Товарознавча експертиза шоколаду, що підлягає митному оформленню з метою випуску у вільний обіг

Вступ
Розділ I Проблеминасичення ринку України якісними шоколадними виробами в Україні
1.1.Сучасний стан ринку шоколаду в Україні
1.2.ДМСУ як структура державного контролю щодо переміщення через митний кордонтоварів та інших предметів
1.3. Законодавча база, яка регламентує порядокі правила пропуску шоколадуРозділ II Товарознавча експертиза шоколаду,який надходить в Україну через митний кордон
2.1.Класифікація товарознавча шоколаду та за УКТ ЗЕД, що оформлюється на Північнійрегіональній митниці
2.2. Товарознавчаекспертиза шоколаду
2.2.1.Характеристика об’єкту та методів досліджень
2.2.2. Дослідження органолептичних показниківшоколаду
2.2.3 Дослідження фізико-хімічних показниківшоколаду
Розділ III Митнеоформлення шоколаду при перетині митного кордону України
3.1. Митно-тарифне регулювання та визначення митної вартості шоколаду
3.2. Порядок пропуску шоколаду через митний кордон України
3.2.1. Митний контроль та митне оформлення при переміщенні шоколадучерез митний кордон України
3.2.2. Порядок нарахування митних платежів на шоколадні вироби
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Додатки

ВСТУП
 
У багатьох книгах про шоколад говориться, що саме ацтекивперше культивували какао-дерева і винайшли шоколадний напій. І хоча це невідповідало істині, проте ацтеки зіграли велику роль у розширенні використаннякакао в Новому Світлі. Ацтекська легенда говорить, що насіння какао потрапилодо нас з Раю, і що з плоду какао-дерева виходять мудрість і сила. Какао-бобислужили в імперії ацтеків як гроші. Один мішок какао, що переносив торговецьторговцю в якості своєрідної “умовної одиниці”, уміщав близько 24.000 зеренкакао. Ще стародавні ацтеки готували з плодів какао своєріднийІ гострий напій„чокоатль", що в перекладі означає „гірка вода". У жителів Мексіки здавніх часів і до другої половини XIX ст. какао боби служили грошовими знаками.
Говорять, Христофор Колумб привіз какао-бобикоролю Фердинанду зі своєї четвертої експедиції в Новий  Світ, але ні самкороль, ні його придворні так і не звернули на чудовий дарунок особливої увагичерез велику кількість інших привезених скарбів. Однак протягом наступних староків після повернення Колумба шоколад з'явився і став популярний у Європі.Коштував він по 10-15 шилінгів за фунт і вважався напоєм для найвищого світу. Ушістнадцятому сторіччі іспанський історик Овієдо писав: «Тільки багатий ішляхетний міг дозволити собі пити шоколад, тому що він буквально пив гроші.Какао-боби використовували як валюту всі нації,… за 100 насінин какао цілкомможна було купити гарного раба.» Шоколад застосовується також і яклікувальний засіб ведучими цілителями того часу. Так, Христофор Людвіг Хоффманрекомендував шоколад як засіб проти багатьох хвороб, посилаючись на досвідлікування кардинала Рішельє.
 З розвитком промисловості шоколад став більш доступний, унього почали додавати молоко, спеції, різні солодкі речовини, вино і навітьпиво. Якщо спочатку шоколад вважався винятково чоловічим напоєм, надалі вінстав улюбленим дітьми. У 1674 році з застосуванням шоколаду почали готуватирулети і тістечка. Ця дата вважається датою появи "їстівного"шоколаду, який можна було не тільки пити, але іїсти. Ввезене в Іспанію какаопотрапляє спочатку в монастирі і до двіру короля, де користується великоюпопулярністю у придворних дам. З Іспанії «ксоколатл» проникає в Європу,швидко витісняючи мексиканські солодощі, виготовлені з очеретяного цукру іванілі. Уряд німецького імператора Карла V, усвідомлюючи комерційну важливістькакао, вимагає введення монополії на цей продукт. Однак,  вже в XVII столітті,загони контрабандистів активно ввозять його в Нідерланди. Перші ліцензії настворення шоколадного виробництва застосовують італійці. В Англії«Chocolate Houses» у ті часи більш відвідувані, чим кавові і чайнісалони. У XIX столітті з'являються перші шоколадні плитки, а Жан Неаусвинаходить першу цукерку з начинкою...
 На великий жаль, Україна не наділенаприродними ресурсами необхідними для культивування дерев какао, тому потреби всировині для виробництва вищезгаданих продуктів покриваються за рахунокімпорту. Близько 70% промислової переробки какао здійснюється в країнах, щокакао-імпортують в Україну, в основному, з Західної Європи і Північної Америки.Імпорт какао — бобів за останні 6 років збільшився майже втроє. У виробництвішоколадної продукції (цукерки, печиво із шоколадом, ізюм і горіхи в ньому ж іт.п.) центральне місце приділяється такій сировині, як какао-боби. Саме зкакао-бобів одержують какао-олію і какао-порошок – основні компоненти длявиробництва шоколадних продуктів і напою какао.
Основною сировиною для виробництва  какао-продуктів, шоколадута шоколадних виробів є какао боби. І це тільки перший етап на довгому шляху добанальної плитки шоколаду. Шоколадна експансія охопила планету. Сьогодні йомувсі народи і віки покірні. Але, як і в далекі часи, перш, ніж шоколад попадаєдо нас на стіл — у виді ніжного напою чи апетитної плитки, — він проходитьдовгий шлях “становлення”: від какао-бобів до власне продукту.
Какао боби — насіння плодів тропічного дерева какао Theobromacacao L. З одного дерева знімають від 50 до 120 плодів, з яких одержують усередньому 1 кг ферментованих сухих какао бобів. Бобипокриті твердою оболонкою — какао-веллою, у якій міститься зародок (паросток) ітверде ядро, що складається з двох сім'ядоль і вкриті ніжною сріблистоюплівкою.
Ціна на какао-боби залежить від безлічі різних факторів,зокрема, від якісних показників. Існує близько 14 широких-відомих різновидівкакао-бобів. Какао-боби розрізняються за походженням: найбільш якісний продуктмає африканське походження (Беріг Слонової Кістки, Гана і т.д.); далі заякісними показниками ідуть американські боби (Бразилія, Венесуела й ін.); інайменш якісні – походженням з регіону Азії й Океанії (Індонезія, Малайзія іт.д.). Крім того, ціна на боби залежить від сорту (1, 2, 3 – у залежності відрозміру, кольору, чистоти, цілісності і т.д.). Крім того, боби в Українузавозяться сирі, ферментовані, смажені, цілі, дроблені й ін., що також впливаєна ціну. Більш того, ціна може істотно коливатися в залежності від умовпостачання, а також від кількості проміжних ланок між покупцем і виробником.
Проведення товарознавчої експертизи допомагає визначитивідповідність шоколаду вимогам НТД, запобігає проникненню неякісних імпортнихта вітчизняних виробів на український ринок[25].
 Виходячи з результатів, одержаних при проведеннітоварознавчої експертизи, можна визначити країну походження товарів,правильність визначення коду за УКТ ЗЕД, що має вирішальне значення длявстановлення правильності режиму державного регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності.
 Дані, одержані під час проведення експертизи, впливають наформування митної вартості, адже виходячи з якості шоколаду можна правильновстановити ціну товару, яка суттєво впливає на платежі, які сплачуються додержбюджету.
В наш час митний кордон України перетинає велика кількістьшоколадних виробів, надходження яких на український ринок стимулює розвиток конкурентоспроможностівітчизняних товарів, сприяє їх вдосконаленню, відповідності сучасним потребамспоживача.
В зв'язку з вище сказаним метою даної роботи євивчення ринку шоколаду на Україні, дослідження асортименту шоколаду, щоперетинають митний кордон України. Дослідити особливості товарознавчоїекспертизи і визначити методи дослідження якості шоколаду, порядок пропуску тамитного оформлення шоколадних виробів за матеріалами Північної регіональноїмитниці.

РОЗДІЛ I
ПРОБЛЕМИ НАСИЧЕННЯ РИНКУ ЯКІСНИМИ ШОКОЛАДНИМИ ВИРОБАМИ В УКРАЇНІ
1.1.    СУЧАСНИЙСТАН РИНКУ ШОКОЛАДУ В УКРАЇНІ
Шоколад в Україні- настільки популярний, що навіть може відноситись до розряду товарів першоїнеобхідності. Фактично, попит в літній час проти зимового, за словамиоператорів шоколадного ринку скорочується в середньому у 3 рази (на цукерки, затими ж даними, попит влітку зменшується в 5 разів). Загалом, за рівнемспоживання на душу населення серед країн СНД Україна є одноособовим лідером. Асеред країн колишнього Радянського Союзу і Східної Європи наша країнапо споживанню плиткового продукту поступається лише більш благополучній Польщі.
Одним зпозитивних наслідків такої всенародної любові до шоколаду є активний внесокзакордонного та вітчизняного капіталу в українську промисловість, яка з 1997року розвивається ударними темпами. Валовий обсяг виробництва в Україні«кондитерки» протягом 1997-2002 років зріс не менше ніж у 2,5 рази.Позитивним можна назвати і активне витіснення шоколадного імпорту зукраїнського ринку, в якому сьогодні частка закордонних марок складає всукупності біля 5%. Не більше, ніж 5%-у долю займають і російські марки.
Дослідникивідзначають ряд змін на ринку шоколаду, які внесли розмаїтість в затишокостанніх двох років. Тим не менш, основна частка ринку (більше 80%) як і ранішерозподілена між трьома найбільшими виробниками. Лідер ринку «Крафт ФудзУкраїна» пропонує дві марки плиткового чорного та молочного шоколаду значинкою і без неї: «Корона» і «Мілка» в розфасовці 100,80, 40, та 15 грамів, упакованих в папір. В поточному році «Крафт ФудзУкраїна» вивела на ринок два найменування пористого шоколаду в100-грамовій розфасовці — чорний і молочний. Цілком закономірно, що знайбільших кондитерів саме «Крафт Фудз» досяг найбільшого успіху нашоколадному ринку, оскільки саме плитковий шоколад є основним продуктомкомпанії. Відповідно, для розвитку «Корони» і «Милки»використовуються кращі маркетингові сили та основні рекламні засоби[40].
Наступний лідер — компанія. з марками «Світоч» -виготовляє 15 найменувань 100-грамовихплиток, із яких: одна (молочний шоколад) не містить кускових добавок і начинки;п'ять без начинки, але із смаковими добавками; решта позицій — з кремовою абойогуртовою начинкою. Ще більшим розмаїттям начинок (15 смаків) в молочному абочорному шоколаді відрізняється марка «Зодиак» (100 і 50)компанії-лідера «Укрпромінвест Кондитер».
Крім«Зодіаку» з начинкою «Укрпромінвест» пропонує старі добрі «радянськібренди» з меленими добавками чи без них: «Гвардейский»,«Оленка», «Спорт», «Театральний»,«Чайка» ( всі — по 100 і 50 г). На особливому місці пористий шоколад«Люкс» в 100- і 75-грамовій розфасовці.
З більш ніжтрикратним відривом від «Укрпромінвесту» четверте місце займає вітчизняний«Корона» з великим розмаїттям (23 найменування) пористого та плоского шоколадуз добавками і без, який виробляється під марками: «Бон й Боник» (поки що єдиний в Україні дитячий шоколад, який виготовляється у великих об'ємах); «Бремена года»; «Дамское счастье», «Золотойзапас», «Золотой орешек», «Каприз». Всі марки «Корона»пропонує в 100-грамовій розфасовці. Російський виробник «РусскийШоколад» з однойменною та єдиною торговою маркою замикає п'ятірку лідерів.Доречі, на українському ринку конкуренція між «Русским Шоколадом» і «Короною»найбільш жорстка. Обидві компанії виготовляють 100-грамові плитки пористого таплоского шоколаду і пропонують дуже схожий смаковий асортимент. «РусскийШоколад» через використання давальницької сировини (сухе молоко )українського походження і пільгових умов увезення з Росії, утримує наукраїнському ринку нижчу ціну, ніж український «Корона».
Решта — іукраїнські, і закордонні виробники (кількістю біля десяти), чиї марки присутніна українському ринку, займають біля 14% ринку. (Дані дослідницької компанії АСШтате). При цьому найбільш активно ставку на шоколад на протязі останнього рокуробить підрозділ «Харківської бісквітної фабрики», кондитерськафабрика «Харків'янка». Чернівецька фабрика «Буковинка» зминулого року пропонує декілька найменувань плиткового шоколаду з фруктовоюначинкою в полімерній упаковці.
Імпортнийшоколад в 2001 році займав на українському ринку трохи більше 11%, з якихнайбільшу частку (3,4%) займав «Русский Шоколад». Марки виробництваГерманії загальними зусиллями контролювали трохи більше 4%, марки в російськоговиробництва -1,7%. «Старожил» українського ринку французька маркаРошен за різними даними контролює біля 0,1% — 0,2%.
Протягом минулогороку збільшилась кількість іноземних компаній .
Новий«гравець» — германський виробник Кіндер Со.- пропонує марку КіндерЗроі: 100-грамова плитка (з начинкою і без) " нестандартної"квадратної форми в особливій полімерній упаковці, зручній для споживання
«на ходу»[39].
До числа найбільшкрупних та відомих підприємств кондитерської промисловості вітчизнянихвиробників відносяться: фірма " Світоч" (м. Львів), Київська,Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Житомирська, Полтавська,Херсонська, Миколаївська кондитерські фабрики, а такожХарківська та Черкаська. Що стосується закордонних виробників, то серед нихнайбільш помітну роль грають «Кіндер Сюрприз», «Твікс»,«Баунті».
Одне ізперспективних направлень розвитку кондитерської промисловості — об'єднанняокремих підприємств для успішного виживання в умовах ринкових відношень, атакож максимального забезпечення вимог споживача. Таке партнерство вигідне якокремим областям, так і державі в цілому. Воно призводить до посиленняінвестиційної активності підприємств, і, як наслідок, збільшення надходжень добюджету.
Сьогодні на ринкуактивно працюють такі інтегровані структури, як АО «Укрпродспілка»(об'єднує 348 підприємств, в тому числі 3 кондитерські фабрики і 185кондитерських цехів), концерн «Укрпромінест» (його підсистема«КО8НЕК» об'єднує 4 кондитерські фабрики — Вінницьку, Київську таін.) і концерн «А.В.К.» (об'єднує 5 кондитерських фабрик -Донецьку,Луганську і Мукачевську, «Март», «Пчела»). Самим крупнимоб'єднанням на ринку кондитерських виробів є ЗАО «Укркондитер», доскладу якого входять 28 спеціалізованих підприємств (в тому числі і два вищезгаданих концернів).
Зараз ДП “Укрпромінвест — кондитер”розпоряджується 40 оптовими підприємствами, які активно розповсюджують нашупродукцію. Концерн “Укрпромінвест — кондитер”виробляє більше 200 найменувань кондитерської продукції — цукерки, шоколад,торти, крекери, вафлі та плодово-ягідне желе, виготовлених  з натуральних продуктів самої високої  якості.
Ядро промислового спектру ДП “Укрпромінвест — кондитер” представлено на українському та європейському ринку торговою маркою “ROCHEN”.
Торт «Київський», шоколад«Чайка», «Театральний», цукерки «Київ вечірній»,«Білочка», «Червоний мак», " Кара-Кум",«Гулівер» і т.д. мають великий  попит і користуються популярністю. Розробляютьсянові вироби. Наприклад, останні розробки — «Кузя» (цукерки з заповненням)і цукерки «Вінницкі галаретки» (плодове желе у шоколаді) -  ці виробидуже  подобаються замовникам.
Починаючи з 1998 року кондитерські виробиукраїнського концерну “Укрпромінвест — кондитер” розповсюджуються і швидко набираютьпопулярність за кордоном. Торговельні партнери працюють у країнах СНД (Росія,Молдова, Казахстан), США, Канаді, Німеччині, Ізраїлі і  т.д.
Київська кондитерська фабрика ім. Карла Маркса — одне з найстарішихпідприємств у Києві. Фабрика була та залишається однією з самих великих танайвидатніших кондитерських підприємств у  СНД.
Вімпорті шоколаду Україна займає дуже незначне місце – ледве менше 1% світовогообсягу імпорту, що за останні кілька років знаходиться на стабільному рівні 2,2млн. тонн. Ведучими ж країнами – імпортерами шоколаду є США – близько 18% ікраїни Західної Європи: Нідерланди (18%), Німеччина (14%), Великобританія (9%),Франція (5%). Так, хоча споживання какао на душу населення в Україні з 1991/92р. зросло майже на 125% і складає близько 0,5 кг – цей показник залишаєтьсядалеко за аналогічними рівнями в традиційних країнах-споживачах: Бельгія –близько 6 кг на душу населення; Ісландія і Данія – близько 5 кг; Німеччина,Швейцарія – близько 4 кг, Великобританія, Франція, Австрія – близько 3 кг.
У2001 році українські імпортери шоколаду були представлені 12 підприємствами:ОАО “Крафт Якобз Сушард Україна”, ЗАТ “Світоч”, ДП “Укрпромінвест-Кондитер”,АТЗТ “Харківська Бісквітна Фабрика”. Великими закордонними контрагентами торіквиступали такі фірми як: “Agroprodimpex Corp.” (США), “Taloka Ag.” (Швейцарія),“ADM Polska” (Польща), “Continaf B.V.” (Нідерланди). Імпорт здійснювався набазисних умовах постачання: FCA – 53%; DDU – 31%; CIP – 15%; DAF і EXW[34].
 ПідприємствоДП “Укрпромінвест-Кондитер” виробник кондитерської продукції.
Укрпромінвест- кондитер», складається з кондитерських фабрик:  Київськаім. К.Маркса, Маріупольська, Вінницька та Кременчуцька — ведучій національний виробник кондитерської продукції, та головний акціонер. Сьогодні, концерн“Укрпромінвест — кондитер” виробляє кожну четверту тону українських солодкихвиробів.
Висока якість продукції, її популярність та  високотехнологічнекерівництво створює основу для розвитку вітчизняних промислових дій та стійкогоположення на сучасному ринку. Динамічний контроль продажу міститьвеликомасштабний маркетинг разом з гнучкою стратегіею скидок.
Сьогодні асортимент кондитерської фабрикинараховує 200 найменувань кондитерських виробів – це різні види шоколаду,цукерки, карамелі, тістечка, крекери, плодово-ягідні желе. Фабричний фірмовийзнак зформувався в значній мірі на видатній славі цукерок «Київвечірній», шоколаду «Чайка», «Театральний», «Оленка»,торта «Київский» і багатьох видах іншої славнозвісної продукції. Одназ останніх новинок — шоколад «Зодіак» з плодовим і кремовим(молочним) наповненням.
Налагоджено випуск кондитерських виробів зрадіопротекторів — речовин, які допомогають захищати людський організм відрадіації. Назвемо декілька: цукерки «Заря Востока», «Київськиліхтарики», вафлі «Каротинові», «Медуниця»,«Зоряний світ» та багато іншого. Фабрика отримала багато міжнароднихнагород і дипломів за  названу продукцію.
 Це – великій успіх, хочазнадобився лише рік, щоб завоювати популярність серед  споживачів тазамовників.
За оцінкоюспеціалістів вітчизняні виробники конкурують з іноземними тільки по елітнимгрупам шоколадних виробів, а також в сегменті продукції в точній розфасовці.
Розміщенняпідприємств і концернів виробництва по областям України — досить рівномірне івідповідає густоті населення. Найбільш висока — в Києві, в південному тасхідному регіонах (Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Запоріжська, Донецькаобласті). В західному регіоні основний виробник солодощів — кондитерськіфабрики Львова і Мукачева.
Підводячи підсумок, слідзазначити широкі перспективи для розвитку вітчизняної кондитерської галузі, ізокрема, для виробництва шоколаду і шоколадних продуктів, оскільки існуючий наданий момент у країні рівень споживання на душу населення має великий потенціалдля зросту (з поліпшенням добробуту населення). Зріст обсягів імпорту сировиникакао-бобів, какао-продуктів та експорту шоколаду і шоколадних продуктів указуєтакож на широкі можливості сучасного виробництва і збуту українського продуктуза кордон. Крім того, іноземні інвестиції сприяють розвитку підприємств, хоча іставлять їх у залежність від політики і стратегій і іноземних партнерів[35].
1.2. ДМСУ ЯК СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГОКОНТРОЛЮ ЩОДО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ
Україна як суверенна держава самостійностворює власну митну систему і здійснює митну справу.
 Митна справа є складовою частиноюзовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.
З цією метою Постановою Верховної Ради України від12.12.1991року було створено Державний митний комітет України, який повинен буву найкоротший термін створити міцну розгалужену дієздатну структуру, якою насьогодні стала Державна митна служба України (далі – ДМСУ).
При здійсненні митної справи Україна дотримуєвизнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів,єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, іншихзагальноприйнятих міжнародною практикою норм та стандартів[4].
Порядок переміщення через митний кордон України товарів таінших предметів, митне регулювання, пов'язане з встановленням мита та митнихзборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митноїполітики становлять митну справу, якою керується ДМСУ. Митна справа в Українірозвивається у напрямі гармонізації та уніфікації з загальноприйнятими вміжнародній практиці нормами та стандартами [6].
 Митна справа в Україні включає в себевстановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон Українитоварів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та іншихзаходів щодо реалізації митної політики в Україні.
Україна бере участь у міжнародномуспівробітництві з питань митної справи.
Засади ДМСУ визначаються виключно Указом Президента “Продержавну митну службу України”. Кабінет Міністрів України організовує ізабезпечує здійснення митної політики. Безпосереднє керівництво митною справоюпокладається на Державну митну службу України, яка є центральним органом виконавчоївлади зі спеціальним статусом. Положення про Державну митну службу Українизатверджується Президентом України.  Митні органи України безпосередньоздійснюють митну справу[5].
Збільшення кількості суб`єктівзовнішньоекономічної діяльності, підвищення їхньої активності на зовнішньомуринку в умовах стабілізації ринкової економіки призвело до необхідностіудосконалення структури митної системи. Це стало можливим з виходом УказуПрезидента від 29 листопада 1996 року за №1145/96 “Про державну митну службу”,на виконання якого у митній системі України проведено ряд організаційнихзаходів щодо реформування митних органів. У процесі перебудови митної системибуло принципово змінено схему управління митними органами, зменшено кількістьмитниць, ліквідовано територіальні митні управління. Натомість  було створенорегіональні митниці, що поєднали в собі функції оперативних і координуючихорганів у регіоні[2].
Органи державної влади, органи місцевогосамоврядування, установи, організації та громадяни не мають права втручатися вслужбову діяльність митних органів України, крім випадків, передбаченихзаконами України.
Систему митних органів України складають:
î Державнамитна служба України;
î регіональнімитниці;
î митниці;
î спеціалізованімитні управління та організації;
î установиі навчальні заклади.
Створення, реорганізація та ліквідація митниць,спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладівздійснюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерствомфінансів України[5].
Митні органи України у своїй діяльностівзаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування,підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Законодавством України встановлюєтьсякомпетенція митних органів України щодо виконання таких функцій:
1.         захистуекономічних інтересів України;
2.         контролюза додержанням законодавства України про митну справу;
3.         забезпеченнявиконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовномитної справи;
4.         використаннязасобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні черезмитний кордон України товарів та інших предметів;
5.         митнеоформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються черезмитний кордон України;
6.         комплексногоконтролю разом з Національним банком України за валютними операціями;
7.         здійсненнязаходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасникамизовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку з участюМіністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;
8.         створеннясприятливих умов для прискорення товарообігу та товаро- і пасажиропотоку черезмитний кордон України;
9.         боротьбиз контрабандою та іншими порушеннями митних правил;
10.      співробітництваз митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнароднимиорганізаціями з питань митної справи;
11.      веденнямитної статистики[8].
Деражавна митна служба України сприяє зміцненнюсистеми митних органів, удосконаленню процедур митного контролю, посиленнюборотьби з контрабандою, незаконним переміщенням наркотиків та іншимиправопорушеннями.
Під час здійснення своїх функцій митні органи України можутьспівпрацювати з митними та іншими органами іноземних держав та з міжнароднимиорганізаціями.
Товари, в тому числі і шоколадні вироби, майно,транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордонУкраїни, підлягають митному контролю. Крім митного контролю, вони можутьпідлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному таекологічному контролю відповідно до встановленого законодавством порядку. Митнеоформлення може бути завершено тільки після закінчення зазначених видівконтролю[7].
1.3. ЗАКОНОДАВЧАБАЗА, ЯКА РЕГЛАМЕНТУЄ ПОРЯДОК І ПРАВИЛА ПРОПУСКУ ШОКОЛАДУ
Державна митна служба в Україні регулюєтьсяЗаконом “Про митну справу“, Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність України“, Митним кодексом  України, Законом України «Про митнийтариф» та іншими законодавчими актами [3].
З метою захисту національноготоваровиробника, стимулювання експорту товарів, сприянню зміцнення системимитних органів, удосконалення процедур митного контролю, посилення боротьби знезаконним переміщенням предметів та іншими правопорушеннями  кожна держававизначає комплекс заходів, що регулюють порядок та умови пропуску через митнийкордон товарів, послуг, транспортних засобів та інших предметів.
Митний кодекс  України введено в діюПостановою Верховної Ради України від 12.12.1992року за № 1970-ХІІ. Визначаючиправові, економічні та організаційні основи митної справи в Україні, вінспрямований на захист економічного сувернітету та економічної безпеки України,активізацію її зовнішньоторговельної діяльності. Кодекс має на меті забезпечитивиконання митними та іншими державними органами, громадянами, суб`єктамизовнішньоекономічної діяльності прав та обов`язків у галузі митної справи[9].
Ряд Указів Президента України спрямовано нарегулювання зовнішньоекономічної діяльності. Даними Указами в Україні введено вдію правила “Інкотермс-90”, розроблено державну політику регулювання імпорту,введено в дію систему валютного та експортного контролю, обліку окремих видівзовнішьоекономічних договорів (контрактів), регулювання бартерних(товарообмінних) операцій, визначено основні механізми та порядок проведеннядеяких зовнішньоекономічних операцій.
Перш завсе, це наказ ДМСУ від 14 жовтня 2002р. № 561 “Про порядок здійснення митногооформлення товарів та транспортних засобів із застосуванням вантажно-митноїдекларації”, який дозволяє вдосконалити організацію митного контролю тавизначає послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні митногооформлення шоколаду, що прискорює їх пропуск через митний кордон України[16].
Основні положення тарифного регулювання вУкраїні викладено в Законі “Про Єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 року, аставки імпортного мита затверджено Декретом Кабінету Міністрів України від 11січня 1993року за №4-93 “Про Єдиний митний тариф України”. Законом України “ПроЄдиний митний тариф” визначено, що ввізне мито нараховується на товари, в томучислі і на шоколад, які підлягають митному оподаткуванню на базі їх митноївартості. Митний тариф за своїм економічним складом та характером дії належитьдо вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту[1,2].
Законом України від 23.09.94 р. за № 185/94-ВР“Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено термінпроведення розрахунків у іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічнихоперацій суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності[4].
Документом, який регулює зовнішньоекономічнудіяльність в Україні, є Закон України від 16 квітня 1991року за №959-ХІІ “Прозовнішньоекономічну діяльність”, який запровадив правове регулювання видівзовнішньоекономічної діяльності, визначив коло фізичних і юридичних осіб, щомають право займатися нею, заклав основи зовнішньоекономічного законодавстваУкраїни як незалежної держави[5].
Крім того, з метою захисту національноготоваровиробника, стимулювання експорту шоколадних виробів, а також длязабезпечення митного контролю та для застосування засобів державногорегулювання при ввезенні на митну територію України, вивезенні за її межі татранзиті даних виробів використовується також комплекс інших документів, яківизначені нашою державою і регламентують порядок і правила пропуску шоколаду .
Інструкція ДМСУ від 9 грудня 1999р. № 1178/145/90 “Провизначення переліку документів, необхідних для митного оформлення товарів,майна, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митнийкордон України в режимах імпорт, експорт, транзит” дозволяє визначитисукупність документів, які будуть необхідні для здійснення митного оформленняшоколаду в різних митних режимах[20].
Наказ ДМСУ від 8 грудня 1998р. № 771 “Про затвердженняПоложення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниціпризначення” дозволяє встановити надійний контроль за переміщенням шоколаднихвиробів між митницями України, оперативно відреагувати у разі виникненняускладень чи непередбачених ситуацій під час такого переміщення, підвищеннярівня відповідальності осіб, що здійснюють перевезення вантажів, а також дляведення статистичної обробки та аналізу інформації про вантажі, якіпереміщуються.
Дія цього документу поширюється на переміщення тих шоколаднихвиробів, які перебувають під митним контролем та переміщується між митницями натериторією України всіма юридичними та фізичними особами[15].
Наказ ДМСУ від 24 квітня 1999р. № 240 “Прозатвердження порядку заповнення та використання попереднього повідомлення”забезпечує здійснення контролю за доставкою виробів шоколаду, які ввозяться намитну територію України в митному режимі імпорт та переміщуються з будь-якоюметою, крім транзиту[18].
Відповідно до Наказу ДМСУ від 9 липня 1997р. №307 “Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митноїдекларації” визначається загальний порядок заповнення граф вантажної митноїдекларації, які містять відомості про товар та мету його переміщення черезмитний кордон України або про зміну митного режиму щодо нього, а такожінформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики і нарахування митних платежів[17].
Нарахування митних платежів, в тому числі митата митних зборів, при митному оформленні та переміщенні шоколадних товарівчерез митний кордон України здійснюється відповідно до таких законодавчихактів, як постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997р. № 65 “Проставки митних зборів”, № 363 “Про затвердження порядку справляння митнихзборів, які нараховуються за ВМД”.
Керуючись Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 жовтня 1999р. №1598 “Про затвердження порядку визначення митноївартості товарів та інших предметів у разі переміщення через митний кордонУкраїни” проводиться визначення митної вартості шоколаду. Митна вартість єосновою для нарахування мита, митних зборів та інших митних платежів, а такождля встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягненняштрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбаченихзаконодавчими актами України, і для ведення митної статистики[7].
РОЗДІЛ IIТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ШОКОЛАДУ,ЯКИЙ НАДХОДИТЬ В УКРАЇНУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
2.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВРОЗНАВЧАШОКОЛАДУ ТА ЗА УКТ ЗЕД, ЩО ОФОРМЛЯЄТЬСЯ НА ПІВНІЧНІЙ РЕГІОНАЛЬНІЙ МИТНИЦІ
За більш ніж 200-річну історію шоколад потерпівбагато рецептурних фермових та інших технологічних змін і нововведень. Сьогодніасортимент шоколаду в Україні за різноманітністю смаків і видів мало чимпоступається ринкам європейських країн. І визначається за багатьма показниками.
Десертнашоколадна маса характеризується високими смаковими та ароматичнимивластивостями і тонкою дисперсністю.
Асортимент шоколаду поділяють за кількома ознаками. Залеж­новід способу випуску шоколад буває плитковим, фігурним і в по­рошку; за складом- без начинки і з начинкою, без добавок і з до­бавками, за складом і способомобробки шоколадної маси — зви­чайним і десертним.
Шоколад. Вироби з маси какао з буряковим чи очеретяним цукром, ззбільшенням чи без збільшення олії какао і пряностей.
Шоколади повинні містити, щонайменше, 95% маси какао і,принаймні, 40% складових частин какао. Вміст цукру, таким чином, не повиненперевищувати 60%[36].
Якщо додані інші припустимі речовини, то сума загальноїкількості їх і цукру не повинна перевищувати 60%.
Шоколади не повинні містити сторонніх жирів і сторонніхмінеральних речовин. Лушпайки і сім'ядолі какао повинні міститися лише втехнічно неминучих кількостях. Залишки, що виходять при очищенні бобів какао,не повинні домішуватися до шоколаду чи перероблятися на шоколад.
Вміст мінеральних речовин не повинен, як правило,перевищувати 2,5%; при дуже високому вмісті маси какао він може доходити до 3%.Вміст піску не повинний перевищувати 0,1%.
Шоколад з марципаном, шоколад з марципановим кремом. Шоколад з марципаном повиненмістити марципан. Шоколад з марципановим кремом має містити крем з такоюкількістю марципана, щоб смак останнього чітко почувався. Уживання засобів, щозаміняють марципан, заборонено.
Фруктові шоколади — шоколади, що виготовляються винятково із складовихчастин фруктів, (фруктових мас, фруктових паст, а також і в концентрованомувиді). Шоколади, приготовлені добавленням до них натуральних чи штучнихароматів, повинні бути позначені винятково як «шоколади з фруктовим присмаком».У шоколадах, приготовлених із фруктовою м'якоттю з лимонних сортів,допускається збільшення аромату натуральної кірки. Бананове борошно невважається фруктовою масою.
Горіхові шоколади — незалежно від того, чи містять вони горіхи вцільному виді чи в тонкорозтертому стані, повинні бути приготовлені так, щобвільна від горіхів шоколадна маса відповідала приведеним вимогам дляшоколадів[37].
Склад багатьох видів шоколаду поліпшують за рахунок горіхо­воїсировини в поєднанні з сухим молоком. З обмеженим вмістом какао тертоговиробляють шоколад Лотос — 14,5 % і Чайка — 15, се­реднім — Веселі хлоп'ята — 20, Чибіс — 20, Казки Пушкіна, Байки Крилова і Театральний — 22, Новинка — 23%. На сухому молоці і каві натуральній виготовляють шоколад Попелюшка, фундукусма­женому тертому — Ведмедик — 20 і Сьоме небо — 8,7 %. За рецеп­турою вшоколаді Сьоме небо багато какао тертого — 42 %.
Шоколад звичайний також випускають з великими добавками,переважно з ядрами горіхів: фундук цілий або половинки — вхо­дить до рецептуришоколаду Золотий горіх; фундук подрібнений — Горіховий; кешью або фундукподрібнений — Витязь; ядро арахісу смажене ціле і подрібнене — Парус. До складувсіх видів шоколаду, крім Золотий горіх, входить сухе молоко, а Витязь — такожі сухі вершки. Для шоколаду Три мушкетери наповнювачем є подрібнені вафельнілисти, Фантазія — крихти печива, Сузір'я — нарізані цука­ти з кавунових кірок — 17 %. Частка какао тертого найбільш висока в рецептурі шоколаду Горіховий — 24%.
Під «горіхами» у цьому випадку потрібно розуміти тількилісові і волоські горіхи. Легке часткове знежирення, якщо воно виробляєтьсятільки з метою готування шоколаду з горіхами, допускається. Уживання залишківвід пресованих горіхів (горіхових макух) забороняється.
Шоколади з земляними горіхами, з кокосовими горіхами і т.п. повинні носити відповідніназви, які точно вказують на склад. Збільшення олій земляного горіха ікокосового до цих сортів шоколаду забороняється[38].
Пористий шоколад отримують із десертноїшоколадної маси без добавок чи з добавками. Форми заливають на % об'єма,поміщають у вакуум-апарати і витримують в рідкому стані при температурі 40градусів протягом 4 годин. При знятті вакууму кульки повітря розширяються ізбільшують об'єм шоколадної маси. Після охолодження маса застигає, зберігаючимілко-пористу структуру виробу. Дякуючи такій структурі, шоколад швидко тає уроті, миттєво, залпом віддаючи весь смаковий букет, що не може не сподобатись ідитячій, і дорослій аудиторії споживачів. Найбільш відомими представникамицього виду є суміш компанії «Корона», «Каприз» і «Дамскоесчастье» цієї ж компанії.
Шоколад із кремом складається з внутрішнього ядра (крему) і зовнішньогошару із шоколадної маси; остання повинна задовольняти приведеним вимогам дляшоколадної маси. Крем не повинен містити крохмалю. Якщо в назві зазначено прозастосування особливих речовин, то останні повинні міститися в прийнятій уторгівлі формі.
Горіховий шоколад. З горіхів, уживаних для приготуванняшоколадів з горіхами, повинна бути вилучена пресуванням половина олії; те ж іпри шоколаді з мигдалем. Якщо для готування таких кремів, що носять спеціальніпозначення, користалися штучними есенціями, то це повинно бути ясно зазначено вназві шоколаду (наприклад, «смак рому»).
Молочні і вершкові шоколади є виробами з маси какао, цукру іскладових частин молока і сливок з додатком чи без додатка олії какао. Молочніі вершкові шоколади повинні містити не менш 12,5% маси какао і, принаймні, 25%складових частин какао. Вміст цукру в молочних і вершкових шоколадах не повиненскладати більш 60%.    
Шоколад зі знятого молока повинен бути точно позначений уназві. Він має містити не менш 12,5% сухого залишку знятого молока. Додатокзверх ціх норм для смаку порошку незбираного молока припустимий без позначення.
Шоколад з молоком, власне, чи шоколад з незбираного молокаповинен містити не менш 12,5% сухого залишку незбираного молока. Збільшеннясухого залишку знятого молока не допускається[33].
Шоколад з сливками повинен містити стільки порошку сухихвершків, щоб вміст вершкової олії був не менш 5,5%. Збільшення для смаку, крімтого, незбираного молока чи сухого залишку незбираного молока припустима безпозначення. Плавлені шоколади повинні містити не менш 35% маси какао і не менш50% складових частин какао: какао маси й какао олії. Загальний вміст олії какаоповинно бути не менш 30%. Шоколад звичайний без добавок виготовляють ізцукрової пудри какао тертого, какао масла з включенням соєвого фосфатидногоконцентрату і ароматизатору (ванілін або ванільна есенція). Ви­пускають увигляді загорнутих плиток масою не більш як 150 г. Для виробництва Ванільногосолодкого шоколаду, масова частка жиру в якому більша як 34 %, витрачають 262,3кг какао тертого і 188,9 кг какао масла. Шоколад Дитячий, Дорожний, Цирквипуска­ють за однаковою рецептурою з масовою часткою цукрової пудри 57 %. Навиробництво 1 т шоколаду витрачають 217,3 кг какао тер­того і 204,3 кг какаомасла. Шоколад Полярний має гіркуватий смак внаслідок високої концентрацієюкакао тертого (514,5 кг/т) і низької концентрації цукрової пудри -(430,5 кг/т).Шоколадні ґудзи­ки з нонпареллю випускають загорнутими у вигляді дрібних круг­лихґудзиків, розфасованих у коробки. Частка драже Нонпарель становить 25 %.Шоколад звичайний з добавками виробляють у широкому асор­тименті, в тому числіз сухим молоком. На какао маслі (31 %) і су­хому молоці (25 %) виготовляютьБілий шоколад, з обмеженим вмістом какао тертого (6,9 %) і високим сухогомолока (32 %) — шоколад Місячний, а також Білосніжка, до рецептури якоговходить 10 % какао тертого і 33 % сухого знежиреного молока. До складу шоколадуОленка входить 14% какао тертого, 10,8% сухого молока і 13,7 % сухих вершків.Вміст какао тертого в шоколаді Вершковий — 22 %, Південний — 22,7 і Дюймовочка- 25,6, дуже ви­сокий — в шоколаді Особливий — 46,6 %, де мало сухого молока(9,3%).
Шоколад, крім шоколаду з молоком і з вершками, повиненмістити не більш 2,5% води; вміст піску вільної від жиру і цукру сухої маси неповинен перевищувати 0,3%. Шоколад з молоком і шоколад з вершками. Вміст масикакао повинен складати тільки 10%.
Шоколад десертний без добавок характеризується кращими споживчимивластивостями завдяки використанню для більшості видів какао бобів вищих сортіві коншуванню шоколадної маси.
Десертний шоколадвідрізняється підвищенимвмістом какао маси і меншим вмістом цукру ( не більше 55% ), ніж звичайнийшоколад. Колір шоколаду темно-коричневий, смак з тонкою гіркістю і сильнимшоколадним ароматом, з високою дисперсністю твердої фази.
Вміст какао тертого високий, менший у шоколаді Візерунковий,Зоологічний і Шоколадні фігурки без начинки — 27 %, Шоколадні ме­далі — 28,Срібний ярлик — 29, Гвардійський і Наша марка — 33; ви­щий — у шоколаді Люкс — 40, Слава — 44, Одеса — 45 і Райдуга -47 %. Масова частка жиру передбачена від33 (Райдуга) до 37 % (Візерунковий, Зоологічний, Шоколадні фігури без начинки).Маса плиток — не більш як 150 г, а шоколаду Слава — 75 г.
Шоколад десертний з добавками відрізняється різнорідністюорганолептичних ознак, зумовлених внесенням сухого молока (Екстра з молоком,Пінгвін, Молочний, Лакомка, Київ, Горбоконик), згущеного молока (Ювілейний),сухих вершків (Казка) і ядра фундука смаженого тертого (Олімпійський), мигдалюсмаженого тертого (Столичний, Міньйон)[32].
Завдяки добавкам деякі види шоко­ладу містять обмеженукількість какао тертого:  Київ -9,3 %,  Ласунка — 9,7, Молочний — 10,9, Казка — 14,1, Міньйон — 27, Пі.чгаік -20,1. Дуже високий вміст какао тертого маєшоколад Столичний -56,3 %. Шоколад Коник-Горбунок випускають пористим. Маса йогоплиток 75 г, тоді як маса плиток інших видів може досягати 150 г.
Десертний шоколад з великими добавками може включати, %: ядрафундука цілі (Горішок) — 17 і подрібнені (Натхнення) — 15, а та­кож вафліподрібнені (Шоколад з вафлями), кунжутне ядро (Пое­ма) — 20, кукурудзяніпластівці (Ракета). Останній випускають по­ристим, маса плиток — до 75 г.
Звичайний шоколад характеризується більшнизькими смаковими та ароматичними властивостями і менш тонкою дисперсністю.Вміст цукру в ньому — не більше 63%.
Шоколад бездобавок виробляють із какао тертого, цукрової пудри і масло какао. Такийшоколад має специфічні властивості, характерні какао-бобам. Змінюючиспіввідношення між цукровою пудрою і какао тертим можна змінити смаковіособливості одержуваного шоколаду — від гіркого до солодкого. Чим більше вшоколаді какао тертого, тим більш гірким і більш яскравим ароматомхарактеризується шоколад і тим краще ціниться.
Основні сортишоколаду без добавок:
-   десертний — Корона, Гвардійський, Люкс, Спорт, Шоколадні медалі, Шоколад фігурний;
-    звичайний — Дорожній, Дитячий.
Шоколад здобавками виготовляють із какао тертого, масла какао, цукрової пудри ірізноманітних живильних смакових і ароматичних засобів.
У якості добавокчастіше всього використовують сухе молоко, сухі вершки, ядра горіхів, каву,вафлі, цукати, спирт, коньяк, ванілін, харчові есенції та ін,. Співвідношенняміж перерахованими складовими частинами шоколаду відображає особливості цьогоасортименту і коливається в широких межах[36].
Шоколад з наповнювачем виробляють із шоколадноїмаси без добавок і з добавками молока. Випускають його у вигляді плиток,батонів, ракушок та інших фігур з різноманітними наповнювачами: горіховими,помадними, шоколадними, сливовими, фруктово-желейними, кремовими, молочними.
Шоколад диабетичнийпризначенийдля хворих цукровим діабетом. До складу такого шоколаду замість цукру вводятьсорбіт або ксиліт.
Шоколад білий виготовляють іззаміною какао-порошку на масло какао, в результаті чого в ньому практично невідчувається «шоколадна гірчинка». Сьогодні Дніпропетровська фабрика «Конті»- єдиний вітчизняний виробник, який освоїв випуск білого шоколаду.
В залежності від форми шоколад випускають увигляді плиток, фігур і у порошкоподібному стані.
Шоколад з начинками може бути декількох різновидностей залежно від видуначинок, їх частки, форми виробів, виду шокола­ду. Його випускають у виглядішоколадних батонів і шоколадних фігурок (рис. 6). Шоколадні батони виробляютьпрямокутної форми, масою до 50 г, з начинками помадно-вершковою, крем-брюле, фруктово-мармеладкою,фруктово-ягідною, шоколадною. Шоколад Харківський буває з помадно-шоколадною,молочно-помадною, помадно-фруктовою і шоколадною начинками. Частка начинокбільшості видів шоколаду становить 42 %.
/>
Рис. 2.1 Схема операцій утворення шоколадних виробів значинкою
Де, 1 — заливання шоколадної маси; 2 — остигання шоколадноїмаси на стін­ках форм з утворенням кірочки; 3 — виливання неостиглої шоколадноїмаси; 4 — заливання начинки; 5 — ущільнення і охолодження начинки; б -заливаннядна шоколадною масою і її охолодження; 7 — виділення гото­вих виробів з форм
Шоколадна маса для обгорток повинна містити тільки 33% масикакао й у цілому 35% олії какао. Молочний шоколад виготовляють з шоколадною,праліновою, молочно-помадною, помадно-фруктовою, фруктово-мармеладною,фруктовою начинками[32].
Шоколадні фігурки випускають з такими начинками: Рожки — шо­коладно-кремовою,Ракушки і Підкови — праліновою, Жучки — по­мадною з мандариновим джемом, Рачки- гюмадно-вершковою, Гостинець — з настоєм медовим. Маса шоколадних фігур, г:Рож-Ки — 25, Гостинець — 50, Ракушки і Підкови — 250. Серед розглянутих видіввиробів дітям віком від 5 до 10 років можна рекомендувати шоколад без какаотертого (Білий шоколад) і з обмеженим його вмістом (Місячний, Лакомка, Київ), атакож шо-ког.ад молочний я начинками, а дітям старшого віку — шоколад з масовоючасткою какао тертого до 15 %. (Білосніжка, Оленка, По­пелюшка, Чайка, Лотос,Казка та ін.).
Шоколадний порошок — (шоколадне борошно, шоколадна пудра, шоколад дляпитва, тертий шоколад) — вироби, одержувані в процесі готування шоколаду зкакао, що може бути більш-менш знежирена і містити не більш 60% цукру. Масакакао повинна містити не менш 10% жиру. Часткове знежирення повинно бутизазначено в кожнім випадку приєднанням безпосередньо до головної назви слів«частково знежирений». Прості суміші порошку какао з цукром не повинніназиватися шоколадним порошком і т.п. Пряності та інші додатки, як пришоколаді.
Шоколад у вигляді порошку випускають двох видів. До складупершого входить цукрова пудра і какао терте (по 506,7 кг/т). Масо­ва часткажиру (27,1 ±2)%. Другий вид шоколаду з вершками включає, кг/т: цукрову пудру — 461, какао терте — 149,7, какао мас­ло — 107,7, вершки сухі — 292,3, ванілін — 0,2. Масова частка жиру (30,8 ± 2) %.Шоколадний порошок може містити і менш 10%олії какао.
В залежності відрецептури і способу виготовлення:
•   десертний ;
•   звичайний ;
•   пористий ;
•   білий;
•   длядіабетиків;
•   порошкоподібний;
•   чорний;
•   молочний .
В залежності відоформлення:
•   штучний;
•   ваговий ;
•   в наборах .
В залежності відформи:
•   у виглядіплиток ;
•   у виглядімедалей ;
•   фігурний;
•   у виглядібатонів .
В залежності відмаси:
•   різний до 300г[42].
За «Українською класифікацією товарівзовнішньоекономічної діяльності» (УКТЗЕД) какао та какао-продукти належать до18 групи[5] :
 
18                                  Какао тапродукти з нього
18     1801 00 00 00     Какао-боби, цілі тарозмелені, сирі або смажені
18     1802 00 00          Шкарлупи,шкірки(лушпайки)та та інші виходи з какао:
18     1803                    Какао-паста,знежирена або незнежирена:
18     1804 00 00          Какао-масло,какао-жир:
18     1805 00 00          Какао-порошок, бездодання цукру чи інших подсолоджувальних речовин:
18     1806                    Шоколад та іншіготові харчові продукти з вмістом какао:
18     1806 10               -Какао-порошок, здоданням цукру чи інших подсолоджувальних речовин:
18     1806 20 10 00     — з вмістом 31мас.%або більше какао-масла або з вмістом у сумі 31 мас. % або більше какао-масла імолочного жиру
18     1806 20 30 00     — з вмістом у сумі25 мас .% або більше, але менш як 31 мас. % какао-масла та молочного-жиру
18     1806 20 50 00     — з вмістом 18 мас .%або більше какао-масла
18     1806 90 50 00     --кондитерські виробиз цукру та їх замінники, виготовлені з продуктів, які замінюють цукор і містятькакао
18     1806 90 60 00     — пасти, які містятькакао
18     1806 90 70 00     --готові вироби, якімістять какао і використовуються для виробництва напоїв[5,6].
2.2. ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСЕРТИЗА ШОКОЛАДУ
Товарознавча експертиза – дослідження партії товару знаданням компетентного заключення. Існує товарознавча експертиза кількості,якості, відповідності товару вимогам нормативно-технічної документації, умовамконтракту.
В наш час на ринок України надходить величезнакількість різноманітних товарів як вітчизняного, так і закордонноговиробництва. Якість цих товарів не завжди є задовільною, і тому щоб недопустити неякісні товари до споживача проводять товарну експертизу.
Експертиза проводиться на комерційній основіза заявками зацікавлених підприємств, організацій, об`єднань, фірм, приватнихосіб для визначення якості, комплектності, кількості шоколаду, визначення йоговартості, країни походження імпортних шоколадних виробів та проведенняекспертизи на відповідність коду Гармонізованої системи опису і кодуваннятоварів.
У випадку підозри неналежної якості товарів або їх недостачі,отримувач вантажу може замовити товарознавчу експертизу, зокрема експертизукількості та якості товарів.
Незалежну експертизу кількості, якості товарів в Україніпроводять експерти Торгово-промислової палати (далі — ТПП), так як дані функціїпокладені на них відповідно до Статуту даної організації.
При проведенні експертизи кількості товару перевіряєтьсявідповідність фактичної його наявності даним, зазначених у транспортнихсупровідних, розрахункових документах [31].
Експертиза якості — це оцінка якісних характеристик товаруекспертами для встановлення відповідності вимогам нормативних документів.
Обов’язковість експертизи товарів зумовлюється її сутністю, іпередусім тим, що в основі її є оцінка органолептичних властивостей іпоказників, що значною мірою наближує експертизу до оцінки товару споживачами.
Крім того, завдяки достоїнствам органолептичного методувизначення показників якості (швидкість, доступність) забезпечуєтьсяідентифікація товару, а дійсні значення органолептичних показників дозволяютьпрямо чи опосередковано оцінювати й інші групи показників (фізико-хімічні тамікробіологічні).
Це передбачає напрямок експертизи товарів, а також необхідністьу додаткових дослідженнях із застосуванням вимірювальних та інших методівекспертизи.
Іноді експертизу товарів зводять виключно до органолептичноїоцінки показників якості, але це неправильно. Оцінка органолептичнихвластивостей і показників лише один із елементів цієї експертизи, хоч і дужезначний[21].
 Також спірні питання з митного контролю (коли  підвидом какао-бобів (смажених, мелених) завозиться какао-терте, або окремі фірмизавищуючи ціни на продукт, можуть переслідувати визначені комерційні цілі)регулюються Регіональною митною лабораторією:
 1.Проведення  матеріалознавчих, хімічних, технічнихдосліджень і експертиз  з метою:
 2.Уточнення класифікації речовин, матеріалів,виробів(товарів), що переміщуються через митний кордон України, підтвердженняїх складу, марки тощо;
 3. Проведення експертиз з метою підготовки висновків,необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТЗЕД.
 4.Виконання робіт з метою надання рекомендацій дляідентифікації товарів щодо відповідності їх контрольним спискам.
 5. Взяття проб, проведення досліджень і зберіганняконтрольних проб (зразків) продукції згідно з вимогами Постанови КМУ від 21жовтня 1998р. №1665.
2.2.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ ТАМЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
При порівнянні якості шоколаду закордонного виробництва –потрібно оцінювати якість певних видів шоколаду. Метою цього питання євисвітлення та характеристика методик проведення оцінки органолептичних тафізико-хімічних показників якості шоколаду, а саме цукерок у формі батончиків“Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей”[22].

Таблиця 2.1
Характеристика шоколадних виробів, щодосліджуються
Характеристики
виробу Цукерки у формі батончиків “Снікерс”, 1-й зразок
Цукерки у формі батончиків
“Марс”,
2-й зразок
Цукерки у формі батончиків  “Мілкі Вей”,  3-й
зразок 1 2 3 4 Виробник ТОВ “Марс”, Росія, 142800, Московська обл., м. Ступіно-1 ТОВ “Марс”, Росія, 142800, Московська обл., м. Ступіно-1 ТОВ “Марс”, Росія, 142800, Московська обл., м. Ступіно-1 1 2 3 4 Масса нетто 100 г 50 г 26 г Маркування Українською, російською, англійською мовами Українською, російською, англійською мовами Українською, російською, англійською мовами Упакування Одношарова ламінована плівка Одношарова ламінована плівка Одношарова ламінована плівка Срок зберігання 8 місяців 9 місяців 9 місяців 100 г продукту містять :
Жирів- 14,0 г,
білків- 25,4 г,
вуглеводів- 29,5 г
Жирів- 14,0 г,
білків- 25,6 г,
вуглеводів- 29,6 г
Жирів- 14,0 г,
білків- 25,6 г,
вуглеводів- 29,6 г
Енергетична цінність
100 г продукту 338,2 кКал 364 кКал 364 кКал ДСТУ 3924-2000 3924-2000 3924-2000
Особливості
зберігання
Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці при температурі 8оС до 22оС та відносній
вологості повітря не більше 75%
Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці при температурі 8оС до 22оС  та відносній
вологості повітря не більше 75%
Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці при температурі 8оС до 22оС  та відносній
вологості повітря не більше 75%
На основі будуть проводитьсь наступні випробування у такомупорядку: органолептичне дослідження, після чого — фізико-хімічні випробування.
 Органолептичні показники визначають у наступнійпослідовності :
-    смак ізапах;
-    зовнішнійвигляд;
-    форма;
-    консистенція;
-    структура.
Після органолептичних показників визначаються фізико-хімічніпоказники, такі як:
-                ступіньподрібнення шоколадної маси, (%);
-                відхиленнявід рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній  масі,(%);
-                відхиленнявід рецептурного значення масової частки вологи в готовому виробі, (%);
-                масовачастка золи, (%);
-                масовачастка металевомагнітної домішки, (%).
Щоб одержати потрібну для дослідження середню пробу припорошкоподібних продуктах, як знежирене какао, шоколадний порошок, вівсянекакао і т.п., досить ґрунтовно перемішати речовину. Какао і шоколад, щознаходяться в шматках чи плитках, найкраще стерти в маленькій залізній тертціабо добре зскребти ножем тоненькі стружки; боби какао потрібно спочаткупереробити в какаову масу. Шоколад з розтертими горіхами і т.д. розчиняють уводі, проціджують через марлю, промивають теплою водою і зважують залишок[23].
1. Вода. 5 г середньої проби змішують з 20 гпрожареного річкового піску в нікелевій чашці, яка має кришку і висушують (небільше 4 годин.) у сушильній шафі при 105° С до постійної ваги.
2. Зола. 5 г золи обвуглюють на помірному вогні іпісля цього водою спалюють добіла.
Розчинна у воді зола. 0,4—0,5 г золи розтирають з водою втонко розтерту кашку, підігрівають на водяній лазні, помішуючи з 20 см³гарячої води в закритій чашці протягом 30 хвилин і фільтрують у  скляну колбуємністю в 100 см³. При промиванні приблизно 100 см³прохолоджують, доповнюють до мітки і частину розчину використовують длявизначення лужності. Фільтр разом із залишком озоляють і прожарюють без додаткакарбонату амонію. Віднімаючи золу, що не розчинилася, із загальної кількості,одержують розчинену у воді золу[43].
 Жир. 5—10 г вільної від води проби розтирають, ретельно змішуючиз 4-кратною кількістю піску, поміщають у подвійний патрон (подвійну гільзу) зфільтрувального паперу і витягають ефіром щонайменше протягом 10—12год. доповного витягу в апараті Сокслета. Потім ефір відганяють, залишок висушуютьпротягом години у водяній сушильній шафі і по охолодженні зважують.
Тут буде наведено тільки наступне розпорядження, що повиннебути застосовано до дослідження у випадках неприпустимого вмісту лушпайоккакао.
Для знежирення служить скляна колба з широкою горловиною,місткістю близько 250 см³, з каучуковим корком  та двома отворами,в одне з яких вставляється коротка трубка для відсмоктування (нижній кінецькорисно звузити і гачкоподібно загнути), а в інше— трубка для фільтрування,діаметром у верхній частині 3,5—4 см. Розширена частина трубки для фільтруваннядовжиною близько 8 см містить у нижній частині порцелянову пластівку дляфільтрування (краще шлифовану) з отворами в ¾ —1 мм. Пластівкавкривається шаром азбесту товщиною в 3—4 мм, для чого в трубку вливаютьскаламучений у воді очищений азбест (Азбест не повинен помітно змінювати своєїваги, якщо его послідовно прокип'ятити з розведеною сірчаною кислотою і зрозведеним їдким лугом і потім прокалить на вогні), промивають його ретельно звідсмоктуванням води, потім висушують спиртом і ефіром. Зваживши колбу,переносять на фільтр точно зважену кількість порошку какао (близько 5 г),рівняють верхній шар за допомогою скляної палички, обливають його 10—15 см³ефіру, покривають фільтрувальну трубочку годиннковим склом і чекають, покирозчин жиру не почне стікати з фільтрувальної пластівки[43].
Потім обережно відсмоктують повітряним насосом і повторюютьвитяг щоразу по  7—10 см³ ефіру, поки взагалі не використають на це100 см³. Тріщину, що з'являється при цьому, чи отвір усувають,помішуючи скляною паличкою. І з того розчину  жиру що міститься в колбочці відганяють ефір, залишок висушують у паровій сушильній шафі і зважують.
 Молочний цукор у молочному шоколаді по Грюнгуту. Беруть порції  розвішені по30 г здрібненого (наскребеного) шоколаду, поміщають одну частину в мірну колбуємністю в 500 см³, другу частину поміщають у колбу ємністью 250 см³,воложать деякою кількістю алкоголю (96%) і доливають 200 см³  киплячоїводи. Залишають стояти, часто помішуючи, протягом ¼ години,прохолоджують до 20° С, додають 10 см³ свинцевого оцту доливаютьпри 20° С до мітки, фільтрують і поляризують у 200-мм трубці. Поляризаціявмісту колби в 500 см³  буде Р1; а вмісту колби в 250 см³Р2. 75 см³  фільтрату з колби ємністю 250 см³  інвертуютьу мірній колбі (ємністю 100 см³) 5 см³ соляної кислоти(1,19); по охолодженні до 20° С доливають до мітки і поляризують ( I2 ). Потім обчислюють вміст сахарози заформулою:
R= 1,576 P1 ( 3 Р2 — 4 I2)
         Р2 — Р1
і процентний вміст молочного цукру.
М= 7,93 Р• Р2     —1,27R
                   Р2 — Р1
 
19. Дослідження шоколаду з молоком і з вершками.
Аналізом установлюють кількість доданої молочно-cyxoїречовини у виді знятого, незбираного молока чи порошку із вершків.
а) Спосіб Байера. 20 г тонко стертого шоколадунакладають розсипчасто в сокслетовську экстракционну гільзу й екстрагують 16год. ефіром. Від екстрагованого осаду після випарювання  ефіру на повітрівідважують 10 г, розтирають рівномірно, уникаючи утворення грудок, у ступці,поступово додаючи розчин оксалату натрію (1%) і, нарешті, змивають у мірнуколбу (250 см³) поки для цього не буде вжито 200 см³ розчинуоксалату натрія. Потім ставлять колбу, закритою запаяною на нижньому кінцілійкою, на азбестову сітку і нагрівають на полум'ї, часто помішуючи, поки вмістколби не почне закипати. Доливають колбу майже до горловини киплячим розчиномоксалату натрію, залишають її, спочатку часто помішуючи, стояти до наступногодня, потім доливають при 20° С розчином оксалату натрію до мітки, добрезбовтують і фільтрують через складчастий фільтр. До 100 см³ фільтратудодають 5 см³ розчину уранацетату (5%) і потім по краплях оцтовоїкислоти (30%), поки не з'явиться осад, приблизно, від 30 до 120 крапель, узалежності від наявного в наявній кількості казеїну і, нарешті, ще близько 5крапель оцтової кислоти. Осад, що швидко осідає, відокремлюють від рідиницентрифугуванням і промивають розчином, що містить у 1 л 5 г оцитовокислогоурану і 30 см³ оцтової кислоти (30%), поки не зникне реакціяоксалату натрію з хлористим кальцієм (близько, після трикратногоцентрифугування). Вміст пробірки змивають водою на фільтр, останній руйнують уколбі Кьєльдаля концентрованою сірчаною кислотою й окисом міді; знайденукількість азоту, множачи на 6,37, перелічують на казеїн. Отриманий результатперелічується на первісний шоколад[44].
1. Обчислення кількості молочного жиру:
 
F= b ( a—0.5)²)
    25
де F- кількість молочного жиру, яку потрібнознайти: b — знайдений вміст загальної кількості жиру; а-число Рейхерта-Мейссля.
2. Обчислення інших складових частин молока для встановленнязагальної кількості сухої речовини молока[45].
Загальна кількість білкових речовин Е = знайденому казеїну X1, 111; молочний цукор М=знайденому казеїну X 1, 111 X 1, 3; мінеральніречовини А=знайденому казеїну X 1, 111 X 0,21.
3.   Обчислення кількісної сухоїречовини, яку потрібно знайти
 Т=F + Е + М +А.
4. Обчислення відношення казеїну до молочного жира:
Q =   знайдена кількість молочного жиру 
         знайдена кількість казеїну          .
Замість пропонованого Байером відношення — молочний цукор:бе­лок: зола — 13:10:2 (по Нотбому), вірніше взяти за основу числа Віта13:9:2.
5. Обчислення вмісту жиру спочатку переробленого молока чивершків: x = Q X K, де Q коефіціент із формули 4, а K — середній процентний вміст казеїну(3,15 при молоці, 3, 06 при вершках і т.д.; див. вище)[42].
6. Знежирене сухе молоко чи сухі вершки складає Т—F.
Щоб визначити вміст маси какао в молочному шоколаді, потрібновідняти з визначеного поляризацією удаваного вмісту цукру добуток 0,79. М. Віднімаючицей справжній  вміст очеретяного цукру і сухої речовини молока з 100 дознаютьсяпро вміст маси какао.
Приклад обчислення
         Було знайдено (у%):
Води .........................………………………....….…0,71
Загальна кількість жиру …..........……………… 25,70
Число Рейхерта-Мейссля  ...............………......…..3,08
Відповідно, вершкова олія (В)… …..…………1,98
Олія какао (F — В) .............…………………… 23,72
Казеїн (К) ...................……………………….........1,26
Загальна кількість білка (Е = К X 1,111). ...…....1,40
Мінеральні речовини молока (А = Е X 0,21) …...0,29
Уявний  молочний цукор (М = Е X 1,3) .....….....1,82
Уявна загальна кількість цукру (R) ......…….....62,46
Очеретяний цукор (R — 0,79 X М). ......………..61,02
З цього виходить наступний склад (у %):
Вода .........................…………………………… 0,71
Суха речовина молока .................…………… 5,49
Очеретяний цукор… ………………......1,02          
Олія какао… ...……………………23,72
Знежирена маса какао ...........…………… ...9,06
Краще вивести кількість молочного цукру не з казеїну, авизначити його безпосередньо.
b) Спосіб Гроссфельда. Замість того, щоб вивести загальнукількість молочного білка (Е) з казеїну, можна вивести його також ізвмісту вапна і азоту або із  вмісту вапна і золи за наступними рівняннями:
1) Е = 21,4 X СаО— 1,35 X N; 2) Е = 26, 1 XСаО—1, 16 X зола.
З даного Е виводять, за Байером, вміст сухої речовинимолока. Тому що збільшення вапна природно робить обчислення сумнівним, торекомендується проконтролювати спосіб визначенням казеїну і молочногоцукру[46].
2.2.2. ДОСЛІДЖЕННЯОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ШОКОЛАДУ
Дослідження органолептичних показників шоколадних виробів, а саме цукерок у  формі батончиків, проводилось утакій послідовності: смак і запах, зовнішній вигляд, форма,консистенція, структура.
Результати досліджень наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2
Порівняльна характеристика органолептичнихпоказників батончиківНайменування показника Цукерки у формі батончиків “Снікерс”, 1-й зразок
Цукерки у формі батончиків
“Марс”,
2-й зразок
Цукерки у формі батончиків  “Мілкі Вей”,  3-й
зразок Вимоги згідно ДСТУ 3924-2000 Смак і запах Без сторонніх домішків, однорідного кольору та вмісту Без сторонніх домішків, однорідного кольору та вмісту Без сторонніх домішків, однорідного кольору та вмісту Відповідає ДСТУ 3924-2000 Зовнішній вигляд Поверхня блискуча Матова поверхня Блискуча поверхня Відповідає ДСТУ 3924-2000 Форма Правильна, без диформацій, з начинкою, у вигляді батонів Правильна, без диформацій, з начинкою, у вигляді батонів Правильна, без диформацій, з начинкою, у вигляді батонів Відповідає ДСТУ 3924-2000 Консистенція Тверда Тверда Тверда Відповідає ДСТУ 3924-2000 Структура Однорідна Однорідна Однорідна Відповідає ДСТУ 3924-2000
Як видно з таблиці шоколадні вироби закордонноговиробництва мають органолептичні властивості, що відповідаютьнормативно-технічній документації (ДСТУ 3924-2000).
2.2.3. ДСЛІДЖЕННЯФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ШОКОЛАДУ
Після органолептичних досліджень цукерок у формі батончиків “Снікерс”, “Марс”, “МілкіВей” — виробництва Росії проводились наступніфізико-хімічні досліди: ступінь подрібнення шоколадної маси, (%),відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру вшоколадній масі, (%), відхилення від рецептурного значення масової часткивологи в готовому виробі, (%), масова частка золи, (%), масова часткаметалевомагнітної домішки, (%). Результати вимірівнаведені у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Порівняльнахарактеристика фізико-хімічних показників шоколадних виробівНайменування показника Цукерки у формі батончиків “Снікерс”, 1-й зразок
Цукерки у формі батончиків
“Марс”,
2-й зразок
Цукерки у формі батончиків “Мілкі Вей”, 3-й
зразок Вимоги згідно ГОСТ 30004.1-93 ступінь подрібнення шоколадної маси, (%) 95 96 94 96 відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній масі, (%) 2,5 2,8 2,3 +-3 відхилення від рецептурного значення масової частки вологи в готовому виробі, (%) 0,5 0,65 0,50 +0,8 Масова частка золи, (%) 0,1 0,1 0.1 0,1
Аналізуючитаблицю 2.3 можна зробити наступні висновки:
Щодоступеню подрібнення  шоколадної маси, то можна відмити, що вироби відповідаютьвимогам нормативно-технічної документації.
Завмістом жиру всі шоколадні вироби відповідають ДСТУ (3924-2000), але не відповідаютьданим, що містяться на упаковці[43].
Щодовмісту вологи, то можна сказати, що всі зразки відповідають вимогам українськихнормативно-технічній документації. Теж саме стосується і масової частки золи.Лише майонез „Європейський” при дослідженні показав гранично допустимі норми, аінші зовсім не мали розкладу на фракції.
Таким чиномфізико-хімічні показники якості закордонних шоколадних виробів, що імпортуютьсядо України через Північну регіональну митницю, відповідають українським вимогамнормативної документації, щодо якості шоколадів.

РОЗДІЛ III
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯШОКОЛАДУ ПРИ ПЕРЕТИНІ МИТНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ
3.1. МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТАВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ШОКОЛАДУ
Особливістю сучасних національних систем регулюваннязовнішньоекономічної діяльності є їхній комплексний характер, що виявляється увикористанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють івзаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративногорегулювання, а також валютно-фінансових заходів.
Зовнішньоекономічна політика держави — це комплекс заходів,що мають на меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринкуі водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Можнасказати, що вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту та експортутоварів.
Головним інструментом такої політики є метод тарифногорегулювання, який займає одне з центральних місць у системі державногорегулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при йогонадходженні на внутрішній ринок країни. Дає змогу національним товаровиробникампідвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковийприбуток. Прямо захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств[26].
Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено порядокформування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезеннітоварів та обкладання їх митом. Систематизований звід ставок мита єдиний длявсіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності,організації господарської діяльності та територіального розташування, завинятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.
Ставки митного тарифу встановлюються Законами України і ПостановамиКабінету Міністрів України. Зараз діють понад п'ятдесят таких актівзаконодавства.
 Метою розробки пропозицій з питань митно-тарифногорегулювання та врахування при цьому інтересів суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності і держави в цілому в 1994 р. створено Митно-тарифну раду. До їїскладу входять представники Міністерства економіки, Державної митної служби,Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ,Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, КабінетуМіністрів України[27].
За своєю структурою митний тариф ділиться на експортний таімпортний.
Експортний — інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремікраїни з метою одержання додаткових бюджетних надходжень і регулювання експортуокремих видів товарів.
Імпортний — головний інструмент митно-тарифного регулюваннязовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції:
— формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхомдиференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;
— впливає на господарську діяльність підприємств і соціальніумови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутворення;
— захищає окремі галузі національної економіки(протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;
— дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику тавпливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формувати митні союзи;
— сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпортудержави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого тортовельногобалансу.
У загальному плані мито являє собою податок на товари, щопереміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, держава можерегулювати (стимулювати) розвиток певних галузей національної економіки[28].
 Визначення митної вартості
Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі яквідсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення маютьрізні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартістьтовару, який продавець передає покупцю безпосередньо на складі у своїй країні,буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свійтовар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар — той самий, а вартістьможе дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Томунеобхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо митної оцінки незалежновід умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів самедля митних цілей.
Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінкудля товарів, які поставляються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хтодійсно несе витрати (продавець чи покупець).
Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, якимспособом буде проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є висновокпро економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічноїоперації та ін. Митна оцінка — це питання розвитку зовнішньої торгівлі міжкраїнами.
Виходячи з вищевикладеного, на Конференції ООН прийняторішення про загальні правила митної оцінки.
Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої(простої) митної оцінки товару за різних умовах поставку введена розрахунковавеличина — митна вартість.
Митна вартість встановлена міжнародною угодою як ціна, якафактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. Длявизначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митногокордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі).
За такого підходу значення митної вартості для однаковихтоварів буде однаковим навіть у випадках, коли зокк поставляються за різнимиумовами поставки.
Обчислення митної вартості здійснюється насамперед на основіціни угоди, тобто  фактурної вартості товару.
Фактурна (контрактна) вартість — це ціна товару, обумовлена вконтракті та відповідно в рахунку-фактурі.
Подальший розрахунок митної вартості здійснюється зурахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнароднихкомерційних термінів Інкотермс, виходячи з того, які витрати включені продавцемдо рахунку-фактури й коли вони зроблені — до перетину митного кордону чипісля[29].
Тому знання Інкотермс є необхідною умовою для вирішенняпитань визначення митної вартості, а саме — знання того, які витрати поставкивключаються продавцем до рахунку фактури за різних умов поставки.
При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені доперетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунку-фактури), додаютьсядо фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, пострахуванню, сплачене вивізне мито та ін.
Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону,віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури).
Ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законо­давчевизначення терміна «митна вартість».
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів уразі переміщення їх через митний кордон України».
Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої(простої) митної оцінки товару за 98 затверджений «Порядок визначення митноївартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордонУкраїни».
Головне правило визначення митної вартості — її обчислення наоснові рахунку-фактури (ціни угоди) з обов'язковим документальнимпідтвердженням усіх її складових (наприклад, транспортних витрат та ін.).
При неможливості визначення митної вартості на основі поданихдокументів (наприклад, відсутній рахунок-фактура та ін.) митні органивизначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, якідіють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.
Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарівта інших предметів, які перетинають кордон України, є в  більшості випадківосновою митного оподаткування.
3.2.ПОРЯДОК РОПУСКУШОКОЛАДУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
3.2.1. МИТНИЙКОНТРОЛЬ ТА МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ШОКОЛАДУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОНУКРАЇНИ
Оформлення імпортованих шоколадних виробівздійснюється при наявності таких документів :
-          вантажноїмитної декларації (дод.1);
-          товаросупровіднихдокументів: транспортних накладних – СМR, ТТН (дод.2);
-          комерційнихдокументів – рахунків-фактур, invoice, rechnung, пакувальних листів (дод.3);
-          зовнішньоекономічногодоговору ( конракту) з маркою гербового збору, специфікації (дод.4,5);
-          сертифікатавідповідності; сертифіката про походження даного товару (дод.6);
-          довідкипро проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належатьрезиденту України і знаходяться за її межами, або довідка про відсутність замежами України валютних цінностей та майна (дод.7);
-          попередньоїВМД (дод.8);
-          обліковоїкартки суб`єкта ЗЕД для проведення обліку діяльності суб`єктівзовнішньоекономічної діяльності в митних органах;
-          карткиреєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту);
-          свідоцтвапро допущення до здійснення міжнародних перевезень транспортного засобу дляперевезення силікатних товарів під митними печатками та пломбами (лише для українськихперевізників);
-          дозволуслужби екологічного контролю на ввезення побутових кришталевих виробів(дод.9);
-          платіжнихдокументів на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитнийрахунок митної установи [20].
Розміщеннявиробів із шоколаду на відповідальне зберігання під митним контролемздійснюється у порядку, передбаченому наказом ДМСУ № 4 від 05.01.99р. Контрольта облік при розвантаженні даних товарів на відповідальне зберіганняпідприємств проводиться інспектором, призначеним начальником митногопідрозділу[30].
У разі неподання у встановлений термін (якщо до цього часуданий товар не заявлено у відповідний митний режим) попередньої ВМД, виявленняфакту використання вантажу, втрати митного забезпечення, його недекларуванняпротягом терміну, вказаного в попередній ВМД, інспектор складає  протокол пропорушення митних правил, вживає інших заходів, передбачених чиннимзаконодавством.
Після подання декларантом ВМД здійснюєтьсямитне оформлення. Митний догляд при цьому проводиться на предмет наявності тацілісності митного забезпечення та фактичної наявності вантажу[15].
Примірники ВМД розподіляються наступним чином:
¤  1-йпримірник зберігається в архіві митного підрозділу разом з комплектомдокументів на підставі яких здійснювалось митне оформлення та завіреним ОНП,реєстром документів протягом 12-ти місяців, після чого передається до архівумитниці;
¤  2-йпримірник передається у відділ статистики, контролю та аналізу;
¤  3-йпримірник передається у відділ тарифів та митної вартості разом з необхіднимисупровідними документами;
¤  4-й і 5-йпримірники передаються уповноваженій особі декларанта.
Приклад заповнення вантажної митної декларації типу “Імпорт”при оформленні та переміщенні (ввезення) цукерок у формі батончиків глазурованихшоколадом – “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей” ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна”через Північну ррегіональну митнцю.
Графа 1. «Тип декларації»
У першому підрозділі графи проставляється літерний коднапрямку переміщення товарів "ІМ", у другому — код митного режиму«40», третій підрозділ не заповнюється.
Декларантом ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна” заповнюютьсявсі графи ВМД в залежності від конкретного митного режиму, в данному випадкурежим “імпорт”,  за винятком граф 7, 51, C та D, які заповнюються інспектороммитниці.
Графа «A»
У графі зазначаються (кожен з реквізитів починається з новогорядка та перед кожним з них проставляється порядковий номер):
1 — номер розрахункового рахунка у валюті України,найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито розрахунковийрахунок декларанта;
2 — номер валютного рахунка, найменування та код МФОбанківської установи, в якій відкрито валютний рахунок декларанта.
Графа 2. «Відправник»
У графі зазначаються відомості про відправника:
— обліковий номер платника податків (у правому верхньомукутку);
— найменування та юридична адреса юридичної особи абопрізвище, ім'я та по батькові (П.І.Б.) фізичної особи, її адреса та відомості продокумент, що засвідчує особу;
— ідентифікаційний номер відправника (у нижній частині графипісля знака «N»).
У разі, якщо відправник — іноземна особа, у графізазначається найменування та юридична адреса іноземного підприємства або П.І.Б.та адреса фізичної особи.
Графа 3. «Додатковий аркуш»
Заповнюється, коли використовуються додаткові аркуші.
У першому підрозділі графи зазначається порядковий номераркуша, у другому — загальна кількість аркушів декларації, включаючидодаткові[31].
Наприклад, якщо є одна декларація з двома додатковимиаркушами, в самій декларації належить зазначити — «1/3»; у першомудодатковому аркуші — «2/3», у другому — «3/3».
У разі, коли додаткові аркуші не використовуються, у графізазначається «1/1».
Графа 4. «Відвантажувальні специфікації»
Заповнюється при використанні специфікацій.
Зазначається загальна кількість доданих аркушів специфікацій,пакувальних листів або переліків товарів.
Графа 5. «Всього найменувань товарів»
У графі зазначається (цифрами) загальна кількість найменуваньтоварів, наведених у графі 31 «Опис товару» декларації та додатковихаркушів. За наявності специфікацій у графі проставляється «00».
Графа 6. «Кількість місць»
У графі зазначається (цифрами) загальна кількість місць удекларованій партії товарів. При переміщенні через митний кордон насипних,наливних вантажів, товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом,лініями електропередач, а також навалом, у графі проставляється «0».
Для товарів, що перевозяться в контейнерах, ящиках або напіддонах, зазначається відповідно кількість контейнерів, ящиків, піддонів.
Графа 7. «Довідковий номер»
У графі проставляється номер та дата прийняття декларації(реєстраційний номер) за такою схемою:
Елемент №                  ххххх       / х /   хххххх
                                           1        2            3
де 1 — п'ятизначний цифровий код митного органу згідноз Класифікатором митних органів України;
     2 — остання цифра поточного року;
     3 — шестизначний порядковий номер (у порядку зростання протягомпоточного року, починаючи з одиниці) декларації та додаткового аркуша,оформлених зазначеним митним органом. По закінченні року нумераціяпоновлюється.
Графа 8. «Одержувач»
У графі наводяться вщомості про одержувача товарів:
— обліковий номер платника податків (у правому верхньомукутку);
— найменування та юридична адреса юридичної особи або П.І.Б.фізичної особи, її адреса та вщомості про документ, що засвідчує особу[19].
У нижній частині графи після знаку «N»проставляється ідентифікаційний номер одержувача, який формується за схемою, щонаведена в додатку 1.
У разі, якщо одержувач — іноземна особа, у графі зазначаєтьсянайменування та юридична адреса іноземного підприємства або П.І.Б. та адресафізичної особи.
Графа 9. «Особа, відповідальна за фінансовеврегулювання»
У графі наводяться вщомості про вітчизняну особу, що уклалазовнішньоторговельну угоду на відшкодувальній основі:
— обліковий номер платника податків (у правому верхньомукутку);
— назва та юридична адреса юридичної особи або П.І.Б.фізичної особи, її адреса та вщомості про документ, що засвідчує особу.
У нижній частині графи після знаку "№"проставляється ідентифікаційний номер.
Графа 10. «Країна першого призначення»
Не заповнюється.
Графа 11. «Торговельна країна»
У графі проставляється цифровий код торговельної країнивідповідно до загальнодержавного Класифікатора країн світу, наказ ДМСУвід09.07.97 р. N 307.
Графа 12. «Загальна митна вартість»
Зазначається загальна митна вартість декларованих товарів увалюті України.
Ця вартість складається із сум, наведених у графах 45основного та додаткових аркушів ВМД (або сум вартостей за листамиспецифікацій).
Графа 13.
Якщо товар підлягає експортному контролю, то у графіпроставляється символ «1». У випадку, коли згідно з Товарноюноменклатурою зовнішньоекономічної діяльності код декларованих товарівзбігається з кодом товарів, що підлягають експортному контролю, але товар засвоїм описом або характеристиками не відповідає товарам, відносно яких цейконтроль застосовується, у графі проставляється символ «0». У цьомуразі опис товарів, наведений у графі 31, має однозначно підтверджувати такуневідповідність[14].
Графа 14. «Декларант/представник»
У графі наводяться вщомості про декларанта товарів:
— обліковий номер платника податків (у правому верхньомукутку);
— найменування та юридична адреса юридичної особи; П.І.Б.фізичної особи, її адреса та вщомості про документ, що засвідчує особу;
— для митного брокера (посередника) — номер і дата видачіліцензії на здійснення такого виду діяльності;
— ідентифікаційний номер (у нижній частині графи після знака«N»).
Графа 15. «Країна відправлення»
У графі вказується скорочена назва країни, з якої товари буливідправлені в Україну, згідно з Класифікатором країн світу, наказ ДМСУвід09.07.97 р. N 307.
Графа 15а. «Код країни відправлення»
У графі вказується цифровий код країни, з якої товари буливідправлені в Україну, згідно з Класифікатором країн світу. 
У разі вивезення (експорт) товарів з України графа незаповнюється.
Графа 16. «Країна походження», Росія.
Графа 17. «Країна призначення»
У графі вказується скорочена назва країни призначення згідноз Класифікатором країн світу, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307. 
Якщо в момент виконання договору (контракту) країнапризначення невщома, то в цій графі наводиться найменування торговельної країни(країни договору)[13].

Графа 17а. «Код країни призначення»
У графі вказується цифровий код країни призначення згідно зКласифікатором країн світу.
Графа 18. «Транспортний засіб при відправленні»
У лівому підрозділі графи вказується кількість транспортних засобів,після пропуску вказуються вщомості про транспортний засіб (назва морського аборічкового судна, номер рейсу та бортовий номер повітряного судна, номерзалізничного вагона, реєстраційний номер дорожнього транспортного засобу, іншівщомості).
У разі, якщо недостатньо місця для занесення всіх вщомостей,вони наводяться на зворотній стороні аркушів ВМД, про що у графі робитьсяпосилання «див. на звороті».
Якщо товар переміщується у ручній поклажі, у графі вказується«ручна поклажа».
У правому підрозділі проставляється відповідно доКласифікатора країн світу цифровий код країни, якій належить транспортнийзасіб, наказ ДМСУ від 09.07.97 р. N 307.
За кодом “804” значиться – Україна
Графа 19. «Контейнер»
У графі проставляється:
— 1, якщо товари прямують у контейнері;
— 0, якщо товари прямують не в контейнері.
Графа 20. «Умови поставки»
У першому підрозділі графи проставляється цифровий код умовипоставки відповідно до Класифікатора умов поставки, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N307, додаток 4.
У другому підрозділі наводиться скорочене літерненайменування умов поставки (згідно з Класифікатором умов поставки) зобов'язковим зазначенням географічного пункту.
У третьому підрозділі графи вказується двозначний цифровийкод застосованої форми розрахунків за товар згідно з умовами договорукупівлі-продажу. При товарообмінних (бартерних) операціях третій підрозділ незаповнюється.
Графа не заповнюється у випадку переміщення товарів задоговорами, які відрізняються від договорів купівлі-продажу, міни, комісії таконсигнації.
За кодом  “  07        CРТ “  значиться – Франкоперевізник.
20.Умови поставки
07   CРТ  — Бровари-
 
Графа 21. «Транспортний засіб на кордоні»
 У лівому підрозділі графи вказуються кількість транспортнихзасобів, через пропуск — вщомості про транспортний засіб, на якому товарибудуть вивезені за межі митної території України або (при ввезенні на митнутериторію України) на якому здійснювалось міжнародне перевезення декларованихтоварів (назва морського або річкового судна, номер рейсу та бортовий номерповітряного судна, номер залізничного вагона, реєстраційний номер дорожньоготранспортного засобу тощо).
 У разі, якщо недостатньо місця для занесення всіх вщомостей,робиться посилання «див. на звороті» і на зворотній стороні аркушівВМД наводяться вщомості про транспортні засоби та їх номери.
 У разі відсутності у декларанта вщомостей про транспортнийзасіб, на якому товари будуть вивезені за межі митної території (приперевантаженні товарів під митним контролем), графа не заповнюється.
 У правому підрозділі графи проставляється відповідно доКласифікатора країн світу цифровий код країни, якій належить транспортнийзасіб.

21. Транспортний засіб на кордоні
1          1974ХМР/ 6311 ХМ              804 
 
Графа 22. «Валюта та загальна фактурна вартість»
У лівому підрозділі наводиться цифровий код валюти договорузгідно з загальнодержавним Класифікатором валют, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N307.
У разі переміщення товарів за договором міни (бартеру)вказується код валюти США. За відсутності договору або іншого документа, щопідтверджує наміри сторін, — код валюти України.
У разі, якщо договором передбачено, що валюта розрахункувідрізняється від валюти договору, в якій зроблено оцінку товарів, та якщо вподаному рахунку-фактурі ціни вказані у валюті розрахунку, у лівому підрозділіграфи наводиться код валюти розрахунку.
У правому підрозділі графи для товарів, що переміщуються задоговорами купівлі-продажу або міни, вказується цифрами загальна фактурнавартість товарів у валюті України, одержана як сума вартостей, наведених уграфах 42 основного та додаткових аркушів ВМД.
В інших випадках правий підрозділ графи не заповнюється.
Графа 23. «Курс валюти»
У графі наводиться курс одиниці валюти, зазначеної в лівомупідрозділі графи 22, встановлений Національним банком України длязовнішньоторговельних операцій на дату прийняття митницею декларації дляоформлення.
Якщо в лівому підрозділі графи 22 зазначено код валютиУкраїни, то у графі 23 проставляється «1».
Графа 24. «Характер угоди»
У графі вказується код характеру угоди згідно зКласифікатором характерів угод. наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.
Розрахунки у вільно конвентованійвалюті (ВКВ)
За кодом характеру угоди “021” значиться — Переміщеннятоварів з розрахунками у ВКВ (крім державного   кредиту і погашення державногокредиту).
Графа 25. «Вид транспорту на кордоні»
У графі проставляється код транспортного засобу згідно зКласифікатором видів транспорту, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307, додаток 6.
За кодом вид транспорту “ 30 ”значиться   -  Автодорожнійтранспорт.
Графа 26. «Вид транспорту в межах країни»
У графі вказується код транспортного засобузгідно з Класифікатором видів транспорту.
Графа 27. «Місцезавантаження/розвантаження»
Вказуютьсякод та найменування митного органу, в зоні діяльності якого передбачаєтьсяперевантаження товарів з одного транспортного засобу на інший.
Графа 28. «Фінансові та банківськівідомості»
Уграфі наводяться фінансові та банківські вщомості про особу, що зазначена уграфі 9. Кожний з реквізитів починається з нового рядка і перед кожним з нихпроставляється порядковий номер:
1- код ЄДРПОУ уповноваженого банку;
2- найменування банку;
3- адреса банку (поштовий індекс та місто);
4- номер розрахункового рахунка у національній валюті України (при здійсненнірозрахунків у цій валюті) або в іноземній валюті (при розрахунку в іноземнійвалюті) особи, зазначеної у графі 9, код МФО банку.
Уразі переміщення товарів за угодами, які не передбачають грошових розрахунків,графа не заповнюється.
Графа 29. «Митниця на кордоні»
Уграфі вказується назва митного органу, в зоні діяльності якого розташованопункт пропуску на митному кордоні, у правому верхньому кутку — його код згідноз Класифікатором митних органів України.
29.Митниця на кордоні
80100 Глухівська м-ця
 
Графа 30. «Місце огляду товару»
Не заповнюється.
Графа 31. «Вантажні місця та опис товару»
«Маркуваннята кількість — номери контейнерів — опис товару»
Вказуєтьсялише комерційна і фірмова назва товару, характеристики товару, що включають всебе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність таінші вщомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його зазадекларованою у графі 33 товарною субпозицією УКТЗЕД відповідно до правилкласифікації товарів за УКТЗЕД.
Якщозаявлені у цій графі товари згідно із законодавством України підлягаютьоподаткуванню за ставками, що встановлюються в залежності від кількості товару,одиниця виміру якого відмінна від основної або додаткової одиниці за УКТЗЕД, тоу графі вказується кількість товару в одиницях виміру, визначених привстановленні ставок цих податків.
Далінаводяться вид та кількість вантажних місць та дані про їх маркування.
Придекларуванні автотранспортних засобів необхідно вказувати номер двигуна, шасі,кузова та об'єм двигуна в см куб.
Длятовару, що перевозиться у контейнері, у верхній правій частині графипроставляється номер контейнера.
Якщотовар, що декларується в цій графі, не повністю займає вантажне місце або невесь контейнер, у графі зазначається «частина ящика», «частинаконтейнера» тощо.
Управому нижньому підрозділі у спеціально виділеному полі вказується кількістьзаявленого товару в додаткових одиницях виміру, що передбачено для цієїкласифікаційної позиції за УКТЗЕД, та скорочена назва цих одиниць виміру.
Будь-які підрозділи графи «Опис товару», що невикористані на додаткових аркушах, перекреслюються.
31. Вантажні місця та опис товару
Маркування та кількість — номери контейнерів — опис товару
Цукерки у формі батончиків глазуровані шоколадом
Місць 800
 
Графа 32. «Товар N»
Уграфі проставляється порядковий номер товару, що декларується у графі 31.
Кількістьтоварів, декларованих в основному та додаткових аркушах ВМД, не повиннаперевищувати 99.
Привикористанні специфікації графа не заповнюється[12].
Графа 33. «Код товару»
Упершому підрозділі вказується десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД.Структурно код записується без пропусків та інших розподілювальних знаків.(графа 33 із змінами, внесеними згідно з наказом  Державної митної службиУкраїни від 26.06.2001 р. N 433)
33. Код товару
1806310000
Важливе при декларуванні товарів для проведенняїх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказуєтьсякомерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що вклю­чають у себеасортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та іншівідомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом,указаним у графі 33.
Ставки мита в Єдиному митному тарифі наведенівідповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотуван­нята ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодівтоварів чи товарних позицій.
Структура групи УКТ ЗЕД включає найменуваннярозділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції,кодове позначення товару, найменування товару та скорочене позначеннядодаткових одиниць його виміру.
Графа 34. «Код країни походження»
Заповнюєтьсязгідно з Класифікатором країн світу. У графі вказується код країни походженнятовару, описаного у графі 31 і класифікованого згідно з УКТЗЕД у графі 33.
Якщокраїна походження не вщома, то у графі проставляється код «000».
Графа 35. «Вага брутто (кг)»
Уграфі вказується вага брутто (у кілограмах) товару, описаного у графі 31 (Вагабрутто — це загальна вага товару, включаючи вагу упаковки, округлена до цілихвеличин за правилами округлення). Для товару, вага якого менше одногокілограма, вказується число з крапкою: 0.XXX, де XXX — вага товару у грамах.
Графа 36. «Преференція»
Уграфі зазначаються цифрові коди податкових пільг, передбачених чиннимзаконодавством щодо товарів та інших предметів (далі — товари), заявлених уграфі 31.
Графа 37. «Процедура»
Уграфі проставляється 6-значний код процедури переміщення товарів відповідно дозаявленого митного режиму згідно з Класифікатором процедур переміщення товарівчерез митний кордон України.
Першідві цифри вказують код митного режиму згідно з розділом I Класифікаторапроцедур переміщення товарів через митний кордон України.
Наступнідві цифри — код попереднього митного режиму згідно з розділом 1 Класифікаторапроцедур переміщення товарів через митний кордон України. Якщо попередніймитний режим відсутній, проставляється «00».
Останнідві цифри коду вказують на особливість переміщення товарів згідно з розділом 2Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України.
Згідноз Класифікатора процедур переміщення товарів Класифікатора процедур переміщеннятоварів:
 -код митного режиму «40» – імпорт;
— код попереднього митного режиму «00» — попередній митний режим відсутній;
— код особливісті переміщення товарів «50» -  Інше.
Графа 38. «Вага нетто (кг)»
Уграфі вказується вага нетто (у кілограмах) товару, описаного у графі 31 (Ваганетто — це чиста вага товару без упаковки, округлена до цілих величин заправилами округлення).
Длятовару, чиста вага якого менш одного кілограма, вказується число з крапкою: 0.XXX,де XXX — чиста вага товару у грамах.
Графа 39. «Квота»
Заповнюєтьсядля товарів, на які встановлено кількісні обмеження.
Уграфі вказується в одиницях виміру залишок встановленої квоти згідно зодержаною ліцензією. Задекларована партія товару не враховується при визначеннізалишку квоти. Залишок квоти визначають шляхом віднімання від попередньогозалишку квоти (а при митному оформленні першої партії товару — від самоїквоти), задекларованої в цій ВМД партії товару.
Уразі декларування товарів, які не підлягають квотуванню та ліцензуванню, уграфі рекомендується зазначати залишок товару згідно з контрактом.
Графа 40. «Загальна декларація/попереднійдокумент»
Заповнюється,якщо теперішньому митному режиму передував інший митний режим, або подаваласьпопередня, періодична чи загальна декларація, або якщо декларація оформляласьзамість анульованої.
Уграфі проставляється номер і дата попереднього документа (ВМД або — у випадку,коли вона не заповнювалась, — реквізити документа, в якому заявлялись вщомостіпро товар) та код документа згідно з Класифікатором документів.
Згідноз Класифікатором документів код документа «0100» -   Документ контролю задоставленням ( ПП- Попередне повщомлення)
Графа 41. «Додаткова одиниця виміру»
Уграфі вказується код додаткової одиниці виміру товару згідно ззагальнодержавним Класифікатором одиниць виміру, якщо така одиниця вимірупередбачена для цього товару.
Графа 42. «Фактурна вартість товару»
Уграфі наводиться у валюті України фактурна вартість товарів, декларованих уграфі 31 ВМД, що визначається за курсом Національного банку України на деньприйняття ВМД до митного оформлення.
Уразі митного оформлення товарів за договором, що відрізняється від договорукупівлі-продажу або міни, або за відсутності договору чи іншого документа, щопідтверджує наміри сторін, графа не заповнюється.
Графа 43
Порядоквикористання графи встановлюється Державною митною службою України в залежностівід митного режиму.
Графа 44. «Додаткова інформація/поданідокументи»
Уграфі вказуються реквізити документів. Реквізити кожного документа починаютьсяз нового рядка за схемою:
— номер розділу;
— код документа згідно з Класифікатором документів ( Додаток 11 Класифікатордокументів до наказу ДМСУ від 09.07.97 р. N 307);
— номер документа, дата і, при необхідності, назва та кінцевий термін дії.
Якщоподаний декларантом документ відсутній у відповідному розділі Класифікаторадокументів, то в декларації вказується код некласифікованого документавідповідного розділу.
Якщо у графі недостатньо місця для внесення всіх необхіднихданих, допускається наводити їх на зворотному боці вантажної митної декларації.
44.Додаткова інформація/подані документи
2 — 2730       443467                               26/09/02
2 — 2950        ХК. 36714662                  26/09/02
3 – 3105      90095841                           24/09/02
4 – 4010      643/11489576/00003         05/12/00
6.1–6866   РУУА 2001087154             12/07/02
6.2–6020  UA 8.003. Х03638- 01         30/05/02
6.7–6001 20575286 ДПА                     12/07/02
9 – 9000 Розрахунок ОНВ 95841       24/09/02
 
Графа 45. «Митна вартість»
У графі вказується у валюті України митна вартість товару,заявленого у графі 31: 167139,94.
Графа 46. «Статистична вартість»
Уграфі вказується митна вартість товару у тисячах гривень, що округлюється заправилами округлення: 167.
Графа 47. «Нарахування мита та митнихзборів»
Уцій графі основного і додаткових аркушів ВМД проводиться нарахування митнихплатежів у такому порядку.
Упершій колонці «Вид» вказується тризначний шифр платежу, щонараховується по ВМД, відповідно до Класифікатора видів митних платежів.
Удругій колонці «Основа нарахування» вказується:
— при нарахуванні митних зборів загальна митна вартість товару, зазначена в графі12;
— при нарахуванні мита митна вартість товару чи кількість товару, заявленого вграфі 31, в залежності від виду основи для нарахування мита;
— при нарахуванні акцизного збору (у випадках, передбачених чинним законодавствомУкраїни) митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів та мита абокількість заявленого в графі 31 товару в залежності від основи для нарахуванняакцизного збору;
— при нарахуванні податку на додану вартість (у випадках, передбачених чиннимзаконодавством України) митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів,мита та акцизного збору.
Утретій колонці «Ставка» вказується:
— при нарахуванні митних зборів установлений розмір ставки митних зборів;
— при нарахуванні мита установлений розмір ставки мита згідно зі ставками Єдиногомитного тарифу або у твердих ставках (наприклад, в ЕКЮ) з одиниці товару;
— при нарахуванні акцизного збору установлений розмір ставки у відсотках дообороту або у твердих ставках (наприклад, в ЕКЮ) з одиниці товару згідно зчинним законодавством;
— при нарахуванні податку на додану вартість установлений розмір ставки податкуна добавлену вартість згідно з чинним законодавством.
Учетвертій колонці «Сума» вказується нарахована на основі зазначеноїставки сума відповідного митного платежу, що підлягає сплаті.
Уп'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається спосіб розрахункувідповідно до Класифікатора способів розрахунку.
Порядок розрахунків митних зборів, мита,акцизного збору, податку на додану вартість наведено в Порядку справляннямитних платежів.
47. Нарахування мита та митних зборів
 
Вид
 
Основа нарахування
 
Ставка
 
Сума
 
СП
010
020
028
003
167139,94
15446,938
207730,01
0.2 %
0,5EUR
20 %
$ 20
334,28
40590.07
41546.00
106.4
01
01
01
01
 
Графа 48. «Відстрочення платежів»
Заповнюєтьсяу випадку, коли надається відстрочка по сплаті митних платежів, у такомупорядку:
Графа 49. «Найменування складу»
Порядоквикористання графи встановлюється Державною митною службою України в залежностівід митного режиму.
Графа «B». «Подробицірозрахунків»
Графапризначена для зазначення заявником платіжних документів, які свідчать провнесення митних платежів.
Уграфі зазначаються:
— шифр платежу відповідно до Класифікатора видів митних платежів;
— загальна сума платежів по цьому шифру, що включає в себе суми платежів поосновному та кожному додатковому аркушах ВМД;
— платіжні реквізити.
Графа 50. «Довіритель»
Зазначаютьсядані підприємства-перевізника (або експедитора) та персональні данібезпосереднього виконавця перевезення товарів. Дані вносяться на основіпред'явленого паспорта, на зворотному боці кожного аркуша ВМД наводитьсяписьмове зобов'язання цього виконавця перевезення про доставлення товарів:
«Я,(прізвище, ім'я та по батькові, номер і серія паспорта), ознайомлений зізмістом статей… Митного кодексу України і зобов'язуюсь доставитизадекларовані товари в митницю призначення в установлений термін».
Цезобов'язання обов'язково затверджується особистим підписом представникаперевізника (виконавця перевезення) на кожному аркуші та засвідчуєтьсяособистою номерною печаткою інспектора митниці.
Графа «C»
Заповнюєтьсяінспектором відділу митних платежів.
 Графа51. «Митниця країни транзиту»
Графа заповнюється митним органом, якийздійснює пропуск товарів на митну територію України тільки при транзиті товарівчерез митну територію України.
Графа 52. «Гарантія не дійсна для ...»
Порядок використання графи встановлюєтьсяДержавною митною службою України в залежності від митного режиму.
Графа 53. «Митниця в країні призначення»
Порядоквикористання графи встановлюється Державною митною службою України в залежностівід митного режиму.
Графа 54. «Місце та дата»
Уграфі вказуються місце та дата заповнення декларації;  прізвище та ініціалиособи, уповноваженої на декларування товарів організацією, що зазначена у графі14;  займана ним посада; ставиться його особистий підпис; номер телефону аботелетайпу декларанта; номер посвідчення особи декларанта ( в разі видачі йогомитницею ).
У цій графі та над графою 33 додатковогоаркуша, а також на кожному листі специфікації ( що використовується замістьдодаткових аркушів) ставиться печатка організації — декларанта, яка засвідчуєпідпис особи, що здійснювала декларування.
Графа «D» Завершення митного контролю
Уграфі проставляється:
— штамп «Під митним контролем» (ПМК), підпис та прізвище інспекторамитниці, який прийняв ВМД до оформлення;
— особиста номерна печатка, підпис та прізвище інспектора митниці, який завершивмитне оформлення.
Приввезені товарів в Україну в графі також вказується у вигляді напису «Підмитним контролем з (дд-мм-рр)» дата початку перебігу строку перебуваннятоварів під митним контролем для цілей нарахування митного збору за перебуванняпід митним контролем.
Уразі потреби робляться інші відмітки, що свідчать про результати митногооформлення, про накладання митного забезпечення тощо. Допускається використаннязворотного боку декларації для занесення зазначеної інформації, завіреноїособистою номерною печаткою співробітника митниці, який здійснював митнеоформлення.
 
Д.Завершення митного контролю
— штамп Північної регіональної митниці «Під митним контролем» (ПМК), підпис та прізвище інспектора митниці, який прийняв ВМД до оформлення;
— особиста номерна печатка Північної регіональної митниці, підпис та прізвище інспектора митниці, який завершив митне оформлення.

3.2.2. ПОРЯДОКНАРАХУВАННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ НА ШОКОЛАДНІ ВИРОБИ
Діючимзаконодавством установлено, що товари та інші предмети, які переміщуються черезмитний кордон України, підлягають митному оформленню.
Митнеоформлення товарів і їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належнихсум митних платежів або за умови надання митним органам у встановленому порядкувідстрочення чи розстрочення їхньої сплати.
Митніплатежі, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляється прикожному здійсненні митного оформлення товарів, окрім випадків, передбаченихчинним законодавством[11].
Вантажномитна декларація містить необхідну інформацію для нарахування митних платежів йоформлена у митному відношенні підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМДосіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових та інших операцій .
ЗаВМД нараховуються в залежності від напрямку переміщення та застосування митногорежиму:
-          митні збори;
-           мито ( ввізне або вивізне);
-          акцизний збір;
-          податок на додану вартість (ПДВ);
Нарахуванняплатежів провадиться  у графі 47 ВМД декларантами за ставками й у порядку,передбаченому чинним на момент її митного оформлення законодавством.
При сплаті суми платежів перераховуються в національну валютуУкраїни за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на деньподання ВМД до митного оформлення (ПДВ — на день митного оформлення)[11].
 Сплата платежів провадиться шляхомїх перерахування за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи, абовнесення сум готівкою до каси митниці, або через каси банку «Аваль».
При безготівковому розрахунку сплатою вважаєтьсяфактичне зарахування сум платежів на рахунок митниці.
Платниками митних платежів за ВМД є суб'єктипідприємниць­кої діяльності — юридичні та фізичні особи, що здійснюють митнеоформлення.
Об'єкти оподаткування визначаються чиннимзаконодавством за кожним із видів платежів і застосовуються залежно від видівтоварів, ставок, митних режимів тощо.
Пільги по сплаті платежів надаються лише увизначених законодавством випадках. При наданні пільг нарахування платежів уграфі 47 ВМД провадиться «умовно» із зазначенням коду способу платежу «06».
При цьому у графі 36 ВМД зазначається кодпреференції з мита, акцизу чи ПДВ, а у графі 44 (розділ 7) — реквізитидокументів, на підставі яких надано пільги по кожному з видів платежів.
З метою контролю за правильністю нарахування таповнотою сплати митних платежів під час митного оформлення ВМД співробітникимитних органів перевіряють правильність визначення:
— основи нарахуванняплатежів;
— ціни товару;
— умов поставки;
— коду згідно з УКТ ЗЕД;
— правомірності наданняпільг тощо.
Для уникнення оподаткування суб'єктипідприємницької діяль­ності роблять спроби декларувати підакцизні товари кодамиУКТ ЗЕД, які не підпадають під обкладення акцизним збором, або відносять то­вари,на які нараховуються значні ставки мита, до товарів з меншими ставкамивнаслідок невірного кодування або найменування товарів.
У випадках, коли виникають сумніви щодо правильності ви­значеннянайменування, коду або ціни товару, достовірності наданих як підтвердженняпідстави для надання пільг документів, митними органами проводиться відповіднаекспертиза з залученням спеціалістів відділів тарифів та вартості, митноїлабораторії, Управління з верифі­кації сертифікатів при ДМСУ, експертів з іншихорганізацій.
Нарахування ввізного мита та порядок заповнення графи 47, ВМД типуімпорт 40
Вграфі 47 імпортної ВМД,  яка була оформлення підприємством ПТзІІ “Мастерфудзенд Еффем Україна” значаться такі види платежів:
010 -Митнийзбір за митне оформлення товарів та інших предметів;
 Приклад розрахунку
Вид платежу 010 = Митна вартість Х Ставка за митнеоформлення = 167139,94 Х 0.2% = 334,28 грн.
020 -Мито на товари,що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності ;
Приклад розрахунку:
Видплатежу 020 = Митна вартістьМитона даний товар=15446,938– 0,5 EUR= 40590,07 грн.
028 -Податокна додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктамипідприємницької діяльності
ЗаконУкраїни «Про податок на додану вартість»
Єдиний збір, який справляється в пунктах пропуску черездержавний кордон України  (див пункт 3.4);
003 -Митний збірза митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю натериторіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та іншіпредмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці.
 Митнийзбір за митне оформлення товарів – 20$= 106.42 грн.
Приклад нарахування платежів за даною ВМД типу ІМ 40
Основою для нарахування ввізного мита є:
— митна вартість товарів — при застосуванніадвалерної ставки ввізного мита;
— кількісні показники товарів відповідно доодиниць виміру товарів або кількісні характеристики товарів — при застосуванніспецифічної ставки ввізного мита.
Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуванніввізного мита:
у першій колонці «Вид»зазначається кодвиду платежу:
020 — ввізне мито;
у другій колонці «Основанарахування»зазначається:
— митна вартість товару, вказана в графі 45 ВМД,якщо застосо­вується адвалерна ставка;
— кількісний показник товару відповідно доодиниць виміру товарів (кількісна характеристика товару), визначений увідповідній графі ВМД, при застосуванні специфічної ставки;
у третій колонці «Ставка»зазначаєтьсярозмір ставки ввізно­го мита, встановлений на даний вид товару діючим на моментмит­ного оформлення ВМД законодавством (якщо розмір ставки ввізно­го митадорівнює нулю, ставиться «О»);
у четвертій колонці «Сума»зазначається сумаввізного мита, що підлягає сплаті (якщо розмір ставки ввізного мита дорівнюєнулю, ставиться «О»).
При нарахуванні ввізного мита за специфічнимиставками специфічна ставка, зазначена в іноземній валюті, перераховуєть­ся увалюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим надень подання ВМД до митного оформ­лення.
День подання ВМД до митного оформлення фіксуєтьсяпосадо­вою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення штампа«Під митним контролем» у графі «Д» ВМД і відповідними записами у справахмитного органу; 
у п'ятій колонці «Спосіб платежу»зазначається відповідний код способусплати мита;
Заповнення графи 47 ВМД типу ІМ 40,яка була оформлена підприємством ”Укрпромінвест-Кондитер”
 Митні збори. Порядокнарахування та стягнення
Митні збори — це додатковізбори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умовипоставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортнихзасобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.).
Ст. 76 Митного кодексу України передбаченосправляння митних зборів за митне оформлення транспортних засобів (у тому числітранспортних засобів індивідуального користування), товарів, спадщини, речей,які переміщуються через митний кордон України (в тому числі в міжнароднихпоштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебуванняїх під митним контролем.
За митне оформлення товарів та інших предметів узонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігаютьтакі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці,і за зберігання товарів та інших предметів під відповідальністю митниці увипадках, коли передача їх на зберігання митниці згідно зі ст. 85 Митногокодексу України не обов'язкова, також справляються митні збори (ст. 77 Митногокодексу України).
Розміри ставок митних зборів встановлюютьсяКабінетом Міністрів України. Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України від27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» зі змінами та доповненнями(табл.6.). Звільнення від сплати митних зборів можливі лише на підставівідповідного рішення Кабінету Міністрів України[10].
Митні збори, які нараховуються за вантажноюмитною декларацією, справляються при кожному здійсненні митного оформленнятоварів та інших предметів, за винятком випадків, передбачених «Порядкомсправляння митних зборів, які нараховуються за ВМД», зареєстрованим уМіністерстві юстиції України 14.07.98 р. за №443/2883).
Нарахування митних зборів проводиться у графі 47ВМД у національній валюті України. Приклади подаються нижче.
Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуваннімитних зборів:
у першій колонці «Вид»зазначається кодвиду митного збору з класифікаторами видів та ставок митних зборів;
у другій колонці «Основанарахування»зазначається:
— загальна митна вартість товарів, визначена вграфі 12 ВМД, якщо митні збори нараховуються у відсотках від митної вартості;
— рядок прокреслюється,якщо застосовується фіксована ставка митних зборів;
—       завізована підписом декларанта кількість годин роботи пра­цівникамитниці — при нарахуванні зборів за митне оформлення товарів та інших предметіву зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, щозберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленимдля митниці;
у третій колонці «Ставка»зазначаєтьсярозмір ставки митних зборів, установленої згідно з Постановою Кабінету МіністрівУкраї­ни від 27.01.97 р. № 65 у залежності від митного режиму.
При нарахуванні зборів за перебування товарів таінших пред­метів під митним контролем, окрім розміру ставки, зазначається такожкількість днів перебування їх під митним контролем, що вра­ховується принарахуванні митних зборів;
у четвертій колонці «Сума»зазначається сумамитних зборів, що підлягає сплаті.
При нарахуванні митних зборів за фіксованимиставками фіксо­вана ставка, зазначена в доларах США, перераховується у валютуУкраїни за офіційним курсом Національного банку України, вста­новленим на деньподання ВМД до митного оформлення;
у п'ятій колонці «Спосібплатежу»зазначається відповідний код способу сплати митних зборів
Порядок стягненняввізного (імпортного) мита
Товари та інші предмети,що ввозяться на митну територію України і вивозяться за її межі, підлягаютьобкладенню митом, якщо інше не передбачено законодавством.
Мито, що стягується митницею, являє собою податокна товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
Обкладення митом товарів та інших предметівздійснюється в порядку та за ставками, встановленими Законом України «ПроЄдиний митний тариф».
Єдиний митний тариф України (ЄМТ) — цесистематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети,що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі[24].
Ввізне мито нараховується та стягується приздійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться(імпортуються) за вантажною митною декларацією на митну територію України зметою вільного використання на цій території.
Митне оформлення і пропуск товарів можутьздійснюватися тільки після сплати ввізного мита, якщо інше не передбаченозаконодавством.
Ввізне митодиференційоване.
До товарів, що походять із тих країн, які разом зУкраїною входять до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони, ів разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режимувідповідно до міжнародних договорів за участю України, застосовуються преференційніставки Єдиного митного тарифу України. (Зараз преференційні ставки встановленіна рівні пільгових).
До товарів, що походять із тих країн абоекономічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння абонаціональним режимом, за винятком випадків ввезення товарів із тих країн, зякими укладені угоди про вільну торгівлю, застосовуються пільгові ставкиЄдиного митного тарифу України[27].
Якщо не виконуються вищенаведені умови, тозастосовуються повні ставки Єдиного митного тарифу.
В Україні застосовуютьсятакі види мита:
—       адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості(при цьому митна вартість визначається відповідно до ст.16 Закону України “ПроЄдиний митний тариф”);
— специфічне — у встановленомугрошовому розмірі на одиницю товару ;
— комбіноване — поєднує двапопередні види митного обкладення;
На окремі товари й інші предмети можевстановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито (на термін до чотирьох місяців змоменту їх установлення) . 
В окремих випадках, незалежно від інших видів,можуть застосовуватися специфічне, антидемпінгове або компенсаційне мита,визначення яких та процедура застосування подані в ст. ст. 11 —15 ЗаконуУкраїни «Про Єдиний митний тариф».
Податок на доданувартість. Порядок нарахування та стягнення
Товари, що ввозяться(пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість упорядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р.№168/97-ВР.
Об'єктом оподаткуванняподатком надодану вартість є операції з увезення (пересилання) товарів на митну територіюУкраїни та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їхвикористання або споживання на митній території України, в тому числі операціїз ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави таіпотеки.
Платниками податкуна доданувартість є суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі фізичні особи —підприємці без утворення юридичної особи, підприємства з іноземнимиінвестиціями та інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності,які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують віднерезидента роботи (послуги) для їх використання (споживання).
Базою оподаткуваннядля товарів, щоввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, єдоговірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість,зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування,навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетинумитного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та іншихвидів винагород, пов'язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати завикористання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів,акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов'язковихплатежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в цінутоварів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування (п.4.3ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р.№168/97-ВР).
Звільняються відоподаткування ПДВ операції з увезення (пересилання) на митну територію Українитоварів, передбачені пп. 5.1, 5.3 та 5.7 ст. 5 Закону України «Про податок надодану вартість» (наприклад, лікарські засоби, зареєстровані в Україні у вста­новленомузаконодавством порядку).
Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачені пп.5.1. та 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», непоширюються на операції з підакцизними товарами».
Код звільнення від сплатиПДВ зазначається у графі 36 ВМД.
Порядок нарахування. Сума податку на доданувартість розраховується за формулами:
а) на товари, щообкладаються митом та акцизним збором:
 
С пдв= (В+ С м+Са) х П/100;
б) на товари, що обкладаються тільки митом:
 
С пдв = (В + См)х П/100;
в) на товари, щообкладаються тільки акцизним збором:
 
С пдв =(В + Са)х П/100;
г) на інші товари, що не підлягають обкладеннюмитом та ак­цизним збором:
 
С пдв = В  хП/100,
де С пдв — сума ІІДВ; Са— сума акцизного збору; В— митна або договірна (контрактна)вартість; См— сума ввізного мита; П— ставка податкуна додану вартість (20%).
 
Нарахування податку на додану вартість, що підлягаєсплаті, провадиться в графі 47 ВМД та на додаткових аркушах до неї втакому порядку:
у першій колонці «Вид»зазначається шифрплатежу 028 (податок на додану вартість);
у другій колонці «Основанарахування»зазначається:
— сума, що включає: митну вартість товарів,наведену в графі 45 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсомНаціонального банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД;мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на яківстановлено акцизний збір;
— якщо митна вартість менша, ніж договірна(контрактна), — сума, що включає: фактурну вартість товарів, наведену в графі42 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банкуУкраїни, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, щопідлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановленоакцизний збір;
у третій колонці «Ставка»зазначаєтьсярозмір ставки податку на додану вартість, встановлений чинним законодавством;
у четвертій колонці «Сума»зазначається тасума податку на додану вартість, що підлягає сплаті;
Приклад розрахунку ПДВ:
 Розрахунок гр.47 податку на додану вартість, код платежу 028(ПДВ);
Товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизнимзбором, розраховуються за такою формулою:
С пдв = В  хП/100= 457528.10 х 20%=91505.62
де 
 
С пдв — сума ІІДВ;
В— митна або договірна(контрактна) вартість;
П— ставка податку на додану вартість (20%).
у п'ятій колонці «Спосіб платежу»зазначаєтьсявідповідний код способу розрахунків.
За бажанням платника, при ввезенні на митнутериторію України товарів (крім підакцизних та таких, що входять до 1-24товарних груп УКТ ЗЕД) можливе застосування вексельної форми розрахунків по ПДВ(п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.99 р.№168/97-ВР). У цьому випадку замість платіжного документа, що підтверджує сплатунеобхідних сум податку, до вантажної митної декларації додається податковийвексель, а сплата платежу провадиться в термін, зазначений у векселі (який неповинен перевищувати 30 днів з дня оформлення ВМД), на розрахункові рахункиподаткових органів.
У триденний термін з дня оформлення ВМД векселіпередаються векселедержателю — податковим органам — для контролю їх сплати.
Порядок застосування вексельної форми та вимогидо векселів у цьому випадку передбачені положеннями Закону України «Про податокна додану вартість» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.97 р.№1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, яківидаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарівна митну територію України» зі змінами та доповненнями[23].

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Усізнають шоколад і вживають його в будь-якому виді (цукерки, печиво із шоколадом,ізюм і горіхи в ньому ж і т.п.). У виробництві даної продукції центральне місцеприділяється такій сировині, як какао-боби. Саме з какао-бобів одержуютькакао-олію і какао-порошок – основні компоненти для виробництва шоколаднихпродуктів і напою какао. На великий жаль, а може і, на щастя, Україна ненаділена природними ресурсами необхідними для культивування дерев какао, томупотреби в сировині для виробництва вищезгаданих продуктів покриваються зарахунок імпорту.
Імпортв Україну какао-бобів за останні 6 років збільшився майже втроє, однак, складаєменше 1% світового обсягу імпорту, що за кілька останніх років знаходиться настабільному рівні – 2,2 млн. тонн. Споживання какао на душу населення в Україніз 1991/92 р. зросло майже на 125% і складає близько 0,5 кг, тоді як утрадиційних країнах-споживачах какао цей показник набагато вище.
Проведенадослідна робота доводить, що какао-продукти, які виготовляються закордоннимивиробниками з імпортної какао-сировини, відповідають вимогам вітчизнянихстандартів і нормативних документів. Наведені в роботі методики дослідженняякості і випробування шоколаду, дають можливість запобігти надходженню навітчизняний ринок недоброякісної та шкідливої продукції.
Підводячи підсумок, слід зазначити широкіперспективи для розвитку і досконалості вітчизняної кондитерської галузі, ізокрема, для виробництва шоколаду і какао-продуктів. Зріст обсягів експортушоколаду і шоколадних продуктів указує також на широкі можливості збутуукраїнського продукту за кордон. Крім того, іноземні інвестиції сприяютьрозвитку підприємств, хоча і ставлять їх у залежність від політики і стратегійі іноземних партнерів.
Мета даноїроботи була класифікувати та визначити “№” групи та коди шоколадних продуктівза УКТЗЕД. Визначити особливості митного режиму для оформлення даних груптоварів (какао-продуктів), розглянути порядок митного контролю і митногооформлення за допомогою законодавчих актів та нормативних документів. Відмітитиіснуючи етапи і схеми переміщення товарів в режимі – імпорт. Детальнорозглянути і розрахувати нарахування платежів при ввозі та митному оформленнішоколаду (цукерок у вигляді батончиків “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей”, — виробництва ТОВ “Марс”, Росія) на митну територію України через Північнурегіональну митницю, підприємством ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна”.
Підводячипідсумок, слід зазначити  що існуюча  державна і митна система законодавчихактів і нормативних документів дійсно дає можливість контролювати і регулюватипереміщення таких стратегічних з економічної точки зору товарів, як какао бобита какао-продукти. Вона не тільки стримує ввіз в Україну шоколаду та какаопродуктів за допомогою митних платежів, мита, акцизних зборів, ПДВ, якінараховуються при митному оформленні даних товарів, та контролює якість інешкідливість даних товарів і іх товарну відповідність, яку зазначено у ВМД.
 Вірне визначеннятоварної позиції товару забезпечує не тільки вірне стягнення різного родуплатежів, але і захист вітчизняного виробництва від впливу імпортної продукції.
Проаналізувавшикласифікацію даного товару (шоколаду) можна сказати, що сировинні товари меншеобкладаються митними платежами. В свою чергу готові до використання товарибільше обкладаються митом і різними зборами.
На жаль, класифікація даних товарів за УКТЗЕДне є детальною і не описує всіх призначень і використання шоколаду такакао-продуктів у промисловості.
Класифікація товарів відповіднодо “Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності” недосконала. УКТЗЕДне має власного детального тлумачення товарних позицій і властивостейрізноманітних товарів і предметів, які переміщуються через митний кордонУкраїни.
Згідно «Соглашению о единой товарной номенклатуре внешнеэкономической деятельности (ТН ВЕД) содружества независимых государств (СНГ)»Наказ від 25.01.2002 товари по УКТЗЕД детально тлумачаться за ТНВЕД країнспівдружності.
В УКТЗЕД зовсім не визначена роль шоколаду і какао-продуктівяк вихідна або допоміжна (складова) сировина для фармацевтичної и косметичноїгалузей. Це видно з зазначеного у роботі переліку товарних кодів какао бобів такакао-продуктів.
На основі вищезазначених висновків можна внести наступніпропозиції.
1.З метою забезпечення більш жорсткого контролю за якістюшоколаду відповідним законодавчим органам переглянути нормативні стандарти насировину та готову продукцію.
2.Підвищувати конкурентоспроможність шоколаду слід за рахунокпокращення художнього рівня оформлення виробів, дизайну етикеток шоколаду.
6.Внести в Кримінальний кодекс України статтю, яка бпередбачала кримінальну відповідальність за виготовлення, зберігання тареалізацію фальсифікованої продукції.
8.З метою ліквідації недоліків у організації ідіяльності митних органів, у правовому забезпеченні доцільно було б здійснитинаступне:
nнеобхіднеподальше удосконалення законодавства та інших нормативних актів, щорегламентують питання митної політики та її організації;
nслідудосконалити Митний кодекс У країни;
nдоцільночітко визначити у законодавстві статус митних органів, як органівправоохоронних, надати можливість їм займатися оперативно-пошуковою роботою. Впрактичному плані це повинно сприяти більш оперативному виявленні контрабанди.
9.Підвищення посадових окладів без сумнівубуде сприяти усуненню таких негативних явищ у середовищі співробітників митнихорганів, як дрібні побори та хабарництво.
10.Слід кардинально вирішити питання про створеннялабораторій безпосередньо в прикордонних митницях (це б дало змогу оперативнішепроводити дослідження якості шоколаду).
11.Збільшити витрати на створення й обладнання прикордоннихта внутрішніх митниць, забезпечити їх сучасними спеціальними технічнимизасобами митного контролю.
12.Слід розробити досконалішу систему фінансових гарантій притранзитних перевезеннях підакцизних товарів. Це б дало змогу підрозділам митноїварти звільнитися від теперішньої роботи по супроводженню та охороні ізайматися виявленням правопорушень на об’їзних шляхах.
13.Потрібно посилити пропаганду, роз’яснення митногозаконодавства серед юридичних та фізичних осіб. Потрібно в масових, а не лише вспеціальних засобах масової інформації висвітлювати необхідні нормативні актита давати коментарі до них.
На наш погляд впровадження вищезгаданих пропозицій будесприяти покращенню асортименту та якості шоколаду. Створення сучасноїзаконодавчої нормативної бази шоколадної промисловості дозволить значнозменшити кількість фальсифікованої та контрабандної продукції. І лише тодіз’явиться можливість стабілізації економіки і українські виробники зможутьвийти на світовий ринок шоколаду.      

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1.“Основи митного законодавства України”, С.Терещенко, київ, ЗАТ “Август”, 2001.
2.“Експорт, імпорт, транзит.” Митнеоформлення товарів, О.В. Старцев, видавництво “Істина” 2001.
3.“Українська митниця:  вчора, сьогодні,завтра.” Л. Деркач, документально-популярне видання, АТ “Книга” 2000р.
4.“Основи митної справи” начальний посібник,В.А. Аргунов, Ю.П. Соловков, П.В. Пашко, Державна митна служба України, Східна регіональна митниця 2000р.
5.Класифікація товарів  відповідно до“Української класифікації товарів зовнішньоекономічної  діяльності”.
6.Товарна номенклатура зовнішньоекономічноїдіяльності (ТН ЗЕД). Вид. друге. Мос­ква, 1993.
7.Пояснення до Товарної номенклатуризовнішньоекономічної діяльності. Вид. пер­ше.Т. І-УІ. Москва, 1993.
8.Наказ ДМСУ від 09.07.97 р. № 307 «Прозатвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митноїдекларації».
9.Наказ ДМСУ від 30.01.98 р. № 40 «Провведення нових класифікаторів видів митних та іншихплатежів, видів митних послуг, звільнень від сплати митних та інших платежів».
10.Наказ ДМСУ від 23.06.98 р. № 363 «Про затвердження Порядкусправляння мит­них зборів, якінараховуються за вантажною митною декларацією», зареєстрований уМіністерстві юстиції України 14.07.98 р. № 443/2883.
11. Наказ ДМСУ від 30.06.98р. № 380 «Про затвердження порядкузаповнення граф вантажної митної деклараціївідповідно до митних режимів експорту, імпорту, тран­зиту, тимчасового ввезення (вивезення), митногоскладу, магазину безмитної торгівлі».
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Проставки митних зборів» (із змінами та доповненнями).
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574«Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію».
14. Закон України «ПроЄдиний митний тариф» від 05.02.92 р.
15. Закон України «Про забезпеченнясанітарного та епідемічного благополуччя насе­лення» від 24.02.94 р. № 4004-ХІІ(із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українивід 17.12.96 р. № 607/96-ВР, від 11.09.97 р. № 331/97-ВР, від 18.11.97 р, № 642/97-ВР).
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598«Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметіву разі переміщен­ня їх через митний кордон України».
17. Закон Української РСР (із змінами тадоповненнями) «Про зовнішньоекономічну діяльність» від16.04.91 р. № 959-ХІІ.
18. Наказ ДМКУ «Про затвердження Положення про зону митного контролю»від 06.05.95 р. №198.
19. Наказ Головної державної інспекції зкарантину рослин Мінсільгосппроду України від 25.09.96 р. № 72 на виконанняЗакону України «Про карантин рослин», прийня­того Верховною Радою України30.06.93 р.
20. Накази ДМСУ від 26.06.99 р. № 393, від08.12.99 р. № 771 та від 13.05.99 р. № 280.
21. Єдиний митний тарифУкраїни. Одеса: Інформ бізнес, 1994. 368 с.
22. Тези лекцій з основ митної справи / За ред. О.І. Корнейчука,І.Г. Бережнкжа, М.М. Іванюка. Хмельницький:Хмельницький учбовий центр, 1996.
23.Наказ ДМСУ N 240 Про затвердження Порядку заповнення та використанняпопереднього повідомлення  від 24 квітня 1999 р.
24.ЗАКОНУКРАЇНИ № 468/97 Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукціївід 17.07.97.
25.Наказ N 782  Про затвердження Примірного положення про відділ тарифів та митноївартості і Порядків його роботи 2.12.1999 р.
26.Постанова КМУ N 323 Про затвердження Положення про порядок поставок і митногооформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузейдержав-учасниць СНД від 18 травня 1994 р.
27.ЗВРУ № 2371-ІІІ 05.04.2001 Із змінами і доповненнями,  від 12 липня 2001р.
28.Наказ ДМСУ  N 69 Про внесення змін до Класифікатора видів податків, зборів таінших бюджетних надходжень від 6 лютого 2002 р.
29. Анникова Т.Ю. «Истинньїй вкусшоколада» // Кондитерское производство №3 2002 ст,24-25.
30. Лагода Т.,Деревьяненко Е., КоваленкоТ. «Современное состояние украинского рьнкакондитерских изделий» // Продукти питання №21 2002
31. Кольцова Й. «Соло о шоколаде» //Спрос №3 (9) ст.46.
32. Петрович О. «Шоколад на любой вкус»// Продукты питання №21 2002ст. 14.
33. Сучкова Е. «Из нового сьірьяшоколад» // Питание й общество №7 2002ст.18
34. Шиповская Й. «Шоколад, которьій мьі едим...
может оказаться чемугодно, но не шоколадом» // Продукти питання №3 1999ст.12.
35.Проф-р, д-р.  А. Бейтьен, “Лабораторная книга для химиков пищевойпромышленности”,  “Пищепромиздат” 1937  г. Москва. 1-я типография НКПСТрансжелдориздат.
36.І.В. Сирохман, “Товарознавство, крохмалю, цукру, меду, кондитерських виробів”,Київ  видавництво “Вища проба” 1984 р.
37.И.М. Ройтер, А. А. Макаренкова, справочник «Сырье хлебопекарного, кондитерскогои макаронного производства», Киев издательство «Урожай» 1988 г.
38.Г.Н. Кругляков, Г.В. Круглякова, «Товароведение продовольственных товаров»,Минск издательство «Ураджай» 1999 г. Переиздано  издательство-центр «Март» 2000г.
39.Информационно- аналитический журнал «Агро перспектива» № 3(15) за 2001 г. (Текущая конъюктура стр. 39-40), № 2 за 2000г.     ( Аналитика: импортстр.24-27)
40. Журнал «Обзор украинского ринка» № 2 за2000 г. (Тема номера стр. 3-11).
41. ДСТУ  2633-94 Кондитерське виробництво, “Терміни та визначення ” Київ, видавництво Держстандарт 1994 р.
42. ДСТУ 2630-94 Технологічні процесикондитерської промисловості, “ Терміни та визначення ”, Київ, видавництвоДержстандарт 1994 р.
43. ГОСТ 108-76 Какао-порошок, техническиеусловия, издательство стандартов, Москва.
44. ГОСТ 5897-90 Изделия кондитерские,  методыопределения  органолептических показателей качества, размеров, массы нетто исоставных частей, издательство стандартов, Москва.
45. ГОСТ 5904-82 Изделия кондитерские,правила приемки, методы отбора и подготовки проб, издательство стандартов,Москва.
46. ГОСТ 5898-87 Изделия кондитерские, методыопределения и щелочностикислотности, издательство стандартов, Москва.