Підвищення економічних показників державного підприємства Дніпропетровські магістральні еле

--PAGE_BREAK--
Таблиця 1.2 – Доход від реалізації послуг

Таблиця 1.3 – Витрати на реалізацію послуг


Таблиця 1.4– Кількість працівників і оплата їхньої праці



Аналізуючи економічні значення показників діяльності підприємства «Титан» за два роки (2006 та 2007 роки), можна говорити про те, що діяльність підприємства добре налагоджено. Проте такі загальні дані не дають можливості повною мірою охарактеризувати та оцінити ефективність роботи підприємства в цілому. Таким чином, більш ретельне і глибоке вивчення економічних і фінансових показників діяльності підприємства допоможе виявити слабкі місця та сильні сторони підприємства. А також дасть можливість запропонувати методи підкріплення слабких місць та укріплення сильних сторін підприємства.
1.3 Економічний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства

1.3.1 Види методики економічного аналізу

За методикою вивчення об'єктів розрізняють якісний і кількісний аналіз, фундаментальний аналіз, маржинальний аналіз, економіко-математичний аналіз, експрес-аналіз і інші.

Якісний аналіз – це спосіб дослідження, заснований на якісних порівняльних характеристиках і експертних оцінках досліджуваних явищ і процесів.

Кількісний аналіз, що також називають факторним, заснований на кількісних зіставленнях і дослідженні ступеня чутливості економічних явищ до зміни різних факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх.

Фундаментальний аналіз являє собою заглиблене, комплексне дослідження сутності досліджуваних явищ з використанням математичного апарата й іншого складного інструментарію.

Маржинальний аналіз – це метод оцінки й обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собівартості, прибутку і розподілу витрат на постійні і перемінні.

За допомогою економіко-математичного аналізу вибирається найбільш оптимальний варіант рішення економічної задачі, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів.

Експрес-аналіз є способом діагностики стану економіки підприємства на основі типових ознак, характерних для визначених економічних явищ. Знання ознаки дозволяє швидко і точно встановити характер процесів, що відбуваються, не роблячи глибоких фундаментальних досліджень, що вимагають додаткового часу і засобів.
1.3.2 Експрес-аналіз, горизонтальний і вертикальний аналізи стану ВАТ «Титан»

Для проведення розрахунків використовуємо дані фінансового звіту, а саме – Баланс Форми №1 за ДКУД за 2006-2007 року – за рік і поквартально і Звіт про фінансові показники Форми №2 за ДКУД за 2006-2007 року за рік і поквартально ВАТ «Титан».

Експрес-аналіз –це оцінка фінансових результатів і фінансового стану підприємства. За фінансовим результатом, що показує рентабельність, прибутковість, сумарні витрати, виторг від реалізації продукції можна простежити усі фінансові коефіцієнти, такі як оцінка погрози банкрутства, неплатоспроможність. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства «Титан» наведено у таблиці 1.6.
Таблиця 1.6– Експрес-аналіз фінансового стану підприємства «Титан»
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, збільшилася з 1932,2 тис. грн. до 2108 тис. грн. це збільшення дорівнює 175,8 тис. грн. чи в процентному співвідношенні 9,10 %. Це збільшення зв'язане з введенням у виробництво нових господарських засобів. Також на підприємстві «Титан» збільшилася вартість основних фондів на 162,6 тис. грн. (13,49 %) і склала 1368 тис. грн. Коефіцієнт зносу основних фондів зменшився на 0,1 % у зв'язку з тим, що наприкінці звітного періоду первісна вартість основних фондів була збільшена, і використання їх у господарській діяльності підприємства було невеликим, що і стало причиною зменшення коефіцієнта зносу основних фондів.

Сума власних коштів підприємства збільшилася на 65,76 % і склала 97,8 тис. грн. у порівнянні з кінцем 2006 року, які у той період складали 59,0 тис. грн. Це підвищення головним чином відбулося за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку підприємства.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів ВАТ «Титан», що являє собою частку від розподілу всієї суми зобов'язань по отриманих позикових засобах на суму власних засобів, зменшився на кінець періоду на 11,2 % і зменшився він головним чином через збільшення власних засобів підприємства і незначного зменшення позикових засобів. Цей коефіцієнт показує, скільки позикових коштів залучило підприємство на одну гривню вкладених в активи власних коштів. Коефіцієнт покриття показує, на скільки підприємство здатне покрити позикові засоби своїми власними.

На підприємстві «Титан» кредити і позики, не погашені в термін на кінець 2007 року почали дорівнювати нулю. Через те, що підприємство нормально функціонувало, воно на протязі 2007 року змогло погасити кредити.

На підприємстві відсутні витрати на виробництво, тому що підприємство нічого не виробляє, а тільки надає послуги. Комерційні витрати збільшилися майже у 2 рази і склали 492,4 тис. грн.

Прибуток підприємства «Титан» збільшився на 17,0 тис. грн. (77,98 %), це свідчить про те, що підприємство працює стабільно і дістає прибуток. Але це збільшення було недостатнім для того, щоб відбулося збільшення рентабельності продажів і рентабельність витрат, це зменшення було незначне і великого негативного впливу не дало.

Рентабельність власного наприкінці 2007 року збільшилася на 7,37 % у порівнянні з кінцем 2006 року, і склала 39,4%. Рентабельність позикового капіталу підприємства зменшилася майже вдвічі і склала 19,4% у 2007 році проти 54,2% у 2006 році. Рентабельність активів підприємства збільшилась майже на 75%, це відбулося через зменшення поточної заборгованості, а також збільшення чистого прибутку підприємства майже у 2 рази. Таким чином, рентабельність активів склала 5,2 % наприкінці 2007 року в порівнянні з 3 % на початку року.

 Виторг від реалізації збільшився з 1465,0 тис. грн. і наприкінці 2007 року склав 3345,4 тис. грн., що на 128,35% більше ніж наприкінці 2006 року.

Наприкінці звітного періоду відбулося зменшення оборотності оборотних коштів і складає 76,9 днів наприкінці 2007 року, що приблизно 55% менше, ніж наприкінці 2006 року. Також зменшилася оборотність основного капіталу на 52% і склала 226,8 днів проти 474,8 днів наприкінці 2006 року. На підприємстві наприкінці 2007 року відбулося значне збільшення оборотності дебіторської заборгованості на 2775,64 % і склало 4,2 дні. Оборотність кредиторської заборгованості також зменшилася майже на 41% і склала 185,8 дня.

Горизонтальний аналіз– розподіл кожної видаткової статті звіту про прибутки і збитки звітного року на відповідну статтю витрат базисного року для виявлення напрямків і закономірностей змін відносної значимості статей витрат протягом визначеного періоду і поводження статей витрат у залежності від зміни продажів. У таблиці 1.7 наведено горизонтальний аналіз балансу підприємства «Титан».


Таблиця 1.7– Горизонтальний аналіз балансу підприємства «Титан»



Виходячи з результатів горизонтального аналізу балансу підприємства «Титан», можна сказати, що сума основних засобів наприкінці 2007 року на підприємстві збільшилась на 7,13% и склала 2108,0 тис. грн., що на 175,8 тис. грн. більше, ніж наприкінці 2006 року і їхній знос наприкінці 2007 року на 162,6 тис. грн. і склав 1368,0 тис. грн.

Запаси підприємства зменшилися на 4,01 % і склали 363,8 тис. грн. Також на підприємстві зменшилась дебіторська заборгованість на 11 тис. грн. і склала 336 тис. грн. Кошти на рахунках у підприємства «Титан» збільшились і в кінці 2007 року склали 39,4 тис. грн., що на 38,8 тис. грн. більше, ніж на початку року. Таким чином, у цілому оборотні активи збільшилися на 13,0 тис. грн. і склали 740 тис. грн.

Сума власного капіталу підприємства «Титан» збільшилась за рахунок нерозподіленого прибутку, отриманого у 2007 році і складає 97,8 тис. грн.

Довгострокові зобов'язання підприємства зменшилися і наприкінці 2007 року вони вже дорівнюють нулю, проти 40,2 тис. грн., що були у підприємства на початку періоду. Поточні зобов’язання підприємства «Титан» збільшилися на 177,4 тис. грн. (9,68%) і склали 1840,6 тис. грн..

Підприємство працює стабільно, що показує збільшення активів і пасивів підприємства на 9,10 % (175,8 тис. грн.) і складає 2108 тис. грн. наприкінці 2007 року.

Вертикальний аналіз балансу– створюється для визначення структури підсумкових фінансових показників з одночасним виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому. Вертикальний аналіз балансу підприємства «Титан» наведено у таблиці 1.8.


Таблиця 1.8 — Вертикальний аналіз балансу підприємства «Титан»



З вертикального аналізу підприємства можна побачити, що оборотні активи наприкінці 2007 року збільшилися на 2,51% і склали 64,90% від активу підприємства. В горизонтальному аналізі видно, що необоротні активи в кінці періоду збільшилися і це говорить про те, що на підприємство збільшує необоротних активи і нормально функціонує.

Судячи з вертикального аналізу, на підприємстві «Титан» відбулося збільшення власного капіталу на 1,59 % і це збільшення склало 4,54 % наприкінці 2007 року. Це збільшення відбулося головним чином через збільшення значення нерозподіленого прибутку, що збільшився з 1,14% до 2,28 % на наприкінці звітного періоду.

Довгострокові зобов'язання були повністю виплачені протягом 2007 року і наприкінці року вони дорівнювали нулю.

Як з балансу підприємства, так і з вертикального балансу можна побачити, що підприємство погашає заборгованість по поточним зобов'язаннях перед бюджетом, органами соціального страхування і працівниками підприємства. Але поточна заборгованість не на багато збільшилась за рахунок того, що збільшилась заборгованість перед працівниками, це сталося через те, що протягом 2007 року рівень інфляції було збільшено і як наслідок було збільшено обсяг заробітної платні. Таким чином поточна заборгованість складає 95,37 %, що на 0,5% більше, ніж на початку звітного періоду.

Виходячи з аналізу вище перерахованих даних, можна побачити, що підприємство працює стабільно, тобто отримує прибуток і при цьому погашає заборгованість по своїм поточним зобов'язанням, а також виплачує кредиторську заборгованість.
1.3.3 Аналіз ліквідності балансу підприємства «Титан»

Задача аналізу ліквідності балансу виникає в зв'язку з необхідністю давати оцінку кредитоспроможності організації, тобто його здатності вчасно і повністю розраховуватися по усім своїм поточним та довгостроковим зобов'язанням. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Тобто чим менше час, що буде потрібно, щоб даний вид активів перетворився в гроші, тим вище їхня ліквідність.

Аналіз ліквідності полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по ступені їхньої ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їхнього погашення і розташованих у порядку зростання термінів. Результати розрахунків для проведення аналізу ліквідності балансу підприємства «Титан» наведено нижче у таблиці 1.9.


Таблиця 1.9– Результати розрахунків аналізу ліквідності балансу підприємства «Титан»




Для визначення ліквідності балансу підприємства варто зіставити підсумки приведених груп по активу та пасиву балансу. Фахівцями баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення, що приведені нижче у таблиці 1.10 з порівнянням балансу «Титан».
Таблиця 1.10– Порівняння абсолютно ліквідного балансу з фактичним балансом «Титан»



Зіставлення найбільш ліквідних засобів і швидко реалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє з'ясувати поточну ліквідність. З таблиці, де визначається ліквідність балансу, можна зробити наступні висновки. Найбільша питома вага приходиться на найбільш ліквідні активи, а найменший на важкореалізуємі активи. Причому в пасиві найбільша питома вага приходиться, як на початку 2007 року (кінець 2006 року), так і наприкінці 2007 року, на найбільш термінові зобов'язання. Тобто можна сказати, що у разі критичної ситуації підприємство зможе розрахуватися за своїми обов'язками, тому що найбільша кількість засобів підприємства приходяться на найбільш термінові пасиви. Таким чином, структура балансу підприємства «Титан» є достатньо ліквідною, тому що виконується дві умови ліквідності з чотирьох необхідних.

Також для більш повного розуміння ліквідності балансу розраховуються такі показники, як поточна ліквідність, перспективна ліквідність та загальний показник ліквідності, задані формулами (1.1) – (1.3).

Поточна ліквідність, що свідчить про платоспроможність (+) чи неплатоспроможності (-) організації на розглядаємий моменту проміжок часу:


Пот. Л = (А1+А2)-(П1+П2)          (1.1)
Значення поточної ліквідності для «Титан» у 2006 році склало -627,6 тис. грн., а наприкінці 2007 року воно вже становило -642,4 тис. грн. Це свідчить про те, що у разі виникнення необхідності найбільш ліквідні та швидко реалізовані активи не зможуть покрити найбільш термінові та короткострокові пасиви.

Перспективна ліквідність– це прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів:


Пер.Л= А3 — П3         (1.2)

Значення перспективної ліквідності для «Титан» у 2007 році мало більше значення ніж наприкінці 2006 року и склало 700,6 тис. грн., це сталося за рахунок того, що підприємство у 2007 році погасило свої довгострокові зобов’язання.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому варто використовувати загальний показник ліквідності, що обчислюється по формулі:
                   (1.3)
де ОЛ- оцінка ліквідності.

Загальний показник ліквідності «Титан» у 2007 році дорівнює 0,79 що на 0,02 більше ніж наприкінці 2006 року.
1.3.4 Оцінка погрози банкрутства підприємства «Титан»

Згідно наказу Міністерства Економіки України № 10 від 17.01.2001р. виділені три ступені оцінки неплатоспроможності. Аналіз фінансового стану боржника проводиться з метою визначення достатності приналежного боржнику майна для покриття судових витрат, витрат на виплату винагороди арбітражним керуючим, а також можливості чи неможливості відновлення платоспроможності боржника.

Зазвичай використовують три коефіцієнти визначення платоспроможності – це коефіцієнт поточної платоспроможності, коефіцієнт забезпечення власними засобами та коефіцієнт покриття. Але закордоном використовую ще два показника визначення платоспроможності – коефіцієнт Бивера та коефіцієнт Альтмана. Розрахунки цих коефіцієнтів було проведено за формулами (1.4) – (1.13).

Коефіцієнт поточної платоспроможності:

Кпп = 040+045+220+230+240-620       (1.4)

Нормативне значення коефіцієнта поточної платоспроможності повинне бути більше 1. У цьому випадку це значення має велике відхилення від нормативного і носить негативний характер, як наприкінці 2006 року (-1832,4), так і наприкінці 2007 року (-1971,0).

Коефіцієнт забезпечення власними засобами (критична платоспроможність):
                             (1.5)
Цей коефіцієнт показує наявність власних оборотних коштів підприємства, що використовуються для забезпечення його фінансової стійкості. Нормативне значення повинне дорівнювати 0,1, якщо ж воно довше, то оборотних коштів підприємства вистачає, якщо менше – на підприємстві необхідні позикові засоби. На підприємстві «Титан» існує недолік оборотних коштів на початок 2007 року (-3,16) і на кінець 2007 року (-3,44). Це говорить про те, що підприємству терміново потрібні позикові засоби.

Коефіцієнт покриття (зверхкритична платоспроможність):
                                             (1.6)
Коефіцієнт покриття (зверхкритична платоспроможність) показує відношення оборотних активів до суми поточних зобов'язань. Його нормативне значення повинне дорівнювати 1,5. У розрахунках по підприємству «Титан» значення у кінці 2006 року становило 0,40, а наприкінці 2007 року – 0,37.

Коефіцієнт Бивера:


   (1.7)
Даний коефіцієнт також говорить про те, що підприємство має недостатньо ліквідні активи, тому що коефіцієнт має негативне значення, як на початку звітного періоду (-0,6), так і наприкінці (-0,16), тому що його нормативне значення лежить у діапазоні від 1,5 до 2.

Коефіцієнт Альтмана (
Z
):
        (1.8)
де К1 = Приб. до вип.под.(стр.050, Ф2)/Разом активи(стр.280, Ф1)    (1.9)

де К2 = Приб.від реаліз.(035, Ф2)/Разом активи(1/2* (гр.3-стр.280+гр.4-стр.280), Ф1)                         (1.10)

де К3 = Власний капітал(стр.380, Ф1)/Позич. Капітал (стр.640-380, Ф1)   (1.11)

де К4 = Реінв. приб.(стр.350, Ф1)/Разом активів (стр.640, Ф1)            (1.12)

де К5 = Власні обор.кошти(стр.380-80, Ф1)/Разом активів(стр.280, Ф1)     (1.13)
У таблиці 1.11 наведені нормативні значення для коефіцієнт Альтмана, що визначає ймовірність банкрутства підприємства.


Таблиця 1.11– Коефіцієнти, що визначають ймовірність банкрутства


Після проведення відповідних підрахунків можна сказати, що підприємству «Титан» банкрутство майже не загрожує. На початку звітного періоду коефіцієнт Альтмана дорівнював 0,52, що говорить про дуже високу імовірність настання банкрутства, але наприкінці 2007 року періоду цей коефіцієнт збільшився і склав 2,18, що трошки відсунуло імовірність настання банкрутства.
1.3.5 Класифікація типу фінансового стійкості підприємства «Титан»

Єдиного загальновизнаного підходу до рішення задачі кількісного визначення фінансової стійкості й побудові відповідних алгоритмів оцінки немає. Існує два методи оцінки фінансового стану підприємства:

Ø                для оцінки фінансового стану підприємства необхідно орієнтуватися винятково на дані про джерела фінансування, тобто на капітал;

Ø                для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно аналізувати взаємозв'язок між активом і пасивом балансу, тобто простежувати напрямку використання засобів.

Однак характеристика фінансової стійкості за допомогою таких показників навряд чи буде повною – важливо не тільки те, звідки притягнуті засоби, але й куди вони вкладені, яка структура вкладень.

Тому оцінку фінансової стійкості підприємства проведено з використанням як коефіцієнтів, розрахованих по пасиву балансу, так і коефіцієнтів, що відбивають взаємозв'язок між джерелами формування засобів підприємства й структурою вкладень. У таблиці 1.12 приведені розрахунки, за допомогою яких можна визначити тип фінансового стану підприємства.


Таблиця 1.12


– Класифікація типу фінансового стійкості підприємства «Титан»



Тип фінансової стійкості визначається за допомогою трикомпонентного показника, умови за якими він визначається, а також визначення типу фінансової стійкості для підприємства «Титан» наведено у таблиці 1.13.
Таблиця 1.13

– Критерії оцінки фінансової стійкості підприємства «Титан»


У 2006 році на підприємстві «Титан» тип фінансової стійкості визначається як, хитливий, показник типу фінансової стійкості має вигляд: S={0,0,1}. Така ситуація характеризується недоліком у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. У цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.

У 2007 році тип фінансової стійкості на підприємстві змінився і показник типу фінансової стійкості отримав такий вигляд S = {0,1,1}. У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також і довгострокові притягнуті засоби. Цей тип фінансування запасів є нормальним з точки зору фінансового менеджменту. Нормальний фінансовий стан є найбільш бажаним для підприємства.
1.4 Аналіз факторів величини прибутку
Жодне підприємство не буде працювати собі в збиток, тому прибуток на будь-якому підприємстві є одним з основних принципів його функціонування. Тобто мета функціонування будь-якого підприємства — прибуток. Це основний показник діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. У загальному виді прибуток підприємства визначається як виторг від реалізації продукції мінус витрати на її виробництво. Отже, можна говорити про такі фактори, що впливають на величину прибутку, як обсяг реалізованої продукції або послуг, величина оплачених витрат, ціна на реалізовані послуги.

Підприємство «Титан» з самого початку його заснування займалося установкою єдиних систем пило-видалення у квартирах і офісах. Тому розглянемо саме цей напрям діяльності підприємства. Тому що в цьому напрямку підприємство працює 2 роки і ми маємо більш менш повну інформацію.

1. Обсяг реалізованої продукції або послуг:

Під цим фактором мається на увазі саме реалізована, а не зроблена продукція, оскільки грошовий доход приносить тільки продана продукція. Таким чином, тому що підприємство «Титан» займається реалізацією послуг, у такий спосіб тільки те, на що надійшло замовлення й що було надалі реалізоване – і є прибутком підприємства.

Проаналізуємо обсяги реалізації послуг з установки єдиних систем пиловидалення за два роки на підприємстві «Титан», дані по яких наведені нижче в таблиці 1.14.
    продолжение
--PAGE_BREAK--
Таблиця 1.14– Обсяг реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення на підприємстві «Титан» у 2006 і 2007 роках

Дані, що представлені в таблиці підтверджують збільшення обсягів реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення підприємством «Титан». Це свідчить про підвищення розміру прибутку за рахунок збільшення обсягів реалізації послуг у зв'язку з виходом на нові ринки. Наочно обсяг реалізації послуг в 2006 й 2007 роках на підприємстві «Титан» представлені на малюнку 1.2.
Малюнок 1.2– Обсяг реалізації послуг у 2006 і 2007 роках


2. Величина оплачених витрат

Зниження величини витрат веде, за інших рівних умов, до збільшення прибутку, а підвищення – до її скорочення. [3,6]

Тому що підприємство «Титан» займається реалізацією послуг, то визначити величину витрат на одну одиницю пропонованих послуг неможливо. Через те, що попит на послуги, пропоновані підприємством, не постійний і прямо залежить від кожного конкретного замовника, то витрати, що представлено в таблиці 1.15 мають сумарний характер і показані по місяцях.


Таблиця 1.15– Витрати на реалізацію послуг підприємством «Титан» в 2006 і 2007 роках


    продолжение
--PAGE_BREAK--Для наочності на малюнку 1.3 показані сумарні витрати за 2006 і 2007 роки на підприємстві «Титан».




Малюнок 1.3– Витрати на установку єдиних систем пило-видалення підприємством «Титан» 2006 і 2007 роки
Витрати на реалізацію послуг складаються з:

питомих витрат на сировину й матеріали. Але тому що підприємство «Титан» займається реалізацією послуг, то найчастіше замовник сам купує всі необхідні матеріали, які робітники підприємства використають у своїй роботі, але буває й навпаки, коли замовник покладається на знання й уміння робітників, і в остаточному підсумку сума витрат на сировину й матеріали лягає на підприємство за рахунок збільшення вартості реалізованих робіт;

питомих витрат на виробництво, які залежать від витрат водо-, електропостачання технологічного процесу, амортизації основних засобів, зарплати робітників, ремонту устаткування й інше;

постійних витрат (містять у собі зарплату апарата керування, нарахування на зарплату й інші витрати, а саме банківське обслуговування, телефонний зв'язок, канцтовари інше);

і інших витрат, що виникають у процесі роботи підприємства.

3. Ціна на реалізовані послуги

Ціни на реалізовані послуги підприємства «Титан» представлені в прайс-листі, що наведено у Додатку А. Для того, щоб провести порівняльний аналіз між цінами на послуги, що пропонує підприємство «Титан» і фірмою-конкурентом була складена таблиця що знаходиться у Додатку Б, у якому наведені ціни на послуги обох підприємств у 2007 році й виведена різниця між запропонованими цінами. Із Додатку Б можна побачити, що вартість послуг, які надає підприємство «Титан» нижче, ніж у фірми-конкурента. Але є позиції, по яких «Титан» уступає конкурентам у ціні, але таких позицій не дуже багато. Це пояснюється тим, що підприємство виходячи на ринок кондиціювання та електропровідних систем, щоб завоювати своє місце на ринку, шляхом демпінгу цін на послуги, підвищувало число постійних клієнтів, завойовуючи їх високою якістю послуг, що пропонуються. У 2007 році підприємство «Титан» зарекомендувало себе як гідний суперник головним та сильним конкурентам у цій галузі. Воно стало гідним конкурентом підприємствам, що диктують ціни на ринку дизайну, кондиціюванню та електропроводці. У цій ситуації, актуальним для підприємства «Титан» є перегляд цін на послуги з метою підвищення прибутку.

Але у подальшій роботі буде розглядатися тільки розділ, у кому наведено ціни на послуги з установки єдиних систем пиловидалення підприємством «Титан» і буде плануватися ціна ці послуги на 2008 рік.
1.5 Етапи та методи ціноутворення

1.5.1 Загальна схема розрахунку цін й основні етапи ціноутворення

Кожен товар має свою ціну, але далеко не кожне підприємство може самостійно встановити ціну, по якій воно хоче продавати свій товар у достатньому обсязі. В залежності від конкретних умов, можливостей фірми-продавця для розрахунку ціни можуть бути використані різні методи. Значний вплив на вибір методу розрахунку ціни роблять ступінь новизни товару, наявність диференціації товару по якості, обсяг виробництва, потенційна спрямованість товару, стадія життєвого циклу. Причому мінімально можлива ціна визначається в основному собівартістю продукції, максимально можлива – наявністю унікальних достоїнств виробу.

Таким чином, при виборі методу ціноутворення потрібно враховувати як внутрішні обмеження (витрати й прибуток), так і зовнішні (купівельна спроможність, ціни товарів-конкурентів і так далі). Розрахунок ціни на товар припускає виконання ряду послідовних етапів у діяльності економіста, що займається утворенням цін. Ці етапи наведено нижче:

1 етап. Постановка цілей і завдань ціноутворення.

Ціна товару виконує найважливішу для підприємства функцію, що складається в одержанні виторгу від продажу товарів і реалізації. Керівництво фірми розглядає ціну як змінний фактор, який робить прямий вплив на виторг від продажу товарів або реалізації послуг, структуру виробництва, методи роботи підприємства. Тому розраховуючи ціну, фірма повинна чітко визначити для себе, яких цілей вона хоче домогтися за допомогою встановлюваної ціни на товар чи послугу, що вона пропонує покупцю. Бо на скільки чітко буде сформульована дана мета підприємством на початку, тим вірніше буде встановлена ціна і тим більш позитивних результатів вона досягне потім.

2 етап. Визначення попиту.

Ціна й попит перебувають у певній залежності. Фірма повинна оцінити еластичність попиту за ціною, визначити ймовірну кількість товарів, яку можна продати на ринку протягом певного часу за цінами різного рівня. Важливо пам'ятати, що попит визначає максимальну ціну, по якій підприємство може продати свій товар або реалізувати послуги.

3 етап. Оцінка витрат виробництва.

Витрати виробництва зазвичай визначають мінімальну ціну товару чи послуги. Тому на даному етапі підприємство визначає постійні, змінні, валові витрати виробництва при різних обсягах випуску. Всі фірми прагнуть установити таку ціну, що вона покривала б всі витрати виробництва й забезпечувала б достатній прибуток.

4 етап. Аналіз цін й якості товарів конкурентів.

Попит визначає максимальну ціну, витрати виробництва – мінімальну, а різниця між ними і є "поле гри"для ухвалення рішення про рівень ціни. На цьому відрізку вивчають ціну і якість фірм-конкурентів. Тільки вивчивши ціни і якість аналогічних виробів конкурентів, фірма може більш об'єктивно визначити положення свого товару по відношенню до товарів фірм-конкурентів. На основі аналітичного порівняння свого й чужого товару можна буде або встановити більше високу ціну, чим у конкурентів, або, навпаки, більше низьку.

5 етап. Вибір методу ціноутворення.

Ціну можна визначати різними способами, кожний з яких по-різному впливає на рівень ціни, тому фірми прагнуть вибрати такий метод, що дозволяє більш правильно визначити ціну на конкретний товар або послугу.

6 етап. Розрахунок вихідної ціни.

На основі обраного методу визначається можливий рівень ціни.

7 етап. Облік додаткових факторів.

Перш ніж визначити остаточний рівень ціни, підприємство повинно врахувати ряд додаткових факторів, що впливають на рівень ціни, перевірити дотримання цілей цінової політики, урахувати реакцію на рівень ціни покупців, посередників, конкурентів, держави і так далі.

8 етап. Установлення остаточної ціни.

На цьому етапі встановлюється остаточний рівень ціни на товари або послуги, пропоновані компанією до реалізації, оформляються відповідні документи.

Методи ціноутворення – способи й методи економічних розрахунків і співвідношень цін на товари й послуги.

Всі методи ціноутворення можуть бути об'єднані в чотири великі групи: витратні, ринкові, економетричні та адміністративні, які наведені на малюнку 1.4.

1.5.2 Витратні методи ціноутворення

Витратний метод формування ціни базується на розрахунку витрат продавця по створенню і реалізації товару або послуги.

Витратні методи ціноутворення ґрунтуються на витратах продавця і не відбивають купівельний попит і кон'юнктуру ринку. Цей метод дозволяє оцінити частку витрат у ціні кожного товару і робить розрахунок цін точним з більшим ступенем імовірності, тому що легше продавцю спрогнозувати свої показники витрат, чим попит і поводження конкурентів. Тому практично кожен продавець у тому чи іншому ступені використовує ці методи у своїй практиці при формуванні механізму ціноутворення.

При розрахунку ринкової ціни сьогодні найбільш широко застосовуються наступні методи:

метод, заснований на визначенні повних витрат, сутність якого складається в підсумовуванні сукупних витрат: перемінні (прямі) плюс постійні (накладні) витрати і прибутку, що фірма розраховує одержати. Головна перевага даного методу – його простота і зручність. Метод повних витрат найбільш розповсюджений на підприємствах з чітко вираженою товарною диференціацією для розрахунку цін традиційних товарів, а також для встановлення цін на зовсім нові товари, що не мають цінових обмежень;

метод, що орієнтується на прямі витрати та у той же час враховує сукупність всіх ринкових умов, особливо умов збуту. Сутність методу прямих витрат складається у встановленні ціни шляхом додавання до перемінних витрат визначеної заздалегідь надбавки-прибутку. При цьому, постійні витрати не розподіляються по окремих товарах, а погашаються з різниці між сумою цін реалізації і перемінних витрат на виробництво продукції. Ця різниця одержала назву «доданого» чи «маржинального» прибутку. Метод прямих витрат базується на оцінці потенційного обсягу продажів по кожній передбачуваній ціні. Підраховується сума прямих перемінних витрат і визначається величина націнки («маржинального» прибутку) на одиницю продукції і на весь обсяг прогнозованих продажів чи реалізованого обсягу послуг за передбачуваною ціною. Віднімаючи з отриманих сумарних націнок постійні витрати, визначають прибуток при реалізації продукції;

Розрахунок цін на основі методу граничних витрат також базується на аналізі собівартості, але він більш складний, чим розглянуті вище методи. При цьому методі надбавка робиться тільки до гранично високої собівартості виробництва кожної вже наступної одиниці товару чи послуги. Цей метод виправданий у тому випадку, якщо гарантовано продаж по трохи більш високій ціні, щоб покрити накладні витрати підприємства. Даний метод має ряд привабливих моментів, але якщо він неправильно зрозумілий і недостатньо проконтрольований, може привести до несподіваних негативних результатів;

Визначення цін методом беззбитковості використовується тими компаніями, що починають брати до уваги ринкові фактори. Цей метод дає можливість порівняти розміри прибутку, одержуваного при різних цінах, і дозволяє компанії, що уже визначила для себе норму прибутку, продавати свій товар за такою ціною, що при визначеній програмі випуску дозволила б у максимальному ступені домогтися виконання цієї задачі;


Основна задача методу обліку рентабельності інвестицій полягає в тому, щоб оцінити повні витрати при різних програмах виробництва товару і визначити обсяг випуску, реалізація якого за визначеною ціною дозволить окупити відповідні капіталовкладення. Метод успішно підходить при прийнятті рішень про величину обсягу нового виробництва для підприємства товару з відомою ринковою ціною на аналогічний товар фірм-конкурентів.

1.5.3 Ринкові методи визначення цін

Деякі фахівці вважають, що рівень попиту може бути єдиним фактором, який варто враховувати при визначенні цін.

Ринковий метод формування ціни, орієнтований на покупців, іншими словами на корисність (цінність) товару й відбиваючий кон'юнктуру ринку. При такому підході до визначення ціни на свій товар підприємство виходить з положення, що споживач самостійно оцінює цінність товару (послуги), беручи в розрахунок основні і додаткові переваги товару в порівнянні з аналогічними на ринку, рівень і якість, з урахуванням цих обставин, визначає співвідношення між оцінкою корисності товару і його ціною.

Основним фактором при цьому методі є не витрати продавця, а купівельне сприйняття, що дозволяє покупцю з усієї запропонованої гамми обрати найбільш оптимальний з погляду ціни і якості товар чи послугу, з погляду на те, що придбання дорогого товару може бути іноді доцільніше, ніж покупка більш дешевого його аналога. Іншими словами, при такій системі ціноутворення споживач віддасть свої гроші за те, що представляє для нього більшу «цінність», а не за те, що представляє собою меншу «вартість» для виробника (постачальника). Чутливість покупця до ціни характеризується таким поняттям, як еластичність. Знання цінової еластичності дозволяє менеджерам розрахувати оптимальну ціну продажів, що максимізує прибуток. Незважаючи на велику інформативність коефіцієнтів еластичності, даний метод формування цін на практиці застосовується дуже рідко, оскільки з поняттям еластичності зв'язаний ряд труднощів практичного характеру.

Вплив фактора конкуренції на ухвалення рішення про встановлення ціни на товар залежить від структури ринку. Компанії, що дотримуються такої тактики, встановлюють ціну на свій товар нижче рівня конкурентів.

До ринкових методів формування ціни відноситься також метод визначення цін, орієнтований на наявність рівноваги між витратами виробництва і станом ринку. При даному методі ціна не міняється при зміні витрат чи рівня попиту тільки тому, що конкуренти теж не змінюють свої ціни. Як тільки конкуренти змінили ціни, фірма змінює ціни на свій товар, хоча витрати і попит залишилися без зміни. Також цьомуметоду віддають перевагу фірми, яким важко визначити власні витрати і вважають діючі ціни базою для визначення цін на свої товари. Це дозволяє уникнути ризику, зв'язаного з установленням власної ціни.


1.5.4 Економетричні методи визначення цін


Економетричнийметод формування ціни заснований на співвідношенні ціни до визначеного параметра, що характеризує цінність товару аналогічного ряду чи вхідних у товар інших складових частин.

Фірми часто мають необхідність у проектуванні й освоєнні виробництва такої продукції, що не заміняє раніше освоєну, а доповнює чи розширює вже існуючий параметричний ряд виробів. Параметричний ряд – це сукупність конструктивно і (чи) технологічно однорідних виробів, призначених для виконання одних функцій і відрізняющихся друг від друга значеннями основних техніко-економічних параметрів відповідно до виконуваних виробничих операцій.

Аналіз виробничих витрат дозволяє встановити, що норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, як правило, змінюються при корегуванні техніко-економічних параметрів.

Існує ряд методів побудови цін на нову продукцію в залежності від рівня її споживчих властивостей з урахуванням нормативів витрат на одиницю параметра. Такі методи одержали назву нормативно-параметричних, до них відносять такі методи, як:

Ø                Метод питомих показників використовується для визначення й аналізу цін невеликих груп продукції, що характеризується наявністю одного основного параметра, величина якого значною мірою визначає загальний рівень ціни виробу. При даному методі спочатку розраховується питома ціна, що дорівнює відношенню ціни базисного виробу до величини параметра базисного виробу, а потім розраховується ціна нового виробу, що являє собою питому ціну, помножену на значення основного параметра нового виробу у відповідних одиницях виміру. Цей метод можна застосовувати для обґрунтування рівня і співвідношень цін невеликих параметричних груп продукції, що мають нескладну конструкцію і характеризуються одним параметром;

Ø                Метод регресивного аналізу застосовується для визначення залежностей зміни ціни від зміни техніко-економічних параметрів продукції, що відноситься до даного ряду, побудови і ціннісних співвідношень:
Ц = f (Х1, Х2,… Хn ),                           (1.14)
де X1,2…n – параметри виробу.

Кількісна залежність між змінами результативного (Ц) і факторних (Xі) ознак знаходиться на основі методу регресійного аналізу. При цьому можуть бути отримані різні рівняння регресії: лінійне, статечне і параболічне.

Баловий метод. Полягає в тому, що на основі експертних оцінок значимості параметрів виробів для споживачів кожному параметру привласнюється визначене число балів, підсумовування яких дає оцінку техніко-економічного рівня виробу. Ціна на новий виріб при даному методі розраховується так:

1) визначається ціна одного бала:
                                      (1.15)
2) визначається ціна нового виробу:
                     (1.16)
де Цб – ціна базового виробу-еталона;

Ббi – балова оцінка і-го параметра базового виробу;

Бнi – балова оцінка і-го параметра нового виробу;

Ц' – ціна одного бала;

Vi – вагомість параметра.

Даний метод застосовується в тому випадку, коли важливо оцінити надійність роботи, зовнішній вигляд товару і так далі.

агрегатний метод полягає в підсумовуванні цін окремих конструктивних частин виробів, що входять у параметричний ряд, з додаванням вартості оригінальних вузлів, витрат на зборку і нормативного прибутку.
1.5.5 Адміністративні методи визначення цін

Адміністративний метод формування ціни, заснований на директивному розпорядженні по встановленню того чи іншого рівня чи межі цін уповноваженими на те державними органами.

Систематизуючи в загальному виді форми адміністративного регулювання ціноутворення, можна виділити наступні:

встановлення фіксованих цін і тарифів;

встановлення меж можливого росту цін за визначений період часу чи граничного рівня ціни: максимального чи мінімального рівня ціни;

встановлення граничного нормативу рентабельності (бажаного доходу);

загальне заморожування цін (застосовується при сильному розвитку інфляції) чи заморожування цін на окремі групи товарів;

встановлення граничних розмірів постачальницько-збутових і торгових надбавок;

декларування цін;

встановлення рекомендаційних цін по найважливіших видах товарів.

1.6 Формулювання мети і задач дослідження


В умовах ринкової економіки метою кожного підприємства є одержання максимальне можливого прибутку. Можливість здійснювати свою виробничо-фінансову діяльність мають підприємства, що одержують високі економічні результати за умови найбільш ефективного використання ресурсів, економічного ризику, оригінальних ідей, удосконалення системи керування виробництвом. Управлінські рішення і дії повинні базуватися на аналітичних розрахунках. Впровадження організаційно-технічних заходів на підприємстві можливе тільки за умови обґрунтування їхньої економічної доцільності. Важлива роль у реалізації цих задач належить економічному аналізу.

Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства «Титан» показав стрибки в темпі зростання прибутку. Більш глибокий аналіз формування прибутку показав доцільність перегляду цін на запропоновані послуги. Перегляд цін буде проводитись на повний розділ послуг, що пропонує підприємство «Титан», а саме буде переглянуто ціни на послуги з установки єдиних систем пиловидалення. Цей напрямок було вибрано через те, що саме цим видом діяльності підприємство займається з самого початку свого існування.

Таким чином, ціль дослідження в дипломній роботі – це максимізація прибутку на підприємстві «Титан» бізнес-процесу установки єдиних систем пиловидалення.Максимізація прибутку від установки єдиних систем пиловидалення буде зроблено за рахунок підвищення ціни, яка буде визначатися в залежності від багатьох факторів – постійних та змінних витрат, обсягів прибутку, отриманого у попередні роки від цього виду діяльності, а також від цін, які пропонують фірми-конкуренти.

Поставлена ціль досягається шляхом вирішення наступних основних задач:

аналіз економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства «Титан»;

розробка методики моделювання процесу одержання прибутку комерційним підприємством;

прогноз необхідних даних для моделі з урахуванням аналізу відомих методів прогнозування;

розробка моделі максимізації прибутку на основі виявлення закономірності прогнозування на основі аналізу двох попередніх років, що проводиться на основі теорії коректності лінійних багатокрокових формул і його запропоновано розрахувати за методом експертної оцінки;

розробка моделі максимізації прибутку на основі аналізу цін на послуги, що пропонує підприємство та фірми-конкуренти;

створення автоматизованої інформаційної системи максимізації прибутку на підприємстві «Титан».


2
.
Економічна модель максимізації прибутку в умова підприємства «Титан»

Електронні таблиці Microsoft Excel стали сьогодні невід'ємною частиною нашого життя. Багато підприємств ведуть досить таки успішно облік з використанням табличного процесора Microsoft Excel. Зараз електронні таблиці стали мовою повсякденного спілкування також й у менеджменті. Застосування електронних таблиць дозволило менеджерам самостійно створювати й аналізувати різні моделі, для прийняття оптимального і правильного рішення. У даному розділі мова піде про те, як за допомогою електронних таблиць Excel можна створити моделі для аналізу ситуацій у сфері менеджменту. Ціль складається у вивченні моделей керування, заснованих на електронних таблицях: що вони собою представляють, як створюються, використовуються, і що можна довідатися з їх допомогою. Таким чином, в основі успіху підприємства «Титан» буде лежати набір управлінських моделей для підтримки процесу прийняття рішень для підвищення ефективності економічних показників роботи, а саме одержання максимального прибутку. Підхід складається в розробці і наступному аналізі моделі максимізації прибутку. На підставі проведеного аналізу будуть запропоновані рішення по поліпшенню виробничо-господарської діяльності підприємства«Титан».

2.1 Розробка методики моделювання процесу одержання прибутку комерційним підприємством
Діяльність керуючого персоналу будь-якого комерційного підприємства завжди спрямована на одержання прибутку, а саме на її максимально можливий обсяг. У будь-якій сформованій управлінській ситуації менеджер аналізує можливі рішення, приймає найбільш прийнятні рішення, реалізує його, у результаті чого організація дістає визначений прибуток. Графічно процес реалізації управлінських рішень по одержанню прибутку на будь-якому підприємстві показано на малюнку 2.1.

Економічне моделювання є науковим методом, реалізацією якого не повинні займатися тільки винятково фахівці з моделювання. Оперативне керування впливає на всі аспекти процесу моделювання, тому безпосереднє залучення менеджера до даного процесу це застава успішного застосування результатів моделювання в реальній дійсності.

Менеджери мають дуже важливу роль під час формування ідеї, створення моделі, її інтерпретації і при реалізації рішень. Тому успішний менеджер повинний знати наступне:

які ситуації піддаються моделюванню;

як одержати потрібні для побудови моделі чи дані як витягти їх з великих масивів даних, і які існують методи аналізу моделей, що допомагають у прийнятті управлінських рішень;

що можна зробити, щоб витягти максимальну користь з інтерпретації моделі і реалізації рішення.

Моделі відіграють різну роль на різних рівнях керування компанією. На верхньому рівні моделі, як правило, пропонують інформацію і допомагають зрозуміти проблему. Вони використовуються як засоби стратегічного планування: для того, щоб передбачати майбутнє, досліджувати альтернативи, розробити кілька планів на випадок непередбаченого розвитку подій, підвищити гнучкість виробництва і скоротити час реакції на вимоги часу. На більш низькому рівні моделі частіше використовуються для того, щоб запропонувати рішення, що рекомендуються.

На різних рівнях керування компанією моделі можуть використовуватися по-різному з ряду причин. Чим нижче рівень організації, тим простіше задачі й альтернативи. Взаємодії легше описати кількісно, тому що частіше більш доступні точні дані, більш визначеної є і майбутнє середовище реалізації рішення. Крім того, досить часто повторюються однакові чи схожі ситуації для прийняття рішень, що дозволяє зменшити витрати на збір даних і розробку моделі за рахунок її багаторазового використання.

Способи використання моделей так само різноманітні. За допомогою моделей можна продати чи ідею проект, замовити оптимальну кількість продукції чи краще організувати роботу гігантської багатонаціональної корпорації. У будь-якому випадку моделі забезпечують структуру для цілісного логічного аналізу. Моделі широко використовуються завдяки тому, що змушують виконати такі дії:

визначити цілі;

визначити типи рішень, що впливають на досягнення цих цілей;

виявити і зафіксувати взаємозв'язку між цими рішеннями;

вивчити вхідні в них перемінні і визначити можливість їхнього виміру;

з'ясувати які дані потрібні для кількісного визначення значень перемінних і знайти спосіб описати їхній взаємний вплив;

визначити які обмеження можуть накладатися на значення перемінних;

обговорити ідеї з членами групи, що допомагає їхній спільній роботі;

модель можна використовувати як засіб для оцінки й обговорення різних варіантів політики компанії, якщо кожен варіант чи ряд рішень оцінюється з тих самих позицій, згідно тим же формулам, що описують взаємозв'язку й обмеження. Більш того, моделі можна перевірити безпосередньо на практиці й удосконалити, використовуючи досвід;

моделі, засновані на електронних таблицях надають менеджерам можливість систематично використовувати могутні аналітичні методи. Такі моделі дозволяють оперувати великим числом перемінних і описувати їх взаємозв'язок, що не під силу зробити в розумі. Моделі дозволяють одночасно використовувати аналітичні можливості електронних таблиць, можливості збереження даних і обробки даних за допомогою обчислювальних ресурсів комп'ютерів.

Для пояснення цих положень необхідно більш докладно розглянути роль і місце моделей у реальному світі. Жодна модель не в змозі цілком охопити реальність. Кожна модель є деякою абстракцією, тобто описує тільки деякі можливі взаємозв'язки реального світу і приблизно представляє відносини між ними. З цього випливає правило, що визначає, коли варто використовувати моделі: модель варто використовувати в тому випадку, якщо з її допомогою приймаються більш удалі рішення, чим без її.

Незважаючи на те, що в ході аналізу багатьох моделей виникають «оптимальні» рішення, важливо розуміти, що такі рішення є оптимальними для формальних, але вони можуть і не бути такими в реальній ситуації. Термін «оптимальність» відноситься до моделей, а не до реальності. Те, що оптимально в моделі, аж ніяк не завжди оптимально в реальному житті.

Іноді є сенс говорити про оптимальні рішення стосовно до реальних ситуацій у керуванні бізнесом. Саме тому важливо, щоб менеджер був впевненим, що запропоновані моделі рішення мають сенс і задовольняють його інтуїтивним вимогам. Таким чином, для менеджера дуже важливо оцінити модель і визначити, наскільки варто довіряти їй. Але завжди потрібно бути готовим до того, що виникнуть якісь зміни і старі рішення перестануть спрацьовувати. Існує чимало доказів, що процес моделювання можна успішно застосовувати тоді, коли середовище навколо бізнесу-ситуації міняється так, що стандартна політика і практичні методи стають неадекватними.

Безумовно, не можна гарантувати, що використання моделі завжди дасть позитивний результат, але, незважаючи на його недосконалість, цей підхід найбільш раціональний із усіх можливих. Більш того, як і сам процес моделювання, управлінські ситуації в дійсності розвиваються скоріше циклічно, чим послідовно. Тобто вони виникають повторно і мають потребу в повторному розгляді й обробці.

Існує три типи моделей: фізичні, аналогові і символічні моделі. Менеджерам приходиться працювати з усіма трьома типами моделей, але найчастіше з аналоговими моделями, представленими у формі діаграм і графіків, а також із символічними моделями у виді електронної таблиці чи звітів інформаційно-керуючої системи.

Усі моделі створюються людиною, починаючи з простих, і закінчуючи складними. Для моделювання ситуації спочатку потрібно представити її структурованим образом, тобто необхідно виробити деякий спосіб, що дозволить систематично обміркувати дану ситуацію. Варто пам'ятати, що найчастіше приходиться мати справу з формулюваннями управлінських ситуацій у виді деяких ознак, а не у формі чіткої постановки проблем. Постановка проблеми містить у собі можливі рішення і метод виміру їхньої ефективності, що являють собою дві ключові складові частини будь-якої моделі. Структурування – це перехід від інтуїтивного розуміння до чіткої постановки проблеми. Це винятково важливе уміння, яким повинний володіти менеджер, щоб успішно розробляти моделі.

При кількісному моделюванні бізнесу-середовища необхідно описувати взаємодії багатьох перемінних. Для цього потрібно сформулювати математичну модель, яка умовно ділиться на такі етапи:

1.                 вивчення середовища з метою структурування управлінської ситуації;

2.                 формалізація представлення про ситуацію;

3.                 побудова символічної і кількісної моделі.

При структуруванні управлінської ситуації використовуються математичні і табличні моделі, у якості яких творець моделі повинний вибрати і виділити аспекти і властиві ситуації, що розглядається. Найважливішої складової успіху є досвід у створенні моделей, і роботи у відповідній середовищі.

Формалізація представлення про ситуацію, полягає в концептуальному аналізі, під час якого необхідно прийняти визначені припущення. Оскільки розглянута управлінська ситуація містить у собі цілі і рішення, їх необхідно визначити й обґрунтувати. Існує кілька способів визначити перемінні рішення, але не завжди відразу вдається знайти найбільш придатне і правильне визначення. Цілі також можуть бути не цілком ясні. Навіть найбільш здатні менеджери можуть не мати точного представлення про те, які результати вони хочуть одержати. Проблеми виникають і в тому випадку, коли цілей занадто багато, а вибрати необхідно одну.

На малюнку 2.2 представлено перший етап формалізації управлінського рішення для формулювання задачі – виявлення основних складових моделі. На даному етапі основна увага приділяється визначенню входів, тобто того, що модель повинна обробляти, і виходів – того, що модель робить. На даному етапі модель зветься «чорна скриня», тому що ще не відомо, яка логіка буде реалізована в моделі.



    продолжение
--PAGE_BREAK--Малюнок 2.2– Представлення моделі у виді «чорної скрині»


Після визначення того, яка інформація буде подаватися на вході, і яку інформацію необхідно одержати на виході з моделі, необхідно розбити її на дві категорій. Вхідна інформація, іменована зовнішніми перемінними, поділяється на рішення – перемінні, контрольовані менеджером, і параметри – перемінні, котрими менеджер керувати не може. Багато неконтрольованих вхідних величин можуть бути невідомі заздалегідь. Тому, трактуючи їх як параметри, можна будувати модель так, нібито вони були заздалегідь відомі. Пізніше можна конкретизувати чисельні значення даних величин, проаналізувавши дані й оцінивши ці значення, чи просто задати передбачувані значення величин при аналізі моделі.

Інформація, що одержується на виході, називана внутрішніми перемінними, поділяється на показники (критерії) ефективності – перемінний, визначальний ступінь наближення до мети, і що допомагають розуміти й інтерпретувати результати роботи моделі. Критерії особливо важливі, тому що вони використовуються для визначення того, наскільки удалося наблизитися до кінцевої мети. Тому критерії часто називають цільовими функціями.

Незважаючи на простоту схеми «чорної скрині», вона змушує менеджерів на початку процесу моделювання визначити, що варто включити в модель, а що необхідно виключити з неї, а також розібратися з класифікацією відповідних факторів.

Основний внесок менеджера в побудову моделі на даному етапі полягає в тому, щоб розробити усередині «чорної скрині» математичні рівняння, що зв'язують перемінні. Спочатку використовують спрощені зв'язки, які потім уточнюються. До уточнення варто віднестися з великою відповідальністю, оскільки ці зв'язки в сукупності з даними стають основою всього процесу моделювання.

Управлінські рішення в значній мірі засновані на оцінці й інтерпретації даних. Бажання створити більш зроблену модель приведе до збору і збереження додаткових даних. Один з перших прихильників моделювання в сфері менеджменту, Черчмен, заявляв, що в дійсності не існує «неопрацьованих» даних, у тім змісті, що сам факт збору і фіксації даних завжди відбиває деякі схеми світогляду, тобто визначену модель, побудовану в розумі, хоча ця модель може явно і не усвідомлюватися. Проте однієї з особливостей технологічної цивілізації є одночасні збір і використання даних і моделей.

Кількісні моделі можна використовувати для генерування даних, і для побудови такої моделі звичайно необхідні дані (наприклад, щоб оцінити її параметри). Часто успіх чи невдача в моделюванні визначаються приступністю даних, їхньою точністю і правильністю вибору.

Важливо також оцінити чутливість результату, тобто наскільки рекомендовані моделлю рішення залежать від значень конкретних параметрів, службовців вхідною інформацією моделі. Менеджери віддають перевагу рішенням, що залишаються в силі для широкого діапазону вхідних значень, отже, гарне рішення не повинне перетворюватися в погане при незначній зміні параметрів одного з входів моделі.
2.2 Розробка моделей одержання прибутку на комерційному підприємстві на прикладі «Титан»
Підприємство «Титан», як вже зазначалося в розділі 1, спеціалізується на тому, що займається наданням послуг по встановленню єдиних систем пиловидалення, систем кондиціювання та електропровідних систем. Але керівники підприємства хочуть бачити модель по максимізації прибутку в електронній таблиці Excel, для того, щоб вивчити можливості подальшого розвитку компанії з при різних умовах ведення управління підприємством з метою одержання максимального прибутку.
2.2.1 Вивчення середовища, структурування ситуації і формалізація моделі

Аналізуючи обсяги реалізованих послуг і ситуацію на ринку, з огляду на бажання керівників підприємством діставати максимальний прибуток, робимо висновок, що найбільш важливим рішенням є правильне визначення ціни на пропоновані види послуг. Отже, ціна є перемінною і саме вона, поряд з параметрами витрат, буде визначати прибуток.

У ході розробки моделі визначаються перемінна інформація на вході і виході, що утворить представлення моделі у виді «чорної скрині», що приведена на малюнку 2.3.



Малюнок 2.3– Модель підприємства «Титан» у вигляді «чорної скрині»
Виходячи з того, що показником ефективності є прибуток, і на підставі цього визначаємо елементи моделі. Параметри витрат – це накладні витрати, що складаються з: заробітної плати управлінського і робочого складу, нарахувань на зарплату й інші витрати; питомих витрат на закупівлю матеріали, якщо це необхідно в ході надання послуги.

Таким чином, зміст моделей, що розробляються для підприємства «Титан» полягає в тому, щоб максимізувати прибуток у 2008 році. Дана задача буде досягатися двома різними способами, що більш детально буде розглянуто нижче:

розробка моделі максимізації прибутку на основі виявлення закономірності прогнозування на основі аналізу двох попередніх років, що проводиться на основі теорії коректності лінійних багатокрокових формул і його запропоновано розрахувати за методом експертної оцінки;

за рахунок порівняння й аналізу цін на пропоновані послуги з установки опалювальних систем підприємством «Титан» і фірмою-конкурентом.
2.2.2 Формалізована постановка оптимізаційних задач

При побудові моделі потрібно ввести в електронну таблицю рівняння, що зв'язують перемінні моделі. Запропоновані рівняння відбивають наступні залежності:

Модель, що розроблена на основі теорії коректності лінійних багатокрокових формул.

Для прогнозу обсягу виробництва та прибутку підприємства на 2008 рік за допомогою цієї моделі використовується коефіцієнт, який обрано методом експертних оцінок:
Рi,n+1=Pi,n+α x (Pi,n – Pi,n-1)                           (2.1)
де P– обсяг реалізації послуг;

i –номер місяця в році;

n– номер року (у нашому випадку n = 2006),

a– вільний параметр, вибір якого визначає зміна темпів росту в прогнозований рік (тобто 2008 рік стосовно 2007) у порівнянні з темпом росту за попередній рік (тобто 2007 рік стосовно 2006 року).

Приведена формула отримана на основі розробленої теорії коректності лінійних багатокрокових формул і являє собою окремий випадок лінійної багатокрокової формули нульового порядку з вільним параметром a. У випадку, коли a
= 1 виходить багатокрокова формула прогнозу першого порядку (поліном Лагранжа), а точкиРi,n+1,Pi,n,Pi,n-1лежать на одній прямій, тобто темп росту зберігається рівним значенню за попередній рік.

Модель, що базується на порівнянні й аналізі цін на послуги, що надає підприємство «Титан».

Для рішення цієї моделі пропонується таке математичне рішення:
П = V— Пер.B
.- Пост.B
.→
max       (2.2)
де V – обсяг реалізованих послуг підприємством«Титан»;

Пер.
B
.– перемінні витрати, що виникають у підприємства під час реалізації послуг;

Пост.B
.– постійні витрати, що виникають у підприємства під час реалізації послуг;

П – прибуток від реалізації послуг.

Таким чином, функція обсягу реалізації буде мати такий вигляд:


f
(
V
) =
Σ

f
(ціна
i
)*
f
(кількістьі)      (2.3)
Формули (2.4) та (2.5) показують функції перемінних та постійних витрат на реалізацію послуг:


f
(Пер.
B
.) =        
Σ

f
(Пер.
B
.і)         * f
(кількістьі)   (2.4)

f
(Пост.
B
.)=
Σf
(Пост.
B
.і)       *
f
(кількістьі)   (2.5)
Підставемо формули (2.3)–(2.5) в функціонал та зробимо деякі перетворення:


П=
Σ

f
(ціна
i
)*
f
(кількістьі)-
Σ

f
(Пер.
B
.і)* f
(кількістьі)-
Σf
(Пост.
B
.і)*

f
(кількістьі)=
f
(кількістьі)
Σ
(
f
(ціна
i
)-
f
(Пер.
B
.і)-
f
(Пост.
B
.і)) (2.6)
Пошук оптимального рішення буде проводитися за допомогою табличного процесору Microsoft Excel, а саме функції «Поиск решения». Максимізація прибутку буде проводитися за рахунок максимізації обсягів виробництва, тому що чим більший обсяг реалізації послуг, тим більший прибуток підприємство в змозі отримати від реалізації послуг з установки опалювальних систем. Таким чином, формула (2.2) є функціоналом в запропонованій математичній моделі. Змінними є ячійки, що мають вплив на кінцевий результат і містять коефіцієнти, що визначають ціну кожної окремої послуги, що надається підприємством у розрізі послуг з опалення. Умови, при яких повинно знайтися вірне рішення наведено нижче у формулі (2.7).
                                       (2.7)
де Опт.ціна  – оптимальна ціна на послуги;

Макс.ціна  – максимальна ціна на такі ж послуги, що пропонуються фірмою-конкурентом;

Поточ.ціна  – поточна ціна на послуги, що пропонуються підприємством«Титан».

Модель, що базується на впровадженні нової маркетингової стратегії, яка має на меті підвищення чистого прибутку та обсягів реалізації послуг підприємством «Титан».

Для реалізації маркетингової стратегії пропонується математичне рішення (2.8), яке було показано вище, але тут виступають зовсім інші умови.

Функціонал визначає максимальний обсяг реалізації послуг підприємством і має такий вигляд:
П = V— Пер.B
.- Пост.B
.→
max                 (2.8)
Функція обсягу реалізації буде мати такий вигляд:


f
(
V
) =
Σ

f
(ціна
i
)*
f
(кількістьі)          (2.9)
Формули (2.10) та (2.11) показують функції перемінних та постійних витрат на реалізацію послуг:


f
(Пер.
B
.) =        
Σ

f
(Пер.
B
.і)         * f
(кількістьі)  (2.10)

f
(Пост.
B
.)=
Σf
(Пост.
B
.і)*
f
(кількістьі)    (2.11)
Підставемо формули (2.10)–(2.12) в функціонал та зробимо деякі перетворення:


П=
Σ

f
(ціна
i
)*
f
(кількістьі)-
Σ

f
(Пер.
B
.і)* f
(кількістьі)-
Σf
(Пост.
B
.і)*

f
(кількістьі)=
f
(кількістьі)
Σ
(
f
(ціна
i
)-
f
(Пер.
B
.і)-
f
(Пост.
B
.і))
Змінними в моделі виступають коефіцієнти, відповідні до витрат на рекламу та інформаційне забезпечення та прибуток, що отримує підприємство від реалізації своїх послуг. Умови, при яких повинно знаходиться вірне і оптимальне рішення моделі за допомогою функції Microsoft Excel «Поиск решения» наведено нижче у формулі (2.9).
                    (2.13)
де Крекл. – коефіцієнт, що впливає на розмір витрат на рекламу;

Кінф.забесп.– коефіцієнт, що впливає на розмір витрат на інформаційне забезпечення;

Кприб.– коефіцієнт, що впливає на розмір прибутку;

V– обсяг реалізованих послуг підприємством«Титан»;

Рекл.– витрати на рекламу;

Інф.забесп. – витрати на інформаційне забезпечення;

П– прибуток.

Математичні моделі, що будуть реалізовані за допомогою інформаційної системи, будуть містити в собі функціонал, що показує максимальний обсяг реалізації послуг підприємством«Титан». Функціонали мають такі формули (2.1), (2.2), (2.8). Змінними будуть значення, що містять коефіцієнти для кожної окремої моделі. Також у формулах (2.7) та (2.13) наведено умови, при яких повинно бути отримано оптимальне рішення кожної з запропонованих моделей.

2.2.3 Вхідні дані для моделей

Для побудови трьох перерахованих вище моделей необхідно мати наступні вхідні дані по підприємству, на основі яких буде максимізуватися прибуток від реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення підприємством «Титан»:

§                   обсяг реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення за 2006 та 2007 роки, що наведено у таблиці 2.1;

§                   чистий прибуток, отриманий від реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення за 2006 та 2007 роки, що наведено у таблиці 2.2;

§                   порівняльний прайс-лист на підприємстві «Титан» і фірми-конкурента у розрізі послуг по установці єдиних систем пило-видалення, що наведено у таблиці 2.3;

§                   постійні витрати за 2007 рік, що за обсягом приходяться на послуги з установки єдиних систем пило-видалення на підприємстві ВАТ «Титан» наведені у таблиці 2.4;

§                   перемінні витрати за 2007 рік, що включаються у витрати на послуги з установки єдиних систем пило-видалення підприємстві ВАТ «Титан» наведені у таблиці 2.5.


Таблиця 2.1 – Обсяг реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення за 2006 та 2007 роки
    продолжение
--PAGE_BREAK--
Таблиця 2.2 – Чистий прибуток, отриманий від реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення за 2006 та 2007 роки


Таблиця 2.3– Порівняльна зведена таблиця по розділах єдиної системи пило-видалення на підприємстві «Титан» і фірми-конкурента


Таблиця 2.4– Постійні витрати за 2007 рік що за обсягом приходяться на послуги з установки єдиних систем пило-видалення на підприємстві «Титан»


Таблиця 2.5– Змінні витрати за 2007 рік що за обсягом приходяться на послуги з установки єдиних систем пило-видалення на підприємстві «Титан»



Інформаційні моделі, що розроблено у табличному процесорі Microsoft Excel, показують який прибуток може отримати підприємство «Титан» у 2008 році від послуг з установки єдиних систем пиловидалення. Максимізація прибутку буде досягатися прогнозом, що буде спиратися на дані попередніх років роботи підприємства, також за рахунок збільшення цін на запропоновані послуги в порівнянні з конкуруючими цінами інших підприємств, а також на основі проведення маркетингової програми з метою залучення нових клієнтів.


2.2.4 Вибір методу прогнозування даних

Економічне прогнозування є важливою частиною економічної науки й практики. У будь-яких сферах суспільної й виробничої діяльності необхідно оцінювати майбутні події. Виходячи із цього, керування процесом прогнозування є важливим обов'язком будь-якого менеджера. Менеджер повинен вирішити, які ресурси необхідні для здійснення прогнозу і який підхід необхідно використати для його виконання.

Кількісні моделі прогнозування володіють двома важливими властивостями:

вони записуються в математичній формі (можна змінювати коефіцієнти або додавати умови, поки модель не буде давати надійні результати);

при використанні електронних таблиць кількісні моделі можуть містити величезну кількість параметрів, що дозволяє будувати моделі, які адекватно відбивають економічну ситуацію окремого підприємства і цілих галузей.

Прогнозування річних продажів продукції або реалізації послуг підприємства, а також витрат, цін і прибутку, є важливою задачею при плануванні комерційної діяльності підприємства.

Розглянемо більш детально математичні моделі, що пропонуються для вирішення задачі даного дипломного проекту, а саме – підвищення ефективності економічних показників роботи підприємства «Титан», а саме максимізація прибутку від діяльності підприємства.

Перший варіант розрахунку максимального прибутку – це розробка моделі максимізації прибутку на основі виявлення закономірності прогнозування на основі аналізу двох попередніх років, що проводиться на основі теорії коректності лінійних багатокрокових формул і його запропоновано розрахувати за методом експертної оцінки.

У таблиці 2.6 і 2.7 приведена модель, по якій виконується прогноз обсягу реалізації послуг і чистого прибутоку від реалізації послуг на 2008 рік і приведені вхідні дані за 2006 та 2007 роки, також розраховані значення прогнозів місячних продажів на 2008 рік при значенні a
= 0,2, обраного методом експертної оцінки. На малюнках 2.4 і 2.5 графічно наведено дані прогнозу обсягу реалізації послуг і чистого прибутку від реалізації послуг на 2008 рік і приведені вхідні дані за 2006 і 2007 роки.
Таблиця 2.6

– Обсяг реалізації послуг з установки єдиних систем пиловидалення на підприємстві «Титан» за 2006, 2007 року і прогноз на 2008 рік





Малюнок 2.4 – Обсяг реалізації послуг з установки єдиних систем пиловидалення на підприємстві «Титан» за 2006, 2007 роки і прогноз на 2008 рік

Таблиця 2.7– Чистий прибуток від реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення на підприємстві ВАТ «Титан» за 2006, 2007 роки і прогноз на 2008 рік





Малюнок 2.5 – Чистий прибуток від реалізації послуг з установки єдиних систем пиловидалення на підприємстві «Титан» за 2006 та 2007 роки і прогноз на 2008 рік


На основі прогнозних даних, що було отримано в моделі, що базується на методі експертних оцінок, можна побачити, що якщо на підприємстві «Титан» не робити ніяких змін в плані підвищення постійних та перемінних витрат, можна побачити, що річних обсяг реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення міг би збільшитися на 8,22% або 20 407,5 грн., а розмір чистого прибутку відповідно за 2008 рік склав би 3 019,68 грн., що на 140,00 грн. більше, ніж у 2007 році.

Інший варіант моделі розраховується за рахунок порівняння й аналізу цін на пропоновані послуги з установки єдиних систем пило-видалення підприємством «Титан» і фірмою-конкурентом.

Було проведено аналіз розміру цін на послуги підприємства «Титан» і фірм-конкурентів і виявлено, що на підприємстві «Титан» ціни є набагато нижчими, ніж на інших підприємствах. Тому було прийнято рішення реалізувати математичну модель, за допомогою якої можна було б отримати оптимальні ціни на послуги.

На малюнках 2.6 – 2.11 приведено графіки, на яких показано залежність ціни на послуги з установки єдиних систем пило-видалення та кількості замовлень на ці послуги. З цих графіків можна побачити, що не завжди підвищення ціни може призвести до зменшення замовлень. Усі дані для побудови графіків було взято на підприємстві «Титан» після того, як підприємством було проведено маркетинговий дослід, який передбачав виявлення відношення кількості замовлень до ціни на послугу, що пропонується. На основі отриманих даних у керівників проекту було складено таблиці припустимих цін та побудовано графіки залежності кількості від ціни.




Малюнок 2. 6 – Графік співвідношення кількості заказів по монтажу приладів системи до ціни на послугу


Малюнок 2.7 – Графік співвідношення кількості заказів з підготовки місця для контейнера до ціни на послугу


Малюнок 2.8 – Графік співвідношення кількості заказів з установки збирального контейнера до ціни на послугу



Малюнок 2.9 – Графік співвідношення кількості заказів по монтажу комунікаційного розведення до ціни на послугу


Малюнок 2.10 – Графік співвідношення кількості заказів з монтажу розеток до ціни на послугу


Малюнок 2.11 – Графік співвідношення кількості заказів з тестування системи до ціни на послугу

У цій моделі обсяг реалізації послуг з установки єдиних систем пиловидалення у кількісному виразі пропонується залишити незмінним, а збільшити обсяг реалізації послуг, що має вартісний вираз. У моделі також пропонується залишити усі витрати, як постійні, так і перемінні, незмінними і основні зміни проводити тільки у розрізі ціни, спираючись на ціни фірм-конкурентів. Це робитиметься для того, щоб підприємство мало змогу збільшити ціни на свої послуги, не втратити при цьому постійних клієнтів, та залучити нових.

Після реалізації цієї моделі у табличному процесорі Excel було отримано нові оптимальні ціни на послуги підприємства «Титан», що було отримано при використанні запропонованої математичної моделі по максимізації прибутку за рахунок підвищення ціни на послуги. Дані по цінам 2007 року та новим цінам, що було отримано за допомогою математичної моделі, на 2008 рік, а також різниця між цими цінами, наведені нижче у таблиці 2.8
Таблиця 2.8– Оптимальні ціни на послуги з установки єдиних систем пиловидалення на ВАТ «Титан»



Як видно із таблиці 2.8 математична модель, що реалізована за допомогою функції Excel «Поиск решения» зробила такий оптимальний розрахунок, при якому зміна ціни відбулася тільки у двох випадках. Але це все ж таки дає можливість отримати прибуток у 2008 році. Видно, чистий прибуток у 2008 році на 5 035,74 грн. більший, ніж у 2007 році, коли він складав тільки 2 879,66 грн. Порівняльні дані за 2007 та 2008 роки по чистому прибутку, обсягу реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення, а також даним по постійним та змінним витратам, наведено нижче у таблиці 2.9.


Таблиця 2.9– Порівняльні дані за 2007 та 2008 роки по прибутку і обсягу реалізації послуг



Тобто, переглянувши дані, можна сказати, що при тих же самих обсягах реалізації послуг у 2008 році, як і у 2007 році, підприємство «Титан» буде мати змогу отримати більший прибуток за рахунок того, що підвищить ціни на деякі види своїх послуг.

Останній варіант, який пропонується для максимізації прибутку – це проведення маркетингової стратегії з метою підвищення кількості нових клієнтів і як наслідок підвищення чистого прибутку та обсягів реалізації послуг підприємством «Титан».

Останнім часом відбувається бурхливий розвиток систем телекомунікації, одним із ключових елементів яких є глобальна комп’ютерна мережа Інтернет.

Використання Інтернет у якості одного з елементів системи маркетингу може вплинути на позитивний імідж фірми і на поінформованість споживача про товари і послуги, що пропонує та чи інша фірма.

Ще кілька років тому реклама в Інтернет використовувалася українськими компаніями здебільшого як елемент комплексу заходів для створення благоприємного іміджу компанії. Але сьогодні, коли телекомунікації та Інтернет проник у наше життя, реклама у Інтернет почала мати все більше значення і вплив на розширення кругу клієнтів компанії.

Тому й було вирішено створити для підприємства«Титан» интернет магазин для отримання нових клієнтів. На сторінці інтернет магазину підприємства «Титан» буде розміщено найважливішу інформацію для залучення нових клієнтів, а саме – прайс-лист з цінами на пропонуємі послуги, контактна інформація для того, щоб зв’язатися з представниками підприємства, а також буде запропоновано на перегляд інформація стосовно репутації нашої фірми на ринку послуг. Це рішення у подальшому призведе до збільшення обсягів реалізації послуг і в кінцевому розрахунку – призвело б до збільшення чистого прибутку від діяльності підприємства.

За умовами даної математичної моделі пропонується провести маркетингову програму, основною метою якої є розробка Интернет-магазину підприємства для залучення нових клієнтів. Тому для впровадження цієї моделі необхідно розробити Интернет-магазин і розрахувати на скільки доцільно буде підвищити розмір витрачаємо коштів на рекламу та інформаційне забезпечення для забезпечення підвищення прибутку підприємства«Титан» в наступному періоді.

У таблиці 2.10 приведені дані по статтям та розмірам витрат на реалізацію послуг з установки єдиних систем пило-видалення на 2007рік, а прогнозні дані, що отримані на основі математичної моделі на 2008рік для підприємства«Титан».


Таблиця 2.10– Данні по найменуванням витрат на послуги з установки єдиних систем пиловидалення на ВАТ «Титан» за 2006 рік та на 2007 рік



Як можна побачити із таблиці 2.10 витрати на рекламу та інформаційне забезпечення на 2008рік математична модель пропонує збільшити для отримання максимального прибутку. При збільшенні витрат на рекламу з 24 417, 78 грн. до 36 626,66 грн. а також збільшенні витрат на інформаційне забезпечення на 14 650,66 грн., які потім будуть становити 43 952,00 грн., підприємство «Титан» зможе підвищити розмір чистого прибутку, що воно зможе отримати від реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення. Дані по загальним витратам, чистому прибутку та обсягу реалізованих послуг наведено нижче для детального розгляду у таблиці 2.11.
Таблиця 2.11– Порівняльні дані за 2006 та 2007 роки по прибутку і обсягу реалізації послуг



Із таблиці 2.11 видно, що загальних обсяг реалізованих послуг з установки єдиних систем пиловидалення у вартісному виразі у 2008 році може збільшитися майже на 30 тисяч гривень, що призведе до збільшення чистого прибутку на 4 319,5 грн. і він наприкінці 2007 року він буде складати 7199, 18 грн.


2.3 Моделі максимізації прибутку
Задачу математичної оптимізації можна сформулювати як визначення таких значень деяких змінних величин, що задовольняють ряду обмежень, при яких досягається максимум визначеної функції.

У якості перемінних у задачах раціонального ведення господарства виступають ті "інструменти", за допомогою яких здійснюється конкретний розподіл. Конкуруючі цілі, що поставлені в задачі, поєднуються в цільову функцію, максимум якої потрібно знайти, а обмеження, що відбивають недолік ресурсів, визначають безліч інструментальних величин, що задовольняють всім умовам. Математично задача раціонального ведення господарства є задачею добору з безлічі можливих варіантів таких значень інструментальних величин, при яких цільова функція досягає максимуму.

Економіку можна розглядати як науку про застосування методів раціональної діяльності господарських інститутів. Таким чином, економічна наука розглядає розподіл обмежених ресурсів на різні цілі в домашнім господарстві, у фірмі й у ряді інших інститутів, що по суті є сферою дослідження економічної теорії.

У таблиці 2.12 наведено процес раціональної економічної діяльності підприємства, описаний у термінах цільової функції, засобів (інструментів) і обмежень.
    продолжение
--PAGE_BREAK--
Таблиця 2.12– Підприємство як інститут раціональної економічної діяльності


Цільова функція, а саме функціонал для моделі максимізації прибутку, що базується на основі теорії коректності лінійних багатокрокових формул має такий вигляд:
Рi,n+1=Pi,n+α x (Pi,n – Pi,n-1)                          (2.14)
де Р – обсяг реалізації послуг;

i –номер місяця в році;

n– номер року (у нашому випадку n = 2006),

a– вільний параметр, вибір якого визначає зміна темпів росту в прогнозований рік (тобто 2008 рік стосовно 2007) у порівнянні з темпом росту за попередній рік (тобто 2007 рік стосовно 2006 року).

Функціонал для моделі, що знаходиться за рахунок порівняння й аналізу цін на запропоновані послуги з установки єдиних систем пило-видалення підприємством «Титан» і фірмою-конкурентом та моделі, базується на проведенні нової маркетингової стратегії з метою підвищення кількості нових клієнтів і як наслідок підвищення чистого прибутку та обсягів реалізації послуг підприємством, має однаковий вигляд, як наведено у формулі:

П = V— Пер.B
.- Пост.B
.→
max               (2.15)
де V – обсяг реалізованих послуг підприємством«Титан»;

Пер.В..– перемінні витрати, що виникають у підприємства під час реалізації послуг;

Пост.В. – постійні витрати, що виникають у підприємства під час реалізації послуг;

П – прибуток від реалізації послуг.


Таким чином, функція обсягу реалізації буде мати такий вигляд:


f
(
V
) =
Σ

f
(ціна
i
)*
f
(кількістьі)       (2.16)
Формули (2.4) та (2.5) показують функції перемінних та постійних витрат на реалізацію послуг:


f
(Пер.
B
.) =        
Σ

f
(Пер.
B
.і)         * f
(кількістьі)   (2.17)

f
(Пост.
B
.)=
Σf
(Пост.
B
.і)*
f
(кількістьі)     (2.18)
Підставемо формули (2.3)–(2.5) в функціонал та зробимо деякі перетворення:


П=
Σ

f
(ціна
i
)*
f
(кількістьі)-
Σ

f
(Пер.
B
.і)* f
(кількістьі)-
Σf
(Пост.
B
.і)*

 
f
(кількістьі)=
f
(кількістьі)
Σ
(
f
(ціна
i
)-
f
(Пер.
B
.і)-
f
(Пост.
B
.і))(2.19)
Змінними, тобто цільовими ячійками для моделі підвищення цін виступають ячійки, що містять коефіцієнти, які впливають на розмір цін на всі послуги, що входять до складу послуги з установки єдиних систем пило-видалення.

А для моделі, що має на увазі створення Интернет-магазину є змінними ті ячейки, що містять коефіцієнти, які впливають на розмір витрат на рекламу та інформаційне забезпечення.

Щоб максимально збільшити місячний прибуток, модель ВАТ «Титан» стає оптимізаційною. Дана модель являє типовий приклад задачі умовної оптимізації: необхідно максимізувати показник ефективності (прибуток), який залежить від перемінних рішень, які у свою чергу, підкоряються ряду обмежень. Обмеження звужують діапазон припустимих рішень. У даному конкретному випадку обмеження – це показники функції попиту, питомі витрати на матеріали та виробництво, постійні витрати та інше.

Однак існує багато інших типів обмежень. Як правило, менеджеру приходиться приймати велику частину рішень в умовах, коли припустимі рішення тим чи іншим способом обмежені. У житті люди часто зіштовхуються з обмеженнями – з недостачею часу, грошей, простору чи сил. Менеджер повинний брати до уваги вимоги до капіталовкладень, наявність персоналу, графік постачань, виробничі можливості, витрати на збереження і безліч інших факторів. Тому немає нічого дивного в тому, що умовна оптимізація – досягнення найкращого можливого результату при наявності існуючих обмежень найактивніше розвиваються напрямки досліджень у науці керування.
2.4 Прийняття рішення по максимізації прибутку ВАТ «Титан»

У дипломній роботі було розв’язано три запропоновані математичні моделі з максимізації прибутку підприємства «Титан», що займається наданням населенню послуг з установки єдиних систем пиловидалення, систем кондиціювання та електропровідних систем.

Нижче у таблиці 2.13 наведено зведені дані по економічним показникам роботи підприємства «Титан», а саме – чистий прибуток, постійні витрати, перемінні витрати та обсяг реалізованих послуг, за 2007 рік та прогноз на 2008 рік у разі впровадження кожної із запропонованих математичних моделей.

Таблиця 2.13– Зведені дані по економічним показникам роботи підприємства «Титан»



На малюнках 2.12 та 2.13 наведено порівняльні діаграми по розміру чистого прибутку та обсягу реалізованих послуг відповідно, що було отримано підприємством у 2007 році та прибутку, що можна отримати за допомогою моделей у 2008 році.


Малюнок 2.12– Порівняльна діаграма чистого прибутку за 2007 рік та прогнози на 2008 рік згідно із моделей, що впроваджуються




Малюнок 2.13– Порівняльна діаграма обсягу реалізованих послуг за 2007 рік та прогнози на 2008 рік згідно із моделей, що впроваджуються
Кожна з запропонованих математичних моделей по максимізації прибутку на підприємства «Титан» має свої переваги та недоліки, розглянемо кожну з них більш детально.

Із проведених розрахунків, що наведено у таблиці та даних, що показані на діаграмі видно, що найбільш оптимальною є модель, що базується на проведенні нової маркетингової стратегії, а саме підвищення витрат на рекламу та інформаційне забезпечення для написання Интернет-магазину з метою підвищення кількості клієнтів для отримання високого чистого прибутку та підвищення обсягів реалізації послуг підприємством «Титан».

Математична модель, що пропонує максимізувати прибуток прогнозуванням дає нам можливість на основі попередніх років отримати становище, яке може статися на підприємстві, якщо воно буде функціонувати у тому ж руслі і не буде нічого змінювати у своїх принципах управління. Але ця модель не передбачає того, що на підприємстві можуть відбутися значні зміни через негативну зміну макроекономічних показників. Тобто ця модель має позитивне значення у тому випадку, коли керівники підприємства можуть не турбуватися через те, що можуть відбутися зміни, які будуть мати глобальний характер в плані подальшого розвитку підприємства. Чистий прибуток і обсяг реалізованих послуг, що прогнозує модель складає 3 019,68 грн. та 268 699,18 відповідно.

Модель, що базується на аналізі цін конкурентів і цін підприємства «Титан» надає можливість передбачити те, як поведе себе підприємство у тому випадку, якщо ціни на послуги що воно пропонує буде підвищено. Згідно розробленої моделі було отримано оптимальне рішення, при якому пропонується підвищити ціни на два види послуг з установки єдиних систем пило-видалення. Ці ціни не є максимально високими, тобто вони стали більше, ніж були у 2007 році, але і не почали дорівнювати цінам фірм-конкурнетів, що базуються на тих же видах послуг. Ця модель також має позитивний характер у тому випадку, коли на підприємстві не передбачається ніяких значних змін, наприклад, збільшенні чисельності робітників підприємства або збільшення їх заробітної платні, підвищенні цін на енергоносії, або збільшення вартості необхідного для роботи інструменту. Ця модель пропонує найменші витрати для досягнення остаточної мети – максимізація прибутку, але вона не є найбільш ідеальною із запропонованих, хоч і чистий прибуток вона гарантує найбільший, який складає 7 915,42 грн., але при цьому обсяг реалізованих послуг з установки єдиних систем пило-видалення збільшиться рівно на стільки, чи оскільки збільшиться чистий прибуток і буде складати 253 327,42 грн.

Модель, яка передбачає маркетингову програму, а саме розробку Интернет-магазину для збільшення реклами та залучення нових клієнтів, є найбільш вигідною. По-перше Інтернет з кожним днем все більше і більше заполоняє наше життя і багато людей в Інтернеті не тільки шукають потрібну інформацію, але й роблять покупки за допомогою інтренет-магазинів. По-друге, реклама, як кажуть – двигун торгівлі, і чим більше людей побачать рекламу товару чи послуги, тим більше людей забажають витратити свої гроші. А поєднання цих двох факторів разом – є найбільш актуальним сьогодні. Згідно цієї моделі пропонується одноразово підвищити витрати на рекламу та інформаційне забезпечення для написання Интернет-магазину. Але ці витрати не є значними, і їх загальна сума буде складати 26 859,56 грн. Проте обсяг виробництва збільшиться з 248 291,68 грн. у 2006 році до 279 470,74 грн. у 2008 році, що не може не свідчити про збільшення кількості клієнтів підприємства «Титан». Також в наслідок цього відбудеться значне збільшення чистого прибутку від реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення і він становитиме 7 199,18 грн., що більш ніж у три рази більше, ніж у попередньому році.

Але найбільш раціонально буде використати на практиці усі ці моделі разом, а не окремо. Реалізувати кожну модель на сто відсотків не можливо, тому пропонується використати вагомі коефіцієнти, які показують на скільки відсотків ця чи інша модель може бути реалізована у реальному житті. На малюнку 2.14 для наочності наведено ці вагомі коефіцієнти для кожної з трьох моделей максимізації прибутку.
 

Малюнок 2.14– Вагомі коефіцієнти
В таблиці 2.14 наведено дані розрахунку раціонального рішення отримання максимального прибутку від використання трьох моделей з урахування вагомих коефіцієнтів кожної з запропонованих моделей максимізації прибутку. Із таблиці видно, що використовуючи три моделі одночасно є можливість отримати досить високий розмір чистого прибутку від реалізації послуг з установки єдиних систем пило-видалення, який складе 6 080,10 грн.
Таблиця 2.14– Розрахунок раціонального рішення отримання максимального прибутку від використання трьох моделей



2.5 Економічна ефективність впровадження інформаційної системи
Економічна ефективність – це обов'язковий і найважливіший фактор при розробці і впровадженні інформаційної системи автоматизації в будь-якій предметній області. Лише завдяки прибутку, що виражається в економії засобів, запровадження системи є не тільки зручним, а й економічно вигідним. Доведемо економічну ефективність впровадження автоматизованої системи для підприємства «Титан».

Інформаційна система, що розроблена для підвищення ефективності підвищення економічних показників роботи підприємства «Титан», а саме модель максимізації прибутку дала результати, які говорять про те що впровадженні інформаційної системи автоматизації є доцільним.

У таблиці 2.15 можна побачити дані по розмірам прибутку, що приносить кожна із запропонованих математичних моделей максимізації прибутку.


Таблиця 2.15– Дані по чистому прибутку після впровадження на підприємстві «Титан» кожної із запропонованих моделей



Хоч із діаграми та таблиці видно, що модель аналізу цін конкурентів і цін підприємства на пропонуємі послуги, приносить найбільший обсяг прибутку, але найбільш доцільною є модель, що базується на реалізації реклами у мережі Інтернет. Бо саме ця ситуація підтверджує загальні правила реклами та Інтернету у нашому житті, тому можна сказати, що ця модель є найбільш життєвою і реалістичною і вона краще інших підходить для втілення її у реальному житті будь-якого підприємства.

Таким чином, економічна ефективність від впровадження інформаційної системи по максимізації прибутку на підприємстві «Титан» доведена і має місце реалізації.


3.Інформаційна система підтримки прийняття рішень (СППР) по максимізації прибутку на підприємстві «Титан» та Интернет-магазин для підприємства «Титан»

Створення комп'ютерних інформаційних систем, що допомагають тим, хто приймає рішення, є важливою й актуальною задачею сьогодні. Такі системи повинні бути гнучкими, швидко пристосовуватися умовам, що змінюються, і надавати найбільш оперативну і важливу інформацію.

Здатність швидко обробляти вхідні дані й одержувати корисну для бізнесу інформацію дає можливість прийняти краще рішення, що приводить до збільшення доходів підприємства, а в наслідок і чистого прибутку. На великих підприємствах є безліч вхідних даних: про покупців, ринки, продукти, демографії, фінансах, конкурентах тощо. Однак, цінність цієї інформації полягає не в її кількості, а в можливості вибирати найбільш важливу, і вчасно подавати цю інформацію тим, хто приймає рішення, спираючись на цю інформацію. Але розробити досить універсальні додатки для цих цілей неможливо, тому що потреби тих, хто приймає рішення, постійно змінюються. Стає очевидним, що використання таких засобів програмування як, «С++» чи «Delphі» не дає очікуваного ефекту через складність алгоритмів і великих термінів розробки проектів. А ідеальний засіб інформаційних систем на базі ПК повинне поєднувати обчислювальні можливості електронних таблиць і сучасних візуальних засобів розробки програм.
3.1 Інформаційна система підтримки прийняття рішень (СППР) по максимізації прибутку на підприємстві «Титан»



3.1.1 Узагальнена структура і вимоги до СППР

Вміння приймати найкращі рішення, засноване на досвіді й інтуїції, і є сутністю будь-якої сфери людської діяльності. Наука про вибір прийнятного варіанта рішення склалася порівняно недавно. Основи теорії прийняття рішень розроблені Джоном фон Нейманом та Отто Моргенштерном. З ускладненням задач з'явилося багато різних напрямків цієї науки, що мають справу з однією ж проблемою аналізу можливих способів дії, з метою перебування оптимального, у даних умовах, рішення проблеми.

Як самостійна дисципліна теорія підтримки прийняття рішень сформувалася на початку 60-х років, тоді ж була сформульована основна мета цієї теорії – раціоналізувати процес прийняття рішень.

Необхідність використання підходів і методів СППР у керуванні очевидна: швидкий розвиток і ускладнення економічних зв'язків, виявлення залежності між окремими складними процесами і явищами приводить до різкого зростання труднощів при прийнятті обґрунтованих рішень. Витрати на їх здійснення збільшуються, наслідку помилок стають серйознішими, а звертання до професійного досвіду й інтуїції не завжди приводить до вибору найкращої стратегії. Використання системи підтримки прийняття рішень дозволяє вирішити цю проблему швидко і достатньо точно.

В даний час система підтримки прийняття рішень застосовується в основному для аналізу ділових проблем, які можна легко й однозначно формалізувати, а результати дослідження адекватно інтерпретувати.

Менеджер у процесі прийняття керуючих рішень користається інтуїтивними методами. Використання СППР, що має дані про продажі, ціни, постійні і перемінні витрати за різні інтервали часу (місяць, квартал, рік) і по різним видам продукції, а також систему моделей: прогнозування і максимізації прибутку, що об'єднані одним інтерфейсом, дозволяє приймати керуючі рішення з використанням результатів моделювання, реалізуючи які може бути отриманий максимальний прибуток, тобто найбільше ефективно досягнута мета діяльності комерційного підприємства.

Система підтримки прийняття рішень обов’язково повинна містити наступні елементи:

заставку;

головне меню;

підсистеми інформаційної системи у виді графіків і таблиць.

Елементи інформаційної системи поєднуються між собою за допомогою користувальницького інтерфейсу, що забезпечує зручний перегляд вхідних, проміжних даних і результатів.

Інформаційна система розробляється в табличному процесорі Microsoft Excel, який є найбільш могутнім засобом розробки інформаційних систем, об'єднуючим у собі переваги як табличного процесора, так і засобів візуального програмування – вбудованого мови програмування «Visual Basic for Applications» (VBA). За допомогою VBA розроблювачі можуть поєднувати більше 100 об'єктів і близько 400 інших убудованих додатків (функцій, надбудов и так далі), що дозволяє створювати гнучкі і розвинуті інформаційні системи.

Excel може бути використаний для будь-якої інформаційної системи, що містить аналіз даних, тому що включає набір об'єктів обробки даних. В даний час на базі інструментальних засобів Excel уже створені тисячі інформаційних систем, що успішно використовуються в усьому світі. З огляду на зазначені переваги, варто очікувати, що потреба в інформаційних системах, створених на основі Excel і VBA, значно зросте найближчим часом і усе більше число компаній прийдуть до розуміння того, що використовуючи Excel, вони зможуть створювати інформаційні системи з меншими витратами часу і коштів.
3.1.2 Створення основних елементів інформаційної системи

Інтерфейс користувача є невід'ємною частиною будь-якої інформаційної системи, що визначає всі можливі шляхи і зручність доступу до її окремих компонентів. Існують різні типи інтерфейсу користувача, що реалізується різними засобами VBA Excel:

Кнопковий інтерфейс робочого листа:

Розроблювач інформаційної системи наповняє робочу книгу Excel потрібною кількістю листів, після чого кожен робочий лист перетворюється в діалогову форму. Перший лист звичай служить для виводу на екран заставки інформаційної системи, другий лист використовується для відображення основної керуючої форми (основного меню), із якого здійснюється виклик основних компонентів інформаційної системи, розташованих на інших робочих листах. Усі необхідні компоненти, в основному, можна створювати засобами Excel в інтерактивному режимі роботи без програмування на VBA. Ці робочі листи, як правило, містять тексти, таблиці, діаграми, а також на них наносяться найпростіші елементи керування – кнопки повернення в основне меню. Крім кнопок можуть використовуватися й інші елементи керування, що містяться на панелях інструментів «Форми» и «Елементи управління», які звичайно носять допоміжні функції і не зв'язуються з доступом до інших компонентів і основному меню інформаційної системи. Цей тип інтерфейсу є найпростішим для реалізації і досить наочним. До недоліків інтерфейсу робочого листа варто віднести складність представлення робочих листів у надбудовах Excel, що трохи знижує захист інформації в системі.

Інтерфейс користувальницьких форм:

Цей тип інтерфейсу використовує діалогові вікна, коли від користувач повинен внести вхідну інформацію для виконання додатком різних задач, алгоритми рішення яких, зазвичай сховані від користувача і реалізуються програмним шляхом у надбудовах. Результати рішення звичайно виводяться на робочі листи, як це виконано, наприклад, в функції «Поиск решения» в Excel. Перевагою інтерфейсу користувальницьких форм є поліпшений захист програм і більш професійний вид додатка. До недоліків інтерфейсу користувальницьких форм варто віднести складність розробки і необхідність виконання користувачем додаткових операцій по відкриттю і закриттю діалогових вікон, що затрудняє експлуатацію системи.

Інтерфейс панелей команд робочого листа:

Цей тип інтерфейсу дозволяє розташовувати на робочих листах кнопки і пункти меню у виді лінійок на користувальницьких панелях команд. Кнопки зв'язуються з процедурами, а пункти меню поєднують групи кнопок. На відміну від кнопкового інтерфейсу робочого листа, використання панелей команд дозволяє досягти більшої структурованості й упорядкування елементів керування на робочому листі, особливо для випадків, коли окремі компоненти інформаційної системи досить складні і їх неможливо представити на окремому листі чи користувальницькій формі. Кращим прикладом даного типу інтерфейсу є сам табличний процесор Exсel, у якому використовується основне меню з вкладеними меню і кнопками, що визивають окремі процедури обробки чи користувальницькі форми для завдання вхідних параметрів обчислень. В Exсel також представлений широкий набір панелей інструментів, які є різновидами інтерфейсу панелей команд робочого листа. Розроблювачами Exсel передбачено два режими створення панелей команд: програмний і інтерактивний (без програмування). При програмному режимі панелі команд, окремі вкладені меню і кнопки розробляються шляхом складання програми мовою VBA. Це найбільш загальний спосіб створення інтерфейсу, у якому можна передбачити як побудову, так і керування окремими елементами панелей команд, зокрема їх заборона, видалення, відновлення і приховування. Для створення менш складних інформаційних систем передбачений інтерактивний режим, у якому легко створити структурований інтерфейс меню і панелей інструментів, у який можна додавати елементи самого Exсel, однак цими елементами неможливо керувати в процесі виконання додатка без програмування. З усіх перерахованих різновидів, інтерфейс панелей команд робочого листа є найбільш професійним, тому що дозволяє створювати і керувати інтерфейсними елементами в будь-яких частинах додатка і створювати необхідні інтерфейсні структури будь-якої складності. Однак, це не означає, що його необхідно застосовувати для усіх без винятку інформаційних систем.

Програма, що працює під керуванням VBA, не є закінченим додатком і не може бути представлена у виді файлу, що виконується (*.exe). Цей додаток працює завжди усередині самого Exсel, а це значить, що її розроблювач при проектуванні повинний передбачити засіб видалення ознак Excel з додатка, щоб у користувача створювалося враження, що працює не Excel, а закінчена програма, що виконує строго визначені дії. Мова йде про такі елементи, як: вертикальна і горизонтальна лінійки прокручування, рядок формул, рядок стану, панелі інструментів, основне меню Excel, ярлички робочих листів, сітка, системне меню, назва робочої книги і вікна а також повідомлення Excel, що виводяться в діалогових вікнах. Деякі з цих елементів можуть бути вилучені інтерактивно, однак найбільш загальним підходом є програмний спосіб. Видалення всіх елементів варто робити при завантаженні робочої книги з оперативної пам'яті, тоді відразу ж після завантаження Exсel, будуть установлені інтерфейсні елементи додатка.
3.1.3 Інструкція користувача
    продолжение
--PAGE_BREAK--У даній дипломній роботі створюється "Інформаційна система максимізації прибутку на підприємстві «Титан». У розроблювальній системі використовується кнопковий інтерфейс робочого листа Excel.
Інформаційна система максимізації прибутку призначена для рішення задачі «Максимізації прибутку на підприємстві „Титан“ та підвищення ефективності економічних показників роботи підприємства. Вона розраховує розмір прибутку від реалізації послуг з установки єдиних систем пиловидалення, що надає підприємство „Титан“.

Призначення та умови використання:

Програма надає можливість автоматичного розрахунку прибутку підприємства від реалізації послуг з установки єдиних систем пиловидалення за допомогою трьох різних математичних моделей. У моделі, що передбачає нову маркетингову стратегію, та моделі, що веде розрахунки по підвищенню цін на послуги, що надає підприємство, розрахунки проводяться за допомогою табличного процесору Microsoft Excel та функції »Поиск решения". Розрахунки ведуться у вартісних показниках.

Підготовка до роботи:

Необхідно запустити «Максимізація прибутку на підприємстві „Титан“. А саме з основного меню програми перейди за посиланням до розділу розрахунку прибутку.

Для запуску інформаційної системи використовується заставка, що як приклад наведена на малюнку 3.1, на ній відображається назва, логотип розроблювача й дві кнопки »Вход" і «Виход».


Малюнок 3.1– Заставка
Для керування окремими частинами інформаційної системи використовується основна керуюча форма – основне меню, що наведено на малюнку 3.2. Основним меню є лист, на який користувач попадає при натисканні на кнопку «Вход», що знаходиться на заставці. На ній відображається назва інформаційної системи й елементи керування, які дозволяють переміщатися до різних складових частин системи, з яких, у свою чергу, реалізовані переходи назад в основне меню.





Малюнок 3.2– Основне меню системи
За допомогою інформаційної системи, що розроблено для підприємства «Титан» з основного меню можна попасти на листи системи, що містять в собі три розроблені моделі максимізації прибутку та лист порівняння цих моделей. Таким чином натиснувши кнопку «Прогноз на основі експертної оцінки» користувач системи потрапляє на лист, на якому міститься модель, що прогнозує прибуток на основі експертної оцінки. Приклад того, як виглядає ця частина системи наведена на малюнку 3.3.




Малюнок 3.3– Модель «Прогноз на основі експертної оцінки» в інформаційній системі
Натиснувши на кнопку «Маркетингова стратегія» користувач інформаційної системи має змогу потрапити на лист, на якому приведена модель по максимізації прибутку за рахунок збільшення витрат на рекламу, а саме рекламу в Інтернет та інформаційне забезпечення. Ця частина інформаційної системи наведена на нижче на малюнку 3.4.

На малюнку 3.5 наведено вікно, яке з’являється тоді, коли визивається функція Microsoft Excel – «Поиск решения» при вирішенні оптимізаційної задачі по максимізації прибутку за допомогою реалізації нової маркетингової стратегії на підприємстві «Титан».

Якщо користувач інформаційної системи в головному меню системи натисне на кнопку «Аналіз цін конкурентів і цін підприємства», то він отримає змогу побачити данні по моделі, що максимізує прибуток за рахунок порівняння та аналізу цін на послуги з установки єдиних систем пиловидалення, що надає підприємство «Титан» та фірма-конкурент, яка надає також самі послуги, але вже за більшою ціною. На малюнку 3.6 наведено форму того, як виглядає ця частина інформаційної системи.


Малюнок 3.4– Модель «Маркетингова стратегія» в інформаційній системі


Малюнок 3.5– Вікно функції «Поиск решения» в моделі «Маркетингова стратегія»



Малюнок 3.6 – Модель «Аналіз цін конкурентів і цін підприємства» в системі
На малюнку 3.7 наведено вікно, яке з’являється, коли визивається функція «Поиск решения» при вирішенні оптимізаційної задачі по максимізації прибутку порівняння та аналіз цін на послуги, що надає на підприємстві «Титан».


Малюнок 3.7– Вікно функції «Поиск решения» в моделі «Аналіз цін конкурентів і цін підприємства»

З кожної частини інформаційній системі користувач має змогу повернутися на лист «Головне меню», для чого його необхідно тільки натиснути кнопку з такою ж назвою – «Головне меню» і у нього появиться змога знов перейти на ту сторінку, що йому необхідна.

У частинах прогнозування використовується велика кількість графіків. Представлення інформації в графічному виді дозволяє користувачу краще її сприймати. Якщо дані, наприклад про продажі, що представлені в таблиці у виді числових рядів, те на цьому ж робочому листі відображені ці дані графічно, що спрощує їхнє сприйняття користувачем системи.

Додатки Excel досить могутні. Робочі аркуші Excel містять величезний обсяг убудованого програмного забезпечення, що являють собою сотні убудованих функцій і додатків, доступних через різноманітні надбудови. Усі ці функції доступні з будь-якого робочого листа і виконуються швидше, ніж програми мовою VBA. До убудованих засобів, крім функцій, відносять: формули, імена, параметри обчислень, засоби приховання і захисту даних, сценарії, пошук рішення, списки, засоби сортування, проміжні підсумки, автофільтр, засоби консолідації даних, переміщення діапазону, перевірка правильності введення даних, печатка звітів і інші. Усе це являє собою основні функціональні можливості Excel, які доцільно використовувати на робочих листах без застосування програмного коду.

Рекомендації з освоєння:

Програма може бути цілком побудована бухгалтером чи економістом, що володіють навиками роботи з пакетом MS Excel.


4. Охорона праці та техніка безпеки

Забезпечення комфортних умов роботи і зведення до мінімуму вірогідності дії на співробітників шкідливих виробничих чинників – це завдання охорони праці.

Метою аналізу безпеки дипломного проекту є аналіз умов праці, небезпечних і шкідливих чинників при роботі на туристичному підприємстві. А також рекомендації по захисту від дії шкідливих чинників, що роблять вплив на здоров'ї співробітників і клієнтів відкритого акціонерного товариства «Титан».

4.1 Організація роботи офісу

Офіс призначений для ефективної роботи співробітників фірми, обслуговування клієнтів.

Розміри приміщення складають 40 м. Дане приміщення оснащене 5 комп'ютерами, файл-сервером, 1 цифровим модемом, 2 факсиміле апарату і 1 ксероксом.

По ступеню ураження електричним струмом приміщення класифікується як приміщення без підвищеної небезпеки (сухе, з нормальною температурою повітря, ізолюючими підлогами, що має невелику кількість заземлених предметів).

У цьому приміщенні не вимагається додаткових заходів захисту від поразки електричним струмом. Живлення устаткування проводиться від однофазної мережі змінного струму з напругою 220 В і частотою 50 Гц.

По вибухонебезпеці приміщення не класифікується, оскільки ні в регіональному, ні в аварійному режимах вибухонебезпечна суміш утворитися не може.

Освітлення приміщення складається з природного і штучного. У приміщенні є три віконні отвори, розташованих вертикально робочій поверхні і що виходять на східну сторону, природне світло з світлових отворів падає збоку, що відповідає всім вимогам ДСТУ.

Дане приміщення характеризується невеликим діапазоном коливань температури, нормальною вологістю(40-60%) і запиленою.

4.2 Мікрокліматичні умови в приміщенні
Забрудненість повітря значно знижує безперебійну і надійну роботу технічних засобів.

Пил, що переміщається в просторі, володіє електричним зарядом і прилипає до будь-якої поверхні. Під її дією змінюються фізичні характеристики матеріалів носіїв інформації, порошинки можуть викликати неполадки в накопичувачах на дисках і інших пристроях. Пил, що має в своєму складі сильний електроліт, поглинає велику кількість вологи з повітря, і при цьому на поверхні елементів може утворитися плівка з електролітичного розчину, що знижує працездатність.

Тому повітря, що поступає в приміщення, повинне містити гранично допустиму концентрацію пороши.

Для підтримки допустимих норм запиленої використані будівельні, ізоляційні і обробні матеріали, які не виділяють пил. Щодня в приміщенні робиться вологе прибирання, що знижує вірогідність накопичення пороши. Вентиляція повинна створювати на робочих місця, в робочій і обслуговуваній зонах приміщень метеорологічні умови і чистоту повітряного середовища, відповідні санітарним нормам, що діють.

У приміщеннях з тривалим перебуванням людей і в приміщеннях, де потрібна підтримка певної температури в холодний період року, влаштовуються опалювальні системи. Системи опалювання повинні відповідати вимогам санітарних норм, що діють, будівельних норм і стандартів ССТБ. Теплопостачання окремих будівель або груп будівель, обладнаних системами центрального опалювання, передбачається від теплової мережі.

4.3 Правила охорони праці при експлуатації ПЕОМ

Дані правила встановлюють:

1.       Вимоги до виробничих приміщень, в яких експлуатуються ПЕОМ і виконується їх обслуговування.

Облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинне забезпечувати:

      належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

      оптимальні параметри мікроклімату;

      належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

      належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця враховувати такі небезпечні і шкідливі чинники, як наявність шуму і вібрації, рентгенівське, електромагнітне, ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання, наявність пороши, озону, оксидів азоту і аероіонізації.

У приміщеннях з ПЕОМ слід щодня проводити вологе прибирання, повинні бути медичні аптечки першої допомоги, мати природне і штучне освітлення. Приміщення, в яких розташовуються ПЕОМ, обладналися системою автоматичної пожежної сигналізації і засобами пожежогасінні, системами опалювання, кондиціонування повітря рівні звукового тиску, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСТУ 12.1.003.

2.       Вимоги до устаткування на відповідність державній системі сертифікації УКРСЕПРО.

Відеотермінали, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристосування ПЕОМ, вітчизняні і імпортні, такі, що знаходяться в експлуатації, підлягають обов'язковій сертифікації в Україні проходять експертизу в органах стандартизації по параметрах, на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей.

3.       Вимоги до розміщення оснащення і організації робочих місць.

Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ПЕОМ, повинна складати не менше 5 кв.м, а об'єм – не менше 20 куб.м.

Робочі місця з відеотерміналами щодо світлових отворів повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало з боку, переважно зліва.

Розміри робочого столу, що рекомендуються: висота 725 мм, ширина – 600-1400 мм, глибина – 800-1000 мм. Він повинен бути обладнаний підставкою для ніг.

Робоче сидіння користувача відеотерміналу і персональної ПЕОМ повинне мати наступні основні елементи: сидіння, спинку і стаціонарні або знімні підлокітники. Воно повинне бути підйомний-поворотним, таким, яке регулюється по висоті, куту нахилу сидіння, висоті підлокітників.

Екран відеотерміналу і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм.

4.       Вимоги безпеки під час експлуатації і обслуговування ПЕОМ.

Користувачі ПЕОМ повинні стежити за тим, щоб відеотермінали, ПЕОМ, периферійні пристосування ПЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і наладки ПЕОМ були справні. Щодня перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу і інших забруднень, а після закінчення роботи все повинно бути відключено від електричної мережі.

Монтаж, обслуговування, ремонт і наладка ПЕОМ, заміна деталей, пристосування блоків повинні здійснюватися тільки при повному відключенні живлення. Промивання деталей, блоків, плат повинні проводитися за допомогою етилового спирту або спеціальних негорючих промивальних рідин.

5.       Вимоги до персоналу.

Всі працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням, наладкою і ремонтом ПЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду (попередньому під час оформлення на роботу і періодичному протягом трудової діяльності). До роботи безпосередньо на ПЕОМ допускаються особи, що не мають медичних протипоказань.

Працівники зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання і один раз в рік перевірку знань відповідних нормативних актів по охороні праці.

Працівники, що виконують роботи по експлуатації, обслуговуванню, наладці і ремонту ПЕОМ згідно статті 10 Закону України «О охороні праці» забезпечуються належними засобами індивідуального захисту відповідно до норм, що діють.

Особи, винні в порушенні сьогодення Правив, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно чинному законодавству.


ВИСНОВКИ

У дипломі була вирішена задача, що полягає в розробці моделей підвищення ефективності економічних показників роботи підприємства, а саме максимізації його прибутку. У процесі виконання роботи було зроблено численні дослідження, розроблені три моделі, проведені обчислення оптимальних цін продажів, що у підсумку привели до досягнення головної мети – підвищення ефективності економічних показників та максимізації прибутку.

Поставлена мета досягнута за рахунок вирішення поставлених задач, таких, як:

аналіз економічних показників виробничо-господарської діяльності ВАТ«Титан»;

розробка методики моделювання процесу одержання прибутку комерційним підприємством;

прогноз необхідних даних для моделі з урахуванням аналізу відомих методів прогнозування;

розробка моделі максимізації прибутку на основі експертних оцінок;

розробка моделі максимізації прибутку на основі аналізу цін на послуги, що пропонує підприємство та фірми-конкуренти;

розробка моделі максимізації прибутку на основі проведення маркетингової програми з метою підвищення ефективності реклами;

аналіз кожної з розроблених моделей та порівняльний аналіз цих моделей між собою;

створення Інтернет-магазину для підприємства «Титан» в цілях розміщення реклами;

створення автоматизованої інформаційної системи максимізації прибутку на ВАТ «Титан».

У дипломній роботі було проведено аналіз стану і динаміки економічного потенціалу підприємства ВАТ «Титан» с першого року його заснування, а саме за 2006 та 2007 роки, а також розраховані основні фінансово-економічні показники, експрес-аналіз, ліквідність балансу, ймовірність банкрутства. Також було проведене дослідження по цінам на послуги, що надає ВАТ «Титан» та фірми-конкуренти з аналогічним спектром послуг на установку єдиних систем пиловидалення. Розроблені таблиці, де помісячно за два роки наведено розміри доходу від діяльності підприємства в області установки єдиних систем пиловидалення, розмір витрат на цей вид діяльності, та чистий прибуток, що отримує підприємство від надання цих послуг.

Далі була розроблена методика моделювання процесу одержання прибутку комерційним підприємством, а саме визначена роль економічного моделювання в процесі прийняття рішень і роль менеджера в процесі моделювання на різних рівнях керування.

З метою прогнозування прибутку на послуги, що надає ВАТ «Титан», виконано прогнозування методом експертних оцінок. Також було розроблено ще дві моделі по максимізації прибутку – модель максимізації прибутку на основі підвищення цін та модель максимізації прибутку на основі підвищення витрат на рекламу в Інтернеті та інформаційне забезпечення.

Всі рішення в моделях по оптимізаційній задачі було отримано з використанням надбудови Microsoft Excel «Поиск решения».

Найбільш раціонально використати на практиці ці моделі разом, а не окремо. Реалізувати кожну модель на сто відсотків не можливо, тому пропонується використати вагомі коефіцієнти, які показують на скільки відсотків ця чи інша модель може бути реалізована у реальному житті. Розраховано, що використовуючи три моделі одночасно є можливість отримати досить високий розмір чистого прибутку від реалізації послуг з установки єдиних систем пиловидалення, який складе 3 040,05 грн.

Тим самим доведено доцільність впровадження інформаційної системи та розроблених математичних моделей, та доказано економічних ефект.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1.                 Ван дер Варден Б.Л., «Математическая статистика», иностранная литература, Москва, 1960г.

2.                 Галузинский Г.П., Гордиенко И.В., «Современные технологические способы обработки информации», научное пособие, Киев, КНЕУ, 1998г.

3.                 Гальперин В. М., Игнальев С. М., Моргунов В. И., «Микроэкономика», том 2, Высшая школа экономики, Санкт-Петербург, 1998г.

4.                 Голосов О.В., Дрогобыцкий И.Н., Герасимов Б.И., Дякин В.Н., «Тематический обзор по областям исследований научной специальности «математические и инструментальные методы экономики», Тамбов, издательство ТГТУ, 2004г.

5.                 Есипов В.Е., «Цены и ценообразование», учебник для вузов, изд. 3-е, Питер, Санкт-Петербург, 2001г.

6.                 Задоя А.А., Петруня Ю.Е., «Основы экономической теории», учебное пособие, Рыбари, Москва, 2000г.

7.                 Иванилов Ю.П., Лотов А.В., «Математические модели в экономике», Наука, Москва, 2003г.

8.                 Лысенко Л.Н., «Экономическая кибернетика», изд. Донецкого государственного университета, 2003г.

9.                 Мур Джеффри, Уэдерфорд Ларри Р. Уэдерфорд и др., «Экономическое моделирование в Microsoft Excel», 6-е изд., перев. с англ., издательский дом «Вильямс», 2004г.

10.            Палий В.Ф., Палий В.В., «Финансовый учет», «Пресс», Москва 1998г.

11.            Пустыльник Е.И., «Статистические методы анализа и обработки наблюдений», Наука, Москва, 1968г.

12.            Пушкина Е. И., Рычкова С. Б., «Цены и экономика капитализма», пер. с англ., Прогресс, Москва, 1989г.

13.            Роберт С. Пиндайк, Дэниел Л. Рубинфельд, «Микроэкономика», перев. с англ., изд. «Дело», Москва, 2000г.

14.            Скоун Т., под ред. Эрнашвили М.Д., «Управленческий учет: как его ис-пользовать для контроля бизнеса», пер. с англ., Аудит, ЮНИТИ, 1997г.

15.            Соляник Л. Г., «Экономический анализ», учебное пособие, НГУ, 2003г.

16.            Титаренко Г.А., «Автоматизированные информационные технологии в экономике», учебник, ЮНИТИ, Москва, 2000г.

17.            Ткаченко Н.М., «Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины», изд. 5-е, Киев, А.С.К., 2000 г.

18.            Фатхутдинов Р.А., «Стратегический маркетинг». учебник, Москва,  2000г.

19.            Газета «Все о бухгалтерском учете» №83(386), спецвыпуск 35, «Правила охраны труда при эксплуатации ЭВМ», 06.09.1999г.


    продолжение
--PAGE_BREAK--ДОДАТОК
1






г. Днепропетровск,

ул.Мечникова, 12


--PAGE_BREAK--