Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної церки Волині (1867-2006рр.)

ВИСВІТЛЕННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ НА ШПАЛЬТАХ ПРЕСИ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ВОЛИНІ (1867–2006 рр.) Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Бойко Алла Анатоліївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, професор кафедри теорії масової комунікації Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Крупський Іван Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет журналістики, професор кафедри радіомовлення

і телебачення кандидат філологічних наук, Ґабор Василь Васильович, Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України; керівник відділу досліджень іншомовної періодики відділення «Науково-дослідний центр періодики» Захист дисертації відбудеться « » вересня 2008 р. о год. на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 26.001.33 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська,

58). Автореферат розісланий « » серпня 2008 р. Учений секретар спеціалізованої вченої ради,кандидат філологічних наук, доцент В. Е. Шевченко ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність дослідження. Періодичні видання церков і релігійних організацій є одним із сегментів українських мас-медіа, тому без їх розгляду неможливо ґрунтовно осмислити процес функціонування величезного масиву періодики

України кінця ХІХ – початку ХХІ ст. Ідеологічні причини стали тим чинником, що гальмував розвиток релігійної періодики та її дослідження в радянські часи. Зацікавлення науковців пресою Православної Церкви значно зросло в період становлення незалежності нашої держави. Духовне відродження України спричинило поштовх до об’єктивного наукового аналізу конфесійної преси. У цьому контексті варто наголосити на важливому місці, яке посідає

Церква в процесі державотворення і формування суспільної думки. Церква як соціальний інститут за допомогою мас-медіа, що виходять під її егідою, активно пропагує морально-етичні цінності, вибудовує цілісне світобачення, забезпечує можливість релігійної комунікації, об’єднує громаду та регламентує поведінку людей у ній, дає емоційну підтримку тощо. Церковна преса виконує в суспільстві ті ж функції, що й релігія: світоглядну, компенсаційну,

інтегративну, регулятивну, комунікативну, культурологічну та ін. Саме мораль є універсальним засобом розвитку самосвідомості та спілкування (ширше – комунікації). Звідси висновок – мораль регулює систему етичних норм і цінностей, виступає регулятивним чинником людської комунікації. Ґрунтовним матеріалом для вивчення є волинська православна преса.

Вихід першого офіційного видання Православної Церкви на Волині датується 1867 р. Історичні та політичні обставини стали причиною того, що релігійна преса в Україні видавалася до 1917 р а на західноукраїнських землях (і на Волині) продовжувала виходити до 1939 р. У цьому полягає унікальність преси Православної Церкви Волині. До 1990-х рр. конфесійна преса

Волині з ідеологічних причин залишалась поза увагою науковців. Духовне відродження незалежної Української держави неможливе без опанування і нинішнім, і прийдешнім поколіннями вічних істин християнського благочестя і моралі. Саме ці проблеми активно висвітлюються на шпальтах волинської православної преси. У потребі комплексного вивчення проблемно-тематичного рівня православної преси

Волинського регіону полягає актуальність дослідження. Проекція основ християнської моралі через православні мас-медіа на свідомість читачів дає можливість Церкві декларувати свою позицію і, таким чином, впливати на аудиторію. З’ясування проблем християнської моралі на шпальтах преси Православної Церкви Волині від зародження до сучасності (1867–2006 рр.) в українській журналістиці розглядається

вперше. Зв’язок роботи з науковими програмами, проблемами, темами. Дослідження має безпосередній зв’язок із науковими розробками Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема дисертації пов’язана з комплексною науковою темою Інституту журналістики НДР № 06БФ045-01 «Дослідження у галузі українського журналістикознавства: методологія

і стандарти», що виконується в рамках комплексної наукової програми «Наукові проблеми сталого державного розвитку України». Метою дослідження є вивчення концептуальних засад функціонування, тематичного спектру, висвітлення морально-етичної проблематики православної преси Волині (1867–2006 рр.). Поставлена мета дослідження зумовила такі його завдання: 1. Визначити історичний контекст розвитку православної преси

Волині. 2. Виявити ті конфесійні видання, які виходили на Волині в кінці ХІХ – на початку ХХІ століття та з’ясувати культурно-історичне тло їхнього функціонування. 3. Дослідити проблематику публікацій в пресі Православної Церкви Волині. 4. Проаналізувати аспекти висвітлення морально-етичної проблематики у волинській православній пресі. 5. Узагальнити складові морально-етичної концепції, що

є основою видань Православної Церкви Волині. 6. З’ясувати жанрову специфіку церковних публікацій та визначити вплив проблематики на жанр матеріалу. 7. України. Об’єкт дослідження – періодичні видання Православної Церкви Волині (1867–2006 рр.) як цілісний комплекс (на рівнях синхронії та діахронії).

Предметом дослідження є висвітлення концептуальних засад публікацій морально-етичної проблематики на шпальтах православних волинських часописів. Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХІХ – початок ХІ століття (1867– 2006 рр.). Територіальні межі дослідження охоплюють Волинь, яка в досліджуваний період називалася Волинською губернією, входила до складу Російської імперії (1867–1917 рр.), перебувала в складі

Польщі (до 1939 р.), а в період незалежності України стала однією із областей держави (1991–2006 рр.). Джерельна база дослідження. Основи християнської моралі є визначальним чинником проблематики православної преси Волині. Її варто розглядати не в статичному, незмінному вигляді, а в контексті історичної динаміки. Тому джерельною базою дослідження стало 22 волинських православних видання кінця

ХІХ – початку ХХІ ст. Для всебічного вивчення визначеної нами проблематики досліджено часописи 1867–1917 рр що зберігаються у фондах бібліотек України: «Волынские епархиальные ведомости» (Кременець, Житомир, 1867–1917), «Почаевский листок» (Почаїв, 1887–1917), «Почаевские известия» (Почаїв, 1906–1909), «Русский инок» (Почаїв, 1910–1917), «Волынская земля» (Кременець, Почаїв, Здолбунів, 1912–1915), «Православная Волынь» (Житомир,

1917–1918). Важливим джерелом вивчення преси Православної Церкви Волині початку ХХ ст. (1922–1939 рр.) є пласт видань, що зберігаються у фондах Волинського обласного державного архіву в місті Луцьку: незалежний орган українського культурного і церковного відродження «На варті» (Володимир-Волинський, 1925–1926), незалежний місячник українського церковного відродження «Рідна церква» (Володимир-

Волинський, 1927), церковно-народний ілюстрований тижневик «Духовний сіяч» (Кременець, 1928–1931), неперіодичний орган Товариства ім. Митрополита Петра Могили «За соборність» (Луцьк, 1932–1935), двотижневик, присвячений церковним і громадським справам «Церква і нарід» (Кременець, 1935–1938), релігійно-громадський часопис для народу «Шлях» (Луцьк, 1937–1939). Також матеріалом дослідження стала сучасна преса

Православної Церкви Волині періоду незалежності України (1991–2006 рр.): «На варті» (Луцьк, 1991–1994), «Православ’я» (смт. Голоби, 1991–1997), «Дзвони Волині» (Луцьк, 1991–2006), «Єдина церква» (Луцьк, 1998–1999), «Волинь православна» (Володимир-Волинський, 1998–2006), «Волинські єпархіальні відомості» (Луцьк, 2004–2006), «Почаївський листок» (Почаїв, 1991–2006).

Для з’ясування ґенези православної преси Волині, аналізу доробку церковних публіцистів, опрацьовано фонди Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: «Дмитро Богдашевський» (ф. 191, ф. 175), «Михайло Ковальницький» (ф. 175), «Орест Новицький» (ф. 201), «Маркелин Олесницький» (ф. 160, ф. 175), «Яким

Олесницький» (ф. 160, ф. 175), «Андрій Хойнацький» (ф. 112, ф. 175) та ін. Джерельна база дослідження дала змогу не тільки зафіксувати публіцистичну спадщину церковних публіцистів, а також визначити основні проблемно-тематичні аспекти їх творчості, реконструювати історичну релігійну ситуацію на західноукраїнських землях, зокрема на Волині, і з’ясувати особливості функціонування та концептуальні засади волинської православної преси

в динаміці її розвитку (1867–2006 рр.). Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності, комплексності та достовірності. Використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу. Під час вивчення історіографії та джерельної бази дослідження послуговувались бібліографічно-описовим методом. Для аналізу морально-етичної проблематики на шпальтах православних волинських видань застосовано

такі методи: проблемно-хронологічний, порівняльно-аналітичний, системно-типологічний, жанрово-видовий та метод контент-аналізу. Наукова новизна дисертації полягає у виокремленні часописів, що виходили під егідою Православної Церкви Волині, їх комплексному дослідженні в контексті морально-етичної проблематики. Розглянуто структуру, зміст, жанрову специфіку та проблемно-тематичні аспекти друкованих православних мас-медіа досліджуваного регіону, акцентовано увагу на висвітленні морально-етичної проблематики на

шпальтах преси Православної Церкви Волині, що в цьому аспекті досі системно не аналізувалася, з’ясовано її місце в інформаційному просторі України. Практичне застосування одержаних результатів. Представлений у роботі фактичний матеріал, основні теоретичні положення і висновки можуть бути використані у розробці спеціальних і узагальнюючих курсів лекцій з українського журналістикознавства, у підготовці довідкової та навчальної

літератури вказаного комплексу дисциплін. Основні положення дисертації можуть бути використані також для доповнення та уточнення матеріалів у викладанні курсу «Історія української журналістики», для створення спеціальних курсів із проблематики ЗМІ України для студентів спеціальностей «Журналістика» і «Видавнича справа та редагування» вищих навчальних закладів, а також для спеціалістів, які готують студентів у духовних релігійних закладах. Поданий у дисертації фактологічний матеріал може бути використаний

при підготовці систематичних покажчиків змісту церковних періодичних видань та при упорядкуванні бібліографії православної преси Волині, підручників, навчальних посібників. Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат і публікації, в яких викладено основні положення роботи, виконані дисертанткою самостійно. Апробація результатів дослідження відбувалася під час виголошення доповідей на десяти конференціях:

ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Вплив ЗМІ на мовну свідомість сучасників» (Київ, 2005), ІХ Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Українська періодика: історія і сучасність» (Львів, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції «Журналістика–2005 у контексті сучасних професійних стандартів та трансформації журналістської освіти» (Київ,

2005), ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Текст як засіб комунікації» (Київ, 2006), ХV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго «Мова і культура» (Київ, 2006), ІІ Міжнародній науковій конференції «Сучасний інформаційний простір: журналістика і медіаосвіта» (Алушта, Крим, 2006), ІV Тикторівських читаннях «Видавнича справа в

Україні: міст між минулим і майбутнім» (Львів, 2006), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-літтю газети «Рада», «Національна періодика початку ХХ століття: розвиток і реалізація української ідеї державотворення» (Київ, 2006), Міжнародній студентській науковій конференції «Журналістська практика студентів у контексті Болонського процесу» (Київ, 2007), ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції з проблем функціонування

і розвитку української мови «Мовні процеси в сучасному медіапросторі» (Київ, 2007). Результати дисертаційного дослідження обговорено на кафедрі теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Публікації. Основні положення й результати дисертації викладено в одинадцяти наукових статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК

України та чотирьох тезових повідомленнях у збірниках матеріалів конференцій. Структура дисертації. Дисертацією є рукопис загальним обсягом 252 сторінки, який складається зі вступу, чотирьох розділів, що містять 13 підрозділів, висновків, списку літератури (287 позицій) та 4 додатків (45 сторінок), в яких подається 7 діаграм, таблиця «Реалізація морально-етичної проблематики на шпальтах волинської православної преси (1867–2006 рр.)», бібліографічний покажчик преси

Православної Церви Волині, біографічний покажчик «Волинські церковні публіцисти». ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ У Вступі вмотивовано вибір об’єкта дослідження, обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено теоретичну й практичну цінність дослідження. Також окреслено основну мету та завдання, означено й розмежовано предмет і об’єкт дослідження, описано методи дослідження, зазначено джерельну базу й сформульовано, в чому полягає

новизна одержаних результатів. У першому розділі «Історіографія та джерела вивчення преси Православної Церкви України» здійснено історіографічний огляд досліджень, які безпосередньо торкаються теми дисертації та є дотичними до неї, аналіз джерельної бази роботи. Зокрема, в першому підрозділі цього розділу «Історіографія та методологія вивчення проблеми» репрезентовано наукові погляди дослідників на релігійну пресу та систематизовано наукові джерела з досліджуваного питання.

Проаналізувавши підходи до визначення терміну православна преса українських журналістикознавців, та узявши за основу концепцію дослідження професора А. Бойко, під цим терміном розуміємо видання, що виходять під егідою Православної Церкви та порушують важливі морально-етичні проблеми, висвітлення яких відбувається із християнських позицій. До початку 1990-х років вивчення української преси було фрагментарним, необ’єктивним,

часто тенденційним. В умовах незалежної Української держави розпочався новий етап у дослідженні періодичних видань, про що свідчать ґрунтовні праці українських журналістикознавців, провідних науковців. Так, різні аспекти функціонування сучасної періодики стають предметом наукового вивчення А. Бойко, М. Василенка, О. Гояна, В. Здоровеги, Н. Зелінської, В. Іванова, В. Демченка, В. Качкана, О.

Коновця, І. Крупського, В. Лизанчука, О. Мелещенка, І. Михайлина, А. Москаленка, О. Мукомели, Б. Потятиника, Г. Почепцова, В. Різуна, М. Романюка, Н. Сидоренко, Ю. Фінклера, Б. Чернякова, А. Чічановського, В. Шевченко, В. Шкляра, Ю. Ярмиша та ін. Морально-етична проблематика релігійної періодики

є соціально актуальною. Соціальна складова українського журналістикознавства викладена в дослідженнях О. Кузнецової, Т. Приступенко, М. Тимошика та ін. Питання масової комунікації з’ясовано вченими О. Зернецькою, А. Соколовим. Чимало праць українських пресознавців присвячено бібліографічним пошукам в межах певного регіону (І. Бєлінська, М. Васильчук, В. Ґабор, М. Галушко, В. Глаголюк, М. Гладкович, В.

Гутковський, М. Комариця, І. Крупський, М. Романюк, Н. Сидоренко, Л. Сніцарчук, О. Олексин та ін.). Варто наголосити на великому значенні бібліографування української преси, оскільки його завдання – створення повного репертуару українських друкованих видань. Ґрунтовні праці названих дослідників є вагомим внеском в історіографію української журналістики. Сьогодні релігійна періодика як складова загальноукраїнської

журналістики стала об’єктом наукового розгляду чималої кількості вчених: С. Баршая, А. Бойко, М. Веркальця, О. Канчалаби, С. Костя, І. Крупського, І. Павлюка, І. Скленара, Т. Старченко, О. Школьної, А. Юраша та ін. Пресу Волині в різних аспектах аналізували такі дослідники, як В. Бортніков, А. Бортнікова, Г. Дем’янчук, В. Кащенюк,

М. Костриця, Ю. Лащук, М. Миць, О. Новосад, І. Павлюк, Н. Сидоренко. Названі вчені у своїх працях наголошують на важливості волинської періодики як джерела вивчення історії суспільно-політичного розвитку краю. Аналіз наукової літератури з журналістикознавства дав змогу виявити основні напрямки вивчення регіональних мас-медіа, і зокрема релігійної преси окремих регіонів

України. Як показало дослідження, українська церковна преса Волині кінця ХIХ – початку ХХI ст. не була об’єктом спеціального наукового аналізу. Праці вчених стосувалися переважно загальноукраїнських ЗМІ, аналізувалися також різні аспекти функціонування регіональної періодики. Другий підрозділ «Характеристика джерел» присвячено періодичним виданням, що виходили

і виходять на Волині в досліджуваний період (1867–2006 рр.) під егідою Православної Церкви (22 часописи). У роботі запропоновано виокремлювати три періоди, які хронологічно охоплюють різні етапи історичного розвитку регіону: І. Від появи першого періодичного православного видання на Волині до 1917 р. (1867–1917 рр.) (у складі Російської

імперії); ІІ. Період міжвоєння (1922–1939 рр.) (під владою Польщі); ІІІ. Період незалежності України (1991–2006 рр.). На основі дослідження джерельної бази укладено «Бібліографічний покажчик преси Православної Церви Волині». Другий розділ «Концептуальні засади преси Православної Церкви Волині 1867–1917 рр.» присвячено практичному дослідженню функціонування волинських

періодичних видань Православної Церкви у контексті динаміки розвитку морально-суспільної, церковно-богословської, церковно-історичної та краєзнавчої, морально-побутової, етичної, морально-філософської та літературно-мистецької проблематики. У першому підрозділі «Філософсько-етична проблематика на шпальтах волинських православних часописів» досліджено висвітлення вказаної проблематики як складової частини морально-етичної концепції на шпальтах преси Православної Церкви Волині.

Церковні публіцисти, звертаючись до цієї тематики, прищеплювали своїй пастві етичні норми, задекларовані православ’ям, і загальнолюдські (названі аспекти тлумачилися із християнських позицій). Морально-філософська проблематика не представлена так повно і ґрунтовно на шпальтах преси Православної Церкви Волині 1867–1917 рр. як інші концептуальні аспекти. Це пояснюється орієнтацією церковних періодичних видань на спеціальну аудиторією

– народні маси, яким складно було розібратися у філософських категоріях. Тому, переважно, філософські питання ставали предметом розгляду та обговорення в журналі для монахів «Русский инок» (аудиторія видання – освічене духовенство). У другому підрозділі «Суспільство та мораль у ЗМІ Православної Церкви Волині» розглянуто ступінь висвітлення морально-суспільної проблематики на шпальтах

аналізованих видань. Церковні публіцисти брали на себе місію вихователя пастви, її просвітителя, вчителя, порадника. Із позицій християнської етики аналізуються пріоритети українського соціуму: родина, діти, сім’я, шлюб. Виявлено, що значна увага приділялась висвітленню актуальності жіночого питання, проблемі дотримання прав жінки. Активно обговорювалось церковними публіцистами важливе питання реформування освіти. Загалом висвітлення морально-суспільної проблематики (пріоритетної серед усього

комплексу тем) в часописах Православної Церкви Волині реалізується в наступних аспектах: питання сімейно-шлюбних стосунків; ставлення до батьків; тема жінки; проблеми виховання, патріотизму; освіти; бідність, жебрацтво; вбивство, дітовбивство тощо. У третьому підрозділі «Церковно-історичні та мистецькі проблеми у контексті утвердження моралі» з’ясовано, що церковно-богословські питання виявились серед домінуючих тем, висвітлюваних церковними публіцистами на шпальтах часописів

Православної Церкви Волині впродовж досліджуваного періоду (це, зокрема, тлумачення та популяризація концептів християнського віровчення, актуальне питання пастирства та становища духівника в суспільстві, пояснення сутності релігійних свят, обрядів і звичаїв, переповідання біблійних історій, інформація про життя, діяльність і служіння священиків, спогади та повчання святих отців Церкви, послання священнослужителів до пастви, вітання парафіян зі святом, релігійні з’їзди, хресні

ходи, паломництво, опис релігійних святинь тощо). Церковні публіцисти давали пастві дидактичні настанови, повчали, інформували про тогочасні події в духовному житті. Літературно-мистецька проблематика також трактувалась у контексті моралі (церковний спів, театр і кіно, мистецтво іконопису, література). Православна преса Волині задовольняла інформаційні потреби населення краю, оскільки на

її шпальтах містилася ґрунтовна краєзнавча інформація, концептуальні місцеві новини, висвітлювалися проблеми та події церковного життя та подавалися коментарі до них тощо. Висвітлюючи окреслену проблематику із морально-етичних позицій, редакції православних часописів переслідували пропагандистську мету – релігійне виховання народу, реалізація просвітницьких ідей, регулювання взаємовідносин у суспільстві. У четвертому підрозділі «Морально-побутова проблематика»

наголошується на активному зверненні редакційних колективів церковних видань 1867–1917 рр що орієнтувались на народну аудиторію, до висвітлення на шпальтах преси Православної Церкви Волині морально-побутової проблематики. Із позицій християнства зауважувалося про негативний вплив на соціум таких суспільних вад, як пияцтво, тютюнопаління. В основі всіх публікацій – засади православної етики.

Церковні публіцисти, орієнтуючись на селян, духівництво, коментували побутові проблеми, радили, як, сповідуючи духовні принципи, уникнути побутових негараздів. Таким чином, Церква виступала порадником, наставником, помічником, впливала на свідомість аудиторії. У третьому розділі «Православна преса Волині періоду 1922–1939 рр.: пропаганда християнської етики» осмислено та проаналізовано різні аспекти висвітлення морально-етичних питань на шпальтах волинської

православної преси окресленого періоду. У першому підрозділі «Філософсько-моральна та церковно-богословська проблематика в православній пресі Волині» зауважується, що однією із основних і концептуально представлених тем у пресі Православної Церкви Волині 1922–1939 рр. є церковно-богословська. Церковні публіцисти спиралися на приклад подвижницького життя св. отців

Церкви. Публікувалися матеріали про нищення монастирів, переслідування християн в інших країнах, арешти священиків, діяльність церковних товариств, шкільну освіту тощо. Активно обговорювались на сторінках православної преси питання церковної реформи, мови богослужіння, виборності духовних посад. Актуальною і надзвичайно важливою у 20–30-і рр. ХХ ст. була тема пастирства (і залишається такою ж актуальною сьогодні).

Церковні публіцисти створили узагальнений образ духівника: це активний громадянин своєї держави, свідомий свого обов’язку перед парафіянами, взірець мудрості, духовної чистоти і справедливості; він – вчитель і духовний провідник віруючих. Акцентувалася увага і на тлумаченні засад православ’я. Церковно-богословська проблематика – концептуальна основа публікацій у волинських православних періодичних

виданнях досліджуваного періоду. У другому підрозділі «Висвітлення морально-суспільних, етичних та морально-побутових проблем у волинських православних часописах» увагу зосереджено на обговоренні суспільно-моральної проблематики в часописах Православної Церкви Волині 1922–1939 рр зокрема виховання, освіти, сімейних стосунків. Церква бере на себе місію вихователя в суспільстві, і разом із родиною становить міцний фундамент для формування світогляду особистості.

Зазначимо, що концепція висвітлення названих проблем зберігає традиції попереднього історичного етапу. Етична проблематика (питання благодійності, доброчинності, позитивні людські якості) на шпальтах церковної преси Волині досліджуваного періоду представлена незначною кількістю публікацій. Але наголосимо на їх концептуальній цілісності, що свідчить про високий професійний рівень церковних публіцистів та їх уміння зацікавити читача поданим матеріалом.

Морально-побутову проблематику складає цілий комплекс тем і проблем, які висвітлюються церковними публіцистами Волині (зокрема, шкода для здоров’я тютюнопаління, алкоголізму тощо). Проте, простежуючи розвиток висвітлення морально-побутової проблематики на шпальтах волинських церковних видань за період 1867–1939 рр відмітимо те, що акценти у пресі зміщуються

із побутового рівня на рівень суспільний та історичний. У третьому підрозділі «Концепція трактування моралі крізь призму церковно-історичної проблематики та літературно-мистецьких творів» акцентується на висвітленні церковно-історичних та краєзнавчих питань, що обумовлені інформаційними потребами мешканців краю. З’ясовано, що преса Православної Церкви Волині періоду 1922–1939 рр. у проблемно-тематичному аспекті

зберігає традиції релігійних видань попереднього історичного етапу. Зазначимо, що зі зміною історичного контексту у функціонуванні православної періодики Волині змінюється редакційна політика видань. Так, церковні публіцисти публікували відомості про минуле Української Церкви, порушували актуальні на той час питання церковної реформи, пропагували українську мову богослужіння, об’єднували православних волинян навколо

єдиної ідеї – церковна та державна незалежність українського народу. Місцеві видання достовірно і правдиво розкривали події тогочасного церковно-релігійного та громадсько-політичного життя, тому служать історичним контекстом для розуміння та вивчення журналістики Волині та України загалом. У четвертому розділі «Преса Православної Церкви Волині 1991–2006 рр. як комунікаційна система» проаналізовано проблемно-тематичний

рівень православної преси періоду державної незалежності України. Міститься обґрунтування жанрової специфіки часописів. Увагу зосереджено на з’ясуванні традицій та новаторства у проблемно-тематичних аспектах на шпальтах сучасної преси Православної Церкви Волині. У першому підрозділі «Складові морально-етичної концепції преси Православної Церкви Волині» наголошується на тому, що на сучасному етапі періодичні видання усіх

конфесій відіграють значну роль: вони виступають від імені Церкви, тлумачать читачам її позицію щодо важливих для суспільства проблем, активізують духовну свідомість аудиторії тощо. Позиція Церкви, представлена у православних часописах, ґрунтується на засадах духовності, принципах гуманізму та толерантності (три складові морально-етичної концепції). У другому підрозділі «Морально-філософська, церковно-

історична та богословська тематика як концептуальна основа православної преси» досліджено специфіку висвітлення та тлумачення засад релігійного виховання, змісту духовних цінностей, першооснов моралі, що пов’язано із порушенням церковними публіцистами морально-філософської, богословської та церковно-історичної проблематики. Автори публікацій у конфесійних часописах звертають увагу на історичні відомості про православні храми Волині, розповідають

історію заснування святинь краю, функціонування храмів – історичних пам’яток, описують просвітницьку діяльність священиків при церквах тощо, оскільки мають на меті зацікавити аудиторію краєзнавчою інформацією. Аналіз тенденцій розвитку православ’я на Волині відбувається в системі церковного життя України. Аудиторія цікавилась духовним життям, і зокрема, подіями як вседержавного, так

і місцевого значення, які висвітлювалися церковними публіцистами із морально-етичних позицій. У третьому підрозділі «Морально-суспільні, побутові та етичні аспекти ЗМІ» йдеться про актуальні аспекти висвітлення на шпальтах преси Православної Церкви Волині 1991–2006 рр. моралі та етики. У часи незалежності України держава уже не бере на себе роль

єдиного вихователя соціуму. Визначальна роль у формуванні світогляду особистості належить родині та Церкві. Остання, як соціальний інститут, створюючи свою систему моральних норм, духовних цінностей, пропагуючи їх через релігійну періодику, регулює суспільні відносини, тим самим реалізуючи світоглядну, культуротворчу, комунікативну та інші функції. Серед тем і проблем, які висвітлюються на шпальтах сучасної преси

Православної Церкви Волині, важливе місце посідають питання християнського осмислення шлюбу, релігійного виховання дітей, ідеал християнської родини. Зауважимо, що велику роль у Православній Церкві відведено жінці, її умінню виховувати дітей. Не випадково «жіноче питання» висвітлювалося в церковній періодиці ще в другій половині ХІХ ст. Преса Православної Церкви Волині зберігає традиції проблемно-тематичної концепції православних

видань краю за весь досліджуваний період (1867–2006 рр.). Хоча фіксуємо зміщення акцентів: офіційна інформація відходить на другий план, а перевага надається висвітленню морально-суспільної, церковно-богословської проблематики, церковних подій місцевого значення. Проблематика сучасної преси Православної Церкви Волині розширюється, урізноманітнюється, з’являються нові аспекти уже відомих тем, але незмінною залишається концепція православної преси, пов’язана

із висвітленням морально-етичних засад християнства, їх обґрунтуванням, і тлумаченням. Четвертий підрозділ «Жанрова палітра видань» присвячено характеристиці жанрової специфіки волинської православної преси 1867–2006 рр. З’ясовано, що висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах православної преси потребує використання тих жанрів, які повною мірою забезпечать доступність, зрозумілість написаного та дадуть змогу донести

до читача основи християнського вчення. Виявлено, що існує пряма залежність тематики публікацій від їх жанрів і навпаки. Церква як один із центрів комунікації, намагалася донести до аудиторії основи християнського віровчення. Тому духівництво у своїй практиці використовувало ті жанрові форми, які максимально надавали можливість переконувати паству в істинності висловленого, тлумачити закони

Церкви, концепти моралі, поширювати етичні принципи тощо. Специфіка церковної преси періоду незалежності України відзначається використанням жанрів журналістських (інформаційних – замітка, звіт, хроніка, інтерв’ю, бесіда, розмова; аналітичних – стаття, огляд, лист, звернення та ін.; художньо-публіцистичних – історичні нариси, зарисовки); художньої літератури (вірш, оповідання, переказ, легенда, пісня, щоденник, виписки, цитати, некролог, відгук тощо) та жанрів, які

варто виокремити в окрему групу основних жанрів релігійної комунікації (молитва, проповідь, слово, притча, повчання, послання, промова). У Висновках узагальнено результати проведеного дослідження. 1. При вивченні преси Православної Церкви Волині нагромаджено масив наукових праць, які торкаються різних аспектів проблеми дослідження. Однак не акцентується увага на висвітленні морально-етичної проблематики. Визначити історичний контекст розвитку православної преси

Волині видалося можливим на основі опрацьованої та систематизованої нами джерельної бази дослідження, що дозволила простежити, вивчити і відтворити ті аспекти представленої теми, які не знайшли належного висвітлення в науковій журналістикознавчій літературі. Джерельна база дослідження стала основою для досягнення мети – вивчення історико-функціональних та проблемно-тематичних аспектів преси

Православної Церкви Волині 1867–2006 рр. 2. На основі бібліотечних та архівних матеріалів виявлено 22 церковних видання, які виходили на Волині в кінці ХІХ – на початку ХХІ століття; укладено бібліографічний покажчик преси Православної Церкви Волині (Додаток В). З’ясовано, що для кожного етапу розвитку православної преси Волині були характерні свої особливості формування, розвитку та функціонування.

Незважаючи на різні політичні, соціально-економічні умови, преса Православної Церкви активно та успішно розвивалась. Про це свідчить практично однакова кількість видань православних часописів у різні історичні періоди. Аспекти функціонування православної преси Волині в інформаційному просторі України проілюстровано у діаграмах; таблиці «Реалізація морально-етичної

проблематики на шпальтах волинської православної преси (1867–2006 рр.)» (Додаток А). Основні результати дисертаційної роботи доповнені біографічним покажчиком «Волинські церковні публіцисти» (Додаток Д). 3. Дослідження проблематики публікацій у друкованих мас-медіа Православної Церкви Волині показало пріоритетність висвітлення на шпальтах церковної преси морально-етичної проблематики. Узагальнення теоретичного матеріалу стало базою для розробки таблиці «Реалізація

морально-етичної проблематики на шпальтах волинської православної преси (1867–2006 рр.)» (Додаток Б). У таблиці подано назви аналізованих видань, сформовано каталог аналізованих проблем (складові морально-етичної проблематики) та відсоток розгортання теми у виданні. 4. Домінуючими питаннями, що обговорювалися в різні історичні періоди залишалися найбільш актуальні: передусім, морально-суспільні (13,8–28,1%).

Церковно-богословська проблематика на шпальтах православної преси Волині, як і висвітлення церковно-історичних та краєзнавчих питань, були актуальними в кінці ХІХ ст. та залишилися пріоритетними на початку ХХІ ст. (7,5–25,8%), що свідчить про важливість окреслених тем і проблем в минулому і сьогоденні. Морально-побутові питання хвилювали суспільство завжди. Аналіз церковної преси доводить, що ця проблема була нагальною в період 1867–1917 рр. (9,1–20%), згодом

її пріоритетність зменшується (7,1–16,6%). Простеживши розвиток висвітлення морально-побутової проблематики на шпальтах волинських церковних видань за період 1867–1939 рр з’ясовано, що акценти у пресі зміщуються із побутового рівня на рівень суспільний, історичний. Це можна спостерігати і в сучасній православній пресі Волині. Аудиторію цікавлять передусім суспільні питання,

і церковні публіцисти, відповідно, теж орієнтуються на потреби аудиторії. Тому перевага надається обговоренню морально-суспільної проблематики – актуальної на сучасному етапі (16–28,1%). Виявлено, що морально-філософська проблематика на шпальтах преси Православної Церкви Волині 1867–1917 рр. (3,3–10,6%) не представлена так повно і ґрунтовно, як інші аспекти морально-етичної концепції.

Це пояснюється орієнтацією церковних видань на спеціальну аудиторією – народні маси. Етичні принципи були актуальними в період 1867–1922 рр. (10–16,6%) і не втратили важливості на сучасному етапі (1991–2006 рр.) (9,5–19,7%). Комплексне висвітлення етичної проблематики (як складової морально-етичної концепції) на шпальтах преси Православної Церкви Волині свідчить про важливість питань благодійності, меценатства, взаємодопомоги,

що є джерелом духовності для віруючих людей. Церковні публіцисти, звертаючись до цієї тематики, прищеплювали своїй пастві етичні норми, задекларовані православ’ям. Встановлено, що літературно-мистецькі проблеми стали одним із основних тематичних пластів православної преси Волині в національно-визвольний період (1922–1939 рр.) (6,2–19,4%). Церковні публіцисти зосереджують увагу на постатях українського культурного та церковного

відродження, подаючи відомості про їх подвижницьке життя як приклад духовної звитяги та моральної стійкості. Ґенеза і розвиток преси Православної Церкви Волині засвідчує, що у змістовому аспекті церковні видання позбавлялись величезного обсягу офіційної інформації, що висвітлювалась у часописах 1867–1917 рр. та 1922–1939 рр. Продовжуючи традиції, на шпальтах сучасної православної преси відомості офіційного характеру зводяться до констатування подій та фактів (зазвичай, це короткі замітки або невеликі за обсягом рубрики).

5. Дослідження показало, що історичний контекст мав значний вплив на функціонування волинських православних видань. Змінювалась, урізноманітнювалась проблематика, але сталою залишалась концепція – пропаганда основ православ’я, акцентування уваги на морально-етичних засадах. Концепція висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах волинської православної преси за досліджуваний період істотно не змінилася. Церква брала на себе роль вихователя в суспільстві,

і за посередництвом своїх видань впливала на формування громадської думки, виконувала світоглядну, регулятивну, комунікативну та інші функції. Місія церковних публіцистів – бути агітаторами-пропагандистами із поширення основ моралі, залучати аудиторію до сповідування законів православної етики. Аналіз преси Волині в діахронічному аспекті показав, що із часом християнська пропаганда на шпальтах православних мас-медіа ускладнюється.

Це пов’язано із підвищенням освітнього рівня аудиторії. На шпальтах преси Православної Церкви Волині з’являються нові морально-етичні теми, зумовлені часом, а також нові аспекти уже порушуваних раніше проблем. Виявлено, що сучасна церковна преса Волині (1991–2006 рр.) ілюструє звернення публіцистів до актуальних проблем сьогодення.

Незмінною пріоритетністю характеризується висвітлення церковно-богословської тематики, морально-філософських, церковно-історичних проблем. 6. Із позиції жанрової структури православна періодика є окремим предметом дослідження для журналістикознавства, оскільки тут поєднано жанри художньої літератури, журналістські та жанри релігійної комунікації. 7. Волинська церковна преса розрахована не лише на читачів, що залучені до віри, але й на широку аудиторію.

Тематика передбачає охоплення різновікової категорії читачів. Редакції часописів мають на меті реалізацію світоглядних, комунікативних, просвітницьких, пропагандистських, виховних, інформаційних, культурологічних та інших функцій. Преса Православної Церкви Волині – одна з важливих складових частин системи масової комунікації сучасного суспільства. Церковні мас-медіа, зокрема православна періодика

Волині, становлять один із найменш вивчених пластів української преси, незважаючи на те, що вони були і залишаються невід’ємною частиною духовного життя, активним чинником суспільно-політичного розвитку. Цим обумовлена необхідність їх дослідження. Без аналізу преси Православної Церкви Волині 1867–2006 рр. неможливо повністю осмислити процес становлення та розвитку української журналістики. Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1) статті в наукових фахових виданнях: 1. Левчук М. А. Проблеми християнської моралі на сторінках сучасної православної періодики Волині / М. А. Левчук // Вісник Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. «Журналістика». — 2005. — Вип. 13. — С. 56—57. 2. Левчук М. А. Діалог Церкви

і держави: концептуальні проблеми (на матеріалі православної газети «Дзвони Волині») / М. А. Левчук // Наукові записки Інституту журналістики. — 2005. — Т. 19. — С. 126—129. 3. Левчук М. А. Православна газета «Дзвони Волині» (1991—2005) як тип сучасного релігійного видання / М. А. Левчук // Філологічні студії : наук. часопис. —

Луцьк, 2005. — № 1—2. — С. 220—227. 4. Левчук М. А. Соціальна та морально-етична проблематика на шпальтах часописів Православної Церкви / М. А. Левчук // Філологічні студії : наук. часопис. — 2005. — № 3—4. — С. 334—349. 5. Левчук М. А. Періодика Православної Церкви Волині та її місце в інформаційному просторі

України / М. А. Левчук // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. — 2006. — № 6. — С. 304—309. 6. Левчук М. А. Православна періодика Волині : стилістика релігійного тексту / М. А. Левчук // Стиль і текст. — 2006. — Вип. 7. — С. 101—109. 7. Левчук М. А. Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах «Почаевского листка»

(1887—1917 рр.) і «Почаевских известий» (1906—1909 рр.) / М. А. Левчук // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — 2006. — Вип. 14. — С. 42—51. 8. Левчук М. А. Періодика Православної Церкви в інформаційному просторі держави (на матеріалі преси Волині (1867—2006 рр.) / М. А. Левчук // Ученые записки

Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. «Филология». — 2006. – Т. 19 (58), № 5. — С. 53—59. 9. Левчук М. А. Дмитро Богдашевський — публіцист, журналіст і редактор / М. А. Левчук // Журналістика : наук. зб. — 2007. — Вип. 6. — С. 93—99. 10. Левчук М. А. Особливості лексики православних мас-медіа (на матеріалі газети

«Дзвони Волині» (1991—2006) / М. А. Левчук // Мова і культура : наук. журнал. — 2007. — Т. VII (95), Вип. 9. — С. 203—208. 11. Левчук М. А. Публіцистичний доробок Ореста Новицького в контексті православної церковної періодики / М. А. Левчук // Образ. — 2007. — Вип. 8. — С. 5—12. 2) тези доповідей на наукових конференціях:

1. Левчук М. А. Преса Православної Церкви Волині: тематичний аспект (за матеріалами часописів «Дзвони Волині», «Волинь православна») // Українська періодика : історія і сучасність : доп. та повідомл. дев’ятої Всеукр. наук теорет. конф Львів, 28—29 жовт. 2005 р. / за ред. М. М. Романюка. – Львів : НАН України, ЛНБ ім. В.

Стефаника, НДЦ періодики, 2005. — С. 522—525. 2. Левчук М. А. Релігійна періодика Волині в контексті проблеми толерантності // Журналістика — 2005 в контексті сучасних професійних стандартів та трансформацій журналістської освіти : між нар. наук практ. конф Київ, 26—28 трав. 2005 р. : матеріали / упоряд. Н. Ващенко. — К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка,

Ін-т журналістики, 2006. — С. 93—100. 3. Левчук М. А. Освітньо-виховна проблематика на шпальтах журналу «Волынские епархиальные ведомости» (1867—1917) // Національна періодика початку ХХ століття : розвиток і реалізація української ідеї державотворення : матеріали міжнар. наук. конф Київ, 8—9 груд. 2006 р. / за ред. Н. М. Сидоренко. —

К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т журналістики, 2006. — С. 65—66. 4. Левчук М. А. Проблематика періодики Православної Церкви Волині початку ХХ ст. : досвід і традиції // Українська журналістика ХХ століття : досвід, традиції, практичні уроки : Матеріали секційного засідання кафедри історії літератури та журналістики

Міжнар. студентської наук. конф. «Журналістська практика студентів у контексті Болонського процесу», Київ, 29—30 березня 2007 р. / за ред. Н. М. Сидоренко. — К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т журналістики, 2007. — С. 9—11. Анотація Левчук М. А. Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси

Православної Церкви Волині (1867–2006 рр.). – Рукопис. Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К 2008. Захищається рукопис, в якому вперше у вітчизняному журналістикознавстві

проаналізовано морально-етичну проблематику в пресі Православної Церкви Волині. У дисертації розглянуто складові морально-етичної концепції, що є основою досліджуваних видань, узагальнено їх тематичний спектр. Увагу акцентовано на висвітленні морально-етичної проблематики на шпальтах волинської православної преси (1867–2006 рр.). Проаналізовано ті церковні періодичні видання, які виходили на

Волині в кінці ХІХ – на початку ХХІ століття та з’ясовано культурно-історичне тло їхнього функціонування. Досліджено концептуальну проблематику публікацій в пресі Православної Церкви Волині. Визначено аспекти висвітлення морально-етичної проблематики у волинській православній пресі: морально-суспільна, церковно-богословська, церковно-історична та краєзнавча, етична, морально-побутова, морально-філософська, літературно-мистецька проблематика.

З’ясовано жанрову специфіку церковних публікацій. Встановлено місце преси Православної Церкви Волині в системі мас-медіа України. Ключові слова: православна преса, морально-етична проблематика, Православна Церква Волині, церковні публіцисти, релігійна комунікація, концептуальні засади, жанрова специфіка. Аннотация Левчук М. А. Освещение морально-этической проблематики на страницах прессы

Православной Церкви Волыни (1867–2006 гг.). – Рукопись. Диссертация представлена на соискание научной степени кандидата наук из социальных коммуникаций по специальности 27.00.04 – теория и история журналистики. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – К 2008. Защищается рукопись, в которой впервые в отечественном журналистиковедении исследуется морально-

этическая проблематика в прессе Православной Церкви Волыни. В диссертации осуществлено изучение концептуальных основ, исследовано тематический спектр и освещение морально-этической проблематики православной прессы Волыни (1867–2006 гг.). Проанализировано те церковные периодические издания, которые выходили на Волыни в конце ХІХ – в начале ХХІ столетия и исследовано культурно-исторический поле их функционирования.

Изучена проблематика публикаций в прессе Православной Церкви Волыни. Рассмотрены аспекты освещения морально-этической проблематики в волынской православной прессе: нравственно-общественная, церковно-богословская, церковно-историческая и краеведческая, этическая, нравственно-бытовая, нравственно-философская, литературно-художественная проблематика. Обобщены составные морально-этической концепции, которая лежит в основе печатных церковных масс-медиа.

Выяснена жанровая специфика церковных публикаций. С позиций жанровой структуры православная периодика является отдельным предметом исследования для журналистиковедения, поскольку здесь объединены жанры художественной литературы, собственно журналистские и жанры религиозной коммуникации. Установлено место прессы Православной Церкви Волыни в системе масс-медиа Украины. На основе библиотечных и архивных материалов выявлены 22

церковных периодических издания, которые выходили на Волыни в конце ХІХ – в начале ХХІ столетия. Анализ источников дал возможность составить библиографический указатель прессы Православной Церкви Волыни. Исторический контекст имел значительное влияние на функционирование волынских православных изданий. Изменялась, разнообразилась проблематика, но постоянной оставалась концепция – пропаганда основ христианства, акцентирование внимания на морально-этических началах.

Концепция освещения морально-этической проблематики на страницах волынской православной прессы за исследуемый период существенным образом не изменилась. Церковь брала на себя роль воспитателя в обществе, и при посредничестве своих периодических изданий влияла на формирование общественной мысли, выполняла мировоззренческую, компенсационную, интеграционную, регуляторную, коммуникативную, культурообразовательную функции. Церковные публицисты выполняли миссию агитаторов-пропагандистов по распространению основ морали, привлечению

аудитории к исповедованию законов православной этики. Анализ прессы Волыни в диахроническом аспекте показал, что со временем христианская пропаганда на страницах православных масс-медиа усложняется. Это связано с повышением образовательного уровня аудитории. Пресса Православной Церкви Волыни – одна из важных составных частей системы массовой коммуникации современного общества. Церковные издания, в частности православная периодика

Волыни, составляют один из наименее изученных пластов украинской журналистики, несмотря на то, что они были и остаются неотъемлемой частью духовной жизни, активным фактором общественно-политического развития. Этим обусловленная необходимость их исследования. Без анализа прессы Православной Церкви Волыни 1867–2006 гг. невозможно полностью осмыслить процесс становления и развития украинской журналистики. Ключевые слова: православная пресса, морально-этическая проблематика,

Православная Церковь Волыни, церковные публицисты, религиозная коммуникация, концептуальные основы, жанровая специфика. Annotation Levchuk M. A. Opening Moral-Ethics Problems in the Columns of Volyn Orthodox Church Press (1867–2006). – Manuscript. The thesis for аwarding candidate degree of social communication on speciality 27.00.04. – Theory and History of Journalism. –

Institute of Journalism, Kyiv Taras Shevchenko National University. – Kyiv, 2008. The manuscript, in which the moral-ethics problems in Volyn Orthodox Church press are investigated in Ukrainian journalism studies for the first time, is defended. In the dissertation the conceptions of subject spectrum are studied, moral-ethics problems of Volyn Orthodox press are opened. Church publications, which were published in

Volyn at the and of XIX – at the beginning of XXI centuries, and their cultural-historical background are analysed. The problems of publications of Volyn Orthodox Church press are investigated. The aspects of opening moral-ethics problems in Volyn Orthodox press are defined: moral-social, church-theological, church-historical and the problems of local lore, ethics, moral-domestic, moral-philosophical, literary-art historical problems.

Genre specific features of church publications are revealed. The place of Volyn Orthodox Church press in the system of religious mass-media of Ukraine is defined. Key words: Orthodox press, moral-ethics problems, Volyn Orthodox Church, church publicists, religious communication, conceptions, genre specific features.