Шляхи формування нової української національної ідеї

Нова українська національна ідея: «Україна – найкраща країна Європи»
та її двигун «Кожній багатодітній родині – по хатині»

Автор:
Мосейчук Віталій Володимирович, економіст, керівник проекту журналу «Податкове планування»

Резюме

Проаналізувавши історію України, історію українськіх національних ідей, ідеї інших народів, науково-технічний та природний потенціал України, її проблеми та потреби, автор сформулював та обґрунтував нову українську національну ідею «Україна – найкраща країна в Європі»
та її двигун «Кожній багатодітній родини – по хатині».

На думку автора сама ця ідея має дати орієнтири розвитку держави, суспільства, поєднати українців та вивести Україну не лише з економічної кризи, але і на провідні позиції як в Європі, так і світі.

Ідею сформульовано та обґрунтовано автором в 2007 році в книзі «Українська національна ідея». Замовити книгу можна за посиланням http://www.marazm.org.ua/e-shop/zakaz_uni.html

За Вікіпедією[1]
, національна ідея – це акумулятор прогресивних національних програм
, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної самосуверенізації. Національна ідея становить платформу національної ідеології, визначає теоретичні засади національної свідомості.

Прикро казати, але відмова від національної ідеї фактично записана в Конституції України, оскільки її частина друга статті 15 говорить про те, що «жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова
». Навіть ідеологія існування української держави не є для цієї держави обов’язковою... В той же час на кожних виборах політики часто грають на людських почуттях до національної ідеї. Україна досягала попередньої національної ідеї щодо політичної незалежності України, але в умовах глобалізації, економічної кризи, слабкості національного капіталу, несприятливої економічної політики, політичної нестабільності, ми не досягли ані економічної незалежності, в т. ч. енергетичної, ані культурної. Більше того ситуація в цих сферах загрожує і втраті політичної незалежності. США народили Рузвельта, Франція - генерала де Голля, Німеччина - Ерхарда, Китай - Ден Сяопіна, Чилі - Піночета. Кожного з цих людей знають не лише в їхніх країнах, але і в цілому світі тому, що їх об'єднує одна обставина: в смутні для націй часи вони за допомогою національних ідей стали керманичами та вивели їх з кризового стану. З'явилися такі люди і в колишніх соціалістичних країнах - Польщі, Чехії, Словакії, країнах Балтики. Але Україна ще не випестила такого лідера.

Ситуацію може виправити нова українська національна ідея, яка сформулює мету (місію) України в цьому світі, дасть людям світло у кінці темного тунелю української історії та примусить інші держави враховувати інтереси України.

Відповідно до пункту 3.1 Стратегії національної безпеки України[2]
стратегічними пріоритетами політики національної безпеки є досягнення національної єдності та консолідації суспільства
шляхом подолання як об’єктивних, так і штучних суперечностей соціокультурного, конфесійного, етнічного, мовного, міжрегіонального та регіонального характеру на основі безумовного додержання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина.

Стратегія передбачає задля цього поширювати серед різних соціальних, вікових, освітніх, культурних верств Українського народу ідею спільності історичної долі, переваг тісної співпраці і взаємодопомоги, безпосередньої залежності успішності кожного громадянина України від рівня єдності українського суспільства, що сприятиме формуванню національної ідеї в її широкому, світоглядному розумінні.

Мені запам’яталося таке відверте висловлювання: «Останнім часом в українській пресі дедалі частіше лунають плачі, жалі й нарікання на те, що навіть на тринадцятому році незалежності наша еліта так і не спромоглася сформувати, сформулювати, витворити якусь привабливу для більшості українців національну ідею. І сумно і смішно, що такі висловлювання, як правило, лунають із вуст людей, котрі, за всіма ознаками й класифікаціями, якраз і мали б бути тією українською елітою»[3]
.

Як показують дані соціологічних досліджень, переважна більшість жителів України вважають, що за роки незалежності так і не була вироблена національна ідея, здатна об'єднати країну (65%), але 10% вважають, що така ідея існує. Одночасно відсутність національної ідеї свідчить не про недолугість та апатичність українського народу, а про інтелектуальну заляканість наукової, культурної та духовної еліти в Україні. Саме відсутність національної ідеї є доказом того, що останні 100-300 років у нас систематично вбивалося все інтелектуальне життя, присвячене цій темі.

Однак потенційні національні ідеї в Україні є. Це ідея економічної та культурної незалежності та самобутності, ідея нейтралітету України, ідея вступу до НАТО чи ЄС, ідея конкурентоспроможності України, проведення футбольного чемпіонату ЄВРО-2012, ідея добробуту українського народу і кожного його громадянина, ідея Тараса Шевченка: «Україна без холопа та пана», національна ідея від Миколи Міхновського «Самостійна Україна – від Сяну до Дону», «
Україна для українців», «
Україна - понад усе», «
Київ – другий Єрусалим» тощо.
На жаль, внутрішньою українською «національною ідеєю» у нас досі є сумнозвісна «моя хата скраю» та «своя сорочка ближче до тіла», а ще гірше, що у суспільстві часто панує «девіз» «щоб у сусіда хата згоріла» або «корова здохла».

На базі кращих сторін цих ідей, національних ідей інших країн та вивчення людських та матеріальних ресурсів України я сформулював нову українську національну ідею: «Україна – найкраща країна Європи», а Президент видавничого будинку «Галицькі контракти» Володимир Чеповий додав до неї двигун - ідею будівництва приміського будинку (не квартири) для третьої дитини в родині, яку я сформулював в гасло: «Кожній багатодітній родині – по хатині».

Переваги нової національної ідеї та її двигуна:

1) ця ідея є простою, живою, природною (оскільки бути першим, кращим – цілком природно), ефектною, ефективною, гуманною, зрозумілою та відповідає нашому прислів’ю: «Риба шукає, де глибше, а людина — де краще»;

2) вона ставить дуже високу планку, нашими конкурентами стають провідні європейські країни, завдяки «високості» вона отримує якість постійності та незмінності, що дуже важливо для національної ідеї. І. Франко відзначав суть національної ідеї саме в її складності як «синтези бажань, потреб і змагань близьких, практично легших і трудніших до осягнення бажань та змагань далеких, таких, що лежать поза межами можливого... Такі ідеали можуть поставати, можуть запалювати серця ширших кругів людей, вести цих людей до найбільших зусиль, до найтяжчих жертв, додавати їм сили в найстрашніших муках і терпіннях[4]
. Одночасно виконання ідеї посилюється та гарантується «лінощами» Європи та Росії, їхнім консерватизмом та втратою стратегічних орієнтирів.

3) українська нація – єдина велика європейська нація, яка ще себе не показала, її потенціал ще законсервовано. Національна ідея перетворює народність у націю. Завдяки цій ідеї буде подолано комплекс меншовартості. Основу європейської економіки становить економіки ФРН, Франції, Великобританії та Італії. Якщо додати до цієї групи майбутню Україну, то Європа пройде хрещення: великі розвинуті країни Європи будуть і на півдні, і на півночі, і на заході, і в центрі та на сході, тобто утвориться європейський економічний хрест, як стабільна основа економіки та політики. Це не містика, а політична економія. Європі слід мати на сході сильну європейську країну, щоб бути захищеною з усіх боків;

4) ми є найбільшою країною в Європі за площею (Росія та Туреччина є євразійськими країнами) та найбагатшою країною Європи за вартістю природних багатств, ми маємо третину світових запасів чорнозему. А головним природним багатством України є її люди, її таланти, які мають стати основою нової економіки – економіки знань;

5) географічний центр Європи міститься на нашій території, і відповідно Україна має найвищий коефіцієнт транзитності;

6) саме така національна ідея сприятиме об’єднанню Сходу та Заходу України в єдину націю, представників різних національностей та конфесій, тим більше, що всі вагомі політичні сили України вже зробили європейський вибір. На моє переконання, вона стане близькою і росіянам, білорусам, угорцям, євреям, іншим народам, для яких Україна стала батьківщиною, тобто ця національна ідея всередині країни буде інтернаціональною
.

7) ідея знайде підтримку у вітчизняних олігархів, оскільки найкраща країна Європи означає кращу (більшу) вартість їхніх активів, оптимальне оподаткування, великий внутрішній ринок, доступність фінансових ресурсів, які наші компанії зараз шукають через IPO в Лондоні та Варшаві. Ця ідея, особливо через інфраструктурні проекти та житлове будівництво для всіх, значно збільшить внутрішній ринок та зменшить небезпечну експортну орієнтованість української економіки;

8) суспільство, нарешті, одержить систему критеріїв для оцінки ефективності діяльності політиків, політичних партій, а також всіх органів державної влади та місцевого самоврядування;

9) ідея дасть нам змогу без особливих зусиль залучати фахівців з Європи, СНД, Близького та Далекого Сходу, які не можуть реалізувати себе на батьківщині, але за океани їхати не бажають.

10) ідея сприятиме активному нарощуванню питомої ваги середнього класу. Саме ця ідея дасть змогу малому та середньому бізнесу стати лідерами в генеруванні ВВП, оскільки саме малі та середні компанії, як правило, є кращими щодо менеджменту, інноваційності, прибутковості, динамізму тощо;

11) ідея дасть нам змогу без особливих зусиль залучати фахівців з Європи, СНД, Близького та Далекого Сходу, які не можуть реалізувати себе на батьківщині, але за океани їхати не бажають. А в умовах глобальної кризи Україна має стати своєрідним притулком, тим самим ця національна ідея підтверджуватиметься й іноземними громадянами, які стануть українцями (натуралізуються);

12) двигун ідеї сприятиме зростанню кількості населення в Україні, яке зараз знаходиться в стадії депопуляції. За даними ООН в 2008 році Україна була країною, яка вимирає найшвидше в світі;

13)при економічному будівництві та утриманні власного будинку необхідно буде перетворюватися менталітет людей через заощадливе відношення до ресурсів природи, до своєї родини, до себе, до оточуючих тощо. За словами екс-прем'єр-міністра Франції Едуарда Балладюра тільки родина повинна грати ключову роль в моральному та соціальному житті суспільства, а власний сучасний будинок і є єдиним джерелом міцних родин та здорових дітей. Велика родина у великому власному будинку – найкраще матеріальне втілення національної будь-якої ідеї. Саме на цьому побудована квінтесенція американської мрії;

14) практично для всіх програм виходу з кризи закордонних країн одним з головних пунктів була сфера житлового будівництва. Саме їй відводилася роль локомотива, здатного вивести економіку з занепаду. Річ у тім, що щоб будувати державу, слід почати з меншого, з будівництва родини, власного житла. Як родина є моделлю суспільства, так і житло є моделлю держави. Якщо нема родин чи житла, про державу можна лише мріяти. Житло є одним з головних інструментів досягнення соціальних цілей найширшого спектра. Уряд кожної країни ставить перед собою завдання впливу на соціальну структуру населення, і найефективнішою підоймою перерозподільних функцій є житло. Житловий сектор є також безпомилковим індикатором успішності державної політики, причому навіть наочнішим, ніж інші галузі економіки та соціальної сфери. Чим нижчим є добробут населення, тим більшої ваги набуває житлове питання в усьому спектрі соціальних проблем. І навпаки, у розвинутих країнах житлове питання за гостротою поступилося місцем іншим соціальним проблемам - зокрема, освіти, безробіття, охорони здоров'я тощо. А будівництво житла для багатодітних родин крім виводу економіки з кризи, має вивести Україну в лідери за рівнем народжуваності в Європі, сприятиме зміцненню сімей та одружуваності, додатково площа житлових приміщень, особливо наявність окремих кімнат для кожної дитини, сприятиме зменшенню насильства в родинах;

15) важливість житлового будівництва полягає в тому, що йому притаманний найбільший мультиплікаційний ефект. Тільки прямі поставки продукції для будівництва здійснюють 32 галузі народного господарства, а з обліком непрямого впливу на інші галузі (автомобілі, меблі, побутова техніка, освітлювальні прилади, банківська сфера, транспорт, зв’язок тощо) перелік виявляється значно ширшим. Одиниця інвестицій в будівництво житла дає додатково 2-3 одиниці інвестицій в народне господарство. Житлове будівництво - це майже єдина галузь, де Україна може розраховувати виключно на власний економічний, науковий та ресурсний потенціал, без зайвого впливу іноземного капіталу та імпорту, а економічне житлове будівництво дозволить зменшити енергетичну залежність Україні від імпорту енергоносіїв з позитивними політичними наслідками.

16) неекономічний житлово-комунальний сектор ставить Україну в болючу залежність від закордонних поставок природного газу, тому будівництво енергоекономчного житла сприятиме енергетичній незалежності України;

17) якісна житлова політика сприятиме поверненню заробітчан, які будують за кордоном, покращенню обороноздатності країни шляхом ліквідації класу бездомних офіцерів, покращить освітній рівень населення через можливість навчання дітей в окремих кімнатах, сприятиме мобільності трудових ресурсів,

18) нова житлова політика позитивно вплине і на АПК через те, що запрацює ринок землі, піде перетік населення з міст до села, приміських зон, де і буде проводитися котеджне будівництво, а також дозволить залучати на село працездатних людей;

19)котеджне будівництво дасть поштовх для розвитку альтернативної енергетики (біогаз, вітрова та сонячна енергетика, теплові насоси, рекуператори тепла тощо), оскільки біля власного будинку чи на даху легше і надійніше розмістити відповідні енергетичні установки, аніж в багатоповерхових забудовах;

20)при приватному домоволодінні значно зростає рівень життя, тому що воно, цілком вирішуючи житлову проблему, дозволяє мати додатковий прибуток (до 30% від загального заробітку небагатої родини) у виді вирощених на ділянці сільгоспродуктів, збільшує матеріальне багатство багатодітних родин нерухомістю;

21)власні будинки стимулюватимуть розвиток винахідництва, малого середнього і навіть великого бізнесу. Оскільки у власному будинку, гаражі легше відкрити офіс і навіть розмістити виробництво, аніж у міський квартирі. Засновники Google, Dell, Hewlett-Packard, Apple, Ford, Walt Disney, Mattel, Delta Airlines, Coca-Cola, Verbatim, Bosch тощо починали з гаражів або власних будинків, а не з офісних центрів та квартир;

22) житлове будівництво сприятиме вирішенню проблеми сирітства, оскільки додаткова житлова площа даватиме більше можливостей для усиновлення;

23) цей двигун є універсальним і підходить до будь-якої країни, що вироджується. Передусім це стосується старої Європи та Росії. Таким чином Україна може стати експортером житлових двигунів та їхніх технологій в Європу та Росію.

Шляхи досягнення та впровадження нової національної ідеї

1. Замість допомоги при народженні третьої дитини (нині це 50 тис. грн.) держава при поява третьої дитини в родині або її усиновлення має винагороджувати родину готовим економічним приміським будинком вартістю в $15 тис. площею до 120-150 кв. м. На даний момент такі будинки при серійному будівництві дає система німецька «Термодім», щоправда кажуть, що винайшли її на Житомирщині, але німці першими її запатентували, Ізодім, R-system тощо. Слід вийти на щорічне будівництво 500 тис. таких будинків на рік. Вартість фінансування 7,5 млрд. $.Для цього також необхідно надання безкоштовних ділянок в радіусі 50 км від міст органами місцевого самоврядування.


2. Проведення політики вільної економічної зони на всій території України. Скасування ПДВ і заміною його на диференційований податок з обігу, скорочення кількості інших податків та зменшення податкового навантаження для виробників. Запровадження податку на нерухомість для великих невиробничих приміщень.


3. Тотальна боротьба з корупцією. Неоподатковувана винагорода в 25% від суми хабара гарантується всім, хто викриє хабарника.


4. Зміна політичної системи для надання влади талантам, тобто людям, які приносять гарні плоди.

[1]
Відкрита електронна енціклопедія http://www.wikipedia.org.

[2]
Затверджена Указом Президента України від 12 лютого 2007 року №105/2007.

[3]
Котерлін Ростислав, стаття «Про українську національну ідею», «Дзеркало тижня» №27, 10–16 липня 2004 року.

[4]
Франко І. Поза межами можливого // Вивід прав України. – Львів: Слово, 1991.- С. 59-77. Цитата на с. 77.