Організація роботи з іншомовними текстами

Реферат на тему:

Організація роботи з іншомовними текстами

Іноземна мова, без сумніву, є фактором загальнокультурного розвитку студентів. Володіння іноземними мовами дозволяє своєчасно прилучитися до джерел професійної та культурологічної інформації, набути навичок роботи з науковою літературою, сприяє підвищенню культури мови взагалі як інструменту мислення, реалізує комунікативні потенції особи.

Традиційна технологія роботи з іншомовними текстами на різних ступенях вивчення іноземних мов має свої особливості, що пов’язані зі складностю текстів та передбачає відомі фази роботи: передтекстова, під час опрацювання тексту, післятекстова. Особливої уваги потребують дві фази роботи з текстами: до читання та після читання тексту, саме якість роботи на даних етапах визначає компетентність користувача мовою.

Залежно від фази роботи з текстом визначаються і належні вправи, тому потрібно приділяти увагу на першому етапі (перед читанням) активізації загальних знань з проблем, що висвітлюються в тексті та роздумам у зв’язку з загальною проблематикою тексту. Розвиток необхідного рівня забезпечує кваліфікацію компетентного читача. На заключному єтапі (після читання) слід приділяти більше уваги підсумкам, критичним роздумам щодо висловлювань у тексті, оцінюванню відношення інформації тексту до подальшої діяльності та практики. Високий рівень сформованності критичного ставлення до прочитанного забезпечує високий рівень кваліфікації фахівця.

Послідовна та систематична робота з текстами у цьому напрямку здатна сформувати у студентів потрібні професійні напрямки.

Формування цілей навчання мовленню повинне включати характеристику якісного боку мовлення студента. Крім таких загальновизнаних якостей, як правильність, логичність і достатня інформативність, слід досягати і того, щоб мовлення студентів характеризувалося доказовістю, щоб студент висловлював своє ставлення до виголошуваного ним змісту і давав йому оцінку.

Специфіка курсу іноземної мови виявляється і у принципах відбору мовного матеріалу для мовлення, зокрема лексики. Навчання читанню є цілком реальним завдяки наступним обставинам: при функціональній диференціації мовного матеріалу і відпрацюванню частини лексики і граматики з метою рецептивного засвоєння.

Як правило читання передбачає формування синтетичних умов вилучення інформації з тексту, формування умінь формального і смислового аналіза, без яких неможливо успішне читання оригінальних текстів навіть середньої складності.

У галузі синтетичних умінь необхідно зосередити увагу на читанні з осяненням змісту, коли читач знайомиться з основною ідеєю тексту, його логичною структурою і загальною лінією змісту та читанні зі з’ясуванням основної ідеї, логичною структурою і важливих деталей.

Увага студентів концентрується на головній думці абзацу, кожне нове речення якого доповнює її, або розвиває, або започатковує хід наступної думки, чим і досягається її діалектичний хід.

Композиційно-смисловий та логико-синтаксичний аналіз текстів допомагає студентам усвідомити основні особливості та характерні риси наукового стилю іншомовних текстів, правильно відшукати необхідну структурно-вербальну інформацію та змістовну наукову інформацію.

Процес навчання читання наукових текстів повинен моделювати процес зрілого читання, тобто включати всі види мовленнєвої діяльності.

Складовою змісту професійно-орієнтованого навчання, особливо в умовах ринкової економіки, є лінгвістика тексту за фахом, лінгвістика мови фаху. Під терміном „мова фаху” розуміється „підмова” певної галузі науки, науково-практичної діяльності, усної чи писемної комунікації, котрі існують і реалізуються функціонально на базі відповідної загально-національної мови на її різних рівнях: лексико-семантичному, синтаксичному, фонетичному. Вивченя шляхом звернення до лінгвістики фахового тексту особливостей „підмов” дає можливість активізувати лексикологичну та лексикографічну діяльність, плглиблювати знання в галузі термінознавства, словотворення, способів дерівації, а також сприяти розумінню проблем кореляції стилю ї жанру фахової літератури.

Робота над текстом за фахом , його лінгвістичною структурою обов’язково передбачає активізацію усної комунікації за фахом, особливо автоматизацію мовних структур прагматичної орієнтації, діалогічного та полілогічного мовлення на конкретну тематику.

В процесі роботи над текстом за фахом приділяється значна увага термінології відповідних науково-технічних текстів, їх структурно-семантичним та функціональним аспектам. Розпочинаючи роботу над текстом чи усною комунікацією за фахом, студентам пропонується знайти спеціальні терміни, визначити їх зміст, знайти адекватні терміни в рідній мові. Обговорення термінологічних питань здійснюється в діалоговому та полілоговому режимах роботи.

Важливим елементом ділової мови фахівця є вміння користуватись термінами, розуміння їх структури, походження, шляхів деривації. Це допомагає визначити значення терміну в повному контексті при перекладі. Важливо привернути увагу студентів до того , що терміни можуть бути виражені не лише окремим словом, а й словосполученням. До складу таких словосполучень входить стержневий семантичний елемент та залежні від нього елементи. Щодо властивостей термінів, пропонується виділити наступні: 1. системність; 2. наявність дефініції; 3. тенденція до моносемії в межах термінологічного поля; 4. відсутність експресії; 5. стилістична нейтральність. Ці властивості реалізуються лише в межах термінологічного поля. Знання з термінознавства дають можливість системного вивчення певної терміносистеми та її логічного осмислення, що в свою чергу інтенсифікує процес засвоєння студентами навчального матеріалу.

Зокрема на завершуючому етапі, метою якого є оволодіння іноземною мовою на рівні, який дозволяє одержати інформацію з оригінальної літератури за фахом, особливо актуальною є проблема найбільш релевантного розуміння тексту.

Припущення, що для процесу розуміння та відтворення тексту притаманна досить складна взаємодія інформації, що поступає від різних рівнів – семантичного, синтаксичного, прагматичного – означає необхідність оволодіння стратегіями розуміння і відтворення тексту, яки дозволяють вийти на якісно інший рівень навчання. Розуміння тексту пов’язане не тільки з пред’явленням текстової бази в епізодичній пам’яті, але й активізацією, обновлення когнитивного уявлення подій, дій та взагалі ситуацій, про які говориться в тексті, тобто ситуаційна модель повинна інкорпорувати попередній досвід і, отже, попередні текстові бази, пов’язані з такими ж або схожими ситуаціями, формують основу для навчання.

Модель ситуації має особистий характер – розуміння, пов’язане з особистою думкою і оцінкою та надає можливість студенту знаходити порівняно більше деталей, які відносяться до попереднього досвіду, і повинна вписатися у глобальний контекст. Якщо студент не розуміє співвідношення між локальними та глобальними фактами, про які йдеться в тексті, то він нерозуміє тексту.

У цьому контексті важливо визначити роль використання знання у розумінні дискурсу. Використання знання у розумінні тексту означає можливість співвідносити текст з певною структурою знання, яку вже має студент, та на основі якої створюється модель ситуації. Для інтерпретації та осмислення тексту необхідно мати певний рівень мовних знань, а також деякі стратегії, що дозволяють опановувати зв’язний текст.

В управлінні навчальним процесом читання текстів ділового стилю студентами шляхом оперативного отримання об’ективних і надійних даних про успішність чи неуспішність навчального процесу та ступень ефективності оволодіння даним видом мовленнєвої діяльності важлива роль відводиться тестовому контролю умінь читання текстів ділового стилю.

Тестові завдання для перевірки вмінь читання текстів ділового стилю іноземною мовою необхідно складати таким чином, щоб студенти могли показати, наскільки вони знають вимоги до документів, класифікацію документів, реквізити документів, етикет ділових паперів, мову і стиль службових документів, скорочення у документах, вимоги до тексту документів, логічні елементи тексту документа, групи документів за призначенням, оформлення числових даних у документах, характеристику письмової ділової мови; наскільки уміють правильно використовувати цифрові дані в документах та читати таблиці, читати інформаційні документи (телеграму, телефонограму, план роботи, тощо) і реквізити документів, наскільки оволоділи навичками та уміннями сучасної ділової іноземної мови.

Отже, будучи самостійним компонентом педагогічного процесу, тестовий контроль умінь читання текстів ділового стилю іноземною мовою дає можливість перевірити уміння читання залежно від його мети: з повним розумінням змісту тексту (вивчаюче читання), з розумінням основного змісту (читання для ознайомлення), з розумінням інформації, яку треба вилучити з одного або декількох текстів (переглядове читання).