Світовий ринок чаю

ЗМІСТ 1. Характеристика світового ринку чаю 2. Різновиди чаю на світових ринках 3. Ринок чаю України СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Характеристика світового ринку чаю Світовий ринок чаю останніми роками розвивався динамічно, спостерігається стабільне зростання чайного виробництва в світі. Якщо в 1999 році об'єм світового ринку чаю складав порядка 2,85 млн. тонн, то п'ять років опісля, в 2004 році вже 3,2 млн. тонн.

У 2006 році серйозних потрясінь не було, і було зібрано 3,6 млн. т. Значний внесок при цьому внесли Китай, В'єтнам і Індія. Світові експерти відзначають, що на світовому ринку сподіваючись багато неякісної продукції. Хороший чай займає не більше 30% загального об'єму ринку, ще 50% - це чай посередньої якості, останні 20% - чай дуже низької якості. У зв'язку з цим, найближчими роками передбачається різко підсилити боротьбу

за якість сподіваючись, перш за все - чорного. З цією метою розроблятимуться нові стандарти якості. У найближчих 10 років зростання виробництва чаю сповільниться, в основному за рахунок Африки. Чорного чаю буде отримано 3,1 млн т. Найбільшим виробником чорного чаю в світі залишатиметься Індія - приблизно 1,2 млн. т в 2017 році. Далі слідують Кенія - 344 тис. т, Шрі-ланка - 341 тис. т, Китай -

312 тис. т, Туреччина - 210 тис. т. Щодо зеленого чаю дані неповні, тому експерти утримуються від точних прогнозів. Правда, у ФАО вважають, що виробництво зеленого чаю випереджатиме виробництво чорного. Щорічний приріст - 4,5% (для чорного - 1,9%). В основному приріст забезпечить Китай, де зеленого чаю в 2017 році буде отримано приблизно 1,3 млн т. Споживання чорного чаю також буде рости. Через 10 років об'єм споживання складе 2,8 млн т.

Більше споживатимуть цього чаю в азіатських країнах. Крім того, серед найбільших імпортерів залишатиметься Росія. У 2017 році вона може купити на світових ринках 328 тис. т чорного чаю. Що стосується зеленого чаю, то його споживання в основному переважатиме в теплих країнах Азії і Африки. Експорт досягне в 2017 році приблизно 397 тис. т.

Душове споживання в Європі як і раніше значно випереджатиме споживання в Азії. Так, на душу населення в Англії доводиться 2,2 кг сподіваючись в рік, в Росії - 1,26 кг, а в Індії - 0,65 кг. Чайний ринок України стабільний вже декілька років: його ємкість коливається в межах 20 тис. т в рік, що свідчить про насичення ринку. Розмір ринку в грошовому виразі продовжує рости, що обумовлене зміною в структурі

продажів (збільшенням споживання пакетованого і ароматизованого чаю, трав'яних зборів і чаю преміум-класу), подорожчанням чайної сировини і енергоносіїв, а також інфляційними процесами. Ємкість ринку в грошовому відношенні стабільно росте на 15-20 % у рік, і в 2007 р. склала близько $150 млн. в дистриб'юторських цінах. Чорний чай займає 78-83 % вітчизняного ринку (залежно від сезону), зелений -

15-20 %, "кольоровий" чай - 1 % і "нечайний" (маті, каркаде) чай - 1 %. У структурі ринку листовий чай займає 55 %, а пакетований - 45 %. Інші форми упаковки (плитковий, порошковий і т. п.) складають сумарно менше 1 %. Останніми роками попит на пакетований чай збільшується (до 15 % у рік) - за рахунок зниження споживання листового чаю. Приріст в продажах пакетованого чаю (до 5 % у рік) матиме місце

і в 2008 році, завдяки появі якісного чаю у фільтр-пакетиках, відзначають фахівці. Крім того, варто згадати об фіто- і ароматизованому чорному чаї, частка якого на ринку сьогодні збільшується. У грошовому виразі сегмент ароматизованого і фруктово-трав'яного чаю вже перевищив чверть об'єму всього чайного ринку України. Проте чистий (не ароматизований) чай все ще займає лідируючі позиції. У Україні представлений чай з багатьох країн. Найбільшу кількість фасованого чаю поставляють до

України з Шрі-ланки (у імпорті частка такої продукції складає до 80 %). Також чай доставляють до нас з Індії, Індонезії, Китаю, В'єтнаму, Грузії, Азербайджану і Ірану. До 2 % фасованого чаю привозять до України з країн, де чайне листя не вирощує, до таких зокрема відносяться Великобританія і Німеччина. Значущим партнером в торгівлі чаєм

є Росія, де зосереджені крупні фасувальні фабрики і звідки поступає близько 20 % чаю, що всього імпортується. Викликано це тим, що лідери чайного ринку України мають виробничі потужності не тільки в наший країні, але і в Росії. Нефасоване листя поставляє в нашу країну переважно компанії-лідери, що володіють виробництвами на території України. Листя ввозить головним чином з азіатського регіону (Шрі-ланки,

Індії, Індонезії і Китаю), а також з Кенії. На сьогоднішній день, український ринок чаю насичений. Головною проблемою ринку є наявність надмірної кількості чайних мазкий (більше 100), що ускладнює процес вибору сподіваючись для споживача і складності для продавця. По даним СЬКУ ТОВ «Піраміда», ТМ Ahmad Tea займає 17,2 % об'єму ринку, Lipton - 15 %, «Травневий» - 14 %, «Принцеси» - 9,5 %,

Batik, «Аскольд» - 8 % і Dilmah - 6 %. Лідери, контролюючі більше 70% ринку, часто займають близько 50% місця на полиці, що знижує оборотність мереж і уповільнює процес розвитку чайної категорії, оскільки вибір для споживача ускладнюється. 2. Різновиди чаю на світових ринках Набагато зручніше проводити аналіз ринку чаю, коли відомі основні продовольчі характеристики. Отже, розглянемо класифікацію видів чаю. По типу чайної рослини: *

Китайський різновид або Thea sinensis sinensis: китайський, японський, дарджилінг, формозький, в'єтнамський, індонезійський, грузинський. * Асаамський різновид або Thea sinensis assamica: індійський, цейлонський, кенійський, угандійський. * Камбоджійський різновид, природній гібрид вищеназваних. Вирощюється в деяких районах Індокитаю. За походженням: *

Китайський. Китай є виробником більше чверті загально-світового обсягу чаю. Це єдина країна, що виготовляє всі види чаю: білий, зелений, жовтий, червоний та чорний, всі з китайського різновиду чайної рослини. Весь чай - листовий, різання листків не практикується. Також широко налагоджене виробництво ароматизованих чаїв. * Індійський. Індія - другий, після Китаю, світовий виробник чаю.

Основне виробництво - чорний чай з асаамського різновиду чайної рослини. Індійський чай характеризується більш яскраво вираженим смаком, але гіршим ароматом, у порівнянні із китайським чорним чаєм. Більша частина індійського чаю випускається різаним або гранульованим. Для гармонізації смакових показників часто використовується куражування - торговий сорт являє собою суміш з 10-20 різних сортів. Елітний сорт індійського чаю -

Дарджилінг - виготовляється з китайського різновиду чайної рослини, що росте на високогірних плантаціях Гімалаїв; загалом, по типу вирощування, збирання та приготування він ближче до китайського чаю. Власне споживання чаю в Індії невелике, його виробництво орієнтовано головним чином на експорт. * Цейлонський. Шрі-Ланка виготовляє ~10% світового виробництва чаю. Виготовляє чорний, зелений та білий чай з асаамського різновиду чайної рослини.

Найкращу якість має, як вважається, чай з високогірних плантацій (висота 2000 м над рівнем моря). Чай з інших плантацій - середньої якості, як і в Індії, широко практикується виготовлення різаного та гранульованого чаю. * Японський. Японія виготовляє виключно зелений чай з китайського різновиду чайного куща. Об'єм експорту незначний, основна частина споживається всередині країни. * Індокитай. Основні виробники - В'єтнам та Індонезія.

Виготовляють як чорний, так і зелений чай з усіх різновидів чайної рослини. * Африканський. Найбільше виробництво - в Кеніїї, також чай виробляють в Уганді, Бурунді, Камеруні, Зімбабве, ПАР, Мозамбіку та Мавританії. Всі африканські виробники чаю - колишні англійські колонії, де виготовлення чаю було налагоджено у XIX ст. Африканський чай - виключно чорний, різаний, невисокої якості, з гарною екстрактивністю та

різким смаком. Зустрічається у складі куражованих чаїв разом з індійським та/чи цейлонським. * Турецький. Виключно чорний чай, різаний, здебільшого середньої або низької якості, з поганою екстракивністю, для приготування вимагає не заварювання, а кип'ятіння. * Інші. Крім вищезгаданих, є ще декілька десятків держав, де чай виготовляють, здебільшого для внутрішнього споживання. По тривалості та методу окислення: * Білий чай - проходить мінімальну кількість стадій обробки

в процесі виробництва. Зазвичай це в'ялення і сушка. Не дивлячись на назву, білий чай має вищу міру ферментації (окислення) до 12 %, чим більшість зеленого чаю, тому і настій він дає темніший, всупереч поширеній помилці. Приклади: Бай Хао Інь Чжень, Бай Мудань. * Зелений чай - заздалегідь часто фіксується парою температури 170 180°С; окислення продовжується не більше двох днів, після чого зазвичай припиняється нагріванням (традиційно

в горщиках, як прийнято в Китаї або під парою, як прийнято в Японії), або взагалі не проводиться. В результаті чай стає окисленим на 3 12 %. Приклади: Бі Лоу Чунь, Місяців Цзін, Тай Пін Хоу Куй, Мао Фен, Люань Гуа Пянь. * Жовтий чай - окислюється на 3 12 %, майже як зелений, але перед сушкою проходить процедуру закритого «томління». * Червоний чай (улун) - окислення продовжується від двох до трьох днів,

досягаючи 30 70 %. Приклади: Ті Гуанінь, Алішань, Хуан Цзінь Гуй. * Синій чай - так інколи називають сильно окислені (50 70 %) улуни, близькі по своїх характеристиках до чорного чаю. Прикладами такого чаю можуть бути Формоза Улун (класичний), Бай-хао, Фен Хуан Дань Цун, Та Хун Пао, Дун Фан Мей Жень. * Чорний чай - (у Китаї його називають червоним) окислюється майже повністю

(на 80 %), термін окислення - від двох тижнів до місяця, хоча існують і скорочені процеси. Приклади чорного чаю: Киминь, Юннань, Ассам, Дарджілінг, Дяньхун. * Пуер - виготовляється зі зрілого листя, із старих кущів; після доведення до стану зеленого чаю ферментуєтся в точному сенсі цього слова декілька років. У Китаї називається «Чорним чаєм». За способом приготування ділиться на

Шу Пуер (штучно зістарений) і Шень Пуер (природно зістарений). По типу чайного листа та його механічній обробці: Високосортні цільнолистові чаї: * Тіпсовий чай. Міжнародне маркування T (Tippy). З чайних бруньок, що не розпустилися (тіпсів, англ. tips). Чистий тіпсовий чай дуже рідкісний і дорого коштує. *

Пекой. Він же байховий чай. Міжнародне маркування P (Pekoe). Чай з тіпсів і наймолодшого листя (як правило, перших двох листків). * Оранж. Загальна назва для висококласного цільнолистового чаю, що виготовляється лише з цілілого скрученого листя, як правило наймолодшого. Міжнародне маркування O (Orange). * Оранж Пекой. Міжнародне маркування OP (Orange

Pekoe). Загальна назва сумішей чаю, що відповідає одночасно класам «пекой» і «оранж». Звичайний Orange Pekoe не містить чайних бруньок (тіпсів). Оранж пекой же з додаванням тіпсів зважається більш висококласним і підрозділяється на наступні категорії: o FOP (Flowery Orange Pekoe). Верхнелистовий чай (береться лише найближчий до бруньки лист) з додаванням тіпсів. o

GFOP (Golden Flowery Orange Pekoe). Відрізняється від FOP більш високим вмістом тіпсів. o TGFOP (Tippy Golden Flowery Orange Pekoe). Має ще більш тіпсів, ніж GFOP. o FTGFOP (Finest Tippy Golden Flowery Orange Pekoe). Майже чисто тіпсовий чай з додаванням чайного листа. o

SFTGFOP (Super Fine Tippy Golden Flowery Orange Pekoe). Відрізняється від FTGFOP ще кращою якістю та більш високою ціною, досить рідкісний. Середньосортові чаї: Чай з ламаного або різаного листя. Ламане листя може утворюватися як відхід виробництва цільнолистового або подрібнюватись (різатись) спеціально. Чай з ламаного листя відрізняється вищою екстрактивностю, тобто він заварюється швидше,

а настій виходить міцнішим і терпкішим, але має гірший аромат і менш тонкий смак. Класифікація ламаного чаю аналогічна класифікації цільнолистових; міжнародне маркування утворюється додаванням букви B (Broken) на початку маркування до відповідного цільнолистового класу: · BP брокен (різаний) пекой (Broken Pekoe). · BOP брокен оранж пекой (Broken Orange Pekoe). Брокен оранж пекой підрозділяється на класи, аналогічні оранж пекой: o

BFOP (Broken Flowery Orange Pekoe). o BGFOP (Broken Golden Flowery Orange Pekoe). o BTGFOP (Broken Tippy Golden Flowery Orange Pekoe). o BFTGFOP (Broken Finest Tippy Golden Flowery Orange Pekoe). Низькосортні чаї: Чай з листя, спеціально подрібненого, а також з відходів чайного виробництва, що утворюються при сортуванні

або просіюванні. * Гранульований чай або CTC (англ. Cut, tear & curl) чай, листя якого після окислення пропускають через валики з дрібними зубцями, які, обертаючись, ріжуть і скручують чайний лист. Цей метод нарізки дає менше відходів, ніж традиційний. Як сировина використовуються не лише перші два-три листи, але й четвертий з п'ятим.

Чай CTC при заварюванні є більш міцним і має більш терпкий смак та яскравий колір, але менш багатий аромат, ніж листовий чай. * Чай в пакетиках. Складається в основному з чайної крихти і пилу, запакованих в пакетики з фільтруючого паперу, інколи тканини. Буває як чорним, так і зеленим. Популярні в США і Європі пакетики для чаю були випадково винайдені нью-йоркським торговцем

Томасом Салліваном. У червні 1908 року він, відправляючи зразки потенційним покупцям, вирішив заощадити і поклав по декілька пучок чаю у невеликі шовкові мішечки. Його клієнти, не маючи будь-яких інструкцій, опустили мішечки з чаєм у гарячу воду. * Зелений або чорний цегельний чай, що виготовляється зі старого листя, підрізаного матеріалу і навіть гілок шляхом пресування, фанерований порівняно високоякісним чайним матеріалом.

Вміст облицювального матеріалу має бути не менше 25 %, загальний вміст чайного листя не менше 75 %. Відрізняється яскраво вираженим терпким смаком з тютюновим відтінком і слабким ароматом. Може довго зберігатися. Популярний в Центральній і Північно-східній Азії. * Чорний плитковий чай, що виготовляється з чайної крихти і пилу шляхом пресуванням з попереднім обжарюванням

і пропарюванням при температурі 95 100°С. Відрізняється високою екстрактивністю. * Розчинний чай, що є порошком тим чи іншим способом дегідратованого завареного чаю. Його слабкий букет зазвичай заповнюється ароматизацією. За китайськими легендами 2700 до н.е. став роком відкриття Імператором Shen-nung чайного дерева. З китайської «ча» означає «молодий листочок», саме китайці відкрили

світові кущ чаю ще майже 5 тисяч років тому. Цікавою є й легенда про те, як з'явився чай. Один китайський монах заснув під час молитви. Аби подібне ніколи не повторилося і його повіки більше не злипалися, він відрізав їх і кинув на землю. Саме з його повік і виріс чайний кущ. · 1027 до н.е. рік, коли монарх з династії Shang-Jin, Wu Li Zhen, започаткував вирощування чаю в

Китаї. · 475 туркменські торговці починають вивозити чай за межі Китаю. · Кінець І ст чай експортують в Японію. · 780 Lu Yu пише знамениту "Книгу чаю". · 879 Найдавніший спогад помічений в європейській літературі про чай, базується на розповідях арабського торговця, що експортував чай до Європи. · 1610 Голландська Ост-Індська компанія починає завозити чай до

Європи. · 1618 чай починають завозити до Росії на замовлення царя. · 1636 Поява першого чаю у Франції. · 1650 відкриття чаю для англійців. · 1650 Голландцями чай завезено до Нью-Йорку. · 1697 Голландці починають вирощувати чай на Тайвані. · 1823 Майор Robert Bruce відкриває для світу раніше не відомі кущі Ассам. · 1826 Сер Charles Alexander Bruce будує перші плантації чаю в

Sadia, Індія. · 1839 10 січня, перший чай Ассам проданий на аукціоні у Лондоні. · 1869 Чайні плантації починають створювати на острові Цейлон. · 1877 Перша плантація чаю започаткована в Південній Африці. · 1893 Перша плантація чаю започаткована в Грузії. · 1938 Перша плантація чаю започаткована в

Ataturk in Ataturk, Туреччина. 3. Ринок чаю України Спокійний і демократичний ринок чаю не може забезпечити швидкого обігу капіталів, як це під силу алкогольним напоям чи тютюновим виробам. Та й щоб стати прямим постачальником чаю із закордону, необхідно володіти капіталом не в одну сотню тисяч американських доларів. Тому інвестори по-справжньому зацікавились чайним бізнесом в

Україні лише два-три роки тому, коли всі найпривабливіші сфери комерції були або повністю зайняті, або значно знизили свою рентабельність. У 1997 році згадала про існування цього ринку й держава. У результаті ставка митного збору на імпорт фасованого чаю зросла до 20%, немов сповіщаючи про те, що пора чайного бізнесу настала. Рис. 1. Провідні країни-виробники чаю Генезис українського бізнесу йшов цілком природним шляхом.

Спочатку гроші заробляли на продажу дорогих автомобілів та вишуканих імпортних меблів, згодом - на будматеріалах та сантехніці тощо. В міру того, як задовольнявся попит обмеженого кола людей, які могли купувати такі товари, бізнес наштовхувався на стіну відсутності збуту. Тому був вимушений поступово звернути увагу на продукт, який потрібен усім і щодня. Водночас виявилось, що, вкладаючи кошти в товари щоденного попиту, за рахунок масовості можна

досягти результатів не гірших, ніж при торгівлі, приміром, престижними авто. Саме так дійшла черга й чайного бізнесу, який пропонує нині сотні тонн сипкого продукту на місяць і має непогані перспективи подальшого розвитку. За розрахунками генерального директора фірми "Мономах" Володимира Барабаша, обсяги ринку чаю, за умови економічного пожвавлення в країні, через п'ять років подвояться, сягнувши 25-30 тис. т на рік.

Україні не судилося стати такою чайною країною, як, наприклад, Великобританія, де чайний кущ хоч і не культивується, проте настій з його листя став національним напоєм, що добре пасує до суворого клімату туманного Альбіону. Не зарахуєш її і до південних країн-чаєманів, найближча з яких, Туреччина, споживає за рік понад 2 кг чаю на душу населення

і посідає за цим показником третє місце в світі після Ірландії та Англії. Утричі більше за Україну споживають чаю й сусідні Польща (0,85 кг на особу) та Росія (0,94 кг). Таке становище спричинюють не лише географічне розташування і кліматичні умови, але й національні традиції. Більшість населення, особливо сільського, віддає перевагу компотам та узварам. Отже, в середньому на одного мешканця країни припадає близько 300 г сухого чайного

листу на рік. Приблизно стільки ж (проте іншої якості) споживає населення в США, Німеччині, Франції. На внутрішній попит істотно впливають регіональні особливості самої України. Природно, що найбільше чаю п'ють в індустріальних центрах Донецько-Придніпровського регіону і в цілому у східних областях, де відчувається вплив чайної Росії. Через кліматичні особливості до вподоби чай також

і населенню спекотного півдня. Зате на заході він менш популярний, тут сильніші європейські кавові традиції. Як і будь-який інший, чайний бізнес в Україні регулюється законодавством. Сьогодні останнє не вимагає від підприємця, що працює з чаєм, купувати ліцензію на імпорт чи реалізацію. Головне - сплатити при ввезенні товару 20% мита (і то тільки для фасованого чаю) та ПДВ. Із сировини, імпортованої для виробничих потреб (розфасована в упаковки понад 10 кг), мито

не стягується. Проте такий порядок стягнення митних зборів, що відверто стимулює чаєрозважувальне виробництво в Україні, впроваджено лише з січня. А в другій половині минулого року імпортери були змушені постійно пристосовуватися до частих змін митних ставок, які протягом трьох місяців (серпень - листопад) зросли у 8 разів. Це був чи не основний дестабілізуючий чинник на зазвичай спокійному чайному ринку. Врешті-решт ідилія, що панувала до серпня 1997 року, для тієї більшості чайовиків, які

спеціалізувалися на імпорті готової продукції, закінчилась. Пішла в минуле 5-відсоткова ставка митного збору, яку сплачували за будь-який імпортний чай. Згадали законодавці також і про різницю між тими, хто завозить заварку для напою, і тими, хто імпортує сировину для виробничих потреб. Проте, незважаючи на введені митні пільги, ера вітчизняних виробників ще не настала (читай - фасувальників).

Адже вони тепер хоч і не обтяжені митом, проте сплачують ПДВ вже не після переробки продукції, а коли завозять її на митну територію України. Отже, тоді як чистий імпортер швиденько реалізує свій товар, переробник ще тільки фасує продукцію, "заморозивши" значну частину оборотних коштів. Ні чайний кущ, ні чайне дерево в

Україні не вирощують, тому ринок чаю можна вважати ринком імпортерів з усіма наслідками, що з цього випливають. Так, постачальники повністю залежні (хоча й різною мірою) від загальної світової кон'юнктури. Наприклад, минулого року негода в Кенії та пожежі в Індонезії, що збіглися зі зменшенням світових запасів чаю на тлі зростання обсягів його споживання в

країнах Ближнього та Середнього Сходу, не просто підвищили ціни, а, здається, кардинально змінили ціноутворення на світовому чайному ринку. Адже, незважаючи на тогорічне 30-відсоткове зростання цін, торгівля чаєм на переважній більшості аукціонів - напрочуд жвава. І це в той час, як з африканського континенту надходять оптимістичні повідомлення про реальність намірів кенійських чаєводів зібрати цього року рекордний врожай.

Рис. 2. Структура ринку чаю в Україні на початок 1998 року А втім, підвищений попит на аукціонах цілком можна пояснити загальносвітовим зростанням споживання чаю, яке в різних регіонах має свої причини. Так, якщо інтерес до чаю заможних покупців із Північної Америки спричинений здебільшого потягом до здорового способу життя, то для споживачів азіатського регіону чай - це насамперед найдешевший (після питної води) напій.

Разом з тим, чайним трейдерам добре відомо, що два найбільші виробники - Індія та Китай - з кожним роком зменшують експорт незалежно від врожаю: зростає внутрішній попит. Тому зрозуміло, що збільшення пропозиції на світовому ринку можливе в основному за рахунок інших великих виробників (Шрі-Ланки, Кенії чи Індонезії), в яких чай не став національним напоєм. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Ермишин П.Г. Основы экономической теории (курс лекций).

К:”АЛЬТ”, 2000 г. 2. Новиков М.В. Государственное регулирование экономики. Конспект лекций, ТГРУ, 2000 г 157 с. 3. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов. 2-е Н 90 изд изм. М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА ИНФРА-М), 2006. 572 с. 4. Основи економічної теорії: політекоеномічний аспект//Під ред.

Г.Климка, К:ВШ-2007. 5. Алимова А.И. Обзор рынка чая // Маркетинг №4, 2008 с.14 - 16. 6. Леонид Кастин Украинский чай // Маркетинг №2, 2008 с. 9 - 13.