Государственное стимулирование инвестиционного процесса: опыт США и Юго-Восточной Азии

сторя нацонально-визвольних рухв свдчить, що в моменти хнього пднесення суспльна увага зосереджуться на проблем джерел, стор та семантики нацонально символки. Це цлком природно, бо нацональн символи не випадков значки барви. Вони постають внаслдок сторичного та культурного розвитку народу тсно пов язан з його духовнсгю, з його прагненням до днання, готовнстю до здйснення свох нацональних завдань та забезпечення нацональних

нтересв. диним надйним засобом захисту нацональних нтересв створення нацонально держави. Природно, що в раз поневолення нац насамперед лквдуються традицйн нацональн символи, а замсть них нашвидкоруч фабрикуться нав язуться нац нша, мперська символка. У тих представникв поневолено нац, як пддаються мперськй пропаганд, вдразу обриваться зв язок з нацональною культурною традицю, слабне зника нтерес до стор та культури свого народу, а завершуться все це втратою

мови повною денацоналзацю. Укранська державна символка, як у скитських царв, у старокняжй Кивськй держав та в УНР, вдображу традицйну укранську нацональну символку, що формувалася протягом тисячолть належить до найбагатших та найзмстовнших символчних систем людства. Ключем до розумння чльний символ, нин вдомий пд назвою Тризуб . Попри десятки дослджень, семантика знаку, його сакральне приховане значення не очевидним.

Тому бльшсть дослдникв розпочина свою роботу з спроб розгадати тамницю знаку. Ми теж не порушимо ц традиц. Але, насамперед, прокоментумо здогадки попередникв. На початку нашого сторччя баронов М. А. Таубе пощастило систематизувати пдходи до розвязання проблеми та започаткувати класифкацю значень Тризуба. Не так уже й важко здогадатись, що вддати перевагу Тризубов перед середньовчним традицйним набором державних знакв кивськй князь

Володимир Великий мг лише в тому раз, якщо за Тризубом стояло якесь глибше значення, нж за популярними тод, конкретними зображеннями корони, орла чи лева якщо цей знак посдав особливе мсце у культовому свт наших пращурв був повязаний з усм комплексом хнх релгйних та етичних уявлень. Який же символ стояв за цим знаком Вдповдь не лежить на поверхн наших знань, оскльки знак не символзу щось належне до речей явищ, а сяга значно глибших шарв свтобудови.

На тому, що свтобудова ма не один, а три основн плани буття, сходяться ус людськ вчення вд матералстичних до деалстичних. Перший план це свт речей явищ, доступний кожному. Другий план це свт програм законв, що визначають реч та явища. Третй план це свт сил причин, що примушують реч явища реалзуватись, а програми закони керувати цю реалзацю. Саме до символки сил причин, тобто до третього, найглибшого плану свтобудови, вдноситься знак, названий

Тризубом . Отже, не дивно, що навть якнайстараннш пошуки значення Тризуба, як велись у першому план буття план речей явищ, не могли привести до розгадки символу. Щоб потамна складна символка Тризуба розкрилась нам, взьмемо до уваги, що наш свт ма не лише три плани буття, згадан вище, але й тримрнсть. Три напрямки вимру ширина, довжина височина, розгортаючись наростаючи, творять обм простр нашого свту. Так само, розгортаючись наростаючи, три типи кваркв творять ус елементарн

частки, атоми молекули, зрештою тла нашого свту Так само три кольори синй, жовтий, червоний творять всю гаму його найтонших барв Так само славнозвсна гегелвська трада теза, антитеза, синтез творить наш поняття, гпотези теор, зрештою наш знання. Отже, нашому свтов притаманна тридина свтобудова. тридина формотворча енергя. 3а найдавншими за найсучасншими постулатами, в основ свтобудови лежить необмежена, невизначена фундаментальна фзична реальнсть Абсолют за сучасною термнологю

Вакуум. Ця реальнсть сприйматься нами як порожнеча санскрит. Шунья, тобто не сприйматься зовсм. Такий феномен сприймання зумовлений тим, що вс сили ц фундаментально реальност повнстю врзноважен, отже, няк не виявляють себе. Однак це велике нщо Абсолют, Вакуум, Дао т. п. найфундаментальн-шою абсолютною фзичною реальнстю, що хова у соб вс можлив стани, частки, форми вияви. Так в основ усх фзичних явищ лежать квантован поля,

основою яких вакуумний стан. Саме Вакуум породжу вторинну фзичну реальнсть квантован поля рзно мри звязност санскрит. Майя, тобто, наш тримрний свт. Процес породження нашого тримрного свту з Вакууму Абсолюту, Дао починаться внаслдок порушення рвноваги у якйсь часпн Вакууму, що вдразу проявля потенцю ц частини два полюси, що дють як два комплекси протилежних енергй. Рзн вчення дають рзн назви цим полюсам-енергям позитивний негативний чоловчий жночий, батьквський материнський

мудрсть знання розум душа Ян та нь вогонь вода тощо. Повнстю врвноважене поднання протилежних сил знову поверта х до стану Вакууму Абсолюту неврвноважене поднання породжу третю силу, яку звуть синвською енергю, життям, силою тяжння або накше любовю, речовиною, землею. В цьому раз усталються три комплексн сили-енерг, як й творять рзн комбнац енергй часток квантован поля , або, за релгйною термнологю, проявлений свт .

У давньокитайському свтоглядному трактаг Дао-де цн сказано Дао народжу одного з одного ста дво з двох ста тро тро народжують все безлч речей, стот явищ. Все народжене сповнене Ян та нь пронизане Ц . Анатолчн тексти про тридину природу свту можна знайти у багатьох нших релгйних та флософських вченнях. Наш далек предки користувалнсь ншою термнологю, нж та, що прийнята в сучаснй фзиц, однак визнавали ту ж саму картину тридино свтобудови намагалися бути

в ладу з тридиною свтотворчою енергю космосу. хн знання про основн закономрност свтотворення свтобудови виражалися в уособленн космотворчих сил в образах богв. Така форма, на вдмну вд науково пасивно-книжно живою формою сплкування з пзнаними силами, отже, й бльш сприятливою для використання х у регламентац свого побуту, прискоренн етногенезу змцненн свох позицй у житг. Таку активну ролю знань уможливлю релгя, яка, на вдмну вд науки, не слова не теоря.

Вона здйснення. Суть не в тому, щоб слухати й сприймати. Вона в тому, щоб бути й поставати . Виражаючи сво знання про могутн космотворч сили у персонфкованй форм, трактуючи ц сили як реальн, подбн до людей, але невимрно могутнш стоти, наш предки полегшували соб можливсгь сплкування з цими силами, можливсть прилучення свох енергетичних систем до вищих енергетичних систем Космосу, до бльш досконалих витончених енергй, що трансформувало, витоншувало, розвивало людську

психку тло. Адже групов й ндивдуальн молитви, мстер, ритуали й обряди спрямовували увагу, думки й почуття тобто енергетичн компоненти людини до певних космчних сил, як мали бсзпосереднй вплив на життя людей, хню долю хн шанси вижити, стати досконалшими. Вже в палеолт наш предки чудово орнтувалися в головних другорядних космчних силах. Найзагальнш свтотворч сили позитивна й негативна енерг свтобудови уособлювались ними в образах прабогв Всесвту, Галактики та свтотворчих сил конкретншого плану системних богв, що творять 3емлю

життя на нй. Культи Сонця-Вогню втлено космчно води Дани дожили до наших днв у святах Рздва, вана Купала та нших. 3бергся, зокрема, ритуал поднання священного вогню священно води на Восвяття, на Купала тощо. Отже, тридинсть свтотворчих сил створено ними свтобудови здавна була вдома людям. 3наючи про тридинсть свтобудови намагаючись гармонзувати себе з нею для полегшення свого жиггя,

люди зображали у свох ритуальних дйствах, предметах культу, священних текстах та захисних мстичних знаках. До найдавнших знакв, що символзують свтотвореннх свтобудову, належать знаки трйц хрест, тризуб, триквестер, трикутник, шестикутна зрка, сварга, триколо, даоська трйця, дерево життя, жезл Кадуцея та н хн модифкац. Хрест знак тримрного всесвту, життя. Разом з тим у ньому пдкреслються значимсть синвсько енерг третьо сили

Любов 3емл, що досягаться шляхом поднання чоловчо енерг вогню зображувано у вруваннях всх народв вертикальним стовгом, з вологою жночою зображуваною горизонтальким знаком, при якому обидва протилежн символи немовби зникають, зливаючись в один. Т ж сили, що зображен у хрест, репрезенту шестикутна зрка. Поеднан в нй два рвнобчн трикутники символзують днсть тридино позитивно чоловчо енерг вогненно енерг Шви, спрямовано вгору, з тридиною негативною жночою вологою енергю

Вшну, спрямованою вниз. Отже, зрка, складаючись з двох рвнобчних трикутникв, накладених один на одного, символзу еднсть усх трьох сил. 3амна у зрц прямих лнй хреста на рвнобчн трикутники дода символов додаткового значення, вказуючи не лише на тростсть свтобудови, але й на тростть кожно з сил, що творять свтобудову. Тризуб символзу ту ж саму трйцю житттворчих енергй, що й хрест та шестикутна зрка, тобто Мудрсгь, 3нання Любов або Вогонь, Воду й Життя 3емлю, або

Ян, нь та Ц, однак не як початковий процес породження третьо сили двома первинними, а вже як другу стадю цього процесу, тобто як дю трьох рвноправних сил, що виходять з диного, спльного для всх джерела Абсолюту Вакууму, Дао. Аналогчну до тризуба стадю Трйц трьома кругами, вписаними у коло, або в полумя, зображено триднсгь свтобудови формотворчих життедайних енергй у даосв, у тбетськй та укранськй символщ. Це не заважа тбетцям, як укранцям, використовувати з тю ж метою тризуб.

Саме даоський символ трйц знак трьох кругв, вписаних у коло, обрав М. К. Рерх як емблему всесвтньо органзащ захисту культурних цнностей. Жовто-6лакитна символка Трйц стала характерною для наших предкв, як за символ позитивного чинника свтотворення мали астральний вогонь, за символ негативного чинника астральну воду, а за символ породжуваного синвського чинника поднання комбнацю вогню жовтого води голубого.

Отже, жовто-блакитний чи блакитно-жовтий прапор, як знак Тризуб, символзують одне й те ж Триедину силу свтотворення, або Трйцю. Рзниця мж ними лиш у тому, що Тризуб належить до друго групи способв бачення вираження Трйц, а жовто-блакитна барва до першо. У християнськй символц, крм центрального символу хреста, бачимо також знаки сварги, трикутника, шестикутно зрки та рзновиди тризуба.

Шестикутн зор часто внчають три верхн кнц хреста на розпяттях бачимо х на мармурових фризах каптелю, на плитах хорв та на кованих дверях у Соф Кивськй золотими шестикутними зорями вкрито блакитну башню Видубецького монастиря низки нших укранських церков. Крзь рвнобчний трикутник з стн християнських храмв дивиться на нас Всевидяче око свтотворча сила християн Тризубами прикрашен кнц хреста, або його центр.

Тризуб на час прийняття Руссю-Украною християнства був настльки популярним, що хрест довелось обднати з ним в один знак, для сприймання широкими верствами народу. Поднання хреста й тризуба який у християнськй символц ма тенденцю до зменшення розмрв на користь хреста сьогодн височить над Кивом на маквц реставрованих 3олотих ворт, на маквках Володимирського собору де тризуб уже ледь помтний та на маквках ряду нших укранських церков.

Кожен символ ставить акценти на рзних аспектах свтобудови, графка кожного знаку лакончна, чтка промовиста. Якщо хрест концентру увагу на значимост для свтобудови третьо сили, удейська зрка плетивом свого рисунка наголошу на статиц двох сил, то тризуб, вдображаючи як триднсть свтобудови, так тростсть полумя-енерг, символзу динамчний аспект, принцип вогню поступу. Дос один з головних знакв Космчно Тридино Сили ми називали тризубом , не вдаючись у походження та правомрнсть

цього термну. Тепер, розширивши сво уявлення про символ, що стоть за цим знаком, розглянемо питання термнолог докладнш. Бльшсть дослдникв укрансько символки вважа свом обовязком вдзначити, що термн тризубець тризуб увв до вжитку росйський сторик Карамзн. На цьому й заспокоюються щодо назви нацонального символу. нш вживають термн без згадки про його автора, породжуючи тим хибну думку, нби назва нацонального символу тризубець традицйно народна Однак символ старший вд

Карамзна принаймн на клька тисяч або й на клька десяткв тисяч рокв. Вн не мг н бути безменним, н зватися конкретним словом тризубець , оскльки цим словом в укранськй мов називали звичайнсньк вила , а нацональний знак, як ми вже знамо, був найсвятшим, найнтимншим найбльш шанованим у народ символом Свято Трйц. 3нак справд ма свою прадавню народну назву, цю назвою тльки-но згадане слово Трйця , яке в укранськй мов означа Бог у трьох лицях .

Чому Карамзн вжив не це слово, а вигадав нове, здогадатись не важко. Просто вн не знав н укрансько мови, н укранського житгя, у якому стародавн слово трйця ще на повну силу виражало символ тридност. Не знав цей сторик довгого ряду варацй знакв Свято Трйц, що символзували в духовному житт укранського народу, варацй, дуже мало подбних на зуби . Вн знав лише один знак цього ряду державну емблему старокняжого

Кива. Ця емблема за браком ширшо нформац хибно оцнена Карамзним як родовий знак Рюриковичв , справд нагаду три зубц на спльнй основ, однак зобража вона триязике полумя давньоарйського як давньословянського бога Огня Агн, яке, в свою чергу, символзу Святу Трйцю космчних енергй, органзований простр, Дерево Житгя. Утвердженню пдмненого термну сприяло те, що з поширенням християнства на словянських

землях все бльшого значення серед образв Свято Трйц почало набувати християнське, антропоморфне трактування Бог Отець, Бог Син Бог Дух Святий. Оскльки росйська мова сформувалася у християнськ часи , то для Карамзна та нших росйськомовних вченнх слово трйця троица повязувалось виключно з християнською Трйцею. 3розумло, що м на думку не спадало назвати цим словом якийсь загадковий для них дохристиянський, варварський знак. Укранська мова, як ми вже згадували, задовго до

Карамзна мала слово тризубець , яке означало тризуб вила. Мовна ситуаця, однак, рзко змнилась у першй половин ХХ ст. у звязку з визнанням старокняжого державного знаку Кива за державний герб Укрансько Народно Республки. Оскльки на ту пору не було жодного дослдження, присвяченого правомрност карамзнсько назви знаку, то

при обговоренн затвердженн державного герба УНР вживався найбльш поширений усталений на той час карамзнський термн, що узвичало його в укранськй мов. При тому термн набрав видозмнено форми тризуб , що наблизило його до первсного глибинного значення, оскльки перенесло акцентування з зубчастост на тростсть . Сьогодн термн тризуб набув значного поширення в укранськй мов вдтснив стару назву символу на другорядн рол . Це явище цлком зрозумле за клька десяткв рокв, що минули вд затвердження державного символу, сотн

тисяч укранських патротв поклали сво життя, захищаючи право укрансько нац на снування, гднсть символ ц гдност, який вони називали Тризубом. Тим самм термн тризуб став священннм для кожного нацонально свдомого укранця. Разом з тим, навряд чи доцльно пускати у небуття стару назву символу, тим бльше, що термн трйця значно точнше повнше виража глибинний змст знаку До того ж термн ще живий, його ще й сьогодн вживають у найменш зросйщених укранських землях. У першй половин

ХХ сторччя вдомому дослдников укрансько нацонально символки Володимиров Счинському вдалося зафксувати знаки Трйц, зображен на гуцульських хатах. Дослдник, однак, не мав жодного сумнву щодо термну тризуб у свому цлком зрозумлому та справедливому прагненн довести спордненсть цих гуцульськх знакв з гербом УНР старокняжим гербом прогнорував мсцеву як вн, очевидно, думав назву знака назвав його тризубом .

Можна пояснювати ц знаки, пнсав В. Счинський, як комбнац хрисгиянського хреста, чи трисвчника, чи чимось ншим, але елементи знаку тризуба тут надто виразн типов та находять аналог до типв тризубв на сторичних емблематичних памятках. Дал в текст автор вже прямо назива ц знаки тризубами, попри те, що вс вони, крм останнього, на зуби зовсм не схож гуцули х так не називали Вони трактували х як охоронний засб вд всього злого, нещастя т. н як знак, що притяга добре .

Як тут не згадати вислв Бог трйцю любить , широко вживаний по всй Укран й до сьогодн. Кожен укранець чув цей вираз, але навряд чи задумувався над тим, що вн звучить до нього з глибини тисячолть, оскльки в цьому вираз однозначно йдеться не про Святу Трйцю християн, яка сама Богом, а про дохристиянську трйцю, як знак тридност свтобудови, який Бог любить як свй знак, як символ сво триедино сили.

Вшанування символу трйц характерне для сотень поколнь наших предкв починаючи вд праарв якнайдавншнх арв. Воно характерне й для пзньоарйсько кммерйсько, скитсько та сарматсько деолог, космолог, суспльного ладу, полтично жрецько органзацй, символки, кольорв. Характерне воно й для пероду Кивсько Рус. Коли ж саме знак трйц став нацональним символом нашого народу Це не могло статись одномоментно в декретному порядку, що характерне для утвердження державних символв.

Як справедливо визначив В. Счинський, Нацональний знак чи герб витворються протягом вкв входить у свдомсть народу, як певна дорогоцнна традиця, що ма звязок з нацональним державним житгям та почуггям дност цлого народу. 3нак наглядним способом символзу походження, розвиток, ментальнсть, а також цле культурне спрямування геополтику народу . Отже, за яко сторично доби знак трйц увйшов у свдомсть нашого народу 3а найдавншими переказами тризуб жовто-блакитна барва були символами легендарно

Атлантиди, нбито вдтод шануються нашими пращурами, нащадками атлантв. Чи ймоврно це Жартвливий ритуал морякв широко популяризував тризуб грецького бога Посейдона римське мя Нептун, етруське Нетун, скфське Тагмасад як бога моря. Однак, далеко не вс знають, що Гомер називав Посейдона земледержцем, тобто володарем земл що

Посейдону поклонялися як богу прсно води рк, озер, джерел звязано з ним плодючост земл що Посейдон персонфкував собою творчу силу природи був покровителем усх грецьких родв, богом будвництва, конярства, родоначальником атлантв царських скитв. Як годиться, Посейдон заповв свом нащадкам закони символку. 3а свдченням Платона, цар атлантв, виконуючи заповт, кожн 5 6 рокв збирались у головному святилищ

Посейдона для взамоконтролю. Обовязковими атрибутами зустрч було священне блакитне вбрання золота дошка, на якй записували сво ршення. Псля ритуально зустрч жовто-блакитну символку золоту дошку й блакитний одяг лишали у святилищ як сторичн документи священн релкв. Атлантида, повдомляють легенди, була затоплена водами моря захована на морському дн Посейдоном, який дос зберга символку голубе вбрання золотий тризуб.

А може, цю символку збергають т нащадки Посейдона, що не були поглинут потопом Як вдомо, значна частина укранських земель ункальною в тому план, що нколи не заливалася водами морв океанв , отже, й не могла зазнати руйнац вд свтового потопу. Якщо припустити, що перекази гипетськнх жерцв, передан Платоном, та скитськ й еллкськ мфи вдображають реальн под, то цлком моврно, що тризуб, як жовто-блакитна

барва, живе на укранськй земл з допотопних часв, тобто з часв легендарно Атлантиди, а наш предки скити нащадками атлантв. У звязку з цим варто вдзначити, що культ Посейдона найбльше був поширений у мстах-державах Причорноморя ма чимало спльних рис з староукранською мфологю та народнимн обрядами. Але навть в тому раз, коли мфи не вдбивають реальносг няко Атлантиди нколи не було, ситуаця не змнються тризуб , за свдченням археологчного аналзу наскельних знакв,

гончарних виробв, збро, монет, прикрас та нших матеральних знахдок, з найдавнших часв шануться на територ Украни як могутнй магчний знак житттворення. 3нак Тризуба лежить в основ найархачнших культв наших предкв культу Велико Родоначальниц, Праматер культу життдайного Вогнища тридиного Агн та культу хранителя мудрост, вогненосного 3мя Нага, Дракона. Вс три згадан культи, по сут, являють собою первсне вираження учення про житттворчу

Трйцю тсно повязан знаком Тризуба символом тридино сутност житттворчих сил енергй Праматер, Вогнища 3мя. Ця триеднсть зображалась у вигляд Трйц в руц Велико Матер чи трипалих лап 3мя бля не у вигляд триязикого трисвтного, триголового полумя Вогнища Агн та у вигляд триголовост 3мя чи рипалост його кнцвок. У прямих предкв сучасних укранцв словянського племен полян, званих також русь сколоти , як у хнх попередникв,

панувала трикомпонентна структура суспльства була поширена легенда про походження полянсько кивсько держави вд трьох братв, що сли на трьох кивських горах. 3начення тризуба, як символу, було виняткове. Був це знак - талсман, предмет, що приносить щастя. Був вн грзний немилосердний для всього недоброго ворожого, а добрий чарвний для тих, хто був пд його охороною. Найвищого рвня популярнсть укранського тризуба досягла в

Х Х ст. На т часи припада найзначнше його географчне поширення вд Криму до Новгорода вд Кавказу до Франц та Швец. Тризуб зображено на варязькому меч очевидно, виготовленому в Кив, на нагробнику святого Ерка Швеця родича Володимира Великого тощо. До Франц тризуб був занесений у родовому знаков та в монетах дочки Ярослава Мудрого, французько королеви Анни, а до Новгорода придворними

Ярослава, коли юний князь перебував там. На землях власне Кивсько Рус територя сучасно Украни тризуб був поширений у всх князвствах , маючи центром Кив. До Х ст. форми тризуба, що панували на Укран, мало чим рзнились вд первсного арйського знаку архачно - класично форми були близькими до тризубв нших нащадкв причорноморських арв елнсько трал, ндйсько тришули, боспорського тридента та скфських сарматських тамгових знакв.

3 Х ст. вона видозмнються. Ускладнення знаку наймоврнше повязане з особливостями державно органзац укранського суспльства, з переходом вд просто полтики ду на ви , до складно плутанини дипломатичних стосункв всевропейського масштабу. 3гадане ускладнення укранського суспльства не могло не вдбитись на формах свтосприймання, мислення, образотворчост. Не останню роль в запровадженн плетнково форми тризуба вдграли, очевидно, впливи схематичного зображення Дерева

Життя в Каббал, яке явля собою три напрямн, переплетен мж собою складними звязками поширення романсько й скандинавсько плетнково орнаментики та деяка трансформаця архачного арйського тризуба, що почала формуватись ще в еллнськ часи. На прнськй монет, пише В. Счинський, тризуб зовсм втрача вигляд знано посейдоново трал , вн не ма продовгасто форми, композицйно вписуться у форму кола так бльше вдповда знаку монети. Крм того, дста ржн додатки, що мали, очевидно, символчне значення.

Це вдноситься до двох симетричних завиткв, що зднують бчн зуби з середнм. Середня палиця, що в посейдоновому тризуб завжди довга, тут зовсм коротка та ма з двох бокв додатки у форм двох перстнв. Ц останн зустрчаються в деяких посейдонових тризубах знан на понтйських монетах. Ц завиткичи перстн на середньому стовбур пояснюють як символ вчно дороги, безконечного життя. 3гадан додатки прнського тризуба зовсм вдповдають подбним елементам укранськоо трнзуба .

Псля повалення Кивсько держави зруйнування Кива монголами Тризуб на певний час втратив сво значення державного символу сво столичне пристанище, збергаючись, однак, як нацональний символ у гербах провнцйних мст, укранських магнатв, дворян, старшин та в рукописнй традиц заставок. Ц було уможливлене високим рвнем освченост й духовност укранського народу, а також тим, що староукранськ роди мста мали сво давн, освячен традицю знаки, зван знаменами , як, з виникненням у

Х ст. геральдики, оформлювались як герби затверджувались укранськими королями й князями. Внаслдок цього на злам Х й XIV ст. усталились перш зразки укранського гербвництва. Найдавнш герби визначалися тяжнням до символу Трйц а отже, й Тризуба, руноподбними гербовими титлами й червленими щитами типовою деталлю традицйного озброння староукранських вонв та боярства. Крм споконвчних мстичних знакв тризуба, жовто-блакитно барви двозуба, укранська державна

символка включа ряд знакв, що посли сво особлив мсця в державницьких змаганнях нац. Найзначнш з них архангел Михал, 3олотий лев, Козак з мушкетом Куша . 3ображення на червоному щит бло србно постат архангела Михала Небесного Покровителя Украни та 3бройних Сил веоме з Х11 ст. Спочатку це був державно-династичний знак кивських

Мономаховичв Мстислава 1 1125 1132 та його нащадкв. з середини Х ст. й у Х ст. цей знак став емблемою староукрансько держави поряд з тризубом. Його зображали на печатках князв, на х шоломах, а пзнше й на гербових щитах. 3а клькстю видв значень та за давнстю традиц архангел Михал посда перше мсце псля тризуба серед сторичних нацональних, земських родових гербв

Украни. Архангел Архистратиг Михал, як давнй староукранський знак, постйно був гербом Кивсько земл в усх трансформацях князвсгва, воводства, намсництва, губерн. 3а часв Реч Посполито репрезентував Украну, розмщуючись поряд з двома ншими найвищими гербами держави србним польським орлом на червоному пол та блим вершником, теж на традицйному червоному пол, що репрезентував Велике князвство Литовське. В державнй геральдиц деяких укранських гетьманв, польських королв, литовсько-

руських великих князв, московських царв росйських мператорв вн представляв гднсгь Великого Кивського Князвсгва в межах, значно ширших вд властиво Кивсько земл, цебто вд Правобережжя . У звязку з цим герб зазнав трансформац барв наближення до нацонально блакитне поле, золота аура . Ослаблення Кивсько держави мжусобицями нападом монголв дещо пдрива популярнсть Тризуба, з яким почина конкурувати родовий знак Мономаховичв архангел

Михал. 3 утворенням Укрансько Козацько держави знак Кивського Архистратига архангела Михала, як земський герб, витсняться на другий план козацьким гербом 3апорзького Вйська, тобто зображенням лицаря-козака з мушкетом. Як мському гербу Кива, архангелов Михадов доводиться вдступити пд тиском герба кивського магстрату Куш . Популярнсть Куш , на думку деяких знакознавцв

А. В. Толстой, 1882 та н пояснються його спордненстю з старокивським Тризубом. Боротьба згаданих укранських гербв за першсть не , однак, антагонстичною, тобто боротьбою на знищення, на повну замну. Герби снують поряд, часто поднуючись пдтримуючи один одного. Так герб з Святим Архистратигом Михалом спокйно вживався з Кушею , з гербом 3апорзького Вйська, з гетьманськими гербами .

Бачимо змнене зображення архангела на бердиш Богдана Хмельницького, на його хоругв, з якою гетьман зявився пд Львовом 1665 року, на козацьких хоругвах у XV та ХVШ сторччях. 3 руйнуванням Укрансько Козацько держави перетворенням Украни на колоню герб зника з-посеред вропейських державних гербв.

Однак псля революцйних подй 1848 року в рол всеукранського державного герба було прийнято герб Романовичв 3олотий лев на 6лакитному щит. Ця функця збергалась за ним аж до 1918 року, тобто до проголошення УНР визнання нею державним гербом 3олотого Тризуба на голубому щит. Псля бативського погрому на Кивських землях завмерла усяка нацональна державна дяльнсть. Коли ж наця почала оживати, вдродилась символка. Нацональна барва зявляться по всй

Укран , насамперед, у розписах церков та у церковних речах ризах, фарбованй рзьб коностасв, у мальованих ставниках. Ця барва ожива також у творах мистецтва мнатюрах прикрасах, у масовому виготовленн жовто-блакитних тканин , у гербах укранських земель, мст старшинських родв. 3а нашими пддрахунками по даних В. Лукомського В.Мадзолевського, понад сто дворянських укранських родв мали жовто-блакитн герби понад пятдесят комбнован релгйне злато-блакитне в поеднанн з соцальним варновим

набором червоне, чорне, србне бле. Жовто-блакитна барва пану в гербах вдроджуваних мст Украни герб мста Лубен рука, що трима золоту булаву на голубому пол Миргорода золотий хрест на голубому пол Городища перехрещен золот шабля й ключ на голубому пол. Майже вс герби Кивщини обрамлялися жовто-блакитними корогвами. Жовто-блакитна барва типова також для гербв повтових мст

Чернгвцини герб Прилук золота голова бика з рогами двозуб на голубому тл герб Лохвиц в золотому пол ворота з трьома гострокнчастими вежами тризуб з голубими флюгерами. Жовто-блакитну барву зустрчамо в прапорах та поховальному сукн ремсничих цехв, тобто мщан, в поховальному обрядсльськогонаседення. Жовто-блакитн козацьк прапори зафксован також . Рпним у знаменигй картин 3апорожц пишуть листа турецькому султанов .

Картину . Рпна можна вважати сторичним документом у силу багатьох причин, з яких назвемо три. Перша поляга в тому, що . Рпн ставився до свох картин на сторичн теми як до свдоцтв, що мали документально точно вдтворювати тогочасну сторичну ситуацю. Перед х написанням вн довго ретельно дослджував усе вд дрбних деталей одягу до типажу зображуваних осб . Друга поляга в тому, що картина створювалась пд безпосереднм науковим кервництвом найбльшого знавця 3апорзького козацтва, академка

Д.Яворницького. Третя причина спецальне дослдження правомрност жовто-блакитних прапорв у запорожцв, виконане петербурзькими вченими за завданням росйського мператора, який виршив придбати картину. Висновок експертизи був такий знамена козацкие, изображенные художником Репиным на картине, отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличий в Южной Руси Малороссии еще со времен

Великих Князей Киевских, вплоть до роспуска запорожской вольницы императрицей Екатериной Великой. Сказаному имеется предостаточно письменных подтверждений в отечественных и иностранных сугубо исторических источниках в виде предметов материального искусства тех древних времен . У XV ст. жовто-блакитн барви сяють на полкових знаменах Кивського, Лубенського, Чернгвського полкв. 1717 року для

Полтавського полку було створено нову хоругву блакитну з жовтим хрестом. 3 листа полтавського полковннка Черняка до гетьмана цього ж року довдумось, що на сотенн хорогви куплено блакитного лудану , а жовтий лудан дано на криж . Нацональн барви переважали в одеж рестрового козацтва голуб жупани жовт свити, або жовт жупани голуб контуш та шаровари. Найчастше жовто-блакитн барви вживалися у козацькому вбранн за часв

Визвольно вйни пд проводом Богдана Хмельницького та у гайдамацькому одяз часв Колвщини. Найдовше жовто-блакитний одяг утримувався в Чорноморському козацькому вйську на Кубан, заснованому там псля лквдац 3апорозько Сч. Нацональним одягом кубанцв дос син жупани. Показова також метаморфоза герба Мстиславово глки Мономаховичв архангела Михала, що мав бло-червону барву, як належить вйськово-магнатським

атрибутам. Ставши за литовсько-польсько доби знаком Кивсько земл, тобто змнивши свй соцальний змст на нацональний, герб поступово почав змнювати барву, за ХV ХV сголття тло цього герба стало голубим, а навколо голови архангела зявилася золота аура. У цих укранських нацональних барвах кивський герб дожив до революц, яка замнила його традицйними державними символами.Пд жовто-блакитними та блакитно-жовтими знаменами вдстоювали свою свободу укранц у

ХV сголтт Грюнвальдська та нш битви. У ХV, ХV й ХV столттях ця барва, поряд з малиновою, була пднесена на козацьких знаменах, у ХХ узаконена в Галичин. 3 1815 року пд синьо-жовтими знаменами засдала укранська шляхта у сейм Галц та Льодомер , пд тими ж прапорами укранський батальйон грських стрльцв у склад росйського вйська воював в Угорщин 1848 р. у Львов в зал Духовно семнар, прикрашено синьо-жовтими прапорами, вдбувався ззд ста руських вчених. У Станслав 1вано-Франквську на вдкритт вддлу

Русько Ради сnуденти носили жовто-син кокарди та золочен леви на голубих стяжках. У ХХ ст. пд блакитно-жовтими жовто-блакитними прапорами сини Украни билися з нмецькими й польськими окупантами, з блими й червоними армями росйсько мпер. 3верта на себе увагу органчна близьксть укранцв рзних земель з нацональною блакитно-жовтою барвою, яка виразно виявилася за середньовччя, коли почалась повсюдна фксаця та формалзаця нацонально символки.

Як вдомо, Кивщина на цей перод усталила золотого тризуба на голубому пол, Галичина золотого лtва на голубому пол, Перемиська земля золотого орла на голубому Так на рзних землях Украни узаконилась однакова нацональна барва. 3бг досить промовистий, якщо зважити, що ц земл на той час не були обднан в динй укранськй держав що найуживаншими у тогочасних гербах прапорах були традицйн давньоарйськ кольори блий, червоний чорний.

Промовистим також той факт, що подлена мж двома мперями Украна, позбавлена протягом столть будь-яких нацональних прав, отже й права не те що на державну, а й на нацональну символку, негайно вдроджувала у незмнному вигляд, як тльки слабла мперська влада. Так, псля авсгрйсько революц 1848 року блакитно-жовт прапори вдразу замайорли у Львов, Дрогобич, Стрию, Яворов та в нших мстах Галичини.

Пд цими прапорами формувалися загони укрансько народно гвард, вдроджувались елемента державност й нацональне житгя. Синьо-жовтою барвою прикрашалися й загони селянсько самооборони, створен на початку 1849 р. у Сяноку, Самбор, Стрию, Коломи та Станслав голуб мундири з жовтими вдлогами, синьо-жовт лафети гармат тощо. Ц ж кольори панували в мундирах галицьких грських стрльцв, органзованих того ж року у склад австрйсько арм. Аналогчну картину спостергамо й у Схднй Укран псля революц 1905 р.

Незважаючи на заборону росйського уряду вдзначати 100-лтню рчницю вд народження Великого Кобзаря, кивське студентсгво вийшло у березн 1914 р. на манфестацю пд жовто-блакитними прапорами. 25 березня 1917 р. жовто-блакитн малинов запорозьк прапори вже уквтчували манфестац в багатьох мстах мпер, в тому числ й двадцятитисячну демонстрацю у Петроград. Тимчасовий росйський уряд виршив скористатися з нацонального пднесення укранцв для пдвищення боздатност

росйсько арм. 3 цю метою почалося формування укранських нацональних частин, як ранше це зробили у австрйськй мпер. Перш ешелони укранзованого вйськапочали прибувати на фронт у травн 1917 року, а вже 1 липня 6-й укранзований корпус росйсько арм був кинутий у наступ пд жовто-блакитними прапорами. 3 першого ж удару корпус захопив три лн нмецько-австрйських окопв Дал сталося те, чого не передбачили н росйоьк, н австрйськ генерали пд однаковими жовто-блакитними прапорами

зткнулися у бою росйськ й австрйськ укранц. Однокровних братв з обох мперй гнали вбивати один одного. Це спричинилося до несподваного ункального феномену, що одержав назву братання , поширившись на нш фронти, став характерною рисою кнця Першо мпералстично вйни. Жовто-блакитна барва була настльки загально усвдомленою як нацональна укранська, що узаконення Центральною Радою жовто-блакитного прапора, як державного символа, яке сталося 22 березня 1918 року,

не викликало н в Укран, н в Рос жодного сумнву щодо правомрност цього акту. Через мсяць 29 квтня 1918 року було пднято укранський морський прапор на флагман Чорноморсько ескадри, а ще через мсяць 18 липня затверджен Радою жовто-блакитн вйськов прапори затрпотли над армйськими вйськовими пдроздлами. 13 листопада блакитно-жовтий прапор був затверджений як державнй символ 3ахдноукрансько

Народно Республки, а 20 березня 1920 р. 3акарпатсько Украни, що увйшла до складу Чехословаччини. Укранська символка визнаться урядами нших держав. На Укранських землях, що входили до складу Польщ, Чехословаччини та Румун, жовто-син знамена вившуються з нагоди усх нацональних свят, пд цими барвами з хлбом-сллю зустрчали захдн укранц радянськ вйська 1939 року.

Вйська, однак, вдкрили стрлянину по жовто-синх прапорах з гармат кулеметв.Тогочасна радянська влада суворо заборонила укранську державну символку, глибоко образивши цим нацональн почутгя укранського народу. Псля сталнського погрому, як псля Бативського, всяка нацональна дяльнсть на Укран завмира, цл поколння виховуються у ворожому ставленн до символки ддв, праддв пращурв, до святинь свого народу.

Однак, як псля татаро-монгольсько навали, процес духовного вдродження нац починаться з вдродження нацонально державно символки Перший укранський прапор пднято у Львов 1989 року. Цього ж року пд нацональним прапором по Днстру рушила екологчна експедиця Жител Льввсько, Тернопльсько, вано-Франквсько, Хмельницько, Чернвецько областей, побачивши синьо-жовтий прапор на флагманському катамаран

Льввсько експедиц Днстер-89 , вибгають до сиво рки, махають руками, закликають присгати до берега, стають навколшки моляться. Старе й мале На рдний стяг Як треба було сподватись, нацональна символка зустрла шалений спротив мпералств сталнськобрежнвського гатунку та хнх поспак-манкуртв з денацоналзованих русифкованих верств суспльсгва. На прапороносцв нацьковували хулганв активств . Прапори видирали, рвали топтали ногами, але це не допомогло.

Нацональна барва все часгше густше спалахувала на мтингах демонстрацях, поширюючись по всй укранськй земл, в Москв, Леннград Минув рк Море блакитно-жовтих прапорв залива площу перед Верховною Радою в Кив на час роботи, нацональн прапори височать над обласними, мськими районними Радами Кивщини, Льввщини, вано-Франквщини, Тернопльщини, Житомирщини, Полтавщини, Внничини, Сумщини та нших областей.

Сьогодн наш прапор з написом Украна майорить на вершинах Гмалав, Ельбрусу Клманджаро, а блакитно-жовта барва, як укранська нацональна символка, утвердилась на всх материках планети. Пд час зустрч у Кив премр-мнсгра Канади М. Б. Малрун останнй несподвано рушив убк вд визначеного йому напрямку. Виявилось, що там у кутку, далеко за головами офцйних зустрчальникв, канадець угледв клька знайомих

блакитно-жовтнх прапорв пшов потиснути руки укранцям. Як вдомо, кожен з нас ма бополе, яке в певних умовах можна бачити довкола нашого тла у вигляд рзнобарвного свтння аури. В барвах аури вдбиваться стан нашо психки байдужсть миггить срим, гнв спалаху червоно-чорним, нтелект свтиться жовто-золотистим, духовнсгь голубим Усе це здавна знали бачили маги, рахмани гностики усх релгй, а сьогодн бачать екстрасенси зна кожен,

хто чита науков й науково-популярн журнали, де часом вмщуються аурограми, кольоров фото аури тощо. Отже, блакитно-жовта барва аури це барва нтелектуально духовно розвинено людини. Наш предки, для яких вона була природною, побачили в нй нацональний символ. Вони не вмли фотографувати, але вмли бачити ауру краще вд нас Очевидно, саме ця аура, саме цей свтлий високий склад енергй викликають агресивнсть слабнучо

Кал-юги. Однак жоден опр темних сил не зможе зупинити нацональне вдродження. цлком закономрно 19 лютого 1992 року Верховна Рада Украни постановила 3атвердити тризуб як малий герб, вважаючи його головним елементом великого герба Украни. Одеська середня школа - ступенв 78 11- ванова Дениса e 1998