Природоохрана (Укр.)

Природоохоронн традиц в Укран Вступ Сучасне екологчне право в Укран спираться на законодавч та нш регулятивн акти двоякого роду з одного боку, практично до сих пр в Укран дють норми та стандарти, прийнят ще в колишньому Союз РСР, з ншого активно напрацьовуться та створються нацональне екологчне законодавство. Стосовно першого, то слд зазначити, що необхднсть використання таких норм зумовлена тим. що потрбно

було заповнювати правовий вакуум, що утворився в Укран псля виходу з складу Союзу РСР до прийняття вдповдних власних законв. Тому визначальними тенденц другого роду. повязан з створенням укранського екологчного права, яке 6 забезпечило належну юридичну основу для охорони довклля. Екологчна культура, однак, форму для всх нас спльний вектор думання та мислення з одного боку, життя та дяння з ншого. справд, та ситуаця, що нин склалася у взаминах людини й довклля, однаковою мрою зачпа

багатого шейха, бдного смттяра, чорного та блого, ескмоса й ндуса, тобто ма унверсальне, життве значення для всього людства. Екологчна культура сну вдколи виникло людство. нша справа в яких формах та постасях, з якими результатами та наслдками. Подбно до зразкв культури взагал, типу масово, авангардно, елтарно, тоталтарно та багатьох нших, екологчна культура багатовимрна неоднозначна мабуть, важко очкувати, що людство прийде до якось одн модел, хоча б тому, що воно залишаться роздленим на етноси, держави.

Класи, парт, конфес та ще багато нших спльнот, страт та верств, котр навряд чи дйдуть в усьому спльно мови будь-коли. 1. Природоохоронн традиц в Укран Зародки нацонального природоохоронного законодавства сягають ще часв Кивсько Pyci. У звод законв княжо держави Руськй правд мстилося чимало регламентацй, як стосувалися часв та термнв полювання на тих чи нших хутрових звipiв, була заборона виловлювати деяк породи риб пд час нересту, мстилося чимало засторог щодо збереження

та використання природно адекватних засобв землеробства, бортництва, броварства, деяких нших промислв та ремесел. Тод ж було передбачено також i деяк кари, переважно грошов, за порушення вимог Русько правди. Наприклад, за знищення журавля i вбивство людини нердко накладали однакову кару. У князвськ часи фактично було закладено i початки формування заповдних територй мисливських угдь, на яких лише вряди-годи вдбувалося полювання та лови.

У добу козацько-гетьманську укранське природоохоронне законодавство живилося такими джерелами звичавим правом та повсякденними традицями традицйним законодавством княжо та литовсько-русько доби магдебурзьким правом законотворчою дяльнстю нацонально держави, яка уособлються. насамперед, в гетьманських унверсалах. Через свордне становище тогочасно Украни на нацональне законодавство нашаровувались, школи практично повнстю поглинаючи його цлком чи в окремих компонентах, правнич вимоги сусднх держав

Польщ, Poci, Австр та iн. Досить вичерпну характеристику природоохоронних засад да синтетичне Збрання укранських прав 1807 р. У роздлах Про цну реча, Про недозволен дяння, наприклад, докладно простежено численн ситуац, в яких людина вступа у стосунки з природою рибальство, пошкодження соколиних гнзд, виловлювання бобрв, знищення рою бджл чи дерева, полювання на зайцв та н. У них регламентовано вартсть та покарання вдповдних вчинкв, окреслено майнов

та територальн засади природокористування. До проблем, повязаних з звриним ловецтвом та рибальством, звертаються i в заключних роздлах книги. Вельми прикметн пдсумков слова 3брання в Укран чужий лic рубати взагал забороняють. Отже, тогочасне право разюче вдрзнялося вд радянського, за якого чуже тобто спльне знищував кожен, хто тльки не лнувався. Екологчне право в Укранi на початку XX ст. Приpoдooxopoнний pyx у його сучасному розумнн започатковувався

в Укран ще до пepшo cвiтoвo вйни, коли почали виникати рзномантн органзац та товариства i прийматися деяк укази та постанови окремих департаментв та мнстерств, як регламентували використання тих чи нших pecypciв тод ж виникають перш укранськ заповдники, зокрема всесвтньовдомий Асканя Нова. Перша свтова вйна та соцальн потрясння в iмпepi стотно загальмували природоохоронну роботу в Укран, завдавши довкллю чимало збитку та руйнац.

Характерним для того часу, як згаду професор-зоолог М. Шарлемань, були так епзоди, як зруйнування на прикнц 1917 р. салдатами большевиками зоопарку Плявин. У цм парку, пише очевидець тих подй, окрем велико клькост других зврв, було пострляно 35 зубpiв та бiзонв. Тому все доводилося починати з початку. Укранська Гетьманська Держава за часв гетьмана Павла

Скоропадського утворила Мнстерство Земельних Справ, а при ньому окремий Biggin з охорони памяток природи, а також Koмсю iз вчених та дячв у цй cправ. У Кив в 1918 р. снував також пpивaтний Кравий Природоохоронний Koмiтeт голова проф. П. А. Тутквсышй, в Харков функцонувало Товариство любителв Природи голова проф. В. Л Taлв в

Одеci Сплка наукових товариств пpupoдooxopoнного спрямування голова проф. Г Танфльв. У Полтав засновуться Комтет Охорони Природи та Старовини. Секця комтет Охорони Природи збергся в Наркомзем i псля поразки УНР. Понад те, в перш роки радянсько влади ycпixи на нив охорони природи були дocить помтними. У цьому звязку особливу роль зграли Постанова Всеукранського

Центрального Виконавчого Koмiтeтy i Ради Народних Koмicapiв УРСР про затвердження Положення про памятки культури i природи. До реч, згдно з цю постановою всма памятками Природи в Укран мало вдати Управлння Норковими Установами Народного Koмicapiaтy Освти, у склад якого i перейшов Укранський

Комтет охорони памяток природи. Щоправда, вже тод намтилася рзновдомча пдпорядковансть рзних заповдникв так заповдник Днпрово заплави Конча-Заспа 250 десятин був на бюджет Народного Koмicapiaтy Закордонних Справ, а Сад II нтернацоналу колишня Софвка як писали в тогочасних документах належав Уманському сльськогосподарському технкумов. 2. Екологчне право в Укран за радянського часу За радянського часу

Украна повнстю втрача можливсть хоч як-небудь впливати на формування природоохоронного законодавства, оскльки виключн повноваження мав лише Союз РСР, зокрема його вищ паpтiйн та господарч органи накше кажучи, екологчне право повнстю формувалось за межами етнчно Украни, а сюди закони надходили для безумовного виконання. Чого було варте союзне законодавство, свдчить бодай

Постанова Раднаркому СРСР 1951 р, за якою, по cyтi, була лквдована система заповдникв крани з 130 снуючих було закрито 88, а загальна площа х скоротилася бльше, нж у 10 разв. Лише на початку 80х poкв вдалося досягти довонного також вкрай незадовльного обширу заповдникв. Головн засади екологчного права в Союз РСР визначалися, скорше, не законами, а державною доцльнстю. А тому склалася така ситуаця, що, поряд з юридично закрпленими нормами щодо навколишнього середовища.

дяли постанови та розпорядження ЦК КПРС, як по сут мали силу закону. Тобто сформувалася система юридичного двовладдя, коли воля бюрократично машини переважала формально закрплен юридичн закони. У такй правовй систем склалися вкрай сприятлив умови для безконтрольного грабунку природних pecypciв, безжального нищення флори та фауни, хижацького розграбування корисних копалин, безконтрольного забруднення води, повтря, грунту тощо. Тому на момент розпаду

Союзу РСР в Укран icнувала дуже несприятлива екологчна ситуаця, виправленню яко не сприяла i не могла сприяти лише формально снуюча система екологчного права. Якщо вести мову про екологчне право в СРСР з формального погляду, то слд зазначити, що в ньому снувала велика кльксть законв, актв та постанов природорегулюючого гатунку. Так. ще в 1950 р. було прийнято Постанову РНК СРСР

Положення про державну Лсову охорону СРСР. за якою регулювалася служба охорони заповдникв. Постанова Ради Miнiстpiв СРСР Про заходи щодо покращення охорони здоровя i розвитку медично науки 1968 р. визначала напрями наукових пошукв у галуз дослдження навколишнього середовища. У цьому ж роц спльно ЦК КПРС i Рада мнстрв СРСР прийняли постанову Про заходи щодо пдвищення ефективност роботи наукових органзацй i прискорення використання в народному

господарств досягнень науки i технки та iн. Ц постанови створювали свордне правове тло, на якому можна було б створювати чи. принаймн, говорити про цлсну систему охорони природи. Етапною по cутi була постанова ЦК КПРС та Ради Miнicтpiв СРСР Про посилення охорони природи та полпшення використання природних ресурсв вд 29 грудня 1982 р. Тут пдкреслювалася необхднсть визначення наукових основ рацонального використання природних ресурсв

та охорони природи, наголошувалося на необхдност переходу до яксно нових технологчних процесв, що давали б змогу бльш рацонально використовувати природн ресурси зменшувати негативний вплив, контрол за використаними матералами технологями та станом природного середовища загалом. Крм ц постанови, було прийнято ще низку актв Про порядок опрацювання та затвердження схем комплексного використання та охорони вод вд 2 липня 1976 р Про додатков заходи, щодо посилення охорони природи та

полпшення використання природних ресурсв вд 1 грудня 1978 р. та н в яких простежувалося намагання реалзувати комплексний пдхд до оцнки стану довклля та його охорони. У ц ж роки було прийнято низку постанов щодо участ Радянського Союзу в мжнародних угодах у сфер охорони навколишнього середовища. Це, зокрема. конвенц Про рибальство та збереження живих ресурсв в

Балтйському мор протоках 1973, Про захист морського середовища району Балтйського моря 1974, Про мжнародну торгвлю видами дико фауни флори. що знаходяться пд загрозою зникнення 1973. Про водноболотян угддя, що мають мжнародне значення 1971, Про охорону перелтних птахв та середовища х проживання 1979 та н. Загалом, як пдраховано Н Конищева та н 1992, з середини 60х рокв було прийнято понад 70 загальнодержавних

документв, що мали б регулювати природокористування. однак реалзовувалися вони незадовльно. Достатньо вдоме, наприклад, гнорування законодавчих актв навть щодо такого ункального обкта Рос та Бурят, як озеро Байкал. Д держави у таких випадках були традицйними або приймалася нова постанова ще грзнша та з новими настановами, або переглядалися норми природокористування та забруднення, природно у той бк, який давав би змогу приховати хижацьке ставлення до довклля.

Якщо згадати, що на додаток до держави сво стандарти норми розробляли понад 100 органзацй рзномантних мнстерств, ц стандарти нердко були взят з стел, то в кран панував цлковитий анархзм щодо збереження довклля. Уже в роки перебудови була здйснена ще одна державного управлння в галуз охорони природи використання природних ресурсв. А тому рзко розширювалася компетенця Ради Мнстрв СРСР щодо визначення стратег природокористування. накше кажучи, справу охорони природи було

передано в руки головного губителя , самого ж результату тогочасна система сподвалася досягти не за рахунок нормальних механзмв, тобто шляхом законодавчо регламентац, а в межах директивно бюрократичного механзму. Зрозумло, що така концепця в принцип не спроможна призвести до позитивного результату. Регулювання природокористування в Укран, в тому числ законодавче, було повнстю адекватне симетричне вдповдним союзним вимогам, що визначалося реальним статусом

Украни в тогочаснй держав. Варто навести лише назви деяких актв та постанов, що визначали охорону природи та використання природних ресурсв в УРСР як за традицю приймалися спльним ршенням ЦК Компарт Украни та Ради Мнстрв УРСР Про посилення охорона природи полпшення використання природних ресурсв 8 травня 1973 Про органзацю виконання постанови ЦК КПРС та Ради Мнстрв СРСР вд 1 грудня 1978 р. Про додатков заходи по посиленню охорони природи полпшення

використання природних ресурсв 23 счня 1979 Про органзацю виконання постанови ЦК КПРС та Ради Мнстрв СРСР вд 19 счня 1988 р Про першочергов заходи по полпшенню використання водних ресурсв у кран 1 березня 1988 р У цьому ж рчищ знаходиться одна з останнх перебудовчих постанов Верховно Ради УРСР Про екологчну ситуацю в республц та заходах по докорнному полпшенню, прийнятй у лютому 1990 р. фактично спрямовано на реалзацю вже згадуваних постанов

ЦК КПРС 1988 1989 рр. 3. Тенденц та перспективи розвитку екозаконодавства Досить значними резерви розвитку його вдповдност передовим свтовим здобуткам. Останн особливо виразно репрезентован в узагальненнях Програми 00Н з навколишнього середовища ЮНЕП, Мжнародно комс з навколишнього середовища та розвитку Комс Брундтланд та Декларац Ро з навколишнього середовища та розвитку

Декларац Ро. ЮНЕП нин зробила ршучий крок у напрямку теоретичного практичного втлення вимог концепц стйкого розвитку як найоптимальншо модел для глобального розвитку та розвитку окремих ккран регонв. У звязку з цим на себе вона поклада так функц забезпечення в межах 00Н кервництва надання допомоги у справ вдновлення, охорони та полпшення екологчно бази розвитку спостереження, оцнка та регулярне оприлюднення показникв щодо змни стану довклля та природних ресурсв пдтримка проритетних науково-технчних дослджень

з найважливших проблем охорони довклля та природних ресурсв опрацювання критерв та показникв якост природного середовища, а також базових принципв довготривалого використання та регулювання регулювання природних ресурсв пдтримка природоохоронних планв програм, здйснюваних та фнансованих безпосередньо зацкавленими державами стимулювання укладання мжнародних угод, а також пдтримка заохочення опрацювання мжнародно правових норм, конвенцй та спльних угод про охорону навколишнього середовища та рацонального використання

природних ресурсв надання допомоги ншим мжнародним нституцям з екологчно експертизи хнх програм та пдготовц кадрв Якщо порвняти снуючий в Укран Закон про охорону природи засади дяльност ЮНЕП, то можна помтити, що деяк з принципв останньо не вдображен в закон. Так, у ньому вдсутн регулятиви щодо вдтворення екосистем, довготривалого використання довклля, птримки проритетних наукових напрямкв та технологй, показники якост довклля та багато ншого.

Саме в цьому напрямку, очевидно, слд вдосконалювати чинне екологчне законодавство. У червн 1992 р. у Ро-де-Жанейро вдбулася Конференця ООН з навколишнього середовища та розвитку, яка ухвалила пдсумковий документ Декларацю Ро Головна риса цього форуму найвищий рвень представництва на конференц були присутн делегац практично всх держав членв 00Н, причому х очолювали кервники кран.

Укранську делегацю очолював тодшнй Голова Верховно Ради Украни . С. Плющ, який виступив на конференц з спецальною доповддю. Деклараця Ро мстить 27 принципв, як визначають ставлення 00Н до проблем навколишнього природного середовища та розвитку. Вже перший принцип проголошу Турбота про людей займа центральне мсце в зусиллях щодо забезпечення сталого розвитку. Вони мають право на здорове та полодотворне життя в гармон з природою з природою.

Деклараця розгорта цю тему, наголошуючи на механзмах досягнення закрплених екологчних прав людини. Особливий наголос, тут робиться не лише на функцях держави щодо власних громадян, а й усього мжнародного спвтовариства перед цивлзацю. Важливим те, що Деклараця передбача захист природного середовища та ресурсв .навть для народв, що живуть в умовах гнту та несвободи. накше кажучи, ставлення до ресурсв крани вже переста бути суто внутршньою справою, але становить предмет занепоконня мжнародного спвтовариства.

Тут, власне, проступа загальна тенденця змни статусу 00Н, мжнародних нституцй взагал, як повязан з значною активзацю х дяльност та ршучими дями в оборону прав свобод людей в гарячих точках планети. Для Украни принципи Декларац Ро мають виняткове значення, оскльки вдомо, що нашй держав не пд силу впоратися з снуючими екологчними проблемами, особливо з наслдками Чорнобильсько катастрофи. Це проблема, яка зачпа нтереси багатьох кран свту, ма розвязуватися хнми спльними

скоординованими зусиллями. Поряд з тим, кожна з кран, що пдтримали Декларацю, свою власною мудрою природоохоронною полтикою вносить свою частку в забезпечення сталого, збалансованого розвитку людства в цлому. На цй конференц вд мен нашо крани зазначалося будуючи нову, незалежну Украну як державу, нтегровану в вропейське свтове спвтовариство, ми будумо свт XXI столття свт спвпрац, взамодопомоги та глобального екологчного партнерства вльних рвних народв

Земл планети, яку мамо захистити як найкращий витвр Бога й Природи в безмежному й холодному Космос. Деклараця Ро обдну крани та народи в досягненн поставлених цлей, гурту х у всепланетну днсть будвничих сво власно домвки. Таким чином, можна зробити висновок, що екологчне законодавство важливою складовою частиною правово держави, спрямовано на захист, збереження та розвиток навколишнього природного середовища та

природних ресурсв, формування екологчно культури суспльства. Екологчне законодавство СРСР, у склад якого Украна перебувала до 1991 р було неспроможне належним чаном захистити довклля людини. Сприятлив умови для вдновляння екологчно культури та створення науково правово основи виникають лише псля здобуття державно незалежност. У ниншнй час в Укран формуться нацональна правова база. що .регулю ставлення людини до природного середовища.

В цей перехдний перод це законодавство ма змшаний характер, оскльки поряд з новими законами продовжують дяти деяк з правових актв, успадкованих вд СРСР. Водночас, укранське екологчне право не повною мрою здатне забезпечити захист природи, оскльки, з одного боку, багато в чому залишаться декларативним не мстить конкретних механзмв розвязання снуючих проблем, а з ншого не повною мрою врахову здобутки та досвд сучасного мжнародного екологчного законодавства.

Тому, розбудова демократично, правово держави в Укран значною мрою залежить вд того, наскльки ефективним досконалим буде система законв, що забезпечують охорону навколишнього середовища та природних ресурсв в нтересах ниншнього та наступних поколнь. Висновок Екологчна культура сну вдколи виникло людство. нша справа в яких формах та постасях, з якими результатами та наслдками. Подбно до зразкв культури взагал, типу масово, авангардно, елтарно, тоталтарно та багатьох

нших, екологчна культура багатовимрна неоднозначна мабуть, важко очкувати, що людство прийде до якось одн модел, хоча б тому, що воно залишаться роздленим на етноси, держави. Класи, парт, конфес та ще багато нших спльнот, страт та верств, котр навряд чи дйдуть в усьому спльно мови будь-коли. Екологчна культура, однак, форму для всх нас спльний вектор думання та мислення з одного боку, життя та дяння з ншого. справд, та ситуаця, що нин склалася у взаминах людини й довклля, однаковою

мрою зачпа багатого шейха, бдного смттяра, чорного та блого, ескмоса й ндуса, тобто ма унверсальне, життве значення для всього людства. У багатьох випадках дотримуватися вимог екологчно культури примушу закон, суворий до руйнвникв та забруднювачв природи, тобто людина приходить до них через заборону, табу, кару. Очевидно, що потрбн рзн шляхи екологзац людсько дяльност. Загальним же набутком мас стати мудре та гуманне природокористування кожного з землян.

У наш час екологчна культура, крм свтоглядних технологчних зрушень, ста ще й могутнм чинником усталення процвтаючих суспльств. Це характерно для багатьох кран, зокрема для Япон або ж Швец, котр зумли нтегрувати традицйн екокультурн цнност в постндустральне суспльство, або ж Сингапуру, Нмеччини чи США, де екологчна культура формувалася пд суворим оком закону. Скрзь у таких випадках спостергаються оздоровлення суспльства, полпшення його моральних та естетичних

чеснот, подовження тривалост життя та нш позитивн зрушення. Це ще один аргумент стосовно того, потрбна чи непотрбна екологчна культура. Отже, ниншня екологчна ситуаця у звязку з переходом до дяльност екокультурно наснажено та спрямовано ма стати мперативом поведнки кожного всх загалом. Окрем положення чинного законодавства щодо охорони природи 1. Положення про громадський контроль у галуз охорони навколишнього природного середовища 1.

Громадський контроль у галуз охорони навколишнього природного середовища вдповдно до Закону Украни Про охорону навколишнього природного середовища здйснюють громадськ нспектори з охорони навколишнього природного середовища надал - громадськ нспектори, котр призначаються вдповдними органами громадських природоохоронних формувань або головними державними нспекторами з охорони навколишнього природного середовища вдповдних територй. 2. Основним завданням громадського контролю у галуз охорони

навколишнього природного середовища безпосередня участь громадськост у справ покращення екологчно ситуац надання допомоги органам державного контролю в забезпеченн додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища пдпримствами, установами, органзацями та громадянами, попередження та виявлення порушень природоохоронного законодавства, лквдац х наслдкв екологчна просвта,виховання та нформування широких верств населення через засоби масово нформац.

3. Обктами громадського контролю охорона використання земл, надр,водних ресурсв, атмосферного повтря, рослинного та тваринного свту, природних обктв територй, що пдлягають особливй охорон, сельбищних територй мського середовища. 4. Громадський контроль базуться на принципах законност, гласност демократизму, захисту екологчних прав громадян вдповдно до Закону Украни Про охорону навколишнього природного середовища.

5. При здйсненн сво контрольно дяльност громадський нспектор повинен керуватись чинним законодавством та нормативними актами Уряду з питань охорони навколишнього природного середовища, ршеннями Мнприроди Украни та його органв на мсцях, цим Положенням. 6. Органзацю дяльност громадських нспекторв здйснюють вдповдно громадськ природоохоронн формування та пдроздли Державно екологчно нспекц Мнприроди Украни.

7. Громадськ природоохоронн формування та пдроздли Державно екологчно нспекц зобовязан систематично нструктувати громадських нспекторв, проводити з ними наради, семнари з обмну досвдом, надавати м практичну допомогу в здйсненн х природоохоронно дяльност. 8. З метою координац роботи громадськост, широкого залучення до розробки та виконання заходв по охорон навколишнього природного середовища, бережливого ставлення до природних ресурсв пдтримання контактв

з природоохоронними органами при громадських природоохоронних формуваннях та при пдроздлах Державно екологчно нспекц Мнприроди Украни можуть створюватись на громадських засадах штаби громадських нспекторв. 9. Органзацйними формами громадського контролю можуть бути планов та термнов переврки обктв, цльов рейди, участь в переврках, що здйснюють органи державного контролю, та термнов переврки у випадках отримання оперативно нформац про грубе порушення природоохоронного законодавства, про аварю або надзвичайну

ситуацю. 10. Громадських нспекторв призначають 1 в громадських природоохоронних формуваннях- кервн органи цих формувань вдповдно до х статутв. 2 при пдроздлах Державно екологчно нспекц - головн державн нспектори з охорони навколишнього природного середовища вдповдних територй. 11. Громадськими нспекторами можуть бути громадяни Украни, що досягли 18 рокв, мають досвд природоохоронно роботи та пройшли атестацю у вдповдних органах

громадських природоохоронних формувань або пдроздлах Державно екологчно нспекц. Призначення здйснються на пдстав власно письмово заяви громадянина, подання органзац, що рекоменду, та результатв атестац. 12. Громадськ нспектори отримують посвдчення встановленого Мнприроди Украни зразка, що пдтверджують х повноваження.

Посвдчення видають на три роки органи громадських природоохоронних формувань або пдроздли Державно екологчно нспекц вдповдно до пункту 10 цього Положення. По закнченню д цього строку громадський нспектор, що виявив бажання продовжувати контрольну дяльнсть в цй сфер, проходить переатестацю, позитивна оцнка яко пдставою для продовження строку д посвдчення. 13. Громадський нспектор д в територальних межах повноважень органу, що видав та зарестрував посвдчення.

14. Громадськ нспектори виконують роботу в порядку громадського доручення, без увльнення вд основно роботи без додатково оплати прац. 15. Громадськ нспектори мають право безперешкодно вдвдувати обкти в будь-який час х роботи при предявлен посвдчення отримувати нформацю про стан навколишнього природного середовища, джерело негативного впливу на нього та заходи, що вживаються для полпшення екологчно ситуац брати участь у проведенн спльно з працвниками пдроздлв

Державно екологчно нспекц Мнприроди Украни, нших спецально уповноважених органв контролю у галуз охорони навколишнього природного середовища рейдв та переврок додержання пдпримствами, установами, органзацями та громадянами природоохоронного законодавства, норм екологчно безпеки та використання природних ресурсв проводити переврки складати протоколи про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища подавати х вдповдному пдроздлу Державно екологчно нспекц для притягнення винних до вдповдальност.

У раз неможливост встановлення особи порушника на мсц громадськ нспектори можуть доставляти порушника до органв внутршнх справ та нших мсцевих органв державно виконавчо влади брати участь у пдготовц органами Державно екологчно нспекц або органами громадських природоохоронних формувань до суду матералв на вдшкодування збиткв, заподяних внаслдок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища вносити до адмнстрац пдпримств, установ, органзацй, вдповдних державних органв подання про виявлен правопорушення

в галуз охорони навколишнього природного середовища та пропозиц щодо х усунення виявляти обставини причини, як призводять до порушень природоохоронного законодавства, проводити профлактичну роботу по попередженню таких порушень захищати екологчн права нтереси громадян, пояснювати громадянам вимоги природоохоронного законодавства брати участь у громадськй екологчнй експертиз, що проводиться згдно Закону Украни Про охорону навколишнього природного середовища незалежними групами спецалств.

16. Громадськ нспектори працюють у взамод з державними нспекторами з охорони навколишнього природного середовища вдповдного пдроздлу Державно екологчно нспекц. 17. Громадськ нспектори можуть заохочуватись за досягнення у галуз охорони навколишнього природного середовища органами Мнприроди Украни за рахунок коштв позабюджетних фондв охорони навколишнього природного середовища або коштв громадських природоохоронних формувань,передбачених х кошторисами, та нших надходжень.

18. Громадськ нспектори зобовязан сумлнно виконувати покладен на них завдання та систематично нформувати вдповдний пдроздл Державно екологчно нспекц про результати сво дяльност щорчно звтувати про свою роботу. 19. Громадськ нспектори, котр належним чином не виконують сво функц або зловживають наданими м правами, можуть бути виключен з складу громадських нспекторв з вилученням посвдчення ршенням органу, що х призначив,за нцативою цих органв або за клопотанням органзацй, що х рекомендували.

Ршення про виключення можуть бути оскаржен,залежно вд того, хто призначав цього громадського нспектора кервним органам вдповдних природоохоронних формувань, або х вищестоячим органам головному державному нспектору з охорони навколишнього природного середовища вдповдно територ, а в окремих випадках Головному державному нспектору Украни з охорони навколишнього природного середовища. 2. Екологчна експертиза дючих промислових й нших обктв 1.

Питання про доцльнсть екологчно експертизи дючих промислових й нших обктв може розглядатися у виняткових випадках. 2. Органзаця тако експертизи повинна здйснюватися спльно експертними й нспекцйними пдроздлами обласних Державних управлнь - силами спецалзованих органзацй, що мають досвд пдготовки екологчних паспортв пдпримств, обслдування оцнки ситуацй на дючих виробництвах. 3. Подбна експертиза може здйснюватись за погодженням мж зацкавленими у проведенн сторонами на взамоприйнятних

для них умовах. 4. В процес екологчно оцнки дючого обкта 1 виявляються вс наявн джерела забруднення атмосфери - стацонарн органзован, неорганзован пересувн джерела забруднення водойм - технологчн процеси виробництва, цехи, длянки установки, де утворюються забруднен стчн води джерела забруднення грунтв пдземних вод - мсця утворення промислових вдходв 2 визначаться наявнсть ефективнсть д природоохоронних очисних споруд устаткування, як задян на пдпримств для забезпечення попередження негативного впливу джерел забруднення

на довклля 3 вдпрацьовуються пропозиц щодо доцльност змни технологчних процесв реконструкц, ремонту чи повно замни очисних споруд установок монтажу нових додаткових пилогазоочисних установок споруд для очистки забруднених стчних вод здйснення додаткових заходв по утилзац чи екологчно безпечному захороненню промислових й нших вдходв проведенню заходв по упорядкуванню, благоустрою озелененню територ пдпримства, органзац сантарно-захисно зони якщо обкт нею не забезпечений дотриманню статусу.

5. Якщо йдеться про екологчну експертизу дючого обкта, що вдноситься до екологчно небезпечних, обовязковою умовою проведення забезпечення пдготовки кервництвом обкта його власником матералв оцнки впливу господарсько дяльност на оточуюче навколишн середовище ОВОС, як повинн бути обктом тако експертизи. 3. Екологчна експертиза ново технолог технки 1. Екологчна експертиза ново технолог технки здйснються шляхом експертно оцнки документац проектв х створення практичного впровадження на нових дючих пдпримствах,

а не вже змонтованих технологчних лнй чи реальних зразкв технки. 2. Документаця по створенню впровадженню нових технологй технки пдляга державнй екологчнй експертиз лише в тому випадку, якщо ц технолог технка стосуються екологчно небезпечних видв дяльност. 3. В процес експертизи оцнюються тльки показники, що стосуються забезпечення охорони довклля вд забруднення рацональност використання природних ресурсв, вс нш - економчн, технчн т.д до уваги не беруться.

4. При здйсненн подбно експертизи, завдання пдготовки робочих матералв попередньо оцнки вдповдно документац доцльно давати, за домовленстю, мсцевим проектним проектно-конструкторським органзацям, а також вищим учбовим закладам чи окремим групам х спецалств вдповдного розробкам профлю. 5. Екологчна експертиза ново технолог технки одним з видв екологчно експертизи, що здйснються у дв стад. Документаця оцнються попередньо на рвн мсцевого

Державного управлння, Мнстерства охорони навколишнього природного середовища Украни, на територ, пдвдомчй якому передбачаться первинне впровадження ново технолог чи технки, проходить остаточну експертизу на рвн центрального апарату цього мнстерства. 6. Екологчна експертиза документац по створенню впровадженню ново технолог технки як самостйний вид експертно дяльност, здйснються виключно за нцативою замовника, оскльки в обовязковому порядку така документаця

повинна проходити державну екологчну експертизу у склад вдповдних технко-економчних обгрунтувань ТЕО, технко-економчних розрахункв ТЕР проектв робочих проектв будвництва нових, розширення, реконструкц технчного переозброння дючих пдпримств, на яких передбачаться практичне застосування ново технолог технки. 4. Перелк екологчно небезпечних видв дяльност 1. Атомна енергетика промисловсть включаючи видобуток збагачення руди. 2. Бохмчне, ботехнчне фармацевтичне виробництво.

3. Обробка, транспортування, збергання, поховання утилзаця небезпечних токсичних промислових вдходв. 4. Нафтохмя нафтопереробка. 5. Видобування переробка природного газу, будвництво газосховищ. 6. Хмчна промисловсть, шкрянопереробн, текстильн виробництва з фарбуванням тканин. Металургя чорна кольорова. Вугльна грничовидобувна промисловсть. 9. Виробництво, збергання застосування мнеральних добрив отрутохмкатв.

10. Виробництво, збергання, транспортування знищення боприпасв, вибухових речовин ракетного палива. 11. Виробництво електроенерг тепла на баз органчного палива, гдроенергетика. 12. Виробництво азбесту, скла, цементу. 13. Виробництво целюлози. 14. Електронна мкроелектронна промисловсть. 15. Гдротехнка мелораця. 16. Виробництво, збергання транспортування горючих, токсичних, вибухонебезпечних речовин, включаючи

матерали, що можуть утворювати отруйн продукти згорання спричиняти пилов вибухи. 1 Науково-дослдницька дяльнсть, у процес яко використовуються токсичн речовини, природн штучно синтезован органзми, бактер, вруси, втрата контролю над якими може становити екологчну небезпеку. 1 Розмщення будвництво аеропортв, залзничних вузлв вокзалв, морських рчкових портв. 19. Розмщення будвництво тваринницьких комплексв птахофабрик.