І.П.Котляревський – зачинатель нової української літератури (укр)

Мнстерство освти науки Украни. Кивський нацональний економчний унверситет. Реферат на тему .П.Котляревський зачинатель ново укрансько лтератури. Виконала студентка 1-ого курсу 3-о групи 6601 Красна Ганна Сергвна Кив 2001 План. Вступ 1.Вдомост про життя . П. Котляревського. 2 П. Котляревський засновник ново укрансько лтератури.

Його поема Енеда. 3. Значення творчост . П. Котляревського. Висновок. Список використано лтератури. Вступ. В стор нашо культури дяч, як особливо яскраво й багатогранно вдобразили в свой творчост душу народу, його нацональну сворднсть, поетичну вдачу. До таких належить ван Петрович Котляревський, класик ново укрансько лтератури, видатний письменник-реалст, автор славнозвсно Енеди Наталки Полтавки. У важк часи самодержавства вн розкривав духовну велич

рдного народу, його мр, у конкретних художнх образах утлив його вру в краще майбутн. 1 П. Котляревський народився 9 вересня 769 р. в Полтав, в см дрбного чиновника-канцеляриста. Дитинство майбутнього письменника проходило в повсякчасних злигоднях. Нердко доводилося вдовольнятися одним шматком хлба й ходити босим, але жива й весела вдача допомагали йому переносити домашн не-статки. З дитячих рокв виявилась у нього охота до читання й пильнсть у заняттях.

Початкову освту . П. Котляревський здобув у дяка 1780-1789 рр. навчаться в Полтавськй духовнй семнар. Вже тут юнак виявляв нтерес до словесност антично лтератури, зокрема до римського поета Вергля, до творчост росйських письменникв. Духовна карра не приваблювала Котляревського, вн залиша семнарю на останньому курс й ста канцеляристом 1789-1795. Деякий час .П.Котляревський був домашнм учителем у помщицьких родинах на

Полтавщин. Близько 1794 р П. Котляревський розпочав лтературну дяльнсть, взявшись за переробку в бурлескному стил Верглво Енеди. Вже перш роздли перелицьовано Енеди поширювалися в рукописних списках набули чимало популярност серед читачв. Протягом 1796-1808 рр П. Котляревський перебував на вйськовй служб, брав участь у росйсько-турецькй вйн, зокрема в битвах пд Бендерами та змалом, виявивши при цьому хоробрсть, мужнсть.

Не залишав у ц роки вн лтературно творчост, продовжуючи працювати над Енедою. 1808 р. .П.Котляревський виходить в чин каптана у вдставку, де до Петербурга, але, не влаштувавшись там на службу, повертаться до Полтави. 1810 р. дста посаду наглядача в Будинку для виховання дтей бдних дворян, виявивши неабияких педагогчний хист. Коли почалася Втчизняна вйна 1812 р

Котляревський бере участь у формуванн на Полтавщин козацького полку. Багато сил енерг вддав .П.Котляревський культурному пднесенню Полтави особливо цкавила його справа органзац мсцевого театру. Протягом клькох рокв 1821 Котляревський був директором Полтавського театру. 1818 р П. Котляревський обираться членом харквського

Товариства аматорв красно словесност, в 1821 р почесним членом петербурзького Вльного товариства аматорв росйсько словесвост, що було легальним осередком декабристського лтературного руху. Саме в ц роки .П. Котляревський написав сво славнозвсн пси, завершував працю над Енедою. Поряд з лтературною дяльнстю .П.Котляревський постйно цкавився мовознавством, етнографю, вивчав усну народну творчсть, сторю Украни У 1827-1835 рр. .

П.Котляревський обймав посаду попечителя богоугодних закладв, виявляючи тут сво гуманне ставлення до простих людей, прагнення нолегшити хн становище. 1835 р. письменник через хворобу йде у вдставку. До останнх днв життя . П. Котляревський працював на лтературнй науковй нив, пдтримував творч контакти з передовими людьма Рос. Помер письменник 10 листопада 1838 р. в Полтав, де похований на мському кладовищ. 2. Лтературний доробок .

П.Котляревського складаться з поем Енеда, Псн на Новий 1805 год князю Куракну, а також пс Наталка Полтавка та Москаль-чарвник перекладу росйською мовою Оди Сафо - твору давньогрецько поетеси Сапфо. Поема Енеда вперше побачила свт у Петербурз 1798 р. без вдома автора, з нцативи на кошти багатого конотопського помщика М.Парпури, який жив тод в столиц й займався видавничою дяльнстю, вдаючи друкарнею

Медично колег. Поема вийшла пд назвою Малороссийская Энеида в трех частях на титульнй сторнц Энеида на малороссийский язык перелициованная И.Котляревским з присвятною сторнкою Любителям малороссийского слова усерднейше посвящается. Друге видання Енеди зявилося в Петербурз 1808 р трете, тепер уже пдготовлене автором доповнене четвертою частиною, появилося 1809 р. Повний текст поеми пд назвою

Виргилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И.Котляревским був опублкований в 1842 р. в Харков, вже псля смерт письменника. Вихд у свт Енеди став епохальним явищем в стор укрансько культури, визначною подю в духовному житт народу. Зявилася книга, що ставила ряд важливих суспльних та естетичних проблем. В основу .П.Котляревський поклав сюжет класично поеми

Енеда римського поета Вергля, написавши цлком самобутнй, оригнальний твр. Верглева Енеда поема герочна в нй оспвувалися подвиги мужнх троянцв, освячувалась влада цезарв утверджувалося божественне походження римських мператорв. Використовуючи фабульну канву Верглво поеми, .П. Котляревський вивернув наизнанку оригнал, переосмислив його патетичну тему в пдкреслено зниженому план, дав йому нове свордне наповнення. Велична

Верглева епопея пд пером укранського поета перетворилась на веселу, бурлескну розповдь, вражаючу свою дотепнстю, витонченстю спостережень у зображенн укранського побуту друго половини XVIII ст. У Вергля все пдвладне вол богв доля геров визначаться втручанням всемогутнх. Людина - пасивна, безвольна грашка в руках небожителв, фортуни. У Котляревського ж - все сонячне, земне, люди дють у конкретних реальних обставинах.

У свтл багатогранного життя сонм олмпйцв виглядав кумедно, а хн дла - огидними. В образах троянцв, латинцв, карфагенян, сцлйцв та олмпйських вершителв .П.Котляревський вдтворив живу сучаснсть, зобразив яскрав типи представникв рзних суспльних верств, намалював картини укрансько дйсност свого часу. В пол зору письменника паразитичне снування помщицько-крпосницького стану з його зневагою до народу, честолюбством, аморальнстю, продажна хабарницька бюрократично-канцелярська

зграя, попвство халтурний рд - вс оц людськ пявки, кровожери. Перед читачем проходять пани й пдпайки, що людям льготи не давали ставили х за скотв, чиновники рзних рангв, судд-хапуги, як по правд не судили та тлько грошики лупили одбирали хабар, проворн купчики, що на аршинець на пдборний поганий продавали крам. Вс вони, пдступн й нещадн у свох вовчих зазханнях, винуватц людського горя, засуджуються автором на вчн муки, хн мсце в пекл.

Особливо дстаться жорстоким крпосникам та хнм прислужникам у пекл х мордовали жарили зо всх бокв, залзним пруттям пдганяли, давали добру хльору всм по заслуз, як котам. Гостро-сатирично зображений в Енед сучасний поетов Олмп. Пд виглядом мфологчних можновладцв - богв .П.Котляревський змальову феодально-помщицьку верхвку тогочасного суспльства.

Зевс весь небесний синклт дуже нагадують земн висок сфери - царське оточення, сенат, департаменти, мнстерства з хнм пихатим начальством. Тут панують хижацтво, здирство, хабарництво тут - розпуста, паразитизм, цлковита байдужсть до життя простого люду. Священн вйни часто зумовлен самодурством богв завдають вони незчисленн страждання людям. Небесн земн державц намагаються не звра - людську кров пролити. Вони страхом сковують людей. Але письменник проводить думку якщо страх перемогти, то свтлше стане на

свт. Еней простий, з здоровим глуздом парубок, дйшов-таки до цього. Замсть побожного схиляння перед владарями Еней .П.Котляревського зухвало звертаться до всемогутнх, до громовержця Зевса. Поет його геро беруть богв на посмх, стягають з недосяжного Олмпу, дошкульним смхом розвнчують х. Енеда осяяна свтлим гуманзмом письменника, який любить поважа

народ, вболва за його страждання, пишаться його герочним минулим. Соцальн симпат Котляревського окреслен досить виразно. Поет на боц тих, кого принижували, топталим тодш панвн верстви. Пд маскою гумору поет кинув сучаснй йому крпосницько-чиновницькй суспльност гостре звинувачення, в тому, що вс помисли спрямован на грабж здирство, знущання з простих людей що державн закони закрплюють

цю несправедливсть. Звинувачення .П.Котляревського були моральним осудом крпосницького ладу, осудом, що набував виразного громадянського звучання. Котляревський раз у раз звертаться до сторичного минулого Украни, звеличу патротичн подвиги народу. Оспвуючи кращ нацональн традиц, стверджен сторичним досвдом народу, поет заклика самовддано любити втчизну, пройнятися життдайним почуттям служння й Любов до батьквщини кличе на подвиг, пробуджу висок почуття.

У боротьб за рдну втчизну люди цлком змнюються Там лицар всякий парубйко. Патротичн почуття пдносять гднсть людини, честь. Всю свою поемою .П.Котляревський заперечував твердження, що виняткове право на герочн дяння належить лише дворянству. Дух патротизму, за переконанням автора Енеди, прикметою й простих людей. В умовах само-державно-крпосницько дйсност така концепця звучала справд смливо.

З неповторним добродушним гумором змальовано в Енед троянцв. У хнх образах поет розкрив духовну велич народу, моральну перевагу над привлейованими верствами суспльства.Просто мужньо юнаки Низ Еврал вддають сво життя, коли цього вимага втчизна. Козацька вдача виявляться в поведнц троянцв. Це весел, дотепн й смлив люди вони завжди життрадсн, безжурн, здатн винести на свох плечах найбльший тягар заради нтересв батьквщини.

Найсвятше для них - бойове товариство, побратимство, врнсть громадянському обовязку, дружб. Поет уславлю полки козацьк, що як грявуть, сотнями ударять, перед себе списи наставлять, то мов мтлою все метуть. Вдчайдушн гуляки в Енед пройдисвти голодранц обертаються на справжнх геров. Загартован в походах боях, троянц над усе ставлять славу вйськову доблесть, х не ваблять розкш багатство воля - ось чого вони прагнуть заради не готов битися до останньо крапл кров.

Троянц - господар земл, справжн володар. Боги ж - олмпйц, вседержител - мзерн й смшн порвняно з ними - мужнми, безстрашними, зднаними товариськими узами. У цьому незаперечний громадянський пафос Енеди .П.Котляревського. Поема Енеда в свой сут твр реалстичний, побудований на життвй основ. Автор раз у раз говорить про потребу стати ближче до реального життя, про те, що, власне, в цьому -

завдання смисл поез. Живопис .П.Котляревського цлком земний, наскрзь пройнятий людським духом, людськими радощами. Все тут виблиску сонцем, диха на повн груди. Все пройняте молодецтвом, що не зна впину. Поет не прихову, що песимзм, мнорний тон не в його дус. Картини жалоби йому не вдаються поета й тут не покида гумор, нахил до шаржування. Ось Евралова мати, зачувши про смерть сина, кричала, едзалась, качалась, кувкала, як порося

Смх покрива собою все, пройма найдрбнш детал. Хай часом цей смх грубий, як для панського вуха, але завжди щирий, здоровий. Проте добродушний гумор нердко поступаться мсцем лукавй рон, колючй сатир, коли йдеться про ворож народов верстви. Лризм, задушевнсть характерн для тих рядкв, де поет говорить про славне минуле народу або нагаду сучасникам про забуту повиннсть перед втчизною. Тепл згадки переплтаються тут з гршою докорами на адресу байдужих, з уболванням за долю трудящо людини.

Новаторство поетично творчост .П.Котляревського виступа в поем досить виразно. Письменник протиставля свою музу традицйним старим музам, вдхилим лтературним канонам Ох, скльки муз таких на свт Во всякм город, в повт Укрили б зверху вниз Парнас. Я музу кличу не такую Веселу, гарну, молодую Старих нехай брика Пегас. Поетова муза сповнена життя.

Щедрою рукою майстра розкидано в поем влучн афоризми, кмтлив спостереження, барвист детал. В текст широко вводяться лричн реплки, схвильован вигуки, колоритн далоги й монологи. Усе тут комчне, гротескне водночас психологчно виправдане, внутршньо умотивоване. Народне слово в устах поета вдсвчу всма вдтнками здорового смху - вд доброзичливого гумору аж до караючо сатири. Плдно використовуючи в Енед мовно-стилстичн засоби народно творчост,

Котляревський досягав значного ефекту. Вн полюбля, зокрема, соковит ептети. Його Ддона розумна пан моторна, трудяща, дуже працьовита, весела, гарна, сановита Ентелл був тяжко смлий, дужий, мужик плечистий невклюжий. Порвняння .П.Котляревського несподван, влучн, колюч. Якщо у Вергля морський бог Нептун велично проноситься в колсниц, то в укранського поета вн миттю осдлавши

рака, схвативсь на його, як бурлака, вирнув з моря, як карась, Еней з Ддоною возились, як з оселедцем срий кт т. п. Комзм образв ситуацй в Енед посилються комзмом чисто мовним, як, наприклад, неймоврним нагромадженням ряду слв одн граматично категор, часто синонмчних або семантично близьких. .П.Котляревський написав свою поему короткими, динамчними рядками, легким, прозорим ямбом, всляко дбаючи

про те, щоб жартвливий змст одягти в дзвнку, бадьору форму. Вршова структура Енеди - новаторська, вона утверджувала силаботончну систему вршування. При безсумнвнй орнтац на ритмчн норми росйського чотиристопного ямба .П.Котляревський талановито модифку його, надав йому винятково виразност, акцентовност. Ямби його звучать природно иевимушено, вдтняючи комзм ситуацй колзй.

Енеда писалася, як вдомо, протягом усього творчого життя поета розпочав вн за молодих лт, а закнчив на схил вку. Звдси - нервний загальний колорит твору, невитримансть у змалюванн окремих образв, характерв колоритн детал нод суперечать цлост всього образу. Тон розповд з часом мняться, ста подекуди риторичним. Не можна не вдзначити певно дейно-естетично еволюц самого

Котляревського за перод написання Енеди. Це позначилося й на поем вд буфонади до громадянсько сатири вд грубуватого шаржу-бурлеску до герочних образв картин, до свордних романтичних барв. Енеда .П.Котляревського сильна наявним у нй прогресивним просвтительським деалом. Оспвування любов до батьквщини, звеличення герочного минулого, показ самовдданних мужнх вонв, нарешт, могутнй образ самого Енея - все це утверджувало висок моральн якост нацонального характеру укранського

народу. Отже, смисл поеми .П.Котляревського - в утвердженн духовних сил народу, в уславленн життлюбства, оптимзму, мужност простих людей. З глибокою повагою любовю, з надзвичайною теплотою зобразив письменник х у поем, наповнивши ароматом степних втрв, духом нестримно вол, невгамовною силою життя. Енеда одразу ж дстала визнання прогресивно громадськост Рос, завоювала велику популярнсть у демократичного читача.

Ще за життя .П.Котляревського зявляться ряд наслдувань переспвв його Енедн як на Укран, так в лтературних кодах братнх словянських народв. Окрем фрагменти, переспви та переробки з поеми .П.Котляревського почали жити в народ, вдграючи роль важливого культурного чинника. 3.Лтературна, наукова педагогчна дяльнсть . П. Котляревського пройнята гуманзмом, життвою мудрстю.

Це був справд новатор у найширшому розумнн цього слова. Поет утверджував духовний деал народу, вдстоював викривав усе вороже й чуже народнй морал. Характерною рисою .П.Котляревського глибоке знання життя народу, його характеру, нацонально вдач, дяльна любов до всього, що входить у поняття втчизна, що розвивав змцнив це поняття. У його творах ставилися важлив громадянськ, морально-етичн проблеми епохи розвязувалися вони з передових

позицй. Широке громадянське звучання творчост Котляревського сприяло розхитуванню всього заснованого на гнобленн, здирств, на знущанн з простого люду. Значення Котляревського як зачинателя укрансько лтератури винятково важливе свом поетичним словом, утвердженням засад демократично естетики вн вдкривав, новий напрям у розвитку нацонально культури, спрямований на дедал глибше проникнення в життя народу, на осмислення його сторично дол.

Оригнальнсть суспльне значення таланту автора Енеди прекрасно розумли прогресивн дяч втчизняно культури .Я.Франко.Творчсть . П. Котляревського увйшла дорогоцнним вкладом в укранську лтературу стала живим джерелом духовного розвитку народу. Значення Енеди й у тому, що цим безсмертним твором Котляревський поднав укранське художн слово з свтовою культурою. Цим твором автор довв, що й у рамках бурлескного жанру можна правдиво показати життя народу висмяти

його ворогв. Енеда чи не диний твр у вроп, що став народним, бо ця перша високохудожня поема ново укрансько лтератури зогрва читача власним, а не позиченим свтлом. Висновок. Вдомо, що Т. Г. Шевченко, звертаючись до Котляревського, пророкував йому невмирущсть. Образи творв Котляревського живуть у сучасному живопису, графц, музиц та нших видах мистецтва. м я творця славнозвсно

Енеди стало уславленим, твори невмирущими. За що ж йому судилося безсмертя Велика заслуга . П. Кртляревського в тому, що вн пдняв нов теми, звернувся до невичерпних скарбв фольклору, вн перший серед укранських письменникв дошевченквського пероду широко звернувся до невичерпних багатств мови народу, з днав з найкращою, життздатною, книжною мовою, удосконалив технку врша п си. Народолюбство Котляревського, осуд жорстокост крпосникв, хнього паразитизму морального дикунства, проголошення

де рвност станв, розумово морально вищост народу над панством усе це мало не лише лтературно-мистецьке, а й велике суспльне значення, бо скеровувало читачв на роздуми, на шлях демократизму, вселяло вру в краще завтра, стимулювало нацональне вдродження. Незаперечним мрилом значення творчост дяльност Котляревського його популярнсть за межами сво земл. Про нього писали чеськ та польськ журнали вже з 1906 року дещо пзнше заговорила про це преса

Англ, Франц та тал. Творчсть Котляревського ма виховне значення. На його творах вчимося любити свою Втчизну, рдну мову, навчамося бути чесними, роботящими, виховумо в соб високу моральнсть герозм, гуманнсть оптимзм, переймамо мудрсть красу добрих почуттв. Список використано лтератури. фремов С. О. сторя укранського письменства - Л. Фамна, 1995. Возняк М. С. сторя укр. лт Л. Фемна,

1992. Котляревський . П. Твори. Передм. Шабловського .С Деркача Б.А. К. Днпро, 1980. Степанишин Борис. Укранська лтература Пдруч. для 9 кл К. Освта, 1993.