Национальные революционные движения на Украине в начале ХХ века (Укр.)

Воззднання захдноукранських земель з УРСР В цьому реферат мова йде про становище трудящих мас захдноукранських земель, як перебували пд владою чужоземних загарбникв, Тх боротьбу за соцальне й нацональне визволення, воззднання з Радянською Украною. Аналзуться взамозвязок мж радянсько-нмецьким пактом про ненапад вд 23 серпня 1939 р. визвольним походом Червоно Арм на територю Захдно

Украни, Бессараб та Буковини. Показано початок соцально-економчних перетворень на захдноукранських землях, йдеться про необгрунтован репрес й довльн депортац значно частини населення далеко за меж Украни. У результат Великого Жовтня, революцйно боротьби трудящих усх народв колишньо Росйсько мпер вперше в стор була утворена суверенна держава укранського народу Укранська Радянська Соцалстична Республка. Та з допомогою

США й Антанти реакцйн кола Румун загарбали Пвнчну Буковину придунайськ земл, пд владою пансько Польщ опинилася Захдна Украна, а на Закарпатт запанувала чехословацька буржуазя. Отже, частина споконвчних укранських земель залишалася за межами УРСР. На загарбаних територях, 34 населення яких становили укранц, був встановлений жорстокий колональний режим. Переважна бльшсть укранцв жила в селах, але понад чверть з них були безземельними, майже третина

мала мзерн надли. Переслдуванням пддавалися укранська мова культура. Бльшсть населення була неписьменною. Закривались укранськ культурно-освтн заклади, офцйно заборонялося вживати так слова, як Украна, укранець. До цього слд додати ще соцальне та полтичне безправя, вдсутнсть, по сут, медично допомоги. У пошуках кращо дол тисяч й тисяч людей подавалися до кран Пвнчно та Пвденно Америки, Африки й аж до Австрал. нш ставали на шлях протесту проти снуючих порядкв,

проти гноблення й несправедливост, на шлях боротьби за сво соцальне й нацональне визволення, за воззднання з Радянською Украною. Pеволюцйно-визвольну боротьбу трудящих захдноукранського регону очолювали партйн органзац Галичини, Буковини та Закарпаття, насамперед Комунстична партя Захдно Украни КПЗУ, створена в 1919 р. до 1923 р. називалася Комунстична партя Схдно Галичини. Вона ввйшла до складу

Компарт Польщ КПП, однак дяльнсть була нерозривно повязана з КПбУ. У 20 30-х роках боротьба трудящих захдноукранських земель за сво соцальне нацональне визволення, за воззднання з Радянською Украною значно активзувалася. Одн за одним вдбувалися робтнич й селянськ страйки, проходили демонстрац, в яких брали участь також нтелгенця, службовц, пенсонери, представники нших соцальних верств населення.

Кульмнацю революцйних виступв на Захднй Укран були барикадн бо льввського пролетарату в квтн 1936 р. По свжих слдах квтневих подй 16 травня у Львов розпочав роботу Антифашистський конгрес дячв культури лтераторв, митцв, активних учасникв революцйного руху з Захдно Украни, Польщ, Захдно Блорус. Pеволюцйний рух на захдноукранських землях мав яскраво виражений нтернацональний характер. Укранц, поляки, блоруси, вре, люди нших нацональностей спльно виступали проти

панвних класв. Добровольц з Галичини, Буковини, Закарпаття, з трудово емграц з захдноукранських земель, як осли в Канад, Бразл, Аргентн, США, разом з представниками нших народв захищали республканську спаню. Комунсти Захдно Украни викривали справжн намри тих, хто виступав проти воззднання з Радянською Украною. Особливо непримиренн позиц у цьому питанн займали т, хто наприкнц 20-х рокв обднався в органзацю укранських нацоналств ОУН. Члени КПЗУ широко популяризували досягнення

Союзу РСР. Однак вони погоджувалися не з усм тим, що дялося в Радянськй Укран, й висловлювали свою точку зору. Так, коли члени ЦК КПбУ звинуватили О. Я. Шумського в нацонал-ухильництв й запропонували вдрядити його з Украни, то кервник Закордонного бюро допомоги КПЗУ К. А. Саврич Максимович заявив про незгоду з таким ршенням.

Його пдтримала бльшсть членв ЦК КПЗУ. Неодноразово в 20 30-х рр. був репресований польськими властями за революцйну дяльнсть один з ватажкв комсомолу Захдно Украни А. Д. Фалик. Перебуваючи у вязниц, вн у спецально написаному документ висловлював протест з приводу незаконних репресй судових процесв, що вдбувалися в СРСР над вдомими партйними дячами . КПЗУ була чи не диною з вропейських комунстичних партй, яка в т

роки фактично виступила проти культу особи Стална й попереджала про його можлив наслдки. В 1928 р. група членв Компарт Захдно Украни у лист до редакц одн з нмецьких комунстичних газет вдзначала, що сталнська група Кагановича в ЦК та ЦКК КПбУ свою опортунстичною практикою вдйшла вд леннсько лн в нацональнй полтиц проводить таку нацональну полтику, яка загрожу соцалстичному будвництву на Укран . Безперечно, не вс члени КПЗУ дотримувалися тако позиц, що й було одним з факторв, як зумовили

розкол у лавах в 1927 1928 рр. Вн завдав значно шкоди революцйно-визвольному рухов на захдноукранських землях, не мг не позначитися на виникненн згодом ново кризи у Компарт Захдно Украни. На початку 30-х рокв рзко активзували антирадянську дяльнсть реакцйн кола захдних держав та укранськ буржуазно-нацоналстичн органзац. В Польщ посилилися полцейськ репрес проти трудящих

Захдно Украни, боротьба яких на чол з КПЗУ розхитувала окупацйний режим тим самим пдготовляла умови для воззднання краю з УРСР та встановлення Радянсько влади. Однак при вдсутност правдиво нформац про под в Радянськй Укран Компартя Захдно Украни не змогла дати вдсч усм антикомунстичним акцям, що й призвело до безпдставного звинувачення тодшнього кервництва КПЗУ М, Заячквського

Косаря, Г. ваненка Барабу та нших у нацоналзм й зрад. Знову почалися репрес проти чесних комунств. Одних виключали з парт як ворожих агентв, нших як примиренцв. Чимало комунств сам залишали партйн ряди, а то й кнчали життя самогубством. Незабаром кризу було лквдовано. Але в 1938 р. на основ сфальсифкованих звинувачень Виконком Комнтерну, який сам тод вже зазнавав помтного тиску сталнзму, ухвалив ршення розпустити

КПП, у тому числ й складов частини Компартю Захдно Украни та Компартю Захдно Блорус. Однак, незважаючи на це помилкове ршення, значна кльксть комунств краю продовжували спвробтничати у рзних громадських органзацях. Особливо активно вони дяли у тих органзацях, як мали антивонний, антифашистський характер. Основним завданням революцйно боротьби залишалося воззднання з

Радянською Украною. Досягнення ц мети, визвольн походи Червоно Арм на територю Захдно Украни, Бессараб й Буковини тсно повязан з змстом радянсько-нмецького пакту про ненапад вд 23 серпня 1939 р. При висвтленн ц проблеми вчителю слд вдзначити, що на мжнароднй арен в той перод переплелися нтереси багатьох кран вропи. Таке становище вимагало вд кервництва Радянського

Союзу ретельно зважено оцнки мжнародного становища. Безперечно, Англя й Франця, з якими Радянський Союз вв переговори, своми дями давали пдставу для критики з нашого боку. Проте не слд забувати, що обидв ц держави внаслдок сталнських репресй у другй половин 30-х рокв виявляли сумнв щодо надй ност у вонному вдношенн такого союзника, як СРСР не прискорювали досягнення з ним згоди у пошуках забезпечення колективно безпеки в вроп.

Одночасно Сталн, ставши на шлях зближення з фашистською Нмеччиною, нехтував стратегчн плани Гтлера про завоювання територ за рахунок Радянського Союзу, насамперед Украни, не брав до уваги його заяву про бажання мати в руках нмцв родючу Украну, Урал Сибр, допустив фатальний прорахунок щодо умов та строкв нападу Нмеччини на нашу крану. Вдсутнсть взамного довря мж

СРСР в особ Стална й англйським французькими урядами призвела до того, що 21 серпня з нцативи Союзу РСР переговори з Англю й Францю були перерван. Отже, було упущено останнй шанс не допустити друго свтово вйни. Замсть цього 23 серпня було пдписано радянсько-нмецький пакт про ненапад. За тамним територальним протоколом, пдписаним додатково до пакту, передбачався подл сфер нтересв обох

держав, за яким Захдна Украна, поряд з ншими територями, мала ввйти до складу СРСР. Радянська сторона заявила також про свою зантересовансть у Бессараб. Пдписання тамного протоколу було не тльки виявом зневаги до моральних критерв у полтиц, а й являло собою прямий вдступ вд леннських принципв зовншньо полтики, за якими не визнавалися тамн угоди за спиною третх кран, особливо у питаннях, що стосувалися х нтересв.

У даному випадку мова йшла про нтереси суверенно Польщ. Радянсько-нмецький договр, вдзнача ряд дослдникв, мав для нашм крани як позитивн, так негативн наслдки. Позитивним те, що вн на сотн клометрв на захд вдсунув можлив рубеж зосередження фашистських вйськ, перешкодив обднанню капталстичного свту проти СРСР. Радянському Союзов було повернуто ряд територй, вдторгнутих внаслдок пдступних дй мпералстичних держав

псля першо свтово вйни Жовтнево революц. Завдяки пдписанню договору наша крана одержала майже два роки для змцнення сво обороноздатност. Однак неправильна оцнка Сталним мжнародного становища, його переконансть у тому, що Гтлер так скоро не нападе на СРСР, адмнстративно-командна система, яка панувала у нашому суспльств, не дали змоги максимально ефективно використати той час.

Негативними наслдками договору те, що вн викликав почуття тривоги, притупив у радянських людей пильнсть, завдав значно шкоди мжнародному авторитетов Радянського Союзу нашо парт, викликав серйозн труднощ у дяльност робтничих комунстичних партй та загальмував зародження руху Опору фашизму. А в грудн 1939 р. у звязку з радянсько-фнською вйною СРСР було виключено з Лги Нацй. Фашистська Нмеччина вд цього договору виграла багато.

Змцнивши сво позиц на Сход, вона окупувала практично всю Захдну вропу, одержала у сво розпорядження значн людськ й матеральн ресурси. До цього слд додати регулярн поставки й вонно-стратегчних матералв та сировини з Союзу РСР, у тому числ й з Украни, при частих порушеннях нмецькою стороною договрних зобовязань щодо нашо крани. В результат на червень 1941 р. гтлервська

Нмеччина за економчним потенцалом помтно переважала СРСР. Все це призвело до серйозно змни спввдношення сил в вроп на користь Гтлера. Отже, договр мав суперечлив характер наслдки. снують й нш точки зору на необхднсть результати пдписання пакту 23 серпня 1939 р. Проте не виключено, що без цього договору Гтлер мг би й не ризикнути напасти на Польщу хоча й заздалегдь готувався до цього, що пдняло б проти

нього при вдповднй домовленост й Англю, Францю, й Радянський Союз. Та договр було укладено й 1 вересня 1939 р. гтлервськ вйська напали на Польщу. Звязан з нею договрними зобовязаннями Англя Франця оголосили вйну Нмеччин. Це був початок друго свтово вйни. Вонн д з перших днв фашистсько агрес розвивалися не на користь

Польщ, уряд яко не змг органзувати ефективну вдсч переважаючим силам нмецького вермахту. Щоправда, в окремих мсцях частини польсько арм чинили упертий опр ворогов. У цлому гтлервськ вйська швидко просувалися на схд. В цих умовах, реалзуючи згадан вище пакт тамний протокол та лню розмежування радянсько-нмецького державного кордону, позначену на карт, пдписанй Сталним Рббентропом, щоб запобгти фашистськй окупац захдноукранських

та захднобло-руських земель, частини Червоно Арм 17 вересня перейшли радянсько-польський кордон вступили на територю Захдно Украни Захдно Блорус. Демаркацйну лню мж Радянським Союзом територю загарбано Гтлером Польщ було уточнено на основ пдписаного 28 вересня 1939 р. мж двома сторонами договору про дружбу кордони та двох тамних додаткових протоколв до нього. Цей договр був ще одним великим прорахунком Стална.

Вступ Червоно Арм на територю Захдно Украни вдкрив наро-дУ-цих земель шлях до життя без експлуатац гноблення. Але на цей акт населення краю реагувало по-рзному, залежно вд нацональних соцальних позицй. Бльшсть трудящих з радстю зустрчали радянських вонв. Колишн члени КПП КПЗУ, як вийшли з пдплля, активно включилися у створення революцйних органв народно влади ревкомв, тимчасових мських управлнь селянських комтетв.

Революцйн д робтничого класу й трудящого селянства активно пдтримувала передова захдноукранська нтелгенця. Зокрема, активну участь у соцалстичних перетвореннях взяли письменники С. Й. Тудор, О. Я. Гаврилюк та н. Однак немало було й нацоналстичне, по-антирадянському настроних людей тих, хто просто розгубився чи реально передбачав рзн репресивн заходи. Одн з них близько 20 тис. втекли на територю окуповано фашистами

Польщ , друг сподвалися на нш часи, а деяк й шкодили першим органзацйним полтичним заходам народно влади. Бльшсть населення пдтримувала революцйн д по охорон громадського порядку, лквдац безробття, введення на пдпримствах 8-годинного робочого дня. Схвально були зустрнут скасування помщицького церковно-монастирського землеволодння, подання допомоги безземельним малоземельним селянам, заходи по охорон здоровя, розвитку культури й освти. Питання про суспльний лад державну владу на територ

Захдно Украни могли виршити трудящ краю через свй верховний представницький орган. В звязку з цим 22 жовтня 1939 р. на основ загального, рвного прямого виборчого права при тамному голосуванн вдбулися вибори до Народних Зборв. Серед обраних депутатв було 402 робтники, 819 селян, 234 представники трудово нтелгенц. Переважна бльшсть з них укранц. За офцйними даними, не взяли участ у виборах або голосували проти 700 тис. чол.

11 кандидатв у депутати не набрали потрбно клькост голосв. 26 28 жовтня у Львов вдбулося засдання Народних Зборв. Виконуючи волю трудящих, депутати одностайно проголосили встановлення Радянсько влади на територ Захдно Украни. Народн Збори звернулися до Верховно Ради СРСР з проханням прийняти Захдну Украну до складу

Союзу РСР воззднати з Радянською Украною. Було затверджено також декларац про конфскацю помщицьких монастирських земель та про нацоналзацю банкв велико промисловост Захдно Украни. На основ звернення Народних Зборв V позачергова сеся Верховно Ради СРСР, яка працювала 1 2 листопада 1939 р одностайно прийняла Закон про включення Захдно Украни до складу СРСР воззднання з

Укранською РСР. 13 15 листопада вдбулася позачергова III сеся Верховно Ради УРСР. Вона також одноголосно ухвалила Закон про прийняття Захдно Украни до складу Укрансько РСР. Так було покладено початок воззднанню всх укранських земель в динй Укранськй Радянськй держав. В звязку з цим у склад

УРСР зявилося шсть нових областей Волинська, Дрогобицька у 1959 р. обдналася з Льввською, Льввська, Ровенська, Станслав-ська згодом перейменована в вано-Франквську Тернопльська, х загальна територя становила 88 тис. кв. км, на якй проживали 8 млн. чол з них 7,5 млн. було укранцв . За прикладом трудящих мас Захдно Украни посилили боротьбу за соцальне нацональне визволення трудящ

Пвнчно Буковини, а також трудове населення Бессараб, в ряд повтв яко ще в 1917 р. була встановлена Радянська влада. В роки громадянсько вйни Румуня загарбала Бессарабю. Цей агресивний акт Союз РСР нколи не визнавав трич робив спроби врегулювати з Румуню територальн питання. Однак безуспшно. Тод, в червн 1940 р враховуючи домовленсть про розмежування сфер , зафксовану в тамному протокол до вищезгаданого пакту вд 23 серпня.

Радянський уряд ультимативно зажадав вдновлення справедливост. Одночасно повернення Бессара-б органчно звязане з питанням про передачу Радянському Союзов т частини Буковини, населення яко в свой величезнй бльшост повязане з Радянською Украною як спльнстю сторично дол, так спльнстю мови та нацонального складу. Румуня змушена була задовольнити ц законн вимоги Радянського уряду.

Визволення Бессараб й Пвнчно Буковини вдбулося мирним шляхом. Населення цих земель з радстю втало частини Червоно Арм, як 28 червня 1940 р. перейшли кордон через рчку Днстер. 2 серпня VII сеся Верховно Ради СРСР прийняла Закон про включення до складу Укрансько РСР Пвнчно

Буковини, Хотинського, Акер-манського та змальського повтв Бессараб. Т райони Бессараб, в яких переважало молдавське населення, та Молдавська АРСР були обднан в склад новоутворено Молдавсько Радянсько Соцалстично Республки. Визволення й воззднання захдноукранських земель з Радянською Украною викликало широкий резонанс за рубежем.

Певн кола капталстичних держав представляли д СРСР як агресю й нтервенцю, що вдбулася на основ зговору Стална з Гтлером. Прогресивна громадськсть свту й реалстично мисляч буржуазн дяч вдзначали задоволення, з яким населення поневолених земель зустрчало сво визволення. Господарське культурне будвництво на соцалстичних засадах здйснювалося в складних умовах. Його очолювали партйн органзац, до яких входили комунсти, як прибули з схдних областей

УРСР, а також новоприйнят в партю кращ мсцев трудвники, у тому числ й колишн члени КПП КПЗУ. Щоправда, згодом немало з тих, хто входив до цих партй, пдпали пд котру вже хвилю сталнських репресй. У процес соцалстичних перетворень велика увага придлялася обмеженню й витсненню капталстичних елементв, вихованню у нових радянських громадян свдомого ставлення до прац, пильност до укранських буржуазних нацоналств. Одним з найважливших завдань була моблзаця трудящих захдних областей на подолання соцально-

економчно вдсталост, перебудову усього суспльного життя. Велику допомогу партйним органзацям у розвязанн цих завдань подавали комсомольц члени профсплок, кадри спецалств, яких постйно направляли майже вс схдн област УРСР. Значних перетворень зазнавала промисловсть, паливна база, яка була слабо розвинута . Було експропрйовано понад дв тисяч промислових пдпримств.

Реконструювалися снуюч виробництва й будувалися нов, проводилося укрупнення фабрик заводв, розвивалася виробнича коопераця. Пдвищувалася заробтна плата робтникв, зростала х свдомсть. Значн змни вдбувалися на сел. Сотн тисяч безземельних малоземельних селянських господарств одержали понад мльйон гектарв земл , значну кльксть худоби, посвного матералу, рзного сльськогосподарського реманенту, конфскованих у помщикв, посадникв, монастирв та великих державних чиновникв.

З метою подання допомоги сльськогосподарському виробництву створювалися МТС, рзн обласн та районн установи й органзац, як надавали багато послуг у розвитку рослинництва тваринництва. Важливою длянкою партйно роботи була агтаця за колективне ведення сльського господарства. Цьому пдпорядковувалися досвд Радянського Союзу, матеральна допомога вд держави. Одна частина селян включалася в колгоспне будвництво, нша вичкувала, що з цього вийде.

Немало було й тих, хто боявся помсти з боку озброних бандитських формувань укранських буржуазних нацоналств. Вони жорстоко знущалися з активств, вбивали багатьох з тих, хто вступав у колгоспи, та х органзаторв, чинили диверсйн акти тощо. Однак, незважаючи на рзномантн перешкоди ворожих елементв, протягом короткого часу було немало зроблено у соцальнй сфер. Серед трудящих розподлялося житло, нацоналзоване у великих власникв. Державна кооперативна торгвля витсняла приватних торговцв, як ставали на шлях саботажу, пдвищували

цни на продуктов та промислов товари. Безплатною стала медична допомога. Значно зросла кльксть лкарень, полклнк, амбулаторй. з схдних областей Украни прихало багато медичних працвникв. Вводилася система соцального забезпечення. Воззднання захдноукранських земель в динй Укранськй Радянськй держав вдкрило широк можливост для розвитку укрансько радянсько культури.

Система народно освти тут була реорганзована вдповдно до дючо в кран системи. Вс, хто бажав, могли навчатись у школ з укранською мовою викладання, яких до воззднання по сут не було. Лквдовувалася неписьменнсть малописьмен-нсть серед дорослого населення. На початок 194041 навчального року на Захднй Укран дяло 13 вузв десятки технкумв. Пожвавилася науково-дослдна дяльнсть. У Львов було вдкрито ряд флалв нститутв

АН УРСР, а також флал академчно бблотеки. До Сплки радянських письменникв Укрансько РСР було прийнято ряд майстрв художнього слова краю. Почали вльно друкуватися С. Тудор, П. Козланюк, Я. Галан, О. Кобилянська, О. Гаврилюк та н. Вперше за всю сторю було вдкрито стацонарн державн театри. До Льввського обласного вддлення Сплки радянських композиторв

Украни ввйшли композитори С. Людкевич, М. Колесса Козак, А. Кос-Анатольський та н. До творчого життя республки включилися художники . Труш, О. Кульчицька, А. Манастирський. Розширилася мережа культосвтнх закладв, створювалися умови для розвитку народного мистецтва . У ход уроку вчителю слд вдзначити також, що деформац соцалстичних деалв, як сталися в нашй кран в кнц 20-х у 30-х роках, вже в 1939 1941 рр. повною мрою проявилися й на

Захднй Укран. Унфкаця державного ладу й управлння в нових радянських областях здйснювалася за звичними на сход жорстокими адмнстративно-командними методами. До того ж не враховувалися певн вдмнност в економчному та духовному житт, у народних звичаях, що зумовлювалося клькавковим розднанням захдних схдних частин укрансько земл. Поряд з нацоналзацю велико промисловост, банкв засобв звязку проводилося вилучення й дрбних ремсничих

майстерень, приватних будинкв. У новому радянському апарат важливу роль вдгравали кервн кадри, як прибували з схдних областей Украни. Значна частина з них не знала мсцево специфки, що призвело до серйозних порушень радянських законв у галуз податково полтики, хлбозаготвель, до передчасно колективзац, за яку взялися в 1940 р з порушенням, як свого часу у схдних районах, леннських принципв переконання й добровльност. У селян насильно вдбирали землю. Лквдаця старо системи управлння супроводжувалася засланням без врахування

хнх полтичних поглядв службовцв колишнього держапарату, органв суду, прокуратури, полц тощо разом з х родинами. Вдразу псля воззднання почалися арешти й виселення Важливою длянкою партйно роботи була агтаця за колективне ведення сльського господарства. Цьому пдпорядковувалися досвд Радянського Союзу, матеральна допомога вд держави. Одна частина селян включалася в колгоспне будвництво, нша вичкувала, що з цього вийде.

Немало було й тих, хто боявся помсти з боку озброних бандитських формувань укранських буржуазних нацоналств. Вони жорстоко знущалися з активств, вбивали багатьох з тих, хто вступав у колгоспи, та х органзаторв, чинили диверсйн акти тощо. Однак, незважаючи на рзномантн перешкоди ворожих елементв, протягом короткого часу було немало зроблено у соцальнй сфер. Серед трудящих розподлялося житло, нацоналзоване у великих власникв. Державна кооперативна торгвля витсняла приватних торговцв, як ставали на шлях саботажу, пдвищували

цни на продуктов та промислов товари. Безплатною стала медична допомога. Значно зросла кльксть лкарень, полклнк, амбулаторй. з схдних областей Украни прихало багато медичних працвникв. Вводилася система соцального забезпечення. Воззднання захдноукранських земель в динй Укранськй Радянськй держав вдкрило широк можливост для розвитку укрансько радянсько культури.

Система народно освти тут була реорганзована вдповдно до дючо в кран системи. Вс, хто бажав, могли навчатись у школ з укранською мовою викладання, яких до воззднання по сут не було. Лквдовувалася неписьменнсть малописьмен-нсть серед дорослого населення. На початок 194041 навчального року на Захднй Укран дяло 13 вузв десятки технкумв. Пожвавилася науково-дослдна дяльнсть. У Львов було вдкрито ряд флалв нститутв

АН УРСР, а також флал академчно бблотеки. До Сплки радянських письменникв Укрансько РСР було прийнято ряд майстрв художнього слова краю. Почали вльно друкуватися С. Тудор, П. Козланюк, Я. Галан, О. Кобилянська, О. Гаврилюк та н. Вперше за всю сторю було вдкрито стацонарн державн театри. До Льввського обласного вддлення Сплки радянських композиторв

Украни ввйшли композитори С. Людкевич, М. Колесса Козак, А. Кос-Анатольський та н. До творчого життя республки включилися художники . Труш, О. Кульчицька, А. Манастирський. Розширилася мережа культосвтнх закладв, створювалися умови для розвитку народного мистецтва . Деформац соцалстичних деалв, як сталися в нашй кран в кнц 20-х у 30-х роках, вже в 1939 1941 рр. повною мрою проявилися й на

Захднй Укран. Унфкаця державного ладу й управлння в нових радянських областях здйснювалася за звичними на сход жорстокими адмнстративно-командними методами. До того ж не враховувалися певн вдмнност в економчному та духовному житт, у народних звичаях, що зумовлювалося клькавковим розднанням захдних схдних частин укрансько земл. Поряд з нацоналзацю велико промисловост, банкв засобв звязку проводилося вилучення й дрбних ремсничих

майстерень, приватних будинкв. У новому радянському апарат важливу роль вдгравали кервн кадри, як прибували з схдних областей Украни. Значна частина з них не знала мсцево специфки, що призвело до серйозних порушень радянських законв у галуз податково полтики, хлбозаготвель, до передчасно колективзац, за яку взялися в 1940 р з порушенням, як свого часу у схдних районах, леннських принципв переконання й добровльност. У селян насильно вдбирали землю. Лквдаця старо системи управлння супроводжувалася засланням без врахування

хнх полтичних поглядв службовцв колишнього держапарату, органв суду, прокуратури, полц тощо разом з х родинами. Вдразу псля воззднання почалися арешти й виселенняколишнх функцонерв буржуазних партй, великих дрбних пдпримцв, помщикв, посадникв переселенцв з Польщ, насамперед колишнх вйськовослужбовцв польсько арм, як в 20 30-х роках одержали тут землю, заможних селян, а також колишнх членв КПЗУ комсомольцв Захдно Украни, як перед тим були полтичними вязнями у польських тюрмах.

Жертвами сталнзму стала значна кльксть нтелгенц адвокати, вчител, вузвськ викладач, дяч культури. Як метод полтичного переслдування чи адмнстративного покарання широко використовувався такий вид репресй, як депортаця тобто виселення й заслання значно маси людей без правових та юридичних на це пдстав. Сам факт депортац був злочином проти людяност, не говорячи вже про жахлив, нелюдськ методи здйснення. Отже, повторювалося те, що було нагромаджено пд час розкуркулю-вання й нших репресй у схдних областях

Украни в попередн роки. Всього з Захдно Украни в 1939 1941 рр. було вислано до Сибру, Поволжя, Казахстану та на Пвнч, за рзними пдрахунками, вд 10 до 20 населення . Чимало невинних людей, яких Велика Втчизняна вйна застала в мсцевих тюрмах, були знищен, у тому числ й син великого Каменяра Петро Франко, депутат Народних Зборв. Вже в перш роки воззднання трудящ захдноукранських земель з допомогою радянського народу досягли

певних зрушень в економчному, полтичному культурному житт. Але вони були затьмарен несправедливими репресями багатьох н в чому невинних людей. все ж воззднання було тим актом, який вдбивав устремлння багатьох трудящих Захдно Украни, дав можливсть запобгти х можливому фашистському поневоленню.