політичний режим сучасної України

Державний пол тичний режим спос б зд йснення державно влади певними методами способами. 1. Деспот я як пол тичний режим означа наявн сть самодержавно необмежено влади Асс р я, Вав лон . 2. При аристократ ол гарх чний режим влада належить представникам родово знат . 3. Тотал тарний диктаторський режим означа , що влада знаходиться в одн особи супроводжу ться порушенням прав людини. 4. Фашизм це в дкрита терористична диктатура найб льш реакц йних сил г тлер вська

Н меччина . 5. Диктаторський режим може бути расистсько-нац онал стичним, в йськово-диктаторським, характеризу ться необмежен стю влади диктатора. 6. Демократичний державна влада зд йсню ться з дотриманням основних прав людини, з забезпеченням легальних можливостей в льного виявлення врахування нтерес в ус х груп населення через демократичн нститути вибори, референдуми , д яльн сть р зноман тних громадських об днань, як представляють ц нтереси впливають на вироблення зд йснення пол тики держави.

Р зновиди демократичного режиму а демократично-л беральний б демократично-консервативний в демократично-радикальний. Прихильники л берального режиму надто поблажлив , радикального за р шуч зм ни, консервативного захисники старого, противники зм н. Отже, ус види державних пол тичних режим в можна розд лити на дв велик групи демократичний режим авторитарний недемократичний . Сучасн державн режими демократичний найб льш поширений у державах вропи,

Америки , тотал тарний збер га ться в окремих кра нах Близького Сходу, Африки . З друго половини 80-х рок в в Укра н в дбува ться поступовий перех д в д тотал тарного режиму до демократичного. Пол тичних режим в багато, але основними з них демократ я влада народу , авторитаризм абсолютна влада одн людини , теократ я влада, що спира ться на церкву та вчення , тотал таризм тощо.

Демократ я Б льш сть держав сьогодн прагне д яти в дпов дно до вимог, що характеризують демократичне сусп льство. Демократ ю називають державний устр й, в якому забезпечу ться реальна влада народу або безпосередньо народн збори, ран ше в че, сьогодн референдум загальнонародне голосування сьогодн так звана пряма чи безпосередня демократ я, або опосередковано через обрання представник в до орган в влади представницька демократ я. У демократичн й держав повинно бути гарантовано забезпечено реальну р вн

сть ус х громадян перед законом, реал зац ю проголошених прав свобод. Це завдання Конституц Основного Закону, який закр плю права громадян порядок х вза мов дносин з державою. Щоб надати можлив сть для участ вс х громадян в економ чному пол тичному житт , демократична держава забезпечу снування р зних форм власност , свободу д яльност пол тичних та нших об днань, розма ття пол тичного життя або плюрал зм . У демократичн й кра н створено умови для верховенства права незалежност

правосуддя. На в дм ну в д демократично держави в антидемократичних сусп льствах громадяни позбавлен можливост брати участь у розв язанн державних питань або х участь формальною. Здеб льшого в таких кра нах утверджу ться влада одн особи або групи ос б , парт , деолог , нш зазнають пересл дувань. В антидемократичних державах права особи не гарантован , пост йно обмежуються. Держава пос да центральне м сце в пол тичн й систем сусп льства.

Вона ма певн ознаки в докремлену територ ю, державний апарат, зокрема органи примусу, податкову систему та систему права. Важливою ознакою держави суверен тет. Держава викону внутр шн зовн шн функц . Ус держави можна под лити за формою правл ння, державного устрою та пол тичного режиму. Б льш сть кра н св ту сьогодн прагне побудувати демократичне сусп льство. У демократичних державах система под лу державно влади на законодавчу, виконавчу судову, забезпечу

ться верховенство права незалежн сть правосуддя, пол тичне й економ чне розма ття. У таких державах додержують права свободи вс х людей. Демократ я у переклад з грецько влада народу, народовладдя. Одне з найпоширен ших сучасних понять демократ говорить про не як про форму пол тично орган зац сусп льства, що характеризу ться реальною участю народу в керуванн державними справами.

За лакон чним висловом видатного громадсько-пол тичного д яча США Авраама Л нкольна, демократ я це уряд народу, з народу для народу . Демократ я як народовладдя на сьогодн шн й день ма дв загальновизнан форми пряму або безпосередню демократ ю та представницьку демократ ю. Пряма демократ я це безпосередня участь громадян у вир шенн державних справ прийняття р шення на референдум , вир шення питань на загальних зборах тощо .

Представницька демократ я це вир шення державних питань представницькими органами парламентом, м сцевими Радами тощо , управл ння державними справами не безпосередньо, а через обраних депутат в парламенту чи м сцевого представницького органу. Демократичною в дпов дно називають державу, в як й народ реально бере участь в управл нн справами. Положення ст. 1 Конституц Укра ни проголошу нашу державу демократичною частина друга ст.

5 говорить, що диним джерелом влади в Укра н народ. Народ зд йсню владу безпосередньо через органи державно влади та органи м сцевого самоврядування . В дпов дно обидв форми демократ якнайширше представлен в Конституц Укра ни. Пряма демократ я це насамперед нститут референдум в в Укра н та нш передбачен чинним законодавством форми безпосередньо демократ .

Представницька демократ я це можлив сть громадян брати участь у формуванн парламенту Укра ни, а також представницьких орган в на м сцях с льських, селищних та м ських, районних та обласних Рад.