Вплив алхімії на розвиток науки

Алхімія… Можливо, немає людини, яка б жодного разу не чула це слово. Та в той же час мало хто може пояснити його заплутане й мрячне значення. Почнемо з того, що алхімія – це найдавніша наука у світі. Адже з неї почався Утвір – з одного чогось виникло інше щось. За визначенням філософа Р. Бекона, «алхімія – це наука про те, як приготувати якусь сполуку,

або еліксир, який, якщо його додати до металів неблагородних, перетворить їх у досконалі метали…». Але зараз алхімією називають період розвитку хімії з IX до XVI ст. Але як алхімія вплинула на науку? Яке позитивне значення відіграла? Прагнучи до досягнення найпривабливішої для них мети – створенню незлічимих багатств – алхіміки розв’язали багато практичних завдань, відкрили безліч нових процесів, спостерігали різноманітні реакції, сприяючи

становленню нової науки – хімії. Розвиток ремесел і торгівлі, піднесення міст у Західній Європі в XII-ХІІІ ст. супроводжувалися розвитком науки й появою промисловості. Рецепти алхіміків використовувалися в таких технологічних процесах, як обробка металів. У ці роки почалися систематичні пошуки способів одержання й ідентифікації нових речовин. З’являються рецепти виробництва спирту й удосконалення процесу його перегонки.

Найважливішим досягненням було відкриття сильних кислот – сірної та азотної. Завдяки цим знанням європейські хіміки змогли здійснити багато нових реакцій та одержати такі речовини, як солі азотної кислоти, купорос, солі сірної та азотної кислот. Послугами алхіміків, які нерідко були талановитими лікарями, користувалася вища знать. Також вважалося, що алхіміки володіють таємницею трансмутації звичайних металів у золото.

Пізніше інтерес алхіміків до перетворення одних речовин в інші поступився інтересу до виробництва міді, латуні, оцту, маслинової олії та різних ліків. А в XV-XVI ст. досвід алхіміків частіше використовувався в гірничій справі й медицині. З тих алхімічних текстів, що дійшли до нас, видно, що алхімікам належить відкриття або вдосконалення способів одержання коштовних з’єднань і сумішей. Наприклад, мінеральні й рослинні фарби, скло, емалі,

солі, кислоти, луги, сплави, лікарські препарати. Вони використовували такі прийоми лабораторних робіт, як перегонка, сублімація, фільтрування. Алхіміки винайшли печі для тривалого нагрівання, перегінні куби та багато іншого. Отже, алхімія – це древнє мистецтво, яке позитивно вплинуло на науку й сприяло її розвитку. Завдяки їй у хімії з’явилися нові елементи й з’єднання, а також різні ліки.

Основне завдання алхімії, як вважали Парацельс і Авіценна це не пошуки засобів одержання золота, а виготовлення лікарських засобів.