Системи управління базами даних

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсового проекту по дисципліні «Системи управління базами даних» ЗМІСТ Введення 4 1. Об’єкти Access 9x 2. Таблиці 2.1 Загальні поняття 2.2 Особливості таблиць баз даних 6 2.3 Надійність баз даних 2.4 Утворення зв’язків між таблицями 3. Запити 3.1 Загальні поняття 3.2 Запити на вибір 8 4.

Форми 4.1 Створення форм 4.2 Автоформати 4.3 Структура форм 4.4 Розділи форми 4.5 Створення написів 4.6 Створення й редагування зв’язаних полів 12 4.7 Інші елементи керування форми 13 5. Звіти 5.1 Автозвіти 5.2 Структура звіту 14 6. Керівництво користувача 16 Висновок 18 Список використаної літератури 19

Додаток А 20 Додаток Б 21 Додаток В 22 Додаток Г 23 Додаток Д 24 ВВЕДЕННЯ Системи управління базами даних – це програмні засоби, за допомогою яких можна створювати бази даних, заповнювати їх та працювати з ними. У світі існує багато різноманітних систем управління базами даних. Багато з них насправді є не закінченими продуктами, а спеціалізірованими мовами програмування, за допомогою

яких кожний, вивчивший цю мову, може сам створювати такі структури, які йому потрібні, і вводити в них необхідні елементи управління. До таких мов відносяться Clipper, Paradox, FoxPro та інші. Необхідність програмувати завжди утримувала устаткування баз даних в малому бізнесі. Великі підприємства могли дозволити собі зробити наказ на програмування спеціальної системи „під себе”. Малим підприємствам звичайно не по силам було не тільки вирішити, але й правильно

сформулювати цю задачу. Становище покращилось з появою у складі пакета Microsoft Office системи управління базами даних Access. Ранні версії цієї програми мали номери Access 2.0 та Access 95. За допомогою Access 9x звичайні користувачі отримали зручний засіб для створення та експлуатації досить міцних баз даних без необхідності щось програмувати.

У той же час робота з Access 9x не викреслює можливості програмування. За бажанням систему можна розвивати та настроювати своїми силами. Для цього треба володіти основами програмування на мові Basic. Ще одним додатковим досягненням Access 9x є інтегрованість цієї програми з Excel 9x, Word 9x та

іншими програмами пакета Office 9x. Данні, створені в різних додатках, утворюючих цей пакет, легко імпортуються та експортуються з одного додатка в інший. 1 ОБ’ЄКТИ ACCESS 9X Початкове вікно відрізняється простотою та лаконічністю. Шість вкладок цього вікна представляють шість видів об’єктів, з якими працює програма. Таблиці – основні об’єкти бази даних. В них храняться данні.

Реляційна база даних може мати багато взаємозв’язаних таблиць. Запроси – це спеціальні структури, які існують для обробки даних у базі. За допомогою зо просів данні впорядковують, фільтрують, відбирають, змінюють, тобто виконують їх обробку. Форми – це об’єкти, за допомогою яких в базу даних вводять нові данні. Обліки – за допомогою їх данні видають на принтер в наглядному виді.

Макроси – це макрокоманди. Якщо якісь операції з базою виконуються дуже часто, є сенс згрупувати декілька команд в один макрос та назначити його сукупністю клавіш [1]. Модулі – це програмні процедури, написані на мові Visual Basic. Якщо стандартних можливостей не вистачає для утворення вимог замовника, програміст може розширити можливості системи, написав для цього потрібні модулі.

2 ТАБЛИЦІ 2.1 Загальні поняття Таблиці – основні об’єкти бази даних. Утворення бази даних починається з утворення таблиці. Цей процес полякає у завданні її полів та зазначенні їх властивостей. Воно починається з натискання на кнопці Утворити у вікні База даних. Є декілька методів створення нової таблиці, які відрізняються рівнем автоматизації.

Самий автоматичний спосіб полягає у імпорті таблиць з другої бази даних, можливо, утвореної в іншій системі [2]. В залежності від обставин з імпортує мої таблиці може поступити структура полів, їх назва та властивості, а також і зміст бази. Якщо щось імпортується не зовсім так, як треба, потрібні правки заносять вручну. В тих випадках, коли мова йде про чужу таблицю, яка знаходиться на далекому серверу

і яку не можливо імпортувати повністю, використовують режим Зв’язок з таблицями. Це нагадує підключення до таблиці для загального користування її даних. 2.2 Особливості таблиць баз даних Таблиці баз даних не являються самостійними документами. Сама база – це документ. Їй відповідає файл на диску, і можливо зробити його копію. Структура таблиць – також документ.

В деяких системах вона має окремий файл, а в деяких такого файла не має, але структура таблиць входить у склад загального файла бази даних наряду з за просами, формами та іншими об’єктами. Зміст таблиць не можливо сохранити присудковою командою або відмовитися від його сохраніння. Усі зміни в таблицях сохраняються автоматично в режимі реального часу. 2.3 Надійність баз даних Надійність баз даних має велику важливість.

Результати втрати документу, створеного в текстовому процесорі або графічному редакторі, можна оцінити затратами часу, необхідного для його виконання. Втрата бази даних може привести до зупинки цілої галузі промисловості та мати глобальні наслідки. Існують бази даних, від яких залежить робота банків та промислових підприємств. 2.4 Утворення зв’язків між таблицями Для утворення зв’язків між таблицями є спеціальне діалогове вікно, яке має назву Схема даних.

Це вікно відкривають натисканням на кнопці панелі інструментів або командою Сервіс – Схема даних. Якщо раніш ніяких зв’язків між таблицями не було, то при відкритті вікна Схема даних відкривається вікно Добавлення таблиці, в якому можна обрати потрібні таблиці для включення їх в структуру між табличних зв’язків. Якщо зв’язки між таблицями вже були задані, то для введення в

схему даних нової таблиці треба клацнути правою кнопкою на схемі даних і в контекстному меню обрати пункт Добавити таблицю. Ввівши в схему даних усі таблиці, які треба зв’язати, можна приступати до утворення зв’язків між полями таблиць. Зв’язок між полями встановлюється шляхом перетаскування імені поля із однієї таблиці в іншу на відповідне йому зв’язане поле.

Після перетаскування відкривається діалогове вікно Зв’язки, в якому можна задати властивості утвореного зв’язка. 3 ЗАПИТИ 3.1 Загальні поняття Запити існують для доступу к даним, це дуже гибкий та зручний засіб. Для однієї таблиці можна створити багато різних запитів, кожний з яких зможе брати із таблиці лише невелику частину інформації, але ту частину, яка в даний момент необхідна.

У результаті роботи запита із загальної бази формується результативна таблиця, яка містить частину загальної інформації, відповідну запиту. Важливою властивістю запитів є те, що при утворенні результативної таблиці можна не тільки обирати інформацію із бази, але й обробляти її. При роботі запиту данні могуть впорядковуватися, фільтруватися, розподілятися, та при цьому ніяких змін в базових таблицях може не відбуватися.

Ще однією цікавою властивістю запитів є їх можливість виконувати стогові обчислення. Запит може не тільки видати результативну таблицю, але й знайти середнє значення по якомусь полю. 3.2 Запити на вибір Існує багато різних видів запитів, але самі прості з них та ті, які використовуються найчастіше це запити на вибір. Ціль запита на вибір полягає в утворенні результативної таблиці, в якій відображаються тільки необхідні за умовою запиту данні

із базових таблиць. Як і інші об’єкти, запити можна створювати автоматично за допомогою Майстра або вручну [3]. Для утворення запитів к базам даних існує спеціальна мова запитів. Вона має назву SQI(Structured Query Language) – структурірована мова запитів. Утворення запиту до бази починається з відкриття вкладки Запити діалогового вікна База даних і натискання на кнопці

Утворити. У відкритому вікні Новий запит задають ручний режим утворення запиту вибіром пункта Конструктор. Утворення запиту в режимі Конструктору починають з вибіру тих таблиць бази, на яких буде побудова запиту. Вибір таблиць виконують в діалоговому вікні Добавлення таблиці, в ньому відображають усі таблиці, які є в базі. В данному курсовому проекті були виконані такі запити: - запит, який містить

інформацію о виробах і деталях, які входять в них; - запит, який містить інформацію о деталях, які входять у вироби за допомогою вказаного виду операції збірки і для яких норма часу на збірку більше вказаного значення; - запит, який містить інформацію о виробах та їх вазі, який складається з ваг деталей, які в них входять. 4 ФОРМИ Звичайно розроблювач бази даних (БД) створює структуру таблиць

і запитів, але заповненням таблиць інформацією він не займається. Для цього є спеціальні кадри, що виконують функції складачів. Для спрощення їхньої праці розроблювач бази може підготувати спеціальні об'єкти-форми. Форма являє собою якийсь електронний бланк, у якому є поля для уведення даних. Складач уводить дані в ці поля,

і дані в автоматично заносяться в таблиці бази. 4.1 Створення форм Як і в інші об'єкти Access 9x,форми можна створювати вручну або автоматично, причому декількома способами. При створенні таблиць і запитів ми рекомендували спочатку автоматичними засобами не користуватися, щоб вникнути в термінологію й підготувати себе до роботи з МАЙСТРОМ, що задає незрозумілі для починаючі питання.

З формами інша справа. Вони складаються із численних елементів керування, і від того, наскільки акуратно ці елементи розташовані на екрані, залежить зовнішній вигляд форми [4]. Автоматичні засоби дозволяють створювати акуратні форми й не задають користувачеві зайвих питань. Починати краще починати з них. 4.2 Автоформати Автоформати- найпростіший вид автоматичних форм. Для створенняавтоформи треба відкрити вкладку ФОРМИ в діалоговому вікні

БД і клацнути на кнопці СТВОРИТИ- відкриється вікно НОВА ФОРМА. У діалоговому вікні НОВА ФОРМА вибирається як джерело даних для форми яку-небудь таблицю або запит, після чого створюють автоформу подвійним клацанням у списку вибору виду автоформи. Форма створюється в такі етапи: 1. вибір полів, дані для яких можна буде вводити у формі; 2. вибір зовнішнього вигляду форми; 3. Готову форму можна відразу ж використовувати для перегляду

існуючих записів або уведення нових. 4.3 Структура форм Створюючи форми автоматичними засобами, можна не замислюватися над їхньою структурою , але при розробці форми вручну зі структурою доводиться мати справа. Структуру форми становлять її розділи, а розділи містять елементи керування. 4.4 Розділи форми Найпростіший спосіб познайомиться з розділами форми полягає в тому, щоб взяти готову

форму, наприклад, створену за допомогою МАЙСТРА, і подивитися її пристрій у режимі КОНСТРУКТОРА. При перегляді в КОНСТРУКТОРІ ми бачимо структуру форми. Зверніть увагу на те, що поруч із нею відкривається панель елементів, що містить заголовки й інструменти для створення елементів керування форми.

У структурі форми чітко видні три розділи: розділ заголовка форми, область даних і розділ примітки форми. Розміри розділів і розміри робочого поля форми можна змінити. 4.5 Створення написів Редагування форм складається в створенні нових або зміні наявних елементів керування, а також у зміні їхнього взаємного розташування. Прийоми створення нових елементів керування: 1. Перетягнувши долілиць розділову границю між заголовками й областю даних, ми можемо звільнити вгорі

досить місця для створення великого напису. 2. На панелі елементів існує спеціальний елемент керування для створення заголовків, які називаються НАПИС. 3. Клацнувши на ньому, а потім на формі , ми одержуємо текстову рамку, у яку можна вводити довільний текст. Закінчивши уведення, треба нажати клавішу ENTER, після чого можна приступитися до оформлення тексту. 4. Для форматування елемента керування його треба спочатку виділити.

Для цього служить інструмент ВИБІР ОБ'ЄКТІВ. 5. При виділенні елемента керування довкола нього утвориться рамка з вісьма маркерами. 4.6 Створення й редагування зв'язаних полів 1. Заголовок таблиці, що ми тільки що створили, не зв'язані з жодним з полів таблиці. Тому елемент керування НАПИС (зведене поле). Текст уведений у нього, залишається незмінним незалежно від того, яку запис у цей момент переглядають у формі.

2. Зовсім інакше полягає справа з елементами керування, у яких відображається вміст полів таблиці. Такі елементи керування називаються зв'язаними полями. 3. для їхнього створення служить елемент Поле. 4. Для створення зв'язаного поля в місці з ним одночасно утвориться ще один елемент керування - приєднаний напис. Вона переміщається разом зі зв'язаним полем

і утворить із ним єдине ціле . 5. Відірвати поле від приєднаного напису дозволяє маркер. 4.7 Інші елементи керування форми При створенні форми вручну елементи керування розміщаються на ній так, як зручно проектувальникові. Створені елементи керування форми вирівнюють за допомогою команда ФОРМАТ/ВИРІВНЯТИ. Крім елементів керування НАПИС і ПОЛЕ, існує ще кілька елементів керування, такі як:

1. ПЕРЕМИКАЧІ. З ними можна зв'язати команди, наприклад, що виконують фільтрацію. 2. ПРАПОРЦІ. Зручні для керування режимами сортування даних. 3. СПИСОК. Дозволяє не вводити дані, а вибирати їх зі списку. 4. ПОЛЕ ЗІ СПИСКОМ. Застосовується так само, як і список, але займає менше місця у формі. 5. КОМАНДНІ КНОПКИ. 6. ВКЛАДКИ. Дозволяють розмістити багато

інформації на обмеженій площі. На вкладках розміщають інші елементи керування. 7. ПОЛЕ ОБ'ЄКТА. Служить для розміщення зовнішнього об'єкта. 5 ЗВІТИ Звіти багато в чому схожі на форми й теж дозволяють одержати результати роботи запитів у наочній формі, але тільки не на екрані, а у вигляді роздруківки. Таким чином, у результаті звіту створюється паперовий документ.

5.1 Автозвіти Вибравши в діалоговому вікні БД вкладку ЗВІТИ й клацнути на кнопку СТВОРИТИ, одержуємо діалогове вікно НОВИЙ ЗВІТ, що дозволяє створити звіт автоматично, за допомогою МАЙСТРА або вручну. 5.2 Структура звіту Як і форми, звіти складаються з розділів, а розділи можуть містити елементи керування. Але, на відміну від форм , розділів у звітах більше, а елементів керування, навпаки,

менше. Зі структурою звіту найпростіше ознайомитися, створивши який-небудь звіт, а потім відкривши його в режимі КОНСТРУКТОРА. 1. Звіт складається з п'яти розділів: заголовка звіту, верхнього колонтитула, області даних, нижнього колонтитула й примітці звіту. 2. розділ заголовка служить для печатки загального заголовка звіту. 3. Розділ верхнього колонтитула можна використовувати для печатки підзаголовків.

4. В області даних розміщають елементи керування, пов'язані із умістом полів таблиць бази. 5. Розділ нижнього колонтитула використовується для тих же цілей, що й верхній колонтитул. 6. Розділ примітки використовується для розміщення додаткової інформації . В даному курсовому проекті були створені такі звіти: - перелік обладнання, встановленого в цехах, згрупованих по типу і місцю знаходження ; - вивести

ФІО робітників, які виконують окремий вид операції при збірці виробів; - скласти паспорт збірки виробу з в казанням деталей, норми часу на збірку кожної деталі, а також табельного номеру робітника. 6 КЕРІВНИЦТВО КОРИСТУВАЧА Для того, щоб розпочати роботу зі створеною базою даних, необхідно знайти на дискеті файл з іменем Курсовий, та два рази клацнути на нього. Після цього відкриється діалогове вікно, в якому буде запропоновано обрати таблиці, запити чи форми,

а також звіти. Якщо ми оберемо таблиці, програма відкриє нам перелік із трьох таблиць: деталі, вхід деталей у вироби і вироби. Оберемо потрібну. Якщо клацнемо на полі конструктор, програма відкриє таблицю к режимі конструктору, що дасть змогу побачити усі створені маски вводу, умови на значення. Рис. 1 Таблиця „Деталі” Якщо користувачу необхідно проглянути запити, йому лише потрібно клацнути на

Запити у діалоговому вікні, та обрати потрібний запит. Також є можливість працювати із головним запитом, який включає в себе усі створені запити. Це можна проглянути на рисунку нижче (див. Додаток А). У даному курсовому проекті користувачу дається можливість працювати з формами, крім того, з головною формою, за допомогою елементів управління якої можна викликати форми таблиць, а також створені запити

і звіти (див. Додаток Б). Для зручної роботи з текстовими та числовими даними використовують звіти, в яких потрібну інформацію можна представити у естетично оформленому варіанті (див. Додаток В). ВИСНОВОК У даному курсовому проекті були отримані практичні навики в автоматизації процесів проведення операцій обліку текстової інформації, виділенні взаємозв’язків між різними елементами даних, побудуванні схеми даних та забезпеченні наглядного представлення даних у вигляді звітів тобто, головна

ціль усього курсового проекту. В роботі розглянута структура та принцип роботи програми Access, її можливості щодо утворення таблиць, виконання підстановок у поля таблиць, зазначення форматів полів та масок вводу, встановлення зв’язків між таблицями, виконання фільтрації та запитів. Було показано на практиці елементи роботи з програмою та реальний процес створення бази даних. Детальний опис процесу створення даного програмного продукту зроблений в тексті пояснювальної записки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. С. В. Симоновіч «Спеціальна інформатика» 2. Крьоке «Теорія і практика побудування баз даних» 3. Едвард Джонс «Біблія користувача» 4. Журнал «Комп’ютери + Програми» №6 2003 рік ДОДАТОК А Рис. 2 Головний запит ДОДАТОК Б Рис. 3 Головна форма ДОДАТОК В Рис. 4 Головний звіт

ДОДАТОК Г Рис. 5-ER-діаграма ДОДАТОК Д