Ідейно-тематичний перегук поезії 20-х і 60-х років

дейно-тематичний перегук поез 20-х 60-х рокв дейно-тематичний перегук поез 20-х 60-х рокв ХХ ст. як втлення генетично спадкомност ренесансних поколнь. Лощинська Н.В. В стор розвитку втчизняно лтератури бували так пероди, коли поет ставав центральною постаттю в суспльств. Як правило, вони збгались з епохальними суспльно-полтичними подями, докорнними змнами на рзних рвнях життя. Поети надлен здатнстю реагувати на них ранше вд нших сучасникв вд полтикв,

економств, сторикв т. н навть ранше свох творчих побратимв-прозакв драматургв. Лтературну карту ХХ ст. В укран визначили два поколння письменникв, вдокремлен значним часовим промжком, що, проте, не завадило м перебувати на вдстан серця Л. Костенко одне вд одного. Це двадцятники шстдесятники. Поняття поколння конкретно-сторичне й безумовно необхдне для усвдомлення соцально-художнх зрушень у

мистецтв. Однак було б спрощенням вважати, що лише одне поколння, навть таке небуденне яскраве, як шестидесятники, може виступати носм новаторства цим вдрзнятись вд нших, так вважа Ю. Ковалв Ковалв Ю. З одного джерелаДалектика художнього пошуку. К 1989. С. 85. не погодитись з цим нема пдстав. Поезя 60-х змогла досягнути значних успхв впевнено знайти шлях виходу псля клькох десятилть застою завдяки надйному фундаменту, закладеному поколнням поетв 20-х

рр. Адже лтература 40-50рр. Перебувала у справд загрозливому мертвотному стан, що засвдчила хоч би антологя Укранська радянська поезя 1951р, де псн про Ленна, Стална, партю, комсомол складають основу. з усх 474 вршв, вмщених в антологю, тльки 14 можна зарахувати до лрики. Кравцв Б. 60 поетв 60-х рокв Антологя ново Укрансько поез Пролог, 1967 С.VI. Якщо прогрес людства рух по спрал, то 60- в лтератур були наступним

витком псля 20-х. Надто багато спльних рис об дну ц розрзнен вдрзки шляху укрансько лтератури. Друге десятилття ХХ ст було часом плдно творчост цлого сузр я поетв першо величини. Ще працювати корифе .Франко, Л. Укранка, В. Самйленко, М.Вороний. До них приднуються поступово молодш М. Флянський, М. Чернвський, А. Кримський, пзнше М. Рильський,

П. Тичина, М. Семенко. Псля громадянсько вйни входять в лтературу В.Сосюра, Д. Фальквський, М. Йогансен, т.д. У 60- рр. живими класиками вважались т що в 20- були початквцями-В.Сосюра, М.Бажан, В. Мисик,М.Рильський. З днуючою ланкою мж 50-ми 60-ми була творчсть Д.Павличка Л.Костенко, у 60- прийшли цл косяки талантв Л.Костенко, серед них .Драч, М.Внграновський, Б.Олйник, .

Свтличний, В.Симоненко та багато нших. Наведен приклади такого спвснування в час численно плеяди поетв хороших рзних- явища в лтератур неординарн в кожному випадку щаслив. За снуючою на сьогодн в лтературознавств шкалою вимру можемо характеризувати х ще одним поняттям - ренесансн. Однак в перод 20-х в 60- рр. стосунки мж представниками молодших старших неформальних угруповань митцв не варто спрощувати вони були далеко не однозначними.

Ставлення до старших братв по перу набувало нод гостро критичних форм. Пояснювалось це рзними причинами для двадцятникв поезя кнця XIX ст. Символзувала занепадництво, провнцалзм виступи проти деяких поетв диктувались прагненням покнчити з хуторянською флософю, хатньою замкненстю лтератури. Для того, щоб ми не зупинялись в творчост, ми повинн дивитись куди й до чого ми йдемо, а не оглядатись

весь час туди, звдки вийшли Цебто одгетькувати якомога ршучше селозован традиц дотепершньо укрансько культури. Нехай Косинки, Осьмачки навть Тичини оглядаються тримають мцний зв язок з Нечум-Левицьким, Васильченком та н Полщук В. Лтературний авангард Харкв,1926 с.12 писав В.Полщук. А М.Семенко навть зважився посягнути на нацональну святиню-прославився символчним спаленням Шевченкового Кобзаря. Може комусь ц факти видадуться непереконливими- що ще чекати

вд представникв мистецтва майбутнього. Але й цлком вдмнного за естетичними переконаннями члена групи неокласикв обурював старосвтський смак деяких мрйникв без крил От Петька Стах, мстечковий сряк От Вороний, сентиментальна кваша О, н, Пегасов потрбна нша паша, А то - не вивезе, загрузне неборак. Зеров М. Нова УкранаЛаврненко Ю. Розстрляне вдродження

Париж,1959 с.126. Для шстдесятникв подбн виступи уособлювали протест проти закостенлост, фальш, декларативност лтератури, проти нерц поетичного мислення. В Од чесному боягузов .Драч не назива мен, але цей твр викликав особливу лють лтапаратчика з членвським квитком СПУ. Не може пробачити лтераторам х лицемрства фальш Б.Олйник. Вн не хоче згладжувати гостр кути триваючих в 60- суперечок мж письменницькими поколннями,

коли викрива безбарвнсть, бездарнсть, честолюбство деяких поетв з народу О, скльки пройшло вас пд небом високим гордим Порожнх на мисль, зате самолюбством - ущерть. Безбарвнсть свою самозванно прикривши народом П ялись на котурни Я ваш Я народний поет Олйник Б. Вч на вч60 поетв 60-х рокв. Антологя ново укрансько поез Пролог,1967 с.48. В такй ситуац не дивно, що поети вдались до пошукв пророка

поза межами сво Втчизни. Критично сприймаючи досвд попередникв не набувши власного, заперечуючи х емоцйну стихю, громадську позицю, засоби образност т.д. молоде поколння усвдомлювало потребу вдосконалення. Для шстдесятникв було властиве захоплення Хемнгуем, Ремарком, Рльке. Неокласики обожнювали парнаських зр незахдне сузр я футуристи сформувались як угруповання пд безпосереднм впливом Верхарна, Рембо, Бехера, Утсона.

Незаперечними зразками творчост для символств були твори Метерлнка, Гауптмана, Верфеля т.д. В цьому контекст неможливо не згадати про всеукранську дискусю 1925-1928 рр одним з центральних суперечливих моментв яко було гасло М. Хвильового дайош психологчну вропу.Примтивзму гаркун-задунайських протиставляться творчий тип представника вропейсько культури не лише як психологчно категор, але й як уособлення грандозно цивлзац, що виплекала

Гете, Байрона т.д. Укранська лтература не лише збачувалась досвдом ноземних лтератур, але й сама активним чинником х збагачення. Укранська художня культура в пероди свого пднесення функцонувала в загальновропейському контекст, була вдкритою для свтових духовних процесв. занепад завжди був пов язаний з штучною герметизацю, блокадою, а вдродження- з зусиллями прорвати цю блокаду. сторя укрансько лтератури ХХ столття В 2 кн К 1998 Кн 136. вропести 20-х на чол з

М.Хвильовим були прогресивною силою лтератури, когортою вдважних, що рушили проти теч. Нонконформсти 60-хтакож пшли проти теч, порушивши уставлен канони заплснявло соцреалстично доктрини, вднайшовши нов, свж форми поетичного вираження думки. На боц молодих завжди була готовнсть до творчого ризику, молодечй ентузазм, навть деяка зухвалсть. Активнсть х дейно-стильових пошукв говорить про прагнення розширити розмит обр поетичного мислення,

сягнути життвих сфер, що особливо бентежили душу, вивльнились вд впливу попередникв. Вони вдстоювали сво право на правду, свободу творчост, протистояли зловживанню деологю. Сукупнсть наведених факторв поясненням надзвичайно популярност поетичного слова в 20- 60- роки. Важливою особливстю перших рокв псля громадянсько вйни було значне посилення нтересу до поез. Як тльки змовкли гармати, музи заявили про себе з вдновленою силою.

Виступи поетв збирали велик аудитор. У свй час надзвичайно популярними були вечори Гарту Плугу. Ця захопленсть поширювалась як на читачв, так на митцв, як на нтелгенцю, так на маловчених селян. Врш постйно друкуються на сторнках масових революцйних видань. Статистика тих таки Гарту Плугу нараховувала понад 15 тисяч самих тльки лтературних гурткв. А скльки ще було незарестрованих офцйно укранцв з рукописами в кишенях

Ю.Липа можна тльки здогадуватись. Аналогчною була ситуаця в 60- рр. Поезя панувала повсюдно на сторнках радянсько Лтературна Украна, Днпро, Втчизна та зарубжно чеськ журнали Дукля, Дружно вперед, Народний календар польський Укранський календар, нмецький часопис Сучаснсть перодики на сценах концертних театральних залв в студентських аудиторях пд час творчих зустрчей

з робтниками в заводських фабричних корпусах на лтературних вечорах в Клуб творчо молод та численних регональних клубах такого типу т.д. Але й цих завоювань й було замало поезя поширються у сферу самвидаву, пану на неофцйних лтературних вечрках, квартирних збраннях молод, спрагло за живим, правдивим словом. Вечори молодо поез проходили в атмосфер повного ажотажу.

Як свдчить Г.Касьянов величезний резонанс викликав вечр пам ят В. Симоненка в Кивському меднститут, вечр сучасно поез на завод верстатв-автоматв у Кив, вечр в Кивському парку культури вдпочинку, присвячений творчост Лес Укранки Див. Касьянов Г. Незгодн укранська нтелгенця в рус опору 1960-80-х рокв К.Либдь, 1995 С.12 Трибуною шстдесятникв були також деяк радо телепередач.

Як писав Ю. Ковадв такого широкого кола шанувальникв поетичного слова поезя не мала ще з 20-х рокв. Ковалв Ю. З одного джерелаДалектика художнього пошуку. -К. 1989 С.84. Особливим у дослджуван десятилття став вимр особистост, яка вдчула свою причетнсть до руху стор. У 60 може вперше псля тривало сталнсько зими, людина перестала бути гвинтиком суспльного механзму вдчула свою неповторнсть навть велич особливо гостро в роки нацонального пдйому.

У 20 псля численних обмежень царського уряду розвитков укрансько культури, довгожданим ковтком свжого повтря здавалась бльшовицька полтика укранзац. Як писав . Кошелвець, здобуток мистецького ренесансу 20-х поляга не лише у створенн багатьох талановитих творв, а й у витворенн окремого типу творчо людини доби ренесансу, яка увйшла в конфлкт з тоталтарним режимом, хоч проти нього не виступала, а навпаки, старалась стояти осторонь полтики.

Цй людин був властивий ндивдуалзм, незалежнсть думання. Чужа й була партйна догма, що вимагала послуху й покори Цит. за Цеков Ю. Ренесансова особистсть в укранському письменств 20-х рр Слово час 1994 N2 с.13 Хба все це, дослвно, не можна було б сказати про шстдесятникв Адже, в першу чергу, це було поколння нонконформств, незгодних, появу яких

Г. Касьянов назвав явищем революцйного характеру. Касьянов Г. Незгодн укранська нтелгенця в рус опору1960-80-х рокв К. Либдь, 1995 с.10. Щоправда це був мовчазний спротив, який у 20- з легко руки Д. Загула назвали внутршньою емграцю. Н шстдесятники, н двадцятники не чинили активного опору систем, але були його пдгрунтям. Кращ х представники прагнули звертатись до сучасникв тльки голосом на найвищому

регстр, якщо в ньому вчувався маршовий мотив, то це був мотив соцалстичного гуманзму, нещадного до класового зла побутово аморальност Кращо дороги не знайти Як служити парт й народу Симоненко В. Серце мо в комсомол Лебед материнства К 1981 с.92 в цьому був щиро переконаний В. Симоненко. Небом свох надй вважав . Драч комунстичне майбутн.

Б. Олйник бачив сво кредо у служнн соцалстичнй де. Серед шстдесятникв не було вдвертих противникв режиму, бльшсть з них прагнули лише його вдосконалення, чого сам не заперечують Шстдесятники спонтанний вияв духовного дозрвання нового мислення в надрах тоталтарно системи. Вони виховувались саме в нй, в цй систем, нсши на соб родим плями середовища, яке х породило, перейшовши рзн стад його усвдомлення. Багато з них на початку були щиро перейнят тими деологчними мфами,

як сам ж потм вдкинули. Причому, пдкреслюю, щиро перейнят фальш, пристосовництво, цинзм були м чуж завжди. Коцюбинська М. Доброокий Спогади про вана Свтличного К 1998 с.106. Згадуючи про . Свтличного . Дзюба також стверджу, що няким антирадянщиком чи нацоналстом вн не був, а свом деологчним кредо вважав демократичний соцалзм. Див. Дзюба . Пам ять вдячност й боргу Там же, с.118.

Ще бльше, використовуючи метафору Свтличного, рожевощокого соцального оптимзму було у двадцятникв. Серед них зустрчаються переконан комунсти, свдом свого соцального вибору. Але бльшсть не були пов язан з практикою революцйного руху тому вловили загальний настрй епохи музику революц почули ранше, нж зрозумли змст слв. Безпосередн захоплення революцю брало гору над критичним розкриттям справжньо сут. В багатьох поезях П. Тичини,

В.Сосюри, Ю.Яновського Багряного герой перебував в атмосфер бажаного, а не дйсного. Художньо це позначилось у вдсутност конкретно сторичних обставин, у вдособленост ситуац вд всього буденного. Особливо велик над на новий суспльний устрй покладали пролетпоети це зрозумло. Але навть дуже далекий вд соцального пафосу М.Рильський врив Н, н Прийдешн не казарма, Не цементовий коридор Ся в неб нам недарма

Золотоокий метеор Ця нестримна вра в справедливий суспльний устрй спричинила до посиленого розвитку теми космзму в лтератур. Взагал, космзм явище, характерне для кожно зламно доби, хоч вн не однордним. При спльност теми космзму в 20- 60- трактування дуже широке. Поети 20-х рр. дуть в основному вд мкрокосмосу до макрокосмосу, шстдесятники навпаки. Гперболчний образ планетарного комунара створив В.

Еллан у врш Удари молота серця. Космчн мотиви зустрчамо в М.Хвильового В електричний вк, В. Сосюри Навколо. Одним з перших зробив спробу поринути в наземн свти П. Тичина. Дивну музику планетарного хору вн намагаться передати примхливими образами Мльйони сонцевих систем вбрують, рвуться, гоготять. Комети ржуть баско мчаться океани над океанами шумлять

Тичина П. В космчному оркестрЛаврненко Ю. Розстрляне вдродження Парж,1959-С.48. В центр будь-яко щонайскладншо всесвтньо будови поети все-таки намагаються поставити людину. Я правило самого себе, аби пропустити космос через власн почуття Я дух рушй, я танк-такт, автомоблв хори моторами двигтить мй двр-гараж я так легко, мов дтей на пляж веду титанв у простори, Там же с.50 так вдчува макросвт

П. Тичина. Близький до нього в цьому В.Гадзнський Я матеря рух Я Космос. Я нескнченнсть, Що спада в Зеро Гадзинський В. Айнштан. Земля М 1925 С.11. та В. Полщук Я за гранями трйчасто космчно системи за зорями, сонцями, туманними формацями Полщук В. Мй дух Вибране К 1987 С.42. Почуття гордост за людину сучасника, що здйснила полт по навколишнй орбт надихнуло

М. Внграновського на вдом рядки Я встав з колн небо взяв за зор Внграновський М. Прелюд 13 Атомн прилюди К 1962 С.15 Щось схоже вдчував М.Йогансен, пишучи Я на мап свтовй став стер мериданв лн Йогансен М. Робочий Червоний шлях 1933 1 С.8. але це була гордсть за людину переможця, творця ново стор. Мислення космчними категорями у 60- виникле на хвил

ХХ з зду, в атмосфер всезагального духовного розкрпачення. Але при цьому митц також долучались до традицй Розстрляного Вдродження. М. назива три джерела космчно теми молодо поез 60-х рокв полт людини в мжпланетний простр, космчнсть художнього мислення О. Довженка та традиц укрансько поез 20-х рокв. сторя Укр. Лтератури ХХ столття У 2 кн К 1998 Кн.2 с.78.

Поему Нж у сонц .Драч писав саме тод, коли, за словами М. Руденка кожний мешканець Земл зобов язаний навчитись одночасно вдчувати себе мешканцем Сонячно системи, мешканцем Галактики. Руденко М. Слдами космчно катастрофи Втчизна 1962 1 С.51. Герой поеми ряту Землю вд катастрофи, але його призначення цим не обмежуться вн вдкрива тамницю неповторност ндивдуальних людських свтв наголошу на необхдност х захисту збереження.

Космос тут вдгра функцю дзеркала, яке допомага людин побачити сво стин масштаби. Прямим перегуком з Ножем у сонц Драча, Атомними прелюдами Внграновського, вршем Смертельний па-да-грас Л. Костенко поема Розум В. Гадзинського, Гадзинський В.основу яко склада драматична колзя як вдвернути масове знищення людей, запобгти катастроф, що може спалахнути через нерозумне використання збро.

Поет застерга людство вд розумних кретинв нерозумних флософв, скептичних ентузаств ентузазних скептикв, людей, котр загубили вс меж розуму, чест. Стмкий науково технчний поступ полт у космос був лише одним з його досягнень, що породжував люзорну вру у всемогутнсть технки, здатно стаблзувати суспльство, був одним з чинникв змн художньо свдомост. Це твердження однаково справедливе стосовно 20-х стосовно 60-х рокв. Престиж технки, принцип ефективност, надйност, пов язаний з машиною, апологя матерально вигоди

формували рацональний, прагматичний тип творчост. Дйснсть, яка множила сво можливост за рахунок НТР, безцеремонно втручалась в художню форму, змнюючи внутршн характеристики. У 20- пдвищений нтерес до доцльно дяльност, технчний практицизм сформували стилстику лтератури конструктивзму футуризму. Конструктивсти, як прагнули до зближення творчост з виробництвом наукою футуристи, як взагал заперечували необхднсть мистецтва в майбутньому високорозвиненому суспльств, протиставляли себе традицйним

волошковим поетам. У 60- за аналогчними мотивами виникла популярна дискуся мж лриками та фзиками. У добу космчних ракет атомно енерг художня лтература втрача сво значення вважали фзики. Вони намагались переконати широкий загал, що математичний нтеграл кориснший за поезю Байрона картини Брюлова. Як доказ вони наводили всенародну увагу до польотв у космос Титова Гагарна вдсутнсть тако навть до найталановитших творв мистецтва.

Внаслдок таких суперечок в лтературу все нтенсивнше проника наукова термнологя, навть схеми та формули. З явились твори, присвячен великим науковим вдкриттям ХХ столття. Драч перебував пд враженням вдкриття Крика Уотсона, пишучи Баладу ДНК прив язансть до конкретно под, а саме роскладу ядра лтю бригадою вчених УКРФТ характеризуться врш Атом О. Ведмцького. Завдяки поетичним творам

В. Полщука Подих стих, Матеря, Безодн, М. Доленга Зелене тло, Царство розуму, Дйснсть, Споконвку, В. Гадзинського Айнштайн. Земля, М. Внграновського Атомн прилюд, Драча Нж у сонц, Кбернитичний собор, М. Бажана Число укранська лтература поповнилась зразками науково поез. Наукове бачення В. Полщука та . Драча ма дотичн точки з одного боку х погляд на природу це погляд вченого,

з ншого тонкого лрика. Подекуди до бологчних елементв поезй додаються флософськ роздуми Що там, за дверима буття запиту себе лричний герой одного з Драчевих вршв. Але вдповд нема Я стукаю, вперто стукаю Чолом б юсь, б юсь серцем криваво Драч . Балада з знаком запитанняСонце слово К 1987 с.69. Проблема небуття невдступно тяж, стаючи джерелом болючих переживань, над

В. Полщуком Я чоловк, Та верховинна частка Усх живих прорсних творнь Чого в терпнн смертному тоскню Полщук В. МатеряВибране К 1987 с.52. Зацкавлення лтературою сцнтизму виявля М.Доленго, який прагне за допомогою внутршньо форми слв-термнв трансформувати в нову тональнсть звичне коло лричних тем. Вн намагаться вловити в поетичнй форм суто розумов формули, як нод поднуються цлком

несподваним чином Ти матеря Л.Н. в мен. Я до тебе звертаюсь Я цека мох часток-клтин А на вулиц вчора днайтесь Пролетар всх кран Доленго М. СпоконвкуПоез К 1988 с.55. Розсудливсть рацоналстичнсть творв М. Доленга нвелюють х лричний бк, призводячи до декларативност. Характеризуючи творчсть шстдесятникв С. Крижанвський писав

В мру наростання науково-технчно революц поезя вдбивала в художнх образах процеси розвитку фзики, космонавтики Це була революця в поетичному мистецтв, революця тиха, але досить кардинальна. Зроблено ризький ривок до переважання асоцативного мислення, вльного врша над канончними формами. Крижанвський С. На магстралях вкуВтчизна 1967 8 с.130-131. Войовниче заперечення класичних зразкв силабо-тончно ритмки було характерне ще для доби

Пролеткульту, а особливо велик над на верлбр покладали конструктивсти. Тай й взагал, як бачимо, няко революц н тихо н гучно в науковй поез 60-х не було. Насправд вона становила генетичне продовження насильницьки обрваних в 30- поетичних експериментв В. Полщука, О.Ведмицького, М. Доленга та багатьох нших. Освоння нових форм життя, нових суспльних стосункв в лтератур 20-х рр. починалось з занурення в побут.

Вн ста основою багатьох поетичних прозових творв. В таких побутових творах сила художнх узагальнень завжди обмежена мсцем, нтер ром, всм даним матералом. Часто ставалось так, що матерал запановував над художником, а не навпаки. Багато хто це вчасно усвдомив, намагаючись переосмислити щоденн побутов поняття в надпобутов. Побут буття протиставляться у вршах . Плужника, М.

Рильського, Т. Осьмачки Багряного. В них потужно звучить спротив омщаненню, зрад духовних деалв. Джерела надпобутового в радост наче першого знайомства з давно знайомими речами. Ця вишукансть простоти досягаться в творах декого з шстдесятникв, зокрема . Драча. Його Балада про випран штани, балада золото цибулини, Балада про вдро зумисною переорнтацю лрики з традицйно поетичних на нетрадицйно буденн об кти.

Це нехтування усталеними канонами несе в соб вдгомн футуристсько епатажност, бажання здивувати, вразити. Але це бажання не самоцль. Воно викликано прагненням бути щирим, по-дитячому безпосереднм у найдрбншому, протистояти фальш лицемрству пишного багатослв я в лтератур житт. Це переосмислення оточуючих тебе речей спосб звльнення вд х влади законв мщанського побуту. З особливою гостротою антимщанськ мотиви звучали в творах

В. Сосюри, Д. Фальквського, Г. Косяченка. Я не знаю, хто кого морочить Але я б нагана знову взяв стрляв у кожн жирн оч В кожну шляпку манто стрляв, Сосюра В. МстоТвори В 10 т К 1970 Т.1 с.97. реакця В.Сосюри на гримаси непу досить прямолнйна. Серед розкшно обставлених втрин натовпу цкавих дискомфортно почува себе лричний герой поеми Втрини Г. Косяченка

Коли б це в двадцятому роц Не стерпло б серце оч Тод стрляв би на кожному кроц Косяченко Г. ВтриниЧервоний шлях 1926 4 с.32-37. Цлком солдарний з ними у своему праведному гнв герой врша М. Внграновського. Мщани з х пледами, торшерами, борщами, вареннями з малин, суниць, ожин, тобто з х обмеженим колом життвих нтересв викликають у нього обурення Я задихаюсь Бль до млост Я вс прокляття розпрокляв. фолетовий вд злост

Ножами серце обклав. Внграновський М. Учора ще Сто поезй К 1967 с.98. Люди, як, як писав М.Зеров на все готов, аби мати туфл з гострими носками Зеров М. Лист до П. ТичиниЗ архву П. Тичини Збрник документв В 2 т К 1960 Т.1 с.301. живим запереченням всх, виборюванних цною власно кров життвих деалв, тому не дивно, що з ненавистю дивиться на пузатих в авто, на обличчя пухк манто лричний герой колишнього чекста

Д. Фальквського. Фальквський Д. Ех вдарило кляте життяПоез К 1989 с.43. Врус обивательщини страшний тим, що створю люзю свту речей, нвелюючи значення духовного свту. Лист до всесвтнього обивателя В. Симоненка, це заклик отямитись до тих, що ядовитими диво-франками закрили од себе свт, що анекдотами позхають, коли вибухом землю трясе. Поету важко впоратись з своми бурхливими емоцями, тому тут не обходиться без дещо гперболзованих театральних

проклять Будьте проклят ви ус, Т, що нин в перинах ночуте. Симоненко В. Лебед материнства К 1981 с.223. Зневага до мшанина, хоч не так прямо виражена, вдчуватья в творах . Плужника Драча, Л. Костенко, Б. Олйника. Фальшивий свт спотворених цнностей сприймався досить гостро через зставлення його з вимряним свтом поетв-романтикв, який здавався таким досяжним в освтленн газетних передовиць.

Тематично-стильова спордненсть поез 20-х 60-х рокв явище закономрне, хоча б тому, що шстдесятники виявляли особливу зацкавленсть творами Розтрляного Вдродження. Надзвичайним був нтерес до творчост . Плужника, М. Зерова, М. Хвильового, М. Кулша, П. Филиповича, Т. Осьмачки. У 60- лише частина з них були реаблтован.

Заборонен твори 20-х рр. ставали для поетв хрущовсько вдлиги вдкриттям невдоио лтературно галактики, що мало не менше значення, нж вдкриття в астроном. Осмислення досвду попередникв давало можливсть маштабнше вдчути сторичний рух, винести у нього уроки зрозумти його закономрност. Як не дивно, але шстдесятники знову поринули у проблеми, як були актуальними в 20- рр. Це звернення до фольклору, до вдродження культурних традицй, мови, сторично пам ят народу.

Цлюще джерело лтератури Розстрляного Вдродження наснажувало корння поетичного дерева митцв 60-х рр. про це чимало прямих свдчень х самих. З спогадв В. Шевчука дзнамось, що вони добре знали лтературу 20-х, хоч не через перевидання, а завдяки старим книгам. Дехто вдавався до наслдування, як наприклад . Калинець, що перебував пд значним впливом Б Антонича. Шевчук В. Вн свтильником був , що горв свтив

Доброокий. Спогади про вана Свтличного К 1998 с.228. Як образно висловився Л. Танюк, за творами й виступами . Свтличного виразно прослдковуться шлейф 20-х 30-х рокв. Танюк Л. З ваном без ванаТам же, с.153. На тл загально картини укранського лтературного процесу ХХ ст перехрещень на нй дейно-тематичних особливостей двох вддалених перодв спостергамо також зрл зв

язки мж творчстю окремих представникв цих перодв. Якби . Свтличний був людиною не пслявонних, а передвонних двадцятих тридцятих рокв, то неодмнно був би серед плеяди неокласикв. Висока душевна культура, доброта, нтелект, деяк спорднен риси жанру стилю ставлять його в рвень з Миколою Зеровим Косв М. ван Свтличний - його свтлстьТам же, с.324 писав М. Косв. Багато спльного на рвн свтовдчування у В.

Симоненка О.Влизька. В першу чергу, це радсть буття, що властива молодим, сповненим всеперемагаючого оптимзму, ври любов до свту У Влизька Вогню, вогню Надлюдсько любови Хай кров кипить у грудях молодих Беру тебе, о свте мй терновий, В обйми сонячн В любов мою, Мов на вогонь кладу Влизько О. Дев ята симфоня Лаврненко

Ю. Розстрляне Вдродження. Антологя Париж,1959 с.368. У Симоненка Свт який мереживо казкове Свт який н краю, н кнця Зор й трави, мрево свтанкове, Магя коханного лиця. Свте мй, гучний, мльйоноокий Дай мен свй простр неспокй Сонцем душу жадбну налий Симоненко В. Свт який Лебед материнства

К 1981 с.46. Гей ти серце, соняшно гаряче, Гей ти, серце, сонцем золоте Вд колиски невгамовна вдача Оселилась з нами росте Влизько О. Серце Там же, с.369. Ц рядки О. Влизька немов логчним продовженням Симоненквських Скльки б не судилося страждати Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для бди

Симоненко В. Скльки б не судилося Там же, с.46. Ренесанс, у найширшому його розумнн, починаться тод, коли на шляху боротьби з консерватизмом, закостенлстю, мертвотнстю формального реалзму, творча думка набува нових методв для вироблення свого свтогляду, для створення свого неповторного мкросвту, позначеного новим розумнням людини, Бога космосу. Митц пероду Ренесансу це люди особливо породи, що живуть у незвичайний час. Вони не просто атрибутом певного сторичного промжку.

Вони сам творцями його, позначеного днстю свтовдчування, цльнстю внутршнього свту. Пероди вдродження обумовлюються закономрностями прогресу культури. Варто прислухатись до роздумв В. Шевчука, який пише нколи мен приходить думка, що снують несхитн закони самозбереження нац. справд, подумаймо в час тоталтарного знищення укрансько культури в 1929 1941 рр. народились дти, як пзнше, в 60-х взьмуть на себе мсю нацонального вдродження чи випадково це

Шевчук В. Вн свтильником був, що горв свтив Доброокий. Спогади про вана свтличного К 1998 с.226. Наша стаття намагаться дати вдповдь на це питання.