Гетман Иван Мазепа (Укр.)

Мнстерство освти Украни Кивський державний торговельно-економчний унверситет Реферат з предмету сторя Украни на тему Гетьман ван Мазепа - державний та полтичний дяч Украни Виконала студентка факультету ФЕМП Заочне вддлення Група 5 Переврила Козаченко нна Петрвна Дом. Адреса 253232, м.Кив, вул.Данькевича, 7А, кв.

41 532-62-94 Кив, 1998 План 1. Мазепи. 2. Участь у Пвнчнй вйн. Союз Мазепи з Швецею. 1. Державна дяльнсть гетьмана Украни вана Мазепи. Бльше двох столть кожен рк, у першу недлю великоднього посту в усх державах Росйсько мпер з амвона проклинали вана Мазепу, проглошували йому анафему.

У радянськ часи його мя згадувалося тльки з лайливими ептетами, образ його змальовувався виключно чорною фарбою. Державний дяч полтик найвищого гатунку, найвправнший дипломат тодшно вропи, полководець водночас поет, у поез якого найсильншими були патротичн мотиви, уболвання за долю Украни. Рзномантна природна обдаровансть поднувалася в ньому з високою освдченностью. Гетьман ван Мазепа намагався зробити з Украни вропейську державу, пдняти й змцнити значення й престиж

гетьмансько влади, яка за десятирчча руни зазнала страшно девальвац. Жодний з гетьманв не зробив так багато, як Мазепа для розвитку культури та духовност укранського народу. Спроба цього гетьмана вирвати Украну з-пд московського ярма, реалзувати велику дею незалежно самостйно Укрансько держави зазнала поразку. Але протягом трьох столть ця дея жеврла в серцях найкращх синв дочок укранського народу. Корен сучасно незалежно Украни повною мрою лежать у великй де

Мазепи. ван Мазепа походив з значного шляхетського роду, волинського чи подльського походження. Предки його в 16 ст. оселилися на Блоцерквщин в сел Мазепинц. Вн народився за рзними джерелами в перод з 1629 по 1640 рк. Батько гетьмана, Степан-Адам Мазепа, належав до парт Виговського брав участь в укладенн Гадяцького договору.

Мати його, Марина-Магдалина, з старого шляхетського роду Моквських, належала до видатних жнок. Втративши чоловка, вона вддалася громадським та церковним справам. З 1686 року була гуменю Киво-Печерського Вознесенського монастиря. До смерт, в 1707 роц, була дорадницею сина-гетьмана. ван Мазепа вчився в Киво-Могилянський колег, потм в зутський колег у

Варшав, продовжив освту в Захднй вроп, де навчався артелерйськй справ. Змолоду служив при двор Яна Казимира, виконував дипломатичн доручення. Це надавало йому можливсть багато подорожувати кранами Захдно вропи, а також виконувати обовязки королвського посланця в Козацькй Укран. У 1669 роц, повернувшись на Правобережжя,

Мазепа вступа на службу до гетьмана Правобережно Украни Петра Дорошенка. Виконуючи свою першу дипломатичну мсю, вн потрапля в полон до запорожцв, як видають його гетьманов Лвобережно Украни ванов Самойловичу. Тонкий полтик, Мазепа намагаться перетворити потенцйно катастрофчну для себе ситуацю на особистий трумф. Свою досвдченстью в мжнародних справах бездоганними манерами вн перекону

Самойловича зробити його довреною особою. Вн був обраний вонним осавулом. ван Мазепа був найпопулярншою особою на рад пд Колмаком. Вн мав тод вже 50 рокв був людиною з величезним життвим та полтичним досвдом, здобутим довголтньою участю в управлнн краною пд булавою двох видатних гетьманв Дорошенка та Самойловича. Але який би не був цей досвд, становище, в якому опинився

Мазепа, як гетьман, було дуже складне, треба було мати також надзвичайний дипломатичний хист, щоб протягом понад 20 рокв вести корабель Украни по розбурханому морю анарх та руни. Обрання Мазепи повязане було з пдписанням нових, Колмацьких статтей. В основу яких покладено Глухвськ статт Многогршного 1669 року, але з де-якими додатками на користь Москви. Так, було зостережено, що Украна не см порушувати вчний мир з

Польшою повинна пдтримувати добросусдськ стосунки з Кримом. Знову заборонено Укран мати дипломатичн стосунки з ншими державами. Крм залог та воводв, що були в Кив, Чернгов, Нжен, Переяслав та Остр, московська залога мала стати в гетьманський резиденц - Батурин - для постйного контролю над гетьманським урядом.

Заборонялось голосов испущать, що Малороссийский край гетманского регименту, а тльки казати, що вн належить до едино держави з Великоросйським крам. Тому мусить бути вльний перехд з Москви на Украну. Гетьман старшина повинн дбати про змцнення звязкв мж двома народами. Коломацьк статт вперше заперечували державний характер гетьмансько влади, а разом з тим державнсть Украни. Але цей пакт не був реалзований. Псля великого

Богдана Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рвень державного володаря, монарха. Недарма в народ побутувала приказка вд Богдана до вана не було гетьмана. Свою владу вн ототожнював з могутнстю держави. Мазепа якнайршуче захищався вд будь-яких посягань з боку запорожцв, що боролися за свою атономнсть, вд старшини, яка посилала донос за доносом царев. У свой зовншнй полтиц гетьман вдмовився вд орнтац на

Польшу, Крим Туреччину. Боротьба з з Росю видавалась на той час безнадйною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лню Самойловича, спрямовану на забезпечення максимально можливо автоном. Та найбльш вражаюча риса Мазепи як полтика полягала в умнн захищати як власн, так загальноукранськ нтереси, збергаючи водночас добр стосунки з Московю. Коли в 1689 роц на трон зйшов молодий енергйний Петро 1, гетьман уже вкотре застосував свй незбагненний

дар чарувати можновладцв. Вн надавав царю активну допомогу в грандозних походах на туркв татар, кульмнацю яких стало у 1696 роц здобуття Азова. Старючий гетьман також постйно давав недосвдченному молодому монархов поради у польських справах згодом мж ними виникла тсна особиста дружба. Козацьк полковники з сарказмом зауважували, що цар скорше не повреть ангелов, нж Мазеп. Щойно вступивши на гетьманство, ван Мазепа мусив взяти участь у вйн

Рос з Кримом. Вже 1688 року було збудовано городки на Самар, як мали бути базою подальшо вйни, навесн 1689 року почався новий похд на Крим. До 112-тисячного московського вйська Голцина долучився Мазепа з укранськими козаками, протягом травня вйська пдйшли до Перекопа, мали бй з ханом, але у Крим не зважились йти.

1695 року Петро 1 почав нову агресю проти Криму й Туреччини, скерував головн сили на Азов. Мазепа разом з московитами рушив на пониззя Днпра, здобув Кизикермен, Тавань, збудував там нов укрплення й поставив козацьку залогу. Але пд Азовом Петро 1 початково зазнав невдач. Тому похд було повторено 1696 року. На цей раз у ньому взяв участь 15-тисячний корпус полковника

Лизогуба, якй вдграв виршальну роль у здобутт Азова. Герочною сторнкою в цй кампан а вона тривала ще чотири роки була оборона казаками Таван вд переважаючих сил туркв татар. Наслдки росйсько-турецького миру, укладеного у Стамбул влтку 1700 року для Украни були не найсприятливш за Росю залишився здобутий козаками Азов Приазовя, натомсть козацьк укрплення на

Низу Днпра мали бути зруйнован, що позбавляло Украну надйного доступу до Чорного моря. Року 1699 Мазепа писав до царя, що за 12 рокв гетьманування вдбув вн одинадцять походв. Однак наслдки не вдповдали жертвам. Дйсно, Священна лга мало чого добилась, 1699 року Австря та Польша пдписали з Туречиною мирний договр в Карловицях, а 1700 року Москва з Туреччиною в Константинопол на тридцять рокв

Москва дстала Азов та нш укрплення на пвнчному берез Азовського моря вйськовий престиж Московщини пднсся. Украна нчого не досягла. Навпаки, вона багато втратила зобовязана колмацькою угодою брати участь в зовншнй полтиц Москви, вона мусила давати людей не лише для вйськових справ, але й суднобудвництва, копаня окпв, тощо. Головне ж було те, що Украна втрачала незалежнсть втягувалась у полтику

Москви, як власна територя. Таке становище дуже шкодило Мазеп, якого сучасники вважали за прихильника Москви, не здаючи справи з тяжко ситуац, в якй вн опинився внаслдок Колмацько угоди не розумючи, де кнчався примус, а де починалася добра воля гетьмана. На тл зовншнх вон зростало в Укран соцальне та економчне становище. Люди прирвнювали сучасне життя з тим, що було пд ляхом, називали

Мазепу втчимом Украни. До того ж не припинялися повстання, що почалися з розрухв у вйську пд Колмаком, якими зустрло козацтво обрання Мазепи. Повстання жорстоко придушували. Вйни вимагали грошей тому треба було бльшувати податки. Ще бльше мсце у внутршнй полтиц займала опозиця рзних груп старшини. Вже була мова про сильну опозицю проти антитурецько полтики

Москви, а разом з нею й Украни. Особливо сильна вона була серед старшини та купецтва пвденних полкв невдал вйни 1687та 1689 рокв розпалювали почуття незадоволення полтикою гетьмана. У внутршнй полтиц ван Мазепа спирався на старшину, низкою законв вдособивши козацтво як окремий клас. Становище козацько старшини особливо змцнилось на початку 18 ст зросла кльксть так званих бунчукових товаришв - старшинсько молод. Вс ц заходи гетьмана, як реформи в галуз судочинства й податкв, свдчили

про намагання гетьмана створити в Укран нацональну аристократю з допомгою вести боротьбу за повну автономю Украни. Водночас Мазепа всляко дбав про захист нтересв народних мас, обмежував апетити старшини, встановив максимальну панщину у два дн на тиждень, дозволив селянам винокурння на власн потреби, намагався скасувати оранди. Загалом гетьман дбав про нтереси всього народу, вс крани. Осередком опозиц до полтики гетьмана залишалось Запоржжя, куди сткалися з

Гетьманщини вс невдоволенн знедолен. Посилення експлуатац низв призводило до щораз бльшого розриву мж старшиною народом зумовило кнцеву невдачу Мазепиного зриву 1708 р. Становище Мазепи, що стояв мж мсцевою опозицю вимогами Москви, погршувало те, що серед старшини було багато своякв приятелв Самойловича. Мазепа х по змоз усував, призначаючи полковниками свох родичв, людей, вдданих йому.

1692 року почалося заворушення у пвденних полках, яке очолив Петро ванович, або Петрик ваненко. Петрик був канцеляристом генерально канцеляр, досить освченою людиною, добрим оратором дипломатом, палким укранським патротом, який намагався визволити батьквшину вд московського ярма й приднати до Гетьманщини Правобережну Украну, Слобожанщину про це йшлося в його договор з Кримом 1692 року.

Попри досить значну допомогу татар, в Укран плани Петрика не зустрли широкого схвалення, до того ж проти нього виступив гетьман, який у закликах Петрика бити чортв-панв дукв, що м цар матност понадавали побачив загрозу снуючому ладов. Щоправда, деяк сторики висловлювали припущення, що вся справа Петрика була нспрована самим Мазепою, який за допомогою договору з татарами хотв вирватися з-пд зверхност

Москви, поширити впливи Украни на пвдень утворити самостйну державу. Так чи накше, справа Петрика свдчила про жвучсть самостйницько концепц серед козацько старшини. Акця Петрика не мала успху, бо не пдтримало Запоржжя, з якого вийшло лише клькасот голоти. Проти Петрика, якого обрано на гетьмана, виступило клька полкв, сам гетьман московськ вйська. Петриков союзник, татари, почали грабувати населення, виводити ясир, викликаючи обурення людност.

Петрик вдступив до Перекопу. Старшинська опозиця була розгромленна. Де-кого заслано, нших - позбавленно урядв. Ще складншою була справа з Правобережною Украною. Польський уряд вживав заходи, щоб залюднити Правобережну Украну, що залишалась пусткою псля кровопролитних вон та втеч населення. Завдяки близьким стосункам з Петром 1 Мазепа змг скористатися великим козацьким повстанням, що вибухнуло

на Правобережнй Укран у 1702 роц. Псля того, як цей район знову було заселено, польська шляхта спробувала вигнати звдси козакв. Правобережне козацтво на чол з популярним в народ полковником Семеном Палм пдняло повстання перелякан польськ урядники повдомляли, що Палй хоче пти слдами Хмельницького. Сили повстанцв вже налчували 12 тисяч, коли до них придналися нш козацьк ватажки - Самйло Самусь, Захар скра, Андрй

Абазин. Назабаром перед повстанцями впали так польськ твердин, як Немирв, Бердичв та Бла Церква. Однак у 1703 роц полякам вдалось вдвоювати значну частину втрачених земель взяти Паля в облогу в його столиц Фастов. Саме в цей час у Польшу вторгаться найбльший ворог Петра 1 - король Швец Карл XII. Скориставшись замшанням, Мазепа перекону царя дозволити йому окупувати

Правобережжя. Знову обидв частини Надднпрянсько Украни були обднанн, заслугу здйснення цього мг приписати соб Мазепа. Щоб гарантувати себе вд загрози з боку популярного в народ Паля, Мазепа за згодою Петра 1 наказу заарештувати того й заслати до Сибру. Вн учивя в Киво-Моглянськй Академ в Падуанському унверситет, вдвдав клька вропейських кран, мг порозумтися з бгатьма спврозмовниками, оскльки володв всьмома мовами. сторична ерудиця вана

Мазепи викликала захоплення тих державних вйськових дячв, з якими вн сплкувався. Вн був знавцем лтератури, власником найкращо в Укран велико цнно бблотеки з нкунабулами, старовинними рукописами, раритетними виданнями на багатьох мовах. Вн цнував розумв високе мистецтво, схилявся перед красою жнок. Майстер епстолярного жанру, вн був незрвняним красномовцем. над усм панували його могутнй дух вддансть,

готовнсть до самопожертви заради велико патротично де. Такий европець з вдблиском ренесансност, палкий патрот стояв з 1687 до 1709 року бля керма Укрансько Гетьмансько Держави, автономю самостйнсть яко московський царизм постйно обмежував, а росйська мперя душила й териризувала, остаточно знищивши в 1764 роц. З самого початку свого гетьманування ван Мазепа виявив себе як великий покровитель меценат нацонально

культури, мистецтва, науки, православно церкви. Всякими способами Мазепа допомогав, сприяв розвитку освти в Украни. У Кив, Чернгов, Переяслав та нших мстах навть селах фундував школи, бурси, шпитал, надляв матностями укранськ монастир, котор на той час були вогнищами просвти завдяки власним школам друкарням. Мазепа взяв пд свою опку Киво-Моглянську Академю, дбав про розвиток, щедро обдаровував матностями.

У 1693 роц наново побудував братську церкву Богоявлення, поставив новий будинок для Академ, щоб полпшити умови всякому з малоросйських дтей, хотящему вчитись. Гетьман щедро фнансував розвиток мистецтва, зокрема архтектури й малярства, прикрасив укранськ мста спорудженими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Укран на свй кошт, а також використовуючи вйськовий скарб близько 20 церков.

Рзн за виконанням, величн, розкшн споруди водночас мають спльн риси, назван мистецтвознавцями Мазепиним барокко. Не тльки талант будвничого, а й витончений художнй смак гетьмана втлився в цих церквах. Вн вдновив Киво-Печерську Лавру, обнс камяною стною, поставив дв гарн брами з церквами над ними. Псля Петра Могили гетьман ван Мазепа свом коштом обновив Софвський Собор побудував Софйську дзвницю. В Пустинно-

Миколавському монастир в Кив вибодував у 1690 роц нову величаву церкву св.Миколая. Поставив Мазепа також велику церкву Вознесння в Переяслав. мя Мазепи набуло розголосу навть на Сход, де вн став вдомим саме через те, що робив дари. Церкв Гробу Господнего в русалим переслав србну плиту. На його ж кошти був надрукований арабський переклад вангеля. ван

Мазепа не був демократом. Аристократ, вн целеспрямовано створював в Укран аристократю з середовища козацько старшини й укрансько шляхти. Пдтримуючи старшину економчно, надавав й земельн матност, бажав зробити незалежною полтично, дбав про освту й навть зовншню культуру. Не дивлячись на багату лтературу, присвячену Мазеп, його особистсть залишилася на сьогодн найзагодковшою постатю у втчизнянй стор.

Великий гетьман ван Мазепа цкавив дослдникв насамперед як визначний державний полтичний дяч, як освчений меценат, що сприяв розквту в Укран лтератури, мистецтва, архтектури. Гетьман ван Мазепа був видатним вонначальником непоганим вйськовим нженером зробив дуже багато для розвитку втчизняно вйськово справи, намагаючись посилити дисциплину в козацькому вйську, а також ознайомити укранських козакв з новими видами збро. Необхдно визначити, що ван

Мазепа був професйним вйськовим, оскльки вйськову освту, як свдчать джерела, вн здобув у Франц та Голанд. Саме там вн вивчив нженерну гарматну справу. Вн з великою увагою ставився до нових досягнень у вйськовй справ, всляко намагаючись придбати останн зразки гармат, рушниць та ншо збро В свой столиц Батурин ван Мазепа мав оригнальну, як на той час, колекцю збро, цю колекцю можна вважати одним з перших втчизняних

вйськово- сторичних музев. Гетьман всляко сприяв розвитков артилерйсько справи у козацькому рестровому вйську. У Батурин снували майстерн по виготовленню гармат. Саме за мазепинсько доби ста регулярним виготовлення артилерйських знарядь на Укран. Маючи великий досвд нженера-фортифкатора, Мазепа у 1688 роц побулував Богородицьку фортецю на рчц Самар, яка спочатку належала царським вйськам.

В будвництв брало участь 20000 козакв з шести полкв. Пзнше, у 1700 роц гетьману вдалося цю фортецю взяти безпосередньо пд свою владу. Низов козаки були дуже незадоволен цим фортифкацйним будвництвом. Справа в тому, що ван Мазепа намагався пдкорити низове вйсько сво й влад. Думки гетьмана сягали далеко. Вн мряв у майбутньому обднати у одне цле з

Гетьманщиною низове слобдське Вйсько, а також й Правобережжя. ван Мазепа бажав бачити Украну обднанною могутньою державою, яка завжди мала б змогу протистояти будь-якому ворогов. З мям Мазепи повязана велика кльксть камяних споруд, як були побудован на меж 17-18 ст. Серед них особливу увагу приверта фортечний мур навкруги верхньо територ Киво-Печерсько Лаври. 2. Участь у Пвнчнй вйн. Союз

Мазепи з Швецю. 1700 рк став переломним для Украни. Пвнчна вна, до яко Петро втягнув Украну, була чужою для укранського народу, а участь у нй укранських вйськ суперечила умовам договорв Украни з Росю в кожному раз, договоров Хмельницького. До того ж Рося та союзники - Саксоня, Даня, Польша, виступили в нй агресорами щодо Швец,

Яку збиралися розподлити мж собою. Рося прагнула вбдрати у шведв узбережжя Балтики. Уже на початковому, нарвському етап вйни, Петро викликав у Прибалтику 12-тисячний укранський корпус Обидовського. Щоправда, поразка московитв пд Нарвою листопад 1700 року застала козакв щойно пд Псковом, та все одно похд у далк й холодн кра коштував м тисяч жертв.

Новий укранський корпус пд проводом Апостола дяв у Лфлянд проти Шлппенбаха, а сам гетьман отримав наказ ти в Блорусь на допомогу полякам. Загалом, участь у пвнчних походах справедливо викликала велике невдоволення на Гетьманщин московськ офцери вдбирали в козакв трофе, завдавали м усляких кривд образ, козаки тисячами гинули не тльки в боях, а й вд незвично суворого клмату й через брак харчв платн.

Вйна руйнувала укранську торгвлю й економку взагал. Вйна викликала ремствування також серед укранських селян мщан. Вони скаржилися, що в хнх мстах селах розмстилися росйськ вйська, як завдавали утискв мсцевому населенню. Навть гетьман став вдчувати загрозу, коли пшли поголоси про намри царя замнити його чужоземним генералом чи росйським вельможею. Петро не рахувався з вйськовим укладом

Украни укранськи частини мусили виступати пд командою московських начальникв, а не гетьмана. В Москв виникали думки взагал скасувати козацьк порядки навть вддати Украну князев Меньшикову, або англйському герцегов Марльборо. Все це свдчить про те, яка величезна небезпека загрожувала Укранський держав. У 1702 роц Карл Х розбив Августа захопив

Варшаву. Його прихильником був позанський вовода Станслав Лщинський, який згодом став королем Польш. Вйна охопила всю Польшу пдйшла до укранських кордонв. За наказом Петра Мазепа вислав у Блорусь 12-тисячний корпус Миклашевського, а сам з 40-тисячним вйськом перейшов на Правобережжя. У 1704 роц шведи здобули Львв укранськ вйська змушен були вдйти з

Польш, хоч Волинь Кивщина залишились за Мазепою. Але коли шведи перенесли бойов д до Саксон, Мазепа знову, хоч ненадовго, зайняв Львв всю Галичину. Бойов д у Блорус завдали великих втрат укранському вйськов. При оборон Несвжа загинув стародубський полковник Миклашевський, псля довго облоги здалися шведам Ляхович, як боронив переяславський полковник

Мирович. Критична ситуаця для супротивникв Карла Х склалася восени 1707 року, коли Август каптолював зркся польсько корони на користь С.Лщинського. Фактично Петро залишився сам на сам з Карлом Х. В цих умовах старий гетьман опинився перед необхднстю вибору - надал залишатись у сфер московсько полтики чи спробувати звльнити Украну за допомогою нових союзникв.

До того ж роки вйни виразно показали, що для Петра Украна була тльки знаряддям для здйснення мперських планв вн не зупиниться н перед чим задля власних цлей, навть вддасть Украну взамн за вихд до Балтики. нтенсивне використання козацького вйська у вддалених вд Украни мсцях, спроби перетворити окрем полки на регулярн драгунськ, руйнування зовншньо торгвл Украни - все це провщало близьку лквдацю автоном Украни.

За цих умов серед укрансько старшини, незалежно вд планв насторв самого гетьмана, виникла опозицйна щодо царизму група, яка обговорювала можливост вдновлення Гадяцького договору з Польшею в особ С.Лещинського союзу з Карлом Х проти Москви. Ще 1706 року полковники Горленко й Апостол волали до гетьмана Твою душу й кост дти наш проклинатимуть, якщо ти псля себе залишиш козакв

у такй невол, та зносини укранських опозицонерв з можливими союзниками почалися задовго до вступу шведв в Украну. Не втамниючи нкого з старшини, за винятком генерального писаря П.Орлика, Мазепа, всупереч вимогам Петра , затримав Волинь та Кивщину з нцативи Лещинського розпочав 1704 року переговори з королем Станславом Лещнським. На початку 1708 року переговори

Мазепи з Лещинським завершилися формальною угодою, за якою Украна, як велике князвство, входила б в склад Реч Посполито за гарантю короля шведського. Але договр з Польшою залишався тльки дипломатичним нструментом, вигдним для Мазепи. Головна увага гетьмана була скерована на союз з

Швецю. Справа ускладнювалась тим, що Мазепа повинен був зберегти тамницю не лише вд старшини, але також вд Польш, яка б не погодилась на незалежнсть Украни. Зносини Мазепи з шведами пожвавилися в 1706 роц. Очевидно, тод й була укладена угода мж Швецю Украною. П.Орлик у Вивод прав Украни, написаному у 1712 роц, подав такий змст ц угоди Украна ма бути вльною державою, Укранським князвством,

Мазепа - довчним князем, або гетьмангом. Псля його смерт стани мають обрати наступника король шведський ма захищати Украну вд ворогв. Ц переговори велися у глибокй тамниц, тому ширш кола укранського суспльства аж до 1708 року вважали гетьмана московським поспакою, коли той перейшов на бк Карла Х, просто не поврили йому. Власне укранська старшина змусила Мазепу до ршучих крокв 1708 року, коли гетьман опинився у безвиход псля наказу

Петра йти на допомогу росйськй арм, в той час як уся Украна була окупована царським вйськами. Гатьман волв дочекатися наслдкв виршально сутички мж Петром Карлом Х, але обставини не дозволили цього. Мазепа виступив проти Петра , не встигши н пдготувати до цього укранське суспльство, н стягнути в Украну бльшсть збройних сил. До союзу з Карлом Х змусив гетьмана вступ шведв в

Украну восени 1708 року. У свому зверненн до вйська й народу гетьман стверджував, що союз з шведами - звичний для Украни договр, аналогчний договорам Хмельницького допоможе визволити Украну з рабства московсько тиран вдновити самовладнсть, що у вйн Украна дотримуватимется збройного нейтралтету, а псля вйни залишиться при свох природних князях при всх попереднх правах привлеях, що вльну нацю означають.

Договр передбачав, що Украна обох сторн Днпра з Вйськом Запорзьким народом укранським ма бути вчними часами вльною вд усякого чужого володння Цльсть границь , непорушнсть вльностей, законв, прав привелев свято мають заховуватися, аби Украна вчними часами вльно тшилася своми правами вльностями без жодно шкоди. хоч шведським солдатам заборонялось всляк реквз насильства щодо укранського населення, хоч харч й фураж вони здобували виключно

за грош, народ переважно поставився до шведв як до ворогв, значною мрою завдяки православному духовенству, яке наголошувало на тому, що шведи - новрц й мало не язичники. Позиця ж церкви визначалася настановами й наказами Петра . У всх церквах, навть у тих, як збудував Мазепа, його мя пддавали анафем, численн вдозви до населення закликали не врити зрадников Мазеп, який дяв буцмто задля особисто вигоди з приватних мркувань.

Стратегчним прорахунком шведського командування були д на пвноч Украни, як призвели до втрати Стародуба. Полковник Скоропадський, прихильник Мазепи, не маючи можливост зднатися з гетьманом, мусив скоритися Петров . Батурин, перетворений Мазепою на потужню фортецю, завдяки сильному гарнизонов й значнй артилер витримав перший штурм Мечникова, але був здобутий через зраду старшини вана

Носа. Уврвавшись у гетьманську столицю, московськ вйська чинили нечувану рзанину, знищивши не тльки козакв, а й усе цивльне населення мста включно з немовлятами. А поза тим у Батурин знаходилися гетьманська скарбниця, артилеря, припаси продовольства, як б могли придатися шведам. Батуринська катастрофа була великим ударом для вс Мазепино справи. З не почалося винищеня по всй Укран прихильникв гетьмана, зокрема серед старшини.

У Лебедин дяв спецальний суд, на якому укранцв тортурами змушували признатися у зрад, а потм страчували. Тльки в Лебедин загинула майже тисяча укранцв. Згодом репресям було пддано й жителв мст сел, як гостинно зустрчали шведв чинили опр росйському вйськов. Узимку 1708 року запекл бо точилися на пвноч Украни, але виршальна битва вдбулася лише всередин 1709 року. Взимку Карлов Х вдалося розгромити московську кнноту, та через вдлигу вн мусив повертатися з

Слобожанщини. Другим успхом Карла Х Мазепи був перехд на хнй бк запорожцв на чол з кошовим атаманом Костем Горднком, адже протягом усього гетьманування Мазепи запорожц постйно були в опозиц до нього як до провдника крпосницьких поглядв, не сумсних з демократичним ладом Запоржжя. Боротьба за волю батьквщини поднала запорожцв з патротичною старшиною. Запорожц завдали клькох поразок московським частинам здналися з гетьманом та шведами.

Натомсть московське вйсько завдяки перекинчиков Г.Галагану його компанйцям зумло псля затятого бою оволодти Чортомлицькою Сччю 14 травня 1709 року мстечком Переволочною. Псля Батурина це був великий удар спльнй шведсько-укранськй справ. Винищивши цвльне населення, зруйнувавши козацьк укрплення оволодвши статегчно важливими пунктами внаслдок

цого вд Украни були вдрзан татари, що виявили готовнсть виступити проти царя, царське вйсько, крм того, вдтяло Карлов Х й Мазеп можливий шлях вдступу. Знищення рчкового флоту не дало змоги союзникам бля Полтави переправити через Днпро бльшсть вйська й перетворило тактичну поразку на стратегчну. З початком травня шведи почали облогу Полтави. Метою Карла Х було викликати росян на виршальну битву. Адже сувора зима завдала великих втрат шведськй арм,

вдчувався брак харчв, фуражу, боприпасв, отож затягування вйни просто знищило б шведську армю. Сама битва вдбулася 27 червня 8 липня н.ст. 1709 року й мала фатальн для шведв Украни наслдки. За шведським пдрахунками, Карл Х виставив лише 18 тисяч боздатного вйська, натомсть Петро мав 40-тисячне вйсько. Козаки в бою участ не брали. Щоправда, шведськ солдати мали кращй вишкл, але й росйська армя була вже не та, що десять рокв перед

тим пд Нарвою. Росяни мали удвч бльше артилер, у вйську було багато вропейських генералв офцерв, та й Петро виявив себе добрим полководцем. А Карл Х не змг особисто керувати битвою, бо напередодн був тяжко поранений його носили на ношах. Генерал Реншльд, якому Карл Х доручив командування, припустився клькох помилок, шведи, попри мужнсть вйська, зазнали поразки. Щоправда, вони втратили всього 5 тисяч жовнрв, але, провадячи органзований вдступ, потрапили у безвихдь

пд Переволочною значна частина арм капталювала. Карл Х з рештою шведв Мазепа й Горднко з козаками вдрвалися вд погон знайшли притулок на турецьких землях. 6 липня 1709 року Мазепа Карл Х були в Очаков, а 1 серпня перейшли до Бендер, де турецький уряд призначив м мсце перебування. З Мазепою були тльки Орлик з родиною, Ломиковский,

Войнаровський, Горленко, Мирович, Герцик, Горднко ще клька старшин. Гетьман прибув до Бендер вже зовсм хворий не вставав з лжка. Сили шведв не були вичерпан Карл Х чекав нових вйськ з Швец хотв продовжувати вйну з Петром. Мазепа врив у можливсть укласти коалцю серед держав для боротьб з Московою. 21 вересня 1709 року в Бендерах упоковся ван

Мазепа. Поховано гетьмана спочатку бля Бендер, а пзнше перенесено його останки до монастиря в Галиц. З ним зйшов з свту один з найвидатнших дячв Украни, людина виняткових адмнстративних та дпломатичних здбностей. Вн прагнув стоворити з Украни незалежну державу захдновропейсько типу, з абсолютною владою правителя - гетьмана чи князя. Украну хотв вн пднести на вискоий рвень культури.

Для Украни це була колосальна катастрофа. Визвольн плани зруйнован. Але мя Мазепи залишилося для дальшх поколнь символом бротьби за незалежнсть Украни. Список використованно лтератури 1. Гетьман ван Мазепа та його доба тези доповдей науково конференц К Просвта, 1995 46 с.2. сторя Украни Ю.Зайцев Львв

Свт, 1996 488 с.3. сторичн постат Украни сторичн нариси О.В.Болдирев Одеса Маяк, 1993 384 с.4. Костомаров Н.И. Мазепа М Республика, 1992 335 с.5. Полонська-Василенко Н. сторя Украни У 2-х т. Т 2 К Либдь, 1993 608 с.6. Субтельний О. Мазепинц К Либдь, 1994 240 с.7. Субтельний

О. Украна сторя К Либдь, 1993 720 с.