обсязі.
4. Коефіцієнт вибуття основних фондів:
де Ф виб. – вартість основних фондів, що вибули з експлуатації протягом аналітичного періоду;
ОФ поч. – вартість основних фондів на початок аналітичного періоду.
Коефіцієнт вибуття характеризує питому вагу вибуття основних фондів в їх загальному обсязі.
5. Швидкість оновлення характеризує середній період повного оновлення усіх основних фондів підприємства і дорівнює відношенню одиниці до коефіцієнту оновлення основних фондів.
6. Коефіцієнт приросту основних фондів:
де Ф введ. – вартість знову введених основних фондів;
Ф виб. – вартість основних фондів, які вибули;
ОФ поч. – вартість основних фондів на початок періоду.
V етап – аналіз ефективності використання основних фондів.
Аналіз ефективності використання основних фондів необхідно робити на базі цілої системи показників, щоб можливо було судити про важливість основних фондів в економіці підприємства, оцінити стан основних фондів та їх вплив на торговельновиробничі процеси підприємства. Цими показниками є[19]:
1. Фондовіддача– характеризує обсяг товарообороту на одиницю основних фондів
де ТО – товарооборот підприємства за даний період;
2.
Індекс фондовіддачі:
де ТО1, ТО2 – товарооборот підприємства відповідно в базовому та звітному періодах;
ОФ1, ОФ2 – середня вартість основних фондів в базовому та звітному періодах
3. Доходовіддача дорівнює:
де Д – доходи від усіх видів діяльності;
Доходовіддача показує обсяг доходу, який отримує підприємство на одиницю наявних основних фондів, як тих, що є в користуванні, так і переданих в оренду.
4. Фондоємкість товарооборотухарактеризує середню суму основних фондів, що використовується для реалізації одиниці Товарообороту підприємства
де ФВ – фондовіддача
5. Фондоємкість доходівдає змогу оцінити скільки основних фондів (у вартісній оцінці) необхідно використати для одержання однієї грошової одиниці доходів.
(1.9)
де ФВ – фондовіддача
6. Прибутковість основних фондів:
ПОФ=КП/ОФ *100% (1.10)
де КП – комерційний прибуток;
В якості узагальнюючого показника використання основних фондів у торгівлі застосовують інтегральний показник ефективно діючих основних фондів:
де Ін – інтегральний показник ефективності основних фондів;
ІФ – індекс зміни фондовіддачі;
Ікс – коефіцієнт ефективного використання основних фондів (рентабельність основних фондів), що обчислюється як відношення прибутку до середньої вартості основних фондів підприємства.
Крім розглянутих вище загальних показників для оцінки ефективності використання окремих видів та груп основних фондів торговельного підприємства використовуються спеціальні показники:
1. Товаровіддача торговельної площідорівнює відношенню обсягу товарообороту до обсягу торговельної площі.
2.
Доходовіддача торговельної площі:
де: VД – обсяг доходу;
VSторг. – обсяг торговельної площі
Існують також показники, що дають змогу окремо оцінити використання обладнання:
1. Коефіцієнт ефективного використання (Кев) обладнання дорівнює співвідношенню кількості годин роботи обладнання в день до нормативної тривалості роботи обладнання.
2. Коефіцієнт інтенсивного використання (Ків) обладнання дорівнює відношенню фактичної продуктивності роботи обладнання до нормативної продуктивності роботи обладнання.
3. Коефіцієнт інтегрального використання обладнання:
Коли проведемо обчислювання всіх показників аналізу стану, руху та ефективності використання основних фондів торговельного підприємства ми зможемо визначити основні недоліки діючої на підприємстві стратегії формування та використання основних фондів. Але ми ще повинні враховувати інші задачі управління основними фондами.
Друга задача – визначення розміру потреби в прирості основних засобів.
Потреба в прирості основних засобів в плановому періоді розраховується за формулою:
(1.14)
де ПОЗ – загальна потреба в основних засобах відповідно до розробленого плану товарообороту;
НОФ – наявність основних фондів на початок планового періоду;
ВК, ВМ – очікування вибуття основних засобів в плановому періоді в зв'язку з їх фізичним та моральним зносом.
Загальна потреба в основних засобах на плановий період буде визначатися:
(1.15)
де ТОпл. – плановий обсяг товарообороту;
ФЄТО – фондомісткість товарообороту, що фактично склалася;
РПОТ – невикористаний резерв потужності (продуктивності) основних фондів, %
Третя задача – обґрунтування ремонтної політики підприємства.
Ефективність ремонтної політики підприємства – це збереження споживчої вартості основних фондів та подовження можливого терміну їх корисної експлуатації. Щоб вибрати більш правильну ремонтну політику на підприємстві, необхідно знати підходи до проведення ремонтів основних засобів, види ремонтів.
Для проведення ремонтів основних фондів підприємство може використовувати різні підходи [12]:
а) запобіжна ремонтна політика, що передбачає проведення планово-попереджувальних ремонтів;
б) аварійна ремонтна політика, при якій ремонтні роботи проводяться лише під час виходу основних фондів з експлуатації (аварійний ремонт);
в) комбінований ремонт.
Більшість підприємств вибирають запобіжну ремонтну політику, тому що вона забезпечує ритмічність роботи підприємства та стабільність його виробничих можливостей завдяки планомірному утримуванню основних фондів у задовільному стані. Для запобіжної ремонтної політики характерні більш низькі витрати на профілактичні ремонтні заходи порівняно з аварійними роботами.
Залежно від мети та завдань виділяють поточний та капітальний ремонти основних фондів.
Поточний ремонтзберігає засоби праці у стані, придатному для подальшого продуктивного використання шляхом проведення регулярних ремонтно-профілактичних операцій, спрямованих на усунення дрібних неполадок та попередження прогресуючого фізичного спрацювання.
Капітальний ремонтосновних фондів відшкодовує фізичне спрацювання конструктивних елементів засобів праці та максимального відновлення їх первісних техніко-експлуатаційних параметрів. Він проводиться один чи два рази на рік і потребує значних одночасних витрат.
При проведенні капітального ремонту витрати підприємства складаються із:
- Витрат на капітальний ремонт (Вкр);
- Підвищення експлуатаційних витрат на капітально відремонтовані основні фонди порівняно з аналогічними новими (DЕВ).
Під час придбання нових основних фондів до складу витрат та збитків підприємства включають:
- Витрати на придбання нових основних фондів (Внф);
- Збитки від недоамортизованих діючих основних фондів.
Витрати на придбання основних фондів включають до розрахунку з поправкою на відмінності у продуктивності і тривалості ремонтного циклу нових та старих основних фондів шляхом застосування коригуючих коефіцієнтів:
aкоефіцієнт, що характеризує співвідношення продуктивності діючих та нових основних фондів;
bкоефіцієнт, що відображає співвідношення тривалості ремонтного циклу.
В загальному вигляді умова ефективності витрат на капітальний ремонт основних фондів описується нерівністю:
Ступінь ефективності витрат на капітальний ремонт визначається шляхом розрахунку коефіцієнту ефективності витрат (Екв):
Якщо Екв більше нуля, капітальний ремонт основних фондів є економічно виправданим.
Четверта задача – вибір форми задоволення потреби в прирості основних фондів.
Потреба в прирості основних засобів підприємства може бути задоволена різними шляхами:
1) Придбання необхідних основних засобів у власність (нових або таких, що біли у використанні);
2) Будівництво основних фондів;
3) Оренди (лізингу) необхідного обладнання та площі.
Кожен з цих способів задовольняє потреби підприємства в поповненні його основних фондів, але розмір витрат підприємства на кожен з них різний. Великий вплив на обсяг витрат має і структура їх фінансування: за рахунок власних або залучених фінансових ресурсів.
Операції спрямовані на задоволення потреби в прирості основних фондів підприємства мають різноманітний та багатоплановий вплив на фінансовий стан і результати його діяльності. Характер даного впливу представлений в табл.1.1.
Таблиця 1.1
Вплив операцій щодо задоволення потреб в прирості основних фондів на фінансовий стан і результати діяльності підприємства
Продовження табл. 1.1
При виборі між придбанням та орендою основних фондів необхідно мати на увазі, що ефективність інвестицій в основні фонди залежить від багатьох факторів, серед яких найважливішими є віддача вкладень, період окупності інвестицій, інфляція, рентабельність інвестицій за весь період та окремі періоди, стабільність надходжень коштів від вкладень, наявність інших, більш ефективних напрямків вкладення капіталу (фінансові активи, валютні операції та інші).
П'ята задача – раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства.
Підвищення ефективності використання основних фондів підприємства на стадії їх експлуатації досягається за рахунок заходів:
1) Здійснення раціонального розміщення основних фондів, підвищення коефіцієнту змінності (тривалості корисного використання) роботи обладнання;
2) Покращення контролю за дотриманням правил експлуатації та технічне обслуговування обладнання;
3) Удосконалення добору та підготовки кадрів, що здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування обладнання;
4) Впровадження систем матеріального стимулювання робітників за безаварійну обладнання, подовження ремонтного циклу та періоду експлуатації.
Таким чином, основними задачами управління рухом основних фондів є підвищення рівня обслуговування покупців, скорочення витрат їхнього часу на придбання товарів, забезпечення зростання товарообороту підприємства, а також рівня рентабельності його діяльності, покращення умов зберігання товарів та забезпечення раціонального товароруху, збільшення прибутковості власного капіталу підприємства.
--PAGE_BREAK--РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ТОРГІВЕЛЬНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ТОВ “БАРС”
2.1 Аналіз наявності, складу та стану основних фондів торгівельного підприємства
Обов’язковий склад основних засобів торгівельного підприємства повинен задовольняти вимогам “Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення” [15], специфічний склад основних засобів залежить від видів торгівельної діяльності та видів реалізуємої продукції.
Торгівельне підприємство «БАРС» було засновано 15 квітня 1991 року і працює на ринку запасних частин України більш 15 років, займається досить специфічним торгівельним бізнесом, основним напрямком діяльності якого є реалізація запасних частин для вантажних і легкових автомобілів, а також с/г техніки через мережу власних філій і представників.
Відмінною рисою підприємства в порівнянні з іншими подібними бізнесами є максимальна широта асортименту пропонованої продукції. Підприємством позначається у своїй пропозиції порядку 40 000 позицій запасних частин.
За наявними оцінками, ТОВ «БАРС» є одним із самих великих серед усіх підприємств працюючих, на ринку запасних частин в Україні. Навіть у 2002 році філії підприємства продовжували виділятися на ринку своїми високими стандартами організації процесу роботи з клієнтами і рівнем сервісу, що були впроваджені ще в середині 90х років.
Підприємство співробітничає з більш ніж з 800 постачальниками, а число споживачів складає більш 100 тисяч.
Усі споживачі товарів і послуг підприємства «БАРС» умовно розділені на наступні групи (рис.2.1):
1. Сільськогосподарські підприємства;
2. Промислові підприємства;
3. Автотранспортні і ремонтно-технічні підприємства;
4. Бюджетні організації;
5. Фірми і приватні підприємства;
6. Приватні особи.
Перші чотири групи складають 70,5% від числа всіх споживачів і дають 70,2% від обсягу реалізації, що, загалом, дозволяє у визначених межах вважати дану класифікацію сегментацією по виробничо-технічних ознаках і здійснювати усвідомлені маркетингові зусилля, аналізувати ринкову ситуацію.
Якісний склад споживачів обумовлений характером товарного асортименту ТОВ «БАРС» і протягом останнього років залишається практично незмінним. Це порозумівається двома причинами:
1. Стабільністю якісного складу товарного асортименту;
2. Відсутністю, яких або зусиль, що починаються, для освоєння нових сегментів ринку.
Рис. 2.1. Частка різних груп споживачів у загальній кількості споживачів торгівельного бізнесу ТОВ “БАРС”
Найбільший обсяг реалізації дають споживачі з першої групи (сільськогосподарські підприємства) – 40,4% від обсягу реалізації (при долі в загальній кількості споживачів 33,2%). Далі йдуть промислові підприємства 21,5% обсягу реалізації при 29,1% від кількості споживачів (рис.2.2).
Рис. 2.2. Частка різних груп в обсязі реалізації й у загальній кількості споживачів ТОВ “БАРС”
Самий поверхневий аналіз показує, що в підприємства є значні перспективи освоєння ринку запасних частин до автомобільної техніки.
Головну стратегічну мету підприємства на найближчі 3 роки можна сформулювати так:
до 2009 року збільшення до 60% частки торгівельних операцій на ринку запасних частин України;
зміцнення стабільних лідируючих позицій на ринку України по обсягу продажів, охопленню і рівневі обслуговування клієнтів ринку запасних частин для вантажних і легкових автомобілів, с/г техніки і с/г устаткування.
Для досягнення поставлених цілей керівництвом підприємства було прийняте рішення про реструктуризацію підприємства, зокрема організація бізнесу оптової торгівлі й інтеграції його в існуючу збутову мережу. Передбачається відкриття оптових відділів, що дозволять максимально задовольняти потреби клієнтів шляхом постачання необхідних товарів у великих обсягах і максимально короткі терміни. Це також дозволить надавати своїм покупцям не тільки товари, але і широкий спектр супутніх послуг: доставку продукції, передпродажну підготовку, організацію заходів щодо стимулювання продажів.
Перспективи розвитку ринку запасних частин в Україні на 20062009 року наступні:
1. Загальні тенденції:
Зростання місткості ринку (за рахунок росту автопарку);
Збереження випереджальних темпів росту продажів запчастин для автомобілів іноземного виробництва в порівнянні з ростом продажів запчастин для автомобілів вітчизняного виробництва;
Незначне збільшення продажів запчастин для сільгосптехніки;
Збільшення основними операторами займаних часток ринку.
2. Тенденції розвитку споживачів:
Структура споживачів у цілому залишиться незмінної;
Середній обсяг споживання на один суб'єкта буде рости по всіх групах споживачів;
3. Тенденції розвитку конкурентного середовища:
Активізується процес розширення філіальних мереж;
Розширення товарного асортименту основних операторів;
Активізується дрібнооптова торгівля.
Основні напрямки розвитку ТОВ «БАРС» на 2006 2009 роки:
1. В області розвитку бізнесу:
Організація бізнесу оптової торгівлі
2. В області товарної політики:
Підвищення наповнюваності асортименту;
Оптимізація товарних залишків на складах філій відповідно до рівня попиту.
3. В області цінової політики:
Розробка ефективного механізму ціноутворення;
Розробка ефективної системи знижок і інших спеціальних цінових умов для різних цільових сегментів.
4. В області просування:
Підвищення лояльності клієнтів;
Проведення сегментації споживачів ринку запасних частин і вироблення ефективних пропозицій для кожного цільового сегмента;
Проведення комплексної рекламної компанії, спрямованої на підвищення информированности клієнтів про продукцію, пропонованої підприємством, а також на підвищення іміджу компанії в споживача.
5. В області регіональної політики:
Зміна основного напрямку з розширення мережі філій на її оптимізацію;
Детальний аналіз ефективності кожної філії і визначення основних напрямків його розвитку;
Упровадження більш ефективних схем торгівлі;
Проведення товарної і цінової політики з урахуванням регіональних особливостей;
Аналіз переваг конкурентів у регіонах і вироблення індивідуальної політики для кожної філії.
Товарна стратегія
Для реалізації стратегічних планів, зв'язаних із продажем товару оптовими партіями пропонується високоліквідний асортимент товарів вітчизняного виробництва і країн ближнього зарубіжжя (група КАМАЗ, ГАЗ, ЯМЗ, ЗМЗ), а також імпортної продукції, асортимент якої включає такі товари, як мастильні матеріали NESTE, фільтри HENGST, ремені OPTIBELT, амортизатори і сайлентблоки SACHS (BOGE), водяні насоси BUGATTI, манжети CORTECO, прокладки двигунів GLASER, присадки RESTORE, акумулятори, свічі запалювання, щітки склоочисника, розпилювачі BOSCH, приводи стартерів MONARK, лампи OSRAM, підшипники, ШРУСы, натяжні ролики RUVILLE.
На сьогоднішній день підприємство «БАРС» представляє на ринку України як продукцію вітчизняних виробників, так і асортимент запасних частин виробників країн ближнього і далекого зарубіжжя.
Пропонований асортимент включає:
Автозапчасти для легкових автомобілів;
Автозапчасти для вантажних автомобілів;
Запчастини для сільгосптехніки;
Супутні товари.
Структура товарного портфеля компанії представлена на рис. 2.3.
Рис 2.3. Структура товарного портфеля підприємства ТОВ «БАРС»
Як бачимо, найбільшу частку в загальному обсязі продажів займають продажу запчастин для вантажних автомобілів і сільгосптехніки. Це викликано тим, що протягом тривалого періоду керівництво підприємства приділяло основну увагу саме цим групам товару, і на даний момент підприємство має стійкі налагоджені зв'язки, як з постачальниками даного виду продукції, так і з підприємствами-споживачами.
Але, з огляду на динамікові розвитку ринку легкових автомобілів, у 2000 році керівництвом компанії було прийняте рішення розширити асортиментний ряд пропонованої продукції асортиментом запасних частин до легкових автомобілів вітчизняного й іноземного виробництва. На сьогоднішній день продажу даної групи товарів складають 15% у загальному обсязі продажів компанії при стійкій тенденції до збільшення.
Цінова політика
Система ціноутворення в оптовій торгівлі повинна сприяти планомірному захопленню частки ринку, забезпечуючи встановлену норму прибутковості бізнесу. Середня торговельна націнка компанії складає 33%.
При бажанні, клієнти можуть одержувати продукцію на умовах самовивозу, у цьому випадку для них передбачена знижка в розмірі 1% від суми закупівлі. Оплата продукції клієнтами здійснюється на умовах відстрочки платежу на 7 днів з моменту постачання. При закупівлях на умові передоплати надається знижка в розмірі 2% від вартості замовлення.
Виробничий план
Планові показники продажів на 2006 рік складають 78,25 млн. грн. Рівень резервного запасу продукції на складі складає 20% від місячного обсягу продажів.
Оптовий і роздрібний бізнес філій «БАРС» користується єдиними складськими і службовими приміщеннями.
Доставка продукції на склад філій здійснюється автомобільним транспортом. Загальна сума витрат на транспортні і вантажно-розвантажувальні роботи складає 1 518 600 грн. у рік.
Відділ постачань забезпечує безперервне постачання філій товарними запасами від виробників або, у випадку неможливості, з інших джерел.
Чистий обсяг продажів підприємства «БАРС» у 2005 р. склав 48 млн. грн. При цьому чистий прибуток за 2005 рік склала 6,62 млн. грн. Порівняння основних фінансових показників діяльності компанії за 2005 рік із планованими показниками на 2006 рік представлено в табл. 2.1.
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.2
Аналіз місця основних фондів в складі активів ТОВ “БАРС
Як видно з табл. 2.2., вартість активів ТОВ “БАРС” за останні роки збільшилась на 14 614,8 тис. грн. а вартість необоротних активів зменшилась на 134,3 тис. грн., в тому числі за рахунок зменшення основних фондів на 127,3 тис. грн.
Питома вага основних фондів в неооборотних активах зменшилась від 91,5 % до 91,16%, а в загальній вартості активів від 15,58% до 5,06%.
Зменшення питомої ваги основних фондів в активах свідчить про більш високі темпи залучення оборотних фондів і вимагає подальшого аналізу так як наслідком цього факту може бути підвищення ліквідності підприємства (основні фонди мають найменшу серед усіх активів ліквідність).
Іншим наслідком зменшення питомої ваги основних фондів в обсязі активі підприємства може стати зростання їх рентабельності.
Рис.2.7. Динаміка структури основних фондів ТОВ “БАРС” у 2003 – 2005 роках
При аналізі наявності, складу та стану основних фондів торговельного підприємства першочергове значення має визначення питомої ваги в загальному обсязі основних фондів:
основних виробничих фондів – показує ступінь орієнтації основних фондів на господарську діяльність підприємства;
основних невиробничих фондів – показує ступінь розвитку соціальної інфраструктури підприємства;
активної частини основних фондів – показує ступінь технічного оснащення господарської діяльності підприємства;
пасивної частини – показує ступінь забезпечення матеріальних умов для діяльності підприємства;
власних основних фондів – ступінь господарської незалежності підприємства;
орендованих основних засобів – ступінь залежності підприємства від орендодавців;
фондів, що фактично використовуються в господарчій діяльності – ступінь освоєння можливостей матеріального потенціалу підприємства;
фондів, що передані в оренду – ступінь відволікання основних фондів для обслуговування виробничих потреб інших суб'єктів господарювання;
фондів, що не використовуються (тимчасово або постійно) – показує ступінь безгосподарності підприємства в використанні основних фондів.
Розрахунок цих показників для ТОВ “БАРС” за 2003 – 2005 р.р. наведений у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Аналіз стану та складу основних фондів ТОВ “БАРС”
№ п.п.
Група основних фондів
Питома вага в загальному обсязі ОФ, тис.грн
Середньорічний темп приросту,%
2003 р.
2004 р.
2005 р.
1.
Основні виробничі фонди
1 282,35
1 484,84
1 155,08
3,21
2.
Основні невиробничі фонди
119,00
59,00
112,00
19,7
3.
Активна частина ОФ
492,30
547,90
251,62
21,39
4.
Пасивна частина ОФ
790,05
937,00
903,46
7,51
5.
Власні ОФ
1 282,35
1 484,84
1 155,08
3,21
6.
Орендовані ОФ
0,0
0,0
0,0
7.
Фонди, що фактично використовуються в господарчій діяльності
1 282,35
1 484,84
1 155,08
3,21
8.
Фонди, що передані в оренду.
0,0
0,0
0,0
9.
Фонди, що не використовуються (тимчасово, або постійно)
0,0
0,0
0,0
10.
Разом необоротних фондів
1 401,3
1 548,8
1 267,1
3,83
Структура основних фондів торговельних підприємств характеризується переважанням частки виробничих фондів над невиробничими. Як показано в табл.2.2 та на графіках рис.2.7, найбільшу питому вагу в структурі виробничих фондів займає перша група – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої. Протягом останніх років їх частка зросла від 61,6 % до 78,22 %, при чому з стійкою зростаючою тенденцією.
2.2 Дослідження інтенсивності відновлення основних фондів торгівельного підприємства
Для аналізу ступеню зносу основних фондів використовуються такі загальні показники:
1. Коефіцієнт зносу основних фондів, який визначається як відношення суми зносу основних фондів до первинної або відтворювальної вартості. Цей коефіцієнт характеризує ступінь зносу основних фондів та відшкодування витрат на формування основних фондів.
2. Коефіцієнт придатності характеризує можливість подальшого використання, ступінь невідшкодування витрат на формування основних фондів
При аналізі інтенсивності відновлення основних фондів використовуються такі показники:
1. Коефіцієнт оновлення основних фондів показує питому вагу введених основних фондів в їх загальному наявному обсязі.
2. Коефіцієнт вибуття основних фондів характеризує питому вагу вибуття основних фондів в їх загальному обсязі.
Результати розрахунків для ТОВ „БАРС” наведені в табл.2.4 – 2.6 для 2003 – 2005 років.
За результатами розрахунків ступінь придатності основних фондів на кінець 2005 року становить:
по І групі ОФ – 56,42% 61,98%;
по ІІ групі ОФ – 17,31% 26,83%;
по ІІІ групі ОФ – 43,87% ;
по ІVгрупі ОФ – 9,95% 25,06%;
Стан ОФ характеризується як „нові” при коефіцієнті придатності вище 75%, тобто у підприємства ТОВ „БАРС” ОФ по групам ІІ та ІVмають стадію „сильне зношення” та „критичне зношення” і потребують інтенсивного відновлення в першу чергу.
--PAGE_BREAK--Аналіз показників ефективності використанняосновних фондів в ТОВ “БАРС”
Як показують розрахунки, наведені в табл.2.7, у 2004 році темп росту фондоозброєності 201,4% перевищив темп росту продуктивності праці (171,6%), але у наступному 2005 році проведене оновлення ОФ 2004 року привело до значного перевищення темпу росту продуктивності праці 169,3% над темпом росту фондоозброєності, який за рахунок додаткового росту чисельності працівників практично залишився на тому ж рівні (101,1%).
Аналогічна картина склалася з показником фондовіддачі ОФ, який у 2004 році знизився з рівня 12,94 тис.грн./тис.грн. (2003) до 11,03 тис.грн./тис.грн., а у 2005 році зріс до рівня 18,46 тис.грн./тис.грн.
Зростання товарообігу та обсягу ОФ характеризується:
зростанням товарообігу на 89,7% у 2004 році відносно 2003 року та зростанням на 81,8% у 2005 році відносно рівня 2004 року;
випереджаючим зростанням обсягу ОФ на 122,6% у 2004 році відносно рівня 2003 року та запізнючим зростанням обсягу ОФ на 8,6% у 2005 році відносно рівня 2004 року.
Проведена оцінка ефективності використання основних фондів торговельного підприємства є одним з найважливіших етапів аналізу управління основними фондами на підприємстві. Вона є інформаційною базою для прийняття рішень щодо розробки політики управління рухом основних фондів, а саме оцінки передумов розробки політики, планування потреби в основних фондах та визначені джерел задоволення цієї потреби.
--PAGE_BREAK--РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ РУХОМ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Оцінка планових передумов розробки політики управління рухом основних фондів торгівельного підприємства
Необхідною складовою частиною оцінки планових передумов політики управління рухом основних фондів є плановий їх баланс. Плановий баланс – це система показників, яка відображає наявність основних фондів на початок і кінець періоду, що планується, їх надходження за джерелами, формування і вибуття в цьому ж періоді за напрямками і причинами.
При розробці балансу враховуються заходи з мобілізації резервів підвищення ефективності діючих основних фондів і координація потреб в нових фондах; обґрунтовується обсяг і структура планового вибуття основних фондів. Рішення цих задач зводиться до максимізації ефективності формування і використання основних фондів, їх прибутковості. Розроблений план-прогноз повинен забезпечувати досягнення стратегічних цілей розвитку основних фондів. Він являється основою одного з напрямків інвестиційної діяльності підприємств [18].
Прийняття плану-прогнозу розвитку основних фондів передбачає необхідність формування амортизаційної політики, яка в певній мірі регулює майбутні відтворювальні процеси підприємства.
Як показали результати аналізу (розділ 2) діяльності підприємству ТОВ “БАРС” необхідно збільшувати показник прогресивності основних фондів, тобто збільшувати їх активну частину. Для розширення діяльності і збільшення товарообороту підприємству, враховуючи великий рівень зношення основних фондів 2 та 4 груп, необхідно придбати такі нові основні фонди, як насамперед транспортні засоби, обладнання, електронно-обчислювальні машини з метою полегшення торгового і управлінського процесів. Адже ці види основних фондів значно застарілі і майже повністю амортизовані. Витрати на їх утримання та ремонт перевищують вигоду, отриману від їх використання. Таке становище спостерігається у більшості підприємств, що займаються таким видом діяльності. Нажаль, коштів не вистачає для того, щоб придбати більш новітні та прогресивні фонди. І це значно зменшує можливості підприємства збільшувати рентабельність і загальну результативність своєї діяльності. Тому при розробці політики управління рухом основних фондів треба не лише обґрунтовувати потребу підприємства в основних фондах, а й реально оцінювати джерела фінансових ресурсів, за рахунок яких можна задовольнити таку потребу.
В 2006 році підприємство ТОВ “БАРС” планує збільшити обсяги діяльності за рахунок розширення асортиментної структури товарів, що реалізуються, та збільшення обсягів дрібнооптового товарообороту.
В плановому періоді (2006 рік) обсяг товарообороту планується збільшити на 35,1% (з рівня 48 256,452 тис. грн. до 65 208,333 тис. грн. – табл.2.1) за рахунок збільшення торговельних площ складів-магазинів філій 1 – 5 на 265 квадратних метрів кожний (типовий оптовий ангар – магазин) та розширення асортименту продукції, що реалізується. Збільшення площі відбудеться за рахунок будування додаткового приміщення. Асортимент продукції буде розширено за рахунок збільшення кола постачальників, на основі вивчення попиту споживачів та цін і асортименту продукції підприємств-конкурентів, активізації рекламної діяльності.
Важливою частиною планування показників діяльності підприємства на 2005 рік є розрахунок планової вартості основних фондів підприємства (табл.3.1).
--PAGE_BREAK--