Складні випадки керування в українській мові 3
Синтаксичні норми побудови складних речень 10
Координація підмета і присудка
Конкретна форма дієслова-присудка зумовлюється конкретною граматичною формою підмета. Таке співвідношення форм головних членів речення відповідає підрядному зв’язку узгодження. І тому традиційні граматики, класифікують підмет і присудок як предикативне словосполучення, вбачали між ними зв'язок узгодження.
Але останнім часом у вітчизняному мовознавстві внаслідок глибшого вивчення типів підрядних зв’язків між компонентами словосполучень побутує інша думка про зв'язок між підметом і присудком. У сучасних наукових працях із синтаксису простого речення та в спеціальних дослідженнях, присвячених підрядним зв’язкам у словосполученнях, розмежовується узгодження, яке буває між означуваним словом (іменником) і означенням (прикметником, займенником, дієприкметником), та зв'язок, що існує між головними членами речення. Підмет і присудок перебувають у предикативному зв’язку, який не ототожнюється ні з сурядним, ні з підрядним. Не розглядається він і в словосполученнях, бо на основі головних членів речення формується речення, а не словосполучення. Дослідники вважають, що між ними існує к о р е л я ц і я, тобто уподібнення граматичних форм.
Координація форм підмета і присудка зумовлюється різними причинами. На граматичну форму присудка насамперед може впливати граматична форма підмета (рід, число), характер лексичних значень іменників-підметів (істота / неістота), позиція присудка щодо підмета (особливо при однорідних підметах) тощо.
Особливості узгодження підмета з присудком:
підмет, виражений іменником + числівником
а) якщо числівник, закінчується на одиницю (31, 151 і т.д.), то форма присудка виражається в однині (Двадцять один комп’ютер придбав банк);
б) якщо числівник закінчується на два, три, чотири, то форма присудка виражається у множині (однина - у безособовому реченні): Чотири студенти пропустили заняття, Чотири студенти було відзначено на святі;
в) якщо підмет виражений збірним числівником, то форма присудка може бути або в однині, або в множині: Семеро студентів з’явилося (або з’явилися) на консультації;
г) якщо підмет виражений іншими числівниками, то присудок - в однині або в множині: Сімнадцять агрегатів списали (або списано) у зв’язку з їхньою якістю.
якщо підмет виражений словами більшість, меншість, багато, мало, ряд, частина, кілька, декілька + іменник, то присудок має форму однини (Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечення гуртожитком) або у множині, коли головні члени речення розділені підрядним реченням, коли головні члени є однорідними (Ряд питань, які внесені до іспиту, будуть поставлені в письмовій формі);
якщо підмет виражений займенниками хто, дехто, ніхто, ніщо та ін., то форма присудка - в однині: Усі, хто прийшов реєстрацію, повинні з’явитися вчасно;
якщо підмет виражений іменник + прикладка:
а) виставка-продаж, музей-садиба, де підмет - родове поняття, ширше, а прикладка - видове, вужче, то присудок узгоджується із підметом, а не з прикладкою: Школа-інтернат має всі зручності;
б) родова назва + символічна назва (фабрика "Боженківець", кінотеатр "Україна" і под.), то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Об’єднання "Світило" уклало угоду на постачу друкарського паперу;
5) якщо однорідні підмети розділені протиставними сполучниками не - а, не лише - а й, то присудок виражається в однині: Не лише економічного, а й юридичного обґрунтування потребує ця проблема;
6) однорідні підмети із значенням, наприклад значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума, присудок - в однині: Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам деревообробки;
7) якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок узгоджується у роді, числі, що й головне слово у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була заснована в 1918 році.
Отже, координація форм простого присудка і підмета, вираженого називним відмінком іменника (субстантивованого слова), позбавлена варіантності у формі числа. При підметах, виражених словосполученням, та при однорідних підметах координація форм присудка з підметами зумовлюється кількома як граматичними, так і смисловими факторами, тому й допускаються варіативність числової форми присудка.
Керуванням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого головне слово потребує від залежного певної відмінкової форми, що залишається постійною за будь-якої зміни головного слова.
Керувати можуть усі повнозначні слова, а бути керованими - тільки ті з них, що змінюються за відмінками.
Розглянемо нормативні залежні слова у конструкціях з керуванням, які виражені:
а) формою родового відмінка (кого, чого) - навчитися цього, виявляти його;
б) формою родового відмінка з прийменником у (у кого) - навчитися у кого;
в) формою родового відмінка з прийменником до (до кого, до чого) - звернулися до неї, ставитися до них;
г) формою знахідного відмінка (кого, що) - вкладати почуття, виховувати цю рису;
ґ) формою знахідного відмінка з прийменником у (у кого, у що) - вкладати у слова, викликати у відповідь;
д) формою знахідного відмінка з прийменником за (за що) - поважати за що;
е) формою знахідного відмінка з прийменником про - про неї знаєте;
є) формою орудного відмінка (ким, чим) - стане звичкою;
ж) формою орудного відмінка з прийменником з (з ким, з чим) - вітатися з людьми;
з) формою орудного відмінка з прийменником над (над ким, над чим) - подумайте над цим;
и) формою місцевого відмінка з прийменником у (у кому, у чому) - виховувати у собі.
Потрібно запам’ятати складні випадки правильного поєднання слів (керування) в українській мові, особливо це є важливим при перекладі з російської мови:
адресувати кому
аналогія з чим, до чого, між
чим
багатий / бідний на що
болить кому що
вживати чого, що
вибачати кому
вибачатися перед ким
відповідно до чого
вчитися чого
глумитися з кого-чого
ґрунтуватися на чому
дбати про кого-що, за кого-що
додержувати чого
докоряти кому
дорівнювати чому
досягати кого, чого
дякувати кому-чому
ждати кого-чого
заввишки з кого, як хто-що
завдавати чого
завдяки чому
завідувач чого
завідуючий чим
заздрити кому-чому, на кого-
що
запобігати чому
заслуговувати на кого-що,
кого-чого
заснований ким-чим
застерігати від чого
захворіти на що
зачекати на кого-що
згідно з чим
здатний на що, до чого
зневажати кого-що
знущатися з кого
ігнорувати кого-що
командувач кого-чого
командуючий ким-чим
корисний кому, для кого-чого
личити кому-чому
милуватися ким-чим, з кого
набувати чого
навчатися чого
наголошувати що, на чому
надихати на що
наповнений чим
наражатися на що
нарікати на кого-що
насміхатися з кого-чого
наштовхуватися на кого-що
несила кому
нехтувати ким-чим
обертати на кого-що, ким-чим,
рідше в кого-що
оволодіти ким-чим
одружуватися з ким
оженитися на кому
опанувати кого-що
опікувати кого-що
опікуватися ким-чим
освоїти що
оснований на чому
остерігатися кого-чого, рідше
від кого-чого
очікувати кого-чого, на кого-що
панувати над ким-чим
паралельно до кого-чого
перевага над ким-чим
переважати над ким-чим
перейматися чим
підлягати чому
підпадати під що
під силу кому
піклуватися про кого-що,
рідше за кого-що
побратися з ким
повідомляти кого, рідше кому
поводитися з ким-чим
подібний до кого-чого
позбуватися кого-чого
покласти початок чому, у
чому
поступатися ким-чим
потерпати від чого
потребувати чого
приглядати за ким-чим
придатний до чого, для чого
призводити до чого
призначений для кого-чого,
кому
припускатися чого
присвячувати кому-чому
пробачати кому
протилежний чому
прощати кому
радіти з чого, кому-чому
слідкувати за ким-чим
сміятися з кого-чого
співзвучний з чим, чому
сповнений чого
сподіватися кого-чого, на
кого-що
спричинити що
стежити за ким-чим
стосовно чого, до чого
стосуватися кого-чого
страждати від чого
сумувати за ким-чим, без
кого-чого
схожий на кого-що, з ким-чим
тішитися ким-чим, з кого-чого
торкатися кого-чого
тотожний чому, з чим
тужити за ким-чим, рідше по
кому-чому
турбуватися за кого-що, про
кого-що
тяжіти до кого-чого
уболівати за кого-чого
уникати кого-чого
учитися чого
упадати за ким, біля (коло)
кого
хворий на що
цуратися кого-чого, рідше
ким-чим
чекати кого-що, на кого-що.
Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості використання прийменника по
Прийменник - незмінне службове слово, яке вказує на синтаксичне підпорядкування іменника (або його еквівалентів) іншим словам у реченні або словосполученні.
Кожна мова має свої специфічні особливості у вживанні прийменників. Традиційно закріпленими значеннями в українській мові для прийменників є такі:
| Прийменник | Значення | Приклади |
| В (у), на, з, над, перед, при, до, уздовж та ін. | просторове | спати у гамаку, їхати на коні (їхати конем), прийти з лісу, будинок над морем, стояти перед дзеркалом, рости при дорозі, усміхнутися до мами. |
| За, у, до, о, через, над та ін. | часове | за звітний період, до сьомої години, через п’ять хвилин, за сім тижнів. |
| Від, через, з, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч та ін. | причинове | ліки від ангіни, піти через хворобу, в силу обставин, з нагоди ювілею, завдяки дружбі, всупереч обставинам. |
| Для, на, заради | мети | для загального добра, заради миру. |
| Проти | порівняння | проти минулого року. |
Між собою прийменники можуть вступати в антонімічні (на столі - під столом), омонімічні (за столом - відношення, за годину - часове), синонімічні відношення (біля дороги - коло дороги). Вибір прийменника при спілкуванні зумовлюється стилем мовлення, ситуацією комунікації, контекстом.
Прийменники можуть виступати у різних варіантах: це зумовлюється закономірностями милозвучності української мови. Зокрема, для прийменника з характерні такі варіанти:
| Прийменник | Правило | Приклад |
| з | 1. Перед словом, що починається голосним, незалежно від паузи або закінчення попереднього слова | Вітер з України. |
| 2. Перед приголосним, (окрім с, ш) або сполученням приголосних, якщо попереднє слово закінчується на голосний | Я пізнаю твою душу з тисяч інших. Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко). | |
| 3. Часто на початку речення | З роси і сонця зіткана іде до нас весна. | |
| із | 1. Між словами, перше з яких закінчується на приголосний, а друге починається приголосним | Раз у раз із сходу країни приходили різні чутки. |
| 2. На початку речення | Із глибоким сумом він згадував минуле | |
| 3. Перед словом, що починається глухим або сполученням двох приголосних | Вирізнятися із сотень інших людей - ознака індивідуальності. | |
| зі | 1. Перед сполученням приголосних, коли початковими виступають літери з, с, ц, ч, ш, незалежно від закінчення попереднього слова | Серед пустелі зі страшною силою пронісся вихор. |
| зо | 1. Завжди при числівниках два, три | Зо три години пацієнти чекали на лікаря. |
| 2. Перед займенником мною (можлива також форма зі) | Зо мною він розмовляв тихим, спокійним голосом. |
Для прийменників характерним явищем є міжмовне контактування. Навіть у таких близьких мовах, як українська та російська, прийменники використовуються по-різному, при чому значення прийменника виявляється лише в контексті: один і той же прийменник може перекладатися по-іншому. Прийменник "по" займає серед них особливе місце, бо викликає найбільше труднощів при перекладі та вживанні.
Наведемо приклади перекладу найпоширеніших прийменників:
| Прийменник у російській мові | приклади | Прийменник в українській мові | приклади |
| по | а) дежурный по школе, гулять по городу | по | Черговий по школі |
| б) идти по берегу (Тв. падеж без предлога) | - | Іти берегом (Ор. в. одн.) | |
| в) пособие по литературе | з | Посібник з літератури | |
| г) по собственному желанию, по поручению | за | За власним бажанням, за дорученням, за моїми даними | |
| д) по адресу, по виду, по заказу, по требованию | на | На адресу, на вигляд (із вигляду), на замовлення, на вимогу | |
| е) отпуск по болезни, по ошибке | через | Відпустка через хворобу, через помилку (і помилково) | |
| є) коса по пояс, с 1937 по 1942 год, прийтись по вкусу | до | Коса до пояса, з 1937 до 1942 року, припасти до смаку | |
| ж) по получении, смотря по погоде, комиссия по составлению резолюций, мероприятие по…, по обыкновению | інші (після, залежно, для, щодо, як) | Після одержання, залежно від погоди, комісія для складання резолюцій, заходи щодо…, як звичайно | |
| в | а) завернуть в бумагу | у, в | Загорнути в папір, зошит у клітинку |
| б) ходить в школу, поступать в институт, принять во внимание | до | Ходити до школи, вступати до інституту, взяти до уваги | |
| в) в пользу, в рассрочку | на | На користь, на виплат | |
| г) в один день, щель в ладонь, в пять часов, сказать в двух словах, в последнее время | інші засоби | За один день, щілина з долоню, о п’ятій годині, сказати двома словами, останнім часом | |
| при | а) при свидетелях, при скорости | при | При свідках, при швидкості |
| б) при входе, при мне | біля, коло, поруч | Біля входу, коло | |
| в) при условии, при выполнении | за, під час | За умови, під час виконання | |
| г) при сем пилагается, при одном воспоминании, при помощи скальпеля | інші засоби | До цього додається, від самої згадки, за допомогою скальпеля | |
| на | а) на окне, перевести на украинский язык | на | На вікні, перекласти на українську мову (української мовою) |
| б) на днях, приехать на пароходе, обучаться на родном языке | Ор. в. без прийменника | Днями, приїхати пароплавом, навчатися рідною мовою | |
| в) на следующий день, на всякий случай | інші засоби | Наступного дня, про (на) всякий (всяк) випадок | |
| из-за | а) из-за границы, из-за облаков | З-за, із-за | З-за кордону, із-за хмар |
| б) из-за вас, из-за неосторожности | через | Через вас, через необережність |
Залежно від засобів зв’язку частин (сполучники, інтонація), складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові. Крім того, на конструювання речення впливає:
Порядок розташування складових частин стосовно одна одної в реченні. Наприклад, якщо частина починається сполучником бо, вона буде обов’язково стояти тільки після іншої складової частини:
Мріяв Лука Митрофанович і про свій колбуд з кінозалом, бо одного театру для району мало.
Часові форми присудків частин складного речення. Якщо, наприклад, присудок першої частини виражений дієсловом майбутнього часу, то присудок другої частини можна вживати в теперішньому, майбутньому або минулому часі:
Сміх лунатиме усюди, якщо цього бажатимете ви (якщо цього бажали ви, якщо цього бажаєте ви).
Лексичні засоби.
Де господар не ходить, там нивка не родить. - обидві предикативні частини зв’язані між собою такими лексичними засобами:
1) прислівниками місця там - де;
2) заперечною часткою не, яка стоїть перед дієсловами ходить, робить.
Складносурядним називається таке складне речення, частини якого пов’язуються сполучниками сурядності (єднальними, протиставними, розділовими, градаційними, пояснювальними). Найчастіше складносурядні речення вживаються в описових текстах.
Розмаїті відтінки в смислових та синтаксичних відношеннях між частинами складного речення особливо виразно виявляються в структурі складнопідрядного речення (таке, частини якого пов’язуються між собою сполучниками підрядності або сполучними словами).
Підрядні речення залежно від мети автора та функціонально-стилістичної спрямованості висловлювання можуть виражати найрізноманітніші відношення: означальні, з’ясувальні, обставинні. Іноді в складнопідрядних реченнях відбувається нашарування одних відношень на інші.
Часто прості речення можна перебудувати на складні, складносурядні - на складнопідрядні і навпаки. Наприклад:
| Прості речення | Складносурядне речення | Складнопідрядне речення |
| У небі, незважаючи на спеку, вилися жайворонки. | Була спека, але жайворонки все одно вилися у небі. | Хоча була спека, жайворонки все одно вилися у небі. |
| Під час туристського походу хлопці й дівчата значно здружилися. | Був туристський похід, і під час нього хлопці й дівчата значно здружилися. | Коли був туристський похід, хлопці і дівчата значно здружилися. |
| Через розмиті дороги будівництво мосту тимчасово припинено. | Дороги розмило, і будівництво мосту тимчасово припинили. | Будівництво мосту тимчасово припинено, бо дороги розмиті. |
| Після дощу яскраво зазеленіла озимина. | Пройшов дощ, і озимина яскраво зазеленіла. | Озимина яскраво зазеленіла, бо пройшов дощ. |
Однак, слід зазначити, що заміна дієприслівникового звороту, у якому обставинні значення ледь окреслені, підрядним реченням не завжди буває вдалою. Наприклад, у таких реченнях заміна була б абсолютно не доцільною:
Наївшись всмак, напившись вволю, пішов косар траву косить по полю.
Умій дякувати вчителеві, а, вислухавши слова похвали, дякуй за науку.
Найбільш поширеним випадком є заміна дієприслівникового звороту складнопідрядним реченням з підрядною часовою частиною і навпаки.
Необхідно пам’ятати, що відокремлені члени - дієприкметникові та дієприслівникові звороти - набувають більшої семантичної ваги і виразності, підкреслюють той чи інший відтінок зображеного явища, ніж синонімічні ї підрядні речення.
Найчастіше складнопідрядні речення зустрічаються в творах-розповідях і творах-роздумах. Безсполучникові складні речення вживаються в творах-розповідях, творах-описах і творах-роздумах.
Література
Бурячок А. Про прийменник "по" / А. Бурячок // Урок української. - 2005. - № 5-6. - С.27.
Заболотний О. Особливості узгодження присудка в числі з рядом однорідних підметів / О. Заболотний // Дивослово. - 2003. - № 9. - С.32-33.
Козачук Г. Числова відповідність між підметом і простим присудком / Г. Козачук // Мовознавство. - 1984. - № 12. - С.31-35.
Косенко Н. Як правильно говорити українською: практичний посібник / Н. Косенко, Т. Вакуленко. - Харків: Книжковий клуб сімейного дозвілля, 2007. - 237 с.
Попова О. Працюємо над нормами керування на комунікативній основі / О. Попова // УМЛШ. - 2004. - № 4. - С.59-64.
Омельчук С. Формування мовленнєвих умінь при вивченні складнопідрядного речення / С. Омельчук // УМЛШ. - 2002. - № 1. - С.4-5.
| ! |
Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов. |
| ! | План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом. |
| ! | Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач. |
| ! | Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты. |
| ! | Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ. |
| → | Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре. |