Специфічні та неспецифічні дерматити молочної залози

Міністерство аграрної політики України

Харківська державна зооветеринарна академія

Кафедра ветеринарно-санітарної експертизи

Реферат на тему:

Специфічні та неспецифічні дерматити молочної залози

Харків 2009

Зміст

Вступ

1. Опіки молочної залози

2. Обморожування молочної залози

3. Кропивниця

4. Кормові екзантеми (фотосенсибілізація)

5. Фурункульоз та акне

6. Віспа

7. Несправжня віспа (псевдовіспа, або вітряна віспа)

Вступ

До дерматитів молочної залози відносяться опіки, обморожування, екзема, кропивниця, кормові екзантеми, фурункульоз і акне, тріщини шкіри дійок.

До специфічних дерматитів вимя відносять ящур, віспу, несправжню віспу, папульозно-везикулярні екзантеми, зумовлені вірусами інфекцій ного ринотрахеїту, гернеспого мамміліту, папульозного стоматиту, злоякісної катаральної лихоманки великої рогатої худоби, гангрену шкіри ліііок. спричинену некротичними бактеріями і грибами, а також етефанофіляріозшій дерматит.

1. Опіки

Опіки молочної залози буцають термічними, хімічними і частіше за все сонячними, після трипалого перебування на сонці у перші дні літньо-табірного утримання.

Клінічні ознаки, опіки можуть бути З ступенів:

1. Соmbustіо eritrimatosa проявляються гіперемією, болючістю, підвищенням місцевої температури і злущуванням.

2 С. bullosa характеризуються набряком і утворенням на безволосих ділянкам ппорн инмя пухирців Мрії їх інфікуванні розвивається гнійний дерматит, інколи маснії. Через деякий час пухирці лопаються, утворюються кірочки, а потім лусочки і настає одужування.

3. С. eschаrotica проявляються обвуглюванням шкіри, утворенням некротичного струну, розвитком гнійно-некротичного дерматиту і маститу.

Лікування при опіках першого ступеня призначають індеферептний жир; при опіках другого і третього ступенів -- накладання повязки, просоченої фурацплшом або 40 %-ним розчином спирту (горілкою) на ділянку, де прорвалися пухирці, після чого внутрішпьомязово вводять антигії тамінний препарат (димедрол) і наносять кортикостероїдну мазь лорипден С, емульсію Впишевського. синтоміцинову емульсію, мазь лс-иомеколь або аерозольні форми пантеноль, оксикорт, полькортолон, лівіан, вінізоль і т. п.

Оригінальними і ефективними є нові розробки вітчизняної фірми «Продукт» -- протизапальний крем «Доктор», до складу якого входять етоній, екстракт ромашки, рослинна олія, гліцеріп, тривітамін та емульгатори і протимікробний крем «Доктор» (декаметоксин. олія рослинна, гліцерин, тривітамін, емульгатори). Нарівні з протизапальною, перший із цих кремів має десенсибілізуючу і місцевоансстезуючу дію, посилює процеси регенерації тканини, а другий виявляє виражену антибактеріальну активність, посилює процеси регенерації.

При хімічних опіках рясно промивають вражену ділянку водопровідною водою. У разі кислотного опіку накладають серветку, змочену 4 %-ним розчином соди, а при лужному -- З %-ним розчином борної, лимонної або оцтової кислоти.

2. Обморожування

Обморожування молочної залози зустрічається при тривалому перебуванні па сильному морозі, при рухові по глибокому снігу, транспортуванні у відкритій машині.

Кчінічні ознаки: обморожування може бути 3 ступенів:

-- ерітсматозна стадія починається вираженим збліднінням внаслідок скорочення кровоносних судин. При відігріванні тканин дійок вони червоніють, стають набряклими, а потім синіють;

бульозна стадія має перебіг, подібний опіковому;

волога або суха гангрена, яка завжди ускладнюється маститом, утворенням рубців, які деформують дійки.

Лікування: тварину заводять у тепле приміщення і повільно відігрівають тканини дійок. Легенько розтирають, а коли шкіра порожевіє і потеплішає, протирають 40 %-ним розчином спирту. При сильній больовій реакції призначають анальгін і димедрол. Пухирці не розгинають, а після їх мимовільного розривання тампонують спиртом.

3. Кропивниця

Кропивниця -- запально-серозна інфільтрація верхніх шарів шкіри внаслідок сенсибілізації організму.

Причини: «опіки» кропивою, доторкання медуз, актиній, гусениць шовкопряда, укуси мурашок, комарів, мошки, бджіл, ос, ґедзів, шершнів.

Парентеральне призначення антибіотиків або стороннього білка (СЖК, сироватки, вакцини), поїдання у великій кількості картоплиння, отави зеленого жита, зіпсованого зацвілого корму. Буває при субінволюції матки, метриті, вагініті, після припинення доїння, застої молока у вимї, тобто при аутоінтоксикації і сенсибілізації організму.

Клінічні ознаки: білі або рожеві пухирі різної величини, запальний набряк, свербіння. Пізніше везикули лопаються і утворюється мокнуча поверхня.

Лікування: проводять десенсибілізацію організму, призначаючи внутрішньовенно 200 мл 10 %-ного кальцію хлориду і 0,5 г димедролу 2-3 рази на добу. Місцево роблять оцтові примочки, обтирання спиртом, ментолом, кортикостероїдними мазями, протизапальним кремом «Док-тор». Корисно внутрішньомязово вводити 10-20 мг дексаметазону.

4. Кормові екзантеми

Кормові екзантеми (фотосенсибілізація) -- це утворення поліморфного сипу на непігмептовапих ділянках шкіри вимя та в інших місцях, частіше у перші тижні після вигону тварин на пасовище при значному сонячному опроміненні.

Причини: згодовування рослин, що містять фотосенсибілізуючі речовини: гречки, люцерни, конюшини, капусти, ріпаку, і сонячне опромінення тварин. З лікарських речовин така дія властива для фепотиа-зину. Враження печінки, викликані лептоспірозною інфекцією, також підвищують чутливість шкіри до сонячного проміння.

Клінічні ознаки: загальне пригнічення, зниження надою, дріботання, обмахування хвостом і удари кінцівками по череву і вимї, підвищення місцевої температури, набряклість і болючість дійок. Невдовзі утворюються пухирі, а після їх проривання - кірочки і лусочки.

Лікування: з раціону виключають корми, що містять фото сенсибілізуючі речовини. Затемнюють приміщення, де утримується тварина. Внутрішньовенне призначають 200 мл 10 %-ного розчину кальцію хлориду, а місцево -- кортикостероїдні і антисептичні мазі або аерозолі. Якщо фотосенсибілізація викликана лептоспірозною інфекцією, то для підсиленпя активності клітин печінки треба інєктувати гепатонротектор мсти-оніп, або призначити комплексне лікування з використанням гепатопро-тектора і антибіотиків.

5. Фурункульоз та акне

Фурункульоз вимя -- гостре гнійно-пскротичне запалення сальних залоз, волосяних фолікулів і пухкої клітковини, що їх оточує.

Акне (вугор) -- гнійно-некротичне запалення шкіри навколо сальних залоз і волосяних фолікулів.

Причини: інфікування шкіри стафілококами і стрептококами па фоні зниження резистентності організму, порушення обміну речовин (гіповітамінози, порушення мінерального обміну) і санітарних умов утримання і доїння (відсутність підстилки, випасання на заболочених ділянках, водопій з брудних калюж і криниць, перенесення збудників брудними руками доярки).

Клінічні ознаки: нрп фурункульозі -- червона гаряча і болюча припухлість шкіри вимя. Місця локалізації фурункулів тверді, величиною від горошини до грецького горіха. Верхівка фурункула має блискучу напружену шкіру. Поступово вона розмякшується і мимовільно проривається у зоні «мертвого стрижня». Витікає смердючий вершкоподібний сіруватого кольору ексудат, який склеює волосся, інфікує сусідні ділянки молочної залози, підсихає і утворює кірочки. Разом з гнійним ексудатом і кровю виторгується і «мертвий стрижень». Виразка, що утворюється після проривання фурункула, заростає грануляційною тканиною, формуючи більш чи менш значінні рубець.

Найчастіше фурункули локалізуються у міжвимяній борозні, на молочному дзеркалі, в основі задніх дійок.

Акне -- множинні пустули величиною від булавочної головки до горошини.

Лікування. Перед проведенням лікувальних процедур обовязково роблять гігієнічну обробку враженої поверхні, яка включає вистригання волосся і обмивання теплою водою з милом. Акне швидко зникають після іастосування гелю «Куріазін». До проривання фурункули можна «припікати» 5 %-ним спиртовим розчином йоду. Для прискорення дозрівання накладають іхтіолову мазь або іхтіол-гліцерин. Після проривання фурункули легенько тампонують розчином йоду і змазують лініментом Вишневського, емульсією стрептоциду, маззю «Септодпн К», яка містить ксероформ, кремом ДЕ або антимікробним кремом «Доктор», або присипають порошком стрептоциду.

Із засобів загальної дії використовують антибіотики (переважно нутрішпьоаортально або внутрішньовенно), аутогемотерапію, тканинні репаратп, кальцій хлористий, комплексні вітаміни, дають дріжджі, рибячий жир, проводять ультрафіолетове опромінення.

6. Віспа

Віспа -- вірусне, захворювання, яке характеризується екзантемами, локалізованими переважно на шкірі дійок. Вона починається з підвищеної чутливості вимя до натискування без помітних порушень васального стану тварини. Дійки напухають, червоніють, стають гарячими і палючими (розеола) Після цього утворюються вузлики розміром з горошину (папули), які перетворюються у багатопорожпинні пухирці з наповнюванням у центрі (везикули); вони наповнені лімфою оточені червоним пояском, мають своєрідний металічний або перламутровий блиск, а внаслідок міграції лейкоцитів та при крововиливах всередину формуються пустули, забарвлені у червонуватий або синьо-чорний колір. Після проривання і підсихання пустула покривається чорпо-бурим сірупом. При кожному доїнні струп пошкоджується або відривається, розвивається вторинна інфекція, яка уповільнює загоювання або навіть викликає гангрену дійок. Віспа може ускладнюватися маститом, викликаним шоген-іїимії мікроорганізмами з важким перебігом.

Хворих тварин відокремлюють і обробляють уражені ділянки розчином риванолу шляхом легкого втирання його у шкіру. Виразки змазують 1-2% розчином піоктапіну або присипають їх сумішшю стрептоциду та борної кислоти, взятих порівну.

7. Несправжня віспа

Несправжня віспа (псевдовіспа, або вітряна віспа) па відміну від справжньої віспи виявляється більш випуклими вузликами, як: не западають і не мають червоного номска. швидше ві рішаються кіркою і не такі оолючі. Вони не призводять до порушення загального стану тварини , не забажають процесу доїння , мабуть, тому не призводять до зниження надоїв.

8. Тріщини шкіри дійок

Причини: часте зволоження і пересихання, неправильне доїння, пошкодження при смоктанні.

Клінічні ознаки: шкіра діііок суха, покрита дрібними поперечними або поздовжніми тріщинами, кірочками, які мають червоний запальний обвід. Опіки болючі, корови непокояться при доїнні, бють кінцівками, то призводить до порушень молоковіддачі і виникнення маститу.

Лікування. Оригінальними і ефективними є нові розробки вітчизняної фірми «Продукт» -- протизапальний крем «Доктор», до складу якого входять етоній, екстракт ромашки, рослинна олія, гліцерин, тривітамін та емульгатори і протимікробний крем «Доктор» (декаметоксин. олія рослинна, гліцерин, тривітамін, емульгатори). Нарівні з протизапальною, перший із цих кремів має десенсибілізуючу і місцево анестезуючу дію, посилює процеси регенерації тканини, а другий виявляє виражену антибактеріальну активність, посилює процеси регенерації.

Список використаної літератури

1. Лекції з ветеринарного акушерства/ Д.С. Гришко - Харків: «Прапор», 2003. - 400 с.

2. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології під редакцією В.А. Яблонського. К.: «Урожай», 2003. -640с

3. Довідник лікаря ветеринарної медицини/ П.І. Вербицький,П.П. Достоєвський. - К.: «Урожай», 2004. - 1280с.

4. Справочник ветеринарного врача/ А.Ф Кузнецов. - Москва: «Лань», 2002. - 896с.

5. Справочник ветеринарного врача/ П.П. Достоевский, Н.А. Судаков, В.А. Атамась и др. - К.: Урожай, 1990. - 784с.