Міністерство освіти і науки України
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
Кафедра: «Міжнародна економіка»
Курсова робота
по курсу: «Міжнародна економіка»
Тема: «Аналіззовнішньої торгівлі України послугами»
Дніпропетровськ 2008
ЗМІСТВступ1.Теорія міжнародної торгівлі послугами2.Аналіз тенденцій, проблем, шляхів їх вирішення та перспектив зовнішньоїторгівлі України послугами за роки незалежності (1992-2007 рр.)2.1Сучасний стан торгівлі послугами в світі та механізми її регулювання2.2Сучасний стан зовнішньої торгівлі послугами України, її проблеми та шляхи їхвирішенняВисновокЛітература
Вступ
послугазовнішньоекономічний міжнародна торгівля
Сьогодні міжнародна торгівля послугами набуваєвсе більшого значення і стає предметом уваги з боку провідних спеціалістівсвіту. У багатьох країнах торгівля послугами займає значне місце в обсязіміжнародної торгівлі. Це викликано науково-технічним прогресом у сферіматеріального виробництва, поглибленням міжнародного поділу праці і ростомсоціально-економічних потреб багатьох країн. Функціонування ринку послуг всучасних умовах є дуже важливим і актуальним. Отже метою даної курсової роботиє вивчення закономірностей, особливостей, тенденцій.
Об'єктом дослідження є зовнішньоекономічнадіяльність, пов’язана з торгівлею послугами.
Серед основних завдань можна виділити:
- вивчення теоретичних положень, які характеризуютьринок послуг;
- аналіз особливостей формування складових елементівсфери міжнародних послуг;
— висвітлення сучасних тенденцій розвиткуцього ринку;
При проведенні дослідження автор користувавсянавчальними посібниками таких фахівців, як Румянцев А.П., Коваленко Ю.О., ДахноІ.І., Рокоча В.В. та ін., а також статтями про сучасний стан зовнішньоїторгівлі таких авторів, як Колесников А., Корнієнко В.В.
Теоретична і практична цінність роботи полягаєв узагальненні і поглибленні знань в області міжнародної торгівлі Українипослугами.
При виконанні роботи автор користувавсянаступними методами:
— метод аналізу;
— метод синтезу;
— ретроспективний (історичний) метод;
— порівняльний метод;
— метод індукції;
— метод дедукції.
1. Теоріяміжнародної торгівлі послугами
Сьогодні функціонування ринку послуг в різнихкраїнах є досить перспективним. Він значно розширився і модифікувався в ходінової економічної революції. Помітно змінилася структура послуг. В нійзбільшився обсяг виробничих і фахових послуг, для яких характерним є високийступінь централізації керування, фінансів і оперативного контролю [1, с. 7].Збільшення масштабів торгівлі виробничими і фаховими послугами варто розглядатияк одну з форм інтеграції різноманітних національних господарств – форму, посуті, більш розвинену, ніж економічна взаємозалежність, яка виникає внаслідокрозширення торгівлі товарами. Паралельно стає швидшим процесінтернаціоналізації виробництва і споживання товарів і послуг.
Нині ринок послуг успішно розвивається ірозширюється. Ріст добробуту, збільшення вільного часу й ускладнення товарів,що потребують технологічного обслуговування, дають можливість багатьом країнамсвіту зайняти своє особливе місце в сфері послуг, галузі якої дужерізноманітні.
Міжнародна торгівля послугами володіє рядомособливостей у порівнянні з традиційною товарною торгівлею. Вона має своюспецифіку (невідчутність, нерозривність виробництва і споживання,неоднорідність або мінливість якості, нездатність послуг до збереження). Навідміну від операцій з товарами вони не підлягають митному контролю. У той жечас послуги можуть приймати уречевлені форми (у вигляді програм для комп'ютера,кіно- і відеокасет, різної документації). Послуги можуть бути капіталомісткимичи наукомісткими, мати промисловий характер або задовольняти особисті потреби,можуть бути некваліфікованими або вимагати дуже високого рівня кваліфікаціївиконавців. Ми можемо визначити послуги, як будь-які заходи, що є невідчутними,не призводять до володіння чимось і можуть бути запропоновані однією стороноюіншій.
Зазвичай, міжнародну торгівлю послугамирозглядають невідривно від міжнародної товарної торгівлі, а під міжнародноюторгівлею розуміють торгівлю як товарами, так і послугами. Проте, поняттяпослуги є більш багатогранним, ніж поняття товару. Послуга – це широка гаммарізноманітних видів діяльності. На думку багатьох вчених, в практичній діяльностінемає іншого поняття, яке б мало таку кількість значень, як «послуга». Аджелише така галузь як побутове обслуговування надає більше 800 видів послуг [1,с. 8].
Наступні визначення характеризують сутністьцього поняття, вони викладені в різних джерелах. Послуга – зміна в положенніінституціональної одиниці, що відбулося в результаті дій і на основі взаємноїугоди з іншою інституціональною одиницею [8, с. 89]. Послуга – цепідприємницька діяльність, спрямована на задоволення потреб інших осіб, завиключенням діяльності, що здійснюється на основі трудових правовідносин [10,с. 62]. Послуга – такий вид праці, при якому виробництво корисного ефектуспівпадає в часі з його споживанням [9, с. 55]. Послуга – вид діяльності,робіт, в процесі виконання яких не створюється новий матеріально-уречевленийпродукт, який раніше не існував, але змінюється якість вже створеного продукту [11,с. 47]. Крім того, послугу можна визначити як вид діяльності, який задовольняєпевну людську потребу, може мати або не мати матеріальну форму, тіснопов'язаний з виробництвом товарів або повністю самостійно оформлений.
Секретаріат Світової організації торгівліподіляє послуги на 12 секторів:
— бізнесові, включаючи професійні ікомп’ютерні;
— комунікаційні;
— будівельні та інжинірингові;
— дистриб'юторські;
— освітні;
— природоохоронні;
— фінансові (страхові та банківські);
— медичні;
— туристичні;
— рекреаційні, культурні та спортивні;
— транспортні;
— інші [2, с. 104].
Зазначені 12 секторів поділяються на 155підсекторів.
У країнах – членах Організації економічногоспівробітництва і розвитку (ОЕСР) та публікаціях Конференції ООН з торгівлі ірозвитку дотримуються такої класифікації послуг:
— фінансові;
— інформаційні (комунікаційні):
— професійні (виробничі);
— туристичні;
— соціальні [2, с. 104].
Міжнародний валютний фонд застосовує такукласифікацію послуг:
— морські перевезення;
— інші види транспортування;
— подорожі;
— інші приватні послуги;
— інші офіційні послуги [2, с. 104].
У Світовому банку, наприклад, прийнятийрозширений підхід до послуг, у число яких включається і рух прибутку. Так,послуги поділяються на:
— факторні – платежі, що виникають у зв'язку зміжнародним рухом факторів виробництва, перш за все капіталу і робочої силі(прибутки на інвестиції, роялті і ліцензійні платежі, зарплата, виплаченанерезидентам);
— нефакторні – транспорт, подорожі та іншінефінансові послуги. Цей розподіл є особливо важливим для обговорення проблемрегулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках СОТ, що концентруютьсяпереважно на нефакторних послугах.
Очевидно також, що надання послуг у більшостівипадків відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій вту або іншу країну. Тому, відповідно до засобів доставки послуг споживачу,послуги поділяються на:
— послуги, пов'язані з інвестиціями –банківські, готельні і фахові послуги;
— послуги, пов'язані з торгівлею – транспорт,страхування;
— послуги, пов'язані одночасно з інвестиціямиі торгівлею – зв'язок, будівництво, комп'ютерні й інформаційні послуги,особисті, культурні і рекреаційні послуги.
Існує корисний з аналітичної точки зорурозподіл міжнародних угод про послуги залежно від характеру поводження продавцяі покупця послуг (табл. 1).
Таблиця 1. – Розподіл міжнародних угод пропослуги залежно від
характеру поводження продавця і покупця послуг Споживач не переміщується Споживач переміщується Виробник не переміщується Транспорт, комп'ютерні й інформаційні послуги Подорожі (туризм), освіта і медичні послуги Виробник переміщується Прямі іноземні інвестиції, тимчасова трудова міграція Подорожі в треті країни, організовані фірмами-нерезидентами
Як ми бачимо, дана класифікація включає нетільки послуги в традиційному значенні, а й рух факторів виробництва, що єносіями цих послуг. Вона дозволяє виділити 4 типи угод, що укладаються міжекспортерами та імпортерами послуг. До них належать:
— угоди, у яких для надання послуги виробникрухається до споживача;
— угоди, у яких відбувається зворотній рух;
— угоди, у яких відбувається рух як продавця,так і покупця;
— угоди, у яких виробник і споживач незмінюють свого місцезнаходження.
Іноземні спеціалісти класифікують послугитакож за ознакою можливої участі в міжнародному обміні. У такий спосіб їх можнапідрозділити на три групи: першу складають послуги, що можуть бути об'єктомзовнішньої торгівлі. На їхню частку припадає приблизно 8% загального обсягупослуг, що надаються. Йдеться, насамперед, про повітряні і морські перевезенняпасажирів і вантажів, зв'язок, міжнародні кредитні і страхові угоди. До другоїгрупи відносяться послуги, що за своєю природою взагалі не можуть бутипредметом експорту. Це всі види індивідуальних, соціальних, державних,інфраструктурних послуг. І, нарешті, існує третя велика група послуг, що можутьвироблятися як для внутрішніх потреб, так і на експорт. Відповідно, потреби впослугах цього типу можуть задовольнятися як за рахунок внутрішніх джерел, такі за рахунок імпорту.
На жаль, відсутність чітких критеріїврозмежування товарів і послуг, національні розходження в підходах дорегулювання цієї сфери нерідко стають причиною виникнення конфліктних ситуацій.Подолання теоретичних розбіжностей і розробка єдиного методологічного підходудозволять закласти фундамент нового механізму регулювання міжнародної торгівліпослугами.
Міжнародна торгівля товарами передбачає їхфізичне переміщення через державні кордони. Таке переміщення послуг трапляєтьсярідко. Час і місце споживання послуги повинні збігатися. Потрібна близькістьміж надавачем послуг і споживачем, що досягається завдяки комерційнійприсутності надавача послуг у країні, яка його приймає, тобто створення у нійфілії або дочірнього підприємства. Близькості можна досягти, переміщуючифізичних осіб – фахівців до інших країн з метою надання послуг. Для одержанняпевних послуг зацікавленим особам потрібно приїхати до країни, де надаютьсявідповідні послуги (наприклад, туристичні, рекреаційні, лікувальні, освітнітощо).
Отже, міжнародна торгівля послугами можевідбуватися у формі:
— перетинання кордонів сервісними продуктами;
— руху споживачів до країни імпорту;
— встановлення комерційної присутності україні, де надаватиметься послуга",
— тимчасового переїзду фахівців до країни зметою надання послуг.
В Україні класифікація та визначення понять всфері міжнародної торгівлі послугами наведені в Наказі Державного комітетустатистики України від 15 липня 2002 р. №266 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження №9-ЗЕЗ «Звіт про експорт (імпорт)послуг» та "Інструкції щодо її заповнення"». В"Інструкції", зокрема, зазначається, що моментом здійснення процедуриекспорту (імпорту) послуг і відповідно їх обліку вважається дата їх фактичногонадання або одержання на основі принципу нарахування (за виписаними рахунками).Найчастіше, як правило, дата реєстрації таких операцій збігається з часомвиробництва послуг. Документами первинного обліку експорту (імпорту) послуг єоформлені рахунки на виконані згідно з договорами (контрактами) послуги.«Інструкція про порядок складання звіту за формою №9-ЗЕЗ «Звіт про експорт(імпорт) послуг»» містить формулювання термінів «зовнішньоекономічнадіяльність», «економічна територія країни»,«зовнішньоекономічний договір (контракт)», «резиденти»,«нерезиденти», а також «Класифікатор держав світу»,«Класифікатор валют» і Додаток №2 з переліком основних видівзовнішньоекономічних послуг, текст якого наводиться повністю в табл. 2.