Кохання і секс

на тему:

Перша шлюбна ніч

Про таїну шлюбної ночі ніхто не говорить вголос, на­віть батьки скоромовкою й натяками пояснюють її мо­лодятам. Чомусь вважають, що життя саме навчить і, наприклад, юнакові зовсім необов'язково знати про тонкощі психологічних переживань нареченої. Проте і сам наречений часто виявляється в стані повної психологіч­ної розгубленості. Отже, грунтовно і безпомилково моло­дятам допомагає сама природа.

Донедавна цнотливість, дівоча і юнацька чистота, збережена до часу соціальної зрілості, в окремих пред­ставників молоді викликали іронію, насмішки, нагоро­джувалися епітетом «міщанство». Це знову-таки наслідок віянь зарубіжних концепцій «вільного кохання». Вираз­ники їх не тільки надокучили, а, відверто кажучи, осто­гидли безідейністю, одноманітною порожнечею, проти­природним нехтуванням почуттів, демонстративним знева­жанням цнотливістю, чесністю й гідністю. Навіть у бур­жуазному світі помітно втрачається інтерес до цього протиприродного явища.

Враховуючи нездорові віяння, ми, зобов'язані встановити твер­ду позицію щодо незайманості. Звичайно, дівчата, що втратили цнотливість, не повинні зазнавати зневаги. Проте незайманість, можливо, матиме все більше значення, і цьому потрібно приділити увагу.

Анатомічна будова органів жінки має свої особли­вості. Дівоча пліва може бути тонкою, і це одразу при­зводить до незначної кровотечі після першої інтимної близькості. Потовщена дівоча пліва здатна розтягуватись і надриву її може не статися. Це треба знати юнакові, який може в цьому випадку засумніватися у незайма­ності своєї нареченої. Він повинен враховувати й те, що в більш ранньому, дитячому чи підлітковому періоді піхвова пліва може бути випадково чимось травмована, надірвана. Взагалі ж, гадаю, юнаки не повинні впада­ти у відчай, коли їхні обраниці не виявилися незаймани­ми. Головне в єднанні шлюбної пари — це повне довір'я, щирість і любов. Саме ці якості уже першої шлюбної но­чі і надалі допомагають відкрити в коханому чи коханій пайвищі моральні цінності, почуття, необхідні для щас­ливого життя.

Зрештою цнотливиця може виявитися легковажною, розбещеною, зрадливою. Навпаки, жінка, що мала стате­вий досвід, здатна виявити несхитну відданість коха­ному.

Молодий, недосвідчений чоловік, який нерідко поклада­ється на поради товаришів, передусім повинен врахову­вати особисті почуття жінки, не травмувати їх. Необхід­но враховувати і деякі поради спеціалістів-лікарів. Добре, коли до шлюбної ночі молодята не посоромляться звер­нутися за кваліфікованим медичним інструктажем. Зав­дяки цьому можна уникнути не тільки значних фізичних, а й психологічних травм.

Не варто в першу шлюбну ніч чекати взаємного за­доволення, втіхи, оргазму. Цьому може завадити не тіль­ки біль при розриві пліви, а й багато інших зовнішніх обставин першого «статевого знайомства». В наступні моменти інтимного життя почне встановлюватися гармонія взаємин.

Незграбність, помилки — явище для першої шлюбної ночі природне. Стриманість, іерпіщщ і надія на повну духовну і тілесну єдність завжди приведуть до бажаних наслідків. А щодо бажаного для молодят при статевих зносинах оргазму, то у жінок він нерідко запізнюється, наступає пізніше, іноді тільки після перших пологів. То­му не слід одразу називати дружину холодною. Коли це необхідно, досвідчений лікар-гінеколог чи сексолог зав­жди підкажуть і позу, і техніку, при яких статевий акт стане повноцінним і породить ні з чим не зрівнянне по­чуття близькості закоханих.

Не менш важливий і наступний медовий місяць. Ось коли він і вона пізнають одне одного наодинці і в най­несподіваніших ситуаціях. В одному із загсів Москви про­тягом місяця зареєстрували шлюб трохи більше 400 чо­ловік, а подали на розлучення близько 300 молодят. В чому річ? В більшості заяв про розлучення було вказано на несумісність характерів. Насправді причина крилася в дивовижній подібності характерів. 60 процентів тих, що розлучалися, мали недоліки не тільки в статевому, а й у моральному вихованні. Тому у взаєминах замість гу­манності, терплячості до звичок іншого, зумовлених по­переднім сімейним виховним процесом, з обох боків виявлялася впертість, невміння поважати, любити одне одного. Певно, не вистачило терпіння зачекати, придиви­тися одне до одного, звикнути. Передчасні висновки про відсутність належного темпераменту, взаємна, нічим не стримувана дратівливість, а по суті, відсутність належно­го виховання, призвели до розлучення.

В минулі часи свахи цікавились не тільки багатством, матеріальною забезпеченістю нареченого й нареченої. Ці­кавила їх і моральна репутація, ступінь вихованості, по­ваги до старших і до суспільства загалом. Свахи цікави­лися і здоров'ям молодих. Вони розуміли і знали, що, наприклад, у людей, які зловживають алкоголем, наро­джуються діти недоумкуваті, хворі, а то й виродки. Враховувалась і наявність у сім ях нервово-психичніх хво­рих, які нерідко залишають дегенеративний слід у потомстві, схильність до захворювань.

В наш час подібну всебічну консультацію можна без­платно дістати у лікаря. Роль свахи з успіхом могли б виконувати шлюбні бюро й консультації лікарів, юристів та інших спеціалістів. В багатьох містах подібні устано­ви вже організовані. В нашій країні є чимало універси­тетів педагогічних і медичних знань, гінекологічних кон­сультацій, науково-популярної літератури, і, нарешті, кожен має особистий моральний досвід дружби й кохан­ня. Крім того, батьки обов'язково мають позитивний чи негативний досвід кохання в минулому. Чому б батько­ві не поговорити зі своїм сином-підлітком, завтра юна­ком, післязавтра нареченим і не поділитися думками про свої успіхи чи невдачі в моральному пізнанні найвищо­го із почуттів — кохання? Чи важко матері при нагоді подати дочці уроки життя, порадити, застерегти, на­вчити?

Кохання зміцнюється толерантністю до вад минулого виховання, прагненням не охолоджувати почуття, а пі­дігрівати його увагою, ніжністю, бажанням зробити ко­ханому добро. Минуть роки, закохані відкриють в собі необхідні моральні якості. Вади характеру зникнуть, по­милкові судження під впливом розсудливішого партнера обов'язково зазнають позитивних змін. Моральне злиття повною мірою відбудеться тільки тоді, коли обоє будуть працювати заради сім'ї і всього суспільства. Сімейний світ, відгороджений від зовнішнього середовища, рано чи пізно зламається.

Соціологічні опитування молодих шлюбних пар при­водять до висновку про те, що моральне самовиховання підвищує культуру сімейного життя. Наведемо приклад. Молодий чоловік заспав, поспішає на роботу, ще не при­вів себе в порядок. А дружина домагається від коханого негайних виявів почуття, обіймів, поцілунків. Звідси виникають негативні емоції, дратівливість, пов'язані з по­боюванням запізнитися на роботу.

Велике значення мають увага і ніжність в інтимному житті відразу після любовних пестощів. Ніщо так не об­ражає жінку, як вияв чоловіком навіть хвилинного збай­дужіння до її пестощів. З різних причин можуть трапи­тися невдачі в статевій близькості. Але вони не повинні бути темою для розмов чи докорів. Це глибоко вражає. Тактовна, любляча жінка своєю поведінкою неодмінно усуне причину невдачі чоловіка й психологічно підготує його до почуття впевненості у собі. Статеві невдачі минають безслідно, і настає гармонія статевих взаємин. Скріплюється вона щирістю, вірністю, відданістю.

Умови життя подружжя багатогранні й різноманітні. Бувають випадки, коли дитину тимчасово не можна мати. Іноді подружжя хоче спершу закінчити навчання, влаштуватися на новому місці, нерідко доводиться відмовлятися від другої дитини доти, доки підросте пер­вісток, а іноді народження дитини доводиться відкласти до одужання когось з подружжя. Для запобігання за­чаттю є чимало засобів, які у разі правильного застосу­вання їх можуть бути для організму зовсім нешкідли­вими. Але перед тим, як обрати протизаплідний засіб, обов'язково слід порадитися з лікарем.

Справа в тому, що залежно від стану статевих ор­ганів жінки, наявності в них запальних процесів, по­ложення матки призначаються відповідні протизаплід­ні засоби. Неприпустимо користуватися з метою запо­бігання вагітності такими засобами, як змащування шийки матки та ЇЇ порожнини йодом. Такі змащування призводять до запалення матки, загального отруєння ор­ганізму жінки йодом. Найпростішим методом запобіган­ня вагітності є фізіологічний. Зачаття може статися ли­ше протягом кількох днів менструального циклу. За­пліднення відбудеться лише тоді, коли сперматозоїди зустрінуться із зрілою яйцеклітиною.

Пам'ятаючи, що сперматозоїди зберігають здатність до запліднення в статевих органах жінки більше 2 діб, а яйцеклітина гине після овуляції на 3 —4-й день, то стає зрозумілим, що зачаття можливе найпізніше на 6-й день після овуляції. Отже, якщо статевий акт був раніше ніж за 2—3 дні до овуляції (час життєздатності сперматозоїдів) або через 6 днів після неї, то зачаття не буде. Складніше точно визначити настання овуляції. Для цього можна використати щоденний запис темпе­ратури тіла. Першого дня овуляції температура тіла жінки звичайно підвищується на 0,5—0,8 градуса. Це підвищення температури тримається до менструації. Як­що в жінки менструація з'являється через певну кіль­кість днів і підвищення температури припадає також на певний день, то впевненість у точному визначенні на­стання овуляції майже не викликає сумніву. Складніше, мякщо менструація проходить через різні проміжки часу. Тоді користуватися цим методом майже немож­ливо.

Лікар Є.Г. Васильєва запропонувала метод визна­чення строку овуляції і зачаття. Наводимо її таблицю:

Користуватися таблицею слід так: залежно від трива­лості менструального циклу міняються дні несприятли­вого для зачаття періоду (тобто дні, коли малоймовірне настання вагітності). У другій колонці вказано цифри несприятливого періоду для зачаття, починаючи з пер­шого дня менструації, в третій — дні найбільш можли­вого зачаття, і в четвертій колонці — знов число днів, несприятливих для зачаття. Наприклад, менструальний цикл у жінок 28 днів. Значить, у перші 9 днів після по­чатку менструації практично запліднення неможливе, потім 8 днів найбільш сприятливі для зачаття й, нареш­ті, у наступні 11 днів перед менструацією запліднення знову не настане.

Окрім фізіологічного методу, існують механічні та хімічні протизаплідні засоби. Перші механічно перепи­няють шлях сперматозоїдам до шийки матки, а другі створюють такі умови в піхві, за яких сперматозоїди швидко гинуть або втрачають свою рухливість. З механічних засобів найбільше поширений чоловічий презерватив. Це тонка гумова торбинка, яку одягають перед статевим актом на ерегований член. У неї під час еякуляції виливається сперма. Одягається презерватив на статевий член не до кінця — на сліпому кінці його має бути залишене місце для сперми, інакше презерва­тив може порватися. Перед одяганням презерватива на головку статевий член слід змастити борним вазеліном, ним же треба змастити зверху презерватив. Користу­вання презервативом — найефективніший метод запобі­гання гагітності.

Жінки користуються найчастіше ковпачком Кафки, який одягається на шийку матки. Його добирають за­лежно від положення матки, величини та форми її шийки. Робить це лікар. Як правило, одягає його й ски­дає також лікар.

Гумовий ковпачок (КР), який вводять в піхву, утво­рює перетинку перед шийкою матки. Цей ковпачок жінка вводить у піхву сама на 2—3 дні, після чого він виймається й дезинфікується.

Навчає жінку, як вводити гумовий ковпачок, лікар або досвідчений фельдшер.

З хімічних протизаплідних засобів найбільш поши­рені різні таблетки, пасти, кульки, тампони, які прода­ються в аптеках.

Непоганий ефект для запобігання вагітності дає спринцювання і промивання піхви після статевого акту. Для цього користуються теплою водою (36—38°), в літ­рі якої розчиняють дві чайні ложки борної кислоти або дві чайні ложки столового оцту. Спринцювання можна робити й розчином марганцевокислого калію 1 : 10 000.

Іноді можна чути, що застосування протизаплідних засобів з маніпуляціями, що передують статевому ак­ту, розхолоджує подружжя. Це не зовсім так. Якщо подружжя любить одне одного, і чоловік щиро піклує­ться про здоров'я дружини, то підготовка до статевого акту ніколи не позначиться на почуттях подружжя. Крім того, завжди можна підібрати такі протизаплідні засоби, які найбільше підходять до індивідуальних на­хилів подружжя. Буде набагато гірше, коли жінка за­вагітніє і їй доведеться вдатися до аборту, адже ніколи немає впевненості в тому, що ця операція не призведе до безплідності, а якщо в сім'ї ще немає дітей,— то до нещасливого сімейного життя.