--PAGE_BREAK--Нерозкритимє злочин, справа по якому зупинена за п.п. 1, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин). Крім того, до числа нерозкритих злочинів включаються також злочини, у справах по яких з моменту порушення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про пред’явлення обвинувачення або продовження чи зупинення слідства за нерозшуком або не встановленням осіб, які вчинили злочини, та злочини, за вчинення яких з моменту пред’явлення обвинувачення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про прийняття рішення по кримінальній справі. До підрахунку включаються вказані злочини, справи щодо яких були порушені в поточному році, а також перехідний залишок злочинів минулого року, у справах, які були порушені після першого листопада.
Відсоток злочинів, що залишились нерозкритими у звітному періоді, визначається співвідношенням кількості нерозкритих злочинів, помноженої на 100, до суми розкритих і нерозкритих злочинів.
Відомості про злочини, кримінальні справи по яких зупинені за п.п. 1, 2, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлена особа, яка вчинила злочин, чи коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі) формується на підставі карток первинного обліку злочинів форми 1.1. Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про зупинені злочини у картці за формою 1.1 робляться відповідні позначки в пунктах 18.27 або 18.28, або 18.29 з одночасним поданням картки форми 3 про прийняте рішення по кримінальній справі.
Злочини, у справах яких досудове слідство зупинено у випадках, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин (п. 1, 3 ст. 206 КПК), знімаються з обліку зупинених не в момент відновлення слідства, а лише по закінчених та направлених до суду або закритій справі і до обліково-реєстраційних підрозділів надійшли документи первинного обліку про розкриття злочину (картки форми 1.1, 3).
Для відображення в обліку і статистичній звітності знятого злочину з обліку за відсутністю події, складу злочину або з інших підстав, вказаних у законі, в картці форми 1.1 робляться відповідні позначки в одному з пунктів 18.11–18.22 або 18.23.
Порядок заповнення та подання статистичної картки про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності (форма 1.2).
Відомості про матеріальні збитки та їх відшкодування, вилучення предметів злочинної діяльності відображаються в статистичній картці ф. 1.2 всіма органами розслідування щодо кожного злочину, за наслідками якого заподіяні матеріальні збитки або вилучені предмети злочинної діяльності за справами, закінченими провадженням, направленими до суду відповідно до статей 232, 430 КПК України та направленими до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за п. 4 ст. 6, ст. 7, 7–2, 8, 9, 10, 11–1 КПК України або закриття справи щодо померлого обвинуваченого на підставі п. 8 ст. 6 КПК України. Статистична картка ф. 1.2 виставляється як додаток до статистичної картки форми 1.1.
Порядок заповнення та подання статистичної картки на особу, яка вчинила злочин (форма №2)
Форма №2 є підставою для реєстрації, постановки на облік і відображення у статистичній звітності показників, що характеризують осіб, які вчинили злочин.
Картка форми №2 може бути лише основною. Ця картка складається у випадках, коли до винних осіб приймається одне із таких процесуальних рішень:
1. Прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду (ст. 232 КПК).
2. Прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальну справу направлено до суду відповідно до ст. 430 КПК.
3. Кримінальну справу закрито щодо померлого обвинуваченого (п. 8 ст. 6 КПК) або направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за однією з таких підстав:
– внаслідок акту амністії (п. 4 ст. 6 КПК);
– внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК);
– у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 7–2 КПК);
– у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки (ст. ст. 8, 9, 10 КПК);
– із закінченням строків давності (ст. 11–1 КПК).
Якщо особа вчинила декілька злочинів, то на неї складається одна картка, де вказується в п. п. 23 – 26 всі статті кримінального кодексу України, за якими особі пред'явлено обвинувачення. У цьому випадку особа, яка вчинила злочин, повинна бути відображена у звітності за більш тяжким злочином.
Відомості про вік злочинця показуються в повних роках. Наприклад, якщо злочинцю в момент вчинення злочину було 24 роки 11 місяців і 28 днів, то така особа повинна бути облікована в пункті 15 картки у віці «18 – 24 роки», тобто покажчик 3.
Відомості про працездатних осіб (16 років і більше), які не працюють і не навчаються без поважних причин, показуються у всіх випадках, коли вони до моменту вчинення злочину ніде не працювали і не навчалися, незалежно від того, скільки часу пройшло з моменту залишення ними (їх звільнення) останнього місця роботи або навчання. У числі непрацюючих не слід вказувати пенсіонерів, у т.ч. інвалідів, осіб пенсійного віку, безробітних, домашніх господарок, вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.
У числі осіб, які раніше вчиняли злочин, враховуються всі особи, які раніше вчиняли злочини, незалежно від того, були вони засуджені чи звільнялись від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими мотивами, а також незалежно від того, погашена чи знята з них судимість, або закривались щодо них справи із закінченням строків давності та внаслідок акту амністії. В цієї категорії окремо виділяються особи. щодо яких, згідно закону, судимість не знята і не погашена.
У разі винесення судом виправдувального вироку або закриття кримінальних справ за пунктами 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10 і 11 статті 6, статей 7–3, 100, 421 КПК особи по цих справах знімаються з обліку.
Порядок заповнення і подання статистичної картки про рух кримінальної справи (форма №З)
Статистична картка про рух кримінальної справи форми №3 є підставою для відображення в обліку і звітності даних про рух кримінальної справи у процесі досудового слідства.
Форма №3 складається після прийняття за кримінальною справою одного із таких процесуальних рішень:
а). при порушенні кримінальної справи;
б) про передачу кримінальної справи за підслідністю згідно зі ст. 112 КПК та ч. 2 ст. 104 і ст. 109 КПК або за територіальністю відповідно до ст. 116 КПК України;
в) про об’єднання кримінальних справ згідно зі ст. 26 КПК;
г) про виділення із кримінальної справи іншої справи у самостійне провадження відповідно до статті 26 КПК;
д) при прийнятті кримінальної справи до провадження: після скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за постановою або ухвалою суду, при передачі справи із іншого органу, після повернення справи для додаткового розслідування та після відновлення слідства в закритій або зупиненій справі та в інших випадках;
е) при направленні до суду та закриття справи;
ж) про зупинення кримінальної справи за однією з трьох підстав, указаних у ст. 206 КПК.
з) про продовження строку розслідування кримінальної справи відповідно до статей 108, 120 КПК;
і) при поверненні справи на додаткове розслідування прокурором або судом будь-якої інстанції;
к) про відновлення слідства за раніше закритою кримінальною справою відповідно до ст. 216 КПК;
л) про відновлення слідства за раніше зупиненою справою за п. 1, 2, 3 ст. 206 КПК.
м) при пред’явленні для ознайомлення матеріалів справи обвинуваченому та його захиснику.
У випадках виділення із кримінальної справи в окреме провадження справи відповідно ст. 26 КПК України одночасно з статистичною карткою за формою 3 складається і подається основна картка за ф. 1 для постановки злочину на облік (якщо раніше цей злочин був знятий з обліку).
У всіх випадках статистична картка ф. №3 складається слідчим або працівником органу дізнання, до провадження яких надійшла конкретна кримінальна справа.
У випадках прийняття до провадження кримінальної справи після повернення її на додаткове розслідування із суду будь-якої інстанції, якщо вона раніше направлялась до суду в поточному звітному році, складається статистична картка за ф. 3. Усі злочини по цій справі повинні бути виключені з числа розслідуваних до моменту повторного закінчення справи.
У випадках, коли у процесі додаткового розслідування як за справами поточного року, так і за справами попередніх років відбувається: перекваліфікація діянь з менш тяжких на більш тяжкі злочини або з більш тяжких на менш тяжкі злочини; виявлення додаткових, раніше не зареєстрованих злочинів; зміна складу виявлених осіб, які вчинили злочини; зміна у розкритті злочинів і таке інше, то згідно з встановленими правилами, за наслідками додаткового розслідування складаються і направляються до обліково-реєстраційного підрозділу ф. №1, 1.1, 1.2 і 2.
Порядок заповнення і подання статистичної довідки про наслідки судового розгляду кримінальної справи (форма №6)
Статистична довідка про судимість за ф. 6 є підставою для відображення в обліку і звітності про злочинність наслідків судового розгляду кримінальної справи.
При направленні прокурору кримінальної справи з подальшою її передачею до суду слідчий заповнює пункти 1–14 довідки за формою 6 на кожного обвинуваченого і приєднує їх до справи.
Після набрання вироком, постановою про закриття справи, постановою (ухвалою) про застосування примусових заходів медичного характеру законної сили, секретар суду заповнює відповідні пункти про результати розгляду справи та подає на підпис судді. Перевіривши достовірність результатів розгляду справи, суддя підписує дану довідку.
Ці довідки з усіх розглянутих справ надсилаються судами до органів внутрішніх справ та податкової міліції, слідчих підрозділів органів Служби безпеки України за місцем проведення слідства не пізніше 5-ти робочих днів з дня набрання рішенням суду (вироком, постановою, ухвалою) законної сили чи повернення справи після розгляду судом апеляційної інстанції (касаційної інстанції – у випадку винесення вироку апеляційним судом).
Підрозділи податкової міліції після одержання довідок за формою 6 направляють їх до міськрайлінорганів внутрішніх справ за місцем реєстрації кримінальних справ.
Міськрайліноргани внутрішніх справ, слідчі підрозділи органів Служби безпеки України, військові прокуратури після одержання цих довідоквносятьвідомості про судимість у журналі обліку злочинів і не пізніше 3-х робочих днів з дня надходження довідок пересилають їх до обліково-реєстраційних підрозділів для використання цих документів при статистичному і оперативно – довідковому обліку осіб, які вчинили злочини.
3. Види документів первинного обліку органів суду та інших органів юстиції
В органах суду розглядаються як кримінальні, так і цивільні справи, а також адміністративні правопорушення. Спочатку розглянемо документи кримінально-правової статистики. Документами карткової системи відповідно до чинного законодавства є такі:
«Статистична картка на підсудного»;
форма №3 «Обліково-статистична картка на кримінальну справу»;
форма №9 «Обліково-статистична картка на справу у порядку виконання вироку, ухвали, постанови»;
Форма №27 Обліково-статистична картка на кримінальну касаційну справу
Форма №29 Повідомлення про надходження скарги
Форма №30 Повідомлення про надходження подання, протесту
Форма №31 Провадження за скаргою на судове рішення
Форма №32 Обліково-статистична картка на наглядну скаргу і витребувану кримінальну справу
Форма №33 Обліково-статистична картка на кримінальну наглядну справу
форма №41 Картка реєстрації заяв і скарг
Форма №46 Картка обліку сум збитків, заподіяних розкраданням та іншими злочинами державній, колективній, приватній власності по вироках і рішеннях, постановлених судом
наряд №1.11 «Копії окремих ухвал суду і листування по їх виконанню»;
наряд №1.12 «Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за скаргою потерпілого»;
наряд №1.13. «Копії постанов (ухвал), за якими справи надіслано на додаткове розслідування, передано на розгляд громадськості, товариського суду, органів у справах неповнолітніх та повідомлення про результати розгляду; вимоги, за якими витребувані справи відповідними органами».
Документами спискової форми є такі:
форма №4 «Алфавітний покажчик кримінальних справ»;
форма №10 «Алфавітний покажчик осіб по справах у порядку виконання вироків, ухвал, постанов»;
форма №25 «Журнал обліку осіб, яких передано на поруки, перевиховання, виправлення»;
форма №37 «Журнал судових засідань»;
форма №40 «Журнал обліку речових доказів» та інші.
Відповідно до «Інструкції з діловодства у Верховному Суді Автономної Республіки Крим, обласному, міжобласному, Київському і Севастопольському міських, районному (міському) судах», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 березня 1997 р. за №82/1886, більшість з цих документів заповнюється технічним персоналом суду. Тому ми зупинимося лише на правилах заповнення та подання «Статистичної картки на підсудного», яку заповнює суддя або головуючий в судовому засіданні.
В органах юстиції на базі даних, які містяться в «Статистичній картці на підсудного» складаються звіти про роботу судів, аналізуються дані про судимість, її рівень, структуру і динаміку в окремих районах, містах, областях і усієї країни в цілому, про причини і умови вчинення злочинів. Ці дані дають змогу проаналізувати практику діяльності судових органів по розгляду кримінальних справ, призначення покарання, або звільнення від нього, визначити заходи по підвищенню ефективності діяльності судів.
Основний принцип заповнення статистичної картки полягає в тому, що в квадраті кожного пункту (статкартка містить 34 пункт) обов'язково проставляється цифрове позначення, включаючи «0». «0» проставляється в тих випадках, коли вказані ознаки, які передбачені в пункті, відсутні. Наприклад, якщо злочин вчинила особа старше 18 років, то квадрати п. п. 9, 10, 11 статкартки, які характеризують неповнолітніх, заповнюються нулями. Якщо злочин вчинив військовослужбовець, то суддями військових місцевих судів у пунктах 5, 6, 7 проставляється цифрове позначення, відмінне від нуля, судді ж інших місцевих судів у даних пунктах проставляють «0».
Статкартка заповнюється на засудженого, виправданого, особу, справа у відношенні якої закрита, а також на особу, яка визнана неосудною, до якої застосовані примусові заходи медичного характеру.
На кожного підсудного заповнюється окрема статистична картка. Якщо по кримінальній справі притягнуто до відповідальності декілька осіб, то порядковий номер картки по справі заповнюється відповідно до числа притягнутих осіб – 1, 2, 3 і т. п. залежно від ступеня і характеру участі кожного із співучасників у вчиненні злочину.
Заповнення статкартки починається із заповнення номера кримінальної справи, ім'я, по батькові підсудного (обвинуваченого), кодових позначень Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, суду, судді.
Коди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя заповнюються згідно із «Кодифікатором областей», коди судів та суддів визначаються відповідно управлінням юстиції, виходячи із порядкових номерів переліку судів області, регіону.
Статкартка складається із п`яти розділів:
1) відомості про підсудного (обвинуваченого) на момент вчинення злочину;
2) відомості про злочин;
3) відомості про вирок (ухвалу, постанову) суду;
4) відомості про результати розгляду апеляції;
5) відомості про результати розгляду справи в касаційній інстанції.
Перший розділ статистичної картки «Відомості про підсудного (обвинуваченого) на момент вчинення злочину» дає змогу одержати соціально-демографічну характеристику підсудного: стать, вік, заняття, посаду, рівень освіти. В цьому розділі знаходяться питання, які характеризують попередню злочинну діяльність: наявність судимості, час вчинення останнього злочину.
Дані про вік, освіту, заняття і посаду підсудного вказують на момент вчинення злочину, а не на день винесення вироку, вік враховується по числу виповнених років. Якщо особу засуджено за декілька злочинів, то вік вказується на момент вчинення злочину, за який передбачено більш суворе покарання.
Заповнюючи п. 3 «Заняття», треба пам`ятати, що «0» ставиться лише тоді, коли особа, яка вчинила злочин, знаходилась в місцях позбавлення волі. В цьому п. 3 до «інші заняття» (7) відносяться особи вільних професій; особи, які визнані неосудними на момент вчинення злочину, тобто усі ті, які не перераховані в інших цифрових покажчиках цього пункту. В цьому пункті до пенсіонерів (8) лише треба відносити тих, хто не працює. Якщо злочин вчинив пенсіонер, який працює, то потрібно вказати фактичне його заняття.
При наявності у підсудного декількох незнятих і непогашених судимостей, в п. 13 відмічається судимість за злочин, який передбачає більш сувору міру покарання.
Другий розділ статистичної картки «Відомості про злочин» дає спочатку відомості про фабулу злочину, тобто стисло викладається суть обвинувачення згідно обвинувального висновку чи постановою судді про порушення кримінальної справи в справах приватного обвинувачення. Пункти 15–22 заповнюються згідно з вироком (постановою, ухвалою) суду. Наприклад, у п. 15 група відображається як організована тільки у випадку визнання її організованою судом.
Заповнюючи п. 19, слід пам`ятати, що якщо злочином заподіянні збитки декільком галузям, то вказується лише та галузь, якій завдані найбільші збитки. Аналогічно заповнюється і п. 21 «Об`єкти злочинних посягань».
У п. 22 проставляється загальна сума матеріальних і моральних збитків, визнана судом за вироками, постановами, ухвалами суду, у національній валюті – гривнях, без урахування копійок. У разі солідарної матеріальної відповідальності засуджених статкартку на підсудного (обвинуваченого) можна заповняти двома способами:
– у статкартці на підсудного (обвинуваченого), який іде першим за вироком суду, вказується загальна сума матеріальних і моральних збитків, у картках інших боржників ставиться «1»;
– загальна сума матеріальних і моральних збитків розподіляється між особами порівну.
Третій розділ статистичної картки «Відомості про вирок (ухвалу, постанову) суду» дає характеристику вироку. Цей розділ заповнюється на підставі рішень місцевих, апеляційних та касаційного судів (касаційного – тільки у разі перевірки вироку, ухвали чи постанови апеляційного суду, винесених ним як судом першої інстанції, або перевірки вироку чи постанови апеляційного суду, винесених ним в апеляційному порядку), для чого введені додаткові квадрати, заповнюючи які потрібно керуватися такими правилами:
– підсудний вважається виправданим тільки при повному його виправданні за всіма статтями пред'явленого обвинувачення;
– особа вважається такою, що справа стосовно неї закрита тільки при закритті кримінальної справи за всіма статтями пред'явленого обвинувачення;
– у випадку засудження особи за декількома статтями, в п. 24 «в» вона обліковується за тією статтею КК України, санкція якої передбачає більш сувору міру покарання;
– у п. 24 «в-1» відображаються всі інші статті КК України, за якими особа засуджена (у випадку закриття справи, виправдання особи чи застосування до неосудного заходів медичного характеру – всі статті, за якими було пред'явлено обвинувачення);
– у разі засудження особи за ч. 2 ст. 115 КК України в п. 24 «в-2» вказуються всі пункти, за якими особа засуджена;
– у п. 25 відображається міра покарання із врахуванням призначеного покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), сукупністю вироків (ст. 71 КК України) та призначеного більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України). Застосування чи незастосування ст. 70, 71 КК України відображається в п. 27;
– при складанні покарань у вигляді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати 15 років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більше 15 років, але не повинен перевищувати 25 років. При засудженні до реального позбавлення волі строком до 25 років включно у квадратах п. 25 проставляється двома цифрами строк позбавлення волі, заокруглений до найближчого цілого більшого числа (якщо число – одна цифра, то в першому квадраті додається 0).
У разі застосування до засудженого кількох додаткових мір покарання, в п. 26 заповнюється відповідна кількість квадратів, в інших – проставляється 0.
Четвертий розділ статистичної картки «Відомості про результати розгляду апеляції» і п`ятий розділ статистичної картки «Відомості про результати розгляду справи в касаційній інстанції» заповнюються у разі надходження апеляції чи касаційної скарги або касаційного подання.
Якщо справа розглядалась в апеляційній (касаційній) інстанції, то суддя апеляційного (касаційного) суду – доповідач у справі обов'язково повинен заповнити всі показники, що стосуються апеляційної (касаційної) інстанції та заповнити квадрати III розділу, закресливши дані першої та апеляційної інстанцій.
Розділ V заповнюється тільки у разі перевірки касаційною інстанцією вироку, ухвали чи постанови апеляційного суду, винесених ним як судом першої інстанції, або перевірки вироку чи постанови апеляційного суду, винесених ним в апеляційному порядку.
Заповнюючи ІV, V розділи, потрібно дотримуватися таких правил:
– у разі скасування вироку (ухвали, постанови) суду з направленням справи на новий судовий розгляд, повернення справи на додаткове розслідування, закриття провадження в справі, а також зміни вироку з перекваліфікацією обвинувачення – обов'язково заповнюються п. 23–34;
– якщо судом апеляційної (касаційної) інстанції закрито провадження за однією (з статей КК України, за якою особу було засуджено, то п. 23 – 24 заповнюються відповідно за статтями КК України, за якими особа залишилася засудженою;
якщо знижена міра покарання, обов'язково вносяться відповідні зміни до п. 25.
Статкартки на підсудного підписує (чітко пише своє прізвище) головуючий першої інстанції та суддя – доповідач у справі в суді апеляційної (касаційної) інстанції.
За показниками цих розділів і дається характеристика якості роботи судів по розгляду кримінальних справ.
При надходженні на вирок (постанову, ухвалу) суду апеляції секретар заповнює контрольний талон відповідної статкартки на підсудного (обвинуваченого), що направляється до управління юстиції, а заповнена головуючим статкартка – до апеляційного суду.
У справах на декількох засуджених (виправданих, осіб, справи що закрито чи стосовно яких застосовано заходи медичного характеру) в апеляційну інстанцію направляються статистичні картки на всіх осіб, у тому числі і тих, на вироки (постанови, ухвали) щодо яких не подавалися апеляції.
Місцеві суди щомісяця до 10-го числа направляють до управління юстиції для обробки статкартки на підсудних (обвинувачених), вирок яких набрали законної сили і контрольні талони від статкарток на осіб, кримінальні справи щодо яких знаходяться в апеляційній інстанції.
По цивільно-правовій статистиці в судових органах також заповнюється значна кількість документів первинного обліку, які характеризують цивільні справи, які розглядаються в суді. Документами карткової системи є такі:
форма №4 «Обліково-статистична картка на цивільну справу»;
форма №8 «Обліково-статистична картка на цивільну касаційну справу»;
форма №10 «Обліково-статистична картка на цивільну наглядову справу»;
форма №37 «Обліково-статистична картка на наглядову скаргу і витребувану цивільну справу»;
наряд №10 по окремих ухвалах;
наряд №11 скарги про відмову в прийнятті заяв.
Документи спискової форми є такі:
форма №38 «Журнал реєстрації видачі копії судових документів»;
форма №40 «Журнал судових засідань»;
«Журнал обліку осіб, оштрафованих за неявку в судове засідання» та багато інших. Усі ці документи заповнюються технічним персоналом суду, тому ми на них не зупиняємося.
Головний документ первинного обліку адміністративно-правової статистики – форма №7 «Обліково-статистична картка про адміністративне правопорушення» (карткова форма). В адміністративно-правовій статистиці застосовуються також багато документів спискової форми – різні журнали реєстрації.
продолжение
--PAGE_BREAK--