История возникновения Украинского государства (Укр.)

Перш державн утворення на територ сучасно Украни 1.сторичн корен укранського народу. Трипльська культура. 2.Виникнення рабовласницьких держав на територ сучасно Украни державн об днання кммерйцв, таврв, та сарматв. Скифське царство. Грецьк мста-держави Пвнчного Причорномор я. 3. Перш слов янськ держави. Антське царство. 1. сторичн корен укранського народу.

Трипльська культура. Кивська Русь-ранньослов янська держава з центром у Кив виникла на рубеж VII-IX столть. снування ц держави охоплю перод з IX столття по 30-т роки XII столття. Територальн мереж вд Балтики до Чорного Руського моря вд Карпат до Волго-Окського межирччя. лово Русь часто використовувалось у географчному значенн, як визначення територ

Середнього Поднпров я. Взантйц називали русв скитами або тавроскитами. м я Русь у X-XII столттях було тсно пов язано з Кивщиною. Цим словом спочатку називали варягв, потм земл полян у центральнй Укран, а потм те полтичне утворення , дставше назву Кивська Русь. Слово Украна вперше з являться в лтописах у 1187 р. вживаться як географчне поняття

Кивського порубжжя. Укранський народ сповнений духу нацонально-культурного вдродження. Йому належить давньоруська сторична спадщина, включаючи мову, культуру, державнсть. Ще до революц немало росйських вчених вважали Кивську Русь невд мною частиною нацонально стор Рос, а укранськ вчен вдповдно Украни. Одн з вчених стверджували, що псля розпаду

Кивсько Рус населення Надднпрянщини не прийшло на територю Центрально Рос згодом утворило Московську державу. накше кажучи вони навть не помчали снування окремого укранського народу нш вважали, що росйський народ не мо будь-якого вдношення до Кивсько Рус. В радянський сторограф пслявонного пероду вводиться поняття дино давньорусько народност, яка нбито дала початок трьом спордненим народам росйському, укранському блоруському.

Це суто полтична акця злиття нацй. Взагал, розглядаючи под в житт укранського народу, треба справедливо сказати, що за масштабами вони перевершують ус нш соцальн конфлкти тогочасно вропи. Хто тльки не посягав на крану, не маячу самостйно Укрансько держави Укранське минуле це сторя народу, змушеного боротися за виживання розвиток. Колись аграрна за самою свою суттю, Украна стала ндустральною в надзвичайно швидкий час.

Трипльска культура Ще археологчна культура часв мдного столття, пам ятники якого розповсюджен на Правобережнй Укран та в Молдов. Назва вд с. Триплля Кивсько област. Де на при кнц 19 ст. вперше знайден пам ятники ц культури. Основн заняття людей часу трипльсько культури це землеробство скотарство. Поселення людей того часу являли собою велик глинобитн домвки, побудован по колу.

Велику цкавсть з являють гончарн вироби посуд, модельки житлових будинкв, фгурки тварин. У перод свого розвитку мж 3500 та 2700 Рур. до н. е. Трипльц жили великими селами по 600 70 чоловк. У довгих та вузьких спльних оселях кожна см я займала власну, розгороджену на кмнати, частину житла. Орнаменти на череп яному посуд являв собою поднання плавних взерункв жовтого, чорного та блого кольорв. Це свдчить про магчн ритуали та вру в надприродн сили, що

панували в хнй культур. Трипльцям тепершн люди зобов язан появою дерев яного плуга, свердлом для пророблювання отворв у камен та дерев. На 2000 р. до н. е. трипльська культура перестала снувати. Частину х покорили степов племена, решта зникла у пвнчних мстах. 2. Виникнення рабовласницьких держав на територ сучасно Украни державн об днання кммерйцв, таврв та сарматв.

Скфське царство. Грецьк мста держави Пвнчного Причорномор я. Кммерйц найстародавнш по свой назв племена, як мешкали на територ степного Пвдня. Вперше згадуються в письменах в VIII VII ст. до н. е. Кммерйц були пастухо-землеробним плем ям. В 7 ст. до н. е. були вигнан скфами з територ Пвнчного Причорномор я в Малу Азю. Кммерйц перш кочов вершники.

Сармати стародавн кочов раномовн племена, родинн скфам. Кочували у степах Казахстану, Уралу, Поволжя, з другого ст. до н. е. панвне положення у степах Пвнчного Причорномор я перейшло вд скфв до сарматв. Кнець х панству поклали нашестя гоплв середина III ст. та гунв кнець VI ст. Пам ятники сарматв на територ Украни , Усть-

Каменськ кургани. Сармати являли собою не дине родинне плем я, а слабо пов язаний союз спорднених часто ворогуючих мж собою племен. Кожне з цих племен прагнуло до панування на Укран. Сарматськ жнки жили, як колись амазонки полювали верхи, брали участь у вйнах, одягались, як чоловки. Сармати торгували китайським шовком, кавказьким кришталем, напвкоштовним камнням у ран та нд. Таври - основне населення горяних та передгрних районв пвденного

Криму у першому тисячолтт до н.е. Вд х найменування походять назви Кримського п. острова Таврида, Таврика, Тавря. Перш свдчення о таврах маються у Геродота 5 ст. до н.е У кнц другого столття таври попали пд власть Понтйського царства. Скфське царство було значною мрою дитям сво епохи, рд ввся по батьквськй лн, майно длилося мж синами, панувала полгамя. Разом з померлим чоловком вбивали ховали його молодих жнок.

Скфи це безумовно, ндовропейц, раномовн кочвники. Серед них були скфи, орач, землероби. Але вся влада зосереджувалась в руках царських скфв кочовикв, що змушували нших скфв та скфськ племена Украни сплачували м данину. За ними стояло велике, добре озброне кнне вйсько. Розвиваючи у соб войовнич нстинкти, скфськ вони мали звичай пити кров у першого вбитого ворога.

Робили з ворожих черепв прикрашен золотом срблом чаш, знмали скальпи. Це був народ безжалсний, жорстокий до ворогв, але вдданий в дружб помж собою. Крм грабування у вйнах скфи займались торгвлею з грецькими колонями у Причорномор . Вони пропонували вск, мед, хутро, рабв. За це отримували вина ювелрн вироби, предмети розкошв.

Завдяки скфам Украна стала важливою частиною антично цивлзац Середземномор я. Через грецьк колон скфи зрозумли грецьку цивлзацю почали шанувати . У 513 р. до н.е. вйсько перського царя Даря захопило земл ниншньо Украни, але скфи змусили його вдступити. Наприкнц V початку VI ст. до н.е. скфи пдкорили фракйцв на Дуна. Але у 339 р. до н.е.

Флп Македонський, батько Олександра Великого завдав страшно поразки скфам- це було початком хнього кнця. Грецьк мста держави Пвнчного Причорномор я Наприкнц VII початку VI до н.е. греки заснували ряд колонй у Пвнчному Причорномор . У IV ст. до н.е. для грецьких мст на Укран настала пора розвитку. Найбагатшою з них була

Ольвя, розташована в гирл Бугу, вона була центром торгвл мж Грецю та чорноморськими колонями. До центрв торгвл належали Херсонес Феодося в Криму, Панткапей Керч, схдний Крим, але розквту прийшов кнець. Почалися сварки мж верхвкою та рабами, участилися напади кочвникв. Змцнення Риму завдало полтичну поразку еллнському свту, майже цле столття тримався

Панткапей з сусднми мстами, але у 68 р. до н.е. Рим оволодва Чорноморським узбережжям. Це поверта грецьким мстам на Укран економчну та полтичну стабльнсть. Проте панувати грекам на Укран залишалось недовго. Готи гуни х знищили зовсм. Перш слов янськ державн утворення. Антське царство.

З початку VI ст. до н.е. землеробський люд ста дедал полтичним. Дослдження хнх мовних , етнчних, культурних рис вказують на те, що люди ц були слов янами прямими нашими предками, першими укранцями. Порвняно з мграцю кочовикв розселення слов ян являло собою повльний рух з право слов янських земель. Вн рух охопив велик територ. Розселення носило мирний характер, за винятком окремих сутичок на кордонах з

Взантю. Слов яни просувалися на нов земл як колонсти, а не загарбники. Таким чином на початок VI ст. з спльно мови слов ян сформувались три пдгрупи захднослов янська, зрештою подлена на польську, чеську та словацьку. Пвденнослов янська з яко постали болгарська, македонська та сербохорватська. Схднослов янська з яко розвинулася укранська, росйська та блоруська мови. У VII ст. схдн слов яни врнше хн прям предки анти були корнним населенням правобережного

Днпра. Протягом VII та VIII ст. налчувалося близько 14 великих племнних союзв на землях тепершньо Украни, Блорус та Рос. Племена роди з патрархами на чол об днувало поклонння спльним богам. Пзнше з явися клас знат або князв. Антське царство. Анти пвнчно-схдна група слов ян, племен, як жили на територ лсостепу Схдно вропи з 2- половини VI ст. до початку VII ст.

Племена антв були могутнм полтичним об днанням. У них була сильна, дисциплнована вонна органзаця. Рд занять землеробство, скотарство, промисли, торгвля. Вели органзовану боротьбу проти племен готв та аварв. Анти наш прям предки. По свдченням взантйських письменникв VI ст. н.е анти були високими дужими людьми, як легко переносили поган умови.

Анти посдали територю вд Дунаю до Дону Азовського моря. У VI ст. анти поспшно загрожували пвнчним кордонам Взант, а часом погрожували столиц Константинополю. Завдання 4 Кивська держава в IX X ст. 1. Соцально-економчн полтичн передумови утворення. Норманська теоря. 2. Полтика перших руських князв.

3. Розквт кивсько держави. 1 Соцально-економчн полтичн передумови утворення. Протягом VII ст. схдн слов яни зосереджувались на правому берез Днпра. Вони налчували близько 14-ти великих племнних союзв заселяючих земл Украни, Рос та Блорус. У центральнй Укран мешкали поляни. На пвнчному заход жили древляни на пвнчному сход сверц.

На пвдн тиверц улич. Дулби волиняни жили у захднй частин крани. Союзи схдних слов ян послужили основою перших держав у Схднй вроп. Арабськ мандрвники згадують три так протодержави, а саме Куявю, це Кивська земля, Славю майбутня Новгородська Артаню Ростово-суздальська земля. Об днуючись у IX

X ст. у велик союзи княжння, слов яни створювали передумови для виникнення схднослов янсько держави Кивсько Рус. Кивська Русь ранньослов янська держава з центром у Кив виникла на рубеж VIII IX ст. снування ц держави охоплю перод з IX ст. по 30-т роки XII ст. Русь була могутньою державою. м я Русь у X XII ст. було тсно пов язано з Кивщиною. Т, хто хав з

Новгорода чи Суздаля до Кива, говорили, що дуть на Русь. Норманську теорю розвинули нмецьк вчен Т. Млллер, Т. Байер та А Шльоцер у XVIII ст. Згдно ц теор Русь заснували варяги германо-скандинавська народнсть. х називали вкнгами або норманами. Словом Русь спочатку називали варягв, потм земл полян у Центральнй Укран. Згодом з явилося полтичне утворення пд назвою

Кивська Русь. хоча перш вдом нам кивськ княз були скандинавського походження на Рус було чимало вонв-варягв не це стало виршальним фактором формування давньорусько державност. Державу сформували процеси соцально-полтичного економчного розвитку. Кивська Русь вдкрила новий феодальний перод в стор народв Схдно вропи. Це з явилося без рабовласницько формац.

Феодалзм зародився у них на баз первсно-общинного ладу. 2 Полтика перших руських князв. Перш кивськ княз не марили високими деалами створення могутньо держави. Вони жадали одного багатства. Завойовуючи Кив Олег прагнув об днати його з Новгородом та пдпорядкувати соб ц два мста для торгвл. Торгвля та збирання данини такою була дяльнсть перших князв.

Щовесни данину, збрану взимку з рзних схднослов янських племен вдправляли Днпром до Кива. Величезн каравани човнв, навантажен хутрами та невльниками долали небезпечну путь, долаючи днпровськ пороги. Велик княз насамперед були купцями, як займаючись грабжництвом торгвлею, перетворили Кив на центр могутнй великий. 3 Розквт Кивсько держави. Кив займав дуже вдале географчне положення , що сприяло його пднесенню.

Об днання пвнчного вденного слов янства було головним етапом у процес формування дино давньорусько держави з центром у Кив. Кивський князь опираючись на дружини полян-русв, був володарем над усма тими племенами, головн рки яких текли у напрямку Кива. Першим Кивським князем був Кий. За легендою Кий з братами Щеком Хорифом та сестрою Либдь заснували Кив. Зростання могутност авторитету

Кива тривало за князв Олега, горя та Святослава. Часи горя дуже змцнили Кивську державу. Пд владою горя опинилося близько 20 свжих князв руських. Псля смерт горя почала правити його дружина Ольга. Вона встановила суворий порядок управлння краною, що сприяло змцненню економчно могутност. В кран було прийнято християнство. Налагоджен вдносини з

Грецю Нмеччиною. Ще бльше змцнли позиц Кивсько держави за часи князя Святослава 964 972 р.р Войовнича натура, Святослав розгромив Хозарський кагананж, Волзьку Булгарю включив до складу держави вяжичв, придунайськ мста. Тльки йому вдалося закнчити об днання схднослов янських земель в однй держав з центром у Кив. Вплив Кивських князв був, безсумнвно велик, але влада хня у рзних частинах хнх володнь була обмеженою

неоднаково сили. Примтивна полтична органзаця, велик вдстан, вдокремленсть стояли на перешкод полтичного об днання . Перш кивськ княз мали дуже обмежен контакти вплив на пдвладн м племена. Данину ж збирала княжа дружина, набрана з ворягв. Мж князем дружиною були свордн стосунки, основан як на загальних прибутках, так небезпеках. Це основа полтично органзац ранньо Кивсько держави.

Вдкнязював Володимир, досягши на свох неозорих землях християнства. Але в т часи й була закладена основа майбутнх конфлктв мж укранцями та католиками поляками. Ярослав Мудрий 1036 1054 р.р Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогем могутност Кивсько Рус. Ярослав розширив кордони, вдвоював на заход земл, захвачен поляками, пдкорив нов прибалтйськ племена, розгромв печенгв. Володння Ярослава простягнулися вд

Балтйського до Чорного моря та вд рки Оки до Карпатських гр. У той же час у середньовчнй вроп ознакою престижу й могутност династ, була готовнсть нших династй вступити з нею у шлюбн зв язки. Дружина Ярослава була шведською принцесою, чоловк сестри Ярослава польський король, друго сестри взантйський царевич. Три доньки Ярослава вийшли замж за французького, норвезького та угорського королв.

Тро його синв одружилися з вропейськими принцесами. Не дивно, що сторики називали Ярослава тестем вропи. Завдяки пдтримц Ярослава на т часи швидко зростала церква. Досягнення у внутршнй полтиц були бездоганними. Засновувалися монастир, перетворюючись монастир, перетворюючись на осередки культури, населення ставало освдченншим.

Зведення загальноприйнятих у т часи законв у дину Руськ правду не тльки систематизувалося, але й змнювалося. У часи правлння Ярослава суспльство Кивсько Рус удосконалювалося, збагачувалося. Завдання 83 План 1. сторичн умови розвитку культури. 2. Державна культура, освта, наука, мистецтво. 3.

Матеральна культура. Будвництво, архтектура. 4. Побут укранських земель. 1 .сторичн умови розвитку культури. з прийняттям християнства у Кивськй Рус поширилася нова витончена й складно органзована релгя. У 1037 р. була , до яко входило шстдесят пископв. Багато пископв були взантйцями з власним оточенням.

Вони везли з собою писарв, майстрв, перетворюючи пископства на свй лад. До 988р. найвищим божеством у язичникв вважаться Перун бог грому блискавки. Боги Дажбог Сварог повтря сонця, дарител земних благ. Серед землеробського люду був пулож богв родючост Рода та роженец. Об ктами поклонння вважалися сотн духв рчок, лсв та предкв це часто виражалось у жертвуванн

м тварин, а подекуди людей. Схдн слов яни не зводили свом божествам величних храмв, не мали духовно рарх хня релгя давала слабкий опр християнству. Тому цвтом вруючого люду стали ченц. Ченц жили вдлюдненн, хн монастир були осередками християнсько освти й науки. У XIII ст. в Кивськй Рус було 50 монастирв, з них 17 в Кив. 2. Духовна культура. Освта, наука, мистецтво.

Церква справляла величезний вплив на культуру Рус. Були споруджен храми. Храм славетно Соф Кивсько, ця чудова кам яна споруда, зведена греками, вража всх в цей час. Зведена на взрець константинопольського храму, цей храм мав вигляд справжнього красеня на погляд киян, маючих дерев ян споруди. Розкшно прикрашений нтер р пдтримували, мармуров й алебастров колони. Його краса була просто слпучою. Але саме таке враження й мав справляти собор, бо у взантйськй

церкв добре розумли, що таке високе мистецтво, як емоц воно виклика у людей. Ц емоц посилювали вру. нтер р храму Свято Соф прикрашали кольоров мозаки та фрески, що змальовували людину. Використання кон також визивало благовння. кони розповсюджувалися по преважних оселях, ставали найцнншою в родин спадщиною. Але взантйц не любили ставити у свох храмах статуй, тому скульптура не дстала помжного розвитку. Псля 988р. в побут увйшло письмо.

Абетку створили чинц Килим Мефодй, греки. В Рим в богослужннях використовували латину, але Константинополь погоджувався з тим, щоб у церквах для схдних слов ян вживали церковно-слов янську мову, зрозумлу м. Поступово мова ширилася не лише на релгйну, а й на свтську лтературу. Лтература Рус мала релгйний характер. Це уривки з Старого й Нового заповтв, гмни, проповд, описи про життя святих .

Найвидатншими Патерик тобто сповдь про життя святих, написана ченцями Киво-Печерсько лаври, проповд й гмни святих Кирила Туровського , та нш. Але вс письменн джерела лишилися недоступними для неписьменного люду Кива. Скарбницею народно мудрост слугували для нього псн, приказки, загадки, билини. З поколння в поколння переказувалися билини про ллю

Муромця, Альошу Поповича та Добриню Микитича Битують рзн думки щодо освти серед знат Кивсько Рус. В лтописах 988 р. повдомляться, що князь Володимир наказав вддати у навчання боярських дтей, а син його Ярослав заснував у Новгород школу для 300 хлопчикв аристократичного походження. Була музична культура, музика, танц, супроводжували ус свята, родинн та культов.

3. Матеральна культура . Будвництво, архтектура. Разом з християнством прийшли й монументальна культова архтектура. Крм Соф Кивсько, яка була взрцем, були храми у Новгород Полоцьку. Був чудовий храм Св. Спаса в Чернгов, продовжуючи традиц Кивсько Десятинно церкви. Була ункальна церква в Киво-Печерський лавр 1073-1078 р.р Крм Киво-Печерського, ославилися в т часи, як пам ятники архтектури,

Софвський, рининський, Георгвський, Михайлвський, Золотоверхий монастир. Розвивалися живопис та художн рзьблення. Наприклад, мозаки Соф Кивсько виконано з смамти 177 кольорових вдтнкв. Високого рвня досягло декоративно-прикладне мистецтво, цнувалися твори художнього ремесла, србн вироби. 4. Побут укранських земель. Таким чином, з IX по 30-т роки,

XII ст. Кивська Русь вдкрила новий феодальний перод в стор народв Схдно вропи. Передовий для того часу соцально-економчний полтичний лад, вдала використання надбань свтово цивлзац, духовне культурне вдродження, прийняте християнства все це сприяло утвердженню Кивсько Рус Украни, як одн з провдних кран свту. Завдання 124 Брестська церковна уня 1596 р. План. 1. Становище православно церкви в

Польськй держав. Причини церковно ун. 2. Берестйськ собори 1596 р. Релгйна полтика полтична боротьба. 3. 400 рчна сторя ун, свтл й тньов сторони. 1. Псля ля Люблинсько ун 1569 р. посилився суспльно-полтичний рух на укранських землях як протидя польським католикам. Князь Василь Костянтин Островський очолив православну магнатсько-шляхетську опозицю, яка прагнула автоном укранських земель у склад Реч Посполито.

Бльшсть залишалися врною батьквськй вр православ ю, та бажала лквдувати на Укран магнатське землеволодння. Богдан Хмельницький вважав, що король ма бути государем щоби корал стинав шляхту дуки, княз, щоби вльний був соб згрши князь урзати йому шию, згрши козак то ж йому учинити. Значну роль в активзац суспльного життя в цей час вдграли опозиц полтиц колонзац укранських земель. Мету братства його члени вбачали такою Братство називаться, коли православн християни, що живуть серед

чужоврцв, серед ляхв, унатв проклятих ретикв, хочуть вд них вдлучитись Братства будували школи, де вчились хн дти мали сво друкарн. Вони видавали просвтницьку лтературу, закликаючи укранський народ до боротьби з католицизмом. Католицька церква в ц часи шляхом ун утвердити шляхом ун утвердити католизм на укранських землях. Уня церков розглядалася Ватиканом не як повернення до того стану, котрий був у християнств до розколу,

а як приднання православно нацонально церкви до католицько з обов язковим погодженням з верховенством римських пап та визнанням католицьких догматв дин стини. Отже, йшлося не до об днання на рвних засадах, як нин намагаються довести, а про приднання схдно православно християнсько церкви до католицько захдно. 2. Коли розйшлася встка про уню, православна громада вибухнула вд обурення. По всх укранських та блоруських землях православна знать збирала сво

Мсцев ради сеймики, на яких гнвно засуджувала уню. Щоб розв язати конфлкти, у 1596 р. в м. Берест м. Брест був скликаний церковний собор. Нколи не бачила Украни Блоруся таких величезних зборв духовенства. Противникв ун представляли два пископи, православн рархи з-за кордону, понад 200 священикв та безлч мирян. Водночас у табор прибчникв була жлинська католицьких сановникв, королвських урядовцв четверо

православних пископв. Переговори не вийшли, прибчники ун публчно уклали . Укранське суспльство розкололося навпл з одного боку православн магнати, бльшсть духовенства та на рдн маси, в той час як з ншого колишн рарх, купка прибчникв Виникла ситуаця снування церковно рарх без вруючих вруюч без свох рархв. Ця боротьба закнчилася подальшим роздрбненням, бо тепер снувало не дв, а три церкви католицька православна

та унатська, або греко-католицька. 3. Релгйна кнця XVI початку XVII ст. висвтила ряд наболлих проблем укранського суспльства. Зросла напруженсть мж Польщею та Украною. Католицька Польща була протилежнстю укранському суспльству. Конфронтаця з полками коштувала укранцям розвитку власно культури. Своя власна зубожла культурна спадщина приваблива польско-католицька культура привела до колонзац.

ншим побчним продуктом конфронтац мж православним в католикам був подл укранцв. Укранц подлилися на схдних захдних з багатьма вдмнностями. Але ворожнеча з поляками сприяла усвдомленню Укранцями сво самобутност. Завдання 164 Договр мж Росю та Украною 1654 р. Березнев статт. План 1. Вдносини Украни з Московською державою. 2.

Березнев статт 1654 р. 3. Росйсько-укранська вйна з Польщею 1654-1656 р.р. Союз Украни, Швец Семигорода проти Польщ. 1. Метою укранцв було знайти монарха, що мг би забеспечити новому суспльству законнсть захист. Кандидатом на роль покровителя Украни був православний московський цар. З початку повстання Хмельницький умовляв царя в мя спльно православно ври прейти на допомогу.

Але Москва реагувала якось обережно. Москва неодноразовов вела вйну з Польщею, тому зайняла вичкувальну позицю щодо Украни. Московими чеками, доки казаки й поляки, вже тод годилися вперучатися до подй. Хмельницький розумв, що без союзникв Украна не вистоть. Що собою являли так союзники, як турки, вн переконався у ход войових дй.

Контакти не з росйським царем пдтримувались ще в 1649 р. Зокрема, у березн 1649 р. Москва надслала перше офцйне посольство в Украну. В квтн перше укранське посольство вирушило у Москву на захист Украни, прийняти пд високу руку послати на допомогу вйськов сили. 1 жовтня 1653 р. царський уряд скликав Земський собор, учасники якого висловилися за ршення

Гетьмана Богдана Хмельницького все Вйсько Запорзьке з городами землями. На пдстав цього цар вислав в Украну посольство на чол з Боярином В.Бутурлним. 31 грудня 1653 р. Рося оголосила вйну Польщ. 2. 8 счня 1654р. в Переяслав збрали загальну раду на якй гетьман старшина виршили вддати Украну пд протекторат Росйсько держави. Юридичний статус

Украни в склад Рос було закрплено Березневими статтями, як вдом пд назвою Договр Богдана Хмельницького. Згдно з цю угодою Украна збергала вйськово-адмннстративну систему на чал з гетьманом. Лвобережна Украна отримала право зносин з ноземними державами. Однак царський уряд, що виступав за полтику жорстко централзац Рос, одразу ж почав обмежувати автономю Украни, вдмняти права населення, хоча за

Березневими статтями росйський уряд трактував Украну як окрему державу. 3. Тим часом Польща почала нову агресю проти Украни. В березн 1654 р. вйсько вторглося на Подлля, Волинь Брацлавщину. На цей раз укранському вйську допомагали Рося, яка вже перебувала у стан вйни з Польщею. До кнця 1654 р. укрансько-росйськ вйська змусили полякв

вдступити. Взимку 1656 р. Поляки виступили на Умань вже при пдтримц кримського пана, але в Охматвськй битв були розгромлен. Були визволен Подлля майже вся схдна Галичина. 19 вересня того ж року поблизу городка полоськ вйська знову зазнали поразки. Невдовз проти Польщ виступила й швеця. В серпн жовтн 1656 р. Рося Пльща уклали Вленське перемиря. Хмельницький в цей час енергйно займаться утвердженням коалц з

Швецю, Семиграддям, Брандебургом, Молдовою, Волощеною, Литвою проти Польщ Криму. Так, уклавши Укрансько-Трансльванський договр 1656 р. з семигородським князем Юрм Ракоц погодившись пдтримали його кандидатуру на польськй престол, Хмельницький домгся того, що Ракоц спльно з Швецю здйснить поход на Польщу, захопивши Варшаву. Проте невдовз Польща отримала допомогу вд татар австрйцв, а семигородського

князя скинули з престолу. У 1657 р. помира Б. Хмельницький. Отже, визвольна вйна укранського народу була не тльки видатною подю стор. Вона дала початок розбудов укрансько державност. Але сприяло нацональному культурному вдродженню, оскльки було положенно край унатству каталозму Реч Пасполито. З другого боку укранський уряд з самого початку став обмежувати автономю

Украни, а потм поступово знищив . Згдно з ршенням Переяславсько Ради, Правобережна Украна також потерпала пд протекторат Рос, але несприятлив результати вйни з Польщею призвели до того, що аж до кнця XVIII ст. ц укранськ земл залишались пд владою польськх феодалв шляхти. Завдання 20 6 Соцально-полтичний розвиток Украни в другй половин

XVII ст. 1. Труднощ полтичного становища Украни псля визвольно вйни. 2. Боротьба Укранського народу за незалежну державу в перод Руни. 3. Угода 1667 р. та Вчний мир мж Московю та Польщею. Закрплення розчленованост укранських земель. На соцально-економчний розвиток Украни в другй половин XVII ст. впливали наслдки вйни.

Входження пд протекторат Рос сприяло подальшому зростанню продуктивност сльськогосподарського виробництва, розвитков ремесла та мануфактур, а також зростанню мст як адмнстративних так культурних центрв. Поступово в надрах феодалзму починають визрвати перш елементи буржуазних вдносин, сльськогосподарському виробництву стають дедал бльше притаманн товарни вдносини. Зростають посвн площ пд зернов культури. стотн мсце в розвитку господарства займа твариництво, зокрема

племнне конярство. Розширення посвних площ у другй половин XVII ст. навть у першй половин XVII ст. вдбувалося головним чином за рахунок земель польських магнатв шляхти, вигнаних з Украни в ход Визвольно вйни 1648-1654 р.р. На Правобережж та захдноукранських землях з розвитком виробництва та сльхозпродуктв пристосування господарств феодалв до потреб ринку також спостергалося поступове збльшення посвних площ.

Землеробство в Укран у той перод мало зерновий характер. з зростанням великого феодального землеволодння посилються експлуатаця народних мас. У багатьох матках старшини запроваджувалася вдробткова продуктова рента. Панщина доходила до 2-3 днв на тиждень. Формувалося мануфактурне виробництво, але в умовах натурального господарства воно мало кооперативний характер. Вотчина мануфактурна утворилася внаслдок втягування в товарно-грошов вдносини господарств феодалв, отже поширення товарно-грошових вдносин змнювало звязки

мж районами Украни, що позитивно позначилося на економчнй дност народу Украни. 1. В результат визвольно вйни 1648-1654 р.р. Укранська держава увйшла до складу Московсько на права автомно. Була встановлена нова форма правлння . Терторя була подлена на 16 вйськових аркушв, або полкв. Вйськова генеральна рада санкцювала договори, обираючи гетьмана.

Царський уряд управляв Украною через спецально створену канцелярю з малоросйських справ. Псля смерт Б. Хмельницького козацька старшина обрала гетьманом генерального писаря Запорозького вйська вана Виговського. Виговський уклав союз з Швецю та Кримом, розпочав переговори з Польщею, розрвав союз з Москвою, сповстивши про це манфестом. Пд Гадячем у вересн 1659 р вн уклав договр з

Польщею, за яким Кивське, Брацлавське, Чернгвське воводства входили до складу Реч Посполаито. Народ договору не пдтримав. Не прийняли його й запорзьк козаки. Все це призвело до конфлкту з Росю весною 1659 р в результат якого росйська армя на чол з князем Трубицьким була розгромлена пд Конотопом. Гетьманом знов обрали Ю. Хмельницького, знову почали пдтримуватися стосунки з ншими державами.

2. Фактично ж, розрвана на окрем територ соцальними конфлктами, Украна роздлилася на 2 окрем частини. Народ назвав цей час руною 1663-1687 р.р Павло Тетеря на Лвобережж ван Брюховецький. Гетьмани Брюховецький та Тетаеря свдомо вддавали народ пд чуже панування один пд царя, нший пд шляхту короля. Нби про них писав лтописець Самийло Величко вщ слова на початку

XVIII ст. Для србла злата не тльки кожний з них дав би виколоти соб око, але брата й отця не пощадив би, то як би мав жаловати матки погибаючо Украни. Псля цього гетьманом став П.Дорошенко. Дорошенко повв боротьбу з Польщею визволив з-пд гнту Правобережну Украну. Вн мав на мет обднати вс укранськ земл, вигнавши польську шляхту з Правобережжя встановивши порядок. 3. Щоб скинути гнт

Польщ Москви, Дорошенко прийняв протекторат Туреччини, яка у 1672 р. оголосила вйну Польщ за Бучацькою угодою захопила Подлля. Пд владою Дорошенка закрпилася Надднпрянщина. Його спроби домовитись з Москвою заради обднання розрваних укранських земель фактично були перекреслен Росю. Через 20 рокв, 6 червня 1886 року мж Росю Польщею був пдписаний

Трактат про вчний мир, який пдтверджував права Рос на Лвобережну Украну, Кив Запоржжя. Пвнчна Кивщина, Волинь, Галичина залишилися пд владою Польщ. В 1668 р.Дорошенко йде походом на Лвобережжя, де його проголошують гетьманом цю Украни. Але новий гетьман многогршний, гостро поставив питання до прилежност

Кива до Украни. Великий государ преславний город Кив вс укранськ городи не шаблею взяв, а запорзьке вйсько вддалося йому добровльно. Домагався вн того, щоб кордон вд Литви повести рчкою Сож залишити Укран Гомель. Незалежна поведнка Многогршного збурила проти нього старшину. Його увязнили вдвезли до Москви, що зявилося перемогою Москви, з того часи Правобережна

Украна втратила полтичну економчну самостйнсть. Отже, на кнець XVII ст. укранськ земл були подлен мж Росю, Польщею Туреччиною. Автономя Лвобережно Украни або Гетьманщини регулярно обмежувалася. Завдання 24 7 1. Заселення Слобдсько Украни. 2. Соцально-економчне становище вонно-адмнстративний подл. 3. Скасування козацького ладу. 4. Культурне життя

Слобожанщини. 1. Слобдська Украна це велика територя розташована на схд вд Полтави, навколо тепершнього Харкова. Так як вона була малозаселеною беззахисною перед наскоками татар у середин 17 ст. росйський царський уряд дозволив кльком хвилям укранських вткачв, що рятувалися вд постйних вон на батьквщин оссти тут встановити незалежне самоврядування на козацький . Наприкнц 17 ст. населення Слобдсько Украни налчувало близько 85 тис. укранцв чоловчо стат, з них 22

тис. проходили вйськову строкову службу у козацьких полках . Схдно з сусднм Лвобережжям Слобдська Украна подлялася на полки, назван за п ятьма основними поселеннями Харквський, Сумський, Охтирський, Острогозький та зюмський. На вдмну вд Лвобережжя полковники на Слабожанщин обиралися на довчний строк. Проте Москва пильно стежила за тим, щоб козаки на кордонах не брали соб спльного ватажка, або гетьмана,

полтичний органзм, яке у Реч Посполитй. Цар призначав воводу з резиденц у Блгород який наглядав за дями козакв сплкувався з кожним полковником окремо. з зростанням великого феодального землеволодння посилються експлуатаця народних мас. 2. На Лвобережнй Слобдськй Укран в другй половин XVIII ст. продовжували панувати феодально-крпосницьк вдносини. Основну роль вдгравало сльське господарство. На Лвобережж та

Слабожанщин бльше уваги придляли вирощуванню жита, на пвдн пшениц. Полпшуться культура тваринства. Зростання промислового виробництва позитивно позначилося на розвитку торгвл. Розвивалися мста, як центри економчного, полтичного та культурного життя. Формувався нацональний нацональний ринок. Проводячи колонзаторську полтику царський уряд здйснював лквдацю автоном Украни. На перешкод цй полтиц стояв останнй гетьман

Украни Кирило Розумовський 1750-1764 р.р якому в тих умовах вдалося провести судову реформу, розпочати удосконалення козацького вйська, обмежити свавлля царських чиновникв. За наполяганням Катерини Розумовський був змушений зректись гетьманства. Колегя Малоросйська на чол з Губернатором Румянцевим провела перепис населення государств для збльшення зборв до мперсько казни. 3. Був скасований полковий устрй на

Слобожанщин, де 1765 р. з козацьких полкв утворилися регулярн гусарськ полки царя. Територя Слабожанщини стала зватися Слобдсько-Укранською губерню. Лвобережне козацтво реорганзувалося у 1783 р. в регулярн кавалерйськ полки карабнери. 4. Як писав у 1655 р. араб-християнин Павле Плетський Навть селяни в Укран вмли читати й писати а сльськ священики вважали свом обовязком навчати сирт, не

дозволяючи тим тинятися вулицями, як бродягам Вищу освту давала Кивська академя та фл у Внниц. В академ сформувалася чтка 12-рчна програма навчання, яка на рзних стадях зосереджувалася на оволоднн латинською , грецькою, церковно-словянською мовами, риторикою, поетикою, флософю та теологю. Викладалися також астрологя, географя, математика. Не бракувало Укран кнця XVII ст. книжок. В кран дяло 13 друкарень з них дев ять укранських, три польськ,

одна врейська. В одному лише 1679 р. друкарня випустила понад 6 тис. пдручникв. Незважаючи на вйни на Украни продовжувало розвиватися культурне життя, охоплюючи все населення.