Оцінка самодостатності від'ємного сальдо США

УКООПСПІЛКА ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ кафедра міжнародних економічних відносин КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ Оцінка самодостатності від’ємного сальдо США Виконала: студентка 481 групи факультету МЕВ Данкова Н.О. Перевірив: Шевчук В.О. ЛЬВІВ – 2004 ЗМІСТ Вступ 1. Суперечливі оцінки характеру від’ємного сальдо поточного рахунку 5 1.1.

Огляд різних поглядів на цю проблему 6 1.2. Емпіричні дослідження 7 2. Варіанти розвитку подій 1. Автоматична адаптація 2. Fiscal-monetary mix 3. Власний прогноз 14 Висновки 16 Список використаної літератури 17 ВСТУП “” Американська глобальна першість унікальна за своїм розмахом і характером Основним геополітичним виявом цієї гегемонії, досягнутої менш ніж за століття,

є безпрецедентна роль Америки на євроазійському материку тепер Америка є арбітром Євразії, і жодна велика євроазійська проблема не вирішується без її участі чи в супереч її інтересам ” (З.Бжезінський, 2000) Попри нинішню економічну ситуацію в США, падіння фондових індексів і очікування нових терактів, США все ще є найбільшою економікою в світі.

Тому тема від’ємного сальдо поточного рахунку залишається актуальною і потребує ще більш детальнішого розгляду. Послаблення американського долара – це ще одна подія яка підсилює актуальність даної теми і ще раз підтверджує залежність світової економіки від стану економіки США. Тому надалі в курсовій роботі ми будемо намагатися прослідити існуючі взаємозв’язки між послабленням долара і сальдо поточного рахунку.

В першому розділі висвітленні погляди різних економістів на характер від’ємного сальдо США, нинішній стан американської економіки і процес послаблення американського долара. За допомогою емпіричних досліджень ми будем досліджувати залежність між припливом капіталу та сальдо поточного рахунку. В другому розділі ми розкрили два шляхи розвитку подій. Ми охарактеризували наслідки застосування різних заходів для подолання

Протягом цього часу відбувалося повільне послаблення долара. Нинішню слабкість долара тісно пов’язують з одвічною проблемою дефіциту поточного рахунку бюджету США (Л.Кляйн, В.Ескін, 2002). 1.1 Огляд різних поглядів на цю проблему Як вже зазначалося багато економістів підтримують думку, що довготривале від’ємне сальдо поточного рахунку було однією з причин послаблення американського долара.

Спеціалісти, які детальніше розглядають цю проблему поділились на два табори. Перші стверджують, що послаблення долара призведе до кризи не лише в економіках країн Європи, а і в світовій економіці в цілому. Зазначається що подальше послаблення призведе до підвищення рівня інфляції в США, що буде результатом підвищення цін на імпортні товари. Ця ситуація позитивно вплине на обсяги американського експорту, а також призведе до

збільшення споживання продукції вітчизняного виробництва (за рахунок підвищення цін на імпортні товари, споживачі частково будуть їх заміняти на вітчизняні товари). Хоча цей процес відбуватиметься поступово, так як споживачі не зможуть миттєво зреагувати на зміну ціни. Президент Європейського Банку Жан-Клод Тріше заявив, що американському уряду необхідно провести необхідні заходи по зміцненню долара. В невигідному положенні залишаються

європейські та японські експортери. США – це велика країна-споживач, що забезпечувала експортерів постійними надходженнями. Тепер для збереження тенденції економічного оздоровлення Європи, їй необхідно орієнтуватися на внутрішні сили. Друга група економістів стверджує, що послаблення долара це ще один крок до збалансування сальдо поточного рахунку і торгівельного балансу. На зустрічі в Берліні,

Алан Грінспен заявив, що на його думку послаблення долара не тільки не зашкодить економіці США, а й сприятиме стримуванню інфляції і стимулюватиме оздоровлення економіки США. “ ”заморожена” американська інфляція не підриває процес одужання глобальної економіки, а саме падіння курсу долара не викликало відчутних дисбалансів у світовій економіці.” (Ю.Загоруйко, 2004). Адміністрація Буша зацікавлена в слабкому доларі

і не збирається поки приймати заходи для його посилення. Слабкий долар стимулює американський експорт, тим самим скорочуючи торгівельний дисбаланс. По прогнозам Федеральної резервної системи США американська валюта буде продовжувати падати до середини цього року. 1.2 Емпіричні дослідження На рис. відображене регресійне рівняння, яке було зроблено за допомогою Econometric Views. Ми дослідили вплив прямих

іноземних інвестицій на сальдо поточного рахунку США. Рис.1. Регресійне рівняння* СА = -41138,88-0,523638invest При збільшенні обсягів інвестицій, буде погіршуватись сальдо поточного рахунку. З іншого боку, привабливість американської економіки для іноземних інвесторів дозволяє не перейматися проблемою від’ємного сальдо торгівельного балансу.

За межами США долар і надалі залишається засобом платежу і заощаджень, що полегшує фінансування від’ємного сальдо торгівельного балансу (Шевчук, 2003). Також велике від’ємне сальдо поточного рахунку вимагає пошуку ефективних джерел фінансування, якими і є масивні надходження іноземних інвестицій. Хоча більшість економістів стверджують, що поліпшення сальдо поточного рахунку відбудеться лише тоді,

коли буде обмежений приплив іноземних інвестицій (це ж випливає і з нашого регресійного рівняння). Це можна досягти або зниженням процентної ставки, або очікувати циклічного спаду і зменшення привабливості економіки США. РОЗДІЛ 2. Варіанти розвитку подій Застосування лише фіскальної політики, в економіці з плаваючим курсом і повною мобільністю капіталу, є повністю неефективним.

Зростання доходів, в результаті зростання бюджетних видатків, повністю витіснять доходи від експорту. А застосування монетарної політики буде ефективною, коли буде посилена зростанням експорту (Киреев А.П 2000). Ми ж хочемо запропонувати наступні два варіанти розвитку подій : автоматична адаптація і fiscal-monetary mix. 2.1 Автоматична адаптація 1. Девальвація грошової одиниці буде призводити до “втечі” капіталу;

2. Це призводить до зменшення обсягів імпорту і стимулює зростання експорту; 3. При знеціненні грошової одиниці стимулюється сукупний попит і виникає загроза “перегріву” економіки; 4. В подальшому виникає необхідність застосування певних фіскальних і монетарних заходів; 5. Адміністрація Буша застосовує наступні заходи: a. Збільшує грошову масу (хоча навпаки необхідно її зменшити, що призведе до зменшення доходу

і стабілізації економіки); b. Зменшує податки (хоча по теорії навпаки їх необхідно збільшувати); c. Збільшує видатки бюджету (хоча рекомендовано їх зменшити); 6. В подальшому не спрацьовує ефект добробуту, процентна ставка залишається на низькому рівні, що стимулює подальшу “втечу капіталу”. Для вирішення цієї проблеми уряд США штучними методами підтримує завищену процентну ставку, що б не втратити джерело фінансування від’ємного

сальдо США. Також уряд підтримує знецінення грошової одиниці, називаючи його основним фактором стимулювання експорту. 2.2 Fiscal-monetary mix Нами було розглянуто два припущення щодо політики, яку проводили Клінтон і Буш-молодший. Клінтон. Адміністрація Клінтона застосовувала наступні заходи:  Збільшення грошової маси (М);  Збільшення податків (Т). IS: C(Y-T, r)+I(r)+G+CA(EP*/P,

Y,Y*); LM: M/P=L(Y,r); BP: CA(EP*/P,Y,Y*)+k(r-r*)=0 Рис.2. Застосування fiscal-monetary mix при адміністрації Клінтона dY: CAq(k+Cr+Ir)-LrCAqCy=CAq(k+Cr+Ir-LrCy)&a mp;#61614;dY; dr: -CAq(1-Cy)- LrCAqCy=CAq(Cy-1-LyCy)&# 61615;dr; dE: CAy(Cr+Ir+k-LrCy)+k(1-Cy+LyCy)᠑ 4;dE.

Висновки можна зробити наступні:  Відбудеться збільшення доходу Y;  Відбудеться зниження процентної ставки r;  Відбудеться девальвація грошової одиниці Е. Зниження процентної ставки в подальшому б призвело до деякого відпливу капіталу, що повинно було позитивно відобразитись на сальдо поточного рахунку, вирівнюючи його.

Але після приходу до влади Буша-молодшого, політичні заходи, яки вони почали застосовувати, кардинально відрізнялись від заходів адміністрації Клінтона. Буш-молодший. Адміністрація Буша-молодшого проводила наступні заходи:  Збільшення грошової маси M;  Зменшення податків T;  Збільшення видатків бюджету (в першу чергу на озброєння)

G; IS: C(Y-T, r)+I(r)+G+CA(EP* /P,Y,Y*); LM: M/P=L(Y,r); BP: CA(EP*/P,Y,Y*)+k(r-r*)=0 Рис.3. Застосування fiscal-monetary mix при адміністрації Буша-молодшого dY: CAq(k+Cr+Ir)+LrCAq+LrCAq(Cy)= CAq(k+Cr+Ir+Lr(1+Cy)) 1613;dY; dr: -CAq(1-Cy)+LyCAq+Cy=CAq(Ly-(1-Cy))+Cy&am p;#61614;dr; dE:

CAy(Cr+Ir)+k(1-Cy+CAy)-(kLy-LrCAy)(1+Cy) dE. Висновки:  Відбудеться збільшення доходу dY;  Відбудеться зростання процентної ставки dr;  Зміцнення грошової одиниці dE. Цей сценарій подій якоюсь мірою відображає сучасний стан в економіці США. Єдиним нюансом є те, що уряд США не зацікавлений в сильному доларі, а навпаки стимулює

його послаблення (розділ 1.1). На їх думку саме слабкий долар допоможе подолати проблему від’ємного сальдо США. РОЗДІЛ 3. Власний прогноз Вибори президента США. 2 листопада 2004 р. розпочинаються вибори президента США. Головними опонентами є Джорж Буш-молодший і Джим Керрі. Були проведені дострокові голосування і станом на 1.11.04

Джордж Буш-молодший випереджає свого опонента на 1% голосів. Також 1.11.04 завершуються передвиборчі агітації. Компанія Буша-молодшого була направлена на жителів маленьких міст і селиш, а також людей похилого віку, а Д. Керрі – на жителів мегаполісі і молоде покоління (особлива увага зверталася тим, хто вперше йшов голосувати) (EuroNews,

01.11.04). Дуже тяжко спрогнозувати розвиток подій, але твердо можна стверджувати, що авторитет Буша був підірваний наступними факторами:  Війна з Іраком;  Збільшення видатків бюджету на озброєння і жорстока боротьба с терористами;  Скандальний документальний фільм “Фаренгейт 9/11”. Федеральний бюджет США. По прогнозам Бюджетного управління конгресу, зростання прибутків, в результаті

швидкого оновлення економіки, буде характеризувати розвиток економіки США до 2011 р. Поступово буде спостерігатися збільшення доходів, порівняно з видатками бюджету, а в 2006 р. дефіцит переросте в профіцит. ВВП. Відбувається активне реформування податкової системи. Зменшення податків, на перший погляд, повинно позитивно вплинути на економіку. Але це вигідним є лише для заможних верств населення.

Середній клас звільнені кошти використовують не на споживання, як очікувалось, а на збереження. Статистичні дослідження підтверджують, що зростання споживацької активності не спостерігається. Як прогнозують спеціалісти, до 2011 р. ВВП США зросте лише на 1%. Сальдо поточного рахунку. Ймовірним є розвиток подій, коли надмірне погіршення торгівельного балансу та недовіра до фондових ринків зменшать приплив капіталу.

Але ж з іншої сторони, США втратить цінні джерела фінансування від’ємного сальдо поточного рахунку. ВИСНОВКИ Ми довели, що існує проблема від’ємного сальдо США. Також ми встановили причини:  Переважання імпорту на експортом;  Великий приплив іноземного капіталу. Також з нашої роботи можна зробити висновок, що політика нинішнього уряду

США не направлена на вирішення цієї проблеми. Основною ціллю сучасного уряду США є боротьба с терористами та війна в Іраку. Про це свідчить збільшення видатків бюджету на озброєння, а також проведення постійних антитерористичних заходів. Всі ці заходи призводять лише до погіршення ситуації. Розуміючи це, уряд США штучно намагається підтримувати економічний рівень, який

є на даний момент, не дозволяючи йому погіршитись. Ми ж пропонуємо наступні заходи:  Зниження процентної ставки, що призведе до зменшення припливу капіталу (хоча тоді ми втратимо джерело фінансування від’ємного сальдо);  Стимулювання попиту на товари національного виробника (труднощі полягають в тому, що в США є дорогою робоча сила, тому дешевше завозити і купляти

імпортний товар, з країн де робоча сила дешевша);  Також необхідно стимулювати власний експорт, збільшуючи його обсяги і шукаючі нові ринки збуту. 2 листопада 2004 р. в Сполучених Штатах Америки розпочинаються вибори президента. І ми сподіваємось, якщо до влади прийде Джим Керрі, він переорієнтує свої політичні заходи.

В першу чергу вони повинні бути направлені на внутрішню стабілізацію економічної ситуації в країні. Тому, що з кожним погіршенням внутрішньої ситуації в країні, США буде втрачати свої позиції на світовій арені.