Украинская Центральная Рада (Укр.)

Нацональний унверситет Киво-Могилянська Академя кафедра стор та полтолог Реферат на тему Укранська Центральна Рада Виконав студент ДЕН- Перегуда Максим Кив 2000 План. Вступ Створення Укрансько Центрально Ради 3 1-й Унверсал УЦР 5 Стосунки Укрансько Центрально Ради з Тимчасовим урядом 6 Посилення конфлкту з

Тимчасовим урядом 7 Жовтнев под 1917 р. у Кив. Проголошення Укрансько Народно Республки 8 Укрансько-бльшовицька вйна 10 Брестський мирний договр. Його результати 12 Висновки. Вступ. Наприкнц лютого 1917 р. несподвано для багатьох сучасникв вдбулася завершальна сцена в снуванн Росйсько мпер. 24 лютого в Петроград здйнялася хвиля масового страйкового руху,

Державна дума стала в опозицю до уряду. 27 лютого самодержавство впало, влада зосередилася в руках Тимчасового комтету Державно Думи. 2 березня члени цього комтету прийняли вд царя акт про зречення сформували новий Тимчасовий уряд крани. Революця перемогла. Активну участь у петроградських подях взяли укранськ вояки, як стали на бк Державно Думи. На початку березня в Петроград утворився Тимчасовий укранський революцйний комтет, який 2 березня опублкував вдозву до укранцв

Петрограда, закликавши х спрямувати свою енергю на завоювання власних нацонально-полтичних прав, наповнити свдомстю власних нацональних нтересв. Досить свордною та особливсть Лютнево революц, що коли в столиц мпер поширювались полтичн пристраст, решта територ населення крани перебували в стан полтично летарг. Чи не найбльшою мрою це стосувалося Украни. Перша нформаця про революцйн под в Петроград почала надходити в

Украну 28 лютого. З цього моменту можна починати вдлк короткочаснй стор укрансько революц так називають сучасн сторики спроби вдтворити незалежну Украну псля багатьох столть поневолення. Саме цей перод невпевненост Тимчасового уряду, нестабльност соцально та полтично ситуац був найсприятлившим для вдновлення укрансько державност. Тому цлком закономрним став наступний розвиток подй. Укранська нтелгенця з своми деями незалежност, що перебували у стан формування та усвдомлення, доклала

усх зусиль для органзац майбутнього незалежного укранського суспльства за принципами, що були притаманн саме народу Украни. Спробумо розглянути основн етапи ц революц, причини та наслдки поразки руху за незалежнсть укрансько держави. Вдзначимо, яку роль в цих процесах вдгравала Укранська Центральна Рада. 1. Створення Укрансько Центрально Ради. Вранц 3 березня кивська преса повдомила свох читачв про крах самодержавства.

У Кив одразу стали формуватися нов революцйн органи влади. Найавторитетншим серед них була Рада обднаних громадських органзацй на чол з М.Страдомським. З 5 березня на територ Украни практично було лквдовано органи царсько адмнстрац, владу отримали призначен Тимчасовим урядом губернськ й повтов комсари. Перемога революц вдкрила шлях до легалзац полтичних партй, створення рзномантних громадських органзацй.

В Укран, як в Петроград, в першй декад березня виникають ради робтничих солдатських депутатв, проте у нас ц ради не вдгравали провдно рол й на владу не претендували, тому про снування розмежування влади не доводиться говорити. Демократизаця суспльства, що вдбулася пд впливом революцйних змн, не могла не позначитися на укранському рус. 3 березня в клуб Родина Товариства укранських поступовцв ТУП збралося понад 100 представникв кивських деяких провнцйних укранських

органзацй. Якраз на цих зборах народилася дея заснування Центрально Ради. Гостра полемка точилася коло принципв творення, завдань програмних гасел. Саме ТУП хотло стати центром днання укранських сил. На противагу молодше поколння, сповдуючи соцал-демократичн погляди, наполягало на утворенн принципово нового центру, де були б представлен вс укранськ органзац.

За цим, власне, принципом 7 березня вдбулися вибори кервного ядра Центрально Ради. Головою УЦР обрали М.Грушевського, заступниками голови стали Ф.Крижановський, Д.Дорошенко, Д.Антонович. Крм того, було обрано секретаря та скарбника Ради. 7 березня, очевидно, слд вважати датою створення Укрансько Центрально Ради. Вдразу Центральна Рада вдгравала лише роль мсько органзац ще з несформульованою

полтичною платформою сво дяльност. 9 березня Центральна Рада закликала укранський народ домагатися вд Тимчасового уряду всх прав, як тоб природно належать. У вдозв не йшлося н про мсце, н про роль Центрально Ради в цих домаганнях. Зауважимо, що в перш дн свого снування ЦР переживала процес органзацйного та дейного становлення.

Центральна Рада, як, зрештою, весь укранський рух, була одним з лвофлангових у громадсько-полтичному житт, поступаючись нцативою росйським полтичним партям органзацям. Грушевський виршив зламати цей статускво. Важливим кроком у цьому напрям стало проведення у Кив 19 березня укрансько манфестац. Вче, що завершило манфестацю, пдтримало резолюц, пдготовлен Центральною Радою, насамперед про автономю Украни.

Остаточно викристалзувати полтичну програму Центрально Ради завершити органзацю мав Всеукранський нацональний конгрес. Пдготовка конгресу активзувала укранськ полтичн сили, як виршили негайно провести сво партйн ззди. Це зробили ТУП, партя соцалств-революцонерв та соцал-демократична робтнича партя. 6 - 7 квтня псля багаторчно перерви вдновила свою дяльнсть

Укранська радикально-демократична партя. Тими самими днями в Кив було створено Укранську селянську сплку. Провдн укранськ полтичн сили продемонстрували одностайнсть програмно вимоги нацонально-територально автоном Украни, а також прихильнсть до дей соцалзму. Ус ц ззди, безпосередньо повязан з пдготовкою проведенням Всеукранського нацонального конгресу, надавали йому ваги, полтично заангажованост та резонансу.

Конгрес вдкрився 6 квтня у Кив в присутност девятисот делегатв вд рзних укранських полтичних, громадських, культурно-освтнх професйних органзацй. Вся попередня укранська сторя не знала подбних форумв. Журналст Кивской мысли назвав його укранським патротичним паломництвом. Робота Конгресу зводилася врешт-решт до двох речей обговорення рзномантних аспектв нацональнотериторально автоном Украни виборв нового складу Ради. Обидва завдання вдалося блискуче виршити.

Учасники пдтвердили сво ршення по формуванню укрансько автоном. Також було обрано новий склад УЦР, яку очолили Грушевський, Винниченко та фремов. УЦР було надане право розширювати свй склад. Таким чином кльксть мандатв поповнилась представниками рад селянських та вйськових депутатв, а також нацональних меншин. Врешт-решт на серпень 1917р. розрахунковий склад

Ради становив 798 мандатв. Повний склад УЦР збирався лише на загальн збори сес чи пленум Ради. Таких вдбулося 9. Мж загальними зборами дяв спочатку Комтет Центрально Ради, згодом реорганзований в Малу раду, яка вдгравала ключову роль у дяльност УЦР - формувала полтику, виступала з законодавчими нцативами. Велика, Мала ради формувалися на партйних засадах.

Найчисельншою у Рад була фракця укранських есерв укранськ соцал-демократи дещо м поступалися, але тривалий час вдгравали у Рад провдну роль. Зробивши основною стратегчною метою Центрально Ради дею нацонально-територально автоном, М.Грушевський доклав чимало зусиль, щоб розкрити зформульований змст. Ся укранська територя зазначав Грушевський ма бути ор-ганзована на основах широкого демократичного

нецензованого громадського самоупорядкування, вд самого споду дрбно земсько одиниц аж до верху - до укранського сейму. Вона ма вершити у себе вдома всяк сво справи - економчн, культурн, полтичн, содержувати сво вйсько, розпоряджатися своми дорогами, своми доходами, землями всякими натуральними багатствами, мати сво законодавство, адмнстрацю суд. Отже, за Грушевським, автономна Украна повинна мати вс державн атрибути. Грушевський добре розумв мперськ посягання единой й неделимой

Рос, несумснсть демократ з такою формою росйсько держави Ми вс стомлен й знеохочен страшним прикрим централзмом старого росйського режиму не хочемо, щоб вн жив дал, хоч би й пд республканським червоним стягом. Ми хочемо, щоб мсцеве життя сво могли будувати мсцев люди ним порядкувати без втручання центрально власт. Вн бачив майбутн у федерац цлком незалежних держав.

В нй центру вн надав тльки проритет в зовншнх зносинах та у функцях забезпечення порядку в держав. Таким чином, можна говорити, що Грушевський розумв федералзм не як повне заперечення незалежно укрансько державност, а як крок й назустрч. У квтн 1917 р. йому здавалося можливим реальним налагодити нацонально-державне життя Украни. 2. 1-й Унверсал УЦР Центральна Рада намагалась на початку свого заснування вести лояльну полтичну гру з

Тимчасовим урядом. накше поводили себе нш полтичн сили. На 1-ому Всеукранському вйськового ззд 5 - 8 травня 1917 р. делегати однозначно закликали ЦР домагатися вд Тимчасового уряду визнання нацонально-територально автоном Украни. Ззд розгорнув кампаню боротьби за укранзацю вйськових частин, створивши Укранський вйськовий генеральний комтет. Все це сприяло змцненню становища

Ради. До Всеукранського вйськового ззду УЦР виявляла нершучсть у стосунках з Тимчасовим урядом. Холодне ставлення уряду з його прагненням будь-що дистанцюватися вд УЦР не створювали грунту для переговорного процесу. 16 травня до Петрограда прибула повноважна представницька делегаця УЦР на чол з заступниками голови Ради В.Винниченком та

С.фремовим. Головна з пропозицй ЦР полягала в тому, щоб Тимчасовий уряд висловив сво позитивне ставлення до автоном Украни. Сторони так не порозумлися. Однак ця поздка створила умови для переходу в наступ. Тепер треба було йти по революцйному шляху На хвил полтичних пристрастей четверт загальн збори Укрансько Центрально Ради З червня виршили звернутися до укранського народу з закликом органзуватися

приступити до негайного закладання пдвалин автономного ладу на Укран. Збори зобовязали Центральну Раду негайно пдготувати унверсал. 10 травня на засданн Комтету Центрально Ради в остаточному читанн було ухвалено й того ж дня на 2-му Всеукранському вйськовому ззд оприлюднено документ, який дстав назву 1-го Унверсалу Укрансько Центрально Ради. Вн юридично закрпив право

Украни на незалежнсть. Проголошення Унверсалу викликало бурхливе пднесення революцйного ентузазму мас. Росйська революцйна демократя в Укран змушена була переглянути сво позиц визнати, що вдкриту боротьбу з УЦР безпрецедентно програно. Таким чином небажання Тимчасового уряду принципово розвязати проблему державного устрою Рос означало прагнення росйського полтичного й державного стеблшменту зберегти

Росю централзованою, диною недлимою. Унверсал Центрально Ради став провсником неминучо децентралзац Рос в раз перетворення на крану демократичну. 3. Стосунки Укрансько Центрально Ради з Тимчасовим урядом. Бажаючи довести, що декларован Унверсалом слова однин будемо творити наше життя не пустопорожн, Комтет Центрально Ради 15 червня створив Генеральний секретарат на чол з

Винниченком. Так швидкий розвиток подй в Укран справив вдповдне враження на Тимчасовий уряд. 29 червня до Кива прибули три мнстри Тимчасового уряду для налагодження взамин з Центральною Радою. Уряд був готовий пти на серйозн поступки, але збергши сво реноме. Вимагаючи закрпити за Всеросйськими установчими зборами право остаточного виршення питань стосовно

органзац укрансько автоном, Тимчасовий уряд заявив, що не заперечуватиме права на снування. З свого боку делегаця обцяла, що уряд, приймаючи Закони стосовно Украни, узгоджуватиме х з УЦР Вона висловилася за створення крайового органу влади, фнансування його з державного бюджету, запровадження при Тимчасовому уряд посади комсара з укранських справ. Отримала право на життя дея укранзац вйськових частин.

Такий пдхд створював грунт для порозумння конструктивного далогу, хоч це й вимагало вд УЦР певного компромсу вдступу. Результатом переговорв стало офцйне визнання Тимчасовим урядом Генерального секретарату, а також видання ЦР Унверсалу. Змст його - це обцянки продовження курсу ЦР стосовно автоном Украни створення для цього вдповдно правово бази.

4. Посилення конфлкту з Тимчасовим урядом. Псля досягнення угоди з Тимчасовим урядом УЦР, ретельно дотримуючись узятих на себе зобовязань, почала втлювати здобут права. 15 липня мала Рада ухвалила новий склад Генерального секретарату. Того ж дня Винниченко вихав до Петрограду для переговорв з Тимчасовим урядом. Передбачалося затвердити новий склад

Генерального секретарату, а також узгодити його Статут, текст якого Винниченко вз з собою. Статут закрплював основн засади дяльност Генерального секретарату, його права та обов язки. Змна кервництва в Рос, прихд до влади Керенського змнили ситуацю на непередбачену. Уряд Вдмовив у затвердженн Статуту запропонував натомсть

Тимчасову нструкцю Генеральному секретарату, яка фактично позбавлювала укранську сторону ознак самостйност. Укранська делегаця звичайно не дала на не згоди. Конфлкт мж двома сторонами так залишився незалагодженим. На Укран одразу ж з явилися два рухи. Перший, який представляли нацонал-революцонери, вимагав негайно розрвати стосунки з Тимчасовим урядом самочинно затвердити Статут. Проте, така ситуаця могла призвести до повного краху

ЦР, оскльки незгуртован укранськ не мали б шансв на перемогу над Росю за таким сценарм. ЦР не могла так рзко мняти свою полтику, оскльки це пдрвало б авторитет серед укранських мас, зважаючи на поширення Унверсалу. Тому вона знову вдалася до низки компромсв, на як йшла й дос. Укранськ полтики-аматори сподвалися отримати автономю з рук Рос обмн на невелик поступки. В такй ситуац вони були просто неготов до незалежност, що й показала нершучсть

хнх дй. Опинившись у незвичному становищ переможцв, розгублен провдники Ради вдалися до рефлекс - отих болсних роздумв, притаманних нод творчй нтелгенц згубних для полтикв. нструкця формально взяла гору над Статутом. Щоправда, конструктивно спвпрац мж Тимчасовим урядом Генеральним секретаратом, по сут, не було. В жовтн внаслдок заяви УЦР про проведення Укранських установчих зборв мж ними спалахнув новий конфлкт.

Цей акт уряд розцнив як намр УЦР пдрвати державну владу. В.Винниченка викликали до Петрограда для пояснень, пригрозивши розпустити Раду. 22 жовтня вн вихав з Кива, однак давати пояснення урядов не довелося. Жовтневе повстання в Петроград вдкрило нову сторнку в стор революц. 5. Жовтнев под 1917 р. у Кив. Проголошення Укрансько

Народно Республки Псля повдомлень про переворот у Петроград укранськ бльшовики почали закликати маси до повстання з метою захопити владу. Але х д не мали жодного успху. Владу отримав створений Малою радою Крайовий комтет охорони революц в Укран, який пдлягав Центральнй Рад. Йому пдпорядковувалися з метою охорони революц вс органи влади означено територ, а також ус сили революцйно демократ. До комтету поряд з представниками

УЦР та укранських полтичних партй увйшли представники росйсько та врейсько демократ. Укранська бльшсть УЦР не обрала чтко позиц стосовно перевороту в Петроград, а вдповдальнсть за те, що дялося в Петроград, покладала як на уряд, так на бльшовикв. При цьому зростало напруження у стосунках штабу КВО та УЦР. Для покращення свох позицй УЦР 27 жовтня ухвалила резолюцю про владу в кран, що фактично позбавила

права на владу бльшовикв. Висновок був такий укранська ЦР висловлються проти повстання в Петроград й енергйно боротиметься з усякими спробами пдтримати бунти в Укран. Проте наслдки виявилися невтшними. Штаб округу, знехтувавши резолюцю, вдмовився вд спвробтництва з Крайовим комтетом, а бльшовики заявили про свй вихд з Мало ради. Крайовий комтет оголосив про свй розпуск, не бажаючи вдповдати за наступн под.

Мала рада, обговоривши на свому надзвичайному засданн ршення Крайового комтету, почала шукати виходу з становища, що склалося. 28 жовтня до Кива прибула з фронту пдтримка штабов КВО. Оточивши о 18 год. Марнський палац, частини штабу КВО заарештували утворений напередодн бльшовицький ревком.

Под в Кив свдчили про дезорнтацю суспльства в полтичних питаннях. Повстання було абсолютно неорганзованим, чим виявило свою непдготовленсть. Результатом стала каптуляця сил КВО, чим скористалася ЦР, взявши владу в сво руки. 28 жовтня Генеральний секретарат, який клька днв залишався в тн, перебрав функц лквдованого Крайового комтету охорони революц.

Вн виршив взяти у сво руки справи вйськов, продовольч та шляхи сполучення. ЗО жовтня загальн збори УЦР заслухали доповдь М.Грушевського про проект конституц Украни. Йшлося в нй про Укранську республку як складову частину федеративно Росйсько держави. Було поширено владу Генерального секретарату на Херсонську, Катеринославську, Харквську, Таврйську без

Криму, Холмську й частково Курську та Воронезьку губерн. Центральна Рада вжила заходв щодо припинення вйськових дй у Кив та демократизац штабу КВО. Це спростовувало повнстю думку про захоплення влади Центральною Радою. Можна сказати, що на той час в Укран не снувало полтичних сил, впливовших за Центральну Раду. Але питання влади на мсцях виршувалося не скрзь однаково.

Так, у Харков з надходженням повдомлення про повстання в Петроград виник вйськовореволюцйний комтет, а рада робтничих солдатських депутатв проголосувала за утворення обднаного демократичного уряду крани. По клькох днях вона схвалила акт проголошення Центральною Радою Укрансько Народно Республки. Однак у загальноукранському масштаб альтернативи УЦР не було. Кив поступово перетворювався на важливий полтичний центр.

Навколо нього гуртувалися як укранськ полтичн сили, так органзац росйських та врейських революцйно-демократичних партй. Ця тенденця виразно простежуться у виступ М.Рафеса 26 жовтня на засданн Кивсько мсько думи. Лдер бундвцв пд впливом бльшовицького перевороту заявив Наше щастя, що ми живемо в Укран, де Укранська Центральна Рада, до голосу яко прислухаться все населення. 7 листопада

Центральна Рада ухвалила 3-й Унверсал, який проголосив створення Укрансько Народно Республки у федеративному звязку з Росйською державою. Як територя УНР ним визначалися земл, заселен у бльшост укранцями. Крм того. Унверсал декларував програму соцально-економчних полтичних реформ, нацоналзацю земл, запровадження 8-годинного робочого дня, встановлення державного контролю над виробництвом, розширення мсцевого самоврядування,

забезпечення свободи слова, друку, ври, збрань, союзв, страйкв, недоторкансть особи житла. Проголошення Укрансько Народно Республки стало визначною сторичною подю, яка знаменувала вдродження укрансько державност у XX ст. Однак, з погляду сьогодення, текст 3-го Унверсалу не може не викликати критичних зауважень. Проголошуючи створення Укрансько Народно Республки з метою захисту укранського народу вд петроградських

заколотникв, Центральна Рада водночас прагнула дружнього великого будвництва нових державних форм, як дадуть великй знеможенй Республц Рос здоровя, силу нову будучнсть. Таким чином, зваливши на сво плеч основний тягар перетворення Рос на федеративну республку, УЦР добровльно зобовязувалася силами нашими помогти Рос, щоб вся республка Росйська стала федерацю рвних вльних народв.

Це, можливо, було найбльшою помилкою ЦР неможливо будувати власну незалежнсть, спираючись на старшого брата, що керуться поглядами здебльш мперськими, нж унтарними. У листопад 1917 р. Центральна Рада дяла, керуючись власною деологю. Навть 3-й Унверсал дався й не просто. До цього акту пдштовхнули зовншн чинники под у Петроград та захоплення влади бльшовиками. Не врячи в можливсть хньо остаточно перемоги,

УЦР зробила ставку на федеративну Росю. У листопад в Народнй вол М.Грушевський закликав рятувати Росйську федерацю. Дал ми побачимо, як багато енерг часу Центральна Рада витратила, намагаючись витворити демократичну, федеративну Росю. Але спроби виявилися марними. Бльше того, вона вступила в конфлкт з бльшовиками, змарнувавши час, необхдний для консолдац укранських сил.

6. Укрансько-бльшовицька вйна Лквдувавши Тимчасовий уряд у Петроград, бльшовики не змогли до кнця року поширити свй вплив за меж Центрально Рос. м не завжди вдавалося швидко зосередити владу на мсцях у руках рад, як до того ж не були готовими виконувати функц державних органв, бо не мали н вдповдних структур, н досвду. Бльшсть регональних урядв Рос прямо висловлювалися за оформлення однордного демократичного уряду крани.

Велик над покладалися на Всеросйськ установч збори, вибори до яких вдбулися в листопад-грудн 1917 р. Вони показали, що бльшовикв пдтриму неповних 25 виборцв, тод як партю есерв - понад 40. В Укран за бльшовикв голосувало ледве 10 виборцв, а за укранськ парт - понад 75. Захопивши владу в Петроград, Ленн точно визначив, що для збереження контроль над армю куди важливший за результати виборв до Установчих зборв. 9 листопада

Раднарком видав наказ про замну верховного головнокомандуючого генерала Духонна, який вдмовився коритись бльшовикам, прапорщиком Криленком. Надавши полковим та вйськовим комтетам право переговорв з противником, розпочали революцю в рядах арм. Повалення Тимчасового уряду, розклад старо арм пдрвали соцальн та економчн пдвалини, на яких трималася крана, розпочалася ланцюгова руйнвна реакця у всх сферах державного, полтичного, економчного

соцального життя. Рося перетворилася на крану людей, позбавлених соцального статусу й безвдповдальних перед законом моральними нормами . Центральна Рада засуджувала руйнвну полтику бльшовикв. Вдбулися спроби формування Укранського фронту шляхом централзац укранських вйськових сил. Суттвою деталлю те, що ЦР вважала, що повноважним суб ктом переговорв вд Рос повинен бути центральний уряд, створений за згодою усх полтичних сил.

Бльшовики, вбачаючи у ЦР головно конкурента на владу розгорнули шалену деологчну пропаганду. Змальовуючи ЦР як контрреволюцйну, буржуазно-нацоналстичну органзацю, бльшовики також робили спроби пдрвати днсть ЦР. Саме завдяки м впроваджувалась дея переобрання складу ЦР на Всеукранському з зд. Д ЦР мали здебльшого оборонний характер. Поступаючись бльшовикам в такй гр, й доводилось йти на поступки, вигдн для них.

Спроби ЦР якимось чином зорганзувати укранську армю було зустрнено вдкритими силовими заходами. Яскравим проявом агресивност Петрограда став ультиматум РНК до УЦР вд 4 грудня. Цей зразок революцйно демагог вдкрив шлях до вонного продовження конфлкту. ЦР опинилася пд загрозою вонних дй з Росю. Укранськ полтичн сили розцнили ультиматум бльшовикв як замах на УНР. хоча вони виявили сво право на владу у кран, помилкою була недооцнка т загрози, що надходила

вд бльшовикв. Справу тепер виршувала не полтична демагогя, а реальн вйськов сили. 9 грудня перш ешелони вйськ Раднаркому прибули до Харкова. Захопивши владу у сво руки, бльшовики провели з зд рад, створивши в результат маронетковий Радянський уряд. Протягом 2 мсяцв вйська бльшовикв захопили Центральну частину Украни. Такий поворот справ для

ЦР був несподваним. Не маючи змоги сконцентрувати вйськов сили, ЦР проголосила незалежнсть УНР свом 4 Унверсалом. сторичне значення цього документу загальновдоме. Вн завершив процес розвитку укранського нацонального руху, проте, його прийняття не збглося з пднесенням руху за незалежнсть. Крана, наповнена рзко протилежними полтичними силами, не мала централзовано влади, тому подальшу долю виршували вже трет сторони. 25 счня члени

Мало Ради й Ради народних мнстрв залишили Кив. Тепер врятувати УЦР вд остаточного бльшовицького розгрому могли лише крани Четверного союзу. 7. Брестський мирний договр. Його результати. Останньою надю перед лицем неминучо поразки була допомога чужоземно держави. Симпат ЦР взагал були на боц кран Антанти, але захдн крани не хотли визнавати незалежну

Украну. 22 грудня виник цлком новий вибр можливостей, коли Ленн розпочав мирн переговори у Брест-Литовську з Центральними державами. Укранську делегацю було визнано на цих переговорах. Отримавши статус незалежно сили, делегаця ЦР пдписала договр кранами нмецького блоку. Псля взяття бльшовиками Кива ЦР змушена була звернутися по допомогу до

Центральних кран. Не важко зрозумти, як цл переслдувала Нмеччина в наданн тако допомоги Украна цкавила як поставщик сировини продовольства. 8 лютого нмецьк вйська чисельнстю 450 тис. чоловк, вступили на Украну. Було вдновлено владу ЦР та Ради мнстрв. Населення сприймало це повернення досить стримано. ЦР намагалася пояснити задачу ноземних вйськ, як допомжну, що не несе за собою няких негативних наслдкв.

Проте, захопившись нацональною дею, полтична елта втратила пдтримку широких мас. Брак чтко спрямовано соцально-економчно полтики, суперечки в земельному питанн призвели до того, що укранський уряд втратив реальний вплив на укранськ маси. Незадоволення селянства, що не отримало реального права на землю, рзнобй думок полтичних поглядв у верхнх колах призвели до формування альтернативно сили на чол з

Скоропадським, що стала реальним претендентом на владу. До того ж нмецький уряд. Помчаючи кволсть полтики ЦР, почав втручатися у внутршн справи Украни, порушуючи умови надання допомоги. Пд його тиском ЦР змушена була пдписати угоду про надання величезно клькост продовольства. Ця угода стала вироком для ЦР. Нмц видали наказ засювати вс вльн земельн площ.

Для централзац влади вони виршили усунути владу ЦР замнити на владу гетьмана Скоропадського. Гру було програно. День 29 квтня став останнм в стор Центрально Ради, яка без бою здала владу в руки Скоропадського. Треба зазначити, що в останнй день свого снування ЦР ухвалила конституцю УНР. Украна проголошувалась суверенною, демократичною, парламентською державою,

з подлом влади на виконавчу, законодавчу судову. Однак укранське суспльство було неготове до сприйняття цих абстрактних демократичних принципв, як Конституця ставила на реалями життя. Висновки. За той рк, протягом якого Центральна Рада виступала основним полтичним чинником на Укран вона досягла значних успхв, але й зазнала страшних невдач. З огляду на полтичну недосвдченсть та дискримновансть укрансько нтелгенц до революц, створення змцнення

було безперечним здобутком. Вона перетворила укранське питання на одне з ключових революцйного пероду. З полтично точки зору Центральна Рада у взаминах з Тимчасовим урядом бльшого, нж хтось мг сподватися. Прагнучи створити демократичний парламентський устрй, Центральна Рада лишалася вдданою свой мет, незважаючи на те, що ситуаця вимагала жорсткост дй.

Чи не найбльш далекосяжним здобутком Центрально Ради було те, вона серйозно пдрвала ранше недоторканий принцип дино та неподльно Рос. Але найочевидншою в дяльност Центрально Ради поразка. Причини полягають у вдсутност двох головних опор державност, а саме боздатно арм та адмнстративного апарату. Не меншо ж шкоди завдавала вдсутнсть згоди щодо того, яку полтику проводити. Нарешт, безпосередньою причиною кнця Центрально Ради стала неспроможнсть задовольнити нмецьк вимоги.

У кнцевому рахунку поразку Центрально Ради зумовила нерозвиненсть укранського нацонального руху. Центральна Рада фактично була змушена починати будвництво держави ще до завершення процесу формування нац. Бльшсть освчених людей в Укран була або росянами, або русифкованими. Крм того, вдчувався гострий брак компетентних людей для органзац адмнстративного апарату укрансько держави. З огляду на ц, здавалося б, нездоланн труднощ, можна зрозумти, чому сучасники називали молоду

укранську нтелгенцю богами, як бралися з нчого створити цлий новий свт. Список використано лтератури. 1. В.Ф.Верстюк, О.В. Гарань, О Гуржй та н. пд ред. В.А.Смоля К Альтернатива, 1997 424с. 2. Orest Subtelny Ukraine A History, University of Toronto Press, 1988, переклад з англ. Ю.Шевчука пд ред.

Ю.Г.Медюка Кив, Либдь, 1991. 3. Борисенко В.Й. Курс укрансько стор З найдавнших часв до ХХ столття Навч. Посбник. К. Либдь, 1996. 616с. 4. Бойко О.Д. сторя Украни Посбник для студентв вищих навчальних закладв. К. Видавничий центр Академя, 1999. 568с. Гаудеамус.