Характеристика й особливості розвитку Дніпропетровської області

Міністерство
освіти й науки України

Харківський
національний економічний університет

Кафедра
регіональної економіки

Індивідуальне
наукове – дослідне завдання

За
курсом “ХАРАКТЕРИСТИКА Й ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ”

      Керівник:                                                                                 

  
Виконав:

    
Гіковата Н.К., Івашура А.А.

студент
1 курсу 6 групи

факультету
економіки і права

Попов
А.М.

Харків,
2006

ВСТУП

Необхідністю дослідження обраної теми
є узагальнення, систематизація та закріплення теоретичних знань, набутих при
вивченні дисципліни «Регіональна економіка».

Метою роботи являється вивчення
характеристики і особливостей розвитку Дніпропетровської області в формуванні
аналітичних висновків про подальший економічний розвиток цього регіону.

В ході виконання науково-дослідної
роботи будуть вирішені такі задачі, як:

-    дослідження економіко-географічного положення і природно-ресурсного
потенціалу Дніпропетровської області;

-    аналіз демографічної
ситуації;

-    дослідження місця
Дніпропетровської області в господарському комплексі України;

-    Дослідження місця
Дніпропетровської області в господарському комплексі України.

Історія міста Дніпропетровська пов'язана з історією краю, яка
сягає далекої давнини. У II тис. до
н.е. на дніпровських землях існувала
скіфська держава. У IV ст. вже
нової ери на Монастирський острів завертали княжі дружини для відпочинку. І ось
у 1660 році в запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать,
що поблизу сучасного Дніпропетровська існує селище Новий Кодак, який в 1750 році вже називається містом.
Але офіційна історія міста почався в 1776 році, коли російська імператриця
Катерина II вирішила збудувати південну столицю
Російської імперії. її проектували видатні архітектори - Клод Геруа та І.
Старов. Дома зводили за проектами В. Гесте і М. Козакова. Наприкінці XVIII ст. розвиток міста був стрімким, але після смерті імператриці її син Павло І зробив все,
щоб місто пішло забуття, навіть його назва змінилася на Новоросійськ. І в 1802 році внук імператриці Олександр-І повертає місту
його назву, але, на жаль, не статус нової південної столиці. Та все ж у 1862
році в Катеринославі вже налічується близько 50 промислових підприємств і понад
22 тис. жителів. Знаменним для історії Дніпропетровська став 1870 рік, коли за
ініціативою О. Поля на сході і заході міста почалися розробки залізняку і
вугілля. Неймовірно, але в краї, столицею
якого став Дніпропетровськ, є що людство здобуває з-під землі.

Сучасний Дніпропетровськ - це
багатофункціональний обласний і промисловий центр, важливий
транспортний вузол міжобласного значення, центр міської агломерації.
Чисельність населення міста на 2003 рік складала - 1 млн 108,7 тис. чол.
Площа міста - 37,9 тис. га, в т.ч. забудованої частини - 55%,
ландшафтно-рекреаційних територій - 30%, водних та інших поверхонь - 15%.

Дніпропетровськ
є найважливішим центром металургійної промисловості та машинобудування України.
С 1950-х років центр аерокосмічного и ракетобудівництво. Город є головним торгівельним
та промисловим центром Східної України. Вивчення проблем цього регіону необхідно
для узагальнення, систематизації на основі одержаних  із різних джерел даних, прогнозування
і визначення перспектив соціально-економічного розвитку як регіону так и всієї
України, визначення економічних взаємозв’язків з іншими регіонами країни і
зарубіжжя.

Населення
складає 1,050 млн. чоловік (грудень 2005).

Розділ 1. Економіко-географічне положення и природно-ресурсний
потенціал Дніпропетровської області

1.1. Адміністративний склад
області

Адміністративний
центр Дніпропетровської області (рис.1) — місто Дніпропетровськ, область складається
з 22 районів, 1504 населених пунктів (в тому числі 1438-сільських и 66 міських),
46 селищ міського  типу, 20 міст (в тому числі міст обласного значення – 13), міст
районного значення – 8, селищних рад – 288.

Місцеве
самоврядування в області здійснює  Дніпропетровська обласна рада, виконавчу
раду — обласна державна адміністрація. Губернатором області є голова облдержадміністрації,
який призначається. Президентом України.

В Дніпропетровській області 22 райони:
Апостоловський, Васильківський, Верхнєдніпровський, Дніпропетровський, Криворіжський,
Криничанський, Магдалиновський, Межевський, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський,
Петриківський, Петропавловський, Покровський, Пятихатський, Синельниківський, Солонянський,
Софіївський, Томаковський, Царичанський, Широковський, Юр’ївський райони.

Міста обласного призначення: Дніпропетровськ,
Вольногорськ, Дніпродзержинськ, Жовті Води, Кривий Ріг, Марганець, Никопіль, Новомосковськ,
Орджоникидзе, Павлоград, Першотравенськ, Синельниково, Терновка.

1.2. Особливості географічного положення області та їх
вплив на економічний потенціал

Область розташована в басейні середньої і нижньої
течії Дніпра. По характеру рельєфа область хвиляста рівнина Північно - західна займає Придніпровська
височина, котре на крайнім півдні переходить в Причорноморську низину. Лівобережна
частина області займає Придніпровська низина. На південно-східному напрямі області
знаходяться отроги Приазовської височини.

1.3. Економічна оцінка природних умов та корисних
копалин

Доля промисловості в продукції господарського комплексу є майже
85%. Тут розміщенні могутні Криворожська ГРЭС-2, Приднепровськая ГРЭС,
Днепродзержинськая ГРЭС, Днепродзержинськая ГЭС.

Природні
ресурси Дніпропетровської
області унікальні за різноманітністю родовищ корисних
копалин. У її надрах виявлено 302 родовища. В області видобувається 39 видів мінеральної
сировини.

Криворізький басейн з
розвіданими запасами залізняку, який складає близько 66% загальнодержавних
запасів, за об'ємом видобутку посідає перше місце в Україні (приблизно
80% від загальнодержавного).

Нікопольське родовище марганцю, на базі
якого працюють два гірничо-збагачувальні комбінати, працюватиме до
2025-2026 років.

У межах області розвідано велику
кількість родовищ неметалевих корисних копалини.

Область володіє єдиним в Україні
родовищем магнезитів. Його введення в експлуатацію дасть можливість на
60-70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині і
значно зменшити її імпорт з інших країн. Просянівське родовище
первинних каолінів за запасами і якістю сировини вважається кращим
у світі.

У краї розвідано 15 родовищ мінеральних
вод, що дає можливість повністю забезпечити потреби населення в
лікувальних, лікувально-столових і столових мінеральних водах.

З
метою створення геологічних карт сучасного покоління виконано геологічні зйомки
території на площі 790 кв. км, за результатами яких в Солонянському та
Криничанському районах виявлені нові прояви золота та нетрадиційні для регіону
прояви рідкісноземельного зруденіння, перспективні ділянки апатиту, міді,
молібдену, цинку та свинцю. Крім того, проведено роботи з оцінки первинних
каолінів щодо можливості їх використання для виготовлення фарфоро-фаянсових та
вогнетривких виробів. Продовжувались пошукові роботи на золото в межах Жовтоводської
площі (П’ятихатський район) та Солонянського рудного поля (Солонянський район).
На цих об’єктах пробурено 9 пошукових свердловин, які уточнили геологічну
будову ділянок та дали змогу підрахувати перспективні ресурси на кожній з них у
кількості по 5 тонн. Розпочато роботи з пошуків молібдену в межах ділянки
“Червона” Криворізької структури. Пробурено 1 пошукову свердловину, що дало
змогу визначити очікуваний приріст перспективних ресурсів молібдену – 10 тис.
тонн. Продовжувались пошукові роботи в Криничанському районі з метою виявлення
запасів талько-магнезитових руд, придатних для виробництва вогнетривких
матеріалів. Найбільш перспективною визнано Сухохутірську ділянку, де виявлено
потужний шар талькомагнезитових порід, властивості яких відповідають вимогам
промисловості. Очікуваний приріст запасів талько-магнезитів складає 20 млн.
тонн. Продовжувались роботи з оцінки стану прогнозних ресурсів та
експлуатаційних запасів питних та технічних підземних вод області, що дасть
можливість оцінити подальші перспективи розвитку водозабезпечення населення та
підприємств області питною і технічною водою. Всього на виконання цих робіт з
державного бюджету у 2005 році було спрямовано 6,7 млн. грн.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ДНІПРО-ПЕТРОВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ

2.1. Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення області

На
території області триває тенденція скорочення чисельності населення, що
супроводжується погіршенням його вікової структури, характерне для всіх областей
України. Чисельність населення області протягом 2005 року в результаті змін
природного та міграційного руху скоротилася на 24,4 тис. осіб і на 01.11.2005
становила 3451,8 тис. осіб. За цей період в області народилося 25,1 тис. дітей,
у той час як померлих було 51,2 тис. осіб. Внаслідок цього відбулося природне
скорочення населення на 26,1 тис. осіб, що становило – 9,0 особи на 1000
жителів. Проти минулого року обсяг природного скорочення населення збільшився
на 17,2%. У 2005 році в область прибуло 16,2 тис. осіб (на 6,9% менше
аналогічного періоду минулого року), а вибуло з області 14,5 тис. осіб (на 9,4%
менше). Міграційний приріст дорівнював 1,7 тис. осіб проти 1,5 тис. осіб у
відповідному періоді 2004 року.

2.2. Характеристика трудових ресурсів області

Загальна
економічна ситуація в області характеризується поступовим закріпленням
стабілізаційних процесів та економічним зростанням в основних сферах
господарського комплексу регіону, що сприяє збільшенню зайнятості та скороченню
рівня безробіття. Протягом 2005 року на обліку в обласній службі зайнятості
перебувало 190,5 тис. незайнятих громадян, що на 7,1% нижче, ніж у минулому році.
Станом на 01.01.2006 року чисельність безробітних зменшилась з початку року на
21,9% і склала 49,6 тис. осіб. Рівень безробіття становив 2,36% проти 3,02% на
початок року. В рамках регіональної програми зайнятості населення
активізувалася робота щодо орієнтації безробітних на зайняття підприємницькою
діяльністю – одноразову виплату допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою
діяльністю у 2005 році отримали 2,5 тис. осіб. За 2005 рік службою зайнятості
працевлаштовані на вільні та новостворені робочі місця 73,5 тис. осіб (на 5,2%
більше рівня попереднього року), у тому числі на робочі місця, які створені за
рахунок дотацій, понад 2,3 тис. осіб. Збільшується кількість робочих місць на
підприємствах, організаціях та установах міста. Всього за 2005 рік в усіх
сферах економіки створено майже 70 тисяч робочих місць. До громадських робіт
залучено 16,8 тис. осіб, що на 19,0% більше 2004 року, підвищено кваліфікацію
12,6 тис. осіб (на 8,9% більше).

РОЗДІЛ
3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ
УКРАЇНИ

3.1.
Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області

Область має потужний промисловий
потенціал. Він характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. В
регіоні діє більше 700 основних промислових підприємств за 16
основними видами економічної діяльності, на яких працюють 457,7
тис. чол. На Дніпропетровщині виробляється 15,7% всієї промислової продукції
України. За цими показниками область посідає друге місце в Україні.

Найбільші
об'єми виробництва в цьому виді економічної діяльності посідають: металургія і
обробка металу (49,1% від загального об'єму по області), харчова промисловість
і переробка сільськогосподарських продуктів
(8,1%), машинобудування, монтаж і ремонт машин та устаткування (6,1%), хімічна
і нафтохімічна (5,3%), легка промисловість (0,4%).

Металургія і обробка металу

Основа промисловості області - металургія і обробка металу.
На 76 підприємствах цього виду діяльності зайнято 132,9 тис. чол. В області
виробляється 73,5% труб, 37,1% металопрокату, 36,2% чавуну, 33,6% стали, 29,6%
коксу від загального об'єму по Україні. Велика
частина продукції сертифікована і відповідає світовому рівню якості.

У металургії введена технологія
виробництва сталі, що дозволяє одержувати сталь з місткістю сірки і фосфору не
більше 0,025%, проводити додаткове легування молібденом, ванадієм, титаном. Це необхідно для виготовлення
прокату, що за хімічним складом і механічними
властивостями відповідає вимогам стандартів DI, EN, ASTM АРІ та ін.

На трубних підприємствах області (ВАТ
«Нижньодніпровський трубопрокатний завод», ВАТ «Дніпропетровський трубний завод», ряд заводів, створених на базі ВАТ «Нікопольський
Південнотрубний завод» та ін.)
виготовляються труби більш ніж 140 тис. типорозмірів з 400   марок   сталей  
різними   способами   гарячого   і деформування,
відцентрового литва, методом зварювання. Освоєна технологія виробництва
сталевих труб широкого сортаменту з емалевим покриттям, а також труб з латуні,
алюмінію, титану, цирконію. Виробляються суцільнокатані залізничні колеса та
осі, бандажі, кільцеві вироби, які експортуються більш ніж у 35 країн

світу.

З метою забезпечення умов для подальшого розвитку підприємств
гірничорудної та металургійної промисловості, машинобудівного комплексу,
хімічної та нафтохімічної галузі, на протязі року в області здійснювались заходи,
щодо впровадження наукоємних конкурентоспроможних технологій, зменшення
залежності від імпортних поставок сировини, орієнтація на задоволення потреб
внутрішнього ринку, збільшення випуску імпортозамінної продукції, задоволення
потреб агропромислового комплексу області різноманітною технікою, у мінеральних
добривах та засобах захисту рослин, посилення наукового забезпечення розвитку
базових галузей промисловості, підвищення інвестиційної привабливості
підприємств, здійснення заходів щодо сертифікації основної продукції базових
галузей, і в першу чергу, галузей з високою часткою доданої вартості. У
промисловому комплексі області за 2005 рік обсяги виробництва промислової
продукції зросли на 7,4%. В цілому реалізовано промислової продукції на суму
63,7 млрд. грн. Досягнуто збільшення обсягів промислової продукції по усіх
видах економічної діяльності. У добувній промисловості досягнуто зростання
обсягів виробництва на 12,5% за рахунок збільшення виробництва на підприємствах
по видобуванню як енергетичних (у 1,5 рази), так і неенергетичних матеріалів
(на 6,4%). Збільшення виробництва руд і концентратів заліза (на
5,1%) за рахунок проведеного капітального ремонту агломераційного цеху та впровадження
новітніх технологій на аглофабриках ВАТ “ Мітал Стіл Кривий Ріг”, проведення оновлення
та модернізації основного технологічного обладнання на ВАТ
“Інгулецький ГЗК”, та реконструкції і введення в експлуатацію збагачувальні
секції №№ 26, 27 на ВАТ “Північний ГЗК”.В металургійному комплексі області
досягнуто зростання виробництва продукції на 0,6% проти рівня 2004 року, у тому
числі труб – на 7,1%. Серед основних заходів, що сприяли зростанню виробництва
слід відмітити : введення на ВАТ “Комінмет” лінії обробки торців труб,
автоматичної системи мірного розрізу труб;впровадження на ВАТ “ Мітал Стіл
Кривий Ріг” технології виробництва економно-легованих арматурних сталей,
власного виробництво валків СШХН-50, СШХН-59 та проведення капітального ремонту
обертової печі ЦВВ, конвертора № 5 та блюмінгу № 2 ; встановлення на ВАТ
“Нижньодніпровський трубопрокатний завод” нових різьбонарізних станків для
механічної обробки та введення в дію обладнання ультразвукового контролю;впровадження
виробництва труб для магістральних трубопроводів у відповідності зі світовими
стандартами на ВАТ “Новомосковський трубний завод”. У машинобудуванні досягнуто
зростання виробництва на 19,7%, у тому числі: електровозів (на 32,3%). Для
досягнення зростання в галузі впроваджено заходи : на ДКБ “Південне” та
ДП ВО “Південний машинобудівний завод” – виготовлено та здійснено
запуск 4 ракетоносіїв;КВП “Дніпропетровський комбайновий завод” – розроблено та
освоєно виготовлення нових бурякозбиральних комбайнів РКС 6-07;на ВАТ
“Верхньодніпровський машинобудівний завод” – спроектовано та виготовлено
вальцевий верстат по виробництву сонячного масла продуктивністю 60
тонн/добу;ВАТ “Констар” – виготовлено агрегати нового покоління для
низькотемпературної сепарації газу;на ВАТ “Дніпровагонмаш” – розроблено
та виготовлено вагон-платформу для перевезення широколистової сталі та труб
великого діаметру;ДП НВК “Електровозобудування” – розроблено та виготовлено
магістральний електровоз ДС-3 змінного струму. При цьому відмічається зменшення
випуску тракторів (на 26,1%), що обумовлено збільшенням ціни на імпортні
комплектуючі; та тролейбусів (на 32,4%) у зв’язку з відсутністю замовлень з
боку електротранспортних підприємств. На підприємствах хімічної та нафтохімічної
промисловості зросло виробництво на 16,2%, у тому числі: соди каустичної
(на 8,1%), мінеральних добрив (на 1,1%), аміаку синтетичного (на 3,6%) та
пластмаси (на 13,2%), за рахунок проведення реконструкції діючого виробництва
іонообмінних смол на ДП “Смоли”, введення в дію другого агрегату синтезу
рідкого аміаку на ВАТ “ДніпроАЗОТ”. У той же час скоротилося виробництво шин на
7,1%. Це пов’язано з переглядом номенклатури продукції, що виробляється
підприємством ВАТ “Дніпрошина” в сторону збільшення обсягу виробництва
великогабаритних сільськогосподарських і вантажних шин та значним зменшенням
кількості мотоциклетних і легкових шин. У харчовій промисловості приріст
виробництва складає 18,7% завдяки структурній перебудові, будівництву нових
об’єктів, технічного переоснащення та впровадження новітніх технологій. За рахунок
цього зросли обсяги виробництва у м’ясній промисловості (на 28,8%),
промисловому переробленні овочів та фруктів (у 2,4 рази), виробництві рибної
продукції (у 1,5 рази), жирів (на 19,5%), молочних продуктів (на 10,7%), обробленні
зерна та виробництві крохмалю (на 2,2%), напоїв (на 32,7%) та інших харчових продуктів
(на 17,1%).Зростання досягнуто за рахунок:

вводу в дію заводу з переробки кукурудзи в місті Дніпропетровськ;реконструкції
на ЗАТ “Дніпропетровський олійно-екстракційний завод” по збільшенню потужностей
екстракційного виробництва;технічного переоснащення хлібозаводів: №10,
Новомосковський, Інгулецький; АК “Придніпровський”, ЗАТ “Кондитерська фабрика”
АВК”, Новомосковського заводу продтоварів, ТОВ “Ювілейний”. На підприємствах
легкої промисловості досягнуто збільшення виробництва на 7,7% завдяки
впровадженню прогресивних технологій на таких швейних підприємствах як КП
“Новомосковська фабрика “Пан”, ТОВ “Старт”, ТОВ “ФИМ”. Обсяг виробництва та
розподілення електроенергії, газу та води, у порівнянні з 2004 роком збільшився
на 5,4%.Зростання виробництва за 2005 рік досягнуто у дев’яти промислових
центрах та дванадцяти районах області (за підсумками 2004 року відповідно у
дванадцяти та тринадцяти).

Паливно -
енергетичний комплекс

Основними
напрямками роботи з питань енергозбереження у 2005 році були: використання
альтернативних та відновлювальних видів енергетичних ресурсів;установлення
нормативів витрат енергоресурсів при виробництві промислової продукції, а також
лімітів їх споживання бюджетними установами;проведення роз’яснювальної роботи
щодо переваги ощадливого енергокористування серед широких верств населення,
споживачів та виробників паливно-енергетичних ресурсів, підвищення кваліфікації
спеціалістів у сфері енергозбереження. Здійснено комплекс заходів щодо
забезпечення раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, у тому
числі : проведено реабілітацію діючих енергетичних об’єктів з орієнтацією на
розвиток маневрових потужностей, а саме: забезпечення модернізації блоку №10 і
реконструкції газоходів електрофільтрів блоку №10 на Придніпровській ТЕС та
модернізації блоку №4 та реконструкції електрофільтрів блоку №4 на Криворізькій
ТЕС. Завдяки проведеній модернізації знизилися питомі витрати палива на вироблену
1кВт.год. електроенергії в середньому по Придніпровській ТЕС – на 0,34
г/кВт.год., по Криворізькій ТЕС – на 2,5 г/кВт.год.;впроваджено ресурсозберігаючу
технологію виробництва агломерату, продовжено реконструкцію коксових батарей №
3 та № 4 на ВАТ “Мітал Стіл Кривий Ріг” (економічний ефект більш 3,0 млн.
грн./рік) та проведено модернізацію повітряно-розподільної установки КАР-30М1
станції №7 (зниження собівартості кисню на 20-22 грн./1000 м³), а також
впроваджено технологію доставки та нагрівання зливків у нагрівальних колодязях
(економія технологічного палива становить більш 5 кг умовного палива на тонну зливків, або 9,0 млн. грн./рік);на ВАТ “Інгулецький ГЗК” проведено
оновлення та модернізацію основного технологічного обладнання, виконано
реконструкцію транспортної технологічної схеми глибоких горизонтів кар’єру, що
дозволить значно зменшити витрати на транспортування руди з кар’єру;на ВАТ
“Новомосковський трубний завод” впроваджено локальну термічну обробку зварного
шва труб на стані 159-529, при цьому значно зменшились витрати
енергоресурсів;на ВАТ “Комінмет” введено в експлуатацію генератор індукційного
зварювання;на ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського”
проведено капітальний ремонт з реконструкцією доменної печі №10 (що дозволить
знизити питомі витрати скіпового коксу 20-25 кг/тн).Завдяки виконанню заходів,
передбачених Комплексною програмою енергозбереження Дніпропетровської області
забезпечено економію 800 тис. тонн умовного палива, що відповідає програмним
показникам.

Хімічна і нафтохімічна промисловість

Хімічна і нафтохімічна промисловість -
це 46 підприємств, на які приходиться 5,3% об'єму промислового
виробництва області і 13,2% від виробництва даної продукції в Україні.
Чисельність працюючих -

 21,6
тис. чол.

На ВАТ «Дніпрошина» виробляється 24,3%
загальнодержавного випуску шин. Тут освоєно понад 130 типорозмірів
шин, зокрема великогабаритних
і низького тиску для сучасної сільськогосподарської
техніки. Вони експортуються в. 30 країн світу.

Лакофарбове виробництво є одним із
найбільших в Україні (43% від загального об'єму виробництва). З урахуванням екологічно чистих нових технологій на ВАТ «Дніпропетровський
лакофарбовий завод», ВАТ «Завод «Спектр», ТОВ ПП «ЗІП» освоєно понад 120
видів лакофарбової продукції.

На ВАТ «Дніпроазот» виробляється 14,9%
загальноукраїнського випуску мінеральних добрив і 11,1% - аміаку.

3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва

Виробництвом продуктів харчування і переробкою сільськогосподарських продуктів зайнято 118 основних
підприємств (без урахування підсобних і малих господарств), на яких
працює 27,6 тис. чол. В області виробляється 15,1% продукції з цільного молока
від загального її виробництва в Україні, 13,3% - масла, 10,7% - ковбасних і 7,3% - кондитерських виробів.

На підтримку розвитку
сільськогосподарського виробництва у 2005 році спрямовано 138,8 млн. грн.
державних коштів. Крім того, залучено 788,0 млн. грн. кредитних ресурсів, у
тому числі – 261,0 млн. грн. пільгових. На польові роботи товаровиробникам
області було отримано 16,0 тис. тонн дизельного палива за пільговими цінами. Фінансова
підтримка держави через здешевлення довгострокових кредитів, використання
механізму фінансового лізингу та виконання програми часткової компенсації
вартості складної сільськогосподарської техніки допомогли сільгосппідприємствам
усіх форм власності придбати у поточному році біля 1000 одиниць техніки і
обладнання вітчизняного та іноземного виробництва, на загальну суму 89,2 млн.
грн. У тому числі з частковою компенсацією вартості складної техніки
вітчизняного виробництва придбано 125 тракторів та 22 комбайни. Харчова промисловість і переробка
сільськогосподарських продуктів

Харчова
промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів

В
результаті вжитих заходів у 2005 році в агропромисловому комплексі обсяги
виробництва сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств
склали 4,2 млрд. грн. Одним із чинників позитивної динаміки у сільському
господарстві є доволі високий врожай зернових. Намолочено майже 3 млн. тонн, що
дало змогу повністю задовольнити потреби внутрішнього ринку регіону та
забезпечити його реалізацію на загальнодержавні та зовнішні ринки. Створено
регіональний запас продовольчого зерна, який у 2 рази перевищує необхідну
тримісячну не знижувальну потребу (закуплено 142,6 тис. тонн при потребі 69,0
тис. тонн).Зменшення валового збору цукрових буряків в порівнянні з 2004 роком
на 17,9% пов’язане із загибеллю посівних площ (загинуло 1867 га), картоплі (на 13,5%) – через зменшення посівних площ і урожайності в господарствах
населення. Більше минулорічного одержано валового збору соняшника – на 70,9%,
овочів – на 1,5%, плодів і ягід – на 8,3%.Упродовж 2005 року спостерігалась
тенденція нарощування продуктивності тварин і птиці, підвищення ефективності
використання маточного гурту, збільшення поголів’я сільськогосподарських
тварин. Збільшився надій молока, несучість птиці, середньодобові прирости
великої рогатої худоби і свиней та чисельність поголів’я. Обсяг виробництва
продукції тваринництва порівняно з 2004 роком зріс на 19,2%.Зросло виробництво
м’яса – на 18,3%, молока – на 0,2% та яєць – на 19,5%.Здійснено реконструкцію
наявних тваринницьких приміщень (ТОВ СП “Дніпроагропром” Солонянського району,
ДП “Націонал-плюс” ПМП “Націонал” Царичанського району).За оренду землі і майна
майже повністю проведені розрахунки, виплачено у грошовому еквіваленті 202,2
млн. грн., пайовики отримали 297,8 тис. тонн зерна. Суттєво зросла орендна
плата за земельний пай, яка в середньому по області становить 1188 кг зерна.

Розвиток сільськогосподарського
виробництва базується на удосконаленні структури посівних площ сільськогосподарських
культур, впровадженні ґрунтозберігаючих систем, інтенсивних технологій
вирощування зернових культур, цукрового буряка і соняшнику, скороченні
розораності ґрунтів.

Продовжується робота щодо створення спеціалізованого молочного скотарства. У молочному скотарстві
функціонують 12 племінних заводів, 31 племрепродукторів. У області працюють два
племінних конезаводів, де проводиться селекційна робота і вирощування
племінних коней.

Підприємствами харчової промисловості
постійно розробляються нові види продукції. Широко відомі в Україні і поза
її межами такі підприємства,
як ЗАТ «Маслоекстракційний завод» ТМ «Олейна», ЗАТ «Кондитерська фабрика» ТМ «Дніпровські зорі», Павлоградське ВАТ
«Молкомбінат» ТМ «Фані», ЗАТ «Комбінат харчових концентратів».

Розширюються внутрішній і міжнародний
ринки збуту продукції в країни СНД, Румунію, Німеччину, Францію та ін.

3.3. Визначення ролі місця області на економічній карті
країни

Упродовж 2005 року область продовжувала утримувати одне з
провідних місць у сфері зовнішньоекономічної діяльності України та входити до числа
її провідних експортерів і посідає друге місце за обсягами експорту та імпорту
товарів. За підсумками 11 місяців 2005 року на область припадало 17,6%
загального експорту України та 7,7% – її імпорту. Зовнішньоторговельний оборот
товарами за січень-листопад 2005 року склав 7927,2 млн. дол. США і збільшився
проти відповідного періоду 2004 року на 15,2%. При цьому обсяги експорту
збільшились на 13,7%, імпорту на 17,3% і склали відповідно 5459,9 та 2467,3
дол. США.У 2005 році очікується зростання обсягів експорту товарів та послуг на
10,6% та імпорту – на 10,0%, що становить відповідно – 6,1 млрд. дол. США та
2,7 млрд. дол. США.У рамках регіональної програми виставково-ярмаркової
діяльності у Дніпропетровській області на 2006–2010 роки та Програми реалізації
державної стратегії євроінтеграції на регіональному рівні на 2005–2007 роки в
області постійно ведеться робота, спрямована на відкриття нових перспектив для
розвитку зовнішньоекономічного співробітництва з країнами Європи та світу.
Міжрегіональному співробітництву сприяли ряд заходів: зустріч представників
Американської Торгівельної палати в Україні на якій було підтримано ідею
організації та проведення в області Першого Міжнародного проекту “Зроблено в
Україні”, який спрямовано на просування продукції українського виробництва на
міжнародні ринки;візит делегації Японії – членів асоціації “РОТОБО” по торгівлі
з Росією та країнами Східної Європи, до числа яких входить 190 компаній. Обговорювались
можливі напрямки співробітництва, представники делегації відвідали ДП ВО
“Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”;проведення Днів німецької
економіки, в рамках яких відбулися чисельні переговори представників німецької
сторони з представниками офіційних та ділових кіл області. У поточному році в
області проводилися заходи щодо забезпечення прискорення євроінтеграційних
процесів та активізації вступу до СОТ. Відзначено День Європи, проведено
Другу науково-практичну конференцію “Актуальні проблеми європейської інтеграції
України” де презентовано проект програми реалізації державної стратегії
євроінтеграції на регіональному рівні. Результатом виконання програми стане
розширення співробітництва області з країнами ЄС у зовнішньоекономічній,
інвестиційній, науково-технічній, культурно-освітній, інформаційній,
соціально-гуманітарній сферах. З метою розширення співробітництва з країнами ЄС
було організовано участь області у міжнародній промисловій виставці “Ганновер
Мессе 2005”, де було представлено інформаційно-презентаційну продукцію більш як
70 підприємств регіону. У рамках проведення Року України в Республіці Польща
було здійснено візит офіційної делегації області до м. Вроцлав та досягнуто
домовленості про спільну розробку проектів регіонального розвитку. Робота з
розвитку взаємовигідного співробітництва з регіонами Російської Федерації
проводилась у рамках укладених 38 міжрегіональних угод. З метою активізації
економічного та торговельного співробітництва області з регіонами Російської
Федерації, область була представлена у великих спеціалізованих виставках
“Металлургия. Литмаш 2005” та “Труби. Росія '2005”, які проходили у червні у виставковому комплексі “Експоцентр” м. Москва. Свою продукцію презентували
потужні підприємства металургійної галузі.

3.4. Проблема та основні тенденції подальшого розвитку економіки області

У 2005 році науково-технічні роботи в регіоні
виконували 106 організацій. Виконанням цих робіт в організаціях, підприємствах
та установах області займалось 13,7 тис. працівників основної діяльності, що
майже на 2% більше показника 2004 року, серед яких 142 докторів наук та 857
кандидатів наук. Науковими організаціями регіону власними силами виконано
науково-технічних робіт на загальну суму майже 249,8 млн. грн., що майже на 4%
більше ніж за аналогічний період 2004 року. З усіх джерел фінансування на виконання
науково-технічних робіт надійшло майже 300 млн. грн., що майже на 12% більше
ніж за аналогічний період минулого року. З початку року відбулося збільшення
питомої ваги підприємств регіону, у загальній кількості промислових підприємств
регіону, що займалися інноваційною діяльністю, до 6,7%.Загальний обсяг
реалізованої в регіоні інноваційної продукції склав 2,6 млрд. грн., що на 25,1%
більше показника 2004 року. Впроваджено 79 нових прогресивних технологічних процесів,
що на 27,4% більше минулорічного показника, а кількість впроваджених
маловідходних та ресурсоощадних процесів збільшилася до 42 одиниць, або на
82,6% більше. Протягом року впроваджено нові технології та обладнання для: сортування
кускових руд підземного видобутку з подальшим збагаченням мілкої фракції сухими
магнітними сепараторами на ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат”;вибухових
робіт з використанням безтротилових вибухових речовин – комполайту, ігданіту на
ВАТ “ПВП “Кривбасвибухпром” ; брикетування відсівів феросплавів фракції 0-10 мм на ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”;локальної термічної обробки зварювальних швів на ВАТ
“Новомосковський трубний завод”;виробництва виробів з піно- та полімербетону на
ЗАТ “Балівський завод залізобетонних виробів”. Освоєно 88 нових видів
інноваційної продукції, у тому числі 31 одиницю нових видів техніки. Освоєно
виробництво швидкісного візку та платформи нового покоління для великотоннажних
контейнерів на ВАТ “Дніпровагонмаш” та платформи для перевезення нафтопродуктів
на ДП “Трансмаш”. Виготовлено і здійснено запуск 4 ракетоносіїв “Зеніт-3 SL” за
програмою “Морський старт” та ракетоносія “Дніпро” ДКБ “Південне” та ДП “ВО
“Південний машинобудівний завод”. Освоєно виробництво нових антикорозійних
грунтів для покриття металів, лакофарбової продукції з поліпшеними захисними
якостями на ВАТ “Дніпропетровський лакофарбовий завод”. На підприємствах та в
організаціях регіону продовжувалася активна робота щодо підвищення
конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках, підтримки
вітчизняних товаровиробників, забезпечення захисту споживачів від небезпечної
та неякісної продукції. Було впроваджено систему управління якістю відповідно
до ІSО 9000 на 39 підприємствах області, серед яких ВАТ “Центральний ГЗК”, ВАТ
“Південний ГЗК”, ВАТ “Північний ГЗК”, ВАТ “Дніпропетровський машинобудівний
завод”, ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”, ЗАТ “Нікопольський завод безшовних
труб “Ніко Т’юб”, ТОВ “Нікопольський завод тонкостінних труб”, ЗАТ
“Нікопольський завод нержавіючих труб”, Асоціація “Укррудпром”, ВАТ
“Дніпровагонмаш”, ВАТ “ДніпроАЗОТ”, ЗАТ “Поліфарб Україна”, ДП “Кривбастехмаш”,
ТОВ “Ласунка” тощо. Впроваджено систему екологічного менеджменту ISO 14000 на
ВАТ “Північний ГЗК”, ВАТ “Південний ГЗК”, ВАТ “Центральний ГЗК”, ВАТ “Суха
балка”, ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”, ЗАТ “Завод “СЕТАБ Нікополь” та
ВАТ “Новомосковський трубний завод”.Впроваджено систему охорони праці ISO 18000
на ВАТ “Інгулецький ГЗК”.В області створено технологічний парк “Машинобудівні
технології”, першочерговим завданням якого є створення нових підприємств або
нових структурних підрозділів існуючих підприємств, ревілітація непрацюючих підприємств
на базі розробки нових високонаукових, прогресивних технологій, що забезпечують
зростання ефективності виробництва, формування ринку високоякісних продуктів,
нарощування експортного потенціалу, заміщення імпорту, і на цій основі
вдосконалення структури продуктивних сил та соціально культурної сфери,
створення нових робочих місць та зростання добробуту населення.

Проблеми
територіально-галузевого удосконалення економіки. Надмірне перевантаження в структурі
економіки галузей важкої індустрії призвело
до серйозних соціально-економічних диспропорцій. Район має застарілу
структуру промисловості, яка вже
не відповідає вимогам науково-технічного прогресу. Переважає металоємне
машинобудування, недостатня частка трудомісткого, особливо електронного,
верстатобудування, приладобудування. У вугільній промисловості Донецького
басейну застаріли основні фонди, погіршали гірничо-геологічні умови.
Собівартість вугілля зростає, рентабельність знижується. Металургійна
промисловість, яка робить значний внесок в експортний потенціал країни, характеризується технологічною відсталістю. У
виробництві сталі переважає мартенівський спосіб, частка електроплавильного -
лише 10%. Мало виготовляється спеціальних сортів сталі. Подальший розвиток чорної і кольорової металургії
стримується відсутністю енергоносіїв і води.

Протягом 2005 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2004 року,
зменшився рівень загального травматизму на 4,6%, смертельного травматизму на
4,4% та групового травматизму на 7,7%.Протягом 2005 року на підприємствах
області сталося 1375 нещасних випадків, у т.ч. – 65 із смертельним наслідком,
12 групових нещасних випадків, в результаті яких 25 осіб травмовано, з них – 2
смертельно. Узагальнення причин та аналіз обставин нещасних випадків на
виробництві показує, що переважна їх більшість стається через незадовільне
управління охороною праці: невиконання своїх посадових обов’язків особами
керівного складу щодо створення здорових і безпечних умов праці, нездійснення
контролю за додержанням працівниками передбаченої технології ведення робіт,
неправильне поводження із засобами виробництва, невикористання засобів захисту,
виконання робіт з порушенням вимог правил безпеки тощо. З метою здійснення
контролю за додержанням законодавства про охорону праці та профілактики
травматизму виробничого характеру спеціалістами з питань охорони праці управлінь
праці та соціального захисту населення була проведена 1051 перевірка
підприємств згідно графіків перевірок підприємств Дніпропетровської області на
виконання законодавства про охорону праці, виявлено 8628 порушень нормативних
актів з охорони праці.

4.ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ОБЛАСТІ

4.1. Загальна характеристика екологічної ситуації в області

З
метою вирішення екологічних проблем області та забезпечення безпечних умов
проживання населення у 2005 році посилено роботу у сфері охорони навколишнього
природного середовища. Завдяки заходам, що вживались облдержадміністрацією
спільно з міськвиконкомами, райдержадміністраціями, податковими органами
області, надходження коштів до обласного бюджету від збору за забруднення
навколишнього природного середовища у 2005 році збільшились у порівнянні з 2004
роком майже в 1,8 рази і склали на кінець року 51,1 млн. грн. На впровадження
природоохоронних заходів з обласного бюджету за рахунок коштів збору за
забруднення навколишнього природного середовища було спрямовано 40,3 млн. грн.
Кошти використовувались на впровадження заходів затверджених обласною радою
екологічних програм, в першу чергу програм виходу з екологічної кризи міст
Кривого Рогу і Дніпродзержинська (понад 30 млн. грн.), де продовжується будівництво
найважливіших природоохоронних об’єктів – розширення та реконструкція
загальноміських каналізаційних очисних споруд, будівництво каналізаційних
колекторів, полігону для складування твердих побутових відходів у місті Кривому
Розі та станції переробки твердих побутових відходів у м. Дніпродзержинську. У
рамках регіональної програми розвитку водного господарства проведені роботи з
реконструкції очисних споруд у ряді населених пунктів (реконструкція
каналізаційних напірних колекторів у містах Павлограді та Вільногірську,
реконструкція очисних каналізаційних споруд у містах Нікополі, Орджонікідзе та
Синельниковому, а також в Дніпропетровському, Криничанському, Петриківському,
П’ятихатському, Синельниківському, Солонянському, Царичанському та Широківському
районах). Крім того, здійснювались заходи щодо встановлення меж водоохоронних
зон та прибережних смуг, створення захисних лісових насаджень, проведення
рекультивації порушених земель, берегоукріплення річок та водних об’єктів. Для
запобігання шкідливим діям вод у містах та районах області, на здійснення
протипаводкових заходів по захисту територій від підтоплення та затоплення
спрямовано за рахунок усіх джерел фінансування понад 12,0 млн. грн., у тому
числі з обласного бюджету за рахунок коштів збору за забруднення навколишнього
природного середовища – понад 4,0 млн. грн. В області впроваджено ряд заходів,
спрямованих на зменшення негативного впливу промислових та побутових відходів
на навколишнє природне середовище. З метою зменшення негативного впливу токсичних
відходів на навколишнє середовище проводились роботи з перезатарення,
перевезення і знешкодження заборонених, змішаних та невідомих порошкоподібних
пестицидів на загальну суму 200 тис. грн. На виконання заходів Державної
програми радіаційного та соціального захисту населення м. Жовті Води у 2005
році спрямовано з державного бюджету – 5,0 млн. грн. На виконання заходів
Державної програми приведення небезпечних об’єктів ВО “Придніпровський хімічний
завод” в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від
шкідливого впливу іонізуючого випромінювання з Державного бюджету
профінансовано 2,0 млн. грн. Усього на виконання природоохоронних заходів за
рахунок усіх джерел фінансування було спрямовано 131,5 млн. грн. Здійснення
природоохоронних заходів дозволило забезпечити скорочення обсягу забруднюючих
речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
забруднення, на 0,9% та зменшення обсягу використання прісної свіжої води на
2,2%.

      4.2.
Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області

У
2005 році в області впроваджувались заходи щодо забезпечення техногенно-екологічної
та природної безпеки населення і територій області відповідно до затверджених
регіональних програм “Захист населення і територій від впливу іонізуючого випромінювання
та хімічно небезпечних речовин у Дніпропетровській області на період до 2005
року”, “Створення і використання матеріальних резервів для запобігання,
ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх
наслідків у Дніпропетровській області на 2003–2012 роки”, “Запобігання
виникненню надзвичайних ситуацій та оперативного реагування на них у
Дніпропетровській області”. Проводились роботи з вилучення високоактивних
джерел іонізуючого випромінювання на ВАТ “Електрон-ГАЗ” в м. Жовті Води. За
рахунок коштів обласного бюджету обсягом 50,0 тис. грн. здійснено ряд
невідкладних заходів щодо їх комплектації з метою подальшої безпечної
підготовки і передачі на тривале захоронення спеціалізованому підприємству. З
метою зменшення негативного впливу токсичних відходів на навколишнє середовище
впроваджувались заходи щодо забезпечення належних умов їх зберігання,
проводились роботи з перезатарення, перевезення та знешкодження заборонених,
змішаних та невідомих порошкоподібних пестицидів, шкідливих і небезпечних відходів.
Проведено ряд невідкладних робіт щодо захисту населення і територій від впливу
іонізуючого випромінювання. Здійснено роботи з радіаційного обстеження на
окремих територіях міста Жовті Води, виконано комплекс робіт з реабілітації
забруднених ділянок, рекультивації земель, проведено радіаційне обстеження
житлових будинків та споруд, обстеження та вимірювання концентрації радону в
окремих житлових приміщеннях, здійснені протирадонові заходи. Для запобігання
шкідливим діям вод проведені роботи щодо захисту від підтоплення понад 100 га територій населених пунктів, що дозволило поліпшити умови проживання населення. Для ліквідації
надзвичайних ситуацій протягом року було використано 601,3 тис. грн. з резервного
фонду обласного бюджету, які спрямовані на проведення невідкладних робіт з
ліквідації наслідків підтоплення у c. Чаплине Васильківського району, с. Чумаки
Дніпропетровського району, ліквідації наслідків стихії на території Юр’ївського
району, а також проведення невідкладних робіт з ліквідації аварійного стану котельні
та тепломереж у місті Дніпропетровську. Крім того, залучено кошти з резервного
фонду державного бюджету обсягом 3347,0 тис. грн., які спрямовані на проведення
аварійно-відбудовних робіт на відтинку водогону балка Широка – смт Просяна у
Покровському районі.

ВИСНОВКИ

Дніпропетровська область є однією з найбільших областей
України, область розташована в басейні середньої і
нижньої течії Дніпра, доля промисловості в продукції господарського
комплексу є майже 85%, природні ресурси
області унікальні за
різноманітністю родовищ корисних
копалин, триває тенденція скорочення чисельності населення, що
супроводжується погіршенням його вікової структури, характерне для всіх
областей України, але незважаючи на це кількість населення збільшується за
рахунок мігрантів.

Загальна економічна ситуація характеризується поступовим
закріпленням стабілізаційних процесів та економічним зростанням в основних
сферах господарського комплексу регіону, що сприяє збільшенню зайнятості та скороченню
рівня безробіття. Основа промисловості області - металургія і обробка металу.

Спостерігається тенденція збільшення випуску продукції в
агропромисловому комплексі області,
розвиток сільськогосподарського виробництва базується на удосконаленні
структури посівних площ сільськогосподарських культур, впровадженні
ґрунтозберігаючих систем, інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських
культур, скороченні розораності ґрунтів.

Область продовжує утримувати одне з провідних місць у сфері
зовнішньоекономічної діяльності України та входити до числа її провідних експортерів
і посідає друге місце за обсягами експорту та імпорту товарів, проводяться заходи
щодо забезпечення прискорення євроінтеграційних процесів та активізації вступу
до СОТ.

Надмірне перевантаження в структурі економіки галузей важкої індустрії призвело до серйозних
соціально-економічних диспропорцій, район має застарілу структуру
промисловості, яка вже не відповідає
вимогам науково-технічного прогресу, переважає металоємне машинобудування, застаріли
основні фонди, зростає собівартість продукції, знижується рентабельність.

Впроваджуються заходи щодо поліпшення
техногенно-екологічної та природної ситуації в області відповідно до
затверджених регіональних програм.

Економічна
і демографічна ситуація в області складна, в деяких галузях існують кризові
явища, майбутнє регіону залежить від змін і перетворень, які пройдуть в економіці
області, передові позиції регіон може зберегти в умовах подальшої приватизації
підприємств  галузі, використання в виробництві і сільському господарстві
передових сучасних наукоємних технологій, прийняття Верховною Радою України
прогресивних законів, зростання економічних зв’язків з іншими регіонами і
зарубіжжям, прийняття довгострокової і короткострокової програми  розвитку
економіки області, створення умов (наприклад, пільги) для приватного сектору, залучення
інвестицій, ефективна боротьба правоохоронців з економічними злочинами тощо.

СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1
Розміщення продуктивних сил країни /За ред. Є.П.Качана. – К.: Вища школа   2004.

2
Розміщення продуктивних сил країни : Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної
літератури, 2006.

3
Регіональна політика України / Під ред. Н.Г.Курдюкової. – К.: Наук. думка.
2004.

4
Селезнев В.В. Основи ринкової економіки України. К.: А.С.К; 2002.

5
Мішогло Г.О. Економічна географія України з основами виробництва. – К.,2003

6
Сільське господарство України, - К.:Мін статистики України 2004.

7 Market Report
Inc. Analysis of Ukrainian chemical industry & market. 2005.

8
Державний комітет статистики України www.ukrstat.gov.ua.

9 Дніпропетровська державна обласна
адміністрація www.adm.dp.gov.ua.

10 Урядовий
портал Кабінету Міністрів України www.kmy.gov.ua.